Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Питание является одним из основных факторов внешней среды, оказывающих влияние на состояние здоровья, работоспособность, на физическое и умственное ра...полностью>>
'Образовательный стандарт'
Специалист подготовлен к различным видам деятельности, направленной на всестороннее изучение, сохранение, практическое освоение традиций народной муз...полностью>>
'Документ'
Науково-допоміжний покажчик літератури включає бібліографічні записи документів з цієї тематики, наявні у фонді бібліотеки нашого університету : книг...полностью>>
'Программа'
Понятие о законе, о правах и обязанностях. Уголовный закон и уголовное право. Законы уголовные материальные и формальные. Общие источники уголовного ...полностью>>

Методична рада нотаріусів тернопільської області

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

МЕТОДИЧНА РАДА НОТАРІУСІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

виносить на обговорення

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

«КОРПОРАТИВНІ

ПРАВА»

Методичний посібник розроблено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А.

Пропозиції та доповнення приймаються до 11 липня 2008 року.

ЗМІСТ

  1. Виникнення корпоративного права та корпоративних відносин ………………………………………………………………………………………………… 3-4

  2. Визначення поняття корпоративного права ……………… 5-8

  3. Суб’єкти корпоративного права ……………………………………… 9-13

  4. Відчуження корпоративних прав ………………………………………14-35

а) відчуження частки(частини) в статутному

капіталі Товариств;

б) відчуження акцій акціонерних товариств;

  1. Спадкування корпоративних прав ………………………………… 36-37

  2. Оподаткування корпоративних прав …………………………… 38-51

  3. Вирішення спорів, пов’язаних з корпоративним

правом та корпоративними відносинами ………………… 52-53

  1. Висновки …………………………………………………………………………………………… 54-55

  2. Зразки нотаріальних документів ………………………………… 56-74

  3. Перелік використаної літератури ……………………………… 75-77

  1. ВИНИКНЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА ТА КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН

Сучасний світ розвивається в напрямку створення глобальної економіки. Цей процес задає могутній імпульс розвитку інтеграційної господарської діяльності на рівні суб’єктів господарювання, а зростаючий рівень міжнародної конкуренції змушує суб’єктів господарювання шукати шляхи об’єднання потенціалів в боротьбі за виживання і ринкове співробітництво. Корпоративні інтегровані структури є основою сучасної економіки.

Розглядаючи питання про корпоративне право, слід зауважити, що на сьогоднішній день відсутнє одне єдине визначення корпоративного права, тому існують різноманітні думки, погляди на це питання, в тому числі ототожнення корпоративного права з акціонерним правом, віднесення до корпоративних відносин питання регулювання внутрішньоорганізаційних правил певної організації, що засновано на членстві та об’єднанні капіталів.

Перш за все для вивчення цих питань необхідно проаналізувати історію виникнення корпоративного права та корпоративних відносин.

Слід зазначити, що родоначальницею сучасного корпоративного права є Великобританія, правові інститути якої лягли в основу сучасного законодавства про корпоративне право у більшості країн світу. Не стала виключенням і Україна.

Прообразом сучасних юридичних осіб стали так звані „компанії”, які пізніше стали називатися „корпораціями”, а для надання їм правового статусу такі корпорації підлягали реєстрації.

В основу корпорацій були покладені норми, що регулювали відносини створення компаній, їх діяльності, порядок реорганізації, класифікацію компаній, правосуб’єктність, законодавство про цінні папери компаній, неплатоспроможність та банкрутство компаній.

Корпоративний рух започаткований в Україні переважно у вигляді відкритих акціонерних товариств. На шляху розвитку акціонерних товариств було і є багато перешкод, а головною є фактична законодавча неузгодженість стосунків між суб’єктами корпоративних прав.

Донедавна поняття корпоративного права в законодавстві України було відсутнє і зустрічалося лише в юридичній літературі. Офіційне поняття корпоративних відносин, як відносин, що виникають, змінюються та припиняються, дає чинний Господарський кодекс.

Слід відзначити, що існуюче законодавство є доволі суперечливим, тому що більша частина правових норм, які регулюють корпоративне право в Україні запозичене з тих чи інших „іноземних” законів, які не завжди відповідають реаліям економічного розвитку України.

Процес формування в Україні повноцінної національної економіки передбачає насамперед наявність ефективного господарювання суб’єктів, тому увага законодавців до корпоративних відносин останнім часом зростає.

Проблеми корпоративного права деталі більше привертають увагу юристів-практиків та науковців та стають предметом вивчення останніх. Не залишились осторонь цих питань і нотаріуси.

Насамперед нотаріусів цікавлять:

  • правовідносини, що складаються в сфері реалізації юридичними та фізичними особами корпоративних прав, а саме: виникнення зміна та припинення корпоративних прав;

  • спадкування корпоративних прав;

  • оподаткування корпоративних прав та інші.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА

Поняття корпоративного права визначає частина перша статті 167 Господарського кодексу України, що набув чинності 30 січня 2004 року, а саме:

„Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.”

В іншому Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що „корпоративні права – це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації”.

Обидва поняття є близькі за змістом, однак є ряд відмінностей. Відобразимо їх в таблиці:

Порівняльна таблиця

Господарський кодекс України

Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”

Корпоративні права-права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської діяльності, що включають:

1) участь особи в управлінні господарською організацією;

2) отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації;

3) активів у разі ліквідації останньої відповідно до Закону, а також інші правомочності, передбачені законом і статутними документами

Корпоративні права – право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на:

    1. управління;

    2. отримання певної частки прибутку такої юридичної особи;

    3. а також активів у разі її ліквідації, відповідно до чинного законодавства, незалежно від того чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної особи або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах

Спільним в обох визначеннях є комплекс справ, які складають зміст терміну „корпоративні права”. Це – права на управління, отримання дивідендів та частини активів при ліквідації юридичної особи (господарської організації).

Цивільний кодекс України не застосовує поняття „корпоративне право”, а такі поняття як: „право участі у Товаристві”, „частка в статутному капіталі” і не існує єдиної статті, яка розкривала б зміст „корпоративного права” як це зробив Господарський кодекс України.

Набуття права власності на частку в статутному капіталі Товариства не завжди приводить до набуття корпоративних прав у повному обсязі. Наприклад, якщо учасники Товариства відмовляють спадкоємцеві померлого учасника у прийнятті до Товариства або якщо сам спадкоємець відмовиться вступити до Товариства, то йому виділяється вартість частини майна Товариства, пропорційна розміру частки. (ст. 147 ЦК України, ст.55 Закону України „Про господарські товариства”). У такому випадку спадкоємець набуває права власності на частку в статутному капіталі внаслідок спадкування, але не набуває права участі в Товаристві.

Учасником Товариства може бути особа тільки за власною волею (принцип добровільності). Тому можна сказати, що корпоративні права складаються з двох самостійних прав:

- права на частку в статутному капіталі Товариства (майнове право);

- право участі в Товаристві (особисте немайнове право);

Такі права можуть виникати одночасно, а можуть набуватися й окремо. Те ж саме стосується і припинення вищевказаних прав.

Виникнення корпоративних прав має місце внаслідок створення Товариства, прийняття до Товариства учасника, придбання частки в статутному капіталі.

Зміна корпоративних прав має місце внаслідок збільшення або зменшення розміру або номінальної вартості частки в статутному капіталі, реорганізації Товариства.

Припинення корпоративних прав відбувається в зв’язку з виходом із Товариства, відчуженням частки в статутному капіталі, у разі ліквідації юридичної особи, смерті учасника-фізичної особи.

Корпоративне право треба розуміти як право особи, об’єднуючи зусилля та капітал, бути учасником корпорації (юридичної особи).

Специфіка корпоративного права виявляється в тому, що воно в свою чергу складається з низки прав, яке кожне окремо можна назвати – „корпоративне право”:

- це право на управління;

- це право на отримання частини прибутку;

- це право на одержання дивідендів.

Корпоративні права надають право:

- мати частку в статутному капіталі Товариства;

- обирати та бути обраним;

- брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

  • брати участь у розподілі прибутку Товариства і отримувати частину його прибутку (дивіденди);

  • вийти в встановленому порядку з Товариства;

  • здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві, у порядку, встановленому законом;

  • одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитись зі звітами, протоколами зборів, річними балансами.

Слід пам’ятати, що поняття корпоративних прав нерозривно пов’язане з поняттям корпоративних обов’язків. Коло обов’язків так само як обсяг прав визначається організаційно-правовою формою юридичної особи. До таких обов’язків можна віднести:

а) зробити внесок до статутного капіталу;

б) виконувати рішення вищих органів управління;

в) не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, і т.д.

3. СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА

Суб’єктами корпоративних відносин є фізичні та юридичні особи, що можуть чи мають право бути засновниками (учасниками) Товариств.

Моментом виникнення корпоративних відносин є особливий факт – реєстрація юридичної особи.

Корпоративні підприємства утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників(учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства , а також інші підприємства, в т.ч. засновані на приватній власності двох або більше осіб (ст.63 Господарського кодексу України).

Учасники такого Товариства, вносячи своє майно у формування його статутного фонду, передають це майно у власність Товариства. І як компенсацію за таке відчуження учасник отримує право (право власності) на долю в статутному фонді, яке породжує корпоративні права (ст., ст.12,13 Закону України „Про господарські товариства”).

Класичними суб’єктами, відносно яких існують корпоративні права є господарські товариства.

Однак господарські товариства це не всі юридичні особи, а лише їх окрема група. До господарських, зокрема, належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства. Останні три види „не користуються популярністю”, тому левова частка „корпоративних справ” стосується акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю (ст.116 ЦК України, ст.88 Господарського кодексу України, ст.10 закону України „Про господарські товариства”), про що детальніше буде викладено далі.

Юридичні особи, як і всі організації, не виникають самі по собі. В основі їх створення завжди лежить волевиявлення осіб. Право на створення юридичної особи – це передбачена законом можливість суб’єкта чинити дії передбачені законом, що матимуть наслідком створення юридичної особи, тобто право обрати назву організації, її місцезнаходження, обрати організаційно-правову форму, сформувати органи юридичної особи, зареєструвати в державного реєстратора організацію, а у випадку відмови оскаржити цю відмову державного реєстратора.

Найчастіше засновниками юридичних осіб виступають фізичні особи. Усі фізичні особи мають цивільну правоздатність, що виникає з моменту її народження(ст.25 ЦК України). А цивільну дієздатність має та фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати, та здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання (ст.30 ЦК України). Законодавець встановив часткову цивільну дієздатність особи, що не досягла 14 років (ст.31 ЦК України) та неповну цивільну дієздатність фізичної особи у віці від 14 років до 18 років (ст.32 ЦК України).

Чинне законодавство не дає чіткої відповіді на запитання: „чи може бути учасником Товариства малолітня особа?”. Цивільний кодекс та інші закони не містять прямої норми, яка б регулювала ці відносини, а відтак ні дозволу ні заборони немає. Відповідно до (частина 2) статті 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, що належить малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Однак батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органів опіки і піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав:

  • укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу, обміну житлового будинку;

  • видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

  • відмовлятися від майнових прав дитини.

Аналогічні вимоги містяться в частині 3 ст.17 Закону України №2402-ІІІ від 26 квітня 2001 року „Про охорону дитинства”.

