Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
ЗЛО. Полициклический гуанидиновый алкалоид из губки Monanchora clathrata Л13 3.11. Результаты параллельного исследования разных групп вторичных метаб...полностью>>
'Документ'
Матрица аминокислот — идеальный комплекс для восстановления всех функций организма. До последнего времени пищевой белок оценивали, исходя только лишь ...полностью>>
'Тематическое планирование'
Знать название частей речи. Уметь выявлять их специфику, в том числе особенности изменения. Знать понятия число, род, падеж, лицо, время. Уметь опреде...полностью>>
'Основная образовательная программа'
Вычислительные системы, сети и телекоммуникации; Операционные системы; Программная инженерия; Информационные системы и технологии; Проектирование инф...полностью>>

А. С. Виготський Класний керівник творить найбільше багатство суспільства Людину…

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Педагогічне проектування

як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів

освітнього процесу

Автор-укладач

куратор І-А (10-А) курсу

вчитель математики,

спеціаліст вищої категорії

навчально-виховного комплексу №1 у складі: „Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей”

Кирилюк Людмила Валентинівна


Інформаційно-методичне портфоліо класного керівника містить наступні модулі: „інструктивно-нормативний”, „інформаційний”, „методичний”, „практичний”, „модуль роботи з батьками”, які передбачають алгоритми діяльності класного керівника, практичні рекомендації, розробки заходів відповідно різних напрямків роботи, а саме: з учнями, батьками та новопризначеними класними керівниками.

Дані матеріали рекомендовані широкому колу освітян, класним керівникам, студентам.

Педагог є організатором дитячого життя.

А. С. Виготський

Класний керівник творить найбільше багатство суспільства – Людину…

В. О. Сухомлинський

На сучасному етапі метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, орієнтуватися у своїх обов’язках і правах, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізовуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.

Український педагогічний словник дає таке визначення категорії виховання: „Виховання - процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. У широкому розумінні виховання - це вся сума впливів на психіку людини, спрямованих на підготовку її до активної участі у виробничому, громадянському й культурному житті суспільства”.

Як класний керівник розумію, що ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена, національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна, творча особистість, здатна до саморозвитку і самовдосконалення. Як же на практиці реалізувати це складне завдання?

Перш за все, вважаю, через ефективне педагогічне проектування, розвиток ключових компетентностей і врахування складових виховання особистості сучасного учня, а саме: громадянське, розумове, моральне, превентивне, валео-екологічне і фізичне, трудове та естетичне.

Під педагогічним проектуванням розумію розробку системи взаємодії вчителя та учнів, що включає зміст, форми, методи та засоби навчання і виховання, які дозволяють досягати певної чітко сформульованої мети навчально-виховного процесу.

Пропоную досвід роботи з проблеми „Педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього процесу, над якою працюю впродовж кількох років.

Переконана, що стрижнем процесу виховання має стати пробудження і розвиток у особистості, що навчається, потреби до самопізнання, самооцінки і прагнення до самовдосконалення.

Під час педагогічного проектування враховую вимоги до сучасного класного керівника:

 суспільно-гуманістична спрямованість;  авторитет;

 педагогічна майстерність;  педагогічний такт;

 ерудиція і культурний кругозір;  любов і повага до дітей;

 педагогічний оптимізм;  організаторські вмінні навички;

 творчий підхід;  безперервне підвищення кваліфікації.

В процесі практичної діяльності створила власне методичне портфоліо технологій, прийомів, методів, ідей, засобів, знахідок, які розподілила в модулі. Модуль визначаю як складову методичного портфоліо вчителя у педагогічному проектуванні виховної роботи, організації усіх видів діяльності вчителя та учнів, яку необхідно забезпечити для повноцінного навчання і виховання та розвиток ключових (загальних і навчальних) компетентностей особистості.

В моєму методичному портфоліо сформовано такі модулі:

модуль інструктивно-нормативний, модуль інформаційний,

модуль методичний, модуль практичний,

модуль роботи з батьками.

Пропоную структуру модулів та їх загальний зміст.

1. Інструктивно – нормативний модуль:

    • Положення про класного керівника.

    • Закони України, що стосуються освіти.

    • Накази, постанови МОН України тощо.

  1. Інформаційний модуль:

    • Список учнів.

    • Соціальний паспорт класу.

    • Інформація про дітей, що потребують соціального захисту.

