Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Публичный отчет'
По прошествии все новых десятилетий после завершения второй мировой войны отчетливее вырисовывается ее роль как основы современного мироустройства. П...полностью>>
'Документ'
Русская философия - сложный и многогранный процесс, который включает в себя многие направления как идеалистической, так и материалистической ориентац...полностью>>
'Доклад'
1. В в реализации своей управленческой, образовательной и воспитательной функции МОУ СОШ руководствуется Законом об образовании, Типовым положением о...полностью>>
'Закон'
Поскольку неоклассическая экономическая теория отстаивала “закон Сэя” - автоматическое регулирование временных перенасыщений товаров на отдельных рын...полностью>>

Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» усіх форм навчання

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Важливим питанням під час перевірки є правомірність використан­ня підприємством пільг з ПДВ. З цією метою перевіряються доку­менти, що дають право на пільги.

Одним з напрямів податкової перевірки ПДВ є правильність за­повнення податкової накладної. Найбільш поширеними по­рушеннями при виписуванні податкової накладної є:

─ відсутність усіх необхідних реквізитів покупця (особливо кодів);

─ не вказується форма проведення розрахунків;

─ відсутність арифметичних підсумків у розрахунковій частині накладної;

─ відсутність печатки підприємства, підпису і прізвища керів­ника й головного бухгалтера;

─ не заповнення покупцем заключної частини (№ і дата одер­жання накладної).

Потрібно враховувати, що податкове зобов'язання виникає у продав­ця навіть при неправильному оформленні податкової накладної ─ за фактом операції продажу.

У ході перевірки ретельно вивчається звітна декларація з ПДВ, складена на підставі матеріалів бухобліку і даних книг податкового обліку. Крім цього, вивчаються необхідні додатки, надані в податко­ві органи разом із декларацією.

Інформація, наведена в декларації, повинна відповідати даним бухгалтерського обліку та книг податкового обліку. Податкові де­кларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Після реєстрації в підрозділі державної податкової ін­спекції, в якій здійснюється приймання звітності, у день реєстрації податкові декларації передаються до відділу обліку, де дані щодо нарахування чи відшкодування ПДВ, визначені платником, зано­сяться до особового рахунка платника.

Відомості про проведення даних щодо нарахування чи відшко­дування податку в особовому рахунку відображаються в четверто­му розділі декларації, після чого декларація передається для здій­снення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначеного у декларації, розміру податку, що випливає з поданих рахунків. Особливу увагу під час перевірки ПДВ інспектор приділяє відобра­женню податкового кредиту, що відображається платником у дру­гому розділі декларації. Для встановлення достовірності податко­вого кредиту необхідно:

─ упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підпри­ємству на включення сум до податкового кредиту. Так, під­ставою для виникнення податкового кредиту за товарами
(роботами, послугами), придбаними у резидента, є виключно
податкова накладна, за імпортованими товарами - вантажна
митна декларація, а при імпорті робіт, послуг — акт прийман­ня робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує
перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають
бути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);

─ перевірити правильність відображення сум ПДВ за придбани­ми товарами, використаними на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

─ встановити правильність розподілу сум ПДВ за придбаними товарами, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподат­кування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковують­ся у звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених за них сум ПДВ в зазначених випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподат­ковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному об­сязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, під час перевірки потрібно упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ за придбану сировину та матеріали, що використову­ються для виробництва пільгових товарів або товарів, які не є об'єктом оподаткування. Цю норму не відносять до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничо­го призначення, якщо вони використовуються в оподатко­вуваних і неоподатковуваних операціях. У такому разі
всю суму ПДВ відносять до складу податкового кредиту у
періоді їх придбання.

Під час проведення документальної перевірки правильності нараху­вання ПДВ насамперед необхідно встановити повноту податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:

─ здійснити контроль обігу відвантаження товарів, надання по­слуг, виконання робіт та відображення їх у податковому об­ліку. Для цього використовуються податкові накладні, кни­га продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені угоди
купівлі-продажу та міни. Необхідно упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в книзі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага
на те, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим
номером відповідної операції в книзі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не
включено в базу нарахування ПДВ, потрібно перевірити докумен­ти складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск
продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою пла­тіжних документів необхідно встановити випадки надходжен­ня коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати,
які не було включено в об'єкт оподаткування ПДВ;

─ у разі встановлення випадків відвантаження товарів без опла­ти або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого, використання, а також під час реалізації товарів (робіт, по­слуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база опо­даткування визначається, виходячи з фактичної ціни опера­ції, але не нижчої від звичайної ціни;

─ особливу увагу потрібно звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ. Перевіркою позичкових
рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надава­лися підприємству кредити і як вчасно вони були повернені;

─ якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, необхідно упевнитися, що ці товари не було реалізовано «на сторону». При встановленні таких ви­падків перевірити правильність визначення бази оподатку­вання і суми ПДВ;

─ якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги
(виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, орен­да міжнародних каналів зв'язку) на митній території Украї­ни, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. До суми податкового кредиту зазначений ПДВ має бути віднесений у наступному податковому періоді;

─ якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір у базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що входять до ціни продукції.