Можна сказати так, що час створення юридичної особи від імені малолітньої особи ще не настав і навряд чи органи опіки і піклування дадуть таку згоду.

Відповідно до частини 3 ст.32 ЦК України, фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня) має право, зокрема, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.

Стаття 34 ЦК України передбачила можливість набуття повної цивільної дієздатності неповнолітньою особою у разі реєстрації шлюбу з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, набута нею повна цивільна дієздатність, зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, що не пов’язані з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність, зберігається.

Повна цивільна дієздатність може бути надана неповнолітній особі:

а) яка записана матір’ю або батьком дитини;

б) яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;

в) яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. Така особа може бути зареєстрована як підприємець за наявності письмової згоди на це батьків або органів опіки і піклування. У цьому разі неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації її як підприємця.

У разі припинення трудового договору фізичною особою або підприємницької діяльності, надана їй повна цивільна дієздатність зберігається, що передбачено ст.35 ЦК України.

Право на створення юридичної особи мають також іноземці і особи без громадянства. Відповідно до ст.7 Закону України №3929-ХІІ- 2004 року „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземці та особи без громадянства мають право, займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченої законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає із Конституції і Законів України.

Законодавець встановив обмеження, що стосуються нотаріусів.

Відповідно до ст.3 Закону України №3425-ХІІ від 02.09.2002 року „Про нотаріат” нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств та організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької і наукової, у вільний від роботи час.

4. ВІДЧУЖЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Одним з найбільш поширених питань, з яким звертаються до нотаріуса, є відчуження корпоративних прав, а саме: відчуження частки (частини) статутного капіталу Товариств або відчуження акцій акціонерних Товариств.

Відчуження корпоративних прав не потребує обов’язкової нотаріальної форми (ст.208 ЦК України).

На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідченим (частина 4 ст.209 ЦК України та п.35 інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 03.03.2004 року №283/8882).

Нотаріальна форма покликана захистити учасників від підробок документів, що стосуються прав на частку в статутному капіталі, адже одним із інструментів роботи рейдерів є підробка документів, що посвідчують корпоративні права. Першими їх кроками є договори відчуження частки в статутному капіталі, реєстрація змін до статуту про перехід права власності на свою (підставну особу).

Загальні вимоги, що є необхідними для чинності правочину викладені в статті 203 ЦК України, а саме:

1. Зміст правочину, який посвідчує нотаріус, не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної відповідальності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Істотними умовами відчуження частки в статутному капіталі є:

1. Предмет договору (спосіб відчуження частки – шляхом купівлі-продажу, дарування, міни);

2. Ідентифікаційні ознаки Товариства (де і ким зареєстроване, повне найменування, відповідно до установчих документів, ідентифікаційний номер, місцезнаходження);

3. Характеристика частки, що відчужується (її розмір у грошовому і процентному виразі);

4. Сума договору.

При посвідченні правочинів відчуження, нотаріус обов’язково дотримується статей 57, 60-65, 74 Сімейного кодексу України, а у випадку відчуження не співвласникам Товариства нотаріус вимагає заяву про відмову від переважного права купівлі частки, що знаходиться у спільній частковій власності (ст.362 ЦК України).

Фізична чи юридична особа, яка володіє корпоративними правами, може їх реалізувати шляхом здійснення свого права власності, що включає в себе право вільно користуватись та розпоряджатись ними (ст. 2 Закону України „Про власність від 17.02. 1991 року №697-ХІІ).

Право власності на частку в статутному фонді підтверджується установчими документами Товариства та свідоцтвом, виданим Товариством його учаснику, у відповідності до ст.52 Закону України „Про господарські товариства”.

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього Товариства (ч.1 ст. 147 ЦК України).

Учасник повідомляє про відступлення частки кожного учасника Товариства, а не саме Товариство. Повідомлення учасників про відступлення частки шляхом купівлі-продажу має надійти завчасно, не менше як за місяць, якщо інший термін не встановлений статутом чи домовленістю учасників із зазначенням усіх істотних умов.

Учасник, який продає частку, повинен подбати про те, щоб мати докази повідомлення інших учасників про продаж частки. Перевірити цю обставину повинен і нотаріус, що буде посвідчувати договір.

Відчуження учасниками Товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом Товариства.

Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника, пропорційно до розміру своїх часток, якщо статутом Товариства чи домовленістю між учасниками не встановлено інший порядок здійснення цього права.

Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники Товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом Товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) може бути відчужена третій особі (ч.2 ст. 147 ЦК України). Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, то Продавець має право вибору Покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі, співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків Покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити Покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Якщо частку бажають придбати кілька учасників, то частка має бути продана пропорційно частці кожного такого учасника, за домовленістю між ними.

Перехід права власності можливий на підставі купівлі-продажу, дарування міни.

Хоча учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника Товариства, однак при укладенні договорів міни і дарування, ця норма не діє (ст.362 ЦК України).

За загальним правом учасник Товариства може відступити свою частку (її частину) третій особі, яка не є учасником Товариства. Однак в статуті Товариства можуть міститися норми спрямовані на обмеження цього права.

Заборона може стосуватися лише права відчуження частки третім особам, а не відчуження взагалі, оскільки право продажу частки (її частини) прямо передбачено законом. Заборона відчуження частки поширюється на всі способи її відчуження, а не тільки на купівлю-продаж.

Обмеження кола осіб, яким може бути відчужена частка, лише учасниками покликане захистити учасників, які залишаються в Товаристві від впливу третіх осіб. Така заборона є істотним обмеженням прав учасника. Коло осіб, які потенційно здатні придбати його частку звужується і обмежується лише учасниками Товариства. Однак вони не зобов’язані купувати частку тільки тому, що учасник хоче її продати. У такому випадку (третім особам продавати заборонено, а учасники купувати не бажають) учасник має право одержати вартість своєї частки шляхом виходу з Товариства. Тому його майнові права, можна сказати, формально не порушуються.

У тому випадку, коли статутні документи не містять обмежень щодо відчуження частки статутного капіталу загальні збори учасників Товариства приймають рішення про надання згоди на відступлення частки (її частини) у статутному капіталі Товариства, яка належить учаснику Товариства, про прийняття до складу учасників нового учасника Товариства та приймають рішення про внесення змін до статуту Товариства, що пов’язані зі зміною складу учасників Товариства та зміною розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства. Таке рішення оформляється протоколом, а подальші зміни відбуваються відповідно до чинного законодавства.

Договір купівлі-продажу частки учасника (її частини)статутного капіталу може бути укладений і до прийняття рішення загальними зборами учасників Товариства.

Не менш поширеним в нотаріальній практиці є укладення сторонами договору дарування частки учасника (її частини)статутного капіталу, згідно якого одна сторона – Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому іншій стороні – Обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність (ст.717 ЦК України). Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні та юридичні особи. Законодавець встановив обмеження (частина 2 ст.720 ЦК України): батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

Підприємницькі Товариства можуть укладати договори дарування між особою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви (ч.3 ст.720 ЦК України).

Закон надає право дарувальнику укласти договір дарування через представника. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені Обдаровуваного, є нікчемним (ч.4 ст.720 ЦК України).

Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч.1 ст.722 ЦК України).

Бувають випадки укладення договору дарування частки замість договору купівлі –продажу для того, щоб інші учасники не могли скористатися своїм переважним правом. Такий правочин є удаваним. Однак доводити це в суді повинна зацікавлена особа, яка оспорює цей правочин.

Досить поширеним в нотаріальній практиці є укладення попереднього договору купівлі-продажу частки статутного капіталу або його частини. Саме в цьому договорі сторони можуть вказати предмет договору, ціну та домовитись про термін укладення основного договору.

Стаття 53 Закону України „Про господарські товариства” передбачає право учасника в повному об’ємі або частково відступити свою частку в статутному капіталі.

При посвідченні договору відчуження частки (її частини) нотаріус зобов’язаний переконатися, що відчужувач є учасником Товариства на момент укладення правочину. Оскільки найбільш повна інформація про засновників Товариства міститься у Витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, нотаріус вимагає надання такого Витягу. Особливо це необхідно для виконання ст.362 ЦК України.

Нотаріусу також необхідно переконатися, що частка, внесена учасником в повному об’ємі. На сьогоднішній день Цивільний кодекс України не вимагає повної сплати частки учасником Товариства, тому частка може бути відчужена до повної сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено (частина 3 ст.147 ЦК України). Зазначена норма застосовується незалежно від того кому відчужується частка – іншим учасникам чи третім особам. Відповідно до частини 4 ст.52 Закону України „Про господарські товариства” учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво. Свідоцтво - це єдиний доказ про сплату внеску. Це свідоцтво оформляється письмовим документом, який підписується керівником Товариства, а також головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розкладом). У свідоцтві зазначається найменування Товариства, прізвище, ім’я, по-батькові учасника, розмір його вкладу в грошовому виразі, розмір частки в процентному виразі, дата внесення вкладу, посада, підпис особи, яка видала свідоцтво, печатка Товариства. Таке свідоцтво видається в одному примірнику і не є цінним папером або документом суворої звітності. Однак на практиці, для посвідчення відчуження частки статутного капіталу, учасник представляє довідку про належність йому частки від Товариства, видану в тій же формі, що й свідоцтво.

У випадку продажі частини частки (тобто учасник продає лише частину своєї частки), інша частина частки, що не відчужилась, залишається у нього.

Крім цього учасник самостійно визначає умови продажу своєї частки (її частини). Інші учасники Товариства не можуть вирішувати питання ціни частки учасника (її частини), яка продається. Вони можуть лише скористатися або не скористатися своїм переважним правом купівлі цієї частки (її частини) на запропонованих учасником, що продає частку (її частину) умовах. Тобто учасник має право відчужувати належну йому частку (її частину) іншим особам за будь-якою ціною, в т.ч. значно вище або нижче розміру цієї частки (її частини) у статутному фонді (капіталі) Товариства, оскільки законодавство не закріпило спеціальної методики оцінки вартості частки в статутному капіталі Товариства, якої учасники зобов’язані дотримуватись при укладенні такого роду договорів. У разі придбання частки (її частини) учасника самим Товариством, воно зобов’язане реалізувати її іншим учасникам Товариства в порядку і в строки, встановлені Статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал (частина 4 ст. 147 ЦК України).

Посвідчуючи договір про відчуження частки нотаріус перевіряє відсутність податкової застави по витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави).

Не менш важливим питанням для нотаріуса при посвідченні договору відчуження майна є отримання згоди подружжя на укладення такого договору. Щоб дати відповідь на це запитання необхідно встановити чи є відчужуване майно об’єктом спільної сумісної власності. Крім цього при посвідченні вищевказаного правочину нотаріус зобов’язаний встановити, чи є це майно об’єктом спільної сумісної власності подружжя або чи не укладено шлюбного договору стосовно цього майна. Відповідно до ст.57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  1. майно, набуте нею (ним) до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) речі індивідуального користування, в тому числі коштовності;

5) премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;

6) кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, які їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

7) страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

В такому випадку згода іншого подружжя на укладення договору не потрібна.

