Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Курс лекций'
Под валеологией (от лат. valeo - быть здоровым, здравствовать) подразумевалась наука о профилактически-оздоровительных основах медицины, путях и мето...полностью>>
'Программа'
Обзорная автобусная экскурсия позволяет сформировать общее представление о Лондоне и главных его достопримечательностях. Программа автобусной экскурси...полностью>>
'Документ'
По неофициальным данным в России насчитывается более трех миллионов человек, регулярно принимающих наркотические препараты. Средний возраст начала уп...полностью>>
'Лекция'
Главным экономическим мотивом и принципом деятельности фирмы выступает возможность получения не просто прибыли, а достижения ее максимальной величины...полностью>>

Тематичний план дисципліни Навчально-методичне забезпечення до кожної теми дисципліни Тема Фінансова система І фінансова діяльність держави

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство аграрної політики України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів

Навчальний посібник

для вивчення дисципліни

Фінансове право”

студентами економічного факультету спеціальності

7.050106 "Облік і аудит"

денної та заочної форми навчання

Миколаїв – 2005 р.

Відповідальній за випуск: к.е.н. , доцент Кушнір І.В.

ЗМІСТ

Вступ...........................................................................................................

Тематичний план дисципліни..................................................................

Навчально-методичне забезпечення до кожної теми дисципліни..........

Тема 1. Фінансова система і фінансова діяльність держави.......

Тема 2. Предмет, метод та система фінансового права.............

Тема 3. Правові основи фінансового контролю в Україні.........

Тема 4.Правове регулювання державних доходів. Податкове право.......................................................................................................

Тема 5. Правове регулювання державних видатків... ....................

Тема 6. Бюджетне право та бюджетний процес в Україні............

Тема 7. Правові основи державного .кредиту.................................

Тема 8.Правові основи страхування...............................................

Тема 9. Правові регулювання грошового обігу.............................

Тема 10. Правові основи банківської діяльності...........................

Тема 11.Правові засади валютного регулювання..........................

Література.....................................................................................................

ВСТУП

В умовах переходу до ринкових відносин в економіці важливим фактором її розвитку є активне використання механізму фінансів. Запровадження в дію цього механізму, забезпечення цілеспрямованого його функціонування відповідно до завдань суспільства і держави здійснюється за допомогою норм фінансового права.

Вивчення фінансового права передбачає всебічне оволодіння його теоретичними та практичними положеннями. Коло питань, запропоновані в методичних вказівках, передбачають системний аналіз фінансово - правових понять і категорій, на основі якого розкрито структурно-логічну систему фінансового права: правове регулювання бюджетної діяльності, доходів і видатків держави, державного страхування, грошового обігу, банківської та валютної діяльності, ціноутворення тощо.

Поглиблене вивчення фінансового права, усвідомлення механізму дії фінансово-правових норм є важливим і необхідним для майбутніх спеціалістів.

Метою дисципліни є надання студентам теоретичних знань і практичних навичок з питання правового забезпечення функціонування фінансового механізму та фінансових відносин, що регулюють фінансову діяльність та фінансову систему. Навчальний матеріал ґрунтується на сучасній законодавчій та нормативно-правовій базі. Практичне застосування теоретичних аспектів фінансово-правової діяльності відображено в задачах та прикладах.

Вивчення навчального матеріалу дисципліни підвищить знання студентів в галузі правового забезпечення фінансової діяльності та фінансової механізму держави.

Тематичний план дисципліни

№п/п

Тема

Всього, годин

Кількість лекцій, годин

Кількість практичних занять, годин

Самостійна робота,

годин

1

Фінансова система і фінансова діяльність держави

2

2

3

2

Предмет, метод та система фінансового права

2

2

3

3

Правові основи фінансового контролю в Україні

2

2

2

4

Бюджетне право та бюджетний процес в Україні

4

4

5

5

Правове регулювання державних доходів. Податкове право 19

4

4

5

6

Правове регулювання державних видатків 21

4

3

3

7

Правові основи державного кредиту 23

2

2

5

8

Правові основи страхування 25

2

2

8

9

Правові регулювання грошового обігу 27

2

2

5

10

Правові основи банківської діяльності.

