Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
1. Целью курса является развитие у студентов знаний, умений и навыков, необходимых для успешного применения уголовно - процессуального законодательст...полностью>>
'Диплом'
Влияние демонстрации насилия в СМИ на психические состояния личности заключается в ежедневном обрушивании потока подбираемой информации об ужасах наш...полностью>>
'Образовательный стандарт'
Рабочая программа составлена на основании Государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования утвержденного 27.03.2 г. и...полностью>>
'Документ'
Высокое качество одежды зависит прежде всего от качества используемого материала, четкой проработки модели и конструкции изделия, конфекционирования ...полностью>>

Товариство з обмеженою (8)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Товариство з обмеженою

відповідальністю «АКУЛА ТРЕВЕЛ»

м. Київ, вул Артема, 33-Б, тел. (044) 587-7503, 229-1308

тел/факс (044) 484-0014, ,

р/р 2600 8500043512 в ПАТ „Індексбанк”, МФО 300 614 код за ЄДРПОУ 363 55 636

Шрі Ланка. Подорож наосліп

30.09.2010
Анна Григораш

Як тільки виходиш з кондиціонованого авто і пересідаєш у третій клас звичайного потяга, усе дивовижним чином змінюється. Люди стають привітними і більше не сприймають тебе, як "білого містера" чи "білу мем" з мішком грошей

Цієї осені нас з друзями занесло на Шрі Ланку. Це була наша перша поїздка в Азію в рамках "репетиції" перед Індією.

Маючи досвід самостійних подорожей Європою, ми самонадіяно вирішили нічого не планувати. Купили квитки Air Arabia і на кілька місяців забули про далеку подорож.

За тиждень до поїздки, як і слід було очікувати, нас охопила паніка - ми почали ґвалтувати Google, перечитувати путівники і штурмувати аптеки. Чесно кажучи, це мало чим допомогло, якщо не сказати завадило, адже в голові утворилася суцільна каша.

У результаті поганої підготовки подорож вийшла практично наосліп. Але, може, це й на краще. Принаймні пригод ми отримали чимало. І побачили країну точно не під тим кутом, під яким її звикли продавати турфірми.

 Пляж у Негомбо

 

 Проте, як виявилося, навіть без київських турагентів побачити справжню, а не туристичну Шрі Ланку білому подорожньому важко. Хочеш не хочеш, а тебе буквально з аеропорту обліплять десятки гідів, "зазивал" і "прилипал", які обіцятимуть організувати райську подорож. Звісно, за чималі гроші.

Відверто кажучи, це дратує. Адже крім справжньої країни хочеться побачити ще й справжніх людей, а не роботів, які переслідують тебе на кожному кроці і намагаються звернути на себе увагу завченими фразами "Hello", "How are you?", "Where are you from?".

Насправді ж відповідь на питання, "де знайти нормальних ланкійців", лежала на поверхні. Поки ти мандруєш стандартними туристичними маршрутами, доти приречений чіпляти на себе всі збочення цієї індустрії.

Як тільки виходиш з кондиціонованого авто і пересідаєш у третій клас звичайного потяга, усе дивовижним чином змінюється. Люди стають привітними і більше не сприймають тебе, як "білого містера" чи "білу мем" з мішком грошей.

 

 Притулок для слонів у Піннавелі. Тут, зокрема, лікують хворих тварин, які потрапили у капкани, або підірвалися на мінах під час війни  

Під час подорожі ми якось несвідомо поєднали обидва досвіди - першу частину відпустки провели, як "білі люди", другу - як мандрівники-бекпекери. Спочатку ми побували у центрі острова, куди ведуть всі туристичні маршрути, а потім - далеко від цивілізації на північно-східному узбережжі, звідки туристів вигнали війна і цунамі.

Не можу сказати, що це ідеальна формула поїздки на Шрі Ланку (я б ще скоротила або змінила першу частину програми). Але тим, хто вперше їде у цю екзотичну країну, контрасти не завадять. А тим, хто планує і далі мандрувати Азією, до контрастів доведеться звикати.

Початок подорожі. Знайомство з сезонами

Ми летіли на Шрі Ланку на початку вересня. У цей час на острові мало туристів, бо до листопада тут не сезон. Власне, що таке "не сезон", ми дізналися лише на місці (привіт путівникам). Це означає, що на південному і західному узбережжі океан брудний і йдуть дощі.

