Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат диссертации'
Защита состоится 12 декабря 2008 г. в 9 часов 30 минут на заседании диссертационного совета Д 212.062.02 при Ивановском государственном университете ...полностью>>
'Лекции'
3. На практических занятиях студенты учатся методам и приемам защиты человека в чрезвычайных ситуациях, повыше- ния качества и количества здоровья....полностью>>
'Документ'
— Да нет же! Говорю, футболист. У него голос такой сиплый-сиплый. Я часто слышала его игру в футбол по радио. Он такой сумасшедший, когда забивает го...полностью>>
'Книга'
Вскоре после публикации в Северной Америке книги "Как выйти замуж" интерес к ней стал расти и в других странах. К настоящему време­ни книга...полностью>>

Методична рада нотаріусів тернопільської області

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МЕТОДИЧНА РАДА НОТАРІУСІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

виносить на обговорення

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

«КОРПОРАТИВНІ

ПРАВА»

Методичний посібник розроблено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А.

Пропозиції та доповнення приймаються до 11 липня 2008 року.

ЗМІСТ

  1. Виникнення корпоративного права та корпоративних відносин ………………………………………………………………………………………………… 3-4

  2. Визначення поняття корпоративного права ……………… 5-8

  3. Суб’єкти корпоративного права ……………………………………… 9-13

  4. Відчуження корпоративних прав ………………………………………14-35

а) відчуження частки(частини) в статутному

капіталі Товариств;

б) відчуження акцій акціонерних товариств;

  1. Спадкування корпоративних прав ………………………………… 36-37

  2. Оподаткування корпоративних прав …………………………… 38-51

  3. Вирішення спорів, пов’язаних з корпоративним

правом та корпоративними відносинами ………………… 52-53

  1. Висновки …………………………………………………………………………………………… 54-55

  2. Зразки нотаріальних документів ………………………………… 56-74

  3. Перелік використаної літератури ……………………………… 75-77

  1. ВИНИКНЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА ТА КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН

Сучасний світ розвивається в напрямку створення глобальної економіки. Цей процес задає могутній імпульс розвитку інтеграційної господарської діяльності на рівні суб’єктів господарювання, а зростаючий рівень міжнародної конкуренції змушує суб’єктів господарювання шукати шляхи об’єднання потенціалів в боротьбі за виживання і ринкове співробітництво. Корпоративні інтегровані структури є основою сучасної економіки.

Розглядаючи питання про корпоративне право, слід зауважити, що на сьогоднішній день відсутнє одне єдине визначення корпоративного права, тому існують різноманітні думки, погляди на це питання, в тому числі ототожнення корпоративного права з акціонерним правом, віднесення до корпоративних відносин питання регулювання внутрішньоорганізаційних правил певної організації, що засновано на членстві та об’єднанні капіталів.

Перш за все для вивчення цих питань необхідно проаналізувати історію виникнення корпоративного права та корпоративних відносин.

Слід зазначити, що родоначальницею сучасного корпоративного права є Великобританія, правові інститути якої лягли в основу сучасного законодавства про корпоративне право у більшості країн світу. Не стала виключенням і Україна.

Прообразом сучасних юридичних осіб стали так звані „компанії”, які пізніше стали називатися „корпораціями”, а для надання їм правового статусу такі корпорації підлягали реєстрації.

В основу корпорацій були покладені норми, що регулювали відносини створення компаній, їх діяльності, порядок реорганізації, класифікацію компаній, правосуб’єктність, законодавство про цінні папери компаній, неплатоспроможність та банкрутство компаній.

Корпоративний рух започаткований в Україні переважно у вигляді відкритих акціонерних товариств. На шляху розвитку акціонерних товариств було і є багато перешкод, а головною є фактична законодавча неузгодженість стосунків між суб’єктами корпоративних прав.

Донедавна поняття корпоративного права в законодавстві України було відсутнє і зустрічалося лише в юридичній літературі. Офіційне поняття корпоративних відносин, як відносин, що виникають, змінюються та припиняються, дає чинний Господарський кодекс.

Слід відзначити, що існуюче законодавство є доволі суперечливим, тому що більша частина правових норм, які регулюють корпоративне право в Україні запозичене з тих чи інших „іноземних” законів, які не завжди відповідають реаліям економічного розвитку України.

Процес формування в Україні повноцінної національної економіки передбачає насамперед наявність ефективного господарювання суб’єктів, тому увага законодавців до корпоративних відносин останнім часом зростає.

Проблеми корпоративного права деталі більше привертають увагу юристів-практиків та науковців та стають предметом вивчення останніх. Не залишились осторонь цих питань і нотаріуси.

Насамперед нотаріусів цікавлять:

  • правовідносини, що складаються в сфері реалізації юридичними та фізичними особами корпоративних прав, а саме: виникнення зміна та припинення корпоративних прав;

  • спадкування корпоративних прав;

  • оподаткування корпоративних прав та інші.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА

Поняття корпоративного права визначає частина перша статті 167 Господарського кодексу України, що набув чинності 30 січня 2004 року, а саме:

„Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.”

В іншому Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що „корпоративні права – це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації”.

