Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
По народным представлениям, суть любой вещи, содержа­ние любого жизненного явления зашифрована в его назва­нии. Раскрыть смысл того или иного имени в...полностью>>
'Программа'
Курс «Сопоставительно-типологическое языкознание» предусмотрен учебным планом для студентов 3 курса филологического факультета Российского Университет...полностью>>
'Документ'
Уполномоченный орган: Администрация города Ленинска-Кузнецкого, отдел контроля цен, тарифов и муниципального заказа администрации города, 652500, г.Л...полностью>>
'Документ'
Федеративная Демократическая Республика Эфиопия находится в Северо-Восточной Африке. Это внутриконтинентальная страна. На северо-востоке граничит с Эр...полностью>>

Це програма, призначена для створення та обробки тексту. Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, звичайно називається

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР

УРОК 1 Основні поняття

Одними з найдавніших та найпопулярнішіх програм є текстові редактори. Адже за допомогою них здійснюється введення в комп'ютер та редагування текстової інформації. Текстовий редактор — це програма, призначена для створення та обробки тексту.

Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, звичайно називається текстовим документом.

Перші текстові редактори дозволяли лише вводити текст та зберігати його в пам'яті комп'ютера. З появою персональних комп'ютерів зростають вимоги щодо підвищення зручності введення тексту, і відтоді програмне забезпечення, призначене для обробки текстової інформації, неухильно розвивається. З середини 80-х років минулого століття текстові редактори стали настільки популярними, що персональний комп'ютер часто використовується лише для оформлення текстових документів. Зараз майже вся ділова документація оформлюється на комп'ютері в текстових редакторах.

З часом, коли можливості текстових редакторів розширювалися, їх почали називати текстовими процесорами. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори звичайно мають більше засобів для створення складних за формою текстів. Всі відомі зараз системи обробки текстів належать до текстових процесорів.

У нашій країні серед текстових процесорів поширеними є Microsoft Word, Latex, Corel WordPerfect, Lotus WordPro та інші.

Вважається, що до функцій сучасного текстового процесора належать (функції перелічено в основному у хронологічному порядку — порядку їх появи в реальних процесорах) такі:

• організація введення тексту за допомогою клавіатури та збереження його в пам'яті;

• редагування тексту (копіювання, переміщення, вилучення тощо);

• попередній перегляд перед друком та друкування;

• редагування декількох документів одночасно;

• форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);

• перевірка правопису;

• використання графічних зображень у тексті;

• використання таблиць у тексті;

• використання макросів (програмних кодів) у документах.

Спосіб зберігання текстового документа у пам'яті називається текстовим форматом. Нині час існує декілька десятків різноманітних текстових форматів, які використовуються різними текстовими процесорами. Вони відрізняються обсягом необхідної для збереження пам'яті, швидкістю перетворення тексту на файл даних тощо.

Одним із найпростіших форматів є формат «txt» — «текст» (або «текст DOS»). У цьому форматі в пам'яті зберігається тільки текст із

Вікно текстових редакторів WordPad та Microsoft Word

ASCII-символів без форматування. Цей формат використовується для збереження деяких системних файлів, текстів на мові програмування, HTML-документів тощо. Текстовий формат є найекономічнішим — документи, збережені в цьому форматі, займають дуже мало місця (точніше, кількість символів тексту практично дорівнює кількості байтів).

Поширеним є також універсальний формат «rtf» (від англ. Rich Text Format -- «багато» форматований текст). У, цьому форматі може зберігатися текст майже з будь-яким форматуванням, малюнками, таблицями тощо. Цей формат розуміють всі відомі текстові процесори, тому його звичайно використовують для перенесення документів між різними комп'ютерами. Недоліком цього формату є його неекономічність — документи, збережені в цьому форматі, мають дуже великий розмір.

Різні текстові процесори мають різне призначення та надають користувачеві відповідні можливості. Але є певний набір стандартних можливостей (операцій), який надає майже кожний текстовий процесор. Звичайно ці стандартні можливості мають в різних текстових процесорах схожі правила використання, умовні позначення тощо. Опанувавши набір операцій на прикладі одного процесора, користувач зможе виконувати оформлення текстів у будь-якому редакторі.

ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР

УРОК 2 Основні параметри тексту

Кожен елемент тексту документа — заголовок, основний текст, примітка тощо має свій стиль оформлення.

Стиль тексту — це сукупність параметрів оформлення тексту.

Кожний сучасний текстовий процесор надає можливості щодо зміни кожного з параметрів для будь-якого фрагмента тексту.

Основними параметрами тексту є:

• гарнітура шрифту;

• написання;

• кегль;

• підкреслення;

• інтерліньяж;

• міжлітерний просвіт;

• міжслівний проміжок;

• виключка;

• відступ першого рядка;

• втяжка (відступи справа та зліва);

• міжабзацні проміжки.

