Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Работа выполнена в Государственном образовательном учреждении высшего профессионального образования «Ростовский государственный экономический универс...полностью>>
'Решение'
1 .11.Зачтено Гаврилов АА 3+ , 3-/3- / / /3 / /3 /4 + .01.1 .Зачтено 3 Егоров НП 3, / /3- О / / / / / /3 / / / / / /3 /3 + 09.0 .1 Зачтено 4 Корзун ДД...полностью>>
'Документ'
Вип. 4. (2006–2008) / М-во культури і туризму України, Харк. держ. акад. культури, Бібліотека ; [уклад.: С. В. Євсеєнко, О. М. Левченко ; під ред. С....полностью>>
'Документ'
Органы, осуществляющие финансовый контроль в РФ. Сущность и принципы бюджетного устройства. Государственный кредит: сущность, значение, формы, методы...полностью>>

Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Серія „Академіки АПН України”
Випуск 12


ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ КРЕМЕНЬ –

ФІЛОСОФ, УЧЕНИЙ, ОСВІТЯНИН, ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ

БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

Київ – 2007

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

СЕРІЯ “АКАДЕМІКИ АПН УКРАЇНИ”

ВИПУСК 12

ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ КРЕМЕНЬ –

ФІЛОСОФ, УЧЕНИЙ, ОСВІТЯНИН, ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ

БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

2-ге видання, доповнене

Київ – 2007

УДК 016 Кремень

ББК 91.9:74

К 79

У біобібліографічному покажчику із серії „Академіки АПН України” представлено науковий доробок Василя Григоровича Кременя, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України та АПН України, Академії політичних наук України, іноземного члена Російської академії освіти і Російської академії соціальних наук, академіка і президента АПН України, президента товариства „Знання” України, який налічує 493 друковані праці за останні 18 років (1990–2007). До другого, доповненого видання ввійшли монографії, навчально-методичні посібники, підручники, довідкові видання, статті, вміщені в наукових збірниках, матеріали наукових конференцій та публікації в періодичній пресі, як вітчизняній, так й зарубіжній. До покажчика ввійшла також література про наукову й громадську діяльність В. Г. Кременя за цей період (всього – 249 документів), законодавчі та нормативно-правові документи України (всього –199 документів), підготовлені за участю В.Г. Кременя.

Покажчик адресовано педагогічним та науково-педагогічним кадрам, бібліотекарям, студентам та всім, хто цікавиться питаннями розвитку педагогічної науки , освіти, філософії та політології.

Рекомендовано до друку Вченою радою

Державної науково-педагогічної бібліотеки України

імені В. О. Сухомлинського

21.12.2007 року. Протокол № 12.

Упорядники:

Пономаренко Л. О., завідувач відділу наукової бібліографії

Ніколюк Л. І., науковий співробітник

Вступна стаття

Науковий редактор

Ткаченко Л. І., член НСЖ України

Рогова П. І., канд. іст. наук, директор ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Бібліографічний редактор

Пономаренко Л. О., завідувач відділу наукової бібліографії

© Державна науково-педагогічна бібліотека України

імені В. О. Сухомлинського, 2007

ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ КРЕМЕНЬ


Від упорядників

У дванадцятому випуску покажчика із серії „Академіки АПН України” представлено науковий доробок Василя Григоровича Кременя, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України, президента АПН України, академіка Академії політичних наук України, іноземного члена Російської академії освіти і Російської академії соціальних наук, президента товариства „Знання” України, який налічує 493 друковані праці за останні 18 років (1990–2007). Це друге доповнене видання, до якого ввійшли монографії, навчально-методичні посібники, підручники, довідкові видання, статті, вміщені в наукових збірниках, матеріалах наукових конференцій та публікації в періодичній пресі. До покажчика ввійшла також література про наукову й громадську діяльність В. Г. Кременя за цей період (всього – 249 документів), законодавчі та нормативно-правові документи України за 2000–2005 рр. (всього – 199 документів).

