Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Диплом'
Более чем двести лет Япония была закрытой страной, полностью изолированной от внешнего мира. Суровые законы разрешали людям только рыбачить невдалеке...полностью>>
'Тесты'
В сборнике даны тестовые задания по «Основам политологии», рекомендуется для преподавателей колледжей, учителей общеобразовательных школ, студентов к...полностью>>
'Документ'
С 1998 года в Донецкой области реализуется программа «Пальма Мерцалова», целью которой является сохранение части мировой цивилизации – истории создан...полностью>>
'Документ'
8-й региональный симпозиум для стран Центральной и Восточной Европы Международной организации естественнонаучного и технологического образования (IOST...полностью>>

Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ДОНЕЦЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА

DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY

ДОНЕЦЬКИЙ

ВІСНИК

НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА

ім. ШЕВЧЕНКА

мова

т. 16

Донецьк, 2007

Український культурологічний центр

Східний видавничий дім


Засновано в 2001 р.

Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.16 – Донецьк: Східний видавничий дім. – 2007. – 240 с.

Вісник містить матеріали березневої наукової конференції НТШ-Донбас 2007 року. Доповіді і повідомлення стосуються проблем мовознавства. Секція конференції працювала у Донецьку та Слов’янську.

Редакційна колегія:

д.т.н., проф. В. Білецький (відповідальний редактор);

д.філол.н., проф. А. Загнітко (головний редактор т.16);

Г. Монастирецька (технічний редактор).

Члени редакційної колегії:

д.філол.н., проф. А. Поповський; д.філол.н., проф. В. Чабаненко;

д.філол.н., проф. В. Каліущенко; д.філол.н., проф. М. Коломієць;

д.філол.н., проф. В. Соболь; д.філол.н., проф. М. Ткачук;

д.філол.н., проф. В. Федоров; д.філол.н., проф. О. Галич;

д.філол.н., проф. Н. Заверталюк;

д.філол.н. В. Просалова.

Донецьке відділення НТШ, 2007

Український культурологічний центр, 2007
Наукове видання

ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА (т.16)

Набір і комп’ютерна верстка А. Лисенко

Коректор і редактор Ж. Краснобаєва-Чорна

Підп. до друку 20.05.2007. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman Cyr. Друк різографний. Ум. друк. арк. 15,2

Обл.-вид. арк. 12,5. Наклад 150 прим. Зам. 3-05.

Східний видавничий дім

83086, м. Донецьк, вул. Артема, 45

тел/факс (062) 338-06-97, 337-04-80

e-mail: svd@

ЗМІСТ

Анатолій Загнітко. СУЧАСНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ

ГАЗЕТНИЙ ДИСКУРС: РИТОРИКА І СИНТАКСИС .......................... 5

Віталій Радчук. ФУНКЦІЇ ПЕРЕКЛАДУ ............................................. 20

Анатолій Загнітко, Надія Загнітко.

ЗАКОНОМІРНОСТІ СПОЛУЧУВАНОСТІ ПРИЙМЕННИКІВ

ЗІ ЗНАЧЕННЯМ МЕТИ .......................................................................... 38

Віра Познанська. ПРІЗВИЩА З СУФІКСОМ -К-О

В АНТРОПОНІМІЇ ДОНЕЧЧИНИ ......................................................... 62

Наталя Тесленко. ЗНАЧЕННЯ АБО МОВНИЙ СМИСЛ

У РОЗРІЗІ ЗАЙМЕННИКОВОЇ СЕМАНТИКИ .................................... 68

Лариса Загнітко. ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ВИЯВИ .............. 85

Вікторія Ригованова. АВТОРИЗАЦІЯ В АСПЕКТІ СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕОРІЙ .................................................................... 94

Наталія Сафонова. СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ КОМПОНЕНТИ КАТЕГОРІЇ СУБ’ЄКТИВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ ДРАМАТУРГІЧНОГО ДИСКУРСУ .................................................... 101

Галина Тищенко. ПЕРФОРМАТИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ: ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ ТА КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ ........... 114

Наталія Івкова. СЕГМЕНТУВАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗРИВУ ВНУТРІШНЬОРЕЧЕННЄВИХ СИНТАКСИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ........ 120

Наталія Лешкова. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕМИ

В ДЕТЕРМІНАНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ ............................ 128

Тетяна Марченко. КОРЕЛЯЦІЯ ВАЛЕНТНОСТІ ПРЕДИКАТА Й СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ РЕЧЕННЯ ..................................... 134

Тетяна Радіонова. ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ

АКЦЕНТУАЛЬНОЇ НЕРІВНОПРАВНОСТІ ОДНОРІДНИХ

ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ................................................................................ 142

Ольга Пуніна. МОВНОЕТИКЕТНІ ОДИНИЦІ

НА ПОЗНАЧЕННЯ ВИБАЧЕННЯ В ЕПІСТОЛЯРІЮ ПИСЬМЕННИКІВ ХХ СТ. ................................................................... 149

Марина Михальченко. ДО ПИТАННЯ ПРО КАТЕГОРІЮ

ОЦІНКИ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ТЕКСТІ ........................................................ 156

Ольга Шевчук. ПРОБЛЕМА ДВОМОВНОСТІ В УКРАЇНІ (СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ) ..................................................... 163

Ганна Монастирецька. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА СПЕЦИФІКА РЕАЛІЗАТОРІВ ОПТАТИВНОСТІ ............................. 169

Дмитро Горбачук, Олександр Зубарєв.

РУСИФІКАТОРСЬКА МОВНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ

У 70-80-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ ....................................................... 175

Оксана Сушко. ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО

ПОЛЯ ЯК ЗАСОБУ ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

У ФРАЗЕОЛОГІЇ СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТІВ

ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ............................................... 189

Тетяна Єщенко, Наталя Дмитрієва.

СИНЕСТЕЗІЯ ЯК ФЕНОМЕН ПСИХОЛІНГВІСТИКИ

ТА КУЛЬТУРОЛОГІЇ (на матеріалі української поезії

кінця ХХ століття) .................................................................................. 194

Тетяна Полякова. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ

МОЖЛИВОСТІ СЛІВ-СИМВОЛІВ У ПОЕТИЧНІЙ МОВІ

ЯРА СЛАВУТИЧА ................................................................................. 207

Лариса Тищенко. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПРОСТОРОВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ

ПІВДЕННОСЛО­БОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК ....................................... 212

Повідомлення

Володимир Білецький. МОВНО-КУЛЬТУРНЕ ПОЛЕ

СХІДНОЇ УКРАЇНИ ............................................................................... 219

рецензії

Анатолій Загнітко, Ганна Монастирецька. ГРАМАТИКА

ЯК ЄДНІСТЬ РЕАЛІЗОВАНОГО І ПОТЕНЦІЙНОГО

(Ремчукова Е.М. Креативный потенциал русской грамматики:

Монография. – М.: Изд-во РУДН, 2005. – 329 с.) ............................... 237

УДК 81’367=808.5

ББК Ш12 = 411.4*515

Анатолій ЗАГНІТКО,

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Донецького національного університету

СУЧАСНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ГАЗЕТНИЙ ДИСКУРС: РИТОРИКА І СИНТАКСИС

Розглянуто специфіку політичного газетного дискурсу, визначено його диференційні ознаки зі встановленням особливостей вияву учасників, хронотопу, комунікативних стратегій і тактик, настанов і завдань. Охарактеризовано синтаксичні закономірності політичного газетного дискурсу, прокоментовано його основні завдання в регулюванні поведінки членів соціуму, маніпулюванні їхньою свідомістю.

Ключові слова: політичний газетний дискурс, учасники комунікативного акту, мовленнєві стратегії, настанови тексту, текстово-дискурсивні категорії.

