Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Военно-патриотическое воспитание подрастающего поколения является одной из важнейших задач современной школы, ведь детство – самая благодатная пора д...полностью>>
'Документ'
10 Кинематика лекция АЕ,ВМ 8.10 Кинематика лекция АЕ, ВМ 31.10 Кинемат. семинар ВМ 4.11 Кинематика лекция АЕ, ВМ 11.11 Кинемат. семинар ВМ 14....полностью>>
'Документ'
В школе продолжена работа, связанная с проведением аттестации обучающихся в форме единого государственного экзамена. Опыт работы свидетельствует том,...полностью>>
'Заседание'
Позвольте приветствовать Вас — участников XVI Международной научно-практической конференции «Проблемы управления качеством образования в гуманитарном...полностью>>

Л. Г. Мельник доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки Сумського державного університету

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

д.е.н. Ілляшенко С.М., к.е.н. Ілляшенко Н.С.

Сумський державний університет

ДОСВІД РОЗРОБКИ КУРСУ "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ" ЗА ПРОГРАМОЮ TEMPUS

Однією з головних проблем сучасної економіки є швидке старіння знань робочої сили, що ініційоване прискоренням темпів науково-технічного прогресу. Світовий досвід свідчить, що у економічно розвинених країнах набуває поширення концепція безперервного навчання протягом усього періоду трудового життя населення. Ця концепція є актуальною і для вітчизняних реалій, звичайно, якщо не задовольнятися роллю сировинного придатка та джерела дешевої некваліфікованої робочої сили.

Важливу роль у забезпеченні економічного розвитку нашої країни відіграють працівники органів державної влади і органів місцевого самоврядування, що актуалізує проблему підвищення їх кваліфікації у руслі задекларованого переходу економіки України на інноваційний шлях розвитку. У цих умовах особливої актуальності для їх підготовки набуває інноваційний менеджмент, який розглядається як наука і практичне керівництво з управління інноваційними процесами на макро- і мікрорівнях економіки. Як свідчить практика, у сучасних умовах серед складових частин антикризового менеджменту консолідуючу роль відіграє саме інноваційний менеджмент, що забезпечує узгоджену взаємодію інших його видів: фінансового менеджменту, операційного менеджменту, менеджменту персоналу, маркетингового менеджменту тощо. Метою вивчення дисципліни "Інноваційний менеджмент" саме держслужбовцями є формування у них цілісної системи знань щодо інновацій та механізму управління ними, набуття навичок управління інноваційними процесами на підприємстві чи в установі, у галузі, регіоні та країні.

Враховуючи викладене автори прийняли участь як співрозробники (разом з колегами з Російської федерації (РФ)) у розробці навчальних матеріалів з курсу "Інноваційний менеджмент" для підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування (держслужбовців). Роботи виконувалися у рамках проекту EXESIS програми TEMPUS.

Розроблений комплект матеріалів включає: робочу програми курсу; лекційні матеріали; матеріали для проведення семінарських занять; практикум; завдання для виконання курсової роботи (проекту); завдання та методичні вказівки для самостійної підготовки; тести для самоперевірки рівня засвоєння матеріалу; питання, що виносяться на підсумковий контроль. Розроблено версії матеріалів для очної форми навчання, очно-заочної, заочної. При цьому до уваги було взято той факт, що матеріали призначені для короткотермінової перепідготовки держслужбовців, а не звичайної вищої освіти. Цим було обумовлено концентровану, стислу форму подачі матеріалу, його практичну зорієнтованість, наявність великої кількості прикладів, відведення значної частини навчального часу (в основному, що стосується поглибленої підготовки) для самостійного вивчення матеріалів курсу тощо. Розроблено також електронні версії навчальних матеріалів (їх основу становить ілюстрований електронний підручник), які можуть використовуватися для дистанційного навчання. Усі розробки викладено для відкритого доступу усім зацікавленим особам на сайті проекту EXESIS.

Головними проблемами при розробці курсу були: узгодження стандартів освіти України та РФ щодо змісту дисципліни "Інноваційний менеджмент"; виділення спільної частини курсу та частин, що враховують особливості РФ та України (зокрема, приклади, які ілюструють інноваційну діяльність в обох країнах, специфіку законодавчого забезпечення інноваційної діяльності в обох країнах); раціоналізація розподілу робіт щодо підготовки навчальних матеріалі між представниками Сумського державного університету та Московського державного обласного університету; переклад матеріалів з української мови на російську і навпаки.

Спілкування розробників та обмін матеріалами відбувалися за допомогою електронної пошти. Робочою мовою спочатку була англійська, але потім за сприяння координатора проекту взаємно узгодили російську. Російський партнер безпосередньо приїздив до СумДУ для координації і узгодження робіт за проектом. Методичну допомогу при розробці курсу і узгодженні матеріалів різних розробників надавав координатор проекту. Один з українських авторів проекту пройшов двотижневе навчання і стажування у ФРН з розробки курсів навчальних дисциплін відповідно до міжнародних стандартів.

