Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Николай Иванович Лобачевский (1792-1856) всю сознательную жизнь от учащегося Казанской гимназии до ректора Казанского императорского университета про...полностью>>
'Программа'
ЦЕЛОЧИСЛЕННЫЕ АЛГОРИТМЫ. Делимость целых чисел. Алгоритм Евклида и его анализ (теорема Ламе). Цепные дроби. Сравнения. Классы вычетов по данному моду...полностью>>
'Конкурс'
Конкурс юных музыкантов «Музыкальная Московия» посвящен знаменательной дате в истории отечественной культуры – 150-летию создания Московского музыкал...полностью>>
'Документ'
09. 008, Быстров Руслан, 1 :00 11 МАЯК, НОВОСТИ, 03.09. 008, Быстров Руслан, 14:00 11 МАЯК, НОВОСТИ, 03.09. 008, Быстров Руслан, 18:00 11 МАЯК, НОВОСТ...полностью>>

Киевский музей Михаила Булгакова

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

БУДИНОК, ЩО ЗВУЧИТЬ

Нині «хазяйкою-хранителькою» і директором Будинку- музею Булгакова є Людмила Губіанурі.

Коли сталася ваша перша зустріч із Булгаковим?

— Вперше роман «Майстер і Маргарита» я прочитала в десятому класі: його давали рівно на одну ніч, і мало що закарбувалося в пам’яті, окрім стовідсоткового юнацького захвату. А коли вступала в Тартуський університет, вільна тема екзаменаційного твору звучала так: «Рукописи не горять», та я її не взяла — не пригадала, звідки ця фраза. Потім виявилось, що вже в ті часи в Тарту, після першої публікації роману в журналі «Москва», студенти писали і курсові, й дипломні за Булгаковим. Я вчилася, в моєму житті з’являлися нові тексти Булгакова. І я вдячна тартуському легендарному студентському життю з його вражаючою творчою свободою і демократією... А коли, через енну кількість років, я отримала запрошення працювати в Музеї Булгакова, Київ у той час був дуже радянським містом із традицією чиновницьких стосунків. Тому я боялася, коли йшла сюди... Та з першої миті була вражена, що мене зустріли «нерадянські» жінки. Як вони говорили, спілкувалися, виглядали — то було перше моє враження, що не помилилася дверима... Для мене цінним є те, що всі люди, які тут працюють, опинилися в цьому будинку не випадково. Вони потрапили сюди, тому що дуже цього хотіли, і робили важливі речі, які переросли у музей. Анатолій Кончаковський, не знаючи точно, що музей існуватиме, збирав колекцію, зустрічався з людьми, які бачили Булгакова. Тетяна Рогозовська — одна з перших розробляла і вела екскурсії по київських місцях Булгакова. Кіра Пітоєва виросла в особливій театральній атмосфері: вона прекрасно знала всю драматургію Булгакова і його творчість, спілкувалася з людьми, які мали безпосереднє відношення до перших постановок в Московському художньому театрі й у Російській драмі, а її батько листувався із сестрою Булгакова — Надією Земською. А Ірина Воробйова, з якою ми разом вчилися в Тарту, мріяла бути сторожем у Музеї Булгакова. Нині вона науковий співробітник, а ми всі й є «сторожі»-охоронці. Ми збіглися й у своєму ставленні до Михайла Булгакова, й у тому, що розділяємо його цінності. Я вихована в музеї з самого початку Анатолієм Кончаковським, Кірою Пітоєвою, Світланою Бурмистренко, і сьогодні переконана, що ці цінності формують необхідну ситуацію.

На ваш погляд, що таке Музей Булгакова сьогодні?

