Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Необходимость визуальной проверки флакона с растворителем препарата ТОРИЗЕЛ® (темсиролимус) перед применением на предмет наличия в нем механических в...полностью>>
'Документ'
– библиография (список использованных литературных и сетевых источников). Список оформляется строго в алфавитном порядке (учитывается первая буква фа...полностью>>
'Закон'
«Герой нашего времени» – первый психологический роман в русской литературе. Произведение было закончено к 1839г., и в нем Лермонтов подводит итог сво...полностью>>
'Публичный отчет'
Приложение 10. Информация о кредитных организациях, в отношении которых Агентство осуществляло конкурсное производство (ликвидацию) на 1 января 2012 г...полностью>>

Конспект лекцій Тема 1 Місцеві фінанси в економічній системі держави

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Місцеві фінанси (опорний конспект лекцій)

Тема 1 Місцеві фінанси в економічній системі держави.

  1. Історичні аспекти виникнення інституту самоврядування та науки про місцеві фінанси.

  2. Основні теорії, що пояснюють суть і природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади.

  3. Основні об’єкти та суб’єкти системи місцевих фінансів.

1. Історичні аспекти виникнення інституту самоврядування та науки про місцеві фінанси.

Місцеві фінанси, як і фінанси в цілому, є формою економічних відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом ВВП, у процесі яких відбувається формування, розподіл та використання грошових коштів, призначених для потреб регіонів. Вони виникли як противага державним фінансам.

У історичному аспекті формування інституту самоврядування нерозривно пов'язане з так званим Магдебурзьким правом - це середньовічне міське право, за яким міста частково звільнялися від центральної адміністрації (королівської) або влади феодалів (приватної) і створювали органи місцевого самоврядування. Витоки поняття “Магдебурзьке право” від привілеїв, які у 1188 отримало німецьке місто Магдебург від архієпископа. Разом з німецькою колонізацією Магдебурзьке право поширилося у східну Європу.

У Європі поняття "самоврядування", "самоуправління" почали використовуватися з другої половини 18 ст. саме щодо місцевого самоврядування. У 19 столітті в більшості країн світу, насамперед у Західній Європі, активізуються процеси демократизації суспільства. У цей період вже досить чітко визначається перелік справ, які в законодавстві багатьох країн належать до місцевих:

  • освіта,

  • медична та ветеринарна допомога,

  • утримання доріг та благоустрій населених пунктів,

  • опіка над бідними й сиротами.

У Росії місцеві фінанси як окрема галузь почала існувати після реформи 1864 року, але на початку 20 століття Радянська влада не визнала інституту місцевого самоврядування. Відродження місцевих фінансів розпочалося в останній період горбачовської перебудови в 1990 р., коли в СРСР було визнано інститут місцевого самоврядування. Ці процеси були спричинені багатоплановими демократичними реформами, які почалися наприкінці XX століття у Європі.

Основними напрямками яких стало:

  • коригування кількості самоврядних одиниць,

  • удосконалення організаційної структури органів самоврядування,

  • фінансові та функціональні реформи.

Метою даних реформ місцевого самоврядування стало збільшення обсягів фінансових ресурсів, які центральна влада передавала місцевій. Це завдання вирішувалося за допомогою запровадження фіскальної автономії місцевих органів, надання їм права залучати альтернативні джерела доходів, а також здійснювати субсидування територій з боку держави.

2. Основні теорії, що пояснюють суть і природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади.

Наукова думка у галузі місцевого самоврядування, що має Європейські витоки, розвивалася за декількома напрямками:

1. Теорія природних прав общини, що сформувалася в роки Великої Французької революції 1789 р. Ця теорія ґрунтується на тій ідеї, що є природні права общини за аналогією до природних прав людини і громадянина. Община, як самостійний територіальний колектив, є таким же суспільним утворенням, як і держава. Причому утворення общини передувало виникненню держави, тому держава не може скасувати права общини, які нею не надавалися. Отже держава не може позбавити територіальний колектив його природних прав, а може тільки впливати на його діяльність через законодавство. Кожен територіальний колектив має власні завдання, які він самостійно визначає.