Структуру покажчика розроблено з додержанням чинних рекомендацій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського „Биобиблиографический указатель: Рекомендации по составлению и оформлению” (1988).

Покажчик відкриває ґрунтовна стаття Л. І. Ткаченко „До наукових і громадянських вершин”, що ознайомлює читача з життєвим шляхом, науково-педагогічною й громадською діяльністю вченого. Творчу біографію академіка продовжує перелік основних дат життя і діяльності, які подано в прямій хронології. Після зазначеного року йде короткий запис основної події.

Покажчик складається з чотирьох розділів.

Розділ „Покажчик праць В. Г. Кременя” містить бібліографічні описи праць. Їх згруповано й розміщено в хронологічному порядку – за прямою хронологією з виділенням років видання, а в межах року – за видами документів, а саме:

  • книги та брошури українською й російською мовами, далі іноземними мовами;

  • статті та інші матеріали з неперіодичних видань і видань, що продовжуються, серед них і з газет (мовний принцип розташування такий самий);

  • рецензії (помітка „Рец.”);

  • реферати (помітка „Реф.”);

  • видання, де вчений є упорядником, укладачем чи одним із укладачів (помітка „Упоряд.”);

  • праці, у підготовці яких вчений брав участь як головний або відповідальний редактор, голова або член редколегії (помітка „Ред.”);

  • видання, де вчений є відповідальним за випуск (помітка „Відп. за вип.”).

Документи одного виду згруповано за зведеним українсько-російським алфавітом.

Розділ „Література про життя й діяльність вченого” відображає публікації про життєвий шлях, науково-педагогічну й громадську діяльність Василя Григоровича. Матеріал розміщено в хронології, а в межах року – за алфавітом прізвищ авторів або назв праць.

У розділ „Реформування освіти в Україні: законодавчі та нормативно-правові документи України, у підготовці яких брав участь В. Г. Кремень” ввійшли Закони України та накази й рішення Міністерства освіти і науки України, яке очолював на той час В. Г. Кремень. Ці важливі документи (всього 199) запустили механізм втілення інноваційних процесів у освітянській галузі, ініціатором яких є науковець і державний діяч В. Г. Кремень, сприяючи підготовці до інтеграції освіти України в європейський освітній простір. Документи розміщено в прямій хронології їх публікації з виділенням років, а в межах року – за алфавітом назв.

Розділ „В. Г. Кремень – редактор періодичних видань з питань педагогіки, психології та бібліотекознавства” містить бібліографічні описи журналів та газет, у підготовці яких бере участь вчений. Бібліографію розміщено за алфавітом назв видань.

Допоміжний апарат біобібліографічного посібника представлено:

  • іменним покажчиком, в якому наведено прізвища співавторів, упорядників, редакторів, авторів рецензій та інших осіб, відомості про яких є в бібліографічних записах;

  • алфавітним покажчиком назв праць В. Г. Кременя та праць за редакцією вченого;

  • алфавітним покажчиком назв міжнародних і всеукраїнських з’їздів, конференцій, семінарів, круглих столів, у яких брав участь В. Г.  Кремень (їхні дати й місце проведення іноді не вказано);

  • переднім словом;

  • схемою групування (зміст).

Бібліографічний опис і скорочення слів здійснено за чинними в Україні стандартами. Квадратні дужки застосовано тоді, коли або не було заголовку до матеріалу, або треба було для розкриття змісту доповнити назву певної статті чи навести інші важливі відомості. Розкриттю матеріалів сприяють й анотації до бібліографічних описів розділу „Література про життя й діяльність вченого”.

Для підготовки покажчика було використано фонди Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України та інших державних бібліотек. Публікації, що увійшли до покажчика, було переглянуто de visu.

Покажчик адресовано педагогічним та науково-педагогічним кадрам, бібліотекарям, студентам і всім, хто цікавиться питаннями педагогічної науки, освіти, філософії та політології.

