Поиск
Рекомендуем ознакомиться
Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії
Програми ПІДГОТОВКи
ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ “БАКАЛАВР”
Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії
“Основи суспільної географії”.
“Вступ до фаху”.
“Комп’ютерні методи”.
“Соціальна географія”.
“Розвиток суспільно-географічної думки”.
“Основи організації наукових досліджень”.
“Географія населення і розселення”.
“Основи теорії географії”.
“Регіональна економічна і соціальна географія (зарубіжні країни, без країн СНД і Балтії)”.
“Регіональна економічна і соціальна географія”.
“Розміщення продуктивних сил”.
“Географія промислових комплексів”.
“Географія транспорту”.
“Управління використанням природних ресурсів”.
“Картографічне моделювання суспільно-географічних процесів”.
“Географія агропромислових комплексів”.
“Методи і методика суспільно-географічних досліджень”.
“Історична суспільна географія”.
“Географія праці”.
“Теоретичні основи управління розвитком регіону”.
“Економічна і соціальна географія України”.
“Географія міст України”.
“Бізнес-планування”.
“Географія сфери обслуговування”.
“Основи регіональної політики”.
“Суспільно-географічна районологія”.
“Основи районного планування”.
“Суспільно-господарська комплексологія”.
“Електоральна суспільна географія”.
“Суспільно-географічні основи земельнооціночної діяльності”.
“Географія торгівлі”.
Програми курсів
1. “Основи суспільної географії”
(Упорядник – проф. Олійник Я.)
1.1. Загальні положення
Метою курсу є ознайомлення студентів із основами сучасної суспільної географії. Для цього доцільно досягти таких завдань:
розкрити етапи розвитку світової і української суспільної географії;
обґрунтувати методичні принципи суспільно-географічних досліджень;
ознайомити із географічними основами взаємодії суспільства і природи;
виділити характерні риси географічних основ народонаселення;
висвітлити соціально-географічні аспекти розвитку території;
ознайомити із структурою світового господарства і тенденціями його розвитку;
виділити найважливіші глобальні проблеми людства і шляхи їх вирішення.
Студенти повинні
знати:
сутність і структуру сучасної суспільної географії;
місце і роль суспільної географії в системі наук та в господарській діяльності людини;
методологічні основи суспільної географії;
історію становлення і розвитку світової та української суспільної географії;
сутність взаємодії суспільства і природи, охорони природи та екологічної безпеки;
сучасні демографічні процеси в різних країнах світу;
географічні основи маркетингу і менеджменту;
основи географії світового господарства;
соціально- і політико-географічні процеси сучасності;
основи суспільно-географічного районування і регіональної політики;
сутність і типи глобальних проблем людства;
сучасні інтеграційні процеси в світі.
вміти:
визначати об’єкт та предмет суспільної географії;
показати місце суспільної географії в системі географічних та інших наук;
використовувати основні методи суспільно-географічних досліджень;
визначати наукові школи розвитку суспільної географії в світі і в Україні;
характеризувати сучасні процеси взаємодії суспільства і природи;
визначати особливості демогеографічних процесів в світі;
визначати і давати комплексну характеристику галузевої і територіальної структури світового господарства та його складових;
характеризувати сучасні процеси глобалізації і інтеграції в світі.
1.2. Тематичний план
Курс “Основи суспільної географії” вивчається у першому семестрі 1 курсу: всього 108 годин, в т. ч. – 36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять, 54 години самостійної роботи. Підсумковий контроль – залік.