До позитивних моментів виконання робіт за проектом слід віднести той факт, що розробниками (російськими і українськими) спільно підготовлено і видано у РФ навчальний посібник з курсу "Інноваційний менеджмент", який буде використано у навчальному процесі з вивчення однойменної дисципліни студентами економічних спеціальностей обох країн. Видання здійснено за кошти проекту.

Окрім того, підготовка матеріалів курсу ініціювала авторів (з української сторони) до підготовки і видання підручника з курсу "Інноваційний менеджмент" з грифом Міністерства освіти і науки (МОН) України для підготовки студентів за спеціальністю "Управління інноваційною діяльністю" (специфічні категорії).

Структура і зміст підручника відповідають вимогам Стандарту освіти України. Він, в основному, побудований на оригінальних авторських матеріалах, що були раніше опубліковані у численних підручниках і навчальних посібниках з грифом МОН України, а також у монографіях. Викладення теоретичного матеріалу супроводжується в тексті прикладами з практики вітчизняних підприємств. У кінці кожного розділу подано контрольні запитання для самоперевірки рівня засвоєння навчального матеріалу.

Окремим розділом подано практикум з інноваційного менеджменту. Він містить: теми семінарів з обговорення теоретичних питань курсу і методичні вказівки щодо їх проведення; розрахункові й аналітичні задачі з прикладами їх розв’язання, які охоплюють основні розділи навчального посібника; завдання для виконання курсової роботи; тести для перевірки теоретичних знань і практичних навичок. У практикумі були використані матеріали інноваційної діяльності вітчизняних підприємств і установ. Підручник містить глосарій, який допоможе засвоїти термінологію курсу "Інноваційний менеджмент".

На базі підручника авторами було розроблено методичні вказівки для виконання практичних завдань з однойменного курсу.

При розробці підручника і методичних вказівок було враховано рекомендації і зауваження російських партнерів і координатора проекту, а також їх багаторічний досвід при розробці подібних навчальних матеріалів за програмою TEMPUS.

Засвоєння держслужбовцями (особами, які безпосередньо впливають на економічну політику держави і її регіонів) матеріалів курсу "Інноваційний менеджмент" є однією з передумов формування в Україні сприятливого інноваційного середовища, активізації переходу вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку з метою входження на рівних у світове співтовариство економічно розвинених країн.

Підводячи підсумки слід зауважити, що досвід виконання проектів з підготовки навчальних матеріалів за програмою TEMPUS слід враховувати у плануванні і організації навчального процесу вітчизняних ВНЗ. Виконання робіт дозволило авторам ознайомитися з порядком розробки подібних курсів дисциплін у інших країнах, вивчити міжнародні вимоги до їх розробки та представлення і застосувати отримані знання й досвід у своїй фаховій діяльності викладача – при удосконаленні існуючих та розробці нових курсів дисциплін. А це надає змогу побудувати навчальний процес відповідно до вимог міжнародних стандартів, що, в свою чергу, дозволяє СумДУ на рівних увійти до європейського освітнього простору (крайньою мірою, формує передумови такого входження).

Автори вважають за доцільне продовжити співпрацю з розробки курсів навчальних дисциплін за програмою TEMPUS.

к.е.н. Нилова Н.М.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»

Нилова М.

Университет прикладных наук г. Рованиеми, Финляндия (RAMK- Rovaniemen ammattikorkeakoulu)

ВЫСШЕЕ ОБРАЗОВАНИЕ В ФИНЛЯНДИИ

Финляндия считается одной из самых прогрессивных и развитых стран Европы. На фоне потрясающих пейзажей, "Озерный край" в последнее время привлекает внимание и в области высшего образования.  Финская система образования, полностью соответствующая международным стандартам, считается очень прогрессивной.

Высокий уровень образования и R&D (исследования и разработки)  являются национальной стратегией Финляндии. В 1990-х годах были произведены крупные реформы в системе образования и была осуществлена специальная программа инвестиций в R&D.  Ежегодно расходы на систему образования составляют почти семь процентов бюджета страны. Это очень высокие (по международным стандартам) показатели и правительство продолжает эту политику.

Сегодня в Финляндии 65 процентов молодежи получают высшее образование в 20 университетах (yliopisto/universitet) и 29 политехниках (университетах прикладных наук ammattikorkeakoulu, AMK/yrkeshögskola, YH).  

Политехники (университеты прикладных наук) – это новшество высшего образования. Система была создана десять лет назад с целью повышения уровня профессионального образования и подготовки кадров. Политехники были сформированы на основе пост-среднего профессионального образования и сейчас являются неотъемлемой частью системы качественного высшего образования.

В конце 1980-х годов была проведена интернационализация высшего образования. Государство провело дополнительное финансирование развития программ на английском языке, создание административной инфраструктуры поддержки иностранных студентов. Образование в Финляндии бесплатное. Для сохранения высоких стандартов образования министерство образования регулярно jпроводит аккредитацию университетов и политехников. Также при министерстве образования создан Финский Высший Совет Оценки Образования (Finnish higher education evaluation council) - независимый консультативный орган, целью работы которого улучшение качества и оценка работы вузов.

