Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Цели: раскрыть сущность таких понятий, как воин, солдат, защитник Отечества; содействовать формированию нравственно-патриотических чувств и ценностных...полностью>>
'Конкурс'
Когда-то существовало такое поверье: кувшинки ночью спускаются под воду и превращаются в прекрасных русалок, а с появлением солнца русалки вновь прев...полностью>>
'Программа'
(опыт города Москвы и регионов, региональные программы развития гостиничного хозяйства, Генеральная схема размещения до 2010 года в г.Москве, структу...полностью>>
'Документ'
19 апреля 2010 г. Советом Министров Республики Беларусь принято постановление № 579 «О внесении изменений и дополнений в некоторые постановления Сове...полностью>>

Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07) ббк 20. 1 (4укр)я 7

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

− в порядку встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов’язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

− вимагати від користувачів надр обґрунтування списання запасів корисних копалин;

− давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органам державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушення законодавства про надра та їх припинення.

Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими радами, судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову й кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

4. Основні порушення в галузі використання надр

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть юридичні та фізичні особи, винні у:

− самовільному користуванні надрами;

− порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт із геологічного вивчення надр;

− вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

− наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин під час їх видобування;

− пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають цілком або істотно обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

− порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин; − невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна й навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами;

− знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову й культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

− незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних за подальшого геологічного вивчення надр і розробки родовищ;

− невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Самовільне користування надрами та забудова площ заляганням корисних копалин із порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування здійснених витрат.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Таким чином державний контроль з охороною та раціональним використанням надр забезпечує додержання всіма юридичними та фізичними особами встановленого порядку користування надрами, відшкодування збитків за їх нераціональне використання та нищення.

ЛЕКЦІЯ № 5

ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА НЕБЕЗПЕЧНИМИ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ

1. Державний контроль за поводженням із відходами.

2. Перевірка об’єктів щодо питань поводження з відходами.

3. Основні порушення у сфері поводження з відходами.

4. Державний контроль у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами й агрохімікатами.

1. Державний контроль за поводженням із відходами

У процесі людської діяльності утворюється багато відходів − речовин, матеріалів і предметів, що не мають подальшого використання та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, рання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження й захоронення, а також контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення називаються поводженням із відходами.

Державний контроль і нагляд у сфері поводження з відходами здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері поводження з відходами, інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Первинний виробничий контроль у сфері поводження з відходами здійснюють у межах своєї компетенції виробники відходів.

Громадський контроль у сфері поводження з відходами здійснюють громадські інспектори з охорони довкілля.

Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення утилізації відходів і зменшення обсягів їх утворення передбачають:

− лімітування обсягів утворення та розміщення відходів;

− встановлення нормативів плати та розміру платежів за розміщення відходів із диференціацією платежів залежно від рівня безпеки відходів та цінності території;

− надання суб'єктам підприємницької діяльності, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, відповідно до законодавстві додаткових, кредитних та інших пільг;

− надання в установленому законодавством порядку податкових, кредитних та інших пільг суб’єктам підприємницької діяльності, які здають відходи як вторинну сировину та займаються збиранням і заготівлею таких відходів;

− визначення пріоритетів щодо фінансування за державним контрактом підприємств, що впроваджують маловідходні технології, обробляють і утилізують відходи;

− перегляд переліку відходів, щодо яких з урахуванням державних інтересів повинен установлюватися спеціальний режим стимулювання їх збирання, заготівлі та використання;

− цільове фінансування науково-дослідних робіт із конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх утворення;

− надання можливості залишити частину коштів від платежів на розміщення відходів на фінансування заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення відповідно до обґрунтованих інвестиційних проектів та програм;

− створення фондів для цільового фінансування заходів щодо утилізації відходів за рахунок добровільних внесків виробників відходів, їх власників, вітчизняних та іноземних суб’єктів господарської діяльності, окремих громадян, екологічного страхування тощо.

Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя й здоров’я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи й підлягають обліку.

Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Суб’єкт господарської діяльності, у власності або в користуванні якого є хоча б один об’єкт поводження з небезпечними відходами, зобов’язаний:

− забезпечити запобігання забрудненню ними навколишнього природного середовища, а в разі виникнення такого забруднення – ліквідувати забруднення та його наслідки для навколишнього природного середовища та здоров’я людини;

− вживати заходи, спрямовані на запобігання аваріям, обмеження й ліквідацію їх наслідків та захист людей і навколишнього природного середовища від їх впливу;

− повідомляти про аварію, що сталася на зазначеному об’єкті, й про заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та населення;

− забезпечувати експлуатацію зазначених об’єктів і перевезення небезпечних відходів із додержанням вимог природоохоронного законодавства;

− мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

− ідентифікувати об’єкти поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»;

  • мати план локалізації та ліквідації аварії на об’єкті;

  • мати декларацію безпеки;

− надавати інформацію про такі об'єкти відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними й у порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних вантажів.

Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть завдаватися ним під час перевезення, відповідно до закону.

Розміщення небезпечних відходів дозволяється лише в спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами. Провадження інших видав діяльності, не пов’язаної з поводженням із небезпечними відходами, на території, відведеній для їх розміщення, забороняється.

Підприємства, установи й організації − суб’єкти господарської діяльності, на території яких зберігаються небезпечні відходи, відносяться, відповідно до закону, до об’єктів підвищеної небезпеки.

Відповідальність суб’єкта господарської діяльності, у власності або в користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може заподіюватися аваріями на таких об’єктах життю, здоров’ю, майну фізичних або юридичних осіб, підлягає обов’язковому страхуванню відповідно до закону.

З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та стимулювання впровадження маловідходних технологій Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні й місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють:

− розроблення та впровадження науково обґрунтованих нормативів утворення відходів на одиницю продукції (сировини та енергії), виконання робіт і видання послуг, що регламентують їх кількісний та якісний склад, відповідно до передових технологічних досягнень;

− періодичний перегляд встановлених нормативів утворення відходів, спрямований на зменшення їх обсягів, із урахуванням передового вітчизняного й зарубіжного досвіду й економічних можливостей;

− встановлення на основі затверджених нормативів (питомих показників обсягів утворення відходів) лімітів на утворення відходів;

− розроблення системи поводження з імпортними пакувальними матеріалами й тарою;

− розроблення загальних вимог щодо поводження з побутови­ми відходами;

− розроблення системи інформаційного, науково-методичного забезпечення виробників відходів відомостями про технологічні й інші можливості зменшення обсягів утворення та утилізації відходів;

− запровадження відповідно до закону санкцій за перевищення лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини забороняється:

− вести будь-яку господарську діяльність, пов’язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів;

− використовувати результати наукових досліджень, впроваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку, імпортне устаткування, технології та системи, якщо вони не передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне видалення;

− визначати місця розміщення підприємств, установок, полігонів, комплексів, сховищ та інших об’єктів поводження з відходами, проектувати та будувати регіональні й міжрегіональні комплексі оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам;

− приймати рішення про розміщення й розвиток міст та населених пунктів без визначення технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів;

− вводити в дію нові й реконструйовані підприємства та інші об’єкти, не забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами, та в разі відсутності даних, необхідних для оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, згідно з установленим порядком;

− передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом;

− залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров’я;

− ввезення в Україну відходів з метою їх зберігання чи захоронення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передавання їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об’єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання чи видалення й відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць і об’єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням із державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначено обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об’єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється несанкціоноване скидання й розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів на територіях природно-заповідного фонду, на землях природо-оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об’єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень із дотриманням стандартів і правил, передбачених законодавством України.

2. Перевірка об’єктів щодо питань поводження з відходами

У процесі перевірки об’єкта щодо питань утворення, розміщення та знешкодження відходів необхідно розглянути:

1. Наявність затверджених лімітів на розміщення відходів та відповідність їх фактичному обсягу, що утворюється на об’єкті за рік.

2. Наявність на об'єкті технічного паспорта промислових відхо­дів, в якому повинні бути такі розділи:

− первинні дані про відходи;

− відомості про місце утворення відходів;

− характеристика відходів;

− відомості про існуючі та можливі технології переробки й використання відходів та інші.

