Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Методическое письмо'
Государственный выпускной экзамен проводится в соответствии с Положением о формах и порядке проведения государственной (итоговой) аттестации обучающи...полностью>>
'Документ'
в конференц-зале "СУЗДАЛЬ", 3 этаж центрального холла корпуса "Гамма-Дельта" ГК "ИЗМАЙЛОВО", 105613, г. Москва, Измайло...полностью>>
'Статья'
(в ред. Федеральных законов от 01.12.2007 N 318-ФЗ, от 29.04.2008 N 58-ФЗ, от 30.06.2008 N 108-ФЗ, от 08.11.2008 N 195-ФЗ, от 17.07.2009 N 164-ФЗ, от...полностью>>
'Программа'
некоторые общие наблюдения о взаимоотношениях судейского корпуса и адвокатско-прокурорского сообщества в соединенных штатах, Бьорн Ланг, Ноябрь 2009 г...полностью>>

Е. А. Зінь регіональна економіка

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

49



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

освіти. Структура трудових ресурсів в цьому напрямку безпосередньо залежить від впливу територіальних і галузевих факторів.

Чисельність трудового населення кожного регіону постійно змі­нюється. З одного боку відбувається збільшення чисельності трудових ресурсів за рахунок вступу молодих людей в працездатний вік, залу­чення до праці незайнятих людей, що проживають на даній території, а також людей, які переселились з інших регіонів. Одночасно можливе скорочення трудового населення за рахунок тієї частини населення, що стає непрацездатною, людей, що виходять на пенсію.

Для характеристики тенденцій у зміні стану трудових ресурсів на території окремих регіонів України в табл. 2.5 наведена кількість зайнятого населення за період з 1995 р. по 2002 р.

Таблиця 2.5.

Кількість зайнятого населення по регіонах (мдн. чод.)

Наведені дані свідчать, що в цілому по Україні кількість зайня­того населення зменшується. Збільшення кількості зайнятого населен­ня відмічено тільки в м. Києві (на 8,4%) та практично не змінюєть­ся в Криму. На території інших регіонів спостерігається зменшення кількості зайнятого населення з різною інтенсивністю в залежності від місцевих особливостей впровадження нових ринкових відносин. На території Степового регіону зменшення склало 6,9% при практич­ній стабільності зайнятого населення в Одеській та Миколаївській об­ластях, на території Донбаського регіону кількість зайнятого населення

46


Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

зменшилось на 16,3%, особливо в Луганській області — в 2 рази та Донецькій — на 18%.

На формування кількісного складу трудового населення регіону не­гативно впливають такі фактори, як зменшення природного приросту на­селення, погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості, зни­ження народжуваності, зростання смертності, міграція населення із сіл в міста в результаті впливу урбанізації, труднощі, що виникли у суспіль­стві в результаті формування нових економічних відносин, створення ринкового середовища. Змінився сучасний стан використання трудових ресурсів. На використання трудових ресурсів постійно впливають про­цеси приватизації державних підприємств, створення нових умов для розвитку підприємств різних форм власності та видів діяльності. В про­цесі змін, що відбулися у суспільних відносинах, стався перерозподіл трудових ресурсів між виробничою та невиробничою сферами, пере­розподіл між галузями народного господарства та підприємствами різ­них форм господарювання. Змінюється професійний рівень працівників під впливом вимог нових більш досконалих технологічних процесів, підвищується ефективність використання кваліфікованої праці. Фор­мується ринок праці — важливий елемент ринкового середовища.

Поряд з позитивним впливом ринкових перетворень та процесу приватизації у суспільстві проявились негативні сторони. В результаті приватизації підприємств, розриву старих господарських зв'язків між підприємствами, зупинилася велика кількість підприємств, звільнилася значна кількість працюючих, з'явилась армія безробітних. Люди опини­лися на ринку праці не підготовлені до нових умов існування, змушені змінювати свою професію, шукати нових місць роботи, забезпечувати своє життя та життя своїх сімей. Всі ці процеси негативно вплинули на життєвий рівень людей. Ринкове середовище змінює соціальне уяв­лення про зайнятість, замість існуючих раніше вимог до повної зайня­тості, впроваджується уявлення про зайнятість населення, відповідно до розвитку виробництва, потреб суспільства.

