Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Немногие животные вызывают у людей такие сильные эмоции и интерес, как акулы. Отношение человека к акулам определяется в первую очередь страхом быть с...полностью>>
'Тематика курсовых работ'
Проблема «героя и толпы» в истории политической мысли. «Макиавеллизм» и проблемы нравственности в политике. Природа культа личности и его влияние на ...полностью>>
'Документ'
Акселерация – на данном этапе – процесс, без которого мы не можем даже представить себе процесс развития современного подростка. Трудно установить гр...полностью>>
'Тематическое планирование'
Обобщение знаний о корне слова, приставках, суффиксах и окончаниях. Правописание слов с непроизносимыми согласными. Приставки и предлоги. Раздельные Ъ...полностью>>

Інститут законодавства верховної ради україни (1)

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛАДИЧЕНКО Віктор Валерійович

УДК 342.2

ГУМАНІСТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

доктора юридичних наук

Науковий консультант –

ТИХОНОВА Євгенія Антонівна,

доктор юридичних наук,

професор

Київ – 2008

З М І С Т

ВСТУП .......................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні проблеми взаємовідносин людини і влади

1.1. Історико-правовий аналіз проблеми співвідношення держави та особи ...........................................................................................................

14

1.2. Методологічні підвалини дослідження ............................................

52

1.3. Людиноцентричні детермінанти організації державної влади в демократичному суспільстві .....................................................................

94

Висновки до Розділу 1 ...............................................................................

136

РОЗДІЛ 2. Теоретичні основи взаємовідносин людини та державної влади

2.1. Основні засади правового статусу особи .........................................

140

2.2. Загальна характеристика державної влади ......................................

181

2.3. Взаємопов’язанісь держави і громадянського суспільства ............

222

Висновки до Розділу 2 ...............................................................................

261

РОЗДІЛ 3. Правові механізми забезпечення гуманістичного виміру державної влади

3.1. Самообмеження держави як фактор поєднання особистісного та суспільного інтересів ................................................................................

265

3.2. Структурно-функціональна характеристика української державної влади .........................................................................................

295

3.3. Організаційні основи інституційної взаємодії держави і громадянського суспільства .....................................................................

340

Висновки до Розділу 3 ...............................................................................

388

ВИСНОВКИ ..............................................................................................

392

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................

405

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Питання організації державної влади є однією з актуальних проблем сучасної юридичної науки. Політико-правова думка постійно здійснює пошук шляхів оптимальної моделі організації державної влади. Протягом всієї історії нашої країни комплекс питань, пов’язаних з організацією державної влади виступає наріжним каменем в становленні та зміцненні української державності. В процесі формування структури державної влади прослідковуються дві тенденції: етатизації та гуманізації. На різних етапах розвитку суспільства вплив зазначених тенденцій визначає не тільки історичні особливості форми держави, а й пріоритетні напрями державної політики в цілому.

Особливого значення питання організації державної влади набувають в переломні, кризові моменти історії, коли держава і суспільство постають перед вибором оптимального шляху подальшого розвитку. Проблема гуманістичних основ організації державної влади значною мірою актуалізується в умовах сучасної України, яка переживає один із найвідповідальніших періодів в своїй історії.

Економічна та політична криза, що торкнулася практично всіх сфер життєдіяльності українського суспільства детермінує виникнення суперечностей і в сфері організації державної влади, зокрема, в сфері ефективності влади як цілісної системи з точки зору якісних показників її організації; сприяє загостренню колізій в процесі правотворчої та правозастосовної діяльності; обумовлює деградацію морально-етичних цінностей; створює ситуації, за яких відбувається приниження індивідуальності, виховання поневоленої людини, не здатної на виявлення всіх своїх творчих здібностей. Однак, саме особистість, її інтереси і прагнення, ціннісні орієнтації і цілі повинні виступати своєрідним мірилом організації державної влади.

При розв'язанні сучасних проблем організації державної влади часто пропонується спрощене механічне копіювання найдосконаліших структур влади сучасних демократичних держав. Однак це не може призвести до очікуваних позитивних результатів, оскільки не враховуються якісні особливості сучасного світу з існуючими в ньому комунікаціями мультикультурних суспільств. Постійні ж протистояння між складовими системи влади знижують ефективність її діяльності і гальмують трансформаційні процеси в суспільстві.