1. Гарнітура шрифту — це набір символів визначеного рисунка, який включає в себе всі необхідні розміри та варіанти написання.

Існують два основні види шрифтів: звичайні (Serif) та рублені (Sans Serif). Звичайні шрифти мають в контурах літер тонкі прямі насічки, які з'єднуються з основними штрихами під прямим кутом. Контури рублених шрифтів насічок не мають. Наприклад:

Звичайні шрифти Рублені шрифти (Sans Serif) Arial Black Comic Sans MS Tahoma

(Serif)

Times New Roman

Courier New Garamond

2. Крім нормального (світлого прямого) написання тексту, існують напівжирне, курсивне, напівжирне курсивне, нахилене (на відміну від курсивного написання, яке імітує рукописний текст, символи нахиленого написання тільки нахилені праворуч відносно нормального написання), тонке, жирне, стиснене, розтягнуте.

Наприклад:

нормальне напівжирне

курсивне напівжирне курсивне

нахилене тонке

жирне стиснене розтягнуте

3. Кегль — це розмір шрифту. Кегль вимірюється в пунктах. Пункт — це друкарська одиниця вимірювання, вона дорівнює 0,376 мм у вітчизняній системі та 0,353 мм у англо-амери-канській. Основні кеглі мають власні назви:

З — брильянт; 5 — перл; 7 — міньйон; 9 — боргес; 12 — цицеро; 16 — терція; 20 — текст.

4 — діамант;

6 — нонпарель;

8 — петит;

10 — корпус;

14 — мітель;

18 — подвійний боргес;

4. Підкреслення тексту буває одинарне (одна тонка лінія), подвійне (дві тонкі лінії), пунктирне (одна тонка або напівжирна пунктирна лінія), штрих-пунктирне та інші.

5. Інтерліньяж — це відстань між сусідніми рядками. Стандартним вважається інтерліньяж розміром 120 відсотків розміру кегля.

6. Міжлітерний просвіт звичайно визначається гарнітурою шрифту. Деякі текстові процесори дозволяють змінювати просвіт, але робити це треба дуже обережно, оскільки при цьому легко погіршити зовнішній вигляд тексту та зробити його малозрозумілим.

7. Міжслівний проміжок звичайно дорівнює половині розміру кегля шрифту. Допускається зміна розміру проміжку від 1/4 до 3/4 розміру кегля, інші розміри погіршують зовнішній вигляд тексту та роблять його малозрозумілим.

8. Виключна (або вирівнювання) — це розміщення тексту відносно лівого та правого країв документа.

При виключці по лівому краю текст вирівнюється по лівому краю, правий край залишається рваним.

При виключці по правому краю текст вирівнюється по правому краю, лівий край залишається рваним.

При виключці по ширині (або по формату) текст вирівнюється по обох краях, це здійснюється за рахунок зміни міжсловних проміжків у межах норми. Останній рядок абзацу при такій виключці вирівнюється по лівому краю.

При виключці по центру всі рядки розміщуються таким чином, щоб відстані від них до лівого та правого країв тексту були рівні.

9. Відступ першого рядка.

Звичайно кожний абзац тексту починається з відступу першого рядка (інколи це називаєть-

ся «червоний рядок»), коли перед першою літерою ставиться певний проміжок.

Відступ першого рядка може бути додатним (перший рядок зміщується праворуч відносно інших рядків абзацу) або від'ємним (всі рядки абзацу, починаючи з другого, зміщуються праворуч на фіксовану відстань відносно першого рядка).

10. Втяжка та міжабзацні проміжки.

Втяжка — це відстань тексту абзацу від лівого та правого країв документу. При встановленні втяжки відступ першого рядка відносно тексту абзацу зберігається.

Міжабзацні проміжки звичайно використовуються для того, щоб виділити даний абзац, але зловживати ними не рекомендується.

ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР

Урок 3. Робота зі списками

Список — це набір фрагментів тексту, які мають однакове форматування та спеціальну мітку. Фрагменти тексту, які складають список, називаються пунктами списку.

Сучасні текстові процесори надають можливості автоматичного створення списків. Для цього звичайно треба виділити текст за допомогою маніпулятора «миша», а потім обрати необхідний зовнішній вигляд списку.

Існує два основних типи списків: маркіровані та нумеровані.

У маркірованих списках початок кожного його пункту помічений однаково (наприклад, за допомогою деякого символу або групи символів). Ця помітка називається маркером списку.

Приклади маркерів:

« — », « © », « П », « ^ », «"^ ».

У нумерованих списках його пункти нумеруються за допомогою деякої системи (цифрової, символьної тощо). Спосіб вибору номерів називається нумерацією. Як правило, нумерація іде у зростаючому порядку — кожний наступний номер більший від попереднього.

