Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
«В 1923 году на территорию Соловецких островов было заброшено некоторое количество научных работников самых различных отраслей»… Так невинно начинают...полностью>>
'Автореферат'
Защита состоится 9 февраля 2012 г. в 15:00 часов на заседании диссертационного совета при ФБГОУ ВПО «Бурятский государственный университет» (67 , г. ...полностью>>
'Документ'
Чирков Владимир Григорьевич, главный научный сотрудник отдела методологии и социо­логии науки Центра исследований научно-технического потенциала и ис...полностью>>
'Документ'
Агропромышленный комплекс в Украине и регионе имеет высокий потенциал для развития и формирования высокоэффективного инновационно - инвестиционного п...полностью>>

Національна академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2012 рік

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ

ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

КАЛЕНДАР

знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2012 рік

Київ – 2011


Рекомендовано до друку Вченою радою Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

(Протокол № 8 від 1.07.2011 р.)

Упорядники:

Л. І. Ніколюк,

науковий співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Л. О. Дубова,

науковий співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Наукові редактори:

П. І. Рогова, к. і. н., ст. наук. співробітник,

директор

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,

Л. О. Пономаренко,

завідувач відділу

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Відповідальна за випуск

Л. О. Пономаренко,

завідувач відділу

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Літературний редактор

І. П. Білоцерківець,

молодший науковий співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

ЗМІСТ

Від упорядників ……………….................................................................

І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ

Цього року виповнюється……………………..………….………..

Цього року відзначається…………………………………………

Ювілейні дати книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського…………………………………………………..

ІІ. ПЕРЕЛІК ВИЗНАЧНИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ

ЗА МІСЯЦЯМИ……………………………………………………..........

Січень……………………………………………………………………

Лютий……………………………………………………………………

Березень…………………………………………………………………

Квітень………………………………………………………………......

Травень………………………………………………………………….

Червень…………………………………………………………………

Липень………………………………………………………………….

Серпень…………………………………………………………………

Вересень………………………………………………………………..

Жовтень………………………………………………………………...

Листопад……………………………………………………………….

Грудень………………………………………………………………....

ІІІ. НАУКОВЦІ НАПН УКРАЇНИ – ЮВІЛЯРИ 2012 р. ………..................

ІV. ПЕРСОНАЛІЇ: БІОГРАФІЇ, БІБЛІОГРАФІЯ……………………..

Корній Іванович Чуковський (1882–1969) – невтомний письменник, перекладач, літературний критик……

Іван Олексійович Сікорський (1842–1919) – видатний діяч української педагогіки, психології та медицини……………………………………

Список скорочень………………………………………………………

Іменний покажчик …………………………………………………...

Список використаної літератури .......................................................

ВІД УПОРЯДНИКІВ

Головною метою діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) є інформаційне забезпечення розвитку національної педагогічної науки, освіти і практики, упровадження досягнень педагогічної науки, передового досвіду в практику роботи навчальних закладів держави, а також підвищення професійного, духовного й культурного рівня науково-педагогічних кадрів, працівників освіти, молоді, що навчається.

Інформаційна робота, яка є однією з головних функцій у діяльності ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, здійснюється в різних напрямах, зокрема шляхом створення вторинної інформації (інформаційних бюлетенів, тематичних списків з актуальних питань педагогіки і психології, галузевих тематичних та персональних бібліографічних посібників, книжкових виставок як у традиційній, так і в електронній формі тощо). Електронні ресурси різних видів з актуальних питань педагогіки і психології, до яких входить і вторинна продукція, доступні користувачам на веб-порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (http://www.library.edu-ua.net), на якому представлено:

  • електронний каталог;

  • бібліографічні списки до книжкових виставок, присвячених ювілейним датам у галузі педагогічної науки і освіти;

  • бібліографічні посібники ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з актуальних питань педагогіки і психології;

  • інформаційно-бібліографічні ресурси „Видатні педагоги України та світу”, ”Педагоги-новатори України”, „Видатні бібліотекознавці, бібліографознавці, книгознавці та документознавці України та світу”;

  • бібліографічні ресурси, підготовлені освітянськими бібліотеками МОНМС України та НАПН України;

  • галузева реферативна база даних;

  • інформаційно-аналітична продукція;

  • архів виконаних віртуальних бібліографічних довідок.

Серед вторинної продукції, що готує колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, чільне місце посідає „Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки” (далі – Календар), мета якого – шляхом подання хронологічного переліку визначних дат як з історії світової, так і вітчизняної освіти, педагогіки, психології та філософії допомогти педагогічним і науково-педагогічним кадрам, студентам, бібліотекарям освітянських книгозбірень у плануванні роботи, отриманні компетентної інформації про ту чи іншу подію або особу.

Упорядковуючи Календар, укладачі врахували зміни, що відбулися в освіті України в процесі її реформування і модернізації, зокрема створення впродовж останніх років нових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів України.

Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2012 рік” має чотири розділи. У першому розділі «Визначні дати року» ювілеї визначних подій і особистостей подано без точних дат (числа і місяця), які з тих чи інших причин не встановлено (незалежно від укладачів). Окремо виділено ювілейні дати виходу друком книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського (1918–1970), ім’я якого носить ДНПБ України з 2003 р.

Другий розділ «Перелік визначних і пам’ятних дат за місяцями» містить: ювілейні дати народження видатних учених з різних галузей науки, письменників, літературознавців, бібліотекознавців; основні міжнародні, державні та церковні свята; ювілейні дати історичних громадсько-політичних подій.

У третьому розділі «Науковці НАПН України – ювіляри 2012 року», крім ювілейних дат провідних українських учених і науковців НАПН України, зазначено також ювілеї іноземних членів Академії – з Австрії, Греції, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, США та інших країн.

Четвертий розділ „Персоналії: біографії, бібліографія” містить два бібліографічних огляди до ювілейних дат К. І. Чуковського й І. О. Сікорського з розгорнутими бібліографічними списками. З об’єктивних причин Календар не містить рекомендаційних списків літератури до всіх дат, але натомість пропонується загальний список літератури, який розміщується у кінці видання. Також можна скористатися бібліографічними списками літератури до книжкових виставок, присвячених ювілейним датам, що розміщуються на веб-порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського у рубриці „Інформаційно-виставкова діяльність”, інформаційно-бібліографічному ресурсі „Видатні педагоги України та світу”.

У Календарі представлено відомості про 702 події та визначні дати, з них – 430 присвячені персоналіям (у т. ч. 100 ювілярам НАПН України). Допоміжний апарат Календаря складається з іменного покажчика, списку скорочень та списку використаної літератури, який містить близько 50 джерел, серед них: монографії, педагогічні енциклопедії та словники, довідники, календарі, періодичні видання тощо. Дати народження ювілярів-науковців НАПН України в іменному покажчику взято у квадратні дужки [].

Відгуки і пропозиції щодо видання надсилайте на адресу:

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

відділ наукової бібліографії

Л. І. Ніколюк

вул. М. Берлинського, 9

м. Київ-60

04060

тел.: 467-22-14

e-mail: larisa_dnpb@

І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ

  • 2003–2012 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2001) Десятиріччям грамотності: освіта для всіх.

  • 2005–2014 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2002) Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН.

  • 2005–2015 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним десятиріччям дій “Вода для життя”.

  • 2012 рік оголошений Президентом України Роком культури та відродження музеїв.

  • 2012 рік оголошений Кабінетом Міністрів України Роком спорту і здорового способу життя.

Цього року виповнюється:

– 2300 років від народження Архімеда (бл. 287–212 до н.е.).

Старогрецький математик, фізик і механік, астроном, винахідник, обчислювач площі сегмента параболи, поверхні та об’єму кулі, циліндра, наближеного значення π (пі); творець основного закону гідроаеростатики (закон Архімеда), закону важеля; автор праць «Про квадратуру параболи», «Про число піщинок», «Про тіла, що плавають» та ін.

– 1600 років від народження Діадоха Прокла (412–485).

Давньогрецький філософ, представник афінської школи неоплатонізму, автор праць «Першооснови теології», «Першооснови фізики: десять сумнівів щодо Провидіння», «Теологія Платона» та ін.

– 1300 років від народження Ду Фу (712–770).

Китайський поет, який зробив неповторний внесок в історію китайської літератури; майстер пейзажної лірики («Весняні води», «В єднанні з природою»), автор поем «Красуні», «Військова колісниця», «У похід за Велику стіну».

– 985 років від народження Святослава Ярославовича (1027– 1076).

Великий князь Чернігівський і Київський, син Ярослава Мудрого.

– 440 років від народження Максима Герасимовича Смотрицького (у чернецтві – Мелетій, бл. 1572–1633).

Український і білоруський філософ, просвітитель, письменник-полеміст, поет, учений-філолог, церковний і освітній діяч, доктор медицини, ректор Київської братської школи, архієпископ Полоцький, автор книг «Тренос» («Плач»), «Катехізис», «Паранезис» («Благання»), «Граматики» церковнослов’янської мови, якою було закладено основи сучасної граматичної термінології, утверджено єдині граматичні норми літературної мови.

– 385 років від народження Петра Дорофійовича Дорошенка (1627 – 1698).

Український державний і політичний діяч, воєначальник, дипломат, талановитий полководець, наказний полковник генерального осавула, учасник національної революції 1648–1676 рр., писар Чигиринського полку, гетьман Правобережної України (1665–1676), у 1668 р. був обраний гетьманом возз’єднаної Української козацької держави; учасник переговорів і воєн із Польщею, Туреччиною і Росією. У 1679–1692 рр. обіймав посаду в’ятського воєводи в Росії.

– 275 років від народження Рудольфа Еріха Распе (1737–1794).

Німецький вчений, письменник, філолог, мандрівник, бібліотекар, професор, фахівець у галузі літератури, мінералогії, геології, дослідник давньої німецької минувшини, культурної спадщини минулих епох, член Ґеттінґенського і Лондонського наукових товариств, автор одного з перших лицарських романів «Хермін і Ґунільда», пригодницького роману «Оповіді барона Мюнхґаузена про його чудові мандри».

– 235 років від народження Івана Могильницького (1777–1831).

Український культурно-освітній і церковний діяч на західноукраїнських землях, борець за поширення українських народних шкіл, самостійність української мови, ректор учительського інституту в Перемишлі, канонік й інспектор шкіл Перемишлянської єпархії, засновник культурно-освітнього товариства в Галичині, автор першої в Галичині граматики української мови, підручників для українських народних шкіл, зокрема «Букваря».

– 200 років від народження Федора Максимовича Бодянського (1812–1873).

Український фольклорист, освітній діяч, учитель повітових шкіл на Полтавщині, інспектор повітового училища в Прилуках, упорядник двох рукописних збірок обрядових, суспільно-побутових пісень, записаних на Полтавщині, Київщині, Чернігівщині (бл. 800). У 1978 р. вийшло видання «Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських».

– 200 років від народження Костянтина Петровича Зеленецького (1812 [ін. 1814]–1858).

Український філолог-русист, філософ, літературознавець, критик, публіцист, послідовник ідей Ф. Шеллінга, професор Рішельєвського ліцею, дослідник життя і творчості О. Пушкіна, видавець альманаху «Альціона», автор праць «Досвід дослідження деяких теоретичних питань» (у 4 кн.), «Система і зміст філософського мововчення», з історії та теорії літератури, загальної філології, віршів, афоризмів тощо.

– 175 років від народження Олександра Івановича Гольденберга (1837–1902).

Російський математик-методист, педагог, один з основоположників методики початкової арифметики, викладач середніх навчальних закладів, педагогічних курсів Москви і Петербурга, засновник і редактор журналу „Математичний листок”, автор посібників „Методика початкової арифметики”, “Збірник задач і прикладів для навчання початкової арифметики” (у 2 ч.).

– 175 років від народження Олександра Олександровича Котляревського (1837–1881).

Український і російський філолог-славіст, народознавець, історик, археолог, бібліограф, доктор слов’янської словесності, член-кореспондент Петербурзької АН, професор і викладач Дерптського і Київського університетів, учитель середніх навчальних закладів Москви, хранитель і бібліотекар музею Московського археологічного товариства, редактор «Археологического вестника», послідовник міфологічної школи Ф. Буслаєва, автор наукових розвідок зі славістики та міфології слов’ян, рецензій на праці з української літератури та фольклору.

– 175 років від народження Володимира Амвросійовича Менчиця (1837–1916).

Український фольклорист, етнограф, просвітитель, член української Громади в Петербурзі та Єлисаветграді (Кіровоград), організатор книгарні та публічної бібліотеки у Житомирі, книгарень у Бердичеві, Києві, Херсоні, Миколаєві, Єлисаветграді, знавець багатьох мов – слов’янських, німецької, французької, давньогрецької, латинської, санскриту; автор книжки для народного читання «Волинська повість про «Шукай-Добро»», фольклорних записів (62), перекладу із санскриту «Веди».

– 175 років від народження Поля Робена (1837 – 1912).

Французький педагог, дослідник “інтегрального” (усебічного, цілісного) навчання і виховання, прихильник самоуправління та самостійності дітей у житті школи, розвитку допитливості, уведення в школу продуктивної праці; викладач фізики та природничих наук у ліцеях, викладач математики і механіки в коледжі Лондонського університету, керівник дитячого притулку Прево під Парижем, видавець журналу «Інтегральне виховання», організатор курсів для вчителів, автор «Маніфесту до друзів просвіти для розповсюдження принципів, методів і прийомів інтегрального виховання» та праці «Про інтегральну освіту».

– 170 років від народження Митрофана Олександровича Андрієвського (1842–1887).

Український філолог-медієвіст, педагог, культурно-освітній діяч, учитель російської словесності в школах Рівного, Коростишева та Катеринослава (нині Дніпропетровськ), інспектор народних училищ у Мелітополі, автор статей про літописні топоніми, праць, присвячених „Слову о полку Ігоревім” та думі „Втеча трьох братів з города Азова із турецької неволі”, які належать до ґрунтовних наукових досліджень українського народного епосу.

– 170 років від народження Сергія Іринейовича Миропольського (1842–1907).

Український педагог, методист, релігійний діяч, магістр богослов’я, творець цілісної системи навчання й виховання та класифікації форм організації навчального процесу, викладач Харківської духовної семінарії і недільної чоловічої школи, перший дослідник педагогічного досвіду Х. Д. Алчевської, член-ревізор навчального комітету при Святійшому Синоді в Санкт-Петербурзі, пропагандист ідей і перекладач творів Я. А. Коменського, зокрема “Велика дидактика”, редактор журналу „Народное образование”, член ради Харківського товариства поширення в народі грамотності та Санкт-Петербурзького педагогічного товариства, автор праць “Теорія і практика у вихованні”, “У чому наше завдання?”, “Ян Амос Коменський”, “Методика навчання письму в народній школі” та ін.

– 165 років від народження Гната Денисовича Онишкевича (1847–1883).

Український мовознавець і педагог, професор, учитель гімназій Львова, керівник кафедри української мови і літератури Львівського університету, автор праці „Додаток до вчення про малоруський наголос”. Підготував до друку 3-тє видання першого підручника української мови для шкіл “Граматика руського языка» М Осадци.

– 160 років від народження Едмонта Демолена (1852–1907).

Французький історик, соціолог, один з ініціаторів “нового виховання”, в якому на першому місці стояли фізичне виховання і спорт, фізична праця дітей, розвиток їхньої самостійності та ініціативи, зміцнення волі, виховання інтересу до підприємницької діяльності; засновник Школи де Рош, що стала одним із центрів “нового виховання”; праці Е. Демолена одержали світове визнання і зіграли велику роль у розвитку руху за реформу школи.

– 150 років від народження Федора Федоровича Ольденбурга (1862–1914).

Російський педагог і громадський діяч, засновник системи педагогічної практики, послідовник К. Д. Ушинського в дидактиці, викладач педагогіки та психології жіночої гімназії Петербурга, викладач методики початкового навчання, головний керівник педагогічної практики Тверської жіночої учительської школи імені П. П. Максимовича (27 років), організатор і керівник земського довідково-педагогічного бюро, викладач курсу лекцій „Земство и народное образование” в Петербурзькому політехнічному інституті, делегат першого Всеросійського земського з’їзду народної освіти.

– 135 років від народження Наталії Дмитрівни Лубенець (1877– 1943).

Український педагог, учитель, фахівець в галузі дошкільного виховання, послідовник ідей німецького педагога Ф. Фребеля, борець за організацію народних дитячих садків, уведення їх до загальної системи народної освіти; викладач курсу дошкільного виховання Київського педагогічного фребелівського інституту, учитель досвідної школи у Пущі-Водиці та школах Києва, організатор і голова Київського товариства народних дитячих садків та Київської школи нянь, редактор журналу „Дошкольное воспитание”, член Київського фребелівського товариства, автор читанок для трудових шкіл, підручників і посібників для початкової школи і дитячих садків.

– 130 років від народження Лева Петровича Ясінчука (1882–1963).

Український педагог, громадський і культурно-просвітній діяч, журналіст, член Українського педагогічного товариства „Рідна школа” у Львові, товариства „Просвіта”, інспектор львівських польськомовних шкіл, один із видатних представників українства за межами рідної землі (1944–1963), автор історико-педагогічних праць, науково-педагогічних розвідок, підручників, методичних посібників, статей, зокрема “Азбука нації: Рідна школа та її вага”, “Шкільна освіта на українських землях”, “50 літ Рідної школи: 1881–1931”, “Українське дошкілля” та ін.

Цього року відзначається:

– 975 років від заснування бібліотеки Софійського собору (бібліотека Ярослава Мудрого, 1037), першої відомої бібліотеки в Київській Русі.

– 430 років від заснування (1582) Вюрцбурзького університету (Баварський університет імені Юлія Максимиліана), одного з найстаріших університетів Німеччини. На початку ХХ ст. в університеті діяла Вюрцбурзька школа – напрям експериментального дослідження мислення. Роботи школи вплинули на гештальт-психологію та формування теорії настанови.

– 385 років від виходу (1627) першого друкованого тлумачного словника української мови, видатної пам’ятки староукраїнської лексикографії – „Лексикон словенороський і імен толкованіє”, укладеного видатним ученим, поетом, гравером, друкарем Памвою Бериндою.

– 380 років від заснування (1632) Києво-Могилянської колегії (шляхом об’єднання братської школи Київського братства і духовної школи Києво-Печерської лаври) – першого вищого навчального закладу на території України. З 1701 р. – Києво-Могилянська академія, з 1819 р. по 1918 р. – Київська духовна академія, з 1992 р. – Національний університет „Києво-Могилянська академія”.

– 375 років від виходу (1637) „Євангелія Учительного”, видрукованого в друкарні Києво-Печерської лаври в перекладі українською мовою з виправленнями і вступним словом Петра Могили.

– 290 років від заснування (1722) Харківського колегіуму – другої після Києво-Могилянської академії школи з повним курсом наук для всіх верств населення.

– 250 років від виходу (1762, Париж) соціально-педагогічного трактату “Еміль, або Про виховання” Ж.-Ж. Руссо. За трактатом виховання покликане формувати нових людей, які мають змінити суспільство.

– 195 років від відкриття (1817) в Петербурзі Вчительського інституту при Головному педагогічному інституті, який готував учителів повітових і парафіяльних училищ (перший в Україні Вчительський інститут було відкрито в 1811 р. при Харківському університеті).

– 175 років від виходу (1837, Будапешт) альманаху „Русалка Дністровая” – першої книги українською мовою в Галичині, виданої „Руською трійцею”. В альманасі вміщено українські, сербські народні й обрядові пісні, гагілки, твори М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича та ін.

– 175 років від відкриття (1837) Фрідріхом Фребелем у м. Бланкенбурзі (Німеччина) першого дитячого закладу під назвою “Заклад для розвитку творчого спонукання діяльності у дітей і підлітків” (у 1840 р. перейменовано на “Дитячий сад”). На практиці цього закладу педагог розробив свою систему дошкільного виховання, що поширилася згодом у різних країнах.

– 170 років від виходу (1842, Харків) першого повного видання поеми І. П. Котляревського „Енеїда”.

– 155 років від виходу (1857, Львів) методичного посібника з педагогіки для вчителів народних шкіл „Народная педагогія в пользу училищ і учителей сельських”, підготовленого О. Духновичем.

– 155 років від виходу (1857, Санкт-Петербург) творів П. Куліша “Чорна Рада. Хроніка 1663 року”, “Граматика” – однієї з перших українських букварів і читанок.

– 150 років від виходу (1862) педагогічного журналу “Ясная поляна”, який видавав Л. М. Толстой, розвиваючи на його сторінках теорію вільного виховання та друкуючи свої праці “О методах обучения грамоте”, “Яснополянская школа...”, “О народном образовании”, “Проект устройства народных училищ” та ін.

– 150 років від виходу (1862, Санкт-Петербург) творів Т. Г. Шевченка “Перебендя”, “Тарасова ніч”, “Тополя”.

– 150 років від заснування (1862) Х. Д. Алчевською Харківської жіночої недільної школи – одного з центрів освіти дорослих в Україні (існувала до 1919 р.).

– 145 років від виходу (1867, Ужгород) журналу “Учитель” – одного з перших педагогічних друкованих органів в Україні та першого світського періодичного видання Закарпаття, завданням якого було підвищення професійного рівня вчителів та сприяння освітньому розвиткові простого народу.

– 140 років від відкриття (1872) перших Фребелівських курсів у Петербурзі – спеціальних курсів для підготовки вихователів дитячих садків та сімей за системою німецького педагога Фрідріха Фребеля (1782–1852).

– 130 років від виходу (1882–1907) історико-етнографічного і літературно-художнього журналу „Киевская старина”, названого М. Грушевським справжньою енциклопедією українознавства.

– 130 років від заснування (1882) Київського товариства грамотності – добровільної громадської організації, створеної з метою поширення грамотності та проведення культурно-освітньої роботи серед населення, відкриття нових шкіл, бібліотек, організації нових курсів для вчителів. Очолив організацію київський губернатор С. Гудим-Левкович, а з березня 1897 – відомий педагог В. Науменко. Товариство припинило своє існування в 1908 р.

– 130 років від заснування Київського товариства сприяння початковій освіті (1882–1918, до 1901 р. відоме під назвою „Комісія народних читань”), організованого вчителями київських гімназій і професорами Київського університету та Політехнічного інституту. До товариства входили комісії: народних читань, бібліотечна, навчальних посібників, видавнича, господарча. Очолював товариство П. Алексєєв.

– 120 років від виходу (1892, Петербург) щомісячного педагогічного часопису „Образование”, який висвітлював стан народної освіти в Росії, зокрема, вимагаючи введення загального обов’язкового навчання і поліпшення умов шкільної освіти.

– 120 років від заснування (1892) Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ) у Львові, яке об’єднало науковий і культурно-просвітницький рух в Україні і стало українознавчим центром нації. Друкованим органом НТШ у Львові і за кордоном стали “Записки Наукового товариства імені Шевченка” (“ЗНТШ”). Після Другої світової війни діяльність НТШ продовжувалася в еміграції, а у Львові поновилася в жовтні 1989 р.

– 115 років від заснування Київського педагогічного товариства взаємної допомоги (1897–1905), до якого входили відділи шкільного виховання, сімейного виховання, комісії з організації дитячих та юнацьких читань, матеріальної допомоги вчителям. Очолював товариство Є. Нолен.

– 110 років від початку діяльності (1902) Педагогічного музею (створений у 1901) при Управлінні Київського навчального округа, в структурі якого діяла спеціальна педагогічна бібліотека. Наступником музею став Педагогічний музей імені цесаревича Олексія, відкритий у жовтні 1912 р. (нині Київський будинок учителя).

– 105 років від відкриття (1907) у Римі Марією Монтессорі дитячого дошкільного закладу під назвою „Будинок дитини”, в роботі якого активну участь брали батьки. Найголовнішим завданням Будинку було забезпечення вільного й індивідуального виховання та розвитку органів чуттів. Система виховання Марії Монтессорі завоювала визнання в багатьох країнах світу.

– 105 років від заснування Київського товариства народних дитячих садків (1907–1917), головою якого була педагог-просвітитель Н. Лубенець. Товариство відкрило чотири дитячі садки, школу нянь-фребелічок, магазин “Дошкільне виховання”, два притулки для дітей, видавало журнал “Дошкольное воспитание”.

– 95 років від відкриття (1917) першого українського дитячого будинку в Києві для дітей з Галичини, які втратили батьків під час Першої світової війни.

– 95 років від заснування Українського товариства шкільної освіти (1917–1920), до якого входили організаційний, педагогічний та фінансовий відділи. Товариством було розроблено план єдиної трудової школи, відкрито 16 українських шкіл, видано підручники українською мовою. Очолював товариство І. Стешенко.

– 90 років від виходу (1922) щомісячного науково-педагогічного журналу „Путь просвещения” (Харків), що видавався українською і російською мовами (з 1926 – „Шлях освіти”, з 1931 – „Комуністична освіта”, з 1945 – “Радянська школа”, з 1991 – “Рідна школа”).

– 90 років від виходу суспільно-педагогічного журналу „Вестник просвещения” (1922 – 1929) – органу Московського відділу народної освіти, з 1930 – „За коммунистическое воспитание” (1930 – 1935).

– 85 років від виходу (1927, Москва) науково-методичного журналу для вчителів фізики „Физика в школе”, що висвітлював питання теорії та історії фізики й астрономії, методики їх викладання, позакласної роботи з фізики, техніки.

– 85 років від заснування (1927) дитячої трудової комуни імені Ф. Е. Дзержинського – навчально-виховного закладу, створеного в селищі Новий Харків (передмістя Харкова), в якому навчання поєднувалося з продуктивною працею. З 20.10.1927 р. по 1.07.1935 р. комуною керував А. С. Макаренко.

– 65 років від виходу (1947) підручника «Історія педагогіки» М. Ф. Даденкова – першого в Українській РСР систематичного курсу для педагогічних інститутів, який відповідав чинній програмі.

– 45 років від заснування (1967) у Києві Державної бібліотеки України для дітей, створеної на базі міської Бібліотеки для дітей та юнацтва імені М. Коцюбинського. З 2.10.2003 р. – Національна бібліотека України для дітей.

– 15 років від виходу (1997) педагогічної газети, тижневика «Освіта України».

– 10 років від виходу (2002) щорічного “Календаря знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки” – посібника Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського для педагогів, педагогів-науковців, викладачів, студентів, учителів, бібліотекарів освітянських книгозбірень і всіх, хто цікавиться питаннями педагогіки й освіти.

Ювілейні дати книжок видатного українського педагога

В. О. Сухомлинського

  • 55 років від виходу книжок:

  • “Директор і вчитель” (Кіровоград, 1957);

  • “Підготовка учнів до трудової діяльності” (Київ, 1957);

  • “Трудовое воспитание в сельской школе: из опыта работы педагогического коллектива Павлышской средней школы» (Москва, 1957).

  • 50 років від виходу книжок:

  • “Людина неповторна” (Київ, 1962);

  • “Праця і моральне виховання” (Київ, 1962)

  • 45 років від виходу книжки “Трудные судьбы” (Москва, 1967).

II. ПЕРЕЛІК ВИЗНАЧНИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ ЗА МІСЯЦЯМИ

СІЧЕНЬ

У січні відзначається

–  40 років від початку (1972) другої великої хвилі репресій проти представників інтелігенції в Україні.

1.01

– Новорічне свято.

2.01

– 125 років від дня народження Миколи Андрійовича Чайковського (1887–1970).

Український учений-математик, педагог, доктор філософії, громадський діяч, дійсний член НТШ у Львові, учитель середніх шкіл Галичини, доцент Кам'янець-Подільського університету, викладач Українського таємного університету (Львів), професор Одеського інституту народної освіти, Львівського університету, автор наукових праць з питань теорії рівнянь, конічних перерізів і конгруенцій, методичного посібника з тригонометрії, курсу алгебри для українських шкіл західних областей України, статей в Українській радянській енциклопедії (понад 50), упорядник української математичної бібліографії та української математичної термінології.

3.01

– 170 років тому (1842) вийшла друком поема Тараса Шевченка „Гайдамаки”.

– 95 років від дня народження Юрія Олексійовича Митропольського (1917–2008).

Український математик, доктор технічних наук, академік АН УРСР і АН СРСР, заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедри диференційних рівнянь Київського університету, директор Інституту математики АН УРСР, радник Президії АН УРСР, автор наукових праць з математичної фізики, зокрема нелінійної механіки, монографії „Проблеми асимптотичної теорії нестандартних коливань" (Ленінська премія, 1965) тощо.

4.01

– 175 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837–1911).

Український філолог, педагог, доктор російської мови та словесності, громадський діяч, один із фундаторів Київської громади, викладач учительських курсів у Києві, Кам'янець-Подільської гімназії, Колегії Павла Ґалаґана, член-кореспондент Російської АН, дійсний член НТШ у Львові, автор підручників "Теорія поезії", "Нариси з історії поезії" (посібник з античної та зарубіжної літератури), "Теорія твору з хрестоматією", наукових розвідок "Острозька трагедія", "Думки про народні малоруські думи", "Історичні долі малоруської мови".

6.01

Святвечір. Багата кутя.

7.01

Різдво Господа Ісуса Христа.

– 85 років від дня народження Юрія Костянтиновича Бабанського (1927–1987).

Російський педагог, доктор педагогічних наук, професор, віце-президент АПН СРСР, творець теорії оптимізації навчання та виховання, проректор і викладач педагогіки та методики викладання фізики Ростовського педагогічного інституту, ректор Інституту підвищення кваліфікації викладачів педагогічних дисциплін АПН СРСР, редактор посібників для педагогічних навчальних закладів, зокрема "Педагогіка", автор праць "Оптимізація процесу навчання: загальнодидактичний аспект", "Оптимізація навчально-виховного процесу: методологічні основи".

9.01

– 105 років тому (1907) створено чернігівське культурно-освітнє товариство „Просвіта”, керівником якої був М. Коцюбинський. Силами активістів були відкриті читальня-бібліотека, філії "Просвіти" у Ніжині та Козельці, влаштовані для народу недільні читання, лекції з українознавства, концерти та театральні вистави тощо. У 1911 році товариство припинило свою діяльність.

10.01

(ін. 30.12.

1574)

– 415 років від дня народження Петра Семеновича Могили (1597–1647).

Український богослов і мислитель, політичний, церковний і освітній діяч, меценат, один із найвизначніших організаторів і реформаторів освіти та церкви в Україні, митрополит Київський і Галицький, архімандрит Києво-Печерської лаври, засновник Лаврської школи, яка була об'єднана з Київською братською школою та дістала назву Києво-Могилянської колегії, організатор першої вищої школи в Молдові, колегій у Вінниці, Кременці, Гощі; прихильник західноєвропейських форм і методів навчання та давніх традицій української школи; керівник книговидавничої справи в Україні (понад 20 років), автор творів "Анфологіон" (книги повчань моральних і житейських), "Євангеліє учительноє", "Євфологіон, або Молитвослов, або Требник", полемічного твору " Літос".

11.01

– 170 років від дня народження Вільяма Джемса (Джеймс, 1842 – 1910).

Американський філософ і психолог, один із родоначальників філософії прагматизму, професор фізіології, психології та філософії Гарвардського університету, організатор першої в США лабораторії прикладної психології, президент Американської психологічної асоціації, автор теорії емоцій Джемса-Ланге (пояснює причину виникнення емоцій змінами в діяльності внутрішніх органів і в роботі кровоносних судин), праць із проблем особистості, досліджень зв'язку психології з педагогічною філософією. Великого значення надавав трудовому вихованню.

– 145 років від дня народження Едуарда Бредфорда Тітченера (1867–1927).

Американський психолог, представник інтроспективної психології, дослідник психології відчуття, уваги, мислення, експериментатор, професор Корнеллського університету, учень і послідовник німецького психолога Вільгельма Вундта, організатор центру і засновник Товариства експериментальної психології в США, редактор часописів "Розум", "Журнал експериментальної психології".

13.01

– 185 років від дня народження Миколи Миколайовича Бекетова (1827–1911).

Український і російський фізико-хімік, один з основоположників фізичної хімії, академік Петербурзької АН, професор Харківського університету, організатор першої лабораторії з фізичної хімії та фундатор Товариства дослідних наук при Харківському університеті. Установив ряд активності металів, заклав основи алюмінотермії.

– 170 років від дня народження Василя Семеновича Мови (справж. – Лиманський, 1842–1891).

Український письменник, педагог, лексикограф, перекладач, учитель словесності в школах Кубані, судовий слідчий та мировий суддя, автор понад 50 зшитків рукописного архіву: поезії, оповідання, драматичні твори, історичні та критичні статті, спомини, замітки, переклади та ін.

– 115 років від дня народження Василя Климентійовича Дем’янчука (1897–1938).

Український мовознавець, педагог, перекладач, фахівець із питань історії української мови, діалектології, славістики, старший науковий співробітник Комісії історії української мови АН УРСР, викладач української мови та порівняльної граматики слов'янських мов Київського інституту народної освіти, один із авторів "Українського правопису", упорядник (разом з А. Кримським) "Хрестоматії з пам'ятників староукраїнщини ХІ–ХVІІІ ст.", автор праць "Морфологія українських грамот ХІV і першої половини ХV ст.", "Бібліографічний огляд української діалектології за рр. 1914–1927" та ін.

– 95 років від дня народження Іллі Михайловича Ліфшиця (1917–1982).

Український фізик-теоретик, організатор науки, академік АН УРСР і АН СРСР, завідувач відділу Інституту фізичних проблем АН СРСР, керівник кафедри Харківського університету, професор кафедри квантової теорії Московського університету, засновник наукової школи з фізики твердого тіла, почесний член Кембриджського університету, автор праць із квантової теорії твердого тіла, електронної теорії металів, фізики полімерів, фізичної кінетики; лауреат премії імені Ф. Саймона, премії АН СРСР імені Л. Мандельштама, Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (посмертно, 1985).

14.01

Новий рік за старим стилем.

День святителя Василія Великого.

– 130 років від дня народження Івана Івановича Огієнка (митрополит Іларіон, 1882–1972).

Український учений, державний, освітній і релігійний діяч, мовознавець, історик, педагог, професор Київського університету, засновник і ректор Кам'янець-Подільського університету, Міністр освіти та мистецтв УНР, член "Просвіти" та НТШ, митрополит Української Церкви в Канаді, один із фундаторів шкільництва і педагогічної думки в Україні, творець україномовних підручників і посібників "Вчимося рідної мови", "Граматика української мови", "Українська культура", "Рідна мова в українській школі" тощо; автор наукових праць з українського мовознавства, історії церкви, культури; перекладач "Біблії" українською мовою.

– 120 років від дня народження Василя Івановича Помагайби (1892–1972).

Український педагог, кандидат педагогічних наук, фахівець із питань дидактики, методики навчання в початковій школі, учитель і директор семирічної школи м. Хмільника, викладач Хмільницького педагогічного технікуму та педагогічних курсів, професор і викладач педагогіки Київського інституту народної освіти, дійсний член і професор Українського науково-дослідного інституту педагогіки, доцент кафедри педагогіки Ніжинського педагогічного інституту, автор монографій, методичних посібників, праць історико-педагогічної тематики, підручників для початкової школи.

– 75 років від дня народження Євгена Пилиповича Гуцала (1937–1995).

Український прозаїк, поет, публіцист і кінодраматург, шістдесятник-неореаліст, працівник редакції газети "Літературна Україна", редактор видавництва "Радянський письменник", автор збірки оповідань "Люди серед людей", збірок новел "Яблука з осіннього саду", "Запах кропу", повістей "Двоє на світі кохання", "Весна високосного року", творів для дітей "Перебуття радості", "Орлами орано", публіцистично-документальних нарисів про російську ментальність; лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1985), Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1994, США).

15.01

– 20 років тому (1992) Президія Верховної Ради України ухвалила указ про Державний Гімн України (музична редакція М. М. Вербицького).

– 390 років від дня народження Жана Батіста Мольєра (1622–1673).

Французький драматург, актор, творець класичної комедії, талановитий режисер, керівник одного з кращих театрів Франції ХVII ст., автор комедій "Тартюф", "Дон Жуан", "Мізантроп", "Скупий", "Міщанин шляхтич", "Кумедні манірниці" та ін., які впродовж десятиліть йдуть у театрах України.

(ін. 27.01)

– 175 років від дня народження Володимира Вікторовича Лесевича (1837–1905).

Український філософ-позитивіст, публіцист, просвітитель, пропагандист емпіріокритицизму, прихильник ідей Канта й Авенаріуса, розробник релятивістської теорії пізнання, засновник перших шкіл з українською мовою навчання на Полтавщині для селян, автор праць "Нарис розвитку ідей прогресу", "Спроба критичного дослідження першоначал позитивної філософії", "Що таке наукова філософія" і праць про творчість Т. Г. Шевченка.

– 135 років від дня народження Льюїса Медісона Термена (1877–1956).

Американський психолог, фахівець із питань гігієни дітей шкільного віку, проблем тестування інтелекту, генетичного дослідження обдарованості та оцінювання обдарованих осіб, професор і керівник психологічного відділення Стенфордського університету, один із видатних діячів тестології США (створив систему тестів, відому під назвою Термен-Стенфордської), автор праць із психології дитячого читання, сексуальної психології тощо.

