Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Всі надзвичайні ситуації можна розділити на природні - метеорологічні, топологічні, теллурічні і тектонічні, епідемії і техногенні - авіаційні катаст...полностью>>
'Документ'
Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу н...полностью>>
'Документ'
К фармакологическим эффектам ЛВ относятся, например, повышение частоты сердечных сокращений, снижение артериального давления (АД), повышение порога бо...полностью>>
'Конкурс'
Оргкомитет приглашает школьников общеобразовательных учреждений Российской Федерации, а также учащихся учреждений начального и среднего профессиональ...полностью>>

­Одеський національний університет імені І.І

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

­ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

Філологічний факультет

Кафедра української мови

СЛОВНИК

УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРІВ ОДЕЩИНИ

Близько 5000 слів

За редакцією О.І.Бондаря

Одеса

Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова

2010

ББК 81.2УКР.я2

УДК811.161.2’282.2(373.22)

У словнику подано специфічну апелятивну діалектну лексику, вживану в українських населених пунктах, розташованих у межах Одеської області. До реєстру ввійшли також слова, які мають не тільки семантичні та словотвірні, а й виразні фонетичні, акцентуаційні та морфологічні відмінності у порівнянні з літературною мовою. Для передачі звуків у ілюстраціях використано спрощену фонетичну транскрипцію. При реєстровому слові подано найнеобхіднішу граматичну інформацію, стилістичні, почасти етимологічні позначки, тлумачення семантики, ілюстративний матеріал — речення діалектного мовлення, назви населених пунктів, де засвідчено дану лексему, в деяких випадках ідіоматику. Для полегшення користування словником розроблено розгалужену систему перехресних посилань. До словника додано список умовних скорочень, список населених пунктів Одеської області, у яких було зібрано матеріал, а також карту Одеської області з позначеними населеними пунктами, що входять до списку.

Слова у словнику розташовані за абеткою. Реєстрові слова виділено жирними великими літерами. Ілюстрації виділено курсивом.

Словник розрахований як на професійних мовознавців-діалектологів, так і на викладачів вищих навчальних закладів, вчителів шкіл та студентів-філологів. Може придатися також історикам, етнографам, фольклористам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться живим народним українським словом.

Головний редактор

професор, доктор філологічних наук О.І.Бондар

Заступник головного редактора

доцент, кандидат філологічних наук Л.І.Хаценко

Редактори-лексикографи:

чл.-кор. НАН України, проф., д.ф.н. Ю.О.Карпенко; проф., д.ф.н. Т.Ю. Ковалевська; доц., к.ф.н. С.А.Красножон; доц., к.ф.н. М.Л.Микитин; доц., к.ф.н. А.Л.Порожнюк; доц., к.ф.н. Л.А.Семененко; доц., к.ф.н. М.М.Фащенко; доц., к.ф.н. Н.М.Хрустик; ст. викл., к.ф.н. А.П.Романченко; ст. викл. О.В.Антонюк; ст. викл. З.І.Волосевич; ст. викл. С.П.Павелко; ст. викл. С.Г.Яковець; викл. Г.В.Сеник

Попередню підготовку словника здійснювала к. ф. н. О.П.Шонц

Форматування словника здійснював О.І.Бондар

У попередньому комп’ютерному наборі брав участь С.Маркевич

Рецензенти: доктор філологічних наук, професор В.О.Колесник

доктор філологічних наук, професор М.І.Зубов

Р

© Одеський національний університет

імені І.І.Мечникова, 2011

екомендовано до друку Вченою радою філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І.Мечникова

П ротокол №4 від 18 лютого 2010 року

ПЕРЕДМОВА

Діалектну лексику українських говорів Одещини вивчали ряд учених. Мабуть, найбільше зробив А.А.Москаленко, що видрукував на цю тему кілька статей, а 1958 року — невеличкий “Словник діалектизмів українських говорів Одеської області”. Ще раніше, 1952 року, його учень, нині відомий український діалектолог Й.О.Дзендзелівський захистив кандидатську дисертацію “Українські говірки Нижнього Подністров'я”, де розглянуто чимало лексичного матеріалу. За матеріалами своїх досліджень Й.О.Дзендзелівський видав “Словник специфічної лексики говірок Нижнього Подністров’я (1958, 19 с.). Кандидатські дисертації й відповідні публікації щодо українських говорів Одещини, з більшим чи меншим залученням лексичних матеріалів, написали також Т.Г.Шевченко та П.Ю.Гриценко. Останній узагальнив своє вивчення лексики південно-західних говорів Одещини в монографії “Моделювання системи діалектної лексики” (К., 1984, 227 с.). Лексику регіону вивчали й інші дослідники.

Усе це створило потрібні передумови для укладання великого словника українських говорів Одещини. “Словник українських говорів Одещини” передбачає максимально повний опис специфічної, діалектної лексики, вживаної в українських селах, розташованих у межах Одеської області. Це означає, що головною засадою є добір слів, взагалі відсутніх в українській літературній мові. Водночас слід зазначити, що укладачі враховують також слова, які мають не тільки семантичні та словотвірні, а й фонетичні і морфологічні відмінності у порівнянні з літературною мовою.

Отже, мета проекту — здійснити якомога повніший лексикографічний опис діалектних слів, наявних в українських говорах Одещини з максимально докладною характеристикою кожного слова.

Хвиля українського заселення сучасної Одещини розпочалася ще в кінці ХVІІІ ст. Перед цим тут локалізувалися ногайські і татарські угруповання, переважно кочові. Але ще раніше, до утворення так званого Дикого поля, ці землі увіходили до складу Київської Русі (Галицько-Волинського князівства), а ще раніше — до антського об’єднання. Тобто є певні підстави вважати, що в місцевих говорах є не тільки те, що привезли переселенці в ХVІІІ-ХІХ ст., а якісь стародавні, збережені з давньоруських та антських часів елементи. В усякому разі в місцевій топонімії О.С.Мельничук встановив наявність у басейні Нижнього Дністра спільносхіднослов’янських гідронімів, а одеські ономасти цю гідронімію значно розширили. Щось подібне не могло не зберегтися і в апелятивній лексиці.

Поза тим, у говорах Одещини, як то засвідчили дослідники, названі вище, є дуже багато цікавих, лінгвістично істотних лексичних проявів: а) міждіалектної взаємодії,
б) міжмовної взаємодії, в) мовотворення, що виявляється в побудові нових слів, народжених говіркою і відсутніх у літературній мові.

Максимально новий опис того, що є в лексичному складі говорів, дозволить виявити організацію локальної лексичної системи, сприятиме глибшому пізнанню лексичних багатств української діалектної мови.

Опубліковано, за даними Т.Кульчинської, вже 195 діалектних словників української мови. Але вони всі разом не охоплюють і 10% усіх лексичних багатств українських говорів, а говори поволі зникають... І треба зафіксувати, зберегти якомога більше. Наразі настав час готувати не маленькі словнички на кілька сотень слів, а великі фундаментальні роботи, яких в Україні вкрай мало. Для Півдня ж України таких взагалі не існує. Тому підготовка до видання “Словника говорів Одещини” дасть чимало для науки та практики, передусім, шкільної, навчальної.

«Словник українських говорів Одещини» набуває також значення джерельного підґрунтя. Як відомо, на Одещині проходить межа між двома наріччями: південно-західним і південно-східним, конкретніше, між південноподільськими говірками південно-західного наріччя і західностеповими говірками південно-східного наріччя.

Південноподільські говірки в Одеській області представлені такими районами: Кодимський, Балтський, Савранський, більша частина Любашівського, північна і центральна частина Котовського і північна частина Ананьївського районів, а також невеликий сектор на північному заході Красноокнянського району.

За останні десятиріччя розмивання і нівеляція говорів української мови помітно посилилася. Це пов’язано з кількома причинами. По-перше, ми перейшли до нової, інформаційної доби, коли кількість інформації зростає лавиноподібно. Засоби масової інформації, а тепер також Інтернет дають справді необмежені можливості для комунікативного впливу як на окрему людину, так і на масову і навіть на національну свідомість. Вона змінюється, трансформується. Цей інформаційний потік впливає і на діалектне мовлення. Причому в різних регіонах України ситуація різна. Так, на Західній Україні говори зазнають впливу української літературної мови, у Центральній Україні теж значний вплив української літературної мови, одначе наявний і помітний вплив російської мови. На Сході ж та Півдні України домінує вплив російської мови: українські говори все більше перетворюються на суржик — українсько-російську мішанину, яка має схильність до поступового заступання російської мовою.

По-друге, посилилася інтенсивність як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій людей. Особливо це стосується останньої: внаслідок безробіття або злиденної зарплатні люди змушені шукати роботу за кордоном. За різними підрахунками за межами України зараз працює до 7 млн. українських громадян, і чимало їх є носіями українського діалектного мовлення. Міграції перестають бути сезонними і перетворюються на постійні, що зумовило різкий відтік мовців із сільської місцевості. У зв’язку з цим різко зменшилася кількість сільського населення — основного носія і оберега народних говорів.

По-третє, зменшення кількості носіїв діалектного мовлення, особливо критичне для Східної та Південної України, що спричиняє подекуди навіть появу «мертвих сіл», зумовлене також різким спадом народжуваності в Україні за останні кілька десятиріч. Так, наприклад, дані у словнику, зібрані з села Обжили Балтського району вже, власне, перейшли до розряду історичних, оскільки самого села практично не існує (залишилося кілька мешканців).

Усе це змушує нас поквапитися з укладанням словників говорів. Стає очевидна їх величезна вартість, насамперед для науки.

Словник розрахований не тільки на спеціалістів з діалектології, а й на широке коло філологів, вчителів української мови та літератури, студентів філологічних факультетів університетів, істориків, етнографів, краєзнавців і всіх, хто цікавиться живим українським словом.

О.І.Бондар

професор, доктор філологічних наук

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЛОВНИК І БУДОВА
СЛОВНИКОВИХ СТАТЕЙ

До словника увійшли діалектні слова — загальні назви, зібрані на терені Одеської області. Це слова, які відрізняються від літературних на власне лексичному (ПÓФТА, ШПИНДИЛИК, ЯСІК), лексико-семантичному (БАЛÁДА, ЗАМАХÓРИТИ, КАМКÁ, ПАЛЯНИЦЯ), словотвірному (ДІДÉРА, ЛИЖУХ), морфологічному (БУКШІ, ЛЯДО, ПОЛУДРАБКИ), фонетичному (ГАХТÓБУС, ИСТИК, ЩИКАТУРКА) рівнях, а також наголошенням (ЇЗДÓВИЙ, ПРИ́СКРИНОК) або комбінацією вказаних відмінностей (ГАЛЯНДРА, ГЛЯДИНА, КЛЬÓВАТИ).

Обмежено представлена в словнику діалектна фразеологія.

Матеріалом для словника послужили записи, зроблені у 132 населених пунктах Одеської області протягом 50 – 90-х рр. ХХ ст., а також протягом останнього десятиріччя.

Словникова стаття побудована за такою схемою: реєстрове слово, стисла найнеобхідніша граматична інформація, стилістичні, почасти етимологічні позначки, тлумачення семантики, приклади-речення діалектного мовлення (за наявності ілюстративного матеріалу), назви населених пунктів, де записано дану лексему / перша назва села — джерело цього прикладу, в деяких випадках ідіоматика, а також перехресні посилання.

Для передачі звуків у ілюстраціях використано спрощену фонетичну транскрипцію. При цьому укладачі дотримувалися таких правил:

звуки [и], [ие] передано літерою и;

звуки [еи], [е] передано літерою е;

звуки [уо], [у] передано літерою у;

звуки [оу] [о] передано літерою о;

звук [ў] передано через літеру в;

звуки [ĭ], [j] передано через літеру й.

У реєстрових словах проставлено наголоси. Позначки наголошування відсутні лише у тих випадках, де виникали сумніви.

Фонетичні варіанти лексем подано за окремими реєстровими словами з оформленням посилань.

У деяких випадках подано етимологічні позначки, наприклад: рум.слово, запозичене з румунської мови; (від рум.) — слово, утворене від румунського за допомогою українських словотворчих ресурсів.

Жирним шрифтом у тлумаченнях семантики виділено слова, які є в реєстрі, поруч за загальними правилами подано особливості відмінювання (якщо випадки безсумнівні) і граматичні позначки, напр.:

ВÁЛАХ, -а ч. Кастрований лошáк або баран.

ВІТРЯК, -а ч. Широка дошка, прикріплена до рейок (лат) на причілку, що захищає очеретяний дах від вітру (с. Миколаївка, Овідіопольський р-н).

Якщо до реєстрового слова подано кілька тлумачень семантики з посиланням тільки на один населений пункт, значить назва села стосується обох семем, напр.:

ВИРЛО, -а с. 1. Дерев’яний важіль, за допомогою якого підіймають верхній камінь млина; 2. Товсте дишло в приводі кінської молотарки (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

Якщо у словниковій статті є другий приклад-ілюстрація, то він стосується лише першого села, вказаного далі в дужках, напр.:

ВИТУШКА, -и ж. Пристрій для змотування ниток у клубки. С витушки мотовил’ники мотайут на клупки (с. Лізинка, Іванівський р-н); Мотайут’ на мотивило / ск’іл’ки нада // пйат’ пасом чи дес’іт’ // потом з того мітка кладут’ на ч’ітир’і качки на витушки (с. Лимани, Татарбунарський р-н; с. Дивізія, Саратський р-н)

Другий приклад, якщо він є, стосується лише першого села.

Якщо слово має різні граматичні форми, їх подано як окремі реєстрові слова з оформленням посилання, напр.:

ВІЯ, -я с. Дишло воза, в який запрягають волів. У мене війа поламалос’а / шо мен’і тепер робити? (с. Обжили, Балтський р-н) див. також ВІЯ, -ї ж.

Багатозначні слова подано за загальним правилом: у одній статті під цифровими номерами.

Омоніми подано в окремих словникових статтях з правим горішнім індексом біля реєстрового слова, напр.:

ГОРÁК1-2 , ПАРÓК1-2

Синонімічні відношення між словами оформлені посиланнями на перше слово, подане у словнику див., при цьому друге третє і т.д. слова-синоніми не тлумачаться за відсутності семантичної різниці між ними, напр.:

КÓЙКА, -и ж. див. КÓЇЦЬ

До слова-синоніма, поданого за абеткою першим у словнику (за винятком, якщо слово-синонім має помітно більшу вживаність), оформлено посилання див. також на решту слів-синонімів. Якщо синоніми мають різницю у значенні, оформлено посилання пор., напр.:

ДÉКО 1. Лист з бляхи, на якому печуть пиріжки; 2. Сковорода (с.Троїцьке, Любашівський р-н; с.Домниця, Котовський р-н) див. також ЖÁРНИЧКА, ЖАРÓВНЯ, ПАТÉЛЬНЯ, РÓНДЕЛЬ, ЧАРÁ пор. ТАВÁ.

Якщо лексема мала незначну відмінність у значенні за полісемії, притаманну окремим говіркам, то семему подано під тією самою цифрою і відділено умовним знаком *, ідіоматичні вислови подано після умовного знака , напр.:

БАБÁЙКА, -и ж. Невеличке, товсте весло, яким гребуть тільки на поверхні води (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; с.Матроска, Ізмаїльський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) Ñ сидíти на бабáйках Гребти бабáйками під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н) * Велике весло. Кóло лóтки бабáйка / берýт’ йійí тýд’і / кóли хот’áт’ скóро пливтú лóткуйу (м.Татарбунари).

У деяких випадках ідіоматику подано в окремій словниковій статті за опорним словом, тоді знак  відсутній, напр.:

РИБÁЛИТЬ, -ю, -иш: рибáлить бродя Рибалити неводом в такий спосіб, що одне крилó невода тягне за собою човен напнутими парусами за вітром, а друге тягнуть рибалки по суші за линви лямами (м.Вилкове, Кілійський р-н); рибáлить гýрою Рибалити двома розпóрними неводами серед лиману (м.Вилкове, Кілійський р-н).

Список умовних скорочень

англ. англійське

безос. безособове дієслово

болг. болгарське

бот. ботанічне

див. дивись

дит дитяче слово

док. доконаний вид

екс. експресивне

ж. жіночий рід

жарг. жаргонне

жарт. жартівливе

заст. застаріле

збірн. збірне

згруб. згрубіле

здріб. здрібніле

здріб.-пест. здрібніло-пестливе

знев. зневажливе

інш. іншомовне

ірон. іронічне

італ. італійське

іхт. іхтіологія

кул. кулінарія

лайл. лайливе

ліс. лісівництво

мн. множина

молд. молдавське

незм. незмінюване

неол. неологізм

нім. німецьке

одн. однина

орн. орнітологія

перен. переносне

пест. пестливе

польськ. польське

пор. порівняй

прийм. прийменник

присл. прислівник

рос. російське

рум. румунське

с. середній рід

спец. спеціальне

сп.р. спільного роду

тесл. теслярство

техн. технічне

тюрк. тюркське

у ролі ім. у ролі іменника

фам. фамільярне

фольк. фольклорне

ч. чоловічий рід

част. частка

Список населених пунктів, у яких було зібрано матеріал для словника

Ананьївський р-н

с.Долинське

с.Дружелюбівка

с. Жеребкове

с.Кохівка

с. Мардарівка

Балтський р-н

м.Балта

с.Гольма – І

с.Євтодія

с.Козацьке

с. Коритне

с. Лісничівка

с.Немиринці / с.Немирці

с.Немирівка / с.Немирівське

с.Обжили / Обжиле

с.Оленівка

с. Перельоти

с. Плоске

с.Саражанка / с.Саражинка

с.Ухожани

с.Чернече

Березівський р-н

с.Добра Надія

с.Завадівка

с.Петрівка

с. Ряснопіль

с. Чигирин

Білгород-Дністровський р-н
(Б-Дністровський р-н)

с.Велика Мар’янівка / Великомар’янівка

с.Монаші / с.Манаші

с.Нова Царичанка

с.Стара Царичанка

с. Старокозаче

с.Черкеси

Біляївський р-н

м.Біляївка

с.Василівка

с.Градениці

с.Іллінка / с.Ільїнка

с.Маяки

с.Нерубайське

с.Яськи

Великомихайлівський р-н

с.Переп’ятівка (кол. Цебриківський р-н)

с. Михайлівка

Іванівський р-н

с. Білка

с.Василівка

с.Лізинка

Ізмаїльський р-н

м.Ізмаїл

смт.Суворове

с.Броска

с.Кислиця / с.Кисилиця

с.Матроска

с.Першотравневе

с.Саф’яни

Кілійський р-н

м.Кілія

м. Вилкове

с.Десантне

с. Трудове

с.Шевченкове

Кодимський р-н

с.Будеї,

с.Грабове

с.Калинівка

с.Олексіївка

с.Пиріжна

с.Писарівка

с.Семенівка

с.Серби

с.Слобідка

с.Стримба

с. Шершенці

Комінтернівський р-н

смт. Комінтернівське

с.Любопіль

с.Олександрівка

с.Свердлове

Котовський р-н

с.Глубочок / Глибочок

с. Домниця

с.Коси

с.Мурована

с.Станіславівка

Красноокнянський р-н

смт.Красні Окни

с. Артирівка

с.Довжанка

с.Чорна

Любашівський р-н

смт.Любашівка

с.Бобрик Другий

с.Гвоздавка

с. Демидівка

с.Малий Бобрик

с.Покровка

с.Троїцьке

с. Ясенове

Миколаївський р-н

с.Антонюки

с.Василівка

с.Софіївка

Овідіопольський р-н

м.Овідіополь

с.Миколаївка

с.Роксоляни / с.Роксолани

Роздільнянський р-н

с.Желепове

с.Ново-Красне

с.Карпівка

с.Новосільці

с. Шевченкове

Савранський р-н

смт. Саврань

с.Байбузівка

с.Бакша

с.Гетьманівка

с.Дубиново

с.Дубки

с.Канцеба / с. Концеба

с.Капустянка

с.Неділково / с. Неділкове

с.Осички

с. Полянецьке

с. Слюсареве / с.Слюсарівка

Саратський р-н

с.Плахтіївка

с. Ройлянка / с.Райлянка / с.Райляни

с.Сергіївка

Татарбунарський р-н

м.Татарбунари

с.Білолісся

с.Дивізія

с.Жовтояри / с.Жовтий Яр

с. Кочкувате / с.Кочковате / с.Кочкова

с.Лиман

с. Нерушай

с. Тузли

Фрунзівський р-н

смт. Фрунзівка

с.Адамівка

с. Бирносово / с.Бірносове

с. Давидівка

с.Лаптєво

Ширяївський р-н

смт. Ширяєво / смт.Ширяєве

с.Жовтень

с.Мар’янівка

с.Олександрівка

с.Орджонікідзе

с. Сирітське

Усього 132 населені пункти Одеської області

Карта Одеської області

Обстежені населені пункти позначено червоним кружком

Пиріжна

Шершенці

Олексіївка

Писарівка

Стримба

Семенівка

Обжиле

Софіївка

Василівка

Василівка

Василівка

Свердлове

Василівка

Черкеси

Матроска

Броска

Першотравневе

Довжанка

Артирівка

А

АБÁЗІЯ, -ї ж. Східний вітер. Колú дýйе абáз’ійа / то водú в Дунáйі б’íл’ше (м.Вилкове, Кілійський р-н).

А-БÁЗЬ! Вигук, яким відганяють овець (с.Будеї, Кодимський р-н) див. також А-ДЄ! АРÁ! БИРЬ-БИРЬЯ! БРИ-ГÁЙДА! ГАЙДÁДЄ! ГЕРШ! ЛУЧ! ОДЛУЧ! ТИРС! ТПРС! ТПРУС! ТПРУСКИ! ТРЕШ! ТРИШ-ТРИШ! ЦКАЛЕ́!

АБÁПОЛИ мн. Горизонтально розміщені дошки в загорожі (шириною від 30 до 40 см) Почипú р’аднó на обáполи / нихáй сóхне (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ÁБЛА, -и ж. Линва від горішньої частини паруса до корми. Перем’інит’ би аблу / а то не над’іжна (м.Вилкове, Кілійський р-н).

АБЛÓНИЦІ мн. Ставні до вікон. Аблониц’і закривайуйуц’а на н’іч і запирайуц’а на принти / шоб н’іхто в хату ни зал’із. У нас аблониц’і надвірн’і (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

А-БИР! Вигук, яким відганяють овець, ягнят (с.Олександрівка, Комінтернівський р-н); А-бир / куда л’ізиш (м.Татарбунари).

ÁВА тюрк. Маленький каючок, з якого ловлять у Дністровському лимані áвочними сітками крупну рибу (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н.)

ÁВИ мн. Сіті, виготовлені з грубої нитки з вічками великого діаметру, якою ловлять з човника áва. Áви завждú двопóріжні (смт. Вилкове, Кілійський р-н); Áвами лóвл’ат’ т’íки вилúку рúбу (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Роксоляни, Овідіопольський р-н).

ÁВОЧНИЙ, -а, е Який стосується áва: áвочна сíтка див. ÁВИ, (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н, м.Вилкове, Кілійський р-н).

ÁВОЧНИК, -а ч. Рибалка, що ловить рибу з плавального засобу áва, áвочними сíтками (м.Вилкове, Кілійський р-н).

АВСТРІЯК іхт. Світлого кольору бичок з несмачним м’ясом, що водиться на дні Дністровського лиману (с.Миколаївка, с.Роксоляни, Овідіопольський р-н).

АВУША! див. А-КИШ! (с.Стримба, Кодимський р-н).

ÁВУШНИЙ, -а, -е див. ÁВОЧНИЙ.

ÁВЧИК, -а ч. див. ÁВОЧНИК (с.Миколаївка, с.Роксоляни, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ÁВЧИКИ мн. Спосіб ловити рибу áвочними сітками (м.Вилкове, Кілійський р-н).

А-ГÁЙ! Вигук, яким відганяють курей, гусей. Агáй // Кудú пішлú (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н) див. також А-ГИЛЯ! А-ГИЛЬ! ГИЛЬ-ГИЛЯ! ГИШ! пор. А-ГАЙ-ГÁЙ! А-ГИЛЬ-ГИЛЬ!

А-ГАЙ-ГÁЙ! Вигук, яким відганяють курей, курчат, коли відходять на велику віддаль, або попереджають про наближення небезпеки. А-гай-гáй / прокл’áті курчáта / захóд’ат’ далéко / шо і не розшукáйіш / а тут ше й ц’і шул’íки ц’íлий дéн’ крýт’ац’а (м.Татарбунари); Уз’ала пáлку та й а-гай-гáй на курéй (с.Лісничівка, Балтський р-н); * Вигук, яким відганяють хижих птахів (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор.
А-ГÁЙ!

А-ГИЛЯ! див. А-ГÁЙ! Агúл’а / роскричáлис’а (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ПУЛЯ!

А-ГИЛЬ! Вигук, яким відганяють гусей, качок. Агил’/ от б’íсов’і гýси / гет’ спаслú цибýл’у зелéну (м.Татарбунари) пор. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! див. також ПУЛЯ!

А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! Вигук, яким відганяють качок (с.Іллінка, Біляївський р-н) пор. А-ГИЛЬ! див. також А-КÁЧ!
А-ТАСЬ!

А-ГИШ! див. А-КИШ! (с.Роксоляни, Овідіопольський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Осички, Савранський р-н).

АГÓВ! див. ВВА! Агóв / раб’і / агóв (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Васи­лівка, Миколаївський р-н).

А-ГУШ! Вигук, яким відганяють лошат (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також А-КÓСЬ! А-КУШ! А-СЬÓК! ГУТ! ГУЧÁ! ГУЧ-ГУЧ! 2.

АДÉС, -у, ч. Одеса. Наш колхóс / пув’íс птúц’у продавáти в Адéс (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н).

А-ДЄ! див. А-БÁЗЬ! (с.Чорна, Красноокнянський р-н).

АДИ! в ролі вигука Дивись. Адú / адú пішóв Лáврик (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Адú / ск’íл’ки йому не тулкýй / а в’íн свойé знáйе А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! (м. Татарбунари).

АДИСЬ див. АДИ. Адú / мéй / адúсь / ти п’ішлá / а корзúну забýла (м.Татарбу­нари).

АДУКÁТ, -а ч. Адвокат. М’ій син рóбе адукáтом (с.Лісничівка, Балтський р-н).

АЗІЯЦЬКИЙ, а, е згруб. Злий, поганий чоловік. А в’ін / аз’ійáц’кий / т’íл’ки пáкосц’і рóбе (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

АКАРÓЗ, -у ч. бот. Виноградна хвороба, яка роз’їдає листки. Акарóз зóвсім замýчив виногрáд (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

А-КÁЧ! див. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! (с.Софіївка, Миколаївський р-н).

АКÉТ! див. А-ТПРС! Акет // Не йіж сметани! (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

А-КÉЦЬ! див. А-ТПРС!

А-КИШ! Вигук, яким відганяють курей (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Акиш / акиш // ач йакá / гр’áтку розгриблá (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Мар’янівка, Ширяївський р-н; м.Татарбунари) див. також АВУША! А-ГИШ! А-УШ!

А-КÓЗ! Вигук, яким відганяють овець і кіз. А-кóз // Шчо ти гризéш дéрево! (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

АКÓЗЬ! Вигук, яким відганяють кіз. Акóз’ / хал’éра тебé понéсла тудú (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також КÓЗА!

А-КÓСЬ! див. А-ГУШ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

А-КÓТ див. А-КОТÁ! Акóт / здох би ти ше малéн’ким (с.Василівка, Миколаївський р-н).

А-КОТÁ! див. А-ТПРС! (с.Стримба, Кодимський р-н).

А-КУРА! Вигук, яким відганяють індиків (с.Жеребкове, Ананьївський р-н).

А-КУТ! Вигук, яким відганяють телят (с.Стримба, Кодимський р-н) див. також А-КУТЬ! А-ЛУЧ! ЛУЧ-ЛУЧКИ! А-ЛУЧКИ! КУТЬ! КУТЬ-КУТЬ! ТПРУЧ!

А-КУТЬ! див. А-КУТ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

А-КУШ! Вигук, яким відганяють коней, лошат (с.Неділково, Савранський р-н).

АЛІВÁ, -и, ж. Халва. Йа ал’івý лýч’е л’ýбл’у / ч’íм канфéти (м.Татарбунари).

АЛІГÁТІКА, -и, ж. Сорт винограду, аліготе. Ал’ігáт’іка дала вилúкий врожáй (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

А-ЛУЧ! див. А-КУТ! А-лýч / а-лýч у хлів (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

А-ЛУЧÁ! див. А-ЛУЧКИ! (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

А-ЛУЧКИ! Вигук, яким відганяють, відлучають теля від корови (с.Монаші,
Б-Дністровський р-н) див. також ЛУЧА! пор. А-КУТ!

АЛЬВÉРНА, -и ж. Столовий сорт винограду (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

АЛЬВИЦІ мн. Цукерки (с.Десантне, Кілійський р-н).

АЛЯ! див. Вигук, яким нацьковують собак. Ал’á / оз’мú йогó (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н) див. також ГИДЖÁ! ГИДЖЯ-ГИДЖЯ! ГОЙДЖЯ! ГУДЖА! ГУДЖÁ! ГУДЖЯ! ГУЛЯ! ҐУДЖЯ!

АМБÁР ч. Місце в човні під дошками на кормі і на носі (чордаку). В кáжн’ій вилúк’ій лодк’і є два амбáри / чордакóвий і кормовий (м.Вилкове, Кілійський р-н) дв. також ЕМБÁР.

АМБАРЕЦЬ, -я ч. Здрібн. до АМБÁР (м.Вилкове, Кілійський р-н).

АМĖНДА рум. заст. Штраф. Ни пойíхав у байлúк / амéнда / робúв на пáску / амéнда (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н); Трéба ходúт’ на рáботу / а то ше амéнду накладýт’ (с.Велика Мар’янів­ка, Б-Дністровський р-н).

АМЕНДУВÁТЬ заст. Штрафувати (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

АНТИПКО, -а, ч. Чорт. А той антúпко куди пол’íз (с.Обжили, Балтський р-н).

АНЦЕРÁДА італ. Рибальський непромокальний плащ (с.Маяки, Біляївський
р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський
р-н) див. також ВИНЦАРÁДА, ВИНЦЕРÁДА.

АНЦИХРИСТ, -а ч. перен. Зірвиголова, шибеник. Чогó це ти / анцихристу / б’íгайеш тут (с.Лісничівка, Балтський р-н).

АНЧÁУС ч. іхт. Хамса (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також АНЧУГА, САРДĖЛЬ, СЕРДĖЛЬ.

АНЧУГА, -и ж. див. АНЧÁУС (с.Мико­лаївка, Овідіопольський р-н).