2. Державна теорія місцевого самоврядування, сформована в середині XIX ст. німецькою школою юристів. В її основі лежить твердження, що органи місцевого самоврядування є органами державного управління на місцевому рівні, вони перебувають у структурі державної влади та їй підпорядковані. Ця теорія заперечує існування природних прав общин і стверджує, що територіальні колективи створюються державою для реалізацій державних функцій і завдань.

3. Теорія громадського самоврядування народилася також у Німеччині в другій половині XIX ст., трохи згодом її було названо теорією муніципального дуалізму. Вона синтезує ідеї двох попередніх теорій. В основі цієї теорії лежить твердження, що органи місцевого самоврядування мають власну, природну, а отже, суверенну компетенцію тільки у сфері неполітичних відносин.

3. Основні об’єкти, суб’єкти та основні елементи системи місцевих фінансів.

Об'єктом місцевих фінансів є: фінансові ресурси у фондовій та не фондовій формі. Головними фінансовими фондами місцевих органів влади є: місцеві бюджети, резервні, позабюджетні валютні та цільові фонди, фонди грошових ресурсів комунальних підприємств, ресурси, що залучаються місцевими органами влади у вигляді банківських кредитів, від розміщення місцевих позик.

Суб’єкти управління місцевими фінансами

Територіальна громада: жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно – територіальними одиницями, або добровільні об’єднання жителів населених пунктів, що мають єдиний адміністративний центр.

Органи місцевого самоврядування

Сільські, селищні, міські ради

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад

Сільські, селищні, міські голови

Районі та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст

Основними елементами системи місцевих фінансів є:

  • доходи,

  • видатки,

  • способи формування доходів,

  • місцеві фінансові інститути,

  • суб'єкти та об'єкти місцевих фінансів.

Основні способи формування доходів:

  • місцеві податки і збори – основний спосіб в розвинених країнах,

  • частки загальнодержавних податків,

  • комунальні платежі,

  • доходи від майна та землі, що належать місцевій владі,

  • доходи комунальних підприємств,

  • кредити,

  • комунальні позики,

  • трансферти від органів влади вищого територіального рівня.

Місцеві фінансові інститути – це сукупність організаційних структур, норм правил і традицій, які забезпечують функціонування місцевих фінансів:

  • громадські послуги,

  • самостійні місцеві бюджети (бюджет АРК, обласні, міські міст Києва і Севастополя, районні, міські, районні в містах, сільські, селищні територіальних громад: поточні, розвитку, приєднані, додаткові)

  • комунальна форма власності,

  • позабюджетні валютні цільові фонди,

  • місцеві податки і збори,

  • комунальний кредит,

  • фінанси комунальних підприємств,

  • комунальні платежі

Тема 2. Самостійні місцеві бюджети – визначальна ланка місцевих фінансів

  1. Поняття самостійності місцевого бюджету. Правове підґрунтя розвитку місцевого самоврядування в Україні.

  2. Права місцевих органів влади.

  3. Структура місцевих бюджетів.

  4. Порядок складання місцевих бюджетів.

  1. Поняття самостійності місцевого бюджету.

Однією з важливих умов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування, основою якої є фінансова незалежність. З 1990 року в Україні, яка зазнала ринкових трансформацій, розпочався процес становлення системи самостійних місцевих бюджетів, здійснення на новій основі їх видатків, запровадження нових способів формування доходів бюджетів, які притаманні ринковому типу економіки.

Правове підґрунтя для впровадження і розвитку місцевого самоврядування в Україні було закладено:

1. Законом України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 7.12.1990 року № 633-12. Згідно з цим законом усім міським, сільським і селищним радам було надано право створювати власні бюджети, при чому втручання вищих органів влади у цей процес не допускалось.

2. Європейською хартією місцевого самоврядування, прийнятою 15 жовтня 1985 року і ратифікованою Україною у 1996 році. Цей документ передбачав відокремлення місцевих органів самоврядування від державної влади, повну незалежність і самостійність у здійсненні покладених на них функцій у межах їх компетенцій.