Сучасний суспільний розвиток являє собою всеохопний загальнолюдський процес, одним із найсуттєвіших компонентів якого постає мова. Усі аспекти людської діяльності, усе соціально осмислене, виокремлене людською свідомістю, відображається у мові. Тому в сучасній лінгвістиці чітко окреслилися тенденції не тільки формально-структурного аналізу мови, але й в аспекті тієї семантичної і прагматичної інформації, яку вона реалізує у комунікативному процесі. Опертям такого вивчення мови постає одна з її визначальних функцій – бути засобом комунікації, зокрема політико-управлінська. Її дослідження безпосередньо актуалізує проблему взаємовідношення мови і політики (пор. праці О. Виноградової, Л. Масенко, Г. Мацюк, Г. Яворської та ін.). Цей аспект комунікації, пов’язаний з використанням мови як засобу політичного впливу і маніпулювання (підтвердженням цього може бути хвилеподібна актуалізація проблеми статусу російської мови як другої державної в Україні) мовою, є об’єктом постійної уваги лінгвістів, тому що боротьба за владу – основний мотив соціально-політичного спілкування. Усе це засвідчує актуальність заявленої проблеми.

Метою статті є встановлення особливостей сучасного політичного газетного дискурсу зі з’ясуванням специфіки його синтаксису та риторики. Мета зумовлює необхідність розв’язання таких завдань: 1) визначення диференційних і кваліфікаційних ознак сучасного політичного газетного дискурсу; 2) вияв особливостей його синтаксису; 3) встановлення закономірностей самовияву автора в сучасному політичному газетному дискурсі; 4) простеження внутрішньотекстових ресурсів впливу на читача сучасних політичних текстів; 5) окреслення найбільш навантажених текстово-дискурсивних категорій у сучасному газетному політичному дискурсі.

Загалом політика й ідеологія не можуть бути нейтральними до мови як найрепрезентативнішої ознаки людського суспільства, тому що не можуть існувати незалежно від людей, людської спільноти. Репрезентуючи собою сукупність ідей, які виражають зацікавлення, мету і завдання відповідних класів, політика опрацьовується на ґрунті накопиченого мисленнєвого матеріалу й активно впливає на суспільство, пришвидшуючи або гальмуючи його розвиток. Політика народжується, розвивається в суспільстві, у процесі діяльності людей. За своєю природою вона не може не відображатися у мові, тому що людське суспільство, перебіг його життя не можуть існувати поза мовою.

Здебільшого у працях з проблем взаємовідношення мови і політики аналіз мовних засобів, які використовуються цілеспрямовано у відповідному мовному суспільстві, являє собою насамперед дослідження лексико-семантичної системи мови, оскільки вона найбільшою мірою підпорядкована впливу соціальних чинників. Своєрідними у цьому плані постають праці: Ж. Дюбуа, який розглядав суспільно-політичну лексику французької мови періоду 1796 – 1872 рр.; Б. Гардена, який проаналізував мовлення профспілкових діячів і підприємців і який показав різницю у використанні тих самих лексичних одиниць; Деніз Мальдідьє (з’ясовано особливості лінгвістичного словника алжирської війни); Жака Гійома, який проаналізував словник французького післяреволюційного соціально-політичного узусу; А. Бурячка, С. Виноградова, Л. Граудіної, Д. Гудкова, О. Дмитрієвої, Є. Шейгал та інших, які продемонстрували на значному фактичному матеріалі англійської, німецької, російської та української мов відображення політичної думки у мові, що зумовлює значні зміни в лексико-семантичній системі сучасної мови.

Питання, пов’язані із соціальною активністю слова в аспекті політичного впливу, його потенційної спроможності суттєво впливати на процес відображення людиною дійсності, а також її поведінки і суспільної діяльності, досі залишаються актуальними. У цьому розрізі важливим є те, що інтенсивність політично зумовлених мовних процесів визначається масштабними змінами в житті суспільства, особливостями культурно-історичного розвитку, панівною тональністю політичних відношень.