Решение о реформировании структуры высшего образования было принято 1 августа 2005 года.  В результате реформы была создана двухуровневая структура: получение степени магистра возможно только после получения степени бакалавра. Это касается всех областей, кроме медицины, стоматологии и ветеринарии.  До реформы, после пяти лет обучения, студенты получали степень магистра. Такие дипломы (предыдущей структуры) в полной мере сопоставимы с новыми степенями, и дают те же академические и профессиональные права.

Первый цикл политехнической степени состоит из 180, 210 или 240 кредитов (3 - 4 года очного обучения) в зависимости от специальности. 

Для получения степени бакалавра в политехнике необходимо освоить и сдать экзамены (зачеты) по профессиональным дисциплинам, предметам по выбору, пройти практику и написать дипломный проект. 

Второй цикл политехнический степени состоит из 60 - 90 кредитов (1 или 1,5 года очного обучения). Получить данное образование и степень магистра по специальности можно после получения соответствующией первой степении - бакалавра и 3-х лет работы по специальности.

 Для получения степени магистра в политехнике необходимо принятие участия в исследованиях по специальности, изучение дисциплин по выбору, а также участие в дипломном проекте.

Первый этап университетского образования (kandidaatti) состоит из не менее 180 кредитов (3 лет очного обучения).  После окончания обучения присваивается kandidaatti (бакалавр) - кандидат во всех областях, за исключением права (oikeusnotaari / rättsnotarie) и фармацевтии (farmaseutti / farmaceut).

Для получения степени необходимо: изучить основные и промежуточные предметы; принять участие в конференциях, междисциплинарных программах; и для профессионального развития пройти практику. 

Степень второго цикла университета (maisteri/magister) состоит из не менее 120 кредитов (два года очного обучения). Степени обычно называют maisteri / магистр. Другие степени второго цикла diplomi-insinööri/diplomingenjör (технологии); arkkitehti / arkitekt (архитектура) и proviisori / провизор (аптека). 

Второй цикл высшего образования в области медицины, стоматологии и ветеринарии является lisensiaatti / licentiat. В этих областях, не существует первой степени: в медицине, степень состоит из 360 кредитов (6 лет очного обучения) и в стоматологии степень состоит из 300 кредитов (5 лет очного обучения).

Обучение может включать в себя: базовые, средние и углубленные исследования, язык и коммуникации исследований; междисциплинарные программы исследований, другие исследования, а также прохождение практики. Выполнение дипломной работы оценивается в 20 - 40 кредитов.

Третий этап университетского образования: университеты: lisensiaati / licenciat; tohtori / доктор (третий цикл):

Студенты могут подать заявку на докторские программы после завершения соответствующией степени второго цикла. Целью докторантуры является предоставление учащимся, имеющим глубокие знания в изучаемой области возможность участия в исследованиях и получении новых профессиональных знаний.

Пред-докторская степень (lisensiaati / licenciat) может быть получена в течение двух лет до докторской программы. Обучение на степень доктора занимает около четырех лет очного обучения после степени второго цикла или двух лет очного обучения после пред -докторской степени. Учащиеся, поступившие в докторантуру должны пройти определенное количество курсов, показать независимое и креативное мышление в области научных исследований, написать и защитить докторскую диссертацию.

Сегодня качество финского высшего образования во многих областях считается одним из самых лучших в мире. Например, IТ (информационные технологии). Финские фирмы IТ играют значительную роль в экономике, а в начале 1990-х стали одной из причин выхода из кризиса. Поэтому цель образования в Финляндии: всегда идти в ногу со временем.

д.е.н. Прокопенко О.В., к.е.н. Школа В.Ю.

Сумський державний університет

ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ В СумДУ
ФАХІВЦІВ З МІЖНАРО
ДНОЇ ЕКОНОМІКИ

На факультеті економіки та менеджменту Сумського державного університету ведеться підготовка бакалаврів, спеціалістів та магістрів зі спеціальностей «Економіка підприємства», «Маркетинг», «Менеджмент організацій», «Фінанси», а також спеціалістів зі спеціальності «Управління проектами» та магістрів зі спеціальностей «Адміністративний менеджмент», «Бізнес-адміністрування», «Економіка довкілля та природних ресурсів», «Управління інноваційною діяльністю».

Доцільність проведення освітньої діяльності з підготовки фахівців за спеціальністю «Міжнародна економіка» в Сумському державному університеті обумовлюється тим, що Сумська область має достатньо високий експортно-імпортний потенціал, відіграє важливу роль у системі митного регулювання як прикордонна область. Підприємства та організації області співробітничають близько зі 100 країнами світу, що зумовлює достатньо високу потребу у висококваліфікованих фахівцях, здатних здійснювати керівну діяльність в означеній галузі.

Підготовка за спеціальністю «Міжнародна економіка» спрямована на змістовний аналіз та об’єктивну оцінку рівнів і закономірностей розвитку міжнародних економічних систем і окремих процесів; планування і прогнозування розвитку різних секторів міжнародної економіки, підприємств всіх форм власності, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності; мотивацію співпраці з транснаціональними корпораціями; прийняття управлінських рішень для підприємств і організацій, які залучені до світогосподарських відносин у межах інноваційно-інвестиційної діяльності.