Під час перевірки ПДВ увага повинна звертатися також на відшко­дування цього податку. Відповідно до чинного законодавства існує три види відшкодування ПДВ: експортне, бюджетне відшкодуван­ня протягом місяця та бюджетне відшкодування в загальному по­рядку.

Експортне відшкодування Платники ПДВ, що мають право на експортне відшкодування: ─ місячні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, і ті, що здійснюють протягом звітного періоду в загальному обсязі операцій експортні операції, що оподатковуються за 0% ставкою.

Механізм здійснення відшкодування:

─ платник має право на експортне відшкодування протягом 30 календарних днів від дати подачі декларації з ПДВ. Платник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:

─ рядок 6 додатка 1 «Розрахунок експортного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).

Бюджетне відшкодування протягом місяця

Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування протягом місяця:

─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють в загальному обсязі операцій операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою на митній території України.

Механізм здійснення відшкодування:

─ платник має право на одержання бюджетного відшкодуван-ня протягом місяця після місяця подачі декларації з ПДВ. Плат-ник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:

─ рядок 6 додатка 3 «Розрахунок частки бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).

Бюджетне відшкодування в загальному порядку

Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування в загальному порядку ─ це місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою.

Механізм здійснення відшкодування: ─ якщо сума негативного значення ПДВ не відшкодовується сумами податкових зобов’язань протягом 3-х наступних звітних періодів, то вона підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, після місяця подачі декларації з ПДВ за звітний період після виникнення негативного значення податку. Документ, у якому відображається сума відшкодування:

─ рядок 25 Декларації з ПДВ (за повною формою).

Якщо за наслідками документальної або камеральної перевір-ки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного від­шкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у плат-ника виникає заборгованість (або переплата). Сума бюджетного відшко­дування, не сплачена у зазначені строки, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня па рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на мо­мент її виникнення.

10 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ

ПРАВИЛЬНОСТІ РОЗРАХУНКУ І СВОЄЧАСНОСТІ

СПЛАТИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

10.1 Визначення акцизного збору, порядок обчислення і сплати

Акцизи це непрямі податки на визначені товари, що включаються в ціну товару й оплачуються покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і монопольні товари. Акцизний збір сполучає в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулювальну функцію, що коригує попит та пропозицію, збіль­шуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом ви­ключення з переліку оподатковуваних товарів.

Механізм акцизного збору, порядок складання платниками роз­рахунку акцизного збору закріплені Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 р. № 18 – 92 «Про акцизний збір» з подальшими змінами і доповненнями, «Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору» від 19.03.01р. № 111, у т.ч. від 25.01.05 р. № 39 затверджених наказами ДПА України з подальшими змінами і доповненнями, та іншими документами.

Об'єктом оподатковування є:

─ обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних това­рів шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної
передачі товарів чи з їх частковою оплатою;

─ обороти з реалізації товарів для власного споживання, про­мислової переробки, а також для своїх працівників;

─ митна вартість імпортованих на митну територію України то-­
варів, у тому числі в межах бартерних операцій чи без оплати
їхньої вартості, чи частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у відсотках до обороту від продажу:

1) товарів, реалізованих за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням ак­цизного збору, без ПДВ;

2) товарів, реалізованих за державними фіксованими і регульо­ваними цінами, виходячи з їхньої вартості без обліку торгових знижок, а також ПДВ.

Під час закупівлі імпортних товарів оподатковуваний податком оборот визначається, виходячи з їхньої митної вартості;

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Відповідно до Указу Президента України від 11.05.1998 р. № 453/98 платниками акцизного збору є:

─ суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відді­лення ─ виробники підакцизних товарів (послуг) на митній терито­рії України, у тому числі з давальницької сировини;

─ нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній території України безпосередньо через постійні пред­ставництва;

─ будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари; ─ фізичні особи ─ резиденти і нерезиденти, що ввозять підакцизні товари чи предмети на митну територію України; ─ юридичні чи фізичні особи, що купують підакцизні товари у
податкових агентів.

Розрахунок акцизного збору здійснюється платником самостійно на підставі даних накопичувальних відомостей реалізації підак­цизних товарів.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. закріплені три види звільнення від акцизного збору:

По-перше, ─ під час реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту.

По-друге, ─ під час реалізації легкових автомобілів:

а) спеціального призначення (міліція, швидка медична допомо­га) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

6) спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення

По-третє, ─ під час реалізації етилового спирту, що використовується для виготовлення лікарських і ветеринарних препаратів.