Конкретна політична практика держави, тактика політичної влади його партій, лідерів, угрупувань, їхні стратегічні замисли зумовлюють різні (з погляду їхніх власних зацікавлень) підходи до розгляду й оцінки тих чи інших суспільно-політичних явищ, що набуває відповідного вираження в мові: ЗАКОНсервовані ляпи. Закон про Кабмін сьогодні нарешті виходить друком. Хоча спікер Мороз злякався його підписувати. Сьогодні горезвісний закон про Кабінет Міністрів нарешті опублікують. Нарешті – бо вже набридли. Тривале пританцьовування навколо закону нагадувало дитячу примовку: „Чотири, три, два з половиною, два з волосиною, два зараз обірветься...”. Усе вказувало на те, що коаліція чи не надто прагне, чи побоюється друкувати цей закон. Бо й законом цей витвір назвати складно: він не просто містить норми, які можна потрактувати як неконституційні, а ще й приймався за сумнівною процедурою. Коаліція погрожувала, коментувала, але зволікала. // Учора закон уже верстався в „Голосі України” – газеті Верховної Ради. Також планувалося, що його опублікує „Урядовий кур’єр”, а ще – „Офіційний вісник України” (про що напередодні розповів міністр юстиції Олександр Лаврінович). // Важливий нюанс: як вдалося з’ясувати агенції УНІАН, під законом стоїть підпис Олександра Мороза і дата – 21 грудня. Тобто те число, коли цей закон приймався до вето. Натомість колишній суддя Конституційного Суду, а нині – постійний представник Президента у КС Володимир Шаповал, зазначає, що перед опублікуванням, крім першого підпису – спікерського, має бути другий – або Президента, або ще раз Голови ВР. За словами Шаповала, це „промульгація” закону: після ухвалення закону спікер його підписує і відправляє на візу Президенту. Якщо глава держави відмовляється це робити, то, відповідно до Конституції, підписати документ має Голова ВР. // Утім пан Шаповал висловив сумнів (і мав рацію) у тому, що спікер удруге підпише закон. „Мороз чудово відчуває, що у разі підписання він бере стовідсотково на себе відповідальність... І якщо буде рішення Конституційного Суду
(про неконституційні процедури – Авт.), то він буде крайнім”, – цитує Шаповала УНІАН. // Словом, навіть на етапі друку закон знову наштовхнувся на колізію. Втім сам Мороз запевняє, що всю процедуру витримано і другого підпису не треба. Зрештою, а що йому ще казати? „Свою” політ реформу, таку недосконалу, він трактує по-своєму... // На Банковій до нового витка подій уже готові: як зазначила напередодні на брифінгу керівник прес-служби секретаріату Лариса Мудрак, у випадку опублікування закону Президент готуватиме подання до Конституційного Суду. // „Антикризова” ж коаліція намагається запропонувати інший варіант розвитку стосунків. А саме – розглянути президентські пропозиції до закону про Кабмін „постфактум”. Олександр Мороз, скажімо, заявив, що одночасно з друком закону про Кабінет Міністрів у парламенті буде зареєстровано законопроект про внесення змін до цього документа. Спікер каже, що в ньому „будуть враховані всі неврегульовані конституційні положення”. // Хоча й те, про що каже Мороз у даному випадку, – непевне. Он, скажімо, Прем’єр-міністр Віктор Янукович говорить про можливість внесення президентських правок якось туманно. „Можливо, ми погодимося з пропозиціями Президента, але, безумовно, шукатимемо можливість створення ефективного механізму співпраці між урядом і Президентом”, – зазначив Янукович позавчора
(Україна молода. – 2007. – 2 лютого), де яскраво реалізоване ставлення до відповідної політичної колізії щодо прийняття й опублікування закону про Кабінет Міністрів України та його наступної легітимності. Постає своєрідна політична термінологія, відповідна політична риторика, що виступає специфічною частиною сучасного мовного простору і яка є універсальним засобом опису відповідних поняттєвих і реальних об’єктів.