— У музеєзнавстві існує такий термін — «місія», і головна місія всіх музеїв світу — зберегти і передати нащадкам. При цьому в кожного музею своя внутрішня місія, і для нас це означає відродити цінності, пов’язані з поняттям сім’ї й дому, що продиктоване історією життя родини Булгакових у цих стінах. Можна і потрібно залучати меценатів і спонсорів, але не можна порушувати цю місію, не можна нічого робити їй всупереч. Відомо, що люди, які за часів Булгакова йшли Андріївським узвозом, спочатку цей будинок чули, а вже потім його бачили, і згадували його, як Будинок, що звучить. Було 10 дітей, всі грали на музичних інструментах, з відчинених вікон лунали музика і сміх. Тому всі наші проекти обертаються довкола родинних і музичних свят. Кияни знають і журфікси, і проект «Фантом опери». Нам сподобалося відроджувати традиції, які були маловідомі за радянських часів: Різдвяні та Великодні свята, іменини. Намагаємося створити таку ситуацію, аби сім’я могла завітати в цей будинок і усім було добре разом. Люди зараз мало бувають разом, а наші проекти їх об’єднують.

Чи є в сучасному булгакознавстві білі плями?

— Дуже багато! Біда в тому, що Булгаков тривалий час був заборонений. А заборона на письменника в радянській системі — це тотальна заборона на особу. Люди, які могли писати про Булгакова, зберігати документи і фото, боялися. Не збереглося і багато будинків, пов’язаних з Булгаковим, їм дозволили піти з життя, як це сталося в Києві з будинком на вул. Воздвиженській, 10, де він народився. Київський період найменш вивчений, і сьогодні знайти автограф Булгакова — все одно, що знайти невідому роботу Леонардо да Вінчі.

Чому така суперечна оцінка роману «Майстер і Маргарита»?

— Тому що в романі є відвертість — це один із прийомів письменника, і є незавершеність. Письменник недаремно називав «Майстра» своїм «Фаустом» — як і Гете, він працював над романом майже все письменницьке життя, з 1928 року до своєї смерті в 1940-му, але в Гете життя було вдвічі довшим. І якби Булгаков не помер, робота над «Майстром» продовжувалася б, це очевидно. Було багато варіантів, і невідомо, що чекало читача на виході: акценти залежали від часу, коли він писав, і якщо 1920 роки були «вегетаріанські», то 1930-ті — абсолютно інші. У своєму фільмі Юрій Кара апелює до ранніх варіантів, і, як мені здається, це цікаво. Залишається відкритим питання про віру — в «Майстрові» й у житті письменника. Чому існує так багато трактувань? Ще й тому, що коли в Булгакова при обшуку були вилучені щоденник і рукопис «Собачого серця», більше він щоденники ніколи не вів і був дуже обережним у розмовах. Навіть його дружини і сестра у своїх спогадах, щоденниках обходять теми віри і політичних переконань.

А яка доля вилученого щоденника Михайла Опанасовича?

— Булгаков добився, аби його повернули, і знищив. Але в НКВС збереглася копія, і сьогодні його можна прочитати, називається — «Під п’ятою»...

У музейній книзі відгуків є запис: «Я дуже люблю Булгакова, адже саме завдяки ньому вирішила стати лікарем».

— А я знаю людину, яка, прочитавши «Майстра», стала священиком. Це й є прочитання тексту як творчий процес, коли кожен читає й інтерпретує згідно зі своїм внутрішнім світом. Якщо людина хоче стати сучасною, а сучасна людина — означає освічена, — вона має докласти деяких зусиль. Зусилля потрібно докладати завжди. Коли я вчилася в Юрія Лотмана і Зари Мінц, вони не приймали відповіді «не подобається», говорили: «Ви спочатку прочитайте, спробуйте пропустити через себе, а потім сформулюйте, з яких причин ви вважаєте, що це погано». Це завдання кожної людини, яка відкрила книжку.

Чому не спадає інтерес до творчості Булгакова?

— Коли Булгаков приїхав у Москву — молода людина з дипломом одного з найпрестижніших вузів Російської імперії, його московські дядьки, відомі лікарі, не маючи власних дітей, обожнювали племінника, і він міг бути тут же влаштований за фахом. Але Михайло Опанасович вибирає дорогу, про яку сказав: «Хто творить, не живе без хреста». Сам свідомо вибирає свій хрест: з одного боку, це послужило причиною його ранньої смерті, з іншого — він став всесвітньо відомим письменником. І Булгаков, як і раніше, цікавий світу, я бачу це по відвідувачах і по кількості нових перекладів. Наприклад, на англійську був один переклад, з’являється другий, третій. Люди заново переосмислюють його творчість, знімають нові фільми. Та найголовніше — тексти Булгакова, як і раніше, сучасні та актуальні.