3. Конституція України від 28 червня 1996 року, де відображені основні права органів місцевого самоврядування, пов’язані з їх фінансовим забезпеченням, а саме:

  • затвердження місцевих бюджетів,

  • контроль за виконанням місцевих бюджетів,

  • затвердження місцевих податків і зборів.

4. Закон України “Про місцеве самоврядування”, що був прийнятий відповідно до Конституції 21 травня 1997 року дав новий поштовх до розвитку інституту місцевого самоврядування та його фінансового забезпечення.

Стаття 4 цього закону окреслює основні принципи місцевого самоврядування:

    • Народовладдя;

    • Законність;

    • Гласність;

    • Колегіальність;

    • Поєднання місцевих і державних інтересів;

    • Виборність;

    • Правова, організаційна та матеріальна самостійність;

    • Підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами органів та посадових осіб;

    • Державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування;

    • Судовий захист місцевого самоврядування.

5. Бюджетний кодекс також містить чітке розмежування доходів і видатків місцевих бюджетів.

2. Права місцевих органів влади.

Згідно з вищезгаданими законодавчими актами місцеві органи самоврядування мають право:

    • Самостійно розробляти, затверджувати і виконувати свої місцеві бюджети;

    • В процесі виконання бюджетів вносити відповідні корективи та уточнення, які приймаються в межах компетенції і в інтересах держави та населення відповідної території;

    • Визначати зі своїх бюджетів обсяг фінансування соціально-культурних закладів та планувати їх подальший розвиток у межах визначених бюджетних доходів, наданих дотацій, субвенцій і залучених коштів;

    • Визначати напрями використання коштів бюджетів на інвестиції, власні цільові програми, а також спільні програми з органами влади інших адміністративно-територіальних одиниць; на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони навколишнього середовища, відновлення пам'яток природи і культури, благоустрій міст, селищ та сіл, утримання та капітальний ремонт житлового фонду об'єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування, установ та закладів освіти, охорони здоров'я цільового забезпечення науки і культури, спорту, засобів масової інформації, на утримання органів державної влади та самоврядування, захист прав споживачів та на інші цілі.

    • В межах наявних коштів збільшувати видатки на утримання житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, науки і культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища тощо;

    • Місцеві органи самоврядування можуть визначати у встановленому порядку в межах додатково вишуканих протягом року коштів додаткові пільги на допомогу громадянам, які потребують соціального захисту;

    • Обласні та районні органи самоврядування мають право розподіляти бюджетні кошти між територіальними громадами, визначати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове використання, утворювати у складі свого бюджету резервні та інші цільові фонди, передбачені законодавством;

    • Органи місцевого самоврядування мають право залучати своїх бюджетів кошти інших бюджетів та підприємств на договірних засадах для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм. Слід зазначити, що свої права на складання і виконання місцевих бюджетів обласні та районні ради делегують відповідним державним адміністраціям. Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів, вилученню не підлягають;

    • Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати місцеві податки і збори, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у межах конституційних норм і показників.

3. Структура місцевих бюджетів.

Для країн з федеративним устроєм характерна 3 – х - рівнева бюджетна система: державний бюджет, бюджети федерацій, місцеві бюджети (ФРН, США, Російська Федерація)

Для країн з унітарним устроєм (Україна ) характерна 2 – х рівнева бюджетна система: державний бюджет, місцеві бюджети.

Бюджетна система України

1 рівень

Загальнодержавний бюджет

2 рівень

Місцеві бюджети

Структура місцевих бюджетів складається відповідно до чинного бюджетного кодексу України. Місцеві бюджети в Україні є найчисельнішою ланкою її бюджетної системи, їх кількість становить 11949, у тому числі республіканський бюджет АРК, 24 обласні бюджети, міські бюджети міст Києва і Севастополя, 165 бюджетів міст обласного підпорядкування,488 районних бюджетів, 277 бюджетів міст районного підпорядкування,104 бюджети районів у містах,787 селищних бюджетів, 10101 сільський бюджет.