Сімейне законодавство України, як загальне правило, закріплює правовий режим права спільної сумісної власності на усе майно, набуте подружжям за час шлюбу, оскільки вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя (ст.60 Сімейного кодексу України).

Стаття 65 СК України. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже,

  1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

  2. При укладенні Договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

  3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору , який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

4. Договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

У випадку відчуження майна, що є спільним майном подружжя, необхідна згода іншого подружжя. Згоду на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Таку ж заяву нотаріус вимагає і від подружжя Покупця. Справжність підпису на заяві другого з подружжя про згоду на укладення правочину повинна бути засвідчена нотаріально (ст.44 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”).

Якщо в заяві другого з подружжя про згоду на відчуження спільного майна вказано, кому персонально він погоджується продати спільно набуте майно, чи вказано ціну продажу, інші умови укладення договору, нотаріус при посвідченні правочину зобов’язаний перевірити додержання умов, зазначених у такій заяві. У тому разі, якщо з поданих документів неможливо встановити час і підстави набуття майна, що є предметом договору, а чоловік чи дружина особи, на ім’я якої це ім’я зареєстровано ухиляється від надання письмової згоди на його відчуження, то особа, на ім’я якої це майно зареєстровано, може в порядку статті 84 Закону України „Про нотаріат” передати заяву своєму чоловікові чи дружині з пропозицією з’явитися до нотаріуса для визначення частки чоловіка або дружини в цьому майні.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ст.74 Сімейного кодексу України).

На майно, що є об’єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються вимоги встановлені щодо майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

При посвідченні нотаріусом правочинів щодо відчуження майна від імені особи у якої немає чоловіка або дружини (не одружена/не одружений, вдова/вдівець), відчужувач подає відповідну заяву, у якій також зазначається, що майно, яке є предметом цього правочину, не є спільною сумісною власністю. Нотаріус доводить зміст такої заяви до відома другого учасника правочину та зазначає про це в його тексті (ст.44 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”).

Пропонується орієнтовний перелік документів, який необхідно вимагати при посвідченні договорів відчуження частки (її частини) статутного капіталу за участю фізичних осіб:

  1. Статут юридичної особи.

  2. Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи.

  3. Виписку (або витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

  4. Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (довідка статуправління).

  5. Документ, що встановлює особу продавця і покупця.

  6. Довідка про присвоєння ідентифікаційних кодів фізичних осіб.

  7. Оригінал свідоцтва про сплату внеску, виданого Товариством, на частку статутного капіталу, що відчужується, або якщо вклад внесено не повністю, подається довідка Товариства про суму внесеного вкладу та процентне визначення.

  8. Заява згода подружжя продавця, якщо майно є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

  9. Заява згода подружжя Покупця, якщо частка в статутному капіталі купляється за спільні кошти подружжя.

  10. Заяви згоди від інших співвласників Товариства про відмову від переважного права придбання частки (її частини), якщо вона відчужується третій особі (не учаснику), або докази повідомлення їх про намір відчужити частку.

  11. Перевірка - чи не містить Статут обмежень щодо відчуження частки (її частини).

  12. Перевірка наявності заборони відчуження частки (її частини) в Державному реєстрі заборон відчуження рухомого майна про податкові застави.

При посвідченні такого договору нотаріус не реєструє його в Державному реєстрі правочинів, оскільки реєстрація такого правочину не передбачена Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, що затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №671 „Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів”.

Перехід права власності

При купівлі-продажу об’єкту цивільного права здійснюється перехід права власності. Якщо частка учасника або її частина переходить до учасника шляхом купівлі-продажу, то за загальним правилом на підставі ст.334 ЦК України, право власності за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору відчуження частки, право власності на частку в статутному капіталі переходить до набувача з моменту нотаріального посвідчення договору. З моменту набуття права на частку її власник має право здійснювати всі права та обов’язки, які пов’язані з участю в Товаристві. Однак, учасник який придбав частку не зможе її відчужити до того часу аж поки не будуть внесені зміни до Державного реєстру, які відображають його вступ до Товариства. Ця правова позиція найбільш відповідає інтересам учасників та сприяє обороту корпоративних прав.

Оскільки чинне законодавство не встановило моменту виникнення права власності на частку у статутному капіталі Товариства, тому існують різні точки зору з цього питання.

Єдиною нормою, яка регулює ці відносини, є частина 3 статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. У разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи зі складу засновників (учасників) завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі.

Ця норма надала право фізичній особі - засновнику: або скласти заяву про вихід з Товариства, завірену у встановленому порядку, або укласти документ про передання права засновника (учасника) іншій особі.

Слід наголосити, що державному реєстратору подається нотаріально завірена копія заяви фізичної особи про вихід з Товариства і що така копія має бути завірена нотаріусом тільки після засвідчення справжності підпису фізичної особи на документі (заяві) (ч.2 ст. 75 Закону України „Про нотаріат”).

Для уникнення спорів при посвідченні договорів відчуження частки статутного капіталу (її частини), рекомендувати нотаріусам у тексті договору відчуження частки статутного капіталу (її частини), роз’яснювати набувачу, що право учасника Товариства у нього виникне з моменту внесення відповідного запису в Державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Акціонерні товариства

Основні корпоративні права акціонера визначаються Цивільним кодексом України, Законом України „Про цінні папери та фондову біржу”, Законом України „Про господарські товариства”.

У ст.4 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу” міститься визначення акції, а саме: „акція є цінним папером без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.”

Законодавством закріплено особливі реквізити акції:

  • найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження;

  • найменування цінного паперу – „Акція”;

  • порядковий номер;

  • дата випуску;

  • вид акції;

  • номінальна вартість акції;

  • ім’я власника (якщо ця акція іменна);

  • розмір статутного фонду товариства на день випуску акцій;

  • кількість акцій;

  • строк виплати дивідендів;

  • підпис голови правління акціонерного товариства (або іншої уповноваженої на це особи);

  • печатка товариства.

Крім прав, про які йшла мова в розділі 2 „Поняття корпоративного права”, акціонер має право на придбання акцій додаткового випуску, яке закріплено в статті 38 Закону України „Про господарські товариства”.

Стаття 152 ЦК України містить поняття акціонерного товариства. Акціонерним товариством є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. На відміну від Закону України „Про господарські товариства”, що передбачає створення акціонерних товариств двох видів – закрите та відкрите, чинний Цивільний кодекс України не виділяє ці різновиди товариств.

Ст.81 Господарського кодексу також зазначає, що акціонерні товариства можуть бути закритими та відкритими. Акції відкритого акціонерного товариства (ВАТ) можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржі. Акціонери ВАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів Товариства (ч.2 ст.81 Господарського кодексу).

Акції закритого акціонерного товариства (ЗАТ) розподіляються між засновників або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери ЗАТ мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами Товариства (ч.3 ст.81 Господарського кодексу).

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства (ч.4 ст.81 Господарського кодексу).

Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного фонду акціонерного товариства, який не може бути менший від розміру, визначеного законом (ч.5 ст.81 Господарського кодексу).

Закрите акціонерне товариство згідно чинного законодавства може бути реорганізоване у відкрите акціонерне товариство.

Акціонерне товариство може бути створено юридичними та/або фізичними особами. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства. Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню (ст.153 ЦК України).

Установчим документом акціонерного товариства є його Статут. Статут акціонерного товариства має містити відомості про найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адресу, органи управління товариством, їх компетенції, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, а також розмір статутного капіталу, умови про категорії акцій, що випускаються товариством та їхню номінальну вартість, їх кількість, права акціонерів, склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень, а також можуть міститися інші відомості, передбачені законом (ст.154 ЦК України).

Акціонери не відповідають за зобов’язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Акціонери, які не повністю оплатили акції у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов’язаннями товариства в межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій (ч.2. ст.152 ЦК України).

Існує особливий порядок відчуження акцій акціонерного товариства, однак він не є складним, так як в залежності від форми зберігання – документарної або бездокументарної, нотаріус повинен отримати чи сертифікат чи виписку про реєстрацію цінних паперів, чи виписку від держателя реєстру для бездокументарної форми зберігання.

Законодавець крім загальних вимог (ст.203 ЦК України) щодо посвідчення правочинів, предметом яких є акції (ст.656 ЦК України), встановив ще й спеціальні (додаткові) вимоги, оскільки загальні норми цивільного законодавства не можуть врахувати специфіку відносин в сфері ринку цінних паперів. Так у ч.3 ст.165 Господарського кодексу України зазначено, що „операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів”.

Ст.356 Господарського кодексу передбачає, що для торговця цінними паперами, діяльність обігу та випуску цінних паперів, є виключним видом діяльності. Торговці цінним паперами мають право здійснювати такі види посередницької діяльності:

  • виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітетента обов’язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом;

  • купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;

  • купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Здійснення посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів допускається на основі ліцензій, що видається в порядку встановленому законодавством.

Ст.357 Господарського кодексу говорить, що „У разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів, торговець цінними паперами зобов’язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів. Торговець цінними паперами зобов’язаний надавати фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами в строки і в порядку, що визначені правилами фондової біржі”.

Укладаючи договори купівлі-продажу акцій законодавець встановив обмеження для торговця цінними паперами, а саме: торговець не може здійснювати торгівлю цінними паперами власного випуску, а також здійснювати продаж акцій того емітента, у якого він володіє безпосередньо або побічно майном, розмір якого становить понад 5 відсотків статутного фонду.

До договору купівлі-продажу цінних паперів (акцій) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст.655 ЦК України). Відповідно до цієї статті договір купівлі-продажу, це договір, за яким одна сторона (Продавець) зобов’язується передати майно у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст.165 Господарського кодексу України говорить про те, що „суб’єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, ... за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом”.

Чинне законодавство надає можливість акціонеру здійснювати корпоративні права не лише особисто, а і через представника, тому досить поширеним є інститут представництва щодо здійснення корпоративних прав акціонера іншою особою на підставі довіреності. Ця необхідність пов’язана з відсутністю можливості особисто представляти свої інтереси в Товаристві, а саме: вік акціонера, його фізичні вади, тривалі відрядження.

Звичайно, що у таких ситуаціях виникають певні ризики, тому якщо такі довіреності посвідчує нотаріус, щоб унеможливити виникнення спорів, необхідно у таких довіреностях досить чітко визначати повноваження представника. Наприклад: „приймати участь в голосуванні на загальних зборах акціонерів з питання...”(вказати конкретне питання), „отримати дивіденди за період...”(вказати конкретний період), „підписати статутні документи”, „отримати інформацію з системи реєстру власників іменних цінних паперів” і т.д.

Стаття 41 Закону України „Про господарські товариства” надає право реєстратору або голові правління товариства посвідчувати довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів.

Є кілька способів набуття права власності на акції. Вперше право власності на акцію виникає за рахунок емісії акцій. Нормативне визначення емісії акцій сформульоване в Положенні „Про порядок реєстрації випуску акцій та інформацію про їх емісію під час реорганізації Товариств”, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року №221.

Право на придбання акцій додаткового випуску є правом, що виникає із самої акції, пропорційно частці акціонера у статутному капіталі на дату прийняття рішення про випуск акцій.

Переважне право на придбання акцій мають акціонери. Сторонні особи мають право придбати акції лише в разі коли їх не придбали акціонери відповідного акціонерного товариства. До похідних способів виникнення права власності на акції належать усі правочини, що спрямовані на передачу акцій у власність (договір купівлі-продажу, договір дарування, спадкування).

