Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа дисциплины'
- знать основы системного анализа логистики в ходе проектирования; функции и этапы проектирования региональной транспортно-логистической системы; мет...полностью>>
'Программа'
Федеральный закон от 21 декабря 1994 г. N 69-ФЗ "О пожарной безопасности". Правила пожарной безопасности в Российской Федерации ППБ 01-03. ...полностью>>
'Документ'
Право на субсидию на оплату жилого помещения и коммунальных услуг имеют граждане, проживающие в жилых помещениях, собственниками которых являются дру...полностью>>
'Закон'
Основным критерием для законодательных инноваций в данной сфере считается необходимость привлечения в Россию мигрантов, имеющих высокую квалификацию,...полностью>>

Методичні рекомендації з підготовки курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт з історії Росії / за ред д.І. н., проф.

Главная > Методичні рекомендації
Сохрани ссылку в одной из сетей:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КАФЕДРА ІСТОРІЇ РОСІЇ

Олена Ляпіна

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ

КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ, ДИПЛОМНИХ,

МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ з історії Росії

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 7від 23.04.2009 р.

Київ-2009

Ляпіна О. В. Методичні рекомендації з підготовки курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт з історії Росії / за ред. д.і.н., проф. В. М. Мордвінцева. – Вид. третє, виправлене і доповнене. – К., 2009. – 42 с.

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра історії Росії пропонує студентам спеціалізації орієнтовну тематику курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт. Головна увага при цьому зосереджується на дослідженні внутрішньої та зовнішньої політики Росії, відносинах Росії і України на різних етапах існування країн, історії культури, історіографії. Також для вивчення пропонуються теми з історичної біографістики, історії рідного університету.

Обираючи тему, необхідно спиратися на знання проблем історії Росії, історії окремих країн чи конкретних історичних питань, які студент має намір досліджувати, при цьому слід враховувати наявність історичних джерел та досліджень з обраної теми.

Основною вимогою до вибору теми роботи є її наукова актуальність та доцільність для наукового пошуку.

Бакалаврська робота є узагальненням попередніх наукових пошуків (курсових робіт).

Дипломна робота має ґрунтуватися на більш широкій джерельній базі, ніж бакалаврська, та містити певні узагальнення, авторське бачення проблеми.

Бакалаврська (дипломна) робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента. Вона має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь і навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків бакалаврська (дипломна) робота є продовженням та більш поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових завдань.

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідна робота. Вона повинна включати більш широкий і глибокий спектр дослідження, що спрямовує майбутнього фахівця на теоретичне переосмислення його наукового доробку, формування і аргументацію його власного бачення досліджуваної проблеми. Основне завдання автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента. Магістерська робота як авторський твір має бути аналітичною, творчою, містити певні узагальнення й самостійні висновки.

Кафедра зберігає за собою право на певну корекцію теми дослідження, обраної студентом, або ж її відхилення, якщо вона не містить елементів новизни для наукового пошуку.

Студент, обравши тему роботи, подає заяву на ім’я завідувача кафедри про затвердження теми дослідження і призначення наукового керівника (див. Додаток № 1). Після затвердження теми на засіданні кафедри студент зобов’язаний отримати від свого наукового керівника завдання на виконання роботи. Воно передбачає остаточне формулювання назви теми, графік подання науковому керівнику окремих розділів чи параграфів і остаточний термін подання готової роботи на кафедру для рецензування.

Підготовка роботи

Курсова, бакалаврська, дипломна робота в основі своїй мають ґрунтуватися на опрацьованих студентом джерелах та основних історичних дослідженнях з обраної проблеми. Завдання студента – виявити обізнаність з найважливішими науковими працями, що стосуються обраної теми, і показати це у формі посилань на використані труди інших дослідників. Науковий апарат виступає обов’язковим компонентом усіх частин наукового дослідження.

Опрацювання джерел і літератури необхідно починати паралельно із складанням бібліографії. Спочатку слід проглянути спеціальну наукову літературу, бібліографічні покажчики та довідники, що дають можливість ознайомитись з рівнем розробки обраної теми в історичних дослідженнях. В першу чергу слід звернути увагу на ті роботи, що ближче за все стосуються обраної теми. Починати вивчення літератури доцільно з праць, виданих в останні 2-3 роки, а потім поступово звертатися до досліджень попередніх років.