Фахівці з міжнародної економіки призначені для роботи в банках; страхових компаніях; інвестиційних фондах; міжнародних організаціях; органах державного управління та місцевого самоврядування; на підприємствах усіх форм власності; на спільних підприємствах та підприємствах з іноземними інвестиціями; в науково-дослідних інститутах і лабораторіях; консультаційних закладах, які займаються проблемами міжнародної економіки; в системі підготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації тощо.

Об’єктом діяльності таких фахівців є робота, пов'язана з проведенням реорганізації підприємств та створенням спільних підприємств з іноземним капіталом; розробкою міжнародних стратегій розвитку країни, регіону та окремих суб’єктів господарювання; забезпеченням аналізу патентно-правової та комерційної інформації, пошуком і вивченням іноземних стратегічних партнерів та інвесторів, проведенням зовнішніх і внутрішніх маркетингових досліджень товарів та послуг, обґрунтуванням перспективних напрямів розвитку міжнародної економічної діяльності; регулюванням міжнародної торгівлі, міжнародної фінансово-інвестиційної діяльності та забезпеченням правомочності міжнародної економічної діяльності; наданням консультаційних послуг в галузі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності; забезпеченням документообігу експортно-імпортної діяльності та оформленням фінансово-розрахункових і банківських операцій; проведенням внутрішнього та зовнішнього аудиту міжнародної діяльності суб’єктів господарювання.

Необхідність підготовки за цією спеціальністю підтверджується також тим, що в університеті в останні роки суттєво нарощуються обсяги підготовки іноземних студентів. Для іноземних студентів викладання проводиться мовою, яку вони обирають: англійською, російською або українською. Високий рівень кваліфікації викладачів та досконале володіння ними англійською мовою (яке, зокрема, забезпечується організованими в університеті курсами по вивченню іноземної мови викладачами, на яких безкоштовно готують до викладання дисциплін певної спрямованості) зумовило значний притік іноземних студентів на факультет.

В теперішній час навчається близько 800 студентів (в 2006–2007 навчальному році – 519) з майже 60 держав, у тому числі з США, Західної Європи, Австралії, усіх регіонів Азії та Африки, зокрема за спеціальностями економічної спрямованості (близько 60 студентів). Аналіз свідчить, що відкриття спеціальності «Міжнародна економіка» збільшить приток іноземних студентів, які цим цікавляться.

к.е.н. Солоха Д.В.

Європейський університет, Донецька філія

к.е.н. Бєлякова О.В.

Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Інтеграційні процеси, що цілком охопили всі сфери існування українського суспільства, безумовно не могли не торкнутися сфери освіти. Продекламований ще на початку 90-х років ХХ століття перехід до нової парадигми підготовки фахівців майже всіх рівнів, реально получив свій поштовх лише в останні 10 – 12 років. Проблема необхідності підготовки спеціалістів за новими вимогами є об’єктивною вимогою сьогодення, оскільки змінилася практично вся система суспільного виробництва, додається багато зусиль, щодо перебудови системи освіти на всіх рівнях з початкової школи й майже до підготовки фахівців вищої кваліфікації.

Відсутність чіткої політики щодо зовнішніх орієнтирів інтеграції, пропорційну відображається й на освіті. Прикладом невизначеності послугував перехід з 11 річної підготовки старшокласників до 12 років навчання, та відміна цього рішення у 2010 році, доречи Білорусь післі 8 річної практики 12 – річок, також повернулася до 11 років, хоча у багатьох країнах Східної Європи поширена саме 12 річна освіта.

На нашу думку питання має багатовекторну проблематику, від забезпечення зайнятості випускників шкіл, до міграційних процесів та забезпеченні економічної безпеки розвитку країни в цілому.

Розвинення приватного сектору щодо освітніх послуг, також носить нерівномірний та досить неоднорідний характер.

Бурхливий розвиток приватних шкіл, який безумовно не може бути порівняний з «вибухом» кількості ПВНЗ (майже в двічі збільшилася їх кількість за перші роки незалежності, та наблизив ВНЗ, майже до найбільш віддалених населених пунктів, забезпечивши кожний з них як мінімум 2-3 навчально-методичними центрами) різних рівнів привів до нівелювання самої ідеї європейської освіти, яка задекларована Болонською угодою.

Сьогодні через систему атестації та акредитації кількість закладів з підготовки фахівців «вищого» ґатунку значно зменшилася, цьому також сприяє й демографічна ситуація, що склалася а також система незалежного зовнішнього оцінювання.

Таким чином об’єктивні процеси ринкового середовища, та удосконалення законодавчої бази, що регламентує освітню діяльність поступово вирівнюють ситуацію яка склалася.

Нерівномірною ситуація є також і в регіональному розрізі, так по шукачі вищої освіти з прикордонних регіонів мають більші шанси, щодо Європейської освіти, й прикладів такої співпраці чимало. Вирішенню проблем інтеграційних процесів в освітньому просторі, на нашу думку сприятиме наступне: відкриття факультетів з мовної підготовки, як в Україні, так й за її межами; проведення Міжнародних конференцій; виробничих практик, стажувань; розширенні системи інтегрованого (включеного) навчання; поширення роботи з інтеграції навчальних планів до міжнародних стандартів, за системою 2 дипломів, яка досить поширена Німеччині, Польщі, Росії, країнах Прибалтики.