Безробітними, згідно Закону України «Про зайнятість населен­ня», визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з неза­лежних від них причин не мають заробітку або інших непередбачених

47

Е. А. Зінь &

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІка

Таблиця 2.7

Кількість безробітного населення за методологією МОП в 2002р. (у віці 15-70років)

50

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Найбільша кількість безробітного населення сконцентровано на території Степового регіону (521,2 тис. осіб), особливо в Дніпропет­ровській (146,9 тис. осіб), Одеській (92 тис. осіб), Запорізькій (86,3 тис. осіб) областей та Донбаського регіону (510,9 тис. осіб), в тому чис­лі в Донецькій (218,3 тис. осіб), Харківській (155,6 тис. осіб) та Лу­ганській (137 тис. осіб) областях. Проте, використовуючи показник-ко-ефіцієнт безробіття можна зробити висновок відносно високого рівня безробіття також в інших областях. При загальному рівні безробіття на території України в 2002 р. в 10,1% найбільше значення вказано­го коефіцієнта відмічено в Карпатському регіоні (13,3%), в тому числі в Чернівецькій (16%), Львівській (12,8%), Івано-Франківській (12,5%) областях, в Поліському регіоні (12,1 %), особливо в Сумській (13,7%), Рівненській (13,3%), Житомирській (13,3%) областях.

В умовах, коли безробіття стало важливою соціальною проблемою, має здійснюватися державний вилив, державне регулювання склад­них суспільних соціальних процесів, щоб забезпечити захист людей від стихії ринку, не допустити руйнування інтелектуального надбання, збере/ти науково-технічний потенціал, науку, культуру, мистецтво.

Світовий досвід свідчить про наявність активного та пасивного виливу на рівень зайнятості населення.

Активні заходи включають стимулювання виробництва у всіх га­лузях економіки, створення належних умов для розвитку малого та се­реднього бізнесу, формування ринку праці, що дозволяє створити нові робочі місця та залучити в це виробництво вільну робочу силу.

До пасивних заходів належать грошова допомога безробітним, підвищення мінімального розміру заробітної плати, покращення со­ціальних умов для населення.

У створенні ринку праці, зниженні соціальної напруги в період формування нових економічних відносин важливу позитивну роль ма­ють відігравати працівники органів регіонального управління та місце­вого самоврядування, керівники підприємств, а також профспілки, що представляють інтереси людей.

В державі створена система соціального захисту населення. Створена державна служба працевлаштування, яка виконує декілька

51

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

функцій: здійснює реєстрацію громадян, які шукають роботу, розподі­ляє робочі місця, забезпечує консультацією безробітних, виплачує до­помогу з безробіття та організовує перепідготовку робітників.

В обласних центрах зайнятості спрямовують свою діяльність на виконання таких завдань:

  • працевлаштування;

  • організація професійного навчання;

  • перепідготовка;

  • здійснення контролю за виконанням підприємствами і організа­ціями законодавства про зайнятість.

В кожній області розробляють програми зайнятості населення, що базуються на прогнозних розрахунках ринку праці, сприяють підви­щенню рівня зайнятості. В програмах передбачають заходи, що спря­мовані на:

  • стабілізацію сфери прикладання праці, зменшення прихованого безробіття;

  • створення додаткових робочих місць;

  • самозайнятість та підприємницьку діяльність, працевлаштування населення, що проживає в сільській місцевості, а також жінок, ін­валідів, молоді;

  • здійснення профорієнтаційної роботи, перепідготовку фахівців, підвищення кваліфікації працюючих.

Для активної підтримки ринку праці, навчання кадрів для роботи в різних сферах трудової діяльності, для сприяння працевлаштуванню населення виділяються необхідні кошти із державного бюджету.

Позитивний досвід організації працевлаштування накопичений, наприклад, в м. Рівне. Місцева влада розглядає центр зайнятості як основну структуру, яка має координувати дії влади, установ, що здій­снюють підготовку кадрів. Значна увага приділена працевлаштуванню молоді. Тут налаштовують молодих людей на корисну працю, на вибір такої професії, яка користується попитом на ринку праці, одночасно викорінюючи в молодих людей споживацьке ставлення до жиїтя. Лю­дина, яка опинилася без роботи, може отримати консультації щодо на­явних вакансій, може з'ясувати, в яких професіях є потреба на ринку

52

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

праці. Центром зайнятості розповсюджується багато корисної інфор­мації для безробітних.