Розкажіть, як музей відзначатиме свято?

— 15 травня о 14.00 проведемо біля пам’ятника виставку булгаковських книжок на 36 мовах із фонду нашої бібліотеки і на різних мовах читатимемо його твори. О 16.00 у Виставковому залі на Андріївському узвозі, 3 відбудеться презентація книжки «Михайло Булгаков. Київська ехо-камера» (автори — Світлана Ноженко і Анатолій Кончаковський). А о 19.00 у нас відбудеться прем’єра опери Арріго Бойто «Фауст. Віддзеркалення». Цю постановку зробила Лариса Леванова спеціально для нашого музейного осередку. Партію Маргарити виконає відома українська співачка Вікторія Лук’янець. Вхід за запрошеннями, проте хто не потрапить у зал, зможе побачити виставу на великому екрані, який ми встановимо біля музею, і вестиметься пряма трансляція опери.

А чи правда, що в музеї є ще один співробітник — нащадок Бегемота?

— Так, у нас завжди живе кіт, але ми жодного кота не заманили і не привели. Таке враження, що в них черга, а коли звільняється місце, його відразу заступає інший кіт, він приходить сам, і обов’язково в нашій гамі — чорно-білій.

Бiблiотека та Булгаков

Київ Булгаківський із циклу „Кияни назавжди”

Від укладача

«...Это были времена легендарные, те времена, когда в садах самого прекрасного города нашей родины жило беспечальное юное поколение. Тогда-то в сердцах у этого поколения родилась уверенность, что вся жизнь пройдет в белом цвете, тихо, спокойно, зори, закаты, Днепр, Крещатик, солнечные улицы летом, а зимой не холодный, не жесткий, крупный, ласковый снег... И вышло совершенно наоборот. Легендарные времена оборвались, и внезапно и грозно наступила история»

(Михаил Булгаков «Киев-город»).

До 20-річчя Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова у Києві, до річниці від дня народження письменника та до святкування Дня Києва МСМБ «Молода гвардія» підготувала бібліографічний покажчик «Київ Булгаківський», /із циклу "Киянин назавжди«/

Бібліографія розміщена у зворотній хронології в алфавіті авторів та назв творів друку. Бібліографічний опис здійснено згідно з чинними державними стандартами.

Основними джерелами добору літератури для покажчика стали фонди МСМБ, каталоги та картотеки бібліотек України, Інтернет-ресурси. Видання розраховане на широке коло користувачів.

«Легендарні часи» та «історія» Михайла Булгакова

Газета «Хрещатик» у рамках проекту " Київський пантеон" публікує історії людей, чиє життя так чи інакше було пов’язане з Києвом. На черзі розповідь про письменника Михайла Булгакова

Михайло Булгаков народився у Києві 15 травня 1891 року в будинку на вулиці Воздвиженській, 28...

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3479/art/1237320781.html / «Хрещатик» від 18 березня 2009 року № 33

Київ і Україна у житті і творах Булгакова

Як митець і мислитель, М.Булгаков перебував під значним впливом творчості полтавця Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди.

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі «Київ-місто». Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий в Європі.

Час все розставив по своїх місцях, підтвердив слова «Рукописи не горять». Понині звуть його люди Майстром, шанують за незламний дух свободи і правди в роки тяжкої диктатури, пам’ятають його як людину, який розповів світові про свою любов до міста, пронесену через все життя.