3

3

5

11

Правові засади валютного регулювання

3

4

4

Всього

30

30

48

Згідно з навчальним планом загальний обсяг годин, які виділяються на вивчення дисципліни “Фінансове право”, становить 108 годин, із них передбачено 30 годин лекційних занять і 30 годин практичних занять. Значна частина курсу винесена на самостійне вивчення дисципліни.

Тема 1. Фінансова система і фінансова діяльність держави

1.1.Питання до теми:

- виникнення фінансів;

- фінансова системи держави;

- методологічне забезпечення фінансового механізму;

- фінансова діяльність;

- фінансова політика держави;

Література для самостійного вивчення теми: [3, 23, 55,56 ].

Фінанси, беручи участь у регулю­ванні обміну й споживання, були пов'язані з виникненням і роз­витком товарно-грошових відносин. Вони існували на рівні при­мітивних форм, брали вже участь у стихійних, епізодичних ви­падках обміну. А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, аналізуючи розвиток вартості, виділяли чотири її форми, що відображають певні якісні етапи. Перша (проста, одинична чи випадкова) форма вартості характеризувала нерегулярний, стихійний обмін товарів. Природно, що ні про які гроші чи специфічні еквіваленти тут не йшлося. Друга (еквівалентна) форма вартості характеризувала стійкі форми обміну, означала появу потреби в певних еквіва­лентах вартості. Третя (загальна) форма вартості передбачає появу єдиного, загального еквівалента, але це знов-таки ще не гроші. На цій стадії могли використовувати хутра, бруски заліза тощо. Але дійсно загальним еквівалентом у цей період стає худо­ба. Досить згадати скарбницю давньоруських князів (скотарницю) чи її скарбника (скотарника). Та й саме загальне поняття заможності, багатства — «капітал» теж пов'язано з цим етапом (сариt — лат. — голова), коли голова худоби асоціювалася з добробутом особи. І тільки четверта (грошова) форма вартості зумовить формування й використання саме грошових фондів.

Теоретичні засади розвитку фінансової системи держави в сучасних умо­вах базуються на переосмисленні сутності економічних категорій, їхнього взаємозв'язку у відповідності з процесами, що зумовлюються змінами в самій економічній системі.

Саме собою функціонування фінансової системи держави визначає еле­мент державного (адміністративного) втручання у ринкові механізми господа­рювання. Тому постає питання про нове функціональне призначення
державних фінансів у ринковій системі.

Су­часна державна фінансова система має змогу впливати на національний фінан­сово-кредитний ринок і його суб'єктів. Намагаючись замінити ринковий механізм саморегулювання, держава у ринковій економіці, маючи значні фінан­сові ресурси, може впливати, а відповідно й коригувати поведінку, потреби й ін­тереси окремих суб’єктів фінансової системи.

У фінансовій науці питання про сутність державних фінансів, їхню роль у соціально-ринковій економіці активно досліджувалися представниками західної фінансової думки. Зокрема Р. Масгрейв, Н. Сінгер визначають державні фінан­си як особливу форму функціонування державного сектору економіки. Такий підхід дає змогу визнати, що державна фінансова система через відповідні інс­титуції реалізовує фінансову політику держави, яка зводиться не лише до окре­мої господарської фінансової діяльності, а й насамперед реалізує соціально-еко­номічні цілі певного угрупування, що перебуває при владі.

На сьогодні для України, як і для інших трансформаційних економік, особливе значення має обґрунтування фінансової політики держави, бо остан­ня визначає ефективність функціонування і впливу на соціально-економічні процеси фінансової системи держави. Якщо в умовах сформованої ринкової системи фінансова політика урядів мало чим відрізняється і залежить лише від фази економічного циклу, яку проходить національна економіка, то зовсім ін­ші завдання стоять перед фінансовою політикою країн із трансформаційною економікою. Суб'єктивізм і невизначеність цілей фінансової політики для та­ких країн зумовлюється необхідністю вирішення тактичних завдань, а також процесом перерозподілу економічного потенціалу країни в процесі його при­ватизації. Лобіювання інтересів окремих фінансово-промислових груп у фінансовій політиці держави — явище, притаманне всім трансформаційним еконо­мікам. У цій ситуації фінансова політика і фінансова система держави реалізує інтереси не суспільства, а окремих кланів, що перебувають при владі. Подібна ситуація породжує проблеми корупції і функціонування тіньового сектору еко­номіки. Ці проблеми необхідно розглядати не як суб'єктивні явища, що харак­терні для окремої країни, а як об'єктивно-історичні, що зумовлюють транс­формаційні процеси, в основі яких лежить перерозподіл національного багатства політичним та адміністративно-господарським апаратом. Розв'язанню цих проблем сприятиме передусім прийняття відповідних законів, створення дієвого механізму їхньої реалізації і закінчення приватиза­ційних процесів у країні.

