Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат диссертации'
Защита состоится 17 июня 2009 года в 12.00 часов на заседании диссертационного совета Д.212.341.02 в Российском государственном социальном университе...полностью>>
'Документ'
1.2. Управління надзвичайних ситуацій та мобілізаційної роботи Чернівецької міської ради (далі Управління) є підзвітним і підконтрольним Чернівецькій...полностью>>
'Документ'
В 1993г. Бил Клинтон после своего прихода к власти стал увязывать вопрос прав человека с предоставлением Китаю “наибольшего благоприятствования” в то...полностью>>
'Автореферат диссертации'
Защита состоится 15 октября 2009 года в 14 часов на заседании диссертационного совета Д 212.243.09 по присуждению ученой степени доктора философских ...полностью>>

Соціокультурна детермінація формування світогляду мусульманина в сучасному арабському світі

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

38

СОЦІОКУЛЬТУРНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ МУСУЛЬМАНИНА В СУЧАСНОМУ АРАБСЬКОМУ СВІТІ


П Л А Н

Вступ

1. Чинники формування повсякденних світоглядних орієнтацій особистості в сучасному арабському суспільстві

2. Тенденції розвитку світоглядних орієнтацій особистості в сучасному арабському просторі

Висновки

Список посилань



ВСТУП

Модернізація арабського ареалу, поширення впливу культурного і духовного потенціалу світу ісламу загалом і арабського зокрема, «зіткнення цивілізацій”, що має місце в сучасному глобальному світі, зумовлює необхідність дослідження феномена арабо-мусульманського світогляду. Важливою причиною актуалізації досліджуваної проблеми є посилення впливу близькосхідного регіону на характер і спрямованість глобалізацій них процесів сучасності, на життєдіяльність сучасної людини. В країнах арабського Сходу знаходиться понад 70% світових запасів нафти і понад 15% світових запасів газу, що суттєво впливає на світові ціни та соціально-економічний добробут інших країн. Ізраїльсько-палестинське протистояння, проблема щодо подальшого соціального реформування іракського суспільства зокрема і актуалізація змісту, характеру і форм діалогу "Захід-Схід" взагалі - зумовлюють необхідність аналізу світоглядних орієнтацій особистості мусульманина арабського світу. Це дозволить дати пояснення багатьом аспектам поведінки та повсякденної життєдіяльності мусульманина, незрозумілих особливо з точки зору представника християнської цивілізації. Досліджувана тема має практичне значення у зв'язку з реалізацією інтересів України в країнах Близького Сходу, спричинених, зокрема, перебуванням там українських фахівців і розгортанням в подальшому соціально-економічного та культурного співробітництва України з арабським світом.

1. ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПОВСЯКДЕННИХ СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ АРАБСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Арабо-мусульманський світогляд, як і будь-яке інше соціальне явище, зумовлений впливом об’єктивного та суб’єктивного, взаємодією та взаємопереходом стабільного і плинного, ,,глобального” й ,,локального”, безумовного та ситуативно-контекстуального. Розглянемо більш детально соціокультурну детермінацію світогляду араба-мусульманина.

На початку XX століття арабський світ складався з відсталих аграрних країн, що перебували на різному ступені колоніальної залежності від західноєвропейських держав і Османської імперії. Розходження між окремими арабськими країнами полягали лише в мірі відсталості. Устрій переважно був феодальний, поряд з яким зберігалися пережитки рабовласницьких і родоплемінних виробничих відносин. Промислові підприємства, що з'являлися, були призначені для первинної обробки сільськогосподарської сировини й для обслуговування потреб колоніальних військ. Належали вони, як правило, іноземному капіталу. Арабська національна еліта, ділові кола й елементи капіталістичного устрою в економіці тільки починали з'являтися. Протягом XX сторіччя три найважливіші події суттєво вплинули на подальший розвиток кожної з арабських країн, причому не тільки соціально-політично, але й економічно: Перша світова війна і її наслідки; Друга світова війна і її результати; досягнення державної самостійності більшістю арабських держав. Арабські країни за роки незалежності використовували різні методи, підходи й моделі соціально-економічного розвитку, нерідко міняючи їх.

