Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 10 2008 року за позовом Пети до ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав сп...полностью>>
'Конспект'
Конспект лекцій з дисципліни «Контроль і ревізія» для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит ” / Укладачі: к.е.н., доц. Розмислов О. М, Качан...полностью>>
'Доклад'
Здоровье - один из важнейших компонентов человеческого счастья, одно из неотъемлемых прав человеческой личности, одно из условий успешного социальног...полностью>>
'Литература'
-М.:Экономика, 004.- 39 с. 5. 4 058 -583 Багаутдинова Н.Г. Промышленный маркетинг:Учебное посо- бие/Н.Г. Багаутдинова, Д.С. Новиков, В. А. Саламашкин ...полностью>>

Київська міська рада IV сесія XXIV скликання

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія XXIV скликання

РІШЕННЯ

від 27 лютого 2003 року N 271/431 

Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва

Відповідно до пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", враховуючи необхідність комплексної забудови міста відповідно до Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, а також Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 174 від 27.08.2000, із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Доповненням N 3, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 7 травня 2002 року N 80, Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити:

1.1. Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів (додаток N 1).

1.2. Методику розрахунку розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (додаток N 2).

2. Доручити Головному управлінню економіки та розвитку міста за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку здійснювати заходи щодо залучення інвестицій в економіку міста Києва та підготовку розрахунків розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

3. Головному управлінню комунальної власності м. Києва, Головному управлінню житлового забезпечення, КП Київському міському бюро технічної інвентаризації, районним у м. Києві державним адміністраціям правоустановчі документи на право власності на об'єкти нерухомого майна оформляти виключно при наявності довідки Головного управління економіки та розвитку міста про виконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку з будівництвом (реконструкцією) або при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові.

4. Рішення Київради від 30.09.99 N 49/551 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київради від 28.12.99 N 196/698, від 01.06.2000 N 127/848, від 01.06.2000 N 129/850, від 26.12.2000 N 156/1133, від 05.07.2001 N 363/1339, від 20.12.2001 N 162/1596, від 27.12.2001 N 172/1606 та розпорядженням Київського міського голови від 10.09.2002 N 272, затвердженим рішенням Київради від 26.09.2002 N 4/164) вважати таким, що втратило чинність.

5. Встановити, що це рішення вступає в силу з моменту його прийняття.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

 

Київський міський голова 

О. Омельченко 

 

Додаток 1
до рішення Київської міської ради
від 27 лютого 2003 р. N 271/431 


НОРМАТИВИ
для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів

1.1. Загальні положення

Ці Нормативи визначають розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 р.

Пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Одноразовий внесок включає в себе наступні складові:

- відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів;

- плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Дія цих Нормативів поширюється на всіх інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності, крім тих, що споруджуються (реконструюються) на замовлення Київської міської державної адміністрації та (або) органів місцевого самоврядування за кошти державного та міського бюджету, а також при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові.

Звільнені від сплати пайової участі (внеску) інвестори (забудовники), які здійснюють:

- будівництво житла за кошти населення, в разі перебування сім'ї на квартирному обліку в м. Києві, що підтверджується відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією;

- будівництво паркінгів та гостьових автостоянок у складі житлових будинків відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації;

- добудову об'єктів незавершеного будівництва, що були придбані в процесі приватизації;

- будівництво релігійно-культових об'єктів;

- реставрацію пам'яток архітектури, історії та культури в частині площ, що не перепрофільовуються;

- відтворення втрачених об'єктів історико-архітектурної спадщини в частині площ, що не перепрофільовуються;

- реконструкцію об'єктів, що є пам'ятками архітектури, історії та культури, якщо інвесторами (забудовниками) було здійснено відселення за їх кошти із старих та непридатних для проживання житлових будинків або будівель (споруд), придбаних в процесі приватизації об'єктів, в частині площ, що не нарощуються і не перепрофільовуються;

- будівництво, реконструкцію або технічне переоснащення виробничих об'єктів із застосуванням новітніх технологій з дотриманням вимог щодо зменшення питомих витрат енергоресурсів, води, відведення стічних вод та норм забруднення навколишнього середовища порівняно з показниками, що встановлені діючими в Україні нормативами;

- будівництво об'єктів енергозбереження та енергопостачання - ЛЕП 110-0,4 КВ, ТП, РП, ПС 10-330 КВ, насосних станцій, районних котелень та теплових мереж;

- будівництво представництв іноземних держав відповідно до рішень Віденської конвенції.