Щодо потреб фахівців середньої спеціальної освіти, слід поширити практику (а певною мірою повернутися) на підготовку училищами різного профілю фахівців за замовленням, практика яка існує зараз, готовить молодших спеціалістів, до подальшого навчання у ВНЗ, мінуючи незалежне тестування, що на нашу думку не припустимо.

Тобто потрібна зважена Державна політика яка здатна забезпечити освіті всіх рівнях дійсно Європейські стандарти.

Філіпков Ю.С.

Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова

ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Провідними чинниками впливу на розвиток вищої освіти на початку XXI ст. стали процеси глобалізації та регіоналізації економічного, політичного та культурно-освітнього життя людства.

У комплексному вигляді оцінити всі можливі ефекти інтеграції надзвичайно важко, тим більше, що багато наслідків, як позитивні, так і негативні, носять досить довгостроковий характер.

Наша держава проголосила європейську інтеграцію, в тому числі у науково-технологічній сфері, а це передбачає не лише наявність спільних наукових інтересів, але й вимагає певну подібність наукових потенціалів України та європейських країн, відповідність їх наукових парадигм. Єдиний науковий простір створює вільний доступ до знань, що в свою чергу призводить до зростання продуктивності праці наукових працівників у 2-3 рази порівняно з колективами, які працюють в умовах обмежених наукових комунікацій. Україна розширює свою участь в європейських міжнародних наукових організаціях, наукових програмах та проектах. Однак, перш за все через дефіцит фінансових ресурсів, наша держава не може забезпечити адекватну вигоду для себе у використанні сучасних наукових результатів. Значну величину робіт вітчизняні наукові установи виконують на замовлення іноземних держав. Втрати від такого нераціонального використання наукового потенціалу складають мільярди доларів США щорічно.

Мета освіти сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні, самовдосконаленні та науково методичній роботі.

Україна ще й досі орієнтується на радянську традицію закритого й відділеного освітнього простору й завдяки цьому перекриває молоді перспективу одержання престижних освіти й місць роботи, а також унеможливлює інтеграцію України як розвиненої держави у світове співтовариство [1].

Існуюча в Україні система освіти формувалася протягом багатьох десятиліть під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Її успіхи безсумнівні, про що свідчить незгасаючий попит на фахівців з України за кордоном. Так, наприклад, у міжнародному дослідницькому центрі DESY у Гамбурзі працюють десятки фізиків з України, а в AERBUS українські фахівці користуються повагою не тільки як талановиті конструктори, але й займають багато керівних постів.

Одним з головних призначень створення загальноєвропейського освітнього й наукового простору є забезпечення якісного рівня вищої освіти. Найбільшою перевагою Болонського процесу дослідники вважають впровадження єдиних наднаціональних стандартів якості вищої освіти по всій Європі.

Подібні процеси гармонізації відбуваються в багатьох країнах Євросоюзу, і ці країни стикаються з проблемами того ж роду, що й Україна. Деяка подібність проглядається, принаймні, у загальній структурі систем освіти України й ФРН.

Істотною відмінністю німецької системи освіти є її орієнтація на успішну інтеграцію випускників у трудову діяльність. Після дев'ятого-десятого класу, як правило, обов'язковим є професійна освіта протягом двох-трьох років. Її проходять із відривом або без відриву від навчання на підприємствах, у фірмах і організаціях.

Важливою перевагою української системи освіти є обов'язковість повної середньої освіти. У той же час, більшість українських випускників середньої школи зовсім не підготовлено до трудової діяльності. З іншого боку, всі випускники українських середніх шкіл мають право на вступ до вищих навчальних закладів. У ФРН лише випускники гімназій отримують право на вступ до університету.

У ФРН ВВП на людину доводиться 26.654 $ у рік (купівельна спроможність). В 2006 році на освіту було виділено 142,9 млрд. Євро, тобто 6,2% ВВП [2]. Для порівняння в Україні в 2008 році на освіту було виділено 11,31 млрд. гривень [3], то б то в 89 разів менше, ніж у ФРН.

Зазначених коштів явно недостатньо для забезпечення сучасного освітнього процесу. Тому доцільно широко залучати кредитні ресурси під невисокий відсоток. Ці кредити повинні бути гарантовані державою. Крім того, вони повинні бути забезпечені системою бонусів для закінчивши освіту або працюючих у соціально важливих секторах економіки. Варто також передбачити участь тих, для кого готуються кадри, в освітньому процесі. Доцільно, очевидно, введення спеціального податку (або виділення певної фіксованої частини з існуючих податків) для фінансування виключно освіти.

Необхідно надати навчальним закладам всіх рівнів більшу фінансову самостійність, позбавивши їх від твердої опіки державного казначейства, принаймні, у частині використання засобів спеціального фонду.

  1. Матвіїв М. Стратегічні пріоритети розвитку освіти в Україні. // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2003, №5(1). – с.52.