За загальним правилом, право власності у набувача майна за договором, виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Момент переходу права власності на цінні папери, що випущена у бездокументарній формі визначений у п.3 ст.5 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Так право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у зберігача.

Для іменних акцій, що випущені в документарній формі, застосовується загальне правило, тобто право власності виникає з моменту передання цінних паперів, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 5 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” встановлює, що момент реалізації корпоративних прав із акцій, пов’язується із внесенням особи до реєстру власників іменних цінних паперів.

Спеціальним документом, який оформляється при передачі прав за цінними паперами у документарній формі є передавальне розпорядження, зміст якого передбачається Положенням „Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженим рішенням ДК ЦПФР від 26 травня 1998 року №60.

Підпис особи на передавальному розпорядженні засвідчується нотаріально.

Право власності на акції може виникнути і в процесі приватизації державного майна, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально, відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна” від 06.03.1992 року та Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 року.

Переважно договори, предметом яких є акції, нотаріально не посвідчуються, оскільки Законодавством не встановлена обов’язкова нотаріальна форма, про що говорилося вище.

5.СПАДКУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Частина 5 ст.147 Цивільного кодексу України передбачає, що частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника Товариства, якщо статутом Товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників Товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до Товариства здійснюються відповідно до статті 148 ЦК України, тобто, що:

а) має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства. За домовленістю виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Всі спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Статутом Товариства може бути передбачене обмеження щодо можливості переходу частки учасника Товариства до спадкоємців лише за згодою учасників Товариства. Висловити згоду на перехід частки спадкоємцям повинен кожен учасник Товариства. Для уникнення спорів в майбутньому можна запропонувати наступний варіант, щоб таку згоду на вступ спадкоємця до Товариства кожен учасник Товариства надавав у письмовій формі. У випадку відмови спадкоємця від вступу до Товариства або відмови Товариства в прийнятті в нього спадкоємця, йому видається частка в майні Товариства, що належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті особи, в грошовій або в натуральній формі, на підставі довідки або свідоцтва.

При спадкуванні акцій, доки спадкоємець не став власником акцій, мова йде про набуття прав акціонера з моменту реєстрації в реєстрі акціонерів, він не може ними розпорядитися.

Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою – спадкодавцем, зокрема:

  • право на участь у Товариствах;

  • право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено Законом або їх установчими документами (ст.1219 ЦК України).

Пропонується орієнтовний перелік документів, які необхідно вимагати державним нотаріусам для оформлення і видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (за заповітом) на частку (частину) в статутному капіталі Товариства або на акції Акціонерних товариств:

  1. Свідоцтво про смерть спадкодавця.

  2. Документ, що встановлює особу спадкоємця.

  3. Ідентифікаційний номер спадкоємця.

  4. Документи, що підтверджують родинні відносини з спадкодавцем, або заповіт, якщо такий складався, з відміткою, що не змінений і не скасований на день смерті особи.

  5. Свідоцтво або довідка, видана Товариством про належність спадкодавцю частки в статутному капіталі в процентному та грошовому виразі, за підписом керівника і бухгалтера (якщо посада бухгалтера є в штаті Товариства) з прикладенням печатки Товариства.

  6. Виписка з реєстру власників іменних цінних паперів.

6. ОПОДАТКУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Декрет Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року №43-93 зі змінами та доповненнями відніс договори відчуження корпоративних прав, що посвідчені нотаріально, до категорії договорів, що підлягають оцінці і встановив податок у розмірі 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян (стаття 3 „За нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів”, пункт 3, підпункт (Д).

За видачу свідоцтва про право на спадщину:

  • одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі встановлений податок в розмірі 0,5 відсотка суми спадщини.

За видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю):

  • одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі – 0,01 відсотка суми спадщини;

  • іншим спадкоємцям - 0,5 відсотка суми спадщини.

Відповідно до пунктів 16, 17, 18 статті 4 цього Декрету від сплати державного мита звільняються:

- громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:

- ... на цінні папери,...(пункт 16);

- неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину (пункт 17);

- громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;

- громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

- інваліди I та II групи (пункт 18).

У відповідності до Указу Президента України від 10 липня 1998 року №762/98 та відповідно до пункту 4 розділу ХV „Перехідних положень” Конституції України, розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. Ця норма стосується будь-яких договорів відчуження, що посвідчуються приватними нотаріусами.

Крім цього відчуження корпоративних прав підлягає оподаткуванню відповідно до закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” вiд 22.05.2003 року №889-ІV, зокрема пункт 9.6 „Оподаткування інвестиційного прибутку”

9.6.1. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

9.6.2. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим латником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.

9.6.3. Якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.

9.6.4. Якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав), а також протягом наступних 30 календарних днів за днем такого продажу платник податку придбає пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав), то:

а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ціни проданого пакета.

9.6.5. Якщо платник податку протягом звітного року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбає опціон на такий

викуп, то інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного податкового року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному податковому році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни такого проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання цих двох пакетів.

Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) пов'язаним з ним особам, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або надання у спадщину, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

9.6.6. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

9.6.7. Для цілей цього пункту:

а) під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу;

б) під терміном "пакет цінних паперів" розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів;

в) під терміном "ідентичний цінний папір" розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

9.6.8. Не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону;

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону.

У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

9.6.9. Платник податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання ним функцій податкового агента. Порядок застосування цього підпункту визначається центральним податковим органом.

9.6.10. Норми цього пункту не поширюються на придбання або продаж (погашення) платником податку цінних паперів у вигляді ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю.

та статтею 13 „Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав”

13.1. Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об'єкт нерухомого майна;

б) об'єкт рухомого майна, зокрема:

предмет антикваріату або витвір мистецтва;

природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

інші види рухомого майна;

в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

13.2. Об'єкти спадщини оподатковуються:

13.2.1. при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини;

13.2.2. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;

13.2.3. при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.

13.4. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.

13.5. Правила виконання цієї статті визначаються Кабінетом Міністрів України.

13.6. При отриманні спадщини у вигляді власності, визначеної в підпунктах "а", "б", "д" пункту 13.1 цієї статті, особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.

Стаття 14. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування)

14.1. Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

14.2. Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.

Стаття 18. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)

18.1. Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

18.2. Для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

18.3. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.

18.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках:

а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим Законом.

18.5. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

18.5.1. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то:

а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності;

б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких інших, ніж платник податку, осіб:

на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою;

на спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

на державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.

18.5.2. У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку.

Центральний податковий орган визначає правила виконання цього пункту.

18.6. Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

18.7. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.

18.8. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.

18.9. Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов:

загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку;

декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;

розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

18.10. Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.

Закон №889-IV передбачає рівні права і обов’язки для всіх платників податку незалежно від віку, їх статі, сімейного становища тощо. З огляду на це неповнолітні діти, зокрема сироти і напівсироти, у разі отримання ними доходу у вигляді спадщини, до якої і ходять інвестиційні активи (корпоративні права, цінні папери) від спадкодавців першого ступеня споріднення є платниками податку. Відповідно до пп. “в” пп. 13.2.1 п. 13.2. ст. 13 вищевказаного закону при отриманні спадщини у вигляді об’єкта комерційної власності (корпоративного права) спадкоємцями першого ступеня споріднення податок нараховується до вартості такої власності за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону №889-IV. За неповнолітню дитину або недієздатну особу подати річну декларацію і забезпечити сплату податку згідно зі ст. 18 цього закону повинен опікун (піклувальник). Цим законом, на жаль, не передбачено окремих пільг щодо сплати податку з доходів від продажу інвестиційного активу, що одержують платники податку, і зокрема неповнолітні діти-сироти і напівсироти.

7.ВИРІШЕННЯ СПОРІВ, ПОВЯЗАНИХ З КОРПОРАТИВНИМ ПРАВОМ ТА КОРПОРАТИВНИМИ ВІДНОСИНАМИ

Проблема розгляду корпоративних спорів є надзвичайно актуальною.

Екстреним заходом є прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15.12.2006 року.

Корпоративні спори віднесено до юрисдикції підвідомчості Господарських судів, запроваджено виключну підсудність таких справ за місцем знаходження юридичної особи.

Так відповідно до ст.12 Господарсько-процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі серед інших справ, справи що виникають з корпоративних відносин, у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)господарських товариств, що пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Невизначеність законодавства, що регулює корпоративні відносини, породжує багато судових справ, а також непередбачувані судові рішення. Адже важливе питання корпоративних прав та корпоративних відносин регулюються підзаконними нормативними актами. Однак такі підзаконні нормативні акти не застосовуються суддями при розгляді справ, оскільки суперечать положенням закону.

На жаль на сьогоднішній день відсутній закон „Про акціонерні товариства”, проекти якого неодноразово подавалися до Верховної ради, але були відхилені. Полегшила б роботу судів розробка і прийняття Закону „Про товариства з обмеженою відповідальністю” і звичайно не абиякий ефект в роботі судів відігравав би оновлений Закон України „Про господарські товариства, що прийнятий в 1991 році і норми якого вже давно застаріли і не відповідають сучасним вимогам.

8. Висновки

Отже, підсумовуючи вищенаведене, можна сформулювати низку наступних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України в сфері корпоративного права та корпоративних відносин в Україні:

  1. Відобразити поняття корпоративного права в Цивільному кодексі України окремою нормою.

  2. Сформувати ефективну систему реєстрації юридичних осіб та спрощений порядок реорганізації юридичних осіб.

  3. Зробити більш доступною інформацію про Товариства.

  4. Розробити спеціальний Закон „Про товариства з обмеженою відповідальністю”.

  5. Прийняти Закон „Про акціонерні товариства”.

  6. Посилити систему контролю за учасниками корпоративних відносин.

  7. Встановити відкритий доступ нотаріусів до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримання таких відомостей через мережу „Інтернет” безкоштовно.

  8. Врегулювати питання, що стосуються установчих документів, шляхом розробки та затвердження примірного статуту (включаючи всі необхідні відомості, передбачені чинним законодавством).

  9. Встановити особисту відповідальністю виконавчого органу Товариства за прийняті рішення, що суперечать чинному законодавству.

  10. Вдосконалити процедуру скликання та проведення загальних зборів Товариств (оскільки вона є дуже складною, недоступною учасникам корпоративних відносин), в т.ч. скоротити строк повідомлення учасників Товариства про скликання зборів та надати можливість учаснику Товариства голосувати до проведення зборів або після їх проведення.

  11. Створити дієву систему захисту Товариств від легальних чи нелегальних захватів корпоративного контролю.

  12. Введення спрощеного режиму оподаткування та звітування для юридичних осіб.

  13. Застосування пільгових податків щодо спадкування корпоративних прав певною категорією спадкоємців (неповнолітніх, дітей-сиріт та напівсиріт).

  14. Здійснювати комплексне регулювання корпоративних відносин в Україні у взаємозв’язку з усіма іншими галузями права (в т.ч. податкового, сімейного, адміністративного, фінансового, кримінального).

  15. Виведення з застарілих норм, що регулюють корпоративне право та корпоративні відносини, та заміна їх новими мобільними нормами, що відображає дійсність.