Студіюючи наукові праці, необхідно роботи витяги (виписки) окремих положень, характеристик подій або історичних діячів, фактологічних даних. Всі витяги групуються за розділами чи параграфами і, як правило, занотовуються на окремих аркушах чи файлах в комп’ютері з посиланням на ті джерела, звідки вони взяті. При написанні курсової роботи це дасть можливість зробити точне посилання на використаний матеріал і сприятиме його систематизації, оскільки під час підготовчого періоду виписок накопичується дуже багато. У виписках необхідно фіксувати прізвище та ініціали автора наукового дослідження (бажано також визначити місце праці вченого, його статус), назву книги або статті, рік і місце видання, сторінки, з яких взятий матеріал; якщо витяги робляться з журнальної або з газетної статті, необхідно вказувати рік і номер журналу, число і місяць виходу друком газети та відповідні сторінки.

Опрацьовуючи наукову літературу, студент дає самостійну оцінку досягненням попередніх дослідників, які розробляли чи торкалися окремих аспектів обраної теми, здійснює історіографічний огляд і на цій основі визначає завдання свого дослідження. Вивчати слід не тільки вузькоспеціальні праці, але й ті, що дають загальне уявлення про епоху, події, діячів, створюють загальноісторичний фон. Варто ще раз наголосити, що метою роботи є вивчення та аналіз тих питань, які до останнього часу не знайшли повного висвітлення чи були лише поставлені або означені у наукових працях попередників.

Особливе значення для підготовки студентської роботи має ретельне опрацювання історичних джерел, з’ясування головного змісту і суті документів, їх критичний аналіз. Визначаючи вагомість того чи іншого факту, почерпнутого з джерела, студенту необхідно пов’язувати його з критичним вивченням і узагальненням усього зібраного матеріалу. Слід прагнути до залучення і аналізу якомога більшої кількості різних за характером документів з теми роботи.

В Україні існує низка архівів, документи яких дозволяють досить повно досліджувати теми з історії Росії переважно до початку ХХ ст. Зокрема, Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України) є основним сховищем джерел з історії України з XIV ст. по 1917 р. Колекції документів представлені королівськими і царськими привілеями приватним особам і містам, універсалами українських гетьманів XVII-XVIII ст., актовими книгами, в яких містяться різноманітні дані щодо соціально-економічного розвитку, феодальних відносинах в Правобережній Україні. За матеріалами архіву, а саме – фондів царських установ, І та ІІ Малоросійських колегій, міст Лівобережної України можна простежити еволюцію україно-російських відносин. Досить змістовними є фонди Канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора, Канцелярії Харківського і Воронезького генерал-губернатора, Київської, Подільської, Харківської палат державних маєтностей, управлінь Київського та Харківського учбових округів, окремих навчальних установ та відомих діячів культури і громадсько-політичного життя країни.

У Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного (ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) зберігаються матеріали з середини ХІХ ст. Це, зокрема, фотодокументи, найдавніші кінохроніки, що датуються початком ХХ ст., а фонодокументи – серединою 1930-х рр. Дореволюційний період представлений фотографіями вчених, діячів культури і мистецтв, а також деяких промислових підприємств. Більш широко представлена історія Російської імперії початку ХХ ст., зокрема революційні події 1905-1907 рр., лютого 1917 р. та ін.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) та Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України) дають можливість ознайомитись з матеріалами з історії України починаючи з 1917 р. до сьогодення.

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України) зберігаються документи з історії вітчизняної культури, багатьох письменників, художників, архітекторів, артистів. Тут можна ознайомитись не тільки з біографічними матеріалами, але і з рукописами творів, листуванням, фотографіями.

Кожна з областей України має свій державний архів. Матеріали, які в них зберігаються, подають свідчення про історію переважно з другої половини XVIII ст. до теперішнього часу. В названих архівах період до 1917 р. представлений фондами адміністративних, судових та інших установ, які розташовувались на даній території, документами приватного походження.