  1. Обстеження місць, де проводиться складування промислових відходів (на території об’єкта чи за його межами), та відповідність класу небезпеки наявних відходів.

4. Дотримання санітарних норм у місцях складування відходів. Перевірити способи тимчасового зберігання відходів на території об'єкта та відповідність класу небезпеки відходів, а саме:

− відходи 1-го класу небезпеки зберігаються в герметичній тарі (контейнери, бочки);

− 2-го класу − в закритій тарі (ящики, пластикові мішки);

− 3-го класу − в паперових мішках, пакетах, мішках з тканини;

− 4-го класу − відкрито (навалом, насипом).
Слід також розглянути паспорт полігона та наявні документи щодо відведення земельної ділянки під полігон промислових токсичних відходів (якщо він існує), їх погодження з природоохоронними й санітарними органами.

За наявності полігона для захоронення промислових токсичних відходів з’ясувати його відповідність класу небезпеки відходів. Якщо об’єкт не має полігону для захоронення відходів, перевірити наявність договорів із іншими установами на захоронення відходів.

Необхідно перевірити наявність спостережних свердловин навколо полігона та періодичність відбору проб води з них; з’ясувати питання впливу полігона на забруднення підземних вод та відкритих водойм, наявність забруднення цих вод; перевірити відповідність автотранспорту, який займається перевезенням відходів у місця захоронення, класу небезпеки відходів, що перевозяться.

Крім цього, необхідно розглянути питання стану зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп і наявність договору на їх демеркуризацію.

3. Основні порушення у сфері поводження з відходами

Основні види порушень, що виявляються під час перевірки підприємств щодо виконання заходів для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища токсичними відходами:

− відсутність затверджених і відповідним чином оформлених нор­мативів плати, розмірів платежів і лімітів на розміщення відходів;

− відсутність дозволу на складування, зберігання або розміщення відходів на визначених місцевими радами територіях у межах встановлених ними лімітів;

− відсутність на підприємстві технічного паспорта промислових відходів;

− порушення природоохоронних вимог за зберігання або розміщення промислових відходів та відповідність місця складування класу небезпеки наявних відходів;

− відсутність документів щодо відведення земельної ділянки під полігон промислових токсичних відходів та паспорта полігону, їх погодження з природоохоронними й санітарними органами;

− відсутність договорів із іншими установами на захоронення токсичних відходів, якщо підприємство не має свого полігона;

− транспортування промислових відходів із порушенням природоохоронних вимог; − відсутність або незадовільний технічний стан спостережувальних свердловин навколо полігона промислових токсичних відходів;

− відсутність або незадовільне ведення лабораторного контролю за впливом полігона на навколишнє середовище та обсягом і складом забруднювальних речовин;

− невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища токсичними відходами.

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за:

− порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини й економічних збитків;

− самовільне розміщення чи видалення відходів;

− порушення порядку ввезення в Україну, вивезення й транзиту через її територію відходів як вторинної сировини;

− невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення;

− приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян, їх об’єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводженні з ними, зокрема про їх аварійні скидання та відповідні наслідки;

− приховування перевищення встановлених лімітів на утворення та розміщення відходів;

− змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;

− порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;

− порушення строків подання й порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів;

− невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;

− передання відходів із порушенням установлених правил зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих рацій;



Скачать документ

Похожие документы:

  1. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.
  2. К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча влада І адміністративне право. К.,2002. Видавничий Дім "Ін-Юре" Київ 2002

    Документ
    У книзі, яка. є черговою публікацією в серії наукових видань "Адмі-ністративно-правова реформа в Україні", висвітлюються науково-теоретичні засади і актуальні проблеми функціонування виконавчої влади та її правового регулювання в Україні.
  3. Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

    Навчально-методичний посібник
    П.Г. Шищенко – доктор географічних наук, професор кафедри географії України, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Геогра­фіч­ного товариства України,
  4. Вської області управління юстиції в миколаївській області право XXI століття: становлення та перспективи розвитку збірник наукових праць миколаїв 2006

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук (голова); Ємельянова Л.В. канд. юр. наук; Козляковський П.А. канд. пед. наук; Козаченко О.В. канд. юр. наук (заступник голови); Обручков Р.
  5. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.

Другие похожие документы..