Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Санаторий «ЛУНЕВО на Волге» расположен в живописном уголке средней полосы России – на берегу Волги, в 340 км от Москвы, в 30 км от Костромы. Его окру...полностью>>
'Кодекс'
определяет, какие деяния являются административными правонарушениями, закрепляет основания и условия административной ответственности, устанавливает ...полностью>>
'Урок'
Главнейшая цель школы – подготовка каждого ученика к жизни в обществе, к практической деятельности. Она может быть плодотворной лишь тогда, кода ее р...полностью>>
'Анализ'
Технология создания в Беларуси лесных курортов и подготовка земельных участков для строительства гостиничных комплексов на берегах водоемов Республики...полностью>>

Комплексна програма перспективи аґропромислового комплексу та розвитку сільських територій

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Комплексною програмою передбачається:

  • пріоритетний розвиток свинарства і птахівництва, як галузей з швидким оборотом капіталу та м’ясного скотарства;

  • поступове відновлення тваринницьких комплексів;

  • підвищення продуктивності худоби і птиці на основі зміцнення кормової бази та поліпшення якісного складу поголів’я;

  • удосконалення технології виробництва комбікормів, як необхідної умови ефективності роботи тваринницьких комплексів і птахофабрик;

  • узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін та доходів товаровиробників, переробників і збутових підприємств та організацій;

  • запровадження системи моніторингу цін на продукцію тваринництва;

  • удосконалення інфраструктури ринків тваринницької продукції.

Головною метою Комплексної програми є наступні завдання:

  • зупинити спад чисельності поголів’я худоби і птиці та забезпечити його поступове нарощування;

  • довести обсяги виробництва продукції тваринництва до рівня, який забезпечить мінімальні норми її споживання населенням, а також визначені обсяги експортних поставок;

  • забезпечити прибуткове ведення тваринництва на основі вигідного збуту продукції за рахунок оптимальних витрат на її виробництво та державної підтримки цін і доходів товаровиробників;

  • створити нові робочі місця в аґропромисловому комплексі, поліпшити зайнятість та підвищити доходи сільського населення.

Основні напрями розвитку галузі тваринництва

Основними напрямками розвитку тваринництва області в 2005-2010 рр. та на період до 2015 р. вважатимуться:

а) у молочному скотарстві:

- істотне підвищення рівня якості годівлі молочної худоби. Річну норму годівлі корів необхідно довести до 40-50 кормових одиниць з розрахунку на одну корову в товарних стадах і не менше 60 центнерів кормових одиниць – у племінних заводах та племінних репродукторах;

- інтенсивне використання високопродуктивних спеціалізованих молочних порід вітчизняної селекції у всіх категоріях господарств та залучення до селекційного процесу високоцінних бугаїв-плідників;

- збільшення чисельності поголів’я корів в господарствах усіх форм власності за рахунок удосконалення процесу власного відтворення;

- впровадження енергозберігаючих технологій виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах, які базуються на безприв’язному утриманню тварин і доїння в автоматизованих доїльних залах;

- створення культурних та поліпшення природних пасовищ;

б) у м’ясному скотарстві:

- розведення м’ясної худоби насамперед в районах, де є значні площі природних пасовищ;

- використання високопродуктивних спеціалізованих м’ясних порід і типів з високою продуктивністю;

- створення товарних стад м’ясної худоби шляхом промислового схрещування низькопродуктивних корів молочних порід і понадремонтних телиць з плідниками м’ясних порід та вирощування одержаного помісного молодняку за технологією м’ясного скотарства;

- пасовищне утримання худоби протягом 7-8 місяців з виділенням на одну корову 0,5 га пасовищ, для молодняку віком до року – 0,12 га, старше одного року – 0,3 гектара.