  2. Bildung in Deutschland 2008. Bundesministerium für Bildung ung Forschung. Ein Indikatorengestützer Bericht. W. Berteslsmann Verlag. 2008. 340S.

  3. Звіт про витрачання коштів Державного бюджету України по Міністерству освіти і науки України за 2008 рік. 10.11.10.

к.е.н. Хворост О.О.

Сумський державний університет

ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ – ДОСВІД АКАДЕМІЇ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності (ВОІВ) – це спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Її діяльність присвячена розвитку збалансованої та доступної міжнародної системи інтелектуальної власності (ІВ), що забезпечує винагороду за творчу діяльність, стимулюючої інновації і що вносить вклад до економічного розвитку при дотриманні інтересів суспільства. ВОІВ була створена Конвенцією ВОІВ у 1967 р. та отримала мандат від своїх держав-членів на сприяння охороні ІВ у всьому світі шляхом співпраці між державами і у взаємодії з іншими міжнародними організаціями. Штаб-квартира ВОІВ знаходиться в Женеві (Швейцарія). Генеральним директором насьогодні Організації є Френсис Гарі. З метою впровадження та поширення освіти щодо охорони інтелектуальної власності на базі ВОІВ була створена Всесвітня Академія Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності, яка надає безкоштовну дистанційну освіту з основ інтелектуальної власності на шості мовах (в тому числі і російська).

Aкадемія ВОІВ була заснована в березні 1998 Генеральним директором Всесвітньої організації інтелектуальної власності д-ром Камілом Ідрісом у відповідь на потребу суспільства в знаннях і навиках в області інтелектуальній власності. Це – зразковий центр вчення, підвищення кваліфікації і досліджень в цій сфері. Програми Академії задовольняють потребам самих різних аудиторій – винахідників і творчих осіб, керівників підприємств і фахівців в області інтелектуальної власності, політичних діячів і державних службовців, що займаються інтелектуальною власністю, дипломатів і представників різних країн і організацій, студентів, що вивчають ІВ, викладачів ІВ, а також суспільства в цілому. Завдання Академії здійснюються за допомогою п'яти основних програм - професійне підвищення кваліфікації, дистанційне навчання, розвиток політики в області ІВ, викладання і дослідження. Спеціалізовані програми, включаючи дистанційне навчання, в якому, з моменту його створення в 1999 році, взяли участь більше 30000 чоловік, принесло користь безлічі людей в усіх областях діяльності. На базі Одеської Національної Юридичної Академії ВОІВ створив літню школу, де на протязі двох тижнів проходить навчання з основ інтелектуальної власності на англійській мові. Навчання ведуть викладачі ОНЮА та Академії ВОІВ. По закінченню школи видається свідоцтво Академії ВОІВ.

Досвід Академії використали у Київському Інституті Інтелектуальної Власності Одеської Національної Юридичної Академії. Навчальний заклад створено у 1996 році у формі ЗАТ «Інститут інтелектуальної власності і права», який у 2007 році розпорядженням Кабінету Міністрів України №863-Р перетворено на Державний вищий навчальний заклад «Державний інститут інтелектуальної власності», а у 2010 році реорганізовано у Інститут інтелектуальної власності Одеської національної юридичної академії в м. Києві. Інститут функціонує у складі навчально-науково-виробничих комплексів: «Академія інтелектуального бізнесу» та «Академія інтелектуальної власності».

На базі цього вищого навчального закладу засновано наступні дистанційні курси: Основи інтелектуальної власності; Загальний курс інтелектуальної власності (DL-101) (курс ВОІВ українською мовою); Заочний семінар «Основи інтелектуальної власності»; Технологічний менеджмент: комерціалізація результатів наукової діяльності в науково-дослідних інститутах; Training of Chief Commercialization Officers; Комерціалізація результатів наукових досліджень.

к.е.н. Чорток Ю.В.,

Прокопенко О.О., Скиртаченко В.І.

Сумський державний університет

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ
ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Суспільством усвідомлено необхідність та важливість побудови системи безперервної освіти, визначені її зміст, мета та завдання. В Україні реалізуються державні програми розвитку освіти; Верховною Радою прийнята низка законів, що регулюють освітню діяльність; знаходиться на етапі розгляду проекти подальшого реформування освіти. Ці заходи проводяться з метою адаптації системи вищої освіти України, а саме післядипломної освіти, до вимог Європейського освітнього простору, забезпечення мобільності та конкурентоспроможності фахівців.

Існують проблеми практичної реалізації інноваційних установок розвитку післядипломної освіти, як, „безперервність впродовж життя”, „наступність”, „освіта дорослих як чинник політичної стабільності держави”, „доступ до післядипломної освіти кожного громадянина як принцип соціальної справедливості” та т. і. Безумовно ці аспекти є дуже важливими для розвитку післядипломної освіти та в кінцевому рахунку для аналізу успішності її діяльності. Але слід звернути увагу на те, що головним критерієм оцінки функціонування системи післядипломної освіти є затребуваність випускників ринком праці та їх висока конкурентоспроможність при оцінюванні рівня кваліфікації роботодавцями.

