Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В связи с приведением муниципальных правовых актов в области налогообложения, в соответствие с Законом Российской Федерации от 09.12.1991 № 2003-1 «О...полностью>>
'Сказка'
Английский писатель: прозаик и поэт. Родился Джозеф Редьярд Киплинг 30 декабря 1865 в Бомбее (Индия), в семье школьного учителя. Няня-индианка научила...полностью>>
'Презентация'
“Освоение техники, стиля и манеры выполнения основных элементов джаз-танца” Давлаткадамова Г.М. - преподаватель кафедры хореографии Института культур...полностью>>
'Документ'
С 1925 г. станция преобразована в рабочий поселок, а 1929 г.- центр одноименного района. С 17 апреля 1944г. Указом Президиума Верховного совета РСФСР...полностью>>

Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Програми ПІДГОТОВКи

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ “БАКАЛАВР”

Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії

  1. “Основи суспільної географії”.

  2. “Вступ до фаху”.

  3. “Комп’ютерні методи”.

  4. “Соціальна географія”.

  5. “Розвиток суспільно-географічної думки”.

  6. “Основи організації наукових досліджень”.

  7. “Географія населення і розселення”.

  8. “Основи теорії географії”.

  9. “Регіональна економічна і соціальна географія (зарубіжні країни, без країн СНД і Балтії)”.

  10. “Регіональна економічна і соціальна географія”.

  11. “Розміщення продуктивних сил”.

  12. “Географія промислових комплексів”.

  13. “Географія транспорту”.

  14. “Управління використанням природних ресурсів”.

  15. “Картографічне моделювання суспільно-географічних процесів”.

  16. “Географія агропромислових комплексів”.

  17. “Методи і методика суспільно-географічних досліджень”.

  18. “Історична суспільна географія”.

  19. “Географія праці”.

  20. “Теоретичні основи управління розвитком регіону”.

  21. “Економічна і соціальна географія України”.

  22. “Географія міст України”.

  23. “Бізнес-планування”.

  24. “Географія сфери обслуговування”.

  25. “Основи регіональної політики”.

  26. “Суспільно-географічна районологія”.

  27. “Основи районного планування”.

  28. “Суспільно-господарська комплексологія”.

  29. “Електоральна суспільна географія”.

  30. “Суспільно-географічні основи земельнооціночної діяльності”.

  31. “Географія торгівлі”.

Програми курсів

1. “Основи суспільної географії”

(Упорядник – проф. Олійник Я.)

1.1. Загальні положення

Метою курсу є ознайомлення студентів із основами сучасної суспільної географії. Для цього доцільно досягти таких завдань:

  • розкрити етапи розвитку світової і української суспільної географії;

  • обґрунтувати методичні принципи суспільно-географічних досліджень;

  • ознайомити із географічними основами взаємодії суспільства і природи;

  • виділити характерні риси географічних основ народонаселення;

  • висвітлити соціально-географічні аспекти розвитку території;

  • ознайомити із структурою світового господарства і тенденціями його розвитку;

  • виділити найважливіші глобальні проблеми людства і шляхи їх вирішення.

Студенти повинні

знати:

  • сутність і структуру сучасної суспільної географії;

  • місце і роль суспільної географії в системі наук та в господарській діяльності людини;

  • методологічні основи суспільної географії;

  • історію становлення і розвитку світової та української суспільної географії;

  • сутність взаємодії суспільства і природи, охорони природи та екологічної безпеки;

  • сучасні демографічні процеси в різних країнах світу;

  • географічні основи маркетингу і менеджменту;

  • основи географії світового господарства;

  • соціально- і політико-географічні процеси сучасності;

  • основи суспільно-географічного районування і регіональної політики;

  • сутність і типи глобальних проблем людства;

  • сучасні інтеграційні процеси в світі.

вміти:

  • визначати об’єкт та предмет суспільної географії;

  • показати місце суспільної географії в системі географічних та інших наук;

  • використовувати основні методи суспільно-географічних досліджень;

  • визначати наукові школи розвитку суспільної географії в світі і в Україні;

  • характеризувати сучасні процеси взаємодії суспільства і природи;

  • визначати особливості демогеографічних процесів в світі;

  • визначати і давати комплексну характеристику галузевої і територіальної структури світового господарства та його складових;

  • характеризувати сучасні процеси глобалізації і інтеграції в світі.

1.2. Тематичний план

Курс “Основи суспільної географії” вивчається у першому семестрі 1 курсу: всього 108 годин, в т. ч. – 36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять, 54 години самостійної роботи. Підсумковий контроль – залік.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Науковий статус суспільної географії

4

2

2

2.

Етапи розвитку світової суспільної географії

3

2

1

3.

Розвиток суспільної географії в Україні

3

2

1

4.

Методологічні основи суспільної географії

3

2

1

5.

Географічні основи взаємодії суспільства і природи

6

4

2

6.

Географічні основи народонаселення

6

4

2

7.

Основи географії світового господарства

12

8

4

8.

Соціально-географічний розвиток

3

2

1

9.

Територіальний поділ праці і економіко-географічні райони

3

2

1

10.

Територіальна організація суспільства і регіональна політика

3

2

1

11.

Геопросторові аспекти глобальних проблем людства

8

6

2

Разом

84

36

18

1.3. Програма дисципліни

СУСПІЛЬНА ГЕОГРАФІЯ ЯК НАУКА

Науковий статус суспільної географії

Суспільна географія як наука про територіальну організацію суспільства та її форми. Об'єкт і предмет пізнання. Визначення науки. Структура і рівні соціо-економікогеографічних знань. Поняття "географічного" в структурі наукових знань. Функції економічної і соціальної географії в суспільстві: теоретико-пізнавальні, управлінсько-перетворювальні і прогностичні. Роль суспільної географії у вирішенні теоретичних і прикладних проблем суспільства. Місце суспільної географії в оточуючому світі. Макро- і мікросоціекономгеографія. Суспільна географія в системі наук: географічних, економічних, соціологічних. Суспільна географія і регіональна економіка, регіональна соціологія. Місце суспільної географії в системі інших наук. Зв'язок суспільної географії з історичними науками, демографією, етнографією, статистикою та ін.

Інтеграційний потенціал суспільної географії. Внутрішня єдність суспільної географії. Структура суспільної географії. Диференціація суспільної географії: теоретична, галузева і регіональна. Завдання суспільної географії. Проблеми і перспективи розвитку.

Етапи розвитку світової суспільної географії

Становлення економічної географії як науки. Зародження економіко-географічних ідей в працях античних і середньовічних географів. Фактори розвитку економічної географії: потреби торгівлі, економіки, управління, військової справи. Економічні, соціально-політичні, теоретичні, культурні і наукові передумови виникнення географії. Основні віхи розвитку науки.

Перші економіко-географічні праці Страбона, Ф.Гвічардіні, Б.Вареніуса.

Формування економічних і демографічних відомостей камеральної статистики. Розвиток комерційної географії. Краєзнавчий характер економічної географії.

Антропогеографія. Хорологічні концепції німецького філософа і географа І.Канта, німецьких географів А.Гетнера, К.Ріттера, Ф.Ріхтгофена, американського географа Р.Харшторна. Французька школа - "географія людини", школа "культурного ландшафту" О.Шлютер. "Штандортні" теорії І.Тюнена і А. Вебера.

Теорія центральних місць і просторової економіки В.Кристаллера, А.Льоша і В.Бунге.

Основні етапи розвитку науки в період середньовіччя і великих географічних відкриттів. Прогрес економічної і соціальної географії у ХУІІІ-ХХ століттях. Особливості становлення і розвитку європейської і американської школи економічної і соціальної географії. Взаємозв'язок і взаємодія американської і європейської шкіл. Розвиток науки в Китаї, Індії, Японії, арабських країнах.

Особливості становлення російської економічної географії, зокрема в XIX і XX століттях. Економгеографічні дослідження радянського суспільства в 20-30-і роки. Розвиток економічної і соціальної географії в Росії в умовах сталінізму, "застою", '"перебудови" і становлення ринкових відносин.

Головні теоретико-методологічні та інституційні особливості суспільної географії XX століття.

Розвиток суспільної географії в Україні і напрямки її наукового пошуку

Історія суспільної географії як наукова проблема. Стан питання в сучасній літературі. Особливості економгеографічного знання. Соціально-економічні передумови і теоретичні витоки виникнення географічної думки в Україні, її характерні риси.

Економіко-географічні описи України в працях античних, арабських і європейських вчених. Перші економіко-географічні дослідження в працях літописців Київської Русі. Економіко-географічні роботи Козацької християнської республіки. Основні етапи розвитку економічної і соціальної географії в Україні в ХУІІ-ХІХ століттях. Основні напрямки економіко-географічних досліджень на рубежі XIX-XX ст. Загальна характеристика різних шкіл і напрямків. Особливості становлення і розвитку економічної і соціальної географії в Україні у складі російських, польських і австро-угорських досліджень. Економіко-географічні дослідження радянського суспільства в Україні у 20-30 роки, в умовах сталінізму, "застою" і "перебудови". Розвиток економічної географії України в роботах вчених української діаспори.

Економіко-географічні основи дослідження господарства України в працях Д.П.Журавського, О.О.Русова, А.О.Скальковського. Роботи В.Григоровича-Барського, П.Чубинського, С.Рудницького, В.Кубійовича, К.Воблого, О.Діброви.

Становлення різних географічних інститутів і форм географічної освіти. Взаємодія різних течій в економічній географії і роль географічного знання у контексті світової культури. Загальна характеристика різних шкіл і напрямів. Інституціоналізація і професіоналізація економічної і соціальної географії: формування теоретичних і прикладних напрямків та її зв'язок з потребами суспільного життя. Диференціація економічної і соціальної географії на вузькі предметні сфери в галузі наукового дослідження.

Наукові напрямки і найважливіші проблеми економічної і соціальної географії. Наукові центри, організації, труднощі, досягнення, проблематика досліджень.

Методологічні основи суспільної географії

Методологічні принципи суспільно-географічних досліджень

Методологія наукового пізнання як сукупність прийомів дослідження і як вчення про методи пізнання. Загальна методологія економічних і соціальних досліджень. Спеціальна методологія конкретних наук. Методологія суспільно-географічних досліджень. Стратегія наукового пізнання. Методологічні принципи суспільно-географічних досліджень. Принцип територіальності, що передбачає тип просторового групування ресурсів і природокористування, а також форми матеріалізації виробничого процесу на території і характер життєдіяльності населення. Принцип комплексності як взаємообумовлений і пропорціонально взаємозв'язаний розвиток геосистеми. Принцип регіонально-цілісного уявлення. Цілісність і саморозвиток геосистеми. Генетична, структурна і функціональна цілісність геосистем. Принцип системності і системний підхід. Принцип екологічної рівноваги як додержання взаємосумісності штучного і природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Принципи сталості розвитку.

Методи наукових досліджень

Визначення методів і способів наукового дослідження. Стадії наукового дослідження: програмна, інформаційна, аналітична, конструктивна.

Класифікація методів наукових досліджень: статистичні і математичні; моделювання, систематизації і районування; картографічного аналізу і системний. Методи аналізу: дисперсний, кореляційний, регресійний, поваріаційний. Матеріальні і абстрактні моделі. Наукова систематизація, класифікація, типологія. Метод головних компонентів, факторний і кластерний аналіз. Методологія і методи регіонального аналізу. Розробка парадигм наукових теорій і наукових дослідницьких програм.

Загальні положення системного підходу: переваги і недоліки, межі застосування. Метасистемна парадигма, яка дозволяє подолати деякі недоліки традиційних методів і системного підходу шляхом врахування метарівня і включення моделей оціночного надрівня.

Методи регіонального прогнозування: екстраполяційні, експертних оцінок, моделювання тощо. Моделювання економіко-математичне і географо-математичне. Методи логічного і лінійного моделювання.

Організація наукової інформації. Геоінформаційні системи. Формування бази даних і бази знань.

Взаємодія і взаємозв’язок суспільства і природи

Географічні основи взаємодії суспільства і природи

Визначення природи у суспільстві. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Природні і антропогенні фактори. Закони природи і суспільства. Етапи взаємодії суспільства і природи. Сучасні напрямки взаємодії і закони системної єдності суспільства і природи. Потреби людства і природи.

Відтворення життя і виробництво.

Різноманітність взаємозв'язків і відносин суспільства і природи. Характерні риси взаємодії суспільства і природи. Географічний фаталізм. Інвайроментальна соціологія. Планетарна рівновага. Екосфера.

Вплив людства на природу і його наслідки. Фактори і форми впливу людства на природу: науково-технічний прогрес, урбанізація, розвиток продуктивних сил тощо. Види і наслідки забруднення навколишнього середовища. Вплив забруднення навколишнього середовища на національне і світове господарство країни. Питання регулювання якості природного середовища.

Соціальна теорія оточуючого середовища. Навколишнє середовище людини, населення і здоров'я людини. Зв'язки між компонентами природного середовища і людиною. Соціосфера, антропосфера, техносфера.

Формування виробничої діяльності і розвиток природно-антропогенних ландшафтів. Оптимізація середовища в природно-техногенних системах. Проблема геотехнології. Методи оцінки цінності природи.

Наукові географічні прогнози наслідків впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Екологічний моніторинг.

Протиріччя взаємодії суспільства з навколишнім середовищем і шляхи їх вирішення.

Основи економіки природокористування

Природокористування як специфічна галузь виробничої діяльності, його сутність і структура. Міжгалузевий характер вирішення проблем природокористування. Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. Класифікація факторів природокористування. Напрямки і види природокористування: ресурсоспоживання, конструктивне перетворення природи, відтворення природних ресурсів, охорона природи, управління і моніторинг. Політика ресурсозбереження: суть і основні напрями. Можливі напрямки регіональної організації природокористування.

Галузева структура природокористування: земле-, водо-, лісо- і повітрокористування. Використання космічного простору.

Науково-технічний прогрес і природокористування. Проблеми ресурсозберігання. Екологічна ефективність виробництва: екологоємність, ресурсоємність тощо.

Наукові методи раціонального природокористування. Інвентаризація екологічної ситуації і екологічні проблеми. Основи екологічного нормування. Економічні принципи раціонального природокористування. Концепція природокориствання як сфера ринкових відносин. Ринковий механізм і структури в організації і управлінні природокористуванням. Формування і функціонування ринкових механізмів природокористування.

Моніторинг навколишнього середовища. Рівні організації контролю за навколишнім середовищем: санітарно-епідеміологічний, природогосподарський, глобальний, національний тощо.

Господарський механізм природокористування. Організація структури управління природокористуванням. Блоки економічних регуляторів: формування законодавчої інформативної бази для дії системи екологічних податків і платежів за природокористування, стимулювання екологічного оздоровлення, відтворення і раціональне використання природних ресурсів. Перехід до планування допустимого рівня дії матеріального виробництва на довкілля і управління ресурсами через систему узагальнюючих характеристик й лімітів споживання природних ресурсів, лімітів викидів забруднюючих речовин і лімітів розміщення відходів.

Охорона навколишнього природного середовища і екологічна безпека

Суть та принципи охорони природи. Види охорони природи. Класифікація природоохоронних заходів: за напрямками природоохоронної діяльності; за видами затрат і за часом вкладання засобів.

Охорона атмосфери. Захисні функції атмосфери. Газовий баланс атмосфери. Забруднювачі атмосфери: механічні, хімічні, радіоактивні і природні. Антропогенні забруднювачі атмосфери Землі і пов'язані з ними зміни в ній. Структура інгредієнтів забруднення. Забруднення атмосфери автомобільним транспортом, тепловими електростанціями, підприємствами чорної і кольорової металургії та ін. Територіальна організація викидів шкідливих речовин в атмосфері. Зміни в атмосфері землі, пов'язані із зміною концентрації викидів. Вплив забруднення повітряного басейну на стан природних екосистем. Парниковий ефект і його причин. Порушення озонового стану. Виникнення кислотних дощів. Фотохімічний смог, послаблення самоочищення атмосфери.

Вплив забруднення повітря на життя людини, об'єкти будівельного комплексу. Шляхи вирішення проблеми чистої атмосфери.

Охорона водних ресурсів. Роль води в життєдіяльності людини. Основні споживачі. Проблема дефіциту прісної води. Види забруднення поверхневих вод: промисловими і побутовими стоками, відходами виробництва тощо. Охорона внутрішніх вод від забруднення. Очистка сточних вод. Забрудення вод Світового океану і морів. Правові аспекти охорони водних ресурсів.

Охорона мінеральних ресурсів. Охорона природи при розробці мінеральних ресурсів. Шляхи інтенсивного використання мінеральних ресурсів. Правові аспекти охорони надр.

Охорона земельних ресурсів. Роль землекористування в життєдіяльності людини. Сучасний стан земельних ресурсів світу. Вплив природних і антропогенних факторів на грунт. Захист грунтів від забруднення промислових підприємств, внесення мінеральних добрив, гербіцидів, видобутку корисних копалин.

Охорона лісів. Господарське значення лісів. Скорочення лісових ресурсів і його наслідки. Заходи по охороні, раціональному використанні і відтворенні лісів і туризм.

Охорона біосфери планети.

Міжнародна діяльність з охорони навколишнього середовища. Конвенції і інші міжнародні угоди. Охорона космічного простору.

Навколишнє середовище і екологічна безпека населення. Суть і структура екологічної безпеки. Екологія і війна. Вплив ядерних вибухів, пожарів на навколишнє середовище. Екологічний імператив.

Види екологічних проблем: світового і національного масштабу. місцевого значення. Причини виникнення екологічних проблем. Суть і значення екологічної політики. Екологічні знання і освіта. Екологія і інформація.

Екстремальні природні явища і техногенні катастрофи

Географічний підхід до теорії катастроф. Проблема виміру катастроф. Визначення екстремальних природних явищ, їх види, форми і взаємодія, основні закономірності стихійних лих, шляхи боротьби з ними і мінімізації втрат. Сутність техногенних аварій і катастроф, основні техногенні небезпеки, види техногенних аварій і катастроф. Напрями запобігання і упередження техногенних катастроф і зменшення втрат від них. Надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, їх класифікація, економічні і соціальні наслідки. Принципи і критерії визначення територій екологічної біди. Геоінформаційні системи попередження надзвичайних ситуацій. Регіональні екологічні кризи та їх попередження. Система запобігання і дій при надзвичайних ситуаціях техногенного і природного походження.

Географічні основи народонаселення

Географічні аспекти народонаселення і демографії

Походження людини і населення Землі. Поліцентрична і моноцентрична теорії походження сучасної людини. Космічна та інші теорії появи людини на планеті. Суть народонаселення. Загальна характеристика народонаселення світу. Історія формування, динаміка чисельності і розміщення населення. Расова структура. Етнічна структура. Мови. Релігійна структура. Статево-вікова структура. Соціально-економічна структура. Демографічна політика. Теорії і концепції народонаселення. Теорія Мальтуса та її значення в управлінні народонаселення. Демографічний простір. Територіальна організація населення. Територіальна спільність людей. Оцінка демографічного потенціалу. Демографічна ситуація і її оцінка. Демовідтворювальний територіальний комплекс, його функції і територіальна структура. Закономірності демографічних процесів. Єдність і протиріччя демографічного процесу. Демографічна структура: динаміка чисельності, народжуваність, смертність, тривалість життя, природний приріст тощо. Глобальні проблеми народонаселення і соціально-економічний розвиток сучасного світу. Демографічна криза і демографічний вибух. Демографічні аспекти міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва. Міжнародна діяльність в області народонаселення. Якість населення: суть, зміст, критерії. Проблеми економічної оцінки життєдіяльності одної людини в різних країнах. Народонаселення і навколишнє середовище.

Розміщення і густота населення. Розміщення населення у відповідності з демографічними, соціально-професійними, біологічними ознаками.

Міграції населення, їх суть і види. Ріст міграційної рухомості населення і її вплив на склад міського і сільського населення. Територіальні відмінності в інтенсивності міграцій. Міграційна політика. Механізм управління міграціями.

Українська діаспора і діаспора інших народів.

Нації, націоналізм і національний фактор. Типологія націоналізму. Теорія нації та етнонаціональні відносини. Проблеми етнонаціональної політики.

Географія трудових ресурсів і ринку праці

Визначення трудових ресурсів. Суть і структура трудоресурсного потенціалу. Види трудових ресурсів. Демографічні аспекти формування трудоресурсного потенціалу. Населення виробник і споживач матеріальних благ. Відтворення робочої сили і його фази: виробництва, розподілу, споживання і обміну. Ресурси праці і джерела їх формування. Економіко-географічні аспекти формування робочої сили в світі і його регіонах. Формування структури зайнятості. Територіальні особливості структури зайнятості. Показники оцінки ефективного використання трудових ресурсів в галузях світового господарства. Соціальні аспекти ефективного використання трудових ресурсів. Освітньо-кваліфікаційний потенціал і його використання. Економічно активне населення. Основні напрямки вдосконалення структури зайнятості населення і формування ринку праці.

Ринок робочої сили: сутність функціонування і перспективи. Формування робочої сили в ринкових умовах. Зовнішній або професіональний ринок праці і внутрішній ринок праці. Моделі ринку праці: японська, модель США, шведська модель і командно-адміністративна модель. Моніторинг зайнятості населення і формування ринку праці, в тому числі регіонального. Проблеми зайнятості і безробіття. Соціальний захист в умовах ринку.

Розселення населення і його територіальна організація

Суть системи розселення. Основні поняття розселення. Історичні типи розселення населення. Основні протиріччя розселення. Новий етап в розвитку розселення. Фактори і закономірності формування розселення населення. Зональні особливості розселення населення. Система розселення і науково-технічний прогрес. Вплив систем розселення на розміщення виробництва. Регіональні системи розселення і оцінка їх ефективності. Система індикаторів розвитку поселень. Типологія соціальних і демографічних статусів поселень. Типи поселень. Міста, їх суть, особливості. Класифікація міст за чисельністю. Функціональна структура міст. Розвиток опорного каркасу розселення. Урбанізація населення світу, урбанізованість території. Регіональні типи урбанізації. Соціально-географічні і просторові аспекти урбанізації. Урбанізація і екологія. Міські агломерації: суть, властивості. Еволюція міських агломерацій. Типи міських агломерацій і регулювання їх розвитку. Формування конурбацій і мегалополісів. Субурбанізація і рурбанізація. Форми сільського розселення: компактна і дисперсна. Проблеми розселення населення світу.

Економіко-географічна оцінка природно- ресурсного потенціалу

Економічна оцінка природних умов і ресурсів

Природа та її компоненти.

Природні умови: суть, структура.

Господарська оцінка природних ресурсів. Суть природних ресурсів. Види, класифікації природних ресурсів: природна, екологічна, економічна, комбінована. Оцінка ресурсів: технологічна і економічна. Види економічної оцінки природних ресурсів.

Мінеральні ресурси, їх види і суть. Паливно-енергетичні, рудні або металічні, нерудні або неметалічні, технічні руди і будівельні матеріали. Запаси та закономірності поширення. Економічна оцінка мінеральних ресурсів. Економічна оцінка втрат від розробки природних ресурсів.

Типи областей залягання корисних копалин: геохімічні поля, геохімічні області, геохімічні центри сировини і топлива. Групи природних ресурсів: невичерпні, вичерпні відновні, вичерпні невідновні. Природомісткість суспільного продукту.

Балансові і забалансові корисні копалини. Корисні копалини за степенем розвіданості А, В, С1, С2. Великі і багаті родовища корисних копалин. Динаміка видобування корисних копалин. Територіальні поєднання природних ресурсів.

Земельні ресурси світу, стан і розподіл. Регіональні особливості використання. Земельний фонд і земельний кадастр, розміри і якість.

Внутрішні води, їх господарське значення. Водозабезпечення і водоспоживання окремих регіонів світу. Гідроресурси і їх використання.

Потенціал Світового океану. Роль в кругообігу води. Освоєння біологічних, мінеральних, енергетичних ресурсів світу. Географія промислового риболовства. Формування портових водогосподарських комплексів. Форми використання і відтворення рибних ресурсів. Морський режим діяльності країн світу.

Лісові ресурси світу та їх використання.

Природні кормові ресурси, їх розміщення.

Природні рекреаційні ресурси, їх види та поширення.

Кліматичні ресурси, їх структура і шляхи використання.

Агрокліматичні ресурси землеробства.

Енергетичні ресурси природних процесів - енергія сонця, вітру, хвиль, припливів, відпливів. Екстремальні природні умови і соціальні системи життєзабезпечення. Територіальна організація територій з екстремальними природними умовами світу.

Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів. Економічні методи запобігання забруднення довкілля. Шляхи і методи підвищення ефективності природних ресурсів.

Природно-ресурсний потенціал

Суть природно-ресурсного потенціалу ПРП, структура і критерії оцінки. Цілісність природно-ресурсного потенціалу і особливості його зв’язків. Комплексність і ієрархічність природно-ресурсного потенціалу. Природна відтворюванність природно-ресурсного потенціалу. Роль ПРП в господарському розвитку.

Компонентна, функціональна, територіальна і організаційна структура ПРП. Комплексна оцінка ПРП території.

Ресурсні цикли, їх типи і особливості формування. Короткострокові і довгострокові ресурсні цикли.

Ступінь і структура використання ПРП. Природно-техногенний ресурсний потенціал. Еколого-ресурсна ємність.

Природно-ресурсне районування. Охорона і відтворення ПРП.

Політика ресурсозбереження: технологічний, відтворювальний, господарський аспекти.

Ринковий механізм і структури в організації і управлінні природокористуванням. Концепція природокористування як сфера ринкових відносин. Формування і функціонування ринкового механізму природокористування.

Основи географії господарства

Структура господарства і тенденції розвитку територіально виробничої структури світового господарства

Просторовий аспект суспільного відтворення. Закономірності розвитку всіх елементів продуктивних сил і соціальної інфраструктури в територіальному розрізі. Галузева і територіальна структура господарства та їх вплив на розміщення виробництва. Соціальна орієнтованість економіки. Типи економічного розвитку: доіндустріальний, індустріальний і постіндустріальний. Тенденції розвитку територіально-виробничої структури світового господарства. Процеси світового і регіонального розвитку. Тенденції розміщення виробництва. Вплив НТП на територіальну структуру господарства. Географічні зрушення в територіальній структурі господарства. Диверсифікація виробництва. Еволюція старопромислових регіонів. Тенденції зміщення центра ваги від загальних територіальних проблем на регіональний рівень, більш повне врахування регіональних особливостей і інтересів населення, а також багатокритеріальний підхід до оцінки регіонального розвитку економіки і розміщення продуктивних сил. Критерії ефективності регіонального розвитку. Замість жорсткої орієнтації на максимум народногосподарської ефективності для різних регіонів у якості критерію можуть виступати:

- підвищення рівня життя, ступеня соціального благополуччя населення та інші соціальні критерії;

- величина економічного ефекту для даної території, яка виражається у вигляді фінансових або матеріальних ресурсів, які лишаються в районі;

- ступінь екологічної безпеки і дотримання рівноваги екосистем.

Міжнародне співробітництво у розвитку продуктивних сил окремих регіонів. Формування нових територіальних пропорцій виробництва і обміну. Різке загострення в умовах територіальної зверхконцентрації продуктивних сил у багатьох індустріальних районах, гіпертрофованого розвитку найкрупніших міст і агломерацій, наростання екологічних проблем, некомплексного, а в ряді випадків і неефективного використання мінерально-сировинних та інших природних ресурсів. Обґрунтування необхідності структурної перебудови районів зверхконцентрації господарської діяльності з сильним антропогенним навантаженням на природне середовище, з тим, щоб сформулювати в цих районах такі територіальні науково-виробничі комплекси, які змогли б забезпечити при збереженні високої щільності продуктивних сил збереження певної рівноваги в природних ландшафтах і т.д. Те ж відноситься і до розвитку депресивних районів, районів, які зазнали впливу стихійних лих, крупних аварій і техногенних катастроф.

Географія науки та інновацій

Сутність наукового потенціалу, його структура. Особливості розміщення наукового потенціалу. Територіальна концентрація дослідницького потенціалу і регіональні форми розвитку НДДКР. Пріоритетні напрямки досліджень і форми науково-технічної політики. Інноваційний процес і формування інноваційної політики. Поняття “нововведення” та його місце в науково-технічному і економічному розвитку суспільства. Поширення і дифузія нововведень. Регіональна інноваційна політика і науково-технічна кооперація. Оцінка ефективності регіональної інноваційної політики. Інноваційна стратегія. Життєвий цикл галузі та її інноваційна діяльність. Фази інноваційного процесу фаза зародження, фаза освоєння, фаза поширення, фаза зрілості. Фактори реалізації інноваційної політики. Диверсифікація наукових знань. Науково-технічне прогнозування розвитку науки і техніки. Наукові парки і світові наукові центри. Створення і функціонування технополів, їх ефективність.

Географія промисловості

Промисловість - важлива ланка світового господарства. Економічні, природні, історичні умови розвитку промисловості. Закономірності розвитку і розміщення. Класифікація галузей промисловості за факторами розміщення виробництва: сировинний, паливно-енергетичний, водний, трудовий, споживчий, транспортний.

Визначення галузі. Галузева структура промисловості. Видобувна і обробна промисловість, особливості їх розвитку. Територіальна структура промисловості та її елементи: промислові зони, райони, агломерації, вузли, центри, пункти. Територіальна структура промисловості. Рівень розвитку промисловості. Світові центри промислового розвитку.

Формування і особливості розміщення міжгалузевих промислових комплексів - машинобудівного, паливно-енергетичного, хімічного, соціального, лісопромислового, будівельного, металургійного. Особливості індустріального і постіндустріального етапів розвитку промисловості у світі і окремих районах.

Основи промислового районування. Галузеве і міжгалузеве районування.

Проблеми розвитку промисловості світу.

Географія сільського господарства

Місце і роль сільського господарства в економіці. Еволюція сільськогосподарського виробництва. Фактори розміщення сільського господарства - економічні, соціальні, природні, технічні, історичні, екологічні.

Галузева структура сільськогосподарського виробництва. Сільське господарство і науково-технічна революція. Географія зернових і технічних культур світу. Картоплярство, овочівництво і плодівництво.

Корморесурсний потенціал та його структура. Географія скотарства, свинарства, птахівництва, вівчарства, рибальства світу.

Географічні типи сільського господарства країн світу і сільськогосподарське районування. Проблеми розвитку.

Зональна спеціалізація сільського господарства.

Розміщення галузей переробки сільськогосподарської сировини. Формування АПК, АТК і продовольчих комплексів.

Географія транспорту

Транспорт в системі народного господарства. Структура і закономірності формування транспортної системи. Економічні і природні фактори розвитку транспорту. Класифікація видів транспорту за характером виконуваної роботи, розвитком та розміщенням. Транспортні вузли, пункти і центри, їх типи.

Основні показники рівня розвитку транспорту. Шляхи сполучення рухомий склад, число зайнятих, пасажиро- і вантажооборот.

Регіональні транспортні системи світу. Порти і транспортні центри світу.

Географія залізничного, автомобільного, трубопроводного транспорту світу. Система нафто-, газо- і продуктопроводів. Географія повітряного транспорту. Географія морського і річкового транспорту світу.

Проблеми розвитку транспорту світу. Розвиток транспорту світу і навколишнє середовище.

Проблеми формування єдиної транспортної системи ЄТС країни. Теоретична концепція ЄТС. Оцінка ефективності нового будівництва і реконструкції транспорту. Ключові проблеми і основні напрями транспортної системи.

Географія інфраструктури

Поняття і зміст інфраструктури. Роль інфраструктури в світовому господарстві. Склад її галузей і класифікація. Виробнича і соціально-культурна інфраструктура. Інфрастуктурно-територіальні комплекси. Географія сфери обслуговування. Територіальна організація торгівлі і масового харчування. Інфраструктура підприємництва і міжнародного бізнесу. Система науково-технічної інформації. Регіональні аспекти розвитку соціальної інфраструктури. Екологічна інфраструктура. Інституціональна інфраструктура. Розвиток ринкової інфраструктури. Основні елементи інфраструктури. Основні елементи інфраструктури ринку та їх функції.

Географічні аспекти бізнесу і підприємництва

Сутність підприємництва і бізнесу в регіональному вимірі. Сфера підприємництва: соціально-культурна, географічне середовище. Доступність, сировини, енергоресурсів, кліматичні, сезонні умови, а також наявність автомобільних магістралей, залізничних, морських і водних шляхів сполучення. Інституціональне організаційно-технологічне середовище підприємництва: банки, спеціальні фірми, учбові заклади, рекламні агентства, засоби зв’язку і передачі інформації, транснаціональні корпорації, картелі і консорціуми тощо. Фактори виробництва і формування ринку факторів. Бізнес-плани і бізнес карти. Рівні ділової активності у різних містах, інших територіально-адміністративних для підприємницької діяльності найбільш вигідного вкладання капіталів. Практична оцінка ділової активності різних міст і окремих територій на основі фінансово-економічної діяльності обсяг продаж, коефіцієнт прибутковості, активи і т.д. Ринкові показники ділової активності середня промислова Доу-Джонса, агреговані ринкові ціни акцій, індекс зміни вартості тощо. Розробка карт ділової активності. Виділення зон, які не являють інтересу для ділової активності: зони соціально-політичної нестабільності, зони екологічної біди, защитні зони. На карті ділової активності можуть бути відбиті такі сторони ділової активності – фінансові через індекс цін, дані про рух капіталів та ін., кадрові через індекси заробітної плати і безробіття, виробничі через індекси обсягу виробництва і реалізації продукції, інформаційні, організаційні та ін.

Географічні положення маркетингу і менеджменту

Сутність маркетингу і менеджменту в їх регіональному вимірі. Завдання і цілі регіонального маркетингу. Маркетинг і суспільство. Товарна орієнтація маркетингу. Принципи маркетингової діяльності. Соціальні основи маркетингу: задоволення людських потреб. Маркетингове середовище. Дослідження ринку. Споживчі ринки і купівельна поведінка споживачів. Сегментування ринку, вибір цільових сегментів і позиціонування товару. Класифікація ринків. Виділення меж територіальних ділянок ринку. Структура і організаційні форми ринку. Система ринкової інфраструктури. Регіональна товарна політика. Життєвий цикл товару. Фактори комплексу маркетингу. Маркетингові дослідження.

Стратегія, планування, контроль. Міжнародний маркетинг. Вивчення середовища міжнародного маркетингу. Маркетинг послуг і маркетинг у сфері нематеріальної діяльності. Функції просування товару. Організація і функціонування каналів збуту. Типи виробничих систем. Місцезнаходження і розміщення компаній. Просування товарів: стратегія комунікацій і стимулювання.

Особливості формування і функціонування ринку технологій. Технологія і товар. Національні і міжнародні ринки технологій. Особливості структури галузевих ринків технологій. Схід, Захід і Південь на світових ринках технологій.

Поняття регіонального менеджменту. Функції управління. Централізм демократизм в правлінні. Основи теорії і практики традиційного і сучасного менеджменту. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища. Теорії "людського фактору" в управлінні. Організація менеджменту. Система територіального управління. Стратегія управління.

Соціально-географічний розвиток

Соціальний розвиток в регіональному вимірі

Сучасні досягнення макро- і мікросоціогеографії і досвід регіональних соціологічних досліджень. Теорія розвитку суспільства: формаційний і цивілізований підходи. Еволюційний і революційний шляхи розвитку. Категорії і типи сучасних суспільств і економічних систем. Концепція соціальної динаміки людського суспільства. Основні компоненти соціальної системи і форми організації людей в суспільстві. Основні інститути та їх функції. Організація і управління суспільним життям. Розвиток і зміна соціальних систем. Суть соціальних проблем. Пріоритети в їх дослідженні та розв'язанні. Види соціальних проблем. Соціальна сфера і соціальна політика. Соціологічний аналіз міжнаціональних відносин. Соціально-територіальна структура суспільства.

Теорія соціологічного простору і просторові властивості суспільства. Просторово-часові форми і способи соціального буття. Регіональні соціальні системи. Соціальна структура регіону та її дисципліни. Сучасні концепції будови регіону. Соціальні інститути і соціальні організації регіональних систем. Структура територіальних соціальних процесів і відносин і концепції соціальної динаміки регіонів. Вплив соціальних умов життя на розвиток трудового потенціалу і міграцію населення. Концепція територіальної справедливості.

Соціальна структура населення та її динаміка. Рівень життя населення і рівні соціального розвитку. Диференціація умов життя. Доходи населення: нерівність, бідність і багатство. Фактори соціально-просторової диференціації. Соціальна взаємодія в регіоні як основа соціальних явищ. Соціально-географічні аспекти економічного життя населення і його трудової діяльності. Соціально-територіальні спільності людей. Соціальне районування. Соціологія міста і соціальні проблеми села. Соціально-етнічні спільності. Соціально-демографічні спільності, образ життя у містах і селах.

Географія соціально-культурного і релігійного життя населення

Культура та її функції в системі суспільного виробництва і життєдіяльності населення. Культура як об'єкт соціогеографїї: феномен суспільного розвитку. Проблеми освіти. Рівень освіти. Грамотність і освіченість населення. Культура і мистецтво. Якість населення і техніко-економічний прогрес. Світові центри культури. Об'єктивна необхідність загальної та спеціальної освіти всього населення світу і оволодіння ним культурних цінностей в епоху НТР. Завдання економічної і соціальної географії в дослідженні проблем освіти, культури, мистецтва.

Проблеми охорони здоров'я. Поняття здоров'я людини і населення, найпоширеніші хвороби населення світу та їх географія. Втрати людства від хвороб і, зв'язані з ними передчасної старості і смерті людей. НТР і проблема здоров'я. Міжнародне співробітництво в галузі охорони здоров'я. Проблеми розвитку медичної географії.

Географічні аспекти походження релігій. Релігійний склад населення. Географія релігій і віросповідань. Релігія в індустріальному і постіндустріальному світі. Економічні проблеми і національна самосвідомість. Християнство в його господарських можливостях. Духовні витоки підприємництва. Християнські начала в економічній науці. Християнська етика і православні християни у діловому житті України. Національні і релігійні особливості економічної поведінки. Розвиток капіталістичного світогляду.

Основи політичної географії

Політико-географічні фактори в розвитку і розміщенні виробництва і формуванні територіальної структури і організації господарства. Територіальна розстановка політичних сил в країнах. Політична географія на макрорівні і рівні крупних регіонів. Територіально-політична організація і орієнтація суспільства, розстановка політичних сил.

Географія впливу політичних партій, загострення міжнародних відносин у зв'язку з територіальними претензіями і т.д. Коріння і характеристика наявних міждержавних спорів і претензій. Політико-географічні типології. Залежності впливу партій від різних соціальне-економічних факторів. Регіоналізм як один із проявів територіальних відмінностей у політичній культурі, зафіксованих в законах, звичаях, масовій свідомості, історичному досвіді. Географічні відмінності в політичній культурі. Порівняльний аналіз особливостей формування і морфологій державних територій країн різних регіонів.

Класифікація міжнародних кордонів, вплив кордонів на господарський і політичний розвиток прикордонних районів.

Динаміка і політична роль політико-адміністративних систем, тобто ієрархічно-територіальних одиниць, які мають складні взаємозв'язки з розміщенням продуктивних сил та іншими суспільними явищами. Оцінка діяння різних просторово виражених явищ і процесів на розстановку політичних сил життя суспільства. Закріплення політичної єдності і територіальної цілісності.

Географія масового туризму

Туризм як вид відпочинку і форма переміщення населення. Географія вільного часу, відпочинку і розваг. Динаміка розвитку туризму. Умови і фактори розвитку масового відпочинку поза місцем проживання і мотиви, які формують потребу в рекреаційних умовах для розвитку туризму. Територіальна структура туристичного попиту. Територіальна диференціація рекреаційних ресурсів. Способи використання, охорони і збільшення рекреаційних ресурсів. Об'єкти туризму і комплексне оснащення рекреаційних центрів і районів. Туристичне господарство і туристичні ресурси. Туристичні центри і туристичні райони. Рекреаційно-туристичні комплекси. Класифікація видів і форм туризму. Розвиток внутрішнього і іноземного туризму. Географія міжнародного туризму. Значення туризму для господарства і розвиток економіки туристичних районів. Вплив туризму і рекреації на екологічну рівновагу природного середовища. Проблема створення теорії територіальної організації і районування туризму.

Територіальний поділ праці і економіко-географічні райони

Наукові засади територіального поділу праці

Суть територіального поділу праці ТПП. Значення ТПП в розвитку і розміщенні світового господарства, раціональному використанні природних, матеріальних, трудових та інших ресурсів. Фактори і умови ТПП. Система ТПП. Транспорт і ТПП. ТПП і навколишнє середовище. Принципи ТПП. Теорії ТПП: теорія абсолютних переваг, теорія відносних переваг. Форми ТПП - міжрайонний поділ праці і міжнародний поділ праці. ТПП і економіко-географічні райони.

Економіко-географічне районування

Еволюція поняття "район" і розвиток теорії районування.

Функції економічного районування політична, господарська і соціальна, організаційна. Принципи соціально-економічного районування економічний, соціальний, екологічний, організаційний. Районоутворюючі фактори. Поєднання соціально-економічного районування і адміністративно-територіального устрою. Методичні підходи до розробки схеми економічних районів. Види соціально-економічного районування: макро-, мезо- і мікрорайонування. Схеми основних економічних районів. Зв'язок економічних районів і регіональних ринків. Формування стійких міжрайонних ринкових зв'язків. Галузеві і комплексні райони. Райони розвитку. Райони - полюси росту. Райони - осі розвитку і росту. Депресивні райони. Економічно недостатньо розвинуті райони. Райони із другою хвилею економічного розвитку.

Роль економіко-географічного районування у вирішенні загальнодержавних завдань, оперативного керівництва окремими галузями і управлінні територією.

Перспективність економіко-географічного районування.

Основні типи країн і регіонів світу

Політична карта світу та етапи її формування. Кількісні та якісні зміни на політичній карті світу. Показники рівня економічного розвитку країн світу. Групування країн світу за рівнем економічного розвитку. Типологія країн світу за: величиною території, чисельністю населення, типом відтворення населення, рівнем урбанізації, національним складом населення, природно-ресурсним потенціалом, економіко-географічним положенням, формою правління і адміністративно-територіального устрою.

Економіко-географічний огляд країн світу. Країни Східної, Західної і Південної Європи. Північна, Південно-Західна, Південна, Південно-Східна, Східна, Центральна Азія. Північна, Середня і Південна Америка. Австралія і Океанія.

Політико-територіальний поділ країн світу, його функції і особливості. Класифікація і типологія державних границь.

Політичні і економічні регіони світу і тенденції їх формування.

Територіальна організація суспільства і регіональна політика

Основи територіальної організації суспільства

Сутність територіальної організації суспільства і регіональної системи господарювання. Територіальна структура народного господарства. Види і форми територіальної організації суспільства. Територіальні системи, комплекси і спільності. Інтегральні територіальні комплекси. Адміністративно-територіальний устрій. Міста, селища і сільські поселення. Регіональні ринкові структури вільні економічні зони, єврорегіони, технополіси, технопарки, світові міста тощо. Старопромислові, дипресивні та стагнаційні райони. Потенційно небезпечні райони і райони екологічного лиха. Управління територіальною організацією суспільства.

Геополітика і геостратегія в сучасному світі

Наукові положення геополітики і геостратегії. Геополітичний простір планети і геополітичні сили. Критерії і показники статусу країни в світовій співдружності держав. Силовий потенціал держав. Основні положення міжнародної безпеки і безпеки держави. Оцінка геостратегічного положення. Регіоналізація і глобалізація міжнародного співробітництва. Політична орієнтація країн, їх місце і роль у міжнародних відносинах, баланс політичних сил у світі. Політико-географічне положення конкретних країн, їх районів і центрів, включаючи характер сусідства, проблеми виходу до моря і використання міжнародних транспортних шляхів, співробітництво в освоєнні природних ресурсів і т.д.

Географічні аспекти регіональної політики

Визначення регіональної політики і її місце в соціально-економічній стратегії розвитку світу і держави, зокрема. Структура регіональної політики: економічна, соціальна, демографічна, екологічна, науково-технічна тощо. Цілі і завдання регіональної політики, її зміст і основні напрями. Державні регіональні інтереси і місцеві інтереси, їх поєднання і узгодження. Регіональна ситуація і регіональні .проблеми. Закони, постанови і нормативна база регіональної політики. Експертиза великих регіональних і міжрегіональних проектів. Регіональна бюджетна, інвестиційна і соціальна, політика держави. Нормативно-методичні матеріали розвитку окремих регіонів і види регіональних програм. Самоврядування регіонів. Механізм реалізації регіональної політики в єдиному економічному і соціальному просторі держави. Регулювання територіального розвитку. Виділення і функціонування регіонів із специфічними статусами.

Регіональна політика на державному рівні. Регіональні народогосподарські пропорції та їх класифікація. Традиційні напрями регіональної політики: розвиток депресивних старопромислових регіонів, регулювання розвитку найкрупніших районів і агломерацій, підйом слаборозвинутих і освоєння нових. Необхідність заміни старої моделі регіональної політики, адекватної екстенсивному розвитку економіки, реалізованому в умовах адміністративної системи господарювання, на нову регіональну політику, для якої повинна бути посилена увага на проблемах удосконалення територіальної організації господарства і розвиток виробничої і соціальної інфраструктури. Формування раціональної просторової структури соціально-економічного середовища для життя людини на мезо- і макрорегіональних рівнях, з тим щоб вони більш повно відповідали інтересам і потребам, і конкретної людини, і усього населення кожної конкретної місцевості.

