Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Рабочая программа'
  Рабочая программа по алгебре для 7 класса составлена в соответствии с федеральным компонентом Государственного стандарта основного общего образован...полностью>>
'Конкурс'
XII Международный симпозиум«Энергоресурсоэффективность и энергосбережение»РЕЗОЛЮЦИЯ КОНФЕРЕНЦИИ:«ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ КООПЕРАЦИЯ - ЭНЕРГОСБЕРЕГАЮЩИЕТЕХНОЛОГ...полностью>>
'Сказка'
Отпустил он рыбку золотую И сказал ей ласковое слово: "Бог с тобою, золотая рыбка! Твоего мне откупа не надо; Ступай себе в синее море, Гуляй та...полностью>>
'Публичный отчет'
Ознакомление студентов с основами математической физики как важным современным разделом высшей математики, изучающего общие свойства, применения и ме...полностью>>

Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

5.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою спецкурсу є набуття студентами знань про процес формування і розвитку суспільно-географічного знання, його змісту, основних напрямків та конкретних теоретико-методологічних досягнень в розрізі діяльності окремих вчених та наукових шкіл – від античних часів до початку ХХІ століття. При цьому головна увага звертається на формування і розвиток української національної суспільно-географічної школи. Одночасно дисципліна має світоглядне, культурно-виховне і патріотичне значення.

У результаті вивчення даного спецкурсу студенти повинні:

знати:

- основні періоди розвитку суспільно-географічного мислення на загальноісторичному і культурному фоні життєдіяльності людей;

- географічні (суспільно-географічні) ідеї в античний і середньовічний період;

- географічні дослідження та їх ідеї у XVII-XVIII ст.;

- розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у ХІХ ст.;

- стан економіко-географічних досліджень в Україні у ХХ ст., зокрема аргументи реформування і подальшого розвитку української економіко-географічної школи (А. Синявський, К.Воблий, В.Садовський, В.Кубійович та інші вчені – у 20-30-х роках; О.Діброва, П.Першин, А.Ващенко, І.Мукомель, О.Смирнов – у 50-60-х роках; М.Паламарчук, І.Твердохлебов, М.Ігнатенко, Ф.Заставний – у 70-80-х роках; сучасні доктори географічних наук – 90-х років ХХ – початку ХХІ сторіччя);

- оцінку галузевих, міжгалузевих та комплексних соціально- та економіко-географічних досліджень, їх конструктивний аспект;

- систему підготовки наукових суспільно-географічних кадрів;

- регіональну організацію суспільно-географічних досліджень в Україні (наукові напрямки та їх лідери);

- основну суспільно-географічну літературу;

вміти:

- давати оцінку процесам становлення і розвитку суспільно-географічного мислення;

- аналізувати і узагальнювати науковий доробок провідних українських та зарубіжних вчених – суспільних географів, їх наукових шкіл – запоруку подальшого розвитку всіх аспектів суспільної географії у незалежній Україні.

5.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва теми

Кількість годин

Розрахунок навчального часу (год.)

лекції

практичні

1

2

3

4

5

1.

Вступ: зміст, завдання та особливості курсу. Географічні ідеї в античний і середньовічний періоди.

4

2

2

2.

Географічні ідеї у XVII-XVIII столітті. Зародження економіко-географічних досліджень.

8

4

4

3.

Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у ХІХ ст. Формування нових напрямків розвитку економічної географії.

8

4

4

1

2

3

4

5

4.

Формування української економіко-географічної школи. Основні напрямки розвитку української економічної географії в першій половині ХХ ст.

Значення праць С.Рудницького, К.Воблого, А.Синявського,, В.Садовського, В.Кубійовича та ін у 20-30-х роках ХХ ст.

10

4

6

5.

Економіко-географічні дослідження у 50-80-х рр. Провідні науковці-лідери О.Діброва, А.Ващенко, І.Мукомель, О.Смирнов, М.Паламарчук, І.Твердохлебов, М.Ігнатенко, Ф.Заставний та інші.

Розвиток галузевих і міжгалузевих суспільно-географічних досліджень.

Оцінка комплексних і прикладних досліджень.