  16. Забезпечити прозорість бізнесу та Товариств, створення ефективної системи інформації про Товариства.

  17. Викласти всі правові норми, що регулюють корпоративне право та корпоративні відносини в чіткій, доступній та зрозумілій формі, усунення двоякість розуміння Закону.

  18. Створити такі правові моделі поведінки учасників корпоративних відносин, які зможуть зупинити витік капіталу за межі України.

  19. Систематизувати норми права, що регулюють корпоративне право та корпоративні відносини в Україні, в єдиний нормативний документ (наприклад кодекс).

9. ЗРАЗКИ НОТАРІАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

ЗРАЗОК

Свідоцтво

про право на спадщину за заповітом

Місто Тернопіль, двадцять друге травня дві тисячі восьмого року.

Я, Іванова І.І., державний нотаріус Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, посвідчую, що на підставі заповіту, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 17 серпня 1992 року і зареєстрованого в реєстрі №1-3300, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. СТЕПАНОВОЇ Степаниди Степанівни, яка померла 12 грудня 2006 року, є ПЕТРОВА Ірина В’ячеславівна, яка проживає за адресою: місто Тернопіль, вулиця Руська, 5 кв.15.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з:

1. Простих іменних акцій в АКБ „Укрсоцбанк” в кількості 1920 (одна тисяча дев’ятсот двадцять) штук, що знаходяться за адресою: 03150, Україна, місто Київ, вулиця Ковпака, 29 і належало померлій СТЕПАНОВІЙ Степаниді Степанівні на підставі виписки з реєстру простих іменних цінних паперів, виданої АКБ „Укрсоцбанк” 12 лютого 2008 року за №хххххххх (037203).

Вартість спадкового майна – 192 грн. 00 коп.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом видано на ім’я ПЕТРОВОЇ Ірини В’ячеславівни.

Зміст ст.13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” спадкоємцю роз’яснено.

Спадкова справа №ХХХХ

Зареєстровано в реєстрі №ХХ

Від сплати державного мита

звільнено на підставі п.16 ст.4

Декрету КМ України „Про державне мито”.

Державний нотаріус __________________

ЗРАЗОК

Свідоцтво

про право на спадщину за законом

Місто Тернопіль, двадцять друге травня дві тисячі восьмого року

Я, Іванова І.І., державний нотаріус Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, посвідчую, що на підставі ст.1261 Цивільного Кодексу України спадкоємцем майна гр. СТЕПАНОВА Степана Степановича, який помер 12 грудня 2006 року, є його дружина СТЕПАНОВА Ірина Вячеславівна, яка проживає за адресою: місто Тернопіль, вулиця Руська, 5 кв.15.

Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з частки в Статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „ВІКТОРІЯ” в розмірі 95 (дев’яносто п’ять) відсотків, що в грошовому виразі становить 32656,25 (тридцять дві тисячі шістсот п’ятдесят шість гривень 25 копійок), яке знаходиться за адресою: Україна, місто Тернопіль, вулиця Ковпака, 29 і належало померлому СТЕПАНОВУ Степану Степановичу на підставі довідки, виданої ТзОВ „ВІКТОРІЯ” 30 травня 2007 року за №77.

Вартість спадкового майна – 32656 коп.25 коп.

Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно видано Степановій Ірині Вячеславівні.

Зміст ст.13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” спадкоємцю роз’яснено.

Спадкова справа №хххх

Зареєстровано в реєстрі №ххххх

Сплачено державного мита –

32 грн.66 коп.

Державний нотаріус __________________

ЗРАЗОК

ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРАТОРУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХХХ”, Код за ЄДРПОУ 3238114

ІВАНОВА Івана Івановича,

що зареєстрований за адресою: місто Тернопіль, вулиця Крушельницької, 35 кв.2, ідентифікаційний номер хххххххххх.

З А Я В А

Я, ІВАНОВ Іван Іванович, повідомляю про свій вихід з товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХ”, ідентифікаційний код ххххххххх, та уступку моєї частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХХХХХ” у повному обсязі (17 відсотків Статутного фонду, що становить 100 гривень), а також всіх своїх прав та обовязків, як учасника товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХХ”, учаснику Товариства громадянину України ПЕТРОВУ Петру Петровичу, 11 жовтня 1972 року народження, ідентифікаційний номер хххххххххх, місце проживання: 46006, місто Тернопіль вулиця Руська, 2 кв.2, паспорт МС_______, виданий Тернопільським МУ УМВСУ в Тернопільській області 30 липня 1998 року).

При цьому, за умови виконання відповідної процедури щодо виведення мене зі складу Товариства в зумовленому законом порядку, жодних претензій до товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХ”, ідентифікаційний номер хххххххх, як і до його Засновників не матиму.

Двадцять другого травня дві тисячі восьмого року.

Підпис _______________________________________________________________

Факти, зазначені в документі,

нотаріусом не перевірялись.

Місто Тернопіль, 22 травня 2008 року, я _____________, приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підпису Іванова Івана Івановича, які зроблено у моїй присутності. Особу Іванова І.І., який підписав документ, встановлено.

Зареєстровано в реєстрі за № ________

Стягнуто плати за домовленістю.

Приватний нотаріус ХХХХХХХХХХ

ЗРАЗОК

Д О В І Р Е Н І С Т Ь

Місто Тернопіль, двадцять друге травня дві тисячі восьмого року.

Я, ІВАНОВ Іван Іванович (паспорт МС_______, виданий Тернопільським МВ УМВСУ у Тернопільській області 09 листопада 2006 року, ідентифікаційний номер ххххххххххх), що зареєстрований в місті Тернополі по вулиці Кривоноса, 3 кв.6,

цією довіреністю, що грунтується на усному безоплатному договорі доручення

уповноважую:

ІВАНОВА Петра Івановича,

що проживає в місті Тернополі по вулиці _______________ ,

- представляти мої інтереси, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХХ”, в будь-яких установах, підприємствах, організаціях України, незалежно від їх форм власності, підпорядкування та галузевої належності (в т.ч. в органах державної податкової інспекції, державної статистики, установах пенсійного фонду, органах внутрішніх справ, нотаріату, банківських та інших кредитних установах, митних органах міста Тернополя та Тернопільської області, органах місцевого самоврядування (в т.ч. в держаних реєстраторів) тощо) з метою захисту моїх інтересів засновника вищевказаного Товариства, з правом розпорядження майном та майновими правами Товариства (продажем, обміном, передачею в найм, передачею в заставу), внесенням змін до установчих документів Товариства, тощо;

- одержувати належні мені, як учаснику Товариства, грошові суми (в т.ч. дивіденди), майно, отримані в результаті діяльності ТзОВ „ХХХХХХХ” та розпоряджатися ними на умовах на власний розсуд;

- представляти мої інтереси на загальних зборах ТзОВ „ХХХХХХХХ” з усіма правами, наданими учаснику (засновнику) чинним законодавством та установчими документами, в т.ч. голосувати, обирати вищий керівний орган Товариства, у випадку необхідності змінити юридичну адресу Товариства та ін.;

- у випадку необхідності внести зміни та доповнення до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХХ” (в т.ч. з викладенням цих документів у новій редакції), підписати їх в органах нотаріату та здійснити реєстрацію у відповідних державних органах реєстрації;

- представляти мої інтереси, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХ”, у судових органах України (в місцевих, апеляційних судах, Верховному суді України, та в господарському суді) з усіма правами, наданими мені законом як позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому та скаржнику, в тому числі мати право подавати заяви, клопотання чи заперечення від мого імені; знайомитися з матеріалами справ, робити з них виписки, одержувати копії рішень, ухвал, інших документів, які є в матеріалах справи; брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні; заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати рішення та ухвали суду, а також користуватися всіма іншими процесуальними правами, наданими мені законом, з правом укладення мирової угоди, повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни підстав або предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог, оскарження рішень, постанов та інших документів суду, пред’явлення виконавчих документів до відповідних органів для виконання, одержання майна чи грошей.

За цією довіреністю представникові надано право ведення від мого імені переговорів та попереднього узгодження всіх процедурних питань, подання та підпису всіх документів, для виконання повноважень, включаючи протоколи, позовні та інші заяви, скарги, одержання належних мені грошових сум (в т.ч. дивідендів) та речей, свідоцтв, ліцензій, дозволів, печаток тощо, давати дозвіл на розпорядження майном та коштами ТзОВ „ХХХХХХХ” в будь-яких кредитних установах, де відкриті чи будуть відкриті його поточні рахунки, укладати та підписувати договори цивільно-правового характеру (в т.ч. Кредитні договори та договори застави (іпотеки), а також інших документів, що стосуватимуться моїх прав та законних інтересів, як учасника вищевказаного Товариства, сплачувати за мене платежі, а також виконувати всі дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень.

Нотаріусом роз’яснено зміст ст.ст. 203, 214, 240, 244, 247, 248, 249, 1000 ЦК України.

Довіреність видана строком на три роки.

Підпис__________________________________________________________________

“22” травня 2008 року ця довіреність посвідчена мною, _______, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу.

Довіреність підписана Івановим Іваном Івановичем у моїй присутності. Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № ________

Стягнуто плати відповідно до вимог

ст. 31 Закону України „Про нотаріат”.

Приватний нотаріус ХХХХХХХХХХ

ЗРАЗОК

ДОВІРЕНІСТЬ

Місто Тернопіль, двадцять друге травня дві тисячі восьмого року.

Я, ІВАНОВ Павло Михайлович (паспорт МС____, виданий Тернопільським РВ УМВСУ в Тернопільській області 08 жовтня 1998 року, ідентифікаційний номер ______________), що проживаю в місті Тернополі по вулиці Панаса Мирного, 22,

цією довіреністю, що грунтується на усному безоплатному договорі доручення уповноважую:

АДАМОВИЧА Адама Адамовича,

що проживає в місті Тернополі по вулиці Руській, 2 кв.2,

представляти мої інтереси у всіх установах, підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності Тернопільської області (в тому числі в органах місцевого самоврядування, державної податкової інспекції, державної статистики, установах пенсійного фонду, банківських установах, органах нотаріату, в державних реєстраторів, органах внутрішніх справ, в т.ч. дозвільній системі, та інших), а саме: підписати від мого імені статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія”, в якому я виступаю учасником та подати статутні документи на реєстрацію;

відкрити в відповідній банківській установі Тернопільської області тимчасовий рахунок для формування статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія”, а також довіряю право розпорядчого підпису при проведенні грошових операцій за цим рахунком.

Для цього надаю йому право подавати від мого імені заяви, одержувати довідки, документи, вносити грошові кошти, проводити розрахунки, сплачувати за мене платежі, проводити від мого імені усі дії по реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія”, підписуватись за мене, виконувати всі інші юридично значимі дії, пов’язані з цією довіреністю в межах наданих повноважень.

Нотаріусом роз’яснено зміст ст.ст. 203, 214, 244, 247-250, 1000 ЦК України.

Довіреність видана строком на три роки.

Підпис _______________________________________________

“22” травня 2008 року ця довіреність посвідчена мною, ХХХХХХХХ, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу.

Довіреність підписана Івановим Павлом Михайловичем у моїй присутності. Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № ______

Стягнуто плати за домовленістю.