У таких містах, як Київ, Харків і Севастополь існують державні міські архіви. Наприклад, у Державному архіві м.Києва зберігаються документи з XVII ст., в Харкові – з 1917 р., Севастополі – з 1804 р. Територіально фонди архівів обмежуються містом, однак вони дають змогу відтворити історію розвитку соціально-економічних відносин, окремих навчальних закладів.

Державний архів міста Києва (ДАК) містить документи, що охоплюють період від другої половини XVII ст. до сучасності. Для нас найбільш цікавими є матеріали дореволюційного періоду, які відображають економічний, соціальний, демографічний і культурний розвиток міста. Вони подають інформацію про діяльність органів самоврядування, що діяли відповідно до Магдебурзького права, про заміну цих органів державними установами Російської імперії. Крім цього, в архіві є великий масив документів, які дають можливість простежити розвиток вищої, середньо-спеціальної та середньої освіти у місті. Зокрема, ф.16 – Київський університет репрезентує діяльність та діловодство ректорату, Ради, Правління університету. Матеріали Канцелярії інспектора студентів представляють біографічні дані студентів різних факультетів, свідчення про їх поведінку та успішність тощо. Також в архіві є окремі фонди таких установ освіти дореволюційного Києва, як Київський інститут шляхетних дівчат, Київські вищі жіночі курси, Київський політехнічний інститут, чоловічих та жіночих гімназій, комерційних та реальних училищ. При написанні кваліфікаційних робіт у нагоді стануть також дані фондів релігійних установ, громадських і благодійних організацій. Всі ці відомості, а також матеріали фондів особового походження надають можливості створити біографічні дослідження відомих киян

Значну інформативну цінність для дослідників історії Росії мають також фонди Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України. Зокрема, тут зберігаються колекції гетьманських універсалів, указів російських імператорів, рукописно-книжні зібрання з бібліотек українських освітніх та духовних дореволюційних учбових закладів, Київської духовної академії, її археологічного музею; Ніжинського історико-філологічного інституту ім. кн. Безбородька, Київського університету св. Володимира (що включає також збірки Кременецького ліцею та деяких інших навчальних закладів). Документи приватного походження представлені архівними збірками відомих українських діячів науки та культури: істориків О. М. Лазаревського, М. О. Максимовича, М. П. Драгоманова, В. Б. Антоновича, В. Л. Модзалевського, І. В. Лучицького, О. О. Русова, Є. Д. Сташевського, істориків права О. Ф. Кістяківського та М. П. Василенка; генерал-губернаторів Києва Д. Г. Бібікова та О. М. Ігнатьєва. Інститут зберігає рукописи таких відомих дослідників старовини, як В. С. Іконников, В. Ю. Данилевич, Д. І. Дорошенко, Н. Д. Полонська-Василенко, археологів В. В. Хвойки, В. Г. Ляскоронського. Важливий комплекс складають люстрації казенних маєтків, інвентарі та статистичні описи сіл кінця ХVIII ст., справи інвентарного комітету по переведенню земельної реформи в Подільській та Волинській губерніях у 1840-1850-х рр.

Важливі й цікаві матеріали для відтворення минувщини представлені також в Державному архіві Київської області. Основний масив даних складає більше 7 тис. фондів, які охоплюють період XVIII-ХХ ст. Документи фондів канцелярії київського губернатора, губернського правління, казенної палати, губернського статистичного комітету тощо подають відомості про виникнення і розвиток промисловості, будівництво залізниць, мостів, переправ, поштових станцій. У матеріалах фондів київського цивільного губернатора, губернського інвентарного комітету, губернського у селянських справах присутствія, мирових посередників та інш. висвітлюються аграрні питання, історія селянських рухів, зокрема, повстання в с. Турбаях (1789), підготовку і проведення аграрної реформи 1861 р., столипінської реформи. В цих же фондах є відомості про участь українського народу у Вітчизняній війні 1812 р., про пересування військ по території Київської губернії, участь населення у спорядженні полків, про збитки внаслідок війни. Є документи про декабристів – повстання Чернігівського полку в м. Василькові. У фондах судових установ, комісій по виборах до Державної думи, губернської тюремної інспекції є відомості про діяльність народницьких організацій, виступи робітників у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., політичний студентський рух у Київському університеті у 80-х роках ХІХ ст., студентські виступи у зв’язку з річницями смерті Л.М. Толстого, 100-річчям від дня народження Т.Г. Шевченка.

