Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
За І півріччя 2011 року промисловими підприємствами району вироблено продукції в порівняних цінах на суму 10694,4 тис. грн., що на 56,9 відсотків менш...полностью>>
'Документ'
Розглянувши поданий головним фінансовим управлінням облдержадміністрації звіт про виконання обласного бюджету за 2010 рік, слід зазначити, що основні...полностью>>
'Документ'
Пензенская область вошла в десятку регионов, подписавших соглашение о предоставлении субсидии из федерального бюджета бюджету Пензенской области на м...полностью>>
'Документ'
В соответствии с Федеральным законом от 21.07.2005 г. №94-ФЗ «О размещении заказов на поставки товаров, выполнение работ, оказание услуг для государс...полностью>>

Американськафілософія освіти очима українських дослідників матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 грудня 2005 р. Полтава 2005

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

американська філософія освіти очима українських дослідників

Міністерство освіти і науки України

Академія педагогічних наук України

Управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації

Наукова секція “Фундаментальні проблеми безперервної освіти” Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

АМЕРИКАНСЬКАФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

ОЧИМА

УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ

Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції

22 грудня 2005 р.

Полтава 2005

УДК 377.8 (4 Укр.-4 Пол.)

ББК 87.3 (4/8)+74.204

А 52

Рекомендовано Вченою радою Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Редакційна колегія

Громовий Віктор Володимирович, Заслужений учитель України

Дем’янчук Олександр Петрович, кандидат фізико-математичних наук, доцент

Касьянов Георгій Володимирович, доктор історичних наук, професор

Клепко Сергій Федорович, кандидат філософських наук, доцент, голова редакційної колегії

Кошманова Тетяна Сергіївна, доктор педагогічних наук, професор

Култаєва Марія Дмитрівна, доктор філософських наук, професор

Радіонова Ірина Олександрівна, доктор філософських наук, професор

Сухіна Валентина Феофанівна, доктор філософських наук, професор

Титов Володимир Данилович, доктор філософських наук, професор

Тягло Олександр Володимирович, доктор філософських наук, професор

АМЕРИКАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 грудня 2005 р. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 281с.

Збірник статей підготовлено на основі доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції „Американська філософія освіти очима українських дослідників”, проведеної за фінансової підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Думки і концепції, запропоновані у цьому збірнику, – і новаторські, і традиційні, – в усьому своєму розмаїтті поєднуються подвійним об’єктом дослідження – американською філософією освіти та сучасною українською освітою. Автори статей встановлюють принципи американської філософії освіти та їхню застосовність до української системи освіти. Кожен із дослідників дає відповідь, виходячи з особистого досвіду, власного погляду на те, як зробити українську освіту максимально прогресивною, дієвою та ефективною.

Книга орієнтована на широке коло читачів – педагогів, науковців, філософів, усіх, хто цікавиться проблемами формування демократичних цінностей та виробленням ефективної освітньої політики в Україні.

Видано за фінансової підтримки Відділу преси, освіти та культури

Посольства США в Україні

Цей проект частково фінансований Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Думки, висновки та рекомендації авторів не обов’язково збігаються з точкою зору Державного Департаменту США.

ISBN 966-7215-53-9 ПОІППО

Ministry of Education and Science of Ukraine

Academy of Pedagogical Science of Ukraine

Scientific Section “Fundamental Problems of Longlife Education“

South-East Scientific Center of National Academy of Science and Ministry of Education and Science of Ukraine

M.V.Ostrogradski Poltava Regional Institute of In-Service Teachers Training

AMERICAN PHILOSOPHY OF EDUCATION

FROM

THE UKRAINIAN RESEARCHERS

POINT OF VIEW

All-Ukrainian Conference

Proceedings

22 December 2005

Poltava 2005

AMERICAN PHILOSOPHY OF EDUCATION

FROM THE UKRAINIAN RESEARCHERS

POINT OF VIEW

Recommended by Academic Council of M.V.Ostrogradski Poltava Regional Institute of In-Service Teachers Training

Editorial Board

Alexander Tyaglo, doctor of philosophical sciences, professor

Georgiy Kasianov, doctor of historical sciences, professor

Iryna Radionova, doctor of philosophical sciences, professor

Maria Kultaieva, doctor of philosophical sciences, professor

Olexandr Demianchuk, assistant professor, candidate of physical-mathematical sciences