    • Лист замовлення (узагальнений).

    • Картка зайнятості (узагальнена).

    • Список доручень.

    • Рейтинг учнів.

    • Графік чергування учнів по класу.

    • Відомості про батьків тощо.

  2. Методичний модуль:

    • Методичні рекомендації заступника директора з виховної роботи, психолога, соціального педагога.

    • Матеріали роботи методичного об’єднання класних керівників, кураторів.

    • Інші методичні матеріали (пам’ятки, поради, схеми тощо).

  3. Практичний модуль:

    • Сценарії, розробки виховних заходів, годин спілкування.

    • Протоколи класних зборів.

    • Результати діагностики, анкетування.

    • Зошит обліку відвідування учнями занять.

    • Аналітичні матеріали.

    • План виховної роботи.

    • Матеріали вивчення особистості учнів, класного колективу.

    • Матеріали, які використовувалися для підготовки годин спілкування.

    • Зошит реєстрації результатів контролю дотримання учнями статутних вимог тощо.

  4. Модуль роботи з батьками:

    • Протоколи батьківських зборів.

    • Матеріали вивчення виховного потенціалу батьків.

    • Матеріали, які використовувалися для підготовки батьківських зборів тощо.

При педагогічному проектуванні для розвитку ключових компетентностей, виділяю певні принципи виховання, що складають певну систему. Кожний принцип входить до неї як важливий складник, взаємопов’язаний з іншими. Їх органічне поєднання виступає запорукою ефективного виховного процесу.

Принцип національної спрямованості виховання: формую у дітей та учнівської молоді національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися своєю приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави.

Принцип культуровідповідності: базуючись на набутому впродовж історії морально-етичному досвіді людства, стикаюсь з проблемами, розв’язання яких вимагає творчого підходу. Вважаю, що проб лематизація моральної культури є джерелом особистісного розвитку дитини, умовою привласнення нею загальнокультурних надбань.

Принцип гуманізації виховного процесу: зосереджую свою увагу на дитині як вищій цінності, враховую її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсую її розвитку, спонукаю до самостійності, задовольняю базові потреби дитини (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляю індивідуальну програму її розвитку; стимулюю свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів.

Принцип суб’єкт – суб’єктної взаємодії: уникаю жорстоких приписів, не ставлюсь до вихованця як до пасивного об’єкта своїх впливів; рахуюсь з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей; вдаюсь до продуктивних виховних дій; виявляю професійну творчість та індивідуальність. Учасники виховного процесу виступають повноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.

Принцип цілісності: виховання організовую як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, на формування в неї цілісної картини світу; передбачаю забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях; охоплюю всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді.

Акмеологічний принцип: орієнтую виховний процес на найвищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості вихованця; створюю умови для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей. Напрями виховної роботи втілюються у відповідних результатах міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здіснення все нових, соціально значущих задумів.

Принцип особистісної орієнтації: оскільки загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно, тому культивую у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визначаю її право на вільний розвиток своїх здібностей; надаю їй право почуватися індивідуальністю; спрямовую зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційності сприйнятливості, відповідальної поведінки.

Принцип життєвої творчої самодіяльності: передбачаю становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.

Принцип полікультурності: даний принцип передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов; формую у дітей та учнівської молоді відкритість, толерантне ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатність диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємний складник культури загальнолюдської.

Принцип соціальної відповідності: обумовлюю необхідність узгодженості змісту і методів виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес; передбачаю формування у дітей готовності до ефективного розв’язання життєвих проблем; забезпечую комплекс соціально-педагогічної допомоги і захисту дітей; орієнтую педагогічний процес на реальні можливості соціуму, враховую його найрізноманітніші чинники.

Принцип превентивності: враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовую свої дії на профілактику негативних проявів дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому забезпечую систему заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування навичок здорового способу життя, культури статевих стосунків.

Коли мене призначили класним керівником, одним з найважливіших напрямків виховної роботи стала організація учнівського самоврядування. Було проведено декілька зборів учнів класу, на яких разом вирішили – самоврядування потрібне для того, щоб: ♦ відповідальність за всі справи у класі була колективною, а не тільки класного керівника; ♦ клас повинен стати єдиним колективом; ♦ у кожного має бути конкретне доручення; ♦ у колективі повинні бути дисципліна, порядок, організованість.