АНЮТКА, -и ж. жарт. Самогонка. Колúс’/ йак ни булó винá / то робúли ан’ýтку / самогонку с сáхаром (с.Лізин­ка, Іванівський р-н) див. також ЧИМИРÁ, ЧИМИРГÉС, ШПАГÁТІВКА, пор. БÓСА, ЗАПРИДУХ.

А-ПУЛЬ! див. А-КУРА! (с.Слюсареве, Савранський р-н).

АРÁ! див. А-БÁЗЬ! (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

АРÁВА, -и ж. прост. Орава, юрма, натовп, гурт дівчат, хлопців, дітей, рідше людей взагалі, які ходять без певної мети. За нéйу хлóпц’ів хóдит’ ц’íла арáва (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ГИРИЛИЦЯ, ГИРЛИЦЯ, ҐИРИЛИЦЯ пор. ГЛОТÁ.

АРГÍНІЯ, -ї ж. бот. Жоржина. Вс’о л’íто догл’адáла арг’íн’ійу/ то вонá цвúла (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також АРДÍНІЯ.

АРДÍНІЯ, -ї ж. див. АРГÍНІЯ Майóри / ард’íн’ійа / бáрин’а / рáн’н’а з’íрка / áвстр’ійа / чéпчик (с.Долинське, Ананьївський р-н).

АРНАВУТА, -и ж. Сорт ярої пшениці. Уже закóнчили с’іjати арнавýту (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також АРНАУТА.

АРНАУТА, -и ж. див. АРНАВУТА Зрáзу у калхóз’і садúли арнаýту / а типéр ни сáд’ат’ (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

АРТІЗÁН, -а, ч. Артезіанський колодязь. Типéр арт’ізáн йе / то дóбре / колúс’ помирáли бес водú (с.Лізинка, Іванівський р-н).

АРТЄЛЬ, -і ж. 1. Колгосп; 2. Колектив з кількох рибалок, що разом ловлять рибу (м.Вилкове, Кілійський р-н).

АРШИН Міра довжини. Набрáла дéс’ат’ аршúн матéрійі (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

АР’Я! див. А-БÁЗЬ! Арйá / кудá л’íзиш/ н’ікóли не л’íзе / кудá трéба / а кудá не трéба (м.Татарбунари; с.Олександрів­ка, Комінтернівський р-н).

АСÁ! Вигук, яким відганяють свиней (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також АЦЮ! А-ЧУ! ГУДЖУ! ГУРЮ! ГУЧУ-ГУЧУ! КУЦЬО-КУЦЬО!

АТÁВА, -и, ж. Трава, яка виросла на сінокосі вдруге (с.Василівка, Миколаївський р-н).

АТАМÁН, -а ч. заст. Керівник артєлі рибалок (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ОТАМÁН.

АТАМÁНСЬКИЙ: атамáнське крилó заст. Половина невода, де працюють кілька рибалок на чолі з атамáном; атамáнський каюк заст. Великий човен, на якому працює атамáн і більша частина рибалок; атамáнські кодóли заст. Линви, якми тягнуть невід, де знаходиться атамáн (м.Вилкове, Кілійський р-н).

АТАМАНУВÁТИ, -ýю, -ýїш заст. Керувати рибалками, риболовецькою артєллю (м.Вилкове, Кілійський р-н).

А-ТÁСЬ! див. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! Атáс’ / здóхла п ти / атас’ (с.Лізинка, Іванівський р-н); Атáс’ / атáс’ / кудú п’ішлú (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); * Вигук, яким відганяють качок. Тас’/ атáс’/ б’ісув’íр’і качкú / йак’і ненажерлив’і / хоч ск’іл’ки дай / з’ід’ат’ (м.Татарбунари; с.Адамівка, Фрунзівський р-н; м.Ананьїв; с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

А-ТÁСЬ-А-ТÁС! див. А-ГИЛЬ-ГИЛЬ! (м.Ананьїв, Ананьївський р-н).

АТІРÍНКА іхт. Дрібна риба, різновид хамси (м.Вилкове, Кілійський р-н).

А-ТПРС! Вигук, яким відганяють котів (с.Байбузівка, Савранський р-н) див. також АКÉТ! А-КÉЦЬ! А-КОТÁ! КАЦ! КОТÁ! ПРЕСЬ! ТИРС-ТИРС! ТПРУС-КÁЦ!

А-СЬÓК! див. А-ГУШ! (с.Новосільці, Роздільнянський р-н).

А-УШ! Вигук, яким відганяють курей і курчат (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н) див. також А-КИШ!

АХÁНИ мн. Риболовецька снасть, спеціальні пастки з сіток, якими ловлять червону рибу (м.Кілія, Кілійський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також НÉВІД: ставнúй нéвід пор. СТАВНИК.

А-ЦÉРА! див. А-БИР! (с.Слобідка, Кодимський р-н).

А-ЦИРА! див. А-БИР! (с.Слобідка, Кодимський р-н).

А-ЦÍБА! Вигук, яким відганяють собак

Б

БÁБА, -и ж. Збиті докупи два покоси трави. Так косять отаву, малу травку, щоб швидше можна було потім зібрати її (с.Будеї, Кодимський р-н).

БАБÁЙКА, -и ж. Невеличке, товсте весло, яким гребуть тільки на поверхні води (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; с.Матроска, Ізмаїльський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) Ñ сидíти на бабáйках Гребти бабáйками під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н) * Велике весло. Кóло лóтки бабáйка / берýт’ йійí тýд’і / кóли хот’áт’ скóро пливтú лóткуйу (м.Татарбунари).

БАБÁНА, -и ж. рум. або молд. Стара вівця, що вже не може паруватися. Тóйі нид’íл’і продáв бабáну на мн’áсо (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н); Ц’а в’івц’á уже бабáна (с.Велика

(с.Саражинка, с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Дубки, Савранський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ПІШÓ! ПУШЛÓ! ПУШЬÓ! ЦИБА! ЦÍБА! ЦУК!

АЧ-ÁЧ! Вигук, яким відганяють поросят (с.Чорна, Красноокнянський р-н) див. також КУЦЬО-КУЦЬО!

А-ЧУ! див. АСÁ! А-чý / а-чý на долúну пáстис’ (с. Дружелюбівка, Ананьївський р-н); Ачý! / ввес’ горóт пирирúла / прокл’áта (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Ачý / гачý / кудú л’íзите / пр’áмо з н’іг звáл’ат’ / не дадýт’ насúпат’ зернá у корúто (м.Татарбунари); с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Бузинове, Іванівський р-н; с.Олек­сіївка, Кодимський р-н; с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

АЦЮ! див. А-СÁ! Ац’ý / всп’íйіш найíс’а (с.Лізинка, Іванівський р-н).

Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Продáм оц’ý бабáну / бо ужé мáло з нéйі тóлку / п’ідé на зар’íз (м.Татарбу­нари).

БАБÉРА, -и ж. згруб. Баба; вживається на означення негативного ставлення до жінки (с.Лаптєво, Фрунзівський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н).

БАБÉШКА, -и ж. Жіноча кофта вільного крою, яку носили ще до революції. Тепéр бабéшок не нóс’ат’ (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н; с.Шевченкове, Кілійський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАБИ, -ів мн. Сорт груш. Смачн’í / соковúт’і бабú дивúлис’ з дéрева на Микóлу (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

БÁБИН: бáбині зýби мн. Якірці (м.Біляївка, Біляївський р-н); бáбині вóші, -их -ей, мн. Цупкі, дрібеньнькі реп’яшки. В’ід бáбиних вошéй не мóжна в’ід’ібрáтис’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

БÁБКА1, -и ж. кул. Їжа, виготовлена з відвареної локшини і яєць. Бáбку рóбл’ат’ так: одвáруйут’ лапшý / бйут’ в нéйі йáйц’а і запікá­йут’(с.Лю­бопіль, Комінтернівський р-н).

БÁБКА2, -и ж. Металевий прилад для клепання коси. Бáбка – це такá тóвста зал’із’áчка / на йакý кладýт’ косу і клипáйут’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); У косовúц’у бáбку в поле берéм (с.Концеба, Савранський р-н).

БÁБКА3, ж. бот. Степова рослина, подорожник ланцетний (лат. plantago banceolata). Бáбка мáйе шірóке лúсц’а / кладýт’ йогó до ран (с.Василівка, Миколаївський р-н); Приклáла бáбку до рáни/ полéгшало зрáзу (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАБКИ мн. іхт. 1. Бички (риба) (с.Черкеси, Б-Дністровський р-н);
2. див. БÁБКА3 (с.Черкеси,
Б-Дністровський р-н); 3. -ів Різновид грибів, маслюки. Йак прийíде д’ід з пóл’а/ бýде бáбки йíсти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БÁБЛЯТИСЯ екс. Ковирятися, перебирати, коверзувати. Шо ти тáм так дóвго бáбл’аjіс’а кóло тóго вýха (м.Татарбунари; с.Кохівка, Ананьївський р-н).

БАБНИК, -а ч. Стільчик, на якому укріплена бабка для клепання коси (с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н).

БАБÓЙ, -я ч. молд. Дерев’яний виступ у човні. Кáжна рибáл’с’ка лóтка мáйе читир’і бабóйі / два в перéдній і два в зáдній чáсті; У час лóву до бабóйів привйáзують сíті (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н). На стойáнках за бáбойі привйáзуют’ шéйму бýрки, шоб лóтку не однéсла водá (м.Вилкове, Кілійський р-н) чордакóвий бабóй Дерев’яний виступ у передній частині човна; кормовий бабóй Дерев’яний виступ у кормовій частині човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАБУВÁТИ, -ую, -уєш Бути повивальною бабкою. Знáйу / знáйу / йа бабувáла тод’í в н’óйі (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БАГÁ, -ú ж. рум. Виноградник Нáша багá цей год дáла велúкий урожáй виногрáду (м.Татарбунари; с.Матроска, Ізмаїльський р-н; с.Десантне, Кілійський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

БАГАТЮРА згруб. Дуже багатий чоловік. Такúй жáдний отóй багат’ýра / зажирáйе / нáч’е спрáвд’і у йóго недостáток (м.Татарбунари; с.Калинівка, Кодимський р-н).

БÁГИ заст. див. БАГÁ П’ішлú бáги сапáт’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н).

БАГÓР, -грá ч. техн. Прилад, яким витягують велику рибу із снасті. Багор такий з двома кручками / дл’інним держаком // Ним вилúку рúбу берýт’ с снаст’і (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Ми без багрá вз’али б’ілýгу (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАДÉГА, -и ж. Місце, в якому продають вино. Та бадéга забрáла багáто гроший (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БÁДІКА, -и ч. молд. Старший брат. Ти мéн’ша і трéба вс’ігдá слýхат’ бад’íку / бо в’ін стáрший (м.Татарбунари; с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н).

БÁДЯ, -і ч. молд. 1. Чоловік старшої сестри, старший брат. Скажи бад’і / най прийдут до нас зáвтра в гóсц’і (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Найстарший брат. Пéрвим жéниц’а бáд’а / а пóсл’а ус’і остал’н’í (м.Татарбунари; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Шер­шенці, Кодимський р-н; с.Першотрав­неве, Ізмаїльський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

БАДЯ, -і ж. Велике дерев’яне відро біля криниці з журавлем, цебро. (с.Коси, Котовський р-н). Бад’ойу диривл’ануйу і журавл’ом т’агнут воду. До журавл’а і до бад’і прикр’іплений ланцух (с.Долинське, Ананьївський р-н; с.Лізинка Іванівський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Кóло кирнúц’і з журавл’óм висúт’ бад’á / це вилúке в’ідро диривйане (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н); Уже прич’іпúли до журавл’á нову бад’ý (с.Лісничівка, Балтський р-н); Бад’óйу кóн’і напувáйут (с.Концеба, Савранський р-н).

БАЗÍН ч. Водосховище, викопана і зацементована яма, в якій зберігається дощова вода чи завозиться вода з річки, колодязя, щоб не носити воду щодня (с.Трудове, Кілійський р-н) пор. БАСÉВНЯ.

БАЗЬ-БАЗЬ-БАЗЬ! Вигук, яким підкликають овець, ягнят (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Іллінка, Біляївський р-н; с.Орджонікідзе, Ширяївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Коси, Котовський р-н).

БÁЗЯ, -і ж. дит., пест. Вівця. Дитúна просит’ / щоб йа купúла йомý бáз’у/ буде пасти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАЙБÁРЗІ присл. Байдуже, однаково, все одно (с.Ухожани, Балтський р–н).

БАЙДÁ, -и ж. Великий шматок хліба, скибка. Нашó вз’áв такý байдý хл’íба / ше рýку влáмиш (с.Обжили, Балтський р-н)

БАЙДИГА, -и ж. зневажл. збільш. до БАЙДÁ. Дáла байдúгу хл’íба / то нехáй йіс’т’ (с.Обжили, Балтський р-н).

БАЙЛИК тюрк. заст. Безоплатна примусова робота, на яку виганяли селян румунські бояри на терені Буджака. Оцé ше оцéй байлúк отбýт’ / та туд’í спокойн’íша бýду трóхи (м.Татарбунари; с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н; с.Десант­не, Кілійський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Румúни виган’áли на байлúк ж’інóк і д’івчáт (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

БАЙЛÓВКА, -и ж. Металеве дишло з 5-6 металевих ланок, скріплених між собою. Байлóвкойу зч’íплойували плуг і йармó (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

БАКАЙ Вибоїна з водою (частіше на дорозі) (с.Концеба, Савранський р-н).

БÁКИ: забивать баки мн. Збивати з пантелику. Не забивáй йумý бáки (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАКРÁЧ тюрк. Відро (с.Десантне, Кілійський р-н).

БАКШÁ, -і ж. Поле, на якому садять кавуни, дині, баштан. На нáш’ій бакш’í сáм’і луч’ч’і гарбузú і дúн’і (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

БАЛАБÁН, -а ч. бот. Багаторічна трав’яниста рослина родини ломикаменевих, яку використовують у народній медицині для змазування кровоточивих ясен, бадан. Накопáла кор’ін’:а балабáну/ буду настóйкойу протирáти йасна/ бо кровотóчат’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАЛАБÉНЯ, -і ж. 1. див. БЕЛИБÉНЬ В нас на гор’í х’ібá горóд / балабéн’а / нічóго ни ростé (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н); 2. див. БЕЛЕБÉНЬ 2.

БАЛАБÓН, -а ч. бот. Земляний горіх (с.Козацьке, Балтський р-н; с.Стані­славівка, Котовський р-н).

БАЛÁБУХИ, -ів мн. Галушки з часником. Найілас’а балáбухів, аж у рóт’і пашúт’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАЛÁБУХ, -а ч. Збита ногами глиняна маса (с.Пиріжна, Кодимський р-н) пор. БАЛÁБУШКА 2.

БАЛÁБУШКА, -и ж. кул. 1. Кукурудзяний пряничок, коржик. Такі прянички, балабушки дівчата пекли на Андрія. Кожна дівчина свою балабушку якось помічала і разом з іншими кидала собакам. Чию балабушку першою собака схопить, та дівчина першою заміж вийде (с.Євтодія, Балтський р-н); 2. Ґуля будь-якої пластичної маси. На к’інéц’ шмагáлки нал’íпл’уйут балáбушку болóта і пóт’ім далéко йогó шпур­л’áйут (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. БАЛÁБУХ, див. також БАЛÁБУШОК.

БАЛÁБУШОК, -шка ч. див. БАЛÁБУШКА Ротáми вóду носúли на балáбушки (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БАЛАГÁН, -а ч. Літнє приміщення для переробки риби та зберігання рибальського приладдя. Балагáн стрóйат’ з дéрева / помешчéн’ійе такé / де рúбу сóл’ат’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАЛАГУРА, -и ж. див. БЕСТÁРНИК Нашо тобі м’ішки / у балагуру висипиш кукурузу і привезеш (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БАЛÁДА, -и ж. 1. Біла масть коней;
2. знев. Про людину (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

БАЛÁКЕР екс. Балакуча людина, що вміє цікаво розповідати (смт.Любашівка, Любашівський р-н).

БАЛАМУТ, -а ч. іхт. Скумбрія (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Мико­лаївка, Овідіопольський р-н; с.Роксо­лани, Овідіопольський р-н).

БАЛАМУТА, -и ж. Круглі груші жовто-зеленого кольору. Уже пристúгли баламýти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАЛÁН, -а ч. 1. Білий, біловолосий хлопець. Недáром на н’óго кáжут’ балáн / вс’а головá бíла / і дáже брóви (с.Любопіль, Комінтернівський р-н (с.Любопіль, Комінтернівський р-н);
2. Загальна назва білого коня, собаки. Йакий балáн / аж у óч’і р’íже / колú дúвис’а (м.Татарбунари; с.Кохівка, Ананьївський р-н).

БАЛÁНДА, -и ж. знев. Несмачно зварена рідка страва (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. БАЛАНДÁ.

БАЛАНДÁ, -и ж. знев. Їжа, яку приготовляють з картоплі і борошна. Зварúла баландý на об’ід (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. БАЛÁНДА.

БАЛÁЯ 1. Біла масть корови Балáйа нáша / у ч’ір’ід’í / найб’іл’íшча із ус’íх балáй (м.Татарбунари); 2. перен. (про дівчину) біловолоса. Такá балáйа мойá дівчина / нáч’é смитáнойу облúта головá (м.Татарбунари).

БАЛБÉРА, -и Поплавок з кори дуба, що прикріплюють до рибальських сіток. Подай /Івáне/ балберу (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАЛГÁН, -а, ч. Сховище для зерна. Трéба сховáти зернó під балгáн / бо скóро підé дошч (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

БАЛГÁН, -а ч. Хата, змащена зверху глиною. Балгани / так’і хати покладен’і / йак хата / але глинойу зверху змаст’ано (с.Коси, Котовський р-н).

БАЛГАЙУВАТИЙ, -а, -е Ледачий. Такúй балгайувáтий / шо скр’із’ виган’áйут’ / кудú не постýпе рабóтат’ (м.Татарбу­нари).

БАЛДИКАТИ, -аю, -аїш знев. Базікати. Хвáте туб’í балдикати / бо ужé головá болит’ (м.Татарбунари).

БАЛÉНДАТИСЬ, -юся екс. Повільно йти. Чогó ти балéндайіс’а ззáду? (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ВАЛÁНДАТИСЬ.

БАЛЗÁНКА, -и ж. польськ. Бляшанка з вузькою шийкою для гасу. Йа купúла нóву балзáнку д’л’а карас’íну (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н пор. БАЛЬЗÁНКА.

БÁЛІЯ, ж. Посуд, в якому перуть білизну. Білизну перут’ в прачні / у бал’ійі ал’і корит’і (с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

БАЛИК, -а ч. кул. Солона пров’ялена „червона” риба. Балик робл’ат’ с красн’ака / красн’ак сол’ат’ і вйал’ат’ на сонц’і (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БÁЛІК ч. Коров’ячий чи кінський кізяк. Місúла глúну з бáл’іком (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н ; с.Чорна, Красноокнянський р-н).

БАЛУХÁНЬ, -я згруб. Чоловік з великими очима. Старúй балухáн’ нічóго не бáчит’ (с.Концеба, Савранський р-н).

БАЛЬЗÁНКА, -и ж. польськ. Посуд для олії. Віз’мú бал’зáнку та купú ол’íйі (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. БАЛЗÁНКА.

БАЛЮРА, -и ж. Вибоїна на дорозі. Такá бал’ýра на дорóз’і / шо не мóжна переступúт’ (м.Татарбунари).

БАЛЯСИНА, -и ж. Шматок залізної рейки, яку використовують замість кувадла, найчастіше для клепання сап. Поклади цей дрот на бал’асину і росклипай к’інец’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Сапý кладýт’ на бал’áсину і бйут’ молоткóм / вонá туд’í розклéпуйіц’а (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н); Віз’мý бал’áсину та набйу сапý / бо спадáйе із держакá (м.Татарбунари).

БАМБÁК ч. молд. 1. Бавовняні нитки. Бамбáк купл’áли на базáр’і (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н);
2. Нитки, з яких плетуть рибальські сіті (говірки Нижнього Подністров’я; с.Лиман, Татарбунарський р-н) див. також БОМБÁК.

БАМБАКÓВИЙ, -а, е Витканий з бавовняних ниток. Ткáли бамбакóв’і рушникú / скатеркú (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н); Наткáла багáто бамбакóв’іх рушник’íв / йак бýду отдавáт’ зáм’іж дочкý / бýду родúну перевйáзуват’ (м.Татарбунари).

БАМБУЛА, -и ч. знев. Неповороткий, ледачий кінь; іноді так називають і неповоротку, вайлакувату, ледачу людину. Та повертáйс’а швúч’е / нáч’е бамбýла повертáйіс’а/ затó тебé бамбýлойу й називáйут’ (м.Татарбунари; с.Лаптєво, Фрунзівський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) * перен. Про вайлувату, гладку людину. Уже на бамбýлу похóжий (с.Концеба, Савранський р-н).

БАМБУРИТИ, -ю, -иш екс. Бити кого-небудь. Бамбýрив свуйý жíнку (с.Концеба, Савранський р-н).

БАНЯК, -а ч. 1. Казан, в якому варять їжу. Кажут’ бан’ак виликий / а бан’ачок мален’кий / кот’ол бол’шой (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Велика глиняна посуда з широким отвором, у якій тримають воду Бан’áк розбúвс’а і водá вúл’алас’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАНЯЧÓК, -чка ч. здрібн. до БАНЯК.

БАНДÍКАТИ, -аю, -аєш фам. Балакати, говорити (с.Долинське, Ананьївський р-н).

БАНДÓС, -а ч. нім. Колун, яким колють дрова. Трéба вúготовит’ нóвий бандóс/ бо трéба наколóт’ дрóв / хóлод наступáйе (м.Татарбунари; с.Яськи, Біляївський р-н).

БÁНИТИ, -ю, -иш 1. Перемивати рибу чи сітку у воді після рибальства (м.Вил­кове, Кілійський р-н); 2. Тріпотіти (про парус) на вітрі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БÁНКА, -и ж. Дошка між бортами човна, на якій сидять гребці (с.Миколаївка, м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

БАНКРАТ техн. Домкрат. Стéл’а опустúлас’а / трéба п’ітú / найтú банкрáт та прип’ідн’áт’ (м.Татарбу­нари) див. також БАНЬКРÁТ.

БÁНЬКА, -и ж. Череп’яна посудина з вузьким горлом, з вушком, яку використовують переважно для води. Йа рáн’ше вс’ігдá держáла ол’íйу у бáн’ках з рýчками (м.Татарбунари; с.Пиріжна, Кодимський р-н).

БАНЬКРÁТ ч. див. БАНКРАТ (с.Лап­тєво, Фрунзівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БАНЬКАТИЙ: Баньката груша – сорт груш, що мають форму баньки, на смак дуже солодкі, а на вид жовті. Бан’кáт’і грýш’і дóбр’і (с.Обжили, Балтський
р-н).

БАНТИНА, -и ж. Дерев’яна рейка, що з’єднує крокви. Бантúна котóра звйáзуйе крóкви (с.Коси, Котовський р-н).

БÁПЧИТИСЯ, -уся, -чисся Морщитися (про частини тіла, що довго перебували у воді), м’якнути. Почáли бáпчитис’а рýки / бо дýже довго стирáла (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАРÁ-БАРÁ! див. Вигук, яким підкликають овець (с.Жеребкове, Ананьївський р-н) див. також БЗЮ-БЗЮ! БРИЦА-БРИЦА! БРИЦÁ-БРИЦÁ! БРИЦЬ-БРИЦЬ-БРИЦЬ! БРІ-БРІ! БРЦА-БРЦА-БРЦА! КУТЮ-КУТЮ! НАБИР-НАБИР! ПШЕЛ-ПШЕЛ!

БАРАБÁН, -а ч. 1. техн. Дерев’яний циліндр з віссю для намотування линви або ланцюга. Йак набирáйеш водú / то треба притрúмувати барабáн рукóйу / шоб не дýже розкрýчуваус’а (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; м.Татарбунари) пор. БАРÁН; 2. Яма льоху. На двóр’і звод барабáна засипáйец’а глúнойу (с.Білка, Іванівський р-н).

БАРАМБÓЛЯ, -і ж. бот. Їстівні плоди, що ростуть в землі; подібні до картоплі, але набагато більші за розміром; топінамбур. Барамбóл’і копáйімо в зимл’í а потóм мúйімо і йімó (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

БАРÁН, -á ч. техн. 1. Дерев’яний циліндр біля криниці, на який намотується ланцюг. У нас кирниц’а з бараном коло трахторнойі бригади (с.Олексіївка, Кодимський р-н); с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Долинське, Ананьївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н); Багáто лéкше т’агнýти вóду баранóм / н’іж канáтом (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. БАРАБÁН; 2. Коловорот, за допомогою якого вибирають ґрунт при копанні криниці. Йа чáсто рáн’ше копáв л’ýд’ам кирниц’í / зéмл’у вит’áгували при пóмоч’і баранá (м.Татарбунари); 3. Невелике колесо на човні, що виконує роль лебідки, якою підтягують невід за кодóли під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАРАНÉЦЬ, -а ч. бот. Рослина з колючками, що стелеться по землі, баранці (лат. Fribulus). Баранéц’ – такá кол’ýчка з гóстрими крéпкими голками (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також ГАРБУЗИКИ, ЯКОРЦÍ.

БАРÁНЧИКИ, -ів мн. див. БАРАНÉЦЬ Зал’íз в барáнчики тай поколóв нóги (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

БАРÁНЧИН Складова частина воза. Чотири барáнчина (с.Долинське, Ананьївський р-н).

БАРÁНЬЧИК1, -а, ч. 1. Ключка, зроблена з товстелезного дроту, біля ланцюга; за допомогою неї прикріплюють цеберко чи прив’язують тварин. Зачепú барáнчиком два рáзи ципóк / шоп в’ідрó не впустúли (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Гайка на осі гарби, яка притримує налюшник. Баранчик – така чотирохгранна гайка з закрученим фостиком; 3. Перекручений дріт кільцем, у якого стирчать кінці. Отáк перекрýчений кусóк прóволки з вýсиками / тóже називáйіц’а барáн’чиком (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БАРÁНЬЧИК2, -а ч. Рибалка, вільний від роботи, коли бригада рибалок переїжджає на інше місце ловити рибу (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАРБÉРА, -и див. БАЛБÉРА.

БАРБУЛЯНКА, -и ж. кул. (від молд. барабулэ «картопля») Спиртний напій, що виготовляють переважно з буряка, картоплі примітивним способом. Нализавс’а барбул’áнки аж у голов’í шумúт’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАРДÁ, -ú ж. тесл. Сокира з широкою борідкою для обтісування дерева. Бардá дл’а тóго / шоб тесáти дéрево (с.Долинське, Ананьївський р-н; с.Геть­манівка, Савранський р-н); Бардá сушчествувáла дл’а тесáнн’а (с.Концеба, Савранський р-н).

БАРДÁКА, -и ж. Сорт сливи, що має синій колір із червонуватим відтінком. В цéму годý бардáка ни так зародúла йак в прóшлому (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

БАРДÁШ, -а тесл. ч. Залізна теслярська сокира для знімання кори з дерева. Максúм ГуЩ порубáв бардашóм ус’ý одéжу дóма (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Купúв соб’í бардáш/ шоб кору здерáти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАРДИҐА, -и ж. Велика скибка хліба. Ти мóжеш цеjу бардúґоjу хл’іба чолов’íка вбúти (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ПАРДИҐА, ПАРТИҐА, ПАТРИК, ПАТРИКА.

БАРÉЖИК ч. болг. Вовняна хустка (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

БАРИЛО, -а с. перен. жарт. Повна, кругленька людина, черевань, пузань. Барúло с’ів пéред мéне/ йа н’ічóго не м’іг побáчити (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАРИЛЬЦЕ с. Невелика кругла бочечка. Нац’ідú-бо / ж’íнко / винá з барúл’ц’а / най гостéй почастýйу (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

БÁРКА, -и ж. Човен будь-якого розмміру (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАРМАКИ мн. тюрк. 1. Залізні вила на 6-8 ріжків, з гульками, призначені для накидання буряків, картоплі. Берú бармакú / бо т’áжко рукáми буракú накидáти (с.Обжили, Балтський р-н) див. також БАШТАРМÁК, БАШТАРМАКИ; 2. Дерев’яні вила на п’ять ріжків (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н) див. також ПАШТАРМÁКИ, ФУРКА 2, ШАРМАКИ, пор. ГÁБЛІ, ГАРМАКИ, КАРПАЛИ, КАРПОЛÓЇ, ТРОЯНИ, ШЕСТИРК.

БАСÉВНЯ, -і ж. Басейн у вигляді колодязя з водою (с.Кислиця, Ізмаїльський
р-н) пор. БАЗÍН.

БÁСКА, -и ж. 1. заст. Кофточка, пошита до стану, але внизу широка. Бáскойу називáли кóфточку / пóшиту в тáл’ійу / а внúзу ширóка (с.Яськи, Біляївський р-н; с.Березівка, Балтський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Над’івáли ширсц’ан’í бáски / це так’í кóфти с склáдочками (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н);
2. Горішня частина жіночої сукні. Йа пошúла суб’í плáт’а с бáскуйу (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); 3. Головний убір для жінок; шапочка, берет. Бáски носúли інтел’ігентн’і ж’інки (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Йак хóлодно / а вонá над’íла бáску / а вýха аш посин’íли (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); До пал’тá п’ідбирáйут’ бáску п’ід цв’éт / бáску нóс’ат’ кукóни (м.Татар­бунари).

БАСТÓН, -а ч. Палиця. Хт’ів вкусúти / а йа йіго бастóном (с.Обжили, Балтський р-н).

БАТ Батіг (с.Байбузівка, Савранський р-н).

БАТÁТИ, -áю, -áєш див. БАТУВÁТИ От одбатáв хл’íба / шчо мóжна рýку вломáти (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БАТÉЛЬНЯ ж. див. БИТÉЛЬНЯ На бател’ні бйут конопл’і / на терниц’і витирайут / а на шчотку з довгими зубами дергайут (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Немирівка, Балтський р-н); Поможú перенéсти батéл’н’у (с.Концеба, Савранський р-н).

БАТÍГ, -тогá 1. Погонич для коней; 1. Стебла кавунів, огірків, динь, які тягнуться по землі. Ввдин’а вже в батогú т’агнец’а; (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); пéтрів батíг Цикорій. (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

БАТІЖÓК, -жкá ч. 1. Частина моталки. Батіжóк на мотáл’ц’і трéба перекрутúти / бо не бýде мотáти (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н);
2. Деталь українського ткацького станка у вигляді планки, що утримує основу. Биз бат’іжкá ни прикрéпиш оснóву до навóйа (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БÁТКА, -и ж. Кольорові смужки на домотканих виробах: килимах, пілці, рядні. Йак рóбе раднó / то берé бáтку червоного і бáтку зелéного (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БАТЛАВК ч. тюрк. бот. Плавневий лопух, осока (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також БАТЛАУК.