Просторові аспекти глобальних проблем людства

Глобалізація процесів розвитку і фактори виникнення глобальних проблем людства

Соціально-економічна сутність глобальних проблем. Фактори виникнення глобальних проблем людства, серед яких можна виділити такі. Зростання народонаселення або демографічний вибух, який до того супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах та регіонах. Постійне нарощування промислового і сільськогосподарського виробництва, збільшення обсягу видобування корисних копалин тощо з метою прогодувати, одягнути, забезпечити житлом постійно зростаючу кількість населення. Це призводить до поступового вичерпання природних ресурсів, підвищення середньої температури Землі, забруднення навколишнього середовища та інших негативних явищ глобального масштабу. Собівартість життєдіяльності однієї людини в різних частинах світу. Низький рівень впровадження ресурсо-, енергозберігаючих, екологічно чистих технологій, що виступає фактором загострення глобальних проблем. Зростання концентрації у повітрі вуглекисню і зменшення кисню. Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією. Загострення глобальних проблем є також варварське ставлення людей до природи, що найбільш виявляється у хижацькому винищенні лісів, зменшенні природних річок, створенні штучних водоймищ, забрудненні шкідливими речовинами навколишнього середовища. Мілітаризація економіки як фактор загострення глобальних проблем. Неефективна регіональна політика на макро- і мікрорегіональних рівнях. Негативні соціально-економічні наслідки науково-технічного прогресу як фактор глобалізації проблем. Регіоналізація глобальних моделей і концепцій суспільного розвитку.

Основні глобальні проблеми людства

Глобальні проблеми і загальнолюдські цінності. Кількісна і якісна оцінка глобальних проблем людства. Людський фактор у глобальній кризі. Суть глобальної демографічної проблеми. "Демографічний вибух" і його економіко- і соціально-демографічні наслідки. Зв'язок демографічних проблем з іншими глобальними проблемами людства. Урбанізація: вузол проблем регіонального розвитку.

Суть глобальних соціальних проблем. Пріоритети в їх дослідженні і розв'язанні. Види соціальних проблем, їх органічний зв'язок з економічними проблемами. Виникнення і структура економічних проблем, їх зв'язок з іншими глобальними проблемами.

Суть продовольчої проблеми. Глобальний і регіональний потенціал і прогноз виробництва продовольства. Особливості розв'язання продовольчої проблеми в окремих групах країн. Міжнародне співробітництво у виробництві та розподілі продуктів харчування.

Проблеми сировини і енергії. Альтернативні джерела енергії. Створення міжнародної енергетичної інфраструктури. Міжнародне співробітництво у розв'язанні проблем сировини і матеріалів. Контури енергогосподарства майбутнього. Економічні аспекти енергетики майбутнього. Перебудова світової енергетики.

Глобалізація процесів взаємодії людського суспільства і природного середовища. Стан навколишнього середовища та його криза. Поняття екологічної катастрофи і екологічної небезпеки. Проблеми глобального моніторингу навколишнього середовища.

Використання ресурсів Світового океану. Ресурсний потенціал Світового океану, ріст його значення і ефективне використання в Інтересах всього людства.

Освоєння космічного простору. Етапи освоєння космосу. Досягнення і труднощі в освоєнні космосу. Можливості і перспективи використання космосу в майбутньому.

Футурологічні моделі. Шляхи вирішення глобальних проблем людства.

Розвиток світогосподарських зв'язків

Формування нового типу структури виробництва і зміни в науці. Комп'ютерна цивілізація. Нові типи світової транснаціональної економіки. Глобальна сітка виробництва і збуту. Процеси економічної інтеграції країн світу. Транснаціональна світова економіка. Дематеріалізація світового виробництва. Інтернаціоналізація економічної діяльності. Товарна структура світової торгівлі. Глобальна мобільність високоефективних виробничих факторів. Виникнення нових сфер діяльності. Динаміка світогосподарських зв'язків.

1.4. СПИСОК рекомендованої ЛІТЕРАТУРИ

1. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., Либідь, 1997.

2. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Шищенко П.Г. Географія. Навчальний посібник для старшокласників і абітурієнтів. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1998.

3. Пістун М.Д. Основи суспільної географії. – К.: Вища школа, 1994.

4. Розміщення продуктивних сил. України. – К.: Вища школа, 1998.

5. Розміщення продуктивних сил. Підручник. – К.: Знання, 1998.

6. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1994.

7. Степило М.Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз). – К.: Товариство «Знання» КОО, 1998.

8. Майклл Бурда, Чарльз Виппош. Макроекономіка. Європейський контекст. – К.: Основи, 1998.

1.5. Теми семінарських та практичних занять

1. Суспільна географія як наука (2 год)

2. Розвиток світової і української суспільної географії (2 год)

3. Взаємодія суспільства і природи (2 год)

4. Сучасні демогеографічні процеси в світі (2 год)

5. Вступ до географії світового господарства (6 год)

6. Геопросторові аспекти глобальних проблем людства та шляхи їх вирішення (4 год)

1.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В процесі самостійної роботи студенти вивчають:

1. Структуру суспільної географії та її завдання (2 год).

2. Особливості становлення і розвитку суспільної географії в світі і в Україні (6 год).

3. Методи і способи наукового пізнання (4 год).

4. Закони та етапи взаємодії суспільства і природи (6 год).

5. Проблеми виміру екстремальних природних явищ і техногенних катастроф (4 год)

6. Демогеографічні процеси в світі (4 год.).

7. Тенденції розвитку світового господарства (10 год).

8. Географічні аспекти бізнесу і підприємництва (4год).

9. Геоменеджмент і геомаркетинг (4 год).

10. Глобалізацію процесів розвитку (6 год).

1.7. Проміжний та підсумковий контроль

Протягом семестру проводиться два модулі: перший модуль охоплює тематику до основ географії світового господарства, другий – решту тем. Підсумковим контролем є залік.

2. “Вступ до фаху”

(Упорядник - доц. Дорошенко В.)

2.1. Загальні положення

Курс "Вступ до фаху" вивчається студентами 2 курсу спеціальності "Економічна і соціальна географія". Він відіграє важливу роль у загальноосвітній і спеціальній підготовці студентів. Знання основ виробництва вкрай необхідні як для майбутніх вчителів географії, так і спеціалістів в проблем регіонального розвитку та розміщення продуктивних сил.

Метою курсу є знайомство студентів з такими поняттями як знаряддя праці, сировина, її витрати, технологія і технічний рівень різних галузей промислового і сільськогосподарського виробництва. і згодом на практиці застосовувати одержані знання. Таким чином, курс має як загальноосвітнє, так і практичне значення. Він тісно пов’язаний з іншими курсами, що читаються на. кафедрі - "Географією промислових комплексів", "Географією АПК", "Географією транспорту" та іншими.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

  • основи функціонування промислових і сільськогосподарських підприємств;

  • технологічні схеми виробництва, з витратами сировини, електроенергії тощо.

вміти:

  • оцінювати вплив різноманітних чинників на розміщення виробництва;

  • застосовувати категорії суспільної географії як закономірності та принципи, умови і чинники розміщення виробництва, питання комплексоутворення і агломерації виробництва, його територіальної організації.

2.2. Тематичний план

З даної дисципліни навчальним планом передбачено читання лекцій – 36 год., семінарські і практичні заняття – 18 год., самостійна робота студентів 14 год.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год)

лекції

практичні

1.

Промисловість в системі народного господарства

3

2

1

2.

Форми суспільної організації виробництва

3

2

1

3.

Вплив природних і економічних умов на територіальну організацію виробництва

6

4

2

4.

Техніко-економічні особливості паливної промисловості

3

2

1

5.

Техніко-економічні особливості електроенергетики

3

2

1

6.

Техніко-економічні особливості чорної металургії

3

2

1

7.

Техніко-економічні особливості кольорової металургії

3

2

1

8.

Техніко-економічні особливості машинобудування

2

2

9.

Техніко-економічні особливості хімічної промисловості

3

2

1

10.

Техніко-економічні особливості лісової та деревообробної промисловості

3

2

1

11.

Техніко-економічні особливості промисловості будівельних матеріалів

3

2

1

12.

Техніко-економічні особливості легкої промисловості

3

2

1

13.

Техніко-економічні особливості харчової промисловості

3

2

1

14.

Основи загального землеробства

3

2

1

15.

Сівозміни. Основні фактори сівозмін

2

2

16.

Основи виробництва продукції рослинництва

4

2

2

17.

Основні технологічні процеси у виробництві продукції тваринництва.

4

2

2

Разом

54

36

18

2.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Предмет вивчення “Вступу до фаху”. Місце дисципліни в системі підготовки економіко-географів. Методи і завдання курсу, зв’язки з іншими дисциплінами.

Основи промислового виробництва.

Промисловість в системі народного господарства.

Місце промисловості в структурі господарства. Суспільний поділ і інтеграція праці та розвиток промисловості. Класифікація промислових виробництв. Поділ промисловості на добувну і обробну; виробництво засобів виробництва і предметів споживання. Поняття "галузь промисловості". Групи галузей промисловості щодо техніко-економічних особливостей виробництва (енерго-, матеріале-, паливо-, водо-, трудомісткі тощо). Основні напрями науково-технічного прогресу в промисловості. Інтенсифікація промислового виробництва.

Форми суспільної організації виробництва.

Раціоналізація розміщення промислового виробництва на основі вдосконалення форм суспільної організації.

Концентрація виробництва в промисловості. Рівень концентрації в галузях важкої, легкої і харчової промисловості. Техніко-економічні переваги великих підприємств, вплив концентрації на собівартість продукції. Оптимальні розміри підприємств в різних галузях. Недоліки виробничої концентрації виробництва. Територіальне зосередження виробництва та його форми.

Спеціалізація виробництва як одна з форм суспільного поділу праці. Форми спеціалізації (предметна, подетальна, стадійна або технологічна). Рівень спеціалізації та його визначення. Економіч­ні переваги спеціалізації. Проблеми стандартизації, типізації і уніфікації промислових виробів.

Кооперування виробництва, промисловості та. його зв’язок із спеціалізацією виробництва. Форми кооперування - предметне (агрегатне), подетальне, технологічне. Класифікація коопераційних зв’язків за масштабами (міжгалузеве, внутрігалузеве, міжрайонне, внутрірайонне, міжнародне тощо). Рівень кооперування в різних галузях промисловості.

Комбінування виробництва, його зміст та переваги. Форми комбінування. Комбінати з послідовною і комплексною переробкою сировини. Прогресивне значення комбінування у комплексному розвитку виробництва і раціоналізації розміщення продуктивних сил.

Вплив природних і економічних умов на розвиток промисловості.

Роль природних умов і ресурсів у промисловому виробництві. Природні ресурси і добувна промисловість. Територія як ресурс і фактор розміщення промислових виробництв. Сировина у промисловості та її класифікація (первинна, вторинна, основна, допоміжна тощо). Вплив кліматичних, гідролого-кліматичних, геолого-геоморфологічних факторів. Промислове виробництво і охорона навколишнього природно­го середовища.

Вплив економічних умов та промислове виробництво. Населення і характер розселення. Транспорт і виробництво. Сезонність в роботі промисловості. Ринкові чинники функціонування і розміщення промислового виробництва.

Основи промислового виробництва в енергетиці.

Значення енергетики в господарстві. Паливно-енергетичний комплекс та його галузева структура. Види палива, їх калорійність. Умовне паливо. Паливний баланс та його зміни в умовах НТП.

Основні способи видобутку і переробки нафти. Фізична перегонка нафти, основні нафтові фракції. Способи хімічної переробки нафти. Крекінг, пироліз, риформінг нафти. Зберігання і транспортування нафтопродуктів.

Видобуток, переробка і транспортування природного газу, його економічні і екологічні переваги. застосування ґазу в господарстві.

Вугільна промисловість. Класифікація вугілля. Застосування бурого, кам’яного, коксівного вугілля. Способи видобутку вугілля: відкритий (кар’єри і розрізи) та підземний (шахтний). Схема шахтного поля.

Видобуток чорних сланців і торфу.

Склад, значення електроенергетики. Енергоресурси та їх еквіваленти. Нетрадиційні види енергії. Основи виробничих процесів у теплоенергетиці. ТЕС, ДРЕС, ТЕЦ, принципи їх розміщення і роботи.

Гідравлічні електростанції, їх переваги і недоліки. Види ГЕС - греблеві і дериваційні. Гідроакумулятивні станції.

Атомні електростанції. Типи атомних реакторів. АЕС і охорона. довкілля, ядерна безпека.

Використання інших видів енергії (припливів, відпливів, віт­ру, сонячної енергії, геотермальної енергії).

Передача електричної і теплової енергії. Енергосистеми.

Основи промислового виробництва в металургії.

Структура металургійного комплексу. Чорна і кольорова металургія. Склав виробництв чорної металургії, основні властивості чорних металів, їх застосування в господарстві. Сировинна база чорної металургії. Підготовка руди до плавки. Вогнетривкі матеріали. Флюси. Кокс. Доменне виробництво. Властивості чавуну. Виробництво сталі в мартенах, конверторах, електропечах. Прокатне виробництво. Феросплави та їх застосування.

Властивості, класифікація і застосування кольорових металів. Особливості сировинної бази кольорової металургії, збагачення руд кольорових металів. Комплексний характер використання руд. Типи комбінатів кольорової металургії. Особливості технологічних процесів і розміщення комбінатів з виплавки легких і важких кольорових металів.

Металургійне виробництво і навколишнє середовище.

Основи промислового виробництва в машинобудуванні.

Значення машинобудування в господарстві і розвитку інших галузей. Машинобудування і НТП. Сучасні напрямки інтенсифікації виробництва - автоматизація, роботизація, електронізація, комп'ютеризація. Структура машинобудівного комплексу. Загальні поняття про машини і механізми. Види машинобудівних виробництв. Ливарне виробництво Ковальського - штампувальне і зварювальне виробництво. Складальні виробництва. Структура сучасного машинобудівного заводу. Роль спеціалізації і кооперування виробництва в машинобудуванні. Міжгалузеві зв’язки.

Основи промислового виробництва в хімічній промисловості.

Структурні особливості хімічної промисловості. Роль і значення галузі в НПТ, розвитку і розміщенні інших галузей господарства. Хімізація народного господарства. Сировинна база. Використання відходів інших виробництв. Комплексоутворююча роль хімічної промисловості. Новітні галузі.

Техніко-економічні особливості гірничохімічної промисловості.

Технологічні процеси виробництва кислот, соди, мінеральних добрив та ін. галузей основної хімії.

Виробництво синтетичного каучуку, гумових виробів, хімічних волокон, пластичних мас. "Тонка" хімія. Хімія оргсинтезу. Екологічні проблеми галузі.

Основи промислового виробництва в лісовій і деревообробній промисловості.

Значення і склад галузі. Сировинна база, класифікація деревини. Заготівля і вивезення деревини. Сплавляння лісу. Технологічні процеси у лісопильному виробництві. Склад деревообробної промисловості. Виробництво фанери, сірників. Техніко-економічні особливості целюлозно-паперової промисловості. Гідролізне виробництво і лісохімічна промисловість.

Комбінування лісової промисловості з іншими галузями. Екологічні аспекти функціонування лісопромислового комплексу.

Основи промислового виробництва в промисловості будівельних матеріалів.

Будівельна індустрія як самостійна галузь матеріального виробництва. Масштаби будівництва. Капітальне і житлове будівництво. Склад галузей будівельного комплексу. Природні і керамічні будівельні матеріали. Виробництво в’яжучих будівельних матеріалів (гіпсу, вапна, бітуму, дьогтю). Цементна промисловість. Виробництво бетону і залізобетону. Будівельна індустрія і екологія.

Основи промислового виробництва в легкій і харчовій промисловості.

Склад комплексу з виробництва товарів народного споживання (ТНС). Роль легкої і харчової промисловості у виробництві ТНС. Технологічні і економічні зв'язки з галузями важкої промисловості, сільським господарством тощо.

Текстильна промисловість, її галузева структура. Сировинна база. Співвідношення натуральних і хімічних волокон у різних галузях. Структура, виробництва текстильного комбінату. Техніко-економічні особливості швейної, трикотажної, взуттєвої, хутрової промисловості.

Галузева структура і значення харчової промисловості. Сировинна база і її класифікація. Техніко-економічні особливості борошномельно-круп'яної , хлібопекарської, цукрової, олійної, м'ясної, молочної, рибної, плодоовочеконсервної, спиртової промисловості.

Основи сільськогосподарського виробництва

Основи загального землеробства.

Землеробство як галузь сільськогосподарського виробництва і як наука. Основні галузі сільського господарства і їх взаємозв'язок. Основні закони землеробства. Родючість ґрунту, показники родючості і окультуреності ґрунту. Основні режими ґрунту і їх регулювання. Заходи окультурення ґрунту. Поняття про бур'яни і системи заходів боротьби з ними.

Системи землеробства. Основні та спеціальні заходи обробітку ґрунту і технологічні операції. Системи обробітку ґрунту під конкретні культури (ярі та озимі). Насіння та сівба (садіння) сільськогосподарських культур. Способи сівби. Строки сівби. Догляд за рослинами.

Сівозміни. Основні фактори сівозмін.

Значення сівозмін у сільському господарстві. Вплив беззмінних посівів на врожайність сільськогосподарських культур. Агрегатні основи сівозміни. Озимі і ярі зернові в сівозміні. Просапні, зернобобові, льон і багаторічні трави в сівозміні. Роль пару в сівозміні, основні види парів. Проміжні посіви (підсівні, післяукісні, післяжнивні та озимі).

Класифікація сівозмін. Специфіка польових, кормових та спеціальних сівозмін. Роль хімічного, фізичного, біологічного і економічного факторів у чергуванні культур. Запровадження і освоєння сівозмін. Книга історії полів. Меліорація земель і її види. Мінеральні, органічні і бактеріальні добрива. Строки, способи і дози внесення. Системи добрив у сівозміні. Збирання врожаю.

Основи виробництва продукції рослинництва. Технологія вирощування основних сільськогосподарських культур.

Рослинництво як галузь сільськогосподарського виробництва. Біологічні особливості польових культур. Класифікація польових культур. Характеристика вирощування основних груп сільськогосподарських культур. Зернові культури (озимі і ранні ярі). Технологія вирощування озимої пшениці, жита., ячменю. Технологія вирощування ярих хлібних злаків. Технологія вирощування кукурудзи, сорго, проса і гречки. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя, чина, нут та ін.).

Технологічний аналіз вирощування культур подається за схемою: загальна характеристика і значення культури, основні райони поширення посівів, сортовий склад, умови життя і живлення, агротехнічні міроприємства, попередники у сівозміні, система обробітку ґрунту, внесення добрив, посів, догляд за посівами і збирання врожаю.

Кормові трави. Коренеплоди: цукрові буряки, кормова бруква і турнепс. Бульбоплоди: картопля. Баштанні: гарбузи, кавуни, дині. Олійні культури: соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, ярий ріпак, рицина, мак, кунжут, арахіс, сафлор, рижій, перила, лялеманція.

Ефіроолійні: коріандр, тмин, м’ята перечна, аніс, фенхель.

Прядильні; бавовник, льон-довгунець, коноплі, кенаф, джут.

Наркотичні: тютюн і махорка, хміль,

Кормові трави: однорічні бобові і злакові, багаторічні бобові і злакові. Значення трав у рільництві та луківництві.

Основі технологічні процеси у виробництві продукції тваринництва.

Тваринництво як галузь сільськогосподарського виробництва. Структура тваринництва. Основи розведення сільськогосподарських тварин. Продуктивність тварин. Добір і підбір у тваринництві. Поняття про породи. Методи розведення тварин. Племінна робота. Основи годівлі. Оцінка кормів за загальною поживністю. Основні технологічні процеси у скотарстві: породний склад ВРХ, годівля і утримання худоби, вирощування молодняка, доїння корів, відгодівля і нагул.

Свинарство: біологічні особливості, породний склад, види м’ясної продукції. Свиновідгодівельні комплекси на промисловій основі. Племінна робота в свинарстві. Види відгодівлі (на м’ясо, на бекон, на сало).

Вівчарство; породи овець, годівля і утримання, відтворення стада.

Птахівництво: породи сільськогосподарської птиці, класифікація порід курей. Породи індиків, качок, гусей, цесарок. Племінна робота в птахівництві. Утримання птиці. Птахівництво на промисловій основі.

Кролівництво: біологічні і господарські особливості, породний склад, розмноження, годівля, утримання.

Ставкове рибництво: як допоміжна галузь тваринництва, біологічні особливості ставкових риб. Типи рибних господарств.

Конярство: породний склад і використання, годівля і утримання. Звіринництво і перспективи його розвитку на Україні.

2.4. Список рекомендованої літератури

1. Дербинова М.П. Промышленные узлы. – М., 1997

2. Загальне землеробство. За ред. В.П.Гордієнка. - К.: Вища шк., 1988.

3. Ивенина В.К. Основы промышленного производства. (Словарь-справочник). Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1986.

4. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка – К., 2006

5. Основы промышленного и сельскохозяйственного производства (под ред. А.Ф.Куракина). - М.; Просвещение, 1981.

6. Плоткин М.Р. Основы промышленного производства. - М, : Высш. шк., 1987.

7. Пістун М.Д., Гуцал В.О., Провотар Н.І. Географія агропро­мислових комплексів. - К.: Либідь, 1997.

8. Польський Б.М., Стеблянко М.І. та ін. Основи сільського господарства. - К.: Вища шк., 1991.

9. Топчієв О.Г. Терміни і поняття в економічній географії. - К.: Рад. шк., 1982.

10. Хрущев А.Т. География промышленности СССР. - М.: Мысль, 1990.

11. Шрач Н.И. Промышленные комплексы. – М., 1990

2.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Предмет, метод і завдання курсу (1 год.)

2. Форми суспільної організації виробництва (1 год.)

3. Вплив природних і економічних умов на територіальну організацію виробництва - 2 год.

4. Техніко-економічні особливості паливної промисловості (1 год.)

5. Техніко-економічні особливості електроенергетики (1 год.)

6. Техніко-економічні особливості чорної металургії (1 год.)

7. Техніко-економічні особливості кольорової металургії (1 год.)

8. Техніко-економічні особливості хімічної промисловості (1 год.)

9. Техніко-економічні особливості лісової та деревообробної промисловості (1 год.)

10. Техніко-економічні особливості промисловості будівельних матеріалів (1 год.)

11. Техніко-економічні особливості легкої промисловості (1 год.)

12. Техніко-економічні особливості харчової промисловості (1 год.)

13. Основи загального землеробства (1 год.)

14. Основи виробництва продукції рослинництва (2 год.)

15. Основні технологічні процеси у виробництві продукції тваринництва (2 год.)

2.6. Завдання для самостійної роботи

  1. Основні напрями інтенсифікації суспільного виробництва

  2. Суспільний поділ та інтеграція праці у виробництві

  3. Сланцева і торфяна промисловість

  4. Енергосистеми. Способи передачі електроенергії

  5. Розвиток альтернативних галузей електроенергетики

  6. Екологічні проблеми розміщення ПЕК

  7. Екологічні проблеми металургії і хімії

  8. Міжгалузеві і регіональні зв’язки у машинобудуванні

  9. Технологічні процеси в цел.-паперовому виробництві

10. Технол. процеси виробництва в’яжучих матеріалів

11. Проблеми використ. сировинних ресурсів в пром-ті

12. Інтенсифікація у землеробстві

13. Системи землеробства та їх еволюція

14. Сучасні засоби зв’язку і телекомунікацій

2.7. Проміжний та підсумковий контроль

І модуль – теми 1-8; ІІ модуль – теми 9-17; Підсумковий контроль – іспит.

3. “Комп’ютерні методи”

(Упорядник – доц. Мезенцев К.)

3.1. Загальні положення

Мета курсу “Комп’ютерні методи” – набуття студентами вмінь та навичок щодо використання комп’ютерних технологій та методів у навчальній та науково-дослідній роботі. Для цього необхідним є виконання таких завдань:

  • розкрити місце курсу в структурі підготовки фахівців з управління розвитком регіонів та розміщення продуктивних сил;

  • проаналізувати історію розвитку комп’ютерних технологій у суспільній географії;

  • розкрити можливості та сфери застосування комп’ютерних методів у суспільно-географічних дослідженнях;

  • висвітлити загальні відомості про персональний комп’ютер та операційну систему Windows;

  • визначити методичний арсенал Microsoft Word та Microsoft Excel;

  • визначити методичний арсенал програми Statistica for Windows.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

  • історію розвитку та можливості використання комп’ютерних технологій і методів у суспільній географії;

  • загальну будову персонального комп’ютера, функціональне призначення його основних складових, структуру операційної системи Windows;

  • можливості та сферу застосування сучасних стандартних пакетів програм користувача (Microsoft Word, Excel, Statistica) у суспільно-географічних дослідженнях;

вміти:

  • запускати тематичні програми, працювати з дискетами, дисками, зйомними запам’ятовуючими пристроями, вільно користуватись основними периферійними пристроями (принтер, сканер);

  • вільно працювати в операційній системі Windows;

  • друкувати текст, будувати таблиці та виконувати інші стандартні операції в програмі Microsoft Word;

  • вводити, обробляти статистичну інформацію, будувати графіки, діаграми, аналізувати дані в програмі Microsoft Excel;

  • здійснювати розрахунки за допомогою математико-статистичних методів у програмі Statistica for Windows.

3.2. Тематичний план

З даної дисципліни навчальним планом передбачено 42 години практичних занять та 30 годин самостійної роботи студентів.

п/п

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

практичні

самостійні

1.

Вступ

14

2

12

2.

Загальні відомості про персональний комп’ютер та операційну систему Windows

6

6

3.

Microsoft Word

10

8

2

4.

Microsoft Excel

18

12

6

5.

Statistica for Windows

24

14

10

Разом

72

42

30

3.3. Програма дисципліни

ВСТУП

Мета, завдання та структура курсу “Комп’ютерні методи”. Зв’язок з іншими спецкурсами. Місце курсу в структурі підготовки фахівців з управління розвитком регіонів та розміщення продуктивних сил.

Історія розвитку комп’ютерних технологій у суспільній географії.

Можливості застосування комп’ютерних технологій та методів у навчальному процесі. Значення комп’ютерних технологій у підготовці фахівців зі спеціальності “економічна та соціальна географія”.

Можливості застосування комп’ютерних технологій і методів у науково-дослідній діяльності фахівців із суспільної географії. Науковий експеримент у курсовій роботі. Комп’ютерне моделювання як важливий сучасний метод наукових досліджень.

Програмне забезпечення. Огляд стандартних пакетів програм користувача – суспільного географа.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРСОНАЛЬНИЙ КОМП’ЮТЕР ТА ОПЕРАЦІЙНУ СИСТЕМУ WINDOWS

Персональний комп’ютер та його місце у фаховій підготовці. Функції комп’ютерних технологій: інформаційна, навчальна, друкарська, науково-дослідна.

Загальна будова персонального комп’ютера. Основні складові, їх призначення та принцип роботи. Монітор. Режими роботи. Клавіатура. Функціональне призначення клавіш. Миша. Функції кнопок. Системний блок. Жорсткий диск. Оперативна пам’ять. Робота з дискетами. Робота із CD та DVD. Принтер. Режими друку. Сканер. Модем.

Поняття про операційні системи DOS, Windows. Windows 95, Windows 98, Windows 2000, Windows XP, їх особливості та принципові відмінності.

Робота з вікнами. Головне меню. Програми. Запуск тематичних програм. Робота у фоновому режимі. Функціональні клавіші. Вихід з оболонки Windows.

Робота з файлами. Види файлів. Створення, копіювання, перейменування, знищення файлів.

Стандартні засоби Windows. Робота з калькулятором.

MICROSOFT WORD

Загальний вигляд на екрані. Меню користувача. Панелі інструментів. Робоче поле.

Поняття про документи. Документи Word, їх типи. Папки документів. Папка “Мої документи”. Створення, редагування, збереження документів.

Вибір параметрів сторінки. Розміри тексту на сторінці.

Робота з текстом. Вибір робочої мови. Введення тексту з клавіатури. Редагування тексту. Робота з виділеними ділянками тексту. Вибір шрифту, величини літер, міжрядкового інтервалу, орієнтації тексту. Поділ тексту на сторінки. Нумерація сторінок. Перевірка граматики. Переноси слів. Можливості заміни.

Робота з таблицями. Вставка таблиці, вибір її параметрів. Редагування комірок, стовпчиків та рядків.

Вставка спеціальних символів. Написання формул.

Побудова графіків, діаграм, схем в режимі Word. Вставка “готових” об’єктів (малюнків, таблиць, графіків тощо) з інших програм.

Експорт-імпорт текстових документів. Можливості “Рути” та “Плай”.

Передрук документів.

MICROSOFT EXCEL

Загальний вигляд на екрані. Меню користувача. Панелі інструментів. Робоче поле. Книги. Аркуші. Закладки.

Документи Excel, їх типи. Експорт-імпорт документів.

Вибір параметрів комірок. Введення цифрових даних. Вибір стилю цифр. Введення текстової інформації.

Математичні операції з рядками чисел. Розрахунок за формулами.

Блок статистичної обробки даних. Стандартні функції. Математичні та статистичні функції.

Графічний блок Excel. Майстер діаграм. Побудова графіків, гістограм, діаграм. Стандартні і нестандартні діаграми.

Блок аналізу даних. Розробка сценаріїв. Розв’язок оптимізаційних задач. Кореляційно-регресійний аналіз.

STATISTICA FOR WINDOWS

Загальний вигляд на екрані. Меню користувача. Панелі інструментів.

Документи Statistica, їх типи. Експорт-імпорт документів. Робота з файлами. Введення нових даних.

Модуль “Basic Statistics”. Розрахунок описової статистики. Побудова кореляційної матриці. Тести на відповідність нормальному розподілу.

Модуль “Multiple Regression”. Кореляційно-регресивний аналіз. Розрахунок рівняння регресії. Оціночні параметри.

Модуль “Cluster Analysis”. Кластерний аналіз. Об’єднавчі методи. Метод к-середніх. Побудова дендрограми. Модуль “Discriminant Analysis”. Дискримінантний аналіз. Розрахунок класифікаційних функцій.

Модуль “Factor Analysis”. Факторний аналіз. Вибір кількості факторів. Аналіз факторних навантажень. Оцінка факторних ваг.

Модуль “Time Series / Forecasting”. Аналіз динамічний рядів. Перевірка динамічних рядів на стаціонарність. Виявлення тренду. Усунення автокореляції. Згладжування динамічних рядів. Експоненційне згладжування. Сезонне згладжування.

3.4. Список рекомендованої літератури

  1. Боровиков В.П., Боровиков И.П. Statistica – статистический анализ и обработка данных в среде Windows. – М., 1998.

  2. Боровиков В.П., Ивченко Р.И. Прогнозирование в системе Statistica в бреде Windows. Основы теории и интенсивной практики на компьютере. – М., 2000.

  3. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. – К., 2001.

  4. Ильина О.П., Макарова Н.В. Статистический анализ и прогнозирование экономической информации в электронной таблице Excel 5.0. – СПб, 2000.

  5. Мезенцев К.В. Регіональне прогнозування соціально-економічного розвитку. – К., 2004.

  6. Операційна система Windows XP. – К., 2006.

  7. Семенов М.И. Автоматизированные информационные технологии в экономике. – М., 2000.

3.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

  1. Оцінка функцій комп’ютерних технологій у фаховій підготовці суспільно-географів (2 год.).

  2. Тестування щодо знання загальної будови персонального комп’ютера, вміння роботи з дискетами, дисками, зйомники запам’ятовуючими пристроями, принтером, сканером (2 год.).

  3. Робота з вікнами, запуск стандартних програм, створення, копіювання, перейменовування та знищення тематичних файлів (2 год.).

  4. Робота із стандартними засобами Windows (2 год.).

  5. Створення, редагування та збереження документів Word, визначення їх параметрів (2 год.).

  6. Робота з текстовими документами в програмі Microsoft Word (2 год.).

  7. Робота з таблицями та схемами в програмі Microsoft Word. Вставка об’єктів з інших програм (2 год.).

  8. Переклад документів на українську мову та з української мови на інші в програмі Microsoft Word (2 год.).

  9. Створення, редагування та збереження документів Excel, визначення їх параметрів (2 год.).

  10. Робота з цифровими масивами даних в програмі Microsoft Excel (2 год.).

  11. Статистична обробка даних та використання стандартних функцій у програмі Microsoft Excel (2 год.).

  12. Робота з майстром діаграм, побудова стандартних і нестандартних діаграм у програмі Microsoft Excel (2 год.).

  13. Аналіз даних у програмі Microsoft Excel (2 год.).

  14. Експорт-імпорт даних у програмі Microsoft Excel (2 год.).

  15. Створення, редагування та збереження документів Statistica, визначення їх параметрів, експорт-імпорт даних (2 год.).

  16. Робота з цифровими масивами даних у програмі Statistica for Windows (2 год.).

  17. Розрахунок базової статистики в програмі Statistica for Windows (2 год.).

  18. Розрахунок множинної кореляції та регресії в програмі Statistica for Windows (2 год.).

  19. Кластерний та дискримінантний аналіз у програмі Statistica for Windows (2 год.).

  20. Факторний аналіз у програмі Statistica for Windows (2 год.).

  21. Робота із динамічними рядами в програмі Statistica for Windows (2 год.).

3.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1. Розкриття можливостей використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі (4 год.).

  2. Розкриття можливостей використання комп’ютерних технологій та методів у науково-дослідній роботі (4 год.).

  3. Огляд сучасного програмного забезпечення суспільно-географічних досліджень (4 год.).

  4. Характеристика основних типів документів Word (2 год.).

  5. Характеристика основних типів документів Excel (2 год.).

  6. Розкриття змісту зміст основних математичних та статистичних функцій, що використовуються в Excel (2 год.).

  7. Порівняльна оцінка можливостей та цілей побудови основних типів діаграм в Excel (2 год.).

  8. Характеристика основних типів документів Statistica (2 год.).

  9. Систематизація основних елементів базової статистики в програмі Statistica (2 год.).

  10. Розкриття методичних основ здійснення кластерного та дискримінантного аналізів (2 год.).

  11. Розкриття методичних основ здійснення факторного аналізу (2 год.).

  12. Розкриття методичних основ здійснення кореляційно-регресійного аналізу (2 год.).

3.7. ПРОМІЖНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

В курсі “Комп’ютерні методи” передбачено два модульних контролі. Перший спрямований на перевірку знань історії розвитку та можливостей використання комп’ютерних технологій і методів у суспільній географії; загальної будови персонального комп’ютера, функціонального призначення його основних складових, структури операційної системи Windows; можливостей та сфер застосування сучасних стандартних пакетів програм користувача. Другий модульний контроль має на меті перевірку вмінь та навичок роботи з дискетами, дисками, зйомними запам’ятовуючими пристроями, периферійними пристроями; роботи в операційній системі Windows; друкування тексту, побудови таблиць та виконання інших стандартних операцій у програмі Microsoft Word; введення, обробки статистичних даних, побудови графічних об’єктів, аналізу даних у програмі Microsoft Excel; здійснення розрахунків за допомогою математико-статистичних методів у програмі Statistica for Windows.

Підсумковим контролем є іспит.

4. “Соціальна географія”

(Упорядники – проф. Олійник Я., проф. Степаненко А.)

4.1. Загальні положення

Успішне вирішення теоретичних і методологічних проблем викладання соціальної географії у вузах вимагає формування навчальної програми курсу. Як відомо, навчальний курс - це не вся наука, а дидактично перероблена система знань, виділена із науки в цілях навчання, географічної освіти майбутнього спеціаліста. При його розробці необхідно керуватися певними концептуальними положеннями. Серед них необхідно відзначити направленість програми на вивчення сучасних проблем територіальної організації суспільства і регіональних соціальних структур. Завдання полягає в тому, щоб програма курсу відповідала сучасним вимогам, узагальнювала нові закономірності і тенденції, давала їм наукову інтерпретацію. Вона повинна бути на рівні передових досягнень науки. Важливо також, щоб усі розділи і теми програми були логічно взаємоув’язані. Зміст і логіка програми повинні виходити із того, що засвоєння соціально-географічних знань буде міняти стиль мислення студентів, вводити їх у зовсім новий світ понять, категорій і законів, навчить мислити строгими науковими категоріями. При цьому стиль і мова програми повинні носити проблемний характер, зацікавлювати студентів у пізнанні і вивченні соціальної географії.

Мета курсу - формування у студентів нового типу соціально-географічних знань, які відповідають рівню світової соціальної географії. При цьому, звичайно, нема потреби відмовлятися від власних наукових досягнень. У програмі ставиться завдання адаптувати досягнення західної соціальної географії до дослідницьких проблем вітчизняної соціальної географії з тим, щоб нове покоління студентів відповідало потребам світової практики.

Програма курсу включає теми, які утворюють кістяк, основну частину курсу, засвоєння якого дозволить студенту вступити у внутрішній світ соціальної географії, ознайомитися з досягненнями науки, основними соціально-географічними парадигмами і науково-дослідним інструментарієм, зв'язками і взаємодією з іншими науками і галузями знань. Усі теми згруповані в чотири роз­діли. У першому розділі показані соціальна географія як наука та її методологія. Другий розділ присвячений соціально-географічним основам народонаселення, які включають широкий круг знань з проблем вивчення соціальних аспектів населення. У третьому розділі розглядається географія соціального розвитку і соціальної динаміки. У четвертому розділі розкриті географічні аспекти соціального управління і геофутурологія.

Запропонована програма курсу показує прагнення до можливо більш повного охоплення соціальної реальності в результаті вивчення соціальної географії. Даний курс покликаний дати цілісне уявлення про територіальну організацію соціального життя суспільства, соціуму, його закономірності і тенденції в регіональному вимірі. Водночас він допоможе з’єднати абстрактну теорію з живою практикою, вийти на актуальні проблеми сьогодення.

4.2. Тематичний план

Згідно стандарту вищої освіти курс вивчається у другому семестрі другого курсу: всього 80 год., в т.ч. 28 год. лекцій, 14 год. семінарських занять і 38 год. самостійної роботи.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекції

практичні

1.

Онтологічний статус соціальної географії

4

2

2

2.

Становлення та розвиток соціальної географії в світі і в Україні

3

2

1

3.

Методологія соціально-географічних досліджень

3

2

1

4.

Соціально-географічні основи народонаселення

12

8

4

5.

Географія соціального розвитку і соціальної динаміки

14

10

4

6.

Географічні аспекти соціального управління і прогнозування

16

4

2

Разом

42

28

14

4.3. Програма дисципліни

ВСТУП

Соціальна географія як наука про територіальну організацію і регіональні закономірності соціальних процесів. Об'єкт і предмет пізнання. Визначення науки. Структура соціальної географії. Поняття "соціального" в структурі наукових знань. Функції соціальної географії в суспільстві. Група теоретико-пізнавальних функцій. Група управлінсько-перетворювальних і прогностичних функцій. Роль соціальної географії у вирішенні теоретичних і прикладних проблем суспільства. Місце соціальної географії в оточуючому світі. Соціальна географія в системі наук: географічних, економічних, соціологічних. Соціальна географія і регіональна соціологія. Завдання соціальної географії. Проб­леми і перспективи розвитку.

Соціальна географія як наука та її методологія

Становлення і розвиток соціогеографії в світі і Україні.

Економічні, соціально-політичні і наукові передумови виникнення соціальної географії. Особливості становлення та її основні віхи. Розвиток соціальної географії в зарубіжних країнах. Основні віхи розвитку в XIX - XX ст. Пошуки критеріїв у суспільному житті в природних факторах розвитку. Натуралістичні напрями в соціології. Географічний детермінізм. Розвиток соціальної географії в Україні. Основні етапи історичного розвитку соціологічної думки. Напрями, концепції, школи в соціальній географії: географія розвитку, географія сприйняття, часова, феміністична географія, географія спорту тощо.

Соціологія в ХХ ст. Сучасні соціологічні парадигми. Сучасний етап розвитку соціальної географії в Україні: наукові центри, організації, досягнення, проблеми розвитку. Соціологія українського відродження.

Теорія географічного і соціального простору та просторові властивості суспільства

Еволюція уявлень про географічний простір і діалектика розвитку геосистем в просторі і часі. Уявлення про соціально-географічний простір. Властивості геопростору. Сутність і структура соціального простору. Властивості соціального простору. Простір і життєве середовище. Особливості і тенденції просторової організації суспільства. Регіональна свідомість. Рівні організації простору. Соціально організований простір і його основні риси: об’ємність, розмірність, протяжність і т.д. Життєвий простір. Простір індивідуального буття. Фактори соціально-просторової диференціації суспільства. Соціальна дистанція. Умови і можливості життєдіяльності. Простір людського розвитку. Просторові зони і території людини.

Соціально-географічні дослідження: методологія, програма, методи.

Методологічні принципи соціально-географічних досліджень. Соціологічні підходи. Види і типи соціально-географічних досліджень. Соціологічні дослідження і суспільна практика. Принципи організації і проведення соціологічних досліджень. Програма досліджень, її значення і складові елементи. Основні дослідницькі стратегії. Методи прикладних соціологічних досліджень: вивчення документальних джерел, анкетні опитування та інтерв’ю, соціологічні спостереження і експерименти. Методика виборки та інформаційного забезпечення соціологічних досліджень. Поняття соціально-географічного факту. Розробка анкет і паспортів населених пунктів (регіонів). Специфіка анкетування як форми збору соціологічної інформації. Технологія обробки соціологічної інформації. Кількісні і якісні способи обробки і аналізу даних. Методи аналізу первинної соціологічної інформації. Оформлення результатів досліджень. Розробка практичних рекомендацій на основі результатів прикладних досліджень.

Соціально-географічні основи народонаселення

Географія соціально-демографічного розвитку

Соціальне відтворення населення. Види соціально-демографічних відносин. Основні фактори, що впливають на народонаселення. Динаміка і розміщення населення. Проблеми історичних та неісторичних народів. Природний рух населення. Народжуваність, смертність, природний приріст. Тривалість життя. Здоров’я населення. Вікова структура населення. Покоління як специфічна соціальна спільність і суб’єкт суспільного життя. Групи несамодіяльного населення та їх місце в соціальній структурі. Молодь як соціально-демографічна група, її соціальні функції, позиції, протиріччя розвитку. Місце молоді в структурі суспільства, її характер як особливої соціально-демографічної групи. Соціальні проблеми виховання і освіти молоді. Статевий склад населення. Соціальні функції статей. Сімейний склад населення. Структура сім’ї та її функції. Фактори, які впливають на стабільність сім’ї. Якість шлюбів. Тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин. Якість населення. Основні положення євгеніки. Наслідки росту населення. Закон народонаселення Т.Мальтуса. Теорії і концепції народонаселення. Соціально-демографічна політика та її регіональні особливості. Проблеми розвитку народонаселення.

Соціальна структура суспільства в регіональному вимірі.

Соціальна структура суспільства та її основні елементи. Соціальна інтеграція і диференціація. Соціальна нерівність. Теорії соціальної стратифікації. Структурно-функціональний підхід до побудови моделі стратифікації. Ранжирування видів соціальної діяльності. Нерівність людей за здібностями і освітою. Соціально-класова структура. Соціально-професійна структура. Соціальні групи. Соціальна стратифікація українського суспільства.

Людський розвиток в регіональному вимірі.

Глобальна концепція людського розвитку. Оцінка рівнів людського розвитку і його регіональний вимір. Розвиток людських ресурсів. Проблеми людського розвитку в Україні. Людський потенціал. Перспективи сталого розвитку людини.

Гендерні дослідження в соціальній географії.

Теоретичні засади і джерела гендерно теорії. Значення і роль гендерних досліджень в соціальному розвитку. Гендерна стратифікація. Гендерний фактор відтворення людського капіталу. основні теоретичні напрями сучасного фемінізму жінки в історичному минулому як підгрунтя гендерних стереотипів. Гендерні дослідження становища жінок у сфері праці. Гендерний аспект у дослідженнях інституту сім’ї. Гендерні дослідження сфери політики і влади. Дослідження феномену насилля щодо жінок. Тенденції і перспективи гендерних досліджень.

Соціально-етнічні процеси

Основні поняття етносоціології і розвиток націй. Історичні форми і рівні етносів. Основи соціальної антропології. Племена, народності, нації. Раси і расовий склад населення. Етнічні групи, їх основні ознаки, умови формування і розвитку. Проблеми етнічних відносин в сучасній соціології. Етногенез. Нація як суб’єкт суспільного життя. Національні відносини: теорія і практика. Теорія ментальності. Націоналізм і національна ідея. Національний менталітет. Етнічна структура. Сучасний стан національних відносин в Україні, його історичні коріння і новітні процеси. Національні культури та їх соціологічні дослідження. Національна свідомість і загальнолюдські цінності. Проблеми міжнаціональних конфліктів та способи їх вирішення. Проблеми малих народів і національних меншин. Національна політика як складова частина соціальної політики.

Розселення населення.

Поселенська структура суспільства і поселенські спільності. Соціальна функція поселень. Історичні, економічні, політичні, культурні, екологічні умови формування різних типів поселенської структури. Сутність системи розселення. Форми і фактори розселення. Основні поняття розселення. Концепції розселення. Основні протиріччя розселення населення. Зональні і національні особливості розселення населення. Система розселення і науково-технічний й соціальний прогрес. Регіо­нальні системи розселення і оцінка їх соціальної ефективності. Села. Міста. Агломерації. Конурбації. Мегалополіси. Система індикаторів розвитку поселень. Типологія соціальних і демографічних статусів поселень. Типи поселень. Міське розселення, його суть і особливості. Сільське розселення і його форми. Соціальні проблеми розселення.