Інвестори, залучені постійно діючою комісією, створеною розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.11.2002 N 2017 із змінами та доповненнями, для реалізації інвестиційних проектів, пайову участь (внесок) не сплачують.

У разі, якщо розрахункова сума розміру пайової участі та витрат на здійснення робіт, передбачених технічними умовами експлуатаційних служб міста, перевищує 25 відсотків від кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта, незалежно від його функціонального призначення, згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом будівництва (реконструкції), до сплати належить сума в розмірі 25 відсотків від вартості будівництва (реконструкції) даного об'єкта за мінусом вартості робіт, передбачених зазначеними технічними умовами.

1.2. Принципи визначення розміру пайової участі

Розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва визначається за принципами:

• Компенсації витрат бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури: інвестори мають компенсувати витрати бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пропорційно до навантаження на інфраструктуру міста, яке вони будуть здійснювати у разі реалізації проекту будівництва (реконструкції).

• Комплексного підходу до розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста: соціальна та інженерно-транспортна інфраструктура розвивається рівномірно по всій території міста.

• Урахування соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста: розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) визначається з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста.

• Сприяння залученню інвестицій в економіку міста:

визначення розміру пайової участі з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста має створювати сприятливі умови для залучення інвестицій в економіку міста.

1.3. Фактори, що впливають на розмір пайової участі

На розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) впливають:

• Розрахункова вартість створення додаткової соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в розрахунку на 1 кв. м загальної площі при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності, а також при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, в тому числі житлових будинків (приміщень) на нежитлові;

• Економічна ефективність галузей народногосподарського комплексу міста;

• Пріоритетність напрямів інвестування;

• Територіальне розміщення об'єкта будівництва;

• Збереження та додаткове створення робочих місць;

• Обсяг інвестицій.

1.4. Розрахунок нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста

1.4.1. Норматив для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва

Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста (надалі - Нормативи) розраховуються за наступною формулою:

(1) Н = х KСЕЕ, де:

 - вартість будівництва інфраструктури міста при спорудженні будь-яких об'єктів в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва (реконструкції).

Вартість будівництва інфраструктури міста в розрахунку на 1 кв. м загальної площі об'єкта, який буде споруджуватись або реконструюватись, складається з питомої вартості будівництва наступних об'єктів:

• соціальної сфери - народна освіта, охорона здоров'я, установи житлово-комунального господарства, установи культури й мистецтва, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи, установи соціального забезпечення;

• інженерно-транспортної інфраструктури - водопостачання, каналізація, газопостачання, санітарна очистка, дощова каналізація і очисні споруди, електропостачання, мережа загальних колекторів теплопостачання, інженерний захист від зсувів та інших небезпечних геологічних процесів, благоустрій території, конструктивні шумозахисні заходи, відкориговані відповідно до ресурсоємності галузі, а також питомої вартості будівництва об'єктів вулично-дорожньої мережі та міського і зовнішнього транспорту;

• зеленого та рекреаційного будівництва - зелене будівництво та рекреаційне будівництво.