Але Бог, мабуть, дуже любить Шрі Ланку, бо подарував їй унікальний клімат - якщо на заході і півдні дощ, то на півночі і сході все навпаки. Світить сонечко, океан прозорий.  

 

Втім, наскільки я зрозуміла, спілкуючись з місцевими, поняття "сезон" і "не сезон" - це теж один зі стереотипів, культивованих туристичною галуззю. Просто більшість європейців їдуть на Шрі Ланку взимку в бажанні втекти у теплі краї, створюючи таким чином ажіотаж.

Відпочивати ж на Шрі Ланці можна круглий рік. Температура ніколи не опускається нижче 25 градусів на узбережжі і 15 в горах, а мусонні затяжні дощі - рідкість. Нам же за 16 днів у вересні на Шрі Ланці погода подарувала лише два невеличких короткочасних дощики. І жодних інших катаклізмів.

Щоправда, маршрут подорожі можна відкоригувати, щоб точно потрапити у місця з чистим прозорим океаном.

Єдине, на чому справді позначаються сезони, так це на кількості фруктів. У вересні, на жаль, багато ланкійських екзотичних фруктів відсутні. Проте і тих, що є, за два тижні не перекуштувати.

Що ж стосується туристичного сезону, то він стартує з жовтня і триває до квітня. У цей час слід чекати навали туристів і, відповідно, залюднених пляжів, забитих готелів і підняття цін.

Організація екскурсій. Програна війна з турагентами

Як я вже писала, наше планування поїздки звелося до покупки квитків на літак. За тиждень ми ще встигли забронювати одну ніч у гестхаусі в Негомбо - місті, що розташоване найближче від аеропорту (гести - невеличкі готельчики сімейного типу, найбільш поширений вид розміщення на Шрі Ланці. Гуглити краще одразу гести, а не готелі).

Перед поїздкою багато хто попереджав, що розпочинати своє знайомство зі Шрі Ланкою з Негомбо не варто. Всі мої знайомі інакше як клоакою Негомбо не називали. І в принципі, вони праві. Це справді брудне і загазоване місто з захаращеними пляжами. Але все ж, це цілком логічний старт подорожі островом.

Справа в тому, що аеропорт столиці Шрі Ланки Коломбо розташований у 30 кілометрах від самого Коломбо і лише у 12 від Негомбо. Тож, трансфер у Негомбо обійдеться дешевше, а ціни в готелях столиці - божевільні у порівнянні з іншими містами Шрі Ланки.

Але й Коломбо нічим не краще за Негомбо. Це портове місто, ще більш залюднене і загазоване. Вважайте, що океану там немає взагалі. Тому в столиці ми провели останні 2 дні подорожі - свідомо, заради шопінгу.  

Є ще одна опція: одразу в аеропорту брати таксі (а ще краще, домовлятися заздалегідь, списуючись з водіями по інтернету) і їхати на узбережжя. Але 12 годин перельотів і нічний приліт не сприяють ще одній п'яти-семигодинній подорожі.

Крім того, ми хотіли спочатку покататися центром острова, а вже потім "залягти" на океані. У цьому теж є сенс, адже з узбережжя потім важко добиратися у центр. А в центрі зосереджені головні пам'ятки, історичні місця Шрі Ланки, а також гори і чайні плантації.

Тож у Негомбо ми одразу почали домовлятися про машину з водієм. Це виявилося непросто, адже місцеві гіди продають туристам вже готові пакетні тури.

"Зіскочити" з такого сервісу без попередньої підготовки важко. Треба вміти вести переговори, добре орієнтуватися на місцевості, а також торгуватися.

Це завдання ми відверто провалили і таки купилися на можливість хоч 5 днів не перейматися тим, де ночувати і на чому їхати. Натомість дали туристичній індустрії добряче на нас заробити.

 

Проте, як з'ясувалося пізніше, альтернатив такого туру небагато. Можна, наприклад, подорожувати Шрі Ланкою громадським транспортом (автостопом), але на це треба щонайменше 3 тижні.

Дороги на острові відверто погані, у деяких місцях вони взагалі відсутні, автобуси і поїзди їдуть повільно. Тому є шанс, що на пересування островом ви витратите більше половини всього часу, відведеного на подорож. На жаль, такої розкоші у нас не було.