Соціально-географічні аспекти урбанізації.

Соціально-географічні закономірності урбанізації та її територіальні прояви. Просторова еволюція урбанізації. Фактори урбанізації. Періодизація урбанізації. Еволюція урбанізації. Розвиток міст. Зв’язок між сучасною урбанізацією, міжнародним поділом праці і НТР. Нові тенденції урбанізації: субурбанізація, рурбанізація. Соціальна справедливість і міста. Етапи урбанізації. Економічні і соціальні фактори зростання міст. Урбанізація і міська політика. Тенденції розвитку урбанізації. Механізм розвитку і перспективи урбанізації.

Міграція населення , як соціально географічний процес.

Міграція як соціальний процес, її види і функції. Проблеми свободи переміщення людей. Концепції міграції. Фактори і динаміка міграції. Інтенсивність міграційних потоків. Мігранти як біологічна зброя. Соціальні наслідки міграцій. Депортації. Імміграція, її сутність і тенденції. Сільсько-міська і міжрегіональна міграція. Міжнародна міграція. Тенденції міграції. Концепції регулювання міграції у відповідності з політичними, етнічними, соціально-культурними критеріями. проблема нелегалів. Біженці, їх сутність і види. Соціальні проблеми виникнення біженців. Масштаби біженців і проблеми регулювання цього процесу. регіональні та національні особливості регулювання міграційних процесів. Управління міграційними процесами.

Соціологія міст.

Значення і сутність соціології міста. Місто як соціальний організм. Соціальні функції міст. Визначення, особливості і розвиток міст. Походження міст. Формування міського середовища. Міська екологія. Якість життя в містах. Міське самоврядування. Соціально-географічні аспекти приміських зон. Соціально-економічні проблеми міст. Проблеми управління приміськими зонами великих міст.

Соціологія села.

Сутність соціології села. Соціальні функції поселень. Соціально-економічні умови розвитку сіл в умовах ринку. Специфічні риси села. Особливості соціального розвитку села. Село в умовах трансформації форм власності. Соціальна структура українського села. Розвиток мережі поселень у сільській місцевості. Організація державних господарств. Пріоритетність соціального розвитку села. Перспективи соціології села.

Географія соціального розвитку і соціальної динаміки

Суспільство як система і його функціонування в просторі і часі.

Поняття і види соціальних систем. Суспільство як система. Макросоціологічні теорії суспільств. Соціальні системи в поняттях системної теорії: будова, функціонування, розвиток. Еволюція суспільства. Концепції структуралізму. Основні принципи самоорганізації. Соціальні системи. Соціальні інститути і соціальні організації. Інституціоналізація суспільства. Зміст поняття "соціальний ін­ститут" і його формальне вираження. Функції соціального інститу­ту: регулятивна, інтегративна, реляційна. Взаємодія соціальних інститутів. Соціальна організація: поняття, основні ознаки - наявність цілі, власного органу, сукупність соціальних статусів і соціальних ролей. Види соціальних організацій, їх функції і будова. Місце соціальної організації в соціальній структурі сус­пільства. Типи соціальної динаміки. Соціальний прогрес. Типи суспільств. Соціальні взаємодії як основа соціальних явищ. Типи соціальних взаємодій. Закономірності еволюції соціуму. Суспільний прогрес і його критерії. Інтеграція і диференціація в сучасному світі та їх соціальні форми. Теорія розвитку суспільства: формаційний і цивілізаційний підходи. Еволюційний і революційний шляхи розвитку. Типологізація суспільств за рівнем культурно-економічного розвитку. Доіндустріальне, індустріальне і постіндустріальне суспільство.

Соціально-географічні засади цивілізацій.

Сутність поняття “цивілізація” та її роль в соціальних відносинах. Теорії цивілізацій. Центр і периферія цивілізації. Класифікація цивілізацій: європейська, ісламська, індійська, буддійська, латиноамериканська, православна та ін. Хвилі цивілізацій в просторі і часі. Колонізація як феномен цивілізації. Культури і цивілізації в формуванні регіонів. Експансія європейської цивілізації. Географія цивілізацій. Цивілізаційні макрорегіони світу. Географічні основи розвитку цивілізацій. Взаємодія цивілізацій.

Соціально-просторові аспекти економічного життя населення і його трудової діяльності.

Загальні поняття про економічну соціологію. Економічні системи та їх типи. Соціальний вимір економіки. Роль праці в становленні людини і суспільства. Праця - головний фактор відтворення суспільства як цілісної системи, специфічний спосіб людського буття. Праця в системі соціальних цінностей, вираз суспільного багатства і культури. Галузевий і етно-регіональний поділ праці. Професії і професіональна структура. Єдність праці і технології. Інноваційні процеси в сфері праці. Ринок праці. Проблеми зайнятості і безробіття. Трудові конфлікти і страйки. Соціальні аспекти збалансованості робочих місць і робочої сили. Соціальна регуляція трудової поведінки. Економічна поведінка і форми власності. Процеси приватизації. Форми і типи підприємницької діяльності. Структура, функції і типи трудових колективів. Соціальна мобільність. Організація як об’єкт соціології праці. Типологія виробничих організацій. Соціальні технології. Соціальні фактори економічного росту.

Географія рівнів соціального розвитку і якості життя населення в територіальному вимірі.

Загальні поняття про рівень соціального розвитку і якість життя населення територій. Основні групи та індикатори виміру соціального розвитку і якості життя населення. Економічні компоненти рівня соціального розвитку і якості життя населення: економічний добробут доход на душу населення, доля сімей, проживаючих вище лінії бідності, банківські депозити на душу населення, забезпеченість житлом і т.д.; політичні компоненти: індивідуальна активність тираж місцевих газет, забезпеченість телевізорами/, політичні переконання населення і політичні партії; екологічні компоненти: екологічні умови рівень вмісту в повітрі окремих видів поллютантів, ступінь забрудненості води, ступінь шумового забруднення і т.д., природно-кліматичні умови і природне середовище; компоненти охорони здоров’я і освіти; індивідуальні аспекти охорони здоров’я дитяча смертність на 1000 народжених, рівень смертності на 1000 чол., індивідуальні аспекти освіти середнє число років навчання серед осіб у віці 25 років і старше, кількість населення з вищою освітою тощо, стан охорони здоров’я число лікарів на 1000 жителів, число лікарняних ліжок на 1000 жителів, витрати місцевих властей на потреби охорони здоров’я на душу населення, стан освіти витрати місцевих властей на освіту на душу населення, забезпеченість школами і вчителями; соціальні компоненти: можливості для індивідуального розвитку доля зайнятих в загальній чисельності населення, доля населення, яке має власне житло тощо, соціальна справедливість по відношенню до особи і соціальний захист; умови життя доля житла без комунальних зручностей, доля жител без телефонів, число підприємств роздрібленої торгівлі на 1000 жителів, число фінансових закладів на 1000 жителів, культура число музеїв, симфонічних оркестрів, оперних театрів, драматичних театрів тощо, сфера відпочинку, безпека життя. Соціальна справедливість.

Соціальні аспекти сексуальності і географія типів сексуальних культур.

Становлення і розвиток сексології. Феномен кохання і ероса в історії людства. Види і типи кохання. Сексуальна культура і концепції сексуальності. основні тенденції розвитку сексуальної культури. Типи сексуальних культур і сексуальні культури цивілізацій. Сексуальна культура України. Цінності сексуальної культури. Еволюція статевої моралі. Порнографія і еротика. Сексбізнес в Україні.

Географія соціально-культурного розвитку в географічному вимірі.

Культура як соціальне явище: поняття, структура, функції. Рівень культури різних соціальних спільностей. Роль культури в життєдіяльності особи. Культурні норми і цінності. Форми культури. Загальнолюдські цінності. Складові культури. Універсальні елементи культури. Динаміка культури. Соціально-культурна сфера життєдіяльності суспільства. Вплив культури на соціально-інтеграційні процеси і формування спільностей, соціальних груп. Етнокультура. Національні і релігійні особливості культури. Міська і сільська культура. Культура класів і соціальних груп. Молодіжна культура, проблеми і особливості її функціонування. Масова культура. Поняття вільного часу і його місце в діяльності людини і суспільства. Економічні, психологічні і культурні функції вільного часу. Вільний час і дозвілля. Дозвілля і масова культура. Культура дозвілля як спосіб його організації. Наукова організація дозвілля в масштабах суспільства, регіонів. Сфера культури. Діяльність закладів культури і дозвілля. Сітка і типи закладів культури і дозвілля та їх взаємодія. Проблеми оптимальних технологій культури і дозвілля. Технологія проектування культурно-відпочинкової діяльності. Ефективність культурного обслуговування: показники і нормативи, методи їх виміру і оцінка. Комп’ютеризація в культурі як елемент нової технології. Географія культурних ареалів. Соціокультурна характеристика українського суспільства.

Географія релігійного життя населення.

Географічні аспекти походження релігії. Соціальна доктрина церкви. Об’єкт релігії. Елементи релігії. Релігійний світогляд. Соціальні функції і концепції релігійної віри. Релігійний склад населення. Географія релігії і віровчень. Форми релігійної організації. Географія світових релігій. Географія племінних культів. Релігія в індустріальному і постіндустріальному світі. Християнська етика і християни в діловому житті України. Національні і релігійні особливості економічної поведінки. Соціальні завдання богопізнання. Тенденції розвитку релігії.

Географія соціальної інфраструктури і сфери послуг.

Сутність і функції соціальної інфраструктури. Структура соціальної інфраструктури. Роль соціальної інфраструктури в розвитку людини. Соціальні умови життя і соціальна інфраструктура. Нормативна база соціальної інфраструктури. Соціальна інфраструктура і ріст народного добробуту. Ефективність функціонування соціальної інфраструктури. Розвиток і розміщення соціальної інфраструктури. Регіональний розвиток соціальної інфраструктури.

Поняття про соціальну сферу. Місце соціальної сфери в суспільстві, її взаємодія з матеріально-виробничою, культурною і політичною сферами. Зміст соціальної сфери. Місце послуг в задоволенні особистих потреб населення. Діяльність об’єктів сфери обслуговування та їх територіальна організація. Сітка і типи закладів сфери обслуговування. Ефективність сфери обслуговування: показники, нормативи, методи їх виміру і оцінки.

Географічні аспекти рекреаційного розвитку.

Сутність рекреації. Рекреація і дозвілля. Соціальна і біологічна форми рекреації. Соціальні і психологічні функції рекреації. Поняття рекреаційного ефекту. Види рекреаційної діяльності. Типи рекреаційної поведінки: короткострокові, довгострокові, епізодичні. Відпочинок як структуроутворюючий фактор соціальної організації суспільства. Роль відпочинку в формуванні соціальних відносин, організації соціальних груп та інститутів. Форми рекреації. Територіальна організація рекреації.

Географія політичного життя і політичних процесів у територіальному вимірі.

Політика як соціальне явище. Політична сфера суспільства, її структура і основні функції. Суб'єкти і об’єкти політичних процесів і управління. Поняття про політичний простір і політичний час. Політико-географічні фактори в формуванні територіальної структури і організації суспільства. Територіальна розстановка політичних сил в країні. Територіально-політична організація і орієнтація суспільства. Політичний устрій і держава в політичній системі. Політична влада. Режими політичної влади: тоталітарний, авторитарний, демократичний, анархічний. Проблема прав і свобод людини в історії і сучасності. Політичні системи світу. Трансформація суспільства: сутність, види, значення. Посткомунізм і політична трансформація комуністичних суспільств. Політична культура суспільства і людина. Географія впливу політичних партій. Залежності впливу партій від різних соціально-економічних факторів. Географічні відмінності в політичній культурі. Оцінка впливу різних просторово виражених процесів на розстановку політичних сил життя суспільства.

Географія злочинності і девіантної поведінки населення.

Соціальна сутність відхиляючоїся поведінки індивідів і груп. Слабкі, випадкові і стійкі форми відхиляючоїся поведінки та їх регіональні особливості. Системи соціальних санкцій. Проблеми соціальної адаптації і ресоціалізації. Соціально-економічні, правові, культурні, групові форми злочинності. Злочинність, її мотиви і причини. Територіальні особливості злочинності. Тероризм і злочини терористичної направленості.

Соціально-географічні проблеми взаємодії суспільства і природи. Соціальна екологія.

Соціологічна теорія оточуючого середовища. Суспільство і природа екологія. Регіональні дослідження екологічних проблем. Інвайронментальна соціологія. Екологічні права людини. Екологічні злочини. Рейтинги стану екології. Екологічна загроза здоров'ю людини. Екологічні проблеми національного масштабу, місцевого значення, проблеми світового масштабу. Шляхи вирішення екологічних проблем. Екологічна активність. Екологічна свідомість. Екологічні рухи. Екологічна освіта. Парниковий ефект. Екологічні біженці зараз 1,1 млрд. чол. живе в екологічно небезпечних районах; екологічний тиск буде посилюватися у зв’язку а глобальним потеплінням. Сталий розвиток і людина. Техногенно-природна безпека населення.

Соціоекологія як наука про гармонізацію взаємовідносин між суспільством і природою; специфіка її проблем і основні завдання розвитку. Система "людина - життєве середовище" як об’єкт соціального відтворення.

Географічні аспекти соціальних конфліктів і техногенних катастроф й стихійних лих.

Особливості соціальних конфліктів економічних, політичних, етнічних та ін. в сучасному світі. Теорія конфліктології. Функції конфлікту. Причини і механізми конфліктів. Поняття про соціальні катастрофи. Типи соціальних катастроф. Наслідки соціальних катастроф.

Географічний підхід до теорії катастроф. Проблеми виміру катастроф. Визначення екстремальних природних явищ, їх види, форми і взаємодія, основні закономірності стихійних лих, шляхи боротьби з ними і мінімізації втрат. Сутність техногенних аварій і катастроф, основні техногенні небезпеки, види техногенних аварій і катастроф. Напрями запобігання і упередження техногенних катастроф і зменшення втрат від них. Надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, їх класифікація, економічні і соціальні наслідки. Геоінформаційні системи, попередження надзвичайних ситуацій. Регіональні екологічні кризи та їх попередження. Система запобігання і дій при надзвичайних ситуаціях техногенного і природного походження.

Соціальне районування і соціальні райони.

Розвиток теорії районування. Регіональні соціальні теорії. Функції соціального районування політична, соціальна, організаційна. Принципи соціально-економічного районування соціальний, економічний, екологічний. Районоутворюючі фактори. Поєднання соціально-економічного районування і адміністративно-територіального устрою. Методичні підходи до розробки схеми соціальних районів. Види соціально-економічного районування: макро-, мезо- і мікрорайонування. Райони-полюси росту. Соціально недостатньо розвинуті райони. Роль соціального районування у вирішенні загальнодержавних завдань, оперативного керівництва і управління територією. Соціальне районування як інструмент для прогнозного соціального проектування. Районування середовища і якості життя.

Глобальні соціальні проблеми людства в регіональному вимірі.

Глобальні проблеми людини. Глобальні соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-екологічні. Проблеми війни і миру. Проблеми хвороб, голоду, сталого розвитку людини. Конфлікти і війни в сучасному світі. Проблеми національної безпеки. Соціальні засади глобалізації. Продовольча проблема в сучасному світі.

Географічні аспекти соціального управління і прогнозування

Регіональна соціальна політика і соціальний захист населення в ринкових умовах.

Сутність соціальної політики та її основні завдання. Соціальний вимір ринкової економіки. Регіональна соціальна політика. Соціальна політика як цілеспрямована діяльність по регулюванню відносин між соціальними групами, входящими в них людьми і суспільством. Соціальні відмінності. Багатство і бідність. Основні принципи соціальної політики. Громадянське суспільство. Принцип соціальної спрямованості як регулятор соціальної політики і проблеми його здійснення. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Соціальна сфера суспільства та її специфіка. Перехід до принципу заробляємості основних благ і послуг зайнятим населенням і гарантії держави для соціально незахищених прошарків населення. Проблеми соціального захисту особи та її гарантії.

Система територіального соціального управління.

Сутність і зміст соціального управління. Суспільний розвиток і соціальні системи як об’єкт управління. Закони, категорії і принципи соціального управління. Соціальний менеджмент. Теорії і концепції соціального управління. Наукові методи управління. Функції і принципи соціального управління. Самоврядування народу і шляхи його здійснення. Особливості тоталітарної, авторитарної і ліберальної систем соціального управління. Програмно-цільовий і комплексний підхід в соціальному управлінні. Технології соціального управління. Соціальне прогнозування і управління. Сутність, зміст і види соціальної управлінської інформації. Інформаційне забезпечення процесу управління. Типи і джерела соціальної інформації. Суть інформаційних систем.

Геофутурологія та соціальне прогнозування і проектування.

Геофутурологія, її функції і мета. Соціальні передбачення та їх значення. Сутність соціального проектування, можливості і межі його застосування. Прогнозне соціальне проектування в системі управління. Методологія прогнозного соціального проектування і виявлення соціальних вимог в системі життєзабезпечення. Технологія розробки прогнозно-соціального проекту. Прогнозне обґрунтування соціальних інновацій.

4.4. Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., 1997.

  2. Соціально-економічна географія. – Львів, 1994.

  3. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Онтологічний статус соціальної географії// Економічна і соціальна географія. – К., 1999.

  4. Джонстон Р.Дж. География и географы. – М., 1987.

  5. Олійник Я.Б., Степаненко А.Б. Основи географії. – К., 2001

  6. Дорогунезов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К., 2001.

  7. Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. Львів, 2000.

  8. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – К., 2002.

4.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

  1. Теорія географічного і соціального простору ( 2 год.)

  2. Соціальна структура суспільства в регіональному вимірі (2 год.)

  3. Соціально-географічні аспекти урбанізації (2 год.)

  4. Географія соціальної інфраструктури (2 год.)

  5. Географічні аспекти соціальних конфліктів (2 год.)

  6. Соціальне районування (4 год.)

4.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  1. Розвиток соціальної географії в Україні (2 год.)

  2. Соціально-географічні дослідження (4 год.)

  3. Географія соціально-демографічного розвитку (4 год.)

  4. Соціально-етнічні процеси (2 год.)

  5. Соціологізація міст і сіл (6 год.)

  6. Соціально-географічні засади цивілізацій (4 год.)

  7. Географія соціально-культурного розвитку (4 год.)

  8. Географія релігійного життя населення (2 год.)

  9. Географія політичного життя (4 год.)

  10. Соціально-географічні проблеми взаємодії суспільства і природи (6 год.)

4.7. Проміжний та підсумковий контроль

Передбачено 2 модулі: перший – соціальна географія, як наука, соціально-географічні основи народонаселення; другий – географія соціального розвитку і соціальної динаміки; географічні аспекти соціального управління і прогнозування.

Підсумковий контроль – іспит.

5. „Розвиток суспільно-географічної думки”

(Упорядники - проф. Пістун М., доц. Матвієнко В.)

5.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою спецкурсу є набуття студентами знань про процес формування і розвитку суспільно-географічного знання, його змісту, основних напрямків та конкретних теоретико-методологічних досягнень в розрізі діяльності окремих вчених та наукових шкіл – від античних часів до початку ХХІ століття. При цьому головна увага звертається на формування і розвиток української національної суспільно-географічної школи. Одночасно дисципліна має світоглядне, культурно-виховне і патріотичне значення.

У результаті вивчення даного спецкурсу студенти повинні:

знати:

- основні періоди розвитку суспільно-географічного мислення на загальноісторичному і культурному фоні життєдіяльності людей;

- географічні (суспільно-географічні) ідеї в античний і середньовічний період;

- географічні дослідження та їх ідеї у XVII-XVIII ст.;

- розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у ХІХ ст.;

- стан економіко-географічних досліджень в Україні у ХХ ст., зокрема аргументи реформування і подальшого розвитку української економіко-географічної школи (А. Синявський, К.Воблий, В.Садовський, В.Кубійович та інші вчені – у 20-30-х роках; О.Діброва, П.Першин, А.Ващенко, І.Мукомель, О.Смирнов – у 50-60-х роках; М.Паламарчук, І.Твердохлебов, М.Ігнатенко, Ф.Заставний – у 70-80-х роках; сучасні доктори географічних наук – 90-х років ХХ – початку ХХІ сторіччя);

- оцінку галузевих, міжгалузевих та комплексних соціально- та економіко-географічних досліджень, їх конструктивний аспект;

- систему підготовки наукових суспільно-географічних кадрів;

- регіональну організацію суспільно-географічних досліджень в Україні (наукові напрямки та їх лідери);

- основну суспільно-географічну літературу;

вміти:

- давати оцінку процесам становлення і розвитку суспільно-географічного мислення;

- аналізувати і узагальнювати науковий доробок провідних українських та зарубіжних вчених – суспільних географів, їх наукових шкіл – запоруку подальшого розвитку всіх аспектів суспільної географії у незалежній Україні.

5.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу (год.)

лекції

практичні

1

2

3

4

5

1.

Вступ: зміст, завдання та особливості курсу. Географічні ідеї в античний і середньовічний періоди.

4

2

2

2.

Географічні ідеї у XVII-XVIII столітті. Зародження економіко-географічних досліджень.

8

4

4

3.

Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у ХІХ ст. Формування нових напрямків розвитку економічної географії.

8

4

4

1

2

3

4

5

4.

Формування української економіко-географічної школи. Основні напрямки розвитку української економічної географії в першій половині ХХ ст.

Значення праць С.Рудницького, К.Воблого, А.Синявського,, В.Садовського, В.Кубійовича та ін у 20-30-х роках ХХ ст.

10

4

6

5.

Економіко-географічні дослідження у 50-80-х рр. Провідні науковці-лідери О.Діброва, А.Ващенко, І.Мукомель, О.Смирнов, М.Паламарчук, І.Твердохлебов, М.Ігнатенко, Ф.Заставний та інші.

Розвиток галузевих і міжгалузевих суспільно-географічних досліджень.

Оцінка комплексних і прикладних досліджень.

12

6

6

6.

Суспільно-географічні дослідження у 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст.

4

2

2

7.

Територіальна організація суспільно-географіч­них досліджень в Україні

на початку ХХІ ст.

8

4

4

8.

Система підготовки в Україні кадрів (суспільних географів) вищої кваліфікації. Суспільні географи – члени державних та громадських академій наук, громадських організацій та наукових форумів.

2

2

-

Разом

56

28

28

5.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Вступ

Об‘єктивна необхідність спецкурсу як засобу реалізації генетичного підходу при підготовці суспільного географа в умовах становлення незалежної України.

Завдання спецкурсу та його особливості, зумовлені складністю виділення суспільно-географічної інформації із загальнонаукової та загальногеографічної; минулим територіальним розчленуванням України; політичною переоцінкою російського впливу на суспільно-географічну думку в Україні та недооцінкою теоретико-методологічного доробку українських вчених, що працювали в Україні та за її межами; необхідністю поєднання процесу розвитку цієї думки із загальноісторичним фоном життєдіяльності людей.

Зміст і принципова структура курсу, його зв‘язок з теорією суспільної географії, історичною суспільною географією, історією географічних відкрить та іншими суспільно-географічними дисциплінами.

Три основні якісні періоди розвитку суспільно-географічного мислення: 1) стихійно-описовий (від античних часів і до кінця XVI ст.); 2) цілеспрямовано-описовий (XVII - XVIII ст.); 3) власне економіко-географічний (XIX - XX і початок XXI ст.). Третій етап розглядається в плані становлення і розвитку української економіко-географічної школи.

Світоглядне, культурно-виховне і патріотичне значення курсу.

Оцінка основних джерел рекомендованої літератури.

Географічні ідеї в античний і середньовічний періоди

Зародження географії у давніх державах Сходу, зокрема в країнах Середземномор‘я - Фінікії, особливо в Греції і Римській імперії. Розвиток математико-географічного і описово-країнознавчого напрямків у давній Греції: роль наукових центрів (Мілет, Афіни, Олександрія) та досліджень Геродота, Гіпократа, Арістотеля, Ератосфена. Геродот про Скіфію (Сколотію) та її жителів.

Розвиток географічних ідей за часів Римської імперії у “Географії” Страбона, у працях Клавдія Птоломея та інших.

Середньовічна географія у Західній Європі та країнах Сходу (Арабського халіфату). Значення праць арабських вчених (Аль-Масуді, Аль-Біруні, Ібн-Баттута, Абу-Гамід та ін.). Роль Ганзійського Союзу та Монгольської імперії у розвитку досліджень-подорожей (Плано Карпіні, Віллем Рубрук, Марко Поло).

Стародавнє заселення території України і первісні географічні знання. Географічні відомості про українські землі. Географічні знання (ідеї) за часів Київської Русі, литовської та козацької держави та їх джерела (літописи, патерики, апокрифи, псалтирі тощо). Розширення зовнішніх зв‘язків та інтересу іноземців до України.

Значення для розвитку господарства, науки і освіти формування української народності та утворення етнічного ядра українського народу у XIV - XV сторіччі.

Європейські хроніки XV - XVI століть про українські землі (Жільбер де Ланнуа, Джозафат (Йосафат) Барбаро, Альберт Кампензе, Зигмунд Герберштайн, М.Меховський (Меховіта), М.Литвин, Еріх Ляссота, Блез де Віженер, Себастіан Мюнстер, М.Кромер, М.Стрийковський та ін.). Країнознавча діяльність Юрія Дрогобича (Котермака).

Картографічна інформація про Україну. Становлення середньої та вищої школи і книгодрукування в Україні. Роль братських шкіл, колегій та Острозької і Замойської академій.

Вплив епохи великих географічних відкрить на розвиток географічних знань (Васко да Гама, А.Нікітін, Христофор Колумб, Амеріго Веспуччі, Бальбоа, Магелан, пошуки нових морських шляхів, колонізація Сибіру тощо). Перетворення географії в одну з найважливіших галузей знань.

Географічні дослідження та їх ідеї у XVII - XVIII сторіччях

Основні передумови формування географічної думки в Європі: вплив емпіричного природознавства та швидкий розвиток капіталістичних відносин.

Дальший розвиток концепції теоретичної географії Бернхардом Вареном (Varenius) в його книзі “Географія генеральна” (1650 р.).

Вплив ідеалістичної філософії Еммануїла Канта, політекономічних праць Вільяма Петті, соціологічних ідей Шарля Монтеск‘є і Томаса Мальтуса на розвиток географії та економічної географії. Розвиток “політичної арифметики” і описового державознавства (“камеральної статистики”) Ахенваля і Бюшінга.

Особливості розвитку російської географії у XVII - XVIII сторіччях у зв‘язку з посиленою колонізацією України, виходом Росії до Азовського і Чорного морів.

Розвиток комплексних географічних досліджень в працях С.П.Крашенінникова, економіко-географічних в працях І.К.Кирилова, В.М.Татіщева, М.В.Ломоносова, М.Д.Чулкова, Х.А.Чеботарьова, С.І.Плещеєва та ін. Країнознавчі праці Д.Кантемира та Б.Вахушті. Поява економічної географії як нової галузі знань.

Складне геополітичне становище України у XVII ст., поділ її території між - Польщею, Росією, Австрією, Молдовою, Туреччиною та Кримським ханством. Картографічні і географічні дослідження України Г.Л. де Бопланом, Т.Маковським та іншими.

Козацька держава, її зовнішні політичні та економічні зв‘язки з іншими країнами. Ліквідація Росією козацької держави та Гетьманщини у XVIII ст.

Початок промислового розвитку України в складі Росії і Австрії. Високий рівень освіти в Україні, її вплив на російську культуру. Роль Києво-Могилянської академії (1632 р.) та Львівського університету (1784 р.).

Економіко-географічні дослідження України членами Російської академії наук, а також у переписних книгах міст, повітів і губерній. “Рум‘янцевський опис” 1765-1769 рр. Геодезичні і картографічні дослідження України у XVIII ст.

Початок країнознавчого вивчення українцями інших земель В.Григоровичем-Барським та М.Козачинським.

Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у XIX ст.

Особливості наукового пошуку в Європі у першій половині XIX ст. Вплив промислового перевороту на розвиток новітньої географії, що супроводжувався становленням економічної географії. Роль філософії Гегеля, політичної економії А.Сміта і Д.Рікардо, географічних ідей О.Гумбольдта, К.Ріттера, Й.Тюнена та ін. в цьому процесі.

Економіко-географічний синтез в працях К.І.Арсеньєва. Значення праць К.Ф.Германа, М.П.Огарьова, Д.П.Журавського, П.П.Чубинського, а також земських статистиків, етнографів та військових картографів.

Прискорений розвиток в Європі аналітичних географічних досліджень у другій половині XIX ст. Формування природничо-географічного, економіко- (антропо-) географічного, ландшафтного і хорологічного напрямків. Антропогеографічні ідеї в працях Ф.Ратцеля, Ф.Ріхтгофена, К.Дове, К.Заппера, Р.Лютгенса, К.Ріттера. Країнознавчі праці Є.Реклю і Л.Мечникова. Ідеї географічного ландшафту в працях П.Відаль де ла Блаша, О.Шлютера та ін. Хорологічна концепція А.Геттнера. Оцінка праць Х.Д.Маккіндера, Г.Г.Чісхольма, А.Вебера, В.Готца та інших.

Прискорений розвиток російсько-українських економіко-географічних досліджень у другій половині XIX ст., широке поширення терміну “економічна географія”. Формування нових напрямків розвитку економічної географії: етногеографічного, комерційно-географічного, галузево-статистичного, антропогеографічного та районного.

Етногеографічні дослідження В.Б.Антоновича, М.П.Драгоманова, П.П.Чубинського та його послідовників.

Комерційна географія в працях В.П.Безобразова, В.І.Чеславського, А.П.Суботіна, В.П.Семенова-Тяньшанського.

Розвиток галузево-статистичного напрямку в працях В.Е.Дена, О.Ф.Фортунатова, В.В.Докучаєва.

Розвиток антропогеографічних ідей в працях Д.М.Анучина, О.І.Воєйкова та В.П.Семенова-Тяньшанського.

П.П.Семенов-Тяньшанський - основоположник районного напрямку. Д.Ріхтер, О.Ріттіх, Д.Тімірязєв та Д.Менделєєв як його послідовники.

Економіко-географічна вивченість території України у загальноросійських виданнях (“Географічний словник Російської імперії”, багатотомна “Росія” (т.7 і 14), а також в працях земських статистиків, членів різних наукових товариств. Організація у 1873р. Південно-Західного відділу Російського (фактично українського) географічного товариства (м.Київ) та Наукового товариства ім. Шевченка (м.Львів), створення університетів.

Економіко-географічні дослідження західно-українських земель в працях вітчизняних та зарубіжних авторів.

Відомі українські вчені, культурні та політичні діячі на російській службі (А.П.Заблоцький-Десятовський).

Розвиток економіко-географічних досліджень в Україні у XX ст.

Формування і подальший розвиток української економіко-географічної школи

Зародження на початку XX ст. української економіко-географічної школи, її наукові джерела (праці відомих економістів, зокрема політекономів, статистиків, фахівців з окремих галузей народного господарства; антропогеографічні та етнографічні дослідження; інші географічні відомості). Підготовка серії навчальних посібників з економічної географії для різних типів шкіл та вузів, створення навчального Географічного інституту в Києві, в якому були кафедри економічної і культурної географії.

Основні етапи розвитку цієї школи: дореволюційний, довоєнний, післявоєнний (50-60, 70-80 і 90 роки) та незалежний (з 1991 р.). Особливості розвитку економічної географії за радянські часи: посилення її зв‘язків з практикою, інтенсивна підготовка кадрів, ідеологізація, замовчування та огульна критика зарубіжної соціальної географії.

Розвиток у перші роки радянської влади галузево-статистичного напрямку, його трансформація у районний і комплексно-прикладний.

Вплив робіт Держплану СРСР і УРСР, праць науковців московської та ленінградської шкіл, комісій з вивчення народного господарства при ВУАН на розвиток української економічної географії. Оцінка дискусій на початку 30-х років щодо предмету вивчення цієї науки. Заходи з розширення підготовки економіко-географічних кадрів. Утворення в 1927 р. Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, кафедр економічної географії у вузах, Ради з вивчення продуктивних сил УРСР (1936 р.) та відділу економічної географії в Інституті економіки АН УРСР.

Комерційна географія в працях В.В.Кістяковського.

Академік С.Л.Рудницький - фундатор української географії, його внесок у розвиток антропогеографії. Економіко-географічний внесок його соратників та учнів.

Академік К.Г.Воблий - фундатор української економічної географії, оцінка його творчого та організаційно-управлінського доробку. Внесок у розвиток цієї науки його соратників, послідовників та учнів.

Розвиток української географії у 40-70 рр., її участь у відбудові народного господарства, освіти та культури. Оцінка 2-томної праці “Нариси економічної географії УРСР” (1949, 1952 рр.), монографії “Українська РСР” (ч.1 - 1957; ч.2 - 1958 рр.), підручника О.Т.Діброви - “Географія Української РСР” (1954, 1958 рр.). Економіко-географічна оцінка робіт, виконаних під керівництвом акад. П.М.Першина, А.Т.Ващенка, І.Ф.Мукомеля, О.М.Смирнова та інших. Розвиток економічної картографії, захист кандидатських і докторських дисертацій.

О.Т.Діброва - лідер розвитку української економічної географії у 50-60-х роках, його навчально-методичний, науковий та організаційно-управлінський внесок. Основна оцінка наукового доробку його соратників, послідовників та учнів.

Подальший розвиток економіко- та соціально-географічних досліджень в Україні у 70-80-х роках. Підготовка наукових кадрів.

М.М.Паламарчук - лідер дальшого розвитку економічної і соціальної географії, його науковий, педагогічний, організаційний та методичний внесок. Оцінка наукового доробку його соратників, учнів та послідовників.

Переростання у 90-х роках соціально-економічної географії в суспільну, продовження традиційних та поява нових напрямків суспільно-географічних досліджень в умовах незалежності України. Кадровий науковий потенціал суспільної географії, оцінка основних праць.

Класифікація всіх суспільно-географічних досліджень в Україні на галузеві (аналітичні), міжгалузеві, комплексні і прикладні (синтетичні) та науково-методичні.

Оцінка галузевих економіко-географічних досліджень. Розвиток в Україні географії природних ресурсів і природокористування. Розвиток досліджень питань географії населення і розселення. Українська урбаністика і руралістика.

Інтенсивний розвиток досліджень з географії промисловості, нові теоретико-методологічні підходи. Вивчення промислових вузлів України. Картографічне моделювання промислових комплексів.

Розвиток агрогеографічних досліджень, їх нові напрямки. Картографування сільського господарства. застосування нових методів дослідження цієї галузі.

Транспортно-географічні дослідження, їх розвиток, напрямки і результати. Нові напрямки галузевих досліджень: географія сфери обслуговування та споживання, рекреаційна географія, географія торгівлі, науки і культури, політична географія тощо.

Підготовка кадрів з усіх цих напрямків, у першу чергу наукових.

Міжгалузеві економіко-географічні дослідження. Високий рівень розробки проблеми в Україні. Класифікація міжгалузевих утворень.

Економіко-географічна вивченість агропромислової і лісопромислової інтеграції, машинобудівного, паливно-енергетичного, хімічного, курортно-рекреаційного та водогосподарського комплексів України. Картографування міжгалузевих утворень. підготовка наукових кадрів з цієї проблеми.

Комплексні соціально-економічні дослідження, що охоплювали Україну в цілому, економічні і соціально-економічні райони, окремі області та великі міста, теоретико-методологічні проблеми.

Розробка і широке застосування системного підходу і структурного аналізу та синтезу, математико-географічних методів, моделювання.

Розвиток теорії господарського комплексоутворення. Роль Інституту географії НАН України у розвитку комплексних соціально-економічних досліджень.

Розвиток досліджень з економічного в соціально-економічного районування України (на макро-, мезо- і мікрорівнях). Основні дослідження Донецько-Придніпровського, Південно-Західного і Південного економічних районів. Проблема сучасного суспільно-географічного районування України.

Економіко та соціально-географічна вивченість адміністративних областей і міст України.

Комплексне суспільно-географічне вивчення території України на мікрорівні.

Комплексний підхід до вивчення України у вузівських і шкільних навчальних посібниках.

Конструктивно-географічні дослідження в Україні.

Формування та розвиток суспільно- та еколого-географічних досліджень в Україні.

Комплексні дослідження зарубіжних країн. Розвиток науково-методичних досліджень в Україні.

Спеціалізовані вчені ради та підготовка кадрів високої наукової кваліфікації з усіх напрямків суспільно-географічних досліджень.

Регіональна організація суспільно-географічних

досліджень в Україні

Загальна оцінка територіальної структури суспільно-географічної діяльності та її елементів.

Київський вузол суспільно-географічної науки. Суспільна географія в Київському університеті ім. Тараса Шевченка. Суспільно-географічні дослідження в Національній АН України (Інститут географії, рада з вивчення продуктивних сил). Суспільна географія у Київському педагогічному та економічному університетах та суміжних вузах. Оцінка їх наукових напрямків і провідних вчених. Координаційно-наукові і видавничі функції вузла.

Суспільно-географічні центри 1-го порядку: Львівський, Чернівецький, Харківський та Одеський, їх склад, наукові напрямки і провідні вчені.

Суспільно-географічні центри 2-го порядку: Сімферопольський, Тернопільський, Волинський, Дніпропетровський, Луганський, Вінницький, Полтавський, Херсонський, Сумський, Ніжинський, Мелітопольський, Криворізький, Донецький та інші; їх склад, наукові напрямки та провідні вчені.

Суспільні географи - члени державних та громадських академій наук, громадських організацій (Українське географічне товариство та ін.), учасники з‘їздів, конференцій і симпозіумів.

5.4. Список рекомендованої літератури

  1. 90 років від дня народження А.Т.Ващенка// Укр.географ. ж-л, 1998. - № 4. – С.66.

  2. IX з‘їзд Українського географічного товариства / Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Чернівці, 22-24 вересня 2004 р./ Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004.

  3. VII з‘їзд Українського географічного товариства: Тези доповідей / Київ, 30 травня - 1 червня 1995р./ – Київ, 1995. – 455с.

  4. Академік Степан Рудницький - основопооложник української географічної науки: Зб. наукових праць / О.І. Шаблій (відп.ред.). — Львів, 1994. — 136 с.

  5. Андреев А. Труды русских географов и путешественников XVII - XX вв. по изучению Украины// Известия Всесоюзного географического общества. – т.86, вып.2. – Л., 1954.

  6. Балабанов Г.В., Гольцов А.Г., Горленко І.О., Качаєв Ю.Д., Нагірна В.П., Пироженко К.Г., Підгрушний Г.П., Яснюк Т.Є. Дослідження проблем розвитку господарства України// Укр. географ. ж-л, 1996. – № 2. – С.48-53.

  7. Балабанов Г.В., Горленко І.О., Пістун М.Д. Суспільна географія в Україні// Укр. географ. ж-л, 1996. – № 2. – С.15-20.

  8. Витвер И.А. Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного мира. Учебное пособие. 2-е изд. - М.: Географгиз, 1963. – 366с.

  9. Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. С. Географія. - К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. – Випуск 43. – 83 с.

  10. Географічна енциклопедія України - К.: Укр.енцикл., 1989. – Т.1; 1990. – Т.2; 1993. – Т.3.

  11. Григорович М.В., Пелих В.М., Тарангул Л.Л. Дослідження з географії транспорту// Укр. геогр. ж-л, 1996. – № 2. – С.57–58.

  12. Губанов І.Г., Багров М.В. До 60-річчя географічного факультету Сімферопольського університету// Укр. геогр. ж-л, 1995. – № 1-2. – С.75-76.

  13. Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993-1999. – Т. 1-7.

  14. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. - Львів: Світ, 1997. – 264 с.

  15. Жупанський Я.І. Прикладний характер географії в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років// Укр. геогр. ж-л, 1995. – № 1-2. – С.3-6.

  16. Жупанський Я.І. Програма спецкурсу “Історія географічних досліджень і географічної науки в Україні”. - Чернівці: ЧДУ, 1992. – 15 с.

  17. Жупанський Я.І. Становлення економіко-географічних досліджень в Україні (19 поч. 20 ст.)// Укр. геогр. ж-л, 1994. – № 1-2. – С.50-55.

  18. Заставний Ф.Д. Географія України: у 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – р.1,4.

  19. Історія української географії і картографії. (Матеріали наук. конф., присвяченої 95-річчю від дня народження проф. Володимира Кубійовича, м. Тернопіль, 25-26 грудня 1995р.). – Тернопіль, 1995. – 275с.

  20. Історія української географії. Наук. збірник. – Тернопіль. – Вип. 1-14.

  21. Костриця М.Ю. І.А.Фещенко-Чопівський - автор праць з економічної географії України// Укр. географ. ж-л, 1997. – № 2. – С.65-66.

  22. Краснопольський А.В. Отечественные географы (1917-1992). Биобиблиографический справочник. Под ред. С.Б.Лаврова. - Санкт-Петербург, 1993. – Т.1. – 492 с.; – Т.2. – 449 с.

  23. Кубійович Володимир. Том 1. Наукові праці// Упорядкування і вступна стаття проф. Олега Шаблія. - Париж-Львів: Фенікс, Українська академія друкарства, 1996. - 800с. Рис. – 59. Фото – 23.

  24. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. – 480 с.

  25. Лебедев Д. Очерки по истории географии в России XV и XVI вв. – М., 1956.

  26. Магидович И.П. Очерки по истории географических открытий. - Москва: Учпедгиз РСФСР, 1957. – 752 с.

  27. Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр. ж-л, 1998. – № 3 (23).

  28. Матвієнко В.М. Теоретичні аспекти україн­ської економічної і соціальної географії. Автореф. дисертації. – К.: Знання, 2000. – 20 с.

  29. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней: Эволюция географических представлений и идей. – М.: Мысль, 1985. – 237с.

  30. Олена Степанів: Наукові праці. Есе. Спогади / О. Шаблій (ред.і упоряд.). — Л. : Видавничий центр Наукового товариства ім. Шевченка, 2003. — 607с.

  31. Олійник Я.Б. Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна // Історія Української географії. Всеукраїн­ський часопис. – Тернопіль. – 2000. – Вип.2. – С.19-22.

  32. Пістун М.Д. Географія у моєму житті: (До 70-річчя від дня народження). — К., 2003. — 56 с.

  33. Пістун М.Д. Костянтин Григорович Воблий - видатний український економіко-географ / НАН України; Інститут географії. — К., 2006. — 35с.

  34. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – С. 140-171.

  35. Пістун М.Д. Програма спецкурсу „Розвиток суспільно-географічної думки в Україні” для студентів суспільно-географічних спеціалізацій університетів . – К.: ВЦ „Київський університет”, 1999. – 16 с.

  36. Пітюренку Ю.І. – 70 років// Укр. геогр. ж-л, 1998. – № 4. – С.67.

  37. Поросенков Ю.В., Поросенкова Н.И. История и методология географии. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1991. – 224с.

  38. Професор Опанас (Афанасій) Ващенко / Олег Шаблій (упоряд.). — Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. — 233 с.

  39. Развитие географических исследований в Украинской ССР. – К.: Наукова думка, 1990.

  40. Руденко Валерій Петрович. Професор Антін Синявський - подвижник української географії. - Київ: Видавничий дім “КМ Academia”, 1996. – 404 с.

  41. Руденко Л.Г. Напрями географічних досліджень в Україні у сучасних умовах// Укр. геогр. ж-л, 1995. – № 1-2. – С. 7-11.

  42. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України?// Упор., передмова О.І.Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 416 с.

  43. Саушкин Ю.Г. География в прошлом, настоящем и будущем. – М.: Просвещение, 1980. – 268 с.

  44. Саушкин Ю.Г. История и методология географической науки. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.

  45. Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы, практика. – М.: Мысль, 1973.

  46. Семчишин Мирослав. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. 2-ге вид, фототипне. - К.: АТ “Друга ріка”, МП “Фенікс”, 1993. – 550с.

  47. Синявський Антін Степанович. Вибрані праці// Упорядкування, передмова і покажчик імен С.І.Білоконя. - Київ: Наукова думка, 1993. - 383с.

  48. Січинський В. Чужинці про Україну. – Львів, 1991.

  49. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник /За ред. проф.Шаблія О.І./. - Львів: Світ, 1994 - розділ І.

  50. Субтельний Орест. Україна: історія/ Пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст. ст. С.В.Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

  51. Сучасні географічні проблеми Української РСР: Тези доповідей VI з‘їзду Географічного товариства УРСР. - Київ, 1990.

  52. Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – К. – Л.: Вежа, 2000. – Т. 1. – 417 с.

  53. Фащевський М.І., Старостенко Г.Г., Немченко М.П. Дослідження з географії населення// Укр. геогр. ж-л, 1996. – № 2. – С. 59-65.

  54. Шаблій О.І. Академік Степан Рудницький - фундатор української географії. - Львів-Мюнхен: РВВ Львівського ун-ту, 1993. – 223 с.

  55. Шаблій О.І. Валентин Садовський як український економіко-географ// Укр. геогр. ж-л, 1997. – № 1. – С. 51-55.

  56. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – 741 с.

  57. Шаблію О.І. - 60 років// Укр. геогр. ж-л, 1996. – № 1. – С. 66.

  58. Штойко Павло. Степан Рудницький (1877-1937). Життєписно-бібліографічний нарис. – Львів, 1997. – 180 с.