Вартість будівництва інфраструктури міста при спорудженні будь-яких об'єктів в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва (реконструкції), розраховується за наступною формулою:

(2)  = Рij х Іij + Тij + Сij + Зij, де:

Рij - вартість будівництва інженерної інфраструктури міста при спорудженні будь-яких об'єктів в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва (реконструкції), де Іij - витрати на будівництво i-го об'єкта інженерної інфраструктури в j-й галузі народногосподарського комплексу міста, Рij - коефіцієнт, що враховує відносну ресурсоємність в j-й галузі народногосподарського комплексу міста по i-му об'єкту інженерної інфраструктури;

Тij - вартість будівництва вулично-дорожньої мережі, міського та зовнішнього транспорту міста при спорудженні будь-яких об'єктів в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта з урахуванням ресурсоємності галузі, в якій буде реалізовуватися проект будівництва (реконструкції), де Тij - витрати на будівництво i-го об'єкта вулично-дорожньої мережі та міського та зовнішнього транспорту міста в j-й галузі народногосподарського комплексу міста;

Сij - вартість будівництва об'єктів соціальної сфери міста при спорудженні житла в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, де Сij - витрати на будівництво i-го об'єкта соціальної сфери в j-й галузі народногосподарського комплексу міста;

Зij - вартість будівництва об'єктів зеленого та рекреаційного будівництва міста при спорудженні житла в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта, де Зij - витрати на будівництво i-го об'єкта зеленого та рекреаційного будівництва в j-й галузі народногосподарського комплексу міста;

KСЕЕ - коефіцієнт соціально-економічного значення. Коефіцієнт соціально-економічного значення враховує який результат може отримати місто в результаті втілення проекту будівництва (реконструкції).

Коефіцієнт соціально-економічного значення розраховується за наступною формулою:

(3) KСЕЕ = Е х П, де:

Е - коефіцієнт економічної ефективності галузі. Коефіцієнт економічної ефективності галузі враховує додаткове наповнення доходної частини бюджету міста за рахунок надходження основних податків (податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян). Його розмір встановлюється на основі аналізу наповнення доходної частини бюджету міста за минулий рік по основних галузях народногосподарського комплексу столиці; 

П - коефіцієнт пріоритетності. Коефіцієнт пріоритетності характеризує відповідність можливого проекту будівництва (реконструкції) основним народногосподарським завданням розвитку соціально-економічного комплексу столиці.

1.4.2. Розрахунок вартості будівництва інфраструктури міста при будівництві будь-яких об'єктів в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта з урахуванням ресурсоємності галузі

Реалізація проектів будівництва (реконструкції) об'єктів призводить до збільшення навантаження на інфраструктуру міста: інженерну (водопостачання, каналізацію, газопостачання, санітарну очистку та дощову каналізацію, електропостачання, мережу загальних колекторів, теплопостачання, інженерний захист від зсувів та інших небезпечних геологічних процесів, благоустрій території, конструктивні шумозахисні заходи), вулично-дорожню мережу, міський та зовнішній транспорт та соціальну сферу (народна освіта, охорона здоров'я, установи житлово-комунального господарства, установи культури й мистецтва, спортивні і фізкультурно-оздоровчі установи, установи соціального забезпечення) і зелене господарство. В результаті виникає додаткова потреба в створенні нових або нарощуванні існуючих потужностей діючих об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери. Тобто мова йде про їх розширене відтворення.

Додаткову потребу в об'єктах соціальної сфери, інженерної інфраструктури і вулично-дорожньої мережі та міського транспорту було визначено на основі даних, отриманих в результаті вивчення сучасного стану відповідних галузей, співставлення із реальними потребами в її формуванні, з урахуванням існуючого Генерального плану розвитку м. Києва, комплексу Генеральних схем розвитку окремих галузей та іншої проектної документації, розробленої в рамках розвитку Генерального плану до 2020 р. Враховано також контрольні показники розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, закладені в Державній програмі соціально-економічного розвитку міста Києва до 2010 р., та напрями територіального розвитку міста і розміщення житлово-цивільного будівництва відповідно до Програми проекту розміщення житлово-цивільного будівництва на період 2000 - 2005 роки. Крім того, були враховані проблеми, що склалися останніми роками у зв'язку із новими соціально-економічними умовами та особливим статусом м. Києва як столиці незалежної держави.