Непростим було повернення Булгакова до читачів, непростим було й відкриття музею в Києві, першого і колись єдиного у світі. У Дім Турбіних, «відкритий» Віктором Некрасовим на Андріївському узвозі, приїжджають ті, хто вивчає, перекладає, читає Булгакова, із різних міст, сіл і країн. Батьки приводять сюди дітей, а діти — батьків. Рідне місто склало шану письменникові... «Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій... Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», — скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд... і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро... Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко згадати автора (українське «я ж він»).

Київські адреси письменника

вул.Воздвиженська,10 (1891-1892);

вул.Госпітальна, 4 (1892-1894 або 1895);

вул.Кудрявська, 9 (1894 або 1895-1902);

вул.Еспланадна, 30 (1902-1904);

вул.Іллінська, 5/8 (1904-1905);

вул.Кудрявська,10 (1905-1906);

Діонісівський (нині Бехтерєвський) пров., 4 (1906)

Андріївський узвіз,13 (1906-квітень 1913);

Рейтарська, 25 (квітень-жовтень 1913);

Андріївський узвіз, 38 (осінь 1913-літо 1914);

Андріївський узвіз, 13 (осінь 1914-квітень 1916; жовтень 1916-березень 1917; лютий 1918-жовтень 1919 ).

Після переїзду на Кавказ, а зрештою і до Москви неодноразово відвідував Київ — у вересні 1921 р., квітні-травні 1923 р., серпні 1928 р., серпні 1934 р., червні 1936 р. та серпні 1937 р. Під час приїзду до Києва у червні 1936 р. мешкав у готелі «Континенталь» (вул. К. Маркса, колишня Миколаївська, нині Арх. Городецького,1-3)

Музей Михайла Булгакова (м.Київ)

Будинок Турбіних

Засновано 1989

Місцезнаходження 01025

Київ, Андріївський узвіз, 13

Сайт www . .ua

Будинок Турбіних — літературно-меморіальний будинок-музей Михайла Булгакова в Києві, в якому письменник жив з дружиною та мав свою лікарську практику. Заснований на початку 1989 року. Головна експозиція знаходиться на другому поверсі будинку. Кількість експонатів понад 3000, 500 з яких булгаківські. Історія проживання Булгакова в Києві тісно пов’язана з його романом Біла гвардія. Герої роману — родина Турбіних — живуть в тому самому будинку, що і автор на Андріївському узвозі 13. Речі, які дійсно належали Булгакову поєднані з предметами, які описані в романі, ці вигадані предмети всі білого кольору. Щомісяця 13 числа в музеї проходить журфікс — музичний вечір класичної музики.

Список творів Михайла Булгакова

(із Булгаковської енциклопедії / )

Твори

Мастер и Маргарита The Master and Margarita[1997]

The Master and Margarita[1967]

Записки юного врача

Белая гвардия

Бег

Собачье сердце

The Heart of a Dog

Роковые яйца

The Fateful Eggs

Багровый остров

Театральный роман

Дьяволиада

Ханский огонь

Жизнь господина де Мольера

Черновики: Черный маг, Копыто инженера

Мастер и Маргарита (Черновые редакции романа)

Мастер и Маргарита (переписанные главы)

Необыкновенные приключения доктора

Луч жизни

П’єси

Зойкина квартира

Багровый остров

Блаженство (сон инженера Рейна)

Кабала святош (Мольер)

Кабала святош

Полоумный Журден

Александр Пушкин

Александр Пушкин (варианты)

Батум

Адам и Ева

Мертвые души

Война и мир

Мертвые души (Киносценарий)

Иван Васильевич

Необычайное происшествие, или Ревизор(по Гоголю)

Последние дни (Пушкин)

Минин и Пожарский

Оповідання

Был май

Псалом

Праздник с сифилисом

Киев-Город

Похождения Чичикова

Богема

Воспоминание...

В кафе

Грядущие перспективы

Заметки и миниатюры

Ессе та публіцистика

Статьи, рассказы, наброски

Столица в блокноте

Письмо правительству СССР

Александр Пушкин

Заметки (ПСС т.2)

Рассказы, очерки, фельетоны

Рассказы, очерки, фельетоны 1925-1927гг

Твори Михайла Булгакова у фондах МСМБ «Молода гвардія»

Дни Турбиных — Книга вголос [Мультимедіа]: МР 3 / Булгаков, Михаил ; Читает народный артист Николай Рушковский. — К.: Книга вголос, 2006

Записки юного врача: Морфий, собачье сердце и др.... / Булгаков, Михаил; Предисловие и комментарии К.Питоева. — К.: Либідь, 1995. — 304 с.