Приклади нумерацій:

1. 2. 3. ...

1) 2) 3) ...

а) б) в) ...

І. II. III. IV. V. ...

один) два) три) ...

§1. §2. §3. ...

Пункти списку можуть також бути списками. Таку структуру вкладених списків називають багаторівневим або ієрархічним списком. Звичайно списки різних рівнів мають різні способи нумерації або маркування.

Наприклад: 1.

1.1

1.2 2.

2.1

2.2

1)

2)

Робота з об'єктами

Об'єктом у текстовому процесорі називається все, що створено засобами іншої прикладної програми. Це може бути малюнок, формула, таблиця тощо. Звичайно об'єкти додаються у текст документа у вигляді малюнків, крім випадків, коли текстовий процесор інтегрований (пов'язаний) із прикладною програмою, в якій створено об'єкт.

Існує два основних способи додавання малюнка: з перекриттям тексту та без перекриття.

При додаванні малюнка з перекриттям текст документа залишається незмінним, малюнок розміщується поверх або під текстом. При розміщенні поверх тексту частина тексту стає невидимою.

Наприклад:

за текстом перед текстом

При додаванні малюнка без перекриття текст документа розсувається для вміщення малюнка. Говорять ще, що текст обтікає малюнок. Існує декілька способів обтікання малюнка текстом: зліва, справа, без обтікання (малюнок займає декілька повних рядків), двостороннє (рядок тексту може починатися зліва, а продовжуватись справа), у дві колонки (малюнок поділяє текст на дві колонки — спочатку читається текст ліворуч від малюнка, потім праворуч), з урахуванням контура малюнка (рядки тексту мають різну довжину в. залежності від контуру малюнка).

Наприклад:

двостороннє по контуру зліва без обтікання

Робота з фрагментами тексту

Текстові процесори забезпечують такі основні операції над фрагментами тексту: копіювання, переміщення,вилучення.

При переміщенні фрагмента тексту він зникає на старому місці та з'являється на новому, при копіюванні на новому місці створюється копія фрагмента, при вилученні фрагмент тексту зникає.

Існує два основних способи здійснення операцій над фрагментами тексту: через буфер обміну та за технологією Drag-and-Drop (з англ, потягни-та-кинь).

Буфер обміну текстового процесора — це область пам'яті, яка використовується для тимчасового зберігання фрагментів документа.

Для виконання копіювання або переміщення фрагмента тексту за допомогою буфера обміну треба:

• виділити фрагмент тексту (за допомогою клавіатури або миші);

• виконати команду «копіювати» або «вирізати »; після цієї команди виділений фрагмент поміщується в буфер обміну; при виконанні команди «вирізати» він вилучається з документа, при виконанні команди «копіювати» — ні;

• перевести курсор на нове місце;

• виконати команду «вставити» (якщо після команди «вирізати» не виконати команду «вставити», фрагмент тексту вилучиться з документа).

Буфер обміну зберігає свій вміст весь час роботи з текстовим процесором до нового використання команд «копіювати» або «вирізати». Наведені вище дії не обов'язково робити поспіль — після вміщення фрагмента тексту у буфер обміну його можна вставляти будь-яке число разів у будь-які документи.

Деякі сучасні текстові процесори мають ба-гатоконтейнерні буфери обміну — в них можна розміщувати одночасно до десятка різних фрагментів тексту.

Технологія Drag-and-Drop (від англ. «потягни-та-кинь») полягає у виконанні операцій з текстом за допомогою маніпулятора «миша». Цей спосіб використовується звичайно для операцій з невеликими фрагментами тексту, які розміщені недалеко один від одного.

Для виконання копіювання або переміщення фрагмента тексту за допомогою миші треба:

• виділити фрагмент тексту (за допомогою клавіатури або миші);

• підвести курсор миші до виділеного фрагмента та натиснути ліву клавішу миші;

• не відпускаючи лівої клавіші миші, перевести курсор на нове місце;

• відпустити ліву клавішу миші; якщо в момент відпускання лівої клавіші миші клавіша Ctrl була затиснена, то фрагмент тексту перекопіюється в місце курсора, якщо не була затиснена — то переміститься.

Підготовка документів до друку

Основні операції з підготовки документів до друку — це встановлення параметрів сторінки та створення колонтитулів.

До параметрів сторінки належать: розмір аркуша, розмір відступів документа від чотирьох сторін аркуша.

При виведенні документа на друк встановлюється орієнтація аркуша: книжкова або альбомна. При книжковій орієнтації горизонтальний розмір аркуша менший від вертикального, при альбомній — навпаки.

Розмір аркуша під час друку документів стандартно виставляється 210x297 мм (формат А4). Завжди існує можливість задати розміри аркуша «вручну» — поставивши власні розміри.