12

6

6

6.

Суспільно-географічні дослідження у 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст.

4

2

2

7.

Територіальна організація суспільно-географіч­них досліджень в Україні

на початку ХХІ ст.

8

4

4

8.

Система підготовки в Україні кадрів (суспільних географів) вищої кваліфікації. Суспільні географи – члени державних та громадських академій наук, громадських організацій та наукових форумів.

2

2

-

Разом

56

28

28

5.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Вступ

Об‘єктивна необхідність спецкурсу як засобу реалізації генетичного підходу при підготовці суспільного географа в умовах становлення незалежної України.

Завдання спецкурсу та його особливості, зумовлені складністю виділення суспільно-географічної інформації із загальнонаукової та загальногеографічної; минулим територіальним розчленуванням України; політичною переоцінкою російського впливу на суспільно-географічну думку в Україні та недооцінкою теоретико-методологічного доробку українських вчених, що працювали в Україні та за її межами; необхідністю поєднання процесу розвитку цієї думки із загальноісторичним фоном життєдіяльності людей.

Зміст і принципова структура курсу, його зв‘язок з теорією суспільної географії, історичною суспільною географією, історією географічних відкрить та іншими суспільно-географічними дисциплінами.

Три основні якісні періоди розвитку суспільно-географічного мислення: 1) стихійно-описовий (від античних часів і до кінця XVI ст.); 2) цілеспрямовано-описовий (XVII - XVIII ст.); 3) власне економіко-географічний (XIX - XX і початок XXI ст.). Третій етап розглядається в плані становлення і розвитку української економіко-географічної школи.

Світоглядне, культурно-виховне і патріотичне значення курсу.

Оцінка основних джерел рекомендованої літератури.

Географічні ідеї в античний і середньовічний періоди

Зародження географії у давніх державах Сходу, зокрема в країнах Середземномор‘я - Фінікії, особливо в Греції і Римській імперії. Розвиток математико-географічного і описово-країнознавчого напрямків у давній Греції: роль наукових центрів (Мілет, Афіни, Олександрія) та досліджень Геродота, Гіпократа, Арістотеля, Ератосфена. Геродот про Скіфію (Сколотію) та її жителів.

Розвиток географічних ідей за часів Римської імперії у “Географії” Страбона, у працях Клавдія Птоломея та інших.

Середньовічна географія у Західній Європі та країнах Сходу (Арабського халіфату). Значення праць арабських вчених (Аль-Масуді, Аль-Біруні, Ібн-Баттута, Абу-Гамід та ін.). Роль Ганзійського Союзу та Монгольської імперії у розвитку досліджень-подорожей (Плано Карпіні, Віллем Рубрук, Марко Поло).

Стародавнє заселення території України і первісні географічні знання. Географічні відомості про українські землі. Географічні знання (ідеї) за часів Київської Русі, литовської та козацької держави та їх джерела (літописи, патерики, апокрифи, псалтирі тощо). Розширення зовнішніх зв‘язків та інтересу іноземців до України.

Значення для розвитку господарства, науки і освіти формування української народності та утворення етнічного ядра українського народу у XIV - XV сторіччі.

Європейські хроніки XV - XVI століть про українські землі (Жільбер де Ланнуа, Джозафат (Йосафат) Барбаро, Альберт Кампензе, Зигмунд Герберштайн, М.Меховський (Меховіта), М.Литвин, Еріх Ляссота, Блез де Віженер, Себастіан Мюнстер, М.Кромер, М.Стрийковський та ін.). Країнознавча діяльність Юрія Дрогобича (Котермака).

Картографічна інформація про Україну. Становлення середньої та вищої школи і книгодрукування в Україні. Роль братських шкіл, колегій та Острозької і Замойської академій.

Вплив епохи великих географічних відкрить на розвиток географічних знань (Васко да Гама, А.Нікітін, Христофор Колумб, Амеріго Веспуччі, Бальбоа, Магелан, пошуки нових морських шляхів, колонізація Сибіру тощо). Перетворення географії в одну з найважливіших галузей знань.