ДО НАУКОВИХ І ГРОМАДЯНСЬКИХ ВЕРШИН

Василь Кремень – науковець і державний муж, широко знаний в Україні і за її межами. Його ім’я відоме в багатьох країнах, де Василь Григорович як міністр, а пізніше як видатний діяч і президент Академії педагогічних наук України представляв освіту і науку незалежної Української держави, освіту, яка, увібравши найкраще з багатовікової своєї історії, прагне відповідати запитам сьогодення, а ще більше – вимогам майбутнього глобалізованого, світового співтовариства.

Нові часи розвитку людства в ХХІ ст. вимагають і створюють виняткових особистостей, які поєднують наукову точність і виважену прогностичність мислення, інноваційність думки зі здатністю до своєчасної рішучої дії. Період змін висуває свого лідера, який бачить шлях розв’язання проблем, уміє знайти точку опори, що стає відліком нової доби для цілої нації. Саме таким і, здається, саме для цього Україна виховала Василя Кременя.

Доктор філософських наук, професор, дійсний член Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, Академії політичних наук України, іноземний член Російської академії освіти, Російської академії соціальних наук, повний кавалер ордена «За заслуги» Василь Кремень чи не найвідоміший і найшанованіший громадянин України: людина, що піднесшися до вершин наукової думки і державотворення, зробила для свого народу й держави так багато.

Син селянина, Василь Григорович приступив до трудового життя у колгоспі, на рідній землі. А розпочиналося воно для мешканців села рано, ще в дошкіллі. От і для Василька – пастушка, погонича на косовиці, помічника механізатора – відповідно до віку і, як тоді казали, „виробничої необхідності”, відкривалася дорога невтомного трудівника. Ця нелегка, але звична для селян праця загартовувала характер, виховувала силу волі, відповідальність за доручену справу і за своє дане батьками й Богом життя.

У повоєнному селі Любитовому Кролевецького району Сумської області, де народився майбутній міністр, не було не тільки повної середньої школи, а й навіть електрики. Проте була річка Любитовка, яка чистими своїми водами віддзеркалювала одвічну небесну глибінь, райдужними бризками дитячих ігор випромінювала одвічний оптимізм сонця, яке завжди долає хмари. Неподалік від рідного села височіли місцеві гори, які взимку, вкриті колючим настом, випробовували саморобні лижі й водночас юначу сміливість та настирність. Василь брав участь у спортивних змаганнях практично з усіх видів спорту аж до обласного рівня й обов’язково перемагав, у крайньому разі був призером. Навчання, спорт, шкільне життя – все захоплювало Василя, бентежило нестримну уяву. У довгі зимові вечори дарувала насолоду книжка, яка зосереджувала й загострювала думку, спрямовувала увагу. Розмірковуючи над складними проблемами людського існування, він ще учнем перечитав усі книжки сільської бібліотеки, яка налічувала понад тисячу томів.

У сім’ї, як загалом і в суспільстві на той час, цінували грамоту, поважали професіоналізм. Батько, Григорій Мусійович, і мати, Варвара Іванівна, попри всі життєві труднощі війни та повоєнного лихоліття, прагнули до освіти й освіченості. Тому, звичайно, у сім’ї Кременів мрія про Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка не була випадковою. Праця, життєвий устрій, суспільні відносини – все наштовхує Василя на роздуми, формує захоплення складними сферами – політекономією і філософією. Пристрасть до розмірковування й узагальненого мислення бере гору: так, філософський! Але незважаючи на золоту медаль середньої школи, не одразу вдалося підкорити омріяний Олімп. І ще рік майбутньому студентові головного університету України довелося мужніти, працюючи слюсарем автопарку в Конотопі.

Завзятість і наполегливість сільського юнацтва у навчанні добре відома, тому здібний до наук і впертий у досягненні мети Василь Кремень швидко стає кращим студентом. Поважав такі якості в молодому поколінні Володимир Іларіонович Шинкарук, на той час декан філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який гуртував здібну молодь навколо всесвітньо відомої Київської наукової філософської школи. Саме цього видатного українського вченого-філософа Василь Григорович пізніше назве своїм головним, крім батьків, наставником і вчителем, а себе – філософом школи Шинкарука.