БАТЛАУК див. БАТЛАВК З батлаýка рóбл’ат’ п’ідпýки / йак’í намóтуйут’ на спóди нéвода / колú рибáл’ат’ з’імóйу (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАТОГИ, -ів мн. бот. Вусики стебел огірків, кавунів, динь тощо, огудиння. Дивис’/ йак огиркú розпустúли свойí батогú (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ВУДЕНЯ, ВУДИНЯ.

БАТУВÁТИ, -ю, -їш Різати великими шматками. Ого побатувáв хл’іп (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).

БАХИЛИ, -ів тюрк., мн. 1. Шкіряні чоботи разом зі шкіряними штанами на підтяжках, що не пропускають воду. Бахили // це так’і чоботи із штанами / шоб рибалка міг в воду зал’істи (с.Любо­піль, Комінтернівський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Шкіряні штани (с.Роксолани, с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАХУРНЯ, -і ж. збірн. жарт. Дітвора. Настáла веснá / мáйе шо ган’áт’ бахурн’á по толоц’í / у гúлки гул’áт’ та у цýрки (м.Татарбунари).

БАЦУЛА, -и ж. жарг. Блатна назва грошей (Біляївський р-н).

БАШЛИК, -а ч. Спеціальна відлога, яку одягають рибалки під час вітру. Башлик т’оплий / із сукна / с шнурками / його од’івали на голову / солдати колис’ носили (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БАШТАРМÁК, -а ч. див. БАРМАКИ (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Жовтояри, Татарбунарський р-н; с.Сергіївка, Саратський р-н).

БАШТАРМАКИ мн. 1. див. БАРМАКИ Баштармакáми складáли солóму й полóву (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н); 2. Вила для підкидання полови. В’із’мú баштармакú і п’іткúн’ полóву (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

БДЖÍЛЬНИК, -а ч. Вулик. У нас називáйут і пáс’ійка / і бЖ’íл’ник (с.Коси, Котовський р-н) див. також ВУЛЬ, ЛИЖÁК, ПÁСІЙКА, ШТУ­БÉЙ, пор. ДÓЛБАНКИ.

БДЖОЛИЦЯ, -і ж. бот. Кропива (с.Райлянка, Саратський р-н).

БЕБÉШКА, -и ж. Жіноча кофта із зборками зверху (с.Василівка, Біляївський р-н).

БÉБОЧКИ мн. фольк. Діти. Гай бéбочки / гай спáтки (Колискова пісня) (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

БÉВКА, -и ж. кул. Рідка страва, яка готується з води і невеликої кількості засипки з кукурудзяного борошна (с.Семе­нівка, Кодимський р-н; с.Дуби­ново, Савранський р-н).

БЕҐÉРА, -и ж. Кийок, бучок, палиця (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н).

БÉЙДА, -и ч. і ж. знев. Людина, що тиняється без діла. Чогó ти / бéйдо / бéйдайешс’а / а ни рабóтайеш (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БЕЙДАТИСЯ, -юся, -єсся знев. Тинятись без діла, без роботи (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БЕЗ, -у ч. бот. Бузок. Коло хáти зацвúв без (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БÉЗНО, -а с. Дуже глибоке місце, прірва. Т’ікай от круч’і / а то полетиш в оте безно (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БÉЗДНО присл. Дуже глибоко. Так у т’і крýч’і так бéздно / шчо корóва вс’á упáла і вбúлас’ (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

БÉЗОВИЙ: безовий шаль (платок) Велика вовняна хустка з торочками, переважно квітчаста. На голові носит безовий шал’ здоровий / шчо аж фринч по зимл’і волочац’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

БÉКАНЯ, -я с. Дія за знач. БÉКАТЬ Колú йшов кирд овéц’ на водопóй / то йіх бéкан’а було чут’ здаликá (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БÉКАТЬ, -аю, -їш Про звуки, які видають вівці (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н) див. також БÉРАТИ.

БЕЛЕБÉНЬ, -éня ч. 1.Шпиль; 2. Місце без затишку і рослинності. Н’ічóго там на тóму белебéн’і не ростé і не затрúмайец’а (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також БАЛАБÉНЯ.

БЕЛИБÉНЬ ч. Незарослий, голий горбок, пустка (с.Лаптєво, Фрунзівський р-н) пор. БЕЛЕБÉНЬ 2, див. також БАЛАБÉНЯ.

БÉНЧИК, -а ч. Глечик з великим вушком угорі (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

БÉНЬКАРТ, -а ч. і ж. знев. Байстрюк. Вже мáйе однóго бéн’карта тай шчé шукáйе (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БÉРАТИ, -ю, -єш див. БÉКАТЬ Тол’ко открúв кошáру / а вівц’і йак забéрайут (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БЕРБАТИ, -аю, -їш Перебирати, вибирати краще. Ни бéрбайс’а в боршч’í / а йіж п’ідрáд / бо мн’áса ни дам (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БÉРДО, -а с. Частина ткацького станка. Прибúла бéрдом і знóв стáла на підн’íжок (с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також БÓРДО.

БЕРЕЖÁНИ мн. Жителі, які живуть по узбережжю річки (м.Біляївка, Біляївський р-н).

БЕРЕЖИК, -а болг. Шерстяна хустка. Старéн’к’і ж’інкú л’ýбл’ат’ носúт’ бережики // вонú теплéн’к’і / гарнéн’к’і / крепкéн’к’і (м.Татарбунари).

БЕРЕЖНИК, -а ч. Лісник (с.Будеї, Кодимський р-н).

БЕРÉКА, -и ж. бот. Дерево, листя якого подібне до клену. У нáшому л’іс’і берéки дýже мáло (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БЕРЕСКЛÉТ ч. бот. Бруслина. (с.Лісни­чівка, Балтський р-н) див. також ПРОСКУРИНА.

БЕРЕСТЮК, -а ч. бот. Берест. От хлопчúс’ко / вúл’із на сам’íс’ін’ку макýшку берест’ýка (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БЕРЕСТЮЧКИ, -ів мн. Молоденький лісок, в якому переважає берест. Пáсли товáр у берест’учкáх (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БЕРÍЗКА, -и, ж. Сорт винограду. У бер’íзки грóни н’íби натóптан’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

БЕСÁГИ мн. Торбина на дві сторони, сакви. Складáли покýпку в бесáги (с.Долинське, Ананьївський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також БИСÁГИ.

БЕСАРАБ’ЯН ч. Вітер, що дме з Бесарабії (с.Маяки, Біляївський р-н).

БЕСÉГА, -и ж. Велика кишеня (с.Коза­цьке, Балтський р-н).

БЕСТÁРКА, -и ж. Ящик-ноші, якими переносять зерно (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

БЕСТÁРНИК, -а ч. Віз, яким возять зерно без тари, насипом, безтарка (с.Бакша, Савранський р-н) див. також БАЛАГУРА, БИСТÁРКА, КАЛАМÁШКА.

БÉТЯГ, -у ч. Сміття, послід (с.Бакша, Савранський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Станіславівка, Котовський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БЕЦ, -а ч. див. БУЦ 2. Уз’áла тóго бéца на рýки та аж живíт заболíв (с.Обжили, Балтський р-н).

БÉЦИКИ мн. Камінчики, якими грають в кремушки. Д’іти кóло р’ічки назбирáли гладéн’ких бéцик’ів / шоп грати в крéмушки (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Станіславівка, Котовський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

БЄДКА, -и ж. Візок на двох колесах, в який запрягають одного коня. Бригад’ір запр’íг кон’á в б’éдку і пойіхав на поле (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

БЄРБЄК, -а ч. молд. Баран, не зданий паруватися. Пóмн’у / йак б’ерб’éк кóло бурдéйки побúв малóго Андрíйа (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) пор. БАБÁНА.

БЗЮ-БЗЮ! див. БАРÁ-БАРÁ! (с.Арти­рівка, Красноокнянський р-н).

БИЗРÓШКА, -и ж. Безрога тварина. Бизрóшки харашó бйýц’а гóловами (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) див. також ШУТИЙ.

БИЛИЗНЯ, -і ж. Хижа промислова прісноводна риба, що має білуватий колір (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також БИЛИЗНЯ.

БИЛИЗНЯК, -а ч. див. БИЛИЗНЯ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БИЛЬЦЕ, -я с. 1. Зубець борони, граблів Боронувáли рáн’ше л’ýди диривйáними бóронами на ч’ітíр’і бúл’ц’і (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н);
2. Примітивне знаряддя для боронування у вигляді планки, в якій закріплені зубці. Зараз зал’ізні борони / а ранче були оц’і диривл’ан’і з бил’ц’ами (с.Олексі­ївка, Кодимський р-н).

БИМЦНУТИ, -у, -еш екс. Раптово впасти. Микóла сидíв на прúпічку та йак бúмцне на зéмл’у (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

БИНДА, -и ж. 1. Стрічка. Це молода вбирайе бинди на вес’іл’л’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Заплéла в кóси гáрну бúнду (с.Обжили, Балтський р-н);
2. Вузька смужка землі, нивка. Всі поорали / лиш мойá бúнда ше не óрана (с.Обжили, Балтський р-н); Це такá вуз’кá смýга земл’í бúнда (с.Концеба, Савранський р-н); 3. Смуга поля, яку ще не розорали; 4. Вузька смуга кукурудзи, буряків, помідор, огірків, гороху серед іншої городини. На горóді посíйали бúнду фасóлі (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

БИНДÍР, -а ч. Різновид воза для перевезення дров. Дрóва ми перевóзимо бинд’ірóм (с.Коси, Котовський р-н).

БИНДЮГ, -á ч. Віз без ящика, на якому перевозять бочки з пальним, водою, довгі дошки тощо. Вóду возúти на дрáсу сáме крáшче бинд’угóм (с.Друже­любівка, Ананьївський р-н); На бинд’ýг мóжна клáсти три бóчки с карас’íном (с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Любо­піль, Комінтернівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Ма­лий Бобрик, Любашівський р-н) див. також БИНДЮХ.

БИНДЮЖНИК, -а ч. Бешкетник. Х’ібá то хлóпец’ / то ж бинд’ýжник / т’íки шкóду рóбит’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БИНДЮХ див. БИНДЮГ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

БИРЯ-БИРЯ! Вигук, яким зупиняють овець (с.Кочкувате, Татарбунарський
р-н).

БИРЬ-БИРЬЯ! див. А-БÁЗЬ! Бúр’/ бúр’йа / кудú л’íзиш / де головá не влáзе / вс’ігдá л’íзе (м.Татарбунари).

БИР-БИР! див. БАРÁ-БАРÁ!

БИРКА, -и ж. Однорічна вівця, ярка. Не бýду мáти брúнЩі / бо лишúв лиш дв’і бúрки (с.Обжили, Балтський р-н) * дит. Вівця. Адú / бúрка йакá гарнéн’ка // бúрка мéкайе (м.Татарбунари).

БИРКОЛЬÓС, -а ч. Туберкульоз; заразна хвороба людини і тварин. В’ін бол’нúй на биркол’óс уже дрýгий гот (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також БУРКУЛЬÓЗ.

БИСÁГИ ім., мн. див. БЕСÁГИ Ото набире повн’і бисаги фл’ашок з самогонкуйу і йіде на празник (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Цигáни поч’іпл’áли беисáги на плéч’і і п’ішли просúт’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Цигáнка скóро забýде / йак бисáги носúт’ на плечáх // совéц’ка влáсц’ застáвила робúт’/ отуч’íла просúт’ (м.Татарбунари).

БИСПАРДÓНИЙ, -а, -е Нетямущий, нездара (про людину). В’ін такúй биспардóний // йáк вонá з нúм жевé (м.Татарбунари).

БИСТÁРКА, -и ж. див. БЕСТÁРНИК У нас в прóшлому годý пшинúц’у на авáнс возúли прáмо в бистáрках (с.Олексі­ївка, Кодимський р-н); Привизú бистáрку глúни (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БИСТРЯ див. БРОЯКА (м.Кілія, Кілійський р-н).

БИТÉЛЬНИЦЯ, -і ж. див. БИТÉЛЬНЯ Такý ми битéл’ниц’у пок’íйник зробúв удóбну / йак прáва рукá (с.Лізинка, Іванівський р-н)

БИТÉЛЬНЯ, -і ж. техн. Верстат для тіпання льону і конопель. Сначáла конóпл’і бйут’ битéл’н’ойу / а потóм шчíткойу чéшут’ (с.Нерушай, Татарбунарський р-н) див. також БИТÉ­ЛЬНИЦЯ.

БИТКА, -и ж. Прилад для підбивання корінців очерету при покритті хати. див. ПРÁНИК Дай бúтку / бо вже трéба очерéт прит’áгувати / а йа ше не п’ідбúв (с.Обжили, Балтський р-н).

БИЦМÁТИЙ, -а, -е Дуже гладкий, широколиций і широкоплечий (хлопець, чоловік). Бицмата дитина / така товста / широколица (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БИЧ, -а ч. Батіг для волів. Йак віз’му бич / та будете знат’/ йак шкоду робит’ // дам / йак от’ім бикам дайут’ (м.Татар­бунари).

БИЧÉШНИК, -а ч. Рибалка, який ловить бички волоком (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також БИЧÍШ­НИК.

БИЧИВНИК, -á ч. Приблизно 25-метрова смужка берега, якою тягнуть за кодоли невід, де просушують рибальські снасті (с.Миколаївка, с.Роксолани, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БИЧÍШНИК, -а ч. див. БИЧÉШНИК (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БИЧКÁР ч. див. КÓБЛИК (с.Грабове, Кодимський р-н).

БИЧКУВÁТИ, -ую, -уїш 1. Бити палицею. Йа сказáв вакар’ý / шоб мéн’ше бичкувáв скотúну (м.Татарбунари) див. також БУЧКУВÁТИ; 2. Тягнути волами віз на гору. Прийдéц’а бичкувáти (с.Концеба, Савранський р-н).

БИЧÓК, -чка ч. Борт човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БИЧÓЧОК, -чка ч. Теля-самець до року. Бичóчк’ів до ш’істú м’íс’ац’ів кóрмит’ однá тил’áтниц’а / а потóм оддайé тил’áтникам (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

БІБЕРÉКА, -и ж. Комір з ягнячої смужки. Хóде / розклáла на плечах свойý б’іберéку та фáстайіц’а / шо крас’íва (м.Татарбунари).

БÍГТИ, -жу, -жиш спец. Швидко пливти на човні за вітром з напнутим парусом (м.Вилкове, Кілійський р-н); бíгти бáбочкою швидко пливти на човні за вітром з вома піднятими парусами.

БІГУН, -а ч. техн. 1. Стержень (завіси), на який навішують ворота, хвіртку, двері. Трéба спрáвит’ б’ігýн / бо не мóжна откривáт’ і закривáт’ ворóта / скрипúт’ сúл’но (м.Татарбунари) див. також БІГУНИ; техн. 2. Прилад у вигляді довгого держака з розширенням на кінці, яке оббите твердим матеріалом, для забування рибальської снасті (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БІГУНИ мн. див. БІГУН 1. Бігунú – це двéр’і бíгайут / двéр’і ж на чóму бíгайут? (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

БІГУНКА, -и ж. 1. Розлад шлунку, діарея. Йáк напáла бігýнка / то два дн’á і штанú п’іднимáв (с.Лізинка, Іванівський р-н); Гол’íйу н’із’á пúти / бо б’ігýнка нападé (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Свиня віком 6-8 місяців. Цéйі нед’íл’і бігýнку купúв (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

БÍҐУС, -у ч. кул. польськ. Назва страви, яку готують з тушкованої капусти і м’яса, біґос. Ну жáрат капýсту / потóм кидайут свин’áче мн’áсо і це називáйіц’а бíґус / хорóша закýска до гор’íлки (с.Олексіївка, Кодимський р-н); На весíл’л’а наготóвили б’íґусу (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БІДÁ, -и ж. Поламаний віз. Такóйу бідóйу стúдно і йíхати (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

БІДÁРКА див. БЄДКА.

БІДИТИ, -ую, -уєш Бідувати, мучитися. Ой / ти бýдеш б’ідúти / бо ти до н’ічóго ни придáтний (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БІЗЬЦЬÓМ присл. Бігом (с.Ухожани, Балтський р-н) див. також БІСЦЬÓМ.

БІЙ ч. Місце, залите водою, здебільшого у плавні, де нереститься риба (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БІЙÓ (інш.) Кант на жіночому чи дитячому одязі з іншої матерії (с.Градениці, Біляївський р-н; с.Лаптєво, Фрунзівський р-н).

БІЛЬБÓКА, -и ж. молд. Глибоке місце в ставку, яке вирила вода. Вúсох ставóк і лиш водá остáлас’ у біл’бóках (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. БУЛЬБÓКА, БУЛЬБÓНА.

БІЛЬГІЛÍН ч. заст. Вид тонкої вовни (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

БІЛЬГІЛÍНОВИЙ, -а, -е Зроблений з більгілíну. Молодóйі плáт’а над’івáли б’іл’г’іл’íнове (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

БІЛЬЙÓ, -я с. рос. Білизна. Рубл’ом качайут’ біл’йо (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

БІЛЮГА, -и ж. іхт. Білуга (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БІЛЮЖКА, -и ж. Здрібн. до БІЛЮГА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БІЛЮЩÁ, -áти с. Молоденька маленька білуга (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

БÍЛЬЦІ мн. Предмет сільськогосподарського реманенту (с.Долинське Ананьївський р-н).

БІСТÁРКА, -и ж. див. БЕСТАРНИК Хл’іб воз’ат б’істáркойу (с.Коси, Котовський р-н).

БІСЦЬÓМ присл. див. БІЗЬЦЬÓМ Ану б’ісц’óм тудú й назáд! (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н); Т’íл’ки йди б’ісц’óм / бо йа тебé бýду ждат’ (м.Татарбуна­ри).

БЛАДАРÍЯ інш. Мережка, що пришивається до косинок, нижніх білих спідниць (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

БЛÉЗНО, -а с. рідко Прогалина, зроблена при сівбі. Цéйі гóсен’і дóбре зас’íйали / жóдного блезнá нимá (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

БЛАК ч. Суха смола, якю смолять човни влітку (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БЛИЗНÓ, -á с. Дефект на будь-якій тканині, на виробах з неї або на склі (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н); Набрáла матéр’ійі / а вонá з близнóм (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

БЛÉЙКА, ж. Чутка, поголос, брехня (с.Маяки, с.Яськи, Біляївський р-н)

БЛÉЯТИ, -ю, -їш знев. Брехати, розводити теревені. Фáте туб’í блéйат’/ а тó ужé головá болúт’ (м.Татарбунари).

БЛИЗОÓКИЙ, -а, -е Короткозорий. Близоóк’і далéко не бáчат’ // близоóкий / йак тх’íр (м.Татарбунари) див. також БЛИЗЬКОГЛÁЗИЙ.

БЛИЗЬКОГЛÁЗИЙ, -а, -е див. БЛИЗОÓКИЙ (с.Долинське, Ананьївський р-н).

БЛИЗНЯТА мн. 1. Близнюки. Вонú похóжі / нáче близн’áта; 2. Два маленькі глиняні горщики, з’єднані між собою, для перенесення обіду в поле орачам, косарям, пастухам, сторожам. У близн’áтах носúли на пóле йíсти (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Будеї, Кодимський р-н; с.Пиріжна, Кодимський р-н).

БЛИЗНЯТКА мн. здріб.-пест. до БЛИЗНЯТА (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

БЛИЗНЯТОЧКА мн. пест. до БЛИЗНЯТА (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

БЛИКАТИ, -ю, -єш Миготіти, мерехтіти, блимати, тьмяно горіти. Н’ідé вóгник не блúкав / лиш собáки гáвкали по сел’í (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БЛИСКАВКА, -и ж. Блешня, знаряддя ловити рибу взимку у вигляді маленької металевої блискучої рибки, хвіст якої закінчується гачком (м.Овідіополь, с.Роксола­ни, с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також БЛИСКУН.

БЛИСКУН ч. див. БЛИСКАВКА (м. Ові­діополь, с.Миколаївка, с.Роксолани, Овідіопольський р-н).

БЛЮЗНИК, -а ч. Богохульник, блюзнір (с.Євтодія, Балтський р-н).

БЛЯТ ч. техн. Частина ткацького верстата, яка роз’єднує нитки основи. Бл’ат йе вíс’імка / дес’áтка / дванáц’атка / тринáц’атка / завіс’імо / йака грубинóйу нúтка оснóви (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Занесу шоб бл’ат перебрáв (с.Концеба, Савранський р-н).

БÓБИ: Давáти бóби частіше дит. Побити. Не плáч / бо дáм с’ічáс бóби / б’íл’ше не схóч’іш плáкат’ (м.Татарбу­нари).

БÓБІК, -а ч. Військова автомашина, ГАЗ-69. Оту мален’ку войéнну машúну називáйут’ бóбіком (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БÓВТОМ присл. спец. Спосіб заганяння риби до невода, що полягає у збовтуванні води (смт. Вилкове, Кілійський
р-н).

БÓДНЯ, -і ж. 1. Діжка без дна, виложена очеретом для засолки сала або м’яса. Зложúв у бóдн’у сáло шоб стекло (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 2. Велика діжка. Бóдн’а – це називáйіц’а дýже вилúка пусýда // Бóдн’а на вíдир підис’áт-ш’ісдис’áт / вонá слýже дл’а водú / винá / капýсту квáс’ат в нéйі (с.Олексіївка, Кодимський р-н);
3. Скриня для чистої білизни. Склáла білúзну в бóдн’у (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н) * Скриня, в якій молода привозила придане. Молодá привéзла пóвну бóдн’у прúданого (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БÓВДУР, -а ч. Поганий на вигляд димар. Не моглú постáвит’ пýтн’ій димáр / а постáвили йакúйс’ бóвдур (м.Татарбу­нари).

БОКÁНЧІ, -ів мн. рум. Великі, ковані на каблуках солдатські черевики. Бокáнч’і носúли румýнс’кі солдáти (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. БУКÁНЬЧІ, ВОКÁНЧІ.

БОЛЬНÁ у ролі ім. Білуга, яка щойно пометала ікру (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

БОЛЯК, -а ч. Попсовані місця в овочах. Вс’а картóшка у бол’акáх / йакá рослá на п’ір’ійц’і (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

БÓМБА, -и ж. Сорт квасолі. По картóфл’і сáд’ат фасóл’у – рабý / бомбу / жовту (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Немирівське, Балтський р-н).

БОМБÁК, -ý ч. молд. збірн. 1. Фабричні бавовняні нитки у великих пасмах, що використовують у домашньому тканні. Накупúла бомбакý / наткáйу з йіх рушник’íв / бо скóро бýду отдавáт’ дóчку (м.Татарбунари); 2. Міцна нитка, з якої виготовляють пóріж (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також БАМБÁК, БУМБÁК , СІЛІГРÁДКА.

БÓМБАТИСЯ, -юся, -єсся Гойдатися, теліпатися. Прич’іпúв в’ідрó до вóза / а вонó бóмбайец’ц’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БОМБÍЦА, -и ж. знев. Неохайна жінка. (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ГÉПА, ДРÓНДЗЯ, ЛÉЯ, НЕХЛЮЯ, ФЛЬÓНДРА, ФÓЙДА.

БÓМКИ: бóмки бити, бóмки справляти Байдики бити, нічого не робити, лінуватися, ходити без діла (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також БÓМКАТИ. Він кóждий ден’ бóмки справл’айе (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

БÓМКАТИ, -аю, аєш Байдикувати, нічого не робити див. також бóмки бити, бóмки справляти. Цíлий ден’ пробóмкав і нічóго не зробúв (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

БОНДÁРКА, -и ж. Найгрубша частина зрубаного дерева, з якого роблять клепки для діжок. Йакшчó вúберу бондáрку дóбру / то зрóбл’у тоб’í д’ішку (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БÓРДО див. БÉРДО Пóсл’і снувáлки кладýт ниткú на верстат / навивáйут ниткú на рúтки / а пóтім навивайут йіх на навíй / кладýт у начинн’а / пóтім в бóрдо. (с.Немирівське, Балтський р-н).

БОРОДÁ, -и ж. 1. див. ГРИВА Йак такий трохкутний кусочок ни скос’ат’ / то кажут’ бороду оставив (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Місце, де не зійшли сходи Бóроди у пшинúц’і зас’íйали овсóм (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

БОРОЗНИЙ Підручний кінь, запряжений з лівого боку (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

БОРÓНКА, -и ж. Борона, якою розпушують ґрунт між виноградом. Борóнкуйу боронýйут’ м’іж виногрáдом однúм кон’óм абó самí запр’агáйуц’а і т’áгнут’ (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

БОРОНУВÁЛЬНИК, -а ч. Людина, яка боронує. Пéрвими виснóйу вихóд’ат’ в пóле боронувáл’ники (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БОРТИ, -ів мн. Викопані і закриті землею довгі ями, в яких узимку зберігають картоплю чи буряки (с.Василівка, Миколаївський р-н).

БОРТЯНИК, -а ч. Пасічник. А наш борт’áник ц’íлий ден’ коло пч’íл хóди (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БÓСА, -ої жарт. у ролі ім. кул. Неміцна самогонка, горілка. А то йак жинут’ / то йе первак / друга / боса (с.Долин­ське, Ананьївський р-н); Пирвакá вúйшло мáло / самá бóса (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ЗАПРИДУХ, ЧИМИРГÉС, ЧИМИРÁ, ШПАГТІВКА.

БОТВИНЯ, -я с. бот. Бадилля картоплі (с.Василівка, Миколаївський р-н).

БОТИНОК Черевик. Поставив ботинок на ст’іл (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

БОЦ, -а ч. жарт. 1. Невдало спечений, глевкий хліб. От / напиклá бóц’ів (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н); Спиклá ни хл’іб / а боц (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н); Напеклá хл’íба / а в’ін н’ікýди / боц / та і все (м.Татарбунари). * Дуже твердий хліб (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н) див. також ПОПÍЧКА;
2. Круг виготовленого сиру. Боц сúру лижáв ше з ден’ у мúск’і / а потóм пиритирáли й укладáли в д’íшку (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БОЧИЧКИ мн. Деталь кросен для регулювання начиння. Бочичкú сам’í вир’ізáли з вирбú (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БОЧКУВÁТИ, -ýю, -ýєш Бити корів, телят, взагалі тварин по боках (с.Кохівка, Ананьївський р-н) пор. БУЧКУВÁТИ.

БОЧÓНОК, -а ч. Великий поплавок, зроблений з маленького барильця і прив’язаний до матні невода. Бочóнок покáзуйе / де у вод’í матн’á (м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

БРÁВО присл. Добре. Браво робота зробл’ана / нема шо казат’ (м.Татарбу­нари).

БРÁЛЯ, -і ж. Жінка, яка бере коноплі. Брáл’а дн’і і нóч’і у с’ізóн мáла д’éло з конóпл’ами (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н) .

БРÁНКА, -и ж. Жінка, яка приймає дітей від породіллі, пологова (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Коси, Котовський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н).

БОЦЮН, -а ч. орн. Чорногуз (с.Олександ­рівка, Комінтернівський р-н).

БРАНДУША, -и ж. див. БРИНДУША (с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Писа­рівка, Кодимський р-н).

БРАСÓК ч. див. НИЖНІЙ

БРАЦ, -у ч. Одноразова порція сіна для худоби Було колúс’: з’імóйу воз’мéш брац судáнки / кúниш вівц’áм // і знóву до пéч’і (с.Нова Царичанка, Б-Дністро­вський р-н).

БРАЦÁР молд. Срібний браслет (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н) пор. БРАЦÁРА.

БРАЦÁРА, -и ж. молд. Браслет. Понад’івáла на рýки бра цар / ходе йак цигáнка з нúми (м.Татарбунари) пор. БРАЦÁР.

БРАШНИЙ, -а, -е Неякісний. Купúла ут’ýх та не гр’íйе навéрно брашнúй (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БРÉ Вигук, що заміняє собою звертання; часто вживають як засіб інтимізації мовлення. Брé / кудú п’ішлá (м.Татарбуна­ри).

БРÉМИРЦІ мн. техн. Маленькі плоскогубці, якими виймають цвяхи, скручують дріт. Брéмирц’і нýжн’і п’ід рукáми тодí / йак трéба вúт’агнути ґвоз’д’ / або скрутúти прóволку (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Лаптєво, Фрунзівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БРЄ див. БРÉ. Шо ти / бр’е / хóч’іш (м.Татарбунари).

БРИБÉҐА, -и ж. Дурнуватий чоловік (с.Манаші, Б.-Дністровський р-н).

БРИ-ГÁЙДА! див. А-БÁЗЬ! Бри / гáйда / та швúч’е вас подóйімо / бо скóро сóнце с’áде (м.Татарбунари; с.Василівка, Біляївський р-н).

БРИЗЬ! Вигук, яким відганяють ягнят (с.Антонюки, Миколаївський р-н).

БРИНДЗЯР ч. Людина, що займається виготовленням бринзи, як правило, з овечого молока (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також БРИНЗÁР.

БРИНДУША, -і ж. бот. Пролісок з їстівним корінням або корінець-цибулька цього проліска Бриндýш’і копáли копачáми і повертáлис’ і рад’íли / шчо бриндýш назбирáли // а шчо там найíтку (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; Ізмаїльський р-н); Веснóйу вс’á горá булá б’íла в’ід бриндýш / а д’íти ходúли / рвáли і йíли (с.Лісничівка, Балтський р-н)
Ñ Йти на бриндýші жарт. Прогу­люватися. Кудú ти йдéш / кумá // на бриндýш’і / кудá (м.Татарбунари) див. також БРАНДУША.

БРИНЗÁР, -я ч. 1. див. БРИНДЗЯР Бринзар’í брúнз’у здавáли в колхóз (с.Білка, Іванівський р-н); 2. Той, хто любить бринзу. Був одúн чолов’íк. Звáли йогó М’íша. Нийáк ни м’іг найíстис’а брúнзи. Йогó прозвáли бринзар’óм / а шчас і йогó прáвнуків так дрáжн’ат’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БРИНЗÁРКА, -и ж. техн. Дерев’яний ящик, який має похилу форму з маленьким отвором на одній із сторін; використовується для віджимання бринзи. Бринзáрка бýла на гвинтáх і ті гвинтú п’іЖимáли / шчоби лýче сирóватка ст’ікáла (с.Білка, Іванівський р-н).