- залучення для одержання помісного м’ясного молодняку поголів’я худоби, що утримується в приватних господарствах населення;

- організація закупівлі для дорощування і відгодівлі до високих вагових кондицій телят, отриманих в особистих господарствах населення;

в) у свинарстві:

- зберігання і нарощування чисельності породного генофонду поголів’я свиней та використання нових високопродуктивних спеціалізованих порід, типів і ліній;

- залучення вітчизняних та зарубіжних інвестицій по відновленню свинокомплексів на незадіяних виробничих площах;

- збільшення частки м’ясного і гібридного молодняку на відгодівлі до 70 %;

- створення репродукторів для забезпечення молодняком свиней особистих господарств населення;

- реконструкція існуючих і створення нових виробничих потужностей;

г) у вівчарстві:

- впровадження системи годівлі овець за науково-обґрунтованими нормами з урахуванням статево-вікових груп, рівня їх продуктивності та фізіологічного стану з розрахунку на одну вівцю в рік 6,0-8,0 ц кормових одиниць та вмістом перетравного протеїну 100-115 г на одну кормову одиницю;

  • широкого використання відгінної системи випасання овець (полонини), збільшення питомої ваги зелених кормів до 70-80 % від загальної потреби;

  • розвитку вівчарства м’ясововнового напрямку продуктивності, надаючи при цьому пріоритет молодої баранини;

  • впровадження інтенсивного відтворення поголів’я овець;

  • налагодження виробництва овечого молока, його переробки на сири;

  • створення сервісних організацій, які б надавали послуги вівцефермам різних форм власності у веденні селекційно-племінної роботи, організації стрижки овець, оцінка якості вовни, підготовці до реалізації продукції;

д) у птахівництві:

- відновлення роботи птахофабрик з виходом їх на проектні потужності;

- налагодження роботи інкубаторно-птахівничих підприємств для забезпечення потреб населення молодняком птиці;

- організація виробництва повноцінних комбікормів для забезпечення потреб великих птахокомплексів;

- залучення в галузь вітчизняних та іноземних інвестицій;

- впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій виробництва та переробки продукції птахівництва;

е) у конярстві:

- збереження генофондних стад місцевих коней гуцульської породи;

- організація селекційної роботи в напрямку підвищення роботоздатності, покращення екстер’єру і м’ясних якостей, пристосованості до місцевих умов годівлі та утримання;

- розширення кінноспортивних шкіл (клубів);

- налагодження відпочинкових кінних маршрутів в системі “зеленого” туризму;

є) у кролівництві і звірівництві:

- відновлення діяльності господарств з розведення норки, песця, лисиці та інших хутрових звірів;

- розробка селекційних прийомів підвищення якості шкуркової продукції норок, розширення кольорової гами забарвлення хутра;

- створення власної племінної бази по основних породах звірів;

- налагодження власного виробництва високоякісних, дешевих повноцінних кормів;

- впровадження малозатратних технологій утримання звірів;

ж) у рибництві:

- максимальне охоплення зарибленням існуючих ставкових площ;

- удосконалення племінної роботи по забезпеченню рибних господарств області високопродуктивним маточним поголів’ям плідників і самок коропа та рослиноїдних риб;

- забезпечення виробництва стандартного рибо-посадкового матеріалу коропа та рослиноїдних риб для щорічного зариблення водойм різних категорій області;

- організації виробництва гранульованих комбікормів з вмістом протеїну не менше 22 %, впровадження кормоощадної технології вирощування риби, довести частку рослиноїдних риб у полікультурі до 50 %;

  • забезпечити умови в організації фірмової торгівлі живою рибою та рибопродукцією;

з) у бджільництві:

- збільшення чисельності бджолосімей та обсягів виробництва меду – до 1,3 тис. тонн в рік;

- розробка та впровадження сучасних технологій в галузі;

- створення сервісних кооперативів по переробці, розфасовці та реалізації продукції бджільництва;

- організація мережі племінних репродукторів та племінних бджолорозплідників;

  • впровадження сучасних методів контрольованого і цілеспрямованого розведення племінного матеріалу бджіл;

  • пільгове і фінансове стимулювання бджолярів.