Важливе значення для трансформаційної економіки має визначення пріо­ритетів фінансової політики, її ідеології та стратегії. Саме стратегія фінансової політики держави дає змогу переступити через суперечності сьогодення і виз­начити перспективи інтеграції України до світової ринкової системи.

Стратегічною метою соціально-економічної політики для України є фінан­сова політика інноваційного розвитку, яка має забезпечити реструктуризацію економіки, технічне переоснащення вітчизняних підприємств, тобто створити умови для їхньої конкурентоспроможності на світовому ринку. Саме такий під­хід забезпечить якісно нові умови інтеграції українських виробників, а відтак і національної економіки у світове співтовариство.

Реалізація цієї стратегії визначає необхідність розроблення і впровадження відповідного механізму державної соціально-економічної політики, який би поєднав реалізацію як стратегічних, так і тактичних цілей. Дієвість і ефектив­ність механізму конкретизується через реалізацію таких тактичних цілей: пра­вове забезпечення шляхом прийняття відповідних законів і нормативних актів; створення організаційно-інституційного забезпечення цього процесу; впровад­ження відповідного механізму фінансування інноваційного розвитку українсь­ких підприємств.

До цієї комплексної програми мають входити такі напрями:

  • розроблення теоретико-методологічних засад моделі інноваційного розвитку для України, яка б базувалася на відповідному зарубіжному досвіді, тео­ретичних розробках і особливостях макроекономічної ситуації в Україні;

  • обґрунтування відповідної бюджетної політики, до якої б входило виз­начення основних шкроекономічних показників та їхній взаємозв'язок із фі­нансовими показниками державного бюджету. Причому, враховуючи тенденції економічного розвитку України та стратегію інноваційного розвитку, вважаємо за доцільне узгоджувати показники щорічних бюджетів із показниками бюд­жетної стратегії на період до п'яти років;

  • реалізацію ефективного механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України, що базується на пріоритетності впровадження інноваційних технологій і продукцій вітчизняними підприємствами.

Фінансові відно­сини в країні можуть успішно розвиватися тільки тоді, коли держава створює відповідні умови. У своїх діях з організації економіки і держава, і підприємства використовують фінансовий механізм, який є складовою частиною господарсь­кого механізму.

Економісти у складі господарського механізму виділяють чотири елементи: фінансовий механізм, індикативне планування, ціноутворення та юриспруденцію. Провідне місце у структурі гос­подарського механізму посідає фінансовий механізм.

Фінансовий механізм стимулює весь процес відтворення: виробництво, роз­поділ, обмін і споживання. Він має забезпечувати найсприятливіші умови для макроекономічних процесів, а на мікрорівні — сприяти чіткій взаємодії усіх його елементів: податкових, кредитних, бюджетних, валютних, митних та інших.

Серед економістів немає єдиної думки щодо змісту поняття фінансовий ме­ханізм.

Розглянемо деякі визначення фінансового механізму для макро- і мікрорівнях, що з'явилися в економічній літературі за останні 30 років:

- фінансовий механізм — це сукупність форм, методів і важелів планового уп­равління фінансовими відносинами, пов'язаними з плануванням фінансів, ут­воренням, розподілом і використанням грошових доходів, нагромадженням фондів, із системою фінансування видатків;

- фінансовий механізм — це сукупність методів та форм, інструментів і важе­лів впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства в процесі здійс­нення розподільчих і перерозподільчих фінансових відносин;

- фінансовий механізм — це сукупність конкретних форм і методів забезпе­чення розподільчих і перерозподільчих відносин, утворення доходів, фондів гро­шових коштів;

- фінансовий механізм — це система фінансових важелів впливу на організа­цію, планування і стимулювання використання фінансових ресурсів7;