Проблема не відсутності або нестачі влади, а у хибності її цілей: ігноруванні принципів солідарності, справедливості, рівності. Діяльність влади часто здійснюється поза межами правового поля, яке засновано на вказаних принципах. Це свідчить, в першу чергу, про певні вади реалізації прав людини, що є основним показником політичних, соціальних, економічних, моральних, соціокультурних процесів. Права людини – людський вимір розвитку суспільних відносин в нашій країні. Тільки забезпечення невід’ємних прав людини дає позитивний імпульс суспільній динаміці. Якщо життя, гідне існування, екологічна безпека, свобода думки, переконань, совісті, здатність брати участь в політичному житті країни не захищені державою, то це свідчить про глибинну кризу сучасної держави, що швидко котиться у прірву, відкинувши найвищу цінність – людину, її права і свободи.

Блага, створені цивілізацією, можуть бути забезпечені лише за умови коли всі процеси у владі розвиваються в межах правового простору, на принципах рівності та справедливості. Сьогодні держава знаходиться перед необхідністю вдосконалення системи ціннісних орієнтирів суспільства суттю та стрижнем яких повинно стати право.

Концептуальні засади, напрями і тенденції державно-правових реформ в Україні стали об’єктом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, про що свідчить низка монографічних досліджень, конференцій та «круглих столів» останніх років. Різні аспекти новітньої теорії і практики сучасної держави та права досліджують українські правознавці – В. Авер’янов, В. Бабкін, І. Голосніченко, С. Гусарєв, М. Гуренко-Вайцман, А. Заєць, О. Зайчук, В.Журавський, М. Козюбра, А. Козловський, О.Копиленко, Є. Кубко, В. Погорілко, П. Рабінович, А. Селіванов, В.Сіренко, С. Сливка, О. Скакун, В. Тацій, Є. Тихонова, Н. Оніщенко, М. Цвік, В. Шаповал, Ю. Шемшученко, А. Шевченко та ін.

Проблеми трансформації державної влади на шляху до демократичної і правової, роль свободи, справедливості і природного права в цих перетвореннях, взаємозв’язок між правовою державою і громадянським суспільством розкривають у своїх працях російські правознавці – С. Алексеєв, О. Васильєв, В. Карташов, Д. Керімов, В. Кудрявцев, О. Лукашова, О. Малько, М. Марченко, М. Матузов, В. Нерсесянц, В. Синюков, Л. Тіунова, Ю. Тихомиров, Л. Явич та ін.

Серед теоретиків далекого зарубіжжя гносеологічні, онтологічні, антропологічні проблеми демократичної правової організації державної влади розробляють Г. Берман, Н. Луман, Р. Нозік, М. Новак, Т. Оноре, К. Поппер, Д. Роле, П. Рікер, О. Хеффе, Л. Фуллер, Л. Фрідман, К. Хабермас, Р. Циппеліус, Я. Шапп та ін.

Не применшуючи ролі й значущості доробки попередніх науковців, необхідно визнати, що в Україні ще немає фундаментальних досліджень гуманістичних основ організації державної влади, на основі яких можливо було б опрацювати новітню методологію, теорію і практику сучасних українських держави та права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Відповідно до договору про співробітництво та науковий обмін між Київським національним торговельно-економічним університетом та Інститутом законодавства Верховної Ради України від 26 червня 2007р. дисертація виконана як складова загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України, зокрема, програми “Стратегія розвитку законодавства України” (номер державної реєстрації 0103U007975). Дисертаційне дослідження зорієнтоване на наукове забезпечення процесів створення на засадах знання особливостей взаємодії держави та громадянського суспільства в межах конкретно-історичних умов гуманістичних основ для побудови на вітчизняному правовому просторі правової держави та демократичного громадянського суспільства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення окремих загальних закономірностей функціонування державної влади в ціннісному аспекті її взаємовідносин із суспільством, його складовими частинами та індивідами. Досягнення цієї мети вимагає вирішення низки завдань. Зокрема необхідно:

  • узагальнити напрацювання теоретико-правової думки в контексті гуманістичної проблематики та виявити недосліджені питання в даному напрямі;

  • розкрити евристичний потенціал методологічного підходу, що базується на використанні гуманістичної теорії, системного, структурно-функціонального, і аксіологічного методів при розробці механізму організації державної влади;

  • обґрунтувати поняття гуманістичних основ організації державної влади як основи теоретичного фундаменту характеристики її аксіологічних властивостей;

  • виявити взаємопов'язаність прав і свобод людини з її суверенітетом та суверенітетом держави;

  • визначити механізм трансформації інституту правового статусу особи в процесі побудови ефективної та сильної державної влади в Україні на гуманістичних засадах;

  • обґрунтувати тенденції зміни ідеологічної парадигми влади, формування нової світоглядно-ціннісної доктрини організації державної влади на засадах, що є природними: справедливість, рівність, свобода, тощо

  • розробити інституційну структуру організації державної влади з позиції єднання індивідуальних та колективних форм реалізації свободи та здійснення державної влади;

  • дослідити взаємодію, взаємопроникнення, взаємодоповнення урівноважуючих інституційних принципів колективізму та автономії особистості та поділу державної влади по горизонталі (на законодавчу, виконавчу та судову) та по вертикалі, що включає специфічну правову характеристику та особливості взаємовідносин з особою органів влади муніципального рівня;

  • розробити правові механізми ефективного виконання функцій держави.