На початку ХХІ століття арабський ареал утворюють 22 країни (десять арабських країн знаходяться переважно в Південній Африці, а дванадцять - в Азії, на Близькому Сході) чисельністю близько 320 мільйонів чоловік, він має значний соціально-економічний і культурно-духовний потенціал. Спостерігається тенденція до зростання потужності арабського світу і його єдності на основі усвідомлення спільності інтересів і проблем (при цьому світоглядна єдність виступає основою інтеграції арабських країн).

Головними елементами соціокультурної парадигми арабського світу у XXI столітті є:

– перехід арабського суспільства на новий цивілізаційний рівень, а саме, на рівень суспільства сучасних технологій;

– відновлення духовних, соціокультурних основ арабського світу через активне звернення до історичної спадщини, включаючи вищі досягнення середньовічної арабської філософської та наукової думки;

– інтенсивний розвиток форм самобутньої національної демократії з урахуванням системи цінностей ісламської культури і традицій умми (спільноти);

– перетворення національної культури (і духовності як її ядра) у фактор об'єднання всіх здорових, прогресивних сил для здійснення історичного ривка в сучасний цивілізаційний світ;

– принципова відмова від усіх форм тероризму і насильства, перехід до нової стратегії взаємовідношення людей і народів у рамках людської спільноти - до діалогу культур і соціально-політичних систем [1, 7].

Сучасні зміни духовного життя арабського світу в контексті нової соціокультурної парадигми XXI століття являють собою багатоаспектний і непростий процес. Арабська цивілізація, незважаючи на свій унікальний статус і зусилля щодо збереження соціокультурної самобутності, не може бути відсторонена від глобальних змін, які переживає зараз людство. Процеси глобалізації все більше торкаються арабського світу, уніфіковано впливаючи на цей регіон. Ретельніше розглянемо сутність глобалізації і її вплив на іслам взагалі і арабський світ зокрема.

В умовах, коли ще не склалася загальна теорія глобалізації, коли у вітчизняній і закордонній літературі не існує єдиної думки стосовно сутності, змісту, соціального призначення глобалізації, її історичних меж, необхідно спочатку узгодити деякі загальні питання цього соціального феномена. Це дозволить ґрунтовніше проаналізувати тенденції модернізації ісламу, зміни у світоглядних орієнтаціях представників арабського світу.

У науковій літературі на сьогодні склалися різні підходи до визначення дефініції "глобалізація". Наведемо деякі з них: "Глобалізацію ми розуміємо як складний і багатовимірний процес, що проявляється в економічних, політичних, культурних та інформаційних універсаліях, коли територіальність зникає як організуючий принцип соціального й культурного життя" [2]. Існують визначення глобалізації як "становлення єдиного світу – цілісного і за своїми загальними контурами, і за внутрішнім взаємозв'язком своїх взаємодоповнюючих компонентів" [3]. В. Л. Іноземцев дає таке пояснення глобалізації: "Сучасна глобалізація уявляється мені процесом перетворення регіональних соціально-економічних систем, які вже досягли високого ступеня взаємозалежності, у єдину всесвітню систему, що розвивається на базі відносно уніфікованих закономірностей". І далі – "...глобалізація являє собою перетворення ряду відособлених світових господарств у світову економіку" [4]. У. Т. Андерсон вважає, що глобалізація - це "потік конвергуючих сил, які створюють справді єдиний світ" [5] Н. В. Загладін під глобалізацією розуміє "новий етап світового розвитку, що характеризується різким прискоренням темпів інтернаціоналізації всіх сфер громадського життя (економічної, соціальної, політичної, духовної)"[6]. З точки зору А.П. Федотова, "термін глобалізація в найзагальнішому змісті означає сучасний процес планетарного об'єднання всіх сфер людської діяльності, що охоплює виробництво, технологію, торгівлю, культуру, політичні й державні інститути" [7]. На думку А. П. Бутенко, це – "такий щабель інтернаціоналізації суспільного виробництва, коли головним джерелом суспільного багатства стає вже не праця у своїй безпосередній формі, а наука як безпосередня продуктивна сила" [8].