Відомо, що відображення політики в лексико-семантичній системі мови передбачає наявність таких аспектів проблеми: ідеологізація нейтральних слів, деідеологізація, ідеологічна нейтралізація, вторинна ідеологізація, переідеологізація (пор. динаміку слова біржа як суспільно-політичного терміна з відповідним поняттєвим полем до 1917 року, наступну кваліфікацію як буржуазного (СУМ, т. І, с. 188) та сучасну інтерпретацію як адекватну для суспільного ладу) тощо. Ці способи відображення політики в слові, найрухливішому мовному ярусі, чітко свідчить про соціально-оцінний характер використання лексичних одиниць, що виражається у свідомому виборі мовних засобів викладу, яким притаманне відповідне емоційне забарвлення (конотація), закладені експліцитно або імпліцитно в значенні тієї чи іншої лексичної одиниці (пор.: Перший закон-сирота (Україна молода. – 2007. – 3 лютого). Для досягнення тих чи інших політичних завдань можуть бути використані не тільки певні слова, але й та чи інша синтаксична конструкція. Думка, що в синтаксисі, меншою мірою, ніж у лексиці, відображаються особливості політичної комунікації, не може бути визнаною як коректна, оскільки синтаксична організація мовлення, як форма для вираження відповідного змісту, грає суттєву роль у вияві функції впливу публіцистики.

Синтаксис, як найважливіший стилетвірний засіб, міцно пов’язаний зі змістом висловлення. Діапазон соціально зумовлених синтаксичних явищ постає досить широким. До них належать:

- паралельні конструкції, що змістово наближаються до афоризмів (МІНІюст на підтанцьовці. Міністерство юстиції демонструє скорочення функцій: тепер вони, в основному, зводяться до тлумачення ходів Мороза й Януковича та їх нахваляння.

Попри заявлену в заголовку тему почну з іншого: депутати Верховної Ради Іван Бокий (фракція СПУ), Юрій Мірошниченко та Михайло Чечетов (обидва – від фракції “Регіонів”) зареєстрували 29 січня проект закону про “Внесення змін до закону України про Конституційний Суд”. В чому його суть? Звичайно ж, в урізанні юрисдикції КС і, зокрема, у вилученні з повноважень конституційних суддів права трактувати закони України та її Конституцію. Попри незрозумілість того, що ж тоді входитиме в компетенцію КС, автори законопроекту таки мають рацію: навіщо щось тлумачити в суді, коли є органи та посадові особи, які, відтягнувши на себе ковдру, залюбки роз’яснять будь-яку ситуацію, причому зроблять це так, як цього вимагає та чи інша політична сила, а не закон. Хто замовляє музику – той і отримує коментарі. Візьмемо для прикладу ситуацію з законом про Кабмін: як уже знають наші читачі, ще у вівторок Міністерство юстиції внесло цей акт до Єдиного державного реєстру – попри те, що закон цей не був належним чином оприлюднений, а відтак і не набрав чинності. Нонсенс? Керівник Мін’юсту Олександр Лавринович так не вважає – адже в коментарях для газети “Коммерсант-Украина” він зазначив наступне: той факт, що закон не оприлюднений офіційно, не є проблемою, оскільки підставою для внесення в реєстр є не публікація акта, а лист, що підтверджує його відповідність нормам Конституції. І все ж досі вважалося, що закон запускає в дію факт його друку в офіційних виданнях – “Голосі України” та “Урядовому кур’єрі”, а відтак вже існуючий – а не віртуальний! – закон вносять до Державного реєстру. Проте коли дуже треба, можна вочевидь і поперед батька в пекло… // Про реєстр, “задній хід” та “делікатну грань” // І все-таки, для чого знадобилось внесення закону про Кабмін у Державний реєстр? Олександр Лавринович у згаданому інтерв’ю так відповів на питання, чи можлива домовленість між Верховною Радою та Президентом з приводу повторного розгляду цього акта: “Ні, це вже не неможливо. Включення у реєстр виключає можливість того, що ділу буде даний задній хід. З сьогоднішнього дня можна забути про компроміс з точки зору корегування вступу закону в дію”. Таким чином, Державний реєстр відіграв роль не просто законодавчої картотеки, в якій можна знайти дані про ті чи інші новонадходження – він став тим запобіжником, що унеможливлює дискусію про повторне вето Президента абощо. Повторимось, використавши слова міністра юстиції: назад тепер ходу немає. Так вирішив (і до цього підвів ситуацію) Лавринович. А про те, хто був зацікавлений у знятті з кабмінівського “авта” гальм – зайве й говорити… Наталія Лебідь // Україна молода. – 2007. – 3 лютого);