  59. Экономическая география// Республ. межвед. сборник. – Киев: Изд-во при КУ и.о. “Вища школа”, 1979. – вып. 26. – 151 с.

  60. Экономическая и социальная география в СССР: История и современное развитие: Кн. для учителя/. 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1987. – 542 с.

5.5 Теми семінарських та практичних занять

  1. Географічні ідеї в античний та середньовічний періоди (2 год.).

  2. Географічні ідеї у xvii-xviii ст. (2 год.).

  3. Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у ХІХ ст. (4 год.).

  4. Формування української економіко-географічної школи на початку ХХ ст. (4 год.).

  5. Фундатори вітчизняної суспільно-географічної науки (4 год.).

  6. Складання синхроністичної таблиці наукових праць видатних українських суспільних географів (2 год.).

  7. Розвиток галузевих і міжгалузевих суспільно-географічних досліджень. Оцінка комплексних і прикладних досліджень (4 год.).

  8. Суспільно-географічні дослідження у 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. (2 год.).

  9. Територіальна організація суспільно-географічних досліджень в Україні на початку ХХІ ст. (4 год.).

5.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 11 годин.

  1. Аналіз творчої спадщини видатних українських економіко-географів першої половини ХХ ст. (А. Синявського, В.Кубійовича, В.Садовського, Д.Журавського, І.Фещенка-Чопівського, К.Дубняка, Л.Синицького, Ф.Матвієнка-Гарнаги та ін.) (4 год.).

  2. Науковий доробок провідних українських суспільних географів сучасності (3 год.).

  3. Розвиток зарубіжної суспільно-географічної науки (2 год.).

  4. Аналіз сучасних джерел суспільно-географічної наукової інформації. Громадські географічні організації: УГТ, АН ВШУ, “Знання” тощо (2 год.).

5.7 проміжний та підсумковий контроль

Проміжний контроль полягає у систематичному обліку роботи студента на семінарських заняттях та написанні двох модульних контрольних робіт. Перший модуль проводиться за темами, які включають період розвитку суспільно-географічної думки від античності до ХХ ст. Другий модульний контроль охоплює питання розвитку суспільної географії у період від ХХ ст. і до наших днів.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.

6. “ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

(Упорядник – проф. Олійник Я., доц. Гуцал В.)

6.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою вивчення даної дисципліни є засвоєння студентами знань з суспільної географії та методології економіко-географічного аналізу регіонального соціально-економічного розвитку в умовах формування ринкових відносин .

Згідно з визначеною метою при вивченні дисципліни передбачається вирішити ряд завдань, а саме:

  • вивчення методології науки, її класифікації та організації;

  • вивчення напрямків наукових досліджень з проблем регіонального розвитку господарства;

  • оволодіння студентами методами планування і організації наукових досліджень;

  • ознайомлення студентів з підходами до нагромадження інфор­мації та економіко-географічного аналізу;

  • набуття студентами навиків узагальнення та використання наукових досліджень у процесі підготовки курсових і дипломних робіт.

У набутті знань з питань організації та методики наукових досліджень особливої уваги вимагає поєднання лекційного вив­чення спецкурсу "Основи наукових досліджень" з індивідуальною і самостійною роботою студентів /ІРС/.

Навчання у формі ІРС та самостійної роботи повинно:

не тільки закріпити набуті теоретичні знання, але й значно розширити та поглибити їх згідно з визначеними напрям­ками наукових досліджень. Виходячи з цього побудована програма лекцій та складені завдання практичних занять спецкурсу “Основи наукових досліджень".

6.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Вивчення курсу передбачено протягом першого семестру другого курсу: всього 65 год., в т.ч. 18 год. лекцій, 18 год. практичних занять і 29 год. самостійної роботи.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекції

практичні

1.

Організація науково-дослідної роботи студентів у вищій школі

4

2

2

2.

Організація науково-дослідної діяльності в Україні

4

2

2

3.

Інформаційне забезпечення наукових досліджень

6

2

4

4.

Планування і організація досліджень в галузі управління регіональним розвитком господарства

4

2

2

5.

Методи проведення наукового дослідження

8

4

4

6.

Узагальнення результатів наукового дослідження

6

4

2

7.

Реалізація результатів досліджень студентів

4

2

2

Разом

36

18

18

6.3. Програма дисципліни

Організація науково-дослідної роботи студентів у вищій школі.

Мета лекції: розкрити значення науково-дослідної роботи як складової частини навчального процесу та її вплив на виховання і розвиток творчих здібностей у студентської молоді.

План лекції.

1. Науково-дослідна робота студентів як складова частина навчального процесу.

2. Науково-дослідна робота у позанавчальний час.

3. Творчість як форма мислення.

4. Природа здібностей як психологічна проблема розвитку творчості.

5. Наукове дослідження творчих здібностей.

6. Виховання творчих здібностей у студентів: його послі­довність і умови.

Організація науково-дослідної діяльності в Україні.

Мета лекції. Дати поняття та розкрити зміст і функції наук охарактеризувати схему структуризації географічної науки та науковий потенціал України.

План лекції.

І. Поняття, зміст і функції науки.

2. Науковий потенціал, кадри і управління наукою в Україні.

3. Навчальні заклади та науково-дослідні установи, що безпосередньо діють в галузі територіальної організації суспільства.

4. Тематична спрямованість науково-дослідної роботи студентів кафедри економічної і соціальної географії.

Інформаційне забезпечення наукових досліджень.

Мета лекції: показати значення інформаційного забезпечення у процесі проведення наукового дослідження; охарактеризувати існуючу класифікацію бібліографічних джерел та навести перелік найважливіших періодичних видань, що широко використовуються в економіко-географічних дослідженнях; дати зразки складання бібліографії наукових літературних джерел.

План лекції:

  1. Класифікація інформаційних наукових досліджень.

  2. Бібліографічні джерела економіко-географічної та економічної інформації.

  3. Інформаційно-пошукові мови бібліотечних фондів.

  4. Складання бібліографії з проблеми та напрямку наукового дослідження.

Планування і організація проведення наукових економіко-географічних досліджень.

Мета лекції: оволодіння методами планування і організації досліджень в галузі управління регіональним розвитком господарства.

План лекції.

1. Вибір пріоритетного напрямку наукових досліджень. Критерії актуальності наукової проблеми. Формування теми дослідження.

2. Вивчення ступеню дослідженності обраної проблеми: визначення кола питань, що потребують розробки. Техніко-економічне обгрунтування теми пошукового дослідження.

3. Розробка програми науково-дослідної роботи. Основні розділи програми: визначення об'єкту, предмету, мети та завдань дослідження; стан проблеми, що досліджується; зміст дослідження; методи дослідження; результати дослідження, що очікується та порядок їх використання; очікувана ефективність використання результатів дослідження; календарний план виконання робіт; кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи.

4.Формування групи виконавців науково-дослідної роботи. Розробка індивідуальних планів-завдань учасникам досліджень та організація контролю за їх виконанням.

  1. Особливості планування і організації науково-дослідної роботи студентів /НДРС/, порядок його розробки та організації контролю за виконанням.

Методика проведення наукового дослідження.

Мета лекції: оволодіти прийомами розробки методики проведення наукового дослідження з проблем управління регіональним соціально-економічним розвитком.

План лекції.

І. Розробка вихідної теоретичної концепції дослідження та його побічних гіпотез.

2. Визначення об'єктів та предмету дослідження.

3. Методи роботи з літературними джерелами.

4. Формування інформаційної бази по темі дослідження. Забезпечення її повноти, надійності та достовірності. Методи визначення репрезентативності інформації.

5. Методичні принципи, прийоми та технічні можливості оброки інформації. Використання ЕОМ для обробки економіко-статистичної інформації.

6. Визначення вимог до результатів дослідження, що очікується отримати.

  1. Методи обчислення очікуваного економічного ефекту від використання результатів наукового дослідження.

8. Методичні прийоми апробації отриманих результатів.

Узагальнення результатів наукового дослідження.

Мета лекції: вивчення методів узагальнення результатів досліджень соціально-економічного розвитку районів.

План лекції:

1. Систематизація результатів наукових досліджень. Форми подання результатів науково-дослідної роботи.

2. Загальні вимоги щодо оформлення результатів наукових досліджень. Структура наукового документу, основні елементи, композиція. Рубрикація. Таблиці, графічні та картографічні матеріали. Лексика наукового документу.

3. Оформлення результатів наукових досліджень у вигляді звіту, наукової доповіді, статті, курсової або дипломної роботи тощо.

4. Звіт про наукову роботу. Вимоги щодо його структури, змісту та оформлення.

5. Анотація наукового документу.

6. Рецензія наукового документу і вимоги щодо її змісту та оформлення.

7. Студентські наукові роботи. Основні вимоги щодо їх структури, змісту та оформлення.

Реалізація результатів досліджень студентів у практичній діяльності управління регіональним розвитком. Здійснення контролю за використанням результатів досліджень.

Мета лекції: ознайомлення з порядком планування і організації використання результатів наукових досліджень в діяльності управління регіональним розвитком.

План лекції.

  1. Основні вимоги щодо завершеної науково-дослідної роботи.

  2. Планування та організація використання результатів завершеної науково-дослідної роботи. Розробка плану впровадження результатів науково-дослідних робіт та організація контролю за його виконанням.

З. Методика і форми впровадження результатів науково-дослідних робіт у практику.

  1. Класифікація результатів науково-дослідних робіт за основними ознаками, що характеризують ефективність її використання.

  2. Літературне оформлення наукового твору.

6.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Ассонов Г.Ф. Желток Т.А. Информация в современном мире. - К.: УКРНИИТИ, 1991. - 40 с.

  2. Белуха Н.Т. Основы научных исследований в экономике. Учебное пособие. - К.: Гол. изд.-во изд.-го обьединения "Выща школа". 1985. – 215 с.

  3. Иванов М.М. и др. США: управление наукой и нововведениями. - М.: Наука, 1990. - 191 с.

  4. Лихачев М.Т. Организация делопроизводства в научных учреждениях. - М.; Экономика. 1986. - 64 с.

  5. Наука в экономической структуре народного хозяйства. - М.: Наука, 1990. - 191 с.

  6. Основы научных исследований. География / Под ред. проф. Н.Д.Пистуна и проф. Г.И.Швебса. - К.: Выща шк. Головное изд-во. 1988. - 192 с.

  7. Отчет о научно-исследовательской работе. Общие требования и правила оформления. ГОСТ 7.32. - 81. - М: Госстандарт, І98І. - 30 с.

  8. Порядок проведения научно-исследовательских работ. ГОСТ. 15.101-80. – М.: Госстандарт, 1981. - 28 с.

  9. Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності: Закон України, прийнятий Верховною Радою України ІЗ грудня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України.-1992. № 12.

  10. Пузыня К.Ф. и др. Организация и планирование научных исследований и опытно-конструкторских разработок. /Учебн. пособие для студентов. - М.: Высш.шк. 1989. - 223 с.

  11. Справочник научного работника./ А.Р.Мацюк, Э.К.Симорот, Я.Н.Шевченко и др. - К.: Наук. думка, 1989. - 328 с.

  12. Суслов М.М. Методология экономического исследования. - М: Мысль, 1974. - 334 с.

  13. Файбусович И.Я. Первые шаги в научных исследованиях по экономической географии. - Саратов: Изд-во Сарат ун-та, 1974. - 31 с.

  14. Штофф В.А. Проблемы методологии научного познания. - М.: Высш. шк., 1978. - 271 с.

Завдання і зміст ІРС з дисципліни:

"Основи організації наукових досліджень”.

Завдання І. Вибір теми наукового дослідження, обгрунтування її актуальності та складання плану дослідження.

Мета: набуття навиків обрання та обгрунтування теми наукового дослідження, а також складання плану і програми науково-дослідних робіт.

Зміст роботи:

  1. Вивчити лекційний матеріал та відповідну літературу.

  2. Ознайомитись з проблемною тематикою однієї або кількох дисциплін /напрямків/, що розробляються на кафедрі /Зб.: “Еко­номічна і соціальна географія”. “Вісник Київського університе­ту. Серія “Географія”/.

3. Визначити ступінь актуальності попередньо обраних тем, що викликали зацікавленість, згідно з критеріями актуальності наукового дослідження. Обрати тему дослідження.

4. Самостійно підібрати і вивчити літературу з обраної теми. Визначити ступінь дослідженності обраної теми і сформулювати питання, що потребують розробки.

5. Розробити програму наукового дослідження: визначити об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; вказати методологічні ос­нови та методичні підходи, очікувані результати та вид ефекту вид їх використання /економічний або соціальний/ і яким чином його буде досягнуто.

6. Розробити календарний план використання науково-дослідної роботи.

Завдання 2. Складання бібліографії з обраної теми дослідження і використання її при написанні наукового або інформатив­ного реферату.

Мета: набуття практичних навиків з підбору літератури до теми дослідження, її реферування, складання рефератів і використання їх при виконанні науково-дослідних робіт /курсових і дипломних робіт тощо/.

1. Вивчити лекційний матеріал.

2. Скласти бібліографію обраної теми дослідження та прореферувати літературу.

  1. Скласти науковий або інформаційний реферат.

  2. На основі складеного реферату підтвердити або спросту­вати актуальність обраної теми, уточнити перелік питань, що підлягають поглибленому дослідженню.

Завдання 3. Розробка методики проведення наукового дослідження.

Мета: оволодіти прийомами розробки методики наукового дос­лідження, закріплення набутих знань щодо методів, які використовуються в економіко-географічних дослідженнях.

Зміст роботи.

  1. Вивчити лекційний матеріал та рекомендовану літературу.

  2. На основі вивченої літератури з питань дослідження сфор­мулювати теоретичну концепцію і одну або декілька робочих гіпотез дослідження.

4. Визначити об’єкти і предмет дослідження.

5. Розробити методичне забезпечення обробки інформації на основі використання ЕОМ.

6. Визначити методи систематизації результатів дослідження.

7. Обгрунтувати доцільність використання в даному дослід­женні саме тих методів, які Ви обрали.

Завдання 4. Узагальнення і оформлення результатів дослідження. Складання анотації та рецензій на наукову роботу.

Мета: оволодіння методами узагальнення результатів дослід­ження; набуття навиків з складання анотації та рецензії на наукову роботу.

Зміст роботи.

1. Вивчити лекційний матеріал та відповідну літературу.

2. Узагальнити результати дослідження.

3. Вивчити вимоги щодо оформлення результатів дослідження.

4. Скласти науковий реферат.

5. Написати анотацію на науковий реферат.

6. Скласти рецензію на наукову роботу.

Вимоги

до написання курсових і дипломних робіт

1. Загальні вимоги до змісту.

Робота повинна свідчити про уміння студента:

- скласти план і знайти методику рішення проблеми;

- підібрати літературу і працювати з нею;

- збирати, опрацьовувати і аналізувати фактичний матеріал;

- використовувати в комплексі знання з суспільної географії;

- користуватися статистичними, математичними, картографіч­ними та іншими методами;

- виділяти практичне значення проблеми і її місце в регіо­нальному соціально-економічному розвитку.

II. Джерела написання робіт.

Стаціонар:

ІІ і Ш курси - літературні джерела і опублікована статистика.

ІV і V курси - те ж і матеріали виробничих практик.

ІІІ. Розміри текста.

Курсова робота - до 30 друкованих сторінок.

Дипломна робота - до 60 друкованих сторінок.

ІУ. Різне по змісту і оформленню.

І. Титульна сторінка оформляється за прийнятою формою.

2. До тексту додається: план роботи, список використаної літератури, таблиці, картограми.

  1. План роботи повинен мати узгоджену рубрикацію.

  2. У вступи дається відповідь на такі питання: актуальність, предмет, об'єкт, мета, задачі, методологічні основи, методи та очікувані результати дослідження.

  3. В заключній частині даються загальні висновки.

  4. Список літератури подається в алфавітному порядку з усіма викладками за формою бібліографії. В кінці додаються фондові матеріали.

  5. Кількість таблиць, діаграм і картосхем не лімітуються, але всі вони за своїм змістом повинні бути тісно пов'язані з текстом, доповнювати його і аналізуватися в ньому. Всі діаграми і картосхеми виконуються на окремих листках в чорно-білому варіанті і мати цілеспрямоване навантаження.

  6. Текст обов’язково повинен мати посилання на літературні джерела і матеріали. Посилання на таблиці подаються в строках або в підстрочних полях сторінки, а на таблиці - одразу під таблицею.

6.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Вибір теми наукового дослідження. Обгрунтування її актуальності та складання плану роботи.

2. Відбір і вивчення літературних джерел з обраної теми дослідження.

3. Робота з фаховою літературою. Анотації.

4. Розробка програм наукового дослідження. Визначення об’єкта, предмета, методів дослідження. Розробка комплексного плану наукового дослідження.

5. Складання бібліографії з обраної теми дослідження. Редагування окремих тем наукового дослідження. Розробка методики проведення наукового дослідження.

6. Питання розробки теоретичних концепцій і робочих гіпотез дослідження. Методика систематизації зібраного матеріалу.

7. Обгрунтування доцільності використання окремих методів дослідження. Узагальнення результатів наукового дослідження.

8. Складання анотації наукової роботи. Загальні вимоги щодо оформлення кваліфікаційних бакалаврських робіт.

9. Основні вимоги до написання дипломної роботи спеціаліста.

10. Магістерська наукова робота.

11. Автореферат кандидатської дисертації.

6.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Структура організації науково-дослідної роботи на факультеті. Розробка календарного плану НДР (1 год.).

2. Розробка тем географічного спрямування з проблем дослідження взаємодії природи-суспільства-господарства (1 год.).

3. Підбір бібліографічних джерел до окремих тем наукового дослідження. Бібліографічні фонди і робота в них (1 год.).

4. виявлення ступеня дослідженості обраної теми дослідження (1 год.).

5. Техніка економічного обгрунтування наукового дослідження (1 год.).

6. Розробка програми наукового дослідження. Об’єкт, предмет, мета та завдання (1 год.).

7. Розробка індивідуальних планів-завдань учасників дослідження (1 год.).

8. Методика обробки статистичної інформації (1 год.).

9. Методика обрахунків економічного ефекту від використання результатів наукового дослідження (1 год.).

10. Оформлення результатів наукового дослідження (таблиці, карти, схеми, список використаних джерел) (1 год.).

11. Правила оформлення бакалаврських дипломних та магістерських робіт. Дотримання основних вимог. (1 год.).

6.7. ПРОМІЖНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Проміжним контролем є проведення 2 модулів: перший – 1-4 теми; другий – 5-7 теми.

Підсумковий контроль – залік.

7. Географія населення і розселення

(Упорядник – доц. Шишацький В.)

7.1. Загальні положення

Мета: отримати системне уявлення про населення як про один із складових елементів географічної оболонки.

Для виконання даної мети необхідне виконання таких завдань:

1) отримати загальне уявлення про географію населення як науку, що вивчає населення – одну із складових ландшафтної оболонки;

2) вивчити основи теорії географії населення, закони і закономірності народонаселення, основні тенденції демогеографічних процесів;

3) оволодіти методами дослідження розселення населення та навчитись їх практичному застосуванню;

4) отримати уявлення про географічні особливості розселення населення світу в цілому та окремих його регіонів; про географічні особливості природного і механічного руху населення Землі та окремих її регіонів; про розвиток основних типів поселень, процеси урбанізації, особливості їх поширення по земній кулі; про географічні особливості расового, етнічного мовного, релігійного складу населення Землі;

5) отримати знання щодо народонаселення України: історію заселення території, динаміку чисельності її населення, формування основних типів населених пунктів, рух населення, рівень урбанізації, етнічний, мовний та конфесійний склад населення тощо.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

    • основи теорії географії населення;

    • методи дослідження географії населення;

    • загальні особливості географічного розміщення населення у світі та в окремих його регіонах;

    • сучасні демогеографічні тенденції у світі;

    • історію і сучасний стан демогеографічної ситуації в Україні;

    • склад населення України (статево-віковий, етнічний, релігійно-конфесійний, професійно-ківаліфікаційний);

    • регіональні особливості розселення населення в Україні.

вміти:

    • показати на карті світу та України основні номенклатурні об’єкти;

    • характеризувати демогеографічну ситуацію будь-якої території за її основними цифровими характеристиками;

    • застосовувати на практиці методи дослідження географії населення.

7.2. Тематичний план

З даної дисципліни навчальним планом передбачено (для кожної групи) читання лекцій (28 год.) та проведення практичних занять (14 год.).

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1

Географія населення як наука. Її місце в системі географічних наук. Зв’язки курсу «Географія населення» з іншими науками. Історія географічних досліджень населення.

4

2

2

2

Понятійно-термінологічний апарат дисципліни.

2

2

-

3

Поняття про розселення населення. Види, форми і типи розселення населення.

4

2

2

4

Основні чинники, що впливають на розселення населення.

2

2

-

5

Методи дослідження розселення населення. Загальні і спеціальні методи дослідження.

4

2

2

6

Поняття про системи розселення. Ієрархія систем розселення.

2

2

-

7

Фактори, що впливають на формування систем розселення.

4

2

2

8

Географія населення світу. Основні демогеографічні процеси.

2

2

-

9

Географія населення світу. Етнічні та релігійні процеси.

4

2

2

10

Географія населення світу. Міграційні процеси.

2

2

-

11

Географія населення світу. Урбанізаційні процеси.

4

2

2

12

Географія населення України. Демогеографічні процеси.

2

2

-

13

Географія населення України. Етнічні та міграційні процеси.

4

2

2

14

Географія населення України. Урбанізаційні процеси. Формування систем розселення різних рівнів.

2

2

-

Разом

42

28

14

7.3. Програма дисципліни

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ” В УКРАЇНІ І СВІТІ

Період первинного нагромадження географічних знань. Античний період. Середньовіччя. Початок системних досліджень населення у ХVІІІ-ХІХ століттях. Внесок не географів у розвиток знань про населення. Провідна роль географів у зборі, обробці і систематизації інформації про народонаселення. Провідні вчені античності, середньовіччя та нового часу: Страбон, Птолемей, Вареніус, В.М.Татіщєв, М.В.Ломоносов, П.І.Кеппен, А.Б.Бю­шен, П.П.Семенов-Тянь-Шанський, К.І.Арсеньєв, А.І.Воєйков, Д.М.Анучін.

Період виникнення географічних шкіл у ІІ-й пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Основні наукові напрямки і течії. Антропогеографія і географія людини, засновники напрямків: Ф. Ратцель, Е. Хентингтон, П. Відаль де ла Блаш, А. Деманжон. Теорія штандарту: Й.Тюнен, А.Вебер, А.Льош, В. Кристалер. Хорологічний напрям: А.Геттнер, Р.Хартшорн.

Становлення і розвиток радянської школи з географії населення. Становлення предмету у 20-50 рр., провідні вчені: М.М.Баранський, Р.М.Кабо, О.А.Константінов, В.В.Пок­ши­шевський, М.І.Ляліков, Ю.Г.Саушкін. Подальший розвиток науки у 60-80 рр.: В.Г.Давидович, Г.М.Лаппо, Е.Н.Перцик, Ф.М.Листенгурт, І.М.Маєргойз, О.П.Литовка, Б.С.Хорєв, Ю.В.Поросьонков, С.О.Ковальов, Н.Я.Ковальська.

Формування української школи. Д.Журавський і П.Чубинський –дослідники українського народонаселення у ХІХ ст. К.Г.Воблий і С.Л.Рудницький – засновники сучасної української школи географії населення. Провідні вчені географи періоду 1960-2000-х рр.: Н.І.Блажко, Д.І.Богорад, Ю.І.Пітюренко, Л.М.Корецький, І.А.Фомін, С.С.Мохначук, П.С.Коваленко, М.Ф.Тимчук, А.В.Степаненко, М.І.Фащевський, О.У.Хомра, О.І.Шаблій, В.В.Оникієнко, В.В.Загородній, В.І.Куценко, В.О.Джаман, М.С.Дністрянський та інші.

Розвиток західноєвропейської та північноамериканської школи географії населення після ІІ-ї Світової війни. Основні напрямки і течії. Екологія людини: К.Зауер, І.Боуман, Г.Дарбі. Гуманістична географія: Дж.Райт, Д.Лоуенталь. Просторовий біхевіоризм: Г.К.Ціпф, Т.Хагерстранд. Теорія просторової організації суспільства: П.Хаггет, Р.Чорлі, Р.Морілл. Регіональний напрям: У.Айзард, Ф.Перрі, Е.Гувер, В. Леонтьєф.

НАСЕЛЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Поняття про демогеографію. Демографічні процеси. Форми прояву демографічних процесів. Народонаселення як основний компонент де­мо­графічного утворення.

Демогеографічні аспекти дослідження населення. Методологія та методика демогеографічного аналізу. Методи обрахунку населення. Чисельність населення і його динаміка. Природний і механічний рух населення. Джерела вивчення відтворення населення. Вікова і статева структура населення, шлюбність. Освітній і соціальний склад населення. Демографічна ємність території.

Демографічна політика. Демографічна ситуація. Демографічна поведінка. Демографічний оптимум. Методи державного управління демографічними процесами.

Прогнозування населення. Мета і завдання демографічних прогнозів. Методи прогнозування населення. Пошукове і нормативне прогнозування. Про­грамно-цільове прогнозування.

Трудові ресурси. Поняття про трудові ресурси. Чисельність і динаміка трудових ресурсів. Ефективність використання трудових ресурсів. Джерела вивчення трудових ресурсів. Методи дослідження трудових ресурсів.

Міграція населення. Міграція як соціально-географічне явище. Причини міграцій. Види міграцій. Міграційна поведінка, міграційна установка, міграційна мотивація. Міграція як просторова самоорганізація населення. Вплив міграцій на баланс трудових ресурсів. Методи дослідження міграцій.

НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ І СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ

Населений пункт як первинний об’єкт спостереження в географії населення. Поняття про населений пункт. Види і типи населених пунктів. Класифікація населених пунктів.

Міста. Поняття про місто. Критерії віднесення населених пунктів до міст. Функціональна структура міста.

Поняття про систему розселення. Розселення як форма просторового буття населення. Види і форми розселення. Територіальна організація населення. Поняття опорного каркасу. Загальні закономірності розселення.

Людність систем розселення. Поняття про людність території і територіальну локалізацію населення. Підходи до вивчення територіальних сукупностей населення різних рівнів і їх людності. Фактори, що визначають людність поселень. Групування поселень за їх людністю.

Фактори формування систем розселення. Види факторів, їх відмінність за часом і силою впливу на розвиток системи розселення. Взаємовплив і взаємодоповнення різних факторів на формування системи розселення.

Природні умови як фактор розселення населення. Роль літогенної основи, поверхні, погоди, клімату, гідрографічної мережі, ґрунтового покриву, рослинного та тваринного світу у формуванні систем розселення. Взаємозалежність між компонентами природної підсистеми, їх сукупна дія на систему розселення.

Історичні передумови та історичні події як фактор формування системи розселення. Роль давньої системи розселення на формування сучасної. Переселення населення, їх причини та роль у формуванні сучасної системи розселення.

Системи розселення і територіальна організація матеріального виробництва. Розміщення виробництва як фактор формування регіональних систем розселення. Вплив фактору трудових ресурсів на розміщення виробництва. Роль концентрації населення та його урбанізації у формуванні регіональних особливостей розселення населення.

Транспорт і системи розселення. Роль транспорту у формуванні систем розселення. Етапи формування транспортної мережі і її вплив на систему розселення. Взаємозв’язаний розвиток транспорту і розселення населення. Населені пункти і транспортна мережа - основа опорного каркасу території.

Екологічний фактор у формуванні системи розселення. Погіршення стану навколишнього середовища і його вплив на розселення населення. Техногенні аварії і катастрофи. Сучасні тенденції у розв’язанні екологічної проблеми і поширення приміського способу життя.

Інші фактори. Сфера обслуговування і розселення населення. Вплив ринкових умов на систему розселення. Стратегічні інтереси держави і система розселення.

Системи міського розселення. Ґенеза міських поселень. Містоутворюючі функції міст. Містообслуговуючі функції міст. Функціональні типи міст. Поняття про процес урбанізації. Форми урбанізації. Агломерації, конурбації, мегалополіси. Регіональні типи урбанізації. Соціально-географічні проблеми урбанізації. Сучасні тенденції урбанізації.

Системи сільського розселення. Сільські поселення як форма просторового зосередження місць проживання і прикладання праці. Функції сіл. Особливості формування і розвитку сільського розселення. Генетичні типи сільських поселень. Регіональні відмінності у сільському розселенні.

Інтегральні системи розселення. Функції інтегральних систем розселення. Особливості їх будови, способи агрегування. Системоформуюча роль виробничих, технологічних, трудових, культурно-побутових, рекреаційних та ін. зв’язків. Локальні та регіональні системи розселення. Формування єдиної системи розселення держави.

РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

Розселення населення світу в історичній ретроспективі. Осередки формування людства. Хід заселення людством земної поверхні. Історична динаміка чисельності населення. Сучасний стан розселення населення по суходолу. Регіональні особливості розселення населення.

Розселення населення і етнічні процеси. Поняття про етнос. Стадії і ступені розвитку етносів. Ознаки етносу, фактори формування етносів. Типи етнічних процесів. Класифікація етносів, підходи до класифікації. Етнічні території. Географічні аспекти етнічних процесів. Етнічні процеси і урбанізація. Сучасний стан етногеографічних процесів у світі. Основні напрямки та тенденції розвитку етногеографічних процесів.

Розселення населення і міграційні процеси. Типізація міграцій. Роль міграцій у формуванні населення земної кулі. Сучасні особливості міграційних процесів у світі. Основні напрямки та масштаби міграцій у світі. Проблеми, пов’язані з міграціями населення.

Розселення населення і урбанізаційні процеси. Особливості сучасних процесів урбанізації у світі, їх регіональні відмінності. Формування високо урбанізованих ареалів. Поняття про конурбації та мегалополіси. Найбільші мегалополіси світу, їх географічні особливості.

РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Формування системи розселення в Україні. Особливості заселення території України. Формування мережі населених пунктів. Динаміка чисельності населення. Вплив історичних подій на процеси розселення і склад населення України.

Етнічні процеси в Україні. Національний склад населення України. Регіональні відмінності у національному складі. Сучасні етнічні процеси в державі. Національна політика. Етнічна територія українців.

Міграційні процеси в Україні. Роль міграцій у формуванні сучасного розселення населення України. Сучасний стан міграційних процесів в Україні. Проблеми і перспективи, пов’язані з міграціями населення.

Розселення населення і урбанізація в Україні. Історія виникнення і розвитку міст України. Особливості протікання процесів урбанізації в ХІХ-ХХ ст. Наслідки урбанізації. Регіональні відмінності в урбанізованості. Формування агломерацій в Україні.

Сучасний стан розселення населення в Україні. Чисельність і склад населення України у розрізі адміністративних одиниць. Найбільші населені пункти. Регіональні відмінності. Природний рух населення в Україні. Формування регіональних і загальнодержавної (єдиної) систем розселення. Роль держави в управлінні процесами розселення, відтворення населення та трудових ресурсів.

7.4. Список РЕКОМЕНДОВАНої ЛІТЕРАТУРи

  1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983.

  2. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. –Чернівці: “Рута”, 2003.

  3. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми і перспективи. – К.: “Наукова Думка”, 1994.

  4. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2003.

  5. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1994.

  6. Ковалёв С.А., Ковальская Н.Я. География населения СССР. – М.: “МГУ”, 1980.

  7. Крачило М.П. Географія населення. – К.: НМК ВО, 1992.

  8. Лаппо Г.М. География городов. – М.: ВЛАДОС, 1997.

  9. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998.

  10. Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика). – М.: Вы­с­шая Шко­ла, 1991.

  11. Питюренко Е.И. Системы расселения и территориальная организация народного хозяйства. -К.: Наукова Думка, 1983.

  12. Питюренко Е.И. Территориальные си­с­те­мы го­ро­д­с­ких по­се­ле­ний Ук­раи­н­с­кой ССР. -К.: Нау­ко­ва Ду­м­ка, 1977.

  13. Покшишевский В.В. Население и география. - М., “Мысль”, 1978.

  14. Прибиткова І.М. Основи демографії. – К.: “АртЕк”, 1995.

  15. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: «Астропринт», 2001.

  16. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики. – Одеса: Астропринт, 2005.

  17. Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 1998.

7.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

  1. Аналіз територіальної концентрації населення області (2 год.).

  2. Аналіз факторів впливу на процеси урбанізації (2 год.).

  3. Аналіз концентрації населених пунктів в області (2 год.).

  4. Аналіз динаміки центру населеності території області (2 год.).

  5. Аналіз рівня ієрархічності поселень у обласній системі розселення (правило Ціпфа) (2 год.).

  6. Побудова статистичних поверхонь розселення сільського населення області (2 год.).

  7. Побудова статистичних поверхонь концентрації міського населення області (2 год.).

7.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам різних груп відводиться різна кількість годин (в залежності від спеціалізації), тому їх кількість і зміст узгоджується із викладачем. Основні завдання для самостійної роботи такі:

1. Підготуватись до складання тесту з картографічної номенклатури географії населення світу (4 год.).

2. Підготуватись до складання тесту з картографічної номенклатури географії населення України (2 год.).

3. Підготувати демогеографічну характеристику країни (за вільним вибором), (2 год.).

4. Підготувати демогеографічну характеристику області України (за вільним вибором), (2 год.).

7.7 ПРОМІЖНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за такими групами тем: теорія географії населення; історія розвитку географії населення; методи дослідження географії населення; понятійно-термінологічний апарат географії населення. Другий модульний контроль проводиться за такими темами: географічні закономірності розміщення населення світу; географія населення окремих регіонів світу; склад населення світу (расовий, етнічний, мовний, релігійно-конфесійний); географія світової урбанізації.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту (для студентів кафедри ЕіСГ та групи країнознавства) та у формі заліку (для студентів інших географічних спеціальностей).

8. “Основи теорії географії”

(Упорядник - проф. Іщук С.)

8.1. Загальні положення

Метою дисципліни є системне опанування основами теорії суспільної географії, які повинні послужити базою засвоєння наступної суми знань з суспільної географії, протягом наступних років навчання, формування власної обґрунтованої теоретико-методологічної позиції, яка повинна послужити основою для прийняття конструктивних управлінських рішень.

Студент повинен

знати:

  • суть і значення теорії і методології суспільно-географічного знання;

  • концепцію об’єкта і предмета вивчення суспільної географії;

  • роль сучасних міждисциплінарних методів у розвитку теорії цієї науки;

  • суть системи суспільно-географічних відношень і процесів;

  • систему найважливіших категорій суспільної географії: суспільно-географічного положення, географічного поділу та інтеграції людської діяльності, розміщення продуктивних сил, суспільно-географічного районування, регіональної політики та територіальної організації суспільства: їх суть та аспекти практичного застосування. Він повинен також розумітися на основних напрямках розвитку як вітчизняних, так і зарубіжних суспільно-географічних досліджень, знати перспективи дальшого розвитку та основні прикладні завдання суспільно-географічної науки.

вміти:

розкривати географічні Закони і Закономірності. концепції об’єкту і предмету географії, суспільно-географічне положення, розміщення продуктивних сил, суспільно-географічні аспекти регіональної політики.

8.2. Тематичний план

З даної дисципліни навчальним планом передбачено читання лекцій (28 год.) та проведення практичних занять (14 год.).

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Вступ. Значення теорії для розвитку географії.

2

2

2.

Методолггічна база вітчизняної суспільної географії.

6

4

2

3.

Концепція об’єкту вивчення географії та суспільної географії

4

2

2

4.

Концепція предмету вивчення географії та суспільної географії

4

2

2

5.

Роль міждисциплінарних методів дослідження у розвитку теорії суспільної географії

2

2

6.

Суспільно-географічні відношення і процеси

4

2

2

7.

Географічне, суспільно-географічне та політичне положення

2

2

8.

Географічний поділ та інтеграція праці

4

2

2

9.

Розміщення продуктивних сил як суспільно-географічне відношення

4

2

2

10.

Теоретичні проблеми суспільно-географічного районування

4

2

2

11.

Основні навпрямки розвитку теорії вітчизняної географії

2

2

12.

Основні напрямки розвитку теорії зарубіжної географії

2

2

13.

Перспективи і завдання географічної науки

2

2

Разом

42

28

14

8.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП

Завдання, зміст і структура спецкурсу. Його місце, значення теорії для розвитку суспільної географії в системі університетської суспільно-географічної підготовки студентів.

Теорія і методологія як головна і найскладніша форма наукового знання. Зміст наукової теорії як системи логічних понять і уявлень про загальні, суттєві і необхідні внутрішні зв’язки якоїсь предметної галузі знань.

Особливості теоретичного знання на відміну від емпіричного. Основні фактори, що зумовлюють подальший розвиток наукової теорії. Структура теоретичного знання: терміни, категорії, концепції, парадигми, гіпотези, закони і закономірності.

Значення уніфікованого понятійно-термінологічного апарату (ПТА) для розвитку теорії науки, для формування наукових шкіл.

Теоретичний рівень наукового знання, його діалектичний зв’язок з теоретико-емпіричним та емпіричним. Зміст теоретичного рівня знань. Його зв'язок з філософією, методологією і загальною теорією науки.

Аналіз інформаційних джерел з питань теорії суспільної географії. Наукові семінари, підготовка рефератів і контрольних робіт – важливі методичні складові успішного засвоєння програмного матеріалу.

МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ВІТЧИЗНЯНОЇ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Діалектичний та логіко-пізнавальний зв‘язок теорії і методології науки. Суть методології та методологічного підходу. Методологія як вчення про процес отримання наукового знання, точніше, це вчення про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності. Трактування терміну "методологія" в широкому світоглядному аспекті і вузькому - як сукупність методів і прийомів дослідження. Рівні методологічного знання: філософський (світоглядний), загальнонауковий (міждисциплінарний), конкретно-науковий і методико-технічний. Основні компоненти процесу науко­вого дослідження: а) об‘єкт, б) суб‘єкт, в) предмет, г) методи, д) підхід, е) засоби, є) результати, ж) практичне використання цих результатів. Стадії цього процесу: дескриптивна (описова), інтерпретивна (пояснювальна) та конструктивна (прикладна).

Науково-пізнавальне значення матеріалістичної діалектики. Теорія відображення об‘єктивної суспільно-географічної дійсності за допомогою категорій, принципів і законів матеріалістичної діалектики. Роль економічної теорії для розуміння об'єкта і предмета суспільної географії, що вивчає продуктивні сили в їх матеріально-речовому вигляді - територіальному і комплексно-пропорційному.

Наукове значення таких підходів, як системно-структурний, функціональний, інформаційний, моделювання, кібернетичний, соціальний, екологічний.

Методичні принципи вітчизняної суспільної географії як результат критичного засвоєння творчої спадщини вітчизняних вчених.

КОНЦЕПЦІЯ ОБ'ЄКТА ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Діалектичне співвідношення і принципова відмінність об'єкта від предмета вивчення науки; суть змісту і форми об'єкта.

Географічна сфера (оболонка) Землі - спільний об'єкт вивчення географії (географічних наук) на глобальному (планетарному) рівні. Структура геосфери (геосистеми): неорганічна сфера (літосфера, атмосфера, гідросфера), біосфера (біогеоценози) і антропосфера (природно-ресурсна сфера, соціосфера, еконосфера, культуросфера, політосфера та техносфера). Розвиток і ускладнення змісту географічних зв'язків, територіальна єдність основних сфер. Поступове перетворення антропосфери в ноосферу, провідна роль антропогенного фактора у матеріально-речовинній взаємодії основних приповерхневих сфер Землі. Біосфера і ландшафтна сфера Землі. Антропогенні ландшафти. Аргументи матеріально-речовинної і функціональної цілісності геосфери (геосистеми) Землі, її методологічне значення для географічної науки. Логічно обгрунтоване вживання термінів “інтегральна геосистема” і “часткова геосистема”.

Географічне середовище - область активної взаємодії людини і природи в процесі праці (життєдіяльності). Поняття про природні умови і ресурси та процес природокористування. Географічний аспект взаємодії природи і суспільства, суть геопросторової парадигми: територіальна впорядкованість (організація) різноякісних компонентів природи (речовинний і геопросторовий поліформізм, зональність); комплексний розвиток взаємодіючих компонентів інтегральної геосистеми, його циклічність; рівень пропорційності взаємодіючих різноякісних компонентів геосфери (якісні і кількісні їх співвідношення); необхідність керування (регулювання) процесом взаємодії компонентів антропосфери.

Членування геосфери Землі на регіональному і локальному рівнях на географічні комплекси, їх поділ на фізико (природно) - географічні та суспільно-географічні. Суспільно-географічний комплекс (СГК) - інваріантний об‘єкт вивчення суспільної географії, його суть та принципова компонентна структура: територія та її параметри, населення і особливості його розселення, матеріальне виробництво, невиробнича сфера, в тому числі культурна і політична сфера, інфраструктура. Роль горизонтальних і вертикальних зв'язків у формуванні функціональної цілісності СГК. Рівень продуктивності людської діяльності та умов життя населення - критерії оптимізації функціональної структури СГК. Класифікація і типізація СГК за такими ознаками: масштабом території і госпо­дарським значенням (макро-, мезо- і мікроутворення); характером впливу поєднань природних умов і суспільних факторів (зональні, приміські, агломераційні); особливостями адміністративно-територіального поділу (регіональні: державні, обласні, районні, міські); спеціалізацією людської діяльності (індустріальні, агропромислово-торгові, обслуговуючі тощо); рівнем комплексно-пропорційного розвитку; формами територіального зосередження людської діяльності; рівнем розвитку ринкових відносин; специфікою управління тощо. Логічно аргументована оцінка інших назв суспільно-географічних об‘єктів.

КОНЦЕПЦІЯ ПРЕДМЕТА ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Поняття про предмет вивчення науки, його здатність до змін та ускладнень. Погляди на предметну сутність географії відомих вітчизняних та зарубіжних географів. Географія як наука про географічну форму руху матерії, про екосистему людини. Географія як природничо-суспільна наука, що вивчає територіальну і комплексно-пропорційну організацію обміну речовини, енергії та інформації між суспільством і оточуючим середовищем.

Причини, що зумовили виділення суспільної географії в окрему галузь знань. Історіографія питання спочатку про предмет економічної географії, її трансформація в економічну і соціальну і, нарешті, в суспільну.

Основні суспільно-географічні закони як логічні аргументи розуміння предметної сутності суспільної географії: а) закон раціональних територіальних зв‘язків суспільно-географічних об‘єктів; б) закон територіальної спеціалізації (диференціації) людської діяльності; в) закон територіальної концентрації (інтеграції) людської діяльності; г) закон територіальної комплексності людської діяльності; д) закон територіальної пропорційності людської діяльності. Суспільна географія як наука про територі­альну організацію і комплексно-пропорційний розвиток людської діяльності.

Місце суспільної географії в системі географічних наук, оцінка інших точок зору. Взаємодія суспільної географії з фізич­ною та інженерною географією, картографією, з системою економіч­них наук, зокрема, з регіональною економікою, з технічними і сільськогосподарськими науками та математичною географією, кібернетикою тощо.

Принципова структура суспільно-географічних наук: аналітич­ні, синтетичні і спеціальні (методичні) - як результат діалектичного співвідношення аналізу і синтезу. Значення теоретичної географії і метагеографії для розвитку суспільної географії.

РОЛЬ СУЧАСНИХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Значення методів наукового дослідження як "інструментів" одержання нового теоретичного знання.

Пізнавально-теоретичні можливості системного підходу як логічного механізму, що включає сукупність існуючих методів і прийомів, системних понять, для досягнення певної наукової мети. Поняття про систему та її ознаки. Схема системи: "вхід", "компоненти", "елементи", "структура", "функція", "організація" і "вихід", зміст цих понять. Розвиток і функціонування системи. Основні риси методики застосування системного підходу.

Роль структурного аналізу і синтезу в пізнанні функціональ­ної структура об‘єкта дослідження. Суть функціональної структури як інтегральної суспільно-географічної категорії. Поняття про часткові аспекти функціональної структури - компонентний, економічний, соціальний, екологічний, управлінський і територіальний, що дозволять глибоко пізнати об‘єкти дослідження. Різноманітність елементів територіальної структури - зональних, регіональних, локальних тощо.

Метод формалізації суспільно-географічних об'єктів і явищ, його теоретико-пізнавальна роль. Приклади графічної і математичної формалізації відкритих великих і складних систем.

Значення методу моделювання, види моделей, що використовуються в суспільній географії (математичні, функціональні, картографічні, графічні і географо-математичні). Прилади математичного моделювання в працях В. Бунге, Д. Харвея, В.М. Гохмана, Л.І. Василевського, О.І. Шаблія, А.П. Голикова, О.М. Паламарчука та ін.

Особлива роль оптимізаційних методів (міжгалузевих територіальних балансів, транспортно-економічної задачі, симплексного і цілочисельного лінійного програмування, матрично-балансового тощо).

Пізнавальне значення методів теорії ірг, теорії масового обслуговування, теорії графів.

Значення методів абстрагування та ідеалізації, індукції і дедукції, аксіоматико-дедуктивного, класифікації, типізації, реагування, "мозкової атаки", експертних оцінок тощо.

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ВІДНОШЕННЯ І ПРОЦЕСИ

Теоретико-методологічне значення вивчення відношень (зв'язків) і процесів (явищ).