Избранные произведения: В 2-х тт. Т.2 / Булгаков, Михаил Афанасьевич. — К.: Дніпро, 1989. — 750 с

Князь тьмы: Варианты романа «Мастер и Маргарита» / Булгаков, Михаил; Предисловие и комментарии В.И.Лосева. — СПб.: Азбука-классика, 2007. — 800 с.

Майстер і Маргарита: Роман / Булгаков, Михаил Афанасьевич; Пер. з рос. М.Білоруса. — Харків: Фоліо, 2006. — 415 с.

Література про життя та творчість Михайла Булгакова

Боборыкин В.Г. Михаил Булгаков [Текст]: кн. для учащихся ст.классов. / В.Г.Боборыкин. — М.: Просвещение, 1991. — 208 с.

Весь Булгаков в воспоминаниях и фотографиях / Сост. Л.В.Губианури; Предисловие Л.В.Губианури; Послесловие Л.В.Губианури. — К.: Мистецтво, 2006. — 352 с

Виленкин В. Воспоминания с комментариями / В. Виленкин. — М: Искусство, 1982. — 502 c.

Воспоминания о М. Булгакове [Текст]: сборник. — М.: Советский списатель, 1988. — 528 с.

Все обо всех [Текст]: В 10-ти т. Т.3 / Авт.-сост. Г.Н.Шалаева, Л.В.Кашинская, Т.М.Колядич и др.; Худож. В.Агапкин. — М.: СЛОВО, Ключ-С, АСТ, Слово, 1997. — 448 с.

Гра долі [Оптичний диск]: Серіал документальних фільмів. Збірка № 15 : Літератори, які перебували в Україні у ХХ ст. / Автори сценарію Н. Сопіт, В. Вітер, В. Образ та інш., ведуча Н. Сопіт. — К.: ВІАТЕЛ, 2005-2007.

Кончаковский, Анатолій Петрович. Киев Михайла Булгакова: фотогр., документы, открытки из гос. и част. Архивов. План г.Киева и его предместий 1911 г.: фотоальбом / Кончаковский, Анатолій Петрович, Маликов, Дмитрий Васильевич;. — К.: Мыстэцтво, 1990. —283 с.

Лавров, Дмитро Андрiанович. «Святий Київ наш великий...»: Збiрник мистецьких роздумiв / Лавров, Дмитро Андрiанович. — К.: Криниця, 2002. — 152 с.

М. А. Булгаков — драматург и художественная культура его времени: Сборник статей / Состав. А.А. Нинов. — М.: Союз театральных деятелей, 1988. — 496 с.

Харченко, Татьяна Николаевна. 100 знаменитых людей Украины / Харченко, Татьяна Николаевна, Очкурова, Оксана Юрьевна, Рудычева, Ирина Анатольевна. — Харьков: Фолио, 2004. — 511 с

Шленский, Дмитрий Васильевич. Музей Одной Улицы: Путеводитель / Шленский, Дмитрий Васильевич, Браславец, Алексей Юрьевич. — Львов: К.: Центр Европы, 2002. — 119 с.

Яновская, Лидия Маркиевна. Треугольник Воланда: к истории Романа «Мастер и Маргарита» / Яновская, Лидия Маркиевна ; Фото Ю.Кривоносова. — К. : Лыбидь, 1992. — 189 с.