16.01

– 145 років від дня народження Вікентія Вікентійовича Вересаєва (1867–1945).

Російський письменник, публіцист, перекладач, учасник російсько-японської війни 1904–1905 рр. (як лікар) та боротьби з епідемією холери на Донбасі (1890), автор творів "Два кінці", "Записки лікаря", "Живе життя", романів "У безвиході", "Сестри", досліджень творчості О. Пушкіна, М. Гоголя, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, Т. Шевченка; лауреат Державної премії СРСР (1943).

– 125 років від дня народження Івана Івановича Завадовського (1887–1932).

Український мовознавець і педагог, учитель гімназій Львова, Яворова, Таращі, викладач української мови, професор і проректор з навчальної роботи Дніпропетровського інституту народної освіти, автор навчальних посібників із загального та українського мовознавства, методичних розробок і матеріалів для вчителів шкіл, зокрема "Українська мова", "Основи мовознавства" та ін.

17.01

– 10 років тому (2002) вийшов Закон України „Про вищу освіту”.

18.01

Святвечір водохресний. Голодна кутя.

– 130 років від дня народження Богдана Михайловича Комарова (1882–1975).

Український бібліограф, публіцист, мемуарист, один з активних учасників бібліотекознавчо-бібліографічного життя Одеси в 20-ті роки ХХ ст., діяч Українського бібліографічного товариства, один із засновників і завідувач Української державної бібліотеки імені Т. Шевченка в Одесі, упорядник покажчика про М. Комарова (батька), автор бібліографічного огляду природничих праць М. Максимовича, статей про роботу одеських бібліотек і бібліографічного товариства, упорядник і видавець російсько-українських та російсько-таджицьких термінологічних словників, автор науково-популярних книг із питань використання природних ресурсів та охорони природи.

– 130 років від дня народження Алена Александера Мілна (1882–1956).

Англійський письменник (шотландського походження), журналіст, класик дитячої літератури ХХ ст., член редколегії гумористичного журналу "Панч", член письменницького товариства Англії, автор романів, п’єс, віршів, казки для дорослих “Колись давним-давно”, балади “Плюшеве ведмежа” та всесвітньо відомої казки про Вінні-Пуха.

19.01

Богоявлення Господнє. Водохреще.

20.01

День Автономної Республіки Крим.

– 200 років від дня народження Едуарда Сегена (1812– 1880).

Французький лікар і педагог, один із основоположників олігофренопедагогіки, фахівець у галузі лікувальної педагогіки, громадської опіки й виховання розумово відсталих дітей; творець першої медико-педагогічної системи виховання та навчання дітей з особливими потребами, методики сенсорного і м'язового тренування, керівник дитячого відділення душевнохворих у лікарні під Парижем, засновник приватної школи-пансіону для дітей із затримкою психічного розвитку та організатор перших закладів для психічно хворих у США; автор праць "Виховання, гігієна і моральне лікування розумово ненормальних дітей", "Ідіопатія та її виховання за фізіологічним методом".

21.01

– 125 років від дня народження Вольфґанґа Келера (1887–1967).

Німецький психолог, один із головних засновників гештальтпсихології, дослідник мислення та наявності інтелектуальної (продуктивної) поведінки у людиноподібних мавп, професор і директор Інституту психології в Берліні, автор праць "Дослідження інтелекту людиноподібних мавп", "Гештальтпсихологія" і наукових досліджень із питань електричної активності мозку.

22.01

– День Соборності України.

– 1919 – Директорія Української Народної Республіки проголосила на Софіївській площі в Києві злуку всіх українських земель (західних і східних) у єдину соборну Українську Державу.

22–23.01

– 20 років тому (1992) в Києві відбувся Перший Світовий конгрес українців.

22.01

– 175 років від дня народження Миколи Християновича Весселя (1837 (ін. 1834)–1906).

Російський педагог і публіцист, історик і теоретик професійної освіти, учитель, радник із питань педагогіки при Міністерстві освіти, прихильник педагогічних ідей К. Д. Ушинського, редактор журналів "Учитель", "Педагогический сборник" і "Задушевное слово", автор проекту системи народної освіти, до якої увійшли системи загальної і професійної освіти; автор праць "Навчальний курс гімназії", "Керівництво викладанням загальноосвітніх предметів", "Наша середня загальноосвітня школа" та ін.

– 130 років від дня народження Павла Олександровича Флоренського (1882–1937).

Російський філософ, церковний діяч, учений-фізик, магістр богослов'я, викладач філософії Московської Духовної академії, професор Вищих Художньо-технічних майстерень, автор праць "Стовп і підвалини Істини", "Нариси філософії культу", "Загальнолюдські корені ідеалізму" та ін.

23.01

– 150 років від дня народження Давіда Гільберта (1862– 1943).

Всесвітньо відомий німецький математик і логік, мислитель, професор Кенінгсберзького та Геттингенського університетів, фахівець із питань теорії інваріантів і теорії чисел, теорії функцій і основ геометрії, диференціальних та інтегральних рівнянь, задач математичної фізики тощо; автор праць "Основи геометрії", "Головні особливості теоретичної логіки", "Основи математики" та ін. Знамениті 23 проблеми Гільберта визначили напрями розвитку математики ХХ ст.

– 140 років від дня народження Поля Ланжевена (1872– 1946).

Французький фізик, громадський діяч, професор Сорбонни та Колеж де Франс, член Паризької АН, почесний член АН СРСР, голова Комісії зі шкільної реформи, фахівець із питань іонізації газів, теорії пара- та діамагнетизму, основоположник гідролокації з використанням генераторів ультразвуку, співавтор проекту демократичної реформи народної освіти у Франції – план Ланжевена-Валлона, який передбачав обов'язкове безплатне навчання до 18 років, будівництво шкіл, підготовку вчителів (особливо початкових класів), підвищення заробітної плати вчителям тощо.

24.01

– 280 років від дня народження П’єра Оґюстена де Бомарше (1732–1799).

Французький драматург, дипломат, громадський діяч, годинникар-винахідник (винайшов анкерний спуск у годинниковому механізмі), засновник товариства драматургів, видавець творів Вольтера, автор філософсько-політичного твору "Найпростіші думки про відновлення парламентів", сатиричних комедій і драм "Севільський цирульник", "Весілля Фігаро", "Злочинна мати", "Євгенія", "Двоє друзів" та ін.

25.01

День св. Тетяни.

– 1755 – імператриця Єлизавета Петрівна підписала наказ про створення Московського університету, в якому згодом було організовано домову церкву св. мч. Тетяни, а сама свята проголошена покровителькою всього студентства.

– 385 років від дня народження Роберта Бойля (1627– 1691).

Англійський фізик, хімік і філософ, один із засновників Лондонського королівського товариства, засновник нового вчення про хімічні елементи та основи якісного аналізу, автор закону про залежність об'єму газу від тиску, дослідник теплових, електричних і акустичних явищ.

25.01

– 180 років від дня народження Івана Івановича Шишкіна (1832–1898).

Російський живописець і графік, професор і дійсний член Петербурзької АМ, член-засновник Товариства пересувних художніх виставок, автор творів "Жито", "Дубовий гай", "Ранок у сосновому лісі" та ін.

– 140 років від дня народження Миколи Олексійовича Скрипника (1872–1933).

Український державний, громадський і політичний, культурно-освітній діяч, академік АН УСРР, АН БСРР, голова народного секретаріату, нарком Держконтролю, юстиції та освіти в уряді УСРР, теоретик і практик із проблем українізації середньої та вищої шкіл, шкільного будівництва, організації дошкільного виховання та освіти дорослих, підготовки наукових і технічних кадрів для промисловості республіки тощо; автор найбільш комплексної концепції розбудови української нації в умовах СРСР і праць "Чергові завдання народної освіти", "Завдання культурного будівництва на Україні" та ін.

– 130 років від дня народження Вірджинії Вулф (1882 – 1941).

Англійська письменниця і літературний критик, теоретик модернізму, член мистецької групи "Блумсбері", засновниця видавництва "Хоґарт-Пресс", експериментатор у художній прозі, автор оповідань, есе, рецензій на літературні твори, образотворче мистецтво, праць про права жінок, місце жінки в житті та суспільстві, про її роль у вихованні дітей ("Своя кімната"); автор романів "Подорож назовні", "Ніч і день", "Місіс Делловей", "Орландо", "Хвилі", "Роки", "Між актами".

27.01

– 180 років від дня народження Льюїса Керролла (Чарлз Доджсон, 1832–1898).

Англійський письменник, математик, священик, фахівець у галузі математичної логіки та алгебраїчної геометрії, професор Оксфордського університету, автор ґрунтовних праць із математики (складання логічних задач, алгебраїчних і геометричних головоломок, зокрема "Опівнічні задачі, придумані безсонними ночами"); "Російського щоденника" (враження від подорожі до Росії), автор всесвітньо відомих казок "Аліса в Країні чудес", "Аліса в Задзеркаллі" та ін.

27.01

– 90 років від дня народження Павла Васильовича Копніна (1922–1971).

Український і російський філософ, доктор філософських наук, професор, академік АН УРСР, засновник сучасної Київської філософської школи, завідувач кафедри філософії Київського університету, директор Інституту філософії АН УРСР та АН СРСР, автор наукових праць із питань діалектичного матеріалізму, методології та логіки науки, історії філософії України; один з ініціаторів розроблення в СРСР логіки наукового дослідження.

– 85 років від дня народження Олексія Івановича Тихого (1927–1984).

Український поет, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи, учитель біології та історії у школах Донеччини, розробник "методу навчання без школи", противник русифікації та захисник української мови, автор статей "Роздуми про українську мову та культуру в Донецькій області", "Думи про рідний Донецький край", "Роздуми" та ін. Був звинувачений в "антирадянській агітації та пропаганді"; перепохований на Байковому кладовищі.

28.01

– 20 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний Прапор України.

– 115 років від дня народження Валентина Петровича Катаєва (1897–1986).

Російський письменник, Герой Соціалістичної Праці, член-кореспондент Академії Гонкурів (Франція), один з організаторів літературного гуртка "Зелена лампа" (Одеса), співробітник одеської преси, кореспондент газет "Правда" і "Красная звезда", головний редактор журналу "Юность", автор комедії "Квадратура круга", повістей "Біліє парус одинокий", "Хуторок у степу", "Син полку", тетралогії "Хвилі Чорного моря"; лауреат Державної премії СРСР (1946).

29.01

– День пам’яті героїв Крут.

– 1918 відбувся бій між київськими студентами та військами Муравйова під Крутами, під час якого в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків, що захищали українську державність.

30.01

– 20 років тому (1992) Україна стала членом Наради з безпеки і співробітництва в Європі (нині – Організація з безпеки і співробітництва в Європі).

– 120 років від дня народження Григорія Микитовича Іваниці (1892–1938).

Український педагог, філолог, професор Київського інституту народної освіти, секретар комісії Історико-філологічного відділу ВУАН, співредактор журналу “Радянська освіта”, автор підручників і читанок, зокрема курсу української мови для росіян, статей із методики навчання української мови та літератури “До справи створення української педагогічної термінології”, “Методика навчання правопису” та програм для учнів трудової школи.

– 90 років від дня народження Юрія Юрійовича Кондуфора (1922–1997).

Український історик, академік АН УРСР, професор Київського університету імені Т. Шевченка, директор Інституту історії АН УРСР, головний редактор "Українського історичного журналу" (УІЖ), керівник головних редколегій багатотомних видань "Історії Української РСР", тритомної "Історії Києва", автор понад 250 праць з історії України, у т. ч. 20 монографій.

ЛЮТИЙ

1.02

– 155 років від дня народження Володимира Михайловича Бехтєрева (1857–1927).

Російський невропатолог, фізіолог, психіатр і психолог, педагог, громадський діяч, представник науки про структуру і функції мозку, клініки невропатології, психіатрії, психотерапії, статевого виховання дитини, поведінки дитини раннього віку, соціальної психології, один із організаторів Всеросійських з'їздів із психології, експериментальої педагогіки, засновник ряду науково-педагогічних закладів у Петербурзі, організатор і директор Психоневрологічного інституту та Інституту вивчення мозку, автор праць "Об'єктивна психологія", "Загальні основи рефлексології людини", "Мозок і його діяльність" та ін.

– 110 років від дня народження Оксани Михайлівни Лятуринської (1902–1970).

Українська письменниця, скульптор і художниця у США, поетеса Празької школи української поезії, автор збірки новел "Материнка", поезій "Гусла", віршів для дітей "Бедрик", літературно-критичних і мистецтвознавчих статей, скульптурних творів – погруддя Т. Шевченка, С. Петлюри, керамічних виробів тощо.

2.02

– 200 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812–1848).

Український і російський поет, прозаїк, байкар, видавець, громадський діяч, один із творців нового українського письменства та учасник російського літературного процесу, викладач російської мови та літератури, ботаніки, зоології у військових навчальних закладах Петербурга; один із учасників викупу Т. Шевченка з кріпацтва, організатор відкриття за власний кошт парафіяльного училища для селянських дітей у с. Рудка на Полтавщині, упорядник і видавець альманаху "Ластівка", автор збірки байок, ліричних поезій, оповідань, повісті "Ніжинський полковник Золотаренко" та роману "Чайковський", поеми "Богдан", текстів романсів "Очи черные", "Помню, я еще молодушкой была" та ін.

2.02

– 130 років від дня народження Джеймса Джойса (1882– 1941).

Ірландський письменник, представник авангардизму, "батько" модернізму, новатор у розвитку ірландської новели і роману (відмовився від традиційної ідеалізації і романтизації дійсності), один із найбільших міфотворців ХХ ст., автор експериментально-новаторського роману "Улісс", збірки новел "Дублінці", автобіографічного роману "Портрет митця замолоду", міфологічного роману "Поминки по Фіннеґану", п'єси "Вигнанці", збірки ліричних віршів "Камерна музика" тощо.

2.02

– 115 років від дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897–1968).

Український поет, есеїст, публіцист, філософ, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач, громадський і культурний діяч української еміграції (з 1920 р.), співець степової Еллади (Херсонщини), майстер поетичного слова, творець власної естетичної системи на засадах традиційності, культу героїзму та релігійності; борець проти зовнішніх ворогів України та внутрішніх слабкостей української нації; автор збірок поезій "Стилет і стилос", "Земна мадонна", "Перстень Полікрата", "Остання весна", поеми "П'ята симфонія", літературознавчих і публіцистичних статей ("Книга спостережень"), праць про творчість Т. Шевченка, І. Франка, П. Куліша, Г. Чупринку, М. Бажана, М. Хвильового та ін. українських письменників.

– 90 років від дня народження Павла Івановича Наніїва (1922 – ?).

Український письменник, журналіст, публіцист, член Національної спілки письменників України, співробітник редакцій газет «Сільські вісті» (Київ), «Стахановець» (Бровари), «Чорноморська комуна» (Одеса); автор збірки поетичних творів, історичного роману-трилогії про графиню Софію Потоцьку «Тричі продана», біографічної повісті «Лозинова труна», присвяченої пам’яті Голодомору 1932–1933 рр.

– 75 років від дня народження Олександра Антоновича Захаренка (1937–2002).

Український педагог-новатор, учитель математики й фізики, організатор народної освіти, член-кореспондент АПН СРСР, академік-засновник АПН України, іноземний член Російської академії освіти (РАО), заслужений учитель Української РСР, народний учитель СРСР, зачинатель педагогіки співробітництва – творчої взаємодії вчителя і учня; один із представників інноваційної освітньої практики, засновник і директор авторської Сахнівської середньої школи на Черкащині (35 років), в якій реалізував свою концепцію сільської школи; творець нових технологій навчання і виховання, голова Спілки творчих учителів України, автор книг "Школа над Россю", "Поради колезі...", "Слово до нащадків", творець ідеї і керівник "Енциклопедії шкільного роду" (у 4 т.).

4.02

– 115 років від дня народження Федора Пилиповича Максименка (1897–1983).

Український бібліограф-енциклопедист, книгознавець, один із фундаторів бібліотечно-бібліографічної справи в УРСР, завідувач відділу періодики Всенародної бібліотеки України (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), завідувач відділами наукових бібліотек Київського та Львівського університетів, основоположник вивчення основ бібліотечно-бібліографічних знань у навчальних закладах України, автор покажчика "Матеріали до краєзнавчої бібліографії України", який став класичним, каталогу "Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету", збірок історичних відомостей про населені пункти УРСР; укладач, редактор, рецензент найрізноманітніших бібліографічних покажчиків – українознавчих, краєзнавчих, персональних, бібліографічних, галузевих та ін.

7.02

– 200 років від дня народження Чарлза Діккенса (1812– 1870).

Англійський письменник-реаліст, стенографіст, парламентський репортер, кореспондент, людина невичерпного гумору, іронії, з акторськими здібностями, визнаний читець власних творів у Європі та Америці, засновник журналу "Домашнє читання", автор романів "Посмертні записки Піквікського клубу", "Пригоди Олівера Твіста", "Домбі і син", "Тяжкі часи", "Крихітка Доррі", "Холодний дім" та ін.

8.02

– 190 років від дня народження Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867).

Український фольклорист і етнограф, збирач і записувач мелодій, творець музичної фольклористики –"окремої школи національної української музики" (за висловом І. Франка), член Кирило-Мефодіївського товариства, викладач географії Немирівської гімназії, соратник і помічник дружини (Марко Вовчок) у літературній творчості, збиранні і записуванні фольклорного матеріалу; автор нарисів про русалок, купальські пісні, родинні обряди. Зібрав близько 50 тис. приказок, прислів'їв, загадок.

9.02

– 40 років тому (1972) вийшов наказ Міністра освіти СРСР "Про типові правила для учнів" середньої загальноосвітньої школи.

11.02

– 165 років від дня народження Томаса Едісона (1847– 1931).

Американський винахідник у галузі електротехніки, підприємець, почесний член АН СРСР, автор системи електричного освітлення (збудував першу в світі електричну станцію), упровадив промисловий зразок лампи розжарення, винахідник електричного лічильника, лауреат Нобелівської премії (1915).

14.02

– День Святого Валентина.

15.02

– Стрітення Господнє.

16.02

– 515 років від дня народження Філіпа Меланхтона (справж. – Шварцерд, 1497–1560).

Німецький гуманіст і діяч Реформації, магістр вільних мистецтв, професор і викладач класичної філології, історії, фізики та етики Віттенберзького університету, реформатор шкільної освіти в Саксонії, реорганізатор і засновник нових університетів Німеччини, соратник Мартіна Лютера з питань організації шкіл в німецьких землях, прихильник ідей античних мислителів і гуманістів епохи Відродження, автор підручників із граматики, логіки, риторики, історії етики для шкіл і університетів, відкритих в епоху Реформації.

16.02

– 190 років від дня народження Френсіса Ґальтона (1822–1911).

Англійський психолог і антрополог, фахівець у галузі географії та метеорології, основоположник диференціальної психології, тестування та анкетування, винахідник ряду приладів для вимірювання слухових відчуттів тощо.

– 120 років від дня народження Павла Опанасовича Ларічева (1892–1963).

Російський математик-методист, педагог, кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель РРФСР, член-кореспондент АПН СРСР, викладач математики в середніх школах, учительській семінарії Рязанщини, педагогічних вишах Москви; методист-консультант Управління шкіл Міністерства освіти РРФСР, автор праць із методики викладання алгебри, підручників з алгебри для середньої школи, зокрема "Збірника задач з алгебри", який багато років був основним підручником у вітчизняній школі і удостоєний премії імені К. Д. Ушинського.

(ін. 9.02)

– 115 років від дня народження Ганни Михайлівни Панкратової (1897–1957).

Російський історик, доктор історичних наук, заслужений діяч науки РРФСР, дійсний член АН БРСР і АПН РРФСР, фахівець із питань історії російського робітничого руху, революції 1905–1907 рр., історії дипломатії, розвитку історичної освіти в середній школі, учитель вечірньої і недільної шкіл Одеси, науковий працівник Інституту історії АН СРСР, голова історичної секції навчально-методичної ради Міністерства освіти РРФСР, одна із засновників і редактор журналів "Преподавание истории в школе", "Исторический журнал", автор перших стабільних підручників і посібників з історії СРСР для 8–10 кл., лауреат Державної премії СРСР (1946).

17.02

– 85 років тому (1927) Наркомосом УСРР затверджено «Положення про науково-педагогічну бібліотеку» при Українському науково-дослідному інституті педагогіки (УНДІП).

– 120 років від дня народження Йосифа Сліпого (справж. – Йосип Іванович Коберницький-Дичковський, 1892–1984).

Український богослов, педагог, церковний і громадський діяч, архієпископ, митрополит Української греко-католицької церкви, Києво-Галицький патріарх, кардинал, сподвижник і послідовник митрополита Андрія Шептицького, дійсний член НТШ у Львові, професор і ректор Львівської семінарії, перший ректор Львівської богословської академії, автор низки філософсько-релігійних трактатів, наукових праць, засновник часопису "Богословія", Богословського наукового товариства. 18 років подвижник провів у ГУЛАГівських таборах. У 1992 р. за його заповітом перепоховано на рідній землі.

18.02

– 40 років тому (1972) Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову про відкриття Сімферопольського державного університету (нині – Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського).

19.02

– 20 років тому (1992) Верховна Рада України затвердила Тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України.

– 165 років від дня народження Олександра Олександровича Русова (1847–1915).

Український учений, славіст, педагог, етнограф, фольклорист, статистик, музикознавець, громадський діяч, основоположник земської статистики в Україні, викладач латинської і грецької мов, історії в Першій Київській та Фундуклеївській жіночій гімназіях, член Київської громади, один із засновників і діячів Південно-Західного товариства в Києві, видавець першого повного "Кобзаря" Т. Г. Шевченка (1876, Прага), популяризатор літератури для народу, автор наукових праць із українського правопису, фольклористики, статистичних досліджень Чернігівщини, Херсонщини, Полтавщини, із питань педагогіки, методики викладання предметів у гімназіях тощо.

20.02

– 160 років від дня народження Миколи Георгійовича Гаріна-Михайловського (1852–1906).

Російський письменник, публіцист, активний діяч демократичного руху, автор автобіографічної тетралогії "Дитинство Тьоми", "Гімназисти", "Студенти", "Інженери", нарису "Картинки Волині", в якому поетично змальовано українську природу, життя трудового народу, прогресивної інтелігенції. Дитячі та юнацькі роки письменника пройшли в Україні.

21.02

– Міжнародний день рідної мови.

23.02

– День захисника Вітчизни.

24.02

– 120 років від дня народження Костянтина Олександровича Федіна (1892–1977).

Російський письменник, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, голова правління СП СРСР, автор романів, оповідань, нарисів, трилогії – "Перші радощі", "Незвичайне літо", "Вогнище", праць з історії і теорії літератури, лауреат Державної премії СРСР (1949).

25.02

– 125 років від дня народження Леся (Олександра-Зенона) Курбаса (1887–1937).

Український театральний режисер, громадський діяч, актор, драматург і публіцист, педагог, перекладач, фундатор нового українського модерного театру "Березіль", що мав на меті синтетично об'єднати слово, рух, жест, музику, світло й декоративне мистецтво в одну театральну мову; викладач Київського і Харківського музично-драматичних інститутів, один із засновників журналів "Театральні вісті", "Барикади театру", "Радянський театр", творець театральних образів Гонти ("Гайдамаки" Т. Шевченка), Гурмана ("Украдене щастя" І. Франка), Хлєстакова ("Ревізор" М. Гоголя) та ін., автор новел, театрознавчих праць, перекладів, інсценізацій тощо.

26.02

– 210 років від дня народження Віктора Гюґо (1802– 1885).

Французький письменник-романіст, публіцист, громадський діяч, член Французької академії, автор поетичних збірок "Осіннє листя", "Присмеркові пісні", "Грізний рік" (1871), "Паризька комуна", драм "Ернані", "Марія Тюдор", "Анжело" та ін., історичних романів "Собор Паризької Богоматері", "Дев'яносто третій рік", соціальних романів "Знедолені", "Людина, що сміється", "Трудівники моря".

– 175 років від дня народження Лева Миколайовича Модзалевського (1837–1896).

Російський педагог, сучасник і послідовник К. Д. Ушинського, викладач російської літератури Смольного університету та Маріїнського інституту, інспектор Кавказького навчального округу, директор училища глухонімих у Петербурзі, учасник підготовки підручника "Рідне слово" К. Д. Ушинського, до якого увійшли його вірші для дітей, автор праць із питань історії виховання і навчання, зокрема першого систематичного посібника з історії педагогіки "Нарис історії виховання і навчання з найдавніших і до наших часів" (у 3 т.).

27.02

– 110 років від дня народження Джона Стейнбека (1902–1968).

Американський письменник різноманітних жанрів – романіст, новеліст, драматург, публіцист, репортер, автор творів "Про мишей і людей", "Грона гніву", "На схід від раю", "Зима тривоги нашої" та ін., лауреат Пулітцерівської премії (1940), Нобелівської премії (1962) "за реалістичне та поетичне обдарування, яке поєднується в його творах із тонким гумором і співчуттям до пригноблених".

28.02

– 220 років від дня народження Карла Максимовича Бера (1792–1876).

Російський природознавець, біолог, натураліст, основоположник ембріології тварин, академік Петербурзької АН, завідувач іноземного відділу бібліотеки Петербурзької АН, автор оригінальної бібліотечно-бібліографічної класифікації – однієї з кращих на той час у Росії, творець закону Бера – наукове положення, що пояснює причини асиметрії річкових долин внаслідок руху Землі навколо своєї осі (правий берег річок крутий і високий, лівий пологий і низький).

БЕРЕЗЕНЬ

У березні виповнюється

–  145 років від дня народження Грицька Григоренка (справж. – Судовщикова-Косач Олександра Євгенівна, 1867 – 1924).

Українська письменниця реалістичного напряму, перекладач, громадський діяч, член літературного гуртка "Плеяда", автор нарисів, оповідань, п'єс для дітей тощо.

У березні відзначається:

–  95 років від заснування (1917) Першої української гімназії імені Т. Шевченка (згодом Трудова школа імені Т. Шевченка), що перетворилася на своєрідну досвідну освітню установу, в якій проходили апробацію нові програми і підручники.

–  95 років від початку Української революції, національно-визвольної боротьби 1917–1920 рр.

2.03

– 130 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882–1911).

Український письменник-самоук, драматург, етнограф, публіцист, учасник революційних подій 1905 р., автор оповідань із сільського життя "Хуторяночка", "За пашпортом", "Школа", "У схимника", "Страчене життя" тощо, етнографічних розвідок з побуту полтавського села кінця ХІХ – початку ХХ ст.

4.03

– 20 років тому (1992) вийшов Указ Президента України "Про заснування Академії педагогічних наук України" – вищої галузевої наукової установи з проблем освіти, педагогіки та психології. 16 червня 1992 р. Кабінетом Міністрів України ухвалено спеціальну постанову, якою передбачалися конкретні заходи щодо утворення Академії педагогічних наук України (АПН України). Перші загальні збори АПН відбулися 18 листопада 1992 р., на яких було обрано її керівництво: президентом Академії – М. Д. Ярмаченка, віце-президентом – Л. О. Каніщенка, головним ученим секретарем – О. Я. Савченко. За рішенням Загальних зборів у Академії було утворено три відділення: теорії та історії педагогіки; дидактики, тетодики та інформаційних технологій в освіті; психології вікової фізіології та дефектології. Указом Президента від 24 лютого 2010 р. Академії надано статус національної (НАПН України).

5.03

– 185 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827–1893).

Український педагог, байкар, поет-лірик, драматург, публіцист, журналіст, видавець, культурно-освітній діяч, один із зачинателів дитячої літератури, учитель повітової школи, викладач історії та географії гімназій на Поділлі й у Чернігові, один з організаторів недільних шкіл, завідувач земської друкарні у Чернігові, редактор газети "Чернігівський листок", автор ліричних і сатиричних віршів, байок, п'єс, нарисів, оповідань, статей, театральних рецензій, пісень-романсів; зокрема, народною піснею стала поезія "Журба" ("Стоїть гора високая", покладена на музику М. Лисенком), віршів для дітей "Веснянка", "Пташка", "Квіткове весілля" та ін.

– 170 років від дня народження Генріха Вебера (1842– 1913).

Німецький математик, фахівець із теорії алгебраїчних функцій, геометрії, математичної фізики, професор Цюріхського політехнікуму, Кенігсберзького, Марбурзького, Геттінгенського та Страсбурзького університетів, автор книг "Підручник з алгебри", "Диференціальні рівняння математичної фізики" (довідник для тих, хто займається застосуванням математичного аналізу до задач механіки та фізики), співавтор "Енциклопедії елементарної математики" (у 3 т.).

6.03

– 520 років від дня народження Хуана Луїса Вівеса (1492–1540).

Іспанський філософ, психолог, педагог, один із видатних просвітителів і гуманістів епохи Відродження, творець гуманістичної педагогіки, автор програми жіночої освіти, проекту шкіл для бідних, плану освіти для сліпих.

8.03

– Міжнародний жіночий день.

9.03

– День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861).

Видатний український поет, художник, мислитель, просвітник, громадський діяч.

– 150 років від дня народження Миколи Корниловича Пимоненка (1862–1912).

Український художник-живописець, педагог, академік Петербурзької АМ, викладач Рисувальної школи М. Мурашка, співзасновник і викладач Київського художнього училища, дійсний член Товариства пересувних художніх виставок, великий майстер українського пейзажу, один із розписувачів Володимирського собору та Кирилівської церкви в Києві, автор близько 715 картин і малюнків, зокрема "Святочне ворожіння", "Жниця", "Весілля в Київській губернії", "Свати", "Перед грозою".

10.03

– 240 років від дня народження Фрідріха Шлегеля (1772–1829).

Німецький філософ і літератор, провідний теоретик німецького романтизму (розробив поняття романтичної іронії), один з основоположників німецької санскритології і порівняльно-історичного мовознавства, автор праць "Історія старої та нової літератури" (у 2 т.), "Філософія життя", "Філософія мови", роману "Люцинда" тощо.

– 225 років від дня народження Устима Якимовича Кармалюка (1787–1835).

Український народний герой, керівник боротьби селян Поділля проти кріпацтва в першій половині ХІХ ст.

12.03

– 125 років від дня народження Петра Михайловича Пелеха (1887 – 1961).

Український психолог, автор праць із питань психології праці, психології особистості та історії психології; перекладач латинських рукописів курсу психології, які читалися в Київській академії, співавтор серії збірників статей "Нариси з історії вітчизняної психології" (1952–1959). Повернув із забуття велику спадщину діячів Києво-Могилянської академії.

13.03

– 175 років від дня народження Йона Крянге (1837– 1889).

Класик румунської та молдавської літератури, педагог, засновник раціональних методів початкової освіти, автор творів для дітей, методичних рекомендацій із питань виховання, праць "Учитель дітей", "Новий метод письма та читання", "Спогади про дитинство" тощо.

– 80 років від дня народження Тараса Григоровича Гунчака (1932).

Український учений-історик (в еміграції з 1944 р.), професор і викладач Ратгерського університету (США), Національного університету імені Тараса Шевченка, головний редактор часопису "Сучасність", автор праць з історії української революції, українсько-польських взаємин, української суспільно-політичної думки ХХ ст., Української повстанської армії (УПА) тощо.

14.03

– 190 років від дня народження Жозефа Бертрана (1822– 1900).

Французький математик, доктор математики в 17 років, людина "з безперервним математичним мисленням", фахівець у різних галузях математики, зокрема теорії чисел, теорії ймовірностей, диференціальних рівнянь, динаміки, геометрії тощо; член Паризької АН, професор Коллеж де Франс, автор посібників із математики для середньої та вищої шкіл, які відзначалися високими науковими та методичними якостями і перекладалися багатьма мовами світу, зокрема у російському перекладі видано "Курс теоретичної арифметики", "Елементарну алгебру", "Диференціальне числення".

– 140 років від дня народження Олекси Харлампійовича Новаківського (1872 – 1935).

Український живописець і педагог, засновник художньої школи у Львові, завідувач факультету мистецтв Львівського (таємного) українського університету, автор творів "Коляда", "Автопортрет", "Народне мистецтво", "Довбуш" тощо.

– 115 років від дня народження Клавдії Яківни Латишевої (1897–1956).

Український учений-математик, методист, доктор фізико-математичних наук, професор, викладач і декан механіко-математичного факультету Київського університету (35 років), автор наукових праць із теорії диференціальних рівнянь, навчальних і методичних посібників, зокрема "Нормально-регулярні розв’язки і їх додатки", "Математичний збірник для хімічних інститутів", "Як можна ввести поняття інтегралу в середній школі".

15.03

(ін. 4.03)

– 130 років від дня народження Семена Юлійовича Семковського (справж. – Бронштейн, 1882–1937).

Український філософ, соціолог, академік ВУАН, фахівець із проблем діалектичного та історичного матеріалізму, філософських питань природознавства, теорії відносності; викладач Київського університету, професор Харківської академії теоретичних знань, засновник при Комітеті Наркомосу УСРР науково-дослідної кафедри марксизму, а при ній філософсько-соціологічної секції – першої філософської установи в Україні; автор підручника "Історія філософії України".

16.03

– 130 років від дня народження Христини Олексіївни Алчевської (1882–1931).

Українська поетеса, перекладач, педагог, дочка українського педагога Х. Д. Алчевської, член Товариства драматургів і композиторів, учитель середніх навчальних закладів Харкова, автор драматичної поеми "Луїза Мішель", поетичних збірок "Туга за сонцем", "Вишневий цвіт" тощо.

17.03

– 95 років тому (1917) було створено Українську Центральну Раду (УЦР) – громадсько-політичне об'єднання в Києві, керівний орган національно-демократичної революції. Головою УЦР було обрано М. Грушевського, заступником В. Науменка, резиденцією став Педагогічний музей (нині – Київський будинок учителя). УЦР проіснувала до 29.03.1918 р.

19.03

– 135 років від дня народження Василя Михайловича Доманицького (1877–1910).

Український письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, ініціатор і активний діяч кооперативного руху в Україні, дійсний член Товариства грамотності та Історичного товариства імені Нестора-літописця, редактор "Історії України-Руси" М. Аркаса, упорядник першого українського словника іншомовних слів, автор наукових праць "Козаччина на переломі ХVI і XVII вв., 1591 – 1603 рр.", "Невідомі вірші єромонаха Климентія", "Українське письменство", "Бібліографічний покажчик творів О. Я. Кониського, написаних по-українському" тощо; редактор першого повного видання "Кобзаря" (1907) Т. Шевченка.

21.03

– Всесвітній день поезії.

– 85 років тому (1927) у Києві вийшов перший номер „Літературної газети” (нині – „Літературна Україна”).

22.03

– Всесвітній день водних ресурсів.

– 170 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842–1912).

Видатний український композитор, диригент, етнограф, педагог, громадський діяч, кандидат природничих наук, основоположник української класичної музики, один із організаторів недільної школи для хлопців-селян, викладач фортепіано в приватних музичних школах, Інституті шляхетних дівчат у Києві, засновник власної музично-драматичної школи, народного хору, автор музики до опер "Різдвяна ніч", "Наталка-Полтавка", "Тарас Бульба" тощо.

23.03

– Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва.

25.03

– День Служби безпеки України.

– 270 років від дня народження Василя Григоровича Рубана (1742–1795).

Український і російський історик, поет, перекладач, видавець журналів у Петербурзі "Ни то, ни се", "Трудолюбивый муравей", збірників, путівників, автор ліричних віршів та од, наукових праць "Короткі географічні, політичні та історичні відомості про Малу Росію", "Короткий літопис Малої Росії з 1506 по 1770 рік" тощо.

25.03

– 185 років від дня народження Петра Олексійовича Лавровського (1827–1886).

Український і російський філолог, славіст, лексикограф, педагог, доктор слов'яно-руської філології, професор Харківського університету, член-кореспондент Петербурзької АН, ректор Варшавського університету, попечитель Оренбурзького й Одеського навчальних округів, автор наукових праць і статей із давньоруської мови та літератури, з проблем походження української мови, зокрема "Критичні замітки про малоруське наріччя", "Огляд визначних особливостей наріччя малоруського", "Про мову північних руських літописів".

27.03

– Міжнародний день театру.

28 – 30.03

– 35 років тому (1977) відбувся IV з’їзд учителів УРСР, на якому обговорювалися здобутки і прорахунки змін та перетворень в освіті.

28.03

– 420 років від дня народження Яна Амоса Коменського (1592–1670).

Чеський педагог-гуманіст, мислитель, основоположник нової прогресивної педагогічної системи, в основу якої поклав принципи природовідповідності; громадський і державний діяч, автор проекту реформи шведської системи освіти та методики викладання латинської мови, організатор шкіл Угорщини, упроваджував свою ідею пансофічної школи, теоретик єдиної шкільної освіти, класно-урочної форми навчання, дидактичних принципів (особливо відомий принцип наочності – "золоте правило дидактики"), нових методів навчання; автор фундаментальної праці "Велика дидактика", підручників з фізики, астрономії, мов, посібника з дошкільного виховання "Материнська школа", праці "Загальна порада про виправлення людських справ".