Невід’ємною складовою частиною інтенсивного розвитку тваринництва шляхом більш повного використання генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин і птиці є достатній рівень кормової бази, який забезпечує повноцінну годівлю збалансованими кормами.

Для цього передбачається:

  • відновлення роботи існуючих підприємств комбікормової промисловості;

  • забезпечення виробництва повноцінних комбікормів для різних вікових і технологічних груп тварин;

  • розширення площ посіву кукурудзи на зерно, ріпаку, люпину, кормових бобів, люцерни, конюшини та інших високобілкових кормових культур;

  • збільшення площ кормових культур за рахунок вилучення з ріллі земель розташованих на схилах і заплавах;

  • інтенсифікація виробництва кормів на пасовищах, луках, полонинах.

Основні напрямки селекційно-племінної роботи у тваринництві регламентуються Законом України “Про племінну справу у тваринництві” (№ 2359 від 05.04.2001 р.) і Загальнодержавною програмою селекції у тваринництві на період до 2010 року, затвердженої Законом України від 19.02.2004 р. № 1517 та іншими нормативними документами, що діють і розробляються в їх розвиток.

Обов’язки підприємств, установ, організацій і громадян у сфері ветеринарного та епізоотичного благополуччя, встановлення порядку здійснення державного ветеринарного контролю визначені Законом України “Про ветеринарну медицину” і Законом України “Про відповідальність підприємств, установ і організацій за порушення законодавства “Про ветеринарну медицину” та відповідними підзаконними актами.

Комплексна програма реалізується в три етапи

На першому етапі (2005-2006 рр.) передбачається стабілізувати поголів’я всіх видів худоби і птиці та розпочати нарощування виробництва м’яса, молока й іншої продукції.

На другому етапі (2007-2010 рр.) прогнозується збільшення виробництва продукції тваринного походження в обсягах, які забезпечують мінімальні норми споживання.

На період до 2015 року прогнозується досягнення таких обсягів виробництва продукції тваринного походження, які забезпечать фізіологічні потреби норм споживання жителями області основних продуктів харчування тваринного походження.

Очікувані результати реалізації Комплексної програми

Реалізація Програми дасть можливість збільшити у 2010 р. обсяги виробництва в порівнянні з 2003 р. м’яса у живій вазі до 125,1 тис. тонн, молока – до 829,0 тис. тонн, яєць – до 327,8 млн. штук, вовни – до 980,0 тонн, або відповідно на 45 %, 46 %, 33 %, 63 % (додатки 1-4). Це забезпечить в розрахунку на одну особу споживання м’яса і м’ясопродуктів по 57 кг, молока і молокопродуктів 392 кг, яєць 237 штук, при мінімальних нормах відповідно 52 кг, 341 кг, 231 штук.

Зростання обсягів виробництва продукції тваринництва буде забезпечено за рахунок підвищення продуктивності та поступового нарощування чисельності худоби і птиці.

Зокрема, на кінець 2010 р. чисельність поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств області становитиме 373,0 тис. голів, в тому числі корів молочних і комбінованих порід 219,0 тис. голів, свиней 292,0 тис. голів, овець і кіз – 64,3 тис. голів, або збільшиться в порівнянні з 2003 р. відповідно на 13 %, 17 %, 49 %, і 44 %.

В результаті виконання програми буде досягнуто:

- підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності основних видів продукції тваринництва;

- збільшення рівня споживання м’яса і м’ясопродуктів з 30,3 до 57 кг, молока і молокопродуктів з 302 до 592 літри, яєць з 182 до 237 штук на одну особу забезпечить мінімальні норми їх споживання відповідно на 109 %, 173 %, і 103 %;

- створення додаткових робочих місць в сільській місцевості;

- зростання доходів населення.

Механізм реалізації

Організаційне забезпечення покладається на Головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації та районні державні адміністрації, які здійснюють загальне керівництво за виконанням заходів і завдань, передбачених Комплексною програмою.