Вважаю, самоврядування починається не із створення тих чи інших органів, а з конкретної самодіяльності учнів, яка є наслідком їхньої потреби щось зробити, самостійно організувати.

З власного досвіду виокремлюю певні складові без яких не існує учнівське самоврядування, а саме:

Структура

♦ актив ♦ центр „Дозвілля” ♦ центр „Дисципліни і порядку”

♦ центр „Здоров’я” ♦ прес-центр ♦ соціометр

♦ центр „Національного і культурного відродження”

Передумови

♦ зацікавленість учнів та педагогічного колективу;

♦ чіткий розподіл обов’язків щодо управління;

♦ оптимальна структура;

♦ чітка система роботи органів учнівського самоврядування.

Наслідки

♦ дає можливість формувати активну життєву позицію учнів;

♦ підготовлює учнів до розбудови громадянського суспільства;

♦ розвиває такі соціальні якості, як толерантність, критичність та конструктивність мислення;

♦ розвиває повагу до власної та чужої праці, оптимізм, здатність до самоаналізу й самовиховання;

♦ отримання підлітками практичного досвіду, з яким вони зможуть вільно почувати себе в дорослому житті.

Функції

♦ соціалізуюча; ♦ допоміжна організаційно-практична;

♦ компенсаційна; ♦ інноваційна.

Завдання педагогів

♦ передавати учням організаційний досвід;

♦ навчати їх організаторської майстерності;

♦ залучати учнів до самоуправлінської діяльності та надавати їм необхідну допомогу;

♦ не приймати рішення, не обговоривши з учнями всі проблеми.

Поради класному керівнику

♦ завжди цікавитись завданнями органів учнівського самоврядування;

♦ спільно з учнями шукати шляхи розв’язання цих завдань;

♦ допомагати учням визначати мету діяльності, складати план, аналізувати роботу;

♦ не перебирати на себе всю відповідальність, намагатись зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій;

♦ постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.

Інноваційні форми

Форми виховної роботи – це конкретні засоби організації позаурочної діяльності учнів під керівництвом педагога. Деякі методисти налічують 1200 форм виховної роботи, інші 4200.

„Мозковий штурм”, робота в парах або групах, дискусія, рольова гра, „Незакінчені речення”, опитування, анкетування, гра „Гудіння вулика”, дебати, круглий стіл, інтерв’ювання, асоціативний зв’язок, відтворення інформації, творча робота, метод малюнків, „Криголами”, „Перетворення” тощо.

Учнівське самоврядування – це самостійна організація дітьми їхньої колективної життєдіяльності, а отже, воно немислиме без повноцінної творчості дітей. Більше того, якщо діти усунені хоча б від однієї із ланок самоврядування, воно відразу втрачає сенс, стає придатком формальної системи виховання, яка завдає шкоди розвитку кожної окремої особистості і колективу загалом.

Саме через учнівське самоврядування відбувається реалізація підходів, які переносять акцент не на накопичення знань, а на формування технологій розумової праці учнів. Співпраця учителя і учнів, партнерство на уроці, спільний процес пізнання і відкриттів, постійне створення ситуації успіху – ось складові цієї технології.

Прагну, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві, навичками управління собою, своїм життям у колективі, вміти брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернуто на виховання лідерських якостей у школярів, котрі слід розглядати як готовність кожного до вирішення власних задач визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів.

Критичне переосмислення прогресивного педагогічного досвіду дало змогу зробити висновок про важливість спеціальних занять на яких школярі розвивали б міру своїх можливостей. Лише компетентна, від­повідальна, з чіткими громадянськими позиціями та загальнолюдськими цінностями особистість, здатна до самовдосконалення, спроможна оно­вити суспільство, забезпечити розвиток дер­жави. Педагогічне проектування передбачає і використання Програми виховання „Я - особистість”, спрямованої на формування особистості, на забезпечення наступності духов­ного, морального досвіду поколінь, підготовки особистості до успішної життєдіяльності. Основна мета програми: за допомогою навчальної діяльності й раціональних прийомів навчання сформувати в учневі здібності до аналізу, планування, рефлексії для подальшого саморозвитку, самонавчання, самовиховання.