29.03

– 110 років від дня народження Рахілі Марківни Боскіс (1902–1976).

Російський сурдопедагог, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН РРФСР, АПН СРСР, фахівець у галузі навчання туговухих, учитель Київської школи для глухонімих, керівник відділу навчання і виховання слабочуючих дітей Експериментального дефектологічного інституту Наркомосу РРФСР (пізніше Інститут дефектології), автор праць із питань розвитку аномальних дітей, корекції і компенсації дефектів, підручників і навчальних посібників для навчання слабочуючих.

30.03

– 190 років від дня народження Кирила Петровича Яновського (1822–1902).

Російський учений, педагог, почесний член АН і АМ Росії, член Товариства етнографії і антропології, учитель математики та фізики гімназій Рівного, Одеси і Кишинева, директор народних училищ Бесарабії, помічник попечителя Санкт-Петербурзького навчального округу, попечитель Кавказького навчального округу (22 роки), засновник наукових досліджень із географії, етнографії, археології, лінгвістики, автор праць із методів викладання шкільних предметів, організації показових уроків, використання наочних посібників, усебічного розвитку учнів і зв'язку школи із сім'єю.

31.03

– 190 років від дня народження Дмитра Васильовича Григоровича (1822–1900).

Російський письменник і мистецтвознавець, член-кореспондент Петербурзької АН, автор повістей "Антон Горемика", "Гутаперчевий хлопчик", романів "Рибалки", "Переселенці"; "Літературних спогадів" (про зустрічі з Т. Шевченком, Є. Гребінкою, іншими українськими письменниками).

– 130 років від дня народження Корнія Івановича Чуковського (справж. – Корнейчуков Микола Васильович, 1882–1963).

Російський письменник, критик, перекладач, літературознавець, доктор філологічних наук, автор творів для дітей у віршах і прозі "Крокодил", "Мийдодір", "Муха-цокотуха", "Бармалей", "Айболить" тощо, книги "Від двох до п'яти" про дитячу психологію, мову і словотворчість, упорядник збірок віршів Т. Г. Шевченка (російською мовою), автор нарису "Шевченко", літературно-критичних праць із теорії перекладу, мемуарів тощо.

КВІТЕНЬ

1.04

– Міжнародний день птахів.

2.04

– Міжнародний день дитячої книги.

Відзначається у день народження Г.-Х. Андерсена (1840–1902), данського письменника-казкаря).

– 150 років від дня народження Ніколаса Батлера (1862–1947).

Американський педагог, доктор філософії, ад'юнкт-професор філософії, президент Асоціації професійної підготовки в Колумбії, засновник і президент Колумбійського педагогічного коледжу, голова Ради у справах народної освіти, видавець наукового журналу "Педагогічний огляд", засновник "Комітету десяти" – об'єднання педагогів для дослідження проблем вищої і середньої освіти, автор праці "Міжнародний погляд", у якій наголошується на необхідності обмеження озброєнь та створення міжнародного суду, лауреат Нобелівської премії Миру (1931) "за невичерпну енергію і копітку працю задля миру".

3.04

(ін.22.04)

– 210 років від дня народження Юрія Івановича Венеліна (справж. – Георгій Гуца, 1802–1839).

Російський і український історик-славіст, етнограф, філософ, один із основоположників слов’янознавства і болгаристики в Росії, а також фольклористики в Болгарії, дослідник історії закарпатських українців, автор праць із болгарської історії літератури й фольклору, із проблем походження, складу й структури української пісні, українського правопису, зокрема "Давні і нинішні болгари", "Про зародження нової болгарської літератури" (у 2 т.), "Про характер народних пісень у слов'ян задунайських", "Про джерела народної поезії загалом і про південноруську особливо", "Карпатські прислів'я" та ін.

4.04

– День створення НАТО (1949).

5–6.04

– 95 років тому (1917) у Києві відбувся Перший Всеукраїнський учительський з'їзд, організований Товариством шкільної освіти. З'їзд визначив перші підвалини реформи шкільної освіти в Україні, мета якої – створення національної системи освіти.

6–8.04

(19–21 за н. ст.)

– 95 років тому (1917) відбувся Всеукраїнський Національний конгрес – перший представницький форум українського руху, який остаточно визнав Українську Центральну Раду (УЦР) всеукраїнським національним органом та поширення її компетенції на всю територію України.

6.04

– 200 років від дня народження Олександра Івановича Герцена (1812–1870).

Російський письменник, філософ-матеріаліст, літературний, громадський і політичний діяч, критик, публіцист, політичний емігрант (з 1847 – до кінця життя), засновник Вільної російської друкарні в Лондоні, один із видавців першої російської революційної газети „Колокол” та літературно-політичного альманаху „Полярная звезда”, автор філософських праць, роману "Хто винен?"; повісті "Сорока-злодійка", епопеї "Минуле і думи". Педагогічні погляди Герцена визначалися його філософськими, етичними і політичними переконаннями. Він відстоював принципи поєднання суспільних і природничо-наукових знань, усебічного та гармонійного розвитку особистості ("Розмови з дітьми", "Записки однієї молодої людини").

7.04

– Всесвітній день здоров’я.

– Благовіщення Пресвятої Богородиці.

– 240 років від дня народження Франсуа Шарля Марі Фур’є (1772–1837).

Французький соціаліст-утопіст, творець вчення про новий ідеальний суспільний лад – лад „гармонії”, в якому можуть розвиватися всі людські здібності; критик існуючої системи виховання та засновник нової системи загального безплатного навчання і виховання, що мала розвивати у дітей активність і колективізм, готувати їх до суспільного життя; автор творів „Теорія універсальної єдності”, „Новий індустріальний світ”.

8.04

– Вхід Господній до Єрусалима. Вербна неділя.

– 160 років від дня народження Романа Гнатовича Заклинського (1852–1931).

Український літературознавець, історик і етнограф, освітній діяч із питань виховання молоді в дусі українства, викладач Станіславської учительської семінарії, один із організаторів відкриття української гімназії та української книгарні у Станіславі, діяч "Просвіти", дослідник українського етнічного походження автора „Слова о полку Ігоревім”, праць "З нашої етнографії. Бойки, гуцули, лемки", "Географія Русі: Русь Галицька, Буковинська й Угорська", підручника "Руський буквар для народних шкіл", спогадів про Ю. Федьковича та І. Нечуя-Левицького.

– 130 років від дня народження Дмитра Івановича Дорошенка (1882–1951).

Український історик, літературознавець, педагог, державно-політичний і культурний діяч, учасник українського національно-визвольного руху (1917–1920), учитель історії комерційних шкіл Катеринослава та Києва, член київської та катеринославської "Просвіт", один із фундаторів Української Центральної Ради, міністр закордонних справ в уряді П. П. Скоропадського, професор Кам'янець-Подільського університету, керівник Українського наукового інституту в Берліні (з 1920 р. в еміграції), викладач історії церкви Варшавського університету, перший президент Української вільної академії наук у США, автор понад тисячі наукових праць з історії України, літератури, культури і церкви.

9.04

– 130 років від дня народження Вадима Львовича Модзалевського (1882–1920).

Український історик, геральдико- і мистецтвознавець, музейний і архівний діяч, директор земського музею старожитностей у Чернігові, керівник Чернігівської губернської вченої комісії, один із засновників ВУАН та керівник Постійної комісії ВУАН, автор проекту реформи архівної справи, проектів герба та печатки Української держави, видавець зібрань документів української давнини, актових книг Полтави та Стародуба, автор видання з генеалогії козацької старшини „Малоросійський родословник” (у 4 т.), праць з історії України, історії козацьких родів, мистецтвознавчих досліджень "Українське мистецтво", "Гути на Чернігівщині", біографічного нарису "П. Л. Полуботок".

10.04

– 285 років від дня народження Самуеля Гейніке (1727– 1790).

Німецький сурдопедагог, один із основоположників усного (звукового) методу навчання глухонімих, засновник першого у Німеччині Інституту для глухих (нині школа його імені), автор праць „Нова азбука та читання”, „Спостереження над німими та людською мовою”, „Про напрям думок глухонімого” та ін.

– 65 років від дня народження Юрія Кириловича Рудавського (1947–2007).

Український педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі дидактичного забезпечення вивчення математичних дисциплін студентами інженерно-технічних та економічних спеціальностей, ректор Національного університету "Львівська політехніка", доктор Вроцлавської політехніки, автор навчальних і методичних посібників для ВНЗ, зокрема "Математичний аналіз", "Рівняння математичної фізики", "Комбінаторика", "Функціональні інтеграли та їх застосування", "Методичні рекомендації щодо формування програми підготовки фахівців у кредитно-модульній системі організації навчального процесу".

12.04

– Міжнародний день польоту людини в космос.

– День працівників ракетно-космічної галузі України.

15.04

– Воскресіння Господнє. Великдень.

(ін. 5.04)

– 560 років від дня народження Леонардо да Вінчі (1452–1519).

Італійський живописець, скульптор, архітектор, учений-енциклопедист, інженер-механік, математик, філософ, представник доби Високого Відродження, автор живописних творів „Мадонна Літта”, „Мона Ліза” („Джоконда”) тощо, праць із військово-інженерної справи, гідротехніки, перетворення рівновеликих площ та об’ємів, обчислення площі еліпса, побудови правильних многокутників та поділу кола на рівні частини; винахідник приладів, механізмів і машин, конструкцій літальних апаратів.

16.04

– 60 років від дня народження Ольги Степанівни Коноваленко (1952).

Український журналіст, редактор, публіцист, заступник голови правління Всеукраїнського педагогічного товариства імені Г. Ващенка, головний редактор газети "Радянська освіта", з 1993 р. – тижневика "Освіта" та газети "Український вчений", автор книжок "Сніг", "Бджола любові потребує", "Чому ми здавали екзамен з демократії?" тощо; лауреат премій "Золоте перо", імені Ярослава Мудрого.

17.04

– 10 років тому (2002) Указом Президента України затверджено Національну доктрину розвитку освіти.

(ін. 5.04)

– 130 років від дня народження В’ячеслава (Вацлава) Казимировича Липинського (1882–1931).

Український мислитель, історіограф, соціолог, політичний і громадський діяч, дипломат, представник консервативної традиції в українській політичній філософії, дійсний член НТШ, один із засновників Українського вільного університету в Празі, в якому очолив кафедру української державності, повноважний міністр і посол Української держави в Австро-Угорщині, один із організаторів і лідерів Української демократично-хліборобської партії, автор програмної праці „Листи до братів-хліборобів”, монографії „Україна на переломі. 1657–1659”, яка започаткувала новий державницький напрям в українській історіографії.

18.04

– День пам’яток історії та культури.

19.04

– 110 років від дня народження Веніаміна Олександровича Каверіна (1902–1989).

Російський письменник, член групи "Серапіонові брати", кореспондент ТАРС і газети "Известия", автор романів „Здійснення бажань” (у 2 кн.), „Два капітани” (у 2 кн.), трилогії „Відкрита книга” (у 3 ч.) (яким притаманне реалістичне відображення дійсності, поєднання тонкого психологізму із захоплюючим сюжетом), п’єс, казок, літературних мемуарів, кіносценаріїв тощо; лауреат Державної премії СРСР (1946).

21.04

– День довкілля.

– 230 років від дня народження Фрідріха Фребеля (1782–1852).

Німецький педагог, теоретик дошкільного виховання, творець нової авторської системи виховання, засновник початкових шкіл за системою Й. Г. Песталоцці, дитячих установ для ігор та занять дітей молодшого віку, організатор дитячих садків і підготовки виховательок для них за своєрідною методикою роботи. Система виховання Фребеля набула значного поширення в інших країнах, у т.ч. і в Україні.

22.04

– Всесвітній день Землі.

– 85 років тому (1927) в Подєбрадах (Чехія) українська інтелектуальна еміграція заснувала Українську господарську академію (з 1932 р. – Український Технічно-господарський інститут).

23.04

– Всесвітній день книги і авторського права.

– 95 років тому (1917) на другому засіданні Української Центральної Ради (УЦР) було ухвалено резолюцію про створення Української шкільної ради при УЦР для здійснення планомірної українізації школи в Україні.

– 95 років тому (1917) Українською Центральною Радою було схвалено Проект закону про нові функції педагогічних рад середніх шкіл України, за яким керівним органом у всіх типах шкіл визнавалися педагогічні ради, що підтверджувало створення нової системи управління освітою в Україні.

– 120 років від дня народження Якова Борисовича Резніка (1892–1952).

Український педагог, доктор педагогічних наук, професор, учитель, засновник і керівник дитячого будинку в Києві, викладач курсу педагогіки у педагогічних вишах Одеси, Києва, Старобельському учительському інституті; автор праць з проблем дидактики, методичних посібників для вчителів, зокрема "Психологічні основи навчального процесу", "Методика закріплення навчального матеріалу", "Пояснювальне читання в початковій школі" тощо.

24.04

– Міжнародний день солідарності молоді.

– 145 років від дня народження Олександра Михайловича Колесси (1867–1945).

Український літературознавець і мовознавець, фольклорист і поет, громадсько-політичний діяч, дійсний член НТШ, доцент і професор Львівського університету, дослідник пам’яток давньоукраїнської писемності, фольклору, історії української мови, автор слів пісні „Шалійте, шалійте, скажені кати”.

– 140 років від дня народження Юрія Кміта (псевд. – Юрій Задуманий, 1872–1946).

Український письменник, літературознавець, етнограф, діалектолог, священик гірських сіл Бойківщини, автор словника бойківських говорів, матеріали якого увійшли до „Словника бойківських говірок” М. Онишкевича, розвідок з діалектології "Бойківське весілля", "Різдвяні свята у бойків", "Народні пацір'ї", автор оповідань, п’єс про життя селянської бідноти, дрібної галицької інтелігенції та лицемірство панства, літературно-критичних і публіцистичних статей, зокрема про творчість І. Котляревського, І. Карпенка-Карого, західноєвропейських письменників; співавтор збірника "Матеріали до історії галицько-руського шкільництва XVIII–XIX cт."

26.04

– День Чорнобильської трагедії.

– 1986 – на атомній електростанції в Чорнобилі сталася аварія.

27.04

– 130 років від дня народження Едуарда Шпрангера (1882–1963).

Німецький педагог, психолог, ідеолог культурної педагогіки, послідовник Гумбольдта, професор Лейпцигського і Берлінського університетів, автор праць із психології, історії і теорії педагогіки, шкільної освіти тощо.

28.04

– Всесвітній день охорони праці.

– 150 років від дня народження Георгія Івановича Челпанова (1862–1936).

Український і російський психолог-педагог, логік, філософ, фундатор вітчизняної психологічної науки, засновник учення про методологію психологічної науки (поєднання теоретичної і експериментальної психології), учення про метафізичну природу людської душі та системи психологічних знань, викладених у підручнику "Психологія"; професор Київського і Московського університетів, засновник і директор Психологічного інституту імені Л. Г. Щукіної (Москва), автор праць "Мозок і душа", "Історія основних питань етики", "Про викладання психології в середній школі", "Вступ до експериментальної психології", підручників із психології та логіки для гімназій і самостійного навчання, курсів публічних лекцій тощо.

– 110 років від дня народження Валентини Олександрівни Осєєвої (1902–1969).

Російська письменниця (народилася і навчалася в Києві), педагог-вихователь дитячих організацій, зокрема трудових комун для безпритульних дітей і малолітніх правопорушників (16 років), авторка творів для малят – віршів, казок, коротких оповідань, зокрема збірки “Рудий кіт”, “Батьківська куртка”, “Мій товариш”, “Чарівне слово”, трилогії “Васьок Трубачов та його товариші”, автобіографічної повісті “Дінка”, лауреат Державної премії СРСР (1952).

29.04

– 200 років тому (1812) у Харкові засновано перший на території України Інститут шляхетних дівчат.

30.04

– 235 років від дня народження Карла Фрідріха Ґаусса (1777–1855).

Німецький математик, фізик, астроном, геодезист, "король математики", творець теоретичної і прикладної математики, диференціальної геометрії, теорії чисел, класичної теорії електрики і магнетизму, геодезії, теоретичної астрономії, завідувач кафедри математики і астрономії Геттінгенського університету та директор Геттінгенської астрономічної обсерваторії, автор фундаментальних творів "Арифметичні дослідження", "Теорія руху небесних тіл", "Загальні дослідження про криві поверхні".

30.04

– 160 років від дня народження Миколи Яковича Ґрота (1852–1899).

Український і російський психолог, філософ, один із основоположників російської експериментальної психології, професор Ніжинського історико-філологічного інституту, Новоросійського (Одеса) та Московського університетів, засновник і перший редактор журналу „Вопросы философии и психологии”, автор праць "Психологія відчуттів у її історії та головних основах", "До питання про реформу логіки. Досвід нової теорії розумових процесів", "Питання філософії та психології", "Основи експериментальної психології".

ТРАВЕНЬ

1–2.05

– Дні міжнародної солідарності трудящих.

1.05

– 85 років від дня народження Віктора Федоровича Шаталова (1927).

Український педагог-новатор, творець оригінальної системи інтенсивного навчання, заслужений учитель УРСР, народний учитель СРСР, лауреат премії імені Н. К. Крупської, Почесний доктор НАПН України (2007), фахівець у галузі методики математики, фізики, астрономії, науковий співробітник НДІ педагогіки УРСР, АПН СРСР, професор Донецького інституту соціальної освіти і Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників НАПН України (м. Донецьк), автор навчальних посібників, орієнтованих на розвиток творчого мислення учнів, нестандартні форми обліку і контролю знань, праць "Куди і як зникли трійки", "Педагогічна проза", "Оптимістична педагогіка", "Експеримент продовжується".

2.05

(ін. 14.05)

– 195 років тому (1817) було засновано Рішельєвський ліцей, закритий середній навчальний заклад підвищеного типу (викладання всіх предметів проводилося французькою мовою). З ініціативи М. І. Пирогова, попечителя Одеського навчального округу, в 1865 р. ліцей реорганізовано в Новоросійський Імператорський університет. З 1945 р. – Одеський державний університет імені І. І. Мечникова (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

3.05

– Всесвітній день захисту преси.

– День Сонця.

5.05

– 115 років від дня народження Володимира Олексійовича Артемова (1897–1984).

Російський психолог, доктор педагогічних наук, професор, викладач логіки, психології й літератури в середніх навчальних закладах, завідувач кафедри психології Московського інституту іноземних мов, автор праць із загальної психології, психології мови, методики вивчення іноземних мов, зокрема навчальних посібників для педагогічних інститутів і факультетів іноземних мов "Курс лекцій із психології", "Дитяча експериментальна психологія. Шкільний вік", "Вступ до соціальної психології", "Психологія навчання іноземних мов".

9.05

– День Перемоги.

– 100 років від дня народження Миколи Даниловича Рудя (1912–1989).

Український письменник, публіцист, працівник донецької преси, заступник редактора журналу "Україна", автор збірок поезій "Рідні вогні", "Донецькі зорі", "Слово після бою", повістей та оповідань "На Поділлі", "Гомін до схід сонця", романів "І не сказала "люблю", "З матір'ю на самоті", "Не жди, не клич".

11.05

– 105 років від дня народження Миколи Павловича Кузіна (1907–1981).

Російський педагог, методист-історик, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент АПН РРФСР, послідовник і популяризатор педагогічної спадщини С. Т. Шацького, викладач історії у середніх навчальних закладах, курсу історії СРСР у Московському педагогічному інституті іноземних мов; автор праць із педагогіки, історії та методики її викладання, один із засновників видавництва „Детская энциклопедия”.

– 100 років від дня народження Сергія Миколайовича Черникова (1912–1987).

Український і російський учений, математик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, завідувач відділу алгебри Математичного інституту АН СРСР, працівник Інституту математики АН УРСР та викладач вишів Києва, автор праць із методів розв'язування лінійних нерівностей і теорії груп.

12.05

– 40 років тому (1972) Рада Міністрів Української РСР ухвалила постанову "Про порядок відкриття загальноосвітніх шкіл і призначення вчителів та вихователів цих шкіл".

– 125 років від дня народження Парасковії Андріївни Шевченко (1887–1983).

Російський педагог, заслужений вчитель РРФСР, член-кореспондент АПН СРСР, викладач російської мови в середніх навчальних закладах Петербурга та школах Москви, один із авторів стабільного підручника-хрестоматії для 6 класу середньої школи „Родная литература”, методичного посібника для вчителів „Руководство к работе по книге „Родная литература”, автор праць із розвитку мови учнів на уроках літератури, методики літературного читання тощо.

– 105 років від дня народження Михайла Борисовича Ґельфанда (1907 – ?).

Український математик-методист, кандидат педагогічних наук, завідувач сектору методики математики НДІ педагогіки УРСР, популяризатор передового досвіду вчителів математики шкіл України, автор праць із методики математики в середній школі.

13.05

– День Матері.

15.05

– Міжнародний день сім’ї.

15–16.05

– 25 років тому (1987) відбувся V з’їзд учителів УРСР, який свідчив про відродження демократичних тенденцій в освітній галузі, а саме: докорінні зміни в навчанні та вихованні, подолання стереотипів і формалізму в навчально-виховному процесі, поширення передового педагогічного досвіду тощо.

16.05

– День преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського монастиря.

– бл. 1036 – народився Феодосій Печерський (1036–1074), давньоруський церковний письменник, просвітитель, сподвижник Антонія – засновника Києво-Печерського монастиря.

– 195 років від дня народження Миколи Івановича Костомарова (1817–1885).

Український і російський історик, письменник, літературознавець, педагог, етнограф, фольклорист, суспільно-політичний діяч, доктор історії, член-кореспондент Петербурзької АН, професор Київського університету, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу „Основа”, викладач гімназій у Рівному, засновник недільних шкіл та видавець для них підручників і популярних книг, автор історичної драми „Сава Чалий”, трагедії „Переяславська ніч”, праць з історії України "Богдан Хмельницький", "Руїна", "Мазепа", історичної статті „Две русские народности” (в яких показано відмінність українського національного характеру від російського).

17.05

– Всесвітній день інформаційного суспільства.

– 90 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (1922).

Український письменник, автор романів „Його сім’я”, „Ідол”, „І будуть люди”, „Біль і гнів", автобіографічних повістей "На коні і під конем", "Вершини", творів для дітей і юнацтва, фантастичних повістей тощо, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1981).

18.05

– Міжнародний день музеїв.

– День пам'яті жертв депортації з Криму (1944).

– 140 років від дня народження Бертрана Рассела (1872–1970).

Англійський філософ, математик, логік, соціолог, громадський діяч, засновник і керівник школи в Бікон-Хіллі, послідовник М. Монтессорі, засновник сучасної філософії, логічного аналізу, математичної логіки, відкривач логічного парадоксу, який називається парадоксом Рассела (зведення математики до логіки), учасник маніфестацій прихильників миру, член руху за ядерне роззброєння, автор праць із питань виховання, освіти, філософії, основ математики, теорії ймовірності, логічного обґрунтування математики, лауреат Нобелівської премії (1950).

– 100 років від дня народження Вадима Миколайовича Собка (1912–1981).

Український письменник, голова правління Добровільного товариства любителів книги, член СП СРСР, автор збірок поезій "Погляд вперед", "Новели і балади", романів "Любов", "Четверта рота", "Запорука миру", "Лихобор"; лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1975).

19.05

– День Європи.

– День науки.

– 250 років від дня народження Йогана Готліба Фіхте (1762–1814).

Німецький філософ-ідеаліст, представник німецької класичної філософії, педагог, громадський діяч, засновник ідеалістичної діалектики, автор праць із питань національного виховання німців, організації вищих навчальних закладів у Берліні, основ загального наукознавства. У працях учений вимагав рівного доступу всіх до початкової освіти та обдарованих дітей до шкіл вищого ступеня.

20.05

– 90 років від дня народження Івана Михайловича Чендея (1922–2005).

Український письменник, кіносценарист, громадський діяч, один із організаторів на Закарпатті Товариства української мови, Народного руху, автор романів „Птахи полишають гнізда”, „Калина під снігом”, „Іван” та ін., літературного сценарію за твором М. Коцюбинського „Тіні забутих предків” та низки сценаріїв науково-популярних фільмів; лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1995), літературних премій імені А. Головка та імені В. Винниченка.

22.05

– Міжнародний день біологічного різноманіття.

– День перепоховання (1861) праху Т. Г. Шевченка (1814–1861), українського мислителя, поета і художника, на Чернечій горі поблизу Канева.

23.05

– 170 років від дня народження Марії Конопніцької (1842–1910).

Польська письменниця (з 1902 р. мешкала в Галичині), поетеса, автор творів на соціальні, патріотичні, революційні теми («Чотири повені», «Мої знайомі» тощо), інтимної та філософської лірики (цикл поезій «У горах», поетичні збірки «Образки», «Італія» тощо), творів для дітей, літературно-критичних та історико-літературних праць.

24.05

– День слов’янської писемності і культури.

– День рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов’янських.

– 130 років від дня народження Кирила Григоровича Стеценка (1882–1922).

Український композитор, диригент, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, священик, основоположник української національної церковної музики, популяризатор української музики, учитель музики і співу Київської церковно-вчительської школи, учительських курсів (Біла Церква, Тараща, Лубни), духовного училища містечка Тиврів; засновник капели „Думка”, укладач пісенних збірок, автор проекту реорганізації музичної освіти в Україні, репертуарної шкільної збірки "Луна", посібників для вчителів "Шкільний співаник", "Українська пісня в народній школі", "Методика шкільного співу", підручника "Початковий курс нотного співу".

– 100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха (1912–1983).

Український прозаїк, поет, драматург, громадський діяч, академік АН УРСР, учитель шкіл Київщини, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, автор книг для дітей, праць з літературознавства, фольклористики, збірників поезії, романів „Велика рідня”, „Правда і кривда”, "Кров людська не водиця", „Чотири броди”, повістей „Гуси-лебеді летять”, „Щедрий вечір” тощо; лауреат Ленінської премії (1961), Державних премій СРСР (1951) та УРСР імені Т. Г. Шевченка (1981).

25.05

– 190 років від дня народження Миколи Івановича Гулака (1822–1899).

Український учений, енциклопедист, історик, математик, педагог, кандидат права, перекладач, просвітитель, громадсько-політичний діяч, один із засновників та ідеологів Кирило-Мефодіївського братства, прихильник ідей ліквідації самодержавства й кріпацтва, скасування станів, відстоював політичну єдність усіх слов'янських народів; викладач математики, природничих наук та історії в навчальних закладах Одеси, Керчі, Кутаїсі, Тбілісі, дослідник і популяризатор теорій М. Лобачевського, автор праць з історії літератури, філософії, юриспруденції, електротехніки, економіки, екології, перекладів грузинських і азербайджанських творів, автор книг „Нарис геометрії про чотири вимірювання”, „Етюди про трансцендентні рівняння” та ін.

26.05

– День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.

– 135 років від дня народження Ольги Петрівни Косач-Кривинюк (1877–1945).

Український літературознавець, перекладач, бібліограф, етнограф, видавець, лікар за фахом, член катеринославської „Просвіти”, молодша донька Олени Пчілки, упорядник ґрунтовної праці „Леся Українка: хронологія життя і творчості”, видавець творів Олени Пчілки, Лесі Українки, Грицька Григоренка, казок та оповідань для дітей.

– 130 років від дня народження Валентини Миколаївни Шацької (1882–1978).

Російський педагог, музикант, професор, дійсний член АПН РРФСР, керівник естетичного виховання в дитячих закладах, музичної школи по класу фортепіано, засновник літньої трудової колонії „Бодрая жизнь” в Калузькій губернії, викладач Московської консерваторії, директор Інституту художнього виховання, ініціатор створення спеціальних музично-педагогічних факультетів у консерваторіях, автор основного курсу для вишів з музичного виховання дітей „Методика музичної роботи в школі", програм для середньої школи та навчальних посібників з музики та співу для педагогічних училищ.

27.05

– День хіміка.

28.05

– 135 років від дня народження Максиміліана Олександровича Волошина (Кирієнко, 1877–1932).

Російський поет-символіст українського походження, живописець, літературний і художній критик, прихильник вишуканої віршованої форми, образності, ритміко-інтонаційної побудови історичного погляду на природу; автор збірок поезій „Іверні”, „Демони глухонімі”, "Шляхами Каїна", поеми "Росія", в яких відтворено події революції та громадянської війни; критичних статей із питань культури, літератури, образотворчого мистецтва, творець пейзажів Криму, виконаних у техніці олії, темпери й акварелі.

– 100 років від дня народження Федора Пилиповича Медведєва (1912–1977).

Український мовознавець, доктор педагогічних наук, професор, фахівець із питань основ граматики, історії граматики, історії української літературної мови, фразеології, викладач педагогічних вишів та Харківського, Варшавського університетів, автор праць „Історія української мови”, „Граматика сучасної української мови”, "Нариси з української історичної граматики", "Українська фразеологія. Чому ми так говоримо", „Лексика „Енеїди” І. П. Котляревського” та ін.

– 100 років від дня народження Патріка Вайта (Уайт, 1912–1990).

Австралійський письменник-реаліст-модерніст, автор романів, оповідань про побут і права в Австралії ("Міцна мандала", "Пов'язка із листя"), про духовну винятковість і творче життя художника ("Дерево людське", "Вівісектор"), п’єс (у дусі театру абсурду) – "Похорон з окостом", "Благої прихильності душа", лауреат Нобелівської премії (1973) „за епічну і психологічну майстерність, завдяки якій був відкритий новий літературний напрям".

29.05

– Міжнародний день миротворців ООН.

– 225 років від дня народження Костянтина Миколайовича Батюшкова (1787–1855).

Російський поет, член Вільного товариства любителів наук і мистецтв, гуртка "Арзамас", прихильник ідей О. Радищева і французьких філософів-просвітителів, автор волелюбних та патріотичних віршів, епікурейської та елегійної поезій, програмного твору-послання „Мої Пенати”, історичної елегії "Перехід через Рейн", збірки "Спроби у віршах і прозі", статей з літератури й мистецтва.

30.05

– 140 років від дня народження Костянтини Іванівни Малицької (псевд. – Віра Лебедова, 1872–1947).

Українська письменниця, перекладач, вчитель-педагог навчальних закладів Львова, української школи в Красноярську (1915, депортована до Сибіру), бібліограф Львівської наукової бібліотеки АН УРСР, автор пісні „Чом, чом, чом, земле моя” (муз. Д. Січинського) та багатьох стрілецьких пісень, збірки творів для дітей "Малі герої", нарисів на педагогічні теми "Мати", "З трагедій дитячих душ", книжки "Про жіночий рух", перекладів творів російських письменників тощо.

31.05

– Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням.

– 120 років від дня народження Костянтина Георгійовича Паустовського (1892–1968).

Російський письменник, автор романів та повістей про красу рідної природи, творчу працю народу "Кара-Бугаз", "Колхіда", "Народження моря", історико-біографічної повісті "Тарас Шевченко", автобіографічної епопеї в шести книгах „Повість про життя”.

ЧЕРВЕНЬ

1.06

– Міжнародний день захисту дітей.

– День захисту дітей (в Україні).

2.06

– 150 років від дня народження Вільяма-Генрі Брегга (1862–1942).

Англійський фізик і математик, професор Триніті-коледжу в Кембриджі, професор математики і фізики Аделаїдського університету (Австралія), президент Королівського товариства, член наукових академій інших країн, доктор 16 почесних ступенів британських й іноземних університетів, дослідник рентгенівських променів, структури кристалів, спектроскопії, лауреат Нобелівської премії (1915) з фізики за внесок у вивчення структури кристалів за допомогою рентгенівських променів.

– 110 років від дня народження Івана Михайловича Соловйова (1902–1986).

Російський психолог і дефектолог, доктор педагогічних наук, фахівець з розвитку пізнавальної діяльності в нормальних і аномальних дітей, викладач педагогічних вишів, завідувач сектору спеціальної психології Інституту дефектології АПН СРСР, автор праць "Мислення учнів допоміжної школи при розв'язуванні арифметичних задач", "Розвиток пізнавальної діяльності глухонімих дітей", "Психологія пізнавальної діяльності нормальних і аномальних дітей".

3.06

– День Святої Трійці.

– 45 років тому (1967) Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову "Про міри поліпшення підготовки і видання шкільних підручників і забезпечення ними учнів" у зв'язку з переходом середньої школи на нові навчальні плани і програми.

4.06

– Міжнародний день безневинних дітей-жертв агресії.

– 80 років від дня народження Володимира Івановича Скока (1932–2003).

Український учений-нейрофізіолог, доктор біологічних наук, професор, дійсний член АПН України, академік НАН України, лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки, завідувач відділу фізіології вегетативної нервової системи Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, автор монографії "Фізіологія вегетативних гангліїв" (премія імені І. М. Сєченова), підручника "Нервово-м'язова фізіологія", наукових праць (понад 300).

5.06

– Всесвітній день охорони довкілля.

5.06

– 100 років від заснування (1912) Вінницького учительського інституту (урочисте відкриття 14.09.1912), з 1920 р. – Інститут народної освіти, з 1933 – Державний педагогічний інститут імені Миколи Островського, з 4.02.1998 – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

6.06

– День журналіста.

– 155 років від дня народження Олександра Михайловича Ляпунова (1857–1918).

Український і російський учений-математик, механік, педагог, представник петербурзької математичної школи, творець теорії стійкості руху, теорії потенціалу, математичного природознавства, академік Петербурзької АН, викладач Харківського університету, член-кореспондент Паризької АН, почесний член Харківського математичного товариства, автор праць з небесної механіки, теорії стійкості рівноваги і руху механічних систем, математичної фізики, теорії ймовірностей, зокрема "Загальна задача про стійкість руху", "Про деякі питання, що стосуються проблеми Діріхле" та ін.

– 100 років від дня народження Марії Максимівни Підтиченко (1912–1991).

Український педагог, філософ, дійсний член АПН СРСР, викладач вишів Дніпропетровська, завідувач кафедри та ректор Інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, ректор і професор-консультант Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького, автор праць із питань педагогіки, професійної підготовки вчителя, виховання молоді, співавтор книжки "З любов'ю до професії", збірки наукових праць "Дослідження проблем професійної підготовки вчителя".

7.06

– 170 років від дня народження Івана Олексійовича Сікорського (1842–1919).

Український психіатр, психолог, педагог, доктор медицини, один із основоположників дитячої психології та психопатології, фахівець із питань шкільної гігієни, педагогічної патології, психології дошкільного віку, професор і завідувач кафедри Київського університету, засновник Лікарсько-педагогічного інституту для розумово відсталих та нервових дітей, першого у світі Інституту дитячої психології, директор Київського Фребелівського педагогічного інституту, голова Наукового товариства психіатрів, автор праць "Виховання дітей молодшого віку", "Душа дитини", "Психологічні основи виховання і навчання", "Київський педагогічний Фребелівський інститут і його завдання" та ін.

8.06–1.07

– відбудеться в Україні та Польщі 14-ий чемпіонат Європи з футболу (УЕФА Євро 2012), гасло якого „Творімо історію разом”.

8.06

– 40 років тому (1972) Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову "Про стан і заходи до дальшого поліпшення навчально-виховної роботи в загальноосвітніх школах Української РСР".

– 175 років від дня народження Івана Миколайовича Крамського (1837–1887).

Російський живописець, один із засновників і керівник Товариства пересувних художніх виставок, академік Петербурзької АМ, викладач Рисувальної школи Товариства сприяння мистецтвам, прихильник принципу вільного художнього розвитку молодих людей, автор картин „Христос у пустелі”, „Невтішне горе”, „Невідома”, портретів Т. Шевченка, Л. Толстого, І. Шишкіна, творів української тематики („Русалки”, „Місячна ніч”), робіт за мотивами творів М. Гоголя тощо.

– 165 років від дня народження Олександра Григоровича Барвінського (1847–1926).

Український вчений, педагог, історик, літературознавець, публіцист, редактор, громадський і державний діяч, голова Українського педагогічного товариства у Львові, дійсний член НТШ, викладач гімназій і семінарій Тернополя, професор Державної учительської семінарії у Львові, член Крайової шкільної ради, автор посібників, підручників, хрестоматій з української літератури для початкових шкіл, гімназій і вчительських семінарій, зокрема "Виїмки з українсько-руської літератури", "Історія української літератури", "Руська читанка для висшои гимназіи" (у 3 ч.), "Оповідання з всесвітньої історії" (у 2 ч.), „Історія Руси”, „Данило – король руський” та ін.

9–12.06

– 20 років тому (1992) у Києві відбувся I Всеукраїнський конгрес бібліотекарів.

10.06

– 140 років від дня народження Володимира Петровича Буданова (1872–1940).

Російський географ, методист, професор, викладач навчальних закладів Києва, Ленінграда, автор одного з перших у Росії посібників із методики викладання географії та навчальних посібників із фізичної географії для студентів педагогічних вишів, учителів середніх шкіл; зошитів для практичних робіт із географії, посібника "Карта у викладанні географії" та праць про роль карти у краєзнавчій роботі.

