Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Контрольная работа'
Обособление обстоятельств с предлогом несмотря на, благодаря, согласно, вопреки, в силу, в случае, при наличии, при отсутствии, по причине, ввиду, всл...полностью>>
'Рассказ'
Мне очень не понравился (-ась) )2. Опиши внешность героя ( лицо, одежду, манеру поведения).3. Вспомни, в каких поступках, мыслях, действиях лучше все...полностью>>
'Документ'
С точки зрения закона, актеры Елизаветинской Англии мало чем отличались от нищих и других общественных низов, что, несомненно, тяготило Шекспира, упор...полностью>>
'Документ'
Полномочия органов местного самоуправления в сфере обеспечения законности, охраны общественного порядка, обороны и защиты населения от чрезвычайных с...полностью>>

Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07) ббк 20. 1 (4укр)я 7

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

− створення штучних островів, установок і споруд в економічній зоні України, а також створення навколо цих зон безпеки без дозволу компетентних органів України або за наявності такого дозволу, але з порушенням погодженого проекту;

− незабезпечення установок та інших споруд в економічній зоні України постійними сигнальними засобами для попередження мореплавців, порушення правил утримання цих засобів у справному стані та правил з ліквідації морських установок і споруд, експлуатацію яких остаточно припинено;

− перебування у внутрішніх морських територіальних водах та економічній зоні України суден та інших плавальних засобів із вантажем радіоактивних токсичних відходів у рідкому або твердому стані без дозволу компетентних органів України.

Факти порушення правил раціонального використання й охорони водних ресурсів можуть підтверджуватися одним або кількома з наведених нижче доказів, головними з яких є:

− відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи, а також відсутність дозволу на спеціальне або відокремлене водокористування чи недотримання умов спеціального чи відокремленого водокористування;

− відсутність дозволу або узгодження з природоохоронними органами на проведення гідротехнічних, днопоглиблювальних, підривних робіт, видобування корисних копалин, зокрема й піщано-гравійних матеріалів, прокладення кабелів і трубопроводів, вирубування лісу чи ведення інших робіт на водних об’єктах і в прибережних зонах (смугах), а також у внутрішніх морських, територіальних водах і економічній зоні України;

− відсутність або неправильне ведення форм документації первинного обліку чи статистичної звітності з водокористування й водовідведення на об’єктах-водокористувачах;

− невідповідність строку і обсягів виконаних робіт із будівництва чи реконструкції водоохоронних споруд затвердженому плану, а також зміни чи відступ від затвердженого проекту, що погіршує режим відведення, очищення й використання стічних вод;

    • належним чином оформлене повідомлення, яке надійшло від контролюючих органів, позаштатних інспекторів охорони природи, і підтверджує факт забруднення водного об’єкта;

    виявлені в процесі огляду об’єкта технічні несправності та неполадки в роботі природоохоронних і водогосподарських споруд і пристроїв;

  • відомості, отримані в процесі розгляду випадку погіршення якості води водного об’єкта, про наявність і розміри збитку, спричиненого державі або окремим водокористувачам;

  • недотримання правил експлуатації водогосподарських систем і водосховищ, а також озер та інших водойм, які використовуються як водосховища.

Отже, здійснення державного контролю за охороною й раціональним використанням водних ресурсів забезпечує їх збереження та необхідний якісний стан, а також чистоту і повноводність наших річок та озер.

ЛЕКЦІЯ № 3

ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

1. Перевірка стаціонарних джерел забруднення повітря.

2. Перевірка пересувних джерел забруднення повітря.