Serhiy Klepko, candidate of philosophical sciences, assistant professor

Tetiana Koshmanova, doctor of pedagogical sciences, professor

Valentyna Sukhina, doctor of philosophical sciences, professor

Viktor Hromovy, Honoured teacher of Ukraine

Volodymyr Tytov, doctor of philosophical sciences, professor

AMERICAN PHILOSOPHY OF EDUCATION FROM THE UKRAINIAN RESEARCHERS POINT OF VIEW. Proceedings of All-Ukrainian conference, 2005 December, 22. – Poltava: POIPPO, 2005. – 281p.

This proceedings is the set of the articles of All-Ukrainian conference “American Education from the Ukrainian Researchers Viewpoint” participants. This conference was held for assistance of USA Embassy Public Affairs Section. Thoughts and concepts proposed in it, both innovative and traditional, in all their variety are united by double research subject – American philosophy of education and modern Ukrainian education. Authors determine principles of American philosophy and ways they can be useful for Ukrainian school. Each of researchers answers this questions based on own experience of participants of exchange programs supported by U. S. Department of State, own viewpoint on the ways to make our education to the maximum progressive and effective.

Book is oriented on the wide readership: educators, philosophers, and all interested in problems solving of democratic values and effective educational policy in Ukraine.

Sponsored by USA Embassy Public Affairs Section

This project was funded, in part, through USA Embassy Public Affairs Section Grant. The opinions, findings and conclusions or recommendations expressed herein are those of the Author(s) and do not necessarily reflect those of the Department of State.

ISBN 966-7215-53-9 © POIPPO

ЗМІСТ

Переднє слово 7

Вяткіна Н.Б. Американська філософія прагматизму: витоки і цінності 9

Гаврилов М.І. Суб’єктний зміст об’єкта педагогічного впливу в американській системі освіти 17

Горук Н.М. Теоретико-методологічні засади неформальної освіти жінок у Північній Америці 22

Гриценко З.І. Мультикультурний дискурс в американській філософії освіти 27

Громовий В.В. На шляху до меташколи: філософські засади й освітні реалії в Україні та США 33

Дубровський В.Ф. Філософія стандартів для громадянської освіти в США 39

Жук М. В., Медвєдєв І. А. Українська освіта після «помаранчевої» революції: потреба трансформаційних інновацій в розробці та реалізації сучасних стратегій життєвого успіху 48

Калюжна В.Ю., Ваховський Л.Ц. Філософія освіти США як чинник становлення та розвитку американської нації в епоху Просвітництва 54

Караманов О.В. Ідея мультикультуралізму у процесі демократизації освіти в Україні 61

Клепко С.Ф. Пошук пісочниці як таємниці американської філософії освіти 67

Ковальова А.Д. Принцип суспільності у викладанні історії: Джон Дьюї і сучасна українська практика 75

Кошманова Т.С. Нео-прагматизм як сучасна філософія американської освіти? 80

Кропотова Н.В. Інновативність як мета і засіб: філософська парадигма освіти в епоху "великого розриву" 98

Курбатов С.В. Розуміння культури скрізь призму підручника з соціології: спроба компоративного аналізу 105

Матвієнко П.В. Освіта: формування структури чи розвиток функцій? 110

Мисечко О.Є. Філософія конструктивізму в її відношенні до змісту і процесу сучасної професійної підготовки вчителя в Україні 118

Панич О.О. Американська вища освіта як "практична філософія": світоглядний сенс і культурні обмеження 125

Плахотнік О.В. Гендерний вимір сучасної освіти: здобутки американських феміністсько-педагогічних студій 128

Подольська Є.А. Американська освіта як лідер в організації процесу навчання управлінських кадрів 134

Пономаренко Л.П. Ментальність, ядерні цінності та філософія освіти в Україні і США 142

Радіонова І.О. Ідеї критичної педагогіки в українському контексті 148

Рарог Ю.В. Про деякі парадокси вищої школи США……………………………………157

Рижак Л.В. Філософський дискурс демократичних засад американської освіти 162

Сейдаметова З.С., Темненко В.А. Технологія трансляції філософії і досвіду американської освіти 166