Обидва поняття є близькі за змістом, однак є ряд відмінностей. Відобразимо їх в таблиці:

Порівняльна таблиця

Господарський кодекс України

Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”

Корпоративні права-права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської діяльності, що включають:

1) участь особи в управлінні господарською організацією;

2) отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації;

3) активів у разі ліквідації останньої відповідно до Закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами

Корпоративні права – право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на:

    1. управління;

    2. отримання певної частки прибутку такої юридичної особи;

    3. а також активів у разі її ліквідації, відповідно до чинного законодавства, незалежно від того чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної особи або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах

Спільним в обох визначеннях є комплекс справ, які складають зміст терміну „корпоративні права”. Це – права на управління, отримання дивідендів та частини активів при ліквідації юридичної особи (господарської організації).

Цивільний кодекс України не застосовує поняття „корпоративне право”, а такі поняття як: „право участі у Товаристві”, „частка в статутному капіталі” і не існує єдиної статті, яка розкривала б зміст „корпоративного права” як це зробив Господарський кодекс України.

Набуття права власності на частку в статутному капіталі Товариства не завжди приводить до набуття корпоративних прав у повному обсязі. Наприклад, якщо учасники Товариства відмовляють спадкоємцеві померлого учасника у прийнятті до Товариства або якщо сам спадкоємець відмовиться вступити до Товариства, то йому виділяється вартість частини майна Товариства, пропорційна розміру частки. (ст. 147 ЦК України, ст.55 Закону України „Про господарські товариства”). У такому випадку спадкоємець набуває права власності на частку в статутному капіталі внаслідок спадкування, але не набуває права участі в Товаристві.

Учасником Товариства може бути особа тільки за власною волею (принцип добровільності). Тому можна сказати, що корпоративні права складаються з двох самостійних прав:

- права на частку в статутному капіталі Товариства (майнове право);

- право участі в Товаристві (особисте немайнове право);

Такі права можуть виникати одночасно, а можуть набуватися й окремо. Те ж саме стосується і припинення вищевказаних прав.

Виникнення корпоративних прав має місце внаслідок створення Товариства, прийняття до Товариства учасника, придбання частки в статутному капіталі.

Зміна корпоративних прав має місце внаслідок збільшення або зменшення розміру або номінальної вартості частки в статутному капіталі, реорганізації Товариства.

Припинення корпоративних прав відбувається в зв’язку з виходом із Товариства, відчуженням частки в статутному капіталі, у разі ліквідації юридичної особи, смерті учасника-фізичної особи.

Корпоративне право треба розуміти як право особи, об’єднуючи зусилля та капітал, бути учасником корпорації (юридичної особи).

Специфіка корпоративного права виявляється в тому, що воно в свою чергу складається з низки прав, яке кожне окремо можна назвати – „корпоративне право”:

- це право на управління;

- це право на отримання частини прибутку;

- це право на одержання дивідендів.

Корпоративні права надають право:

- мати частку в статутному капіталі Товариства;

- обирати та бути обраним;

- брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

  • брати участь у розподілі прибутку Товариства і отримувати частину його прибутку (дивіденди);

  • вийти в встановленому порядку з Товариства;

  • здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві, у порядку, встановленому законом;

  • одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитись зі звітами, протоколами зборів, річними балансами.

Слід пам’ятати, що поняття корпоративних прав нерозривно пов’язане з поняттям корпоративних обов’язків. Коло обов’язків так само як обсяг прав визначається організаційно-правовою формою юридичної особи. До таких обов’язків можна віднести:

а) зробити внесок до статутного капіталу;

б) виконувати рішення вищих органів управління;

в) не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, і т.д.

3. СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА

Суб’єктами корпоративних відносин є фізичні та юридичні особи, що можуть чи мають право бути засновниками (учасниками) Товариств.

Моментом виникнення корпоративних відносин є особливий факт – реєстрація юридичної особи.

Корпоративні підприємства утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників(учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства , а також інші підприємства, в т.ч. засновані на приватній власності двох або більше осіб (ст.63 Господарського кодексу України).

Учасники такого Товариства, вносячи своє майно у формування його статутного фонду, передають це майно у власність Товариства. І як компенсацію за таке відчуження учасник отримує право (право власності) на долю в статутному фонді, яке породжує корпоративні права (ст., ст.12,13 Закону України „Про господарські товариства”).

Класичними суб’єктами, відносно яких існують корпоративні права є господарські товариства.

Однак господарські товариства це не всі юридичні особи, а лише їх окрема група. До господарських, зокрема, належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства. Останні три види „не користуються популярністю”, тому левова частка „корпоративних справ” стосується акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю (ст.116 ЦК України, ст.88 Господарського кодексу України, ст.10 закону України „Про господарські товариства”), про що детальніше буде викладено далі.

Юридичні особи, як і всі організації, не виникають самі по собі. В основі їх створення завжди лежить волевиявлення осіб. Право на створення юридичної особи – це передбачена законом можливість суб’єкта чинити дії передбачені законом, що матимуть наслідком створення юридичної особи, тобто право обрати назву організації, її місцезнаходження, обрати організаційно-правову форму, сформувати органи юридичної особи, зареєструвати в державного реєстратора організацію, а у випадку відмови оскаржити цю відмову державного реєстратора.