БРИСЬ-БРИСЬ! див. БАЗЬ-БАЗЬ-БАЗЬ! (с.Біляївка, Біляївський р-н).

БРИХУНКА, -и ж. 1. жарт. Ямка на потилиці. Йáмочку на потúлиц’і називайут’ брихýнкойу (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); В’ін / навéрно / брихлúвий / бо брихýнка вилúка (с.Вели­ка Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Йак удáрив менé у брехунку / аш у очáх стáло тéмно (с.Лісничівка, Балтський р-н); Дитúна мáму обманýла // мáма кáже / пошчýпайу с’ічáс за брихýнку і вонá м’ін’í скáже прáвду (м.Татарбу­нари); 2. Жінка або дівчина, яка часто говорить неправду. Вонá такá брихýнка / шчо ни однóму слóв’і йійí ни мóжна в’íрити (с.Михайлівка, Велико­михайлівський р-н).

БРИЦА, -и ж. дит. Вівця. Нáша брúца гет дéрево обйíла / трéба в тýрму в’ід’ігнати (с.Обжили, Балтський р-н).

БРИЦА-БРИЦА! див. БАРÁ-БАРÁ! Брúца-брúца додóму (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БРИЦÁ-БРИЦÁ! див. БАРÁ-БАРÁ! Брицá-брицá / маолен’ка (с.Обжили, Балтський р-н).

БРИЦЬ-БРИЦЬ-БРИЦЬ! див. БАРÁ-БАРÁ! (с.Орджонікідзе, Ширяївський
р-н; с.Олександрівка, Комінтернівський
р-н).

БРИЧКА див. БÁБКА3 (с.Козацьке, Балтський р-н); Брúчку прикладáйут’ до ран (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

БРИЧКÁ-БРИЧКÁ! див. БАРÁ-БАРÁ! Йа йому / вáс’ка / бричкá-бричкá / і він за мнóйу / а за ним вс’і в’íвц’і (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БРІ-БРІ! див. БАРÁ-БАРÁ! (с.Дубиново, Савранський р-н).

БРОДЯК, -á ч. Волок (с.Маяки, Біляївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БРОСКÁЙ молд. Жаба (м.Біляївка, Біляївський р-н) див. також ШПИНДИЛК пор. КÁУРЦ, КНУР, КРАКАНИ, КРУК.

БРОЯКА Швидкий потік води, швидка течія в річці (с.Черкеси, Б.-Дністров­ський р-н) див. також БИСТРЯ .

БРУНДУК ч. Линва, якою прив’язують човен за його носову частину до забитого у дно лиману пакола (с.Мико­лаївка, Овідіопольський р-н) див. також БУРУНДУК.

БРУСM! див. А-БÁЗЬ! (с.Маяки, Біляївський р-н).

БРУСÓК, -ска ч. Інструмент для точіння коси. Брусóк косáр носúв за пóясом (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БРЦА-БРЦА-БРЦА див. БАРÁ-БАРÁ! (с.Чорна, Красноокнянський р-н).

БУБА, -и ж. дит. 1. Цукерка. Ідú / ідú до д’áд’і / д’áд’а дас’ц’ бýбу (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. див. ВÁВКА. У тéбе бýба болúт / мій мален’кий. Не руш / бо бýде бýба (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н); Манéн’ка / зробúлас’а бýба / болúт’ (м.Татарбунари).

БУБÁР ч. іхт. Маленька пузата неїстівна рибка (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також БУБУРÉЦЬ.

БУБУРÉЦЬ, -я ч. див. БУБÁР (с.Василівка, Миколаївський р-н).

БУГÁЙ, -я ч. іхт. 1. Неїстівна риба виду бичкових з великою головою в порівнянні з її тілом. Бугай // це така риба / голова / йак у кнута / йійі не йід’ат’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н);
2. Великий фуганок. Бугайóм фугýйут дóски (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Бугáй вз’áв на пáру часóв (с.Конце­ба, Савранський р-н).

БУГÁЙКА, -и ж. див. ВУРДÁ 1. Шчас бугáйкуйу кóрмл’ат’ малúх гусин’áт / кач’ін’áт / курчáт / а рáн’ше й сам’í йíли (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

БУГУЛЮБИЦЬ, -ю ч. Один з видів м’яти. В мн’ати покручан’і листочки / а в бугул’упц’у р’імнен’к’і (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БУДА, -и ж. Курінь. Заперли д’іда в буду / а сам’і пішли кавуни красти (с.Олек­сіївка, Кодимський р-н; с.Жеребкове, Ананьївський р-н).

БУДÉЙЧИК, -а ч. Дерев’яний посуд, в якому б’ють масло. Забрáли будéйчик і ни думайут’ принéсти (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

БУДЗ, -у ч. рум. кул. Прокисле молоко, з якого роблять бринзу (с.Райлянка, Саратський р-н).

БУДЖÁК, -а ч. Хатня піч (м.Кілія, Кілійський р-н).

БУДЯЧÓК, -а ч. Алое (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

БУЖÓРА, -и ж. молд. бот. Піони (с.Першо­травневе, Ізмаїльський р-н).

БУЗÁРИ мн. Товариші молодого на весіллі. На свайб’і бузáри ýхкайут’ / танц’уйут’ (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

БУЗЕЛÓК, -лка ч. Півторарічне чи дворічне теля (с.Стара Царичанка,
Б.-Дністровський р-н) пор. БУЗІВОК 1.

БУЗІВКÁ, -ú ж. Корова, що доїться цілий рік. Дойіц’а в’ід буз’івка до буз’івка (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БУЗІВОК, -вка ч. 1. Річне теля (бичок). Буз’івком називайут’ бичка / йакому вже гот (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Ужé нáшому тел’óв’і год / бýз’івок хорóший (м.Татарбунари) пор. БУЗЕЛÓК; 2. Велике немовля, дитина після року, яке мати годує своїм молоком. Йакúй бýз’івок вúперс’а на рýки і сосé мáму (м.Татарбунари).

БУЗЛУК ч. Своєрідна підкова з шипами, яку прив’язують до підошви, щоб не ковзатись на льоду (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н) пор. ПІДКÓВА.

БУЗНИК ч. бот. Бузок (с.Яськи, Біляївський р-н).

БУЗУВÁТИ, -ýю, -ýєш Бити. Вчóра бузувáла свóго Гóр’іка / а в’ін ни покáйавс’а / рóбе свойé й гóд’і (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

БУЗУВÍР, -а ч. Чоловік, який мало спілкується з іншими людьми; мовчазний, сердитий (с.Василівка, Миколаївський р-н).

БУЙÓК, -йка ч. спец. Деревний обруч з напнутою на ньому сіткою (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БУК, -а ч. Товста палиця, дрючок. Так пот’агнýв бýком / шо той аж с’ів (с.Обжили, Балтський р-н) шдив. також БУЧОК 2.

БУКÁНЬЧІ мн. рум. Грубі чоловічі черевики. У магаз’íн привéзли такí харóші букáн’чі (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Купúла чолов’іков’і нов’і букáн’ч’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. БОКÁНЧІ, ВОКÁНЧІ.

БУКАР, -а ч. техн. Трьохлемішний плуг. Бýкар – такúй плуг був / йак самí хаз’айнувáли (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) пор. БУКИР.

БУКАРИТЬ, -у, -иш техн. Підрізувати плугом траву. Бýкаром колúс’ отáву букарили / м’ілéн’ко орáли / шоб травý підр’íзат’ т’íл’ки (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БУКИР див. ÉКЕР (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. БУКАР.

БУКОВКА, -и ж. Знаряддя у вигляді тонкої жердини до 5 м завдовжки з ковпачком на кінці для збовтування води і заганяння риби з очерету до сітки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БУКÓВКА, -и ж. 1. Жіночий гребінь. Мáма купúла дóчк’і л’éнту і букóвку (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Букóвкойу д’івчáта розчéсуйут гóлову і кок стáвл’ат (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

БУКША, -і ж. техн. Залізна втулка в дерев’яному колесі. Бýкша над’івáйец’а в середину деревйáнойі колóдки (с.Геть­манівка, Савранський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Лóпнула у кóлес’і бýкша / трéба зробúт’ другý / встáвит’ у кóлесо / спóртиц’а вс’а голóвка у кóлес’і (м.Татарбу­нари).
давáти бýкш’і див. БÓБИ (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також БУХША пор. БУКШІ.

БУКШІ мн. Складова частина воза. Букш’і – ш’іст’ вершк’ів гайка (с.Долинське, Ананьївський р-н) пор. БУКША.

БУЛÁВКА, -и ж. Палиця (у пастухів) великих розмірів з округлим потовщенням на кінці (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н).

БУЛГАРÍЯ, -ї ж. Домоткана тканина, яку тчуть для ковдер, ряден. Тодóска наткáла суб’í булгар’íйі аш на два од’ійáла (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

БУЛЬБА, -и ж. бот. Ріпа (с.Козацьке, Балтський р-н).

БУЛЬБÓКА, -и ж. молд. Глибоке місце в річці (с.Троїцьке, Любашівський р-н) пор. БІЛЬБÓКА.

БУЛЬБÓНА, -и ж. Баюра, калюжа; яма, вирита водою Рáн’ше л’ýди виривáли бул’бóни / шоб збирáлас’а водá / а туд’í м’ісúли чамурú абó купáлис’а качкú / гýси (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н) пор. БІЛЬБÓКА див. також БУЛЬБÓНЯ.

БУЛЬБÓНЯ, -і ж. див. БУЛЬБÓНА (с.Райлянка, Саратський р-н).

БУМБÁК, -у ч. див. БОМБÁК 1. (с.Лиман, Татарбунарський р-н); На оснóву бирýт’ і бумбáк / йак хочýт’ шос’ крас’íве ткат’ (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

БУНАР ч. Джерело, витік ріки (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

БУНÁЦА, -и ж. рум. Тиха, безвітряна погода на лимані, в морі, штиль (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також БУНÁЦІЯ, ЛІМÁНІКА.

БУНÁЦІЯ, -ї ж. рум. див. БУНÁЦА (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

БУНТÁРИТЬ інш. Настати, встановитися (про тиху безвітряну погоду) (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

БУНТ ч. Сітка без канатів довжиною 60-70 м. З таких сіток виготовляють різні рибальські снасті (с.Роксолани, Овідіопольський р-н).

БУРАВÓК ч. Частина димоходу, що знаходиться на горищі. Подивúс’ в буравок / шоп чáсом сáжа ни зан’áлас’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Зробив з лижáнки у кабúц’у вузен’кий буравóк / тай курит’ (с.Кочку­вате , Татарбунарський р-н).

БУРÁТ, -а ч. техн. Спеціальні решета у млині, що сортують борошно. В мелниц’і бурат – так’і решета / шо муку одбивайут’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БУРÁЧАНИЙ: бурáчана мукá Вищий сорт борошна. Бурачана мука найлуча / найбіл’іша (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БУРАЧКÓВИЙ, -а, е Фіолетово-червоний. Вонá дýже л’ýбе бурачкóвий цв’ет (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

БУРДÉЙ див. БУРДÍЙ 2.

БУРДÉЯ, -ї ж. молд. Землянка, яку копають для житла, дах мастять глиною. (м.Ізмаїл) див. також БУРДÉЙКА, БУРДÍЙ 1.

БУРДÉЙЧИК див. БУРДÍЙ 2.

БУРДÉЙКА, -и ж. див. БУРДÉЯ. Земн’ана хата // Бурдéйку купúв за дв’і тúс’ач’і (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н); Он бурдéйка стойіт’ на подвірйі …Вонá черепúц’у з бурдéйки поклáла на грéбін’ хáти (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Бурдéйки бýли низéн’к’і / в’íкна при зимл’í / а чабанáм в них бýло уйýтно (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н; с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н); Рáнче жúли б’íдно / тогó стрóйіли т’íлко бурдéйки (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БУРДÍЙ ч. молд. 1. див. БУРДÉЯ. Бурдій – це спец’ійал’но там де л’уди живут / два вікна і одн’і двер’і (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н); Бурдійі колис’ були / це хату покривали землейу (с.Коси, Котовський р-н) 2. Кухня, що будується в двор’í поряд з хатою (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

БУРДÓ ч. Сорт винограду. Бурдó ц’óго рóку чомýс’ прихвор’íв (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

БУРДЮГ ч. 1. Міх з овечої шкіри для зберігання молока С’орбáл’не молокó сохран’áлос’ у бурд’ýгах (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); 2. Нижня частина тулуба у вівці, кобили, кози, корови, перен. про людину. Пішлá по ýлиц’і / розпустúвши бýрд’уг / йак корóва (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н) пор. БУРДЮХ.

БУРДЮХ, -га ч. 1. Сечовий міхур свині (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); * Дитяча іграшка з вим’ятого в попелі і наповненого повітрям сечового міхура тварини. Бурд’ух робл’ат’ з мочового пузира свин’і / мнут у попіл’і / а потом надувайут’ (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н); Бурд’ýх мнут у пóпілі (с.Концеба, Савранський р-н); Зар’íзали кабанá/ а у йóго такúй бурд’ýх сúл’ний / вúдно багáто водú пúв // надýли йогó та дитúна гул’áйе / зáм’ісц’ мн’ачá (м.Татарбунари). пор. БУРДЮГ; 2. Свіжий мозоль на нозі чи руці. Зразу бурд’ýх вúскочив (с.Конце­ба, Савранський р-н).

БУРДЮЧÓК, -чка ч. Шлунок молодого козеняти або ягняти. Ріжу молоден’ке козен’а / там йе бурд’учок із н’ого робл’ат’ т’ад (с.Долинське, Ананьївський р-н).

БУРДЮШÓК, -шка ч. Молодий закритий ще колос жита, пшениці, ячменю (с.Райлянка, Саратський р-н).

БУРДЮШКУВÁТИ Викидати колос. Жúто бурд’ушкýйе – жито викидає колос (с.Райлянка, Саратський р-н).

БУРИЛО, -а с. Невелика риболовецька снасть, подібна до сака, для ловлі раків та дрібної риби. Бурилом ловл’ат’ раки (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Роксолани, с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БУРИТИ, -ю, -иш Лити раптово і багато, без міри. Набýрила пóвний казáн водú (м.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Огó набýрив / йа ш казáла налúт’ т’íко однý крýшку (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н); Набýрив водú у стакáн/ шо аж ч’íриз вéрх потеклó (м.Татарбунари).

БУРКА1ж. Теплий одяг з відлогою (м.Вилкове, Кілійський р-н) * Довгий чоловічий одяг, пошитий із тканини домашньої роботи. зробленої з вовняної пряжі (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н).

БУРКА2, -и ж. Якір (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БУРКÍВКА Шосе, вимощена каменем вулиця, бруківка (с.Нерубайське, Біляївський р-н) див. також БУРКÓВКА.

БУРКÓВКА, -и ж. див. БУРКÍВКА До села ми йíхали буркóвкойу (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н); В нас тут прохóдила буркóвка / а зáраз зробúли асфáл’т (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Нерубайське, Біляївський р-н ); По буркóвк’і харашó йíхат’ / бо нимá болóта (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Добрó, колú йе бур ковка // дошч п’ідé / стеч’é водá і немá болóта (м.Татарбунари).

БУРКÓВОЧНИЙ, -а, -е Брукований. У сарайі буркóвочний пол (с.Лізинка, Іванівський р-н).

БУРКУЛЬÓЗ, -у ч. див. БИРКОЛЬÓС Йак бол’áт л’óхки / то мóже бýти буркул’óз / чихóтка (с.Коси, Котовський р-н).

БУРМИЛО, ч. жарт. 1. Здорова, незграбна людина, яка неясно розмовляє. От шче бурмúло ц’íлий ден’ бурлúт’ / йак заводнá машúна (с.Жовтень, Ширяївський р-н) * Непривітна людина. В’ін такúй бурмúло / шо слóва н’ікóли не почýйіш (м.Татарбунари); знев. 2. Телепень От бурмúло / в’ін ничóго ни мóже сам зробúт’ (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

БУРМОС ч. Верхній жіночий одяг, довгий, переважно з овечої вовни. Йак уд’агне баба бурмос / то він аж по пйати волочиц’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. БУРНУЗ.

БУРМÓСИТИСЯ екс. Дутися, сердитися. Чогó бурмóсис’а / аж гýби надýла (м.Татарбунари) див. також БУРМÓ­СИЦЦЯ .

БУРМÓСИЦЦЯ, -сюся, -сися див. БУРМÓСИТИСЯ Не вспіла слово сказат’ / а воно вже й набурмосилос’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

БУРНУЗ ч. Верхній теплий одяг на вовні. Бурнýз шúйут із чорного або сúн’ого сукнá на вáт’і (с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. БУРМОС, див. також БУРНУС, КАЦАВÉЙКА.

БУРНУС див. БУРНУЗ (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

БУРТУВÁТИ, -ýю, -ýєш Закопувати в яму буряки чи картоплю для зберігання. С’іминнý картóшку буртýйемо / а ту шо йíсти / лишáйемо в пóгр’іб’і (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н).

БУРУН ч. 1. Велика піниста хвиля на Дністровському лимані або на Дунаї (м.Овідіополь, с.Миколаївка, с.Роксо­лани Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ЗИБ; 2. Вихор, буря (с.Долинське, Ананьївський р-н).

БУРУНДУК, -а ч. див. БРУНДУК (м.Вилкове, Кілійський р-н).

БУРУНЧУК ч. тюрк. Тоненька пофарбована пряжа (с.Гвоздавка, Любашівський р-н)

БУРЯК, -а ч. Поле, засіяне буряком. Там / в одúнац’ітому / за бур’акóм / пос’íйали квасóл’у (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БУРЯЧИЩЕ, -а с. Поле, з якого зібрано буряк. На бур’ачúшч’і морóзи застáли кýч’і ни вúвиз’аних бур’ак’íв (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

БУТИЛКА, -и ж. Сорт груші, що має форму пляшечки з довгим корінцем, середньої величини. Бутúлки смачн’í соковúт’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

БУТИЛОЧКА, -и, ж. здріб.-пест. див. БУТИЛКА (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

БУТУК, -а Великий твердий камінь. Такúй велúкий бутýк с’огóдн’а вúпав у скал’í / чýт’ не убúв однóго скал’áна (м.Татарбунари).

БУХАНÉЦЬ: буханцíв надавáти Набити. Надавáв йомý буханц’íв / хай знáйе / йак стáрших слýхати (с.Лісничівка, Балтський р-н).

БУХТÍТИ док. ЗБУХТІТИ Звурджуватися, киснути (про молоко, варення і т.ін.) У мéне ц’у з’íму обрикóсове варéн’н’а гет’ збухт’íло (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також БУХТÍТЬ.

БУХТÍТЬ див. БУХТÍТИ Ск’íл’ки той хл’íб бýде бухтíт’/ порá давнó вúробит’ і у п’іч’ посадúт’ (м.Татарбу­нари).

БУХША, -і ж. див. БУКША Там гн’іздо в стýпк’і вимололос’ і бýхша випадáйе (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

БУЦ, -а ч. жарт. 1. Товста, гладка людина (часто що нехтує простою їжею). В нас ше буцом називайут’ такого глаткого / шо все йіст’ / не перебирайе (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Хто глаткúй / то йогó називáйут’ буцом або буцкувáтим (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також БУЦÁК 1, пор. ОЦУПОК;
2. Жирний вгодований кінь. Йак орган’ізовувáвс’а колхóз / йа отдáв дóброго бýца // от дóбрий к’ін’ з йóго бýв (м.Татарбунари) див. також БЕЦ;
3. Великий жирний оселедець (смт.Вил­кове, Кілійський р-н) див. також БУЦÁК 2; 4. жарт. Глузливе прізвисько жителів північних областей України (подолян, волинян). Йавивс’а йакис’ буц с Подол’с’койі і вже бугалтиром зад’елавс’а с.Козаць­ке, Балтський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; Біляївський р-н; Овідіополь­ський р-н).

БУЦÁК, -а ч. 1. див. БУЦ 1. Отóй буцáк такúй сúл’ний / шо йогó н’іхтó із хлóпц’ів не мóже подýжат’ (м.Татарбунари); 2. див. БУЦ 3. (с.Градениці, Біляївський р-н).

БУЦИК, -а ч. 1. див. БУЦ 3; 2. здріб. до БУЦ 1. Йакúй бýцик б’íгайе по хáт’і // вúдко / шо мáма дóбре кóрме (м.Татар­бунари; с.Козацьке, Балтський р-н; Овідіопольський р-н); 3. від молд. буць Жарений на олії круглий пиріжок. Пожáрила с’огóдн’і бýцик’ів та будéмо ц’íлий ден’ йíсти (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. БУЦИКИ.

БУЦИКИ мн. кул. Страва подібна до галушок. Бýцики трохи крупн’íш’і за галýшок (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

БУЦÍВКА, -и ж. Жін. до БУЦ.

БУЦКУВÁТИЙ, -а, -е Товстий, жирний, ситий (с.Манаші, Б.-Дністровський р-н); Хто гладкий / то йогó називáйут’ буцом або буцкувáтим (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

Б УЦМÁТИЙ, -а, -е 1. Людина з широким лобом або широким повним обличчям. Буцмáтий // той / шо лоб мáйе випнутий або мордáтий (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н);
І вродúвс’а такúй хлопчúна буцмáтий (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н);
2. Товстий, гладкий. Буцмáтий хлóпчик талáпавс’а в вод’í (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с. Козацьке,


В

ВÁВКА, -и ж. дит. Рана, біль, хвороба. Ни бíгай / бо впадéш і вáвку зрóбиш
(с. Лізинка, Іванівський р-н) див. також БУБА 2.

ВÁВКАТИ, -аю, -єш 1. Настирливо нявчати. От розгáвкалос’ / шчо нічóго не чýйеш; 2. Плакати, скаржитися на біль. Болúт’ не болúт’ / а він вáвкайе (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВАГАНИ, -íв мн. 1. Дерев’яна продовгувата посудина, в якій місять тісто, корито. В ваганáх мóжна вчинúти на три-штúри хлíби (с. Дивізія, Саратсь-

Балтський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н); Шо в’ін йісц’ / шо такий буцматий (м.Татарбунари).

БУЧКА 1. Палиця, якою зазвичай підганяють худобу. Йак кúнув бýчкойу / то дóбре / шо не попáв по рогáх / бо був би збúв // Пастýх ґирлúґойу підган’айе скот (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Йак у вакар’á рукá не болúт’ од такóйі бýчки (м.Татарбунари); 2. див. ҐИРЛИҐА Т’ікáй / бо вакáр уп’ір’íшче бýчкойу (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

БУЧКУВÁТИ, -ýю, -ýєш Бити палицею. Уз’áв пáлку та почáв бучкувáти / то мýсила бідн’áшка йти (с.Лізинка, Іванівський р-н); Шчоб ти бáчила йак в’ін бучкувáв йогó і ни кáйіц’а (с.Мар’янівка, Ширяївський р-н); Нáшо ти бучкýйіш б’íдну скотúну (с.Лісничівка, Балтський р-н); Цíлий ден’ дурнúй бучкýйе (с.Концеба, Савранський р-н) див. БИЧКУВÁТИ 1, пор. БОЧКУВÁТИ.

БУЧОК, -а ч. 1. Здрібн. до БУК Ану берú на бýчок та гонú корóву пáсти (с.Обжили, Балтський р-н; с.Коси, Котовський р-н); 2. див. БУК Бýчком йогó / бýчком (с.Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

БУЯ, -ї ж. Рідка смола, якою смолять човни (м.Вилкове, Кілійський р-н).

кий р-н); У ваганáх рошчиняйут’ і мíс’ат’ тíсто на хл’іб (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Положú ваганú з т’íстом на п’іч / нихáй трóхи п’ід’ійдé (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н; м.Татарбунари);
2. Дерев’яна посудина, в якій перуть білизну, заквашують тісто Мáма учóра на базáр’і купúла ваганú дл’а хл’íба / а с’огóдн’а кýпе дл’á ст’íрки (м.Татарбу­нари; с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н) див. також ВАГОНИ 1-2, ЛОХАНКА.

ВАГОНИ, -íв див. ВАГАНИ 1. Хот’íла рошчинúти хл’іб / та й вагонú россóхлис’ (с. Лізинка, Іванівський р-н); 2. Прáли у вагонáх / а у жлýтові мочúли (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВАГОНЦÍ, -ів мн. Невелика посудина, з якої раніше їли. Налúйе галушóк у вагонц’í / поклáде на зéмл’у // і вс’і йімó (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВÁДА, -и ж. Рівчачок на поливних городах, яким тече вода на грядки. Робíт вáди до грáдок / будéмо вóду пускáти / бо земл’á сухá (с. Дивізія, Саратський р-н; с. Градениці, с. Яськи, Біляївський р-н; с. Трудове, Кілійський р-н); На горóдах л’íтом поливáйут’ зéлен’ водóйу із вáди (м.Татарбунари).

ВАЖНИК, -а ч. Дерев’яний валок, по якому перекачують колоди. Грýб’і колóди перекáчували за допомóгуйу важник’íв (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВАКÁ молд. мн. ВÁШІЛІ Корова. У мóго д’íда бýла вакá / якá давáла по ш’існáц’іт’ - двáц’іт’ л’íтр’ів молокá на ден’ (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ВАКАНТИ, -íв мн. Ніким не зайняте угіддя, яке тривалий час не обробляли. Пáсли скотúну на вакантáх (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ВÁКАР техн. Деталь «молдавського» ткацького станка для утримування основи. Набирáйу оснóву на вáкар / а потóм навивáйу (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВАКÁР, -а/-á, ч. рум. чи молд. Людина, яка пасе корів, пастух, чередник. Трéба віддáти свойý корóву до другóго вакáра / бо цей плóхо пасé (с. Олексіївка, Кодимський р-н;, с. Коси, Котовський р-н) У півдн’á вакáр женé чéреду на тúрло (с. Дивізія, Саратський р-н; Ізмаїльський р-н;) ; Хто коровú пасé / звéцц’а пастýх / або вакáр’ / або череднúк
(с. Нерушай, Татарбунарський р-н;
с. Райлянка, Саратський р-н); Вакар’í виган’áли чéреду п’íсл’а дóйки пáсти­с’а (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н); Ми уже найшлú вакарá дл’а свóйі скотúни (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Ройлянка, Старокозацький р-н); Вигл’ан’ чи ни жине вакáр корóви (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н) див. також ВАКÁРНИК, ВАКÁРЬ, СКÓТНИК.

ВАКÁРНИК див. ВАКÁР.

ВАКÁРЬ, -я ч. див. ВАКÁР. Йак у вакар’á рукá не болúт’ од такóйі бýчки; Вакáр’ соб’í вúстройів на степý кур’íн’ (м.Татарбунари).

ВАКÓЛ рум. Загорода, обора (Ізмаїльський р-н).

ВАЛÁН, -á ч. Прикраса на рукавах жіночої кофти, волан. Йýпки шúли ж шчóточками / а кóхти з валанáми
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВАЛÁНДАТИСЬ, -юся, -єсся екс. Витрачати час на щось малоцінне (с. Василівка, Миколаївський р-н) пор. БАЛÉНДА­ТИСЬ.

ВÁЛАХ, -а ч. Кастрований лошáк або баран. Вáлах / то вúхолоштаний жеребéц’ (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВАЛАШÓК, -шкá, мн.шкú Здрібн.-пест. до ВÁЛАХ тільки у значенні «баран» (с.Василівка, Миколаївський р-н) див. також ВОЛОШÓК.

ВАЛЕЦЬ, -льця ч. Вальс. Х’ібá тепéр тáнц’і / от колúс’ / вáлец’ / пóл’ка
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВАЛИВИНА ім. одн. Шматок витканого полотна Валивúна // це колú вúткайут на мішóк (с. Олексіївка, Кодимський
р-н).

ВАЛИТИ, -ю, -иш Косити у валки. Ц’óго гóду багáто пропáло пшинúц’і / бо повалúли // й п’ішлú дошч’í (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВАЛІВÉЦЬ, -я ч. пор. ПÁСМО Одиниця виміру пряжі, що дорівнює 4 пасмам або 120 ниткам (с. Бакша, Савранський р-н).

ВÁЛІКОМ присл. екс. У вислові: вáліком дєло Як-небудь, не звертаючи уваги на проблеми. Хóде субí вáліком д’éло
(с. Кочкувате , Татарбунарський р-н).

ВÁЛКА, -и ж. 1. Пункт приймання овочів на заготівлю. Пéрші óвочі с колхóзу везýт на вáлку (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Ряд підвід, що їдуть одна за одною. По шл’ахý пройíхала вáлка підвíд (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н); див. також ПЕРЕВÁЛКА.

ВАЛОВИНА, -и рідко Тканина з прядива (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВАЛОВЛЯНИЙ, -а, -е Зроблений з валовúни. Колúс’ вс’о валовл’áне носúли (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВАЛÓК, -лкá ч. 1. Рамка дерев’яної борони. Валóк був рáзний за розм’éром: йогó розм’éр зав’íсив от назначéн’ійа боронú (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н); 2. Один захват коси. Вчóра пиривиртáли валкú пшинúц’і / бо повалúли // й пішлú дошч’í (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВÁЛОХ Кінь. Запражú вáлох’ів (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ВАЛУВÁТИ, -ую, -уєш екс. 1. Сильно кричати, сваритися (про людину). Ото йак збирýц’а дві бáбі та йак начнýт валувáти (с. Олексіївка, Кодимський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Ко­хівка, Ананьївський р-н); 2. Безперервно гавкати (про собак). Собáки валувáли (с.Концеба, Савранський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н) пор. ЯНЧÁТИ 1.

ВАЛЬКÓВАНИЙ, -а, -е док. ЗВАЛЬКÓ­ВАНИЙ Зроблений з глини. Сарáй йíхн’ій вал’кóваний (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н); Стéл’а / земл’á у хáт’і ужé звал’кóван’і // вал’кувáли клáкойу (м.Татарбунари).

ВАЛЬКУВÁТИЙ, -а, -е екс. Неповороткий, вайлуватий, найчастіше про дитину. Мойa дитúна вал’кувáта / не бýде скóро ходúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВАЛЬОК, -лька ч. Обтесана нижня частина весла чи бабáйки, до якої прикріплюється перó або лóпас (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ВАЛЬЦЬÓВАНА у знач. ім. Борошно з висівками, не зовсім біле (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ВАЛЯНДЗЯТИСЯ згруб. Пізно ходити, вештатися. Ц’íлу н’íч провал’анШ’áвс’а (с.Концеба, Савранський р-н).

ВАЛЯНЯР, -а ч. див. ВÁЛЯР. П’ідý до вал’ан’áра та в’із’мý вáл’анки (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВÁЛЯР, -а ч. Людина, що робить валянки. Колúс’ вал’арí приносúли вáл’анки аж додóму (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ВАЛЯНЯР.

