Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Календарно-тематический план'
10., 31.10 Юренков В.Д. 7 Международное движение капитала 4.09. 01....полностью>>
'Документ'
Тексти анотацій українською, російською та англійською мовами, обсягом 400-500 знаків кожна, розміщуються після назви і відокремлюються порожнім рядк...полностью>>
'Урок'
Способствовать формированию умения характеризовать основные сцены и эпизоды изучаемого произведения, объяснять их связь с проблематикой, устанавливат...полностью>>
'Документ'
Введение и обеспечение эффективных технологических и производственных процессов является важнейшим достижением и основной статьей затрат промышленных...полностью>>

Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07) ббк 20. 1 (4укр)я 7

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

За виявленими недоліками видаються приписи на їх усунення, до винних вживаються передбачені законодавством заходи адміністративного впливу.

3. Основні порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

Основними видами порушень у галузі охорони атмосферного повітря є:

− відсутність затверджених і відповідно оформлених нормативів гранично- допустимих викидів;

− відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу;

− перевищення дозволених величин викидів;

− здача в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах;

− невиконання в установлені терміни заходів, спрямованих на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

− відсутність або неправильне ведення форм первинного обліку видів і обсягів шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

− відсутність лабораторного контролю за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

− порушення правил експлуатації газоочисного обладнання;

− порушення правил експлуатації й утилізації промислових і побутових відходів, що призводить до забруднення атмосферного повітря;

− транспортування, зберігання й застосування пестицидів та агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;

− будівництво або реконструкція об’єктів у великих містах і регіонах із підвищеними рівнями забруднення без рішення Кабінету Міністрів України, місцевих органів влади і позитивних висновків державної екологічної експертизи;

− будівництво об’єктів із порушенням норм і вимог щодо охорони атмосферного повітря;

− невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря;

− відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекручування відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

− наявність неврахованих форм викидів.

Отже, державний контроль за станом атмосферного повітря є запорукою його чистоти, забезпечує якісний склад цього необхідного для життя людини компонента.


ЛЕКЦІЯ № 4

ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОХОРОНОЮ ЗЕМЕЛЬ ТА ВИКОРИСТАННЯМ НАДР

1. Державний контроль за охороною земель.

2. Основні порушення земельного законодавства.

3. Державний контроль за використанням надр.

4. Основні порушення в галузі використання надр.

1. Державний контроль за охороною земель

Земля − національне багатство нашої держави − вимагає особливого ставлення, ретельної охорони та раціонального використання. Охорона земель − це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу відтворення й підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення тощо.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною і земель визначено:

− забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

− забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

− виявлення порушень законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

− забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу; водних та інших природних ресурсів.

Основні принципи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

− забезпечення раціонального використання та охорони земель як основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави;

− пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами;

− повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства;

  • поєднання заходів економічного стимулювання й відповідальності у сфері використання та охорони земель.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавча влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать:

1. Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема:

− додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття й реалізації права на землю;

− виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

− додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передання у власність, надання в користування, зокрема в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

− ведення державного обліку й реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

− розміщення, проектування, будівництво та введення в дію об’єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

− виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур’янами, чагарниками та дрібноліссям;

− дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

− виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель;

− дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

− додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

− додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття й реалізації прав на землю.

2. Внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо:

− приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень із питань регулювання земельних відносин, використання й охорони земель;

− обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, зокрема торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт із порушенням вимог земельного законодавства України;

− припинення будівництва й експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

  • припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

  1. Одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, зокрема орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.

  2. Видання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених зі встановленому законом порядку проектів.

  3. Участь у розробці нормативно-правових актів із питань державного контролю за використанням та охороною земель.

  4. Вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

  5. Вирішення інших питань відповідно до чинного законодавства.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель належать:

1. Здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель у частині:

− додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

− консервації деградованих і малопродуктивних земель;

− збереження водно-болотних угідь;

− виконання екологічних вимог за надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок;

− здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними й радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

− додержання встановленого законодавством режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

− додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрів, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

− додержання екологічних нормативів із питань використання й охорони земель;

− додержання вимог екологічної безпеки під час розроблення нової техніки й технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів.

2. Проведення лабораторного аналізу забруднення земель, зокрема радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидання та скидання підприємствами забруднювальних речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій.

3. Участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони земель:

− організація ліквідації екологічних наслідків аварій, залучення до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форм власності, а також громадян.

4. Вирішення інших питань відповідно до законодавства України.

Власники й землекористувачі, зокрема орендарі земельних ділянок, за здійснення господарської діяльності зобов’язані:

− дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

− проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не справляють шкідливого впливу на стан земель і родючості ґрунтів;

− підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку й техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

− дотримуватися стандартів, нормативів за здійснення протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов’язаних із охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

− надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

− сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

− своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

− забезпечувати додержання встановленого законодавством режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

− забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень на земельну ділянку;

− забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками дрібноліссям;

− уживати заходів щодо запобігання негативному й еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення для несільськогосподарських потреб.

Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

У разі вилучення (викупу) земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб забезпечується пріоритет максимального збереження продуктивних земель.

Захист земель сільськогосподарського призначення від ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними й регіональними програмами, відповідно до робочих проектів рекультивації, захисту земель від ерозії та іншої документації із землеустрою.

Власники та землекористувачі, зокрема орендарі, земельних ділянок зобов’язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені чинним законодавством України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може обмежуватися діяльність щодо:

− вирощування певних сільськогосподарських культур, застосовування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій;

− розорювання сінокосів, пасовищ;

− використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок;

− необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Меліорація земель здійснюється згідно з проектами, затвердженими в установленому законодавством порядку.

Підприємства, установи та організації під час проведення меліорації земель зобов’язані здійснювати заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню ґрунтів, вітрової і водній ерозії меліорованих земель, їх деградації, погіршення стану водних об’єктів.

Порядок здійснення будівництва, експлуатації та забезпечення екологічної безпеки під час проведення меліорації земель встановлюється Законом України «Про меліорацію земель»

Застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».

Під час ведення лісового господарства лісокористувачі, незалежно від форм власності й господарювання, забезпечують збереження та підвищення родючості ґрунтів, підтримання їх належного екологічного стану відповідно до вимог законодавства України.

Заготівля деревини на схилах повинна проводитися на основі еколого-безпечних та ґрунтозахисних технологій, які зводять до мінімуму руйнування ґрунтового покрову земельних ділянок.

У веденні водного господарства охорона земель водного фонду здійснюється шляхом обмеження антропогенного впливу на них і додержання особливого режиму їх використання відповідно до закону.

За розміщення, проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації водогосподарських об'єктів передбачаються заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню та забрудненню продуктивних земель, погіршенню якості ґрунтів.

Забороняється скидання стічних вод та вод, що забираються із забруднених джерел, якщо внаслідок цього може відбутися деградація й забруднення ґрунтів небезпечними речовинами.

Особливості використання земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються законом.

Охорона земель водного фонду, наданих для рибогосподарських цілей, здійснюється шляхом вжиття заходів щодо запобігання погіршенню водних живих ресурсів, а також затопленню, підтопленню та заболоченню продуктивних земель, що прилягають до водних об'єктів.

Здійснення заходів (проведення меліоративних робіт, внесення органічних, мінеральних добрив тощо), спрямованих на збереження та відтворення природної рибопродуктивності земель, зайнятих ставками, озерами й іншими водними об'єктами, проводиться з обов’язковим дотриманням вимог природоохоронного законодавства України.

Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі охорони земель вживають заходи до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, і організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт із дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

За здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:

− виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;

− максимальне збереження ґрунтового покрову на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об’єктів поводження з відходами;

− зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання для рекультивації земель, поліпшення малопродуктивних земель і благоустрою населених пунктів;

− запобігання негативному впливу об’єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;

− рекультивація земельних ділянок після ліквідації об’єктів поводження з відходами.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов’язана з накопиченням відходів, зобов’язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об’єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання й розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об’єктів, в інших місцях, де вони можуть створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, утилізація та видалення, знешкодження й захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Використання ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок дозволяється за умови вжиття заходів щодо їх протиерозійного й протизсувного захисту, передбачених законодавством України.

З метою захисту земель від ерозії та зсувів у землевпорядній, містобудівній та іншій документації передбачаються заходи щодо забезпечення протиерозійної та протизсувної стійкості території.

Забороняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (окрім ділянок для залучення, залісення та здійснення ґрунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо.

Власники земельних ділянок та землекористувачі, зокрема орендарі, зобов’язані здійснювати ґрунтоохоронні заходи з метою запобігання погіршенню їх якісного стану та якісного стану суміжних земельних ділянок і довкілля загалом.

Територіальний розвиток житлової та громадської забудови в межах населених пунктів, а також спорудження об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюються з урахуванням вимог раціонального використання земель.

Розміщення й будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.
  2. К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча влада І адміністративне право. К.,2002. Видавничий Дім "Ін-Юре" Київ 2002

    Документ
    У книзі, яка. є черговою публікацією в серії наукових видань "Адмі-ністративно-правова реформа в Україні", висвітлюються науково-теоретичні засади і актуальні проблеми функціонування виконавчої влади та її правового регулювання в Україні.
  3. Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

    Навчально-методичний посібник
    П.Г. Шищенко – доктор географічних наук, професор кафедри географії України, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Геогра­фіч­ного товариства України,
  4. Вської області управління юстиції в миколаївській області право XXI століття: становлення та перспективи розвитку збірник наукових праць миколаїв 2006

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук (голова); Ємельянова Л.В. канд. юр. наук; Козляковський П.А. канд. пед. наук; Козаченко О.В. канд. юр. наук (заступник голови); Обручков Р.
  5. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.

Другие похожие документы..