Філософська сутність відношення, конкурентним виразом якого є зв‘язок. Оцінка вивченості суспільно-географічних відношень. Е.Б. Алаєв про основні класи суспільно-географічних відношень. Система суспільно-географічних зв‘язків, їх типізація на види і типи та змістовна інтерпретація. Поділ цих зв‘язків на зовнішні та внутрішні (комплексоформуючі).

Філософський зміст процесу. Його конкретний прояв у явищах. Ознаки наявності суспільно-географічного процесу, його поділ на цикли (підцикли), стадії та ланки.

Типізація суспільно-географічних процесів: а) за повнотою відображення об'єктивної дійсності; б) за їх змістом (спеціалізацією); в) за територіальними масштабами; г) за рівнем пізнання функціональної структури об‘єктів; д) за рівнем розвитку; е) за участю в географічному поділі та інтеграції людської праці тощо.

Ієрархія суспільно-географічних категорій за рівнем пізнання предметної сутності.

ГЕОГРАФІЧНЕ, СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Суть і науково-пізнавальне значення. СГП як специфічний регіональний ресурс і важливий фактор територіальної організації людської діяльності.

Зміст понять “положення”, “географічне положення”, “суспільно-географічне положення” об‘єкта. Історіографія останньої категорії, роль позиційного принципу при її трактуванні. Проблеми кількісної оцінки потенціалу суспільно-географічного положення.

Типізація СГП: а) за масштабністю охоплюваної території - макро-, мезо- і мікроположення; б) за змістом функціонування (аспектом спеціалізації об‘єктів): транспортно-географічне, промислово-географічне, агрогеографічне, соціально-географічне, політико-географічне, культурно-географічне, еколого-географічне тощо: в) за формою прояву (місцеположенням об'єкта людської діяльності): центральне, периферійне, глибинне, сусідське, приморське, вузлове, пограничне тощо. Методика кількісної оцінки СГП (за Є.Є. Лейзеровячем, В.Й. Лажником та О.Г. Топчієвим). "Кадастр" вигідності СГП.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ТА ІНТЕГРАЦІЯ ПРАЦІ

Суть і теоретико-методологічна оцінка основних категорій суспільної географії - "географічний поділ праці" та "географічна інтеграція праці", що відображають суспільно-географічний аспект взаємодії природи і суспільства.

Порівняльна оцінка категорій "географічний" і "територіальний" поділ праці. Територіальна спеціалізація і обмін як основні ознаки і наслідки розвитку цього процесу.

Умови і фактори розвитку географічного поділу праці: оцінка природних умов і ресурсів та системи суспільно-географічних факторів, соціально-економічна вигода від їх дії. Система показників, що характеризують рівень розвитку географічного поділу праці та методика їх обчислень. Поняття про оптимальний ареал споживання продукції і послуг.

Види і масштаби географічного поділу праці. Зв‘язок географічного поділу праці з процесом комплексоутворення і районоутворення. Концепції соціально-економічного комплексоутворення і "опорного каркасу" як конкретний вираз процесу інтеграції людської діяльності. Пізнавальне і науково-прикладне значення цих концепцій.

РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ЯК СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДНОШЕННЯ

Науково-пізнавальна роль цієї категорії, аспекти її практичного вживання. Її членування на процеси розселення і розмі­щення людської діяльності.

Розміщення продуктивних сил як суспільно-географічне відношення класів "територія – об‘єкт", "територія - території, "об‘єкт - об'єкт" та відношення між компонентами суспільно-географічного комплексу( їх часткові випадки: рівномірне, кореляційне, розсіяне, зональне, ареальне та антропономне; кратне, ієрархічне, суміжне, концентричне, еквівалентне, спільне; комплектуюче та пропорційне розміщення).

Розміщення продуктивних сил як суспільно-географічний процес, його суть, міра розвитку та форми прояву. Зміст і склад процесу локалізації об'єктів, обгрунтування та аргументація розміщення.

Концепція факторів розміщення продуктивних сил, їх суть і структура. Аргументація факторів розміщення, суть локаційної характеристики і локаційного показника. Загальна оцінка природно-географічних (природно-еколо­гічних) факторів: паливно-енергетичного, мінерально-сировинного, водного, земельного тощо. Поняття про природно-ресурсний потенціал території.

Суспільно-географічні фактори розміщення (економічні, соціально-демографічні, історичні, культурно-історичні, полі­тичні, управлінські тощо), їх структура та загальна оцінка. Роль науково-технічного прогресу та наукоємності в процесі розміщення продуктивних сил.

Головні принципи, основний критерій та показники соціально-економічної ефективності розміщення виробництва. Поняття про часткові процеси розміщення продуктивних сил та їх показники.

Основні стадії процесу розміщеній продуктивних сил. Гіпотези перспективного розміщення продуктивних сил.

Регіональна політика як державна форма реалізації концепції раціонального розміщення продуктивних сил. Суть категорій "територіальна організація продуктивних сил" і "територіальна організація суспільства".

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ

Суть і завдання суспільно-географічного районування, оцінка його понятійно-термінологічного апарату. Принципові ознаки суспільно-географічного району (СГР).

Фактори процесу суспільно-географічного районування. Принципи, критерії та показники цього процесу.

Функціональна структура суспільно-географічного району та її аспекти: компонентний, економічний, соціальний, управлінський та територіальний. Основні функціональні компоненти - галузі, види діяльності, прості і складні інтеграції; поділ галузей району за їх функціональною роллю. Зміст і показники економічного і соціального розвитку СГР. Поняття про економічну, соціальну та управлінську структуру СГР. Різноманітність елементів територіальної структури СГР, їх інтегративна роль. Основні типи територіальної структури людської діяльності.

Динаміка і стабілізація СГР, стадії (рівні) його розвитку.

Види суспільно-географічного районування. Типізація інтег­ральних суспільно-географічних районів за їх головними ознаками.

Практичне значення суспільно-географічного районування.

НОВІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ

СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Особливості розвитку суспільно-географічного знання на сучасному етапі та його напрямки: проблемно-теоретичний, прикладний (конструктивний), соціально-географічний, ресурсний, рекреаційний, економічна і політична географія Світового океану, найновіші напрямки.

Концепція суспільної географії - головний зміст проблемно-теоретичного напрямку, що включає нові підходи до трактування об‘єкта і предмета вивчення, ролі методологічного знання, відношень (зв‘язків) і процесів (явищ), основних категорій, законів і закономірностей, змісту і процесу районування, оцінки напрямків і перспектив розвитку вітчизняної суспільної географії, до систематизації зарубіжної соціальної географії у XX ст.

Управління розвитком регіону, районні і міські планіровки, природокористування - основний зміст прикладного напрямку.

Швидкі темпи розвитку соціально-географічного напрямку, що представлений соціальною географією та її складовими - географією сфери обслуговування і споживання, політичною географією, географією культури, посиленням інтересу до проблем розселення, заселе­ності території, до географії способу життя, до географії праці, процесів урбанізації і руралізації тощо.

Ресурсознавство: зміст і завдання з інтегральної оцінки територіальних поєднань природних ресурсів, з їх класифікації. Оцінка концепції ресурсних циклів І.В. Комара.

Рекреаційна географія: чинники її розвитку, об‘єкт і предмет дослідження, оцінка досягнутих результатів.

Економічна і політична географія Світового океану: чинники її формування, об‘єкт і предмет вивчення, основні завдання та рівень дослідженості цієї проблеми.

Найновіші напрямки розвитку суспільної географії - географія інфраструктури (виробничої, соціальної, інституційної, екологічної), економіко-географічна екологія, космічна географія тощо.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Загальна оцінка теоретико-методологічних концепцій зарубіжної суспільної (соціальної) географії у XX ст. Переламні 70-ті роки у розвитку соціально-економічної географії. Оцінка джерел її інформації щодо розвитку і напрямків зарубіжної соціальної географії.

Характеристика основних напрямків хорологічного, соціально-політичного, гуманістичного, математико-авангардистського, регіонального та радикального (основні теоретико-методологічні ідеї та головні їх представники). Оцінка суспільно-географічних поглядів представників американо-англійської, французької та інших наукових шкіл» Перебудова національних географічних шкіл» що знаходились під впливом французької і німецької географії в країнах Східної Європи в 50-90-ті роки. Стан суспільної географії в окремих країнах Азії, Латинської Америки і Африки.

Глобальні суспільно-географічні проблеми в працях зарубіжних вчених.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І ЗАВДАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Необхідність розробки прогнозу подальшого розвитку географії та суспільної географії, елементи цього прогнозу в працях віт­чизняних географів. Географічний аспект взаємодії природних і суспільних процесів – теоретико-методологічна база цього прогнозу.

Прогноз суспільної географії з таких важливих елементів: об’єкта і предмета вивчення, методів і методики досліджень, змія структури географічної науки і системи науково-дослідних закладів, змін структури вищої і середньої освіти та посилення пропаганди географічних знань.

З метою поглибленого вивчення окремих тем розроблено тематику семінарських занять з більш детальними списками реко­мендованої літератури, яка опублікована в додатку навчального посібника.

8.4. Список РЕКОМЕНДОВАНої ЛІТЕРАТУРи

  1. Пістун М.Д. основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996.

  2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983.

  3. Баранский Н.Н. Избранные труды. - Т.1,2. – М.: Мысль, 1980.

  4. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва. – К.: Паливода, 2002.

  5. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К.: Паливода, 2006.

  6. Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы, практика. - М.: Мысль, 1973.

  7. Топчіев О.Г. Терміни і поняття в економічній географії. - К., 1982.

  8. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії . – Одеса: Астропринт, 2001.

  9. Чистобаев А.И., Шарыгин М.Д. Экономическая и социальная география: новый этап. – Л., 1990.

  10. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Л., 2001.

  11. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії: - Львів., ЛНУ ім. І. Франка, 2003

8.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

  1. Терміни і поняття в суспільній географії

  2. Об’єкт, предмет і структура суспільної географії

  3. Суспільно-географічні відношення і процеси

  4. Суспільно-географічне положення, географічний поділ та інтеграція праці

  5. розміщення продуктивних сил як суспільно-географічна категорія

  6. Взаємозв’язок територіального комплексоутворення і господарського районування

  7. Проблеми конструктивної суспільної географії

8.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 14 годин.

Опрацювання тем базових підручників, навчальних посібників, рекомендованих за списком літератури. Підготовка до семінарських занять за планом, підготовка і написання рефератів, а заочникам – контрольних допоміжних завдань.

8.7. ПРОМІЖНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Проміжним є два модульні контролі. Перший проводиться за такими групами тем: об’єкт, предмет і структура суспільної географії; суспільно-географічні відношення і процеси; суспільно-географічне положення; географічний поділ та інтеграція праці.

Другий модульний контроль включає питання за темами: розміщення продуктивних сил як суспільно-географічна категорія; взаємозв’язок територіального комплексоутворення і господарського районування; проблеми конструктивної географії.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі заліку.

9. “Регіональна економічна і соціальна географія

(зарубіжні країни, без країн СНД і Балтії)”

(Упорядники – доц. Матвієнко В., доц. Стафійчук В.)

9.1. Загальні положення

Об’єктом регіональної економічної і соціальної географії є окремі території – регіони, країни, райони, міста тощо. Об’єктом вивчення курсу “Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжних країн” є суспільно-географічні комплекси зарубіжних територій. Предметом вивчення є територіальна організація суспільства чи окремих його частин – населення, виробничої, соціальної, духовної чи природноресурсної сфер.

“Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжних країн” будучи базовою дисципліною по підготовці висококваліфікованих географів, передбачає:

  • вільне володіння суспільно-географічною термінологією та орієнтацію в сучасних процесах (глобалізація, інтеграція, інформатизація тощо світового господарства), які суттєво впливають на географію господарських комплексів зарубіжних країн;

  • глибоке знання політичної карти світу, історико-географічних регіонів та типів зарубіжних країн за рівнем соціально-економічного розвитку;

  • розуміння сучасних тенденцій в управлінських, функціонально-галузевих, територіальних структурах та зовнішньоекономічних комплексах держав різних типів;

  • вміння науково узагальнювати та обґрунтовувати фактичний матеріал.

Власне це є також метою семінарських занять та практичних робіт з даного курсу. Зміст занять цілком узгоджується з програмним лекційним матеріалом.

9.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Згідно навчальних планів географічного факультету та вимог стандарту світи предмет вивчається протягом 2 семестрів на 3 курсі денної форми навчання і розрахований на 114 годин, з них 46 - лекційних, 22 - семінарсько-практичних занять, 46 - самостійної роботи для студентів денної форми навчання на академічну групу. Підсумковий контроль – іспит; проміжний – практичні роботи, опитування та залік.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Вступ. Підходи до типізації держав світу.

2

2

-

2.

Центральна Європа

6

4

2

3.

Західна Європа

10

6

4

4.

Англо-Америка

6

4

2

5.

Латинська Америка

6

4

2

6.

Південно-Західна Азія

6

4

2

7.

Південна Азія

6

4

2

8.

Південно-Східна Азія

4

2

2

9.

Східна Азія

10

8

2

10.

Африка

6

4

2

11.

Австралія і Океанія

6

4

2

Разом

68

46

22

9.3. ПРОГРАМА дисципліни

ВСТУП

Об’єкт і предмет регіональної економічної і соціальної географії зарубіжних країн. Характеристика навчальної, допоміжної і популярної літератури, статистичних джерел та картографічних матеріалів. План вивчення регіону, країни, району, населеного пункту, галузі діяльності. Його необхідність і умовний характер.

Типізація країн

Значення і суть типізації. Умовний характер будь-яких типізацій, класифікацій і угруповань. Основні показники, що лежать в основі типізації країн. Типи країн за рівнем соціально-економічного розвитку: 1) економічно розвинені держави (головні держави, високорозвинені малі держави Західної Європи, держави “переселенського” капіталізму); 2)країни середнього рівня розвитку (середньо розвинені країни Західної та Центральної Європи); 3)економічно слабо розвинені держави (ключові слаборозвинені держави, держави відносно зрілого капіталізму, малі фінансово-надлишкові держави нафтоекспортери, найменш розвинені держави та ін.).

Центральна Європа

Поняття “Центральна Європа”. Обґрунтування меж Центральної Європи. Етапи формування політичної карти регіону протягом ХХ століття та соціального і економічного розвитку. Трансформація політичного устрою та шляхи переходу до ринку в кінці ХХ століття. Сучасний суспільний лад, рівень економічного і соціального розвитку та місце в світі. Перспективи розширення ЄС і НАТО та його наслідки для регіону й України. Внутрірегіональна інтеграція.

Природні умови і ресурси регіону. Населення.

Загальна характеристика господарства. Основні галузі промисловості та сільського господарства. Транспортна система. Зовнішньоекономічний комплекс: переорієнтація зовнішньої торгівлі, товарна структура торгівлі, залучення іноземних інвестицій тощо. Природна і культурна спадщина.

Польща та Чехія як приклад найбільш розвинених держав регіону. Особливості їх історичного та економічного розвитку та сучасна структура господарства. Коротка характеристика порайонних відмін.

Румунія та Болгарія як приклад середньо розвинених держав регіону. Коротка характеристика кожної країни.

Албанія, Македонія та Боснія і Герцеговина – найменш розвинені держави регіону. Причини, що зумовили їх розвиток. Коротка характеристика кожної країни.

ЗАХІДНА ЄВРОПА

Західна Європа як історико-культурний феномен.

Територія. Географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Георелігійна ситуація. Регіоналістські, автономістські та сепаратистські рухи і їх прояви у суспільному житті держав регіону. Імпорт робочої сили.

Суспільний лад і державний устрій. Етапи і рівень економічного і соціального розвитку. Інтеграційні процеси. Європейський Союз – один з основних полюсів розвитку в сучасному світі. Проблема розширення ЄС. Науково-технічний і виробничий потенціал.

Структура господарства.

Енергетика. Обробна промисловість. Високотехнологічні виробництва. Сільське господарство. Аграрна політика ЄС. Транспорт. Зв’язок і телекомунікації. Нематеріальна діяльність. Зовнішні зв’язки. Міжнародні послуги. Туризм. Природна і культурна спадщина. Внутрішні відмінності. Міста.

Німеччина. Кордони (історичний і сучасний аспекти). Географічні проблеми, пов’язані з розколом країни в 1949 р. і її об’єднанням в 1990 р.

Комплексна характеристика економічних районів. Північ. Північний Рейн-Вестфалія. Проблеми Руру. Прирейнський Південний Захід. Баварія. Саксонія і Тюрингія. Бранденбург і Берлін.

Франція. Загальна характеристика господарства та окремих економічних районів. Іль-де-Франс і Паризький басейн. Комплексна характеристика Великого Парижа. Північ. Схід. Схід-Центр. Середземномор’я. Захід і Південний Захід.

Велика Британія. Загальна характеристика господарства та окремих економічних районів. Південний Схід. Лондон як світовий фінансовий та промисловий центр. Східна Англія. Південний Захід. Західний та Східний Мідленд. Ланкашир і Чешир. Йоркшир і Хамберсайд. Північна Англія. Уельс, Шотландія та Північна Ірландія як автономні складові Об’єднаного Королівства.

Італія. Вплив історичного чинника на рівень розвитку окремих регіонів. Загальна характеристика господарства та економічних районів. Північний Захід. Ломбардія. Північний Схід. Емілія-Романія. Центр. Лаціо. Значення Риму в італійській та світовій політиці, економіці та культурі. Абруцці-Молізе. Кампанія. Південь. Сицилія. Сардинія.

Характеристика високорозвинених малих держав Західної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія). Особливості участі у МПП (на прикладі галузей спеціалізації Швейцарії, Люксембургу, Нідерландів та Фінляндії).

Особливості історичного, політичного та економічного розвитку Ірландії, Португалії, Іспанії та Греції.

Держави-карлики Західної Європи: Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Мальта, Монако, Сан-Марино.

АНГЛО-АМЕРИКА

Англо-Америка як історико-культурний регіон. Особливості інтеграційних процесів на сучасному етапі розвитку. Перспективи НАФТА.

США – перша дійсно глобальна держава світу. Передумови становлення США. Формування території. Географічне положення. Особливості адміністративного устрою. Форма державного правління.

Природне середовище. Населення. Американці. Роль імміграції у формуванні американської нації та сучасного складу населення. Расово-етнічна структура населення. Демографічні процеси. Субурбанізація, контррурбанізація. Американське місто. Позаметрополітенське розселення. “Американський спосіб життя”. Українська діаспора в США.

Основні риси сучасного господарства. Державно-монополістичне регулювання. Багаточисельність центрів прийняття рішень. Роль науки. Транснаціональні корпорації. Гіперспеціалізація. Постфордизм. Військово-промисловий комплекс.

Промисловість. Структура. Високотехнологічні виробництва. Енергетика. Промислові райони.

Агропромисловий комплекс. Структура, головні галузі та райони спеціалізації. Ефективність та місце у МПП.

Транспортна система. Особливості формування транспортної мережі. Структура пасажиро- та вантажоперевезень. Роль окремих видів транспорту. Зв’язок і телекомунікації. Нематеріальна діяльність.

Характер, структура і географія зовнішніх економічних зв’язків. Природна і культурна спадщина.

Внутрішні відмінності. Північ. Мегаполіс Босваш. Нова Англія - класичний приклад старопромислового району. Середньоатлантичні штати. Комплексна характеристика Великого Нью-Йорка. Вашингтон. Північно-Східний центр. Чикаго. Північно-Західний центр. Південь. Південноатлантичні штати. Південно-Східний центр. Південно-Західний Центр. Захід. Гірські штати. Тихоокеанські Штати. Каліфорнія. Агломерації Лос-Анджелеса і Сан-Франциско. Аляска. Гавайї. Вирівнювання територіальних диспропорцій між Північчю, Півднем та Заходом.

Канада. Історичні особливості формування. Сучасний політико-адміністративний та державний устрій. Англо-французький дуалізм.

Географічне положення. Природні умови і ресурси. Мінерально-сировинні ресурси як основа участі у МПП.

Основні демографічні та соціальні характеристики населення. Українці в Канаді.

Структура господарства. Промисловість. Енергетика. Гірничо-видобувна промисловість. Металургійний комплекс. Лісопромисловий комплекс. Транспортне машинобудування. Сільське господарство. Транспортні проблеми.

Зовнішні економічні зв’язки. Роль США в зовнішньоекономічному комплексі. Природна і культурна спадщина.

Внутрішні відміни. Центр (провінції Онтаріо і Квебек). Степові провінції. Далекий Захід. Атлантика. Канадська північ.

ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА

Політична карта і особливості її формування. “Сусідство” з США. Проблеми внутрішньо регіональної інтеграції (МЕРКОСУР, КАРІКОМ, ЦАОР та ін.)

Населення. Етнічний склад. Роль перехідних рас. Демографічні процеси. Розміщення. Характер урбанізації, міста-гіганти. Сільське розселення, спосіб та умови життя. Українська діаспора у регіоні.

Оцінка природних умов і ресурсів, їх регіональні відмінності. Роль корисних копалин і агро-кліматичних ресурсів у формуванні іміджу на світових ринках. Особливості і рівень економічного і соціального розвитку. Типологія латиноамериканських держав за рівнем соціально-економічного розвитку. Відмінності структури господарства. Аграрно-сировинна спеціалізація. ”Нові індустріальні країни”. Сільське господарство. Споживчі культури. Плантаційні культури. Тваринництво.

Промисловість. Експортні галузі добувної промисловості. Гірничопромислові райони. Старі та нові галузі обробної промисловості, райони їх концентрації.

Транспорт. Трансконтинентальні шляхи. Панамський канал.

Зовнішні економічні зв’язки. Макіладорас. Проблеми зовнішнього боргу. Природна і культурна спадщина. Доколумбові цивілізації. Латинська Америка як культурний регіон. Туризм у Месоамериці.

Мексика. Територія. Географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Населення. Роль Мехіко.

Загальна характеристика господарства.

Транспортний комплекс.

Місце у міжнародному поділі праці.

Внутрішні відмінності та міста.

Бразилія. “Тропічний гігант”. Південний Схід, Північний Схід, Південь, Захід-Центр. “Наступ” на Амазонію. Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу, Бразилія.

Аргентина – найважливіша держава “Південного конусу”. Пампа, Захід, Північний Захід, Чако, Міжріччя, Патагонія.

Перу, Чилі, Куба, Гаїті (коротка характеристика).

ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ

Територія. Географічне положення. Політична карта регіону, основні етапи її формування. Природні умови і ресурси. Нафтогазовий басейн Перської затоки.

Населення. Рівень економічного і соціального розвитку. Араби. Іслам, його вплив на соціальне життя регіону. Іслам за межами регіону. Ісламське місто. Спосіб та умови життя населення. Місце в світі. “Гарячі точки” регіону.

Загальна характеристика господарства. Сільське господарство. Структура, головні галузі та райони спеціалізації. Нафтогазова промисловість. Специфічні умови розвитку нафтодобувних країн Перської затоки в другій половині ХХ – початку ХХІ ст. Політика постнафтового розвитку. Транспорт. “Перехрестя континентів”. Міжнародні морські, повітряні і наземні шляхи. Протоки Босфор і Дарданелли. Суецький канал. Транспортні проекти. Зовнішні економічні зв’язки.

Західна Азія (Машрик) і Північна Африка (Магриб) як культурний регіон. Археологічні та архітектурні пам’ятки різних епох. Єрусалим, Мекка та інші “священні” міста.

Туреччина. Особливості географічного положення. Природні умови та ресурси. Населення. Історичні особливості формування та розвитку. Державний устрій та участь у міжнародних інтеграційних об’єднаннях. Загальна характеристика господарства. Промисловість. Сільське господарство. Туризм. Внутрішні відмінності. Центральна Анатолія, Східна Анатолія, Південно-Східна Анатолія, Мармуроморський, Егейський, Середземноморський та Чорноморський економічні райони. Зовнішні економічні зв’язки.

Іран, Ірак, Саудівська Аравія (коротка характеристика).

Ліван, Ізраїль, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати (місце в регіоні).

Південна Азія

Південна Азія як один з найбільших цивілізаційних регіонів світу. Територія. Географічне положення. Політична карта регіону, історія її формування. Природні умови і ресурси. Населення. Індоарійці і дравіди. Індуїзм, іслам, буддизм. Сучасний рівень та особливості соціально-економічного розвитку. Причини сумної першості регіону в сучасному світі за масштабами та рівнем бідності населення. Сприяння в економічному розвитку країн регіону колишнього СРСР. Роль регіону в історії світового сільського господарства.

Південна Азія як культурний регіон. Природні, історичні та культурні пам’ятки.

Індія. Адміністративний поділ. Суспільний лад і державний устрій. Расова, етнічна і демографічна ситуація. Розміщення населення. Міста: типи, функції, проблеми. Сільське розселення. Спосіб та умови життя населення. Етапи розвитку. Місце в світі. Структура господарства. Зовнішні економічні зв’язки.

Сільське господарство. Промисловість. Транспорт.

Внутрішні відмінності. Північний Захід. Північний Схід. Захід і Центр. Південь.

Пакистан, Бангладеш, Шрі-Ланка (коротка характеристика).

Південно-Східна Азія

Південно-Східна Азія – великий історико-культурний регіон світу. Територія. Географічне положення. Формування політичної карти. Інтеграційні процеси. Природні умови і ресурси.

Населення. Іслам, буддизм, католицизм.

Диференціація в рівнях економічного і соціального розвитку. Місце в світі. Загальна характеристика господарства. Сільське господарство. Культура поливного рису. Плантаційні культури. Гірнича промисловість. Новітні працеємкі виробництва. Транспортні системи. Малаккська протока. Зовнішні економічні зв’язки.

Сінгапур – острів, місто, держава, транспортний вузол світового значення. Чинники прискореного розвитку.

Східна Азія

Східна Азія як головна складова Азіатсько-Тихоокеанського регіону – однієї з найбільш активних зон світової політики й економіки сучасного світу. Політична карта.

Китай. Територія і кордони. Географічне положення. Природні умови і ресурси. Адміністративний поділ. Населення. “Демографічний вибух” другої половини ХХ ст. Державна політика планування сім’ї. Природні рубежі. Схід і Захід. Китайське місто. Сільське населення. Умови життя населення. Хуацяо. Конфуціанство, даосизм і буддизм.

Суспільний лад і державний устрій. Соціальна й економічна політика і головні етапи розвитку після 1949 р. Спеціальні економічні зони. Місце в сучасному світі. Виробничий і ресурсний потенціал (абсолютні й відносні показники). Структура господарства. Промисловість. Сільське господарство, його роль, характерні риси, структура. Сільськогосподарські зони. Транспорт. Нематеріальна діяльність. Зовнішні економічні зв’язки.

Китайська цивілізація; її історичне ядро і центри. Природна і культурна спадщина Китаю. Туристські маршрути.

Внутрішні відмінності. Схід: Північний Китай (басейн Хуанхе), басейн Янцзи, Південний Китай, Дунбей (Північний-Схід). Захід: Внутрішня Монголія, Сіньцзян, Тибет з Цинхаєм.

Сянган (Гонконг), Макао (Аоминь), Тайвань.

Японія. Територія. Географічне положення. Природні умови. Земля та інші природні ресурси. Сировинна залежність. Адміністративний поділ. Населення. Мегалополіс Токайдо. Георелігійна ситуація.

Загальна характеристика господарства. Політика самоізоляції. “Перше відкриття” Японії. Революція Мейдзі. “Друге відкриття” Японії – “японське диво” 50-60-х рр. ХХ ст. “Третє відкриття” Японії в 90-х рр. ХХ ст. Суспільний лад і державний устрій. Причини, можливість і умови перетворення в “другу” країну світу. Умови життя населення. Структура господарства. Промисловість. Енергетика. “Промисловий пояс” і його частини. Система науково-дослідних та конструкторських робіт і комплекси високих технологій.

Агропромисловий комплекс. Післявоєнна трансформація сільського господарства.

Транспортний комплекс. Зв’язки між островами. Нематеріальна діяльність.

Місце у міжнародному поділі праці.

Внутрішні відмінності та міста. Хоккайдо. Тохоку. Тюбу: Хокуріку, Тосан, Токай. Канто. Комплексна характеристика Токіо. Кінкі (Кансай). Кіото і Нара як історичні і культурні центри. Тюгоку, Сікоку, Кюсю. Природна і культурна спадщина Японії.

Монголія. Коротка характеристика.

Корея. Природне середовище. Населення. Етапи розвитку.

Культура поливного рису. Південна Корея.

АФРИКА

Політична карта (колоніальний період і сучасний стан). Нестабільність політичної ситуації. Регіональний поділ. Поняття “Африка на південь від Сахари”(Субсахарська Африка). Населення: демографічні і етнічні процеси, розміщення. Міське і сільське населення. Спосіб та умови життя. Трайбалізм. Оцінка природних умов і ресурсів, їх регіональні відмінності. Особливості та рівень економічного і соціального розвитку. Масштаби і напрями структурних зрушень в господарських комплексах африканських держав. Структура промисловості.

Сільське господарство і сільськогосподарські зони. Кустарне виробництво. Гірничопромислові райони. Особливості розвитку транспорту.

Місце в світі. Зовнішні економічні зв’язки. Роль туризму.

Єгипет, Алжир, Нігерія, Намібія, Габон, Кенія (коротка характеристика). Африка на південь від Сахари як культурний регіон. Природна і культурна спадщина.

Південна Африка – єдина високорозвинена держава Африки. Проблеми постапартеїдного розвитку.

АВСТРАЛІЯ І ОКЕАНІЯ

Австралія. Географічне положення. Природний потенціал. Корінне населення. Українці в Австралії. Розміщення населення і міста. Суспільний лад і державний устрій. Адміністративний поділ.

Структура господарства. Особливості транспортної системи. Зовнішні економічні зв’язки. Експортні галузі сільського господарства і гірничої промисловості. Природна і культурна спадщина.

Внутрішні відмінності та міста: Південний Схід, Північний Схід, Захід-Центр, Північ, Тасманія.

Нова Зеландія. Коротка характеристика.

Океанія. Політична карта Океанії. Природне середовище. Населення. Рівень розвитку і місце в світі.

9.4. Список рекомендованої літератури

Основна

1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. – 688 с.

2. Гладкий Ю.И., Чистобаев А.И. Регионознавство. – М., 2001.

3. Европейский экономический бюллетень. – Нью-Йорк, Женева, 1995-2001.

4. Економічна і соціальна географія світу // Яценко Б.П., Любіцева О.О., Юрківський В.М. та ін. – К.: АртЕК, 1997.

5. Максаковский В.П. Географическая картина мира. – Ярославль: «Верхняя Волга», 1998.

6. Мироненко Н.С. Страноведение. – М.: Аспект Пресс, 2001.

7. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред В.В. Вольского. – М.: КРОН-ПРЕСС, 1998. – 592 с.

8. Соціально-економічна географія світу // За ред. С.П. Кузика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 256 с.

9. Текст лекцій “Типізація країн світу” з нормативного курсу “Регіональна економічна і соціальна географія світу” для студентів георафічних спеціальностей /В.М. Юрківський, М.Д. Пістун, Я.Б. Олійник. – К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. – 15 с.

10. Юрківський В.М. Економічна і соціальна географія Англо-Америки, Великобританії, Франції, Німеччини і Італії. -К. 1997 (тексти лекцій).

11. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.

12. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2001. – 416 с.

Додаткова

1. Авдокушкин Е.Ф. Международные экономические отношения. – М.: Юрист, 1999.

2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. – М., 1983. – 350 с.

3. Атлас офицера. - М., 1984.

4. Витвер И.А. Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного мира. – М.: Географгиз, 1963.

5. Докдад о развитии человека за 2001 год. – Н.Ю.: Оксфорд юниверсити пресс, 2001. – 264 с.

6. Дмитриевский Ю.А. Африка: природа, население, хозяйство // География в школе. – 2001. - №2.

7. Економічна географія зарубіжних країн. Соціалістичні країни /Під ред. М.Д. Піс­туна. – К.: Рад. Школа, 1981.

8. Економічна і соціальна географія світу. Атлас для 10-11 класів. - К.: Інститут передових технологій, 2002. – 48 с.

9. Етнополітична карта світу ХХІ ст. – Тернопіль, Мандрівець, 2000.

10. Экономическая география зарубежных стран // Под ред. Н.В. Алисова. 3-е изд. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1984.

11. Эньеди Д. Экономическая география социалистических стран Европы. – М.: Прогресс, 1986.

12. Лапшин А. Перемены в странах Восточной Европы: к чему они ведут? – М., 1991.

13. Липец Ю.Г. География мирового хозяйства. – М., 1999.

14. Максаковский В.П. Историческая география мира. –М.: Экопрос, 1999.

15. Малая энциклопедия городов. – Харьков: Торсинг, 2000.

16. Малая энциклопедия стран. – Харьков: Торсинг, 2000.

17. Отчет о мировом развитии. 2001. – Вашингтон, 2002.

18. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – Київ: АртЕК, 1998. – 504 с.

19. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран: Учебник. Второе издание. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 492 с.

20. Родионова И.А. Политическая карта мира. – М., 2001.

21. Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К., 2000.

22. Слука Н.А. Урбанистическая панорама мира на пороге ХХ века // Вестник МУ. – География. – 2000. - № 2. – с. 7-13.

23. Страны и народы. Научно-популярное географо-этнографическое издание: в 20 т. - М., 1978-1985.

24. Страны мира. Краткий политико-экономический справочник.- М.: Политиздат, 2001.

25. International trade statistics Yearbook, 1995. – Vol. 1. Trade by Country. – NY., 1996.

26. Trends in Europe and North America. 1998/1999. – UN, 1999.

27. UNCTAD. Handbook of Statistics. – New York, UN, 2000.

9.5. Теми семінарських та практичних занять

1. Типізація зарубіжних країн.

2. Роль окремих регіонів та держав у світовому господарстві.

3. Роль столичних міст у державах різних типів.

4. Центральна Європа.

5. Внутрішні відміни держав Центральної Європи.

6. Західна Європа.

7. Сполучені Штати Америки.

9. Латинська Америка.

10. Азія.

11. Південно-Західна Азія.

12. Індія.

13. Японія.

14. Китай.

15. Політична карта Африки.

16. Африка у міжнародному поділі праці.

17. Австралія.

9.6. Завдання для самостійнОЇ РОБОТИ

1. Характеристика територіальних відмін у розміщення господарства (Франція, Велика Британія, Італія, США, Канада, Австралія, Індія, Туреччина, Китай, Японія).

2. Ознайомлення з державами, які мають типові риси окремих регіонів (Чехія, Румунія, Македонія, Боснія та Герцеговина, Швейцарія, Люксембург, Нідерланди, Фінляндія, Португалія, Перу, Чилі, Куба, Гаїті, Алжир, Намібія, Габон, Кенія, Ізраїль, Саудівська Аравія, Іран, Пакистан, Бутан, Шрі-Ланка, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Малайзія, Таїланд, Монголія, Корея Північна, Корея Південна, Тайвань).

9.7. Проміжний та підсумковий контроль

Проміжним контролем є два модулі, підсумковий – іспит.

10. “Регіональна економічна і соціальна географія СНД і Балтії”

(Упорядники – проф. Олійник Я., проф. Степаненко А.)

10.1. Загальні положення

Мета курсу – ознайомлення студентів із особливостями розвитку і розміщення економіки країни СНД та Балтії. При цьому необхідно виконати наступні завдання:

  • розкрити сутність економічного об’єднання країн СНД і його місце в світовій економіці;

  • висвітлити специфіку розвитку країн Балтії;

  • ознайомити з регіональними особливостями розвитку Росії;

  • виділити основні риси і проблеми розвитку Казахстану і країн Середньої Азії;

  • розкрити специфіку економічного розвитку країн Закавказзя і Молдови;

  • ознайомлення із станом економічного розвитку Білорусі.

Студенти повинні

знати:

  • сутність інтегративного об’єднання країн СНД;

  • специфіку природно-ресурсного і економічного потенціалу країн;

  • особливості розвитку і розміщення економіки країн;

  • проблеми розвитку країн;

  • особливості інтеграційних процесів між країнами СНД і Балтії та з іншими країнами.

вміти:

  • давати комплексну характеристику суспільно-географічного положення країни;

  • аналізувати природно-ресурсний потенціал країни і проблеми його раціонального використання;

  • висвітлювати демографічні проблеми країни;

  • визначати рівні економічного і соціального розвитку країни;

  • показувати на карті основні центри окремих галузей промисловості;

  • визначати спеціалізацію сільського господарства;

  • характеризувати транспортно-економічні зв’язки країни.

10.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва теми
Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.)

лекції

практичні

1.

Вступ. Огляд країн регіону. Росія: загальна характеристика

4

2

2

2.

Галузева структура господарства Росії.

4

2

2

3.

Територіальна структура господарства Росії.

4

2

2

4.

Характеристика країн Балтії.

4

2

2

5.

Характеристика Білорусі та Молдови.

4

2

2

6.

Характеристика Країн Закавказзя.

4

2

2

7.

Характеристика країн Центральної Азії.

8

4

4

8.

Проблеми і перспективи розвитку країн регіону.

4

2

2

Разом

36

18

18

10.3. Програма дисципліни

Вступ

Предмет і об’єкт регіональної економічної і соціальної географії країн СНД і Балтії. Місце в системі географічних та інших наук. Зв’язок регіональної економічної і соціальної географії з методологією суспільної географії. Структура курсу регіональної економічної і соціальної географії країн СНД і Балтії. Основні розділи курсу. Завдання курсу. Огляд літературних джерел.

Росія

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Сухопутні і морські кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність і контрастність рельєфу. Кліматичні ресурси. Нерівномірність розподілу поверхневих вод. Різноманітність ґрунтових ресурсів. Багатство мінеральних ресурсів: паливні, рудні і нерудні.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Нерівномірність розміщення населення. Міське та сільське населення. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Міжнаціональні проблеми. Міграції населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Паливно-енергетичний комплекс. Потужність вугільної, нафтової та газової промисловості. Електроенергетика. Типи електростанцій та принципи їх розміщення. Формування єдиної енергосистеми. Машинобудівний комплекс. Структура машинобудування. Розвиток та розміщення важкого, загального, середнього машинобудування. Виробництво приладів, механізмів. Ремонт техніки та устаткування. Металургійний комплекс. Чорна металургія. Кольорова металургія. Агропромисловий комплекс. Основні галузі рослинництва і тваринництва. Харчова промисловість. Лісопромисловий комплекс. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Сфера послуг. Інфраструктурний комплекс. Види інфраструктури. Будівельний комплекс. Промисловість будівельних матеріалів. Будівництво. Транспортний комплекс. Розвиток і розміщення основних видів транспорту. Четвертинна діяльність. Особливості регіональної політики. Зовнішні економічні зв’язки з окремими регіонами світу. Політика щодо країн СНД. Зростання іноземних інвестицій. Структура експорту і імпорту.

5. Територіальна організація народного господарства і економічне районування. Сучасне суспільно-географічне районування Росії і необхідність його вдосконалення. Міжрайонний поділ праці. Суспільно-географічні райони. Макрорегіони. Спільність географічного положення, природно-ресурсного потенціалу, виробничої спеціалізації господарства і проблем розвитку макрорегіонів: Західний (Європейська Північ, Урало-Поволжя, Центральна Росія, Європейський Південь); Східний(Сибір, Далекий Схід).

Суспільно-географічні райони

Центральний суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Географічні особливості формування. Своєрідність і столичність положення. Межі району.

2. Природно-ресурсний потенціал. Рельєф. Кліматичні ресурси. Водні ресурси та характер їх танення. Ґрунтовий покрив. Бідність паливних ресурсів. Родовища залізної руди. Запаси хімічних (фосфорити, кам’яні солі), будівельних ресурсів (мергелі, вапняки, скляні піски, глина). Лісові ресурси. Рекреаційні ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Висока урбанізованість території. Типи міських та сільських населених пунктів. Соціальний і національний склад населення. Трудові ресурси, їх висока кваліфікація і значний виробничий досвід. Економічно активне населення і його розподіл. Формування ринку праці. Проблеми зайнятості.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Трудомісткість і наукомісткість промисловості. Спеціалізація промисловості: трудомістке і неметаломістке машинобудування, хімічна промисловість(продукція органічного синтезу), текстильна. Машинобудівний комплекс. Транспортне машинобудування. Приладо- і верстатобудування, електротехнічне машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування. Виробництво устаткування для легкої промисловості. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Хімія органічного синтезу. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість. Взуттєва промисловість. Сфера послуг. Паливно-енергетичний комплекс. Відсутність початкових стадій видобутку нафти та газу і високий рівень розвитку нафтопереробки. Буровугільна і торф’яна промисловість. Висока концентрація електроенергетики. Основні ТЕС і ГЕС. Формування об’єднаної енергосистеми. Будівельний комплекс. Видобуток мінерально-будівельної сировини. Розвиток і розміщення цементної промисловості, виробництва збірних залізобетонних виробів. Агропромисловий комплекс. Розвиток приміського і зонального сільського господарства. Харчова промисловість. Науково-технічний комплекс. Курортно-рекреаційний комплекс. Транспортний комплекс. Формування радіально-кільцевої структури. Основні види транспорту. Зовнішньо-економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.

5. Функціонально-компонентна структура. Суспільно-географічні підрайони: Московський, Східний, Північно-Східний, Північно-Західний, Південний.

6. Проблеми та перспективи розвитку. Технічне переоснащення промислових підприємств. Формування ринкових відносин.

Центрально-Чорноземний суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад, розміри і компактність території. Розміщення між промислове розвинутими районами. Історико-географічні фактори. Адміністративно-територіальний устрій. Вплив суспільно-географічного положення на господарську діяльність. Місце в географічному поділі праці Росії, СНД і світу.

2. Природно-ресурсний потенціал. Особливості рельєфу. Розвиток яружно-балкової системи та заходи боротьби з нею. Агрокліматичні ресурси. Поширення засух та проведення агротехнічних заходів. Недостатній розвиток гідрографічної сітки та обмеженість водних ресурсів. Лісова і лісостепова зони, їх ґрунтовий покрив. Багатство залізних руд і необхідність їх комплексного використання. Родовища фосфоритів, формовочннх і скляних пісків, цементної сировини.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Висока заселеність території. Міське та сільське населення. Поширення невеликих міських поселень і зростання розмірів сіл. Трудові ресурси: висока кваліфікація, дефіцит і необхідність раціонального використання.

4. Господарський комплекс. Галузі спеціалізації: гірничорудна, чорна металургія, машинобудування, хімічна, харчова промисловість, виробництво зерна, соняшнику, цукрових буряків, картоплі, овочів. Функціонально-галузева структура. Металургійний комплекс. Залізорудна промисловість. Типи металургійних комбінатів. Формування ТВК КМА. Машинобудівний комплекс. Розвиток важкого машинобудування, тракторобудування, сільськогосподарського машинобудування, виробництва устаткування для харчової і цементної промисловості. Хімічний комплекс. Переважаючий розвиток хімії органічного синтезу: виробництво синтетичного каучуку і волокна. Промисловість будівельних матеріалів. Провідна роль цементної промисловості і видобутку крейди. Паливно-енергетичний комплекс. Розвиток атомної енергетики. Легка промисловість. Агропромисловий комплекс. Висока сільськогосподарська освоєність території. Структура сільського господарства. Основні галузі рослинництва. Провідні зернові і технічні культури. Спеціалізація тваринництва на молочно-м’ясному скотарстві, свинарстві та птахівництві. Розвиток і розміщення харчової промисловості. Цукрова та олійножирова промисловість. Транспортний комплекс. Транзитні функції транспорту. Основні автомобільні та залізничні магістралі. Нафто- і газопроводи. Зовнішні економічні зв’язки. Обсяг та структура зовнішньої торгівлі.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Західний, Північно-Східний і Південно-Східний.

6. Проблеми і перспективи розвитку.

Північний суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Історико-географічні особливості розвитку. Межі району.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа сітка рік та озер. Бідність ґрунтового покриву. Різноманітність мінеральних ресурсів. Паливні ресурси. Рудні і нерудні ресурси. Лісові ресурси. Рибні ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Висока урбанізованість території. Функціональні типи міст та сіл. Неоднорідність національного складу населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та його зайнятість. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Спеціалізація промисловості: лісова, деревообробна і целюлозно-паперова, паливна, чорна і кольорова металургія, хімічна і рибна. Лісопромисловий комплекс. Паливно-енергетичний комплекс. Вугільна промисловість і формування Тімано-Печорського ТВК. Нафтова і газова промисловість. Металургійний комплекс. Чорна і кольорова металургія. Хімічний комплекс. Агропромисловий комплекс. Складність природних умов і недостатній розвиток сільського господарства. Харчова промисловість. Провідна роль рибної галузі. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Роль Північного морського шляху.

5. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.

6. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Карело-Мурманський , Двіно-Печорський район. Комі. Карелія.

7. Проблеми і перспективи розвитку. Комплексне освоєння території Збільшення видобутку нафти в шельфі Баренцового моря. Ринкові реформи.

Північно-Західний суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Вигоди транспортно-географічного, приморського, прикордонного положення. Роль Санкт-Петербурга. Межі району. Адміністративно-територіальний поділ Господарська оцінка суспільно-географічного положення.

2. Природно-ресурсний потенціал. Рельєф. Агрокліматичні ресурси. Гідрологічні особливості. Грунтові ресурси. Місцевий характер корисних копалин: торф, горючі сланці, боксити, фосфорити, будівельні матеріали, скляні піски, цементні і флюсові вапняки. Господарська оцінка природно-ресурсного потенціалу.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Висока урбанізованість території. Міське та сільське населення. Формування Санкт-Петербургської агломерації. Соціальний і національний склад. Трудові ресурси. Проблеми раціонального використання трудових ресурсів.