(ін. 10.07)

– 125 років від дня народження Володимира Івановича Смирнова (1887–1974).

Російський математик і педагог, доктор фізико-математичних наук, академік АН СРСР, професор і викладач Ленінградського університету, фахівець із різних галузей математики: теорії функцій комплексної змінної, теорії пружності, диференціальних рівнянь, аеро- та гідромеханіки; автор п’ятитомного „Курсу вищої математики”, на якому виховано не одне покоління фізиків, математиків, інженерів (витримав близько 20 видань), лауреат Державної премії СРСР (1947).

11.06

– 250 років від дня народження Івана Якимовича Фальковського (у постригу Іриней, 1762–1823).

Український вчений-просвітитель, педагог, математик-методист, громадський і церковний діяч, представник гуманістичного напряму в педагогіці, послідовник астронома Й. Кеплера, викладач математики, архітектури й піїтики (21 рік) та ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит Київського братського і Миколаївського Пустинного монастирів, єпископ Чигиринський і Смоленський, настоятель Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, в якому організував школу церковного співу та відкрив невелику обсерваторію; автор підручників і методичних посібників з арифметики, прикладної (змішаної) математики, фізики, географії, астрономії, праць із всесвітньої історії, філософії, хронології, богослов’я; творець гімнів, псалмів, елегій, панегіриків науці та освіті (писав латинською, німецькою, французькою і російською мовами).

12.06

– 435 років від дня народження Пауля Ґульдіна (1577– 1643).

Швейцарський математик, професор математики в Граце (Австрія), фахівець із різних галузей математики, зокрема нескінченно малих величин, комбінаторики, визначення площ поверхонь та об’ємів тіл обертання; автор праць "Про центр ваги" (у 4 т.), "Арифметична задача про комбінації" та ін.

13.06

– 200 років від дня народження Ізмаїла Івановича Срезневського (1812–1880).

Український філолог-славіст, поет, прозаїк, історик, етнограф, педагог, один із засновників школи романтиків у Харкові, викладач і перший професор-славіст Харківського університету, професор слов’янознавства Петербурзького університету, фахівець з історії російської мови, палеографії, фольклору, міфології тощо, співавтор „Українського альманаху”, автор словника давньоруської мови, прозових і поетичних творів українською та російською мовами, історичних творів про Ю. Хмельницького, І. Виговського, І. Мазепу, С. Палія, Г. Сковороду.

15.06

– 75 років від заснування (1937) Донецького педагогічного інституту, з 1965 – Донецький державний університет, з 11.09.2000 – Донецький національний університет.

– 110 років від дня народження Еріка Еріксона (1902– 1994).

Американський психолог і психотерапевт, один із засновників его-психології, творець однієї з перших психологічних теорій життєвого циклу (восьми вікових стадій розвитку) та психологічної моделі соціального пізнання, фахівець у галузі дитячого психоаналізу, професор психології Гарвардського університету, член Віденського психоаналітичного товариства і Міжнародної психоаналітичної асоціації, автор праць „Дитина і суспільство”, „Молодий Лютер”, „Розуміння і відповідальність” та ін.

– 110 років від дня народження Наталі Андріївни Лівицької-Холодної (1902 – 2005).

Українська поетеса, перекладач (з 1919 р. в еміграції), митець Празької літературної школи, член літературного об'єднання "Танк", автор збірок поезій „Вогонь і попіл”, „Сім літер”, „Поезії, старі і нові”, біографії Т. Г. Шевченка "Шлях велетня", творів для дітей.

16.06

– 145 років від дня народження Костянтина Дмитровича Бальмонта (1867–1942).

Російський поет-символіст, лірик-імпресіоніст, перекладач, учасник студентського руху (1887), автор збірок поезій „Під північним небом”, „Тиша”, „Будемо як сонце”, першого повного російського перекладу поеми "Витязь у тигровій шкурі" Шота Руставелі та віршованого перекладу "Слово о полку Ігоревім". Із 1920 р. в еміграції (Франція).

17.06

– 125 років від дня народження Бориса Васильовича Всесвятського (1887–1987).

Російський педагог, методист-біолог, учитель природознавства середніх шкіл Москви, організатор і керівник біологічної станції аматорів природи (згодом Центральна біологічна станція юних натуралістів імені К. А. Тімірязєва), завідувач кафедри методики природознавства Московського державного педагогічного інституту, директор Інституту шкіл Наркомосу РРФСР, редактор журналів „Биология и химия в школе”, „Биология в школе”, „За массовое опытничество”, один із авторів перших програм з біології, стабільного підручника з ботаніки для 5–6 класів та методики викладання ботаніки в середній школі.

– 100 років від дня народження Валентина Васильовича Бичка (1912–1994).

Український поет, журналіст, редактор, педагог, головний редактор газети "Зірка", видавництва "Молодь", журналу "Піонерія", автор книжок для дітей "Веселі школярі", "Сонечко й Хмаринка", "Благословлялося на світ", "Сімейний альбом", збірок поезій, поем і казок, літературно-критичних нарисів, публіцистичних статей, текстів пісень, лібрето опер; лауреат Республіканської премії імені М. Островського (1970), премії імені Лесі Українки (1977).

18.06

– 200 років від дня народження Івана Олександровича Гончарова (1812–1891).

Російський письменник, критик, член-кореспондент Петербурзької АН, майстер соціально-психологічного роману, нової побудови і характеру великого епічного твору, послідовник традицій О. Пушкіна і М. Гоголя, автор літературно-критичних статей, нарисів „Фрегат „Паллада” (у 2 т.), романів з життя Росії 40–60-х рр. ХІХ ст. ("Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" – своєрідна трилогія, що відображує етапи російського суспільного життя), літературно-критичних статей.

– 120 років від дня народження Юрія Олексійовича Меженка (1892–1969).

Видатний український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, літературний і театральний критик, бібліофіл, фундатор державної бібліографії в Україні, співробітник бібліотечно-архівного відділу Міністерства народної освіти, директор Головної книжкової палати, перший директор Всенародної бібліотеки України (нині Національна бібліотека України імені В. Вернадського), завідувач відділу бібліографії Державної публічної бібліотеки імені М. Салтикова-Щедріна в Ленінграді, директор Бібліотеки АН УРСР, завідувач бібліографічної редакції Української радянської енциклопедії (УРЕ), збирач колекції "Шевченкіана", укладач бібліографічних покажчиків, автор праць "Перспективи розвитку великих і наукових бібліотек на Україні", "Актуальні питання української бібліографії" та ін.

19.06

– 100 років від дня народження Іларіона Іларіоновича Слинька (1912–1994).

Український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, викладач Мелітопольського, Кіровоградського та Кременецького педагогічних інститутів, завідувач кафедри та професор-консультант Чернівецького університету, автор праці „Історичний синтаксис української мови за пам’ятками ХІV–ХVIII ст. (Часові звороти)”, "Дослідження історичного синтаксису... (Просторові звороти)", посібників для вишів "Історичний синтаксис української мови", "Синтаксис сучасної української мови".

20.06

– 40 років тому (1972) ухвалено Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР „Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді і подальший розвиток загальної школи”.

21.06

– 115 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (справж. – Олександр Гнатович Шаргей, 1897–1941).

Український вчений-винахідник, один із піонерів розроблення ракетної техніки й теорії космічних польотів, основних проблем космонавтики, конструювання міжпланетних кораблів; творець проекту вітроелектростанції в Криму, автор геніальної праці „Тим, хто читатиме, щоб будувати”, творів „Про міжпланетні подорожі”, „Завоювання міжпланетних просторів” та ін. Завдяки доробку вченого стала можливою висадка американських астронавтів на Місяць („Аполлон-9”, 1969), які назвали один із кратерів на Місяці кратером Кондратюка.

22.06

– День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

– 1941 – Фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни.

– 245 років від дня народження Вільгельма Гумбольдта (1767–1835).

Німецький філософ, мовознавець, державний діяч, представник німецького класичного гуманізму, член Берлінської АН, почесний член Петербурзької АН, реформатор середньої освіти в Пруссії (створення єдиної шкільної системи), послідовник методів навчання Й. Г. Песталоцці, один із засновників Берлінського університету, автор праць „Про гетерогенну природу мов та її вплив на інтелектуальний розвиток людства”, „Про межі діяльності держави”, "Мова і філософія культури" та ін.

– 130 років від дня народження Миколи Григоровича Холодного (1882–1953).

Український вчений-мікробіолог, ботанік, фізіолог рослин, експериментатор, педагог, академік ВУАН, заслужений діяч науки, основоположник учення про фітогормони, засновник школи фізіології рослин, професор, викладач фізіології й анатомії рослин на Вищих жіночих курсах, завідувач кафедри мікробіології Київського університету, редактор „Журналу біоботанічного циклу ВУАН”, член Київського товариства природодослідників, автор праць, присвячених походженню життя на Землі та проблемам дарвінізму, взаємин людини і природи, філософської книги "Думки натураліста про природу та людину".

23.06

Міжнародний Олімпійський день.

– 95 років тому (1917) на Софійському майдані урочисто проголошено І Універсал Української Центральної Ради про автономію України у складі Росії. Текст Універсалу виголосив В. Винниченко.

– 40 років тому (1972) ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ухвалили постанову "Про подальше вдосконалення системи професійно-технічної освіти" із метою підвищення рівня професійної підготовки молоді.

– 200 років від дня народження Людвига Штрюмпеля (1812 – 1899).

Німецький філософ і педагог, учень і продовжувач ідей Йогана Ґербарта, фахівець із питань педагогіки та дитячої психології, домашній учитель (10 років), професор Дерптського (Тартуського) і Лейпцизького університетів, дослідник питань шкільної освіти (намагався германізувати школи Прибалтики), зокрема навчального процесу, духовного розвитку дітей, виховання почуттів, логічного навчання і естетичного виховання.

23.06

– 130 років від дня народження Зенона Францисковича Кузелі (1882–1952).

Український вчений, бібліограф, мовознавець, етнограф, журналіст, редактор, видавець, громадський і культурний діяч, офіційний урядовий перекладач слов'янських мов, дійсний член НТШ у Львові, голова Європейського осередку НТШ (м. Сарсель, під Парижем), керівник бібліотеки Чернівецького університету, професор Українського наукового інституту в Берліні, редактор часописів "Шлях" (Львів), "Українське слово" (Берлін), "Літопис", один із авторів і видавців „Енциклопедії українознавства”, упорядник і видавець збірника "Дитина в звичаях і віруваннях українського народу", альманаху "Січ", антології "Золота Липа" (на пошану Б. Лепкого), "Словника чужих слів", енциклопедичного "Довідника про Україну".

24.06

– День молоді.

25.06

– 95 років тому (1917) розпочав діяльність Генеральний секретаріат освіти (ГСО) – орган управління освітою в Україні, генеральним секретарем якого призначено І. М. Стешенка. Метою ГСО було запровадження українізації в школах, видання підручників, підготовка вчителів, створення єдиної школи тощо. 11 січня 1918 р. ГСО було перейменовано на Міністерство народної освіти.

26.06

– Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним розповсюдженням.

28.06

– День Конституції України.

– 1996 – Верховна Рада України ухвалила Конституцію – Основний Закон України.

– 300 років від дня народження Жан-Жака Руссо (1712– 1778).

Французький філософ-просвітитель, письменник, педагог, композитор, прихильник деїзму (у філософії), представник сентименталізму (в літературі), творець теорії вільного виховання, прихильник морального і трудового виховання, ідеї народного суверенітету, народовладдя та прямої демократії, гуманізму; один з авторів знаменитої "Енциклопедії", автор праць "Про вплив науки на звичаї", "Міркування про походження та причини нерівності між людьми", "Про суспільний договір", літературно-педагогічних романів „Юлія, або Нова Елоїза”, „Еміль, або Про виховання”, автобіографічного твору "Сповідь" тощо.

29.06

– 1945 Закарпатська Україна возз’єдналася з Радянською Україною згідно з Договором між СРСР і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну.

– 150 років від дня народження Валеріана Вікторовича Половцова (1862–1918).

Російський педагог, методист-природознавець, громадський діяч, послідовник ідей К. Д. Ушинського, О. Я. Ґерда, науковець-дослідник кафедри фізіології рослин і викладач природничого факультету Петербурзького університету, викладач ботаніки і методики природознавства Жіночого педагогічного інституту, середніх шкіл, педагогічних курсів; засновник першого російського журналу з методики природознавства "Природа в школі", організатор Товариства розповсюдження природничо-наукової освіти, автор книги „Основи загальної методики природознавства”.

ЛИПЕНЬ

У липні відзначається:

–  75 років від виходу (1937) щомісячного журналу „Советская педагогика”.

–  55 років від виходу „Українського історичного журналу” (1957) – друкованого видання Інституту історії України та Інституту національних відносин і політології НАН України.

2.07

– 155 років від дня народження Джона Адамса (1857– 1934).

Англійський педагог, перший професор педагогіки Великобританії, професор Лондонського педагогічного коледжу (згодом – Педагогічний інститут Лондонського університету), Каліфорнійського університету (США), прихильник і пропагандист ідей "нового виховання", вродженої і незмінної обдарованості дітей, масову школу вважав основним засобом розвитку інтелектуальних та духовних сил молоді; автор праці „Еволюція педагогічної теорії”, присвяченої впорядкуванню категоріального апарату педагогіки, уточненню її основних понять, визначенню функцій учителя та учня в навчальному процесі.

– 135 років від дня народження Германа Гессе (1877– 1962).

Німецький і швейцарський письменник-романіст, один із провідних і найоригінальніших письменників ХХ століття, противник агресивного націоналізму Німеччини, співредактор журналу „Березень”, автор нарисів, критичних есе, повістей, віршів, публіцистичних статей, романів „Петер Каменцинд”, "Деміан" – про двоїстість людської натури, "Степовий вовк", роману-утопії „Гра в бісер” тощо, лауреат Нобелівської премії (1946) з літератури "за натхненну творчість... і блискучий стиль".

6.07

– 85 років тому (1927) Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом та Радою Народних Комісарів УСРР було ухвалено постанову „Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвитку культури”.

7.07

– День пророка Іоанна Хрестителя. Свято Івана Купала.

– 40 років тому (1972) ЦК КП України і Радою Міністрів УРСР було ухвалено постанову "Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді і дальший розвиток загальноосвітньої школи УРСР", в якій ставились завдання переходу на нові навчальні плани, програми і підручники, обладнання кабінетів, зміцнення матеріально-технічної бази тощо.

8.07

(ін. 11.07)

– 155 років від дня народження Альфреда Біне (1857– 1911).

Французький психолог, засновник експериментальної психології та педагогіки у Франції, один із основоположників методів вимірювання розумової обдарованості дітей (учення про тести), дослідник проблем вищих пізнавальних функцій, мислення, емоцій та почуттів дітей, шкільної психології та дефектології, автор праць із питань патології свідомості, розумової втоми, індивідуальної різниці процесів пам’яті, навіювання, графології тощо.

– 105 років від дня народження Олега Ольжича (справж. – Олег Олександрович Кандиба, 1907 – 1944).

Український поет-модерніст Празької школи, публіцист, учений-археолог, політичний діяч, викладач Гарвардського університету (США) та засновник Українського наукового інституту при університеті, професійний революціонер, заступник голови Проводу ОУН, автор збірок „Рінь”, „Вежа”, „Підзамчя” та ін., син поета Олександра Олеся (О. І. Кандиби).

9.07

– 130 років від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка (1882 – 1952).

Український історик, правознавець, економіст, один із фундаторів українського відродження першої половини ХХ ст., творець української політології та державницького напряму в національній історіографії, академік ВУАН, професор кафедри історії України Новоросійського університету (Одеса) та Інституту народної освіти, перший одеський професор-історик, що викладав українською мовою, автор наукових розвідок з історії України, історико-юридичних праць та статей, зокрема монографій "Малоруський полк в адміністративному відношенні. Історико-юридичний нарис", "Судівництво на Україні ХVII–XVIII ст.", "Історія господарства України від Хмельниччини до світової війни", "Соціально-економічна організація Січі Запорізької".

– 100 років від дня народження Бориса Семеновича Тартаковського (1912–1985).

Український письменник, працівник редакції газети “Комсомольское знамя”, автор книжок (рос. мовою) “Хлопчик шукає товариша”, “Смерть і життя поряд”, “Повість про вчителя Сухомлинського” та ін.

11.07

– Всесвітній день народонаселення.

12.07

– 140 років тому (1872) відкрито громадську бібліотеку в Херсоні.

13.07

– 150 років від дня народження Миколи Олександровича Рубакіна (1862 – 1946).

Російський книгознавець, бібліограф, письменник, громадський діяч, засновник бібліотек, популяризатор книги, організатор відділу допомоги самоосвіті при Педагогічному музеї Петербурга, керівник приватної публічної бібліотеки Л. Т. Рубакіної (матері), член Петербурзького комітету грамотності, редактор і видавець науково-популярної літератури, керівник шести великих видавництв, автор посібника "Практика самоосвіти", праці "Вступ у бібліологічну психологію" (у 2 т.), книжок "Серед таємниць і чудес", "Оповідання про справи в царстві тварин", індивідуальних програм для читання і самоосвіти (15 тис.), упорядник бібліографічного покажчика літератури „Серед книг” (у 3 т.), до якого внесено і твори українських авторів.

– 130 років від дня народження Романа Михайловича Цегельського (1882–1956).

Український фізик, доктор філософії, професор, педагог і громадський діяч, учитель української гімназії в Тернополі, учительської семінарії в Чернівцях, доцент Львівського педагогічного інституту, один із організаторів Українського таємного університету у Львові, автор наукових праць із фізики магнетизму, релятивістської динаміки Ейнштейна, фізики атома; син Михайла Цегельського – церковного і громадського діяча Галичини, засновника товариства „Просвіта”.

– 100 років від дня народження Леоніда Андрійовича Близниченка (1912–1972).

Український мовознавець, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри англійської мови і заступник декана філологічного факультету Харківського університету, декан факультету іноземних мов Київського педагогічного інституту, завідувач кафедри англійської мови Київського інституту іноземних мов, завідувач відділу експериментальної фонетики Інституту мовознавства НАН України, автор досліджень з англістики, експериментальної фонетики, гіпнопедії, зокрема праць "Інтонація перепиту в сучасній англійській мові", "З історії дослідження теорії мовної інтонації у вітчизняному мовознавстві", „Актуальні питання експериментально-фонетичного дослідження мови”, "Уведення і закріплення інформації в пам'яті людини під час природного сну".

15.07

– 95 років від дня народження Марії Авакумівни Познанської (1917–1995).

Українська поетеса, дитяча письменниця, педагог за фахом, автор збірок віршів для дітей молодшого віку „Маленьким друзям”, „У садочку-колосочку”, "Любій малечі про цікаві речі", поем „Валя Котик”, „Фортеця над Дніпром” – про героїв заводу „Арсенал” тощо; лауреат премії імені Лесі Українки.

16.07

– 95 років тому (1917) було проголошено ІІ Універсал Української Центральної Ради.

– 1990 – Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

– 110 років від дня народження Олександра Романовича Лурії (1902–1977).

Російський психолог, дійсний член АПН РРФСР, СРСР, доктор психологічних і медичних наук, професор кафедри нейропсихології Московського університету, один із засновників нейропсихології в СРСР, дослідник проблем розвитку психіки, зокрема психофізіологічних методів вивчення афектних процесів, автор праць із питань порушення психічних процесів при локальних ураженнях головного мозку та від різних умов життя.

17.07

– 165 років від дня народження Олександра Стефановича (1847– ?).

Український політичний, церковний та освітянський діяч у Галичині, греко-католицький священик, викладач богослов’я в учительських семінаріях Львова, один із керівників товариства „Просвіта”, член українського педагогічного товариства „Рідна школа”, автор підручника для середніх шкіл „Історія християнсько-католицької Церкви” та українського молитовника.

18.07

– 40 років тому (1972) ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ухвалили постанову "Про міри подальшого вдосконалення вищої освіти в країні".

19.07

– 160 років від дня народження Володимира Павловича Науменка (1852–1919).

Український педагог, філолог, учитель-практик, методист, історик, журналіст, етнограф, публіцист, один із організаторів національної системи освіти, державний і громадсько-політичний діяч, учитель Другої Київської гімназії, засновник і директор „Гімназії В. П. Науменка”, куратор Київської Шкільної Округи, член УЦР, міністр народної освіти Української Держави, голова Київського товариства грамотності, Українського наукового товариства в Києві, автор програм з української та російської мов і літератур для гімназій і середніх шкіл, праць "Націоналізація школи в Україні", "Загальні принципи українського правопису", "Керівництво для вивчення української мови в російських школах", "Матеріали з реформи середньої школи" тощо; перший редактор „Словника української живої мови” Б. Грінченка (літер А–Г).

22.07

– 125 років від дня народження Густава Герца (1887– 1975).

Німецький фізик, доктор фізичних наук, асистент і викладач Берлінського університету, професор фізики університету в Галле та Лейпцизького університету, фахівець у галузі дифузії, електронної емісії, розрядів у газах, фізики плазми, ультразвуку, автор методу дифузійного поділу ізотопів, іноземний член АН СРСР, лауреат Нобелівської премії (1925) з фізики за відкриття законів зіткнення електрона з атомом, Державної премії СРСР (1951, за контрактом учений 10 років працював у СРСР).

23.07

– День Преподобного Антонія Печерського.

24.07

– День Рівноапостольної великої княгині Ольги.

– 210 років від дня народження Александра Дюма (батька, 1802–1870).

Французький письменник, прихильник нового напряму в мистецтві – принципу романтичного історизму, мандрівник, автор романтичних п’єс, історичних хронік, віршів, оповідань, авантюрно-історичних і власне історичних романів, зокрема "Дві Діани", „Три мушкетери”, „Двадцять років потому”, "Віконт де Бражелон", „Королева Марго”, „Граф Монте-Крісто”, "Графиня де Монсоро", "Сорок п'ять" та ін., які написані переважно у співавторстві з іншими літераторами.

26.07

– 85 років від дня народження Віталія Івановича Войтка (1927–1989).

Український психолог і філософ, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АПН СРСР, завідувач кафедри філософії Київського політехнічного інституту, директор Науково-дослідного інституту психології УРСР, професор кафедри Центрального інституту вдосконалення вчителів, голова Українського відділення Товариства психологів АН СРСР, науково-методичної ради з педагогіки і психології товариства „Знання” УРСР, член наукової ради при Президії АН УРСР, автор праць із філософії та психології "Діалектико-матеріалістична філософія: курс лекцій", "Актуальні проблеми психологічної науки", "Етика сімейних відносин", "Про психологічну культуру вчителя" та ін., редактор "Психологічного словника".

27.07

– 345 років від дня народження Йоганна І Бернуллі (1667–1748).

Швейцарський математик, доктор медицини, професор фізики Гронінгенського університету (Голландія), професор грецької мови і математики Базельського університету, почесний член Петербурзької АН, один із творців інтегрального та диференціального числення, теорії диференціальних рівнянь, геометрії і механіки, автор методів розв'язування звичайних диференціальних рівнянь, інтегрування раціональних дробів, означення поняття функції, теорії площин, системи координат у просторі; спільно з братом Якобом заклали основи варіаційного числення.

28.07

– День Рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.

– День хрещення Київської Русі-України.

– 100 років від дня народження Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973).

Український письменник, публіцист, автор поетичних збірок "Загибель синьої птиці", "Двадцятий полк", збірок поем і віршів "Сповідь солдата", "Повість про щастя", "Останні сурми" та ін., повістей „Буковинська повість”, „Жила на світі вдова”, „Саксаганські портрети”, романів "У сорочці народжений", "Сповідь на вершині", п'єс "Радісний берег", "Земля моїх правнуків" тощо; лауреат Державної премії СРСР (1952).

30.07

– 150 років від дня народження Вільгельма Августа Лая (1862–1926).

Німецький педагог, доктор філософії, теоретик експериментальної педагогіки, творець нової лінії в педагогіці – „педагогіки дії”, викладача вчительської семінарії, організатор "ілюстративних шкіл" ("школи дії"), в яких проводилися заняття з моделювання, малювання, ліплення, практична і творча діяльність учнів; автор праць „Експериментальна дидактика”, „Експериментальна педагогіка”, „Школа дії” та ін.

СЕРПЕНЬ

У серпні відзначається

–  80 років від заснування (1932) Бердянського педагогічного інституту (у 1939 – присвоєно ім’я П. Д. Осипенко), із 25.07.2002 – Бердянський державний педагогічний університет.

2.08

– 95 років від дня народження Олекси Яковича Ющенка (1917).

Український поет, журналіст, заслужений працівник культури Білорусі, заслужений діяч мистецтв України, керівник літературного об'єднання Чернігівщини, завідувач відділу літератури і мистецтва редакції газети „Зірка”, автор поетичних збірок „Над широким Дніпром”, „Рідні зорі”, „Тиша в росянім вінку”, книжок для дітей „Весна і літо”, „Сонячний світ”, „Будуть пташки прилітати”, а також нарисів, спогадів, етюдів, есе про діячів мистецтва і літератури "Безсмертники", ліричних поезій, покладених на музику відомих українських композиторів.

3.08

– 150 років від дня народження Освальда Кюльпе (1862–1915).

Німецький психолог, філософ-ідеаліст, професор, учень і послідовник В. Вундта, фахівець із питань теорії пізнання, вищих психічних процесів – мислення і волі.

4.08

– 100 років від дня народження Олександра Даниловича Александрова (1912–1999).

Російський математик, методист, академік АН СРСР, громадський діяч, фахівець із питань методів вивчення метричних властивостей поверхонь, теорії опуклих поверхонь, ректор Ленінградського університету, учений-дослідник Сибірського відділення АН СРСР, засновник радянської школи геометрії, автор підручників з геометрії для середньої школи, навчальних посібників для шкіл і класів із поглибленим вивченням математики, посібників із методики викладання геометрії; лауреат Державної премії СРСР (1942), премії імені М. І. Лобачевського.

5.08

– 210 років від дня народження Нільса Абеля (1802– 1829).

Норвезький математик, один із творців теорії еліптичних та гіпереліптичних функцій, засновник загальної теорії інтегрування алгебраїчних функцій, доцент університету та інженерної школи в Осло. За коротке життя зробив важливі відкриття в математиці, зокрема алгебрі, математичному аналізі, теорії функцій, теорії рядів тощо.

– 120 років від дня народження Осипа Юрійовича Гермайзе (1892 – 1958).

Український педагог, учитель, історик, археограф, краєзнавець, літературознавець, громадський діяч, лектор з історії України літніх учительських курсів, викладач історії і суспільствознавства в Першій українській гімназії імені Т. Шевченка та вищих навчальних закладах Києва, член історичної секції Наукового товариства в Києві, постійний член історико-географічної комісії ВУАН, автор праць з історії громадських рухів в Україні ХІХ–ХХ ст., історії літератури, історичного краєзнавства, статей із методики навчання історії та політичного виховання в трудовій школі. У 1929 р. заарештований за звинуваченням у причетності до «Спілки визволення України». Половину життя вчений провів за колючим дротом.

– 75 років від дня народження Юрія Михайловича Хорунжого (1937–2007).

Український письменник, журналіст, історик, інженер-геофізик, громадсько-культурний діяч, учасник геофізичних і геологічних експедицій, редактор журналу "Україна", голова творчого об'єднання київських прозаїків, заступник голови, згодом – голова клубу "Літописець" при СП України, редактор журналу „Зона”, автор історичних романів „Вірую”, „Любов маєш – маєш згоду”, „Злет і заземлення Григорія Полетики”, „Борвій”, історичної повісті „Скіфи” тощо; лауреат премії імені Андрія Головка (1990, за твір «Серце міддю не скути»), літературно-мистецької премії імені Володимира Косовського (2004, за дилогію «Українські меценати. Доброчинність – наша риса» і «Шляхетні українки»).

8.08

– 5 років від заснування (2007) Інституту обдарованої дитини НАПН України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України.

9.08

– 145 років від дня народження Остапа Макарушки (1867 – 1931).

Український педагог, філолог, доктор філософії, дійсний член НТШ у Львові, учитель гімназій Львова та Коломиї, директор Львівської жіночої учительської семінарії, інспектор приватних українських шкіл Галичини, голова Українського педагогічного товариства „Рідна школа”, автор праць із мовознавства, шкільних посібників із латинської та старогрецької мов для гімназій, із педагогіки "Наука виховання", "Історія педагогіки", статей і рецензій, творів для дітей та молоді.

– 120 років від дня народження Сави Христофоровича Чавдарова (1892–1962).

Український учений, педагог, дидакт, методист початкової та середньої освіти, член-кореспондент АПН РРФСР, заслужений діяч науки УРСР, учитель української та російської мов у школах Київщини, викладач педагогіки, історії педагогіки, методики української та російської мов ВНЗ Києва, професор і завідувач кафедри педагогіки Київського університету, директор Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП), автор близько 200 наукових праць, у т. ч. досліджень з історії педагогічної думки в Україні, підручників із педагогіки, методичних посібників і підручників з української мови для початкової та середньої шкіл тощо.

10–12.08

– 95 років тому (1917) у Києві відбувся Другий Всеукраїнський учительський з'їзд, який накреслив основні завдання в галузі українізації освіти та ухвалив постанови "Організація нової школи", "Українізація школи", "Освіта вчителя", "Вища школа", "Організація освіти" та ін.

10.08

– 165 років від дня народження Вільгельма Рейна (1847–1929).

Німецький педагог, методист, послідовник Й. Гербарта, захисник ідеї єдиної німецької школи, професор Йєнського університету, експериментатор дослідної школи при університеті, в якій реалізував складені ним навчальні плани народної школи, керівник педагогічних семінарів для вчителів, автор методичних посібників з усіх предметів для вчителів 1–8 класів.

12.08

– Міжнародний день молоді.

– 50 років тому (1962) український космонавт Павло Попович здійснив космічний політ навколо Землі.

13.08

– 95 років тому (1917) на Першому Всеукраїнському професійному вчительському з’їзді було відроджено Всеукраїнську учительську спілку (ВУС, створена в травні 1906 р. і діяла нелегально), яку очолила С. Русова, з 1919 р. – О. Дорошкевич. Спілка припинила своє існування в 1920 р.

14.08

– День мучеників Маккавеїв. Маковія. Перший (Медовий) Спас.

– 145 років від дня народження Джона Ґолсуорсі (1867– 1933).

Англійський прозаїк, драматург і поет, реформатор, меценат, правозахисник, громадський діяч, засновник ПЕН-клубу – міжнародної письменницької організації, автор оповідань, романів, п’єс, трилогії „Сага про Форсайтів”; лауреат Нобелівської премії (1932) з літератури "за високу майстерність оповідача".

– 105 років від дня народження Бориса Герасимовича Ананьєва (1907–1972).

Російський психолог, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН СРСР, асистент кафедри психології Горського педагогічного інституту, дослідник загальної та вікової психології Інституту імені В. М. Бехтєрева (Ленінград), автор праць із педагогічної, вікової, дитячої психології, історії російської психології, проблем навчання і виховання в початковій школі, зокрема "Психологія педагогічної оцінки", "Виховання спостережливості в школярів", "Виховання характеру школяра", "Нариси історії російської психології ХVIII–XIX століть", "Теорія відчуттів" та ін.

15.08

– 140 років від дня народження Степана Онисимовича Сірополка (1872–1959).

Український педагог, публіцист, історик педагогіки, бібліограф, громадський діяч, один із організаторів українського шкільництва, завідувач відділу народної освіти Тульської і Московської губернських земських управ, основоположник українського книгознавства та бібліотекознавства, радник із питань освіти УЦР, заступник міністра народної освіти УНР, професор Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова та Російського педагогічного інституту імені Я. А. Коменського в Празі, редактор журналів „Народное образование” та „Педагогический листок”, автор наукових розвідок із проблем української національної школи та національного виховання, історії освіти в Україні та праць про народні бібліотеки.

15.08

– 120 років від дня народження Луї де Бройля (1892– 1987).

Французький фізик-теоретик, один із основоположників квантової механіки, професор теоретичної фізики Інституту Анрі Пуанкаре в Парижі, засновник Центру досліджень із прикладної математики, радник при французькій Вищій комісії з атомної енергії, член Французької АН, іноземний член АН СРСР, лауреат Нобелівської премії (1929) з фізики "за відкриття хвильової природи електронів".

16.08

– 180 років від дня народження Вільгельма Вундта (1832–1920).

Німецький психолог, фізіолог, філософ, один із основоположників експериментальної та фізіологічної психології, творець наукової школи психологів, професор університетів Гейдельберга й Лейпцига, засновник першої в світі лабораторії експериментальної психології – Міжнародного центру формування психологів-експериментаторів, автор програми відокремлення психології від фізіології як окремої науки, праць „Основи фізіологічної психології” (у 2 т.), „Система філософії”, „Нариси психології ” , «Психологія народів» та ін.

– 160 років від дня народження Миколи Павловича Дашкевича (1852–1908).

Український літературознавець, історик, фольклорист, магістр всесвітньої літератури, один із фундаторів вивчення західноєвропейського романтизму у вітчизняному літературознавстві (працював в університетах і бібліотеках Німеччини, Франції, Англії, Австрії, Італії), професор Київського університету, дійсний член НТШ у Львові, академік Російської АН, керівник Історичного товариства Нестора-літописця, автор праць „Князювання Данила Галицького за російськими та іноземними джерелами”, „Романтика круглого столу в літературі та житті Заходу”, „Декілька слів про М. І. Костомарова та Ф. М. Достоєвського” та ін.

19.08

– Преображення Господнє. Другий (Яблуневий) Спас.

20.08

– 185 років від дня народження Шарля де Костера (1827–1879).

Бельгійський письменник і критик, публіцист, основоположник бельгійської літератури (писав французькою мовою), автор знаменитої "Легенди про Уленшпіґеля і Ламме Ґудзака, про їхні героїчні, веселі та славетні пригоди у Фландрії та інших країнах", збірки "Фламандські легенди", психологічного роману "Весільна подорож", історичної драми "Стефанія".

– 100 років від дня народження Всеволода Борисовича Соллогуба (1912–1988).

Український геофізик, член-кореспондент АН УРСР, завідувач відділу Інституту геофізики АН УРСР, фахівець із питань тектоніки земної кори і верхньої мантії, сейсморозвідки; лауреат премії імені В. І. Вернадського (1976), Державної премії УРСР (1984, 1989).

21–24.08

– 20 років тому (1992) у Києві відбувся Перший Всесвітній форум українців (ВФУ), на якому були присутні делегати й гості з 26 країн світу. Другий ВФУ відбувся в 1997 році (21–24.08) під гаслом "У співпраці та єднанні увійдемо в ХХІ століття". У роботі форуму брали участь делегати й гості з 47 країн.

23.08

– День Державного прапора України.

– 145 років від дня народження Осипа Степановича Маковея (1867–1925).

Український письменник, поет, перекладач, літературний критик, публіцист, історик літератури, учений-філолог, фольклорист, доктор філософії Чернівецького університету, викладач учительських семінарій Чернівців, Львова, Заліщиків; автор збірки "Поезії", повістей, гумористичних оповідань і фейлетонів, збірок прози "Заліссє", "Наші знакомі", "Кроваве поле", повісті "Ярошенко" (Хотинська війна 1621 р.), перекладів із німецької та польської, праць із філології "З історії нашої філології. Три галицькі граматики", досліджень творчості П. Куліша, Ю. Федьковича, І. Франка, О. Кобилянської та інших письменників.

24.08

– День незалежності України.

– 1991 – Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

– 20 років тому (1992) відбулося урочисте відкриття університету „Києво-Могилянська академія”.

26.08

– 45 років тому (1967) вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР "Про затвердження Положення про комісії в справах неповнолітніх Української РСР".

27.08

– 110 років від дня народження Юрія Івановича Яновського (1902–1954).

Український письменник, журналіст, сценарист і критик, один із засновників романтичної течії в українській літературі, головний редактор Одеської кінофабрики, автор віршів, новел, романів „Чотири шаблі”, „Вершники”, п’єс „Дума про Британку”, „Дочка прокурора”, сценаріїв до кінофільмів; лауреат Державної премії СРСР (1949).

28.08

– Успіння Пресвятої Богородиці. Перша Пречиста.

– 225 років від дня народження Христіана Вільгельма Гарніша (1787–1864).

Німецький педагог, теолог, доктор філософії, керівник і викладач учительських семінарій та організатор Союзу вчителів у Бреслау (нині Вроцлав, Польща), прихильник ідей Й. Г. Песталоцці, засновник і редактор перших в Німеччині педагогічних журналів "Шкільна рада в Одері" і "Народний учитель", автор посібника з курсу краєзнавства, в якому об'єднано уроки історії, географії та інших предметів.

29.08

– День Нерукотворного образа Господа Ісуса Христа. Третій Спас.

– 380 років від дня народження Джона Локка (1632– 1704).