ВАЛЯТИ: валяй! у ролі виг. Використовується на ознаку згоди. Т’áт’а / йа підý трóхи погрáйус’а з хлóпц’ами / вал’áй / т’íки ни дóвго (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ВАНЄЛЬКА, -и ж. Пахуча речовина, що використовується при виготовленні різних прянощів. Ван’éл’ка лóжиц’а у прáники / у бáбку і здóбне тíсто (с. Дивізія, Саратський р-н).

ВАНКÍР, -а ч. Невеличка кухня. Три фýнти клóча / та й напалúв ванк’íр
(с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ВАР, -у ч. Проварена смола, якою рибалки змащують чоботи, щоб вони не пропускали воду (с. Маяки, Біляївський
р-н; м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ВАРВІДУВÁТИ, -ую, уєш екс. Битися, галасувати В’éчно варвідýйут в Кон’у­хóвс’ких / йак вúп’йе Васúл’ (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ВАРДЗАРÍ, -íв мн. кул. Круглі пироги з кислого тіста (с.Довжанка, Красноокнянський р-н).

ВÁРІ молд. пит. частк. Хіба (с. Шершенці, Кодимський р-н).

ВÁРКА, -и ж. Голова риби (Кілійський
р-н).

ВАРНАСÍЯ, -ї ж. молд. Вечірнє гуляння у вáрника Увéчірі вс’і ходúли на варнас’íйу (с. Обжили, Балтський р-н).

ВАРЛЯНКА, -и ж. бот. Валеріана, багаторічна трав’яниста рослина, що використовують у народній медицині у вигляді настоїв, відварів, настойок на горілці проти головного болю, болю в серці. Менé так сéрце болúт’/ шо йа і дн’а без варл’áнки не проживý (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВÁРНИК, -а ч. молд. Старший боярин на весіллі з боку молодого. М’ій Васúл’ цéйі нед’íл’і був вáрником (с. Обжили, Балтський р-н).

ВАРЦÁБ, -а ч. польськ. тесл. Дерев’яна коробка, до якої прикріплюються вікна або двері, лутка Варцáб // пéрве / двéр’і // дрýге / а шал’ован’а кругóм // трéт’е (с. Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ВАРЦÁБИ.

ВАРЦÁБИ тільки мн. див. ВАРЦÁБ Перед тим йак вмóшчуйут варцáби в с’ц’íни / йіх змáс’ц’уйут голíфуйу
(с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ВАСÁГ, ч. польськ. Віз з ящиком, оббитим шкірою і облитим смолою, яким чумаки возили сіль (с.Капустянка, Савранський р-н) див. також ВАСÁГА, ВАСÁГИ.

ВАСÁГА, -и ж. див. ВАСÁГ (с. Грабове, Кодимський р-н).

ВАСÁГИ тільки мн. див. ВАСÁГ (с.Демидівка, Любашівський р-н).

ВАТÁЛІ мн. див. ВАТÁЛІЙ Бéрдо вставл’áйец’а в ватáл’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВАТÁЛІЙ, -я ч. техн. Деталь «молдавського» прядильного верстата на яку намотують основу. Йе перéдн’ій і задн’ій ватáл’ій / намóтуйут оснóву на нéго (с.Коси, Котовський р-н).

ВÁТРА, -и ж. Черінь у печі (м. Ананьїв, Ананьїівський р-н; с. Райлянка, Саратський р-н).

ВÁЦЬКАТИ, -аю, -аєш екс. док. ПОВÁЦЬКАТИ Погано мастити глиною (найчастіше про стіни хати) Шчоб ти бáчила йак мулдувáнка повáц’кала хáту (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВАШКИ мн. Віжки (с. Козацьке, Балтський р-н).

ВБАМБУРИТИСЯ док. екс. Вдаритися. Убамбýрилас’ головóйу (с.Концеба, Савранський р-н).

ВВА! Вигук, яким зупиняють волів
(с. Ясенове, Любашівський р-н) див. також АГОВ! ГОВВА! ГОВ-ГОВ!

ВГНÁТИ, вгóню, вгóниш Про гострий предмет, який потрапляє в руку або ногу. Побíх бóсий / а там кол’укú / і вгнав в нóгу (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ВГÓВКАТИ, -ю, -їш екс. Заспокоїти, зупинити. Йак понеслú / йак понеслú / насúлу на полóз’у йіх вгóвкав (с.Лізин­ка, Іванівський р-н) див. також ВГÓВТАТИ.

ВГОВОРЯТИ Умовляти. Мáти дóчку вговоряє (с. Плахтіївка, Саратський
р-н).

ВГÓВТАТИ, -аю, аєш див. ВГÓВКАТИ (с. Коси, Котовський р-н).

ВГРÍТИ, -íю, -íєш екс. Міцно вдарити. Йак йогó вгр’ів / аж той заточúвс’а
(с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВДРУХ присл. рос. Раптом. Ми т’íл’ки вúйшли // і вдрух чýйемо крик: то Д’íнка лáйала дохтурúц’у (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВÉЙҐИЛЕ, -а с. Тачка на двох колесах з голоблями. Вéйґиле кáжут’ на тáчку / шо на двох кол’óсах / см’ійýц’а так
(с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВЕЛЯН, -а ч. Фата, наряд молодої, який одягають на голову. От цéйі нед’íл’і у молодóї гáрний вел’áн (с. Обжили, Балтський р-н).

ВЕРҐУЛА, -и ч. знев. Здорова, нечемна людина, здоровило. А той верґýла вс’ім заступáйе / і не просú / бо не постýпиц’а (с. Обжили, Балтський р-н).

ВЕРÉЙКА, -и ж. Великий кошик
(смт. Ширяєво, Ширяївський р-н)

ВЕРÉТА, ж. 1. див. НАЛÁВНИК Принисú верéту трúни (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н, с. Долинське, Ананьївський р-н); 2. Широка свита. В Андр’íйа новá веретá (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВЕРЕТÉНО, -а с. Залізний стержень, на якому знаходиться гончарний круг (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ВЕРÉТКА, -и Рядно без візерунків, на якому просушують або віють зерно. Розгорнýла на верéц’:і пшинúц’у / шоб сушúлас’ (с. Дивізія, Саратський р-н;
с. Грабове, Кодимський р-н).

ВЕРИЗА, -и ж. іхт. Веризуб, вид невеликої білої риби, що живе в намулі (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ВЕРТÉП див. РИПА 1. Вноч’í / Йýзик Гуслáвс’кий зайíхав машúнойу у вертéп
(с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ВЕРТÉПА, -и ж. 1. Кошара (с. Миколаївка, м.Овідіополь, Овідіопольський р-н, смт. Саврань, Савранський р-н); 2. див. РИПА 2. (Фрунзівський р-н).

ВЕРТÍЖНИК, -а ч. техн. Гвинт, на який надягається кільце, що може вертітися в усі боки і через яке протягується ремінний пас, яким за шию припинають свиней або телят (с. Кохівка, Ананьївський р-н).

ВЕРТУТА, -и ж. кул. Вид печива з повидлом. Веиртýта з повúдлом дýже смачнá (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВЕРХ 1. Покрівля на хаті з черепиці, шифера або землі, дах. На верх трéба купúти черепúц’і (с. Білка, Іванівський
р-н); Йівáн звóдит’ верх на хáт’і
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Трéба перекрúт’ верх / бо йак начнýт’ дошч’í / пропáла хáта / тепéр поштú ус’á у д’іркáх / комúш поперегнивáв (м.Татарбунари); Трéба верх мін’áти (с.Концеба, Савранський р-н). Ñ сíяти по вéрсі Сіяти по ріллі перед боронуванням. Типéр с’íйут’ по вéрс’і т’íл’ки судáнку в гарманáх / бо ни мóжна зайíхати с’івáлкуйу (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВЕРХÁ мн. Горішня частина рибальської сітки (волока, невода тощо). Вéрхн’а частúна с’éтки с прóбками / називáйіц’а верхá (с. Білка, Іванівський р-н) див. також ВЕРХИ.

ВЕРХИ, -íв мн. див. ВЕРХÁ (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ВЕРХНЯК, -á ч. Верхня частина гончарного круга, на якому виробляють предмети з глини та формують посуд (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ВЕРХОВИЙ: верховá хáта Хата з горищем. Хомкó пострóйів верховý хáту
(с. Білка, Іванівський р-н); Верховá хáта з гор’íшчом / а земл’áнка без гор’íшча (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Тепéр стрóйат’ верхов’í хатú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВЕРХОВИК, -а ч. Рибалка, що тягне горішню частину невода, верхи (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н;
с. Маяки, Біляївський р-н).

ВЕРХОПЛÁВКА, -и ж. Хвора на глисти риба, що у зв’язку з цим плаває зверху (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ВÉРЧИК ч. Три-чотири горстки конопель, зв’язані докупи (с. Олександрівка, Комінтернівський р-н).

ВЕРШИНА, -и ж. Найглибше місце в ставку. Не йід’ на вершúну / бо там мóжна втопúтис’а (с. Обжили, Балтський р-н).

ВЕСЕЛИЦЯ, -і ж. Веселка, різнобарвна смуга в небі після дощу у формі дуги. Вже не бýде дошчý / бо веселúц’а вóду берé (с. Лізинка, Іванівський р-н; Балтський р-н).

ВЄТРИНИК, -а ч. див. ВІТРЯК В’éтриники прибивáйут’ до франтó­н’ів туд’í / колú забúт’і вжé франтóни (м.Татарбунари).

ВЕЧЕРИНКА, -и ж. Гулянка перед весіллям, а також увечері перед випроваджанням в армію. Вечерúнка / а на другúй день’ // свáл’ба (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВЕЧÍРНЯ у ролі ім. Тóня, яку тягнуть ввечері. Врáнц’і здáли рúбу з вич’íрн’ойі тóн’і (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВЄТІРПÁС, -а ч. техн. Ватерпас (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВЗÁТОКИ присл. В різні боки почергово. Йак дав кон’áм по батогóви / а сáни як п’ідýт взáтоки / а ми гóловами в сн’іх! (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВИБАВИТИ, -лю, -иш Виняньчити. Йа свойí нив’íстк’і ус’íх д’ітéй вúбавила
(с. Кочкувате, Татарбунарський р-н); Сéмиро вúбавила / а д’áка (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н) див.також ВИБАВИТЬ.

ВИБАВИТЬ див. ВИБАВИТИ Йім бáба вс’і д’íти вúбавила (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

ВИБІГÁТИ, -ю, -їш Випливати човном з напнутими парусами проти вітру в будь-яке місце Дністровського лиману (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ВИБІЖКА, -и ж. Сто ставок. Пиринисú вúб’іжку на ту в’íшалку (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВИБІЖНÁ у ролі ім. Місце на березі, куди причалює човень з другим кінцем кодоли, щоб тягти невід, коли його вже закинуто у воду. Виб’іжнá // це то мéсто / кудú вийіжÆáйут’ рибáлки / як завизýт’ нéв’ід (с. Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н).

ВИБІЖНИЙ, -á, -é: вибіжнé крилó Частина невода (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВИБІРКИ мн.Візерунки, зазвичай на рядні, витканому з різнокольорової вовни. Р’адно з вибірками (смт. Любашівка, Любашівський р-н; Біляївський р-н).

ВИБРАЖЕНИЙ, -а, -е Зношений, виходжений, виношений (напр., про хустку) (смт. Ширяєво, Ширяївський р-н).

ВИБРИНДЮВАТИСЬ док. ВИБРИНДИТИСЬ ірон. Чепуритися, виряджатися. І кудú ти вúбриндилас’?
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВИБУНДЮЧУВАЦЯ, -юся, -їся екс. Гордитися. Ч’ім вонá себé представл’áйе / шо так вибрунд’ýчуйец’а / глáвне / немá ч’íм (м.Татарбунари) див. також ВИПИНДЮЧУВАЦЯ.

ВИВЕРТÁТИСЯ Виправдовуватися. І чогó вивертáц’а / колú знáйіш / шо виновáта (м.Татарбунари).

ВИВЕРТÁЦЦЯ -юся, -їсся Повертати парусні човни за вітром після того, коли закинуті сіті у воду для рибальства (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ВИВІРКА, -и ж. 1. Білка (с. Євтодія, Балтський р-н); 2. Гадюка. Отó вúл’ізла на сóнце / йак та вúвірка (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ВИГАНЯТИ, док. ВИГНАТИ, -жину,
-жинеш Будувати (про стіну, мур, будівлю). За л’íто всп’íли т’íко ст’íни вúгнати (с. Жовтень, Ширяївський р-н).

ВИГІН, вúгону Невеличкий майдан, куди вранці зганяють худобу і передають чередникові, який потім жене в поле
(с. Дивізія, Саратський р-н).

ВИГОДА, -и ж. заст. Додаткова робота понад орендну платню селян-орендаторів на користь землевласника (Любашівський р-н).

ВИГОЛЬГАТЬ ірон. Швидко випити. Т’íл’ки йа повернýлас’а / а в’ін усп’íв вúгол’гат’ із стакáна (м.Татарбунари).

ВИГРЕБКА, -и ж. 1. Гурт рибалок, що разом гребуть веслами (Біляївський
р-н; м.Овідіополь, Овідіопольський р-н); 2. Гребіння веслами в час рибальства (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВИГРІБÁЦЦЯ -юся, -їсся Пливти човном веслуючи проти вітру, течії (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВИҐАХÓВУВАТИ, -ую. -уїш Гарно мастити, прибирати. У Бивз’íв хáта вúґахована (с.Концеба, Савранський р-н).

ВИД, -у, (-а) Документ, підстава. У нéйі йéсц’ вúд / шо ц’у хáту переписáла на нéйі бáба (м.Татарбунари).

ВИДЗІҐÓРНИЙ, -а, -е 1. Вишукано, вигадливо зодягнений (про дівчину чи жінку); екс. 2. Гострий на язик, дотепний. Дýже видз’іґóрна стала (с.Конце­ба, Савранський р-н) див. також ВІДЗІҐÓРНИЙ.

ВИДЗЮНДЗЮРИЦЦЯ, видзюндзюрююсь, видзюндзюрюїсся Гарно, з шиком одягтися, щоб показати себе, виставитися. Про тóго / хто дýже прибирáйіц’а / шоб показáт’ / йакúй крас’íвий / кáжут’ «виЩунЩýруйіц’а» (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВИЖИМКИ, ВИЖИНКИ, -ів тільки мн. Залишки з винограду, після того, як з нього вичавили сік. Вонá (корова) не годúн раз забігáла в колхóз і йíла вúжимки (с.Лізинка, Іванівський р-н); З вижимом / виногрáдних вúвáр’ýйýт’ вóдку // т’íл’ки дайýт’ йíм перед тúм перекúснут’ (м.Татарбунари).

ВИЖЛОКÁНИТИ, -ю, -иш згруб. Жадібно випити, вицмулити (с.Демидівка, Любашівський р-н) див. також ВИЖМОГАНИТИ.

ВИЖМОГАНИТИ, -ю, -иш див. ВИЖЛОКÁНИТИ Вúжмоганивши вс’у вóду з крýжки / Івáн сів на ст’ілéц’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВИКАБÉЛЮВАТИСЬ, -юся, -їсся жарт. Ходити з викрутасами, зарозуміло, вдавати з себе не те, що є насправді, манірно жестикулювати (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ВИКОБÉЛЮВАТИСЬ, -юсь, -їсся див. ВИКАБÉЛЮВАТИСЬ Не викобéл’уй­с’а перéдо мнойу / йа не л’ýбл’у ц’óго (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВИЛАМИТЬ, -лю, -иш Виламати ногу, руку. Бáба нáша увéс’ св’ій в’ік виправл’áла л’ýд’ам вúламан’і кóсц’і // вúламит’ лéгко/ а загóйіт’ трýдно (м.Татарбунари).

ВИЛИКИЙ, -а, -е: виликий плух Плантажний плуг. Вилúким плýгом ц’óго гóду пириорáв виногрáд (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); вилика хáта Чиста, святкова половина хати, де приймають гостей (с. Лиман, Татарбунарський р-н).

ВИЛИНЯЛИЙ: вилиняла вовна Вовна, яку гублять вівці. Вúлин’ала вóвна клóч’ами пáдайе з овéц’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВИЛІТИТИСЯ Легенько, по-літньому одягнутися (с. Троїцьке, Любашівський р-н); Так хóлодно / а в’ін йакé вúл’ітив­с’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВИЛКИ мн. спец. Частина самопрядки у вигляді дерев’яних ріжок з дротяними гачками у горішній частині, у які вкладається спíжінь. Шпýл’ка вкладáйец’а в вúлки (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВИЛЬНИЙ, -а, -е Кривулястий (с. Козацьке, Балтський р-н).

ВИМÓЇНА, -и ж. Рівчачок, вимитий водою (с. Козацьке, Балтський р-н).

ВИНОГРАД, -у ч. 1. Загальна назва винної культури; 2. Частина городу, де росте виноград. У виногрáд’і посадúли картóшку (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ВИНОДЄЛ, -а ч. Завідувач винним пунктом. Як кóнчили давúти виногрáд / винод’éл закрúв ворóта / і н’ікóго в винод’éлку не пускáйе (с. Дивізія, Сарат­ський р-н).

ВИНОДЄЛКА, -и ж. Приміщення, у якому давлять виноград і сік переброджує на вино (с. Дивізія, Саратський р-н).

ВИНЦАРÁДА, -и ж. італ. див. АНЦЕРÁДА Винцарáда // такúй плашч із жóвтого полотнá / пролíйаний (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВИНЦЕРÁДА, -и ж. див. АНЦЕРÁДА (Біляївський р-н; м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ВИПАС ч. див. ТОЛОКÁ1 Погнáв чéреду на толокý // заспáв і корова мойá остáлас’а дóма / прийшлóс’а гнáти самóму на вúпас (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ВИПИНДЮЧУВАЦЯ див. ВИБУНДЮЧУВАЦЯ Хвáте туб’í випинд’ýчувац’а (м.Татарбунари).

ВИПРИНДЮВАТИСЯ, -юся, -їсся Вибагливо одягатися. Дóки вонá там бýде випрúнд’уватис’а? (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ВИРАЖÁННЯ, -я с. Збирання, підготовка виїзду нареченої до жениха. Починáйіц’а виражáн’н’а н’ів’éсти: мáма дайé свóйі дóчк’і прúдане (с. Немирівське, Балтський р-н).

ВИРІЗКИ мн. Обрізки ниток при тканні пілок. Вир’ізкú завйáзуйу у ґуШ / шчóб ни т’íпалис’ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВИРЛО, -а с. 1. Дерев’яний важіль, за допомогою якого підіймають верхній камінь млина; 2. Товсте дишло в приводі кінської молотарки (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВИРХОВИЙ: вирхова хата Хата, вкрита черепицею (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ВИРШИТЬ Оправляти верх скирди. Вéршит’ скúрту скиртопрáв (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВИСОЛОПИТИ, -плю, -пиш Дуже високо відняти ґніт у гасовій лампі (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ВИСТИЛЯТИ (-ТЬ), -яю, -яїш: вистиляти сєтки Просушувати сітки проти сонця на вітрі. С’éтки вистил’áйуц’а на в’íшал’ц’і (смт. Вилкове, Кілійський
р-н).

ВИСТРАПАНИЙ, а, -е Висотаний, обірваний (про хустку, спідницю, пілку тощо). От ледáча / так’í вúстрапан’і крайí повйáски і вонá не зарýбе (м.Татарбунари) див. також ВИСТРІПАНИЙ.

ВИСТРÉЛЮВАТИ Викидати стрілку (про цибулю), на якій згодом з’являється цвіт. Погáна цéго гóду цибýл’а/ ўс’á вúстр’іл’ала (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ВИСТРІПАНИЙ див. ВИСТРАПАНИЙ Йупка годна т’іко на дружки / гет’ вистріпана (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВИСТРОЯНИЙ, -а, е Збудований. Ст’íни кругóм хáти вúстройан’і (с. Коси, Котовський р-н).

ВИСТРАПАТИ Висотати (про нитки в тканині). К’інц’í п’ілóк вúстрапай і звйажú в ґуШ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВИТРУТИТИ, -учу, -утиш Випхати, витягти (с. Будеї, Кодимський р-н).

ВИТУШКА, -и ж. техн. Пристрій для змотування ниток з мітків у клубки. С витýшки мотовúл’ники мотáйут на клупкú (с. Лізинка, Іванівський р-н); Мотайут’ на мотивило / ск’іл’ки нада // пйат’ пасом чи дес’іт’ // потом з того мітка кладут’ на ч’ітир’і качки на витушки (с. Лимани, Татарбунарський р-н; с. Дивізія, Саратський р-н) див. також ВИТУШКИ, ВИЯШКИ.

ВИТУШКИ тільки мн. див. ВИТУШКА М’íтки вовни накидáйуц’а на витýшки і змóтуйуц’а в клупкú (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

ВИФАТИНЕЦЬ, вифатинця ч. кул. Спечений нашвидкуруч на вогні з розчиненого тіста корж. Напеклá вúфатенц’ів / бо хлíба не бýло (с. Обжили, Балтський р-н).

ВИФÁТЮВАТИ, -тюю, тюєш Рано виймати хліб з печі. Цей раз вúфатила хл’іб / такúй глевкúй (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВИХВАТЕНЬ, вихватня див. ВИФАТИНЕЦЬ (смт. Любашівка, Любашівський р-н).

ВИХВАТКИ мн. Здобне печиво (с. Кохівка, Ананьївський р-н).

ВИХЛЕБТАТИСЯ Позбавитися, лишитися всього (с. Кохівка, Ананьївський р-н).

ВИХОЛОШТАТИ, -аю, -їш Каструвати. Серóжа в прóшлом годý йогó вихолоштáв (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВИЧИНÁ, -ú ж. кул. Просолене копчене м’ясо свинячої туші (с. Дивізія, Саратський р-н) .

ВИШИПТАТИСЯ Втратити плодючість (про насіння городніх рослин). Вúкин’ той часнúк / він ужé вúшиптавс’а
(с. Кочкувате , Татарбунарський р-н).

ВИШКРІБОК, вишкрібка ч. кул. Невеликий буханець хліба, випечений із залишків вишкрібаного з діжі тіста. Ми розр’íзали вúшкребок / але мáло: трéба р’íзати хл’іп (с. Лізинка, Іванівський
р-н; с. Долинське, Ананьївський р-н); Вúшкребла ваганú і зробúла вúшкребок (с. Дивізія, Саратський р-н); Т’íсто з ваган’íв шшкр’ібáйут і рóбл’ат’ такúй хл’íпчик // вúшкребок (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВИШНІ: комáрячі вишні Крушина. Комáр’ачі вúшн’і не бойáц’а морóз’ів (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВИШПУНТÓВУВАТЬ тесл. Робити пази і виступи для з’єднання дошок Ф’іл’óнки вишпунтóвуват’ дл’а дверéй (с. Плахтіївка, Саратський р-н).

ВИЯШКИ, -íв мн. див. ВИТУШКА Шчитáйут пáсми / йіх должнó бýти двинáц’іт’ / а типéрички кладут на вийашкú / шо бíгайут кругóм (с. Олексіївка, Кодимський р-н; с. Гетьманівка, Савранський р-н); Колúс’ поштú в кáждого бýли свойí вийашкú (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н); Не моглá мотáти м’íтки в клубкú / бо з’іпсувáлис’ виjашкú (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВÍГЛІ мн. Тильна сторона руки, кісточки руки. Набúв в’íгл’і (смт. Ширяєво, Ширяївський р-н).

ВІДБИТИ, відіб’ю, відіб’єш Відлучити немовля від груді. Йім тепéр дайéм молокó / бо ми вчóра т’íл’ки відбúли
(с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВІДВІНУВÁТИ, -ую, -єш Виділити доньку чи сина на власне господарство
(с. Бирносово, Фрунзівський р-н).

ВІДДИРÁТИ Підгострювати риболовні гачки (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВІДЗÉМОК, -а ч. Частина дерева від землі, довжиною до двох метрів. Колú позр’ізáли дубú, то зрáзу пов’ідр’ізáли в’ідзéмки (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВІДЗІҐÓРНИЙ, -а, -е див. ВИДЗІҐÓР­НИЙ Цей хлóпец’ дýже віЩіґóрний
(с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВІДКВÁСИТИ док. Відвісити (губу) Ти ни дýйс’а,. ни в’ідквáс’уй гýби / а слýхай (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВІДЛУЧІНИЙ, -а, -е Забране від кози, вівці, корови маля. В’ідлýч’іне мал’á закривáйут’ од мáтер’і (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВІДМÓСТКА, -и ж. Цементована призьба. Тепéр кóло хáти не рóбл’ац’а глúн’ан’і спрúз’би / а в’ідмóстки
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВІДСÁДКИ мн. Спосіб розмноження виноградної лози. Кóло хáти оц’í мéнч’і кушч’í посáд’ан’і відсáдками від цéго велúкого кушчá (с. Дивізія, Саратський р-н).

ВІДХІДНИЙ: відхіднá книжка Зошит, в якому причáльщик зазначає час відходу і приходу човна на причал (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВІЗ ч. іхт. Білуга невеликого розміру (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВÍМНЯ с. Молочні залози у кобили, корови, кози. Булá у нас такá молóчна козá / шо в’íмн’ам зам’ітáла зéмл’у (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ВÍНО, -а с. 1. Кришка діжки, скрині;
2. Хід на горище (с. Козацьке, с. Ухожани, Балтський р-н).

ВÍНТІР, -а ч. Ятір (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) Ñ потрусить вінтіри Вибрати з них рибу (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ВÍНТІРЧИК, ВІНТÍРЧИК, -а ч. Рибалка, що ловить рибу ятірами (Овідіопольський р-н).

ВÍНЧАНИЙ: вíнчане винó. Вино з водою. Вíнчане винó / йак водá / у ц’óйі водí йе трóшке винá (с.Кочкувате , Татарбунарським1й р-н).

ВІРВÉЧКА Мотузка до колиски. В’із’мú за в’ірвéчку та поколиши дитúну (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ВІСОВÁ у ролі ім. Крупна риба будь-якої породи, що важить понад два кілограми (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВІСЬ-ВÍСЬ! див. ПІСЬ-ПІСЬ1! (с.Довжанка, Красноокнянський р-н).

ВІСІМНÁЦЯТКА, -и ж. 1. Линва 18 мм завгрубшки, з якої виготовляють верхи чи споди рибальських сіток (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н);
2. Рибальська сітка з вічками 18 мм. У мéне уже старéн’ка віс’імнáц’атка / трéба нóву купúт’/ бо л’íто прийдé/ та не бýде ч’íм рúбу ловúт’ (м.Татарбу­нари).

ВÍСЬКА, -и ж. техн. Деталь самопрядки у вигляді металевого стержня, на якому тримається і обертається колесо. Коле­со дéржиц’а на в’íс’к’і (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

ВІСЬÓЛКА, -и ж. рос. Копистка, якою мішають тісто (с. Градениці, Біляївський р-н).

ВÍТЕР: вíтер з Адéси Південний вітер. Колú вíйе вíтер з Адéси / то бувáйе по-рáзному / бувáйе / шо такúй дýйе (с. Білка, Іванівський р-н).

ВІТРЯК, -а ч. Широка дошка, прикріплена до рейок (лат) на причілку, що захищає очеретяний дах від вітру (с. Миколаївка, м.Овідіополь, Овідіопольсь­кий р-н) див. також ВЄТРИНИК, ВІТРÁК.

ВІТРÁК, -а ч. див. ВІТРЯК З однóйі сторонú закотúло крúшу / бо не бýло вітракá (с. Дивізія, Саратський р-н, с. Лиман, Татарбунарський р-н).

ВІХРУВÁТИ, -ую, -уєш Вести себе безцеремонно, по-панібратськи. Віхрувáла / віхрувáла / та й довіхрувáлас’ (с. Кочкувате , Татарбунарський р-н).

ВІШАЛКА, -и ж. Стовп з прикріпленими перекладинами, на якому сушать сітки після рибальства. Ни нав’íшуйте багáто с’íток / бо пирикúниц’а в’íшал­ка (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВІЯ, -ї ж. Дишель, до якого прикріплюють ярмо у возі. Як штикú вúхопилис’ // і волú пішлú з війов / а д’іт на гарбí: «Гов! Гов!» (с. Лізинка, Іванівський
р-н).

ВІЯ, -я с. Дишло воза, в який запрягають волів. У мéне війá поламáлос’а / шо мен’í тепéр робúти? (с. Обжили, Балтський р-н) див. також ВІЯ, -ї ж.

ВÍЯЛНИЙ, -а, -е: віялне радно Велике рядно, на якому віють зерно. Рáнче в прúдане д’íвц’і давáли в’íйалне раднó (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВÍЯНИЙ, -а, -е (про молоко) Молоко, перепущене на сепараторі. З вíйаного молокá ни вкýсний сир (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ВÍЯНКА, -и ж. Лопаточка для набирання зерна під час віяння. Восинú такý сóрну пшинúц’у дáли / та йа вс’у в’íйанкойу перев’íйала (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВЛÍЗЛИВИЙ, -а, -е Настирливий. Він такúй вл’íзливий / шчо не відстáне
(с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВЛЬОТ присл. Вмить. Шчоб вл’от тут бýла (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВМÉСТО присл. Докупи. Ми свóйіх поросят скúдали вмéсто (с. Лізинка, Іванівський р-н) див. також УМÉСТО.

ВМÉТИТИ, -тю, -тиш Вгледіти, помітити. Не кметила / колú він заскóч’ів у хáту (м.Татарбунари).

ВОВК, -á ч. Осердя кавуна. Лиш вовкá не йіж / дай дитúні (с. Василівка, Миколаївський р-н); Ус’í л’ýди л’ýбл’ат’ вóвк із каунá / бо у йóму немá нас’íн’а (м.Татарбунари).

ВÓВЧИЙ: вóвчі зýби Ікла у свиней (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ВОВЧÓК, -чкá ч. Курай (с.Плахтіївка, Саратський р-н)

ВОГÓНЬ: Антонів вогонь Дуже болючий смертельно небезпечний маленький нарив. У мóго бáт’ка бýв манéн’кий прúшч / в’ін уз’áв та й здéр / бо сúл’но п’ік / та чéрез с’ім минýт і кóнч’івс’а (м.Татарбунари).

ВОДÁ: сирá водá Час, коли річка вільна від криги і придатна для рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н); цідить вóду Протягнути тóню і впіймати дуже малу кількість риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ВОДОВÓЗКА, -и ж. див. ВОДОВÓЗНЯ Водовóзка йíде рáзом з ж’інкáми / шо прашýйут’ / з крáйу в край гóн’ів (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н) .