Є погляди, згідно з якими джерела глобалізму вбачаються лише у боротьбі за природні ресурси. „Джерела нинішньої глобалізації варто шукати в ресурсній кризі 1970-х років... "Ресурсне" походження сучасної глобалізації дає про себе знати й сьогодні” [9].

Суспільствознавча наука характеризує розвиток арабської спільноти як складний процес внутрішньо суспільних трансформацій в умовах поглиблення експансії зовнішніх чинників – у всьому спектрі життя соціуму і досить критично реагує на переважну більшість визначень, де за незаперечний аргумент корисності “посилення контактів” обираються лишень зростання масштабів “гомогенізації” людства – процеси інтеграції в світовій економіці, стандартизація правничих засад та моральних норм на міжнародному рівні, універсалізація світогляду “суспільної людини” в процесі “суспільного виробництва”, а також через ЗМІ, науку, освіту, мистецтво тощо. “Кожна національна держава – це локальна мережа соціальних, економічних, політичних, культурних і формаційно-комунікативних інститутів. Процес, під час якого та чи інша мережа подібного трибу соціальних інститутів розповсюджується на населення всієї земної кулі, планети, глобуса, позначається терміном “глобалізація”. ... На жаль, нинішня глобалізація розгортається саме як процес уніформізації, тобто як процес уніформного насадження всім народам планети цілком визначеної соціально-економічної парадигми(або цивілізаційної моделі). Роль загальнообов’язкової парадигми тут виконує мережа інститутів індустріально розвинених ліберально-демократичних держав Заходу, точніше Америки” – цілком слушно зауважує про прозахідну суть (так звана “оксіденталістська” версія глобалізації) цього явища В. С. Лук’янець [10].

Б. Кримський констатує, що “ у глобальних вимірах спостерігається так звана криза “концепції модернізації”, тобто симптоми неочевидності успіху, покращення. ... Жодна з них не привела до знищення бідності, прямого чи прихованого безробіття, злочинності та соціальної невпевненості життя, незахищеності майбутнього”. Однак ці ж процеси уможливлюють, на думку автора, „не приниження внутрішньо-регіонального перед глобальним, а навпаки, звеличення конструктивної діяльності конкретних співтовариств до загальнолюдських цінностей світового співтовариства. Їх здійснення виявляється можливим унаслідок того, що ... у світовій історії вперше виникають інформаційно-духовні умови репрезентації універсального в індивідуальному (глобальна інформаційна мережа Інтернет). Ця інформаційно-кооперативна основа соціального інтелекту... розкриває оперативно-процедурні можливості нового мислення й дає змогу зв’язати його як з новими типами соціально-культурної діяльності, так і з теорією рішень – прикладною методологією подолання проблемних ситуацій.“ Найважливішим досягненням нового мислення ХХІ століття є усвідомлення того, що ситуації різноспрямованих цілей потребують компромісу, консенсусу – як цілком закономірного і правомірного засобу прийняття рішень, а не без принципової догідливості” [11].

Для арабського світу проблема глобалізації - це проблема збереження соціокультурної самобутності арабської цивілізації. Справді, в межах арабського етнокультурного простору відбувається самореалізація людини, збереження самобутності арабського етносу, самовизначення соціальних суб’єктів в умовах культурної глобалізації, що надає людині «укоріненості» в повсякденній життєдіяльності. Культурна глобалізація, як і глобалізація взагалі, є полі диференційований процес, що зачіпає відносини між етносами та релігіями, етносами і культурами, традиційними і сучасними цінностями, різноманітними культурними орієнтаціями, стилями життя, інтересами. Процеси глобалізації ведуть до формування глобальної культури, глобальної людини, глобальної свідомості, глобального громадського суспільства. Але це далека перспектива розвитку людства. Важливим фактором суспільного розвитку залишається т р а д и ц і я, що дає можливість виокремити традиційні й модернізацій ні суспільства. Арабське суспільство відноситься до традиційних, традиція для нього продовжує залишатися універсальним стабілізуючим механізмом, який дозволяє досягти стабільності соціального організму, зберегти, відтворити етнічну культуру і буття. Традиція є основою процесу культурної самоорганізації арабського соціуму. Традиція включає як консервативну, так і креативну складові.