Соломадін І.М. Діалог в освіті, освіта як діалог 174

Станіславський А.Р. Письмовий виклад: американські підручники у контексті пострадянської вищої школи 181

Сухіна В. Ф., Шапаренко О. В. Про досвід США у громадянському вихованні 187

Титов В.Д. Філософські підстави юридичної освіти в США 194

Толстокорова А.В. Вплив жіночого руху на філософію вищої освіти: західний досвід та українські перспективи 200

Тягло О.В. Місія критичного мислення у сучасній українській освіті 207

Українець Л.В. Освітні практики М.Ліпмана в контексті філософії дитинства 210

Шавкун І. Г. Північноамериканська модель менеджмент-освіти: здобутки та проблеми 215

ДОДАТКИ 226

Бібліографічний список на допомогу українським дослідникам американської філософії освіти 227

Клепко С.Ф. ПРОЕКТИ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ 234

АННОТАЦИИ 268

ANNOTATIONS 276

Переднє слово

Ця збірка статей українських фахівців у галузі американської філософії освіти, провідних і початкуючих, є робочими матеріалами проекту „Науково-практична конференція «Американська філософія освіти очима українських дослідників», підтриманого Програмою "Гранти для учасників програм обмінів" Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Цей проект є продовженням пошуків українських дослідників у пізнанні американської освіти та ряду книг, вже виданих за результатами напрацювань у цій сфері – «Використання західного досвіду у шкільній освіті України: 1997-2001» (Н.Б.Вяткіна (упоряд.), К., 2002), „Антологія адаптованого досвіду: Або для чого існують програми освітніх обмінів» (Рівне, 2004) та інших. Уявлення про обсяг таких пошуків надає бібліографія, розміщена у кінці цієї книги.

Амбіційною метою і конференції, і цього збірника є актуалізація досвіду пізнання американської філософії освіти, з’ясування сутності її феномену, а також осмислення сучасної української освіти в міждисциплінарному форматі, розгляд її з точки зору американської освітньої думки та у контексті світового розвитку освіти.

Не менш важливим завданням є поєднання зусиль практиків і теоретиків, налагодження між ними діалогу із зазначених питань. Різноманітність жанрів текстів конференції спрямована на віднаходження форм трансляції досвіду американської освіти та її філософії українським освітянам.

Статті збірника вказують передусім на ступінь освоєння українськими дослідниками американської філософії освіти як феномену малопізнаного, нерідко перекрученого, інколи абсолютизованого, інколи – несправедливо поціновуваного. Ми також можемо дізнатися, яким чином український образ американської освіти у свідомості наших освітян, учених, керівників, політиків реально і неусвідомлено впливає на нашу освіту.

Проведення цієї конференції окреслило коло українських дослідників американської філософії освіти. Більше 70 науковців, педагогів направили на конференцію заявки про бажання взяти у ній участь. Такій групі вже під силу створити асоціацію у формі постійно діючої електронної мережі з метою координації та взаємозбагачення своєї наукової і педагогічної діяльності.

Внаслідок конкурсу було відібрано 30 статей, що найповніше фокусуються на завданнях конференції, і саме вони пропонуються вашій увазі. Статті, які з тих чи інших причин не увійшли у збірку матеріалів конференції, але постановкою проблем становлять інтерес для педагогічної громади, рекомендовано для публікації в журналі Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського „Постметодика”, який входить у Перелік ВАК України з педагогічних наук.

Отже, маємо книжку, за якою можемо тепер побачити, як в Україні уявляється американська філософія освіти. З її допомогою можемо спробувати відібрати зміст тренінгів з американської філософії освіти для вчителів українських шкіл та викладачів вищої школи, визначити напрями подальшої роботи. Поки що не все „поле американської філософії освіти” опинилось у полі зору наших дослідників, сподіваюсь, що така конференція в Україні стане першою у необхідній серії заходів стосовно американської філософії освіти.

Проте основним досягненням цієї колективної праці є постановка нових питань. І пропозиція одного із провідних американських філософів освіти проф. Н.Бурбулеса\N.Burbules, опублікувати в журналі „Educational Theory” http://www.ed.uiuc.edu/EPS/Educational-Theory/guideline.asp) декілька найкращих статей від нашої конференції є викликом для українських дослідників.