3. Основні порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

1. Перевірка стаціонарних джерел забруднення повітря

Стаціонарні об’єкти, що в процесі виробничої діяльності здійснюють викидання забруднювальних речовин в атмосферне повітря, підлягають перевірці. Під час перевірки стаціонарних джерелі забруднення слід розглянути й проаналізувати такі матеріали:

− інвентаризація джерел викидів забруднювальних речовин в атмосферу. Кількість визначених (організованих, неорганізованих джерел викидів, оснащених газоочисними установками (ГОУ). Кількість джерел викидів, що вимагають оснащення ГОУ. Карта-схема підприємства з нанесеними на ній джерелами викидів. Відповідність нумерації джерел викидів на карті-схемі й у матеріалах інвентаризації;

− санітарно-технічний звіт про обстеження вентиляційних систем, відповідність його матеріалам інвентаризації;

− статистична звітність за формою 2-ТП (повітря). Яким методом вона складається (за матеріалами інвентаризації, балансовими, розрахунковими за методиками, чи враховуються реальні обсяги випуску продукції, стан виконання заходів, час роботи ГОУ та їх ефективність тощо);

− дозволи на викидання забруднювальних речовин в атмосферу за минулий, поточний і на наступний роки, ким видано, коли, на основі яких матеріалів;

− план заходів із регулювання викидів у період несприятливих метеорологічних умов (НМУ), їх достатність і стан виконання;

− матеріали відомчого лабораторного контролю рівнів забруднення атмосферного повітря в межах санітарно-захисної зони;

  • інші документи з питань охорони атмосферного повітря.

Отримавши ці документи, інспектор зобов’язаний провести їх аналіз, порівняти дані, наведені в матеріалах інвентаризації, дозволах на викидання забруднювальних речовин в атмосферу та лімітах на викиди, технологічних регламентах, статзвітності даних аналітичного контролю (аналіз вести за джерелами, які роблять основний внесок у загальні обсяги викидів по підприємству), даних аналітичного контролю. В результаті цього необхідно визначити достовірність матеріалів статзвітності за формою 2-ТП (повітря), дотримання дозволених викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Скласти порівняльну таблицю цих даних за останні 3 роки.

Наступним етапом роботи інспектора є огляд виробництв підприємства.

Під час обстеження виробництв основна увага приділяється:

− стану роботи технологічного обладнання, його фізичному й моральному зношенню, відповідності сучасним екологічним вимогам, впливу його на навколишнє середовище;

− технічному стану й ефективності роботи газоочисних установок (ГОУ),

відповідності фактичних параметрів навантаження паспортним, наявності реєстраційних номерів на ГОУ, інструкцій з експлуатації і обслуговування ГОУ, оцінки рівня підготовки обслуговуючого персоналу;

− ходу будівництва повітроохоронних об’єктів (як нових, так і запланованих);

− наявності джерел викидів, що потребують оснащення газоочисними установками, чи прийнято технічні рішення з цих питань;

− наявності неврахованих джерел викидів;

− загальному санітарному стану виробництв і території підприємств та іншим питанням.

Аналізуючи зібрані документи й інформацію під час обстеження, інспектор зобов’язаний провести розрахунок виявленого наднормативного викиду відносно вказаних величин у дозволах, визначених у методиці;

  • невиконання і установлені терміни заходів їх досягнення нормативів ГДВ;

  • неефективної роботи газоочисних установок;

− роботи технологічного обладнання за несправних газоочисних установках або їх невикористання;

  • порушення технологічних режимів;

– використання непроектної сировини й палива в технологічних процесах;

− аварійних і залпових викидів забруднювальних речовин в атмосферу, які не передбачено технологічними регламентами виробництв;

− неврахованих джерел викидів тощо.

Наднормативні викиди визначаються з урахуванням різниці між фактичною та дозволеною кількістю викидів і часу роботі джерела в режимі наднормативного викидання. Термін роботи джерела в режимі наднормативних викидів визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Під час повної перевірки підприємства інспектор зобов'язаний ознайомитися з роботою санітарно-промислової лабораторії, при цьому перевірити:

− укомплектованість кадрами відповідної кваліфікації, забезпеченість необхідним приміщенням;

− забезпеченість нормативно-технічною й погодженою методичною документацією з питань визначення концентрацій забруднювальних речовин у промислових викиданнях і атмосферному повітрі;

  • забезпеченість необхідними приладами контролю і обладнанням;

− виконання графіка контролю джерел викидів і стану забруднення атмосферного повітря в санітарно-захисній зоні;

− стан ведення робочих журналів і журналів обліку характеристик стаціонарних джерел забруднення й інші питання роботи санітарно-промислової лабораторії.