Нормативне забезпечення здійснюватиметься на основі виконання вимог, чинних нормативно-правових актів стосовно ведення галузей тваринництва, зокрема, законів України: “Про племінну справу у тваринництві”, “Про Загальнодержавну програму селекції у тваринництві та птахівництві на період до 2010 року”, “Про бджільництво”, “Про молоко та молочні продукти”, “Про м’ясо і м’ясні продукти”, “Про державну підтримку сільського господарства України”.

Головним джерелом фінансування Комплексної програми будуть кошти Державного бюджету.

Державна підтримка виробників тваринницької продукції, починаючи з 1 січня 2005 року, буде здійснюватися відповідно до статті 15 “Бюджетна тваринницька дотація” від 24.06.2004 року № 1877-ІV Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, зокрема по таких напрямках:

а) бюджетна дотація на метричну одиницю продукції:

  • вироблене і продане молокопереробним підприємствам молоко залежно від ґатунків;

  • вироблені (вирощені) виключно для забою на м’ясо і продані на забій та переробку суб’єктам підприємницької діяльності, які мають власні (орендовані) переробні потужності, або забиті і перероблені у власних (орендованих) переробних цехах сільськогосподарських підприємств молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій свиней, коней, молодняк овець, кролів, птиці;

  • вироблену і реалізовану вовну залежно від класу;

  • вироблені і реалізовані яйця курячі харчові залежно від категорій;

б) спеціальна бюджетна дотація на одну голову маточного поголів’я сільськогосподарських тварин в т. ч., за утримання стабільної чисельності поголів’я сільськогосподарських тварин з них:

  • корів молочних порід, типів, помісей в залежності від рівня молочної продуктивності;

  • корів м’ясних порід, типів, помісей;

  • основних свиноматок;

  • кобиломаток;

  • вівцематок і ярок старше 1 року;

  • кіз;

  • бджолосімей;

  • за придбане сільськогосподарськими підприємствами для вирощування і одержання молока і м’яса поголів’я телиць (нетелів, корів) за умови нарощування поголів’я.

Обсяги державних бюджетних коштів для сільгосптоваровиробників області проводяться Міністерством аґрарної політики України відповідно до методики визначення мінімально-допустимого рівня цін на продукцію тваринництва. Кошти обласного та місцевих бюджетів, а також інші джерела надходження, використовуватимуться для удосконалення селекційно-племінної роботи в усіх галузях тваринництва, будівництва і обладнання пунктів штучного осіменіння худоби, придбання кріогенного обладнання та спецтранспорту, здешевлення осіменіння корів і телиць в особистих селянських господарствах, розширення і удосконалення ринкової інфраструктури.

Державна підтримка племінної справи і селекції у тваринництві здійснюватиметься за напрямками та в обсягах визначених Законом України “Про Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2010 року”.

Фінансово-економічне обґрунтування.

Фінансове забезпечення для реалізації Комплексної програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, інвестицій, інших джерел не заборонених законодавством.

Для створення сприятливих умов стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 рр. необхідні кошти обласного бюджету в сумі 8043,5 тис. грн.

Реалізація Комплексної програми дасть можливість підвищити ефективність виробництва та забезпечити конкурентоспроможність продукції тваринництва, збільшити обсяги виробництва та рівень споживання м’ясних, молочних та інших продуктів на одного жителя, створити додаткові робочі місця на підприємствах аґропромислового комплексу та підвищити грошові доходи сільського населення.

Забезпечення раціонального харчування населення високоякісними екологічно чистими продуктами тваринного походження за доступними цінами є одним з пріоритетних.

6.3 Технічної політики

Аналіз ситуації. Основні напрямки технічної політики

у 2005-2010 рр. та на період до 2015 року

Наявний машинно-тракторний парк, механізми і обладнання в тваринництві і птахівництві переважної більшості господарств морально і фізично застаріли: фактично відсутні нові комбіновані високопродуктивні аґрегати і машини, сівалки точного висіву, машини для ефективного захисту рослин і механізації процесів виробництва продукції тваринництва. До повної технологічної потреби сільськогосподарським підприємствам області не вистачає 2670 тракторів, 350 зернозбиральних та інших машин.