Суттєво змінилися роль і місце батьків в освітній політиці школи. Ми бачимо сім’ю як один з найважливіших соціальних замовників освіти, активно вивчаємо позицію батьків, враховуємо її при організації спеціалізованих, поглиблених, профільних класів, додаткової освіти, формуванні варіативної складової навчального плану, виборі напрямків виховної роботи. Переконана, що освітній простір школи має бути максимально відкритим для батьків. Для цього їм надаю повну інформація про суть нових технологій навчання і виховання, про зміст і перспективи розвитку школи, про проблеми і особливості розвитку дітей тощо. Вважаю, що виховання учня в школі та сім’ї – це єдиний нерозривний процес. Тому надзвичайно важливо, щоб педагоги і батьки об’єднали свої можливості і перейшли до тісної співпраці в організації спільної діяльності з виховання підростаючих поколінь. Становлення такої співпраці передбачає виявлення та активізацію виховних можливостей сім’ї, підвищення педагогічної культури батьків, організацію спільної діяльності сім’ї та учнів. Робота з батьками учнів у школі, на мою думку, має включати такі основні напрямки:

● ознайомлення з умовами життя сім’ї, з’ясування її психологічного клімату, особливостей поведінки дитини в сім’ї; ● визначення рівня педагогічної культури батьків; ● виявлення труднощів, які відчувають батьки; ● виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення; ● здійснення колективного, диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу; ● допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини; ● залучення батьків до організації позашкільної виховної роботи; ● поширення досвіду роботи з батьками, підготовка передач, інтерв’ю, бесід з питань сімейного виховання; ● проведення „круглих столів”, конференцій та семінарів; ● створення банків науково-методичної інформації з проблем сім’ї, роботи з батьками та сімейного виховання.

При вивченні виховного потенціалу сім’ї використовую комплекс різноманітних прийомів і методів, зокрема: спостереження, бесіду, анкетування, тестування, ділові ігри тощо. Звичайно, весь арсенал прийомів і методів цим не вичерпується. Їх потрібно вибирати, виходячи із конкретних умов. Систематичне, глибоке вивчення сім’ї дозволяє учителеві ґрунтовно, науково виявляти помилки сімейного виховання, давати кваліфіковані поради батькам щодо виховання дітей.

Я переконана, що педагогічне проектування як засіб становлення і розвитку ключових компетентностей суб’єктів освітнього процесу є однією з найважливіших функцій учителя, яка займає значну часову й змістовну частину педагогічної діяльності, являє собою продуману, сплановану, систематичну роботу. Педагогічне проектування в цілому сприяє постійному самоаналізу діяльності вчителя, його творчому й професійному зростанню, приносить позитивний результат в роботі з учнями, сприяє формуванню компетентностей (загальних та навчальних), необхідних для життєвої самореалізації учня.

Результатом моєї виховної роботи є випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності, творча особистість із розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні.


Посадові обовязки класного керівника

1. Загальні положення

1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього закладу.

  1. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окре­мими учнями, батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання за­вдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.

  2. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується
    Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Зако­нами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про позашкільну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

  3. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих:

♦ на виховання громадянина України;

♦ формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і нахилів;

♦ виконання вимог Державного стандарту загальної серед­ньої освіти, підготовку учнів до подальшої ос­віти і трудової діяльності;

♦ виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гід­ності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

♦ реалізацію права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

♦ виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до на­родних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, націо­нальних цінностей українського народу та інших народів і націй;

♦ виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здо­ров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збережен­ня і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Нститут проблем виховання академії педагогічних наук україни на правах рукопису

    Документ
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ СМАКІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ……
  2. Інститут економіки та промисловості нан м (2)

    Диплом
    Н.В.Наливайко, д.филос.н, проф., вед. н. сотр. Института философии и права СО РАН, директор УМЦ философии образования НГПУ, главный редактор журнала «Философии образования» (РФ);
  3. Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко Н. В

    Документ
    Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення: Збірник наукових праць ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / Упорядники: Міропольська М.
  4. На допомогу працівнику сільської школи. Тернопіль: токіппо, 2001. с

    Диплом
    Словник розкриває зміст найбільш уживаних психолого-педагогічних термінів, понять та категорій, які зустрічаються в практичній роботі працівників освіти.
  5. Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О (2)

    Документ
    Редакцiйна колегiя серiї "Педагогiчнi науки": Бобир С.Л., Боровик А.Г., Гетта В.Г., Гринь Т.В., Жила С.О., Завацька Л.М., Зайченко І.В., Іванишина В.

Другие похожие документы..