Об’єктом дослідження є гуманістичні (ціннісні) основи державної влади, які виявляються в процесі її організації.

Предметом дослідження є закономірності формування, прояву та розвитку гуманістичних основ організації державної влади в умовах становлення правової соціальної держави.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складають філософські засади соціального детермінізму у виникненні, функціонуванні, розвитку, а також у дослідженні державної влади, системний, структурний, функціональний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, соціолого-політичний методи наукового пізнання. Для формулювання загальних понять застосовано діалектичні методи сходження від абстрактного до конкретного, з'ясування співвідношення загального, особливого та одиничного, а також частини й цілого та деякі інші. Висновки та положення, які містяться в роботі, спираються на сучасні досягнення загальної теорії держави і права, низки суміжних наук (історії держави і права, історії політичних і правових учень тощо), аналіз наукових праць з досліджуваної проблеми та державно-правову практику України в умовах ринкових перетворень.

У дослідженні також використана система принципів, прийомів та підходів, яка заснована на філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методах. Філософську методологію дослідження складає антропологічна філософія і споріднені з нею онтологічний, феноменологічний, герменевтичний методи. Використання сучасних методів дослідження дає змогу осмислити людину як носія свободи первинного суб'єкта права, невід'ємних прав і свобод, дозволяє з'ясувати сутність, онтологічне місце, функції і значення гуманізму для демократичної правової організації державної влади в умовах інтеграції України у ЄС, глобалізованих демократії, ринку, громадянського суспільства та правової держави.

З арсеналу наукових методів використано спостереження, опис, експеримент, теоретичне та практичне моделювання, формально-логічне узагальнення спостереженого та ін.

Особливої уваги заслуговує застосування принципу універсалізму науки права і тісно зв'язаного з ним компаративного методу. Орієнтація на універсалізм науки права надає змогу дійти згоди про сутність права як соціального феномена на рівні принципів (доктрини, концепції), що не виключає різноманітних національних засобів досягнення єдиної мети і неповторної юридичної емпірії. Використання компаративного методу обумовлює необхідність порівняння різних типів праворозуміння, правотворення і правореалізації з метою виявлення їх загальних рис і специфічних особливостей, пошуку шляхів оптимізації правової системи в Україні на основі збагачення найвидатнішими здобутками цивілізованої правової думки.

Субстанційну основу гуманістичної парадигми системного підходу до організації державної влади в громадянському суспільстві складає принцип гуманізму як осьовий і системоутворюючий, визначальна основа нової методології. Будучи універсальним, він дозволяє розглянути сучасний світ в єдності його формаційних і цивілізаційних механізмів, класових, національних та загальнолюдських інтересів. Завдячуючи своїй універсальності, даний принцип адекватно реалізує свій теоретико-методологічний потенціал за умови забезпечення виходу як на індивідуальний так і на загальнолюдський рівні.

Наукова новизна одержаних результатів. У межах здійсненого дисертаційного дослідження отримано результати, які мають наукову новизну. Зокрема:

вперше:

  • обґрунтовано розуміння гуманістичних основ організації державної влади як духовного феномена, що має суперечливу раціонально-ірраціональну, об’єктивно-суб’єктивну, дієво-вольову природу і є проявом не лише соціально-класового, але й духовно-ментального, ціннісно-орієнтаційного і культурно-національного факторів;

  • запропоновано концепцію органічного взаємозв’язку світогляду людини та державної влади, яка базується на єдності їх духовно-практичних основ, переосмисленні сутності протиріччя “державна влада – людина”, його ролі у світоглядному аналізі перспектив історичного існування цивілізації;

  • сформульовано методологію шляхів розвитку юридичної теорії яка вимагає глибокого системного аналізу у вимірі розуміння ставлення до взаємозв’язку і взаємозалежності людини і влади, розгляду влади як цілісної системи з точки зору якісних показників її організації, розв’язання сучасних етико-гуманістичних аспектів організації державної влади;