Другий спосіб обійти стороною турагентів - просто брати машину на прокат без водія. Але на Шрі Ланці це небезпечно. У цьому випадку путівники дійсно не брешуть.

На острові - лівосторонній рух і просто пекельний трафік. Машини, люди, тук-туки, велосипедисти, корови та інша живність зливаються в єдиний безконтрольний потік. Водії постійно обганяють один одного по зустрічній смузі, сигналять, кричать, бурхливо жестикулюючи. Спершу навіть здається, що всі їдуть рівно посередині дороги, незалежно від сторони руху.

До такого виду водіння треба звикати не один тиждень. Тож ідею про машину без водія ми відкинули одразу.

 

Купивши ж 5-тиденний "пакет", ми отримали хорошого водія і досить непоганого гіда Раніля з кондиціонованим міні-веном, непогані гестхауси, сніданки і вечері, а також екскурсійну програму.

Щоправда, гіди, які продавали нам тур, запевнили, що вхід до музеїв та екскурсії коштуватимуть нам не більше 60 доларів з людини за всі 5 днів. Насправді ж виявилося втричі більше. На Шрі Ланці діє здирницька політика щодо іноземців. В один і той самий музей місцевий мешканець потрапить за кілька рупій, а іноземець - за 15-20 доларів.

Втім, це не дивує. Така практика поширена у багатьох країнах третього світу. До речі, спробуйте зайти до Київської Лаври з паспортом громадянина ЄС і будете дуже здивовані, коли з вас захочуть отримати кілька сот гривень.  

 

Друга і головна вада пакетного туру полягала в тому, що кардинально змінити хід програми, коли ти вже "в системі", неможливо. А інколи цього дуже хочеться.

Якщо раптом ви зрозумієте, що вам нецікаво, скажімо, цілий день під пекучим сонцем ходити храмами, а на третій буддистській святині здається, що ви вже досягли просвітлення :), вирватися з цього кола буде важко. Ваш гід розведе руками і вкаже вам на роздруківку програми.

Незважаючи на це, варто вступати в переговори. Якщо ваш гід - адекватна людина, яка готова допомогти, у вас є шанс "зістрибнути" з нецікавих і дорогих екскурсій і побачити більше живої Шрі Ланки.

Так, наприклад, ми попросили Раніля викинути нас на одній із залізничних станцій у горах. Далі ми кілька годин провели у потязі, насолоджуючись чудовими краєвидами з відкритих вікон і спілкуючись з місцевими мешканцями.

Поїзд на Шрі Ланці - не просто спосіб пересування, а справжній атракціон

Поїздка на потязі - це цілком самодостатній атракціон. При чому як для туристів, так і для місцевих. У ньому вирує справжнє життя: люди катаються на підніжках, сидять і сплять на підлозі, там же їдять. Якщо ви дивилися "Мільйонер з нетрів", мені нема чого додати до змальованої у фільмі романтики індійського потяга.

На Шрі Ланці потяги їздять зі швидкістю приблизно 30 км/год і часто запізнюються. Розклад існує тільки на папері. Тож перед приїздом на станцію цілком нормальним буде подзвонити і спитати, "коли прослідує поїзд на Канді", що і зробив наш Раніль. Запізнення може сягати 40 хвилин, але так само нормально, коли потяг приходить раніше зазначеного часу.  

Природа Шрі Ланки. Обережно, слони

У цілому, враховуючи зміни в програмі, за 5 днів з Ранілем ми об'їхали всю центральну частину острова: храми в Анурадхапурі, залишки королівських садів і палаців у Сигирії, слонячий притулок у Піннавелі, гори і чайні плантації Нувара Елії, культурна столиця Шрі Ланки Канді і "англійське" містечко Ела.

Неохопленими залишилися численні Національні парки і заповідники Шрі Ланки. Хоча інколи здавалося, що ми і так глибоко у джунглях.

В одному місці Раніль показав нам дроти, схожі на високовольтні лінії, натягнуті вздовж доріг у два ряди на висоті людського зросту. Як виявилося, таким чином на Шрі Ланці захищаються від диких слонів, які часто вибігають на дорогу.

На наше зауваження про не дуже гуманні методи Раніль дивується: "Дикі слони дуже небезпечні, вони можуть затоптати. У нас лише минулого року 80 людей загинуло".