Чи мріяв у роки студентства хлопчина з далекого Любитового про майбуття академіка? Але був упевненим у тому, що справжнім науковцем можна стати лише продовжуючи шлях навчання і самовдосконалення. Було велике бажання іти далі у велику науку, а разом з тим – усвідомлення недостатності здобутої освіти. Тому аспірантура і захист кандидатської в університеті ім. Т. Г. Шевченка стали логічним продовженням життєвої лінії. З рідним університетом пов’язані й викладацька діяльність і перша відповідальна посада – заступник декана філософського факультету.

Гострий розум, життєва енергія, природнє лідерство – ці риси вплинули на подальшу долю молодого філософа. Майже десять років Василь Григорович обіймає посади в ЦК КП України і ЦК КПРС, де опікується проблемами розвитку освіти і науки. Ця непроста діяльність дозволяла бачити проблеми об’ємно і наскрізно, а чесна й відверта натура науковця змушувала шукати відповідей на злободенні запити суспільства пізнього соціалізму. Цим і зумовлений спектр подальших наукових студій В. Г. Кременя.

Докторська дисертація, тему якої високий партійний посадовець обирає абсолютно свідомо і відповідально, присвячена дослідженню співвідношення колективності та індивідуальності в площині думки і в реальній практиці. Наукові дослідження вченого підтверджують висновки про необхідність відійти від старих часів, коли абсолютизація самих по собі потрібних колективних начал, доведення їх до крайності призводили до деіндивідуалізації особистості, розвиткові якої не приділялося достатньо уваги. Зазначений процес був характерним як для суспільства в цілому, так і для освіти зокрема. Саме в докторській дисертації, яку було захищено в 1991 році, Василь Кремень обгрунтовує термін «тоталітаристський колективізм», проводить глибокий аналіз минулого і сьогодення через призму колективності й індивідуальності. Власне на основі цього дослідження Кремень-філософ окреслює проблеми минулого суспільства радянського соціалізму, а також завдання нового, нинішнього суспільного устрою, і зокрема освіти.

Судилося долею, що якісно нове розуміння основоположних життєвих принципів Василь Григорович реалізував на практиці вже у своїй державі – незалежній Україні, коли 1992-го почав працювати в Інституті стратегічних досліджень України. Тоді ж прийшло й усвідомлення, що формування самодостатньої розвиненої особистості – ключ до змін у суспільстві, до того ж не поверхових, а глибинних. Саме це є шляхом до сталої демократії, ефективного ринку, а отже й успішної держави.

Формування розвинутої особистості, безумовно, – справа освіти. Отже, на часі – її реформування і модернізація, тож – піднесення української науки до нових рубежів. Вочевидь саме ці глибокі переконання щодо методологічних засад розвитку країни приводять до того, що Василь Кремень – на той час уже президент АПН України і член президії НАН України, депутат Верховної Ради – погоджується вийти на «рубіж вогню» у перебудові свідомості особистості й суспільства і стає міністром освіти і науки України.

Чітке розуміння міністром Кременем мети і шляхів модернізації освітньої діяльності вибудовується на глибоких філософських підвалинах і теоретичному обґрунтуванні проблем Кременя-науковця. Від висновків він переходить до дії. Основні напрями розвитку освіти України розкрито в його доповіді на ІІ Всеукраїнському з’їзді освітян (2001 р.), у Національній доктрині розвитку освіти, авторський колектив якої він очолював, численних публікаціях. Практичні кроки, здійснені під його керівництвом, були концептуально цілісними і логічно продовжували теоретичні дослідження. Саме з його ініціативи в країні відбувається активний процес переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки толерантності, освітня система України наближається до освітніх систем розвинутих європейських країн, втілюється в життя інноваційна державна політика в галузях освіти і науки.