У зв’язку з культурною глобалізацією виокремлюють такі соціокультурні мегатенденції ХХІ століття: культурна поляризація, культурна асиміляція, культурна гібридизація, культурна ізоляція. Арабський світ відкритий для використання культурних надбань людства, він не прагне ізоляції, але протистоїть проникненню в арабську культуру і повсякденну життєдіяльність арабів заборонених з точки зору ісламу речей – наприклад, легалізації проституції, реєстрації одностатевих шлюбів тощо. Арабський світ відкритий для процесів інтернаціоналізації економіки, політики, культури. Тут відбувається неухильне зростання і посилення впливів міжнародних інститутів громадянського суспільства, розширюються масштаби трансграничних комунікаційних і інформаційних обмінів, утворюється міжнародне правове і культурно-інформаційне поле.

Загальна характеристика арабського світу представлена в Таблиці 1.

Таблиця 1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АРАБСЬКИХ КРАЇН

Країна

Населення
(станом на
25.11.2008 року)

ВВП
на душу населення в 2008 році (в доларах США)

Релігія

Середня тривалість життя
(в роках)

Наяв-ність політич-них пар-тій в країні

Форма правління, державний лідер

Алжи́р

33 769 668

6 700

Іслам:

Суніти 99%

Християни і Іудеї: 1%

Всього - 73,77

Чол.: 72,13

Жін.: 75,49

Є

Республіка.

Президент:

Абдельазиз

Бутефлика

Бахрейн

718 306

33 900

Іслам:

Суніти: 81,2%

Шиїти: 4%

Християни: 9%

Інші: 9,8%

Всього - 74,92

Чол.: 72,41

Жін.: 77,5

Є

Монархія

Король:

Хамад ібн

Іса аль Халіфа

Джібуті

506221

2 300

Іслам:

Мусульмани:94%

Християни: 6%

Всього - 43,31

Чол.: 41,86

Жін.: 44,77

Є

Республика.

Президент:

Ісмаил Омар Гелле

Єгипет

81 713 520

5 000

Іслам:

Сунніти: 90%

Копти: 9%

Християни 1%

Всього - 71,85

Чол.: 69,3

Жін.: 74,52

Є

Республіка.

Президент:

Мухаммед Хосні Мубарак

Йорданія

6 198 677

4 700

Іслам:

Суніти: 81,2%

Християни: 6%

інші: 2 %

Всього - 78,71

Чол.: 76,19

Жін.: 81,39

Є

Монархія.

Король:

Абдалла -2

Ірак

28 221 180

3 700

Іслам:

Мусульмани -97%

(Шиїти: 60-65%

Суніти: 32-37%)

Християни та інші: 3%

Всього - 69,62

Чол.: 68,32

Жін.: 70,99

Є

Республіка.

Президент:

Джалаль

Тала Бані.

Ємен

23 013 376

2 500

Іслам:

Сунніти, Шііти,

Християни,

Іудеї, Індуси

Всього - 62,9

Чол.: 60,96

Жін.: 64,94

Є

Республіка.

Президент:

Алі Абдалла Салех

Катар

824 789

87 600

Іслам:

Мусульмани: 95%

інші: 5 %

Всього - 75,19

Чол.: 73,5

Жін.: 76,98

Немає

Монархія.

Емір:Хамад Бен Халифа Аль Тани

Комори

690 948

600

Іслам:

Суніти: 98%

Католики: 2%

Всього - 63,1

Чол.: 60,72

Жін.: 65,55

Є

Республіка.

Президент:

Ахмед Самбі

Кувейт

2 596 799

55 900

Іслам:

Суніти: 70%

Шиїти: 29%

Християни, Індуси: 1%

Всього - 77,53

Чол.: 76,38

Жін.: 78,73

Немає

Монархія.

Емір: Сабах аль Ахмед аль Джабер Ассабах

Ліван

3 971 941

10 300

Іслам і Християнство:

Мусульмани: 59,7 %

Християни: 39%

інші: 1,3 %

Всього - 73,42

Чол.: 70,91

Жін.: 76,04

Є

Республіка.