ВОДОВÓЗНЯ, -і ж. Спеціальний віз з великою бочкою, в якій підвозять в воду для робітників на поле (м. Біляївка, Біляївський р-н); Водовóзн’а // такá підвóда без йáшчика с прикрéпленойу бóчкойу дл’а водú (с. Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також ВОДОВÓЗКА.

ВОДЯВИЙ, -а, -е Такий, що містить багато води (найчастіше про фрукти й овочі). Цéго л’íта дýже вод’áві вúшн’і
(с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВОДЯНКА, -и ж. Глиняний посуд у формі глечика для води. Вод’áнка стойíт’ у с’ін’ах (с. Яськи, Біляївський р-н;
с. Чигирин, Березівський р-н) див. також ВУШÁН.

ВОЗОВИЙ, -а, е: возовé ряднó Рядно в три пілки, на якому віють зерно (с. Десантне, Кілійський р-н); возовий канáт Канат, яким притягують рубéль.

ВОЗОВИК, -а ч. Віз для перевезення винограду. Возовúк – це пувóска з висóким шарабáном / у йакóму вóз’ат’ винограт (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ВОЗОВИЦЯ, -і ж. Час, коли возять снопи з поля до садиби. Кáжут’ возовúц’а / цей час / колú вóз’ат’ снопú (с. Василівка, Миколаївський р-н; (с. Дивізія, Саратський р-н).

ВОЗÓВНЯ, -і ж. 1. Приміщення, де зберігають вози. Возóвн’і бýли рáнше / кудú возú завóзили дл’а схóву (с. Коси, Котовський р-н); Шче йе возóвн’а кóло сарáйа, лиш типéр возáми нимá кудú заїжÆáти, то рáнче було (с. Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Приміщення, де складають снопи (с. Долинське, Ананьївський р-н).

ВОКÁНЧІ, -ів тільки мн. Черевики. Йе вокáнч’і / це так’í черевúки (с. Коси, Котовський р-н) пор. БОКÁНЧІ, БУКÁНЧІ.

ВОЛÓВИЙ, -а, -е: волóве óко 1. Сорт столоового винограду. Волóве óко тíл’ки йíсти харашó / а винó з йóго паршúве. Волóве óко // зирнó здорóве / сúве (с. Лиман, Татарбунарський р-н); 2. Маленький дикий птах з жовтим забарвленням, пташка-кропивник. Сéред лúст’а не мóжна скóро побáчити малéн’ку птáшку волóве óко (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВÓЛОК, а ч. 1. Сільськогосподарський пристрій у вигляді довгої дротяної линви, яким тягають солому від молотарки. Див. також ЛИНКА; 2. Довжина земельної ділянки, гони (с. Василівка, Біляївський р-н).

ВÓЛОКА, -и ж. Шерстяна зав’язка до постолів. Вóлоки / то поворóски / вúплетені з вóвни / шчоб обмотáти гонýч’і у постолáх (с. Лізинка, Іванівський р-н); шнурок з ременя чи конопляної мотузки для постолів (с.Демидіка, Любашівський р-н) див. також ВОЛÓКА, ВОЛÓКИ.

ВОЛÓКА, -и ж. див. ВÓЛОКА. Волóки // це кóло постол’íв так’í ремін’н’í шнуркú (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВОЛОКАНИНА, -и ж. Тяганина. Такá волоканúна бýла с ц’óйу робóтойу (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ВОЛÓКИ мн. 1. див. ВÓЛОКА. Мóжна зашнурóвувати ал’і завйáзувати / це два назвишча: завйáзувати волóки до постол’íв (с. Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Мотузки, що держать піднíжки у крóснах. На волóках вис’áт’ п’ідн’íжки (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ВОЛОКУША, -і ж. 1. Пристрій у вигляді дротяної сітки, якиим витягують солому від молотарки на скирту. Типéр волокýшу т’агáйут трáхтором (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н; с. Василівка, Миколаївський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); 2. Невеликий невід для ловлі риби в лимані. Лимáнс’кий нéвід називáйут’ волокýшойу / бо він невелúкий (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); 3. Пристрій для остаточного обробітку землі навесні, зроблений з брусів; ним пригладжують землю, щоб затримати вологу. Пішóв с’ігóд’ні до волокýш’і кон’áку поган’áти (с. Обжили, Балтський р-н).

ВОЛÓТКА, -и ж. бот. Колос, мітелка мишію (с. Кислиця, Ізмаїльський р-н).

ВОЛОДЖБА, ВОЛОЧБÁ, -ú ж. Боронування (с. Жеребкове, Ананьївський р-н).

ВОЛОЧИТЬ див. ГРОМÁДИТЬ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВОЛОЧУШКА, -и ж. Примітивне сільськосподарське знаряддя з тернового гілля, яким в старовину волочили зорану землю. Кáжут на нéйі ґрáпа і волочýшка (с.Броска, Ізмаїльський р-н) див. також ҐРАПА.

ВОЛОШÓК, -а ч. див. ВАЛАШÓК Трéба зар’íзати однóго волошкá (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВОЛÓЩИНА, -и ж. Назва частини села, де живуть винятково молдавани. Купúв хáту дес’ на Волóшчин’і / межú молдавáнами (с. Обжили, Балтський р-н).

ВÓЛЬНИК, -а ч. Кофточка, яка нагадує піджак. Зрáнку булó хóлодно / то оцé над’íла вóл’ник та ше й дóс’і хóд’у (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВÓЛЬО, -я с. Жирові відкладення під підборіддям у людини. Подивúтис’ на вóл’о / і вúдно йакá тобí бідá (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВОРÁКА, -и Жердина, дрючок (с. Яськи, Біляївський р-н).

ВОРИНА, -и ж. Жердина 5-6 см завгрубшки, 3-4 м завдовжки для тину. Ворúнами дóбре гобóру обивáти (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВÓРНИКИ мн. Друзі молодого на весіллі, бояри. От у Карпá Аксéнтійового було багáто дýже вóрник’ів (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ВОРНИТÉЛЬ рум. Товариш молодого на весіллі, боярин (с. Першотравневе, Ізмаїльський р-н).

ВОРОСКИ мн. 1. Вервечки, мотузочки біля колиски (с. Семенівка, Кодимський р-н); 2. Три линви, якими тягають від машини солому (с. Козацьке, Балтський р-н).

ВОРУШАЛО, -а с. Палиця, якою ворушать солому в печі, щоб краще горіла (с.Капустянка, Савранський р-н; с. Перельоти, Балтський р-н) див. також ÓЖІЙ, ПАТИК 2, ПОРУХАЧ, ПОРУШИЧ, СМАЛЮГ, ШМАЛЮГ, ШМАЛК.

ВОСІМНÁЦЯТКА див. ВІСІМНÁ­ЦЯТКА (м.Татарбунари).

ВОСТÓК ч. рос. Східний вітер, як правило, сильний. Йак в’íйе востóк / то бýде рúба у р’íчк’і / кихвáл’ (м.Татарбунари; м.Овідіополь, Овідіопольський р-н;
м. Вилкове, Кілійський р-н).

ВОСТОЧÓК Здрібніло-пестливе до ВОСТÓК.

ВОСЬМИКЛИНКА, -и ж. Спідниця, пошита з восьми клинців. На Ганíс’кі Звірáн’с’к’і гáрна вос’миклúнка (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ВОШЕНИЦЯ, -і ж. Гусінь (с. Маяки, Біляївський р-н).

ВÓШІ: дíдові вóші бот. Невисока рослина, що росте кущиками і має дуже дрібні реп’яхи. Д’íдов’і вóші йак набйýц’а в годéжу / то дýже загáйно йіх вибирáти (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); бабині воші Те саме. Вс’і чýлки булú у бáбиних вóшах (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВПÉРТИ док. екс. Вдарити, перетягнути. Та вонá менé йак впéрла корóмислом / аш у вухáх заØвен’íло (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВПОВНÍ присл. З наповненим посудом (цебром і т.д.). Вповн’í перейдé дорóгу/ то будé удáча (с.Концеба, Савранський р-н).

ВПІРВÁТИ, -ý, -éш Схопити раптово, несподівано. Вóр так і дúвиц’а / шоб уп’ірвáт’ шо нéбуд’ у л’удéй (м.Татарбунари).

ВПУГАНИЙ, -а, -е Занадто тепло одягнений в нехолодну погоду. Чо ти такúй впýганий / надвóр’і тéпло? (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Йійí хлóпч’ік такúй вс’ігдá впýганий / шо аж водá з йóго л’éц’а (м.Татарбу­нари) див. також УПУГАНИЙ.

ВПУГУВАТИ Одягати на когось багато теплого одягу, зайвого в даний час. Чогó ти упýгавс’а / тéпло ж надвóр’і?
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також УПУГУВАТИ.

ВПУГУВАЦЯ див. екс. Одягати на когось (на себе) багато теплого одягу, зайвого в даний час. Чогó ти упýгавс’а / тéпло ж надвóр’і? Ни впýгуй дитúну / а то ше хýже простýдиц’а (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також НАПУГУВАЦЯ, УПУГУВАТИСЯ.

ВП’ЯТКИ присл. По п’ять снопів. Я склáла впйáтки / а чоловíк потóм складáв в полýк’іпки (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВП’ЯТНÁЦЯТКИ присл. По п’ятнащцять снопів. НéЖиха / булó / складáла лишé впйатнáц’атки (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВРАЦÁТЬ, -áю, -áєш польськ. Блювати. Не трéба ч’íр’із м’íру йíсти / бо бýдеш врацáт’ (м.Татарбунари) див. також ГОНІТУВÁТИ, ОНІТУВÁТИ, ОПІТУВÁТИ.

ВРÉМНЯ рос. Час, пора. Ужé врéмн’а не т о/ шо ран’ше // хто не хóч’е робúт’ / óчч’іство застáве // ужé настáло тéпле врéмн’а (м.Татарбунари).

ВРÓДІ пор. спол. Ніби. Він / врóд’і / йакийс’ охвицéрчик (с. Плахтіївка, Саратський р-н).

ВРОЗГÍН присл. Спосіб орання ділянки по кругу. На цей раз будéмо орáти врозг’íн (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВСПÍНУТИ док. Встигнути. Йа шче всп’íну прийтú до тéбе (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВСТИЛЯТЬ: встилять гармáн Готувати тік до гарманóвки. Встил’áйцут’ гармáн солóмуйу / крóпл’ат’ водóйу / а потóм втрамбóвуйут’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ВУДВОД, -а орн. Одуд. Вýдвод ц’íле л’íто висп’íвуйе свойíм сп’íвом (м.Татарбу­нари) див. також ВУДВУД, ВУДВУД, ВУДВУТКА.

ВУДВУД, -а ч. див. ВУДВОД Хлóпц’і видирáли гн’íзда вýдвуд’іу (с.Лісничівка, Балтський р-н); У сус’íда Івáна у кам’íнн’ій ст’ін’í сарáйа живé вýдвуд (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н)

ВУДВУД, -а ч. див. ВУДВОД Вудвýд / такúй сірéн’кий / шо отó вудудýкайе на хáт’і (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВУДВУТКА, -и ж. див. ВУДВОД
(с. Райлянка, Саратський р-н).

ВУДИЛО, -а с. Вудлище (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ВУДЕНЯ, -я с. див. БАТОГИ Вýден’а огирк’ів/ дин’/ гарбуз’ів дóбре йіст’ скотúна (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВУДИНЯ, -я с. див. БАТОГИ Вýдин’а вже зéмн’у покрúло (с. Гетьманівка, Савранський р-н); Вýдин’а з кавýн’ів (с. Коси, Котовський р-н); Вýдин’а сúл’не / а кабак’íв немá (с. Лізинка, Іванівський р-н); Переплýталос’ все вýдин’а: і кавун’аче / і дин’аче (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Вýдин’а кабак’íв дýже стéлиц’а по земл’í (м.Татарбунари).

ВУДЬ-ВУДЬ! Вигук, яким підкликають голубів (смт. Любашівка, Любашівський р-н).

ВУЖÁЛКА, -и ж. Довга хворостина, лоозина, якою пасуть гусей, свиней. Вужáлкуйу тáто бив (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ВУЖÉЛКА.

ВУЖÉЛКА, -и ж. див. ВУЖÁЛКА Гоз’мú вужéлку та вúжени гýси на ставóк (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ВУЙКО, -а ч. Дядько, брат батька чи матері. Тáту / вýйко Івáн прихóдив с’огóдні до нас (с. Олексіївка, Кодимський р-н; с. Грабово, Кодимський р-н) пор. ДЯДЬКО.

ВУЙНА, -и ж. Тітка, сестра батька чи матері (с. Грабове, Кодимський р-н) дв. також ВУЯНКА.

ВУЛ мн. див. ВУЛЬ. Вýл’і покрáшені у нас жóвтойу або голубóйу крáскойу
(с. Плахтіївка, Саратський р-н).

ВУЛÁНИ мн. Оборки, нашиті на жіночому платті. Пошúла собí плáт’т’а з вулáнами (с. Дружелюбівка, Ананьївський р-н.)

ВУЛÁЧИТИ, -у, -иш Чесати на гребені овечу вовну. Вóвну стрúгли / пáрили / ст’ірáли / сушúли / вибивáли пóлками пил’ і рипйахú і солóму скублú рукáми / а потóм вулáчили (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ВУЛИКИ мн. Пасіка (Ізмаїльський р-н).

ВУЛЬ, -я ч. див. БДЖÍЛЬНИК (с. Долинське, Ананьївський р-н).

ВУЛЬ-ВУЛЬ! 1. див. ГУСЮ-ГУСЮ-СЮ-СЮ-СЮ! 2. Вигук, яким підкликають качок та індиків (м. Біляївка, Біляївський р-н); 3. див. ВУДЬ-ВУДЬ!
(с. Любопіль, Комінтернівський р-н, с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); 4. ВУЛЬ-ВУЛЬ Вигук, яким підкликають качок і голубів. Клúкала вул’-вул’/ а голубú не лет’íли (с.Лісничівка, Балтський р-н) * Вигук, яким кличуть голобів. Вýл’ /вýл’ / мойí гулубú / найíстес’а зернá / а туд’í бýдете літáт’ суб’í (м.Татарбунари).

ВУРДÁ, -ú ж. кул. 1. Сир нижчої якості, який виготовляється із сироватки, що залишається після виготовлення овечої бринзи (с. Лиман, Татарбунарський р-н); Йак здóйат’ овéц’/ затáдуйут’ молокó / а туд’í откидáйут’ у вóрочок/ шоб робúлас’ брúнза / а із сц’íд’анойі сировáтки вивáруйут’ вурду (м.Татар­бунари) див. також БУГÁЙКА, УРДÁ; 2. Начинка з перетертих на сито і проціджених маленьких рачків. Рáн’че вурдý варúли з малéн’к’іх рáк’ів / нéйу нач’ін’áли пір’ішкú (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ВУСТÉНОК Стінка у верші (с. Саф’яни, Ізмаїльський р-н).

ВУСЦІЛКА, -и ж. Віхоть соломи, що вкладають у чоботи. Вýсц’ілку вставл’áйут дл’а теплá (с. Гетьманівка, Савранський р-н); Трéба поклáсти у чóб’іт вýс’ц’ілку/ бо хóлодно у нóги (с.Лісничівка, Балтський р-н); Старá ж’íнка йак узувáйе чóботи абó буканч’і / то кладé усередúну по ц’íлому жмýту вýсц’ілки (м.Татарбунари); Вýсц’ілка вс’а перетéрлас’ (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ВУСЦІЛОК.

ВУСЦІЛОК, -а див. ВУСЦІЛКА У мýне в чобóт’ах гет вýсц’ілки потéрлис’ / трéба дрýг’і постáвити (с. Обжили, Балтський р-н).

ВУТЬ-ВУТЬ! див. ПУЛЬ-ПУЛЬ! Мáма клúкала качóк: вут’-вут’-вýт’! (с. Гетьманівка, Савранський р-н); Вýт’ / вýт’, мойí кач’ін’áтка / йíште папушóйіну мукý / та скóро вúростите (м.Татарбунари).

ВУТЮГ, -а ч. рос. Праска. Глáд’ат’ біл’йó вут’угóм (с. Плахтіївка, Саратський р-н).

ВУХНÁЛЬ, -я ч. Спеціальний цвях, яким прибивають підкову до копита. Вухнáл’ // чотирохгрáнний гвозд’ / ним прибивайут’ піткóву до копита (с. Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також ОХНÁЛЬ, ОХМИЛЬ, УГНÁЛЬ.

ВУШАКИ мн. рідко одн. ВУШÁК Кілок, на який вішають горішки (с. Плахтіїв-
ка, Саратський р-н).

ВУШÁН див. ВОДЯНКА (с. Маяки, Біляївський р-н; с. Троїцьке, Любашівський р-н).

В УШКО: медвéжі вýшка Рослина з дуже м’якими листочками, коров’як. Мед-














вéж’і вýшка розложúли свойí листóчки
по земл’í (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ВУЯНКА, -и ж. див. ВУЙНА (с. Коритне, Балтський р-н).

ВХЛЯНУТИ Втомитися, вибитися із сил. Спочáтку йшов / а потóм вхл’áв і н’і с м’íс’ц’а (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також УХЛЯНУТИ.

ВХÓДЮВАЦЯ 1. Втомлюватися. Йак булá у нáс свáл’ба / йа булá дýже входúлас’а // усé трéба достáт’/ зробúт’/ та ше до д’íла; 2. Зробити шкоду. Вжé входúвс’а / та ховáйец’а (м.Татарбунари).

ВЦУРИ присл. екс. Вщент. Порвáв штанú вцýри (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н); Розламáв пáлку вцýри (м.Татарбунари; с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ВЧИСТИТИ, -щу, -иш знев. Вдарити
(с. Коси, Котовський р-н).

ВЧÓВПАТИ, -ю, -єш док. фам. Збагнути. Ти вжé вчóвпав/ шо й до чóго (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ВЩИБИРНУТИ док. Взяти якусь частину чого-небудь, захопити. Йа дýмала / шо в’ін в’із’мé трóхи йáблук / а в’ін половúну м’ішкá вшчибирнýв (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

В’ЯЗЬ, -і, ж. Ремінець, яким скріплюються дві частини ціпа: бияк і ціпилно. А в цéго ц’íпа вйаз’ н’ікудúшн’а (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

В’ЯЛИЙ, -а, -е Кволий. Вáн’ка такúй вйáлий / йак нáче бол’нúй (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

Г

ГАБÉЛОК, -лка ч. Неслухняна дитина. Отóй Мар’íйкин габéлок вс’у циебýл’у вúрвав на мóму горóд’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГÁБЛІ, -ів мн. Деревні вила з трьома ріжками, якими складають солому
(с. Василівка, Миколаївський р-н) див. також ТРОЯНИ, ФУРКА 1, пор. БАРМАКИ, КАРПАЛИ, КАРПОЛИ, КАРПОЛÓЇ.

ГÁВИ мн. див. ÁВИ.

ГÁВЧИК, -а ч. Невеликий, легкий каючок (Овідіопольський р-н).

ГАДЮЧИЙ, -а, -е: гадюча петрýшка бот. Бугила. (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ГАДЮЧНИК, -а ч. екс. Буфет у лісі, де продають спиртні напої. Був у гад’ýчнику м’ій чолов’ік/ бо вжé йде в три дорóз’і (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ГÁЗІК, -а ч. Косинка. Оч’íпки були ран’íше / тепéр гáз’ік (с. Долинське, Ананьївський р-н).

ГАЙД-ГОЙД! Вигук, яким поганяють волів прямо (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

ГАЙДÁДЄ! див. А-БÁЗЬ! (с.Чорна, Красноокнянський
р-н).

ГАЙДАМÁКА, -и згруб. Людина високого зросту. Такá гайдамáка сúл’на / а на робóту не хóде / жде / шоб хтóс’ робúв / та йійí кормúв (м.Татарбунари).

ГАЙДАРÁК, -а ч. 1.Добірна конопля, яку садять окремо і з якої збирають на посів насіння (смт.Любашівка, Любашівський р-н) Трéба зр’íзати гайдарáк / а то горобц’í вс’о с’íмн’а вúлускайут
(с. Малий Бобрик, Любашівський р-н); А в мéне не горóд’і так’í гайдаракú каракáт’і повиростáли (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Так’і висóк’і вигналис’а гайдаракú/ шо й верхá не достáнеш (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Палка, за допомогою якої приводять в рух жорна. Дай гайдарáк / бо трéба журнувáти (с. Обжили, Балтський р-н).

ГАЙДАРИКИ, -íв мн. Конопляне насіння, відібране на посів (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

ГАЙДУР, -а ч. див. ГАЙДУРÍ Змолотú гайдурí / шчоб дошч не намочúв (с. Обжили, Балтський р-н).

ГАЙДУРÍ, -íв мн. Рідко посіяні спеціально на насіння коноплі. Повиган’áй горобцíв з гайдурíв (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Ухожани, Балтський
р-н; с.Глубочок, Котовський р-н) див. також ГАЙДУР.

ГАЙС! 1. Вигук, яким підкликають волів (с. Долинське, Ананьївський р-н);
2. Вигук, яким повертають волів праворуч (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ГАЙСТУРЯК Здоровий, але ледачий чоловік, хлопець (с.Градениці, Біляївський р-н).

ГАЛАДЖÍЯ, -ї ж. Галас, шум. У йíх у двур’í вс’ігдá такá галадж’íйа / шо уже надуйíло слýхат’ і дивúц’а (м.Татарбунари; м.Біляївка, с.Яськи Біляївський р-н).

ГАЛАГÁН ч. Шматок дерева, що використовують у рибальських снастях замість пробкового поплавця. Галагáн дéрже снáст’і на вод’í (смт. Вилкове, Кілійський р-н) Ñ нагнáть галагáн Насилити поплавки на “верхах” рибальських снастей (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ГАЛÁК, -а ч. бот. Назва злакової рослини, зерно якої подібне до ячменю, але висівається на зиму. Ми вже придрáпали на зúму кусóчок галакá (с. Обжили, Балтський р-н).

ГАЛÁНКА, -и ж. Верхня тепла, переважно байкова, чоловіча сорочка, піджачок Сашкó / надíн’ галáнку (с.Кочкова, Татарбунарський р-н), Одíн’ галáнку / шоб не так підвівáло (с. Дивізія, Саратський р-н; с.Стара Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н); Над’íн’ галáнку / бо хóлодно (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ГАЛАНЦÍ, -ів мн. Вузькі штани. Ц’і галанц’í так’і вуз’к’і/ шо йел’і нат’агнув (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАЛАПÁЙДА, -и ж. знев. Криклива людина. А та галапáйда йак розкричáлас’а на д’ітéй/ то вс’і зрáзу попритихáли (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ГАЛÁТ ч. Товста линва, якою прив’язують якір рибальського човна (м.Овідіополь; смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГАЛАТИН, -а ч. тюрк. екс. 1. Нерозважлива, криклива людина. Чого розходúвс’а / йак той галатúн? (с. Гетьманівка, Савранський р-н); жарт.
2. Здоровий, великий, міцний, але незграбний чоловік Галатúн // це так смійýц’ц’а с такóго здорóвого / незгрáбного чоловíка (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); екс. 3. Метушлива людина, яка без причини кудись поспішає, біжить. Стан’ / галатúн / кудú летúш? (с. Обжили, Балтський р-н); знев. 4. Дурний, недалекий розумом чоловік З галатúном говорúти не хóчу (с.Концеба, Савранський р-н; смт. Саврань) пор. ГАЛАТІЙÓН.

ГАЛАТІЙÓН, -а знев. Дурень (с. Дубиново, Савранський р-н) див. також ГАЛАТИН 4.

ГАЛАШУҐА, -и ж. молд. Обрізки виноградної лози. Віз’ме з обирéмок галашýґи та й вúпалит (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ГАЛИШ ч. Рибальська сітка без пóріжа, яку не тягнуть. а ставлять. Огл’адáли галúш / а рúби й на казáн ни мáйе
(смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГАЛУН, -а ч. Фарба (с. Долинське, Ананьївський р-н).

ГАЛУНКА, -и ж. Фарбоване яйце, крашанка (с. Райлянка, Саратський р-н).

ГÁЛЬВА див. ГАЛЯВИНА (смт.Саврань, Савранський р-н).

ГАЛЬДÁНЬ, -і ж. (з нім. golden) Сорт великих і соковитих слив Гал’дáн’// крýгла слúва / от кост’і не остайé (смт. Татарбунари, Татарбунарський
р-н) див. також ГОЛДÁНА, пор. КАЛДÁНИ.

ГАЛЮКАТИ, -ю, -єш екс. Кричати на когось. Дóки в’ін будé гал’ýкати на дитúну (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАЛЯВИНА, -и ж. Огріх при сіянні, недосів (с. Перельоти, Балтський р-н) див. також ЛИСИНА, ОБСÍВ, ПЛÍШ.

ГАЛЯНДРА, -и ж. бот. Красáвчик / стол’íтник / фýкс’ійа… гал’áндра
(с. Долинське, Ананьївський р-н) див. ГОЛЯНДРА.

ГАЛЯНИЩА, -і ж. Халява. Зробúв цúган сапогú: гал’анúшч’і стар’í / а передá і все остал’нé нове (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГАМАЗÉЯ, -ї ж. Крамниця. Колись в гамазéйі не бýло ст’іл’ки матéр’ійі/ йак тепéр (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГÁМБА виг. фам. Кінець, гаплик, смерть. Забул’íв/ знáч’іт’ бережúс’/ бо бýде гáмба (м.Татарбунари).

ГАМБÁР, -а, Сховище для зерна. Гамбáр засúпали зернóм (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ГАМБАРÁС, -у ч. Клопіт, морока, утруднення. Такúй мáйу гамбарáс з цим хлопчúс’ком (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАМСЕЛИТИ, -ю, -иш Бити по чомусь, бити когось. Він гамселúв по стол’í кулакóм (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ГАНÁНЬ див. ГАЛАТІЙÓН. Йак ганáн’ кричúт (с.Концеба, Савранський р-н).

ГАНДРАБАТИЙ, -а, -е згруб. Незграбний (про людину, зазвичай високу на зріст, згорблену) П’ішлá нáйда гандрабáта (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н); В’ін такúй гандрабáтий / шо не умішчáйіц’а на кровáт’ / та ше на спин’í гóрб йакúйс’ (м.Татарбунари) пор. БУРМИЛО, ГАЛАТИН, ҐОРҐУЛА.

ГÁНУС, -а ч. бот. Аніс, рослина, насіння якої вживають у народній медицині як відхаркувальний, жарознижувальний, протиспазматичний засіб. З’ібрáла нас’ін’:а гáнуса/ зробл’у в’ідвар та будý пúти/ а то не мóжу в’ідхáркувати (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАНЧÁУС, -а ч. іхт. Вид дрібної риби. У нас тýтечки рибáлки продайýт’ карáс’ / зиркáл’ний кóроп / дúкий / кул’ýчку / ганчáус / котóра заманéн’ка / йак тýл’ка (с. Нерушай, Татарбунарський р-н).

ГАРÁ! Вигук, яким підгняють овець. Гарá / вонá стойíт’/ шоб ти кáм’ін’ом стáла (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАРÁҐА, -и ж. молд. див. ГАРЯҐА Обрізáйут / поновл’áйут / укр’іпл’áйут гарáґи (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ГАРÁҐОВА прикм. Сорт квасолі. Гарáґова / та шо сотáйіц’а (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ГАРÁМ, -у 1. Скотина, худоба (с. Кислиця, Ізмаїльський р-н); 2. перен. Про здорову ледачу людину. Такúй гарáм сúл’ний / а робúт’ не рóбе / д’ітéй заставл’áйе (м.Татарбунари).

ГАРБÁ, -ú ж. Кінний віз із великими довгими дошками (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ГАРБАЖÍЙКА, -и ж. з тюрк. Маленька цибулька, що виросла з насіння, цибуля-сіянка. Гарбаж’íйку ми сíйімо виснóйу (с. Лиман, Татарбунарський р-н); На малéн’ку цибýл’ку / ту / шо сáд’ат’ / кáжут’ гарбаж’íйка (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Такá невíр­нен’ка гарбаж’íйка // і давáй 10-15 рубл’íв за л’íтру (с. Лізинка, Іванівський р-н), (с. Дивізія, Саратський р-н) див. також ГАРБАСÍЯ.

ГАРБÁРКА, -и ж. Залізна лопата, якою викидають землю (с. Яськи, Біляївський р-н).

ГАРБАСÍЯ, -ї ж. див. ГАРБАЖÍЙКА Купú мен’í на нас’íн’н’а гарбасíйі / бо ужé трéба садúти (с. Обжили, Балтський р-н).

ГАРБАЦИКА, -и ж. Мереживо, вив’язане руками. Мáма вже пришúла до рушникá гарбацúку (с. Обжили, Балтський р-н).

ГАРБУЗ, -а ч. бот. Кавун. Цей год з’ібрáли добрий урожай гарбуз’ів (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАРБУЗИ, -а, ч. див. БАРАНÉЦЬ Поколóв нóги гарбузáми (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГАРБУЗИКИ, -ів мн. див. БАРАНÉЦЬ. Трéба взýти йакíс’ лапацóни / а то на горóд’і так’í гарбýзики / шо бóсий ни пройдéш (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н), (с. Василівка, Миколаївський р-н, с.Станіславівка, Котовський р-н; с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Станіславівка, Балтський р-н); П’ішлá бóса на город, то вс’і нóги були в гарбýзиках/ шо не моглá й ступúти (с.Лісничівка, Балтський р-н); Гарбýзики пос’íйалис’ (с.Концеба, Савранський р-н).

ГÁРДИ, -ів мн. Перегородки у вузькому місці протоки для виловлювання риби. Гáрди рóбл’ат’ с комишý. Це так’í перегорóтки / кудú рúба захóде (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ГАРДÍСТ, -а ч. Румунський військовий. Він допрáшуйе менé з гард’íстами (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ГÁРЕЦЬ, -рця Плата натурою за помол. У йóго бýв млúн / за помóл в’íн брáв велúкий гáрец’ зернóм (м.Татарбунари) див. також ГАРЦЬ, пор.ҐÁРЕЦЬ.

ГАРЛИК ч. Товстий очерет, з якого виготовляють кітці (с.Маяки, Біляївський р-н, Овідіопольський р-н) пор. КÓШИНА, ЯРЛИК 1.