Суми акцизу, що підлягає сплаті, визначаються платником самостійно і сплачуються до бюджету у такі терміни:

а) підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні на­пої, ─ на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації;

б) підприємствами-виробниками, що реалізують тютюнові вироби, ─ щомісяця до 16-20 числа місяця, що настає за звітним;

в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що виготовлені на території України з використанням давальницької сировини, ─ не пізніше дня одержання продукції;

г) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, і власниками давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизно­го збору за минулий рік становили понад 25 тис. грн., ─ щодекадно 15-25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звіт­ним, виходячи з фактичного обороту за відповідну декаду;

д) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили до 25 тис. грн включно ─ щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, від фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць.

Суми акцизного збору з імпортованих на територію України то­варів зараховуються в Державний бюджет, а з товарів, вироблених в Україні, ─ у місцевий бюджет за місцем їх виробництва і Держав­ний бюджет у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

З 1996 р. в Україні використовуються марки акцизного збору. Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 р. № 329 / 95 - ВР «Про акциз­ний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» марка акцизного збору це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, і його наявність на цих товарах підтверджує спла­ту акцизного збору.

Відповідно до Наказу Президента України від 18 вересня 1995 р. № 849/95 «Про введення марок акцизного збору на алкогольні на­пої і тютюнові вироби» реалізація на території України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок ак­цизного збору забороняється. У разі їхньої відсутності товари підлягають конфіскації чи знищенню.

10.2 Перевірка правильності нарахування акцизного збору

Під час камеральної перевірки розрахунку акцизного збору насамперед потрібно звернути увагу на своєчасність його подання, наявність усіх необхідних додатків та правильність заповнення реквізитів, рядків і колонок.

Перевіряючи перший розділ «Обчислення суми акцизного збо­ру», потрібно звернути увагу па правильність і повноту заповнення всіх рядків і колонок. Особливу увагу необхідно звернути на колонки, в яких указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючи ці колонки, необхідно перевірити розшифрування неоподатковуваних оборотів, яка обов'язково має додаватися до розрахунку. Також потрібно встано­вити правильність застосування ставок акцизного збору. Перевірка першого розділу закінчується арифметичними підрахунками суми акцизного збору і порівнянням отриманого результату з даними підприємства, наведеними в розрахунку.

Під час перевірки другого розділу «Результати перерахунку ак­цизного збору» потрібно упевнитись у наявності відповідних платежів. Для цього використовуються дані відділу обліку, де на картках осо­бистих рахунків відображаються фактично внесені за звітний пері­од суми. У цьому самому розділі відображається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті дo бюджету чи відшкодуванню з бюджету.

Якщо підприємство здійснює експортні операції, то необхідно впевнитися, що до розрахунку додані відповідні документи (довід­ки установ банків про надходження валюти та копії платіжних доку­ментів; копії вантажних митних декларацій з відповідним підтвер­дженням митних органів про фактичний перетин митного кордону України та інші). На підставі цих документів перевіряється пра­вильність заповнення третього розділу розрахунку «Зменшення акцизного збору під час експорту підакцизних товарів при розрахунках .за іноземну валюту». 3а результатами перевірки податковий інспек­тор робить позначку про проведення нарахування суми акцизного збору за особовим рахунком платника, а також відмітки про резуль­тати попередньої перевірки. За необхідності робиться запис про до­цільність проведення документальної перевірки.

Податкова документальна перевірка з правильності розрахунку і своєчасності сплати акцизного збору повинна починатися з визна­чення переліку підакцизних товарів відповідно до діючого в Украї­ні законодавства.

Посадова особа податкової служби звертає увагу на правиль­ність визначення оподатковуваного обороту при обміні на терито­рії України підакцизними товарами власного виробництва, при їх безкоштовній передачі, при натуральній оплаті праці і при викорис­танні їх на невиробничі цілі.

Під час перевірки аналізується правомірність обчислення акциз­ного збору, виходячи з дати реалізації підакцизних товарів. Звертається увага на обкладання акцизним збором товарів, виготовлених із давальницької сировини. При цьому варто пам'ятати, що платни­ком акцизного збору з товарів, що були виготовлені з давальниць­кої сировини, є власник товару, а не її переробник. Особливу увагу варто приділити тим видам підакцизної продукції, що виготовляється на давальницьких умовах. Відповідно до діючого законодавства в цьому разі платни­ками акцизного збору є:

─ суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії,
відділення (інші відособлені підрозділи) - виробники
підакцизних товарів на митній території України з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлені ставки акцизного збору у твердих сумах;

─ замовники, які доручили виготовлення продукції на давальницьких умовах, по товарах, на які встановлені
ставки акцизного збору у відсотках до обороту, що
сплачують акцизний збір виробникові.