Англійський філософ-матеріаліст, просвітитель, ідеолог англійської буржуазно-демократичної революції ХVІІ ст., реформатор навчально-виховного процесу в педагогіці, викладач риторики, давньогрецької мови, філософії в Оксфордському університеті, прихильник і продовжувач ідей Ф. Бекона про досвідне походження знань, матеріалістичні сенсуалізм й емпіризм, один із найпереконливіших фундаторів ідеї толерантності, автор праць „Лист про толеранцію”, „Досвід про людський розум”, „Думки про виховання” та ін.

– 150 років від дня народження Ернста Меймана (1862– 1915).

Німецький педагог, психолог, основоположник експериментальної педагогіки, вивчав психологічні особливості розвитку дитини; професор філософії і педагогіки університетів Цюриха, Кенігсберга, Монстера, Лейпцига, Гамбурга, дослідник естетичних уявлень дітей (кольорові відчуття, враження від поєднання кольорів), розвитку їхньої пам'яті, здібностей та впливу спеціально організованого виховання на розвиток дитини.

– 150 років від дня народження Моріса Метерлінка (1862–1949).

Бельгійський поет-символіст, драматург, есеїст, критик, майстер нарисів, один із засновників театру абсурду, автор п'єс "Неминуча", "Сліпці", реалістичних драм "Сестра Беатріса", "Монна Ванна", романтичної п'єси-казки "Синій птах" (Синій птах – символ людського щастя), книг "Роздум квітів", "Життя бджіл", "Життя мурашок"; лауреат Нобелівської премії (1911) "за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, що відзначаються багатством уяви і поетичною фантазією".

ВЕРЕСЕНЬ

У вересні відзначається:

–  105 років від заснування приватного Фребелівського педагогічного інституту (Київ, 1907–1920), що готував керівників і вихователів дошкільних закладів, учителів початкових шкіл, педагогічних працівників позашкільних закладів.

–  95 років від виходу журналу „Книгарь” (Київ, 1917 – 1920), першого українського критико-бібліографічного часопису товариства „Час”.

–  95 років від виходу педагогічного журналу „Вільна українська школа” (ВУШ, 1917–1919), органу Всеукраїнської Вчительської Спілки, за загальною редакцією спочатку С. Черкасенка, а потім О. Дорошкевича.

–  40 років від створення (1972) Європейського центру із вищої освіти ЮНЕСКО-СЕПЕС з метою сприяння співробітництву в галузі вищої освіти між державами. Центр розташований у палаці Крецулеску (Румунія).

1.09

– День знань.

– 130 років від дня народження Дмитра Аполлінарійовича Рожанського (1882–1936).

Український і російський вчений-фізик, член-кореспондент АН СРСР, засновник першої школи радіофізиків у Харківському університеті, автор наукових праць із питань електричних розрядів у газах, радіофізики, радіолокації тощо.

2.09

– 1945 – Підписано Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Закінчення Другої світової війни.

– 170 років від дня народження Климентія Миколайовича Ганкевича (1842–1924).

Український мовознавець, філософ, педагог, дослідник наголосів і народної етимології в українській мові, учитель гімназій Перемишля, Станіслава, Чернівців, викладач Чернівецького університету, співробітник періодичних видань Східної Галичини, автор праць „Про систему наголошення в грецькій та українській мовах”, „До питання вивчення українського наголосу”, ряду рецензій на праці з україністики. Основні завдання філософії вбачав у примиренні науки з релігією, розуму з вірою.

– 135 років від дня народження Фредеріка Содді (1877– 1956).

Англійський радіохімік, іноземний член-кореспондент АН СРСР, викладач фізичної хімії і теорії радіоактивного розпаду в університеті Глазго, професор Оксфордського університету, один із засновників (з Є. Резерфордом) теорії радіоактивного розпаду, експериментатор (підтвердив теорію утворення гелію з радону, запровадив поняття про ізотопи), лауреат Нобелівської премії (1921) з хімії „за дослідження природи і походження ізотопів”.

6.09

– 115 років від дня народження Івана Кіндратовича Микитенка (1897–1937).

Український письменник, драматург, секретар правління СП України, автор оповідань, повістей „Брати”, „Вуркагани”, роману „Ранок”, п’єс „Диктатура”, "Справа честі", „Як сходило сонце”, сатиричної комедії "Соло на флейті", книг публіцистики "Голуби миру", "Тринадцята весна" та ін.

7.09

– 200 років тому (1812) відбулася Бородінська битва – генеральна битва у Війні 1812 року між російською і французькою арміями в районі с. Бородіно, за 110 км від Москви, що закінчилася поразкою російських військ та зумовила перелом у ході війни на користь росіян.

8.09

– Міжнародний день письменності.

8.09

– Міжнародний день солідарності журналістів.

– День українського кіно.

– День фізичної культури і спорту.

9.09

– 275 років від дня народження Луїджі Гальвані (1737– 1798).

Італійський фізіолог, один із засновників учення про електрику, основоположник електрофізіології, професор Болонського університету, дослідник електричних явищ в живих організмах. З ім'ям ученого пов'язані поняття «гальванізація», «гальванічний елемент», «гальванічні покриття», «гальванометр», «гальваномагнітні явища» тощо.

– 120 років від дня народження Сергія Степановича Смеречинського (1892–1954).

Український філолог, поет, архівіст, бібліограф, дослідник синтаксису української мови, учитель шкіл Вінниці, працівник Подільської архівної комісії (Вінниця), згодом Кабінету виучування Поділля, перекладач французьких поетів (знав 16 мов), автор праць „Нариси з української синтакси", "Куди йде українська мова" та ін.

– 100 років від дня народження Федора Юрійовича Маківчука (1912–1988).

Український письменник, гуморист, публіцист, журналіст, заслужений працівник культури УРСР, головний редактор журналу “Перець” (40 років), автор творів різних жанрів – фейлетонів, гуморесок, сатиричних оповідань, політичних памфлетів і репортажів, які розвивають досвід і традиції української класичної сатиричної прози та народного гумору, зокрема книжок “Здоровенькі були”, “І сміх, і гріх”, “Замужем і вдома”, “Анфас і в профіль”, “Вінегрет з перцем”; книжок для дітей “Пушок і Дружок” та “Зустріч друзів” (написаних з П. Глазовим), лауреат республіканської премії імені Я. Галана (1967, за “Репортаж з того світу”).

10.09

– 140 років від дня народження Володимира Клавдійовича Арсеньєва (1872–1930).

Російський географ, етнограф, мандрівник-дослідник і письменник, учасник наукових експедицій на Далекий Схід, Камчатку, автор науково-художніх творів „У нетрях Уссурійського краю”, „В горах Сіхоте-Аліня”, „Дерсу Узала” та ін.

11.09

– 150 років від дня народження О’Генрі (справж. – Вільям Сідні Портер, 1862–1910).

Американський письменник, гуморист, карикатурист, майстер гостросюжетної новели з несподіваним закінченням, редактор, видавець і художник газети "Роллін Стоун", автор понад 600 оповідань, скетчів, гуморесок, сатиричної книги „Королі і капуста”, збірок „Шляхетний шахрай”, „Ділові люди”, "Чотири мільйони" та ін.

14.09

– 165 років від дня народження Павла Миколайовича Яблочкова (1847–1894).

Російський винахідник і вчений у галузі електротехніки, винахідник електричної свічки – електричної дугової лампи, системи електричного освітлення, оригінальних електричних машин тощо.

15.09

– Міжнародний день демократії.

– День винахідника і раціоналізатора.

– 100 років тому (1912) у Львові вийшов перший номер журналу „Учительське слово”, заснованого Товариством освітян Галичини і Буковини „Взаємна поміч українського вчительства” (ВПУВ). Часопис став трибуною загалу українського народного вчительства і висвітлював діяльність ВПУВ, роботу і стан бібліотек, освітні й шкільні проблеми, вів боротьбу за права української народної школи (часопис виходив до 1935 р.).

– 135 років від дня народження Олени Львівни Кульчицької (1877–1967).

Український живописець і графік, професор, педагог, народний художник УРСР, викладач малювання в гімназіях Львова і Перемишля, професор Львівського поліграфічного інституту, автор картин „Діти на леваді”, „Жнива”, ілюстрацій до творів М. Коцюбинського, І. Франка, інших письменників; лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1967).

16.09

– Міжнародний день охорони озонового шару.

– 45 років тому (1967) Колегією Міністерства освіти СРСР було затверджено Положення про нагрудний значок "Відмінник освіти СРСР" для нагородження кращих працівників педагогічних навчальних закладів, вищої школи, наукових установ, міністерств освіти СРСР і союзних республік.

17.09

– 155 років від дня народження Костянтина Едуардовича Ціолковського (1857–1935).

Російський вчений у галузі авіації і динаміки ракет, авіаконструктор, винахідник, засновник сучасної космонавтики, розробник теорії польотів у космічному просторі ракет з реактивним двигуном на рідкому паливі.

18.09

– 260 років від дня народження Андрієна Лежандра (1752–1833).

Французький математик, член Паризької АН, учений у галузі геодезичних вимірювань, тригонометрії, математичного аналізу, теорії чисел; автор підручника з елементарної геометрії „Початки геометрії”, в якому здійснив алгебраїзацію та арифметизацію геометрії, а також увів елементи вчення про симетрію. За зразком підручника вченого створювалися всі підручники з елементарної геометрії, зокрема, в Росії.

– 205 років від дня народження Карела Славоміла Амерлінга (1807–1884).

Чеський педагог, філософ, лікар, природознавець, послідовник філософських ідей Я. А. Коменського, прихильник принципу єдиної школи, пропагандист жіночої освіти, ідеї слов'янської єдності, директор першої педагогічної школи у Празі, керівник першого чеського виховного закладу для дітей із затримкою психічного розвитку, автор проекту реформи народної освіти в країні, навчально-методичних та наочних посібників для народних шкіл.

20–23.09

– 95 років тому (1917) відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд „Просвіт”, почесним головою якого було обрано М. Грушевського. З’їзд закликав до боротьби з неграмотністю, українізації шкіл і запровадження обов’язкової шкільної освіти.

21.09

– Міжнародний день миру.

21.09

– Різдво Пресвятої Богородиці. Друга Пречиста.

– 105 років тому (1907) у Харкові організовано Вищі жіночі курси, які стали першим жіночим університетом.

22.09

– День партизанської слави.

– 110 років від дня народження Андрія Петровича Медушевського (1902–1977).

Український мовознавець, педагог, доктор педагогічних наук, професор, викладач і завідувач кафедри української мови Київського педагогічного інституту імені М. Горького, автор посібників для вишів із сучасної української літературної мови, "Методики викладання української мови в середній школі", співавтор шкільного підручника „Українська мова. Ч. 2. Синтаксис” (10 видань).

24.09

– 115 років від дня народження Андрія Ілліча Зільберштейна (1897–1984).

Український педагог, фахівець і галузі дидактики, історії педагогіки, вищої школи, відмінник народної освіти, завідувач кафедри педагогіки і психології, професор Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди, редактор журналу "Шлях освіти", автор праць із проблем активізації пізнавальної діяльності школярів та студентів, історії педагогіки, проблемного навчання й використання наочності в навчанні.

(ін. 11.09)

– 100 років від дня народження Дмитра Васильовича Ткача (1912–1993).

Український письменник, головний редактор видавництва “Молодь”, директор видавництва “Веселка”, автор творів для дітей і дорослих, зокрема морських оповідань і повістей “Моряки”, “Спокійне море”, “Генуезька вежа”, трилогії “Плем’я дужих”, роману “Помста Сапун-гори” тощо; лауреат премії імені Лесі Українки.

25.09

– 115 років від дня народження Вільяма Фолкнера (1897–1962).

Американський письменник, викладач літератури в університеті штату Віргінія, учасник Міжнародної письменницької конференції в Бразилії (1954), автор романів „Сарторіс”, „Галас і шаленство”, „Святилище”, „На смертному одрі” та ін., лауреат Нобелівської премії (1949).

26.09

– Європейський день мов.

27.09

– 120 років від дня народження Михайла Пилиповича Кравчука (1892–1942).

Український математик, педагог, громадський діяч, академік АН УРСР, фахівець із різних галузей математики, зокрема алгебри, теорії чисел, теорії ймовірностей і математичної статистики, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, учасник розбудови національної школи в роки визвольних змагань, викладач Київського університету, учительських українських гімназій, організатор першої в Україні математичної олімпіади школярів (1935), автор праць з історії математики, підручників для вишів, навчальних програм для вищої та середньої шкіл, упорядник словника математичних термінів для середньої школи.

28.09

– 60 років тому (1952) у Полтаві відкрито літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського.

28.09

– 1918 народився Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970).

Видатний український педагог-гуманіст, учитель, дитячий письменник, член-кореспондент АПН РРФСР, СРСР, заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці, директор Павлиської середньої школи, що на Кіровоградщині, автор творів „Серце віддаю дітям”, „Народження громадянина”, „Листи до сина”, оповідань і казок для дітей.

30.09

– Всеукраїнський день бібліотек.

– День Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії.

ЖОВТЕНЬ

У жовтні відзначається

– Міжнародний місяць шкільних бібліотек.

1.10

– Міжнародний день музики.

2.10

– 115 років від дня народження Леоніда Марковича Мосендза (1897–1948).

Український прозаїк, публіцист, поет-модерніст Празької школи, перекладач, доктор технічних наук, учитель навчальних закладів Поділля, Закарпаття, один із членів групи письменників, що об’єднувалися навколо „Літературно-наукового вісника” Д. Донцова (значну частину життя письменник провів у еміграції); автор поетичних збірок і оповідань "Зодіак", "Дияболічні параболи", ліричної драми "Вічний корабель", автобіографічних поеми "Канітферштан, на українську мову перелицьований" і повісті "Засів", роману-трилогії „Останній пророк”.

– 110 років від дня народження Петра Яковича Гальперіна (1902–1988).

Український і російський психолог, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки РРФСР, професор та завідувач кафедри вікової психології Московського університету, фахівець із питань теорії та методології психології, історії психології, вікової психології, розробник принципів диференціальної діагностики інтелектуального розвитку дитини, творець теорії поетапного формування розумових дій, завідувач лабораторії Харківського психоневрологічного інституту, автор праць "Методи навчання і розумовий розвиток дитини", "Залежність навчання від типу орієнтаційної діяльності", "Формування знань і вмінь на основі теорії поетапного засвоєння розумових дій" та ін.

3.10

– 175 років від дня народження Петра Францовича Лесгафта (1837–1909).

Російський педагог, анатом, лікар, громадський діяч, основоположник вітчизняної наукової системи фізичного виховання, професор і завідувач кафедри фізіологічної анатомії Казанського університету, доцент Петербурзького університету, організатор Біологічної лабораторії (реорганізованої в Природничо-науковий інститут імені П. Ф. Лесгафта), керівник курсів вихователів і керівників фізичного виховання, засновник Вільної вищої школи, прихильник активних методів навчання, поєднання фізичного виховання з розумовим, моральним, естетичним і трудовим; автор посібників із фізичної освіти дітей шкільного віку, праць із виховання дітей дошкільного віку в сім'ї, жіночої освіти, охорони материнства і дитинства.

– 115 років від дня народження Луї Араґона (1897– 1982).

Французький письменник і політичний діяч, представник літератури соціалістичного реалізму, учасник Руху Опору, автор збірок статей, віршів, оповідань, романів „Страсний тиждень”, „Комуністи”, „Загибель всерйоз”, нарису „Українське інтермеццо”, який містить огляд української літератури, зокрема творчості Т. Шевченка, Ю. Яновського.

4.10

– Всесвітній день захисту тварин.

5.10

– Всесвітній день учителів.

– День київського студента.

– 100 років тому (1912) відбулося урочисте відкриття будинку Педагогічного музею імені цесаревича Олексія (за проектом архітектора П. Альошина) у Києві (нині – Будинок учителя), одного з кращих серед педагогічних музеїв Європи. Частину площі будинку було відведено для педагогічної бібліотеки (читальний зал і книгосховище). Першим директором новоствореного музею став педагог-методист О. Музиченко.

– 125 років від дня народження Олекси Наумовича Синявського (1887–1937).

Український мовознавець, педагог, професор Харківського інституту народної освіти, Київського та Харківського університетів, керівник Діалектичної комісії ВУАН, автор праць з української діалектології, граматики, фонетики, історії української літературної мови, посібників з української мови для учнів і вчителів школи і самоосвіти "Вчимось писати", "Короткий нарис української мови", "Норми української літературної мови".

6.10

– 125 років від дня народження Івана Артемовича Панькевича (1887–1958).

Український мовознавець, літературознавець, історик, педагог, громадський діяч, доктор філологічних наук, дослідник говорів Закарпаття, член НТШ у Львові, викладач гімназій Ужгорода і Перечина, Консулярної академії у Відні, професор Братиславського і Карлового університетів, Українського вільного університету в Празі, один із засновників товариства "Просвіта" і "Педагогічного товариства Підкарпатської Русі" в Ужгороді, автор шкільних підручників для молодших класів середніх шкіл, праць із літературознавства, фольклору Галичини, краєзнавства, педагогіки, у т. ч. народної.

7.10

– День працівників освіти.

8.10

– 95 років тому (1917) розпочала свою діяльність Спілка учителів-українців м. Києва.

– 170 років від дня народження Івана Івановича Нечипоренка (1842–1910).

Український педагог і освітній діяч, викладач історії й географії в гімназіях Полтави, Немирова, Мурома, директор Колегії Павла Ґалаґана в Києві – приватного навчального закладу, заснованого в 1871 р. Г. П. Ґалаґаном.

– 130 років від дня народження Сергія Володимировича Бахрушина (1882–1950).

Російський історик, історіограф, член-кореспондент АН СРСР, дійсний член АПН РРФСР, викладач історії московських училищ, професор Московського університету, автор праць з історії СРСР, Сибіру, соціально-економічної російської держави XVI–XVIII cт., підручників з історії СРСР для середньої та вищої шкіл.

– 120 років від дня народження Марини Іванівни Цвєтаєвої (1892–1941).

Російська поетеса "срібної доби", перекладач, авторка ліричних збірок, сатиричної поеми „Щуролов”, поеми-казки "Цар-дівиця", есе „Мій Пушкін”, трагедій "Аріадна", "Федра", книги прози "Повість про Сонечку", спогадів "Живе про живе", перекладів творів І. Франка, Лесі Українки та ін. поетів.

9.10

– 465 років від дня хрещення Міґеля де Сервантеса (справж. – Сервантес Сааведра, 1547–1616).

Іспанський письменник, автор пасторального роману "Галатея", п'єс "Алжирські звичаї", "Зруйнування Нумансії", новел "Циганочка", "Ліценціат Відрієра", поетичного твору "Подорож на Парнас", лицарського роману „Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанчський” („Дон Кіхот”).

10.10

– 140 років від дня народження Миколи Кузьмича Грунського (1872–1951).

Український мовознавець, доктор філологічних наук, заслужений діяч науки УРСР, фахівець у галузі слов’янського письма, граматики та історії слов’янських мов, професор Юр'євського та Київського університетів, автор праць зі славістики, російської й української мов, літературознавства, педагогіки й методики викладання мови, підручників "Граматика давньоцерковнослов'янської мови", "Російська мова", "Українська граматика", "Історія форм української мови" тощо.

11.10

– 40 років тому (1972) колегією Міністерства освіти УРСР затверджено "Правила для учнів середньої загальноосвітньої школи Української РСР".

– 70 років від дня народження Володимира Олександровича Яворівського (1942).

Український письменник, журналіст, публіцист, громадський і політичний діяч, кореспондент газети "Літературна Україна", один із засновників Народного Руху України, активний учасник національно-демократичних перетворень в Україні, депутат Верховної Ради України (з 1990 р.), автор романів „Ланцюгова реакція”, „Марія з полином у кінці століття”, „Автопортрет з уяви”, лауреат Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка (1984), літературної премії імені Дмитра Загула (2005).

13.10

– 95 років тому (1917) відбувся Перший з’їзд учителів-українців Альберти в Едмонтоні (Канада).

– 95 років тому (1917) Генеральним секретаріатом освіти з метою реалізації державної освітньої політики й рішень Другого Всеукраїнського педагогічного з’їзду було опубліковано циркуляр «До української людності» про запровадження в школі навчання рідною мовою та вивчення історії України.

14.10

– Свято Покрови Пресвятої Богородиці.

– День українського козацтва.

– 70 років тому (1942) створено Українську повстанську армію (УПА).

(ін. 24.10)

– 165 років від дня народження Якова Павловича Новицького (1847–1925).

Український історик, фольклорист, етнограф, археолог, краєзнавець, педагог, один із основоположників регіональних історико-краєзнавчих, етнографічних досліджень в Україні, побудованих на архівних джерелах і археологічних матеріалах Катеринославщини і Запоріжжя, засновник і директор Запорізького обласного історичного музею, член-кореспондент ВУАН, учитель шкіл Олександрівського повіту, секретар повітової шкільної ради і опікунства дитячих притулків, директор Ольгівської школи, попечитель і екзаменатор земських шкіл, член Російського географічного товариства, Катеринославського наукового товариства, автор перших регіональних збірників українського фольклору, історико-археологічних матеріалів, статей з історії педагогіки.

18.10

– 95 років тому (1917) у Києві відбулося урочисте відкриття Українського народного університету у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного і права.

21.10

– 340 років від дня народження Пилипа Орлика (1672– 1742).

Український державний і військовий діяч, письменник, публіцист, полеміст, генеральний писар Лівобережної України – Гетьманщини, соратник Івана Мазепи, учасник повстання І. Мазепи проти російського царизму, гетьман Війська Запорізького (1710–1742) в екзилі, автор „Конституції прав та свобод Запорозького війська” – першої Конституції України, „Маніфесту до європейських народів”, двох поетичних книжок, праці „Діаріуш подорожній”, яка є однією з найкращих пам’яток української діаріушевої прози (діаріуш – щоденник).

24.10

– День Організації Об’єднаних Націй (ООН).

– Всесвітній день інформації про розвиток.

25.10

– 110 років від дня народження Григорія Олександровича Костюка (1902 – 2002).

Український літературознавець, критик, публіцист, кандидат філологічних наук, дослідник історії української літератури й суспільно-політичного життя в Україні, викладач Харківського педагогічного інституту та Луганського інституту народної освіти, один із засновників Об’єднання українських письменників (США, з 1944 р. вчений в еміграції), іноземний член НАН України (1992), член Вільної академії наук у США, Міжнародного ПЕН-клубу, автор статей з літературознавства, ідеології, політики, мемуарів "Зустрічі і прощання", лауреат премії імені В. Винниченка.

28.10

– День визволення України від фашистських загарбників (1944).

30.10

– 1999 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову "Про створення Державної науково-педагогічної бібліотеки України". Нині – Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України. ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського – головна бібліотека освітянської галузі України, всеукраїнський галузевий інформаційний, методичний і координаційний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України, яка виконує функції академічної та державної спеціальної бібліотеки.

– 130 років від дня народження Михайла Львовича Бойчука (1882–1937).

Український живописець-монументаліст, графік, педагог, основоположник українського монументального мистецтва, один із професорів-фундаторів української державної Академії мистецтв (з 1924 р. Художній інститут), засновник школи художників-монументалістів (бойчукістів).

65 років від дня народження Таїсії Іванівни Ківшар (1947).

Український бібліотекознавець і книгознавець, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник культури України, Почесний професор Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, фахівець з питань методологічних аспектів історії бібліотечної справи України, її взаємозв’язків із книжковою справою; дослідник історії створення Національної бібліотеки України, Бібліотечно-архівного відділу Міністерства народної освіти УНР, наукової спадщини діячів бібліотечної справи, визначних особистостей, учених, імена яких були замовчувані чи незаслужено забуті; ініціатор створення кафедри книгознавства та видавничої діяльності в КНУКіМ; член редколегій часописів «Бібліотечна планета», «Вісник КНУКіМ», наукового збірника «Українська біографістика», видання УБА «Бібліотека. Інформація. Суспільство» тощо; керівник наукового російсько-українського проекту «Російсько-українські культурні зв’язки: біографічний аспект»; автор комплексного монографічного дослідження «Український книжковий рух як історичне явище (1917–1923 рр.)», статей щодо бібліологічного доробку таких визначних українських діячів, як С. Петлюра, І. Стешенко, С. Русова, а також бібліотекознавців і книгознавців – Ю. Меженка, С. Сірополка, Л. Биковського та ін.

ЛИСТОПАД

У листопаді відзначається

– 95 років від початку занять (1917) у Херсонському державному педагогічному інституті, заснованому на базі евакуйованого Юр’ївського учительського інституту (Тарту), нині – Херсонський державний університет.

1.11

– 1991 – Верховна Рада України прийняла „Декларацію прав національностей України”.

2.11

– 90 років тому (1922) ВУЦВК (Всеукраїнський центральний виконавчий комітет) затвердив „Кодекс законів про народну освіту УСРР” – унікальний документ, аналогів якому не було ні в Росії, ні в інших республіках Союзу. Це був перший досвід законодавчого закріплення в одному документі завдань народної освіти, науки, літератури та мистецтва.

– 110 років від дня народження Сергія Олексійовича Лебедєва (1902–1974).

Російський і український вчений в галузі електроенергетики та обчислювальної техніки, педагог, організатор науки, академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, директор Інституту електротехніки АН УРСР, творець першої в СРСР і Європі електронно-обчислювальної машини з програмним управлінням, автор праць із проблем стійкості й автоматизації енергетичних систем, теорії проектування та експлуатації обчислювальних машин, теорії лічильних пристроїв тощо, лауреат Ленінської премії та Державної премії СРСР.

3.11

– 130 років від дня народження Якуба Коласа (справж. –Костянтин Михайлович Міцкевич, 1882–1956).

Білоруський народний поет, письменник, педагог, заслужений діяч науки БРСР, народний вчитель, громадсько-політичний діяч, засновник профспілки вчителів, борець за вільну демократичну школу, один із засновників Мінського університету, перший віце-президент АН БРСР, автор монументальної поеми "Рибалчина хата", трилогії "На розстанях", посібників із читання для білоруських дітей тощо; лауреат Державної премії СРСР.

– 125 років від дня народження Самуїла Яковича Маршака (1887–1964).

Російський поет і перекладач, один із творців радянської та сучасної російської літератури для дітей, який "прийшов у дитячу літературу через театр" (працював у театрі юних глядачів), редактор журналу "Горобець", автор памфлетів, поем, п’єс-казок, віршованих повістей "Терем-теремок", "Дванадцять місяців", "Містер-Твістер", "Весела мандрівка від А до Я» та ін., автобіографічної повісті "На початку життя", віршів, присвячених Україні, перекладів творів українських письменників; лауреат Державної премії СРСР (1942, 1946, 1949, 1951).

– 120 років від дня народження Михайла Яковича Басова (1892–1931).

Російський психолог і педагог, професор педології і психології Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена, дослідник проблем волі, питань об’єктивного вивчення дітей, методики психологічних спостережень за дітьми дошкільного віку, автор праць „Воля, як предмет функціональної психології”, „Психологія, рефлексологія и фізіологія”, „Загальні основи педології” та ін.

6.11

– 1943 – військами Першого Українського фронту було визволено Київ від фашистських загарбників.

– 95 років від дня народження Олександри Михайлівни Бандури (1917).

Український педагог-методист, літературознавець, кандидат педагогічних наук, викладач української мови та літератури в середній школі, науковий співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР (1951 – 1988), фахівець у галузі теорії шкільного підручника, методики викладання української літератури в школі, автор посібників для вчителів з вивчення творчості Л. І. Глібова, І. П. Котляревського в школі, "Вивчення елементів теорії літератури в 4–7 кл.", "Наукові основи підручника з літератури", нарису "Василь Стефаник", лауреат Державної премії УРСР (1977, за підручник для 5 кл. "Українська література").

7.11

– 155 років від дня народження Дмитра Івановича Багалія (1857–1932).

Український історик, педагог, архівознавець, громадський і культурно-освітній діяч, організатор освіти та науки, академік Всеукраїнської АН, член Старої Київської громади, професор і ректор Харківського університету та Полтавського інституту народної освіти, голова Харківської міської думи, керівник правління Харківської громадської бібліотеки та видавничого комітету Харківського товариства поширення грамотності в народі, один із засновників УАН та Всенародної бібліотеки при Академії, харківського товариства „Просвіта”, науково-дослідної кафедри історії України, перший директор Науково-дослідного інституту Т. Шевченка, автор понад 400 праць з історії Слобожанщини, Лівобережної та Південної України ХV–ХVІІІ ст., історії культури, освітньої та архівної галузі України.

– 145 років від дня народження Марії Склодовської-Кюрі (1867–1934).

Французький і польський фізик, хімік, член Паризької медичної академії, директор Інституту радію, перша жінка-професор Сорбонни. Разом із чоловіком П. Кюрі заклали основи вчення про радіоактивність урану, відкрили полоній і радій (атомну масу, місце в періодичній таблиці Менделєєва). Перша жінка-лауреат Нобелівських премій з фізики (1903) та хімії (1911).

– 105 років від дня народження Михайла Семеновича Гриценка (1907–1992).

Український педагог, доктор педагогічних наук, фахівець у галузі історії педагогіки, відмінник народної освіти УРСР, учитель трудових шкіл, профшкіл, ФЗУ, робфаків; заступник директора і завідувач кафедри педагогіки й психології Запорізького педагогічного інституту, завідувач кафедри педагогіки Одеського державного університету, Одеського педагогічного інституту іноземних мов, доцент кафедри педагогіки Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського , старший науковий співробітник і професор-консультант НДІ педагогіки УРСР, автор наукових праць з історії школи в Україні, історії педагогіки, навчальних посібників з періодизації історії освіти, історії педагогіки для педінститутів УРСР тощо.

8.11

– 125 років від дня народження Нестора Михайловича Малечі (1887–1979).

Український мовознавець, етнограф, краєзнавець, фольклорист, педагог, кандидат філологічних наук, професор, фахівець у галузі вивчення лексики творів Т. Шевченка, шкільний інспектор Київської округи, завідувач бюро мовознавства АН УСРР, професор Уральського педагогічного інституту (репресований і висланий в Казахстан), автор словників до „Кобзаря”, підручників і посібників для ліквідації неписьменності серед дорослого населення, посібника „Українська мова. Книжка для гуртків самоосвіти українського населення РРФСР”.

9.11

– День української писемності та мови.

– День Преподобного Нестора-літописця Печерського.

– 140 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого (1872–1941).

Український письменник, перекладач, літературознавець, педагог, викладач української, польської та німецької мов і літератур у народних школах Тернопільщини, професор і завідувач кафедри української літератури Ягеллонського університету в Кракові, організатор і керівник Товариства вищої освіти та викладач курсів українознавства у Берліні, автор численних збірок малої прози, історичної тетралогії про гетьмана Мазепу та історичних повістей „Вадим”, „Крутіж”, „Орли”, книги спогадів "Казка мойого життя", літературознавчої праці "Начерк історії української літератури", упорядник антології української поезії, науковий редактор першого „Повного видання творів Т. Шевченка”.

10.11

– Всесвітній день молоді.

– 1945 у Лондоні створено Всесвітню федерацію демократичної молоді.

12.11

– 125 років від дня народження Олександра Олександровича Половинкіна (1887–1955).

Російський географ, педагог, доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН РРФСР, викладач географії Іркутського університету, завідувач кафедри і декан Московського педагогічного інституту, автор підручників, навчальних і методичних посібників, методичних рекомендацій з географії для вищих і середніх навчальних закладів.

14.11

– 280 років від дня народження Андрія Федоровича Бачинського (1732–1809).

Український греко-католицький церковний і культурно-громадський діяч, просвітитель, ініціатор і головний провідник національного і релігійного відродження Закарпаття, організатор шкільної освіти, навчання закарпатців у Львівському університеті, видання руських шкільних підручників; захисник рідної мови, єдності віри, обов’язкової початкової освіти; засновник богословської семінарії, єпископської бібліотеки та єпархіального архіву в Ужгороді, семінарії при церкві Св. Варвари у Відні, видавець слов’яно-руської Біблії (у 5 т.), яка в науці одержала назву “Біблія Бачинського”.

15.11

– 150 років від дня народження Ґерхарта Гауптмана (1862–1946).

Німецький драматург і романіст, автор оповідань, романів, віршів, драматичних творів „Перед заходом сонця”, „Візник Геншель”, „Ганнуся”, "Ельга", "Затоплений дзвін", „Ткачі” та ін. (які до нашого часу ставляться в театрах України); лауреат Нобелівської премії (1912) „за плідну, різноманітну і видатну діяльність у галузі мистецтва драми”.

– 100 років від дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912–1970).

Український поет-пісняр, перекладач, літературний критик, громадський діяч, автор збірок поезій „Батьківщина”, „До бою вставайте”, „Україно моя”, „Рута”, „Серпень душі моєї”, текстів пісень „Знову цвітуть каштани”, „Пісня про Київ”, „Пісня про рушник”, „Ми підем, де трави похилі”, „Вчителька” тощо; лауреат Державної премії СРСР (1947, 1954), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1964, 1969).

16.11

– Міжнародний день толерантності.

– День працівників радіо, телебачення та зв'язку.

– 1924 з Харкова транслювалася перша в УСРР радіопередача.

– 45 років тому (1967) ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ухвалили постанову "Про поліпшення підготовки наукових й науково-педагогічних кадрів".

– 115 років від дня народження Йосипа Захаровича Штокала (1897–1987).

Український математик, професор, академік і член Президії АН УРСР, викладач Київського університету, завідувач сектору історії природознавства і техніки Інституту історії АН УРСР, член-кореспондент Міжнародної академії історії наук, розробник української наукової термінології (упорядник 18 російсько-українських термінологічних словників), автор праць із теорії диференціальних рівнянь, функцій комплексної змінної, операційного числення, історії математики України; ініціатор і керівник видання „Історія вітчизняної математики”, монографії „Науково-технічний прогрес в Україні” (у 5 т.).

17.11

– Міжнародний день студентів.

18.11

– День працівників сільського господарства.

– 365 років від дня народження П’єра Бейля (1647– 1706).

Французький філософ-скептик, теолог, публіцист, один із ранніх представників французького просвітительства, автор праці „Словник історичний та критичний”, яка справила великий вплив на діячів доби Просвітництва і заклала підвалини Бібліотеки Конгресу США.

19.11

– 75 років тому (1937) Рада Народних Комісарів (РНК) УРСР ухвалила постанову „Про заходи остаточної ліквідації неписьменності серед дорослих”.

20.11

– Всесвітній день дитини.

– 1959 – Генеральна Асамблея ООН проголосила "Декларацію прав дитини".

– 95 років тому (1917) ухвалено ІІІ Універсал Української Центральної Ради, що проголосив утворення Української Народної Республіки (УНР) як автономної державної одиниці Російської республіки.

21.11

– День Архистратига Михаїла, покровителя Києва.

– 145 років від дня народження Дмитра Матвійовича Синцова (1867–1946).

Український математик, доктор математики, професор, організатор вищої освіти в УСРР, громадський діяч, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, викладач Казанського університету і гімназії, Вищого гірничого училища Катеринослава, керівник Харківського математичного товариства, директор НДІ математики і механіки Харківського університету, автор праць із теорії конексів та їх застосування до інтегрування диференціальних рівнянь, з питань педагогіки, викладання математики в середній і вищій школах, підручників для університетів і педінститутів.

22.11

– День Свободи.

24.11

– День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

– Всеукраїнська акція "Засвіти свічку".

– 35 років тому (1977) ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ухвалили постанову „Про перехід на безкоштовне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл”.

– 380 років від дня народження Бенедикта Спінози (справж. – Барух, 1632–1677).

Нідерландський філософ-матеріаліст, пантеїст, критик церковно-теологічного світогляду, творець нової системи поглядів (критична переробка філософії Декарта), автор праць "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя", "Богословсько-політичний трактат", "Етика" та ін.

25.11

– 450 років від дня народження Лопе де Веги (1562– 1635).

Іспанський драматург, поет і прозаїк епохи Відродження, неперевершений комедіограф, автор поем, віршів, романів, трактатів, придворної комедії „Собака на сіні”, п’єс „Закохана витівниця”, „Овеча криниця”, „Учитель танців”, "Дівчина з глечиком", "Примхи Беліси" (входять до репертуару театрів України), автобіографічного роману-драми "Доротея" тощо.

– 300 років від дня народження Шарля Мішеля Епе (Де Лепе, 1712–1789).

Французький педагог, основоположник французької системи навчання глухих – "мімічного методу", "системи методичних знаків" (пристосованої до навчальних потреб мови жестів глухих); засновник першої у світі школи для глухонімих дітей (1760), пізніше в інших країнах, у т. ч. в Росії (1806); автор підручників і посібників з навчання глухонімих за допомогою методичних знаків.

– 125 років від дня народження Миколи Івановича Вавілова (1887–1943).

Український і російський учений-генетик, біолог, член АН УРСР і АН СРСР, основоположник сучасного вчення про біологічні засади селекції, учення про центри походження культурних рослин, імунітет рослин, автор закону гомологічності рядів у спадковій мінливості організмів, праць із проблем високогірного землеробства, освоєння пустель, питань екології тощо.

(ін. 12.12)

– 100 років від дня народження Лідії Прокопівни Федоренко (1912–1995).