Найчастіше засновниками юридичних осіб виступають фізичні особи. Усі фізичні особи мають цивільну правоздатність, що виникає з моменту її народження(ст.25 ЦК України). А цивільну дієздатність має та фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, та здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання (ст.30 ЦК України). Законодавець встановив часткову цивільну дієздатність особи, що не досягла 14 років (ст.31 ЦК України) та неповну цивільну дієздатність фізичної особи у віці від 14 років до 18 років (ст.32 ЦК України).

Чинне законодавство не дає чіткої відповіді на запитання: „чи може бути учасником Товариства малолітня особа?”. Цивільний кодекс та інші закони не містять прямої норми, яка б регулювала ці відносини, а відтак ні дозволу ні заборони немає. Відповідно до (частина 2) статті 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, що належить малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Однак батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органів опіки і піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав:

  • укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу, обміну житлового будинку;

  • видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

  • відмовлятися від майнових прав дитини.

Аналогічні вимоги містяться в частині 3 ст.17 Закону України №2402-ІІІ від 26 квітня 2001 року „Про охорону дитинства”.

Можна сказати так, що час створення юридичної особи від імені малолітньої особи ще не настав і навряд чи органи опіки і піклування дадуть таку згоду.

Відповідно до частини 3 ст.32 ЦК України, фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня) має право, зокрема, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.

Стаття 34 ЦК України передбачила можливість набуття повної цивільної дієздатності неповнолітньою особою у разі реєстрації шлюбу з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, набута нею повна цивільна дієздатність, зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, що не пов’язані з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність, зберігається.

Повна цивільна дієздатність може бути надана неповнолітній особі:

а) яка записана матір’ю або батьком дитини;

б) яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;

в) яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. Така особа може бути зареєстрована як підприємець за наявності письмової згоди на це батьків або органів опіки і піклування. У цьому разі неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації її як підприємця.

У разі припинення трудового договору фізичною особою або підприємницької діяльності, надана їй повна цивільна дієздатність зберігається, що передбачено ст.35 ЦК України.

Право на створення юридичної особи мають також іноземці і особи без громадянства. Відповідно до ст.7 Закону України №3929-ХІІ- 2004 року „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземці та особи без громадянства мають право, займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченої законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає із Конституції і Законів України.

Законодавець встановив обмеження, що стосуються нотаріусів.

Відповідно до ст.3 Закону України №3425-ХІІ від 02.09.2002 року „Про нотаріат” нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств та організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової, у вільний від роботи час.

4. ВІДЧУЖЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Одним з найбільш поширених питань, з яким звертаються до нотаріуса, є відчуження корпоративних прав, а саме: відчуження частки (частини) статутного капіталу Товариств або відчуження акцій акціонерних Товариств.

Відчуження корпоративних прав не потребує обов’язкової нотаріальної форми (ст.208 ЦК України).

На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідченим (частина 4 ст.209 ЦК України та п.35 інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 03.03.2004 року №283/8882).

Нотаріальна форма покликана захистити учасників від підробок документів, що стосуються прав на частку в статутному капіталі, адже одним із інструментів роботи рейдерів є підробка документів, що посвідчують корпоративні права. Першими їх кроками є договори відчуження частки в статутному капіталі, реєстрація змін до статуту про перехід права власності на свою (підставну особу).

Загальні вимоги, що є необхідними для чинності правочину викладені в статті 203 ЦК України, а саме:

1. Зміст правочину, який посвідчує нотаріус, не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної відповідальності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методичні рекомендації з питань ведення нотаріального діловодства, посвідчення довіреностей та заповітів

    Методичні рекомендації
    Даний методичний посібник призначений для посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних рад та має на меті звернути увагу вказаним посадовим особам на помилки, які мають місце при веденні діловодства, посвідченні довіреностей, заповітів.
  2. Постановою Верховної Ради України від 04. 06. 2010 року №2318-У1 "Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік ", ст. 106 Цивільного кодекс

    Кодекс
    З метою оптимізації використання комунального майна та удосконалення фінансово-господарської діяльності лікувально-профілактичних закладів міста, керуючись Постановою Верховної Ради України від 04.
  3. Вської області управління юстиції в миколаївській області право XXI століття: становлення та перспективи розвитку збірник наукових праць миколаїв 2006

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук (голова); Ємельянова Л.В. канд. юр. наук; Козляковський П.А. канд. пед. наук; Козаченко О.В. канд. юр. наук (заступник голови); Обручков Р.
  4. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (1)

    Документ
    Пропорційні вибори до місцевих рад виявилися важким випробуванням для політичних партій України. Отримавши монополію на укладання списків кандидатів в депутати, партії виявилися неготовими до такої відповідальності.
  5. Пірен М. І. Куць О. М., Заблоцький В. В. Мовна політика в Україні: аналіз та впровадження: Монографія

    Документ
    доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови філологічного факультету Харківського національного університету Калашник В. С.

Другие похожие документы..