Бібліографія

(станом на 18 травня 2010 року)

2010

Константинова К. Майстер і Маргарита: дев’ятий десяток разом [Текст] / К. Константинова // Дзеркало тижня. — 2010. — 23-29 січ.(№ 2). — С. 12. У столичному музеї Михайла Булгакова на Андріївському узвозі нещодавно розгорнулася експозиція, присвячена 80-річчю одного з головних романів ХХ століття — «Майстер і Маргарита». Є для цього необхідний привід. Як відомо, завершив Булгаков свою важку літературну працю в 1940-му році (а розпочав іще в 1928-му). Київська виставка — певне просторове осмислення знаменитого роману, який став і феноменом масової культури, і однією з найулюбленіших книжок інтелектуалів

Савицька, Ольга. «Аби знали...» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/296797/ : кияни відзначили день народження Михайла Булгакова / Савицька, Ольга // День. — 2010. — 18 трав.(№ 83). Двері будинку на Андріївському узвозі було відчинено для відвідувачів з ранку до опівночі, а черга, що розтягнулася узвозом далеко вгору, не зменшувалася до самого закриття музею. Виконуючи побажання свого патрона, музейники вже другий рік проводять читання біля пам’ятника Булгакову, щоб Київ, в якому він народився й виріс, почув великого земляка багатьма мовами світу. Поки тривало читання, на постаменті було виставлено різномовні видання з музейної бібліотеки, зокрема подарунок з Японії — роман «Майстер і Маргарита» японською" з фотографією «будинку Турбіних» на обкладинці

Савицька, Ольга. Білі гіацинти й паски [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/295127 : великодній стіл накрили в Музеї Булгакова / Савицька, Ольга // День. — 2010. — 8 квіт.(№ 61). Як летить час! Здається, зовсім нещодавно в їдальні музею письменника співробітники вперше відтворювали великодній стіл — і ось вже десять років живе ця тепла традиція в легендарних стінах Будинку на Андріївському. А починалося все так: у родинному архіві відшукали старовинну фотографію із зображенням великоднього столу, який у сім’ї Булгакових прикрашали до Світлого свята. Молодший брат письменника, Микола, зберіг на чорно-білому знімку останній мирний Великдень — 5 квітня 1914 року. Директор музею Людмила Губіанурі в 2000 році запропонувала щороку накривати великодній стіл за цією історичною фотографією

Савицька О. Записка з 1924 року... [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/293384 : Музей Михайла Булгакова поповнився раритетами зі США / О. Савицька // День. — 2010. — 11 бер.(№ 42). Позавчора в Києві побував гість із Чикаго — відомий правозахисник Леонід Стонов, міжнародний директор Бюро з прав людини й дотримання законності в країнах колишнього СРСР, президент Американської асоціації євреїв з колишнього СРСР. Його батько, письменник Дмитро Стонов дружив з Михайлом Булгаковим у 20-30-ті роки. Леонід Стонов подарував київському музею раритети, що зберігалися в його сім’ї. Дорогоцінні експонати будуть представлені на виставці «Майстер і Маргарита» з посиланням на ім’я дарувальника

Савицька О. Світло. Вогонь. Політ [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/291908 : виставка «М. Булгаков. Майстер і Маргарита. Роман», присвячується 20-річчю Літературно-меморіального музею письменника / О. Савицька // День. — 2010. — 11 лют.(№ 23). Три промені освітлюють експозицію. Перший — рояль і музика. Другий — письмовий стіл та книги. Третій — всепоглинаюче кохання. Автори виставки, науковий керівник музею Кіра Пітоєва та художник Бадрі Губіанурі, не пішли шляхом повторення пройденого, а зуміли створити унікальну експозицію.

2009

«Легендарні часи» та «історія» Михайла Булгакова [Текст] = http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3479/art/1237320781.html : газета «Хрещатик» у рамках проекту «Київський пантеон» продовжує публікувати історії людей, чиє життя так чи інакше було пов’язане з Києвом. Розповідь про письменника Михайла Булгакова / Інф. «Хрещатика» // Хрещатик. — 2009. — 18 бер.(№ 33). — С. 14. Для киян Булгаков не просто російський письменник, а й творець літературної міфології Міста, прекрасного і щасливого легендарного Києва, чий Золотий вік одного разу закінчився апокаліпсисом «Білої гвардії».