Російський педагог, методист російської мови, доктор педагогічних наук, учитель початкової школи, викладач російської мови та літератури середніх шкіл і ВНЗ, науковий співробітник Інституту методів навчання АПН РРФСР, професор кафедри методики російської мови та літератури Московського обласного інституту імені Н. К. Крупської, автор програм, підручників і посібників із російської мови для шкіл робітничої молоді, вечірніх (змінних) шкіл, ПТУ, педагогічних інститутів; методичних посібників для вчителів шкіл, педучилищ і викладачів ВНЗ.

26.11

(ін. 8.12)

– 130 років від дня народження Григорія Пилиповича Шерстюка (1882–1911).

Український мовознавець, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, видавець, народний вчитель Полтавщини, рецензент підручників, дитячої літератури, науково-популярних книжок; засновник першого українського педагогічного видавництва „Український учитель”, першого українського педагогічного журналу „Світло” (1910–1914), що є одним із основних джерел вивчення педагогічного процесу в Україні початку ХХ ст., автор популярної „Короткої української граматики для школи" (у 2 ч.), педагогічних статей "Початкова освіта", "Борис Грінченко і вкраїнська школа", "Польська педагогіка", перекладів казок братів Грімм.

29.11

– 210 років від дня народження Вільгельма Гауфа (1802–1827).

Німецький письменник-романтик, домашній учитель, редактор популярної газети "Ранковий листок", автор збірника „Казки для синів і дочок освічених станів” – „Маленький Мук”, „Каліф-чорногуз”, „Гаданий принц”, „Карлик Ніс”, „Холодне серце” та ін. (усього 14 казок), написаних на основі фольклору й арабських казок; збірок ліричних віршів, новел, історичного роману „Ліхтенштейн”, сатиричного роману "Мемуари Сатани".

30.11

– 345 років від дня народження Джонатана Свіфта (1667–1745).

Англійський письменник-сатирик ірландського походження, майстер алегорії, знаменитий представник епохи Просвітництва, церковний діяч, публіцист, магістр мистецтв, декан собору Святого Патріка і почесний громадянин Дубліна, автор фантастично-пригодницького роману „Мандри Гулівера” (у 4 ч.) – історії про збагачення уявлень людини про світ; памфлетів, присвячених боротьбі ірландського народу за свої права, зокрема "Казка діжки", "Битва книг", "Листи сукнаря".

– 65 років від дня народження Катерини Вакулівни Мотрич (1947).

Українська письменниця, автор збірок оповідань, повістей "Соняхи", "Перед храмом любові і болю", творів у формі молитви („Молитва до мови”, „Молитва до України” та ін.), історичного роману „Ніч після сходу сонця”, роману „Досвіток”.

ГРУДЕНЬ

1.12

– Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

– 1991 – народ України вільним волевиявленням на Всенародному референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України.

(ін. 20.11)

– 295 років від дня народження Георгія Кониського (1717–1795).

Український і білоруський письменник, філософ, педагог, церковний і культурно-громадський діяч, визначний мислитель ХVІІІ ст., професор, ректор і викладач філоcофії, богослов'я та поетики Києво-Могилянської академії, Білоруський архієпископ і член Синоду, захисник православної церкви в Україні і Білорусі, палкий оратор і проповідник, колекціонер українських історичних джерел, засновник у Могильові школи на зразок Київського колегіуму, автор повчальної драми „Воскресіння мертвих”, курсів піїтики, філософії; віршів, казань, популярної праці "Історія Русів, або Малої Росії".

– 220 років від дня народження Миколи Івановича Лобачевського (1792–1856).

Російський математик, творець неевклідової геометрії, мислитель-матеріаліст, діяч університетської й народної освіти, професор, ректор і бібліотекар Казанського університету, засновник і редактор „Наукових записок" Казанського університету, голова Училищної Ради Казанського навчального округу, творець плану ступінчатого вивчення математики в гімназії – від почуттєвого сприймання до формування абстрактних понять і суджень та їх доведень; автор праць з алгебри, геометрії, математичного аналізу, астрономії, посібника для вчителів „Повчання учителям математики в гімназіях”.

3.12

– 290 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722–1794).

Видатний український філософ ХVІІІ ст., народний просвітитель-гуманіст, письменник, поет, педагог, музикант і співак, перекладач, мандрівний філософ, викладач поетики у Переяславському та Харківському колегіумах, автор трактатів-повчань, трактатів-послань, полемічно-педагогічних притч, діалогічних "диспутів", збірки віршів „Сад божествених пісень” – духовної лірики про сенс людського життя, істинне щастя й волю; байок („Байки харківські”), філософських трактатів „Дві бесіди”, „Діалоги, чи Розмови про стародавній світ”, перекладів творів античних та неолатинських поетів.

– 135 років від дня народження Степана Львовича Рудницького (1877–1937).

Український вчений-географ, педагог-методист, професор, дійсний член НТШ і ВУАН, основоположник української наукової, політичної та демографічної географії, антропогеографії, політичної і демократичної географії, картографії; організатор географічної освіти в середніх та вищих навчальних закладах, учитель гімназій Тернополя і Львова, доцент Львівського університету, один із фундаторів Українського вільного університету в Празі, дослідник ролі географічного чинника у становленні та розвитку української державності; засновник і керівник Українського НДІ географії і картографії (Харків), автор першого україномовного посібника з географії для учнів початкових шкіл "Коротка географія України".

– 115 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897–1972).

Український письменник, один із основоположників української радянської прози, нарисист, сценарист, драматург, член літературної спілки „Плуг”, автор оповідань „Пилипко”, „Червона хустина”, романів „Бур’ян”, „Мати”, „Артем Гармаш” (у 3 кн.), кіносценаріїв до фільмів "Митько Лелюк" і "Літа молодії"; лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1969), у 1979 р. встановлено щорічну літературну премію імені А. В. Головка.

4.12

– Уведення в Храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста.

6.12

– День Збройних Сил України.

– 155 років від дня народження Костянтина Миколайовича Вентцеля (1857–1947).

Російський педагог, прихильник і популяризатор концепцій вільного виховання, єдиної трудової школи, лектор Воронезького університету, курсів учителів, один із організаторів Інституту народної освіти, автор однієї з перших у світовій практиці „Декларації прав дитини”. Детально розробив принципи організації та діяльності навчально-виховного закладу „Будинок вільної дитини”, принципи побудови єдиної трудової школи.

7.12

– 120 років від дня народження Олени Степанів-Дашкевич (1892–1963).

Український вчений-педагог, військовий і громадський діяч, чотар Української Галицької армії, викладач географії та історії в гімназії василіанок у Львові та Львівському (таємному) українському університеті (мати історика і сходознавця Ярослава Дашкевича).

8.12

– 175 років від дня народження Миколи Федоровича Бунакова (1837–1904).

Російський педагог, послідовник К. Д. Ушинського, теоретик і практик початкового навчання, методист російської мови, учитель повітових училищ Вологодської губернії та Воронезької гімназії, засновник і викладач народної школи для дорослих у Воронежі, учасник Всеросійського з’їзду вчителів (1872), керівник земських літніх учительських з’їздів-курсів, автор підручників і навчальних посібників для учнів і вчителів.

– 100 років від дня народження Степана Васильовича Добоша (1912–1978).

Український вчений-педагог, мовознавець, літературознавець, критик, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри Кошицького університету (Пряшів, Словаччина), перший ректор Державного університету в Ужгороді – першого вищого навчального закладу на Закарпатті; автор праць із питань літературного руху на Закарпатті ХІХ ст., україно-словацьких літературних взаємин, монографій "А. І. Добрянський", "Ю. І. Ставровський-Попрадов".

9.12

– 115 років від дня народження Бориса Тена (справж. – Микола Васильович Хомичевський, 1897–1983).

Український поет і перекладач, педагог, хормейстер, автор збірки сонетів "Зоряні сади", літературознавчих і музикознавчих статей і пісень, перекладів творів Есхіла, Аристофана, Еврипіда, Аристотеля, В. Шекспіра, Ф. Шиллера, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Л. Толстого та інших письменників; вершиною творчості митця став переклад українською мовою "Одіссеї" та "Іліади" Гомера; лауреат премії імені М. Рильського.

10.12

– Міжнародний день прав людини.

– 1948 Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини.

12.12

– 160 років від дня народження Андрія Петровича Кисельова (1852–1940).

Російський педагог-математик, методист, викладач математики, механіки та креслення навчальних закладів Воронежа, автор відомих популярних підручників з елементарної математики „Систематичний курс арифметики для середніх навчальних закладів”, „Елементарна алгебра”, „Елементарна геометрія”, які витримали десятки видань і понад 30 років були стабільними в радянській школі.

– 125 років від дня народження Олександра Андріановича Назаревського (1887–1977).

Український літературознавець, педагог, бібліограф, фахівець з історії української і російської літератур (зокрема, давніх), текстології, викладач Київського університету (понад 50 років), науковий співробітник різних установ АН УРСР, автор історичної праці „Бібліографія давньоруської повісті”, публікацій з фольклористики, мистецтвознавства, пушкіністики.

13.12

– День апостола Андрія Первозванного.

– 215 років від дня народження Генріха Гайне (Гейне, 1797–1856).

Німецький поет, прозаїк, есеїст, революціонер-демократ, доктор права, автор ліричних збірок поезій „Книга пісень”, „Сучасні вірші”, прозових творів, зокрема „Подорожні картини”, поем "Атта Тролль", "Німеччина. Зимова казка", збірки віршів "Романсеро". Твори Гайне перекладали українською мовою та популяризували І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський, М. Рильський, П. Тичина, багато віршів поета покладено на музику українськими композиторами.

– 135 років від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (1877–1921).

Український композитор, музично-громадський діяч, хоровий диригент, педагог, викладач хорового співу Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, організатор першого українського симфонічного оркестру й хорової капели, активний учасник розбудови української національної музичної освіти і культури.

14.12

– День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

1520.12

– 95 років тому (1917) відбулася Нарада в справі організації народної освіти в Україні, яка стала новим етапом реформи шкільної освіти. Нарада схвалила "План управління освітою на Україні", "Постанову в справі організації керівництва національною школою" і ряд інших постанов.

15.12

– 180 років від дня народження Олександра Гюстава Ейфеля (1832–1923).

Французький інженер-будівельник і архітектор, автор проекту Ейфелевої башти, зведеної в Парижі (1889) як символ технічних досягнень ХІХ ст.

– 160 років від дня народження Антуана Анрі Беккереля (1852–1908).

Французький фізик, професор, член академій наук різних країн, експериментатор і практик, послідовник свого діда і батька – відомих французьких фізиків, винахідник явища природної радіоактивності урану (рентгенівських променів), автор наукових праць із температури Землі, оптики, поглинання світла кристалами тощо; лауреат Нобелівської премії (1903).

17.12

– 130 років від дня народження Якова Ісидоровича Перельмана (1882 – 1942).

Російський математик, педагог, автор численних науково-популярних праць, статей і нарисів, 50-ти книжок і брошур із цікавої математики, зокрема „Жива математика”, „Цікава арифметика”, „Цікава алгебра”, „Цікава геометрія” та ін., які стали популярними серед молоді і вчителів математики.

18.12

– 120 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892–1937).

Український письменник, драматург, театральний діяч, творець власної драматургії, перейнятої ідеями національного відродження, що стала золотим фондом українського театру; активний учасник громадянської війни в Україні, завідувач Дніпропетровського відділу народної освіти, редактор журналів "Червоний шлях", "Літературний ярмарок" (Харків), член літературних організацій ВАПЛІТЕ і "Пролітфронт", голова Українського товариства драматургів і композиторів, автор понад десяти п’єс, які принесли йому світову славу, зокрема „Маклена Ґраса”, „97”, психологічної драми „Зона”, комедій „Мина Мазайло”, „Народний Малахій”, ліричної драми „Патетична соната”.

19.12

– День Святителя Миколая Чудотворця.

– 110 років від дня народження Миколи Кириловича Гончарова (1902–1978).

Російський педагог, діяч народної освіти, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН РРФСР, АПН СРСР, головний редактор журналу „Советская педагогика”, автор підручників та навчальних посібників з педагогіки, праць із методології педагогіки, теорії виховання і навчання.

21.12

– 290 років від дня народження Паїсія Величковського (світське ім’я – Петро, 1722–1794).

Український релігійний філософ, церковний діяч, перекладач, правнук письменника Івана Величковського, засновник православного скиту Св. Іллі на Афоні, організатор власної школи з переписування перекладів релігійних текстів, автор рукописних перекладів із грецької мови понад 40 книг, які належать двом культурам – українській і молдовській.

– 95 років від дня народження Генріха Белля (1917– 1985).

Німецький прозаїк і новеліст, борець за ідеали свободи проти мілітаризму, автор повістей, романів „Хліб ранніх років”, „Дім без господаря”, „Більярд о пів на десяту”, „Груповий портрет з дамою” та ін., лауреат Нобелівської премії (1972) "за творчість, яка стала вагомим внеском у відродження німецької літератури", лауреат всіх східнонімецьких і багатьох закордонних літературних премій. У 1985 р. затверджено літературну премію імені Белля.

22.12

– 35 років тому (1977) ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ухвалили постанову "Про дальше вдосконалення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовки їх до праці", яка закріпила визначені раніше напрями змін в освітній галузі: розвиток загальної середньої освіти; удосконалення трудового навчання та підготовки учнів до вибору професії; профорієнтація та трудове виховання; підвищення ролі гуманітарних предметів тощо.

23–25.12

– 20 років тому (1992) у Києві відбувся Перший з’їзд педагогічних працівників України, на якому було ухвалено Державну національну програму „Освіта. Україна ХХІ століття”.

24.12

– День працівників архівних установ.

– 75 років від дня народження В'ячеслава Максимовича Чорновола (1937–1999).

Український політичний та державний діяч, журналіст, публіцист, редактор, видавець, літературний критик, учасник правозахисного руху, один із засновників Народного Руху України (НРУ) за перебудову (з грудня 1992 р. – голова), автор творів "Лихо з розуму", "Правосуддя чи рецидиви терору", лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1996).

25.12

– Різдво за Григоріанським календарем (новий стиль).

26.12

– 100 років від дня народження Олександра Сергійовича Давидова (1912–1993).

Український фізик-теоретик, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, Герой Соціалістичної Праці, професор Московського університету, директор Інституту теоретичної фізики АН УРСР, засновник наукової школи фізиків-теоретиків, творець теорії твердого тіла та теорії ядра, теоретичної біофізики, теорії поглинання світла молекулярними кристалами; автор праць із теорії радіоактивного розпаду ядер та фізики елементарних частинок; лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1969). У 1997 р. засновано премію НАН України ім. О. С. Давидова за роботи у галузі теоретичної і біологічної фізики.

27.12

– 60 років тому (1952) засновано Центральний інститут підвищення кваліфікації керівних працівників народної освіти Міністерства освіти Української РСР. З 22.07.1999 р. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України, нині – ЦІППО Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України.

– 275 років від дня народження Миколи Миколайовича Бантиш-Каменського (1737 – 1814).

Український і російський історик, археограф, бібліограф, культурно-освітній діяч, керівник Московського архіву Колегії закордонних справ, упорядник збірок документальних матеріалів і джерел з історії України та Росії ХV – ХVІІІ ст., архівних справ Києво-Печерської лаври, автор підручників для духовних семінарій, археографічних праць „Історичні описи про виниклу в Польщі унію”, „Листування між Росією і Польщею”, "Реєстр і описи малоросійських і татарських справ".

65 років від дня народження Юрія Миколайовича Бугая (1947–2003).

Український педагог, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України, член-кореспондент АПН України, академік Академії гірничих наук УРСР, дійсний член Міжнародної АН вищої школи, фахівець у галузі видобутку нафти і газу, проректор Івано-Франківського інституту нафти і газу, начальник головного управління вищої освіти Мінвузу УРСР, перший заступник міністра освіти України, президент Міжнародного науково-технічного університету, один із авторів "Концепції національної вищої школи України" та "Основних напрямів реформування вищої освіти в Україні", автор підручників, наукових праць (понад 300), винаходів (більше 80) тощо.

28.12

– 135 років від дня народження Владислава Спасовського (1877–1941).

Польський педагог, прогресивний громадський діяч, викладач філософії та педагогіки в учительській семінарії та гімназіях Варшави, керівник учительських курсів імені В. Налковського, теоретик із питань шкільної освіти та методики самоосвіти і виховання.

29.12

– 245 років від дня народження Єфимія Олексійовича Болховітінова (митрополит Євгеній, 1767–1837).

Український і російський церковний діяч, історик, археограф, філолог, бібліограф, письменник, перекладач, академік Петербурзької АН, ректор Воронезької духовної семінарії, викладач і префект Петербурзької духовної академії, митрополит Київський і Галицький, автор біобібліографічних словників церковних і світських письменників та вчених, описів монастирів, церков та монастирських бібліотек (Софійського собору, Києво-Печерської лаври), перекладів, публікацій архівних документів та матеріалів.

30.12

– 35 років тому (1977) видано Указ Президії Верховної Ради СРСР „Про присвоєння почесного звання „Народний учитель СРСР”.

– 90 років тому (1922) відбулося урочисте підписання документів про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). У 1991 р. СРСР розпався.

31.12

– 140 років від дня народження Володимира Йосиповича Левицького (1872–1956).

Український математик, педагог, доктор філософії, вчитель математики в українських гімназіях Львова і Тернополя, професор Львівського університету, організатор товариства „Академічна громада” (виступав за українську мову викладання та заснування українського університету), упорядник словника українських математичних термінів, автор українських підручників з алгебри і фізики для середньої школи, рецензій і критичних заміток із питань математики, фізики, астрономії, історії наук.

– 135 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938).

Український письменник, перекладач, фольклорист, актор, режисер, композитор, музикант, педагог, організатор селянського й робітничого театрів на Харківщині, Гуцульського театру на Івано-Франківщині, викладач Харківського музично-драматичного інституту, засновник першої Капели бандуристів імені Т. Шевченка, автор повістей та оповідань, зокрема „Камінна душа”, „Авірон”, „Довбуш”, „Два гетьмани”, трилогії „Богдан Хмельницький”, підручника "Історія України" для початкових і середніх класів і навчально-методичних посібників із питань музичного навчання та виховання молоді, теорії та історії бандурного мистецтва.

– 120 років від дня народження Михайла (Михайль) Васильовича Семенка (1892–1937).

Український поет, основоположник і теоретик українського футуризму, модернізатор української лірики урбаністичною тематикою, формою вірша тощо, організатор літературних груп поетів-футуристів, головний редактор Одеської кіностудії, видавець журналів "Фламінго", "Альманах трьох", "Нова генерація" та ін., автор збірок поезій "Прелюд", "Дерзання", "Кверофутуризм", "Дев'ять поем", "Проміння погроз" та ін.

III. НАУКОВЦІ НАПН УКРАЇНИ – ЮВІЛЯРИ 2012 р.

СІЧЕНЬ

1.01

– 75 років від дня народження Ніни Степанівни Коваль (1937).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України.

1.01

– 65 років від дня народження Леоніда Фоковича Бурлачука (1947).

Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, фахівець у галузі психології особистості, психодидактики та медичної психології, з проблем експериментальної реалізації проективного підходу до діагностики особистості, завідувач кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

– 65 років від дня народження Валентина Васильовича Рибалки (1947).

Доктор психологічних наук, професор, відмінник освіти України, провідний науковий співробітник відділу педагогічної психології і психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

3.01

– 70 років від дня народження Олега Васильовича Третяка (1942).

Доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, фахівець у галузі професійної освіти, фізики напівпровідникової електроніки, головний науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

– 70 років від дня народження Миколи Івановича Шута (1942).

Доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, фахівець у галузі методики навчання фізики, молекулярної фізики, теплофізики полімерів і закономірностей теплових процесів, завідувач кафедри загальної фізики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

7.01

– 65 років від дня народження Олени Василівни Пенькової (1947).

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, відмінник освіти України, провідний науковий співробітник лабораторії психології особистості імені  П. Р. Чамати Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

9.01

– 65 років від дня народження Віталія Олександровича Татенка (1947).

Доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, фахівець у галузі загальної і педагогічної психології, зокрема предмета і методу сучасної психологічної науки, профілактики девіантної поведінки, реформування навчально-виховного процесу, головний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

10.01

– 55 років від дня народження Миколи Івановича Вовковінського (1957).

Кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України, старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України

21.01

– 55 років від дня народження Павла Володимировича Лушина (1957).

Доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної педагогіки та практичної психології Інституту менеджменту та психології Університету менеджменту освіти (УМО) НАПН України.

24.01

– 65 років від дня народження Геннадія Вікторовича Федорова (1947).

Кандидат педагогічних наук, відмінник народної освіти, професор кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти УМО НАПН України.

27.01

– 55 років від дня народження Віктора Івановича Карамушки (1957).

Кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри управління проектами та загальнофахових дисциплін Інституту менеджменту та психології УМО НАПН України.

ЛЮТИЙ

2.02

– 60 років від дня народження Ірини Євгенівни Булах (1952).

Доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії оцінювання якості знань Інституту педагогіки НАПН України.

– 55 років від дня народження Віталія Семеновича Курила (1957).

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений працівник освіти України, фахівець у галузі історії педагогіки, філософії освіти, педагогіки, з підготовки педагогічних кадрів; народний депутат України, Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти.

4.02

– 55 років від дня народження Тамари Олександрівни Піроженко (1957).

Доктор психологічних наук, доцент, завідувач лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

10.02

– 55 років від дня народження Наталі Вікторівни Аніщенко (1957).

Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач відділу діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України.

18.02

– 70 років від дня народження Олександра Леонідовича Голубенка (1942).

Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний залізничник України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, фахівець у галузі транспорту, професійної освіти управління вищих навчальних закладів, ректор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ).

27.02

– 50 років від дня народження Тетяни Анатоліївни Російчук (1962).

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

БЕРЕЗЕНЬ

2.03

– 75 років від дня народження Валентини Іванівни Лозової (1937).

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі дидактики, педагогічної освіти, зокрема з проблемного навчання, контролю навчально-пізнавальної діяльності школярів, підготовки кадрів; професор кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

12.03

– 50 років від дня народження Тетяни Вікторівни Іванової (1962).

Доктор педагогічних наук, відмінник освіти України, старший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

14.03

– 75 років від дня народження Євдокії Петрівни Голобородько (1937).

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, відмінник народної освіти України, фахівець у галузі методики навчання мов, зокрема російської та української, змісту мовної освіти, фахової підготовки вчителя-словесника; професор кафедри слов'янських мов та методик їх викладання Херсонського державного університету.

16.03

– 65 років від дня народження Наталії Семенівни Побірченко (1947).

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, відмінник освіти України, фахівець у галузі історії педагогіки, педагогічного краєзнавства та проблем сільської початкової школи, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

18.03

– 75 років від дня народження Лариси Олександрівни Варзацької (1937).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України.

25.03

– 50 років від дня народження Олексія Георгійовича Ільченка (1962).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України.

27.03

– 50 років від дня народження Олександри Миколаївни Соколюк (1962).

Кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України, завідувач відділу лабораторних комплексів засобів навчання Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.

29.03

– 50 років від дня народження Катерини Іванівни Пономарьової (1962).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України.

КВІТЕНЬ

5.04

– 55 років від дня народження Тетяни Федорівни Алєксєєнко (1957).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН України.

6.04

– 65 років від дня народження Володимира Петровича Кравця (1947).

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений працівник освіти України, фахівець у галузі теорії та історії педагогіки, гендерної педагогіки, зокрема виховання учнівської та студентської молоді, збереження репродуктивного здоров'я дітей-сиріт, планування родини; ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

9.04

– 85 років від дня народження Романа Станіславовича Трача (1927).

Доктор філософських наук із психології, заслужений професор психології, дійсний член Американської психологічної асоціації, член НТШ у США, фахівець із питань гуманістичної, феноменологічної, прикладної психології та психології особистості, іноземний член НАПН України.

12.04

– 55 років від дня народження Григорія Петровича Пустовіта (1957).

Доктор педагогічних наук, професор, старший науковий співробітник, учений секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України, фахівець у галузі екологічної й позашкільної освіти й виховання дітей та учнівської молоді, головний редактор науково-методичного журналу „Позашкільна освіта та виховання”.

14.04

65 років від дня народження Віталія Васильовича Пилипчука (1947).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

15.04

70 років від дня народження Марії Денисівни Карп'юк (1942).

Кандидат філологічних наук, доцент, старший науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

16.04

65 років від дня народження Юрія Борисовича Кузнецова (1947).

Доктор філологічних наук, дійсний член НАПН України, заслужений працівник народної освіти України, відмінник освіти України, фахівець у галузі літературознавства, видавничої справи, директор-засновник видавництва „Педагогічна преса”, головний редактор газети „Освіта України”.

18.04

60 років від дня народження Олега Семеновича Падалки (1952).

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, фахівець у галузі загальної та історії педагогіки, педагогічних технологій у ВНЗ, проректор Київського національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

19.04

65 років від дня народження Марини Лазарівни Смульсон (1947).

Доктор психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, завідувач лабораторії психології нових інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

23.04

70 років від дня народження Костянтина Віталійовича Корсака (1942).

Доктор філософських наук, доцент, відмінник освіти України, завідувач відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти Інституту вищої освіти НАПН України.

60 років від дня народження Валерія Лаврентійовича Зливкова (1952).

Кандидат психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

26.04

65 років від дня народження Наліни Іванівни Литвинової (1947).

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу психології профорієнтації Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

27.04

60 років від дня народження Ольги Степанівни Снісаренко (1952).

Кандидат педагогічних наук, доцент відділу науково-організаційної роботи Університету менеджменту освіти (УМО) НАПН України.

ТРАВЕНЬ

1.05

65 років від дня народження Світлани Олексіївни Покутнєвої (1947).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.

5.05

70 років від дня народження Олександри Яківни Савченко (1942).

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений працівник народної освіти УРСР, фахівець у галузі загальної педагогіки, дидактики та методики читання в початковій школі, автор підручників і методичних посібників із читання для початкової школи, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України.

10.05

55 років від дня народження Олександра Андрійовича Удода (1957).

Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти, науки, молоді та спорту (МОНМС) України, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

11.05

60 років від дня народження Анатолія Олександровича Овчарова (1952).

Кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

17.05

70 років від дня народження Миколи Дмитровича Зубалія (1942).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання НАПН України.

29.05

50 років від дня народження Світлани Володимирівни Лапаєнко (1962).

Кандидат педагогічних наук, учений секретар Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

30.05

60 років від дня народження Ірини Дмитрівни Звєрєвої (1952).

Доктор педагогічних наук, професор, академік Міжнародної академії політичних і суспільних наук (Москва), головний науковий співробітник лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН України.

31.05

50 років від дня народження Світлани Едуардівни Трубачової (1962).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України.

ЧЕРВЕНЬ

1.06

65 років від дня народження Юрія Івановича Горобця (1947).

Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, лауреат премії імені академіка С. І. Пекаря НАН України, Республіканської премії імені М. Островського, фахівець у галузі фізики твердого тіла та магнітних явищ, професійной освіти; заступник директора з наукової роботи Інституту магнетизму НАН України і МОНМС України.

5.06

55 років від дня народження Ірини Василівни Жадан (1957).

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії психологічних проблем політичної соціалізації молоді Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

10.06

65 років від дня народження Ольги Василівни Лавренко (1947).

Кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

11.06

65 років від дня народження Анатолія Олексійовича Чаусова (1947).

Кандидат технічних наук, доцент кафедри економіки та управління персоналом Інституту менеджменту та психології УМО НАПН України.

14.06

65 років від дня народження Василя Івановича Кизенка (1947).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії дидактики, докторант Інституту педагогіки НАПН України.

18.06

75 років від дня народження Володимира Федоровича Пріснякова (1937).

Доктор технічних наук, професор, дійсний член НАПН України, НАН України, заслужений діяч науки Української РСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, ректор Дніпропетровського державного університету (1986–1998), фахівець у галузі проектування ракетних двигунів, математичного моделювання психічних процесів та вивчення людино-машинних систем.

18.06

55 років від дня народження Петра Валодимировича Мельника (1957).

Доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений економіст України, відмінник освіти України, фахівець у галузі економіки та бізнесу, педагогічних технологій, економічної підготовки учнів і молоді, ректор Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь).

22.06

70 років від дня народження Володимира Івановича Пуцова (1942).

Кандидат педагогічних наук, професор кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти УМО НАПН України.

24.06

80 років від дня народження Валентини Володимирівни Москаленко (1932).

Доктор філософських наук, професор, відмінник освіти України, завідувач лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

25.06

65 років від дня народження Василя Григоровича Кременя (1947).

Доктор філософських наук, професор, дійсний член НАПН України, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, іноземний член РАО, фахівець у галузі політології, філософії освіти, педагогіки, розвитку людської особистості, президент НАПН України.

26.06

60 років від дня народження Антоніни Іллівни Корецької (1952).

Кандидат філософських наук, відмінник освіти України, старший науковий співробітник відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України.

ЛИПЕНЬ

2.07

70 років від дня народження Тадеуша Левовицького (1942).

Польський педагог, доктор гуманістичних наук, професор, учений у галузі педевтології, полікультурної освіти, фахівець з організації навчання обдарованих дітей, навчального процесу у вищій школі, реформування освіти; засновник і перший ректор Вищої педагогічної школи Польської спілки вчителів (м. Варшава), іноземний член НАПН України.

65 років від дня народження Надії Михайлівни Скоробагатько (1947).

Кандидат педагогічних наук, доцент відділу науково-організаційної роботи Університету менеджменту освіти (УМО) НАПН України.

3.07

55 років від дня народження Наталії Андріївни Ковчин (1957).

Кандидат педагогічних наук, науковий співробітник лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки НАПН України.

7.07

60 років від дня народження Галини Михайлівни Лактіонової (1952).

Доктор педагогічних наук, заслужений працівник освіти, старший науковий співробітник лабораторії виховних систем у педагогічній освіті Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

12.07

65 років від дня народження Анатолія Івановича Сологуба (1947).

Кандидат педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, фахівець у галузі дидактики і методики навчання природничих дисциплін, педагог-новатор, ініціатор створення і директор Криворізького (Саксаганського) природничо-наукового ліцею, радник директора Інституту обдарованої дитини НАПН України.

18.07

75 років від дня народження Віри Романівни Ільченко (1937).

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, фахівець у галузі шкільної природничої освіти, автор педагогічної концепції інтеграції змісту природничо-наукової освіти та освітньої програми "Дозвілля", завідувач лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, керівник Науково-методичного центру інтеграції змісту шкільної освіти НАПН України (м. Полтава).

20.07

70 років від дня народження Віктора Івановича Євдокимова (1942).

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник народної освіти УРСР, фахівець у галузі теорії педагогіки, нових педагогічних технологій, з проблем підготовки педагогічних кадрів, ефективності використання засобів навчання, перший проректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

24.07

75 років від дня народження Валентина Олексійовича Моляко (1937).

Доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі загальної, педагогічної психології та психології творчості, завідувач лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

29.07

75 років від дня народження Світлани Пилипівни Бондар (1937).

Кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії дидактики Інституту педагогіки НАПН України.

СЕРПЕНЬ

4.08

50 років від дня народження Галини Леонідівни Бійчук (1962).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України.

7.08

60 років від дня народження Олени Володимирівни Рудоміно-Дусятської (1952).

Кандидат психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії екологічної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України

14.08

65 років від дня народження Володимира Олександровича Пащенка (1947).

Кандидат філософських наук, доктор історичних наук, професор, дійсний член НАПН України, лауреат премій імені Панаса Мирного, Володимира Короленка, Самійла Величка, Івана Огієнка; фахівець у галузі релігієзнавства, педагогічної освіти, з питань підготовки педагогічних кадрів, політики держави щодо релігійних об’єднань в Україні; ректор Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

15.08

75 років від дня народження Мирослава Івановича Жалдака (1937).

Доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі обчислювальної математики, методики навчання інформатики та математики в загальноосвітній школі і вищих педагогічних навчальних закладах, директор Інституту інформатики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

15.08

65 років від дня народження Ганни Володимирівни Троцко (1947).

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник народної освіти УРСР, фахівець у галузі теорії і практики виховання дітей і студентської молоді, проректор з навчальної роботи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

19.08

55 років від дня народження Наталії Афанасіївни Пустовіт (1957).

Кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії екологічного виховання Інституту проблем виховання НАПН України.

23.08

60 років від дня народження Людмили Василівни Тименко (1952).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії географічної і економічної освіти Інституту педагогіки НАПН України.

29.08

70 років від дня народження Петра Петровича Воробієнка (1942).

Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений працівник освіти України, ректор Одеської національної академії зв’язку імені О. С. Попова.

ВЕРЕСЕНЬ

3.09

75 років від дня народження Петра Івановича Гнатенка (1937).

Доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі національної психології, з проблем становлення української національної ідентичності, національного характеру, свідомості тощо; завідувач кафедри Дніпропетровського національного університету.

12.09

65 років від дня народження Олега Калениковича Закусила (1947).

Доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член НАПН України, заслужений працівник народної освіти УРСР, фахівець у галузі теорії випадкових процесів та застосування інформаційних технології в освіті, перший проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

13.09

75 років від дня народження Олексія Трохимовича Баришпольця (1937).

Кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

14.09

65 років від дня народження Валерія Дмитровича Будака (1947).

Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі професійної освіти, механіки твердого деформованого тіла, з питань організації освіти, підготовки педагогічних кадрів для загальноосвітньої школи; ректор Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського.

19.09

75 років від дня народження Валентина Івановича Маслова (1937).

Доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти, завідувач кафедри менеджменту освіти економіки та маркетингу Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти УМО НАПН України.

21.09

65 років від дня народження Юрія Миколайовича Вітренка (1947).

Кандидат економічних наук, заслужений економіст України, провідний науковий співробітник відділу економіки і управління вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України.

25.09

65 років від дня народження Михайла Васильовича Загірняка (1947).

Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі електромеханіки, ректор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.

ЖОВТЕНЬ

3.10

75 років від дня народження Василя Миколайовича Мадзігона (1937)

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, перший віце-президент НАПН України, іноземний член РАО, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, фахівець у галузі трудового навчання і виховання дітей та молоді, директор Інституту педагогіки НАПН України.

60 років від дня народження Лариси Олександрівни Кондратенко (1952).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії психодіагностики Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

55 років від дня народження Наталії Олександрівни Татенко (1957).

Кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

9.10

65 років від дня народження Валерія Григоровича Редька (1947).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки НАПН України.

65 років від дня народження Мирослава-Любомира Андрійовича Чепи (1947).

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

11.10

60 років від дня народження Ірини Костянтинівни Зубіашвілі (1952).

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

13.10

55 років від дня народження Наталії Миколаївни Лавриченко (1957).

Доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, перший заступник директора Інституту педагогіки НАПН України.

20.10

60 років від дня народження Ольги Юхимівни Прищепи (1952).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України.

30.10

55 років від дня народження Ольги Володимирівни Петрунько (1957).

Доктор психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

ЛИСТОПАД

1.11

55 років від дня народження Любові Володимирівни Пестерової (1957).

Кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії методик професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

2.11

65 років від дня народження Павли Іванівни Рогової (1947).

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри журналістики Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, член Президії НАПН України, відмінник освіти України, заслужений працівник культури України, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України, член Президії Української бібліотечної асоціації (секція працівників спеціальних бібліотек), фахівець у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства; дослідник бібліотечної справи в Україні, зокрема історії становлення педагогічних бібліотек України різних видів у ХІХ–ХХ ст., Державної науково-педагогічної бібліотеки України, теоретик і практик щодо створення та розбудови мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України; автор монографії „Педагогічні бібліотеки України ( друга половина ХІХ – 20-ті рр. ХХ ст.)”, статей щодо інноваційної діяльності галузевих бібліотек.

7.11

60 років від дня народження Євгена Анатолійовича Пінчука (1952).

Доктор філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України.

15.11

60 років від дня народження Олександра Єгоровича Сушенцева (1952).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії змісту професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

16.11

55 років від дня народження Алли Василівни Лопухівської (1957).

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії сільської школи Інституту педагогіки НАПН України.

ГРУДЕНЬ

6.12

75 років від дня народження Майкла Родди (1937).

Доктор філософії, професор, дійсний член Британської спілки психологів, член Нью-Йоркської АН, фахівець в галузі спеціальної педагогіки (сурдопедагогіки), почесний психолог провінції Альберта в Канаді, іноземний член НАПН України.

9.12

85 років від дня народження Ніни Михайлівни Буринської (1927).

Доктор педагогічних наук, професор, заслужений вчитель УРСР, відмінник освіти України, почесний академік НАПН України, фахівець у галузі методики навчання хімії в середній і вищій школах, головний науковий співробітник лабораторії біологічної і хімічної освіти Інституту педагогіки НАПН України.

13.12

80 років від дня народження Миколи Івановича Шкіля (1932).

Доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член НАПН України, іноземний член РАО, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премій НАН України імені М. М. Крилова, М. В. Остроградсього, В. І. Вернадського, фахівець у галузі педагогічної освіти, математичного аналізу, з питань підготовки педагогічних кадрів, радник ректора Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

60 років від дня народження Тетяни Василівни Завадської (1952).

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

19.12

60 років від дня народження Миколи Федоровича Дмитриченка (1952).

Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі педагогіки вищої школи та професійно-технічної освіти, транспортних технологій та машинознавства, ректор Київського національного транспортного університету.

ІV.ПЕРСОНАЛІЇ: БІОГРАФІЇ, БІБЛІОГРАФІЯ

До Днів освіти і науки

Російської Федерації в Україні

КОРНІЙ ІВАНОВИЧ ЧУКОВСЬКИЙ (18821969)

НЕВТОМНИЙ ПИСЬМЕННИК, ПЕРЕКЛАДАЧ, ЛІТЕРАТУРНИЙ КРИТИК

Микола Васильович Корнейчуков (саме таким було справжнє ім’я відомого письменника Корнія Івановича Чуковського) народився 1882 р. у Петербурзі. Свого батька він не пам’ятав, оскільки той покинув родину з двома дітьми одразу після народження сина: Микола усе дитинство та юність носив тавро «незаконнонароджений». Мати хлопчика, Катерина Осипівна Корнейчукова, українська селянка Полтавської губернії, вирішила поїхати з малими дітьми на південь з похмурого великого міста.

Дитинство майбутнього письменника пройшло в Одесі. Мати важко працювала, щоб поставити на ноги двох дітей – донька вступила до єпархіальної школи, а син, Микола, до Одеської другої прогімназії. Але з п'ятого класу він був виключений за спеціальним наказом про звільнення гімназій від «дітей кухарок». Прагнення до знань у хлопця було таким сильним, що він, перебиваючись на підробітках, опанував програму, склав іспити та отримав атестат зрілості. Працюючи малярем, самотужки вивчив англійську мову, придбавши за копійки самовчитель із вирваними сторінками та завчаючи нові слова під час роботи. Микола дуже любив читати: його улюбленими письменниками тоді були А. Чехов, Ф. Тютчев, В. Шекспір, О. Пушкін і М. Некрасов (дослідженням творчості яких він займатиметься пізніше).

У 1901 р. в газеті «Одесские новости» під псевдонімом «Корній Чуковський» з'явилася його перша стаття «К вечно юному вопросу», в якій піднімалося складне питання про сутність мистецтва. Свій псевдонім 19-річний хлопець утворив від прізвища матері. Згодом це літературне ім’я стало офіційним, і після революції замість Миколи Васильовича Корнейчукова з’явився новий громадянин – Корній Іванович Чуковський.

Працюючи в газеті, К. Чуковский починає писати статті, фейлетони, критику на нові книги, картини, виставки, публікує інтерв'ю з відомими одеситами та гостями міста. Тоді ж він починає вести щоденник, який не покидає й надалі. У редакції Корній був єдиним, хто володів англійською мовою, тому не дивно, що саме його, молодого юнака, газета відправляє кореспондентом у Лондон. До Англії він їде з молодою дружиною Марією, з якою обвінчався за два дні до від'їзду.

Із Лондона К. Чуковський відсилає в газету статті та фейлетони, а сам удосконалює англійську, читає у бібліотеці Британського музею Г. Філдінга, Дж. Свіфта, Ч. Діккенса, В. Теккерея та ін. Гроші з Одеси приходять усе рідше, оскільки газета близька до закриття. Тоді він за пропозицією адміністрації Британського музею бере участь в укладанні каталогу російських книг бібліотеки.

Повернувшись на Батьківщину, майбутній письменник співпрацює з журналом В. Брюсова «Весы» – пише рецензії на англійські книги, перекладає В. Джекобса, В. Браунінга, Д. Росетті та улюбленого ним В. Вітмена, видання віршів якого (1907) стало першою друкованою книгою К. Чуковського, щоправда, тут він виступив як перекладач. А вже через рік виходить друком і власна монографія письменника – критичні нариси «От Чехова до наших дней» (1908). Тираж миттєво розійшовся, книга пережила три перевидання протягом одного року – рідкісний успіх навіть для художнього твору.

Саме в той час починає формуватися власний стиль К. І. Чуковського як дослідника літературного процесу та критика: «В писательской работе меня больше всего увлекает радость изобретения, открытия».

Тоді ж виходять великі критичні статті про В. Гаршина, Ф. Сологуба, Л. Андреєва, О. Купріна, А. Ремізова, які пізніше будуть зібрані у двох книгах – «Лица и маски» (1914) и «Книга о современных писателях» (1914).

Переїхавши в 1906 р. до фінського містечка Куоккала під Петербургом, К. Чуковський знайомиться з В. Короленком, І. Анненським, близько сходиться з І. Рєпіним. Багато знайомих серед знаменитостей з'являється в нього і в літературно-артистичному світі: О. Толстой, Л. Андреєв, А. Аверченко, Н. Теффі, Б. Кустодієв, Ф. Шаляпін, В. Комісаржевська, А. Коні. Про багатьох із них письменник напише згодом у своїх мемуарних нарисах «Репин. Горький…» (1940), «Из воспоминаний» (1959), «Современники» (1962).

У 1910-ті роки К. І. Чуковський стає вже одним із найвідоміших літературних критиків. Співпрацює з багатьма журналами та газетами, редагує мемуари І. Рєпіна. Збільшується і родина письменника – у 1911 р. він мав уже трьох дітей.

У 1911 р. з'являється його стаття «Воскресающий Шевченко», в якій К. Чуковський вперше підняв питання про майстерність Шевченка як поета. У той час критика визнавала Шевченка талановитим самоучкою, проте назвати його геніальним поетом – означало кинути виклик загальноприйнятій думці.

Стаття К. І. Чуковського про Т. Шевченка з'явилася, очевидно, внаслідок редагування творів поета для чотиритомника видавництва «Культура». У цій статті він виходить за межі власне творчості поета і на численних прикладах порівнює Шевченкові образи з образами народної поезії.

Починаючи з 1912 р., К. І. Чуковський захопився дослідженням творчої спадщини М. Некрасова, який ще з юності був його улюбленим поетом. У перших статтях «Мы и Некрасов» (1912) та «Искалеченный Некрасов» (1913) Корній Іванович обурюється тим, що твори цього автора продовжують друкувати зі значними цензурними правками. Він писав тоді у щоденнику: «…я испытывал в те времена острое недовольство собой и своей литературной работой. Мне была невыносима ее пестрота, ее раздробленность, ее легковесность. Мне хотелось отдать свои силы одной сосредоточенной многолетней работе… <В. Г.> Короленко посоветовал мне не растрачивать себя по мелочам, а засесть за большой основательный труд о Некрасове».

У 1918 р. К. І. Чуковський почав готувати перше після революції зібрання творів М. Некрасова. Незважаючи на те, що до видання увійшло багато віднайдених текстів і за повнотою воно перевищувало всі попередні, дослідник був незадоволений своєю роботою. Він поставив собі за мету «окончательно выработать канонический текст, свободный от цензурных искажений, и дать научный историко-литературный и текстологический комментарий к каждому стихотворению Некрасова».

Головна праця його життя, як вважав К. І. Чуковський, – повне зібрання віршів Некрасова – вийшла друком у 1926 р. Результатами здійсненого дослідження стали також два «Некрасовских сборника», том невідомих прозових творів Некрасова, книг про Некрасова «Поэт и палач» (1921), «Жена поэта» (1922), «Некрасов» (1926), а також ґрунтовна підсумовуюча праця «Мастерство Некрасова», яку Чуковський закінчив у 1952 р.

У 1913–1914 рр. К. Чуковський знайомиться з В. Маяковським, Д. Бурлюком, О. Кручених, читає лекції та пише статті про футуристів. Він порівнює їх словотворчість зі словотворчістю дітей, говорить про життя мови, вперше торкається теми, до якої повернеться через кілька десятиліть у книзі «Живой как жизнь».

1914 р. з’являється перший запис у знаменитій «Чукоккалі» – альбомі-зошиті, який через багато років перетвориться на величезний том. Назву альбому дав І. Рєпін, склавши її з чотирьох перших літер прізвища Чуковського та кінцівки назви селища (містечка) Куоккала, де в той час вони жили. Сам Рєпін залишив у «Чукоккалі» перший малюнок зі своїм підписом. Згодом альбом почав заповнюватися записами, малюнками, віршами тих письменників, художників, учених, композиторів, діячів, з якими зустрічався Корній Іванович. Серед них – М. Горький, В. Маяковський, Ф. Шаляпін, О. Блок, О. Толстой, О. Купрін, І. Бунін, Б. Пастернак, А. Ахматова, М. Зощенко, С. Маршак та багато інших.

У 1916 р. К. Чуковський у вагоні поїзда знайомиться з М. Горьким. Ця зустріч змінить творче життя літературного критика, журналіста та перекладача Корнія Чуковського і подарує дітям нового казкаря, який кардинально змінить дитячу літературу післяреволюційного періоду.

У тій поїздці М. Горький поділився наміром відродити справжню дитячу літературу: видати близько чотирьохсот найкращих дитячих книг зі всього світу та зацікавити сучасних письменників писати для дітей. На той час К. І. Чуковський мав досвід критика дитячої літератури, дослідника дитячої мови та психології, упорядника та редактора дитячих книг.

Корній Іванович зацікавився дитячою мовою на початку ХХ ст., а свої перші спостереження надрукував у статті «Детский язык» (1907). Подальші публікації вийшли у книзі «Матерям о детских журналах» (1911). В одній зі статей, вміщеній у цьому виданні, письменник звертається до читачів із проханням, яке потім буде повторювати ще багато разів: надсилати йому для дослідження цікаві дитячі слова, звороти – усе, що може зацікавити в дитячій мові. Увесь цей матеріал пізніше ввійде до книги «От двух до пяти».

К. І. Чуковський завжди вважав себе літературним критиком. Він відчував обов'язок своєчасно звернути увагу суспільної думки на ситуацію з дитячою літературою, оскільки основну масу дитячих письменників складали тоді люди, які не змогли знайти своє місце в інших жанрах. Дитяча література була позбавлена смаку та нецікава самим дітям. У своїх критичних статтях К. І. Чуковський наголошував на тому, що дитячу літературу потрібно оцінювати й писати, виходячи із загальнолітературних критеріїв, вона не може бути за якістю нижчою, ніж література для дорослих.

Однак він розумів, що критичні статті не можуть змінити ситуацію – необхідна якісна альтернатива. І у 1912 р. укладає та редагує таку книгу – збірник «Жар-птица», до якої ввійшли твори О. Толстого, Саші Чорного, М. Моравської та інших із чудовими ілюстраціями С. Судейкіна, С. Чехоніна, М. Добужинського тощо. У «Жар-птице» були надруковані й перші дитячі казки Чуковського: «Цыпленок», «Доктор», «Собачье царство».

Після зустрічі з М. Горьким К. Чуковський записав у своєму щоденнику: «…я решился на дерзость: начал поэму для детей («Крокодил»), воинственно направленную против царивших тогда в детской литературе канонов». Відомий літературознавець Ю. Тинянов писав, що дитяча поезія того періоду була похмура, безпредметна, зображала передусім сімейні свята, дитячу кімнату та пейзаж з її вікон. Казки ніби вчили дітей якомога менше рухатися, якомога менше цікавитися навколишнім світом, не турбувати ні батьків, ні себе.

Казки К. І. Чуковського вийшли із замкненої дитячої кімнати на вулицю: у них велике місто живе сучасним життям зі своїм швидким темпом, дорожно-транспортними пригодами, зоопарками, трамваями. Опинившись на такій вулиці персонажі його казок не розгублюються як герої різдвяних історій, які через безпорадність перед ворожим світом замерзають на вулиці від холоду. Діти-персонажі К. І. Чуковського самі стають захисниками слабких, ображених, вони – герої в повному розумінні. Таким чином, дитина перестає бути об'єктом зображення поетичного твору, а сміливо стає самим центром події.

Герої К. І. Чуковського активні. На противагу описовому характеру колишньої дитячої поезії письменник (на основі вивчення дитячої психології) протиставив «дієслівну» поетику. Якщо раніше в дитячих віршах майже нічого не відбувалося, то у К. І. Чуковського мало не в кожному рядку щось діється: пульсує, дзвенить, крутиться та підстрибує. Письменник помітив, що дитина хоче постійно рухатися, грати, прагне швидкої зміни образів, емоцій, картин, тому його вірші побудовані на калейдоскопічній зміні епізодів, настроїв, ритмів.

У 1916 р. за пропозицією М. Горького К. Чуковський очолив дитячий відділ у видавництві «Парус». Одна за одною починають виходити його книги дитячих віршів: «Крокодил» (1916), «Мойдодыр», «Тараканище» (1923), «Муха-Цокотуха» (1924), «Бармалей» (1925), «Телефон» (1926), «Доктор Айболит» (1929). Також письменник займається перекладами та переказами англійських, шотландських, валійських і норвезьких казок для різноманітних збірників і дитячих журналів.

У видавництві «Парус» К. І. Чуковський керував ще одним маловідомим широкому загалу проектом. Серед запланованої до видання кращої літератури для дітей М. Горьким було внесено збірник «Біблійні легенди та міфи». Укладання цього збірника він довірив Чуковському. Але тоді здійснити цей задум не вдалося. Уже через рік після пропозиції Горького слово «Бог» писалося з малої літери, Біблія стала небезпечною, і дітей почали виховувати в дусі атеїзму.

Можливість довести до кінця цю нелегку справу з’явилася лише в 1967 р. під назвою «Вавилонская башня» у видавництві «Детгиз». Книга не була точним викладом біблійних подій: укладачі (В. Берестов, Т. Литвинова, Г. Снєгирьов, Н. Гребньова, В. Смірнова) і сам К. Чуковський намагалися зробити біблійний сюжет доступним для дітей дошкільного віку та зберегти простий і водночас величний стиль першоджерела.

Від Корнія Івановича категорично вимагали, щоб у книзі про біблійні події не згадувалися Бог, Єрусалим, євреї та навіть ангели. Але цензурна критика не позначилася на внутрішній свободі та благородстві тексту, відповідальність за стиль якого взяв на себе Чуковський. Однак увесь тираж книги в 1967 р. було вилучено та знищено. Лише в кінці ХХ ст. під назвою «Вавилонская башня и другие библейские предания» (1991) змогла вийти друком книга, задумана в 1916 р.

З 1918 р. К. І. Чуковського цікавить не лише практика, але й теорія перекладу. Разом із М. Гумільовим він написав брошуру «Принципы художественного перевода» (1919) для перекладачів видавництва «Всемирная литература». Стаття Чуковського була присвячена перекладам прози, а стаття Гумільова – перекладам віршів. Ці принципи Корній Іванович постійно розширював і допрацьовував у книзі «Искусство перевода» (1930, 1936), яка пізніше виходила під назвою «Высокое искусство» (починаючи з 1941 р.). На противагу дослівним перекладам, досвідчений перекладач наголошував на важливості іншого: володіти всім багатством рідної мови та, зберігаючи національні особливості оригіналу, намагатися, щоб текст звучав у повній мірі тією мовою, якою його перекладено.

У 1920-х рр. виходять у перекладах і переказах К. І. Чуковського «Казки» Р. Кіплінга, «Пригоди Робінзона Крузо», «Пригоди Мюнхаузена», «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна».

Ще один напрям діяльності невтомного письменника та вченого пов’язаний із переїздом на дачу в Передєлкіно (селище під Москвою), де Корній Іванович прожив до кінця свого життя. Він був не лише улюбленим дитячим письменником, але й їхнім найкращим другом – К. І. Чуковський започаткував традицію збирати дітей з навколишніх сіл на святкові вогнища, на які запрошував відомих людей. До дітей у Передєлкіно приїжджали Л. Кассіль, С. Михалков, А. Барто, Рина Зелена, А. Райкін та ін. На таких зустрічах в останні роки збиралося до півтори тисячі дітей.

Саме в Передєлкіно Корній Іванович реалізував ще одну свою мрію – організував за власний кошт дитячу бібліотеку. У 1957 р. поряд з його дачею було побудовано справді дитячу бібліотеку – зовні вона нагадувала теремок, всередині було затишно та зручно, кімнати обладнані веселими різнокольоровими меблями. Це була не лише бібліотека, але й читальня та дім дитячої книги. К. І. Чуковський хотів, щоб діти знали сучасних письменників, тому на стінах скрізь висіли їхні портрети. Письменники та художники з усіх міст надсилали в бібліотеку свої книги, портрети, картини та іграшки. У бібліотеці можна було не лише читати, а й малювати, столярувати, слюсарювати, переплітати книги. Діти самі стежили за порядком у книгозбірні, допомагали вести каталоги, записувати нових читачів, видавати літературу.

В одному зі своїх листів Чуковський наголошував, що в бібліотеці мало лише видавати книги, потрібно виховувати дітей, спрямовувати їхнє читання та прищеплювати любов до якісної літератури.

У вихованні дітей письменник особливу увагу приділяв мові. Цій темі він присвятив свою нову книгу «Живой как жизнь» (про російську мову), в якій йдеться про чистоту мови: автор виступає проти канцеляризмів, штампів, запозичень. Він наголошував, що культура мови невіддільна від загальної культури: «…чтобы повысить качество своего языка, нужно повысить качество своего интеллекта…».

1957 р. К. І. Чуковському присвоєно звання доктора філологічних наук, а у 1962 р. Оксфордський університет надав йому звання доктора літератури.

До останніх днів Корній Іванович продовжував працювати, редагуючи у лікарні останній, шостий, том зібрання своїх творів. Життя його обірвалося 28 жовтня 1969 р. на 88-му році життя.

К. І. Чуковський був одним із тих авторів Радянського Союзу, яких друкували найбільше: до 1994 р. його твори видавалися в СРСР та країнах СНД окремими виданнями 1479 разів загальним тиражем понад 316 млн. примірників 87-ма мовами.

Твори К. І. Чуковського:

Собрание сочинений в шести томах. – М. : Худож. лит., 1965–1969.

Т. 1 : Серебряный герб. Сказки. От двух до пяти / [рис. худож. Ю. Анненкова, В. Конашевича, Н. Радлова и др.]. – 1965. – 734, [1] с. : ил.

Т. 2 : Современники. – 1965. – 772, [3] с. : ил.

Т. 3 : Живой как жизнь. Высокое искусство. Из англо-американских тетрадей. – 1966. – 838, [1] с. : ил.

Т. 4 : Мастерство Некрасова. – 1966. – 764, [3] с.

Т. 5 : Люди и книги. – М., 1967. – 799, [1] с. : ил.

Т. 6 : Статьи 19061968 годов. – 1969. – 767, [1] с. : ил.

Вавилонская башня и другие библейские предания / под общ. ред. Корнея Чуковского ; ил. и оформ. Леонида Фейнберга.  – М.  : Горизонт, 1991.  – 158, [1]  с. : ил.

Дневник, 1901–1929 / К. Чуковский. – М. : Совет. писатель, 1991. – 541, [2] с. : ил.

Дневник, 19301969 / К. Чуковский ; [сост., подгот. текста, коммент. Е. Ц. Чуковской]. – М. : Соврем. писатель, 1994. – 558, [2] с. : ил.

Живой как жизнь : разговор о рус. языке / Корней Чуковский. – М. : Молодая гвардия, 1962. – 173, [2] с.

Высокое искусство / Корней Чуковский. – М. : Совет. писатель, 1968. – 382 с.

Казки : Плутанина. Лімпопо. Мийдодір. Крадене сонце. Тараканище. Муха Цокотуха / Корній Чуковський ; [пер. з рос. Н. Забіли, М. Рильського, М. Пригари ; іл. К. Ротова]. – К. : Дитвидав, 1939. – 74, [1] с. : мал. – (Шкільна бібліотека).

Люди и книги / Корней Чуковский. – М. : Гос. изд-во худож. лит., 1958. – 542, [2] с.

Мийдодір / Корній Чуковський ; [пер. з рос. М. Рильського ; мал. В. Чернухи]. – К. : Дитвидав, 1963. – 18, [1] с. : мал.

От двух до пяти / К. Чуковский. – 3-е изд. "Маленьких детей". – Л. : Изд-во писателей в Ленинграде, 1933. – 198, [4] с. – Первое и второе изд. печатались под назв. "Маленькие дети".

От двух до пяти  / Корней Чуковский ; [худож. М. П. Клячко]. – 19-е изд., испр. и доп. – М. : Просвещение, 1966. – 398, [1] с. : рис. – Последнее прижизненное изд. книги "От двух до пяти".

Современники : портреты и этюды / Корней Чуковский. – М. : Молодая гвардия, 1962. – 702, [1] с., [15] л. ил. – (Жизнь замечательных людей : сер. биогр. ; вып. 7).

Стихи / Корней Чуковский. – М. : Гос. изд-во худож. лит., 1961. – 174, [1] с. – (Библиотека советской поэзии).

Телефон / К. Чуковський ; [пер. з рос. Грицька Бойка  ; мал. Віктора Слищенка]. – К. : Молодь, 1955. – 15 с. : мал. – (Мої перші книжечки).

Чудо-дерево : сказки, песенки, загадки / Корней Чуковский. – М. : Детгиз ; Л., 1948. – 114, [3] с. : рис.

Чукоккала : рукоп. альманах Корнея Чуковского / Корней Иванович Чуковский (коммент.) ; Елена Цезаревна Чуковская (сост., подгот. текста и примеч.) ; Ираклий Луарсабович Андроников (предисл.). – М. : Рус. путь, 2006. – 582 с. : ил.

Література про К. Чуковського та його творчість

Жизнь и творчество Корнея Чуковского : [сборник / сост. Валентин Берестов]. – М. : Дет. лит., 1978. – 315, [2] с. – Библиогр.: с. 251–304, [25] л. ил.

Карлова, Т. С. К. Чуковский – журналист и литературный критик / Т. С. Карлова. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1988. – 144 с.

Лукьянова, И. В. Корней Чуковский / Ирина Лукьянова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Молодая гвардия, 2007. – 991 с., [16] л. ил. – (Жизнь замечательных людей : сер. биогр. ; вып. 1279). – Библиогр.: с. 987–988.

Машкина, И. Методический материал в помощь детским библиотекам : дет. писатели Б. Житков, К. Чуковский и С. Маршак / И. Машкина, О. Моисеева. – Воронеж : [б. и.], 1962. – 26, [1] с.

Петровский, М. Корней Чуковский : критико-биогр. очерк / М. Петровский. – М. : Детгиз, 1960. – 111, [1] с. – Библиогр.: с. 111.

Петровский, М. Книга о Корнее Чуковском / М. Петровский. – М. : Совет. писатель, 1966. – 414, [1] с.

Корней Иванович Чуковский : биобиблиогр. указ. / сост. Д. А. Берман. – М. : Рус. библиогр. о-во : Изд. фирма «Вост. лит.» РАН, 1999. – 467, [1] с. – (Academia Rossica ; 5).

Чуковская, Л. К. Памяти детства : воспоминания о Корнее Чуковском / Л. К. Чуковская. – СПб. : Лимбус Пресс, 2000. – 205, [1] с., [16] л. фотоил.

Підготувала

Л. О. Дубова,

науковий співробітник ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ СІКОРСЬКИЙ (1842–1919) –

ВИДАТНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ

Іван Олексійович Сікорський – автор більш ніж 100 ґрунтовних праць із педагогіки, психології та медицини, відомий у світі вчений, ім’я якого лише нині повертається до нашої історії та науки.

Народився І. О. Сікорський 26 травня (7 червня за новим стилем) 1842 р. в Україні в с. Антонове (нині – с. Антонів) Сквирського повіту в сім’ї священика. Після навчання в духовному училищі та духовній семінарії він вирішує здобути подальшу освіту в Київському університеті св. Володимира. Прослухавши два курси на природничому відділенні, майбутній вчений згодом переходить на медичний факультет, який закінчує 1869 р., отримавши диплом лікаря з відзнакою. Як такий, що подає надію, він залишається при університеті в числі стипендіатів для підготовки на здобуття вченого ступеня. У 1872 р. захищає докторську дисертацію «Про лімфатичні судини легенів» і з метою отримання спеціалізації в галузі психічних і нервових хвороб від’їжджає до Петербурга, де спочатку вивчає нервові хвороби в клініці професора І. Балінського, а згодом працює лікарем у лікарні св. Миколая Чудотворця для душевнохворих. Наставництво професора мало вирішальне значення для подальшої наукової роботи І. Сікорського, оскільки І. Балінський, який очолював кафедру психіатрії в Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії, займався переважно вивченням дитячих хвороб.

За час перебування в Петербурзі вийшло друком 17 наукових праць І. Сікорського, у яких розглядалися питання патологічної анатомії, клінічної психіатрії та педагогіки. Водночас учений займається активною громадською діяльністю: стає членом наукових товариств як у Росії, так і за кордоном (член-кореспондент Бельгійського королівського медичного товариства, іноземний член-кореспондент Паризького товариства громадської медицини та професійної гігієни); бере участь у загальнопедагогічній акції при Педагогічному музеї військово-навчальних закладів у Петербурзі, а згодом – у Батьківському гуртку, де читає свої доповіді – «Про дітей важких у виховному значенні», «Про розумовий і моральний розвиток та виховання дітей».

У 1880 р. Івана Сікорського було призначено позаштатним молодшим медичним чиновником при Медичному департаменті Міністерства внутрішніх справ. Цього ж року він обіймає ще одну посаду – чиновника для доручень при керівництві Головного управління військово-навчальних закладів і їде у відрядження для огляду вихованців військово-навчальних закладів Москви з метою дослідження питання стомлюваності учнів у процесі розумової діяльності, а також для спостереження над дітьми, які заїкаються. Результати цих спостережень І. О. Сікорський виголосив у доповіді «Воспитательно-исправительное учебное заведение» на IV Міжнародному конгресі гігієни в Женеві, куди його було запрошено як фахівця зі шкільної гігієни. Наукове дослідження важковиховуваних дітей надалі дістало широкого розвитку й дало початок науковій галузі – педагогічній патології. Ця проблема стала одним із напрямів наукових досліджень І. О. Сікорського, який намагався встановити причини порушень дитячої психіки, простежити стадії нервово-психічного розвитку в період раннього дитинства, щоб знайти засоби, які могли б уповільнювати патологічні процеси. Цей напрям дослідження знайшов відображення у працях ученого: «Психологические основы воспитания и обучения» (1909), «Психологическая борьба с самоубийством в юные годы» (1913).

1881 р. Іван Олексійович згідно з постановою Конференції Імператорської військово-медичної академії був удостоєний звання доцента психіатрії та нервових хвороб. Роком пізніше його було призначено штатним ординатором лікарні св. Миколая Чудотворця.

1 січня 1885 р. вченого призначають професором та завідувачем кафедри систематичного і клінічного вчення про нервові та душевні хвороби медичного факультету Київського університету, в якому 1897 р. він організовує Психіатричне товариство, а протягом 1896–1905 рр. видає журнал «Вопросы нервно-психической медицины». Поряд із викладацькою діяльністю в університеті І. О. Сікорський працює й як лікар-практик, до якого з усієї Російської імперії приїздили на консультації та лікування. Окрім того, він був попечителем Комітету в справах засуджених, головуючим Київського психіатричного товариства, членом Південно-західного товариства тверезості, головою спілки Товариства покровительства особам, звільнених із місць ув’язнення, дійсним членом Товариства допомоги студентам університету св. Володимира, консультантом у лікарні при Київському товаристві лікарень для хронічно хворих дітей, членом правління Товариства боротьби з дитячою смертністю, засновником і довічним дійсним членом Товариства швидкої медичної допомоги.

У 1890 р. за старанну службу І. О. Сікорського було удостоєно орденом Св. Анни 2-го ступеня. Пізніше імператриця Марія Федорівна висловила йому подяку за безкоштовне читання лекцій із педагогічної психології протягом 1901/1902 навчального року ученицям Фундуклеївської та Київської подільської жіночої гімназій.

1904 р. учений стає співзасновником та головним науковим консультантом Лікарсько-педагогічного інституту для розумово відсталих і нервових дітей, яким керували дві його доньки – Олена та Ольга.

8 вересня 1905 р. на урочистому засіданні з’їзду вітчизняних психіатрів у Києві І. О. Сікорський піддав різкій критиці загальний стан середніх шкіл. На думку вченого, середня школа поступово переходить від загальноосвітнього навчального закладу до своєрідної підготовки до вищих навчальних закладів. Це призвело до неузгоджених навчальних програм і до втрати школою традиційних функцій охорони здоров’я дитини, оскільки концентрація навчальних годин досягла граничних меж. На перший план вийшло просте викладання наук, а все, що стосується всебічного розвитку дитини, відійшло на другий. Поряд із розширенням змісту навчання постала проблема нервово-психічної гігієни, основи якої було розроблено І. О. Сікорським. Він перший серед вітчизняних учених звернувся до розроблення проблеми працездатності та стомлюваності учнів. Експериментальними методами ним було доведено, що просте збільшення тривалості занять негативно впливає на психофізичний стан дітей. Для підтримки успішної діяльності школяру необхідно заглибитися у предмет та захопитися ним – тільки тоді досягається найвищий ступінь успішності. Запропонований дослідником метод вивчення феномена втоми було покладено в основу аналогічних досліджень у Німеччині та Австрії.

Іншим важливим недоліком середньої школи вчений вважав «однобічну постановку справи виховання, далеку від психологічного розуміння». Зосереджуючи увагу лише на розвиткові інтелектуальних здібностей, сучасна школа, за І. Сікорським, нівелювала почуття та волю дитини. Нехтування вихованням призвело до того, що більшість випускників середніх шкіл не мали навичок самостійного мислення, спостереження явищ та їх аналізу, не вміли робити узагальнення, критично оцінювати власні та чужі думки. Гармонія розвитку почуттів, розуму та волі має становити, на думку вченого, основу навчально-виховного процесу в середній школі.

Великого значення І. О. Сікорський надавав особистості вчителя, якого вважав «головним психологічним фактором школи». На думку вченого, домінуючим має стати моральний та виховний вплив учителя, головне завдання якого не стільки дати нові знання, скільки навчити «власне процесу наукового мислення і прийомам наукової чи систематичної техніки мислення». У своїх працях дослідник розгортає аналіз дихотомії «ефективний – неефективний учитель», яка попри минуле століття й нову сучасну термінологію, є однією з найактуальніших проблем сучасної школи. Різнобічно розглядаючи проблему «неефективного вчителя», І. О. Сікорський торкається навіть його професійної деградації. На думку вченого, до появи «неефективного вчителя» призводить будь-яке приниження особи педагога; його підневільне становище; приниження службовим положенням; будь-яке обмеження творчої свободи як із боку керівництва, так і через навчальні програми; бюрократична атмосфера, що пригнічує педагогічний персонал; втома вчителя; надмірна кількість уроків; погано оплачувана праця та пошук додаткових заробітків. У своїй праці «Психологические основы воспитания и обучения» (1909) І. О. Сікорський пише про це так: «Дешевий, стомлений учитель так само непотрібний для школи, як непотрібна була б для хворого порада лікаря, який сам хворий»; «Стомлений учитель стає шаблонним, не здатним стежити за думкою учня і є для нього майже таким же нежиттєвим і мертвим знаряддям, як книга»; «Учитель, обтяжений уроками, поставлений у необхідність проводити весь день у погоні за заробітками, втрачає більшу частину своєї педагогічної цінності і є для учня небажаним і навіть небезпечним зразком розумової праці, небезпечним прикладом дряблої волі». Перенесення актуальних соціальних проблем у сферу наукового аналізу свідчить не лише про високий рівень І. О. Сікорського як ученого, а й про його громадянську мужність, яка не дозволяла замовчувати кризові явища сучасної йому школи.

1907 р. Іван Олексійович став одним із засновників і першим директором Київського фребелівського педагогічного інституту при Товаристві трудової допомоги для інтелігентних жінок. На початку ХХ ст. це був перший і єдиний вищий навчальний заклад, який готував вихователів і керівників дитячих садків. У програму інституту входила не тільки загальна психологія, але й спеціальна психологія дитячого віку як один з основних предметів педагогічної підготовки. Навчальний план закладу передбачав вивчення християнської моралі; психології з викладом вчення про душу дитини; педагогіки; всесвітньої історії; історії літератури; анатомії й фізіології людини (особливо нервової системи); звернення особливої уваги на гігієну дитячого віку, теорію фребелівської системи й методики – лічби, співів, малювання, ліплення, крою та шиття.

При Київському фребелівському педагогічному інституті було організовано педагогічний комплекс із допоміжними закладами – початкова школа, зразковий дитячий садок, ясла та притулок. У 1907 р. при інституті була відкрита педагогічна амбулаторія для обстеження й діагностування дітей із різноманітними вадами та відхиленнями у фізичному та розумовому розвитку, а в 1912 р. – перший у світі Інститут дитячої психології та дитячої психопатології.

І. О. Сікорський звертав увагу викладачів на перегляд традиційних підходів у викладі навчального матеріалу, наполягав на розробленні нових методів навчальної роботи, особливо на поєднанні теоретичних знань із практичним досвідом. Тому заняття та лекції проводилися в другій половині дня, а практика в допоміжних закладах була зранку.

Світове визнання отримала книга вченого «Душа дитини» (1911), яка була написана на основі його лекцій у педагогічному інституті та стала основним підручником для слухачок. Ця практично невідома в Україні книга була перекладена всіма європейськими мовами, у Німеччині вона видавалася щонайменше 15 разів і стала настільною книгою німецьких учителів.

У цій праці підкреслюється психологічне значення дошкільного періоду. І. О. Сікорський став першим вітчизняним педагогом, який звернув увагу на дошкільний вік як на окремий період дитинства. Серед інших відомих праць ученого, присвячених цьому питанню, – «Воспитание в возрасте первого детства» (1884), «Ход умственного и нравственного развития в первые годы жизни» (1901), «Психологическое значение детства и дошкольного периода» (1911).

Вирішальну роль у вихованні дітей дошкільного віку І. О. Сікорський відводив сім’ї, оскільки тільки вона може виховати в дитині індивідуальність. На його думку, дитячий садок, яслі, школа виховують «середню» дитину, «шаблонну дитячу душу», але не можуть належним чином виховати індивідуальність, від якої безпосередньо залежить розвиток людства.

Розкриваючи педагогічні можливості родини, учений підкреслював, що значну виховну роль у ній відіграє мати. Разом із тим, він констатував, що багато матерів у той час, особливо середнього та великого достатку, відмовлялися не тільки від догляду за своєю дитиною, а й від грудного вигодовування, що, на думку вченого, загрожує нервово-психічному розвитку дитини.

Саме раннє дитинство та дошкільний вік І. О. Сікорський вважав найважливішим періодом життя людини, оскільки характер і здібності дорослого безпосередньо залежать від умов розвитку та виховання дитини в перші місяці та роки життя: «...Те, що недороблено і недобре виконано педагогом, готує ґрунт для майбутніх профілактичних і лікувальних дій психіатра».

У самого Івана Олексійовича була велика родина. Психолого-педагогічні спостереження він проводив і над власними дітьми. У Києві навіть говорили: «Сім’я Сікорських подбала про маленьких дітей». Його доньки Ольга та Олена допомагали батькові в роботі, а молодший син, Ігор, став всесвітньо відомим авіаконструктором. Після смерті батька, емігрувавши до США, Ігор Сікорський створив перший у світі гелікоптер. Там же, у США, він заснував авіабудівельну фірму «Уестленд-Сікорський» і налагодив серійне виробництво гелікоптерів.

Справжнім іспитом для професійної гідності, політичних переконань та душевного здоров’я Івана Олексійовича стали 1911–1913 рр. Гучна «справа Бейліса» (щодо вбивства 13-річного українського хлопчика Андрія Ющинського євреєм Бейлісом), на якій І. О. Сікорський виступив експертом із психіатрії та психології, перекреслила всі його наукові плани. Виступ, під час якого вчений лише аналізував літературу, присвячену використанню в далекому минулому крові християн з метою ритуалу, був сприйнятий як звинувачення в ритуальному характері злочину та дав підстави створити міф про антисемітизм Івана Олексійовича. Передова демократична інтелігенція відвернулася від нього, він утратив повагу серед професури. Результатом душевних поневірянь і потрясінь стала хвороба, через яку вчений уже не зміг працювати в університеті.

Незадовго до смерті він завершив хрестоматію «Книга жизни», рукопис якої вдалося вивезти з уже радянської України та надрукувати в американському видавництві «Алатас». Особливістю видання було те, що до кожної психологічної категорії автор підібрав ілюстрації з художньої літератури.

Помер І. О. Сікорський на 77-му році життя 1 лютого 1919 р. Похований на Байковому кладовищі в Києві. На жаль, після встановлення радянської влади ім’я всесвітньо відомого вченого замовчувалося, його книги жодного разу не перевидавалися.