Послуги ремонтно-обслуговуючої бази виявились фінансово–недоступними для більшості замовників. Це спонукає користувачів техніки виконувати ремонтно-обслуговуючі роботи на власній базі без належного дотримання технологічних вимог, що значно знижує показники надійності і технологічної відповідності відремонтованої техніки.

Значні зміни відбулися у структурі користувачів і власників сільськогосподарської техніки та розмірах землекористування.

Нова аґрарна політика дозволила розпаювати землі всіх колективних сільськогосподарських підприємств області і створити умови для діяльності різних за площею ріллі приватних господарств.

Створюється ринкова інфраструктура аґрарного сектору і розпочато активну роботу щодо налагодження системи матеріально-технічного постачання через аґроторгові доми та переробні підприємства. Діє Івано-Франківська філія НАК “Украґролізинг”. Все це призвело до позитивних зрушень зростання обсягів валової продукції сільського господарства.

Разом з тим ситуація у сільському господарстві залишається складною особливо з матеріально-технічним забезпеченням, так як новостворені структури не набрали достатньої сили для придбання нової техніки.

Високі ціни на технічні засоби (трактори, сільськогосподарські машини), а також матеріали (насіння, добрива, пестициди і паливно-мастильні матеріали) не дозволяють швидко обновити машинно-тракторний парк.

В результаті наявний машинно-тракторний парк переважної більшості господарств морально і фізично застарілий. Із кожним роком його кількість зменшується. Значна кількість наявної техніки вже відпрацювала свій амортизаційний термін і знаходиться на низькому рівні надійності і якості виконання технологічних операцій.

В той же час ринкові відносини сприяють випуску та імпорту сучасної сільськогосподарської техніки, яка дуже різноманітна, як за видами, призначенням, так і за технічним рівнем, якістю і надійністю. Маємо широкий діапазон марок зарубіжних сіль господарських машин, все більше розширюється кількість моделей вітчизняної техніки, заводів, які виготовляють сільськогосподарські машини.

Різнотипність сучасних господарств і значний асортимент сільськогосподарської техніки потребує особливих підходів з питань її придбання та застосування.

Ремонтно-обслуговуюча база, що була розрахована на планово-запобіжну систему управління надійністю техніки, виявилася фінансово-недосконалою для більшості замовників. Це спонукає користувачів техніки самотужки виконувати ремонтно-обслуговуючі операції без належного дотримання технічних вимог, що значно знижує показники надійності і технічної відповідності відремонтованої техніки.

На фоні диспаритету цін маємо складну, часто не прогнозовану, ситуацію у виробництві продукції рослинництва, яка значно ускладнює проведення відповідної науково обґрунтованої технічної політики в аґропромисловому комплексі.

У зв’язку з поступовим зменшенням поголів’я великої рогатої худоби зменшилась і наявність машин і обладнання , яке забезпечує його обслуговування.

За відсутністю коштів на придбання нових машин і механізмів для тваринництва використовуються старі.

Згідно з законом зниження енергетичної ефективності природокористування при отриманні продукції з природних систем з часом на виробництво її одиниці використовується все більша кількість енергії. Основним лімітуючим фактором, який обмежує реалізацію біопотенціалу сільськогосподарських культур, є енергоресурси (техніка, пальне, добрива, пестициди, насіння та інше). Це пов’язано не лише з обмеженням коштів, а й з довкіллям, яке при перевантажені в аґроекосистемі зазнає надмірного ущільнення, забруднення ґрунту втратами та надлишками технологічних речовин, тощо.

Таким чином в сучасних умовах оптимізації технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва необхідно користуватися показниками реалізації біопотенціалу сільгоспкультур, енерговитрат і збереження екосистеми.