Географічні дослідження та їх ідеї у XVII - XVIII сторіччях

Основні передумови формування географічної думки в Європі: вплив емпіричного природознавства та швидкий розвиток капіталістичних відносин.

Дальший розвиток концепції теоретичної географії Бернхардом Вареном (Varenius) в його книзі “Географія генеральна” (1650 р.).

Вплив ідеалістичної філософії Еммануїла Канта, політекономічних праць Вільяма Петті, соціологічних ідей Шарля Монтеск‘є і Томаса Мальтуса на розвиток географії та економічної географії. Розвиток “політичної арифметики” і описового державознавства (“камеральної статистики”) Ахенваля і Бюшінга.

Особливості розвитку російської географії у XVII - XVIII сторіччях у зв‘язку з посиленою колонізацією України, виходом Росії до Азовського і Чорного морів.

Розвиток комплексних географічних досліджень в працях С.П.Крашенінникова, економіко-географічних в працях І.К.Кирилова, В.М.Татіщева, М.В.Ломоносова, М.Д.Чулкова, Х.А.Чеботарьова, С.І.Плещеєва та ін. Країнознавчі праці Д.Кантемира та Б.Вахушті. Поява економічної географії як нової галузі знань.

Складне геополітичне становище України у XVII ст., поділ її території між - Польщею, Росією, Австрією, Молдовою, Туреччиною та Кримським ханством. Картографічні і географічні дослідження України Г.Л. де Бопланом, Т.Маковським та іншими.

Козацька держава, її зовнішні політичні та економічні зв‘язки з іншими країнами. Ліквідація Росією козацької держави та Гетьманщини у XVIII ст.

Початок промислового розвитку України в складі Росії і Австрії. Високий рівень освіти в Україні, її вплив на російську культуру. Роль Києво-Могилянської академії (1632 р.) та Львівського університету (1784 р.).

Економіко-географічні дослідження України членами Російської академії наук, а також у переписних книгах міст, повітів і губерній. “Рум‘янцевський опис” 1765-1769 рр. Геодезичні і картографічні дослідження України у XVIII ст.

Початок країнознавчого вивчення українцями інших земель В.Григоровичем-Барським та М.Козачинським.

Розвиток географічних досліджень та становлення економіко-географічної науки у XIX ст.

Особливості наукового пошуку в Європі у першій половині XIX ст. Вплив промислового перевороту на розвиток новітньої географії, що супроводжувався становленням економічної географії. Роль філософії Гегеля, політичної економії А.Сміта і Д.Рікардо, географічних ідей О.Гумбольдта, К.Ріттера, Й.Тюнена та ін. в цьому процесі.

Економіко-географічний синтез в працях К.І.Арсеньєва. Значення праць К.Ф.Германа, М.П.Огарьова, Д.П.Журавського, П.П.Чубинського, а також земських статистиків, етнографів та військових картографів.

Прискорений розвиток в Європі аналітичних географічних досліджень у другій половині XIX ст. Формування природничо-географічного, економіко- (антропо-) географічного, ландшафтного і хорологічного напрямків. Антропогеографічні ідеї в працях Ф.Ратцеля, Ф.Ріхтгофена, К.Дове, К.Заппера, Р.Лютгенса, К.Ріттера. Країнознавчі праці Є.Реклю і Л.Мечникова. Ідеї географічного ландшафту в працях П.Відаль де ла Блаша, О.Шлютера та ін. Хорологічна концепція А.Геттнера. Оцінка праць Х.Д.Маккіндера, Г.Г.Чісхольма, А.Вебера, В.Готца та інших.

Прискорений розвиток російсько-українських економіко-географічних досліджень у другій половині XIX ст., широке поширення терміну “економічна географія”. Формування нових напрямків розвитку економічної географії: етногеографічного, комерційно-географічного, галузево-статистичного, антропогеографічного та районного.

Етногеографічні дослідження В.Б.Антоновича, М.П.Драгоманова, П.П.Чубинського та його послідовників.

Комерційна географія в працях В.П.Безобразова, В.І.Чеславського, А.П.Суботіна, В.П.Семенова-Тяньшанського.