Приватний нотаріус ХХХХХХХХХХХХ

ЗРАЗОК

ДОГОВІР

купівлі-продажу частки в статутному фонді (капіталі)

Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХ”

Місто Тернопіль, двадцять друге травня дві тисячі восьмого року.

Громадянин України ПІБ, що зареєстрований за адресою: місто Тернопіль, вул. ХХХХХХХХХХХХХХХ, буд. ХХ, кв. ХХ, ідентифікаційний номер ХХХХХХХ, паспорт серії ХХ №ХХХХ, виданий ХХХХХХХХ РВ УМВС України в ХХХХХХХХХХ області ХХХХХХХ року, що є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, Код ЄДРПОУ ХХХХХХХХХ, та володіє часткою у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків статутного фонду зазначеного Товариства, надалі – “Продавець”, з одного боку, та

Громадянин України ПІБ, що зареєстрований за адресою: місто Івано-Франківськ, вул. ХХХХХХХХХХХХХХХ, буд. ХХ, кв. ХХ, ідентифікаційний номер ХХХХХХХ, паспорт серії ХХ №ХХХХ, виданий ХХХХХХХХ РВ УМВС України в ХХХХХХХХХХ області ХХХХХХХ року, що є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХХХХХХХХХХХХ”, Код ЄДРПОУ ХХХХХХХХХ, та володіє часткою у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків статутного фонду зазначеного Товариства, надалі “Покупець”, з іншого боку, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам’яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки,

склали цей договір про наступне:

1. Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність і оплачує належну Продавцю частку в статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю “ХХХХХХ”

1.2. Відомості про Товариство:

1.2.1. Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю „Вікторія”.

1.2.2.Місцезнаходження:Україна, ІНДЕКС, місто Тернопіль, вул. ХХХХХХХХХХХХХХ, буд. ХХХХХ, Код ЄДРПОУ ХХХХХХХХХХ.

1.2.3.зареєстровано: Статут Товариства - ЯКИМ ОРГАНОМ КОЛИ.

1.2.4. Статутний фонд (капітал): повністю сформований у розмірі ЦИФРАМИ СТАТУТНИЙ ФОНД ГРН. (ЛІТЕРАМИ гривень 00 коп.), надалі – “Товариство”.

1.2.5 ВАРТІСТЬ ЧАСТКИ у розмірі 50 (пятдесят) відсотків - ЦИФРАМИ ГРН. грн. (ЛІТЕРАМИ гривень 00 коп.), надалі – “частка в статутному фонді (капіталі)”, на умовах, викладених у цьому Договорі.

2. Під часткою в статутному фонді (капіталі), відповідно до п.1 цього Договору, розуміються права на управління Товариством, на отримання відповідної частки прибутку Товариства, на отримання відповідної частки активів у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства України, а також інші права учасника, передбачені законодавством України та установчими документами Товариства.

3. Продаж частки в статутному фонді (капіталі)вчинено за ЦИФРАМИ ВАРТІСТЬ ЧАСТКИ ГРН. грн. (ЛІТЕРАМИ гривень 00 коп.), надалі – “Ціна продажу частки в статутному фонді (капіталі)”. Підписанням цього Договору Продавець підтверджує повне отримання Ціни продажу частки в статутному фонді (капіталі) від Покупця до моменту підписання Договору.

4. Право власності на частку в статутному фонді (капіталі)та всі права Продавця як учасника Товариства переходять до Покупця з моменту підписання цього Договору.

5. Продавець свідчить, що частка в статутному фонді (капіталі) до цього часу нікому іншому не продана, не заставлена, боргом не обтяжена, під забороною (арештом), в тому числі під податковою заставою не перебуває, судового спору щодо неї немає, частка в статутному фонді (капіталі)не є внеском до статутного фонду інших юридичних осіб.

6. У випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

7. Сторони підтверджують, що укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому. Продавець свідчить, що договір не укладається під впливом тяжких для нього обставин.

8. Дружиною Продавця – ПІБ, ідентифікаційний номер ХХХХХХХХХХХХ, що зареєстрована за адресою: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ надано згоду на продаж Продавцем частки в статутному фонді (капіталі) у порядку, встановленому законодавством України, на підставі відповідної письмової заяви, що була нотаріально посвідчена КОЛИ приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу ПІБ та зареєстрована у реєстрі нотаріальних дій за номером ХХХ.

9. Дружиною Покупця – ПІБ, ідентифікаційний номер ХХХХХХХХХХХХ, що зареєстрована за адресою: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ надано згоду на купівлю Покупцем частки в статутному фонді (капіталі) у порядку, встановленому законодавством України, на підставі відповідної письмової заяви, що була нотаріально посвідчена КОЛИ приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу ПІБ та зареєстрована у реєстрі нотаріальних дій за номером ХХХ.

10. Після переходу до Покупця права власності на частку в статутному фонді (капіталі)та всіх прав Продавця як учасника Товариства, Покупець зобов’язаний оформити та підписати зміни до установчих документів, зумовлені зміною складу учасників Товариства для державної реєстрації відповідних змін.

11. Нотаріусом роз’яснено зміст ст.ст. 89, 114, 147, 203, 229-235, 655-668 ЦК України, ст.65 Сімейного кодексу України, ст. ст. 7, 53 Закону України "Про господарські товариства", та Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

12. Будь-які зміни до цього Договору повинні бути виконані в письмовій формі, підписані Сторонами та нотаріально посвідчені.

13. Усі витрати, пов’язані з укладанням Договору, його нотаріальним посвідченням та виконанням, бере на себе Покупець.

14. Цей Договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один із примірників зберігається у справах приватного нотаріуса, а другий видається Покупцю.

ПІДПИСИ: _________________________________________________

_________________________________________________

ХХ ХХХХХХХ 2008 року, цей договір посвідчений мною, _____________ приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу .

Договір підписаний сторонами в моїй присутності. Особу сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ПІБ відчужуваних прав на частку в статутному фонді (капіталі) ТзОВ „ХХХ”, перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № ___________

Стягнуто плати за домовленістю.

Приватний нотаріус ХХХХХХ

ЗРАЗОК

ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

ЧАСТКИ В СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ

Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХ”

місто Тернопіль, двадцять друге травня дві тисячі восьмого року

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХ” громадянка України ХХХХХ, ідентифікаційний номер - ХХХХХ, що зареєстрована за адресою: місто Тернопіль, вулиця ХХХХХХХ, паспорт серії ХХХХХХ, виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області 03 вересня 1997 року, надалі – Продавець, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХ", код ЄДРПОУ ХХХХХХХ, місцезнаходження якого: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, вулиця ХХХХХХХХ, в особі директора, ХХХХХХХ (ідентифікаційний номер ______________), що зареєстрована в селі ХХХХ ХХХХХХ району Тернопільської області і діє на підставі Статуту ТзОВ „ХХХХХХ”, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради 10 серпня 2006 року, номер запису _______________, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22 листопада 2002 року, номер запису про заміну свідоцтва ____________, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, виданої виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на бланку серії ААА№_____ 25 січня 2008 року, протоколу №___ загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ “ ХХХХХХ” від 03 січня 2008 року про обрання на посаду директора, надалі – Покупець, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений нами правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину),

уклали даний договір про наступне:

1. За цим договором Продавець, передає у власність Покупця, що є третьою особою у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХХ”, належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХХХХ”, а Покупець приймає цю частку і зобов’язується сплатити за неї грошову суму згідно п. 5 даного Договору.

Відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХХХ”, (надалі – Товариство):

Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХ".

Організаційно-правова форма: товариство з обмеженою відповідальністю.

Дата державної реєстрації: 24.02.1989 року.

Орган державної реєстрації: виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

Ідентифікаційний код юридичної особи: __________.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи: серія А01 №_______, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 24.02.1989 року за № _______________ .

Зареєстровано Статут: державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради 17.10.2006 року за № _______________________.

Статутний капітал: 2 756 067,00 гривень (два мільйони сімсот п’ятдесят шість тисяч шістдесят сім гривень 00 коп.).

Місцезнаходження: вулиця _____________, 47711, село __________, Тернопільського району, Тернопільської області, Україна.

Відомості про частку Продавця:

Розмір частки: 303500,00 гривень, що становить 11% статутного капіталу Товариства згідно статуту Товариства.

Документ, що підтверджує повне внесення вкладу: свідоцтво Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХХ» від 08.02.2007 року.

2. Покупець після підписання і нотаріального посвідчення даного Договору та внесення змін до установчих документів Товариства, пов’язаних із зміною учасника, може звернутися до Товариства з проханням про переоформлення на його ім'я свідоцтва про передачу внеску до статутного капіталу Товариства.

3. Покупець вважається повноправним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХ” з моменту нотаріального посвідчення даного договору, а для третіх осіб – вважається з моменту державної реєстрації в реєстраційних органах відповідних змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХ”, пов’язаних із зміною учасника.

4. Покупець зобов'язаний надати для державної реєстрації зміни до установчих документів, пов'язані із зміною учасників Товариства, на протязі 5 робочих днів з моменту підписання цього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

5. Продаж ХХХХХХХХ належної їй частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХ”, за домовленістю сторін, вчинено за суму 303500,00 гривень (триста три тисячі п’ятсот гривень 00 коп.).

6. Оплата здійснюється в день підписання цього договору.

7. Вид розрахунку – безготівковий. “ПОКУПЕЦЬ” сплачує “ПРОДАВЦЮ” гроші в сумі __________,00 гривень (____________ тисяч ___________ гривень 00 копійки), в день підписання цього договору на розрахунковий рахунок „ПРОДАВЦЯ”.

8. До Покупця при продажі йому частки Продавцем переходять усі права та обов'язки, що належали Продавцю як учаснику Товариства на момент уступки частки.

9.Покупець з моменту придбання частки в Товаристві зобов'язується виконувати вимоги установчих документів Товариства, а також нести всі обов'язки учасника, що випливають з установчих документів та чинного законодавства.

10. Продавець гарантує, що частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХ”, що відчужується, на момент укладення даного договору нікому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, під заставою, забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав на неї у третіх осіб, немає.

Відсутність податкової застави підтверджується витягом № ____ від 22.05.2008 року, наданим з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави.

11.Покупець підтверджує, що на момент укладення цього договору належним чином ознайом­лений з предметом діяльності та фінансовим станом Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХ”.

12. Сторони стверджують, що:

- договір прочитаний ними, кожним особисто вголос;

- однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки;

- правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- їх волевиявлення є вільним і відповідає їх внутрішній волі;

- договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину;

- ціна продажу, зазначена в п.5. цього договору, відповідає їх дійсним намірам;

- не обмежені в праві укладати правочини.

13. Цей договір прочитаний сторонам вголос. Після прочитання договору сторони підтвердили нотаріусу, що його зміст повністю відповідає їх дійсним намірам.

14. Сторони за взаємною згодою мають право відмовитись від даного правочину, а в разі виникнення спору-вирішувати його в судовому порядку. У випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством.

15. За погодженням сторін, усі зміни та доповнення до цього Договору, що будуть виникати в подальшому, повинні бути нотаріально посвідчені.

16. Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається, а саме: ст.ст. 89, 114, 147, 203, 229-235, 655-668 ЦК України, ст. ст. 7, 53 Закону України "Про господарські товариства", та Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб”, сторонам нотаріусом роз’яснено.