Якщо проаналізувати вимоги до кандидатів на посади управлінців, з боку великих компаній, то важливими є три складові. По-перше-природні задатки до бізнесу, чи управління тобто вроджені здібності. По-друге-наявність якісних теоретичних знань, що надає освіта. По-третє-практичні знання та уміння вирішувати конкретні проблеми. Це обумовлює необхідність підготовки кадрів за методологією, яка суттєво відрізняється від тієї, що використовувалась в навчальних закладах ще кілька років тому.

Звичайно, що не існує офіційних методик (міністерства освіти та інших офіційних установ) щодо визначення наявності у слухачів природних задатків до бізнесу чи управління але є багато літератури з деонтологічних та психологічних вимог до спеціалістів з управлінської діяльності вітчизняних та зарубіжних авторів. Тому важливо використовувати активні форми навчання: тренінг, імітацію нестандартних ситуацій, мозкові „штурми”, тобто надати можливість слухачу виявити свої здібності в ситуаціях, наближених до екстремальних. На першому етапі навчання є необхідним максимально відмовиться від таких форм, як традиційні лекції-монологи та активізувати роль учня при засвоєнні та відтворенні знань, рішень, інформації. Ці заходи повинні надати слухачеві можливість самому виявити наявність у себе здібностей до освіти, а в результаті на основі внутрішньої мотивації визначиться щодо продовження навчання.

Говорячи про проблеми та методологію розвитку післядипломної освіти в Україні необхідно підкреслити, що тільки на підставі розробки власної методології та підходів, які враховують особливості економічної ситуації в державі, можливо забезпечити конкурентоспроможність спеціалістів та задовольнити потреби у кваліфікованих кадрах в економіці.

Шопенська Т.В.

Сумський державний університет

РОЛЬ І МІСЦЕ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Глобалізація економіки обумовлює необхідність формування в Україні якісного трудового потенціалу, конкурентноздатного як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках праці. Успішна конкуренція на них працівника об‘єктивно неможлива без вирішення проблем якості підготовки в навчальних закладах, яка б відповідала вимогам суспільства і людини.

Якщо на рубежі ХІХ-ХХ століть основне завдання освіти розглядалось як передача молодому поколінню знань, що людство набуло в процесі свого розвитку, то на сучасному етапі все більшої популярності здобувають концепції про необхідність неперервної освіти і випереджаючого характеру освіти щодо розвитку суспільства. Зростає важливість постійного підвищення кваліфікації майже з усіх спеціальностей, потреби максимальної відповідності навчання кадрів до рівня засвоєння ними останніх досягнень сучасної теорії і практики в цих галузях.

У США ще два десятиліття тому з‘явилась концепція глобальної освіти, що знайшла ефективне застосування у багатьох економічно розвинених державах. В умовах глобалізації освіти ринок ставить свої вимоги до якості, змісту і форм організації освіти, підвищує її соціальне значення. У системі ринкових відносин недостатньо освічена людина має більший ризик рано чи пізно стати безробітною. Більше того, від людини нині очікують роботи якісної, творчої. На сучасному підприємстві потрібний фахівець ерудований, критично мислячий, готовий до дослідницької роботи, здатний управляти колективом. А ці характеристики прямо пов‘язані з освітою, що стає потужним чинником інтенсифікації виробництва, підвищення якості товарів та послуг, і, звісно ж, одержання прибутку.

Глобалізація відкриває перед людством нові величезні можливості та ставить нові завдання, розв‘язати які без освіти і науки неможливо. Роль і місце вищої освіти в сучасному світі, її найважливіші людино-творчі функції світового цивілізаційного масштабу, філософські підвалини і технологічні можливості її впливу на глибинні процеси економіки, культури, формування ментальних характеристик людини і суспільства – ключові освітні проблеми сучасності і майбутнього людської цивілізації.

Таким чином, за сучасних умов коли перед Україною стоїть стратегічне завдання інтеграції у Європейський та загалом світовий простори, мають бути чітко визначені принципи та реальні механізми на основі і за сприянням яких, в державі буде розвиватися вища освіта, а отже і її кадровий потенціал, якість якого стає головною передумовою подальшого розвитку нашої держави.

  1. Арсенко А. Глобалізація: соціальні зміни і наслідки напередодні ХХІ століття // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. - № 1. – С. 39-43.

  2. Капченко Р.Л. Шляхи трансформації вітчизняної вищої освіти в контексті глобалізацій них процесів// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 156. – Дніпропетровськ:ДНУ,2002.–С.76-82.

Факультет економіки та менеджменту

Сумського державного університету


mdu.edu.ua/

проводить навчання за спеціальностями:

  • економіка підприємства (освітньо-кваліфікаційні рівні (ОКР): бакалавр, спеціаліст, магістр);

  • маркетинг (ОКР: бакалавр, спеціаліст, магістр);

  • менеджмент організацій (ОКР: бакалавр, спеціаліст, магістр);

  • фінанси (ОКР: бакалавр, спеціаліст, магістр);

  • адміністративний менеджмент (ОКР - магістр);

  • бізнес-адміністрування (ОКР - магістр);

  • економіка довкілля та природних ресурсів (ОКР - магістр);

  • управління інноваційною діяльністю (ОКР - магістр);

  • управління проектами (ОКР - спеціаліст).