Загальноосвітня школа переходить до нового змісту та дванадцятирічного навчання. Запроваджено вивчення іноземної мови з другого класу. Українська мова як державна вивчається всіма учнями. Навчальні досягнення оцінюються позитивною дванадцятибальною шкалою. Обґрунтовується перехід старшої школи до профільності. Істотно збільшилась кількість студентів вищих навчальних закладів. В основному здійснено комп’ютеризацію загальноосвітніх закладів. Розпочато виконання програми „Шкільний автобус”. Прийнято програму з виготовлення та постачання до навчальних закладів обладнання нового покоління для вивчення природничо-математичних та технологічних дисциплін. Розпочато експеримент із впровадження зовнішнього незалежного тестування школярів.

Системні зміни відбуваються і у вищій освіті України. Вища школа була підготовлена до входження у Болонський процес, приєднання до якого сталося в травні 2005 року. Впродовж декількох років було підготовлене отримання позики Світового банку для розвитку освіти України, що розпочалося з 2006 року. Істотно збільшилась кількість студентів вищих навчальних закладів.

Переміни торкнулися й економічної сфери галузі. Зросло фінансування науки і освіти. Утверджуються нові форми її організації, в тому числі технопарки. Повністю ліквідовано заборгованість із заробітної платні вчителям і науковцям. Значно поліпшено умови роботи викладачів, стипендія студентів тільки в 2004 р. зросла більш ніж удвічі.

Саме за керівництва галуззю міністра Кременя В.Г. відбувся злам у свідомості суспільства щодо доленосної функції освіти і науки.

Як підсумок багаторічної практичної діяльності в освітній галузі і боротьби з примарами минулого за кращу долю України, у 2005 році вийшла монографія Василя Григоровича Кременя „Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати”. В ній – довгострокові плани модернізації, їх аналітично-прогностичне обґрунтування і напрями практичного здійснення.

Але освітянськими проблемами далеко не вичерпуються інтереси В. Г. Кременя, науковця і громадянина. У 1992 р., одразу після повернення з Москви, Василь Григорович обіймає посаду заступника директора з наукових досліджень і завідувача відділу методології соціально-політичного розвитку Інституту стратегічних досліджень при Президентові України. Він разом з колегами-науковцями започатковує ряд досліджень соціально-політичного аналізу розвитку незалежної України, що здійснювалися кілька років щоквартально і щорічно. Результати цих досліджень давали розгорнутий детальний аналіз ситуації в Україні, на основі якого велися певні розробки стратегії розвитку держави. Ці дослідження були дуже потрібними і своєчасними на той період, а напрацьована методологічна база залишається актуальною і нині. У 2000 р. наукова еліта України визначила В.Г.Кременя дійсним членом Національної академії наук України.

Велику увагу приділяє В. Г. Кремень-філософ і цілісному політичному аналізу основних етапів української історії, за результатами яких вийшло кілька монографій, які є найбільш вдалою спробою в цій царині. У 1996 р. виходить „Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду)” (авт. В. Г. Кремень, Д. В. Табачник, В. М. Ткаченко), де висловлюются думки щодо переосмислення історичного досвіду українського народу на шляху самоствердження себе в державі-нації, пропонується конструктивна дискусія про шляхи подальшого розвитку України як однієї з найбільших європейських держав. За три роки потому зявляється монографія „Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації” (у співавторстві з В. М. Ткаченком), в якій висвітлено специфіку перетворень в Україні за доби незалежності у контексті багатовікового історичного досвіду і виокремлено два стратегічних завдання – побудову правової соціальної держави та розвиток громадянського суспільства.