На Шрі Ланці собакам не дають жити мавпи. Жорстокий природний відбір :)

Ще одна розповідь нашого гіда була схожою на жарт, але виявилася чистісінькою правдою. Якщо вилазки на природу по-українськи - це намети біля вогнища, то кемпінг по-ланкійськи - це намети на деревах. На нашому шляху зустрічалося чимало саморобних хаток на деревах, які збоку виглядають, як великі пташині гнізда. Знову усе через слонів та інших диких звірів, яких повно у джунглях.Взагалі рослинний і тваринний світи на Шрі Ланці вражають чи не найбільше. Наш водій постійно зупинявся, щоб показати "дикунам" з України нових тварин - мавп і пальмових білок, диких павичів та слонів. І це зовсім не сафарі, яке на Шрі Ланці теж існує. Це всього лише кілька днів подорожей загальнонаціональними дорогами.  

 

Є й менш приємні приклади знайомства з острівною живністю. У містах Шрі Ланки панує антисанітарія - каналізаційні стоки ллються буквально у вас під ногами, туди ж часто скидається сміття.

Це, а також тропічний клімат (різниця у температурі вдень і вночі мінімальна + висока вологість), породжує бурхливе життя навколо. Так, нормальним явищем у містах є гігантські таргани (правда, друзі казали, що бачили таких самих у київській каналізації. "У Києві вони просто рідше з неї вилазять":))

А першими живими істотами, які нас зустріли у столиці Шрі Ланки Коломбо, були величезні пацюки, які бігали по автовокзалу буквально під ногами. Гризунів таких розмірів до того ніхто з нас у своєму житті не бачив.

Шрі Ланка. Ціни, маршрути, ризики

      1. Анна Григораш, УП

Аругам-бей справив позитивне враження. Це місце якесь драйвове і затишне водночас. Спільнота серфінгістів створює тут тусовочну атмосферу, а віддаленість від цивілізації, безлюдні пляжі дарують спокій

Як вже йшлося на початку розповіді, першу частину відпустки ми провели, як "білі люди", споглядаючи Шрі Ланку з вікна кондиціонованого авто.

Коли ж водій висадив нас у селищі Аругам-бей на східному узбрежжі, нам здалося, що другу частину подорожі ми будемо бомжувати. "Гарно відпчити", - попрощався Раніль, залишаючи нас з рюкзаками на дорозі.

В Аругам-бей нас занесло через те, що частина нашої компанії шукала гарні місця для серфінгу, а "кращого місця, ніж Аругам-бей в цей сезон не знайти", як в один голос переконували місцеві.

Зізнатися, кращий на острові серфінгський курорт ми уявляли дещо інакше. Натомість нашим очам відкрилося маленьке рибацьке село з одним магазином, одним інтернет-клубом, кількома кафешками і десятком гестхаусів.

Через це в Аругам-бей виявилося досить проблематично знайти пристойне і недороге житло. За тиждень подорожі ми звикли, що жити на Шрі Ланці можна дешево і з комфортом - в середньому за 25 доларів на добу отримуєш чистий кондиціонований номер з усіма зручностями.

В Аругам-бей з нас вимагали 35-45 доларів за брудні маленькі номери з вентилятором і часто без антимоскітної сітки, або ж за 70 з кондиціонером.

Є ще опція - жити за 7-8 доларів у бунгало (Cabanas), які майже нічим не відрізняються від стандартного номера у гесті. Єдина відмінність полягає у тому, що в бунгало ви, скоріше за все, житимете не одні. Компанію вам складуть численні ящірки, жуки, хамелеони та інші мешканці тропіків.

Нам же обирати не було з чого. Село заполонили серфінгісти, місць майже не було. Тому коли хазяїн одного з гестів скинув ціну з 25 до 15 доларів за добу, ми швидко погодилися на умови а ля "Крим 90-х".

Як пояснили нам потім місцеві, така ситуація з житлом пов'язана з тим, що курорт не встиг оговтатися від руйнівного цунамі 2004 року.

Чим годують на Шрі Ланці

Поряд з відверто нерозвиненою готельною сферою, справи з харчуванням на курорті налагоджені набагато кращі. Мабуть, місцеві вирішили, що серфінгістам байдуже, де жити, головне, щоб було, що їсти.