Структура місцевих бюджетів України має три рівні:

Місцеві бюджети України

1 рівень

Республіканський бюджет Криму

Обласні бюджети

Бюджети міст республіканського підпорядкування

2 рівень

Районні бюджети

Бюджети міст обласного підпорядкування з районним поділом

Бюджети міст обласного підпорядкування без районного поділу

3 рівень

Бюджети міст районного підпорядкування

Бюджети селищ

Бюджети сіл

Бюджети районів у містах

Бюджети 1 і 2 рівнів відносяться до зведених бюджетів. Бюджети 3 рівня є базовими бюджетами.

4. Порядок складання місцевих бюджетів.

Стадії бюджетного процесу

1 стадія

Складання проекту державного бюджету України, рішень про місцеві бюджети

2 стадія

Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети

3 стадія

Виконання бюджету, в тому числі, у разі необхідності внесення змін

Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього

Бюджетний календар

Державний бюджет

Місцеві бюджети

Січень

Затвердження розпису Дер­жавного бюджету України

Затвердження розпису дохо­дів і видатків місцевих бю­джетів і кошторисів бюдже­тних установ

Лютий

Визначення переліку показ­ників для обрахунку міжбюджетних трансфертів

Підготовка та подання на розгляд відповідним радам річного звіту про виконання місцевих бюджетів (у двомі­сячний строк після завер­шення відповідного бюджет­ного періоду)

Березень

Збір статистичної інформації для визначення коригуючих коефіцієнтів та розрахунку міжбюджетних трансфертів

Збір та подання Міністерству фінансів України статистич­ної інформації для визна­чення коригуючих коефіціє­нтів та розрахунку міжбю­джетних трансфертів

Квітень

До 1 квітня Національний банк України подає до Верхо­вної Ради України та Кабінету Міністрів України проект ос­новних засад грошово-кредитної політики та проект кошторису

Аналіз статистичної інфор­мації, оцінка виконання бю­джету за попередній бюдже­тний період

Травень

Не пізніше 1 травня подання річного звіту про виконання закону про Державний бю­джет України Розгляд Верховною Радою зві­ту про виконання Закону про Державний бюджет України. Розгляд основних макропоказників економічного і соціа­льного розвитку України Аналіз виконання бюджету у поточному бюджетному пері­оді. Оцінка обсягу фінансування бюджету

Складання пропозицій проек­ту Державного бюджету Укра­їни Не пізніше, ніж за чотири дні до початку проведення пар­ламентських слухань з пи­тань бюджетної політики, Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політи­ки на наступний бюджетний період

Підготовка та подання на розгляд відповідним радам звіту про виконання місце­вих бюджетів (у двомісяч­ний строк після завершення відповідного бюджетного періоду) Аналіз виконання бюджету в поточному році Оцінка потреби у фінансо­вих ресурсах і визначення пріоритетів на наступний бюджетний період, розробка загальних цілей і фінансової політики регіону

Червень

Не пізніше 1 червня парла­ментські слухання з питань бюджетної політики (з допо­віддю про Основні напрями бюджетної політики на на­ступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або за його доручен­ням, Міністр фінансів)

Розробка та затвердження основних заходів по форму­ванню проекту бюджету на наступний бюджетний пері­од відповідно до основних напрямів бюджетної політи­ки, визначених Кабінетом Міністрів України

Липень

Інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Розроблення та аналіз бюджетних за­питів

Розробка інструкції щодо підготовки бюджетних запи­тів

Серпень

Подання проекту закону про Державний бюджет України Кабінету Міністрів України

Опрацювання спільно з Міні­стерством фінансів України методики, особливостей роз­рахунків та інших положень щодо формування міжбюджетних взаємовідносин на наступний бюджетний пері­од

Вересень

Схвалення проекту закону Кабінетом Міністрів Укра­їни Не пізніше 15 вересня по­дання проекту закону з відповідними матеріалами Верховній Раді України Не пізніше 22 вересня опублікування проекту за­кону в газеті "Урядовий кур'єр" Не пізніше 20 вересня представлення проекту за­кону на пленарному засі­данні Верховної Ради України