- еліптичні речення, для яких властива стислість, енергійність вираження і які постають ефективним способом підвищення семантичної ємності (Кур’єри з “Беркута”); цю ж функцію можуть виконувати і номінативні речення, пор.: Четвер. Вечірні сутінки. Столична Шулявка;

- парцеляція, за якої завершена опрацьована думка втілюється у псевдо спонтанну форму шляхом розчленування єдиної структури на її складники, внаслідок чого формальний зв’язок між уривками переривається повністю, що виступає засобом уточнення комунікативної настанови висловлення й експресивної акцентуації його змісту (Усе вказувало на те, що коаліція чи не надто прагне, чи побоюється друкувати цей закон. Бо й законом цей витвір назвати складно: він не просто містить норми, які можна потрактувати як неконституційні, а ще й приймався за сумнівною процедурою);

- приєднувальні конструкції, основним призначенням яких постає додавання до основного висловлення розширювально-уточнювальних, пояснювальних компонентів, що постають у свідомості не одночасно з основною думкою, а лише після того, як вона сформувалася і сегментовані конструкції полегшують її сприйняття (Перший закон-сирота // “Антикризовики” боязко опублікували своє неконституційне дітище – закон про Кабмін під пильним контролем бійців “Беркуту” // Скандальний закон “його величності Прем’єра” таки опубліковано – його текст з’явився в п’ятничних номерах парламентської газети “Голос України” та газети центральних органів виконавчої влади “Урядовий кур’єр”. “Антикризовики” натякають, що відтак закон про Кабінет Міністрів офіційно набув чинності, на Банковій, навпаки, не визнають його легітимність і вже підготували подання до Конституційного Суду зі статусом першочергового щодо законності цього закону. Цікаво, що вперше за роки незалежності закон було опубліковано без підпису Президента. Втім свій автограф, як це передбачено законодавством, не поставив у 2007 році й Голова Верховної Ради Олександр Мороз. І “Голос України”, і “Урядовий кур’єр” подають прізвище Мороза наприкінці документа тільки у прив’язці до іншої дати – 21 грудня 2006 року. Цей підпис спікер поставив ще тоді, коли закон вперше подавався на розгляд Президенту й був згодом заветований. Вдруге Мороз так і не розписався, щоб не брати на себе відповідальність за ймовірне визнання закону неконституційним. // Кур’єри з “Беркута” // Четвер. Вечірні сутінки. Столична Шулявка. Перед центральним входом до видавництва «Преса країни» припаркувалося два джипи спецпідрозділу МВС «Беркут». Троє бійців у камуфляжі та з гумовими кийками явно нудьгують, намагаючись з’ясувати, де тут можна попити кави. Певний нервовий «резонанс» відбувається і на вахті видавництва, замість однієї працівниці охорони згодом з’являється ще двоє, плюс начальник караулу. Ситуація чимось нагадує 2004 рік, коли влада намагалася офіційно оприлюднити в тих самих видавництвах рішення Центрвиборчкому про сфальсифіковані результати другого туру президентських виборів з «Ядино правильним переможцем» Януковичем. Тоді кільком нардепам та патріотично налаштованим громадянам вдалося цьому запобігти, тепер пам’ятаючи уроки минулого, влада огородила процес друку «Беркутом». От тільки перешкоджати цьому фарсу на сторінках офіційних видань ніхто не збирався. Іван Леонов // Україна молода. – 2007. – 3 лютого);