4. Господарський комплекс. Галузі спеціалізації: кваліфіковане і складне машинобудування, хімічна, взуттєва, трикотажна, рибна. Функціонально-компонентна структура. Машинобудівний комплекс. Основні галузі машинобудування: енергетичне, суднобудування, електроніка, радіоелектроніка, приладобудування. Хімічний комплекс. Виробництво гумовотехнічних виробів, шин, синтетичних смол, пластмас, лакофарбових і фармацевтичних виробів. Лісопромисловий комплекс. Лісозаготівельна промисловість. Деревообробка промисловість. Легка промисловість (текстильна, взуттєва). Електроенергетика. Основні типи електростанцій. Агропромисловий комплекс. Приміське сільське господарство. Зональне сільське господарство. Харчова промисловість. Рибна промисловість. Транспортний комплекс. Променеві транспортні магістралі. Зовнішні економічні зв’язки. Структура та обсяг зовнішньої торгівлі.

5. Проблеми і перспективи розвитку.

Волго-Вятський суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Вигідність географічного положення. Центральність розміщення. Транспортно-географічне і сусідське положення.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні і ґрунтові ресурси. Густа річкова сітка. Бідність корисних копалин. Паливно-енергетичні ресурси. Фосфорити. Багаті запаси будівельних ресурсів (гіпс, скляні та формовочні піски, цементна сировина).

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Національний склад населення. Соціальний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та його зайнятість.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Спеціалізація промисловості: машинобудування, в тому числі трудомісткі галузі (автомобілі, судна, прилади, електротехнічні вироби), хімічна і лісова (целюлоза, папір) промисловість. Машинобудівний комплекс. Автомобіле-, судно-, верстатобудування. Виробництво дизелів, моторів, виробів радіотехніки, приладів, інструменту. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Сірчанокислотне виробництво. Лісопромисловий комплекс. Лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шкіряно-взуттєва і хутрова галузі. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочно-м’ясне скотарство, свинарство, виробництво зерна, технічних культур, картоплі і овочів. Харчова промисловість. Олійно-жирова, м’ясна, кондитерська, хлібопекарна, молочна галузі. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Переважаючий розвиток залізничного і річкового транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту.

5. Функціональна-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Центральний, Південний, Північно-Східний, Марій Ел, Мордовія, Чувашія.

6. Проблеми та перспективи розвитку. Реконструкція підприємств. Ринкові реформи.

Поволжський суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Меридіональна витягнутість району. Роль р. Волги в транспортно-географічному положенні. Історико-географічні фактори. Кордони.

  1. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Багатство водних ресурсів. Значні запаси мінеральних. ресурсів: нафта, газ. кухонна сіль, сірка, карбонатна сировина, будівельні ресурси.

  2. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Нерівномірність розміщення населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та його зайнятість. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: нафтова і нафтопереробна, газова, хімічна, складне машинобудування, електроенергетика, цементна, харчова. Паливно-енергетичний комплекс. Нафтова промисловість. Нафтопереробна промисловість. Газова промисловість. Потужна гідроелектроенергетика. Хімічний комплекс. Хімія органічного синтезу. Содове виробництво. Машинобудівний комплекс. Сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування, нафтове і хімічне машинобудування. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво зерна, овоче-баштанних, гірчиці, соняшнику. Зростання ролі тваринництва. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Хутрова промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Транспортний комплекс. Переважаюча роль залізничного і річкового транспорту. Четвертинна діяльність.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Середня Поволжя, Приволжя, Нижнє Поволжя, Калмикія-Хальмг-Тангч, Татарстан.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Збільшення видобутку нафти та газу. Розвиток промислового вузла з видобутку нафти і переробки газу на базі Астраханського газоконденсатного родовища. Формування Нижнєкамського ТВК.

Північно-Кавказськцй суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Вигідність економіко-географічного положення. Транспортно-географічне положення. Історико-географічні фактори формування території.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Багатство водних ресурсів. Ґрунтові ресурси. Специфічність розміщення мінеральних ресурсів. Вугілля, газ, нафта, кухонна сіль, будівельні ресурси рівнинних і передгірських територій. Руди кольорових металів гірських районів. Багатство термальних, мінеральних вол, лікувальних грязей. Рекреаційні ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Міжнаціональні проблеми. Трудові ресурси. Економічно активне населення і його зайнятість. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Спеціалізація промисловості: видобуток газу, нафтопереробна, нафтогазохімія, машинобудування (електровози, атомні реактори, комбайни), кольорова металургія (свинець, цинк, вольфрам), цементна, харчова, легка. Паливно-енергетичний комплекс. Вугільна, нафтова, газова промисловість. Електроенергетика. Машинобудівний комплекс. Енергетичне, нафтове, вугільне машинобудування. Зростання ролі трудомістких галузей. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво зерна, цукру, овочів, винограду, рису, насіння соняшнику, вовни. Розвиток тонкорунного, напівтонкорунного, грубововняного вівчарства. Зрошувально-обводнювальні системи. Харчова промисловість. Плодоовочеконсервна, виноробна, цукрова, олійножирова, тютюнова галузі. Будівельний комплекс. Промисловість будівельних матеріалів. Цементна промисловість. Курортно-туристичний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Нижньодонський, Передкавказський, Гірський. Адигея, Дагестан, Інгушетія, Чечня, Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Розширення машинобудівних підприємств. Зрошення земель.

Уральський суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Центральність розміщення між європейською частиною і Сибіром. Конфігурація території. Межі. Історико-географічні фактори.

2. Природно-ресурсний потенціал. Контрастність рельєфу. Кліматичні ресурси. Грунтові, водні, лісові ресурси. Багатство мінеральних ресурсів. Ресурсні райони: Передуралья, Урал і Зауралья, їх корисні копалини.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність і динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Висока урбанізованість території. Функціональні типи міст та сіл. Національний склад населення. Соціальний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та його зайнятість. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: чорна і кольорова металургія (алюміній, нікель, мідь, цинк), машинобудування з переважання металомістких галузей, хімічна (мінеральні добрива), нафтохімічна, лісова (целюлоза, папір). Металургійний комплекс. Чорна металургія. Формування металургійної бази. Кольорова металургія. Машинобудівний комплекс. Важке машинобудування, автомобілебудування, енергетичне, верстатобудування. Лісопромисловий комплекс. Висока концентрація целюлозно-паперової промисловості. Хімічний комплекс. Багатство сировинної бази. Структурна завершеність окремих галузей. Промисловість мінеральних добрив. Содове і сірчанокислотне виробництво. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво молока, вовни, м’яса, зерна і картоплі. Харчова промисловість. Борошномельна, хлібопекарна, молочна, м’ясна галузі. Паливно-енергетичний комплекс. Вугільна, нафтова і газова промисловість. Потужна електроенергетика. Роль теплових електростанцій. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шкіряно-взуттєва, текстильна і трикотажна галузі. Сфера послуг. Четвертинна діяльність. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Середньо-Уральський, Західно-Уральський, Південно-Уральський, Башкортостан, Удмуртія.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Зміцнення сировинної бази кольорової металургії. Екологічні проблеми. Ринкові перетворення.

Західно-Сибірський суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад і розміри території. Історико-географічні фактори. Межі району. Вигідність транспортно-географічного положення.

2. Природно-ресурсний потенціал. Поєднання рівнинних і гірських територій. Кліматичні ресурси. Грунтові ресурси. Водні і лісові ресурси. Багатство мінеральних ресурсів. Світові запаси нафти та газу. Значні вугільні ресурси. Торф. Багаті ресурси залізних руд, руд кольорових металів. Хімічні ресурси. Термальні ресурси. Лісові ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Нерівномірність розміщення населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Національним склад населення. Соціальний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: вугільна, нафтова, газова, чорна і кольорова металургія (алюміній, цинк), хімічна і нафтохімічна, лісова, енергетичне, гірниче та сільськогосподарське машинобудування. Паливно-енергетичний комплекс. Вугільна, нафтова, газова промисловість. Металургійний комплекс. Формування Сибірської металургійної бази. Машинобудівний комплекс. Енергетичне, гірниче, верстатобудування. Лісопромисловий комплекс. Розвинутість лісозаготівлі і деревообробки, відсутність целюлозно-паперової промисловості. Агропромисловий комплекс. Зональна спеціалізація сільського господарства. Переважаючий розвиток зернового господарства і молочно-м’ясного тваринництва. Харчова промисловість. Молочна, м’ясна, борошномельна, маслоробна, молочноконсервна галузі. Будівельний комплекс. Соціальний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Кузнецько-Алтайський, Західно-Сибірський, Алтай.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Прискорений розвиток галузей спеціалізації. Дальший розвиток Західно-Сибірського ТВК.

Східно-Сибірський суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад, розміри і межі району. Історико-географічні фактори формування території.

2. Природно-ресурсний потенціал. Контрастність рельєфу. Кліматичні ресурси. Водні ресурси. Ґрунтові ресурси. Багатство мінеральних ресурсів. Значні запаси вугільних ресурсів. Залізні руди. Різноманітні родовища руд кольорових металів. Нерудні ресурси: вапняки, доломіти, піски, вогнетривкі глини. Лісові ресурси. Озеро Байкал та проблеми використання його ресурсів.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення Статево-вікова структура. Невисока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальній склад населення. Міграції населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Спеціалізація промисловості: електроенергетика, заготівля і обробка лісу. Видбуток і переробка руд кольорових металів і заготівля хутра. Паливно-енергетичний комплекс. Потужність електроенергетики. Формування Саянського, Братсько-Усть-Ілімського ТВК. Вугільна промисловість. Металургійний комплекс. Високий рівень розвитку кольорової металургії. Невелика потужність чорної металургії. Машинобудівний комплекс. Важке машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування. Електротехнічна промисловість. Лісопромисловий комплекс. Розвиток хутрового промислу. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Роль БАМу. Зовнішньо-економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Ангаро-Єнісейський, Забайкальський, Бурятія, Тива, Хакасія.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Роботи по створенню паливно-енергетичної бази на вугіллі Кансько-Ачинського басейну. Гідроенергетичне будівництво.

Далекосхідний суспільно-географічний район

1. Суспільно-географічне положення. Склад, розміри та межі району. Історико-географічні фактори розвитку території. Вихід району до Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Віддаленість району від економічно розвинутих і заселених регіонів.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Водні ресурси. Лісові ресурси. Різноманітність і значні запаси мінеральних ресурсів. Розміщення родовищ алмазів, золота, олова, ртуті, вольфраму. Значні родовища паливних ресурсів. Хімічні ресурси. Цементна сировина. Лісові ресурси. Рибні ресурси.

3. Господарський комплекс. Функціонально-територіальна структура. Галузі спеціалізації промисловості: виробництво кольорових металів, алмазів, слюди, видобуток риби і морепродуктів, лісова і целюлозно-паперова промисловість, судноремонт і хутровий промисел. Металургійний комплекс. Кольорова металургія. Лісопромисловий комплекс. Машинобудівний комплекс. Судноремонт. Енергетичне машинобудування. Паливно-енергетичний комплекс. Вугільна, нафтова, газова промисловість. Будівельний комплекс. Агропромисловий комплекс. Малопотужне сільське господарство. Вирощування зернових та технічних культур. Роль оленярства і хутрового звірівництва. Харчова промисловість. Рибна, борошномельна. м’ясна галузі. Транспортний комплекс. Специфічна роль морського транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту, імпорту.

4. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення Статево-вікова структура населення. Низька заселеність території. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Південний, Близький Північ, Далекий Північ, Саха ( Якутія).

6. Проблеми та перспективи розвитку. Гідроенергетичне будівництво. Господарське освоєння зони БАМ. Формування Південно-Якутського ТВК.

Білорусь

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Внутрішнє географічне положення. Формування території і кордони. Вигоди транспортно-географічного положення. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця. Союз Білорусі і Росії.

2. Природно-ресурсний потенціал. Рівнинність рельєфу. Кліматичні ресурси. Багатство рік і озер. Лісові ресурси. Багатство запасів калійних і кам’яних солей, будівельних ресурсів (цементні мергелі, доломіти, формовочні та скляні піски, вогнетривкі глини). Торф, нафта, горючі сланці, буре і кам’яне вугілля. Мінеральні води та їх поширення.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Густа заселеність території. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідна роль промисловості. Структурна особливість промисловості-переважання обробної промисловості. Галузі спеціалізації: машинобудування (верстати, автомобілі, трактори, прилади, радіотехнічні вироби), хімічна і нафтохімічна промисловість (мінеральні добрива, особливо калійні, продукція органічного синтезу, в тому числі хімічних волокон), текстильної і харчової промисловості. Машинобудівний комплекс. Місце висококваліфікованого машинобудування. Транспортне машинобудування (автомобілебудування, річкове суднобудування). Тракторобудування. Сільськогосподарське машинобудування. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Виробництво пластмас, синтетичних смол і гумово-технічних виробів. Лісопромисловий комплекс. Лісозаготівельна промисловість - найстаріша галузь. Різноманітність структури деревообробної промисловості. Лісохімічна промисловість. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства на виробництві м’яса, молока. льну-довгунця, картоплі. Переважання тваринництва. Основні галузі тваринництва. Молочно-м’ясне скотарство. М’ясне і беконне свинарство. Вівчарство, птахівництво .кліткове звірівництво. Галузі рослинництва: зернове господарство, вирощування технічних культур, картоплі, овочів. Харчова промисловість. М’ясна, молочна, плодоовочеконсервна, крохмальна галузі. Соціальний комплекс. Текстильна і шкіряно-взуттєва промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Паливно-енергетичний комплекс. Торф’яна промисловість - провідна галузь паливної промисловості. Теплоелектроенергетика. Транспортний комплекс. Залізничний, автомобільний, річковий, повітряний і трубопровідний транспорт. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Четвертинна діяльність.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Північний, Центральний і Південний.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Прискорений розвиток радіотехнічної електронної, приладобудівної промисловості. Створення переробної металургії. Осушення перезволожених і заболочених земель. Екологічні проблеми, зокрема ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС. Формування ринкових відносин.

Молдова

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Недостатнє забезпечення поверхневими водами. Багатство земельних ресурсів. Ерозія ґрунтів. Різноманітність будівельних ресурсів: вапняки, глини, мергелі, крейда, гіпс. Мінеральні води.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Переважання сільського населення. Зростання урбанізації населення. Функціональні типи міст і сіл. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: харчова, особливо виноробна, машинобудування (трактори, устаткування для харчової промисловості). Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: вирощування винограду, фруктів, овочів, тютюну. Харчова промиловість. Виноробна, плодоовочеконсервна, олійножирова, цукрова галузі. Машинобудівний комплекс. Приладобудування, тракторобудування, електротехніка. Хімічний комплекс. Хімія органічного синтезу. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шовкова, хутрова, шкіряна галузі. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Четвертинна діяльність.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Центральний, Північний, Південний і Південно-Східний.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Дальший розвиток АПК. Виробництво машин для механізації робіт в садах і виноградниках Ринкові реформи.

Естонія

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Приморське географічне положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Переважання рівнинного рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа сітка малих рік. Багатство озер. Різноманітність ґрунтового покриву. Багаті запаси горючих сланців і фосфоритів. Родовища торфу, вапняків, доломітів, глин, пісків і гравію. Мінеральні води і лікувальні грязі.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідна роль промисловості. Галузі спеціалізації: видобуток сланців, сланцехімічна промисловість, виробництво мінеральних добрив, текстильної промисловості, харчової, особливо рибної, машинобудування (електрохімічні і радіотехнічні вироби, прилади). Паливно-енергетичний комплекс. Сланцева і сланцехімічна промисловість. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Машинобудівний комплекс. Кваліфіковані галузі: електрорадіотехнічна, електронна і приладобудування. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочне скотарство, беконне свинарство. Основні галузі рослинництва. Харчова промисловість. Молочна, м’ясна, рибна промисловість. Лісопромисловий комплекс. Меблева, целюлозно-паперова промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість. Сфера послуг. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс. Четвертинна діяльність.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Північно-Західний, Північно-Східний, Південно-Східний, Південно-Західний, Західно-Естонський архіпелаг.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Прискорений розвиток сланцехімічної електронної, приладобудування, електрохімічної галузей. Технічна реконструкція підприємств легкої та харчової промисловості. Осушення перезволожених земель. Ринкові реформи.

Латвія

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Роль Балтійського моря. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Рівнинність рельєфу. Кліматичні ресурси. Розвинутість річкової сітки. Ґрунтовий покрив. Лісові ресурси. Бідність корисних копалин. Будівельні ресурси: пісок, глина, гіпс, вапняки, гравій. Торфові родовища. Рекреаційні ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Висока урбанізованість населення. Функціональні типи міст та сіл. Багатонаціональність населення. Соціальний та релігійний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці

4. Господарський комплекс. Функціонально-територіальна структура. Спеціалізація промисловості: машинобудування (електротехнічні, радіотехнічні вироби, мікроавтобуси), хімічна, текстильна, харчова, особливо рибна промисловість. Машинобудівний комплекс. Виробництво металовиробів, металевих конструкцій, радіотехнічних виробів. Електротехнічна промисловість. Вагоно- і автомобілебудування. Сільськогосподарське машинобудування. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Трикотажна промисловість. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочне скотарство, беконне і м’ясне свинарство, вирощування племінної худоби. Галузі рослинництва: вирощування кормових, зернових, технічних культур. Будівельний комплекс. Лісопромисловий комплекс. Транспортний комплекс. Потужний морський і залізничний транспорт. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс. Розвиток четвертинної діяльності.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Центральний, Курземський, Відземський, Латгальський.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Випереджаючий розвиток електронної промисловості, приладобудування, засобів зв’язку. Меліорація перезволожених земель.

Литва

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Роль Балтійського моря. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Рівнинність рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа гідрографічна сітка. Багатство підземних вод. Ґрунтовий покрив. Різноманітність будівельних ресурсів (вапняки, доломіти, глини, крейда). Мінеральні води.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальний і та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: машинобудування (судна, верстати, електротехнічні і радіотехнічні вироби), хімічна (мінеральні добрива), текстильна, харчова, особливо рибна галузі. Машинобудівний комплекс. Переважання трудо- і неметаломістких галузей. Приладо- і верстатобудування. Електротехнічна і радіотехнічна промисловість. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Фармацевтична, лакофарбова промисловість. Виробництво товарів побутової хімії. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість (льняна, трикотажна). Шкіряно-взуттєва промисловість. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочно-м’ясне скотарство. Розвиток свинарства і птахівництва. Галузі рослинництва: кормові, зернові і технічні культури. Харчова промисловість. М’ясна, молочна, рибна галузі. Лісопромисловий комплекс. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Східний, Південний, Північний, Західний.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Прискорений розвиток електронної і радіотехнічної промисловості. Осушення перезволожених і заболочених земель.

Азербайджан

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Роль Каспійського моря. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсиий потенціал. Різноманітність і контрастність природних умов. Переважання гірського рельєфу. Передгірські похилі рівнини та їх господарське освоєння. Кліматичні ресурси. Нерівномірність розподілу річкової сітки. Вплив Каспійського моря на господарську, діяльність. Поширення великих та дрібних озер. Багатство підземних артезіанських вод. Різноманітність ґрунтового покриву. Багатство корисних копалин: нафта і газ, рудні і поліметалеві (вапняк, мергель, граніт, мармур). Мінеральні джерела і лікувальні грязі.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідне місце промисловості. Галузі спеціалізації: нафтовидобувна, нафтохімічна (синтетичний каучук), чорна металургія (трубопрокат), машинобудування (нафтове устаткування - електротехнічні вироби), кольорова металургія (алюміній), текстильна, харчова (особливо виноробна) промисловість. Енергоємкість промисловості. Паливно-енергетичний комплекс. Нафтова і газова промисловість - найстаріші галузі. Освоєння нових акваторій Каспійського моря. Потужність електроенергетики. Провідна роль теплоенергетики. Хімічний комплекс. Машинобудівний комплекс. Виробництво нафтового устаткування, електротехнічна промисловість і приладобудування. Металургійний комплекс. Розміщення спеціалізованих металургійних комбінатів чорної та кольорової металургії. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства на виноградарстві, садівництві, тютюнництві, овочівництві, вівчарстві і шовківництві. Переважання рослинництва в структурі сільського господарства. Найважливіші галузі рослинництва та їх розміщення. Спеціалізація тваринництва на м’ясо-вовняному і м’ясо-молочному напрямках. Місце шовківництва. Харчова промисловість. Виноробна консервна, пивоварна, борошномельна, тютюнова, рибна промисловість. Соціальний комплекс. Різноманітність структури легкої промисловості. Текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва промисловість. Сфера послуг та її структура. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Провідна роль залізничного транспорту. Внутріреспубліканська роль автомобільного транспорту. Морський, повітряний і трубопровідний транспорт. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс. Розвиток четвертинної діяльності.

4. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Апшеронський, Кіровабад-Казахський, Кура-Араксинський, Шеки-Закатальський, Ленкорань-Астаринський, Куба-Хачмаський, Нагірна Ширвань, Кельбаджар-Лачинський, Нахічевань, Нагорний Карабах.

5. Про6леми і перспективи розвитку. Вдосконалення структури промисловості на основі зростання ролі електротехнічної, радіотехнічної і електронної промисловості. Збільшення видобутку нафти та газу. Розширення зрошувальних земель. Формування ринкових відносин.

Вірменія

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Контрастність рельєфу. Агрокліматичні ресурси. Нерівномірність розподілу річкової сітки. Дрібні і небагаточисельні озера. Озеро Севан. Багатство мінеральних вод. Різноманітність ґрунтового покриву. Значні мінеральні ресурси. Руди кольорових і рідкісних металів. Будівельні і хімічні ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Однорідність національного складу населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Багатогалузевий характер промисловості. Галузі спеціалізації: машинобудування (електротехнічні і радіотехнічні вироби, автомобілі, верстати, прилади), кольорова металургія (алюміній, мідь), хімічна промисловість (синтетичний каучук, хімічні волокна), видобуток облицювальних матеріалів, текстильна, харчова (особливо виноробна) промисловість. Машинобудівний комплекс. Переважання неметаломістких галузей: радіотехнічна, електротехнічна, приладобудівна, верстатобудівна. Кольорова металургія - старовинна галузь. Мідна і алюмінієва промисловість. Хімічний комплекс. Основна хімія і хімія органічного синтезу. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господа: виноградництво, плодівництво, тютюнництво, південне овочівництво. Молочно-м’ясне скотарство і овочівництво. Харчова промисловість. Виноробна, плодоовочеконсервна, тютюнова, сироробна: промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість. Шкіряно-взуттєва промисловість. Килимове виробництво. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Четвертинна діяльність.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Араратський, Ширакський, Гугаркський, Севанський, Сюнікський, Нахічевань.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Підвищення ролі радіотехнічної і електронної промисловості. Розширення площ зрошувальних земель. Розвиток ринкових відносин.

Грузія

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Формування території і кордони. Роль Чорного моря. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Переважання гірського рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа річкова сітка. Бідність на озера. Багатство мінеральних вод. Гідроресурси. Різноманітність ґрунтового покриву. Унікальність рекреаційних ресурсів. Корисні копалини: марганцеві руди, руди кольорових металів, кам’яне вугілля, золото, бентонітові глини, будівельні матеріали.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Особливості промисловості. Спеціалізація промисловості: марганцеворудна, виробництво феросплавів, магістральних електровозів, вантажних автомобілів, труб нафтового сортаменіу, верстатобудування, елекгротехнічна, текстильна, харчова, особливо виноробна промисловість. Металургійний комплекс. Марганцеворудна, промисловість. Виробництво феросплавів. Машинобудування. Електротехнічна, приладобудування, верстатобудування, електронна промисловість, вагонобудування, автомобільна. Хімічний комплекс. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: вирощування чайного листя, цитрусових, винограду, фруктів, тютюну, ефіроолійних культур. Молочно-м’ясне скотарство і м’ясо-вовняне вівчарство. Харчова промисловість. Виноробна, чайна, тютюнова, консервна промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шовкова, бавовняна, вовняна промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Курортно-туристичний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Четвертинна діяльність.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Міжгірських понижень, Причорномор’я, Південний, Північний. Абхазія, Аджарія.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Підвищення ролі електротехнічної, електронної, радіотехнічної промисловості, приладобудування. Гідроенергетичне будівництво. Освоєння Колхідської низовини. Дальший розвиток курортів і туристичних баз.

Казахстан

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Контрастність рельєфу. Кліматичні ресурси. Нерівномірність розміщення рік. Озера. Каспійське та Аральське моря та їх екологічні проблеми. Багатство підземних вод. Різноманітність ґрунтового покриву. Багатство корисних копалин: руди кольорових (поліметалеві, хромітові, вольфрамові, ванадієві, мідні), і чорних металів, фосфорити, азбест.

3. Населення та трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Нерівномірність розміщення населення. Міське та сільське населення. Невисокий рівень урбанізації. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідна роль промисловості. Галузі спеціалізації: виробництво кольорових, чорних металів, видобуток вугілля, нафти, газу, залізних руд, машинобудування (металургійне і гірниче устаткування, трактори), хімічна (мінеральні добрива), харчова промисловість. Металургійний комплекс. Кольорова металургія. Свинцево-цинкова, алюмінієва промисловість. Чорна металургія. Типи металургійних комбінатів. Паливно-енергетичний комплекс. Паливна промисловість. Вугільна промисловість. Формування Павлодар-Екібазтузського та Карагандинсько-Теміртауського ТВК. Нафтова і газова промисловість. Мангишлакський ТВК. Потужна енергетична база. Основні типи електростанцій. Хімічний комплекс. Переробка фосфоритів і виробництво фосфорних добрив. Каратау-Джамбульський ТВК. Виробництво синтетичного каучуку і волокон. Машинобудівний комплекс. Важке машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування. Приладобудування. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: зерно і продукти тваринництва. Основні галузі рослинництва: зернове господарство, вирощування технічних культур, садівництво. Розвиток тонкорунного і напівтонкорунного вівчарства, скотарства. Харчова промисловість. М’ясна, консервна, рибна, борошномельна, круп’яна, олійножирова, маслоробна, цукрова галузі. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шкіряна, хутрова, овчинно-шубна промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Розвиток четвертинної діяльності.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Західний, Північний, Центральний, Південний, Східний.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Зміцнення сировинної бази чорної та кольорової металургії. Освоєння родовищ нафти. Зростання потужностей з видобутку фосфоритів. Зрошення земель і обводнення пасовищ. Ринкові реформи.

Киргизстан

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Контрасти висот. Кліматичні ресурси. Густа гідрографічна сітка. Багаті запаси підземних вод. Багаточисельність озер. Озеро Ісик-Куль. Водні ресурси. Висотно-зональний розподіл ґрунтів. Багатство корисних копалин. Родовища ртуті, сурми, цинку, свинцю, олова, вольфраму, золота, вугілля, нафти і газу.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Переважання сільського населення. Типи сільських поселень. Урбанізація населення. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональність населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Особливості промисловості. Спеціалізація промисловості: гідроенергетика, кольорова металургія (ртуть, сурма, поліметали), машинобудування (автомобілі, прилади) харчова промисловість. Металургійний комплекс. Видобуток ртуті, сурми, свинцю, золота та їх переробка. Машино6удівний комплекс. Приладобудування, верстатобудування, сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна і електронна промисловість. Паливно-енергетичний комплекс. Провідна роль вугільної промисловості. Будівельний комплекс. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво вовни, м’яса, бавовни, цукрових буряків, тютюну, лікарського маку. Головні галузі тваринництва: тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, скотарство, птахівництво і беконне свинарство. Рослинництво. Зональна спеціалізація Чуйської, Таласької і Ферганської долин, Ісик-Кульської котловини. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішньо-економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту. Розвиток четвертинної діяльності.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Чуйська долина, Приісиккуля, Північний Захід, Внутрішній Тянь-Шань, Південний Захід.

6. Проблеми і перспективи розвитку. Гідробудівництво і іригація. Організація видобутку золота і олова. Розвиток електронної промисловості, виробництва тканин і килимів. Обводнення пасовищ. Ринкові реформи.

Таджикистан

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Переважання гірського рельєфу. Кліматичні ресурси. Водні ресурси. Грунтові ресурси. Мінеральні ресурси. Золото, руди кольорових металів, солі, нафта, газ, будівельні ресурси.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Особливості розміщення населення. Міське та сільське населення. Низький рівень урбанізованості території. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура Галузі спеціалізації промисловості: кольорова металургія, легка і харчова. Металургійний комплекс. Різноманітність структури кольорової металургії. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: бавовництво, вирощування зернових культур, садівництво, виноградництво, тютюнництво, м’ясо-сальне вівчарство. Харчова промисловість. Олійно-жирова, плодоовочеконсервна, виноробна галузі. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Килимова, шовкова, бавовняна галузі. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Південно-Західний, Ферганський, Памірський.

6. Проблеми та перспективи розвитку. Дальший розвиток Південно-Таджицького ТВК. Гідроенергетичне будівництво і зрошення земель.

Туркменистан

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Роль Каспійського моря. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Пустельний характер території. Кліматичні ресурси. Бідність водних і ґрунтових ресурсів. Мінеральні ресурси. Значні запаси природного газу. Соляні ресурси затоки Кара-Богаз-Гол. Родовища свинцю, цинку, сірки, калійних солей.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Переважання сільського населення. Оазисне сільське розселення. Функціональні типи міст. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Спеціалізація промисловості: нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, виробництво хімічної сировини. Паливно-енергетичний комплекс. Потужність газової промисловості. Нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Хімічний комплекс. Гірничохімічна промисловість. Формування Східно-Туркменського ТВК. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: бавовницгво, каракульне вівчарство. Харчова промисловісгь. Олійно-жирова, виноробна, рибна, плодоовочеконсервна галузі. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Бавовняна, шовкова, вовняна галузі. Виробництво килимів. Сфера послуг. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Східний, Центральний, Західний.

6. Проблеми та перспективи розвитку. Розширення робіт з розвідування родовищ тафти та газу. Обводнення пасовищ і зрошення земель.

Узбекистан

1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.

2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Бідність водних і ґрунтових ресурсів. Мінеральні ресурси. Значні нафтові і газові ресурси. Родовища будівельних матеріалів, рідкісних то кольорових металів.

3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці. Давність культури.

4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура Спеціалізація промисловості: бавовняного волокна, рослинної олії, бавовнообробних і бавовнозбиральних машин, текстильного устаткування. Паливно-енергетичний комплекс. Провідна роль газової промисловості. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво бавовнику каракулю, рису, кенафа, вовни. Роль поливного землеробства. Розвиток каракульного і м’ясо-сального вівчарства. Харчова промисловість. Олійножирова, виноробна, плодоовочеконсервна, кондитерська галузі. Виробництво сухофруктів. Машинобудівний комплекс. Сільськогосподарське машинобудування, виробництво устаткування для прядильних і бавовноочисних заводів. Електротехнічне машинобудування. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.

5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Ташкентський, Ферганський, Голодностепський, Бухара-Самаркандський, Каршинський, Нижнєамударьїнський.

6. Проблеми та перспективи розвитку. Зростання потужностей з виробництва міді, видобутку свинцево-цинкової руди виробництву сталі і прокату, тракторів, бавовняних тканин. Дальший розвиток виноградництва, баштанництва, плодівництва. Зрошення земель і обводнення пасовищ.

10.4. Список рекомендованої літератури

1. Лавришев А.Н. Экономическая география СССР. - М.,1986.

2. Назиров Р.М. и др. Экономическая география СССР. - Ереван. 1986.

3. Размещение производительных сил. – М.,1994.

4. Розміщення продуктивних сил. - К.,1996.

5. Сидор С.И. Социально-экономическая география СССР. - Минск,1989.

6. Советский Союз в 22 томах. - М.,1982.

7. Статистический ежегодник стран СНГ. - М.,1996.

8. Страны мира. Советский Союз. - М.,1984.

9. Экономическая и социальная география СССР. т.2. /Под ред. В.Я.Рома. – М., 1987.

10. Экономическая география России. - М.,1997.

11.Экономическая география СССР. ч.2. /Под ред. Н.Д.Пистуна. - М., 1988.

12.Экономическая география СССР./Под ред. А.Т.Хрущева и И.В.Никольского. – М., 1985.

10.5 теми семінарських та практичних занять

    1. Оцінка ПРП країн регіону.

    2. Оцінка праце-ресурсного потенціалу країн регіону.

    3. Оцінка господарства країн регіону.

    4. Оцінка зовнішньоекономічного потенціалу країн регіону.

    5. Характеристика окремих районів РФ.

    6. Порівняльна характеристика країн Балтії.

    7. Оцінка господарства Білорусі та Молдови.

    8. Порівняльна характеристика країн Закавказзя.

    9. Порівняльна характеристика країн Центральної Азії.

10.6. Завдання для самостійної роботи

1. Вивчення та складання картографічного мінімуму (2 год.).

2. Складання схеми суспільно-географічного районування країн регіону (2 год.).

10.7. Проміжний та підсумковий контроль

Проміжний контроль – 2 модулі, підсумковий – залік.

11. “Розміщення продуктивних сил”

(Упорядник – проф. Іщук С.)

11.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою дисципліни є вивчення закономірностей і принципів розміщення галузей матеріального виробництва і сфери послуг, їх територіальної організації у різних країнах і районах. Вивчення теоретико-методологічних і методичних основ розміщення галузей, умови і фактори територіальної організації продуктивних сил.

Основними завданнями навчальної дисципліни “Розміщення продуктивних сил” виступають:

- оволодіння теоретичними основами розміщення підприємств, галузей, комплексів об’єктів матеріального виробництва і сфери послуг в межах певних територій;

глибокий аналіз умов і факторів розміщення об’єктів в локальних, регіональних та державних комплексах;

вивчення основних методичних підходів до оцінки продуктивних сил території та застосування їх в процесі аналізу;

оцінка сучасного рівня розвитку продуктивних сил на території країни, її основних економічних регіонів та прогнозування ситуації на майбутнє.

Студенти повинен

знати:

- основні наукові положення і категорії дисципліни;

- концепції і теорії в галузі розміщення окремих галузей та продуктивних сил в цілому;

- методичні основи аналізу продуктивних сил країни, адміністративних одиниць та суспільно-географічних макрорегіонів;

- групи факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил, дати їх класифікацію та вміти оцінити вплив кожного фактора на розміщення об’єктів;

- розміщення галузей, окремих виробничих комплексів в межах України та держав світу;

- показники розвитку продуктивних сил в різних районах України (в областях та макрорайонах).

вміти:

- теорією розміщення продуктивних сил на сучасному етапі розвитку наукових досліджень;

- методикою аналізу рівня розвитку продуктивних сил мікро-, мезо- і макрорегіонів;

- оцінкою мінерально-сировинних ресурсів для розвитку продуктивних сил;

- оцінкою людського фактора в розвитку і розміщення продуктивних сил;

- оцінкою екологічної ситуації при розміщення об’єктів, що погіршують умови життєдіяльності населення.

11.2.Тематичний план

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1.

Предмет і методологія курсу, структура і актуальність завдання

2

2

-

2.

Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил

6

4

2

3.

Наукові методи аналізу розміщення виробництва і територіальної організації продуктивних сил

6

4

2

4.

Розміщення продуктивних сил і людський фактор

2

2

-

5.

Оцінка природно-ресурсного потенціалу

4

2

2

6.

Загальна характеристика і структура національного комплексу України

4

2

2

7.

Розміщення і територіальна організація міжгалузевих комплексів України

16

10

6

8.

Територіальна структура національного комплексу України і економічне районування

2

2

-

9.

Розміщення і територіальна організація продуктивних сил основних макрорайонів України

10

6

4

10.

Розвиток продуктивних сил України і роль її національного комплексу в системі міжнародного поділу праці

-

2

-

Разом

54

36

18

11.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

вступ

Програма призначена для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Мета курсу "Розміщення продуктивних сил" - розкрити теоретико-методологічні і методичні основи розміщення галузей народного господарства, умови і фактори територіальної організації продуктивних сил в економічних регіонах. В процесі вивчення дисципліни студенти повинні набути знань і навиків для вирішення завдань територіальної організації виробництва. Особлива увага приділяється формуванню у молодих спеціалістів комплексного, просторового сприйняття економіки з позицій «посилення ролі людського фактору, врахування досягнень науково-технічного прогресу, необхідності вирішення екологічних, соціальних, технічних та інших проблем.

У програмі значне місце займає конкретний аналіз розвитку і розміщення міжгалузевих комплексів, акцентується увага на вивченні проблем територіальної організації продуктивних сил і розвитку економіки регіонів України на етапі переходу до ринкової економіки. Методика вивчення дисципліни передбачає взаємозв'язок основних тем курсу з категоріями економіки, менеджменту, економічної теорії і ринкової економіки з економікою природокористування, економічною і соціальною географією, регіональною економікою.

Засвоєння студентами основних теоретичних, методичних і деяких практичних навиків у процесі вивчення курсу "Розміщення продуктивних сил" є однією з обов'язкових умов фундаментальної підготовки економістів широкого профілю для народного господарства.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

Предмет, визначення, методологія, структура і актуальні завдання курсу

Розміщення продуктивних сил як наукова дисципліна. Місце курсу в системі навчальних дисциплін. Сучасний етап наукових досліджень в галузі розміщення продуктивних сил. Суть наукових категорій: "продуктивні сили”, "територіальний поділ праці”, "територіальна організація виробництва”.

Завдання раціонального розміщення продуктивних сил з метою посилення ролі людського фактора, врахування досягнень науково-технічного прогресу, необхідності вирішення екологічних, соціально-економічних проблем. Основні напрямки розвитку зарубіжної науки в галузі розміщення виробництва. Сучасні теорії розміщення виробництва (І.Тюнен, А.Вебер, А.Льош, У.Ізард, В.Леонтьєв та ін.).

Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил

Поняття про закономірності розміщення виробництва, їх об'єктивний, характер. Закономірності розміщення виробництва як результат взаємодії різноякісних процесів в системі "суспільство - виробництво - територія". Закономірність раціонального розміщення виробництва, комплексного розміщення виробництва. Поняття про принципи розміщення виробництва. Основні принципи розміщення виробництва і регіонального розвитку у ринкових умовах: соціальна орієнтація господарської діяльності; наближення виробництва до джерел сировини, палива, до місць зосередження трудових ресурсів і до ринків збуту готової продукції; поєднання раціональної спеціалізації і комплексного розвитку економіки регіонів на основі вдосконалення територіального поділу і інтеграції праці; обмеження надмірної концентрації промисловості і населення у великих містах, переважне розміщення певного промислового виробництва в малих і середніх містах; охорона природи і науково обгрунтоване природокористування, забезпечення здорових гігієнічних умов життя та праці населення та ін.

Фактори розміщення виробництва та їх класифікація. Особливості впливу різних факторів на розміщення і територіальну організацію галузей промислового та агропромислового комплексів. Природні, економічні, соціальні, технологічні, політичні, міжнародні та інші фактори.

Наукові методи аналізу розміщення виробництва і територіальної організації продуктивних сил

Економічні методи обгрунтування раціонального розміщення і територіальної організації продуктивних сил. Системно-структурний аналіз, балансовий метод, техніко-економічний аналіз, економіко-статистичний аналіз, метод діагностики. Застосування методів економіко-математичного моделювання для знаходження раціональних варіантів розміщення виробництва. Балансові і оптимізаційні моделі. Методи врахування факторів розміщення галузі і підприємства. Виділення груп галузей: енергомісткі, сировинні, трудомісткі, споживна група галузей. Врахування диференціації вартісних показників на видобуток сировини і виробництво продукції у різних районах. Техніко-економічні розрахунки при розміщенні галузей (порівняльна ефективність за варіантами). Використання формули приведених затрат. Визначення раціональних зон перевезення продукції.

Загальний аналіз структури територіальних комплексів. Виділення функціональних груп галузей в районних комплексах: галузі спеціалізації, допоміжні, обслуговуючі. Кількісна оцінка районної спеціалізації і комплексності, індекси рівня районної спеціалізації і комплексності. Галузеві і комплексні схеми і програми розвитку та розміщення продуктивних сил, районні планування, генеральні плани міст.

Розміщення продуктивних сил і людський фактор

Людина як основний споживач виробленої продукції і основна продуктивна сила. Раціональне використання трудових ресурсів - важлива умова пропорційного розвитку продуктивних сил. Завдання раціонального розміщення виробництва і вдосконалення його структури у зв'язку з об'єктивною необхідністю використання трудових ресурсів в різних економічних регіонах.

Чисельність населення, природний і механічний рух. Регіональні відмінності у природному прирості населення. Вплив населення на формування спеціалізації господарства регіонів. Міське і сільське населення України, його національний склад, статево-вікова структура. Баланс трудових ресурсів у регіонах України. Прогноз зміни чисельності трудових ресурсів до 2000 року і до 2015 року.

Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка при розміщенні продуктивних сил

Природні ресурси України та їх роль у розміщенні виробництва. Ресурси для виробничої і невиробничої сфер. Мінеральні, сільськогосподарські, лісові, водні ресурси. Запаси корисних копалин, їх кількісна та якісна оцінка при розміщенні виробництва. Основні райони залягання корисних копалин (паливні ресурси, рудні, нерудні). Форми зосередження мінеральних сировинних ресурсів і їх вплив на формування територіальної структури виробництва. Економічна оцінка земельних ресурсів України, їх роль у розвитку і спеціалізації сільськогосподарського виробництва в різних природних зонах. Ефективність використання агрокліматичних ресурсів в межах території України. Забезпеченість народногосподарського комплексу водними ресурсами і проблеми їх раціонального використання. Лісові ресурси України. Райони лісопромислового виробництва. Відновлення лісу, охорона лісових масивів.

РОЗМІЩЕННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ

Загальна характеристика і структура народного господарства

Рівень розвитку продуктивних сил України. Галузева структура господарства. Необхідність вдосконалення розміщення продуктивних сил і зміни галузевої структури промисловості. Розвиток пріоритетних галузей машинобудування та переробних галузей агропромислового комплексу. Особливості територіальної структури виробництва. Промислові райони, їх спеціалізація, структура виробництва. Райони добувної і обробної промисловості. Промислові вузли і їх типи. Проблеми вдосконалення виробництва у промислових районах і вузлах. Концентрація промисловості і охорона навколишнього середовища.

Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу

Місце паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві України. Склад комплексу. Основні райони залягання паливних ресурсів. Співвідношення запасів вугілля, нафти і газу. Кількісна і якісна оцінка паливних ресурсів.

Нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Система нафтопроводів на території України. Нафтохімічні комплекси. Газова промисловість. Райони видобутку і споживання газу. Система газопроводів (магістральні газопроводи внутрі України, міжнародні газопроводи). Газохімічні комплекси.

Вугільна промисловість. Райони видобутку твердого палива (Донецький, Львівсько-Волинський, Придніпровський басейни). Характеристика вугільних родовищ. Проблеми розвитку вугільної промисловості України.

Електроенергетика. Баланс виробництва електроенергії електростанціями України. Розміщення теплових електростанцій, їх роль у виробництві електроенергії. Гідроенергетика. Каскад ГЕС на Дніпрі і проблеми Великого Дніпра. Атомна енергетика та її роль у забезпеченні електроенергію районів України. Енергосистеми, їх функціонування. Головні лінії електропередач. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу у зв'язку з дефіцитом палива.

Розміщення галузей чорної і кольорової металургії

Значення металургії в народному господарстві. Виробничі зв'язки металургії з іншими галузями. Сировинні бази чорної металургії та їх оцінка. Райони виплавки чорних металів, їх характеристика. Найбільші центри чорної металургії.

Кольорова металургія. Сировинна база, основні центри виробництва кольорових металів. Проблеми забезпечення підприємств сировиною для виробництва кольорових металів. Найбільші комплекси кольорової металургії. Проблеми і перспективи дальшого розвитку галузей.

Розміщення галузей машинобудівного комплексу

Загальна характеристика машинобудування. Місце і роль машинобудівного комплексу у розвитку економіки України. Взаємозв'язок машинобудування з іншими галузями. Структурні і територіальні особливості машинобудування: галузевий склад, напрямки спеціалізації у розрізі макрорегіонів; форми територіального зосередження підприємств і територіальна структура; найважливіші машинобудівні центри і вузли. Основні напрямки розвитку галузей машинобудування: вдосконалення структури, спеціалізації, виробничих зв'язків. Створення нових виробництв, які б завершували виробничі цикли у певних галузях.

Розміщення галузей хімічного комплексу

Роль хімічної промисловості в народному господарстві, зв'язок з іншими галузями. Структура і взаємозв'язки хімічного комплексу, розвиток комбінування виробництв, типи хімічних комбінатів. Природні ресурси хімічної промисловості України та їх кількісна та якісна оцінка. Група виробництв органічного синтезу і особливості їх розміщення та територіальної організації. Розміщення виробництв хімічних волокон, синтетичних смол і пластмас; розвиток шинного виробництва. Розміщення виробництва мінеральних добрив: азотних, фосфатних, калійних. Варіанти розміщення підприємств та їх економічна ефективність. Райони і центри виробництва сірчаної кислоти і соди. Розвиток лакофарбової промисловості та галузей побутової хімії. Перспективи розвитку і розміщення хімічної промисловості у зв'язку з хімізацією народного господарства.