В архіві також представлені документи про розвиток науки, культури і освіти: про кількість та стан гімназій, училищ, лікарень, аптек, боротьбу з епідеміями, стан освіти, заборону навчання національними мовами, створення науково-технічних товариств, видання журналів, заборону видань українською мовою. Колекція карт і креслень містить плани кордонів Київського намісництва, карти губернії та м. Києва, населених пунктів, проекти і креслення будівель.

Вимоги до змісту роботи

Курсова, бакалаврська, дипломна чи магістерська робота має містити:

  • титульний аркуш

  • зміст (план)

  • вступ

  • основну частину (зміст роботи, викладений у розділах, підрозділах, параграфах)

  • висновки

  • список використаних джерел і літератури

  • додатки (в разі необхідності)

Титульний аркуш містить назву навчального закладу, де виконана робота (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); назву роботи; прізвище, ім’я, по-батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали наукового керівника (див. Додаток № 2, 3).

Зміст (план) подають на початку роботи. Він включає найменування всіх структурних розділів та підрозділів роботи (якщо вони мають заголовок) та нумерацію їх початкових сторінок (див. Додаток № 4). Пам’ятайте, що заголовки у Змісті та заголовки розділів, підрозділів, параграфів у тексті роботи мають бути ідентичними. Їх не можна скорочувати або подавати в іншій редакції.

У вступі розкриваються:

  • актуальність і доцільність роботи;

  • значимість наукової проблеми;

  • подаються історіографічний огляд і джерелознавчий аналіз проблеми;

  • аргументується наукова новизна теми.

Визначаються:

    • об’єкт дослідження;

    • предмет дослідження;

    • обґрунтовуються хронологічні і, якщо це необхідно, територіальні межі дослідження;

    • мета;

    • завдання роботи.

Об’єкт дослідження – це фрагмент об’єктивної реальності, на який спрямовано пізнавальну діяльність, джерело необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження – це певні суттєві зв’язки та відношення, специфічні закономірності і структури, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким поняттям, ніж об’єкт.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? Предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти й функції об’єкта розкриваються. Інакше кажучи, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

У вступі подається критичний огляд (характеристика) використаних джерел і літератури, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи. При цьому недостатньо обмежуватись лише простим переліком авторів та назвами творів. Необхідно дати самостійну оцінку тим працям, які згадуються в роботі, довести їх значимість, зазначити переваги чи недоліки. Таким чином, студент має окреслити основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо вказати автора і назву його праці, а у посторінкових посиланнях дати повний опис. Стисло, систематизовано і критично аналізуючи роботи попередників, автор повинен визначити ті питання, які залишилися невирішеними, довести доцільність підготовки своєї роботи (курсової, бакалаврської, магістерської). Підкреслюємо, що історіографічний огляд є обов’язковою частиною вступу, в якій студент дає власну оцінку всіх попередніх значних праць, що стосуються теми його дослідження, висвітлює як позитивні моменти, так і недоліки або помилкові положення (якщо вони є) цих робіт.

Невід’ємною складовою частиною вступу, поряд з історіографічним оглядом, є ґрунтовна характеристика використаних документів і матеріалів.

Після оглядів історіографії та джерельної бази формулюються мета і завдання дослідження, обґрунтовуються його хронологічні і, якщо це необхідно, територіальні межі. Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також шляхом досягнення кінцевого результату, що формулюється через завдання дослідження. Завдання дослідження – це певні етапи наукової розвідки, засоби реалізації визначеної мети. Завдання мають бути чіткими, лаконічними.

Практика показує, що вступ необхідно писати в останню чергу, після повного вивчення всіх джерел і наукових праць та виконання всіх розділів роботи, тобто коли автор добре ознайомився і розробив обрану проблему.