Перші кроки до реабілітації імені дослідника були зроблені в 1984 р. О. Губком і С. Білоконем, які домоглися публікації статті про І. О. Сікорського в Українській Радянській Енциклопедії. Перші ґрунтовні розвідки, присвячені життю, творчій спадщині (В. Менжулин «Другой Сикорский») та ролі вченого у сумнозвісній справі Бейліса (О. Губко «Іван Олексійович Сікорський як учений і експерт у справі Бейліса»), змогли побачити світ лише на початку третього тисячоліття – більш ніж через 80 років після смерті талановитого дослідника.

Праці І. О. Сікорського:

Воспитаніе в возрасте перваго детства / И. А. Сикорскій. – 3-е изд., доп. – СПб. : Изд. А. Е. Рябченко, 1884. – 203, [3] с.

Воспитанія детей младшаго возраста / И. А. Сикорскій. – Петроградъ : [б. и.], [б. г.]. – 336 с.

Всеобщая психологія съ физіогномикой въ иллюстрированномъ изложении / И. А. Сикорскій. – 2-е изд., доп. – К. : Тип. С. В. Кульженко, 1912. – 770 с.

Душа ребенка : съ краткимъ описаніемъ души животныхъ и души взрослаго человека / И. А. Сикорскій. – 3-е изд., доп. – К. : Тип. С. В. Кульженко, 1911. – 192 с.

Душа ребенка : съ краткимъ очеркомъ дальнейшей психической эволюціи / И. А. Сикорскій ; «Родителькій кружокъ» при Педагогич. музее В.-уч. зав. въ СПБ. –СПб. : [б. и.], 1901. – 104 с., [2] л. ил. – (Энциклопедія семейнаго воспитанія и обученія ; вып. ХХХ–ХХХІІ).

Начатки психологии / И. А. Сикорскій. – 2-е изд., доп. – К. : Тип. С. В. Кульженко, 1909. – 138 с.

Объ умственномъ и нравственномъ развитіи въ связи съ здравоохраненіемъ въ средней школе / И. А. Сикорскій. – СПб. : Тип. С.-Петербург. тюрьмы, 1913. – 41, [1] с.

Объ умственномъ и нравственномъ развитіи и воспитаніи детей / И. А. Сикорскій ; «Родителькій кружокъ» при Педагогич. музее В.-уч. зав. въ СПБ. – СПб. : [б. и.], 1902. – 84 с. – (Энциклопедія семейнаго воспитанія и обученія ; вып. 44-46).

Психологическая борьба съ самоубійствомъ въ юные годы / И. А. Сикорскій. – К. : Лито-тип. Т-ва И. Н. Кушнеревъ и Кº, 1913. – 44 с.

Психологическія основы воспитания и обучения / И. А. Сикорскій. – 3-е изд., доп. – К. : Лито-тип. Т-ва И. Н. Кушнеревъ и Кº, 1909. – 112 с.

Ходъ умственнаго и нравственнаго развития въ первые годы жизни / И. А. Сикорскій. – К. : Лито-тип. Т-ва И. Н. Кушнеревъ и Кº, 1901. – 64 с.

Література про І. О. Сікорського та його спадщину:

Білоконь, С. І. Сікорський Іван Олексійович : [вітчизн. психіатр, психолог, педагог] / С. І. Білоконь, О. Т. Губко // Українська Радянська Енциклопедія / редкол.: М. П. Бажан [та ін.]. – 2-ге вид. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1983. – Т. 10. – С. 186.

Губко, О. Іван Олексійович Сікорський як учений і експерт у справі Бейліса / Олексій Губко. – К. : Світогляд, 2009. – 115 с.

Заболотний, О. Педагогічна спадщина Івана Сікорського та її значення для розвитку освіти рідного краю / Олександр Заболотний // Світло. – 2002. – № 3. – С. 110–111.

Заболотний, О. В. Українська етнопедагогіка в контексті філософсько-світоглядних поглядів Г. Сковороди та І. Сікорського / О. В. Заболотний // Українознавство – наука самопізнання українського народу : матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. «Стан, проблеми, перспективи розвитку українознавства», 18–20 жовтня 2001 р. – К. : НДІУ, 2001.– С. 52–53.

Корнєв, С. І. Дослідження проблеми навчання й виховання осіб з порушенням інтелектуального розвитку в працях І. О. Сікорського / Корнєв С. І. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : [зб. наук. пр.]. Сер. 19. Корекційна педагогіка та психологія / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К. : [б. в.], 2008. – . Вип. 9. – С. 47–51.

Корнєв, С. І. Проблеми корекційної педагогіки у творчій спадщині І. О. Сікорського : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.03 / Корнєв Сергій Іванович ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. –К., 2009. – 16 с. – Бібліогр.: с. 13.

Макаренкова, Е. М. Комплексное изучение ребенка в наследии И. А. Сикорского / Е. М. Макаренкова, А. А. Романов // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та молодих науковців, 15–16 трав. 2008 р., м. Рівне / Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, Рос. держ. гуманіт. ун-т, Білорус. держ. пед. ун-т ім. М. Танка, Бєльський держ. ун-т ім. А. Руссо. – Рівне : [б. в.], 2008. – С. 94–95.

Менжулин, В. И. Другой Сикорский : неудоб. страницы истории психиатрии / В. И. Менжулин. – К. : Сфера, 2004. – 490 с. : ил.

Никольская, А. А. И. А. Сикорский: гармония развития и воспитания / А. А. Никольская // Педагогика. – 1994. – № 3. – С. 76–80.

Прудченко, І. І. Життєвий шлях та педагогічні погляди І. О. Сікорського / І. І. Прудченко // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – К., 2003. – Вип. 19. – С. 65–68.

Слободянюк, Т. Б.  Гуманістична спрямованість психолого-педагогічної діяльності І. О. Сікорського / Слободянюк Т. Б. // Вісник : наук. видання / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 33–34.

Улюкаєва, І. Г. Іван Олексійович Сікорський (1842—1919) / І. Г. Улюкаєва // Історія суспільного дошкільного виховання в Україні : навч. посібник / І. Г. Улюкаєва. – Бердянськ : [б. в.], 2007. – С. 34–40.

Філімонова, Т. В. Сікорський Іван Олексійович / Т. В. Філімонова // Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Т. 1. – С. 525–530.

Підготувала

Л. О. Дубова,

науковий співробітник ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Список скорочень

АН – Академія наук

АПН – Академія педагогічних наук

ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури

ВНЗ – вищий навчальний заклад

ВПУВ – Взаємна поміч українського вчительства

ВУАН – Всеукраїнська академія наук

ВУС – Всеукраїнська учительська спілка

ВУЦВК – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет

ВУШ – Вільна українська школа

ВФУ – Всесвітній форум українців

ГСО – Генеральний секретаріат освіти

ЗНТШ – Записки Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка

КНУКіМ – Київський національний університет культури і мистецтв

МОНМС України – Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

НАН – Національна академія наук

НАПН – Національна академія педагогічних наук

НДІ – науково-дослідний інститут

НРУ – Народний Рух України

НТШ – Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ПТУ – професійно-технічне училище

РАО – Російська академія освіти

РНК – Рада Народних Комісарів

РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична республіка

СМ – Спілка митців

СП – Спілка письменників

УАН – Українська академія наук

УІЖ – український історичний журнал

УМО – Університет менеджменту освіти

УНДІП – Український науково-дослідний інститут педагогіки

УНР – Українська Народна Республіка

УПА – Українська повстанська армія

УРЕ – Українська радянська енциклопедія

УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка

УСРР – Українська Соціалістична Радянська Республіка

УЦР – Українська Центральна Рада

ФЗУ – фабрично-заводське учнівство

ЦІППО – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Іменний покажчик

У квадратних дужках зазначено дати народження ювілярів НАПН України (розділ 3).

Абель Нільс – 5.08.1802

Адамс Джон – 2.07.1857

Александров О. Д. – 4.08.1912

Алєксєєнко Т. Ф. – [5.04.1957]

Алчевська Х. О. – 16.03.1882

Амерлінг Карел С. – 18.09.1807

Ананьєв Б. Г. – 14.08.1907

Андрієвський М. О. – 1842

Аніщенко Н. В. – [10.02.1957]

Араґон Луї – 3.10.1897

Арсеньєв В. К. – 10.09.1872

Артемов В. О. – 5.05.1897

Архімед – бл. 287–212 до н.е.

Бабанський Ю. К. – 7.01.1927

Багалій Д. І. – 7.11.1857

Бальмонт К. Д. – 16.06.1867

Бандура О. М. – 6.11.1917

Бантиш-Каменський М. М. –27.12.1737

Барвінський О. Г. – 8.06.1847

Баришполець О. Т. – [13.09.1937]

Басов М. Я. – 3.11.1892

Батлер Ніколас – 2.04.1862

Батюшков К. М. – 29.05.1787

Бахрушин С. В. – 8.10.1882

Бачинський А. Ф. – 14.11.1732

Бейль П’єр – 18.11.1647

Бекетов М. М. – 13.01.1827

Беккерель Антуан – 15.12.1852

Белль Генріх – 21.12.1917

Бер К.М. – 28.02.1792

Бернуллі Йоганн І – 27.07.1667

Бертран Жозеф – 14.03.1822

Бехтерєв В. М. – 1.02.1857

Бичко В. В. – 17.06.1912

Бійчук Г. Л. – [4.08.1962]

Біне Альфред – 8.07.1857

Близниченко Л. А. – 13.07.1912

Бодянський Ф. М. – 1812

Бойль Роберт – 25.01.1627

Бойчук М. Л. – 30.10.1882

Болховітінов Є. О. – 29.12.1767

Бомарше П’єр – 24.01.1732

Бондар С. П. – [29.07.1937]

Боскіс Р. М. – 29.03.1902

Брегг Вільям-Генрі – 2.06.1862

Бройль Луї де – 15.08.1892

Бугай Ю. М. – 27.12.1947

Будак В. Д. – [14.09.1947]

Буданов В.П. – 10.06.1872

Булах І. Є. – [02.02.1952]

Бунаков М. Ф. – 8.12.1837

Буринська Н. М. – [9.12.1927]

Бурлачук Л. Ф. – [1.1.1947]

Вавілов М. І. – 25.11.1887

Вайт Патрік – 28.05.1912

Варзацька Л. О. – [18.03.1937]

Вебер Генріх – 5.03.1842

Величковський Паїсій – 21.12.1722

Венелін Ю. І. – 3.04.1802

Вентцель К. М. – 6.12.1857

Вересаєв В. В. – 16.01.1867

Вессель М. Х. – 22.01.1837

Вівес Хуан – 6.03.1492

Вітренко Ю. М. – [21.09.1947]

Вовковінський М. І. – [10.01.1957]

Войтко В. І. – 26.07.1927

Волошин М. О. – 28.05.1877

Воробієнко П. П. – [29.08.1942]

Всесвятський Б. В. – 17.06.1887

Вулф Вірджинія – 25.01.1882

Вундт Вільгельм – 16.08.1832

Гайне Генріх – 13.12.1797

Гальвані Луїджі – 9.09.1737

Гальперін П. Я. – 2.10.1902

Ганкевич К. М. – 2.09.1842

Гарін-Михайловський М. Г. – 20.02.1852

Гарніш Христіан В. – 28.08.1787

Гауптман Ґерхарт – 15.11.1862

Гауф Вільгельм – 29.11.1802

Гейне Генріх див. Гайне Генріх

Гейніке Самуель – 10.04.1727

Гермайзе О. Ю. – 5.08.1892

Герц Густав – 22.07.1887

Герцен О. І. – 6.04.1812

Гессе Герман – 2.07.1877

Гільберт Давід – 23.01.1862

Глібов Л. І. – 5.03.1827

Гнатенко П. І. – [3.09.1937]

Голобородько Є. П. – [14.03.1937]

Головко А. В. – 3.12.1897

Голубенко О. Л. – [18.02.1942]

Гольденберг О. І. – 1837

Гончаров І. О. – 18.06.1812

Гончаров М. К. – 19.12.1902

Горобець Ю. І. – [1.6.1947]

Гребінка Є. П. – 2.02.1812

Григоренко Грицько – берез. 1867

Григорович Д. В. – 31.03.1822

Гриценко М. С. – 7.11.1907

Грунський М. К. – 10.10.1872

Гулак М. І. – 25.05.1822

Гумбольдт Вільгельм – 22.06.1767

Гунчак Т. Г. – 13.03.1932

Гуцало Є. П. – 14.01.1937

Гюґо Віктор – 26.02.1802

Ґальтон Френсіс – 16.02.1822

Ґаусс Карл Ф. – 30.04.1777

Ґельфанд М. Б. – 12.05.1907

Ґолсуорсі Джон – 14.08.1867

Ґрот М. Я. – 30.04.1852

Ґульдін Пауль – 12.06.1577

Давидов О. С. – 26.12.1912

Дашкевич М. П. – 16.08.1852

Де Костер Шарль – 20.08.1827

Де Лепе (Делепе) Ш. М. – див. Епе

Демолен Едмон – 1852

Дем’янчук В. К. – 13.01.1897

Джемс Вільям – 11.01.1842

Джойс Джеймс – 2.02.1882

Діккенс Чарлз – 7.02.1812

Дімаров А. А. – 17.05.1922

Дмитриченко М. Ф. – [19.12.1952]

Добош С. В. – 8.12.1912

Доманицький В. М. – 19.03.1877

Дорошенко Д. І. – 8.04.1882

Дорошенко П. Д. – 1627

Ду Фу – 712

Дюма Александр (батько) – 24.07.1802

Едісон Томас – 11.02.1847

Ейфель Олександр Г. – 15.12.1832

Епе Шарль Мішель – 25.11.1712

Еріксон Ерік – 15.06.1902

Євдокимов В. І. – [20.07.1942]

Жадан І. В. – [5.06.1957]

Жалдак М. І. – [15.08.1937]

Житецький П. Г. – 4.01.1837

Завадовський І. І. – 16.01.1887

Завадська Т. В. – [13.12.1952]

Загірняк М. В. – [25.09.1947]

Заклинський Р. Г. – 8.04.1852

Закусило О. К. – [12.09.1947]

Захаренко О. А. – 2.02.1937

Звєрєва І. Д. – [30.05.1952]

Зеленецький К. П. – 1812

Зільберштейн А. І. – 24.09.1897

Зливков В. Л. – [23.04.1952]

Зубалій М. Д. – [17.05.1942]

Зубіашвілі І. К. – [11.10.1952]

Іваниця Г. М. – 30.01.1892

Іванова Т. В. – [12.03.1962]

Ільченко В. Р. – [18.07.1937]

Ільченко О. Г. – [25.03.1962]

Каверін В. О. – 19.04.1902

Карамушка В. І. – [27.01.1957]

Кармалюк У. Я. – 10.03.1787

Карп'юк М. Д. – [15.04.1942]

Катаєв В. П. – 28.01.1897

Келер Вольфґанґ – 21.01.1887

Керролл Льюїс – 27.01.1832

Кизенко В. І. – [14.06.1947]

Кисельов А. П. – 12.12.1852

Ківшар Т. І. – 30.10.1947

Кміт Юрій – 24.04.1872

Коваль Н. С. – [1.1.1937]

Ковчин Н. А. – [3.07.1957]

Колас Якуб – 3.11.1882

Колесса О. М. – 24.04.1867

Комаров Б. М. – 18.01.1882

Коменський Ян Амос – 28.03.1592

Кондратенко Л. О. – [3.10.1952]

Кондратюк Ю. В. – 21.06.1897

Кондуфор Ю. Ю. – 30.01.1922

Кониський Георгій – 1.12.1717

Коноваленко О. С. – 16.04.1952

Конопніцька Марія – 23.05.1842

Копнін П. В. – 27.01.1922

Корецька А. І. – [26.06.1952]

Корсак К. В. – [23.04.1942]

Косач-Кривинюк О. П. 26.05.1877

Костер де Шарль див.

Де Костер Шарль

Костомаров М. І. – 16.05.1817

Костюк Г. О. – 25.10.1902

Котляревський О. О. – 1837

Кравець В. П. – [6.04.1947]

Кравчук М. П. – 27.09.1892

Крамськой І. М. – 8.06.1837

Кремень В. Г. – [25.06.1947]

Крянге Йон – 13.03.1837

Кузеля З. Ф. – 23.06.1882

Кузін М. П. – 11.05.1907

Кузнецов Ю. Б. – [16.04.1947]

Куліш М. Г. – 18.12.1892

Кульчицька О. Л. – 15.09.1877

Курбас Лесь – 25.02.1887

Курило В. С. – [2.02.1957]

Кюльпе Освальд – 3.08.1862

Лавренко О В. – [10.06.1947]

Лавриченко Н. М. – [13.10.1957]

Лавровський П. О. – 25.03.1827

Лай Вільгельм Август – 30.07.1862

Лактіонова Г. М. – [7.07.1952]

Ланжевен Поль – 23.01.1872

Лапаєнко С. В. – [29.05.1962]

Ларічев П. О. – 16.02.1892

Латишева К. Я. – 14.03.1897

Лебедєв С. О. – 2.11.1902

Левицький В. Й. – 31.12.1872

Левовицький Тадеуш – [2.07.1942]

Лежандр Андрієн – 18.09.1752

Леонардо да Вінчі – 15.04.1452

Леонтович М. Д. – 13.12.1877

Лепкий Б. С. – 9.11.1872

Лесгафт П. Ф. – 3.10.1837

Лесевич В. В. – 15.01.1837

Липинський В. К. – 17.04.1882

Лисенко М. В. – 22.03.1842

Литвинова Н. І. – [26.04.1947]

Лівицька-Холодна Н. А. – 15.06.1902

Ліфшиць І. М. – 13.01.1917

Лобачевський М. І. – 1.12.1792

Лозова В. І. – [2.03.1937]

Локк Джон – 29.08.1632

Лопе де Вега – 25.11.1562

Лопухівська А. В. – [16.11.1957]

Лубенець Н. Д. – 1877

Лурія О. Р. – 16.07.1902

Лушин П. В. – [21.01.1957]

Ляпунов О. М. – 6.06.1857

Лятуринська О. М. – 1.02.1902

Мадзігон В. М. – [3.10.1937]

Макарушка О. – 9.08.1867

Маківчук Ф. Ю. – 9.09.1912

Маковей О. С. – 23.08.1867

Максименко Ф. П. – 4.02.1897

Маланюк Є. Ф. – 2.02.1897

Малеча Н. М. – 8.11.1887

Малицька К. І. – 30.05.1872

Малишко А. С. – 15.11.1912

Маркович О. В. – 8.02.1822

Маршак С. Я. – 3.11.1887

Маслов В. І. – [19.09.1937]

Медведєв Ф. П. – 28.05.1912

Медушевський А. П. – 22.09.1902

Меженко Ю. О. – 18.06.1892

Мейман Ернст – 29.08.1862

Меланхтон Філіп – 16.02.1497

Мельник П. В. – [18.06.1957]

Менчиць В. А. – 1837

Метерлінк Моріс – 29.08.1862

Микитенко І. К. – 6.09.1897

Миропольський С. І. – 1842

Митропольський Ю. О. – 3.01.1917

Мілн Ален А. – 18.01.1882

Мова В. С. – 13.01.1842

Могила П. С. – 10.01.1597

Могильницький І. – 1777

Модзалевський В. Л. – 9.04.1882

Модзалевський Л. М. – 26.02.1837

Моляко В. О. – [24.07.1937]

Мольєр Жан Батіст – 15.01.1622

Мосендз Л. М. – 2.10.1897

Москаленко В. В. – [24.06.1932]

Мотрич К. В. – 30.11.1947

Муратов І. Л. – 28.07.1912

Назаревський О. А. – 12.12.1887

Наніїв П. І. – 2.02.1922

Науменко В. П. – 19.07.1852

Нечипоренко І. І. – 8.10.1842

Новицький Я. П. – 14.10.1847

Овчаров А. О. – [11.05.1952]

О’Генрі – 11.09.1862

Огієнко І. І. – 14.01.1882

Ольденбург Ф. Ф. – 1862

Ольжич О. О. – 8.07.1907

Онишкевич Г. Д. – 1847

Орлик Пилип – 21.10.1672

Осєєва В. О. – 28.04.1902

Падалка О. С. – [18.04.1952]

Панкратова Г. М. – 16.02.1897

Панькевич І. А. – 6.10.1887

Паустовський К. Г. – 31.05.1892

Пащенко В. О. – [14.08.1947]

Пелех П. М. – 12.03.1887

Пенькова О. В. – [7.01.1947]

Перельман Я. І. – 17.12.1882

Пестерова Л. В. – [1.11.1957]

Петрунько О. В. – [30.10.1957]

Пилипчук В. В. – [14.04.1947]

Пимоненко М. К. – 9.03.1862

Підтиченко М. М. – 6.06.1912

Пінчук Є. А. – [7.11.1952]

Піроженко Т. О. [4.02.1957]

Побірченко Н. С. – [16.03.1947]

Познанська М. А. – 15.07.1917

Покутнєва С. О. – [1.05.1947]

Половинкін О. О. – 12.11.1887

Половцов В. В. – 29.06.1862

Помагайба В. І. – 14.01.1892

Пономарьова К. І. – [29.03.1962]

Прищепа О. Ю. – [20.10.1952]

Прісняков В. Ф. – [18.06.1937]

Прокл Діадох – 412

Пустовіт Г. П. – [12.04.1957]

Пустовіт Н. А. – [19.08.1957]

Пуцов В. І. – [22.06.1942]

Распе Рудольф Е. – 1737

Рассел Бертран – 18.05.1872

Редько В.Г. – [9.10.1947]

Резнік Я.Б. – 23.04.1892

Рейн Вільгельм – 10.08.1847

Рибалка В.В. – [1.1.1947]

Робен Поль – 1837

Рогова П.І. – [2.11.1947]

Родда Майкл – [6.12.1937]

Рожанський Д.А. – 1.09.1882

Російчук Т.А. – [27.02.1962]

Рубакін М.О. – 13.07.1862

Рубан В.Г. – 25.03.1742

Рудавський Ю. К. – 10.04.1947

Рудницький С. Л. – 3.12.1877

Рудоміно-Дусятська О. В. – [7.08.1952]

Рудь М. Д. – 9.05.1912

Русов О. О. – 19.02.1847

Руссо Жан-Жак – 28.06.1712

Савченко О. Я. – [5.05.1942]

Свіфт Джонатан – 30.11.1667

Святослав Ярославович – 1027

Сеген Едуард – 20.01.1812

Семенко М. В. – 31.12.1892

Семковський С. Ю. – 15.03.1882

Сервантес Міґель де – 9.10.1547

Синцов Д. М. – 21.11.1867

Синявський О. Н. – 5.10.1887

Сікорський І. О. – 7.06.1842

Сірополко С. О. – 15.08.1872

Склодовська-Кюрі Марія – 7.11.1867

Сковорода Г. С. – 3.12.1722

Скок В. І. – 4.06.1932

Скоробогатько Н. М. – [2.07.1947]

Скрипник М. О. – 25.01.1872

Слабченко М. Є. – 9.07.1882

Слинько І. І. – 19.06.1912

Сліпий Йосиф – 17.02.1892

Смеречинський С. С. – 9.09.1892

Смирнов В. І. – 10.06.1887

Смотрицький М. Г. – 1572

Смульсон М. Л. – [19.04.1947]

Снісаренко О. С. – [27.04.1952]

Собко В. М. – 18.05.1912

Содді Фредерік – 2.09.1877

Соколюк О. М. – [27.03.1962]

Соллогуб В. Б. – 20.08.1912

Соловйов І. М. – 2.06.1902

Сологуб А. І. – [12.07.1947]

Спасовський В. – 28.12.1877

Спіноза Бенедикт – 24.11.1632

Срезневський І. І. – 13.06.1812

Стейнбек Джон – 27.02.1902

Стельмах М. П. – 24.05.1912

Степанів-Дашкевич О. – 7.12.1892

Стефанович О. – 17.07.1847

Стеценко К. Г. – 24.05.1882

Сухомлинський В. О. – 28.09.1918

Сушенцев О. Є. – [15.11.1952]

Тартаковський Б. С. – 9.07.1912

Татенко В. О. – [9.1.1947]

Татенко Н. О. – [3.10.1957]

Тен Борис – 9.12.1897

Термен Льюїс – 15.01.1877

Тесленко А. Ю. – 2.03.1882

Тименко Л. В. – [23.08.1952]

Тихий Олекса – 27.01.1927

Тітченер Едуард – 11.01.1867

Ткач Д. В. – 24.09.1912

Трач Р. С. – [9.04.1927]

Третяк О. В. – [3.1.1942]

Троцко Г. В. – [15.08.1947]

Трубачова С. Е. – [31.05.1962]

Уайт Патрік – див. Вайт Патрік

Удод О. А. – [10.05.1957]

Фальковський І. Я. – 11.06.1762

Федін К. О. – 24.02.1892

Федоренко Л. П. – 25.11.1912

Федоров Г. В. – [24.01.1947]

Фіхте Йоган – 19.05.1762

Флоренський П. О. – 22.01.1882

Фолкнер Вільям – 25.09.1897

Фребель Фрідріх – 21.04.1782

Фур’є Франсуа – 7.04.1772

Холодний М. Г. – 22.06.1882

Хорунжий Ю. М. – 5.08.1937

Хоткевич Г. М. – 31.12.1877

Цвєтаєва М. І. – 8.10.1892

Цегельський Р. М. – 13.07.1882

Ціолковський К. Е. – 17.09.1857

Чавдаров С. Х. – 9.08.1892

Чайковський М. А. – 2.01.1887

Чаусов А. О. – [11.06.1947]

Челпанов Г. І. – 28.04.1862

Чендей І. М. – 20.05.1922

Чепа М.-Л. А. – [9.10.1947]

Черников С. М. – 11.05.1912

Чорновіл В. М. – 24.12.1937

Чуковський К. І. – 31.03.1882

Шаталов В. Ф. – 1.05.1927

Шацька В. М. – 26.05.1882

Шевченко П. А. – 12.05.1887

Шевченко Т. Г. – 9.03.1814

Шерстюк Г. П. – 26.11.1882

Шишкін І. І. – 25.01.1832

Шкіль М. І. – [13.12.1932]

Шлегель Фрідріх – 10.03.1772

Шпрангер Едуард – 27.04.1882

Штокало Й. З. – 16.11.1897

Штрюмпель Людвиг – 23.06.1812

Шут М. І. – [3.01.1942]

Ющенко О. Я. – 2.08.1917

Яблочков П. М. – 14.09.1847

Яворівський В. О. – 11.10.1942

Яновський К. П. – 18.03.1822

Яновський Ю. І. – 27.08.1902

Ясінчук Л. П. – 1882

Список використаної літератури

  1. Академія педагогічних наук України, 1992–2008 : інформ. довід. / [відп. за вип. Мадзігон В. М. та ін.]. – К. : Пед. думка, 2008. – 284 с.

  2. Алексюк, А. М. Педагогіка вищої освіти України : історія, теорія : підруч. для студ., аспірантів та мол. викладачів вузів / А. М. Алексюк ; Міжнар. фонд «Відродження». − К. : Либідь, 1998. − 560 с.

  3. Антология педагогической мысли Украинской ССР / АПН СССР ; редкол.: М. В. Фоменко, Ю. Ю. Кондуфор, Н. Д. Ярмаченко. – М. : Педагогика, 1988. – 640 с.

  4. Березівська, Л. Д. Освітньо-виховна діяльність Київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.) / Л. Д. Березівська. – К. : Молодь, 1999. – 191 с.

  5. Березівська, Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ ст. : монографія / Л. Д. Березівська ; наук. ред. О. В. Сухомлинська ; Ін-т педагогіки АПН України. – К. : Богданова А. М., 2008. – 405 с.

  6. Білавич, Г. Товариство «Рідна школа» (1881–1939 рр.) / Галина Білавич, Борис Савчук. – Івано-Франківськ : Лілея–НВ, 1999. – 207 с.

  7. Більчук, М. Українські та зарубіжні письменники: розповіді про життя і творчість : [посіб. для вчителів почат. класів] / Маргарита Більчук. – Т. : Підручники і посібники, 2008. – 240 с.

  8. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. – М. : Совет. энцикл., 1970–1978. – Т. 1–30.

  9. Бородін, О. І. Біографічний словник діячів у галузі математики / О. І. Бородін, А. С. Бугай ; відп. ред. Й. І. Гіхман. – К. : Рад. школа, 1973. – 551 с.

  10. Великие люди – библиотекари: от А до Я / сост. Е. И. Полтавская ; под ред. Ю. Н. Столярова. – К. : Шкіл. б-ка, 2005. – 160 с.

  11. Видатні педагоги України та світу [Електронний ресурс] : ресурс містить біографії, бібліографію публікацій, повнотекстові бази статей видатних педагогів, відомості про товариства, асоціації та заклади, які носять ім’я педагогів, фотогалереї тощо / автор ідеї та наук. ред. П. І. Рогова. – Електрон. дані. – К., [2008– ]. – Режим доступу: . – Заголовок з екрана. – Зміст: Сухомлинський В. О. ; Астряб О. М. ; Ващенко Г. Г. ; Дурдуківський В. Ф. ; Каразін В. Н. ; Корчак Я. ; Макаренко А. С. ; Онищук В. О. ; Ушинський К. Д. ; Ярмаченко М. Д. ; Соколянський І. П. та ін.

  12. Видатні психологи : біогр. довід. / [упоряд. Т. Шаповал]. – К. : Шкіл. світ, 2005 (вид. Л. Галіцина). – 119 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

  13. Гончаренко, С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 374 с.

  14. Гуменюк, М. П. Українські бібліографи ХІХ– початку ХХ століття : нариси про життя та діяльність / М. П. Гуменюк. – Х. : РВВ Книжк. палати УРСР, 1969. – 182 с.

  15. Даниленко, В. М. Освіта України в роки національно-демократичної революції (1917–1920): з хроніки подій / В. М. Даниленко, О. М. Завальнюк, Ю. В. Телячий. – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2005. – 263 с.

  16. Декалендар : перелік визнач. дат в історії України / Львів. держ. ун-т фіз. культури ; авт. проект, [упорядкув.] Олени Падовської. – Л. : Сполом, 2006. – 165 с.

  17. Енциклопедія історії України / НАН України, Ін-т історії України. – К. : Наук. думка, 2003–2009. – Т. 1–6

  18. Загальна середня освіта : зб. нормат.-правових документів : у 2 ч. / упоряд.: Д. І. Дейкун, А. М. Свириденко, В. В. Ногін ; за ред. В. П. Романенка. − К. : ЗАТ «Нічлава», 2003. − Ч. 1−2.

  19. Закони та розпорядження в справі народної освіти / упоряд. М. Глейзер. – Х. : Рад. школа, 1931. – 308 с.

  20. Зарубіжні письменники : енциклопед. довід. : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. – Т. : Богдан, 2005–2006. – Т. 1–2.

  21. Історія освітянських бібліотек України : наук. зб. / АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; редкол.: П. І. Рогова (голова), К. Т. Селівестрова (заст. голови) [та ін.]. – К. : Вирій, 2006. – 403 с.

  22. Календар знаменних і пам’ятних дат, 2007 / [авт.-уклад.: О. В. Булгак, Т. М. Заморіна, К. В. Камінська та ін. ; Нац. парламент. б-ка України]. – К. : Книжк. палата України. – Виходить щоквартально.

  23. Качкан, В. А. Українське народознавство в іменах : у 2 ч. : навч. посіб. / В. А. Качкан ; за ред. А. З. Москаленка. − К. : Либідь, 1994. − Ч. 1−2.

  24. Королевич, Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття : навч. посіб. для ін-тів культури України / Н. Ф. Королевич. – К. : Книжк. палата України, 1998. – 327 с.

  25. Лауреати Нобелівської премії, 1901–2001 : енциклопед. довід. / уклад.: С. О. Довгий, В. М. Литвин, В. Б. Солоіденко. – К. : Київ. видавн. центр, 2001. – 763 с.

  26. Международные дни и недели, отмечаемые ООН и другими организациями // Відкритий урок. – 2003. – № 3/4. – С. 72.

  27. Народжені Україною : меморіал. Альманах : у 2 т. / [голова організац. ком. Л. Кравчук ; голова редакц. ради І. Курас ; редакц. рада: В. Кремень та ін. ; голов. ред. О. Онопрієнко]. – К. : Євроімідж, 2002. – Т. 1–2. – (Золоті імена України).

  28. Народное образование в СССР : общеобразоват. школа : сборник док., 1917–1973 гг. / [сост.: А. А. Абакумов, Н. П. Кузин, Ф. И. Пузырев, Л. Ф. Литвинов]. – М. : Педагогика, 1974. – 559 с.

  29. Основні документи про школу : [збірник-довідник] / упоряд. Березняк Є. О. – К. : Рад. школа, 1973. – 360 с.

  30. Педагогическая энциклопедия : в 4 т. / гл. ред. И. А. Каиров, Ф. Н. Петров. – М. : Совет. энцикл., 1965–1968. – Т. 1–4.

  31. Педагогический энциклопедический словарь / редкол.: Б. М. Бим-Бад (гл. ред.) [и др.]. – М. : БРЭ, 2003. – 528 с. : ил.

  32. Педагогічний словник / АПН України, Ін т педагогіки ; за ред. М. Ярмаченка. – К. : Пед. думка, 2001. – 516 с.

  33. Рогова, П. І. Педагогічні бібліотеки України (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ ст.) : [монографія] / П. І. Рогова ; АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. – К. : Четверта хвиля, 2009. – 271 с.

  34. Российская педагогическая энциклопедия : в 2 т. / редкол.: В. В. Давыдов (гл. ред.) [и др.]. – М. : БРЭ, 1993–1999. – Т. 1–2.

  35. В. А. Сухомлинский : биобиблиография / сост.: А. И. Сухомлинская, О. В. Сухомлинская. – К. : Рад. школа, 1987. – 255 с.

  36. Україна наукова = Science in Ukraine : довідк.-імідж. вид. Т. 2 : Національна академія педагогічних наук України / [авт.-упоряд. Болгов В. В.]. – К. : Укр. акад. геральдики, товар. знаку та логотипу, 2010. − 159 с. : фотогр., іл.

  37. Українська література у портретах і довідках: давня література – література ХІХ ст. : довідник / [Київ. нац. ун т ім. Т. Шевченка, Ін т українознавства, Ін т л ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України]. – К. : Либідь, 2000. – 358 с.

  38. Українська літературна енциклопедія / Ін т л ри ім. Т. Г. Шевченка ; відп. ред. І. О. Дзеверін. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1988–1995. – Т. 1–3.

  39. Українська мова : енциклопедія : А–Я / редкол.: Русанівський В. М., Тарасенко О. О., Зяблюк М. П. [та ін.]. – Вид. 3-тє, зі змінами і доп. – К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2007. – 853 с.

  40. Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1–2.

  41. Український народний календар, 2012 : [відривний] / ред.-упоряд. В. Павловська. – К. : Преса України, 2011.

  42. Український педагогічний календар : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ін-т ; за заг. ред. В. П. Коцура. – К., 2002. – 254 с.

  43. Український Радянський Енциклопедичний Словник : у 3 т. / редкол.: Ф. С. Бабичев, А. Ф. Денисов, А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1986–1987. – Т. 1–3.

  44. Українські бібліографи : біогр. відомості. Проф. діяльн. Бібліографія. Вип. 1 / М-во культури і туризму України, Держ. закл. «Нац. парлам. б-ка України» ; [авт.-уклад.: Р. С. Жданова та ін. ; наук. ред.: В. О. Кононенко, Н. Я. Зайченко]. – К. : ДЗ «Нац. парлам. б-ка України»», 2008.– 231 с.

  45. Філософський енциклопедичний словник / Ін т філософії ім. Г. С. Сковороди. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.

  46. Храмов, Ю. А. История физики : [монография] / Ю. А. Храмов ; НАН Украины, Ин-т гуманитар. исслед. [и др.]. − К. : Феникс, 2006. − 1175 с. − Из содерж.: [Биографический словарь. − С. 346−971].

  47. Шуліка, В. М. Видатні хіміки : матеріали до уроків, 8–9 кл. / В. М. Шуліка. – Х. : Основа, 2004. – 128 с. – (Бібліотека журналу «Хімія» ; вип. 4).

У 2012 р. виповнюється 10 років від виходу друком Календаря.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національна академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2011 рік

    Документ
    Головною метою діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) є інформаційне забезпечення розвитку національної педагогічної науки, освіти і практики,
  2. Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського

    Документ
    У біобібліографічному покажчику із серії „Академіки АПН України” представлено науковий доробок Василя Григоровича Кременя, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України та АПН
  3. Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського

    Документ
    Головною метою діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) є інформаційне забезпечення розвитку національної педагогічної науки, освіти і практики,
  4. Льність спеціальних бібліотек україни важлива складова розвитку сучасного бібліотекознавства матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару Київ, 2009 р

    Документ
    Науково-дослідна діяльність спеціальних бібліотек України – важлива складова розвитку сучасного бібліотекознавства [Електронний ресурс] : матеріали всеукраїнського наук.
  5. Управління освіти міської ради науково-методичний центр (1)

    Документ
    Якщо ви бажаєте, щоб педагогічна праця давала вчителям радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалося на нудну, одноманітну повинність, виведіть кожного вчителя на щасливу стежину дослідника.

Другие похожие документы..