2008

Савицька О. День народження екскурсії [Текст] = http://www.day.kiev.ua/258103/ : у Музеї Булгакова відзначили іменини Михайла Булгакова та 25-річчя першої київської екскурсії, присвяченої великому письменнику / О. Савицька // День. — 2008. — 5 груд.(№ 222). — С. 19. Були часи, коли музею в будинку № 13 на Андріївському не існувало. І ось у 1983 р. києвознавці (співробітники Київського бюро подорожей та екскурсій Тетяна Рогозовська, Олександр Єршов та Михайло Кальницький) вигадали, створили і почали проводити екскурсію «Київ Михайла Булгакова». Дослідники київської біографії Булгакова працювали в архівах, шукали точні адреси, зустрічалися з людьми — свідками минаючої епохи

Віленський Ю. Невідомий герой [Текст] = http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=250093&mainlang=ukr : власник булгаковського будинку на Андріївському узвозі Василь Листовнічий у проекції «Білої гвардії» та в житті / Ю. Віленський // День. — 2008. — 16 серп.(№ 146). — С. 6. Про власника булгаковського будинку в Києві Василя Павловича Листовничого

Семенов С. Киевлянин навсегда: творческое наследие Михаила Булгакова дает еще и яркий пример тесных и не всегда простых взаимоотношений украинского и русского языков и культур / С. Семенов // Эксперт. — 2008. — № 30. — С.46-50. Інтерв’ю з перекладачем Юрієм Некрутенко про Михайла Булгакова та відносини української та російської культур

2007

Віленський Ю. Як створювався музей письменника в Києві [Текст] = http://www.day.kiev.ua/191395/ : Iнна Лістовнича-Кончаловська, Тетяна Лаппа, Анатолій Кончаковський і Михайло Булгаков — свідчення пам’яті та любові / Ю. Віленський // День. — 2007. — 14 трав.(№ 197). — С. 7. «Я знаю, ход веков подобен притче», — написав Борис Пастернак у віршах до «Доктора Живаго». Притчі наяву виникають і в наші дні. Одна з них — тихий подвиг Анатолія Петровича Кончаковського, нині директора літературно-меморіального музею М.О. Булгакова на Андріївському узвозі, в тривалій праці повернення імені Майстра на скрижалі рідного міста

2006

Булгаков і порожнеча [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/173085/ / Інф. "День«// День. — 2006. — 29 лист.(№ 208). Воздвиженська, 28 (сучасна нумерація — 10Б). Госпітальна, 4. Прозорівська, 30. Діонісівський провулок, 4. Це не просто список адрес. Їх об’єднує ім’я, яке в Києві давно вже оповите серпанком сакральності: Михайло Булгаков. Минулого тижня літературно-меморіальний музей Булгакова, що розміщений у будинку № 13 на Андріївському узвозі, скликав журналістів, істориків міста, мистецтвознавців на святкування досить химерного (отже, у булгаковському дусі) ювілею: сторіччя з дня переїзду родини Булгакових у цей знаменитий дім

Лавров Д. Вечный приют Мастер обрёл на планете... «Киев»: вечный мистик Булгаков в своём романе использовал эликсир бессмертия, заглянул в космос и увековечил киевлян / Д. Лавров // Сегодня. — 2006. — 16 февр.(№ 37). — С. 28.

Югов В. Безсмертний Булгаков [Текст]: (Нотатки після літературного балу) / В. Югов // Голос України. — 2006. — 25 лют.(№ 37). — С. 12-13.Уривки з біографії та історія написання «Майстера та Маргарити»

2005

Дважды погребенная : Киев не впустил «самую киевскую» пьесу Булгакова в театральную жизнь Украины / Подготовила Э.Косинчук // 2000. — 2005.- 25-31 марта (№ 12). — С. С6. До п’ятидесятиріччя першої постановки п’єси М. Булгакова «Дні Турбіних»