Виходячи з названих груп показників, при яких лімітуючим фактором по реалізації біопотенціалу сільськогосподарських культур і збереженню довкілля є енергетика, можна визначити три основних етапи технічного забезпечення рослинництва області і запропоновувати відповідну систему машин.

Комплексна механізація галузі рослинництва

Враховуючи світовий і вітчизняний досвід, а також стан технічного забезпечення АПК області, в основу програми комплексної механізації технологій виробництва основних видів продукції рослинництва покладені такі напрями:

- забезпечення своєчасності і високої якості виконання технологічних процесів;

- забезпечення мінімально достатніх витрат коштів і ресурсів при виробництві сіль господарської продукції;

- забезпечення вимог екології;

- повна ув’язка комплексу сільськогосподарських машин і обладнання з технологічним процесом виробництва сільськогосподарської продукції;

- мінімалізація проходів агрегатів за рахунок збільшення ширини їх захвату і застосування комбінованих машин;

- забезпечення сучасних і перспективних технологій виробництва продукції рослинництва;

- зменшення шкідливого впливу роботи агрегатів на навколишнє середовище;

- зменшення витрат непоновлюваної енергії при виробництві сільгосппродукції;

- максимальне завантаження всіх ланок технологічної системи;

- оптимізація складу і режимів роботи агрегатів у заданих умовах;

- застосування техніки, що виробляється підприємствами Івано-Франківщини.

Враховуючи вказані напрями технічного забезпечення технологій та прогнозовані позитивні зрушення у виробництві сільськогосподарської продукції для умов Івано-Франківської області розроблено технологічні карти на вирощування основних сільськогосподарських культур.

У результаті поетапного виконання програми до 2015 року стане можливим перехід до впровадження керованого індустріального аґроекофільного землеробства на базі автоматизованих технічних засобів і систем управління технологічними операціями і процесом формування врожаю з використанням методів макро- і мікромоніторингу та геоінформаційних систем.

Комплексна механізація тваринництва і птахівництва

При визначенні технічного забезпечення галузей тваринництва і птахівництва були прийняті такі напрямки:

- повна механізація трудомістких технологічних процесів виробництва продукції тваринництва і птахівництва;

- забезпечення мінімально достатніх питомих витрат, коштів і енергоресурсів на виробництво продукції;

- мінімальний вплив на середовище тварин і птиці;

- забезпечення потоковості виробництва;

- максимальне завантаження всіх ланок технологічної лінії і можливість запровадження сучасних передових технологій;

- забезпечення високої якості і максимальної відповідності зоовимогам;

- запровадження високопродуктивних надійних машин і обладнання, що виробляється підприємствами України.

Вказані підходи покладені в основу відпрацьованої системи машин і механізмів для механізації водопостачання і поїння, підвезення, приготування і роздачі кормів, доїння, первинної переробки продукції, прибирання гною та інших процесів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Та розвитку земельного законодавства україни

    Закон
    Здійснення земельної реформи, яка започаткована постановою Верховної Ради України “Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 року, пов’язане з проведенням комплексу заходів (економічних, соціальних, правових, екологічних та ін.
  2. Аграрного права (1)

    Документ
    Одним із напрямів аграрної реформи в Україні є зміна суті й ха­рактеру відносин власності на землю та майно, реформування тру­дових відносин у сільськогосподарських підприємствах недержав­ної форми власності, що потребує адекватного
  3. За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора юридичних наук, професора О. О. Погрібного

    Документ
    У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та фун­кціонування суб'єктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації
  4. Курс Викладач Безуглий В. В дисципліна Економічна та соціальна географія України модуль 1

    Лекція
    Адміністративно-територіальний устрій – розподіл території країни на систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких утворяться місцеві органи державної влади і керування.
  5. Р. М. Панас (Львівський сільськогосподарський інститут) професор, доктор економічних наук

    Документ
    Допущено Міністерством сільського господарства і продовольства України як навчальний посібник для студентів сільськогосподарських вузів економічних спеціальностей

Другие похожие документы..