Розвиток галузево-статистичного напрямку в працях В.Е.Дена, О.Ф.Фортунатова, В.В.Докучаєва.

Розвиток антропогеографічних ідей в працях Д.М.Анучина, О.І.Воєйкова та В.П.Семенова-Тяньшанського.

П.П.Семенов-Тяньшанський - основоположник районного напрямку. Д.Ріхтер, О.Ріттіх, Д.Тімірязєв та Д.Менделєєв як його послідовники.

Економіко-географічна вивченість території України у загальноросійських виданнях (“Географічний словник Російської імперії”, багатотомна “Росія” (т.7 і 14), а також в працях земських статистиків, членів різних наукових товариств. Організація у 1873р. Південно-Західного відділу Російського (фактично українського) географічного товариства (м.Київ) та Наукового товариства ім. Шевченка (м.Львів), створення університетів.

Економіко-географічні дослідження західно-українських земель в працях вітчизняних та зарубіжних авторів.

Відомі українські вчені, культурні та політичні діячі на російській службі (А.П.Заблоцький-Десятовський).

Розвиток економіко-географічних досліджень в Україні у XX ст.

Формування і подальший розвиток української економіко-географічної школи

Зародження на початку XX ст. української економіко-географічної школи, її наукові джерела (праці відомих економістів, зокрема політекономів, статистиків, фахівців з окремих галузей народного господарства; антропогеографічні та етнографічні дослідження; інші географічні відомості). Підготовка серії навчальних посібників з економічної географії для різних типів шкіл та вузів, створення навчального Географічного інституту в Києві, в якому були кафедри економічної і культурної географії.

Основні етапи розвитку цієї школи: дореволюційний, довоєнний, післявоєнний (50-60, 70-80 і 90 роки) та незалежний (з 1991 р.). Особливості розвитку економічної географії за радянські часи: посилення її зв‘язків з практикою, інтенсивна підготовка кадрів, ідеологізація, замовчування та огульна критика зарубіжної соціальної географії.

Розвиток у перші роки радянської влади галузево-статистичного напрямку, його трансформація у районний і комплексно-прикладний.

Вплив робіт Держплану СРСР і УРСР, праць науковців московської та ленінградської шкіл, комісій з вивчення народного господарства при ВУАН на розвиток української економічної географії. Оцінка дискусій на початку 30-х років щодо предмету вивчення цієї науки. Заходи з розширення підготовки економіко-географічних кадрів. Утворення в 1927 р. Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, кафедр економічної географії у вузах, Ради з вивчення продуктивних сил УРСР (1936 р.) та відділу економічної географії в Інституті економіки АН УРСР.

Комерційна географія в працях В.В.Кістяковського.

Академік С.Л.Рудницький - фундатор української географії, його внесок у розвиток антропогеографії. Економіко-географічний внесок його соратників та учнів.

Академік К.Г.Воблий - фундатор української економічної географії, оцінка його творчого та організаційно-управлінського доробку. Внесок у розвиток цієї науки його соратників, послідовників та учнів.

Розвиток української географії у 40-70 рр., її участь у відбудові народного господарства, освіти та культури. Оцінка 2-томної праці “Нариси економічної географії УРСР” (1949, 1952 рр.), монографії “Українська РСР” (ч.1 - 1957; ч.2 - 1958 рр.), підручника О.Т.Діброви - “Географія Української РСР” (1954, 1958 рр.). Економіко-географічна оцінка робіт, виконаних під керівництвом акад. П.М.Першина, А.Т.Ващенка, І.Ф.Мукомеля, О.М.Смирнова та інших. Розвиток економічної картографії, захист кандидатських і докторських дисертацій.

О.Т.Діброва - лідер розвитку української економічної географії у 50-60-х роках, його навчально-методичний, науковий та організаційно-управлінський внесок. Основна оцінка наукового доробку його соратників, послідовників та учнів.

Подальший розвиток економіко- та соціально-географічних досліджень в Україні у 70-80-х роках. Підготовка наукових кадрів.

М.М.Паламарчук - лідер дальшого розвитку економічної і соціальної географії, його науковий, педагогічний, організаційний та методичний внесок. Оцінка наукового доробку його соратників, учнів та послідовників.