Лісопромисловий комплекс і розміщення галузей лісопереробки та лісохімії

Місце лісопромислового комплексу в народному господарстві та його структура. Стадійність виробництв: лісозаготівля, механічна обробка і хімічна переробка деревини. Оцінка лісових ресурсів України. Лісодефіцитні і лісосировинні райони. Варіанти розміщення підприємств лісопереробної промисловості. Найбільші центри і головні райони деревообробки, меблевої, целюлозно-паперової промисловості. Розвиток галузей лісохімії. Лісопромислові комплекси та проблеми територіальної організації їх структурних ланок.

Розвиток і розміщення галузей будівельного комплексу

Техніко-економічна специфіка галузей промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії. Структура виробництва комплексу, основні групи галузей. Характеристика природних будівельних матеріалів та забезпеченість ними території України. Райони виробництва цементу. Розширення сировинної бази галузі за рахунок використання шлаків та інших відходів. Комплексування цементної промисловості з металургією.

Розвиток промисловості збірного залізобетону. Найбільші райони виробництва залізобетонних конструкцій. Головні центри виробництва скла, азбоцементних труб, керамічної плитки, шиферу, м'якої покрівлі. Перспективи розвитку і розміщення промисловості будівельних матеріалів. Розширення використання матеріалів попутнього видобутку вторинної сировини і відходів для виробництва будівельних матеріалів.

Транспортний і водногосподарський комплекси

Транспорт як найважливіша сфера інфраструктурного забезпечення народного господарства. Найважливіші функції транспорту. Сухопутний, водний і повітряний транспорт. Роль залізничного і автомобільного транспорту в народному господарстві. Основні напрямки магістральних перевезень залізничним та автомобільним транспортом. Морський і річковий транспорт, головні порти України. Системи магістральних трубопроводів, основні авіалінії внутрідержавного і міжнародного значення. Структура перевезень вантажів різними видами транспорту.

Оцінка водних ресурсів України в розрізі економічних регіонів. Споживання води галузями народного господарства. Забруднення річкових вод промисловими і комунальними стічними водами. Проблема очищення стічних вод. Боротьба з забрудненням річок. Проблеми використання води у південних районах України з метою зрошення сільськогосподарських масивів.

Розміщення галузей агропромислового комплексу (АПК)

Місце і роль АПК в економіці країни. Основні структурні ланки агропромислового комплексу: сільське господарство (сировинна ланка); переробка сільськогосподарської сировини (переробна ланка); збут і реалізація продукції; матеріально-технічне забезпечення АПК засобами виробництва.

Земельний фонд України. Оцінка сільськогосподарських угідь по природних зонах. Структура посівних площ. Основні райони культивування зернових, технічних і овочевих культур. Райони розвитку тваринництва. Зональні агропромислові комплекси. Створення спеціалізованих приміських АПК рослинницької і тваринницької орієнтації. Галузеві (спеціалізовані) та багатогалузеві АПК. Проблеми розвитку і розміщення агропромислових комплексів у зв'язку з роздержавленням і приватизацією в аграрному секторі економіки. Форми організації в АПК: комбінати, фірми, об'єднання, кооперативи, сімейні і фермерські господарства. Удосконалення економічних зв'язків між галузями АПК. Встановлення найбільш раціональних зон постачання сировини агропромислових підприємств.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

Територіальна структура народного господарства України і економічне районування

Територіальний поділ праці як основа формування економічних районів. Визначення економічного району, його головні ознаки, районоутворючі фактори. Економічний район в структурі народного господарства країни. Типи економічних районів. Основні елементи територіальної організації продуктивних сил: економічні райони, економічні вузли і центри. Територіально-виробничі комплекси (ТВК). Локальні і регіональні ТВК; промислові і агропромислові ТВК та їх типи. Завдання і проблеми територіального (регіонального) управління і економічного районування в умовах переходу економіки до ринкових відносин.

Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Донецького, Придніпровського і Північно-Східного районів

Географічне положення районів та його оцінка. Природно-ресурсний потенціал, населення і трудові ресурси. Особливості структури виробництва, співвідношення промислового і сільськогосподарського секторів виробництва, видобувної та обробної промисловості.

Донецький район (Донецька і Луганська області). Головні галузі спеціалізації і їх роль у формуванні господарського комплексу Донбасу. Проблеми розвитку вугільної і металургійної галузей промисловості. Необхідність структурної перебудови промислового комплексу. Міжрегіональні зв'язки Донбасу і їх вдосконалення. Основні напрямки спеціалізації агропромислового комплексу.

Придніпровський район (Дніпропетровська, Запорізька області). Вигідність географічного положення району і його роль в територіальному поділі праці. Сучасний господарський комплекс Придніпров'я, його структура і спеціалізація. Роль мінеральних і водних ресурсів у розвитку господарства. Дальший розвиток металургії і машинобудування, їх виробничі зв'язки з іншими районами України. Напрямки розвитку агропромислового комплексу, вдосконалення спеціалізації сільського господарства, прискорений розвиток виробництв, що переробляють сільськогосподарську сировину.

Північно-Східний район (Харківська, Полтавська, Сумська області). Вигідність географічного положення. Оцінка природно-ресурсного потенціалу. Роль природних ресурсів у формуванні виробничої структури господарства. Провідна роль у виробництві Харківського промислового вузла та основної його галузі - машинобудування. Напрямки розвитку агропромислового комплексу. Оцінка економічних зв'язків району з районами України і зарубіжними країнами. Перспективи розвитку господарства, проблеми енергозабезпечення, конверсія підприємств, розвиток ключових галузей машинобудування.

Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Київського, Центрально-Українського, Подільського районів

Географічне положення районів, населення і трудові ресурси, природно-ресурсний потенціал.

Київський район (Київська, Житомирська, Чернігівська області). Природні умови і ресурси, населення і трудові ресурси. Господарський комплекс, основні галузі спеціалізації. Роль Києва - найбільшого промислового і культурного центра України у формуванні господарського комплексу. Оцінка економічних зв'язків району. Перспективи розвитку промисловості і сільського господарства.

Центрально-Український район (Черкаська, Кіровоградська області). Вигідність географічного положення, природно-ресурсний потенціал і його оцінка. Роль водних ресурсів у розвитку економіки району. Земельні ресурси - основа дальшого розвитку сільського господарства. Головні галузі спеціалізації промисловості і сільського господарства. Економічні зв'язки району. Проблеми розвитку хімії, машинобудування, харчової промисловості. Необхідність інтенсифікації виробничих процесів у сільському господарстві, екологічні проблеми розвитку виробництва.

Подільський район (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області). Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення і трудові ресурси. Виробничий напрямок району, головні галузі спеціалізації господарського комплексу. Розвиток неметаломісткого машинобудування, виробництва мінеральних добрив, галузей харчової промисловості. Роль цукрової промисловості для забезпечення внутрідержавних потреб і для експорту продукції. Необхідність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Проблеми розвитку середніх і невеликих міст та закріплення кадрів у сільському господарстві.

Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Карпатського та Західно-Поліського районів

Географічне положення районів, що лежать на Заході України і межують з Польщею, Угорщиною, Чехією, Словаччиною, Румунією та Білорусією. Природно-ресурсний потенціал районів, значення для господарства лісових ресурсів та мінеральних паливних і хімічних ресурсів. Освоєння території районів, нерівномірність розселення населення.

Карпатський район (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька області). Оцінка природно-ресурсного потенціалу району та наявних трудових ресурсів. Різноманітність природних умов і ресурсів. Роль Карпат - важливої рекреаційної зони України у господарському комплексі. Головні галузі спеціалізації промисловості: машинобудування, харчова, хімічна, лісова. Спеціалізація сільського господарства, формування вільних економічних зон.

Західно-Поліський район (Волинська і Рівенська області). Вигідність економіко-географічного положення району. Природні умови і ресурси, забезпеченість трудовими ресурсами. Господарський комплекс, його структура і спеціалізація. Роль вугільних ресурсів у формуванні промислового комплексу. Створення потужної електроенергетики, розвиток машинобудування і хімії. Розширення підприємств харчової промисловості. Спеціалізація сільського господарства, проведення меліорації, її позитивні і негативні наслідки. Економічні зв'язки району з районами України і зарубіжними країнами. Економічна зона "Євробуг" і її значення для розвитку продуктивних сил Західно-Поліського району.

Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Причорноморського району

Склад району (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, автономна республіка Крим). Вигідність економіко-географічного положення району, його приморське положення. Природні умови і ресурси та їх економічна оцінка. Рекреаційні ресурси, їх значення для розвитку економіки регіону та для. господарства України. Населення району, його національний склад. Проблеми повернення на територію депортованих народів. Економічні і політичні проблеми автономної республіки Крим.

Господарський комплекс району і його структура. Роль машинобудування і харчової промисловості у розвитку господарства. Спеціалізація сільського господарства та розвиток харчової промисловості. Морський транспорт, його роль у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами світу. Перспективи розвитку економіки району. Дальший розвиток суднобудування, плодоовочеконсервної промисловості, формування курортно-рекреаційних комплексів у Причорномор'ї та на південному березі Криму.

Розвиток продуктивних сил України і роль її господарського комплексу в системі міжнародного поділу праці

Система міжнародного поділу праці в умовах розпаду СРСР і створення незалежних держав у Східній Європі та в Азії.

Зростання активності України в зовнішньоекономічних зв'язках з країнами Заходу. Форми зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД. Напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з Росією, Білорусією, країнами Прибалтики, Казахстаном, країнами Закавказзя і Середньої Азії. Важливість розвитку торгових зв'язків з Туреччиною і країнами Близького Сходу.

Структура експорту та імпорту України, тенденції їх зростання. Посилення ролі галузей обробної промисловості в експортних поставках. Роль галузей агропромислового комплексу у розвитку експорту. Встановлення прямих зв'язків підприємств України з промисловими і комерційними фірмами та підприємствами зарубіжних країн.

Напрямки створення в Україні сучасних підприємств з найновішими.

Світове господарство: галузева структура та розміщення основних систем

Сучасний етап розвитку продуктивних сил світу. Міжнародний поділ праці, основні потоки капіталу та робочої сили. Структура світового господарства (соціально-економічний, функціонально-галузевий та функціонально-територіальний аспекти). Основні системи світового господарства. Енергетика. Розміщення паливної промисловості (вугільної, нафтової, газової), розвиток електроенергетики. Виробництво конструкційних матеріалів. Особливості розвитку металургії, хімічної промисловості. Розміщення машинобудування, головні райони розвитку машинобудування світу. Закономірності розвитку і розміщення сільського господарства світу. Основні райони розвитку землеробства і тваринництва. Світова транспортна система (сухопутний, водний, повітряний види транспорту). Регіональні транспортні системи. Перспективи розвитку транспорту.

Регіональні особливості розміщення продуктивних сил у світовому господарстві

Загальний огляд розвитку і розміщення продуктивних сил Європейського регіону: країни Західної, Центральної та Східної Європи. Особливості розміщення продуктивних сил Азії: країни Північної і Центральної Азії, країни Південно-Західної, Південно-Східної та Східної Азії. Продуктивні сили країн Північної Америки (Англо-Америка) та країн Латинської Америки. Зрушення у розміщенні продуктивних сил країн Африки. Особливості розвитку продуктивних сил країн Австралії і Океанії.

11.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Географія агропромислових комплексів: Навч. посібник / М.Д.Пістун, В.О.Гуцал, Н.І.Провотар. – К.: Либідь, 1997. – 200 с.

  2. Долішній М.І., Стадницький Ю.І., Загородній А.Г., Товкан О.Е. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. — Л. : Національний ун-т "Львівська політехніка" (ІВЦ "ІНТЕЛЕКТ+" ІПДО), 2003. — 256с.

  3. Дорогунцов С.І., Іщук С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Розміщення продуктивних сил: Тестові завдання для студ. вищих навч. закладів.— К.: Знання, 1999. — 73с.

  4. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: Навч. посібник. — К. : СТАФЕД-2, 2001. — 143с.

  5. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник для студ. вищих навч. закл. — К. : Кондор, 2004. — 296с.

  6. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика) — 6 вид. — К. : Видавництво Європейського університету, 2004. — 216с.

  7. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб. для студ. екон. та геогр. спец. вищ. навч. закл. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2002. – 260 с.

  8. Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно-географічне районування України: Навч. посіб. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2000. – 228 с.

  9. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 416 с.

  10. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1996. – 231 с.

  11. Пістун М.Д. Суспільно-географічне районування України. Текст лекції з курсу “Економічна і соціальна географія України” для студентів гео­графічних факультетів. – К.: ВЦ “Київський університет”, 1998. – 41 с.

  12. Регіональна економіка: Навч. посібн. / За ред. Я.Б.Олійника. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007. – 444 с.

  13. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України: Навч. посіб. / Є.П. Качан (ред.). — Т. : Економічна думка, 2005. — 310 с.

  14. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Є. П. Качан (ред.). — К. : Юридична книга, 2005. — 704с.

  15. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І.Дорогунцов, Т.А.Заяць, Ю.І.Пітюренко та ін. – К.: КНЕУ, 2005. – 988с.

  16. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / В.В. Ковалевський (ред.). — 8.вид., стер. — К. : Знання, 2006. — 350с.

  17. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. Посібник для самостійн. вивч. дисц./ С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. – КНЕУ, 2000. – 364 с.

  18. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. — К. : Вікар, 2006. — 400с.

  19. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки: Навч. посібник. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 140 с.

  20. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2005. — 344с.

  21. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. для дистанц. навчання. — К. : Ун-т "Україна", 2005. — 245с.

11.5. теми семінарських та практичних занять

1. Предмет, завдання, методологія, структура курсу. Актуальні проблеми.

2. Закономірності і принципи розміщення продуктивних сил.

3. Природні та соціально-економічні передумови розміщення продуктивних сил. Оцінка основних факторів.

4. Методи розміщення і територіальної організації продуктивних сил.

5. Загальна характеристика і структура продуктивних сил національного комплексу України.

6. Розміщення і територіальна організація міжгалузевих комплексів України.

7. Територіальна структура продуктивних сил України і економічне районування.

8. Розміщення і територіальна організація продуктивних сил макрорайонів України.

9. Продуктивні сили України в системі міжнародного поділу праці.

11.6. завдання для самостійної роботи

Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 11 годин.

1. Вивчення закономірностей, принципів і факторів розміщення продуктивних сил (3 год.).

2. Засвоєння методів аналізу розміщення і територіальної організації галузей матеріального виробництва і об’єктів сфери послуг (4 год.).

3. Оцінка структури продуктивних сил національного комплексу України та основних макрорайонів.

4. Визначення місця і ролі продуктивних сил України в системі країн Європи і світу (3 год.).

11.7. проміжний та підсумковий контроль

Проміжними є два модульні контролі. перший проводиться за темами: Закономірності, принципи, фактори розміщення продуктивних сил; Методи аналізу розміщення галузей; Структура продуктивних сил національного комплексу України. Другий: Розміщення і територіальна організація міжгалузевих комплексів; Продуктивні сили макрорегіонів України.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.

12. “Географія промислових комплексів”

(Упорядник – проф. Іщук С.)

12.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою дисципліни є вивчення закономірностей та принципів територіальної організації промисловості і формування промислових комплексів у різних районах і країнах. Аналіз факторів формування промислових комплексів в період реструктуризації економіки України.

Основними завданнями навчальної дисципліни “Географія промислових комплексів” виступають:

- оволодіння теоретичними основами територіальної організації промисловості, що пояснюють процес формування різних просторових (територіальних) систем внутрі промисловості і на стику з іншими галузями народного господарства (сільським господарством і будівництвом);

- засвоєння методичних прийомів аналізу розміщення і територіальної організації галузей промисловості, оцінка факторів промислового комплексоутворення в різних районах країни;

- глибокий аналіз структури, економічних зв‘язків (внутрікомплексних, міжкомплексних) у промисловому комплексі країни, в регіональних і локальних промислових комплексах;

- визначення перспектив комплексно-пропорційного розвитку промислового комплексу України, регіональних та локальних промислових комплексів на етапі переходу до ринкової економіки.

Студент повинен

знати:

- теоретичні і методичні основи вивчення промислових комплексів;

- умови і фактори формування промислових комплексів в різні періоди розвитку господарства;

- структуру промислового комплексу України і структурні зрушення, що сталися за період розвитку господарства протягом останнього десятиріччя (1990-2000 р.) та після 2000 р.;

- розміщення в межах України галузей промисловості у промислових центрах, вузлах і районах та напрямки розвитку промисловості;

- методику виявлення промислових вузлів і районів, визначення ефективності їх функціонування в умовах ринкової економіки.

вміти:

- теоретичними основами промислового комплексоутворення, методикою аналізу промислових центрів, вузлів, районів, агломерацій;

- методикою галузевого економіко-географічного аналізу промисловості;

- моделюванням промислових комплексних утворень і прогнозуванням;

  • їх розвитку на перспективу.

12.2. ТЕМАтичний план

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1

2

3

4

5

1.

Вступ. Мета, завдання курсу. Терміни і поняття.

2

2

-

2.

Економічні та природні передумови територіальної організації промислових комплексів.

6

4

2

3.

Структура, темпи розвитку та принципи територіальної організації промисловості.

6

4

2

1

2

3

4

5

4.

Економіко-географічний аналіз галузей промислового комплексу країни (методичні основи).

6

4

2

5.

Територіальна організація міжгалузевих промислових комплексів.

14

10

4

6.

Промислові комплекси і районування промисловості.

4

2

2

7.

Промислові вузли і райони.

4

2

2

Разом

42

28

14

12.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Вступ

Предмет географії промислових комплексів. Місце дисципліни в системі економіко-географічних наук та її зв‘язок з іншими дисциплінами.

Суть територіальної організації промисловості. Основні проблеми раціонального розміщення промислового виробництва і формування промислових комплексів. Галузеві та регіональні аспекти розміщення і територіальної організації промисловості.

Основні методи вивчення і дослідження географії промислових комплексів: статистичний, порівняльний, структурного аналізу, картографічний, техніко-економічного аналізу, економіко-математичного моделювання. Значення системного підходу при вивченні промислових комплексів.

Завдання географії промислових комплексів у зв‘язку з перебудовою управління народним господарством, радикальною економічною реформою, переходом до регульованої ринкової економіки. Необхідність підвищення ефективності промислового виробництва, вдосконалення його структури та територіальної організації, найбільш раціонального використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, посилення охорони природи.

Структура курсу. Огляд літературних джерел.

Економічні та природні передумови Територіальної організації промислових комплексів

Економічні передумови. Оцінка розвитку продуктивних сил промислових комплексів окремих країн. Трудові ресурси – основна продуктивна сила, їх кількісна і якісна характеристика. Районні відмінності в забезпеченості промисловості трудовими ресурсами та в ступені їх використання. Співвідношення зайнятості чоловіків та жінок залежно від територіальних відмінностей у структурі промислового виробництва. Шляхи раціонального використання трудових ресурсів в районах України, Російської Федерації та інших країнах.

Оцінка матеріально-технічної бази промислових комплексів різних економічних регіонів. Основні виробничі фонди промисловості, їх структура та співвідношення в міжгалузевих промислових комплексах і економіко-географічних районах. Проблема раціонального використання основних виробничих фондів у фондомістких групах галузей промисловості.

Форми суспільної організації промисловості та їх роль у розвитку промислового комплексоутворення. Концентрація виробництва, її види, особливості. Обгрунтування оптимальних розмірів промислових комплексів.

Спеціалізація промислових комплексів і територіальне розчленування єдиного виробничого процесу на окремі стадії. Спеціалізація – виробнича, галузева і територіальна.

Кооперування в промисловості та його роль у формуванні промислових комплексів. Види кооперування і система виробничих зв‘язків у промисловості.

Комбінування та його особливості. Значення комбінатів у територіальній організації промисловості. Технічна єдність і територіальна спільність виробництв як специфічні ознаки комбінату.

Удосконалення структури, техніки і технології в промисловості на основі широкого розвитку галузевої та територіальної спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва.

Природні передумови. Оцінка забезпеченості промислових комплексів різних країн природними ресурсами. Основні ресурсні бази промисловості України. Територіальні поєднання природних ресурсів та їх роль у формуванні промислових комплексів, порівняльна забезпеченість різних районів природними ресурсами. Співвідношення ресурсних баз України та сусідніх з нею держав.

Основні напрямки перспективного освоєння сировинних баз для розвитку промислових комплексів. Необхідність залучення у виробництво найбільш ефективних паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів. Значення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в районах формування територіально-виробничих комплексів.

Структура, темпи розвитку, закономірності та принципи територіальної організації промисловості

Структурні особливості промислового комплексу України. Співвідношення галузей важкої, легкої та харчової промисловості. Співвідношення виробництва засобів виробництва (група “А”) і виробництва предметів споживання (група “Б”), добувної та обробної промисловості. Галузева структура промисловості. Виробничі та науково-виробничі об‘єднання, їх особливості.

Галузеві та міжгалузеві комплекси в промисловості, співвідношення в їх розвитку.

Регіональні відмінності в структурі промисловості різних країн, що склалися на основі різної забезпеченості районів природними, матеріальними, трудовими ресурсами.

Основні завдання удосконалення структури промислового комплексу України та її економічних районів. Удосконалення міжгалузевих і внутрігалузевих пропорцій. Прискорений розвиток галузей, що визначають науково-технічний прогрес. Збалансований розвиток добувної і обробної промисловості. Комплексний розвиток виробничої інфраструктури. Оптимальне поєднання великих, середніх і невеликих спеціалізованих підприємств. Розширення комплексної переробки сировини, впровадження ресурсозбереження, безвідходних технологій, зниження метаріало- та енергомісткості виробництва.

Підвищення темпів розвитку ключових галузей промисловості. Завдання подальшого зростання машинобудування, зокрема галузей приладобудування, електроніки, комп‘ютерної техніки.

Закономірності територіальної організації промислових комплексів. Комплексно-пропорційне розміщення промислового виробництва на території країни. Наближення підприємств до джерел сировини, палива й енергії, науково-дослідних центрів, інфраструктурних об‘єктів, місць зосередження робочої сили і районів споживання продукції. Розміщення підприємств у залежності від розвитку прогресивних форм суспільної організації виробництва – концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування. Спеціалізація промислових комплексів на тих видах виробництв, продукція яких може бути одержана з мінімальними затратами матеріальних засобів і праці. Формування промислових комплексів – основна закономірність сучасної територіальної організації промисловості.

Головні зрушення в розміщенні і територіальній організації промислового виробництва України на період до 2010 року. Прискорене нарощування виробничого потенціалу і освоєння природних ресурсів; розвиток галузей виробничої та соціальної інфраструктури; орієнтація промисловості на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств; обмеження будівництва промислових об‘єктів у великих містах, крім об‘єктів обслуговування населення; розвиток промисловості у малих і середніх містах.

Економіко-географічний аналіз галузей промислового комплексу країни

Поняття про галузь промисловості як об‘єкт аналізу і підсистему промислового комплексу. Роль галузей промисловості в географічному поділі праці. Галузі міжрайонного значення і методичні підходи до їх вивчення. Поняття про галузі профілюючі (головні), додаткові. Галузі внутрірайонного значення: обслуговуючі, суміжні та супутні. Визначення коефіцієнтів: спеціалізації, локалізації, міжрайонної товарності галузей. Схема економіко-географічної характеристики галузі промисловості.

Аналіз виробничих зв‘язків галузі промисловості. Зв‘язки на основі постачання сировини, напівфабрикатів, готових виробів. Зв‘язки промислового сервісу (водопостачання, енергопостачання, теплофікація, транспортні зв‘язки). Трудові зв‘язки. Система підготовки і розподілу трудових ресурсів між промисловими об‘єктами. Внутрігалузеві, міжгалузеві, внутрірайонні, міжрайонні виробничі зв‘язки. Оцінка виробничих зв‘язків на основі співставлення витрат виробництва і транспорту.

Оцінка факторів розвитку і розміщення галузей промисловості: сировинного, трудових ресурсів, споживного, кліматичного, економіко-географічного положення. Класифікація галузей промислового комплексу регіону за факторами розміщення. Порівняльний аналіз факторів «положення» і «відстані». Групування галузей промисловості за характером просторової орієнтації виробництва.

Розробка концептуальних моделей територіальної організації промисловості регіонів.

Територіальна організація міжгалузевих

промислових комплексів

Паливно-енергетичні комплекси

Паливно-енергетичний комплекс як міжгалузева система, його роль у розвитку господарського комплексу країни. Структура паливно-енергетичного комплексу, особливості територіальної організації галузей: вугільної, нафтової, газової, електроенергетичної.

Паливно-енергетичні ресурси країни, їх кількісна і якісна оцінка. Регіональні відміни у забезпеченості різних країн паливно-енергетичними ресурсами.

Головні напрямки розвитку паливно-енергетичних комплексів України, Російської Федерації, Казахстану та інших країн СНД. Підвищення ефективності розвитку галузей паливної енергетики і розвиток нових паливно-енергетичних баз в різних регіонах. Формування нових транспортних коридорів поставки палива для потреб України.

Паливна промисловість

Паливні ресурси України та їх економіко-географічна оцінка. Значення мінерального палива для розвитку економіки країни. Формування паливно-енергетичних комплексів (ПЕК) на базі видобутку різних видів палива. Паливний баланс України та її економіко-географічних районів. Зрушення в географії видобутку і споживання палива в Україні та інших країнах.

Нафтова промисловість – провідна галузь ПЕК. Основні райони залягання і видобутку нафти України, їх порівняльна характеристика. Територіальна організація переробки нафти і нафтопродуктів. Головні райони споживання нафтопродуктів. Розвиток системи найважливіших нафтопроводів в межах України. Роль головних нафтових баз Росії (Західний Сибір, Урало-Поволжя, Прикаспійські райони) у видобутку нафти і поставках нафтопродуктів. Перспективи видобутку нафти в районах України (родовища на сході України та в Причорномор‘ї). Проблеми формування нафтохімічних комплексів.

Газова промисловість та її зв‘язки з іншими галузями. Економіко-географічна характеристика головних районів залягання і видобутку газу в Україні. Системи магістральних газопроводів та їх значення для розвитку енергетики, хімії, металургії в різних районах. Формування газохімічних комплексів. Ефективність застосування газу в різних галузях народного господарства. Значення газової промисловості для газифікації міських і сільських поселень.

Вугільна промисловість – традиційна галузь паливної енергетики. Її зв‘язки з чорною металургією, електроенергетикою, хімією. Вугільні басейни міжрайонного значення та їх порівняльна характеристика. Басейни внутрірайонного і місцевого значення. Формування вугільно-енергетичних комплексів та оцінка їх ефективності. Географія споживання вугілля, основні вантажопотоки твердого палива. Зміна структури видобутку вугілля в різних районах і перспективи розвитку головних вугільних баз України (Донбас, Львівсько-Волинський басейн).

Електроенергетика. Значення електрифікації для створення матеріально-технічної бази суспільства. Етапи електрифікації Росії та України. План ГОЕЛРО і його принципи. Найважливіші об‘єкти будівництва за цим планом. Роль і вплив електроенергетики на формування енергомістких груп виробництв і промислових комплексів.

Ресурсна база електроенергетики: використання для виробництва електроенергії дешевого вугілля, природного газу, мазуту. Гідроенергетичні ресурси, їх кількісна і якісна характеристики. Комплексні гідроенергетичні проблеми і шляхи їх вирішення.

Типи електростанцій та їх техніко-економічні особливості. Ефективність виробництва енергії на різних енергетичних блоках і типах електростанцій. Основні енергетичні системи в межах України та їх порівняльна характеристика.

Проблеми розвитку електроенергетики України до 2010 року. Централізація теплопостачання за рахунок спорудження потужних ТЕЦ на дешевих видах палива. Проблеми розвитку атомної енергетики в Україні. Створення потужних енергомостів для передачі електроенергії в різні райони України.

Металургійні комплекси

Особливості територіальної організації металургійного виробництва. Концентрація і комбінування виробництва, типи металургійних комбінатів.

Природні ресурси для розвитку чорної металургії. Райони залягання сировини і палива, кількісна і якісна оцінка ресурсів, головні бази чорної металургії України (повний цикл) та їх характеристика.

Розвиток переробної металургії, металургії феросплавів та електрометалургії. Специфика розміщення підприємств “малої” металургії. Порівняльна характеристика районів чорної металургії з точки зору ефективності їх розвитку. Основні напрямки розвитку міжрайонних зв‘язків галузі.

Перспективи розвитку і розміщення підприємств чорної металургії. Розвиток сировинної бази, реконструкція підприємств, розширення виробництва труб великого діаметру, запровадження нових способів виробництва сталі. Прискорений розвиток порошкової металургії. Освоєння технології прямого одержання заліза і принципово нових металічних матеріалів.

Природні ресурси для розвитку кольорової металургії. Структура і техніко-економічна специфіка галузі, її зв‘язки з іншими галузями промисловості. Роль сировинного фактора на різних стадіях виробничого процесу. Стадійність виробництва в кольоровій металургії: видобуток сировини, її збагачення і металургійна переробка.

Географія виробництва міді, свинцю, цинку, нікелю, олова, алюмінію. Основні райони і центри кольорової металургії України. Перспективи розвитку галузей на базі освоєння нових родовищ, формування комплексів кольорової металургії.

Машинобудівні комплекси

Машинобудування як провідна галузь науково-технічного прогресу. Структурно-територіальні особливості машинобудівного комплексу України та основні напрямки його розвитку.

Оцінка факторів розвитку машинобудування: сировинного, споживного, технічної культури і кваліфікованої робочої сили та їх вплив на розміщення галузей. Спеціалізація і кооперування в машинобудуванні, їх роль у територіальній організації виробництва.

Особливості географії енергетичного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування. Основні риси машинобудування України. Головні райони машинобудування. Проблеми розвитку галузей в старих та в новостворених районах машинобудування.

Завдання реконструкції галузей машинобудівного комплексу України. Створення та освоєння техніки нових поколінь, впровадження гнучких автоматизованих систем, робототехнічних, роторних і роторно-конвейерних комплексів. Підтягування розвитку всіх головних галузей до рівня світових стандартів. Завершення виробничих циклів в основних галузях машинобудівного комплексу.

Хімічні комплекси

Роль хімічної промисловості в народному господарстві, зв‘язок галузі з іншими групами виробництв. Структура і взаємозв‘язки хімічного комплексу України, розвиток комбінування виробництва, типи хімічних комбінатів.

Природні ресурси хімічної промисловості та їх економіко-географічна оцінка. Зміни в географії виробництва у зв‘язку з освоєнням нових сировинних баз.

Група виробництв органічного синтезу і особливості їх територіальної організації. Райони виробництва синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон і ниток, синтетичного каучуку. Зміни в географії промисловості органічного синтезу у зв‘язку з розвитком нових видів транспорту і комплексною переробкою відходів.

Географія виробництва мінеральних добрив. Основні райони виробництва фосфатних, азотних і калійних добрив. Варіанти розміщення підприємств та їх економічна ефективність. Головні райони виробництва сірчаної кислоти і соди. Розвиток лакофарбової промисловості та галузей побутової хімії. Перспективи розвитку і розміщення хімічної промисловості у зв‘язку з хімізацією народного господарства.

Лісопромислові комплекси

Значення галузей лісопромислового виробництва в народному господарстві. Галузева структура лісопромислових комплексів. Стадійність виробництва: лісозаготівля, механічна обробка і хімічна обробка деревини.

Лісові ресурси України, їх кількісна і якісна характеристики. Райони розповсюдження лісу, лісопромислові та лісодефіцитні райони. Основні райони лісозаготівлі і споживання лісу. Міжрайонні перевезення лісових вантажів в межах України. Зовнішні поставки лісу в Україну.

Географія лісопильної промисловості. Варіанти розміщення лісопильних підприємств в лісосировинних і лісодефіцитних районах.

Целюлозно-паперова промисловість. Особливості розміщення підприємств. Целюлозно-паперовий комбінат як основний тип підприємства галузі. Матеріаломісткість і водомісткість галузі. Екологічні проблеми її розвитку.

Лісопромислові комплекси і проблеми їх територіальної організації в Карпатських та Поліських областях України.

Будівельні комплекси

Роль промисловості будівельних матеріалів в народному господарстві. Техніко-економічна специфіка галузей промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії. Розвиток будівельної індустрії у зв‘язку з індустріалізацією будівництва.

Природні будівельні матеріали, особливості територіального розповсюдження мінерально-будівельної сировини. Відношення промисловості будівельних матеріалів до джерел сировини і районів споживання готової продукції.

Головні райони виробництва цементу. Розширення сировинної бази галузі за рахунок використання шлаків, сланцевої золи та інших відходів. Комплексування цементної промисловості з металургією, електроенергетикою та іншими галузями.

Розвиток промисловості збірного залізобетону, найбільші райони виробництва. Інші галузі промисловості будівельних матеріалів: виробництво віконного скла, азбоцементних труб, облицювальних плиток.

Перспективи розвитку і розміщення промисловості будівельних матеріалів. Розширення використання матеріалів попутнього видобутку, вторинної сировини і відходів інших галузей для виробництва будівельних матеріалів.

Комплекс галузей з виробництва предметів споживання

Склад галузей промисловості, що виробляють предмети споживання. Основні напрямки їх розвитку. Особливості територіальної організації виробництва.

Завдання розвитку галузей, що виробляють предмети споживання: розширення асортименту, підвищення якості товарів для населення, технічне переобладнання підприємств легкої та харчової промисловості. Необхідність зростання виробництва товарів народного споживання і сфери послуг у зв‘язку з економічною реформою.

Легка промисловість. Структура і техніко-економічна специфіка її галузей. Виробничі зв‘язки з сільським господарством.

Сировинна база легкої промисловості. Сільськогосподарська і промислова сировина (хімічна). Оцінка факторів розміщення окремих галузей. Основні центри і райони текстильної промисловості України. Напрямки і перспективи розвитку галузей легкої промисловості.

Харчова промисловість та її структура. Виробничі зв‘язки з сільським господарством. Оцінка сировинної бази в розрізі економічних районів України. Територіальна спеціалізація харчової промисловості в залежності від особливостей спеціалізації сільського господарства. Специфіка розміщення різних галузей (сировинної та споживної орієнтації). Основні райони розвитку харчової промисловості України. Перспективи розвитку галузей харчової промисловості.

Промислові комплекси і районування промисловості

Поняття про промисловий комплекс (ПК). Основні ознаки промислових комплексів та їх класифікація. Особливості структури і внутрішніх зв‘язків ПК. Районоутворююча роль промислових комплексів. Системний аналіз ПК за допомогою методу енерговиробничих циклів (ЕВЦ). Типологія ПК на основі поєднання певних ЕВЦ. Комплекси добувної промисловості, обробної і змішаного типу. Особливості їх структури і територіальної організації.

Промислові вузли

Поняття про промисловий вузол (ПВ). Основні ознаки утворення ПВ, виявлення складу і території ПВ. Специфіка промислових вузлів добувної і обробної промисловості. Типологія промислових вузлів за функціональними, генетичними і структурними ознаками. Система промислових вузлів – основний каркас виробничого комплексу економіко-географічного району. Особливості структури виробництва промислових вузлів старих промислових районів. Завдання по реконструкції промислових підприємств. Умови формування промислових вузлів в нових промислових районах.

Промислові райони

Поняття про галезуві та інтегральні промислові райони. Основні передумови формування промислових районів. Співвідношення промислових і економіко-географічних районів.

Найбільш характерні ознаки, за якими відрізняються промислові райони: масштаби виробництва, величина території, умови формування, час формування, районоутворюючі фактори, забезпеченість сировинними, паливно-енергетичними та трудовими ресурсами, спеціалізація і структура виробництва, внутрішні і зовнішні зв‘язки, особливості територіальної організації комплексу.

Критерії виявлення границь промислових районів: спільність території, сировинної бази, виробничо-територіальних зв‘язків, використання трудових ресурсів і підготовка кадрів робочої сили. Основні підходи до типізації промислових районів. Ознаки типізації: генетичні (умови, передумови, стадії районоутворення); функціональні (спеціалізація виробництва); структурні (особливості складових елементів).

12.4. Список рекомендованої літератури

1. Іщук С.І. Промислові комплекси України наукові основи територіальної організації – К.: Паливода, 2003, 246 с.

2. Іщук С.І., Гладкий О.В. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту – К.: Обрії, 2005, 239 с.

3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка– К.: Паливода, 2006, 282 с.

4. Іщук С.І. Географія промислових комплексів. – К.: ВІПОЛ, 1993, 135 с.

5. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. Теорія, методи, практика. – К.: ЄУФІМБ, 1999, 184 с.

6. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. – К.: УФІМБ, 1996, С.31-95.

7. Коваленко Ю.Н. Научные основи территориальной организации промышленных комплексов. – К., 1977, 270 с.

8. Захарченко В.І. Трансформаційні рпоцеси у промислових територіальних систем України. – Вінниця: “Гіпаніс”, 2004, 548 с.

9. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.: Навч. посібн. – К.: Стафред-2, 2001. – 143 с.

10. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил та економіка регіонів.: Навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2002. – 600с.

11. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії.: Навч. посібн. – К.: Знання, 1998. – 416 с.

12.5. Теми семінарських та практичних занять

1. Економічні та природні передумови формування промислових комплексів.

2. Структурний аналіз промислових територіальних комплексів.

3. Методичні основи територіальної організації промислових комплексів.

4. Наукові основи територіальної організації промислових комплексів.

5. Основи промислового районування.

6. Методика економіко-географічного аналізу промислових вузлів.

7. Основні напрямки вдосконалення територіальної організації промислових комплексів.

12.6. Завдання для самостійної роботи

Для самостійної роботи студентам відводиться 11 годин.

1. Вивчення впливу економічних та природних чинників на розвиток, розміщення і територіальну організацію промислових комплексів (2 год.).

2. Опрацювання методики економіко-географічного аналізу промислових комплексів (2 год.).

3. Вивчення основ промислового районування та аналіз умов і факторів формування важливих промислових районів України (4 год.).

4. Вивчення системи промислових вузлів України (умови формування, структури і особливості, перспективи розвитку) (3 год.).

12.7. проміжний та підсумковий контроль

Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за темами: Оцінка природних та економічних передумов формування промислових комплексів; Наукові основи структурного аналізу промислових комплексів; Розміщення і територіальна організація міжгалузевих промислових комплексів. Другий модульний контроль включає такі теми: Наукові основи промислового районування та методика виділення промислових районів України (фактори розвитку, структура, спеціалізація, напрями і перспективи); Сучасний стан і перспективи розвитку найбільших промислових вузлів України.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі заліку.

13. “Географія транспорту”

(Упорядник – доц. Дорошенко В.)

13.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Програма призначена для студентів III курсу географічного факультету спеціальності "Економічна і соціальна географія". Вона передбачає засвоєння студентами основних термінів і понять з географії транспорту, специфіки розвитку транспорту як галузі народного господарства, структурними особливостями транспортних систем.

Метою курсу "Географія транспорту" є оволодіння студентами знаннями різноманітних і складних проблем територіальної організації транспортних систем як регіональних, так і галузевих, а також теоретико-методичними основами структурного аналізу транспортних систем, зокрема, формування у студентів навичок аналізу і визначення транспортної забезпеченості території, класифікації і типології транспортних пунктів і вузлів, транспортної рухливості населення, транспортно-економічних зв’язків, а також обсягу економічних збитків від забруднення навколишнього середовища транспортними засобами як в межах населених пунктів, так і вздовж магістралей.

При цьому значна увага повинна бути приділена специфічним особливостям розвитку транспортних систем в територіально-виробничих комплексах, системах розселення, а також участі транспорту в процесі природокористування.

Методологія вивчення дисципліни повинна виходити із принципу єдності економіко-географічних знань, яка випливає із того, що рівень розвитку транспортних систем до певної міри може розглядатися як відносно автономний ресурс соціально-економічних територіальних систем, бо транспорт забезпечує зв’язки між усіма їх ланками. Більше того, завдяки транспорту територія і функціонує як соціально-економічна система. З огляду на це студенти повинні навчитися пов’язувати основні розділи курсу "Географія транспорту з іншими економіко-географічними дисциплінами і конкретні методичні прийоми використати при написанні курсових і дипломних робіт.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

- розміщення транспортних вузлів і магістралей в Україні і світі;

- оволодіти методами кількісного аналізу транспортної роботи різних видів транспорту;

вміти:

- визначити оптимальні транспортно-економічні зв’язки;

- оцінювати транспортну забезпеченість території;

- аналізувати взаємодію транспортних систем з твк, системами розселення і природно-територіальними комплексами.

13.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Структура: лекції – 28 год., семінарські і практичні заняття – 28 год.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год.)

лекцій

практичних

1

2

3

4

5

1.

Предмет, метод і завдання курсу

2

2

-

2.

Основні поняття, терміни і статистика географії транспорту

2

-

2

3.

Особливості транспорту як галузі народного господарства

4

2

2

4.

Природно-екологічні фактори формування транспортних систем

2

1

1

5.

Соціально-екологічні фактори формування транспортних систем

2

1

1

6.

Структурний аналіз транспортних систем

4

2

2

7.

Методичні засади дослідження структурних елементів транспортних систем

1

-

1

8.

Типологія і методи кількісної оцінки транспортних магістралей

1

-

1

9.

Географія транспортно-економічних зв’язків та вантажопотоків

1

-

1

10.

Транспортно-економічне районування

1

-

1

11.

Транспортні системи і ТВК

3

2

1

12.

Транспортні системи і системи розселення

3

2

1

1

2

3

4

5

13.

Транспортні системи і природно-територіальні комплекси

2

2

-

14.

Міжнародна інтеграція транспортних систем України

2

-

2

15.

Територіальна організація залізничного транспорту України

4

2

2

16.

Територіальна організація автомобільного транспорту України

4

2

2

17.

Територіальна організація водного транспорту України

3

2

1

15.

Територіальна організація морського транспорту України

3

2

1

17.

Територіальна організація повітряного транспорту України

4

2

2

18.

Територіальна організація трубопровідного транспорту України

4

2

2

19.

Структурні особливості транспортної системи України

2

-

2

20.

Проблеми і перспективи розвитку транспорту України

2

2

-

Разом

56

28

28

13.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

вступ

Сучасний етап реформування економіки України, пов’язаний з переходом на ринкові відносини, характеризується зростаючими організаційними, екологічними і технологічними вимогами до функціонування транспортного комплексу. За умов інтеграції України в європейську і світову економіку, потреба у високорозвинутій транспортній системі дедалі посилюється, вона стає базисом для ефективного входження країни у світове співтовариство та зайняття в ньому місця, яке відповідає рівню високорозвинутої держави. Важливим чинником економічного розвитку України є також використання нею переваг транспортно-географічного положення як транзитної території. Забезпечуючи переміщення людей, автотранспорт вносить значний внесок в розвиток соціально-економічних, науково-технічних, культурно-побутових та міжнародних зв’язків, через це удосконалення територіальної організації транспортних перевезень має важливе соціальне та господарське значення, та потребує грунтовного суспільно-географічного дослідження.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ

Предмет, метод і завдання географії транспорту

Предмет вивчення географії транспорту. Місце географії транспорту в системі географічних наук. Методи і завдання географії транспорту як галузі економічної географії. Основні терміни і поняття географії транспорту: обсяг перевезень, вантажо- і пасажиропотоки, сезонна нерівномірність перевезень, транспортний баланс та його основні показники, густота шляхів сполучення, собівартість перевезень, дальність перевезень, транспортні тарифи тощо. Зв’язок географії транспорту з іншими економіко-географічними та економічними науками.

Особливості транспорту як галузі народного господарства

Транспортні мережі і транспортні системи. Фактори формування транспортних систем

Транспорт як специфічна галузь матеріального виробництва (вантажний транспорт) і сфери обслуговування (пасажирський транспорт). Особливості транспорту як галузі народного господарства: специфіка вартості, створеної на транспорті, предмети праці на транспорті, особлива форма використання природного середовища, забезпечення транспортних зв’язків між галузями та районами виробництва, участь транспорту у повній вартості продукції. Транспорт як необхідна умова виникнення і розвитку територіального поділу праці, специфіка розміщення транспортних об'єктів та ін. Транспортна складова та її розрахунок.

Транспортна мережа як необхідна складова транспортних систем. Морфологія транспортних мереж. Поняття про транспортну систему. Структурні особливості транспортних систем. Трансформаційні процеси на транспорті в умовах реформування економіки України і переходу до ринку.

Природно-екологічні та соціально-економічні фактори формування транспортних систем.

Функціональна та організаційно-управлінська структура транспортної системи

Поняття про функціональну структуру транспортної системи. Пасажирський і вантажний транспорт, магістральний і місцевий - як ланки функціональної структури транспортної системи. Поняття про транспортну інфраструктуру.

Специфіка організаційно-управлінської структури транспортної системи в нових умовах господарювання. Форми власності на транспорті. Схема управління окремих галузевих транспортно-виробничих систем (залізничного, автомобільного, морського, внутрішнього водного, повітряного і трубопровідного) та проблеми її вдосконалення. Взаємопов'язаність елементів територіальної, функціональної та організаційно-управлінської структури транспортної системи.

Функціонально-галузева структура транспортної системи

Поняття про галузеву структуру транспортної системи, основні показники, які кладуться в основу при її визначенні. Раціональні сфери впливу окремих видів транспорту. Галузеві транспортні системи як специфічні транспортно-виробничі комплекси та як структурна ланка регіональних транспортних систем. Технічні та економічні особливості окремих видів транспорту.

Традиційні і нові види транспорту. Основні функції транспортних систем. Фактори, які визначають формування галузевої структури регіональних транспортних систем.