17. Витрати, пов’язані із нотаріальним посвідченням цього договору, сплачуються Покупцем.

18. Цей договір складено та підписано, за згодою сторін, у трьох примірниках, один з яких зберігається в справах нотаріуса ___________, а два інших видаються Продавцю і Покупцю.

ПІДПИСИ СТОРІН

ПРОДАВЕЦЬ

Громадянка України ______________,

Адреса: м. Тернопіль,

вул. _________________

__________________________________

ПОКУПЕЦЬ

Товариство з обмеженою відповідальністю

"ХХХХХХХХХХХ".

Адреса: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вул. _____________

Директор

___________________ ХХХХХХХХ

„___” _________ 2008 року цей договір посвідчено мною, ________________, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу.

Договір підписано у моїй присутності.

Особу громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХХ" і повноваження його представника та належність Продавцю частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХХХХХХ” перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № ______

Стягнуто плати згідно ст. 31 Закону України „Про нотаріат”.

Приватний нотаріус ХХХХХХХХ

ЗРАЗОК

ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР

про купівлю-продаж частки в статутному капіталі

Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХ"

 

місто Тернопіль, двадцять другого травня дві тисячі восьмого року

Громадянка України Іванова Іванна Іванівна, ідентифікаційний номер - _____________, що зареєстрована в місті Тернополі по вулиці _______________, паспорт серії _________, виданий Тернопільським РВУМВС України в Тернопільській області 03 вересня 1997 року, надалі по тексту – „Сторона 1”

та

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХ", код ЄДРПОУ ХХХХХХХ, місцезнаходження якого: Тернопільська область, Тернопільський район, село Байківці, вулиця ХХХХХХХХ, в особі директора, ХХХХХХХ (ідентифікаційний номер ______________), що зареєстрована в селі ХХХХ ХХХХХХ району Тернопільської області і діє на підставі Статуту ТзОВ „ХХХХХХ”, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради 10 серпня 2006 року, номер запису _______________, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22 листопада 2002 року, номер запису про заміну свідоцтва ____________, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, виданої виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на бланку серії ААА№_____ 25 січня 2008 року, протоколу №___ загальних зборів учасників (засновників) ТзОВ “ ХХХХХХ” від 03 січня 2008 року про обрання на посаду директора, надалі по тексту – „Сторона 2”, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений нами правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину),

уклали даний Попередній Договір (надалі – Договір) про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. За цим Договором Сторона 1 та Сторона 2 зобов'язуються з врахуванням положень п. 1.4. цього Договору укласти в майбутньому, протягом строку, встановленого п.1.3. цього Договору, договір, зазначений у п. 1.2. цього Договору, на умовах, зазначених у пункті 2 цього Договору.

1.2. В майбутньому Сторона 1 укладає із Стороною 2 договір про купівлю-продаж належної Стороні 1 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХ" (надалі - Основний договір).

1.3. Сторони домовились про укладення Основного договору на протязі одного місяця з дня підписання цього договору.

1.4. У Сторони 2 виникає обов'язок щодо укладення Основного договору за умови настання наступних подій в сукупності:

1.4.1. Внесення Стороною 1 в повному обсязі свого внеску до статутного капіталу Товариства;

1.4.2. Отримання згоди інших учасників Товариства на продаж частки в статутному капіталі та невикористання ними переважного права купівлі протягом одного місяця з моменту попередження Стороною 1 про продаж своєї частки;

1.4.3. Внесення змін до статуту Товариства і встановлення одномісячного строку подання заяви про припинення участі в Товаристві у зв’язку із відступленням частки.

1.4.4. Отримання згоди другого з подружжя на відчуження частки в статутному капіталі.

1.5. Сторона 1 зобов’язується протягом дії даного Договору внести в повному обсязі свій внесок до статутного капіталу Товариства і подати заяву про припинення участі в Товаристві, в зв’язку з відступленням частки.

2. УМОВИ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ

2.1. Основний договір повинен містити наступні умови:

2.1.1. Сторона 1 передає у власність Сторони 2 свою частку статутному капіталі Товариства, а Сторона 2 зобов'язується прийняти та оплатити цю частку.

Відомості про Товариство:

Найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХХ".

Організаційно-правова форма: товариство з обмеженою відповідальністю.

Зареєстровано: Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради „___”__________ 199_ року під номером ____________________________________.

Ідентифікаційний код юридичної особи: _________________

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи: серії А00 N ___________, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 24.02.1989 року під номером __________________.

Статутний капітал: _______________________ гривень.

Місцезнаходження: вул. ______, 46020, м. Тернопіль, Україна.

Відомості про частку Сторони 1:

Розмір частки: ___________,00 гривень (__________________ тисячі ______________гривень 00 коп.), що становить 11 % статутного капіталу Товариства (що підтверджується довідкою та/або свідоцтвом, виданими Товариством).

2.1.2. Сторона 2 після підписання Договору може звернутися до Товариства з проханням про переоформлення на її ім'я свідоцтва про передачу внеску до статутного капіталу Товариства.

2.1.3. Сторона 2 вважається повноправним учасником Товариства з моменту підписання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі. З цього моменту Сторона 1 втрачає усі права та обов'язки по відношенню до Товариства та до інших учасників Товариства, які були обумовлені її статусом як учасника Товариства.

2.1.4. Сторона 2 зобов'язана надати для державної реєстрації зміни до установчих документів, пов'язані із зміною учасників Товариства, на протязі 5 робочих днів з моменту підписання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі

2.1.5. За уступку частки в статутному капіталі Товариства Сторона 2 зобов'язується сплатити Стороні 1 суму ____________,00 гривень (____________ тисячі п’ятсот гривень 00 коп.).

2.1.6. Порядок оплати: оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони 1. Днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку Сторони2.

2.1.7. До Сторони 2 при продажі частки Стороною 1 одночасно переходять усі права та обов'язки, що належать останній на момент продажу частки.

2.1.8. Сторона 2 з моменту придбання частки в Товаристві зобов'язується виконувати вимоги установчих документів Товариства, а також нести всі обов'язки учасника, що випливають з установчих документів та чинного законодавства.

2.1.9. Витрати, пов’язані із нотаріальним посвідченням Основного договору, покладаються на Сторону 2.

3. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО ДОГОВОРУ

3.1. Сторони укладають Основний договір, проект якого складається Стороною 2 і надається останньою Стороні 1.

3.2. У разі, якщо Сторона 1, одержавши проект Основного договору від Сторони 2, ухиляється від його укладення в установлений цим Договором строк, Сторона 2 має право:

3.2.1. вимагати укладення Основного договору в судовому порядку; 

3.2.2. На відшкодування Стороною 1 збитків (в тому числі упущеної вигоди), завданих таким простроченням.

3.3. У разі, якщо Сторона 1, одержавши проект основного Договору від Сторони 2, ухиляється від його укладення в установлений цим Договором строк, крім наслідків передбачених п. 3.2. цього Договору, Сторона 1 сплачує Стороні 2 штраф у розмірі 10 % від загальної вартості частки в статутному капіталі, передбаченої в п. 2.1.5. цього Договору.

3.4. У випадку укладення договору купівлі-продажу, а також інших угод щодо частки у статутному капіталі Товариства з третьою особою протягом терміну дії даного Договору (п. 5.1. Договору), Сторона 1 сплачує Стороні 2 штраф у розмірі 50% договірної вартості частки (п. 2.1.5 Договору).

4. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

4.1. Всі розбіжності, які виникають по цьому Договору або у зв'язку з ним вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

4.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, ці розбіжності передаються на вирішення у встановленому законодавством України порядку до суду.

5. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

5.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання та нотаріального посвідчення і діє до дати підписання Сторонами Основного договору, але в будь-якому разі не пізніше ніж до "22" червня 2008 року. Строк договору може бути продовженим за взаємної згоди сторін.

5.2. В інших випадках даний Договір може бути достроково розірваним лише за взаємної згоди сторін. В такому випадку розірвання оформляється додатковою угодою до даного Договору.

6. ІНШІ УМОВИ

6.1. Сторони стверджують, що:

  • договір прочитаний ними, кожним особисто;

  • однаково розуміють значення і умови цього договору та його правові наслідки;

  • правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

  • їх волевиявлення є вільним і відповідає їх внутрішній волі;

  • договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину;

  • не обмежені в праві укладати правочини, не визнані у встановленому порядку недієздатними та неправоздатними повністю або частково.

6.2. Можлива недійсність окремого положення даного Договору не має наслідком недійсності інших його положень та Договору в цілому.

6.3. Зміст ст.ст. 202, 203, 209, 215-220, 228-236, 258, 261, 570-571, 635, 640, 651-654 Цивільного кодексу України, ст.65 Сімейного кодексу України, сторонам нотаріусом роз’яснено.

6.4. Відсутність податкової застави в Сторін перевірено по Витягу з державного реєстру рухомого майна про податкові застави від 22.05.2008 року за № 9222730.

6.5. Витрати по нотаріальному посвідченню цього Договору сплачує Сторона 2.

6.6. Цей Договір складено в трьох примірниках, один з яких залишається в справах приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу _____________, а два інші видаються Стороні 1 та Стороні 2.

ПІДПИСИ СТОРІН

Сторона 1

Громадянка України

__________________,

Адреса: м. Тернопіль,

вул. __________________

____________________

Сторона 2

Товариство з обмеженою відповідальністю

"ХХХ".

Адреса: Село Байківці, вул. _______________, Тернопільського району Тернопільської області

Директор

_____________ ХХХХХХ

22 травня 2008 року цей договір посвідчено мною, ______________, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу.

Договір підписано у моїй присутності.

Особу громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХХХХ" і повноваження його представника перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за № _______.

Стягнуто плати згідно ст. 31 Закону України „Про нотаріат”.

Приватний нотаріус _______________

ЗРАЗОК

Договір

дарування цінних паперів

м. Тернопіль

11 липня 2007р.

Сторони:

Дарувальник: Громадянин (ка) України ____________________________________________________________________

Документ, що засвідчує особу: паспорт серія _____ № ________________ Орган, що видав документ: ____________________________________________________________________ Дата видачі_______________________,

Ідентифікаційний номер __________________________

В особі

___________________________________________________________________________________________________________

Документ, що засвідчує особу: паспорт серія _____ № ________________ Орган, що видав документ: ____________________________________________ Дата видачі_______________________,

Ідентифікаційний номер __________________________

з однієї сторони та

Обдаровуваний: Громадянин (ка) України _________________________________, паспорт серії ____ № ______________________ виданий _______________________________________________________, ідентифікаційний номер _________________ з другої сторони, уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет договору.

1.1. Дарувальник зобов’язується безоплатно передати Обдаровуваному цінні папери у власність, склад яких, а також порядок та умови передачі визначаються цим Договором.

1.2. Предметом дарування за цим Договором є наступні цінні папери (надалі - ЦП):

1.2.1.

Вид та тип ЦП:

Акція проста

1.2.2.

Найменування емiтента ЦП, код за ЄДРПОУ:

Відкрите акціонерне товариство " Бережанський хлібзавод" Код ЄДРПОУ 05510881

1.2.3.

Номінальна вартість одного ЦП:

0,25 грн. ( нуль гривень 25 копійок).