ГАРМАКИ, -íв мн. 1. Вила на три, чотири ріжки (с. Сирітське, Ширяївський р-н) * Дерев’яні триріжкові вила. Вз’ав гармакú та й п’ішоу у пóле (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. БАРМАКИ; 2. Дитячі санки з криги. Зробúли хлóпц’і гармакú з л’óду (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ГАРМÁН, -у ч. тюрк. 1. Місце в полі, де просушують і очищають зерно, тік;
2. Частина садиби без будівель, город. Це л’íто картóшки на гармáн’і хорóш’і; Усáйба // це гармáн / де картóшку сáд’ат’ (с. Нерушай, Татарбунарський р-н) 3. Засаджена частина городу (с. Лиман, Татарбунарський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ГАРМАНÓВКА, -и ч. Час молотьби зернових на гармáні. Гарманóвка не страшнá / колú дóбрий урожáй / згарманýйіш / бýло / а душá рáдуйіц’а / шо не дáром робúв (м.Татарбунари; с. Лиман, Татарбунарський р-н, Кілійський р-н).

ГАРМАНУВÁННЯ, -я с. Процес обмолоту зернових за допомогою котка
(с. Давидівка, Фрунзівський р-н).

ГАРМАНУВÁТИ, -ую, -уєш док. ЗГАРМАНУВÁТИ Молотити зерно за допомогою кінного котка на гармáні. Гарманýйут’ коткáми / а хто і ц’íпом молóтит’; Гарманýйут’ собí кáждий свойé (с. Василівка, Миколаївський р-н) див. також ГАРМАНУВАТЬ, ГАРМЕНУВÁТИ, ГАРМОНУВÁТИ, ГАРМОНУВÁТЬ.

ГАРМАНУВАТЬ див. ГАРМАНУВАТИ Гарманувáв кáждий у свóму гармáн’і (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ГАРМАСÁР, -а ч. рум. 1. Жеребець. Гармасáр // це жеребéц’ (с. Коси, Котовський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н); От крас’івий гармасáр (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); 2. Сильний, здоровий жеребець
(с. Дивізія, Саратський р-н; с. Тузли, Татарбунарський р-н).

ГАРМАСУВÁТИ, -ую, -уєш док. ЗГАРМАСУВÁТИ Товктися на одному місці, топтати(ся), толочитися. Дóки ти будéш там гармасувáти / дивúс’ / шо ти з тóйі пóстелі зробúв (с. Обжили, Балтський р-н); Хвáте вам б’íгат’ по горóд’і/ бо згармасýйіте все/ шо посадúла (м.Татарбунари)..

ГАРМЕНУВÁТИ див. ГАРМАНУВАТИ (смт. Татарбунари, Татарбунарський р-н).

ГАРМОНУВÁТИ, -ýю, -ýєш див. ГАРМАНУВАТИ А в колхóзах рóбл’ат’ тáкички: обшчéственно гармонýйут’ ковбáйнами (смт. Татарбунари, Татарбунарський р-н)

ГАРМОНУВÁТЬ див. ГАРМАНУВАТИ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ГАРНАУТ бот. Горох. С’ігóдн’а на гарнаýт ідéмо (с.Концеба, Савранський
р-н) пор. НАВУТ.

ГÁРУС Фабричні шерстяні нитки. Рáн’че / йак йа бýла д’íвкойу / купл’áли гáрус / шоп вишивáт’ (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ГАРЦЬ, -я ч. див. ГÁРЕЦЬ У мéл’ниц’і не платúлос’а гр’íшми / а дайéш м’íрку / гарц’ (с. Лізинка, Іванівський р-н) див. також ҐÁРНИЦЬ.

ГАРШ! див. А-БÁЗЬ! (с. Давидівка, Фрунзівський р-н).

ГАРЯ! 1. Вигук, яким відганяють кіз, овець (с. Долинське, Ананьївський р-н; с. Василівка, Миколаївський р-н; Березівський р-н, Ширяївський р-н, Фрунзівський р-н; с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; Березівський р-н) див. також АКÓЗЬ! 2. Вигук, яким поганяють волів. Гар’á / гей гар’а / кудú т’áгните у ріл’ý (м.Татарбунари).

ГАРЯ-ГАРЯ! Гар’á-гар’á / прокл’áта!
(с. Обжили, Балтський р-н) див. також ГАРЯ!

ГАРЯҐА, -и ж. Кілок, дерев’яна палиця, встромлена в землю, до якої прикріплюють виноградну лозу. До гар’áґів привйáзуйец’а лозá з корчá (с. Лиман, Татарбунарський р-н) див. також ГАРÁҐА.

ГАСÁЙ ч. жарт. Прізвисько людей, в мовленні яких дуже поширене протетичне, приставне [г] (гоко / гузен’ка гуличка / Гандр’ій / гиндик і т.д.) (с. Будеї, Кодимський р-н).

ГАСНИК, -а ч. 1. Каганець (смт. Саврань); 2. Гасова лампа Засв’ітив уже гаснúк (с.Концеба, Савранський р-н).

ГАСÓК див. ГАСНИК (с. Ухожани, Балтський р-н).

ГÁТА див. ҐÁТА Гáта / йа б’íл’ше не п’ідý до тéбе (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГАТИЛИТИ, -ю, -иш екс. Бити (кулаками), забивати. П’ід’ійшóв до дверéй та так гатúлит’ кулакáми // загатúлив гвóзд’/ шо не мóжна вúт’агнут’ (м.Татарбунари).

ГÁТТЯ! Вигук, яким повертають коней праворуч. Гат’т’а / Гн’ідий (с. Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ГАТТЯ! ГАТЬ! ГАТЬ-ГАТЬ-ГАТЬ! ГАТЯ!

ГАТТЯ! див. ГÁТТЯ! (с. Козацьке, Балтський р-н).

ГАТЬ! див. ГÁТТЯ! (с. Адамівка, Фрунзівський р-н; с. Орджонікідзе, Ширяївський р-н).

ГАТЬ-ГАТЬ-ГАТЬ! (с. Лізинка, Іванівський р-н) див. також ГÁТТЯ!

ГАТЯ! див. ГÁТТЯ! Гат’á! Крутúс’а / гат’-гат’-гат’! (с. Лізинка, Іванівський р-н; с. Василівка, Миколаївський р-н; с. Гетьманівка, Савранський р-н); Берú гат’á/ а то зайíдеш у йáму (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГАХТÓБУС, -а ч. Автобус. Чéрез нáше селó прохóд’ат’ аж три гахтóбуси
(с. Немирівське, Балтський р-н).

ГАЦÁТЬ, -ю, -їш Підстрибувати. Хвáте на кравáт’і гацáт’ / бо ше поломáйіц’а (м.Татарбунари).

ГАЧУ! див. АСÁ! Ачý / гачý / кудú л’íзите / пр’áмо з н’іг звáл’ат’ / не дадýт’ насúпат’ зернá у корúто (м.Татарбу­нари).

ГВА! Вигук, яким зупиняють запряжених волів (смт. Фрунзівка).

ГВІЗДÓК -дка ч. іхт. Стерлядь невеликого розміру. Будé дóбра йухá з цих гв’іздк’íв (смт. Вилкове, Кілійський р-н) пор. ЧИЧУГА.

ГЕЙС! Вигук, яким повертають запряжених волів ліворуч. Гéйс / кудú повертáйіш напрáво (м.Татарбунари;
смт. Фрунзівка).

ГÉМБИЛЬ, -і ж. 1. див. ГÉМБІЛЬ Мáйу такý гéмбил’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); 2. Сварка. Не хóчу з нéйу у гéмбил’ ухóдит’ (м.Татарбунари).

ГÉМБІЛЬ, -а ч. Клопіт, неспокій. Купúли с’огóд’н’і порос’á / та такúй гéмб’іл’ мáйемо / н’ічóго ни йісц’ т’íки кричит’ (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ГÉПА, -и ж. див. БОМБÍЦА. Отó ше гéпа пішлá! (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ГЕРМАНКА, -и ж. Зимова цибуля. Зимóва цибýл’а / насíн’н’а йакóйі розполóжене на к’інц’í стеблá і збирáйец’а восенú / а цибýл’а залишáйец’а на зиму в земл’í і рáн’н’ойі веснú пускáйе стéбла кушчéм (с. Дивізія, Саратський р-н).

ГЕРШ! див. А-БÁЗЬ! (с. Артирівка, Красноокнянський р-н).

ГÉСТКА, -и ж. Деталь спіднього одягу. Носúли полотн’áні рубáшки з дóвгими рукавáми / з гéстками / випускáли пíтички (с. Немирівське, Балтський
р-н).

ГЕЦЮВÁТИ, -ю, -єш Насміхатися, кепкувати. Гец’ýйут’ з Омéл’ка і хлóпц’і і д’івчáта (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГИДЖÁ! див. АЛЯ! (смт. Любашівка, Любашівський р-н; с. Чорна, Красноокнянський р-н).

ГИДЖЯ-ГИДЖЯ! див. АЛЯ! ГúЖ’а-гúЖ’а / бáба (с. Обжили, Балтський
р-н).

ГИЖКИ мн. Холодець із ніг чи голови забитої тварини (с. Жеребкове, Ананьївський р-н; с. Слюсареве, Савранський р-н).

ГИК ч. Товста жердина до 5 м довжиною, якою рибалки напинають задній парус на човні (Овідіопольський р-н) пор. РАСПÓР Ñ притягнýть гикá Притягнути хвіст паруса, прикріпленого до жердини, якою напинають парус (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. притягнýть распóра.

ГИЛЬ-ГИЛЯ! див. А-ГÁЙ! Ой / гúл’ / гил’á гýси / чогó ут’іклú от бабýс’і (м.Татарбунари).

ГИЛЯКА, -и ж. Дерево взагалі. Йакúй там у мéне сад: вóс’ім гил’áк ус’óго // пйат’ вишен’ і три обиркóс’і (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ГИМБІЛЬ, -я ч. Холод, мряка. На двор’í гúмбіл’ (с.Концеба, Савранський р-н).

ГИНДЮК, -а ч. Індик. За гинд’укá вз’áла с’імдіс’áт рубл’íв / а за гинд’ýшку // ш’ід’іс’áт (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГИНДЮШКА, -и ж. Індичка (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГИРЖÁТИ, -у, -иш знев. Сміятися (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ГИРИЛЦЯ, -і ж. див. АРÁВА З’ібрлас’a коло пмпи гирилц’а і виступйут (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ГИРИТИКÁТИСЬ, юсь, -єсся Пустувати, погано поводитись. С’áд’ / Васúл’у / і не гиритикáйс’а (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГИРКА, -и ж. Сорт ярої пшениці. Рáн’че с’íйали гúрку. Гúрка // йáра пшенúц’а такá (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ГИРЛИЦЯ, -і ж. див. АРÁВА (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ГИРТÓП, -а ч. (молд. хыртоп) Назва частини села, що розкинулася на горбах, ярах, вибоїнах. Поселúвс’а дес’ аж у гиртóпі / шо й провíдати не мóжна
(с. Обжили, Балтський р-н) пор. ГУРТÓПИ.

ГИРЧÁК, -а ч. бот. Вид грибів, що мають низьку ніжку, яка переходить в шапочку, а шапочка посередині увігнута, груздь. Гирчакú трéба обварúти / йак хóчеш жáрити / бо так не мóжна йíсти (с. Обжили, Балтський р-н;
с. Грабове, Кодимський р-н); П’ісл’а дошчý багáто в л’іс’і гирчак’ів понаростáло (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГИСТИК, -а ч. Дерев’яна або залізна лопатка, якої чистили плуг. Кóн’і вúйшли з борознú / а він йак ухватúв гúстик та менé гúстиком / гúстиком (с. Лізинка, Іванівський р-н); Гúстиком чúстимо лем’íш від земл’í (с. Коси, Котовський р-н); Обчúст’ лем’íш гúстиком/ а то дýже залúп земл’ójу (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ИСТИК.

ГИЦАКИ, -íв мн. екс. Вибоїни на дорозі. Погáно бýло йíхати: так’í гицакú
(с. Кочкувате , Татарбунарський р-н) див. також ГИЦИЛКА.

ГИЦЕЛ, -я ч. знев. Хлопець, який дражнить собак. Трéба тóму гúцел’у нóги попирибивáти / шчоб не ходúв по садкáх (с. Дружелюбівка, Ананьївський р-н) пор. ГИЦЕЛЬ.

ГИЦЕЛЬ, -я ч. знев. Людина, що веде неправильний спосіб життя; * Неслухняний хлопець. Приб’íгли гúцел’і і вс’і йáблука обнéсли / дáже достúгнути не дáли (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. ГИЦЕЛ.

ГИЦЕЛЯКА, -и ч. згруб. до ГИЦЕЛЬ Такúй здорóвий гицел’áка / шо н’ічóго не мóжна з ним зробúти / не слýха­йец’а та гóд’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГИЦИЛКА, -и ж. екс. Вибоїна на дорозі (с. Кохівка, Ананьївський р-н) див. також ГИЦАКИ.

ГИЧИНЯ, -я с. Бадилля з огірків, гарбузів. Гúчин’а з огіркíв / з кабакíв (с. Коси, Косовський р-н).

ГИЧКА, -и, ж. 1.Бадилля буряка, бурячиння. Част’íше кáжут’ гúчка (с.Коси, Косовський р-н); 2. Горілка, зроблена з буряка. Говóрат на буракóву «гúчка» / то убийдушá / а не гор’íвка (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ГИШ! див. А-ГÁЙ! Гúш / гúш / от корúта / то не вам йа насúпала / а свин’í (м.Татарбунари).

ГИШКИ, -ів мн. кул. Холодець із свинини. Колúс’ гúшки у лохáн’ах студúли (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГІ-ГО-ООО! виг. 1. Вигук, яким ланковий рибальської ланки будить уночі свого помічника (Овідіопольський р-н); 2. Вигук, за допомогою якого рибалки перекликаються у плавнях (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГЛÁДЖИНЯ, -я с. Мащення стін хати рудою глиною за допомогою вирівнювальної дощечки. ГлáÆин’а гет’ стр’íскало / трéба квачувáти
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ГЛАДИНА, -и Дерево, на якому ростуть плоди глоду. У гладúни білéн’к’і / малéн’к’і ц’вітóчки / а йáгоди червóн’і (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ГЛÁДИТИ, -дю, -диш 1. Вирівнювати стіни дощечкою. Глáд’ат / то дóшчечкуйу / шоб бýло р’íвне (с. Коси, Котовський р-н); 2. Мастити хату за допомогою вирівнювальної дощечки рудою глиною. Ст’íни глáдила самá / а стéл’у наймáла (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ГЛАДÍЛКА, -и ж. техн. Ковальський знадіб для вирівнювання металевих виробів. Глад’íлка похóжа на молотóк. Гладéн’койу сторонóйу кладýт’ йійí на гарáче жіл’éзо / бйут’ по нéйі молоткóм / і вонá глáде (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ГЛАДУШНИК, -а ч. бот. Чистотіл, багаторічна трав’яниста рослина, яку використовують у народінй медицині для лікування шкірних хвороб та золотухи. Йа вжé казáла свóйiй Гáн’н’і / шоб вонá п’ішлá у л’іс та нарвáла гладýшника / а то дитúна кончайец’ц’а в’ід золотýхи (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГЛАДУЩИК, -а ч. Глиняний, продовгуватої форми посуд для молока: глечик. В гладýшчиках молокó прокúсне / а потóм збирáйімо сметáну (с. Гетьманівка, Савранський р-н; с. Слюсареві, Савранчський р-н; с. Чорна, Красноокнянський р-н); Тут [у кухні]: бан’áк дл’а молокá / дійнúц’а / гладýшчики / слóйіки / дíшка дл’а водú (с. Немирівське, Балтський р-н); Молокó позливáла в гладýшчики (с.Лісничівка, Балтський р-н); (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ГЛАЗÁЧ іхт. Назва риби (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н, Овідіопольський р-н) див. також КЛЕПÉЦЬ.

ГЛАЗÓК, глазка / гласка ч. Брунька. Гл’адú глазóк ни поломáй (с. Кочкувате , Татарбунарський р-н); Глазкú на дерéвах порозпускáлис’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Виснóйу виногрáт вибивáйе глáски (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ГЛИВИЙ, -а, -е Сіро-жовтий (про масть тварин). С’íра кáчка вúвела шест’ качен’áт / а глúва // двинáц’ат’ (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Глúвий бувáйе к’íн’ / свин’á / собáка (м.Татарбунари).

ГЛИВКИЙ, -а, -е Невипечений (про хліб). Вúпечений цей раз хл’іп / а тод’í був гливкúй (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГЛИВТЯК, -а ч. Невипечений хліб. Вонá н’ікóли хл’íба ни спичé / все гливт’áк та гливт’áк (с. Лізинка, Іванівський
р-н).

ГЛИНИЦЯ, -і ж. Відгороджена частина приміщення гончарної майстерні, де місять глину (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ГЛИПНУТИ док. Зиркнути, глянути. В’ін т’íл’ки глúпнув однúм óком на нéйі / і пол’убúв війї (м.Татарбунари).

ГЛИЦЯ, -і, ж. Щабель полудрабка біля воза. Анý сидú тúхо на воз’í / а то вúпадиш чириз глúц’і (с. Олексіївка, Кодимський р-н; с. Долиньске, Ананьївський р-н).

ГЛІБÓКА у ролі ім. Тóня, яку тягнуть неводом у глибокому місці ріки
(смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГЛÓСА, -и ж. іхт. Глось, промислова морська риба родини камбалових. Йе глóса / абó йійí ше називáйут’ кáмбала (с. Нерушай, Татарбунарський р-н); Глóса мéнша кáмбали і биз гóлок
(смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГЛОТÁ, -ú ж. (молд. глоатэ — юрма) Велика кількість людей в одному місці, що створює тисняву, давку. Сігóдн’і такá глотá на базáр’і / шо пройтú не мóжна (с. Обжили, Балтський р-н) пор. АРÁВА.

ГЛУБИНКА, -и ж. Шаланда з високими бортами. Глубúнками вийіжЖáйут’ ловúти рúбу в мóре далéко від бéрега (Овідіопольський р-н).

ГЛУБÍНКА, и ж. 1. Державний заготівельний пункт для збіжжя, віддалений від залізниці. Глубíнка мóже бýти в сел’í (с. Гетьманівка, Савранський р-н;
с. Ухожани, Балтський р-н); 2. Елеватор, куди колгоспи вивозять зерно. В ц’óму годý колгóсп перевúконав план вúвозки зернá на глубíнку (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ГЛУЖДÁНИ молд. мн. Бадилля кукурудзи (м. Білявка, Біляївський р-н) див. також ДЛУЖÁНИ, ЧОКЛЄЖНЯ, пор. ЛУЖÁНИ.

ГЛУШМАН, -а ч. знев. Глуха людина. От глýшман // кáжут’ на тóго / хто недочувáйе (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Чогó ти не обзивáйіс’а / шо ти / глýшман (м.Татарбунари); * Людина, яка не своєчасно відповідає на запитання. Ск’íл’ки глýшманов’і не говорú / шо не крас’íво / колú хтóс’ питáйе / ти чýйіш / а мовч’íш (м.Татарбунари).

ГЛЯДИНА, -и ж. Глід (лат. Crataegus) Ростé гл’адúна в нас лише в однóму м’íс’ц’і / у так зван’ій рошч’і (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ГНІТИТЬ Рум’янити хліб у печі. Гн’ітúт’ хл’іб трéба не в дýже напáл’ан’ій п’іч’í / бо стáне не румл’áний, а погóр’аний (м.Татарбунари).

ГОБИЧÁЙКА, -и ж. Дерев’яний, рідше металевий широкий обід в ситі, решеті. Ми пішлú с дóму / а вонá вз’áла сúто і вúдно катáц’а почáла і поламáла гобичáйку (с. Лізинка, Іванівський р-н); Гобичáйку рóбл’ат з финéри (с.Концеба, Савранський р-н) див.також ОБИЧÁЙКА.

ГОБІЙТИ, гобійдý, гобійдéш Догледіти щось, попіклуватися про когось, зробити, що треба. В ж’íнки багáц’ко робóти і надвóр’і. Дворúшче велúкий / і все це трéба / кáжут’ / гобійтú. Кóжний ден’ трéба дáти пойíсти худóбі / корóві / свúн’ам (с. Немирівське, Балтський р-н).

ГОБÓРА, -и ж. Перегородка в сараї для розмежування різних тварин. Йе спеціáл’ні примíшчен’н’а / сарáйі / де стойáт корóви / свúні тил’á // вонú відгорóжині гобóруйу (с. Немирівське, Балтський р-н).

ГОБРÍК, гоброку ч. Корм для коня (зерно і січка). Немá с’íна / н’і обрóку / лиш дівчúна кóло бóку (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГОВ! виг. Стій, стоп (частіше до тварин). Гов / кóник / прийíхали (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГОВВА! див. АГОВ! (с. Троїцьке, Любашівський р-н;, с. Дубиново, Савранський р-н).

ГОВ-ГОВ! див. ВВА! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГОВ-ГОВВА! Вигук, яким зупиняють корів (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ГО-ВЗЯЛИ! виг. Ритмізувальний вигук, яким користуються рибалки під час спихання човна у воду або витягання на берег (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГÓДЗУРІ мн. 1. Послід (с. Кочкувате, Татарбунарський р-н); 2. Залишки від очищеного зерна. ГóШурі визут’ кýр’ам (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н) див. також ҐÓШУРІ.

ГОДÓВАНИК, -а ч. Вихованець, нерідна дитина. Та йейí вз’ав Гáнин годóваник (с. Лізинка, Іванівський р-н; с. Коси, Котовський р-н).

ГОДÓК, годкá ч. 1. Одноліток. В’ін мін’í годóк (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н); 2. ірон. Звертання до дітей. Годóк / ідú с’удú (с. Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ГОЗЯК, -á молд. Труба, через яку виходить дим; димар. Гоз’áк // трубá / складáйіц’а з чотир’óх стовпíв (с. Коси, Котовський р-н; с. Домниця, Котовський р-н; с. Шевченкове, Роздільнянський р-н).

ГÓЙДА, -и ж. ірон. / знев. 1. Висока і худа жінка, дівчина. Такá гóйда висóка / шо мéтр’ів ш’іс’ц’ на плáт’а трéба
(с. Малий Бобрик, Любашівський р-н;
с. Василівка, Миколаївський р-н) * Висока, здорова, але вайлувата, байдужа дівчина, жінка. Такá гóйда сúл’на / а ледáча (м.Татарбунари) див. також ГÓЙСА 1, ДРИМБА пор. ҐÓЙДА;
2. Нехитра, до всього байдужа, вайлувата жінка (с. Бирносово, Фрунзівський р-н).

ГОЙДЖЯ! див АЛЯ! (с.Канцеба, Савранський р-н).

ГОЙС! Вигук, яким повертають волів праворуч. Гóйс / гóйс / т’агн’íт’ мойí бикú / дóбре отдихнýли (м.Татарбуна­ри; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГÓЙСА, -и 1. див. ГÓЙДА 1. Килúна / йак гóйса / висóка і худá (с. Обжили, Балтський р-н); П’ішлá вýлиц’оjу гóйса / шо аж за к’ілóметир вúдно (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Висока людина. От гóйса п’ішла (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Такá гóйса вонá і в’íн / висóк’і / а дитúна / йак л’іл’іпýт (м.Татарбунари); 3. Висока тварина (с. Кочкувате , Татарбунарський р-н) див. також ГÓПСА.

ГОЙСТРИТЬ Гострити. Сапý клипáйут’ на бал’áсин’і / а потóм гóйстр’ат’ тирпугóм (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ГÓКО, -а с. Міра ваги, рідини. Гóко рúби // три фýнта рúби; гóко гор’íлки // півторá л’íтри гор’íлки (смт. Саврань).

ГОЛДÁНА, -и ж. див. ГАЛЬДÁНЬ. Іди-но / покýшай мóйіх голдáн / ти бач/ йак йáблука велúк’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГОЛИЦЯ, -і ж. Спеціальна сітка з вічками на 45-50 мм без пóріжа (пóрижа) для ловлі великої риби. С’éтка бес пóрижа називáйіц’а голúц’а. Нéйу лóвл’ат’ кóроп / глóсу (с. Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГОЛÓБИСКИ присл. Босоніж. Ходúла голóбиски ц’íл’і пóранки / а тепéр чирак’íв не позбýдус’(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ГОЛÓБИСЬКИ.

ГОЛÓБИСЬКИ присл. див. ГОЛÓБИСКИ. Уступúла чóботи голóбис’ки і п’ішлá до сус’íдки (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГОЛОВИЗНА, -и ж. Голова зарізаної тварини (свині, корови, вівці), з якої варять холодець (с. Мардарівка, Ананьївський р-н); Набрáла головúзни та навáру холодц’ý і трóшки боршчý (м.Татарбунари).

ГОЛÓВКА, -и ж. 1. Горішня частина димаря. Голóвку на димар’í кр áс’ат’ с’ір’ібр’ íном (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); 2. Долішня частина паруса у вигляді трикутника, що закінчується канатом, яким парус прикріплюєтсья до корми (м. Вилкове, Кілійський р-н).

ГОЛÓВКИ мн. Частини шлеї. Ту част’ шлейі / шо надівáйіц’а на хóлку і на грýди / називáйут’ голóвками (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ГОЛОНДРИГА, -и ч., ж. знев. Бідна людина. Такá голондрúга / шо / не од’íц’а / не узýц’а / не у хáт’і / не кóло хáти (м.Татарбунари).

ГОЛЬ-ГОЛЬ виг. Для передавання звучання рідини, яку ковтає людина. Колú йа скóро пйу / ч’і помáло / все однó у гóрл’і рóбе / гóл’ / гóл’ (м.Татарбунари).

ГОЛЯНДРА, -и ж. бот. Олеандр, кімнатна рослина. В хáті тримáйут так’í квíти: гол’áндра / фíкус / калáчик / рóза китáйс’ка / алóе / фýксійа (с. Немирівське, Балтський р-н) див. таокж ГАЛЯНДРА.

ГОНДЗÓЛЯ, -і ж. польськ. Грудочка, вузлик в тканині, пряжі, вовні. ГонШóл’а не однá в ц’óму рýн’і бýде (с. Василівка, Миколаївський р-н) пор. ҐОНДЗÓЛА.

ГОНИТЬ Заганяти бовтом рибу у сітки, коли рибалять турбуком (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГОНІТУВÁТИ, -ю, -їш див. ВРАЦÁТЬ Закачáйіс’а і гон’ітýйіш (с.Концеба, Савранський р-н).

ГÓНЩИК ч. Пастух, який жене череду на далекі пасовиська. Гóншчики жинýт’ худóбу в плáвн’і і там пасýт’ ц’íле л’íто (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

ГÓПСА, -и ж. див. ГÓЙСА. (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГОРÁ, -и ж. Горище (с.Чигирин, Березівський р-н).

ГОРÁК1, -á ч. Обгорнений з одного боку патик, яким підрушували вогонь. Не бий корóву горакóм / бо не мóжна
(с. Обжили, Балтський р-н).

ГОРÁК2, -á ч. Личинка ґедзя, яка виростає під шкірою великої рогатої худоби біля хребта. Йа вчóра всі горакú в корóви повидýшував (с. Обжили, Балтський р-н); Горакú рóд’ац’а під шкýруйу / колú кусáйе ґéШен’ (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ГОРАКÁ присл. Догори. Мн’ач полит’ів горакá (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ГОРГÓПА, -и ж. згруб. Здорова й сварлива жінка. Та ц’а горгóпа на вс’о селó кричúт/ лиш йійі чýти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГÓРЕН, гóрна ч. Та частина печі з високою температурою, в якій випалюють посуд, горно (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ГОРÍХ, -а ч. Пропуск в оранці. Орáв погáно / пропускáв / отó й гор’íхи звýц’ц’а (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); А дрýгий трахторúст сам’í гор’íхи понаóр’уйе (с. Нерушай, Татарбунарський р-н) див. також ЗАЛÓМ, НАЗАЛÍН, ОГРÍХ.

ГОРІШИНЯ, -я с. Горіхове листя. Колис’ красúли м’íтки гор’ішúн’н’ам (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ГОРІШКÁ присл. Вгору (бити м’яч вгору, підкидати щось догори). Йак кидáйіш мйач / в’ін летúт’ горішкá // тíл’ки туд’í / колú кúнеш пóп’ід низ / гор’ішкá не летúт’/ а пр’áмо (м.Татар­бунари).

ГОРÍШНІЙ: горíшній вíтер див. ГОРІШНЯК (смт. Вилкове, Кілійський
р-н).

ГОРÍШНЯ у ролі ім. Тóня у верхній частині Дунаю (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГОРІШНЯК, -á ч. Північний вітер. Гор’ішн’áк дýйе с с’éвера (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Повíйав горішн’áк // і зрáзу похолодáло (с. Дивізія, Саратський р-н; м.Овідіополь, Овідіопольський р-н, смт.Біляївка, Біляївський р-н); Подýв гор’ішн’áк / бýде хóлодно (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н) див. також ГОРÍШНІЙ, ГОРЯК.

ГОРІШНЯЧÓК ч. Здрібн. від ГОРІШНЯК (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГÓРКО присл. Тяжко, важко. Гóрко жúт’ на св’íт’і із панúц’уйу (м.Татарбунари).

ГÓРЛИЦЯ, -і ж. Предмет збруї
(с. Долиньске, Ананьївський р-н).

ГОРЛÓВИЙ: горлóва яма див. ПАШÉННА. Бýло / вúкопайім йáму / змáжим / вúсушим / насúплемо пóвну зернá / та й дéржимо аж до веснú / ц’у йáму називáли горлóвойу йáмойу (м.Татарбунари).

ГÓРЛУШКО, -а с. Горішня звужена частина глечика, що переходить в шийку (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ГОРÓБЛЯЧИЙ: горóблячий мак Степовий мак. (с.Плахтіївка, Саратський
р-н).

ГОРОХЛИНЯ, -я с. Бадилля гороху. Горохлúн’а йак сухé / туд’í трéба вибивáт’ горóх / горохлúн’а дайýт’ в’івц’áм (м.Татарбунари; с. Слюсареве, Савранський р-н) див. також ГОРОХЛЯНКА.

ГОРОХЛЯНКА, -и ж. див. ГОРОХЛИНЯ (с.Калинівка, Кодимський р-н ).

ГОРÓЧИК, -а ч. Обгороджена ділянка, на якій вирощують квіти, квітник. В горóчику ростýт’ цв’ітú (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також ГОРÓЧІК, ГОРÓЧЧ’ІК.

ГОРÓЧІК, -а ч. див. ГОРÓЧИК Найчаст’íше в горóч’іках с’íйали дóбре ýтро й чорнобрúвц’і (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГОРÓЧЧ’ІК, -а див. ГОРÓЧИК Так’í крас’íв’і кв’іткú ростýт’ у горóдч’іку / шо л’ýбо гл’áнут’ (м.Татарбунари).