Опрацювання розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення та інших показни­ків, ухвалених Кабінетом Міні­стрів України Опрацювання пропозицій що­до типової форми проекту рі­шення про місцевий бюджет, доведеної Міністерством фі­нансів України

Жовтень

Не пізніше 1 жовтня роз­гляд проекту закону в ко­мітетах, депутатських фракціях і групах та по­дання пропозицій до комі­тету з питань бюджету Не пізніше 15 жовтня роз­гляд Комітетом з питань бюджету спільно з уповно­важеними представника­ми Кабінету Міністрів пропозицій до проекту за­кону. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України в першому читан­ні Не пізніше 20 жовтня прийняття проекту закону у першому читанні Підготовка проекту закону до другого читання

Подання пропозицій Міністер­ству фінансів України, Верхо­вній Раді України щодо розра­хунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показ­ників на наступний бюджет­ний період Розробка та підготовка голо­вними розпорядниками кош­тів місцевих бюджетів бюдже­тних запитів згідно з типовою формою та відповідними ін­струкціями в терміни та по­рядку, встановленими фінан­совими органами

Листопад

Не пізніше 3 листопада Кабінет Міністрів України подає доопрацьований проект закону відповідно до бюджетних висновків і порівняльну таблицю 3-6 листопада Комітет з питань бюджету готує ви­сновки щодо розгляду проекту закону у другому читанні Не пізніше 20 листопада прийняття проекту зако­ну у другому читанні Не пізніше 25 листопада внесення проекту на роз­гляд у третьому читанні Прийняття проекту зако­ну у третьому читанні

Аналіз бюджетних запитів і прийняття рішення щодо їх включення до проекту місцево­го бюджету Розробка проекту місцевого бюджету та підготовка проекту рішення на підставі положень і показників міжбюджетних від­носин, доведених місцевим ор­ганам влади у тижневий термін після ухвалення Верховною Ра­дою України закону про Дер­жавний бюджет України в дру­гому читанні

Грудень

До 1 грудня прийняття закону про Державний бюджет України Формування місцевих бюджетів

Затвердження обласних, місь­ких, районних бюджетів на пі­зніше ніж у двотижневий тер­мін після офіційного опубліку­вання закону про Державний бюджет України Затвердження міських (район­ного значення), районних у мі­стах, селищних і сільських бю­джетів не пізніше ніж у двоти­жневий термін після затвер­дження районного чи міського бюджету Оприлюднення рішення про мі­сцевий бюджет не пізніше 10 днів з дня його прийняття Складання розпису доходів і видатків місцевих бюджетів. Складання кошторисів бюдже­тних установ



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Конспект лекцій Тема 1

    Конспект
    Економічна історія або історія народного господарства є однією із соціально-економічних дисциплін, вивчення якої сприяє глибокому засвоєнню як загальнотеоретичних економічних дисциплін, так і конкретних економік (економіки промисловості,
  2. Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет

    Конспект
    Університетська освіта: конспект лекцій для студентів спеціальності 6.050107 «Економіка підприємства» / укладач О.А. Лукаш. – Суми: Сумський державний університет, 2011.
  3. Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0305 "Економіка та підприємництво"

    Конспект
    Усі відомості закодовані за допомогою символів, як наприклад, шрифт, цифри – дигітальні форми комунікації. За їх допомогою можна порівняно точно закодувати послання, причому йдеться про точність насамперед математичних і хімічних
  4. Конспект лекцій тема зміст І економічні основи

    Конспект
    Теорія пізнання /гносеологія, епістемологія/, що є одним із фундаментальних методологічних розділів філософії, вивчає можливості і закономірності пізнання від відчуттів, уявлень, понять до об'єктивної реальності, до об'єктивної даності,
  5. Конспект лекцій по дисципліні "політична економія"

    Конспект
    Економіка представляє собою систему економічних відносин, яка складається як на рівні окремих господарюючих суб'єктів, так і національної економіки в цілому.

Другие похожие документы..