Навчання проводиться українською, англійською та російською мовами. На факультеті навчаються студенти з 15 країн, які стовідсотково забезпечуються гуртожитком у мальовничому місці біля озера Чеха з пляжною зоною.

Факультет надає освіту високої якості, що відповідає освітнім стандартам США, та через Лондонське міжнародне товариство видає випускникам сертифікати IES, що визнаються в Європі.

Студенти проходять стажування у Літніх школах України, Швеції, Німеччини, Словаччини, Чехії, США, Туреччини та інших країн.

Студенти факультету є переможцями всеукраїнських і міжнародних предметних та фахових олімпіад, конкурсів наукових робіт, маркетингових і бізнес-планів, авторами наукових публікацій, призерами науково-практичних конференцій і семінарів, що проходять у Польщі, Німеччині, Словаччині, Швеції, Іспанії, Австрії, Росії, Білорусі та інших країнах світу.

Вони є стипендіатами персональних стипендій Президента України, Верховної Ради, Голови Обласної державної адміністрації та Обласної ради, а також ряду інших стипендій університетського рівня.

Під час навчання на факультеті студенти мають можливість отримати військове звання офіцера запасу на військовій кафедрі Сумського державного університету.

Випускники факультету продовжують навчання в Україні та за кордоном, є керівниками та начальниками відділів престижних підприємств, організацій та фінансових установ, працюють в органах державної влади та місцевого самоврядування, мають успішний власний бізнес.

Факультет проводить ряд конференцій. Так, у 2010 році проведено 7 конференцій, а саме:

    • 16-та Міжнародна конференція «Економіка для екології»;

    • 10-та Всеукраїнська наукова конференція «Екологічний менеджмент в загальній системі управління»;

    • ІV Міжнародна науково-практична конференція «Маркетинг інновацій та інновації у маркетингу»;

    • Міжнародна конференція «Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону»;

    • Міжнародна онлайн-конференція «Історія та перспективи соціально-економічного, державного регулювання та місцевого самоврядування Півдня Росії та України»;

    • науково-практична конференція «Економічні проблеми сталого розвитку»;

    • науково-методична конференція «Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору».

На факультеті видаються наукові журнали, зареєстровані в переліку ВАК України, а саме:

  • «Вісник СумДУ. Серія Економіка» (гол. ред. Теліженко О.М.);

  • Міжнародний науковий журнал «Механізм регулювання економіки» (гол. ред. Мельник Л.Г.);

  • «Проблеми і перспективи управління в економіці» (гол. ред. Козьменко С.М.).

Також започатковано видання наукового журналу «Маркетинг та менеджмент інновацій» (гол. ред. Ілляшенко С.М.).

При факультеті діють аспірантура і докторантура за трьома спеціальностями, а також спеціалізована вчена рада по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями:

  • економіка та управління підприємствами,

  • економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

На факультеті захистили дисертації більше ніж 200 осіб. Серед випускників факультету – професори університетів США, Нідерландів, Канади та інших країн.

Очолює факультет економіки та менеджменту Прокопенко Ольга Володимирівна – випускниця цього факультету, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії, автор більше ніж 260 наукових і навчально-методичних праць, лауреат гранту Президента України, двічі стипендіат Кабінету Міністрів України.

Наукове видання

Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції
до європейського
освітнього простору

Матеріали

науково-методичної конференції

(Суми, 6–7 жовтня 2010 року)

Відповідальний за випуск О.В. Прокопенко

Комп’ютерне верстання О.В. Люльова

Підписано до друку 15.12.2010 р.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 10,92 Обл.-вид. арк. 8,89. Тираж 300 пр. Зам. №

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

С відоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. У двох частинах (2)

    Документ
    Т. І. Ящук – доктор філософських наук, професор кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  2. Інститут економіки та промисловості нан м (1)

    Диплом
    Н.В.Наливайко, д.филос.н, проф., Ведущий научный сотрудник Института философии и права СО РАН, директор УМЦ философии образования НГПУ, главный редактор журнала «Философии образования» (РФ)
  3. Програми для 1-4 класів з російською мовою

    Документ
    На виконання Закону України "Про загальну середню освіту" з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р.
  4. Егіональної науково-дослідної лабораторії центру історичного краєзнавства Сумського державного університету, почесного громадянина Путивля, лауреата премії ім

    Документ
    Біобібліографічний покажчик «Віктор Звагельський: до 55-річчя від дня народження» присвячений творчому і науковому доробку провідного наукового співробітника Сумського державного університету, керівника Регіональної науково-дослідної
  5. Сумський державний університет на правах рукопису пересадько галина олександрівна

    Документ
    Прискорення темпів НТП, що відбувається в останні десятиріччя, посилення конкуренції, яке спричиняється глобалізацією економіки різко загострюють проблеми підвищення конкурентоспроможності товаровиробників, пошуку і реалізації їх конкурентних переваг.

Другие похожие документы..