Для ефективного вирішення проблем зайнятості та безробіття на ринку праці необхідно:

  • при формуванні загальнодержавних, галузевих та регіональних програм економічного та соціального розвитку, реалізації програм структурної перебудови економіки, інвестиційних, приватизацій­них програм та програм реструктуризації підприємств передбача­ти здійснення заходів щодо ефективного вирішення проблем зай­нятості працівників;

  • визначати галузеві та регіональні пріоритети створення нових та підвищення ефективності використання наявних робочих місць, введення виробничих потужностей та об'єктів соціальної сфери;

  • передбачати залучення та ефективне використання капітальних вкладень, внутрішніх і зовнішніх інвестицій та інших фінансових надходжень для створення нових робочих місць, розширення зай­нятості населення;

  • вжити заходів щодо посилення стимулювання роботодавців до створення додаткових робочих місць. Під час проведення кон­курсів на розміщення державних замовлень надавати перевагу підприємствам з переважною чисельністю працюючих інвалідів з метою їх соціального захисту, стабілізації виробництва та збере­ження робочих місць для інвалідів;

  • посилити розвиток малого та середнього підприємництва, пере­дусім у регіонах з критичною ситуацією на ринку праці, особливо в населених пунктах з монофункціональною структурою вироб­ництва;

  • визначити обсяги професійно-кваліфікаційної підготовки фахів­ців і кваліфікованих робітників у навчальних закладах відповідно до потреб галузей економіки;

  • посилити контроль за ефективністю використання робочої сили на підприємствах, розвитком системи професійного навчання кад­рів на виробництві, реалізацією роботодавцем відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій заробітної плати тощо.

53



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Вирішення соціальної проблеми зайнятості та безробіття повинно здійснюватися в умовах посилення координуючої та регулюючої фун­кції в діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з розробленням та реалізацією заходів щодо ефективного використання трудових ресурсів.

2.3. Міграція населення як складний соціальний процес

Під впливом соціально-економічних факторів чисельність тру­дового населення змінюється. Велика роль і вплив на ці процеси завдає міграція населення, яка викликається потребою працевла­штування.

Міграція — це об'єктивний процес, який характеризується зміною постійного місця проживання окремих людей. На стан міграції впли­вають різноманітні фактори: стан економічного середовища, природні умови, наявність економічних зв'язків даного регіону з іншими, розви­ток міжнародних зв'язків, сімейні зв'язки та інші. Міграція приводить до перерозподілу трудових ресурсів між територіями та галузями на­родного господарства. У всіх випадках міжтериторіальна рухливість не може бути позитивною, якщо її розміри не відповідають потребам розвитку народного господарства.

Вивчаючи стан міграції протягом певного періоду, вивчають ос­новні тенденції, закономірності та вплив на зміну кількості населення. Міграційні процеси залежать від конкретних політичних та економіч­них процесів, що відбуваються в країні.

Узагальнення вітчизняного досвіду дозволяє виділити такі най­більш характерні періоди історії та відповідні ознаки міграції: • період індустріалізації, шо вплинув на розміри і напрями мігра­ції, коли значна частина населення із сіл переселилася у міста, з одних регіонів в інші. В результаті індустріалізації економіки, будівництва, введення в дію нових потужностей у різних галузях народного господарства виникла потреба у трудових ресурсах. Міське населення не могло задовольнити ці потреби, тому виник-

54


Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

ла внутрішньорегіональна та міжрегіональна міграція, що стало причиною збільшення чисельності міського населення. Ці проце­си супроводжувалися працевлаштуванням людей на новому місці роботи, вирішувалась житлова проблема в результаті розширення будівництва житлового фонду, здійснювалось навчання трудового населення новим професіям, підвищувалась кваліфікація праців­ників різних галузей економіки;

  • період перебудови економічних відносин, ринкова трансформація суспільства, впровадження різних форм власності, коли змінюєть­ся характер та інтенсивність внітрішньорегіональної та міжрегіо­нальної міграції. В цей період міграція із сіл в міста зменшується, а в деяких випадках набирає зворотного напрямку. Залишається міграція населення працездатного віку в м. Київ незважаючи на іс­нуючі обмеження у працевлаштуванні та труднощі у забезпечені житлом;

  • період міждержавних міграційних процесів, коли значна кількість населення спрямовується в інші країни для тимчасового чи пос­тійного проживання.