Не полишає вчений і свого улюбленого предмета досліджень – філософії як науки. Тут треба замітити: усе, що робить Василь Кремень, позначено оригінальністю, глибиною, ба навіть добірністю. Не став виключенням і підручник (випущений 2005 р. у співавторстві з В. В. Ільїним) „Філософія: Мислителі. Ідеї. Концепції”, який започаткував новий напрям у підручникотворенні для вищої школи: авторам удалося уникнути традиційної моноідеологічної та теоретичної однобокості у викладі матеріалу. Чи не вперше у підручнику з філософії подано ґрунтовний і всебічний аналіз фундаментальних проблем світової філософської думки, зміст основних філософських ідей, теорій, поглядів, які дістали загальне визнання та практичне підтвердження, розкрито їх генезис у процесі духовної еволюції культури. Логічним продовженням і помітною подією вітчизняного ринку навчальних книг 2006 р. став том «Філософія: Логос. Софія. Розум» (у тому ж співавторстві), в якому розкрито смисл філософського знання, що еволюціонувало від «Логосу» (слова), черз «Софію» (мудрість) до «Раціо» (розуму). Основною рисою підручника, певно, слід назвати всебічність і системність. Аналіз філософських шкіл, напрямів, основоположних думок представлено у їх впливові на розвиток духовної культури людства. Особливістю видання є також значна увага до течій сучасної філософії, стратегій розвитку свідової духовної культури, а також генези української флософськоїдумки. Демократичність підручника підкреслюють сторінки, присвячені життєпису і творчим біографіям видатних мислителів.

Рік 2007, ювілейний для Василя Кременя, ознаменувався виходом наступної індивідуальної монографії «Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум», в якій автор пропонує своє бачення вирішення проблем національної ідеї – у єдності історії, філософії та освіти, тобто в контексті теорії і практики. Монографічне дослідження виявляє ґенезу української ідеї – від формування національної ідентичності до становлення незалежної держави, від культурної самобутності до національної духовності.

Окремої уваги в дослідженнях академік В. Г. Кремень надає глобалізаційним процесам у світі та їх впливові на розвиток людства, врахуванню їх при визначенні стратегічних напрямів розвитку України. Аналізу основних особливостей нового етапу розвитку людської цивілізації та характеру кардинальних змін у сферах суспільного виробництва і соціального управління приділено увагу в підручнику «Філософія управління» (авт. В.Г.Кремень, С.М.Пазиніч, О.С.Пономарьов), що вийшов у 2007 році. Нині не можна уявити розвиток будь-якої держави поза глобалізаційними процесами, тому, наголошує В. Г. Кремень, кожна країна повинна вибудовувати політику з урахуванням того, аби „вітри глобалізації надимали вітрила”, допомагаючи рухатись у фарватері людського прогресу. Отже й Україна не має втратити свій шанс.

Гасло багаторічних теоретичних розробок і практичної діяльності вченого, реформатора і громадянина Василя Григоровича Кременя, життєве кредо можна охарактеризувати його ж словами: „...Важливо не тільки орієнтуватися на внутрішні реалії, а й відстежувати загальноцивілізаційні тенденції розвитку сучасного людства з тим, щоб не наздоганяти постійно, а досягати випереджального руху в розвитку держави”.

Академік Василь Кремень – автор близько 500 наукових праць з проблем філософії, соціально-політичного розвитку суспільства та педагогіки, продовжує плідно працювати на чолі когорти провідних українських учених зі світовим ім’ям.

Лідія Ткаченко,

науковець АПН України,

член Національної спілки

журналістів України



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Педагогічна бібліографія (2)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 1998 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. – Вип.
  2. Педагогічна бібліографія (6)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 1997 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – Вип.
  3. Педагогічна бібліографія (1)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія 1 : Науково-допоміжний покажчик літератури /Уклад. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2007.
  4. Різдвяний гість Бібліотеки

    Документ
    Він виявив зацікавлення станом справ у Бібліотеці, яка, на його погляд, посідає важливе місце в ознайомленні росіян з культурою, історією, красним письменством України і служить реальним, одним із небагатьох сьогодні, каналом спілкування наших літератур.
  5. Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2008 рік

    Документ
    Головною метою діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) є інформаційне забезпечення розвитку національної педагогічної науки, освіти і практики,
  6. Льність спеціальних бібліотек україни важлива складова розвитку сучасного бібліотекознавства матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару Київ, 2009 р

    Документ
    Науково-дослідна діяльність спеціальних бібліотек України – важлива складова розвитку сучасного бібліотекознавства [Електронний ресурс] : матеріали всеукраїнського наук.

Другие похожие документы..