У сусідньому з нашим гестом кафе ми за копійки їли делікатеси, які в Києві неможливо скуштувати у найдорожчому ресторані.

 

Взагалі, попри стереотипи, що на Шрі Ланці не їдять нічого, крім рису і гострих соусів, кухня на острові дуже різноманітна. Крім традиційного місцевого "рису з карі", у будь-якому місці вам зготують й італійські спагетті, і мексиканські бурітос, і французькі супи-креми, і різноманітні салати.

Звичайно, на Шрі Ланці можна і треба об'їдатися рибою та морськими гадами. До прикладу, два величезних краби з картоплею фрі та салатом обійдуться всього у 6 доларів. Окрема тема - фрукти і фреші. За долар-півтора ви питимите натуральний сік з екзотичних фруктів. Соків з пакету на острові не існує як класу.

 

Ще одна деталь. Будь-яку страву, незалежно від рівня ресторану, вам готуватимуть довго, дуже довго. Напої принесуть хвилин за 15 після замовлення, а першу страву - хвилин через 40. Але злитися не варто, адже в цьому є глибокий смисл. У силу тропічного клімату в ресторанах нічого не готують заздалегідь, всі продукти мають бути свіжими.

Ну і, звичайно, не проходьте повз випічку, яку продають прямо на вулиці. Гострі пиріжки з куркою, овочами і ще Бог зна з чим - дешева і на диво смачна їжа.

Зазвичай мандрівникам не радять захоплюватися їжею, яку готують на вулиці. Можливо, нам знову пощастило, але ніхто з нашої компанії не заробив навіть розладу шлунку, не кажучи вже про інші страшні хвороби, якими лякають путівники.

Аругам-бей. Рай для серфінгістів

Але найбільше Аругам-бей славиться своїми хвилями. У цьому плані місце - райське. Пляж нагадує фото з рекламних брошур, океан прозорий настільки, що дно можна побачити навіть там, де до нього не допірнути.

Океан у цих місцях ще й неймовірно сильний. До купання у ньому треба призвичаїтися. Якщо ловиш ґав або стоїш на лінії прибою, хвилі збивають з ніг і безжально випльовують тебе на берег, ніби мушлю. А вже за кілька секунд потужною внутрішньою течією тебе несе назад в океан.

 

Що ж до серфінгу, то в Аругам-бей він дійсно прекрасний. Багато серфінгістів з усього світу проводять тут свої відпустки. Новачки тренуються у лагуні, а просунуті серфінгісти катаються поблизу сусіднього містечка Путтувіль, де хвилі значно вищі.

Словом, якщо будете в Аругам-бей і захочете навчитися ловити хвилі, запитайте інструктора Річарда. Він обіцяє поставити новачка на дошку за 3-4 заняття (25 доларів за урок).

 

В цілому ж Аругам-бей справив позитивне враження. Це місце якесь драйвове і затишне водночас. Спільнота серфінгістів створює тут тусовочну атмосферу, а віддаленість від цивілізації, безлюдні пляжі дарують спокій.

Дорога на Трінкомалі

На третій день пляжного відпочинку нас знову потягнуло на пригоди і ми вирішили рушути в дорогу. Після серфінгу нам хотілося побачити спокійний океан і підводний світ. Тож, ми почали розпитувати місцевих, де в цей час кращий снорклінг (плавання з маскою і трубкою).

Абсолютно різні люди дали однозначну відповідь - гарні затишні лагуни є на заході острова (околиці міста Галле - Хікаддува, Міріса, Унавантуна), але зараз ви там нічого не побачите. Океан брудний і неспокійний. Краще їдьте у Трінкомалі.

За словами місцевих, туристи не часто доїжджають до Тріко через війну з Тамільськими тиграми, яка офіційно завершилася лише трохи більше року тому.

Через військові дії багато об'єктів було зруйновано, готелі спорожніли, туризм занепав. Але чудові пляжі лишилися.

Щоб потрапити у це райське за описами місце, нам довелося знову зіткнутися з транспортною проблемою. На карті маршрут виглядає досить просто. Але автобусами і поїздами дістатися півночі не уявляється можливим. Точніше все реально, якщо зробити гак довжиною у кілька сот кілометрів і повернувшись у центр острова.