В залежності від характеру переміщення населення розрізняють міжрегіональну та міждержавну міграцію. Міжрегіональна міграція відображає переміщення населення із однієї області (району) в іншу, переміщення в системі «місто-село». Одним із напрямків такого виду міграції — це сезонна міграція на літній період для виконання сільсь­когосподарських робіт.

Міждержавна міграція характеризує переміщення населення з України в інші держави і навпаки.

Враховуючи, що міграційні процеси складаються з потоків виб­уття та потоків прибуття населення за певний період, доцільно визна­чати сальдо міграції, тобто різницю між кількістю людей, що прибули на певну територію, та кількістю тих, що виїхали. Крім цього, доціль­но використовувати такий показник, як коефіцієнт міграції (відповід­но міжрегіональної — кмр та міждержавної — кмд), який визначається як кількість прибувшого населення (або кількість осіб, що виїхало) на 1000 чоловік населення. Відповідно до цього коефіцієнт із знаком

55



Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

«плюс» характеризує приріст населення, із знаком «мінус» — змен­шення кількості населення.

Стан міграційних процесів в регіонах України характеризується даними (табл. 2.8). Наведені дані свідчать про наявність процесів ско­рочення кількості населення на території всіх регіонів України за ви­нятком Криму та м. Києва в результаті міжрегіональної міграції, а та­кож скорочення чисельності населення (за винятком Криму) в резуль­таті міждержавної міграції.

Таблиця 2.8

Коефіцієнти міжрегіональної та міждержавної міграції в 2002 р.

Від'ємна міжрегіональна міграція набула значних розмірів в Сте­повому регіоні (kvp = - 0,92), в т. ч. значний виїзд людей відмічено із Кіровоградської ир = - 3,3), Херсонської (kvp = - 2,1) та Дніпропет­ровської (kvp = - 0,9) областей.

Міждержавна міграція являє собою двосторонній процес, охоп­лює як експорт власної робочої сили, так й імпорт зарубіжної.

Протягом останніх років активно розвивалися міждержавні міг­раційні процеси експортного змісту і, таким чином, Україна увійшла як учасник до міжнародного ринку праці, який характерний наявніс­тю таких тенденцій, як демократизація трудових відносин, вимоги

56


Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

до відтворення робочої сили, підвищення рівня умов життя і праці лю­дей, розвиток та вдосконалення особистостей на основі загальнолюд­ських цінностей.

Масштаби міждержавних міграційних процесів зростають, збіль­шується кількість людей, які залучаються до працевлаштування за ме­жами України. Особливо значного обсягу набуває виїзд людей із об­ластей Донбаського регіону мд = - 1,47), в т. ч. із Донецької області (к„д = - 1,8). Також значна кількість людей виїжджає із інших регіонів України. Слід з цього приводу відмітити Поліський регіон мд = - 0,65), особливо Волинську та Рівненську область, де кмд = - 1, а також Сте­повий регіон мд = - 0,65), особливо Дніпропетровську мд - 1) та Херсонську мд = - 1) області.

Наведені дані не можуть в повній мірі характеризувати масштаби трудової міждержавної міграції. До статистичної звітності не увійшли дані трудових мігрантів, які працюють за кордоном нелегально, виїж­джають за кордон за приватними запрошеннями, а також ті, що виїж­джають на сезонні роботи або здійснюють ділові поїздки за кордон. Особливо значна кількість людей, що виїжджають за кордон на тимча­сові роботи з Карпатського регіону (Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей).

Міждержавна міграція — зовсім нове для України явище, має ха­рактерні особливості, породжені внутрішніми та зовнішніми причина­ми. Характерною ознакою цього явища є трудова міграція, що являє собою форму розвитку ринку праці, формується економічними інтере­сами людей. Дозволяє знайти нові можливості для реалізації творчого потенціалу кожної людини, для використання юридичної свободи змі­нювати місце проживання.