Під час перевірки інспектор має право дати завдання санітарно - промисловій лабораторії зробити контрольне вимірювання викидів забруднювальних речовин в атмосферу за одним або кількома джерелами.

Під час обстеження підприємств повинні перевірятися транспортні дільниці або цехи. В акті повинно бути відображено:

− кількість автомобілів з бензиновими, дизельними двигунами та тих, що працюють на газоподібному паливі;

− наявність контрольно-регулювальних пунктів (постів) − КРП, їх оснащеність обладнанням, контрольно-вимірювальною апаратурою, можливість роботи в холодну пору року.

На підприємствах, що не оснащені КРП, перевіряється наявність договору з іншою організацією, яка проводить визначення змісту забруднювальних речовин у викидах відпрацьованих газів автомобілів, та періодичність перевірок;

− додержання термінів державної перевірки приладів (не рідше 1 разу на 6 місяців для газоаналізаторів і 1 разу на рік для димомірів);

− наявність необхідної технічної документації;

− ведення журналів обліку результатів вимірювань, позначок про розміщення автотранспортних засобів на ремонт, наявність та дотримання графіка перевірки автотранспорту на вміст оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності у відпрацьованих газах автомобілів;

− наявність дільниць (постів) з ремонту та обслуговування систем живлення й запалювання двигунів, їх укомплектованість газоаналітичною апаратурою.

Перевірка змісту забруднювальних речовин у викидах відпрацьованих газів автомобілів проводиться:

− на підприємствах-виготовлювачах – контрольно-регулювальному посту та на складі готової продукції;

− на підприємствах, що здійснюють ремонт, технічне обслуговування й експлуатацію автомобілів, − на контрольно-регулювальному пункті (посту) та при виїзді (в’їзді) з території підприємства.

У разі виявлення порушень встановлених державними стандартами норм вмісту забруднювальних речовин у викидах відпрацьованих газів:

− на підприємствах-виготовлювачах, підприємствах, що здійснюють ремонт та технічне обслуговування, автомобіль відправляється на регулювальні роботи;

  • на підприємствах, що здійснюють експлуатацію, автомобіль до рейсу не допускається й направляється на регулювання.

2. Перевірка пересувних джерел забруднення повітря

Вимоги до автомобіля, що підлягає перевірці:

1. Випускна система автомобіля не повинна мати прогарів, механічних пробоїв і нещільностей, що викликають витікання відпрацьованих газів і підсмоктування повітря.

2. Пальне й мастильні матеріали повинні відповідати маркам, що рекомендуються підприємством-виробником.

3. Двигун повинен бути прогрітим до робочої температури охолоджувальної рідини (або моторного мастила для двигунів із повітряним охолодженням), вказаної в керівництві з експлуатації автомобіля.

Вимірювання проводяться за нейтрального положення важеля коробки передач.

Вимоги до вимірювальних приладів

Для визначення вмісту оксиду вуглецю та суми вуглеводнів у відпрацьованих газах двигунів автомобілів слід застосовувати газоаналізатори безперервної дії, що працюють на принципі інфрачервоної спектроскопії.

Для визначення димності відпрацьованих газів повинен застосовуватись димомір безперервної дії.

Підготовка, обслуговування й експлуатація апаратури повинні проводитись відповідно до вимог експлуатаційної документації на даний вид апаратури. Засоби вимірювань повинні мати клейма з діючими строками державної повірки та свідоцтва про повірку.

Методика проведення інструментального контролю токсичності відпрацьованих газів бензинових двигунів автомобілів

Вміст оксиду вуглецю й вуглеводів у відпрацьованих газах двигунів автомобілів визначають під час роботи двигуна на холостому ходу за двох частот обертання колінчастого вала двигуна, встановлених підприємством-виготовлювачем.