- конструкції з чужим мовленням, що ґрунтуються на включенні в авторське мовлення мовлення іншої особи або джерела інформації і под. (Утім пан Шаповал висловив сумнів (і мав рацію) у тому, що спікер удруге підпише закон. „Мороз чудово відчуває, що у разі підписання він бере стовідсотково на себе відповідальність... І якщо буде рішення Конституційного Суду (про неконституційні процедури – Авт.), то він буде крайнім”, – цитує Шаповала УНІАН. // Словом, навіть на етапі друку закон знову наштовхнувся на колізію. Втім сам Мороз запевняє, що всю процедуру витримано і другого підпису не треба. Зрештою, а що йому ще казати? „Свою” політ реформу, таку недосконалу, він трактує по-своєму... // На Банковій до нового витка подій уже готові: як зазначила напередодні на брифінгу керівник прес-служби секретаріату Лариса Мудрак, у випадку опублікування закону Президент готуватиме подання до Конституційного Суду. // „Антикризова” ж коаліція намагається запропонувати інший варіант розвитку стосунків. А саме – розглянути президентські пропозиції до закону про Кабмін „постфактум”);

- діалогійність спілкування, що особливо чітко простежується на прикладі жанру інтерв’ю та ін.

Ці синтаксичні конструкції орієнтовані на психологію передбачуваного учасника комунікації для адекватного сприйняття замислу автора і щонайтісніше пов’язані зі змістом політичної інформації, її спрямуванням й адресованістю.

Аналіз і дослідження словесно-асоціативного тла політичної лексики, розгляд синтаксичної організації речення, простеження закономірностей формування семантичної структури речення залежно від політичної позиції автора виявляється недостатнім для розв’язання проблеми мови і політики, оскільки ця проблема вимагає виходу за межі слова і речення, звернення до вищого ярусу комунікації – до тексту. „Лише у формі текстів і в текстовій функції мова постає засобом спілкування між людьми” [19: 47]. Тому зацікавлення текстом зумовлене тим, що процес – це процес породження, сприйняття й інтерпретації різних текстів. Водночас текст розглядається не просто як сукупність взаєпов’язаних елементів, не тільки як певна послідовність пов’язаних за смислом речень, а як функційна цілісність, постання якої зумовлене відповідними соціальними потребами і яка спрямована на досягнення вдалої комунікації. Саме зв’язний текст як результат мовленнєвої діяльності з відповідною прагматичною настановою є об’єктом дослідження і може розглядатися:
1) у лінгвістичному аспекті з простеженням специфіки його структури і характеру мовного оформлення [3; 5; 6; 16]; 2) у гносеологічному, що розглядає характер відображення у тексті об’єктивної реальності
[8; 10; 15]; 3) у психологічному, що досліджує психолінгвістичну природу тексту й особливості його сприйняття [1; 7; 10];
4) у прагматичному, який показує характер ставлення автора до об’єктивної дійсності [2; 11; 12; 13; 14; 17]. У прагматичному аспекті суттєве зацікавлення викликає політичний газетний текст, під яким мається на увазі текст, що береться у подійному вимірі. У цьому розрізі він наштовхує дослідника на проблему ролі мови як засобу впливу й інструмента соціального контролю над формуванням громадської думки.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society донецький

    Документ
    Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. т. 24 – Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім. – 2008. – 272 с.
  2. Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society (1)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2007 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення торкаються проблем історії. Секції конференції працювали у Донецьку і Краснодарі.
  3. Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society (3)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2007 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення стосуються проблем літературознавства. Секції конференції працювали у Донецьку та Слов’янську.
  4. Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка історія

    Документ
    Закінчення воєнних дій на Північно-Східному Кавказі в 1859 р. дало змогу приступити до завершення Кавказької війни в Закубанні і Причорномор’ї. Це вимагало реорганізації управління військами і адміністративно-територіальних змін.
  5. Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка (1)

    Документ
    Цією публікацією ми продовжуємо аналіз лексики, пов’язаної з акціональним планом східнослобожанського весілля. При дослідженні послуговуватимемося власними матеріалами, зібраними в україномовних селах Луганської області в середині 90-х рр.

Другие похожие документы..