Основна частина роботи поділяється на розділи, підрозділи, параграфи, в яких з вичерпною повнотою викладаються результати наукових пошуків студента, з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Як правило, робота складається з розділів, а ті в свою чергу можуть поділятися на параграфи, пункти, підпункти, кількість яких може бути різною. При цьому важливо, щоб зміст кожного розділу чи параграфа був співзвучний його назві, характеризувався глибоким аналізом досліджуваного питання, його науковим обґрунтуванням.

Матеріал у розділах може подаватися за проблемним або хронологічним принципом, однак найбільш оптимальним викладачі кафедри вважають поєднання цих принципів і написання роботи за проблемно-хронологічним принципом. Виклад змісту має бути логічним, послідовним і стислим, з акцентом на основних фактах, подіях, історичних особах. Слід уникати повторів, нечітких формулювань. Розділи мають бути логічно пов’язані один з одним. Наприкінці кожного розділу необхідно подавати короткі висновки, виділяти які непотрібно.

Висновки викладають найбільш важливі наукові (якщо є, то і практичні) результати, одержані в процесі наукового вивчення проблеми. Вони мають містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, власної концепції поставленої теми, основні положення та результати, здобуті в ході самостійного наукового дослідження.. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень (за пунктами, у вигляді тез, поабзацно), методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначати не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й недоліки у роботах попередників та проблеми, що залишилися нерозв’язаними. Основна вимога до заключної частини – не повторювати текстуально зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Додатки подаються у роботі в разі необхідності. До них доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи, наприклад, повний текст деяких важливих документів, таблиці допоміжних цифрових даних, схеми, графіки, ілюстрації тощо. На кожну наведену автором таблицю, ілюстрацію має бути зроблене посилання в тексті роботи, їх матеріали мають бути проаналізовані, а не просто подані наприкінці роботи для збільшення її обсягу.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Загальні вимоги. Наукова робота друкується за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора або два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Має використовуватися шрифт “Times New Roman”, розмір “14”.

У деяких, виключних, випадках може захищатися рукописний варіант роботи. В такому разі текст має бути написаний акуратним, чітким і розбірливим почерком. Аркуші обов’язково переплітаються або подаються в папці. Робота виконується державною мовою й оформлюється згідно з сучасними правилами граматики та синтаксису.

Обсяг курсової роботи повинен бути в межах 25-40 машинописних сторінок. Обсяг бакалаврської роботи – 45-60.

Обсяг дипломної та магістерської – 70-80 сторінок.

Текст роботи потрібно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 3 см, правий – не менше 1 см, верхній і нижній – не менше 2 см.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. До написання студентами (аспірантами) самостійних наукових робіт з перекладознавчих дисциплін та порівняльної типології

    Документ
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИКИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕКЛАДАЧІВКАФЕДРА ЗІСТАВНОГО МОВОЗНАВСТВА І ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ
  2. Методичні вказівки до виконання магістерських робіт

    Документ
    Методичні вказівки до виконання магістерських робіт для студентів спеціальності 8.050201 - “Менеджмент організацій”. /Авт. Ковалевський Г.В. – Харків: ХНАМГ, 2008.
  3. Методичні рекомендації щодо виконання та змістовного наповнення дипломної роботи для студентів спеціальності «Облік І аудит»

    Методичні рекомендації
    Дипломна робота завершує навчання у вищому навчальному закладі фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістр. За умови успішного захисту дипломної роботи випускники отримують диплом за спеціальністю «Облік і аудит» освітнього рівня
  4. Звіт нпу імені М. П. Драгоманова

    Документ
    Звіт про роботу НПУ імені М. П. Драгоманова за 2006/2007 навчальний рік / Укл. Г.М.Бойко, Т.А.Жижко, І.І.Загарницька, Л.Л.Макаренко, Ю.Л.Маленовський, Г.
  5. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System (1)

    Документ
    Створений факультет у 1954 році. До цього кафедри іноземних мов (англійська, німецька, французька) функціонували при філологічному факультеті, а ще раніше (за австрійських часів) – при філософському факультеті.

Другие похожие документы..