Вміст оксиду вуглецю й вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів повинен бути в межах значень, встановлених підприємством-виробником.

Послідовність проведення вимірювань:

− встановити важіль перемикання коробки передач (вибирач швидкості для автомобілів з автоматичною коробкою передач) у нейтральне положення;

  • загальмувати автомобіль стоянковим гальмом;

  • заглушити двигун (якщо він працює);

  • відкрити капот двигуна;

− підключити тахометр;

− встановити пробовідбірний зонд газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину не менше 300 мм від зрізу (для косого зрізу випускної труби глибина відраховується від короткого краю зрізу);

  • повністю відкрити повітряну засувку карбюратора;

  • запустити двигун;

− збільшити частоту обертання вала двигуна й пропрацювати на цьому режимі не менше 15 с.;

− встановити мінімальну частоту обертання вала двигуна й, не раніше ніж через 20 с., провести вимірювання вмісту оксиду вуглецю й вуглеводнів;

− встановити підвищену частоту обертання вала двигуна, виміряти вміст оксиду вуглецю й вуглеводнів;

− за наявності окремих випускних систем в автомобіля вимірювання слід проводити в кожній з них. Критерієм оцінки стануть максимальні значення вмісту оксиду вуглецю й вуглеводнів.

Методика проведення інструментального контролю димності дизельних двигунів автомобілів

Димність відпрацьованих газів автомобілів визначається у двох режимах роботи двигуна:

  • вільного прискорення (розгін двигуна на холостому ходу від мінімальної до максимальної частоти обертання);

− максимальної частоти обертання (частота обертання вала двигуна на холостому ходу за повністю натиснутої педалі подання пального).

Димність автомобілів не повинна перевищувати норм указаних у таблиці 3.

Таблиця 3

Послідовність проведення вимірювань

Режим вимірювання димності

Димність, не більше,%

Вільне прискорення для автомобілів з дизелями без надування

40

3 надуванням

50

Максимальна частота обертання

15

Прилад слід підключити до випускної системи автомобіля й натисканням педалі подання пального встановити максимальну частоту обертання вала дизеля. Тривалість роботи на даному режимі повинна забезпечувати температуру відпрацьованих газів, які входять в прилад, що відповідає вимогам інструкції з експлуатації приладу. Після цього відпустити педаль.

Вимірювання на режимі вільного прискорення слід проводити за 10-разового повторювання циклу частоти обертання вала дизеля від мінімальної до максимальної швидким, але плавним натисканням педалі подання пального до упору з інтервалом не більше за 15 с. Вимірювання показників слід проводити при останніх чотирьох циклах за максимальним відхиленням стрілки приладу.

За результат вимірювання димності беруть середнє арифметичне значення за чотирма циклами. Вимірювання вважають достовірними, якщо різниця в показаннях димності останніх чотирьох циклів не перевищує 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу.

Вимірювання на режимі максимальної частоти обертання слід проводити за стабілізації показань приладу (розмах коливань стрілки приладу не повинен перевищувати 6 одиниць вимірювання за шкалою приладу) не пізніше ніж через 60 с. після вимірювань.

За результат вимірювання слід брати середнє арифметичне значення від крайніх значень діапазону допустимих коливань.

Вимірювання димності автомобіля з роздільною випускною системою слід проводити в кожній із випускних труб окремо. Оцінку димності здійснюють за максимальним значенням.

Коливання стрілки приладу не повинне перевищувати 3% від шкали приладу. За результат вимірів слід брати середнє арифметичне значення, визначене за крайніми показниками.

Результати вимірювань слід зафіксувати в протоколі встановленої форми.

Кількість автомобілів, що підлягають контролю, повинна становити не менше: 30% − для підприємств з кількістю автомобілів до 100 од.; 20% − для підприємств із кількістю автомобілів до 500 од.; 10% − для підприємств із кількістю автомобілів більше 500 од.