Чим і як може бути цікавий для американського читача український розмисел щодо американської філософії освіти? Гарні філософські директиви та імперативи щодо освіти висловлені, як у США, так і в Україні. Є гарні приклади і великі недоліки в освіті там і тут. Відсутність педагогічних порівняльних досліджень та достовірної інформації про освітній процес в Україні перешкоджають можливості вести на рівних діалог між українськими та американськими дослідниками. Порівняння двох систем освіти на основі лише побаченого дослідником там і тут без певних методів, хоча б таких, які використовуються TIMSS та PISA, є справою суб’єктивною і безперспективною. На мій погляд, важливо налагодити взаємодію між розробниками української і американської філософії освіти не лише у формі препарування американської філософії освіти, а й дослідження, яким чином американська освіта може використати український досвід. Відповідь на це питання сприятиме розбудові освіти як України, так і усієї глобальної спільноти. І збірка матеріалів українських дослідників американської філософії освіти наближає нас до вирішення цього завдання.

Висловлюю щиру вдячність авторам, усім учасникам і членам редакційної колегії проекту «Конференція «Американська філософія освіти очима українських дослідників», та Програмі Відділу преси, освіти та культури Посольства США "Гранти для учасників програм обмінів", які зацікавлено сприйняли ідею цього проекту, спрямованого на підтримку діяльності українських учасників програм обмінів та стажування, що фінансуються урядом США, та сприяння їх активній участі у розвитку демократичних перетворень і проведенні економічних реформ в Україні.

Сергій Клепко, керівник проекту

«Конференція «Американська філософія освіти очима українських дослідників»

Вяткіна Н.Б. Американська філософія прагматизму: витоки і цінності

У статті досліджуються базові ідеї і принципи американської філософії прагматизму у соціально-історичному контексті на прикладі теорій Ч.С. Пірса, У. Джемса і частково Д. Дьюї. Реконструюються теоретичні побудови прагматизму щодо теорії істини, знання і життєвих цінностей з проекцією на сучасну філософію освіти.

Наталя Вяткіна,

старший науковий співробітник

Інститут філософії НАНУ

АМЕРИКАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ ПРАГМАТИЗМУ: ВИТОКИ І ЦІННОСТІ

Історичні науки навчають нас, що будь-який культурний, політичний, соціальний феномени слід розуміти, виходячи з умов їх походження. Але самі вони не дають відповіді ані на запитання про те, чи були цінними ці явища культури і чи мають вони далі існувати, ані на інше запитання – чи варто докладати зусиль для їхнього вивчення. Це стає предметом вибору, і вибір належить людині.

Інтерес до прагматизму, що триває довше ніж століття, доводить, що цей вибір зроблено багатьма людьми у світі. Не секрет, що ідеї прагматизму зазнавали колись і захоплення, і нищівної критики впродовж своєї історії. У той же час творці новітніх педагогічних технологій різною мірою наслідують прагматизм, часом не усвідомлюючи джерел запозичення своїх ідей. Як відомо, речі від тривалого користування зазнають пошкоджень, а ідеї – аберації. Реконструкція ідей – непоганий засіб їхнього відтворення і відновлення на кожному етапі розвитку науки і суспільства.

Вчення про будь-що є особливою формою розуміння і явищ життя, й оточуючого нас природного і соціального світу, і нас самих. Про що говорить прагматизм і що ми розуміємо через нього?

Прагматизм виник наприкінці позаминулого століття у Сполучених Штатах Америки. А в перші десятиліття минулого століття він досяг великого поширення як у США, так і в Європі. Прагматизм трактується як суто американська філософія, що по-новому висвітлює такі традиційні розділи філософського знання як онтологія, гносеологія, методологія, соціальна філософія, антропологія, етика. Серед найперших представників цього філософського напряму варто назвати Ч.С. Пірса та У. Джемса. Зрозуміло, що прагматизм не виник на пустому місці і є набагато старшим, ніж створена Пірсом і Джемсом теорія. З точки зору розвитку ідей його можна розглядати як трансформацію європейської філософії емпіризму, яка полягає у більш широкому розумінні досвіду. І якщо Бекон, Локк, Берклі і Юм вважали за надійні лише знання, що базуються на досвіді у розумінні постійного накопичення організованих чуттєвих даних, то для прагматизму він став “вікном у майбутнє”, і “прогнозом”, і “правилом поведінки” (Див.: [5]). З іншого боку, Пірс і Джемс виходили з відомих філософських принципів, визначаючи смисл філософських міркувань через діяльність суб`єкта й особистісне сприйняття світу. У цьому сенсі їхні філософські теорії можуть бути віднесені до тієї філософської традиції, яка успішно розроблялася в Європі Нового часу у працях Фіхте, частково – Юма, а потім у працях численних представників різноманітних шкіл суб`єктивного ідеалізму, які вважали, що “без суб`єкта немає об`єкта”.