У тому разі, якщо платником акцизного збору є переробне підприємство, йому необхідно утримати суму цього збору із замовника. Цього потребує сама природа непрямого податку: він включається в ціну продукції й згодом компенсується ви­робникові покупцем. Оскільки в давальницькій операції гото­ва продукція (як і сировина) виробникові не належить, тож продати її й отримати компенсацію акцизного збору в ціні він не може, проте сплатити акцизний збір у бюджет зо­бов'язаний. Отже, у нього немає іншого виходу, аніж утри­мати суму цього збору із замовника. Але як це зробити? Вис­тавляти в рахунку на оплату окремо (як суму акцизного збо­ру) або включати до вартості послуг з переробки? При першо­му варіанті можливі заперечення з боку замовника, тому що за законом він не є платником акцизного збору. Другий варіант неприйнятний для виконавця, адже якщо суму акцизного збо­ру він включить до вартості послуг з переробки, то на неї "на­крутиться" ПДВ, а ця сума, як відомо, не є доданою вартістю для виробника.

Оптимальним варіантом буде такий: передбачити в дого­ворі, що замовник компенсує виконавцеві суму акцизного збо­ру окремо від вартості послуг з переробки, а ще краще - окре­мим платіжним дорученням із зазначенням у ньому призна­чення платежу: "Компенсація суми акцизного збору". У тако­му разі замовник зможе віднести таку компенсацію до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 Закону України про при­буток, у якому зазначено, що до валових витрат відносять суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веден­ням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охоро­ною праці. У наявності витрати, пов'язані з організацією ви­робництва. Без перерахування виконавцеві суми акцизного збору замовник не зміг би отримати готову продукцію, тобто не зміг би організувати перероблення сировини. Таким чином, суми компенсованого виконавцеві акцизного збору замовник на законних підставах відносить до складу валових витрат. У подальшому під час продажу готової продукції в нього на всю су­му продажу виникне валовий прибуток.

Необхідно зазначити, що замовникові, за великим рахун­ком, однаково, в якій формі виконавець зазначить у рахунку суму акцизного збору. І в разі виділення акцизного збору, і у разі включення його до загальної суми вартості перероблення замовник гарантовано має валові витрати в податковому обліку.

Примітка 1. По податку на додану вартість під час перерахування компен­сації у замовника не буде виникати права на податковий кре­дит. Відповідно до пп. 7.4.1 Закону України про ПДВ податко­вий кредит звітного періоду складається із сум-податків, спла­чених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до складу валових витрат виробництва й основ­них фондів або нематеріальних активів, які підлягають амор­тизації. Оскільки перерахування суми акцизного збору вико­навцеві не є для замовника платою за придбані товари, роботи та послуги, то й права на податковий кредит за таким плате­жем у нього також немає.

Примітка 2. У бухгалтерському обліку сума перерахованого виконавцеві акцизного збору відображається проводками: Дт 631 "Розрахун­ки з вітчизняними постачальниками" - Кт 311 "Поточні рахун­ки в національній валюті" з подальшим віднесенням цієї суми в Дт26 "Готова продукція" із Кта 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Такі проводки обумовлені тим, що для за­мовника зазначена сума не є сплатою податку. Це лише компен­сація, передбачена умовами договору з виконавцем.

Примітка 3. Якщо підприємство-замовник розрахо- вується за перероб­ку частиною сировини або готової продукції, то відвантажен­ня виконавцеві їхньої частини в оплату послуг показуються в бухгалтерському обліку як реалізація, а сума акцизного збору - як платіж за контрактом.

Як зазначено в Декреті, датою виникнення податкових зо­бов'язань з акцизного збору в переробника є дата події, що від-булася раніше: або дата зарахування коштів від замовника, або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

При цьому потрібно мати на увазі, що статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" передбачено, що власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах і на яку встановлена ставка акцизного збору у твердих сумах, сплачує акцизний збір виробникові (переробникові) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовни­кові або з його доручення іншій особі.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» усіх форм навчання

    Конспект
    Конспект лекцій з дисципліни «Податковий менеджмент» охоплює питання ведення обліку платників податків, порядку нарахування податків та облік фактич­но внесених сум, методики проведення камеральних і документаль­них перевірок, правильності
  2. Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 Суми

    Конспект
    Залучені кошти є найбільш значною частиною пасивів банку, яка в кілька разів перевищує його власні кошти. Фактично залучені кошти - це основне джерело формування ресурсів комерційного банку, які спрямовуються на проведення активних операцій.
  3. Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 Суми

    Конспект
    Менеджмент - це самостійний вид професійно здійснюваної діяльності, спрямованої на досягнення в будь-якій господарській сфері комерційного підприємства, що діє в ринкових умовах, визначених намічених цілей шляхом раціонального використання

Другие похожие документы..