№ | Назва теми | Кількість годин | Розрахунок навчального часу, (год.) | |
лекцій | практичних | |||
1. | Науковий статус суспільної географії | 4 | 2 | 2 |
2. | Етапи розвитку світової суспільної географії | 3 | 2 | 1 |
3. | Розвиток суспільної географії в Україні | 3 | 2 | 1 |
4. | Методологічні основи суспільної географії | 3 | 2 | 1 |
5. | Географічні основи взаємодії суспільства і природи | 6 | 4 | 2 |
6. | Географічні основи народонаселення | 6 | 4 | 2 |
7. | Основи географії світового господарства | 12 | 8 | 4 |
8. | Соціально-географічний розвиток | 3 | 2 | 1 |
9. | Територіальний поділ праці і економіко-географічні райони | 3 | 2 | 1 |
10. | Територіальна організація суспільства і регіональна політика | 3 | 2 | 1 |
11. | Геопросторові аспекти глобальних проблем людства | 8 | 6 | 2 |
Разом | 84 | 36 | 18 |
1.3. Програма дисципліни
СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ ЯК НАУКА
Науковий статус суспільної географії
Суспільна географія як наука про територіальну організацію суспільства та її форми. Об'єкт і предмет пізнання. Визначення науки. Структура і рівні соціо-економікогеографічних знань. Поняття "географічного" в структурі наукових знань. Функції економічної і соціальної географії в суспільстві: теоретико-пізнавальні, управлінсько-перетворювальні і прогностичні. Роль суспільної географії у вирішенні теоретичних і прикладних проблем суспільства. Місце суспільної географії в оточуючому світі. Макро- і мікросоціекономгеографія. Суспільна географія в системі наук: географічних, економічних, соціологічних. Суспільна географія і регіональна економіка, регіональна соціологія. Місце суспільної географії в системі інших наук. Зв'язок суспільної географії з історичними науками, демографією, етнографією, статистикою та ін.
Інтеграційний потенціал суспільної географії. Внутрішня єдність суспільної географії. Структура суспільної географії. Диференціація суспільної географії: теоретична, галузева і регіональна. Завдання суспільної географії. Проблеми і перспективи розвитку.
Етапи розвитку світової суспільної географії
Становлення економічної географії як науки. Зародження економіко-географічних ідей в працях античних і середньовічних географів. Фактори розвитку економічної географії: потреби торгівлі, економіки, управління, військової справи. Економічні, соціально-політичні, теоретичні, культурні і наукові передумови виникнення географії. Основні віхи розвитку науки.
Перші економіко-географічні праці Страбона, Ф.Гвічардіні, Б.Вареніуса.
Формування економічних і демографічних відомостей камеральної статистики. Розвиток комерційної географії. Краєзнавчий характер економічної географії.
Антропогеографія. Хорологічні концепції німецького філософа і географа І.Канта, німецьких географів А.Гетнера, К.Ріттера, Ф.Ріхтгофена, американського географа Р.Харшторна. Французька школа - "географія людини", школа "культурного ландшафту" О.Шлютер. "Штандортні" теорії І.Тюнена і А. Вебера.
Теорія центральних місць і просторової економіки В.Кристаллера, А.Льоша і В.Бунге.
Основні етапи розвитку науки в період середньовіччя і великих географічних відкриттів. Прогрес економічної і соціальної географії у ХУІІІ-ХХ століттях. Особливості становлення і розвитку європейської і американської школи економічної і соціальної географії. Взаємозв'язок і взаємодія американської і європейської шкіл. Розвиток науки в Китаї, Індії, Японії, арабських країнах.
Особливості становлення російської економічної географії, зокрема в XIX і XX століттях. Економгеографічні дослідження радянського суспільства в 20-30-і роки. Розвиток економічної і соціальної географії в Росії в умовах сталінізму, "застою", '"перебудови" і становлення ринкових відносин.
Головні теоретико-методологічні та інституційні особливості суспільної географії XX століття.
Розвиток суспільної географії в Україні і напрямки її наукового пошуку
Історія суспільної географії як наукова проблема. Стан питання в сучасній літературі. Особливості економгеографічного знання. Соціально-економічні передумови і теоретичні витоки виникнення географічної думки в Україні, її характерні риси.