1.2.4.

Форма випуску ЦП:

документарна

1.2.5.

Міжнародний ідентифікаційний номер ЦП:

UA 1900311002

1.2.5.

Кількість ЦП по договору:

штук

1.3. Дарувальник гарантує, що предмет дарування належить йому по праву приватної власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави або іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, державними органами або державою, а також не обтяжений будь-яким іншим способом, передбаченим чинним в Україні законодавством.

1.4. Право власності на предмет дарування належить Дарувальнику на підставі _______________________________________

_________________________________________________________________________

1.5. Сторони визначають вартість предмета дарування у сумі______________________________________________________.

2. Строк, порядок передачі та прийняття предмета дарування.

2.1. Дарувальник зобов’язаний передати предмет дарування протягом трьох днів з моменту укладення цього Договору. Крім того, Дарувальник зобов’язаний передати Обдаровуваному документи, необхідні для перереєстрації прав власності на ЦП в момент підписання даного договору, а саме:

  • засвідчене належним чином передавальне розпорядження;

  • сертифікат акцій;

  • анкету власника;

  • ксерокопію паспорта Дарувальника і ксерокопію його ідентифікаційного коду;

  • при потребі заяву про зміну реквізитів Дарувальника в системі реєстру власників;

2.2. Витрати пов’язані з передачею предмета дарування та перереєстрацією права власності на ЦП несе Обдаровуваний.

2.3. Право власності в Обдаровуваного на предмет дарування виникає в момент перереєстрації права власності на ЦП . Відповідальним за перереєстрацію прав власності на ЦП є Обдаровуваний.

3. Права та обов’язки сторін.

3.1. Обов’язки Дарувальника:

3.1.1. Передати Обдаровуваному предмет дарування в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі.

3.1.2. Повідомити Обдаровуваного про всі відомі йому недоліки предмета дарування, або особливі властивості, які можуть біти небезпечними для життя, здоров’я, майна Обдаровуваного або інших осіб.

3.2. Права Дарувальника:

3.2.1. Відмовитись від передання предмета дарування в майбутньому, якщо після укладення цього Договору його майновий стан значно погіршився.

3.3. Права Обдаровуваного:

3.3.1. Уразі настання строку передачі предмета дарування, вимагати від Дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

4. Відповідальність сторін.

4.1. У випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

4.2. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов’язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання.

4.3. Жодна із Сторін не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому Договору, якщо це невиконання чи неналежне виконання зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов'язана не пізніше 10 календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу Сторону.

5. Строк дії Договору та інші умови.

5.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

5.2. Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов’язковим складанням письмового документу.

5.3. Усі спори, що пов’язані з цим Договором вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України.

5.4. Даний Договор укладено у трьох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін.

5.5. У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються нормами чинного законодавства.

Дарувальник:

_______________________________________________________________________

Обдаровуваний:

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

( ________________________________________ )

ПЕРЕДАВАЛЬНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Дата складання розпорядження “_______”________________________2007р.

Дата проведення операції

1. Відомості про зареєстровану особу, з рахунку якої списуються цінні папери:

Номер особового рахунку

Cтатус:  власник омінальний утримувач

Прізвище, ім`я, по батькові (для юридичної особи - код ЄДРПОУ та найменування)

_________________________________________________________________________________________

Дані документу, що посвідчує особу (вказуються тільки для фізичних осіб):

Вид документа _____________________________ Серія _________ № __________________

Орган, що видав документ ___________________________ Дата видачі “_______”_________________________19_____р

2. ідомості про контрагента операції , на рахунок якого будуть зараховані цінні папери:

Cтатус:  власник  номінальний утримувач

Прізвище, ім`я, по батькові (для юридичної особи - код ЄДРПОУ та найменування)

________________________________________________________________________________________________________

Дані документу, що посвідчує особу (вказуються тільки для фізичних осіб):

Вид документа _____________________________ Серія _________ № __________________

Орган, що видав документ ___________________________ Дата видачі “_______”_________________________19_____р

3. ПРОСИМО ПЕРЕРЕЄСТРУВАТИ З ЗАРЕЄСТРОВАНОЇ ОСОБИ НА КОНТРАГЕНТА ЦІННІ ПАПЕРИ:

Емітент: Код ДРПОУ: 2769153 Найменування: Відкрите акціонерне товариство " Збаразький тепличний комбінат"

Код цінних паперів UA 1900401100

Найменування виду та типу цінних паперів : Акція проста

Номінальна вартість одного ЦП 0,25 грн. Кількість ЦП ______________________________ шт.

Сумарна вартість за номіналом  ________________________________________________________________грн.______коп.

Сума договору ___________________ грн. (не обов’язкове для заповнення)

Серії та номери сертифікатів (тимчасових свідоцтв), що додаються _________________________________________

  1. ВИД ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

 купівля-продаж  обмін

 дарування  передача ЦП до статутного фонду

 передача ЦП від власника до номінального утримувача  передача ЦП від номінального утримувача до власника

 передача ЦП між номінальними утримувачами  Інше (вказати) _____________________________________________

5. ВИЩЕВКАЗАНІ ЦІННІ ПАПЕРИ:

 - не обтяжені ніякими зобов‘язаннями та не блоковані;

 - є предметом застави і на їх передачу від зареєстрованої особи до контрагента є згода заставодержателя;

 - обтяжені такими зобов‘язаннями ________________________ - блоковані на підставі ___________________________

6. РЕКВІЗИТИ ДОГОВОРУ ПРО ВІДКРИТТЯ РАХУНКУ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ (вказуються, якщо однією з сторін операції виступає номінальний утримувач):

Номер __________Дата укладення “_____”_______________р. Діє до “_____”____________200__р.

7. РЕКВІЗИТИ ДЕПОЗИТАРНОГО ДОГОВОРУ (вказуються, якщо у якості номінального утримувача виступає депозитарій): 

Номер __________Дата укладення “_____”_______________р. Діє до “_____”____________200__р.

8. ПІДПИСИ

Зареєстрована особа Заставодержатель

(уповноважена особа зареєстрованої особи) (уповноважена особа заставодержателя)

____________________________ ____________________________

/__________________________/ /__________________________/

ПІБ, посада ПІБ, посада

М.П. М.П.

“___”_________________ 200_____р.

Я, __________________________________________________________________________________

засвідчую справжність підпису громадянина(ки) __________________________________________

який зроблено у моїй присутності. Особу гр.______________________________________________ котрий (котра) підписав(ла) передавальне розпорядження встановлено на підставі ______________

Зареєстровано в реєстрі за № ________ М.П. Підпис

Перелік використаної літератури:

На сьогоднішній день в Україні прийняті і діють наступні законодавчі акти в сфері корпоративного права.

  1. Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 року, чинний з 01.01.2004 року.

  1. Сімейний кодекс України, прийнятий 10.01.2002 року.

  1. Господарський кодекс України зі змінами, прийнятий 16.01.2003 року, чинний з 01.01.2004 року.

  1. Господарський процесуальний кодекс України, прийнятий 06.11.1991 року №1798-ХІІ зі змінами.

  1. Закон України „Про господарські товариства” – чинний з 19.09. 1991 року, №1576-ХІІ.

  1. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 року.

  1. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, №755-ІV від 15.05.2003 року зі змінами.

  1. Закон України „Про фондовий ринок і цінні папери” від 23.02.2006 року, №3489- ІV.

  1. Закон України №3929-ХІІ- 2004 року „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

  1. Закон України №2402-ІІІ від 26 квітня 2001 року „Про охорону дитинства”.

  1. Закон України „Про власність” від 17.02. 1991 року №697-ХІІ.

  1. Інструкція „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” від 03.03.2004 року №283/8882.

  1. Указ Президента України від 10 липня 1998 року №762/98.

  1. Закон України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.

  2. Закон України „Про приватизацію державного майна” від 06.03.1992 року.

  1. Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 року.

  1. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15.12.2006 року.

  1. О.Р.Кібенко „Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи”, 2205 рік.

  1. О.Р.Кібенко „Корпоративне право”, навчальний посібник, 1999 рік.

  1. В.М. Кравчук „Корпоративне право”, науково-методичний коментар законодавства та судової практики, 2005 рік.

  1. О.М.Вінник „Господарські товариства і виробничі кооперативи: Правове становище”, 1998 рік.

  1. І.В.Спасибо-Фатєєва „Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин”, 2000 рік.

  1. І.В.Спасибо-Фатєєва „Корпоративні відносини і корпоративні спори”.

  1. Ірина Селіванова „Деякі аспекти виникнення в держави корпоративних прав”.

  1. „Нотаріат для Вас”, науково-практичний журнал української нотаріальної палати, №11, 2006 рік.

  1. „Нотаріат для Вас”, науково-практичний журнал української нотаріальної палати, №05, 2007 рік.

  1. „Нотаріат для Вас”, науково-практичний журнал української нотаріальної палати, №3, 2008 рік.

  1. „Мала енциклопедія нотаріуса”, науково-практичний журнал, №5, 2005 рік.

  1. „Мала енциклопедія нотаріуса”, науково-практичний журнал, №1,№2, №3, 2007 рік.

  1. „Юридичний радник”, журнал юристів України, №5, №6, 2007 рік.

  1. Довідник нотаріуса, №5, 2005 рік.

  1. Довідник нотаріуса, №3, 2007 рік.

  1. Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі. Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.1998 року №95.

  1. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 року №60.

  1. Офіційний вісник України. - 2002 рік. - №17.-стор. 906.

  1. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів” від 30.10.1996 року.

  1. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.02.2003 року №64 „Щодо захисту прав власників цінних паперів при здійсненні депозитарного обліку”.

  1. Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №942 від 26.04.2007 року.

  1. Декрет Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1993 року №43-93 зі змінами.

  1. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889-ІV.

  1. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних-підприємців” від 15.05.2003 року №775-ІV.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методичні рекомендації з питань ведення нотаріального діловодства, посвідчення довіреностей та заповітів

    Методичні рекомендації
    Даний методичний посібник призначений для посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних рад та має на меті звернути увагу вказаним посадовим особам на помилки, які мають місце при веденні діловодства, посвідченні довіреностей, заповітів.
  2. Постановою Верховної Ради України від 04. 06. 2010 року №2318-У1 "Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік ", ст. 106 Цивільного кодекс

    Кодекс
    З метою оптимізації використання комунального майна та удосконалення фінансово-господарської діяльності лікувально-профілактичних закладів міста, керуючись Постановою Верховної Ради України від 04.
  3. Вської області управління юстиції в миколаївській області право XXI століття: становлення та перспективи розвитку збірник наукових праць миколаїв 2006

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук (голова); Ємельянова Л.В. канд. юр. наук; Козляковський П.А. канд. пед. наук; Козаченко О.В. канд. юр. наук (заступник голови); Обручков Р.
  4. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (1)

    Документ
    Пропорційні вибори до місцевих рад виявилися важким випробуванням для політичних партій України. Отримавши монополію на укладання списків кандидатів в депутати, партії виявилися неготовими до такої відповідальності.
  5. Пірен М. І. Куць О. М., Заблоцький В. В. Мовна політика в Україні: аналіз та впровадження: Монографія

    Документ
    доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови філологічного факультету Харківського національного університету Калашник В. С.

Другие похожие документы..