Колонтитул — це заголовочні дані документа (частин документа), які розміщуються поза текстом документа (звичайно зверху або знизу).

До колонтитулів належать номери сторінок та будь-який інший текст або малюнки. Звичайно текстові процесори надають можливості для автоматичної нумерації сторінок та розміщення інших колонтитулів.

ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР

УРОК 4 Текстовий процесор Microsoft Word

Останнім часом широкої популярності набув текстовий процесор Word фірми Microsoft. Він здатен виконувати майже всі перелічені вище функції текстових процесорів та характеризується на тлі інших процесорів такими позитивними рисами, як універсальність, багатство інструментарію, інтегрованість з іншими прикладними засобами (табличний процесор Excel, система керування базами даних Access та інші). Ці риси зумовили широке розповсюдження Word, в наш час він став своєрідним стандартом текстових процесорів і використовується майже на будь-якому комп'ютері.

Текстові документи Word зберігає у власному форматі «doc». Документи, збережені в цьому форматі, доступні для використання більшістю існуючих текстових, табличних процесорів.

Вікно текстового процесора Microsoft Word має стандартний вигляд, його горизонтальне меню містить такі пункти:

«Файл» — робота з файлами (збереження, створення, відкриття), друк документів, встановлення параметрів сторінки для друку;

«Правка» — робота з фрагментами тексту (переміщення, копіювання), контекстна заміна та пошук заданого фрагмента текста та інші;

«Вид» — встановлення необхідних панелей інструментів, встановлення колонтитулів та інших параметрів сторінки (для роботи з нею);

«Вставка» — вставляння різних об'єктів (рисунків, формул тощо);

«Формат» — встановлення параметрів тексту;

«Сервіс» — встановлення параметрів текстового редактора;

«Таблиця» — робота з таблицями;

«Вікно» — швидкий перехід між різними документами;

«Довідка» — довідка по текстовому процесору. Більшість з команд горизонтального меню

дублюються кнопками панелей інструментів, які

можна підключити через пункт меню «Вид».

У цьому разі ліворуч від пункту меню знаходиться відповідне зображення. Наприклад:

Для того щоб встановити для заданого фрагмента тексту необхідні параметри, треба виділити цей фрагмент, потім обрати пункт горизонтального меню «Формат». За допомогою одного з двох його підпунктів можна встановити будь-який з наведених вище параметрів тексту.

Вибір підпункту «Шрифт» приводить до появи діалогового вікна (див. рис. стор. 183).

Це вікно має три закладки: «Шрифт», «Інтервал» та «Анімація».

За допомогою команд закладки «Шрифт» встановлюються: шрифт (гарнітура шрифта), розмір (кегль), написання, підкреслення, колір тексту. Нижня частина діалогового вікна призначена для відображення дії встановлених параметрів до тексту.

За допомогою команд закладки «Інтервал» встановлюється міжлітерний просвіт. Команди

Вікно «Шрифт»

закладки «Анімація» встановлюють спеціальні анімаційні ефекти.

Вибір підпункту «Абзац» приводить до появи діалогового вікна.

ТЕМА 9 ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Комплекс програм, які використовуються для роботи з комп'ютером, називається програмним забезпеченням. Все програмне забезпечення персонального комп'ютера можна умовно поділити на три основні категорії

    Документ
    До системних програм належать: операційні системи та оболонки, драйвери, сервісні програми (утиліти), програми управління мережами тощо. Більшість системних програм постачається разом з комп'ютером та документацією до нього.
  2. 1. Опишіть основні елементи вікна текстового редактора Word

    Документ
    Вікно текстового редактора Word, складається з: Панелі заголовку, меню, панелі інструментів та робочого листа. На Панелі заголовку заходиться назва документу та кнопку управління вікном.
  3. Пристрої введення інформації пристрої введення інформації

    Урок
    З часів створення комп'ютерів до 90-х років минулого сторіччя користувач міг вводити в комп'ютер тільки текстову інформацію за допомогою пультів (прообразів сучасних клавіатур), перфокарт (аркушів паперу з отворами) та перфострічок.
  4. Навчально-методичний комплекс (нмк) подається в деканат в друкованому І електронному вигляді. Текст друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм)

    Документ
    Під час оформлення НМК необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документу. Всі лінії, цифри і знаки повинні бути однаково чіткими.
  5. Програма записується в окремому exe-файлі. Таким чином, програма це алгоритм, який призначається для виконання комп'ютером. Двійкове подання команд комп'ютера називається

    Урок
    Системи команд, навіть найсучасніших автоматичних пристроїв, у тому числі комп'ютерів, дуже примітивні і часто обмежуються набором елементарних команд (наприклад, додати одне число до іншого, записати число в задану комірку пам'яті тощо).

Другие похожие документы..