Економіко-географічні описи України в працях античних, арабських і європейських вчених. Перші економіко-географічні дослідження в працях літописців Київської Русі. Економіко-географічні роботи Козацької християнської республіки. Основні етапи розвитку економічної і соціальної географії в Україні в ХУІІ-ХІХ століттях. Основні напрямки економіко-географічних досліджень на рубежі XIX-XX ст. Загальна характеристика різних шкіл і напрямків. Особливості становлення і розвитку економічної і соціальної географії в Україні у складі російських, польських і австро-угорських досліджень. Економіко-географічні дослідження радянського суспільства в Україні у 20-30 роки, в умовах сталінізму, "застою" і "перебудови". Розвиток економічної географії України в роботах вчених української діаспори.
Економіко-географічні основи дослідження господарства України в працях Д.П.Журавського, О.О.Русова, А.О.Скальковського. Роботи В.Григоровича-Барського, П.Чубинського, С.Рудницького, В.Кубійовича, К.Воблого, О.Діброви.
Становлення різних географічних інститутів і форм географічної освіти. Взаємодія різних течій в економічній географії і роль географічного знання у контексті світової культури. Загальна характеристика різних шкіл і напрямів. Інституціоналізація і професіоналізація економічної і соціальної географії: формування теоретичних і прикладних напрямків та її зв'язок з потребами суспільного життя. Диференціація економічної і соціальної географії на вузькі предметні сфери в галузі наукового дослідження.
Наукові напрямки і найважливіші проблеми економічної і соціальної географії. Наукові центри, організації, труднощі, досягнення, проблематика досліджень.
Методологічні основи суспільної географії
Методологічні принципи суспільно-географічних досліджень
Методологія наукового пізнання як сукупність прийомів дослідження і як вчення про методи пізнання. Загальна методологія економічних і соціальних досліджень. Спеціальна методологія конкретних наук. Методологія суспільно-географічних досліджень. Стратегія наукового пізнання. Методологічні принципи суспільно-географічних досліджень. Принцип територіальності, що передбачає тип просторового групування ресурсів і природокористування, а також форми матеріалізації виробничого процесу на території і характер життєдіяльності населення. Принцип комплексності як взаємообумовлений і пропорціонально взаємозв'язаний розвиток геосистеми. Принцип регіонально-цілісного уявлення. Цілісність і саморозвиток геосистеми. Генетична, структурна і функціональна цілісність геосистем. Принцип системності і системний підхід. Принцип екологічної рівноваги як додержання взаємосумісності штучного і природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Принципи сталості розвитку.
Методи наукових досліджень
Визначення методів і способів наукового дослідження. Стадії наукового дослідження: програмна, інформаційна, аналітична, конструктивна.
Класифікація методів наукових досліджень: статистичні і математичні; моделювання, систематизації і районування; картографічного аналізу і системний. Методи аналізу: дисперсний, кореляційний, регресійний, поваріаційний. Матеріальні і абстрактні моделі. Наукова систематизація, класифікація, типологія. Метод головних компонентів, факторний і кластерний аналіз. Методологія і методи регіонального аналізу. Розробка парадигм наукових теорій і наукових дослідницьких програм.
Загальні положення системного підходу: переваги і недоліки, межі застосування. Метасистемна парадигма, яка дозволяє подолати деякі недоліки традиційних методів і системного підходу шляхом врахування метарівня і включення моделей оціночного надрівня.
Методи регіонального прогнозування: екстраполяційні, експертних оцінок, моделювання тощо. Моделювання економіко-математичне і географо-математичне. Методи логічного і лінійного моделювання.
Організація наукової інформації. Геоінформаційні системи. Формування бази даних і бази знань.
Взаємодія і взаємозв’язок суспільства і природи
Географічні основи взаємодії суспільства і природи
Визначення природи у суспільстві. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Природні і антропогенні фактори. Закони природи і суспільства. Етапи взаємодії суспільства і природи. Сучасні напрямки взаємодії і закони системної єдності суспільства і природи. Потреби людства і природи.