2004

Віленський, Юрій. «Стояв в операційній, скільки вважав за потрібне» [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/123786/ : Михайло Булгаков на війні / Віленський, Юрій // День. — 2004. — 15 вер.(№ 164). У розпалі Першої світової війни, в неспокійному рідному місті Михайло Булгаков береться до роботи із надання допомоги пораненим в одному із закладів Червоного Хреста. Є докази, що цей осередок милосердя діяв на базі нинішнього клінічного військового госпіталю, і звідси юний лікар переїде до Кам’янця- Подільського, щоб брати участь як військовий хірург-початківець у Брусиловському прориві, а потім вдень і вночі стояти біля операційного столу в госпіталі в Чернівцях. А пролягла його подвижницька дорога до Саратова драматичним літом 1914 року, в перші дні Першої світової війни

2002

Махун, Сергій. Майстер і Місто [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/43056/ : Михайло Булгаков і багатоликий Київ / Махун, Сергій // День. — 2002. — 15 січ.(№ 15). Творчість Михайла Афанасійовича Булгакова і Київ... Спробуємо зануритися в атмосферу Києва на зламі століть XIX і XX та зрозуміти світоглядні установки молодого киянина, для якого рідне Місто було набагато більше, ніж просто місце народження

2001

Рильов, Костянтин. Великий містифікатор та геніальний пересмішник Михайло Булгаков [Електронний ресурс] = http://www.day.kiev.ua/63121/ : 110-річчю від дня народження Михайла Афанасійовича Булгакова присвячується / Рильов, Костянтин // День. — 2001. — 15 черв.(№ 105). Закінчення. Початок див. у п’ятничних номерах за 18 і 25 травня, 1 і 8 червня

Бібліографи-укладачі: Мілашенко Т.І., Фоміна Н.І.

Источник: сайт киевской городской библиотеки «Молода гвардiя»

ГУК г. Москвы БИБЛИОТЕКА УКРАИНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

Цикл выставок «Представляем музеи Украины»

К 120-й годовщинесо дня рожденияМ.А. Булгакова

«Дом Турбиных. Литературно-мемориальный музей

Михаила Булгакова в Киеве»

Дайджест. Электронное издание

На русском и украинском языках

Составитель В.Г. Крикуненко

Москва

Декабрь, 2011 г.

Ваши отклики, дополнения присылайте¸пожалуйста, по эл. адресу:

vitkrik@yandex.ru. Тел.: 631-40-95, 631-34-17



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита» (1)

    Документ
    Мы знаем только маленькую часть природы, только маленькую частичку этой непонятной, неясной, всеобъемлющей загадки, и все, что мы знаем, мы знаем благодаря мечтам мечтателей фантазеров и ученых поэтов.
  2. Михаила Булгакова "Михаил Булгаков и Елена Шиловская: Шаг в вечность"

    Документ
    "Михаил Булгаков и Елена Шиловская: Шаг в вечность", - так будет называться литературный вечер - календарь, который состоится 10 мая 2011 года в литературном клубе «Прикосновение» библиотеки «Фолиант» МУК ТБК в преддверии
  3. Михаил Афанасьевич Булгаков выдающийся русский писатель Булгаков и Киев

    Документ
    Назвать М. Булгакова русским писателем только потому, что он писал на русском языке, - на наш взгляд, лишить Киев и Украину одного из самых замечательных мастеров слова.
  4. Михаил Петров Садовников родом из Московской губернии, Бронницкого уезда, Усмерской волости, деревни Щербовой. Сохранилось любопытное семейное предание о прадеде, рассказ

    Рассказ
    Назначение моих «записок» состоит не только и не столько в описании личной жизни как таковой, сколько в описании и оценке общественных событий, свидетелем которых мне лично довелось быть с точки зрения «шестидесятника», т.
  5. Язык Государственный язык в Украине украинский. В киеве многие говорят также и на русском. Транспорт Киева

    Документ
    Климат КиеваУмеренно континентальный. Наиболее теплые месяцы это июнь, июль и август - средняя температура 14º–25ºC градусов. Декабрь, январь и февраль наиболее холодные, средняя температура -5º–0ºC .

Другие похожие документы..