Переростання у 90-х роках соціально-економічної географії в суспільну, продовження традиційних та поява нових напрямків суспільно-географічних досліджень в умовах незалежності України. Кадровий науковий потенціал суспільної географії, оцінка основних праць.

Класифікація всіх суспільно-географічних досліджень в Україні на галузеві (аналітичні), міжгалузеві, комплексні і прикладні (синтетичні) та науково-методичні.

Оцінка галузевих економіко-географічних досліджень. Розвиток в Україні географії природних ресурсів і природокористування. Розвиток досліджень питань географії населення і розселення. Українська урбаністика і руралістика.

Інтенсивний розвиток досліджень з географії промисловості, нові теоретико-методологічні підходи. Вивчення промислових вузлів України. Картографічне моделювання промислових комплексів.

Розвиток агрогеографічних досліджень, їх нові напрямки. Картографування сільського господарства. застосування нових методів дослідження цієї галузі.

Транспортно-географічні дослідження, їх розвиток, напрямки і результати. Нові напрямки галузевих досліджень: географія сфери обслуговування та споживання, рекреаційна географія, географія торгівлі, науки і культури, політична географія тощо.

Підготовка кадрів з усіх цих напрямків, у першу чергу наукових.

Міжгалузеві економіко-географічні дослідження. Високий рівень розробки проблеми в Україні. Класифікація міжгалузевих утворень.

Економіко-географічна вивченість агропромислової і лісопромислової інтеграції, машинобудівного, паливно-енергетичного, хімічного, курортно-рекреаційного та водогосподарського комплексів України. Картографування міжгалузевих утворень. підготовка наукових кадрів з цієї проблеми.

Комплексні соціально-економічні дослідження, що охоплювали Україну в цілому, економічні і соціально-економічні райони, окремі області та великі міста, теоретико-методологічні проблеми.

Розробка і широке застосування системного підходу і структурного аналізу та синтезу, математико-географічних методів, моделювання.

Розвиток теорії господарського комплексоутворення. Роль Інституту географії НАН України у розвитку комплексних соціально-економічних досліджень.

Розвиток досліджень з економічного в соціально-економічного районування України (на макро-, мезо- і мікрорівнях). Основні дослідження Донецько-Придніпровського, Південно-Західного і Південного економічних районів. Проблема сучасного суспільно-географічного районування України.

Економіко та соціально-географічна вивченість адміністративних областей і міст України.

Комплексне суспільно-географічне вивчення території України на мікрорівні.

Комплексний підхід до вивчення України у вузівських і шкільних навчальних посібниках.

Конструктивно-географічні дослідження в Україні.

Формування та розвиток суспільно- та еколого-географічних досліджень в Україні.

Комплексні дослідження зарубіжних країн. Розвиток науково-методичних досліджень в Україні.

Спеціалізовані вчені ради та підготовка кадрів високої наукової кваліфікації з усіх напрямків суспільно-географічних досліджень.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки 0304 «Право» для студентів юридичного факультету

    Документ
    завідувач відділу проблем галузевого і територіального управління ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, доктор економічних наук, професор, академік НААН України Кропивко М.
  2. План підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за кредитно-модульною системою 30 > План навчального процесу 30 > Структура навчального плану 33 > Нормативні навчальні дисципліни 35 1 Цикл гуманітарної підготовки 35

    Документ
    Інформаційний пакет: напрям підготовки 0502 “Менеджмент” (спеціальність “Менеджмент організацій” освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр).– Рівне: НУВГП, 2008.
  3. Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6 (1)

    Документ
    для студентів 3 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.
  4. Дприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6 (2)

    Документ
    для студентів 4 курсу факультету правового забезпечення підприємницької діяльності та психології з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» галузі знань 0301 «Соціальні науки» напряму підготовки 6.
  5. Програма І робоча програма навчальної дисципліни «історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки «Туризм»)

    Документ
    Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Історія туризму» (для студентів за напрямом підготовки 0504 «Туризм» спеціальності 6.050400 «Туризм»).

Другие похожие документы..