Відтворення життя і виробництво.
Різноманітність взаємозв'язків і відносин суспільства і природи. Характерні риси взаємодії суспільства і природи. Географічний фаталізм. Інвайроментальна соціологія. Планетарна рівновага. Екосфера.
Вплив людства на природу і його наслідки. Фактори і форми впливу людства на природу: науково-технічний прогрес, урбанізація, розвиток продуктивних сил тощо. Види і наслідки забруднення навколишнього середовища. Вплив забруднення навколишнього середовища на національне і світове господарство країни. Питання регулювання якості природного середовища.
Соціальна теорія оточуючого середовища. Навколишнє середовище людини, населення і здоров'я людини. Зв'язки між компонентами природного середовища і людиною. Соціосфера, антропосфера, техносфера.
Формування виробничої діяльності і розвиток природно-антропогенних ландшафтів. Оптимізація середовища в природно-техногенних системах. Проблема геотехнології. Методи оцінки цінності природи.
Наукові географічні прогнози наслідків впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Екологічний моніторинг.
Протиріччя взаємодії суспільства з навколишнім середовищем і шляхи їх вирішення.
Основи економіки природокористування
Природокористування як специфічна галузь виробничої діяльності, його сутність і структура. Міжгалузевий характер вирішення проблем природокористування. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. Класифікація факторів природокористування. Напрямки і види природокористування: ресурсоспоживання, конструктивне перетворення природи, відтворення природних ресурсів, охорона природи, управління і моніторинг. Політика ресурсозбереження: суть і основні напрями. Можливі напрямки регіональної організації природокористування.
Галузева структура природокористування: земле-, водо-, лісо- і повітрокористування. Використання космічного простору.
Науково-технічний прогрес і природокористування. Проблеми ресурсозберігання. Екологічна ефективність виробництва: екологоємність, ресурсоємність тощо.
Наукові методи раціонального природокористування. Інвентаризація екологічної ситуації і екологічні проблеми. Основи екологічного нормування. Економічні принципи раціонального природокористування. Концепція природокориствання як сфера ринкових відносин. Ринковий механізм і структури в організації і управлінні природокористуванням. Формування і функціонування ринкових механізмів природокористування.
Моніторинг навколишнього середовища. Рівні організації контролю за навколишнім середовищем: санітарно-епідеміологічний, природогосподарський, глобальний, національний тощо.
Господарський механізм природокористування. Організація структури управління природокористуванням. Блоки економічних регуляторів: формування законодавчої інформативної бази для дії системи екологічних податків і платежів за природокористування, стимулювання екологічного оздоровлення, відтворення і раціональне використання природних ресурсів. Перехід до планування допустимого рівня дії матеріального виробництва на довкілля і управління ресурсами через систему узагальнюючих характеристик й лімітів споживання природних ресурсів, лімітів викидів забруднюючих речовин і лімітів розміщення відходів.
Похожие документы:
Навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки 0304 «Право» для студентів юридичного факультету
Документзавідувач відділу проблем галузевого і територіального управління ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, доктор економічних наук, професор, академік НААН України Кропивко М.План підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за кредитно-модульною системою 30 > План навчального процесу 30 > Структура навчального плану 33 > Нормативні навчальні дисципліни 35 1 Цикл гуманітарної підготовки 35
ДокументІнформаційний пакет: напрям підготовки 0502 “Менеджмент” (спеціальність “Менеджмент організацій” освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр).– Рівне: НУВГП, 2008.Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6 (1)
Документдля студентів 3 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6 (2)
Документдля студентів 4 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.Програма І робоча програма навчальної дисципліни «історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки «Туризм»)
ДокументПрограма та робоча програма навчальної дисципліни «Історія туризму» (для студентів за напрямом підготовки 0504 «Туризм» спеціальності 6.050400 «Туризм»).