Функціонально-територіальна структура транспортної системи та теоретико-методичні основи її аналізу

Поняття про територіальну структуру транспортної системи. Територіальна структура і територіальна організація транспортної системи. Лінійні, пунктові та ареальні елементи територіальної структури транспортної системи.

Методичні основи дослідження лінійних елементів територіальної структури транспортної системи. Показники забезпеченості території мережею шляхів сполучення : густота шляхів сполучення в розрахунку на одиницю площі території; формули Е.Енгеля, Ю.Успенського, Л. Василевського. М.Колосовського та ін. Поняття про транспортну доступність території. Класифікація транспортних магістралей. Основні критерії класифікації транспортних магістралей. Основні критерії класифікації залізниць, внутрішніх водних шляхів, морських шляхів, автомобільних шляхів.

Транспортні пункти і вузли як основні пунктові елементи територіальної структури транспортної системи. Класифікація залізничних станцій і вузлів, морських і річкових портів та пристаней, автотранспортних пунктів. Типологія транспортних вузлів. Методи кількісної оцінки географічного положення транспортних вузлів на магістралях. Специфіка утворення ареальних елементів територіальної структури транспортної системи. Фактори, які визначають територіальну структуру транспортної системи.

Географія транспортно-економічних зв'язків і вантажопотоків. Система транспортного обслуговування економічних районів. Транспортно-економічне районування.

ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ З ТЕРИТОРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧНИМИ КОМПЛЕКСАМИ, СИСТЕМАМИ РОЗСЕЛЕННЯ ТА ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ

Транспортні системи і територіально-виробничі комплекси.

Матеріальне виробництво як фактор формування транспортних систем. Характер взаємодії територіально-виробничих комплексів і транспортних систем. Співвідношення елементів територіальної структури промисловості і транспортних систем. Формування виробничо-економічних зв'язків промислових систем, раціональної зони постачання сировиною, паливом та збуту готової продукції для їх реалізації. Надмірно далекі та зустрічні перевезення вантажів. Економічне районування та зонування перевезень. Критерії оптимальності і показники для вирішення транспортних задач. Застосування математичних методів для визначення оптимальних транспортно-економічних зв’язків.

Транспортні системи і агропромислові комплекси. Роль місцевої мережі шляхів сполучення в реалізації виробничо-економічних зв'язків АПК. Показники забезпеченості сільськогосподарської ланки АПК автомобільними шляхами. Кількісний вираз економічних збитків від бездоріжжя. Показники економічної ефективності шляхового будівництва в районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Проблеми раціоналізації процесу перевезень в АПК на рівні "сировинна зона - переробне підприємство". Перевезення вантажів на короткі відстані і їх реалізація окремими видами транспорту.

Транспорт і системи розселення

Розвиток транспортних систем і систем міських і сільських поселень. Транспортна рухливість населення, її види та методи дослідження. Фактори, які визначають рухливість міського та сільського населення.

Пасажирські перевезення, їх класифікація, міські, міжміські та приміські пасажирські перевезення та їх реалізація окремими видами транспорту. Специфіка сільських пасажирських перевезень. Транспортні перевезення в районах масового відпочинку, рекреації і туризму.

Транспортні системи і природно-територіальні системи

Вплив природних умов та ресурсів на формування регіональних і галузевих транспортних систем. Транспортні системи як один із факторів антропогенного впливу на навколишнє середовище. Транспорт як споживач палива, джерело шуму та забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Проблеми раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди і шляхи сполучення. Методи економічної оцінки збитків, які завдають транспортні засоби навколишньому середовищу. Екологічні проблеми транспортних систем в Україні та шляхи їх вирішення.

Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки. Роль транспорту в зовнішній торгівлі.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ І ШЛЯХИ ЇЇ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ

Структурні особливості транспортної системи України

Транспортна система України, специфіка її галузевої, функціональної та територіальної структур. Транспортні системи суспільно-економічних районів і підрайонів. Забезпеченість регіонів шляхами сполучення. Співвідношення вантажного і пасажирського транспорту, магістрального і місцевого. Інтегральні транспортні вузли та структура їх вантажообороту. Проблеми раціоналізації галузевої, функціональної та територіальної структур транспортної системи України та її регіонів. Типологія світових транспортних систем. Міжнародні транспортні коридори, що проходять територією України.

Територіальна організація залізничного транспорту

Роль залізничного транспорту в транспортній системі України та інших країн світу. Забезпеченість території залізницями. Найбільші залізничні станції та вузли. Головні залізничні магістралі. Географія залізничних вантажних перевезень. Основні вантажопотоки. Транзитне значення залізничного транспорту України. Основні пасажиропотоки на залізничному транспорті України, країн СНД і решти світу. Проблеми територіальної організації залізничного транспорту та шляхи їх вирішення. Електрифікація залізниць. Ринкові економічні відносини на залізничному транспорті.

Територіальна організація автомобільного транспорту

Роль автомобільного транспорту в транспортній системі України та інших країн. Організаційно-управлінська структура автомобільного транспорту. Густота автомобільних шляхів та забезпеченість ними окремих регіонів. Основні магістралі міждержавного значення. Найбільші автотранспортні пункти та вузли. Структура автомобільних перевезень. Міжобласні, внутріобласні та зовнішні автомобільні перевезення. Роль автомобільного транспорту в реалізації перевезень АПК.

Автобусні пасажирські перевезення. Транспортна рухливість і її динаміка. Міждержавні, міжобласні, сільські та приміські автобусні перевезення. Автомобільний транспорт і проблеми раціонального природокористування. Основні напрями раціоналізації територіальної організації автомобільного транспорту в Україні в умовах трансформації економіки і переходу до ринку.

Територіальна організація внутрішнього водного транспорту

Роль внутрішнього водного транспорту в транспортній системі України і країн світу. Роль магістральних і малих річок у внутрішніх водних перевезеннях, структура вантажних перевезень. Взаємодія внутрішнього водного і залізничного транспорту. Основні порти та пристані, структура їх вантажообороту. Пасажирські перевезення на водних магістралях. Основні проблеми вдосконалення територіальної організації внутрішнього водного транспорту України на сучасному етапі. Дніпровський водний басейн. Розвиток і модернізація річкового флоту.

Територіальна організація морського транспорту

Роль морського транспорту в транспортній системі України та і інших країн світу. Характеристика морського транспорту по басейнах. Забезпечення морським транспортом зовнішніх і внутрішніх транспортно-економічних зв’язків. Основні морські порти, структура їх вантажообороту.

Морські пасажирські перевезення, їх динаміка. Основні напрями перспективного розвитку морського транспорту України. Проблеми модернізації і заміни морського торговельного флоту України. Зміни організаційної структури в умовах переходу до ринку.

Територіальна організація повітряного транспорту

Роль повітряного транспорту в пасажирських перевезеннях України та інших країн світу. Конкурентна спроможність його із залізничним та морським при здійсненні перевезень на великі відстані. Мережа повітряних шляхів. Основні аеропорти, їх класифікація. Сезонна нерівномірність перевезень. Роль повітряного транспорту в інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Основні напрями перспективного розвитку повітряного транспорту України. Повітряний транспорт і міждержавне співробітництво. Формування нових управлінських структур, заміна форм власності на повітряному транспорті України на сучасному етапі.

Територіальна організація трубопровідного транспорту

Роль трубопровідного транспорту в транспортній системі України та інших країн світу. Географія нафто- і газопроводів. Транзитне значення мережі трубопроводів України. Проблеми територіальної організації трубопровідного транспорту та шляхи їх вирішення. Будівництво нових експортних трубопроводів і терміналів. Екологічні аспекти функціонування трубопровідного транспорту, його взаємодія з іншими видами транспорту (морським, залізничним тощо).

Проблеми і перспективи розвитку транспорту України в період становлення ринкової економіки.

13.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна.

1. Бугроменко В.Н. Транспорт в территориальных системах . -М.: Наука, 1987. – 112 с.

2. География путей сообщения / Под ред. Н.Н. Казанского. -М.: Транспорт, 1975. – 240 с.

3. Коценко К.Ф. Транспорт і його вивчення в курсі географії. -К.: Рад. шк., 1983. – 116 с.

4. Никольский И.В. География транспорта СССР.-М.: Изд. МГУ, 1978.-280 с.

5. География водного транспорта СССР / Под ред. И.В. Никольского. - М.: Транспорт, 1975. - 224 с.

6. Проблемы развития транспорта Украины ( экономико-географическое исследование). - К.: Наук. думка, 1997. - 155 с.

7. Транспортная система региона /Под ред. Л. М. Корецкого. К.: Наук. думка. 1989. –204 с.

8. Транспорт і шляхи сполучення. Навч. пос. – К.: Укр. трансп. ун.-т, 2002.

9. Транспортна система України в контексті європейської інтеграції. – К., 2001.

Додаткова.

1. Абрамов А. Й. Место транспорта в системе общественного производства.- М.: Высш. шк., 1982. -80 с.

2. Арбузов А., Вечь Ю., Гончаренко Р. Транспорт Украины. Справ. – Одесса, Весть, 1997.

3. Артынов А. П., Ембулаев В.Н., Пупышев А.В. Автоматизация управления транспортными процессами. - М.: Наука, 1984. - 272 с.

4. Взаимодействие разных видов транспорта (примеры и расчеты)/ Под ред. Н.Правдина. – М., 1999.

5. Гольц Г.А. Транспорт и расселение. - М.: Наука , 1981. - 248с.

6. Громов Н.Н., Панченко Т. А., Чудновский А.Д. Единая транспортная система. - М. : Транспорт , 1987. - 304 с.

7. Кверенчхиладзе Р.И. Географические проблемы транспорта Грузии. - Тбилиси: Мецниер, 1976. – 304 с.

8. Комплексное развитие и взаимодействие разных видов транспорты / Под ред. С.М.Розера. – М.: ВИНИТИ, 1990.

9. Магамадов А.Р. Координация работы различных видов транспорта. - М. : Транспорт, 1982. – 176 с.

10. Основы взаимодействия железных дорог с другими видами транспорта / Под ред. В.В. Повороженко, Е.Д. Ханукова. - М.: Транспорт, 1972.-304с.

11. Пассажирские перевозки Украинской ССР (экономико-географическое исследование). / Под ред. В.М. Пелиха. - К. : Наук. думка, 1983.

12. Повышение качества транспортного обслуживания народного хозяйства. - М. : Транспорт , 1988. – 205 с.

13. Павлов Е.И., Бурачев Ю.В. Экология транспорта. – М.: Транспорт, 1998.

14. Сыч Е.Н. Транспортно-производственные комплексы: Формирование и развитие. - К.: Наук. думка, 1991., - 144 с.

15. Цветов Ю.М., Льюенков В.А., Смелянский Ю.М. Организация совместной работы различных видов транспорта. - К. : Техника. 1985. - 191 с.

16. Экономическая география транспорта /Под ред. Н.Г.Казанского. – М.: Транспорт, 1991.

13.5. Теми семінарських і практичних занять

  1. Основні поняття, терміни і статистика географії транспорту -2год.

  2. Особливості транспорту як галузі народного господарства - 2год.

  3. Природно-екологічні фактори формування транспортних систем -2год.

  4. Соціально-екологічні фактори формування транспортних систем -2год.

  5. Структурний аналіз транспортних систем -2год.

  6. Методичні засади дослідження структурних елементів транспортних систем -2год.

  7. Типологія і методи кількісної оцінки транспортних магістралей -2год.

  8. Транспортні системи і ТВК -1год.

  9. Транспортні системи і системи розселення -1год.

  10. Міжнародна інтеграція транспортних систем України -2год.

  11. Територіальна організація залізничного транспорту України -2год.

  12. Територіальна організація автомобільного транспорту України -2год.

  13. Територіальна організація водного транспорту України -1год.

  14. Територіальна організація морського транспорту України -1год.

  15. Територіальна організація повітряного транспорту України -2год.

  16. Територіальна організація трубопровідного транспорту України -2год.

  17. Структурні особливості транспортної системи України -2год.

13.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Зв'язок географії транспорту з іншими сусп.-геогр. дисциплінами

2. Транспорт і територіальний (географічний поділ праці)

3. Транспортна інфраструктура та її елементи

4. Традиційні і нові види транспорту, транспорт і НТП

5. Типологія і методи кількісної оцінки транспортних вузлів

6. Географія транспортно-економічних зв’язків

7. Економічне районування і зонування перевезень

8. Транспортна доступність території

9. Трансп.-економ. районування України

10. Екологічні проблеми сухопутних вузлів транспорту

11. Екологічні проблеми водного і повітряного транспорту

12. Проблеми і перспективи міжнародної інтеграції трансп. системи України

13. Трансформаційні процеси в умовах становлення і розвитку ринкових відносин на транспорті

14. Типологія транспортних систем країн світу

13.7. ПРОМІЖНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

І модуль – теми 1-11;

ІІ модуль- теми 12-22.

Підсумковий контроль – залік.

14. „Управління використанням природних ресурсів”

(Упорядник – доц. Пересєкін В., ас. Запотоцький С.)

14.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета курсу “ Управління використанням природних ресурсів” – глибоке і всебічне суспільно-географічне вивчення процесів використання природно-ресурсного потенціалу території, загальної системи управління природокористуванням та механізм його регулювання, виявлення джерел забруднення природи і зме­ншення їх негативного впливу на життя людини.

Завдання вивчення курсу:

  • дослідження процесів і явищ взаємодії природи та суспільства;

  • аналіз негативних явищ, що виникають від забруднення навколишнього середовища;

  • вивчення проблем ефективного використання природних ресурсів з урахуван­ням вичерпності їх запасів;

  • розробка ефективних механізмів оцінки природних ресурсів;

  • оцінка шкоди від забруднення навколишнього сере­довища та завданих збитків в грошовому виразі;

  • вироблення рекомендацій щодо найефективнішого збереження й відтворення природних ресурсів.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

- основні риси, особливості системи природокористування;

- зміст, сучасний стан та регіональні особливості використання природних ресурсів України;

- особливості механізму використання природних ресурсів;

- закономірності та принципи управління використанням природних ресурсів;

- методичні підходи до економічної оцінки природних ресурсів;

- методику виявлення негативного впливу господарської діяльності на довкілля та оцінки збитків від неефективного використання ресурсів;

вміти:

- давати соціально-економічну оцінку природних умов і запасів природних ресурсів з метою раціонального природокористування;

- аналізувати різні аспекти природокористування та знаходити інструменти впливу на суб’єктів природокористування;

- аналізувати екологічні наслідки науково-технічного прогресу, впровадження нових технологій виробництва тощо,

- оцінювати завдані збитки як природним ресурсам, так і виробничникам, відтворення природних ресурсів, впровадження моніторингу;

- розробляти системи екологічного управління і економічних методів природоохо­ронного комплексу в суспільному виробництві;

- здійснювати аналіз реальної ситуації, що склалася у тій чи іншій галузях в процесі використання природних ресурсів, розробляти заходи на перспективу.

14.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З даної дисципліни навчальним планом передбачено читання лекцій (18 год.), проведення практичних занять (18 год.), індивідуальна робота – 11 год.

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.).

лекції

практичні

1

2

3

4

5

1.

Наукові основи управління використанням природних ресурсів

4

2

2

2.

Господарський механізм управління використанням природних ресурсів

2

1

1

3.

Екологічний моніторинг та система екологічної інформації.

2

1

1

4.

Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування

4

2

2

5.

Мінерально сировинний потенціал України, його оцінка та проблеми раціонального використання

4

2

2

6.

Земельні ресурси України, їх оцінка та проблеми раціонального використання

4

2

2

7.

Лісові ресурси України,

їх оцінка та проблеми раціонального використання

4

2

2

8.

Водні ресурси України

їх оцінка та проблеми раціонального використання

4

2

2

1

2

3

4

5

9.

Повітряний басейн

його забруднення, охорона та відтворення

4

2

2

10.

Екологічна експертиза та її організація

3

11.

Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.

4

-

-

12.

Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері природокористування

4

-

13.

Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

4

2

2

Разом:

36

18

18

14.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП

Предмет управління використанням природних ресурсів. Значення курсу. Структура та завдання курсу " Управління використанням природних ресурсів". Аналіз основних літературних, статистичних та картографічних джерел.

Наукові основи управління використанням природних ресурсів

Розвиток природокористування як науки. Її завдання. Предмет та об’єкт вивчення. Основні блоки питань природокористування.

Концепції безоплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція та її неспроможність. Диференційна рента як основний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні.

Принципи раціонального природокористування.

Аспекти природокористування: історичний, філософський, екологічний, суспільно-географічний, технологічний.

Природно-ресурсний потенціал території. природні умови. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів.

Оцінювання безпеки території з урахуванням природних факторів. Поняття екологічної безпеки території.

Природно-техногенний ризик. Економічна освоєність території. Стійкість середовища до техногенного навантаження. Несприятливі природно-антропогенні процеси. Оцінка ризику.

Критерії ефективності природокористування. Етапи природокористування.

Господарський механізм управління Природокористуванням

Основні важелі механізму природокористування. Лімітування природокористування. Фінансування природоохоронних заходів. Матеріальне стимулювання. Заохочувальні заходи.

Адміністративний механізм природокористування. Природоохоронна система держави, її ланки.

Система органів управління в галузі охорони навколишнього середовища. Функції державного управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища. Директивне регулювання господарської діяльності.

Правове регулювання природокористування. Земельний кодекс України. Водний кодекс України. Лісовий кодекс України. Кодекс України про надра. Закон України про охорону атмосферного повітря. Закон “Про природно-заповідний фонд України”.

Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу. Екологічні нормативи та стандарти. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні.

Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

Екологічний моніторинг і його види. Роль екологічної паспортизації підприємств у визначенні їхнього впливу на навколишнє середовище і в контролі за дотриманням природоохоронних норм і правил у процесі господарської діяльності. Зміст і структура паспорта підприємств.

Основи екологічного нормування. Нормування охорони атмосферного повітря. Регламентація якості навколишнього середовища через гранично допустимі концентрації (ГДК), гранично допустимі викиди (ГДВ), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовано безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюваних речовин у різних середовищах. Нормування споживання і відведення галузей народного господарства. Ліміти споживання і відведення води. Контроль за використанням норм. Нормування паливно-енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації. Статистика стану, охорони і раціонального використання надр, земельних, водних та інших ресурсів.

Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування

Економічні методи управління раціональним природокористуванням. Підходи до економічної оцінки природних ресурсів. Плата за право користування природними ресурсами. Плата за відтворення (компенсацію) природного ресурсу. Основні принципи визначення плати за природні ресурси:

Платежі за ресурси. Види платежів. Об’єкти плати. Нормативи (ставки) плати за використання природних ресурсів. Платежі за забруднення навколишнього середовища. Збитки від забруднення довкілля. Види збитків. Методи нарахування.

Мінерально сировинний потенціал України, його оцінка та проблеми раціонального використання

Сутність мінеральних ресурсів та корисних копалин. Загальна оцінка мінерально-ресурсного потенціалу України. Класифікація корисних копалин. Промислові, балансові та загально геологічні запаси.

Природні ресурси регіонів України, їх поширення, запаси, умови використання та забезпеченість.

Паливно-енергетичні: Кам’яне вугілля. Буре вугілля. Нафта й природний газ. Поклади горючих сланців. Торф. Уранові руди. Озокерит або гірський віск.

Рудні ресурси: Залізні руди. Марганцеві руди. Хромові руди. Нікель. Алюмінієві руди. Титан. Мідні руди. Золото.

Нерудні ресурси: Вогнетривкі глини. Флюсові вапняки. Самородна сірка. Калійні солі. Кухонна сіль. Графіт. Гіпс.

Способи видобутку корисних копалин: відкритий, підземний, свердловинний.

Науково-методичні засади вартісної оцінки родовищ корисних копалин. Мета та завдання вартісної оцінки родовищ корисних копалин. Вартісна оцінка родовищ корисних копалин, принципи та критерії її визначення. Основні оціночні показники. Капітальні, поточні та ліквідаційні витрати. Плата за використання надр.

Проблеми раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів. Причини виникнення екологічної напруги. Комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресур­сів Впровадження ресурсозберігаючих техніки і технологій. Залучення у виробництво вторинних ресурсів.

Земельні ресурси України, їх оцінка та проблеми раціонального використання

Сутність категорій „земельні ресурси”, „земля”, „ґрунтовий покрив”, „родючість ґрунтів”.

Характеристика земельного фонду. Земельний фонд України. Сільськогосподарська освоєність території України, розораність території, розораність сільськогосподарських угідь. Структура ґрунтового покриву.

Управління земельним фондом (земельними ресурсами). Загальне і галузеве державне управління земельним фондом. Органами управління землекористуванням в Україні. форми власності на землю.

Економічна оцінка земельних ресурсів. Категорії: ціна землі та її вартість. дві групи цін землі: експертна (ринкова) і нормативна (кадастрова). Державний земельний кадастр. Кадастрова економічна оцінка землі. Рента. Диференціальний рентний доход. Плата за земельні ресурси. грошова оцінка земельної діля­нки. Економічна оцінка земель населених пунктів Економічна оцінка земель несільськогосподарського призна­чення Збитки, які завдаються земельним ресурсам.

Екологічний стан ґрунтів України. Причини нераціонального ви­користання земель в Україні. Наслідки.

Лісові ресурси України,

їх оцінка та проблеми раціонального використання

Значення та функції лісів. Класифікація лісів за призначенням.

Характеристика лісів України. Лісогосподарське районування території України. Зона Українського Полісся. Лісостепова зона. Зона Північного Степу. Південний степ. Гірський Крим. Українські Карпати.

Обсяги виробництва та рівень забезпеченості країни продукцією лісового господарства. Райони лісовиробничого комплексу України. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення галузі.

Розвиток заповідників та курортно-рекреаційних районів. Функціональна класифікація природно-заповідних територій. Характеристика природно-заповідного фонду України.

Економічна оцінка лісових ресурсів. Плата за лісокористування. Збитки, які завдаються лісовому господарству. Основні напрями підвищення ефективності вико­ристання лісових ресурсів. Головні завдання лісокористування. Планування охорони і використання лісових ресурсів.

Водні ресурси України їх оцінка та проблеми раціонального використання

Склад водного фонду. Водні ресурси України. Регіональні особливості забезпечення водних ресурсів держави.

Кадастрова оцінка водних ресурсів. Державний водний кадастр Державний моніторинг водних об'єктів.

Водогосподарський баланс. Його склад та характеристики. Оцінка водогосподарського балансу річкових басейнів України.

Водокористування в системі управління водних ресурсів. Загальне та спеціальне водокористування. Галузеве та територіальне водокористування України.

Економічний механізм регулювання водокористування. Платежі за використання водних ресурсів. Платежі зі забруднення водних ресурсів Збитки від забруднення водних ресурсів.

Джерела і види забруднення водних ресурсів. Вплив водокористування на водні ресурси. Види забруднення води. Основні заходи з покращення якісних та кількісних характеристик водних ресурсів.

Повітряний басейн його забруднення охорона та відтворення

Джерела забруднення атмосфери. Виникнення „озонової дірки”. Стан повітряного басейну України

Основні забруднювачі атмосфери. Паливно-енергетичний комплекс. Чорна металургія Кольорова металургія. Хімічна і нафтохімічна промисловість. Промисловість будівельних матеріалів. Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Транспорт. Шумове та електромагнітне забруднення. Екологічні наслідки забруднення атмосфери.

Платежі за забруднення атмосфери. Механізм та критерії їх нарахування. Нормативи плати за викиди шкідливих речовин. Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі. Класифікація відходів за токсичністю.

Збитки від забруднення атмосфери. Методи їх нарахування.

Очищення та самоочищення повітря.

Екологічна експертиза та її організація

Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах.

Планування природокористування та охорони навколишнього природного середовища

Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю.

Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері природокористування

Методологічні принципи сталого розвитку в процесі раціонального природокористування. Основи політики природокористування та охорони природи розвинених зарубіжних країн. Особливості організаційної структури управління природокористуванням в окремих країнах. Економічні важелі управління природокористуванням. Специфіка зарубіжного екологічного законодавства та ме­ханізм його чинності. Міжнародне природоохоронне співробітництво. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля.

Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Природоохоронні заходи, їх склад. Принципи економічного обґрунтування природоохоронних заходів. Визначення їх ефективності.

Показники економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів. Екологічний та соціально-економічний рівень природоохоронних заходів. Обґрунтування екологічних програм.

Розрахунок економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів. Економічна та соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.

14.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов О.С., Паламарчук М.М.. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – Київ, РВПС України. 1999. – 716 с.

  2. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф.Коценко, М.А.Хвесик та ін.  К.: КНЕУ, 2005. – 371 с.

  3. Екологія. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ: КНЕУ, 1999

  4. Ігнатенко Микола Григорович, Малєєв Володимир Олексійович. Екологія і економіка природокористування: Навч. посіб. / Херсонський держ. ун-т. — К.; Херсон : Айлант, 2002. — 288с.

  5. Новиков Ю.В. Экология, окружающая среда и человек: Учеб. пособие для вузов, средних школ и колледжей. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. –320.

  6. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник.-М.: Мысль, 1990. – 637с.

  7. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. – К.: ВД „К.-М. Академія” – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 586 с.

  8. Экология : теория, законы, правила, принципы и гипотезы / Под ред. Н.Ф. Реймерса. – М.: Мысль, 1994.

  9. Хвесик М.А., Збагерська Н.В. Економічна оцінка природних ресурсів: основні методологічні підходи. – Ріне: Видавництво РДТУ, 2000 – 194 с.

  10. Яремчук І.Г.. Економіка природокористування. К.: Пошуково-видавниче агенство “Книга пам’яті України”, Видавничий центр “Просвіта”, 2000. – 431 с.

14.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

1. Наукові основи управління використанням природних ресурсів (2 год.).

2. Господарський механізм управління природокористуванням (2 год.).

3. Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування (2 год.).

4. Мінерально-сировинний потенціал України, його оцінка та проблеми раціонального використання (2 год.).

5. Земельні ресурси України, їх оцінка та проблеми раціонального використання (2 год.).

6. Лісові ресурси України, їх оцінка та проблеми раціонального використання (2 год.).

7. Водні ресурси України їх оцінка та проблеми раціонального використання (2 год.).

8. Повітряний басейн його забруднення охорона та відтворення (2 год.).

9. Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів (2 год.).

14.6. завдання для самостійної роботи

Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 11 годин.

1. Екологічна експертиза та її організація (3год.).

2. Планування природокористування та охорони навколишнього природного середовища (4 год.).

3. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері природокористування (4 год.).

14.7. проміжний та підсумковий контроль

Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за темами 1-4. Другий модульний контроль включає питання із теми 5-13.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.

15. “КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ”

(Упорядник – ас. Мельничук А.)

15.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета курсу “Суспільно-географічна картографія” – сформувати знання про особливості використання та застосування картографічних творів суспільно-географічного змісту. Для цього необхідним є виконання таких завдань:

- визначити особливості становлення суспільно-географічної картографії як наукової дисципліни та сучасні тенденції розвитку суспільно-географічної картографії;

- розкрити основні методологічні та методичні підходи до складання карт суспільно-географічної тематики;

- охарактеризувати систему обрання засобів, способів та прийомів суспільно-географічного картографування;

- проаналізувати зміст та особливості картографування населення та систем розселення населення;

- дати характеристику змісту та особливостям картографування головних міжгалузевих комплексів господарства;

- відобразити особливості змісту та картографування комплексних суспільно-географічних карт;

- сформувати знання про особливості використання та застосування суспільно-географічних карт.

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

- об’єктно-предметне поле суспільно-географічної картографії, її склад та місце серед географічних дисциплін;

  • основні етапи становлення та розвитку української суспільно-географічної картографії;

  • види картографічних зображень суспільно-географічного змісту

  • методику складання карт суспільно-географічної тематики

- особливості застосування картографічного методу в суспільній географії;

- зміст, специфіку побудови та прочитання суспільно-географічних карт;

- особливості використання та застосування карт суспільно-географічної тематики.

вміти:

- фіксувати підсумки аналізу зображених на карті явищ;

- будувати за даними з карти профілі, графіки, діаграми тощо;

- здійснювати вимірювання по карті (графічний аналіз зображень на карті);

  • складати основні види карт суспільно-географічної тематики;

  • будувати та аналізувати математичні моделі за даними карти, створення на їх базі похідних карт .

15.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

З даної дисципліни навчальним планом передбачено читання лекцій (28 год.) та проведення практичних занять (28 год.).

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального

часу, (год.).

лекції

практичних

1.

Об’єкт, предмет, і методи дисципліни „Суспільно-географічна картографія”

2

2

-

2.

Основні етапи розвитку суспільно-географічної картографії

2

2

-

3.

Принципи методи та особливості складання карт суспільно-географічної тематики

2

4

-

4.

Засоби та способи суспільно-географічного картографування

2

2

-

5.

Особливості картографування населення та населених пунктів

4

2

2

6.

Картографування енергетики

4

2

2

7.

Картографування об’єктів обробної промисловості

4

2

2

8.

Картографування с/г та лісового господарства

4

2

2

9.

Картографування будівельної індустрії

4

2

2

10.

Картографування транспорту та економічних зв’язків

4

2

2

11.

Картографування сфери обслуговування

4

2

2

12.

Картографування ТВК. Загальноекономічні карти

2

2

13.

Сфера застосування соціально-економічних карт

2

2

Разом

42

28

14

15.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Суспільно-географічна картографія як наукова дисципліна

Суть дисципліни "Суспільно-географічна картографія", її предмет і метод, мета і завдання. Суспільно-географічна картографія в системі географічних наук, її зв’язок з економічною і соціальною географією, загальною картографією.

Суспільно-географічні карти в географічних дослідженнях, господарській діяльності.

Суспільно-географічні карти як вид тематичних карт, їх місце в системі географічних карт і атласів. Класифікація карт за призначенням, масштабу, територіальному обхвату, змісту. Сучасна картографічна продукція.

Основні етапи розвитку суспільно-географічної картографії

Перші картографічні зображення: особливості побудови, призначення та ареали поширення.

Карти античного періоду. Картографічний доробок Клавдія Птоломея.

Політико-географічні та етногеографічні відомості картографічних матеріалів Середніх віків. Атлас Ортелія.

Перші друковані економічні карти і атласи.

Зародження економічного картографування в Росії. Досягнення в економічному картографуванні дореволюційної Росії.

Карти і атласи в плануванні, оперативному керівництві господарством, викладанні географії в радянський період.

Дослідження і розробка науково-теоретичних основ економічної картографії М.М. Баранським, А.І. Преображенським, В.Т. Жуковим, Л.Я. Зіманом, А.П. Золовським, В.А. Каменецьким, В.П. Коровіциним, І.Ю. Левицьким, М.І. Нікітовим, Ю.Г. Саушкіним, В.П. Шоцьким і ін.

Розширення сфери економічних і соціальних карт, їх тематики і сюжетів, переростання економічної картографії в суспільно-географічну картографію.

Розвиток комплексного картографування і створення суспільно-географічних карт і атласів.

Сучасні тенденції розвитку суспільно-географічної картографії, її перспективи і завдання в умовах перебудови, економічної реформи, забезпечення екологічної безпеки.

Принципи, методи та особливості складання карт суспільно-географічної тематики

Основні принципи складання суспільно-географічних карт. Зміст карт, його глибина, точність, сучасність, закінченість, виділення головного, єдність в показниках, у часі, оформленні карти.

Метод, спосіб, прийом картографування. Графічне перетворення інформації. Картографічний синтез.

Основні методи складання суспільно-географічних карт (по статистичних матеріалах, літературних джерелах, економіко-географічна зйомка, генералізація). Основні електроні картографічні редактори. Особливості складання соціально-економічних карт дистанційними методами.

Особливості змісту теми карти і їх відображення в залежності від призначення і способів використання. Карти учбові, агітаційні, довідкові, науково-довідкові. Системний і типологічний підхід до вивчення відображення розвитку і територіальної диференціації економічної і соціальної діяльності.

Динамічний, просторовий, комплексний підходи до вивчення розвитку об’єктів. Вірогідний підхід при оцінці минулого і майбутнього.

Матеріали для складання суспільно-географічних карт і вимоги до них. Відображення на картах локалізації об’єктів, їх характеру, кількісних і якісних характеристик. Метричність і символічність відображень. Умовні позначення. Легенди суспільно-географічних карт.

Засоби і способи суспільно-географічного картографування

Вибір засобів і способів картографування в залежності від мети і призначення суспільно-географічної карти, її масштабу, особливостей об’єктів, які картографуються, їх кількісних і якісних характеристик.

Зображувальні засоби картографування (граничні лінії, кольоровий тон, художні і символічні побудови, буквенно-цифрові позначення, пряма вказівка, кольорова насиченість, площа, скаляр, кількість елементарних побудов, просто геометричні фігури), їх класифікація, комбінації.

Способи картографування (картограми, картодіаграми, значковий, крапковий, ареалів, ізоліній, лінійних знаків і ліній руху, якісного фону), їх типізація, класифікація. Сумісне використання способів картографування.

Ілюстративний матеріал на картах (карти-врізки, графічні побудови, таблиці, текст, ілюстрації).

Картографування населення та систем розселення

Карти населення, їх значення, класифікація.

Картографування умов і рівнів життя населення, його розміщення, склад, рух. Картографування трудових ресурсів. Прогнозні карти населення.

Картографування розселення і населених пунктів (людності, положення, типів поселень, розселення, територіальних систем поселень). Прогнозні карти поселень.

Картографування енергетики

Карти енергетики, їх значення, класифікація.

Картографування факторів і особливостей розвитку і розміщення енергетики (енергетики ресурсів, потреб в енергії, екологічних умов і ін.). Карти паливно-енергетичних комплексів. Картографування енергетичного господарства (підприємств, станцій, ліній, енергосистем). Картографування енергоекономічних характеристик, ефективності енергоспоживання.

Картографування промисловості

Карти промисловості, їх значення, класифікації.

Картографування факторів і особливостей розвитку і розміщення промисловості (природних умов і ресурсів, техніко-економічних показників, взаємодію з оточуючим середовищем, комплексів новобудов, перспективність території для розвитку промисловості).

Карти галузей і галузевих промислових комплексів, циклів промислового виробництва (гірськодобувного, металургійного, металообробного, лісопромислового, індустріально-будівельного, легкої, харчової і ін. галузей.

Картографування сільського господарства та

лісового господарства

Карти сільського господарства і лісового господарства, їх значення і класифікація.

Картографування факторів і особливостей розвитку і розміщення сільського господарства (природних умов і ресурсів, економічних умов і ресурсів, екологічних умов). Карти трудових ресурсів сільського господарства, матеріально-технічної бази, меліорації і використання земель.

Карти сільськогосподарських підприємств, спеціалізації сільськогосподарських підприємств. Карти агропромислових комплексів і продуктових підкомплексів.

Картографування галузевої структури сільського господарства. Карти землеробства (посівів, врожайності, валових зборів, затрат, реалізації продукції, ефективності виробництва). Карти видів тваринництва. Картографування інших галузей сільського господарства і підсобних промислів.

Картографування лісового господарства, умов і факторів його розвитку, територіальної організації, ефективності.

Картографування будівельної індустрії

Карти будівельної індустрії, їх значення, класифікація.

Картографування факторів і особливостей розвитку і розміщення будівельної індустрії (проектно-пошукових і будівельно-монтажних робіт, капіталовкладень, продукції будівництва, матеріально-технічної бази). Карти територіальної організації будівництва і будівельних комплексів.

Картографування транспорту та економічних зв’язків

Карти транспорту, їх значення, класифікація.

Картографування факторів розвитку транспорту. Карти транспортної сітки, засобів транспорту, його роботи. Картографування галузей транспорту (залізничного, морського, внутрішнього водного, повітряного, трубопровідного транспорту).

Картографування економічних зв’язків. Карти внутрірайонних і місцевих, кооперативних і технологічних, міжрайонних, зовнішніх, інтеграційних зв’язків. Карти зв’язків і енерговиробничих циклів.

Картографування сфери обслуговування

Карти сфери обслуговування, їх значення, класифікація.

Картографування характеристик обслуговування. Карти сітки обслуговування (в системах поселень міжселенного обслуговування, в змішаних системах). Картографування галузей сфери обслуговування (науки і освіти, охорони здоров’я, культурно-освітнього обслуговування, торгівлі і громадського харчування, комунального, побутового обслуговування, споживання населення, зв’язки, ощадної справи).

Картографування територіально-виробничих комплексів, суспільно-географічних районів, загальноекономічні карти

Картографування факторів формування і розвитку ТВК. Карти галузевої, функціональної, територіальної структури комплексів, внутрікомплексних і міжкомплексних зв’язків, типів комплексів. Картографування промислових, сільськогосподарських, агропромислових, транспортних, будівельних комплексів, комплексів культурно-побутового обслуговування.

Карти суспільно-географічних районів.

Загальноекономічні карти. Типологічний підхід при складанні загальноекономічних карт (типологія пунктів, типологічне районування). Картографування зв’язків соціально-економічних явищ.

Використання та застосування суспільно-географічних карт

Специфіка мови карт. Сприйняття карти і роль легенди. Читання суспільно-географічної карти. Інформаційна ємність карти, картографічна інформація, її трансформація суспільно-географічною картою.

Вимір на суспільно-географічній карті, застосування сучасних методів і засобів вимірювання.

Суспільно-географічна карта як засіб праці, засіб пізнання і практичної діяльності, як інструмент дослідження. Аналіз суспільно-географічної карти, атласу. Карти і текст. Картографічний метод дослідження в економічній і соціальній географії. Галузі застосування суспільно-географічних карт.

Суспільно-географічна карта і викладання географії. Виховне значення карти. Суспільно-географічна карта і формування знань про територіальні закономірності соціально-економічних явищ і процесів.

15.4. Рекомендована література

Основна.

  1. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. Підручник для студентів географічних спеціальностей. – Чернівці, 1996.

  2. Козаченко Т.І., Молочко А.М., Пархоменко Г.О. Картографічне моделювання. – К., 1999.

  3. Преображенский А.И. Экономические карты в преподавании географии. – М.: Просвещение, 1980.

  4. Шоцкий В.П. Экономическая картография: учебное пособие. – Иркутск, 1989.

Додаткова.

  1. Аэрокосмические методы в социально-экономической географии/ Под ред. Ю.Ф.Книжникова. – М.: МГУ, 1983.

  2. Баранский Н.Н., Приображенський А.И. Экономическая картография. – М.: Географгиз, 1962.

  3. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986.

  4. Евтеев О.А. Проектирование и составление социально-экономических карт: Учебник для студ. вузов, обуч. по направлениям "География", "География и картография". – М. : Изд-во Московского ун-та, 1999.

  5. Жмойдяк Р.А., Крищанович В.Я. Экономическая картография: задания для практических занятий. – Минск, 1973.

  6. Жупанський Я.І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картографування. – Львів: Вища шк., 1975.

  7. Золовский А.П. Комплексное картографирование экономики сельского хозяйства. – К.: Наук. думка, 1984.

  8. Золовский А.П., Козаченко Т.И. Картографирование продовольственных комплексов. – К.: Наук. думка, 1987.

  9. Комплексные региональные атласы. М.: МГУ, 1976.

  10. Левицкий И.Ю. Научные основы комплексного сельскохозяйственного картографирования. – М.: Недра, 1975.

  11. Лютый А.А., Малахова Н.Н. Аэрокосмическая информация в изучении и картографировании социально-экономических территориальных систем // АН СССР. Ин-т географии. – М., 1987.

  12. Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. / Державна служба геодезії, картографії та кадастру / Л.Г. Руденко (ред.). – К. : ДНВП "Картографія", 2003.

  13. Руденко Л.Г. Картографическое обоснование территориального планирования. – К.: Наук. думка, 1984.

  14. Сосса Р. І. Топографічне картографування території України (1920-2002 рр.): Бібліогр. Покажч – К. : ДНВП "Картографія", 2003.

  15. Чепкасов П.И. Разработка и составление социально-экономических карт. Учебное пособие. - Пермь, 1984.

15.5. Теми практичних занять:

  1. Складання карти густоти населення сіл за регіонами України (сп. картограми) (2 год.).

  2. Складання карти чисельності фахівців за регіонами України (сп. картодіаграми) (2 год.).

  3. Складання карти людності населення за регіонами України (значковий сп.) (2 год.).

  4. Складання карти промисловості за регіонами України (значковий сп.)(2 год.).

  5. Складання карти посівів площ технічних культур за регіонами України (точковий сп.) (2 год.).

  6. Складання загально-економічної карти регіону України (2 год.).

15.6. завдання для самостійного вивчення програмного матеріалу

Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 14 годин.

  1. Розвиток суспільної картографії в Україні (2 год.).

  2. Картографічне моделювання. Методи використання карт (2 год.).

  3. Основні засоби та способи підготовки карт суспільно-географічної тематики (2 год.).

  4. Геоінформаційні системи та технології ГІС-картографування (2 год.).

  5. Картографія і телекомунікації (2 год.).

  6. Сучасні концепції суспільно-географічної картографії (2 год.).

  7. Геозображення та сутність теорії геоіконіки (2 год.).

15.7. проміжний та підсумковий контроль

Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за такими групами тем: об’єкт, предмет, і методи дисципліни „Суспільно-географічна картографія”, основні етапи розвитку суспільно-географічної картографії, принципи методи та особливості складання карт суспільно-географічної тематики, засоби та способи суспільно-географічного картографування, особливості картографування населення та населених пунктів, картографування енергетики, картографування об’єктів обробної промисловості.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.

16. “Географія агропромислових комплексів”

(Упорядник – доц. Мезенцева Н.)

16.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета курсу “Географія АПК” – вивчення теоретико-методологічних основ та набуття практичних навичок дослідження територіальної організації АПК. Для цього необхідним є виконання таких завдань:

- розкрити теоретико-методологічні основи функціонування АПК;

- охарактеризувати основні чинники територіальної організації АПК;

- визначити особливості територіальної організації основних сфер АПК;

- проаналізувати особливості розміщення рослинницько- та тваринницько-промислових підкомплексів;

- розкрити сутність продовольчої безпеки;

- розкрити сутність та механізм функціонування агропродовольчого ринку;

- охарактеризувати товарні ринки основних видів продовольчої продукції в світі та Україні;

- проаналізувати особливості ринкової інфраструктури агропродовольчого ринку України;

- охарактеризувати розвиток малого підприємництва в агробізнесі України;

- охарактеризувати агропромислові зони та райони України;

- розкрити географію основних видів зовнішньоекономічних зв’язків АПК України.

В результаті вивчення даного спецкурсу студенти повинні

знати:

- зміст, види, форми агропромислової інтеграції;

- сутність АПК, їх типізацію за різними ознаками;

- елементи функціонально-компонентної, функціонально-територіальної та організаційно-управлінської структури АПК;

- види функціональних зв’язків АПК;

- зміст основних методів агропромислових досліджень;

- зміст чинників територіальної організації АПК;

- особливості територіальної організації основних сфер АПК;

- зміст і основні загрози продовольчій безпеці;

- механізм функціонування та структуру агропродовольчого ринку;

- елементи ринкової інфраструктури агропродовольчого ринку;

- сучасні риси світового ринку сільськогосподарської сировини та продовольства, географію основних продовольчих товарних ринків світу;

- особливості територіальної організації продовольчих товарних ринків України;

- географію малого підприємництва в агро бізнесовій діяльності України;

- зональні, локальні та азональні елементи територіальної структури АПК України;

- основні види зовнішньоекономічної діяльності в АПК України;

вміти:

- використовувати методику та різноманітні методи вивчення АПК різних ієрархічних рівнів;

- виділяти і аналізувати різноманітні групи чинників формування і розвитку АПК;

- проводити економіко-географічні дослідження продовольчих товарних ринків;

- визначати елементи територіальної структури АПК;

- оцінювати рівень продовольчої безпеки регіону.

16.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

З даної дисципліни навчальним планом передбачено читання лекцій (28 год.), проведення практичних занять (10 год.).

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу, (год)

лекції

практичні

1

2

3

4

5

1.

Вступ. Географія АПК як наука.

4

2

2

2.

Агропромислова інтеграція.

Типізація АПТК.

2

2

-

3.

Функціональна структура АПК. Функціональні зв’язки АПК.

4

2

2

4.

Умови та фактори територіальної організації агропромислового виробництва.

2

2

-

5.

Особливості територіальної організації основних сфер АПК.

2

2

-

1

2

3

4

5

6.

Галузева структура АПК.

2

2

-

7.

Продовольча безпека.

4

2

2

8.

Агропродовольчий ринок.

2

2

-

9.

Світовий ринок сільськогосподарської сировини та продовольства.

2

2

-

10.

Агропродовольчий ринок України.

2

2

-

11.

Мале підприємництво в агробізнесі України.

2

2

-

12.

Агропромислове районування України.

6

4

2

13.

Зовнішньоекономічні зв’язки АПК України.

4

2

2

Разом

38

28

10

16.3. ПРОГРАМА дисципліни

Вступ

Географія АПК як суспільно-географічна наука. Об’єкт вивчення географії АПК. Предмет вивчення географії АПК. Історія становлення та розвитку географії АПК. Значення географії АПК. Основні завдання географії АПК.

Зв’язок географії АПК з іншими науками. Методи дослідження географії АПК.

Структура курсу. Оцінка навчально-методичної літератури, статистичної та картографічної інформації.

АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ. ТИПІЗАЦІЯ АПТК

Сутність агропромислової інтеграції. Горизонтальна агропро­мислова інтеграція. Вертикальна агропромислова інтеграція. Агропромисловий цикл виробництв. Стадії агропромислового циклу виробництв. Аспекти агропромислової