1.4.2.1. Вартість будівництва інженерно-транспортної інфраструктури при будівництві будь-яких об'єктів в розрахунку на 1 кв. м загальної площі відповідного об'єкта

На основі детальних розрахунків та визначення окремих складових частин системи інженерно-транспортної інфраструктури (водопостачання, каналізації, газопостачання, вулично-дорожньої мережі тощо), що є власністю територіальної громади міста, визначені питомі показники витрат в розрахунку на 1 кв. м загальної площі будь-яких об'єктів на період 2003 - 2010 роки.

Питомі показники вартості будівництва інженерно-транспортної інфраструктури при спорудженні будь-яких об'єктів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Питомі показники вартості будівництва будь-яких об'єктів на 2003 - 2010 роки (в середньому за рік)

N
п/п 

Галузь інфраструктури міста 

Вартість будівництва об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури міста, грн. 

на 1 кв. м загальної площі будь-яких об'єктів 

на 1 куб. м будівельного обсягу будь-яких об'єктів 

1. 

Інженерна інфраструктура,
всього:
в тому числі: 

15,09 

4,526 

1.1. 

Водопостачання 

3,60 

1,080 

1.2. 

Каналізація 

2,99 

0,897 

1.3. 

Газопостачання 

0,11 

0,032 

1.4. 

Санітарна очистка 

0,08 

0,024 

1.5. 

Дощова каналізація, очисні споруди 

0,49 

0,147 

1.6. 

Електропостачання 

1,07 

0,321 

1.7. 

Мережа загальних колекторів 

0,02 

0,005 

1.8. 

Теплопостачання 

6,47 

1,940 

1.9. 

Інженерний захист від зсувів та інших небезпечних геологічних процесів 

0,17 

0,052 

1.10. 

Благоустрій територій 

0,06 

0,017 

1.11. 

Конструктивні шумозахисні заходи 

0,04 

0,013 

2. 

Транспорт та вулично-шляхова мережа: 

74,13 

22,239 

  

в тому числі: 

  

  

2.1. 

Вулично-дорожня мережа 

25,90 

7,771 

2.2. 

Міський транспорт 

29,90 

8,969 

2.3. 

Зовнішній транспорт 

18,33 

5,499 

Потреба в потужностях об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури у різних галузях народногосподарського комплексу міста залежить від ресурсоємності виробництва. У зв'язку з цим належним чином має диференціюватись розмір питомих показників вартості будівництва інженерно-транспортної інфраструктури при будівництві будь-яких об'єктів. Для того, щоб визначити цей взаємозв'язок, було проведено аналіз існуючих нормативів щодо ресурсоємності виробництва основних галузей народногосподарського комплексу столиці, результатом якого стало виведення коефіцієнтів ресурсоємності галузей економіки.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Хроніки Львова (1946 2006)

    Документ
    Львов времен сталинского режима - любимый период галицких авторов и комментаторов. Собственно, для наших авторов и существуют только два периода - сталинский и независимый.
  2. Навчальний посібник / Бойко О. Д. К.: Академвидав, 2006. 686 c

    Документ
    Це — третє видання посібника, який здобув неабияку популярність у вищій школі. Студентів і викладачів приваблюють у ньому компактність, лаконічність, концептуально-смислова самодостатність, аналітичність, системне, науково коректне
  3. Возвращение бумеранга

    Документ
    Политический ландшафт современной Украины всего лишь за несколько лет разительно изменился. Парламентская демократия все меньше остается парламентской, да и все меньше демократичной.
  4. Української держави (1)

    Книга
    Рецензенти: д-р юрид. наук, проф. М.І. Козюбра (Конституційний суд України); д-р іст. наук, проф. О.В. Кузьминець (Національна академія внутрішніх справ України); д-р юрид.
  5. Валентин чемерис з ким сміється україна антолог І я українського сміху к и ї в – 2 0 0 9 Антологія видається за сприяння Патріарха Київського І всієї Руси-України філарета

    Документ
    До антології "З КИМ СМІЄТЬСЯ УКРАЇНА" увійшли веселі твори — усіх жанрів, — українських сатириків та гумористів. З розповідями про них самих та їхні епохи,

Другие похожие документы..