А якщо не хочеться проводити півжиття у дорозі, то доведеться знову брати машину і їхати 7-9 годин. Справа в тому, що через війну пряма дорога на Трінкомалі розбита, тому дістатися на північ можна лише в об'їзд.  

Ще трохи фото з індійського потяга, про який йшлося у першій частині

Знайти машину в Аругам-бей - не проблема. Проблема - знайти машину за адекватну ціну. На інтернет-форумах і в путівниках ми зустрічали згадування про 50-60 доларів за авто на день. На практиці ця сума виявилася вищою утричі. Доїхати вчотирьох з Аругам-бей до Трінкомалі коштує 150 доларів. Якщо сторгуєтеся за 120 - 130, ви круті.

Ще більша проблема - доїхати до Трінкомалі цілими і здоровими. І тут краще не повторювати помилку, якої припустилися ми.

 

 

Водій, який погодився довести нас на місце, присягався, що може їхати вночі. Насправді ж нічна подорож перетворилася на суцільний жах - водій кілька разів засинав за кермом, і ми мали всі шанси надовго залишитися у найближчому кюветі.

Але, на щастя, на світанку ми прокинулися вже під Трінкомалі, куди шалений драйвер домчав за 7 годин.   

Курорт після війни

Як ми з'ясували перед подорожжю, під Трінко є дві лінії пляжів - Упавеллі і Нілавеллі. Друге містечко, судячи з описів, було дорогим і більш розкрученим, тож ми зупинилися в Упавеллі.

Це виявився невеличкий населений пункт, який тягнеться вздовж мальовничих пляжів. Про те, що туристів тут бачили востаннє років 100 тому, ми зрозуміли вже у перші півгодини. Гести стоять напівпорожні - ми були єдиними поселенцями у досить пристойному готельчику.

Якщо в Аругам-бей нам довго довелося шукати щось краще за сарай і дешевше, ніж 40 доларів, то в Трінко ми заселилися у чудові чисті номери за 25 баксів за ніч.

 Порожні курорти Упавеллі

Вийшовши на пляж, ми зрозуміли, що місцеві нас не обдурили. Океан - прозорий, чистий і спокійний, пляжі - безлюдні. Вздовж берегової лінії розкидані невеличкі готелі, подекуди - напівзруйновані чи занедбані.

Крім цього, про війну тут нагадують військові, які, здається, безцільно вештаються пляжами і більше схожі на дітей з іграшковими автоматами. Десь прямо під пальмою можна запросто побачити щось на кшталт боївки чи бункера. Вивіски готелів часто прикрашають наліпки "No gun", "No weapon", а паркани - колючий дріт, бите скло і цвяхи. 

В околицях Трінко можна зустріти патрулі ООНівців, які більше нагадують заїжджих туристів.

Проте про близькість війни нагадують непомітні на перший погляд деталі. Так, нам довелося покататися на "стріляному" тук-туку. Водій цього мото-дива так і не змінив заднє скло, пробите кулею.

 

 Водій цього тук-тука знає про війну не з розповідей

Попри хороші умови і дивовижну природу, довго у цьому місці не протягнеш - нудно. З розваг - снорклінг на острові (Pigeon island), до якого вас відвезуть на роздовбаному човні за 45 хвилин і 45 доларів (з чотирьох людей).

До речі, саме на острові, де ми пірнали з масками і ластами, ми вперше зустріли співвітчизників. Колоритний уродженець Донецька, вилізши з води, народив сакраментальну фразу: "Це, звичайно, не Єгипет, але...".

Розговорившись з чоловіком, ми почерпнули багато цінної інформації про секрети успіху туристичного бізнесу. Усе просто: щоб отримати кількасотвідсоткову рентабельність, треба продавати тури в готелі Упавеллі по 200 доларів за ніч. Хоча у гесті навпроти можна переночувати за 25. 

Культурну програму можна влаштувати собі, відвідавши індуїстський храм Конешварам на узбережжі і з'їздивши у саме місто Трінкомалі. Там зберігся старовинний форт Фредерік, збудований ще португальцями. Можна також повештатися багатолюдними шумними вуличками Трінко, відвідати місцевий ринок.

У нетрях Коломбо

Останнім пунктом нашої подорожі стала столиця Шрі Ланки Коломбо. Туди ми рушили на автобусі за якихось 4,5 долари з людини.  