- фінансовий механізм — це складова частина господарського механізму, су­купність фінансових стимулів, важелів, інструментів, форм і способів регулю­вання економічних процесів і відносин. Фінансовий механізм включає переду­сім ціни, податки, мита, пільги, штрафи, санкції, дотації, субсидії, банківський кредитний і депозитний проценти, облікову ставку, тарифи;

- фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансовими від­носинами підприємства через фінансові важелі за допомогою фінансових методів10; фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансами під­приємства з метою досягнення максимального прибутку";

- фінансовий механізм — це сукупність форм і методів створення і викорис­тання фондів фінансових ресурсів із метою забезпечення різних потреб держав­них структур, господарських суб'єктів і населення;

- фінансовий механізм — це сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, які функціонують у процесі формування, розподілу й використання цільових централізованих і децен­тралізованих фондів грошових ресурсів для задоволення потреб суспільства;

- фінансовий механізм підприємства — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і фондів грошових за­собів із метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати виробництва;

- фінансовий механізм — це система дії фінансових важелів, яка виражаєть­ся в організації, плануванні й стимулюванні фінансових ресурсів.

Із наведених визначень фінансового механізму стає зрозумілим, що всі вони мають характерний недогляд, а саме — відсутність окремих або й цілих груп елементів.

Фінансове управління економікою, так само як і її фінансовий механізм, реалізують себе через сукупність управлінських функцій, головні з яких — прог­нозування, планування, стимулювання, контролювання, регулювання, коорди­нування, організація.

Прогнозування — це система наукових уявлень про напрями розвитку май­бутнього стану економіки. Воно надає науково обґрунтовану інформацію про якісні та кількісні параметри розвитку економіки у перспективі.

Планування — це планомірне управління процесами створення, розподілу, перерозподілу і використання грошових ресурсів'7.

Стимулювання — це вплив на спонукальні мотиви вчинків людей, ступінь залежності винагороди від результатів праці.

Контролювання є перевіркою виконання планів розвитку економіки, сис­темою спостережень і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта ухваленим управлінським рішенням, виявлення результатів управлінських впли­вів на об'єкт.

Регулювання — це вплив на об'єкт управління з метою досягнення стану його стійкості у разі виникнення відхилень від графіків, планових завдань, виз­начених норм і нормативів.

Координування — це узгодження, приведення у відповідність окремих ла­нок у фінансовому управлінні на макро- чи мікрорівні.

Організація у фінансовому управлінні передбачає налагодження і впорядку­вання процесів функціонування економіки за допомогою заходів, важелів, інст­рументів, методів, різних форм удосконалення діяльності фінансових інститутів,

Організація є свідомим способом координації, ринок — несвідомим. Усе, що відбувається всередині організації, важливе для розуміння того, що відбу­вається за її межами.

Організація у першому розумінні тісно пов'язана з наукою про управління. Однак між ними є відмінність. "Організація" відповідає на питання: чим управ­ляти? А "управління" — як впливати на об'єкт? Фінансовий механізм організації є категорією фінансового управління еко­номікою, оскільки організовує виробничу і торговельну поведінку суб'єктів гос­подарювання.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. 1. фінансова діяльність держави

    Документ
    УДК347.73(477)(075.8)ББК 67.9(4УКР)402я73К20РекомендованоМіністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист № 14/18.
  2. Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки 0304 «Право» для студентів 3-го курсу юридичного факультету І

    Документ
    Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Основи фінансів та бухгалтерського обліку” затверджений на засіданні кафедри економічних та фінансово-правових дисциплін ФПЗПДП ННІПП НАВС від 06 січня 2011 року, протокол №8.
  3. Тематичний план дисципліни тема Лекції Семінарськ І заняття Практичні заняття

    Документ
    Дисципліна "Фінансовий ринок" має на меті сформувати у студентів систему теоретичних і практичних знань з основ функціонування та розвитку фінансового ринку як підсистеми фінансових відносин.
  4. Ф. Л. Жорін юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки навчально-методичний посібник

    Навчально-методичний посібник
    Пропонований навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни «Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки» містить методичні вказівки, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи
  5. Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти управлінська діяльність в загальноосвітньому навчальному закладі в умовах профільного навчання

    Диплом
    Ідея досвіду: Створення цілісної системи, у межах якої здійснюється диференційований підхід до навчання, формування умінь і навичок за обраним профілем професії, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів,

Другие похожие документы..