Президент -

Мішель Сулайман

Лівія

6 173 579

12 400

Іслам:

Сунніти: 97%

інші: 3%

Всього -77,07

Чол.: 74,81

Жін.: 79,44

Немає

Республіка.

Правитель:

Муаммар Каддафі

Мавританія

3 364 940

1 800

Іслам: 100%

Всього - 53,91

Чол.: 51,61

Жін.: 56,28

Є

Республіка.

Президент:

Мухамед Уельд Абделазіз

Марокко

34 343 220

3 700

Іслам:

Мусульмани: 98,7 %

Християни: 1,1 %

Іудеї: 0,2 %

Всього -71,52

Чол.: 69,16

Жін.: 74

Є

Монархія.

Король:

Мухаммед Y1

Об’єднані
Арабські
Емірати

4 621 399

37 000

Іслам: 96%

інші: 4 %

Всього -: 75,89

Чол.: 73,35

Жін.: 78,56

Немає

Монархія.

Шейх Халіфа Бен Заїд аль Нахайян

Оман

3 311 640

19 000

Іслам:

Мусульмани Ібаді: 75%

Сунніти, Шиїти і Індуси: 25%

Всього - 73,91

Чол.: 71,64

Жін.: 76,29

Немає

Монархія.

Султан: Кабус Бен Саїд

Палестина

1 500 202

1 100

Іслам:

Мусульмани - Сунніти : 98,7%

Християни : 0,7 %

Іудеї :0,6

Всього - 73,16

Чол.: 71,6

Жін.: 74,83

Є

Республіка.

Президент:

Махмуд Аббас

Саудівська Аравія

28 146 656

19 800

Іслам:

100% населення:

Ваххабіти - 85%,

Шиїти – 15%

Всього - 76,09

Чол. : 74,04

Жін.: 78,25

Немає

Монархія.

Король:

Абдулла ібн Абдельазіз

аль Сауд

Сирія

19 747 586

4 700

Іслам:

Сунніти: 74%

Друзи, Алауїти: 16%

Всього - 70,9

Чол : 69,53

Жін.: 72,35

Є

Республіка

Президент:

Башар аль Ассад

Сомалі

9 558 666

600

Іслам

Всього - 49,25

Чол.: 47,43

Жін.: 51,12

Немає

Республіка.

Президент:

Абдулкассім салат Хассан

Судан

40 218 456

1 900

Іслам:

Сунніти: 70%

Християни: 5%

Інші: 25%

Всього - 50,28

Чол.: 49,38

Жін.: 51,23

Є

Республіка.

Президент:

Омар аль Башир

Туніс

10 383 577

7 400

Іслам:

Мусульмани:98%

Християни:1%

Іудеї та інші: 1%

Всього - 75,56

Чол.: 75,79

Жін.: 77,46

Є

Республіка.

Президент:

Зін ель Абідин Бен Алі

Джерело: The World Factbook//www.cia.gov/cia/publications/factbook/index.html; Нuman Development Report 2008// /hdr2008/statistics/data/



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Д-р політ, наук (Інститут соціальних наук Одеського національного університету Ім. І.І. Мечнікова)

    Документ
    Монографія присвячена дослідженню інформаційного виміру сучасних міжнародно-політичних процесів у близькосхідних країнах в умовах формуван­ня глобального інформаційного суспільства.
  2. Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр") (1)

    Документ
    Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.
  3. Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр") (2)

    Документ
    Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.
  4. 1. Етика як філософська теорія моралі

    Документ
    Етика, як уже зазначалося,— наука про мораль. Дане твердження — одне з небагатьох, щоб не сказати єдине, щодо якого збіглися теорія й практика, історичний досвід морального розвитку в цілому і його конкретні періоди.
  5. Частина 2 Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів Валерій стеценко львів Видавничий центр лну імені Івана Франка 2010 у 2-х частинах

    Закон
    Філософія релігії. Тексти для самостійної роботи студентів: Навч. посібник для студентів університету: У 2-х ч. / Автор оригінальних та упорядник законспектованих текстів В.

Другие похожие документы..