  • обґрунтовано ідею, що до проблеми організації державної влади необхідно підходити з наступних принципів: принципу гармонії людини і державної влади – балансу, пропорційності та органічного поєднання інтересів, тобто такого світогляду, який забезпечує усвідомлення людиною себе невід’ємною часткою громадянського суспільства та державної влади; принципу особистої відповідальності кожної людини (громадянина) за організацію державної влади, усвідомлення її залежності як від суспільства, так і від кожної особи;

  • запропоновано гуманістичну модель взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства, яка базується на рівновазі у відносинах влади і особи, встановленні меж, ціннісних та етичних критеріїв державної влади, створенні державою умов для задоволення духовно-моральних потреб суспільства і особистості, високого рівня правової культури та ефективного правового виховання;

удосконалено:

  • теоретико-методологічні підходи до організації державної влади не тільки як вертикально чи горизонтально поділеної системи органів, а й взаємовідносин влади та особи, заснованих на інтелектуальних, загальнокультурних та моральних якостях особистості, що вимагає від особи постійного вдосконалення рівня політичної та правової культури, високосвідомого ставлення до участі в процесі формування державної влади, активної громадянської позиції;

  • ефективність методологічного застосування поняття “гуманістичні основи” оскільки вони є важливим регулятором гармонійного функціонування відносин “державна влада - людина”, фактором інтеграції суспільства. Гуманістичні цінності набувають для людини і суспільства самоцінного значення, відносяться до вищих цілей життя, організують життєві цілі в ієрархію, вершиною якої є феномени, що відображені в категоріях прав людини: свободи, рівності, справедливості;

  • світоглядно-ціннісну доктрину організації державної влади, що має віддзеркалювати перш за все інтереси соціальних суб’єктів і тенденцію розвитку суспільних відносин, однак завдяки поточним потребам, інколи може бути механізмом духовного закріпачення суспільства;

  • співвідношення понять “суверенітет особи” як свобода, самостійність людини, залежність від самої себе, приватна філософія особистісного, індивідуального вдосконалення, самоутвердження і самореалізація та “суверенітет державної влади” як універсальність її владної сили, можливість впливу на всі інші види суспільної влади, наявність в її арсеналі спеціальних засобів впливу, монопольне право вільно вирішувати всі свої справи як в середині країни так і за її межами;

набуло подальшого розвитку:

  • узагальнення зарубіжного та вітчизняного політико-правового досвіду, у результаті якого встановлено, що певним історичним етапам розвитку суспільства було притаманне бачення відносин “державна влада – людина”, пронизане відповідною світоглядною ідеєю, яка забезпечує поступальний розвиток суспільної самосвідомості і її предметно-перетворювальної діяльності. Виділено положення про те, що в умовах сучасної соціально-політичної ситуації відбувається суттєва зміна системи ціннісної орієнтації влади;

  • дослідження тенденції змін світоглядних уявлень (посилення ролі етико-гуманістичної домінанти, посилення прагматичної тенденції (утилітарної), розмитість та еклектичність домінуючих світоглядних систем,), що визначають трансформацію змісту державної влади та форм його реалізації та відбиваються на змісті й спрямованості процесу організації державної влади;

  • виявлення взаємодії соціальних сил суспільства із організацією державної влади, що дає можливість виявити логіку подальшого вдосконалення відносин в системі “державна влада - особа” в напрямку здійснення конструктивних схем розумної та цілеспрямованої державної політики в різних сферах суспільного життя;

  • виокремлення причин виникнення духовної кризи державної влади до яких віднесено кризу людського духу, бездумність і швидке збагачення за рахунок інтенсивного використання владних повноважень, надзвичайно низький рівень правової культури у окремих державних діячів, недостатню правову освіту більшості урядовців та керівників, громадянську некомпетентність особи стосовно своїх прав та нехтування своїми обов’язками;

  • осмислення єдності та цілісності державної влади, що забезпечується наявністю стійких взаємозв`язків між її гілками на основі соціальної єдності влади як єдності принципових ідей та цінностей суспільства. Обґрунтовано аксіологічні та етичні питання, що передбачають можливість нового діалогу людини і державної влади в якому загальнолюдські цінності не повинні сприйматися поза національною культурою кожного народу, який намагається, насамперед, спертися на власну мораль і традиції.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони сприятимуть впровадженню в діяльність державної влади нових методологічних підходів щодо гуманістичних основ організації державної влади, а саме: визначення державною владою цінності людини, повагу до людської особистості, її гідності, прагнення забезпечити і гарантувати основні права і свободи, ефективне здійснення соціальних завдань та функцій держави, підвищення рівня загальної та правової культури та створення комплексної гуманістично орієнтованої системи правового виховання.

Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані у науково-дослідній роботі: для визначення сучасних методологічних підходів до дослідження державно-правових явищ, їх оцінки та прогнозування, оновлення вітчизняного правознавства на основі сучасних досягнень європейської та світової правової думки; у вдосконаленні законодавства; у реформуванні інститутів українського права; в активізації процесу інтеграції України у світову та європейські правові системи. Одержані в ході дослідження результати відкривають можливості їх практичного впровадження. Зокрема, розглянуті в роботі питання і проблеми, їх системний аналіз дають змогу вдосконалювати технологію владних відносин на загальнодержавному і регіональному рівнях; вони можуть використовуватися при розробці нормативних документів у сфері діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування (довідка про впровадження від 04.04.2008 № 242/15 ), кадрової та інформаційної політики, методології прийняття управлінських рішень; окремі положення можуть застосовуватись при розробленні загальнодержавних стандартів підготовки юристів, формуванні навчальних планів і програм фахової підготовки спеціалістів у галузі права, при підготовці та викладанні навчальних курсів з теорії держави та права, історії держави і права, порівняльного правознавства, філософії права, політології, теорії управління в державних установах (акт про впровадження у Київському національному торговельно-економічному університеті).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить одержані автором результати, що забезпечують розв’язання важливої теоретико-прикладної проблеми у межах нових розробок у галузі теоретичного обґрунтування гуманістичних основ організації державної влади.

Особистим внеском автора в розв'язання обраної проблеми є опрацювання на основі застосування сучасних методів дослідження гуманістичної концепції організації державної влади, заснованої на визнанні людини, її цінностей, основою правової демократичної держави.

Апробація результатів дисертації здійснювалась на наукових та науково-практичних конференціях, в тому числі міжнародних, на круглих столах та семінарах. Найбільш вагомі з них: “Правове становище жінок в процесі соціального реформування в Україні” (Київ, 2005 р.); Всеукраїнська наукова конференція “Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні” (Острог, 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (Ялта, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Формування громадянського суспільства в Україні” (Львів, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні технології у вищій юридичній освіті” (Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі» (Київ, 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Конституційні засади державотворення в Україні» (Київ, 2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (Ялта, 2006 р.); Державній науковій конференції “Сучасні правові проблеми українського державотворення” (Біла Церква, 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток демократії в Україні” (Київ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування національних та загальнолюдських цінностей на заняттях історії та суспільних дисциплін» (Ніжин, 2008 р.).

Публікації. Основні положення, висновки та пропозиції опубліковані автором у 24 працях, в тому числі: в одній монографії та 23 статтях у наукових фахових виданнях. Результати дослідження висвітлено також в 18 додаткових друкованих наукових працях, серед яких розділи у 3 навчальних посібниках, рекомендованих МОН України.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Робота викладена на 439 сторінках комп’ютерного тексту, з яких список використаних джерел складає 34 сторінки ( 456 найменувань).

Р О З Д І Л 1



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Інститут законодавства верховної ради україни (2)

    Закон
    Актуальність теми дослідження. Будь-яка сучасна державна система управління характеризується наявністю низки ознак, які дають змогу ідентифікувати її політичний устрій як демократичний або авторитарний.
  2. Інститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису

    Закон
    На сучасному етапі суспільного розвитку відбувається істотна трансформація правової системи держави. Однією з причин цього процесу є загально цивілізаційна тенденція зростання ролі людського чинника в суспільних подіях, актуалізація
  3. Нститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису приступко альона олексіївна

    Закон
    Актуальність теми дослідження. Однією з ключових ознак перетворення адміністративно-командної економіки в ринкову є утвердження на її полі розмаїття цінних паперів та фінансово-правового утвердження останніх у формі фондового ринку.
  4. Нститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису сокуренко олександр дмитрович

    Закон
    Актуальність теми дисертаційного дослідження. На сучасному етапі розвитку державності Україна намагається будувати відносини з іншими країнами на засадах рівності, відкритості та багатовекторності.
  5. Інститут законодавства bepxobhoї ради україни

    Закон
    Б 4 Березянко Т.В. Корпоративний глобалізм як базовий напрямок міжнародної економічної конвергенції / Розвиток національного кор­поративного сектору (інституціональний контекст): Монографія.

Другие похожие документы..