Назва модуля: Моделювання комплексів та систем транспортних засобів Код модуля

1. Назва модуля: Моделювання комплексів та систем транспортних засобів

2. Код модуля: ЕАП_6078_C01

3. Тип модуля: обов’язковий

4. Семестр: 6

5. Обсяг модуля: загальна кількість годин – 180 (кредитів ЕСTS – 6)

аудиторні години – 80 (лекції - 48, лаб. роб. – 32, практ. зан. – )

6. Лектор: д.т.н., проф., Паранчук Ярослав Степанович

7. Результати навчання:

У результаті вивчення модуля студент повинен:

• знати математичні моделі типових динамічних ланок КСТЗ та методики їх отримання; математичні моделі типових структур САК електроприводами та механічних і електричних ланок КСТЗ; основні числові методи розв’язування систем диференціальних рівнянь;

• уміти: використовувати сучасні середовища програмування та математичні пакети для моделювання динамічних систем; складати структурні, математичні та цифрові моделі КСТЗ у вигляді диференціальних чи різницевих рівнянь; складати, налагоджувати та тестувати цифрові моделі; виконувати математичні експерименти з дослідження режимів та показників функціонування КСТЗ та опрацьовувати і аналізувати отримані результати досліджень.

8. Спосіб навчання: аудиторне

9. Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі:

– пререквізити: теорія електроприводу, електричні машини, теорія автоматичного керування, вища математика, Фізика, обчислювальна техніка та програмування.

– кореквізити: основи проектування електромеханічних систем ТЗ, системи керування електроприводами ТЗ, електронні пристрої та системи автотранспортних засобів.

10. Зміст навчального модуля:

Загальна характеристика задач моделювання КС транспортних засобів. Загальна харак­теристика сучасних інтегрованих середовищ програмування та математичних пакетів. Математичні моделі елементарних динамічних ланок ЕМ КС транспортних засобів: генера­торів постійного струму, двигунів постійного струму незалежного, послідовного та змішаного збудження, асинхронних і синхронних двигунів, напівпровідникових перетворювачів та регу­ляторів координат. Числові методи розв’язування диференціальних рівнянь. Цифрові моделі систем на основі використання Z-перетворення. Моделювання типових нелінійностей. Апроксимація та інтерполяція експериментальних даних та збурень. Моделювання детермі­нованих та випадкових збурень. Математичні та цифрові моделі типових замкнених систем електроприводів комплексів та систем транспортних засобів постійного і змінного струму.

11. Рекомендована література:

1. Моделювання електроприводів: Навч. посібник / Л.Д.Костинюк, В.І. Мороз, Я.С. Паранчук. – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004. – 428 с.

2. Лозинський А., Мороз В., Паранчук Я. Розв’язування задач електромеханіки в середовищах пакетів MathCAD і MATLAB: Навчальний посібник. - Львів: "Магнолія 2006”, 2007, 215 с.

12. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні, самостійна робота.

13. Методи і критерії оцінювання:

• Поточний контроль (25%): письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування

• Підсумковий контроль (75%): контрольні заходи, екзамен.

14. Мова навчання: українська.

1. Назва модуля: Інтелектуальне керування в електромеханічних системах

2. Код модуля: ЕАП_6051_C01

3. Тип модуля: обов’язковий

4. Семестр: 6

5. Обсяг модуля: загальна кількість годин – 150 (кредитів ЕСTS – 5

аудиторні години – 64 (лекції - 32, лаб. роб. – 32, практ. зан. – )

6. Лектор: д.т.н., проф., Паранчук Ярослав Степанович

7. Результати навчання:

У результаті вивчення модуля студент повинен:

• знати основи теорії нечітких множин, штучних нейронних мереж та методу генетичного алго­ритму; основні структури систем керування з інтелектуальними регуляторами, основні підходи при синтезі нечітких регуляторів та оптимізації його параметрів; методи оптимізації структури нейрорегуляторів, формування вибірки даних для навчання та тестування нейрорегуляторів, основні алгоритми навчання нейронних мереж, кодування генетичної інформації, генетичні оператори, алгоритмічну та програмну реалізацію генетичних алгоритмів.

• уміти: синтезувати інтелектуальні регулятори і проводити їх структурну та параметричну оптимізацію; виконувати аналіз ефективності роботи системи з інтелектуальними регуляторами; вміти застосувати генетичний алгоритм для розв’язання задач оптимального керування.

8. Спосіб навчання: аудиторне

9. Необхідні обов’язкові попередні та супутні модулі:

– пререквізити: теорія електроприводу, теорія автоматичного керування, вища мате­матика, обчислювальна техніка та програмування, прикладне програмне забезпе­чення в інженерній справі, теорія множин.

– кореквізити: системи керування електроприводами, основи проектування електромеха­нічних систем, автоматизовані системи керування технологічними процесами.

10. Зміст навчального модуля:

• Основи теорії нечітких множин. Структури нечітких регуляторів. Регулятори Мамдані та Такагі-Сугено. Нечіткі ПІ-, ПД- та ПІД-регулятори. Методи синтезу нечітких регуляторів. Основні структури систем автоматичного керування з нечіткими регуляторами. Основи теорії нейронних мереж. Типи та архітектура нейронних мереж. Методи навчання, тестування та адаптації нейронних мереж. Типи, моделі і робота нейрорегуляторів. Можливості і робота в пакеті Neural Network Toolbox. Основи теорії еволюційних алгоритмів. Кодування генетичної інформації. Генетичні оператори. Цільова функція, алгоритмічна та програмна реалізація генетичних алгоритмів.

11. Рекомендована література:

1. Терехов В.А., Ефимов Д.В., Тюкин И.Ю. Нейросетевые системы управления. – М: «Радиотехника», 2002. – 480 с.

2. Вороновский Г.М., Махотило К.В., Петрашов С.Н., Сергеев С.А. Генетические алго­ритмы, искусственные нейронные сети и проблемы виртуальной реальности. –Х.:Основа, 1997. – 112 с.

12. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні, самостійна робота.

13. Методи і критерії оцінювання:

• Поточний контроль (25%): письмові звіти з лабораторних робіт, усне опитування

• Підсумковий контроль (75%): контрольні заходи, екзамен.

14. Мова навчання: українська.