Жити в Коломбо - дорого. Ми навіть думали знову зупинитися у Негомбо. Але порахувавши потенційні витрати на дорогу з передмістя, вирішили розкошелитися і провести дві останні ночі на Шрі Ланці в готелі в самому центрі міста.

Ніч у Grand Oriental Hotel обійшлася нам у 60 доларів, що приблизно вдвічі дешевше за пропозиції сусідніх готелів.

 

 

Як я вже писала, Коломбо - не найприємніше місце відпочинку на Шрі Ланці. Єдине, чим місто здатне привабити туристів, це шоппінг.

Зокрема, у центрі міста є чудовий автентичний ринок - індійський базар, на якому серед купи краму і лахміття можна знайти усе - від чудового ланкійського текстилю до приправ і спецій.

Але щоб знайти магазини і торгові центри, доведеться витратити купу часу і нервів.

Виявилося, що водії тук-туків у Коломбо абсолютно не знають міста, не орієнтуються на місцевості, а також майже не розуміють англійської. Або роблять вигляд, що не розуміють.

Розпитування людей на вулиці також не допомагає. Вісім з десятьох вам нічого не порадять, а ті двоє, які погодяться допомогти, заплутають ще більше, та ще й попросять гроші за свої цінні поради.

Тож два останніх дні ми провели у суцільних блуканнях - знову наосліп і навпомацки.    

P.S. Корисна інформація і скромні поради

Бюджет поїздки. За 16 днів на Шрі Ланці на двох ми витратили 2500 доларів. Це включно з шоппінгом і сувенірами (близько 300 доларів).

Переліт на Air Arabia обійшовся ще у 1200 доларів на двох. Зменшити цю суму можна, подорожуючи більше громадським транспортом і оптимізуючи екскурсійну програму.

Хвороби і аптечка. Начитавшись форуми і путівники, ми набрали в поїздку купу ліків проти кишкових захворювань. Натомість у жодного з чотирьох мандрівників з цим проблем не було.

Натомість нас "покосила" банальна застуда. Купання в океані, спека у поєднанні з кондиціонерами і вентиляторами забезпечили неприємності, які ледь не зіпсували подорож. Тож обов'язково слід брати з собою відповідний набір ліків - від горла, температури і т.д.    

Безпека. На Шрі Ланці  ми не побачили агресії. Люди в основному відкриті і доброзичливі. Якщо змиритися з "прилипалами", то спілкування з простими ланкійцями приноситиме задоволення.

Краще не їздити ночами, а домовлятися про послуги водіїв і гідів ще з Києва.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Товариство з обмеженою (4)

    Документ
     Львів - Прага - Мюнхен - Ліхтейнштейн - Цюрих - Базель - Люцерн - Берн - Інтерлакен - Веве - Монтре - Женева - Лугано - Мілан – Генуя – Курорт Бешенева ТУР БЕЗ НІЧНИХ ПЕРЕЇЗДІВ!
  2. Товариство з обмеженою (27)

    Документ
     У вартості туру: «Інсбрук - дорога в Тіроль», «Квітуча Флоренція», «Місто душі - Рим», «Морська республіка Генуя», Вишукана Женева, «Його Величність - Париж»,
  3. Товариство з обмеженою (16)

    Документ
    День 1. Львів. Зустріч кожного туриста представником компанії.08:30 – Збір на залізничному вокзалі. 09:00 – Відправлення. Переїзд в Словаччину - країну чарівних гір, сяючих лісів, смарагдових печер і цілющих мінеральних джерел.
  4. Товариство з обмеженою (23)

    Документ
    У вартості: Столиця Румунії - Бухарест, "прислівникові півночі - Салонікі", "Королівство шуб-Касторія", "Мудрість Афін",
  5. Товариство з обмеженою (30)

    Документ
    Львів - Бухарест - Салоніки - Діон - Афон - Афіни - Кастор - Святі Метеори - Белград Тільки один нічний переїзд! У вартості туру поїздка в Касторію! 10 ночей на морі!
  6. Товариство з обмеженою (35)

    Документ
    Львів - Нові Сад - Салоніки - Святі Метеори - Дельфи - Афіни - Мис Суніон - Арголіда - Патри - Неаполь - Рим - Ватикан - Флоренція - Венеція - Відень - Львів

Другие похожие документы..