Прагматизм, за словами Джемса, є досить відомим філософським напрямом – емпіричним напрямом, але у більш радикальній формі. “Прагматист, – пише Джемс, – рішуче, раз і назавжди, відвертається від застарілих звичок, дорогих професійним філософам. Він відвертається від абстракцій і недоступних речей, від словесних рішень, від поганих апріорних аргументів, від твердих незмінних принципів, від замкнутих систем, від удаваних абсолютів і начал. Він звертається до конкретного, до доступного, до фактів, до дії, до влади. Це означає свідому відмову від раціоналістичного підходу і визнання панування емпіричного підходу. Це означає відкрите повітря, все розмаїття природи, протиставлені догматизму, штучності, претензіям на закінчену істину” [1, 227].

Зазвичай засновником прагматизму вважають Ч.С.Пірса. Але на думку Б.Рассела, це не зовсім точно. “Сучасний прагматизм бере свій початок не від Пірса, а від тієї інтерпретації філософії Пірса, яку їй надав Вільям Джемс. По-перше, погляди самого Пірса стали яснішими у пізніших творах, в той час як Джемс спирався на попередні формулювання, які могли бути до того ж неправильно зрозумілими. Пірс намагався відмежуватися від прагматизму, що йому приписував Джемс. Тому він став називати свою філософію прагматицизмом, сподіваючись, що цей неелегантний неологізм приверне увагу до відмінностей між його поглядами й поглядами Джемса” [4, 414-415].

Чому це важливо? Тому що прагматизм не є цілісним однорідним вченням. Тому що кожен із мислителів вніс до нього щось своє, особливе. І тому бажано, говорячи про прагматизм, зазначати, про яку з течій прагматизму йде мова, і хто її уособлює. І в той же час, майже всі прагматисти об`єднані колом спільних ідей і принципів. Спробуємо у цьому розібратися.

Давайте розкриємо механізм дії прагматичного підходу через аналіз мови, який наводить Рассел. Ми не знаємо, коли точно виникла мова. Але вона колись виникла і набула самостійного характеру. І коли перед нами є якесь речення, наприклад, математичне, ми допускаємо, що воно має значити щось істинне, але що саме – важко зрозуміти. Що ж відбувається психологічно у цьому випадку? “У математиці, – пише Рассел, – ми починаємо з доволі простих речень, що, як ми переконані, є доступними для нашого розуміння, і, далі, за допомогою правил виводу, будуємо все складніші й складніші символічні речення, котрі, якщо наші вихідні положення істинні, мають бути істинними, що б вони не означали. Як правило, необхідно знати, що вони “означають”. Але існує інший вид “значення”, на який спирається прагматизм та інструменталізм. Згідно з тими, хто приймає цей вид “значення”, роль складного математичного речення полягає в тому, щоб давати правило для практичних дій у певних випадках. Візьмемо, наприклад, ... положення про відношення довжини кола круга до його діаметра. Припустимо, що ви пивовар і що вам потрібні обручі певного діаметра для ваших пивних бочок. У такому випадку положення (про відношення кола до діаметра) дає вам правило, за допомогою якого ви можете розрахувати, скільки вам знадобиться матеріалу для обручів” [3, 72].

Показане Расселом розрізнення двох видів значень спричиняє серйозні наслідки філософського і практичного характеру. Крім наявності двох видів значень можна розрізнити й два різновиди пізнання: “по-перше, пізнання фактів, по-друге, пізнання спільних зв`язків між фактами. З цим розрізненням дуже тісно зв`язане інше, а саме існує пізнання, яке може бути описане як “відображення”, і пізнання, яке складається зі здатності до розумної дії” [3, 450]. Отож, ці два види пізнання згодом породжують дві різні філософії освіти, дві методології, два підходи до викладання і навчання. Саме пізнання як “здатність до розумної дії” і стає предметом досліджень у філософії прагматизму.