До причин, що визвали масову міждержавну міграцію громадян України належать такі:

наявність економічної нестабільності в країні та невизначеність шляхів стабілізації економічних та соціальних процесів; • поява та зростання безробіття;

відсутність перспектив ефективного використання надбаних про­фесійних знань та навичок, практичного досвіду;

57

В. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

  • різниця в оплаті праці та умовах життя в Україні та країнах Євро­пи та Америки;

  • відсутність правового захисту інтелектуальної власності, гумані­тарні мотиви тощо.

Ринкові трансформації привели до зменшення чисельності пра­цюючих у наукомістких галузях економіки, в галузях машинобуді-вельного комплексу, легкої та переробної промисловості. Одночасно здійснюється професійна декваліфікація кадрів в результаті того, що більшість працівників змушена змінювати професію, перейти в сферу торговельно-посередницької діяльності, в сферу обслуговування. Час­тина звільнених з роботи працівників змушені шукати можливостей для працевлаштування за кордоном.

Тенденція у сфері міждержавної міграції ускладнюється тим, що серед бажаючих виїхати за кордон значна кількість (до 30%) молоді віком до 30 років, а також найбільш освічені, ділові люди. «Відплив умів», втрата цінних людських ресурсів — надзвичайно негативне яви­ще у сфері міждержавної міграції. Держава не може стримати виїзд ви­сококваліфікованих наукових кадрів за кордон. Потрібна нова загаль­нодержавна політика, яка б створила умови для таких людей для праці та творчості.

Виїзд населення активного репродуктивного віку за кордон та­кож негативно впливає на шлюбність і народжуваність, що позна­чається на відтворенні населення країни, на формування її трудового потенціалу.

Позитивною стороною міграції є те, що існує імпорт робочої сили, в Україну приїжджають іноземні фахівці, бізнесмени, комер­санти, конструктори, технологи, програмісти, які сприяють впровад­женню у виробництво нових технологій, створенню спільних підпри­ємств, відкриттю філіалів іноземних підприємств та фірм. Позитивні приклади залучення іноземних фахівців спостерігаються на тери­торії Степового регіону, особливо у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де з їх допомогою створена значна кількість сільськогосподарських підприємств по виробництву нових видів продукції.

58

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Загально оцінюючи нинішню міграційну ситуацію необхідно від­мітити, що вона не відповідає національним інтересам України.

Для покращення загального міграційного стану необхідна розроб­ка та реалізація нової стратегії міграційної політики перш за все у сфері зовнішньої та внутрішньої трудової міграції. Посилити державне регу­лювання міграції, зокрема трудової міграції населення, з метою сприян­ня вільному переміщенню робочої сили шляхом захищеності зовнішніх трудових мігрантів, інформування населення про вільні робочі місця та умови їх працевлаштування в інших країнах, надання професійної та мовної підготовки потенційним зовнішнім трудовим мігрантам з одно­часним посиленням боротьби з нелегальною іміграцією.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство аграрної політики україни аграрний коледж управління І права пдаа регіональна економіка методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни для студентів напряму «Менеджмент»

    Документ
    Набуття незалежності, перехід до нових, ринкових умов розвитку поставили перед Україною ряд важливих народногосподарських завдань, пов'язаних із структурними змінами в економіці, зміною ролі та значимості регіональної політики.
  2. Опорний конспект лекцій з навчальної дисципліни " Регіональна економіка" для студентів заочної форми навчання Рівне 2010

    Конспект
    Термін «регіон» походить від латинського “regio” (країна, область) і у багатьох західноєвропейських мовах співпадає змістовно з терміном «район», або є дуже близьким до нього за своїм значенням.
  3. Місце І роль курсу «Розміщену продуктивних сил та регіональна економіка» в системі економічних дисциплін 

    Документ
    Сучасне економічне мислення орієнтоване на поглиблене пізнання сутності й шляхів реорганізації життєдіяльності людини. Це зумовлено рядом об'єктивних процесів, що відбуваються в суспільному розвитку та виробництві.
  4. Екзаменаційні питання (завдання контрольної роботи) з курсу «Регіональна економіка»

    Документ
    Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. /С.І. Дорогунцов, Ю.ІФ. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. – К: КНЕУ, 2 .
  5. Національна економіка

    Документ
    Ю.В. Ніколенко,доктор економічних наук, професор;А.В. Шегда,доктор економічних наук, професор;Л.В. Левковська,к.е.н., ст. науковий співробітник, член-кореспондентАкадемії економічних наук України.

Другие похожие документы..