Представниками органів Державної екологічної інспекції за участю Державної автомобільної інспекції та іншими спеціально уповноваженими державними органами й громадськими об’єднаннями в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється операція «Чисте повітря».

Головним завданням операції «Чисте повітря» є зниження забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів.

На період проведення операції «Чисте повітря» органами Державної екологічної інспекції з участю Державтоінспекції розробляється план її проведення, який погоджується з зацікавленими органами, які беруть у ній участь.

Відповідно до плану проведення операції необхідно:

− здійснити перевірки організації роботи, яка проводиться власниками автотранспорту, станціями технічного обслуговування, для зниження забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автомобільного транспорту;

− перевірити наявність на підприємствах контрольно-регулювальних пунктів, їх забезпеченість засобами контролю токсичності та димності відпрацьованих газів, організацію їх ремонту, державних повірок, а також ефективність використання й професійну підготовку обслуговуючого персоналу;

− перевірити автотранспортні засоби, які належать державним, громадським, іншим організаціям та індивідуальним власникам, на відповідність нормативам державних стандартів щодо токсичності відпрацьованих газів двигунів автомобілів;

− у разі наявності недоліків у роботі автогосподарств щодо охорони атмосферного повітря, їх керівництву видати приписи на усунення виявлених під час перевірок недоліків і забезпечення дотримання вимог державних стандартів за токсичністю та димністю відпрацьованих газів двигунів;

− провести, із залученням засобів масової інформації, просвітницьку роботу серед населення про необхідність боротьби за зниження забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами автотранспортних засобів та передовий досвід повітроохоронної роботи підприємств.

Операція «Чисте повітря» проводиться щорічно в два етапи − навесні й восени. За рішенням місцевих органів влади регіональні операції «Чисте повітря» можуть проводитись і в інші визначені ними строки.

Кількість та склад груп, які беруть участь в операції, затверджується органами Державної екологічної інспекції й Державної автомобільної інспекції.

До складу груп, які формуються для проведення операції, можуть залучатися представники підприємств, установ та організація за узгодженням із їх керівництвом.

Під час проведення операції «Чисте повітря», відповідно до її плану, перевірками охоплюються підприємства, що експлуатують автотранспорт або виконують його технічне обслуговування чи ремонт, незалежно від форм власності, а також проводяться вибіркові перевірки транспортних засобів у процесі експлуатації на дорогах.

Проведення інструментального контролю токсичності та димності відпрацьованих газів автомобілів забезпечується як приладами контролюючих органів, так і організацій, що перевіряються.

Перевірка повітроохоронної діяльності автопідприємств, станції технічного обслуговування, а також автомобілів на автодорогах здійснюється згідно з вимогами державних стандартів та інших нормативних документів.

За результатами перевірки станцій технічного обслуговуванні автомобілів автотранспортних підприємств та автогосподарств складається акт перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.
  2. К.,1998. Державна служба: організаційно-правові основи І шляхи розвитку. К.,1999. Виконавча влада І адміністративне право. К.,2002. Видавничий Дім "Ін-Юре" Київ 2002

    Документ
    У книзі, яка. є черговою публікацією в серії наукових видань "Адмі-ністративно-правова реформа в Україні", висвітлюються науково-теоретичні засади і актуальні проблеми функціонування виконавчої влади та її правового регулювання в Україні.
  3. Клавдія Йосифівна Кілінська Фізична географія Карпато-Подільського регіону навчально-методичний посібник

    Навчально-методичний посібник
    П.Г. Шищенко – доктор географічних наук, професор кафедри географії України, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, Президент Геогра­фіч­ного товариства України,
  4. Вської області управління юстиції в миколаївській області право XXI століття: становлення та перспективи розвитку збірник наукових праць миколаїв 2006

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук (голова); Ємельянова Л.В. канд. юр. наук; Козляковський П.А. канд. пед. наук; Козаченко О.В. канд. юр. наук (заступник голови); Обручков Р.
  5. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.

Другие похожие документы..