Пізнання у будь-якій філософській теорії завжди пов`язане з істиною. Свої особливості має трактування істини і в прагматизмі. Пірс пов`язував визначення істини з процесом досліджень і мотивами, що стимулюють заняття ними. Які ж логічні міркування лежать в основі цього процесу ?

З точки зору Пірса, “Метою логічного міркування є з`ясування, виходячи з того, що нам уже відомо, того, чого ми ще не знаємо. ...логічне міркування є добротним, коли воно є таким, що дає правильний висновок з вірних посилок і ніяк інакше. Таким чином, питання про валідність міркування є, очевидно, питанням факту, а не мислення” [2, 96].

Дослідження – це і є пізнання. А мотивами виступають сумніви, що підштовхують до пізнання. Його мета – досягнення рівноваги через набуття переконань. Сумнів і переконання – це ключові терміни для розуміння цього процесу у теорії Пірса. Між сумнівом і переконаністю існує різниця. Зазвичай ми самі розуміємо, коли хочемо задати запитання, а коли хочемо висловити свою думку. Але цим різниця не вичерпується. На практиці “наші переконання управляють нашими бажаннями і визначають наші вчинки. ... Переконаність, – каже Пірс, – тою чи іншою мірою служить вказівкою на те, що в нашій природі встановлено якусь звичку, що визначає наші вчинки. Сумнів ніколи не має такого ефекту” [2, 100]. Існує іще одна відмінність між сумнівом і переконаністю, за якою сумнів – це стан тривоги і невдоволення. “Ми прагнемо визволитись від нього й дійти стану переконаності, оскільки останнє є станом спокою і задоволення, якого ми не маємо бажання позбутися або замінити його на переконаність у чомусь іншому” [2, 101]. І сумнів, і переконаність Пірс вважає позитивними мотивами нашого дослідження і діяльності. Сумнів у Пірса виглядає як психологічний і педагогічний прийом викликання у себе певного стану нерівноваженості, який прагне рівноваги шляхом розслідування причин. Сумнів – це низка запитань щодо можливого стану справ, відповіддю на які має бути певне рішення, як треба діяти за певних обставин, або як світ відповість нам на наші дії. І лише, коли відповідь отримано, настає стан спокою. Здатність до створення уявлень заради гри, розваги чи якоїсь більш високої цілі грають важливу роль у науковому дослідженні або навчанні. Тому яким би чином сумнів не виникав, він спонукає до дії. І тоді рішення, яке ми шукаємо може прийти до нас за лічені секунди або ж через багато років. Єдиною функцією думки є виробництво переконань, і все, що не приводить до переконання, знаходиться поза межами думки. До повної функції думки Пірс включає встановлення звички діяти різним чином. Звичку відрізняє те, яким чином вона визначає наші дії, коли і як вона спонукає нас до дії. Що стосується відношення до будь-якої конкретної істини, то Пірс наполягає, що будь-яке твердження, що претендує на істинність, повинно оцінюватись за практичними наслідками відносно реальної поведінки, тобто воно має допускати можливість будь-яких майбутніх дій, а також впливати на схильність діяти відповідним чином у різних ситуаціях. А дії так чи інакше виводять нас на те, що ми відчуваємо. “Таким чином, наші дії відсилають нас до того, що справляє дію на почуття, наша звичка має те саме значення, що і дії, наше переконання – те саме, що й звичка, наше поняття – те саме, що й переконання” [2, 137]. Так відбувається процес пізнання. Саме у практичних наслідках і полягає, за Пірсом, значення твердження. На думку Рассела, Джемс сприйняв прагматизм саме у цій формі. “Наше уявлення про ці наслідки – як найближчі, так і віддалені, – пише Джемс, – і є все те, що ми можемо уявити собі про цей предмет, оскільки взагалі це уявлення має яке-небудь позитивне значення. У цьому і є принцип Пірса, принцип прагматизму” [1, 225].



Скачать документ

Похожие документы:

Поиск не дал результатов..