ГОРПИНКА, -и ж. Смердючий жучок, що водиться на ягодах малини або полуниці. Рвав мал’íну і не бáчив / шо там горпúнка / а тепéр так рýки смерд’áт’ (с. Обжили, Балтський р-н) див. також ПÓПИК.

ГÓРСТКА, -и ж. Сніп із конопляних стебел. Колú гóрстки вúсохнут / йіх лóжат під вóду (с. Гетьманівка, Савранський р-н); І л’он / і конóпл’і / колú рвут’ / то вйáжут’ у гóрстки (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ГОРЧÁК, -á ч. іхт. Неїстівна колюча дрібна рибка, колючка (Овідіопольський р-н) див. також ЧОРТИКРÉПКА.

ГОРЯК ч. див. ГОРІШНЯК (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГОСÉЛЬНЯ, -і ж. Гусінь, яка поїдає листя дерева. Л’ісовá госéл’н’а дýже йадовúта (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ОСÉЛЬНЯ, ОСЄЛЬНЯ.

ГОСЛÍН, -а ч. Різновид лавки короткої розміром. На гослóн’і прадéш ц’íлу зúму (с.Концеба, Савранський р-н).

ГОСТРÍШИНА, -и ж. Довга дошка, яка підтримує стріху знизу. Сначáла прибивáйемо гостр’íшину (с.Концеба, Савранський р-н) пор. ОСТРÍШКИ.

ГОСТЯКИ -íв мн. бот. Вусики на колосках зернових рослин — жита, пшениці, ячменю, що виходять під час очищення зерна у вигляді дрібної полови. Позáд вíйалки сам’í гост’акú лет’áт’ (с. Дивізія, Саратський р-н).

ГРАБІЛЬКИ здрібн.-пестл. Граблі. Граб’іл’кáми громáд’ут груткú на грáтках (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н)

ГРАБЛЬОВИЙ: грабльовá косíлка Косарка, що сама скидає скошений хліб. Грабл’овá кос’íлка самá скидáйе кошмалý (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н).

ГРАБОВИНА, -и ж. Та частина лісу, в якій переважає граб. Назбирáла дров у грабовúн’і (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ГРÁДА, -и ж. Високий берег ріки. Ц’у тóн’у постáвимо на грáду (смт. Вилкове, Кілійський р-н) пор. ГРАДÁ.

ГРАДÁ, -и ж. Берег, суша (Овідіопольський р-н) пор. ГРÁДА.

ГРАДИНА, -и ж. болг. Город. Йа рабóтав на градúн’і (с. Плахтіївка, Саратський р-н; Ізмаїльський р-н); С’ігóдн’а на градúн’і пропóл’ували і поливáли капýсту і пéрец’ (с. Дивізія, Саратський р-н); Ц’óго гóду закатáла ог’іркú / пан’ідóри з свойéйі градúни (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) див. також ҐРАДИНА.

ГРАДИНÁР ч. Робітник городньої бригади. Градинáр’і вс’і п’інс’іон’éри / затó л’íтом йім помагáйут’ д’íти (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н)

ГРАНИЧÉР, -а ч. рум. Прикордонник. Граничéри попід гранúц’у ходúли
(с. Десантне, Кілійський р-н) див. також ГРАНІЧЄР.

ГРАНІЧЄР, -а ч. див. ГРАНИЧÉР Гран’іч’éр стойáв на гранúц’і / увéс’ час набл’удáв у б’інóкил’ (м.Татарбу­нари).

ГРАНУВÁТИ, -ую, -уєш Волочити, боронувати землю (с.Черкеси, Б-Дніст­ровський р-н).

ГРЕБÍННИЙ, -а, е 1. Буденний, до роботи (про одяг). Йак у такúй ден’ ідé д’íвка в гребíнн’ій йýпкі / то в нед’íл’у йійí не взнáйеш (с. Немирівське, Балтський р-н); 2. Міра для пряжі: міток гребінний — десять пасом, триста ниток (с. Бакша, Савранський р-н).

ГРÉБІНКА, -и ж. Верхівка двосхилого даху. Греб’íнку шúйут’ з м’ілкóго комишý (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Россúпалас’ греб’íнка (с.Концеба, Савранський р-н).

ГРÉБЛО, -а с. див. ГРЕБЛÓ (с. Будеї, Кодимський р-н).

ГРЕБЛÓ, -á, с. Металевий гребінь, яким чистять коней і корів. Греблóм чúст’ат’ конéй і корóв (с. Дивізія, Саратський р-н) див. також ГРÉБЛО, ЖҐРÉБЛО, ЗГРÉБЛО, ШКРÉБКА.

ГРÉЙДИР ч. Дорога, засипана жорствою. Грéйдир у дошчовý погóду роскисáв / й кол’ійá бýла по кол’íна (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГРÉЧКА, -и ж. Кімнатна рослина. Грéчка дýже гáрно розцв’ілá (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГРЄДКА, -и ж. техн. Планка, на якій висить начúня у крóснах Л’áдо і нáчин’а в’ісúт’ на гр’éдк’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. КАЧИЛЬЦÉ.

ГРИВА, -и ж. 1. Огріх, пропуск під час косіння колоскових Йакý грúву остáвив / не захватúв косóйу (м.Татарбуна­ри); 2. Непідібрана частина косей при заплітанні. Нáч’е запл’ітáлас’ дóбре / а грúву ізáд’і остáвила (м.Татарбунари) див. також БОРОДÁ, ПРОКÓС.

ГРИВЕНЬ П’ятнадцять копійок (с. Байбузівка, Савранський р-н).

ГРИВИЦЯ, -і ж. див. ГРИВА Колú кóс’ат / то лишáйут недокóси / абó грúвиц’у; Прис’ідáтел’ сказáв: «Хлоп­ц’і / т’íки без гривиц’ косúт’» (с. Чиги­рин, Березівський р-н) див. також СКАЗ, СТОЯН.

ГРИВНЯ, -і ж. Три копійки; в давні часи 2½ копійки (с. Козацьке, Балтський р-н; с. Семенівка, Кодимський р-н, смт. Саврань) дв. також ГРИМНЯ.

ГРИМНЯ, -і ж. див. ГРИВНЯ (с. Козацьке, Балтський р-н).

ГРИШЧЕ, -а с. Місце, де відбуваються танці. Отó ц’і нáш’і дівкú ни мáйут шо робúти / та тíлки на грúшче хóд’ат
(с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ГРÍНКА, -и ж. Тоненька скибка хліба (с.Калинівка, Кодимський р-н).

ГРОМÁДИТЬ Боронувати. Почáв громáдит’ грабл’áми м’іж виногрáдом / а вонó дýже мóкро (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГРОМАДÍЛКА, -и Кінні граблі, якими загрібають сіно, колоски після косовиці тощо (с. Ухожани, Балтський р-н).

ГРУБА, -ої ж. у ролі ім. Вагітна жінка. Вонá грýба / скóро бýде мáт’ дитúну / а шо / нейізвéсно (м.Татарбунари;
с. Козацьке, Балтський р-н; с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н).

ГРУДНИЙ, -а, -е: груднé молокó Материнське молоко з груді (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГРУЗИЛЬЧИК, -а ч. Рибалка, що придавлює до дна споди невода під час рибальства (Овідіопольський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГРУЗИТИ: грузити споди 1. Притискати спóди рибальских снастей додна водоймища під час рибальства ногою (смт. Вилкове, Кілійський р-н); 2. Прикріплювати свинець до спóдів áвочних сíток чи каміння до тігульських сíток (смт. Вилкове, Кілійський р-н); 3. Тягнути руками за верхи і спóди невід з води або з суші на човен (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГРУНДЗÁЛЯ див. ГРУНДЗÓЛЯ (с.Жов­тень, Ширяївський р-н).

ГРУНДЗÓЛЯ мн. (від рум.) Засохлі шматочки болота, які прилипли до шерсті овець. П’ішлú в’íвц’і / тарабáн’ачи грундзóл’ами (с.Жовтень, Ширяївський р-н) див. також ГРУНДЗÁЛЯ ҐОНДЗÓЛА, ҐРÓНДЗЯ.

ГРУША: сáхарна грýша, -ой Сорт груші. Сáхарн’і грýш’і пáдали з дéрева і розбивáлис’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ГРЯЗНУХА, -и ж. знев. Погано вдягнена жінка, дівчина (с. Долинське, Ананьївський р-н).

ГУБÁ, -и ж. Одиниця виміру ниток при снуванні їх на стіні, що вимірюється віддаллю від одного кілка до іншого. Вснуйý в вóс’ім губ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ГУБИ, -ів мн. Загальна назва грибів. Ой / у зрýб’і дóбр’і гýби (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГУБКА, -и ж. Неїстівний гриб, який використовують для тамування кровотечі. Колóла дрóва і розрубáла нóгу / то гýбкойу спинúла кров (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГУДА, -и ж. Сорт яблук. В колхóзному садкý багáто гýди (с. Олексіївка, Кодимський р-н).

ГУДЖА! див. АЛЯ! ГýЖа жýл’а, гýЖа! (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Гýджа! Гýджа! Р’абкó (с.Лісничівка, Балтський р-н) ГУЛЯ!.

ГУДЖÁ! див АЛЯ! (с.Калинівка, Кодимський р-н); Гуджá / гудж’á / хватáй йогó / шоб знáв / йак у горóд л’íзти (м.Татарбунари; с. Стримба, Кодимський р-н; с. Софіївка, Миколаївський р-н).

ГУДЖУ! див. АСÁ! Гуджý / т’íл’ки насúпиш зернá у корúто / так і перекúне рúлом (м.Татарбунари; с. Стара Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГУДЖЯ! див АЛЯ! (с. Василівка, Миколаївський р-н).

ГУЖИК, -а ч. Мотузка, на якій тримається лічилка (Роб’íт’ гýжик з м’іц’нóйі в’ір’óвки (смт. Вилкове, Кілійський
р-н).

ГУЛЬ-ГУЛЬ! Вигук, яким відганяють голубів (с. Петрівка, Березівський р-н).

ГУЛЬКА, -и ж. Ярова пшениця. Пос’íйеш рáн’че гýл’ку / дóбрий урожáй зберéш (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГУЛЯ, -і ж. Вид зачіски у жінок. Йакý гáрну гýл’у вонá суб’í накрутúла (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Накрутúла гýл’у / нáч’е трýдно розч’ісáц’а та заплéстис’а дупут’á (м.Татарбунари).

ГУЛЯ! див. АЛЯ! (с.Ряснопіль, Березівський р-н; м.Біляївка, Біляївський р-н;
с. Антонюки, Миколаївський р-н).

ГУЛЯТЬ 1. Дружити (частіше про молодих осіб різної статі). Вонá гул’áйе з йогó сúном (м.Татарбунари); 2. Танцювати. Йак загрáйе мýзика / вонá гул’áйе до упáду (м.Татарбунари); 3. Гратися (у що-небудь). Давáй бýдем гул’áт’ у жмýрки (м.Татарбунари).

ГУНДÉР ч. тюрк. 1. Тичка, до якої прив’язують неводи, сіті у воді (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н; смт. Вилкове, Кілійський р-н) див. також ГУНДÉРА; 2. Жердина, за допомогою якої рухають човен по воді у плавнях, відпихаючись від дна. Йак ми пойíдим по плáвн’ах огл’адáти в’інт’ірú / гундéр забýли (смт. Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПРОГÓН, пор. ШОСТ.

ГУНДÉРА, -и ж. див. ГУНДÉР Деревйáні дручкú / шо на йіх ставник підвíшуйут’ / рибакú називáйут’ гундéрами (с. Любопіль, Комінтернівський р-н).

ГУНЬКА, -и ж. 1. Жіночий верхній шерстяний одяг. Булó повбирáйемос’а у нóві гун’кú і йдéмо в цéркву (с. Лізинка, Іванівський р-н); У гýн’к’і л’óхко управл’áтис’а (с. Василівка, Миколаївський р-н); 2. Жилетка. Зимóйу піт пал’тó над’івáйут гýн’ку (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н); 3. Плащ, дощовик (с. Слюсареве, Савранський
р-н).

ГУНЬКÁТИ, -ю -єш Говорити в ніс. От гун’кáти чогос’ почáла дитúна (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ГУНЯТЬ, -ю, -їш знев. Гугнявити. Шос’ гýн’айе суб’í п’íд н’іс / н’ічóго не пон’імáйу / шо кáже (м.Татарбунари).

ГУРА, -и ж. рум. 1. Два великі човни, якими під час рибальства тягнуть за собою сітки чи волок; 2. Спосіб ловити рибу двома неводами, коли тоню тягнуть не до берега, а на човни (Овідіопольський р-н) див. також ГУРÁ.

ГУРÁ, -ú ж. див. ГУРА 1-2 (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ГУРДÁ, -ú ж. 1. див. ВУРДÁ Засýнула йа два казанú сирóватки в піч / вонá там згýрдилас’а / йа откúнула гурдý і дáла дíт’ам до мамалúґи (с. Білка, Іванівський р-н); 2. Збігле молоко (с. Василівка, Миколаївський р-н); 3. Розтерте сім’я. Наробúла гурдей до мамалиґи (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ГУРДИТИСЯ Скипатися (про молоко). Не м’ішай цéго молокá з веч’íрн’ім / бо згýрдиц’а (с. Гетьманівка, Савранський р-н).

ГУРДУДÍЯ, -ї молд. 1. Приміщення, хата, де збиралися колись колядники, щедрувальники для репетицій (с. Яськи, Біляївський р-н); 2. Гуляння хлопців і дівчат на різдвяні свята (с. Семенівка, Кодимський р-н).

ГУРКІТНЯ, -і ж. екс. Гуркіт. Такá у комóр’і гурк’ітн’á от т’іх кот’íв // ц’íлу н’іч ган’áйут’ за мишáми (м.Татарбунари).

ГУРНИК, -а ч. Рибалка, який бере участь у ловлі риби гурою (Овідіопольський р-н).

ГУРТÓВКА, -и ж. Кімната для ночівлі приїжджих (с. Василівка, Біляївський р-н).

ГУРТÓПИ мн. Глинище, з якого глину вже не копають. У гуртóпи вивóз’ат’ см’іт’:á (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н) пор. ГИРТÓП.

ГУРЮ! див. АСÁ! (с. Яськи, Біляївський р-н).

ГУСТÉР іхт. Дрібненька рибка, густера (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ГУСЮ-ГУСЮ-СЮ-СЮ-СЮ! Вигук, яким підкликають гусей. Гус’ý-гус’у-с’у-с’у-с’ý / мойí рóднен’к’і / гус’ý
(с. Лізинка, Іванівський р-н);

ГУСЮ-СЮ-СЮ-СЮ! див. ГУСЮ-ГУСЮ-СЮ-СЮ-СЮ! Гу-с’ý-с’ý-с’ý / хвáте блукáт’ / бо ужé сóнце с’ідáйе (м.Татарбунари).

ГУСЯЧКА, -и ж. Гусячий послід. Було тéмно / сів на травúчку / а рáно дúвл’ус’ // вс’і штанú в гус’ачкáх (с. Лізинка, Іванівський р-н).

ГУТ! див. А-ГУШ! (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ГУТА, -и ж. див. ҐУТУЛЯ Пахýч’і гýти лежáли на стол’í (с.Жовтень, Ширяївський р-н); В нас гýта молодéн’ка / рóде пéрвий гот (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ГУТУЛЯ, -і ж. див. ҐУТУЛЯ Гутýл’і із Вúлкова привóз’ат’ (с. Лиман, Татарбунарський р-н).

ГУЦУКАТЬ, -ю, -їш Підкидати на руках, колінах, гуцати. Ск’íл’ки ту дитúну мóжна гуцýкат’ / гуцуцýкат’ (м.Татар­бунари) див. також ГУЦУЦУКАТЬ.

ГУЦУЦУКАТЬ, -ю, -їш екс. див. ГУЦУКАТЬ (м.Татарбунари).

ГУЧ 1. Велике лоша, лоша одного року. Табýн гуч’ів погнáли на с’інокóс
(с. Любопіль, Комінтернівський р-н);
2. Маленьке лоша (обох статей), яке ссе кобилу (м. Білявка, Біляївський р-н;
с. Кохівка, Ананьївський р-н); 3. див. ГУЧÁ! (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Гуч / куди п’ішлó / гуч до свóйі мáми (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ГУЧÁ! див. А-ГУШ! (с. Ряснопіль, Березівський р-н; с. Миколаївка, м.Овідіо­поль, Овідіопольський р-н).

Г УЧ-ГУЧ! 1. Вигук, яким підкликають лошат, коней (с. Завадівка, Березівсь-

Ґ

ҐАБЗУВÁТИ Ганьбити, соромити когось: “Одáрка ґабзувáла мойу дóчку” (с.Козацьке, Балтський р-н).

ҐÁБЛІ мн. Різні вила. Ґáблі в хазá’йстві вс’іґдá нýжн’і (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ҐАВАНÓС ч. молд. 1. Великий посуд з глини для води. У ґаванóс набирáли водú / робили засолку (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н); Рáн’че вóду диржáли у ґаванóс’і

кий р-н) див. також КОСЬ-КОСЬ! КУЦЮ-КУЦЮ! ТЬОХ-ТЬОХ!ЦЬОНЬ! ЦЬОНЬ-ЦЬОНЬ! 2. див. А-ГУШ! Гýч / гýч / л’íзиш до с’íна та перетóптуйіш / ше кон’ам пригодúц’а (м.Татарбуна­ри).

ГУЧУ-ГУЧУ! див. АСÁ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ГУЧИК, -а ч. див. ГУЧ 2. Відбúвс’а гýчик від кобúли / а тепéр бíгайе й гиржé
(с. Дивізія, Саратський р-н; м. Білявка, Біляївський р-н; с. Кохівка, Ананьївський р-н); На малéн’ке лошá кáжут’ гýчик / а велúке // гуч (с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Кóло гн’ідóйі гýчик йак картúнка (с. Лізинка, Іванівський р-н; с. Коси, Котовський р-н).

ГУЧІК, -а ч. див. ГУЧ 2 Ужé ц’óго гýч’іка трéба отлуч’íт’ / бо гéт’ засосé кобúлу (м.Татарбунари).

ГУЧКИ-ГУЧКИ! див. КОСЬ-КОСЬ!
м. Біляївка, Біляївський р-н).

ГУШТРУДНИК, -а Особа, що виконує гужову повинність (с. Маяки, Біляївський р-н).

ГУШ-ГУШ! Вигук, яким відганяють ослів, лошат (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

ГУЩÁВА, -и ж. Гущавина. В ц’ій гушчáв’і мóжна заблудúтис’а (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

(с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); 2. Глечик. Велúкий гладýшчик / в йакúй зливáйут молокó звéц’а ґаванóсом (с.Олексіївка, Кодимський
р-н).

ҐАВНЯГАТЬ, -аю, -аєш згруб. Базікати. Хвáте туб’í ґавн’áгат’ / бо отрáнку не перестанеш / аж головá болúт’ (м.Татарбунари).

ҐАҐÁЙ молд. Півень (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н) див. також ПІТУХ.

ҐАДЗУРІ мн. див. ҐÓДЗУРІ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ҐАЇНА, -и ж. (з молд. гэинэ) Курка. Купúла ґайíну / та не знáйу / чи бýде кóло хáти тримáтис’! (с. Обжили, Балтський р-н).

ҐÁЙДА, ж. болг. заст. Примітивний музичний інструмент, зроблений з шлунку вівці і сопілки. Міхур надувають і беруть під пахву. Музикант, ґайдýн, злегка натискає на міхур, повітря проходить у з’єднану з міхуром сопілку, на якій і грає музикант. Йа бáчив ґáйду в чабанá / йакúс’ пузúр с кóж’і і дýдочка (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; м.Біляївка, Біляївський р-н); Рáн’че на степý ґáйда грáла / колú пирихóдили на дрýгу нúву косúт’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Рáн’ше цигáни на свáйбах грáли на ґáйдах / а тепéр ужé ц’íх ґáйд немá // бýло / йак заведé / та так дóвго грáйе, шо надуйíсц’ слýхат’ (м.Татар­бунари).

ҐАЙДУН, -а ч. Музикант, що грає на ґайду (м.Біляївка, Біляївський р-н).

ҐАЛАДЖÍЯ, -ї ж. Галас, крик. В хáт’і такá ґаладж’íйа / хоч бирú та й т’ікáй з дóму (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ҐАЛАҐÁН, ч. Великі поплавки на неводі. Пропки / т’і шо на невод’і / називайут’ ґалаґанами (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ҐАЛАЙДУХ Шматок гливкого хліба, гливкий хліб взагалі (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ҐАЛÁНСЬКИЙ, -а, -е Особлива порода курей, виведена в Голлландії. У мéне йе два п’івн’і і пйáт’ кýрок / галáнс’кі / здорóв’і (м.Татарбунари).

ҐÁЛУС Сорт фарби для фарбування вовни. Купúла ґáлусу / шоб покрáсити вóвну (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ҐАЛЯТА, -и ж. Дерев’яна посудина, що використовується для доїння овець (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ҐАНДЖУВÁТИ док. ЗҐАНДЖУВÁТИ , -ую, -уєш 1. Знаходити недоліки. Свикрýха гет’ зґанЖувáла мойý робóту
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н; с. Василівка, Миколаївський р-н); 2. Не виконувати своїх обов’язків, функцій (Овідіопольський р-н).

ҐАНЧ, ж. Фізична вада, недолік взагалі. У н’ого валика ґанч: він глухий (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Ц’а матéрійа майе ґáнч (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ҐАНЧ, -у.

ҐАНЧ, -у ч. див. ҐАНЧ, -і. Не рóби прáтка / йакúйс’ ґанч у нéйі йе (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Купила плат’­т’а і не бачила / шо воно ґанч майе
(с. Обжили, Балтський р-н); У йóго ос’ такúй ґанч / йак напйéц’а/ рáзн’і коники випáлуйе (м.Татарбунари).

ҐАНЬЧ див. ҐАНЧ, -і ж. Ц’а кон’áка мáйе ґан’ч / на óк’і у нéйі бíл’мо (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ҐАНЧÓВАНИЙ Прикм. до ҐАНЧ. Цей гóршчик ґанчóваний / бо він нашчéрбл’аний (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ҐАРÁҐ ч. молд. Тичка, палиця 1½ – 2 метри, на яку найчастіше підвішується виноград (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н) див. також ҐАРÁҐА.

ҐАРÁҐА, -и 1. див. ҐАРÁҐ Увéс’ виногрáт на ґарáґах (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н);
2. перен. Прізвисько високого худорлявого хлопця, чоловіка (с.Яськи, Біляївський р-н).

ҐАРҐÓШІ див. ҐИРҐОШІ Несут’ на ґарґóшах дитину (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ҐÁРЕЦЬ, -рця ч. Стара міра сипучих тіл. Позичив ґарец’ кукуруШи (с. Обжили, Балтський р-н) див. також ҐÁРНИЦЬ, пор. ГÁРЕЦЬ.

ҐÁРД, -у / -а Очеретяні рогіжки, що використовують у господарстві для загорожі або покрівлі. Трéба на базáр’і купúт’ ґард’íв / та зробúт’ загорóжу на л’íто курчáтам/ шóб не ходúли по горóд’і // кýхн’у укрúли зрáзу ґáрдами / насúпали на йіх солóми / туд’í пóп’ілу / змáзали / і готóва кýхн’а / не протечé (м.Татарбунари).

ҐÁРНИЦЬ див. ҐÁРЕЦЬ Ґарниц’ саме менче / ґарниц’ дес’іт’ фунт’ів (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ҐÁРЧИК, -а ч. Здрібн. до ҐАРЕЦЬ
(с. Обжили, Балтський р-н).

ҐÁТА виг. молд. Все; готово; закінчено, кінець. Сказáв і ґáта // повторáти не бýду (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Ґáта / йа вже зробúв (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ҐАТЛАЖÁНИ мн. Помідори. Йак посп’íли ґатлажáни / привáбилос’ ше робóти на градúн’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ҐАЯР Сорт винограду. Ґайáр б’íлий / аж жóвтий і слáдкий (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ҐВÁДЗЯТИ, -аю, -єш ірон. 1. Бруднити. Лиш постилила чисту пілочку / а ти свойіми ногами ґваЩайеш (с. Обжили, Балтський р-н) пор. ЗАМÓЦЯТИ;
2. Мазати невміло, як-небудь. ПоґвáЩала плитý л’уд’ам на см’іх (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) 3. Робити щось невміло. Йак зґвáÙайе шо / тíл’ки на см’íх / такá неакурáтна / недоц’íл’на (м.Татарбунари).

ҐВÓЗДИК, -ика ч. Цвях. Перехрéсток крýтиц’а на ґвóздику (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐЕВКОТÍТИ, -чу, ши Ґелґотіти. Йіх і не гóн’ат’ додóму / ц’ілý н’іч п’іт корóвником ґевкот’áт (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ҐÉҐАТИ Ґелґотати, ґелґотіти (про гусей). Дай йíсти гýс’ам / а то чýйеш йак ґéґайут’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ҐЕҐНУТИ, -у, -еш знев. Загинути, здохнути (с. Василівка, Миколаївський р-н) див. також КИКНУТИ.

ҐЕДЗ ч. Вередливість. Встан’ ти диви показуйе свій ґеШ (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ҐÉДЗЕНЬ ч. Ґедзь (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ҐÉЛДА, -и ж. знев. Роззява, дурнувата чи незграбна людина (с.Іллінка, Біляївський р-н).

ҐÉЛЬКАТИ, -ю, єш Ґелґотати. Повний двір гусéй йак розґéлкалис’ то н’ічóго не чут’ (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ҐÉМБА, ж. згруб / лайл. Велика губа. Не губи / а прамо ґемби у н’ого (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Чогó ти розпустúв свóйі ґéмби? (с.Гетьманівка, Савранський р-н); От розв’íсив ґéмби (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Ґéмби свойі росквáсила вúшче нóса одýлис’ (м.Татарбу­нари); Шо ти ґéмбу розквасив (с.Лісни­чівка, Балтський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н; с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐЕМБÁТИЙ згруб. Людина з великими, товстими губами. Чулувíка / шо мáйе велúк’і гýби / називáйут ґембáтим (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також ҐИМБÁТИЙ.

ҐЕНДЗЄВА, -и ж. Рів, канава (с.Першо­травневе, Ізмаїльський р-н).

ҐÉРИК, -а ч. Жіноча кофтина зі складками і з довгими рукавами. Пошúла субí ґéрик (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ҐÉРИКИ.

ҐÉРИКИ, -ів мн. див. ҐÉРИК Ґéрики // це так’í кóфточки були з дóвгими рукавами (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ҐЕРЛÁК Вівця, що почала худнути в зв’язку з хворобою (Ананьївський р-н).

ҐЕРЛИҐА, -и ж. рум. або молд. Велика пастуша палиця, закручена на кінці для ловлі овець. Бирú ґерлúґу та жинú говéц’ (с. Василівка, Миколаївський р-н) див. також ҐИРЛИҐ, ҐИРЛИК.

ҐÉЦ, -а ч. див. ҐЕДЗ Йак нападé ґéц / упадé на зéмл’у і бйé ногáми і рукáми (м.Татарбунари).

ҐÉЦЕНЬ, -цня ч. Велика муха, що кусає тварин, ґедз. Корóву ґéцен’ укусúв / то вонá йак поб’íгла у тирникú / насúлу догнáв (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ҐЗИТИСЬ, -юся, -исся недок. Дуріти, пустувати, казитися. Надойíло робúти і почали ґзúтис’ (с. Обжили, Балтський р-н) див. також ҐЗИТИСЯ.

ҐЗИТИСЯ див. ҐЗИТИСЬ Немá шоб помагáли робúти мáм’і / а лиш ґзúтис’а знáйут (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ҐИЗДÉБИ мн. Великі, не по нозі чоботи. Вд’íла йак’íс’ ґиздéби та й хóдит’
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐИЛА, -и ж. Грижа. Іван лежат’ / бо йому вир’ізали ґилу (с.Обжили, Балтський р-н).

ҐИМБÁТИЙ, -а, -е згруб. див. ҐЕМБÁТИЙ От цей хлóпец’ ґимбáтий (с.Лісничівка, Балтський р-н); У йóго нáч’е двойн’í гýби // такúй димбáтий (м.Татарбунари).

ҐИРҐИНЯ, -і ж. бот. Жоржина. Розвéла ґирґúн’у / кал’ірóвку (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐИРҐÓШІ мн. частіше дит. Горішня частина спини, плечі. Посадú дитúну верхóм субí на ґирґóш’і (с. Василівка, Миколаївський р-н); Уз’áла дитúну / посадúла на плéч’і / та так б’іжúт’ // дитúну несе на ґирґóшах (м.Татарбу­нари) див. також ҐАРҐÓ­ШІ, ҐІРҐÓ­ШІ.

ҐИРИЛИЦЯ, ж. див. АРÁВА З’ібрав коло сéбе ґирилúц’у і собáк по сел’í дрóчит’ (с.Лісничівка, Балтський р-н; Кодимський р-н; Савранський р-н); Хлопчаки з’ібралис’а ц’ілов ґирилиц’ойу / душ питнац’ат’ / і ход’ат собак дрочат’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Он по вýлиц’і п’ішлá ц’íла ґирилúця хлопчакíв (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Собрáлас’ ц’íла ґирилúц’а д’ітéй (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Ц’íла ґирилúц’а д’ітéй б’íгайе позáд’і нéгра / йакúй прийíхав (м.Татарбу­нари).

ҐИРЛИҐ, -а ч. див. ҐЕРЛИҐА Чабáн/ йак хóче в’івц’ý п’іймáт’/ берé ґирлúґ і хватáйе йійí за нóги (м.Татарбунари).

ҐИРЛИК ч. див. ҐЕРЛИҐА (с.Манаші,
Б-Дністровський р-н).

ҐИРНИЛО, -а с. Журавель над криницею (с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н).

ҐИРЛО, -а Рівчак, яким тече вода з лиману. У нáс аж двá ґúрла / пéрве / а дáл’ш’і / фтор’é // водá у ґúрл’і з лимáну (м.Татарбунари).

ҐІРҐÓШІ, -ів мн. див. ҐИРҐОШІ Вз’ав дитúну на гірґóш’і та й нóсит’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ҐЛÉВІТИ док. ЗҐЛÉВІТИ, -ію, -єш Зацвітати, покриватися цвіллю (найчастіше про сир). Сир гет’ зґлéв’ів
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐЛЬОҐ, -у ч. вульг. Сперма (с. Демидівка, Любашівський р-н).

ҐЛЮГА, -и ж. молд. Спеціально поставлені снопи очерету так, щоб вони не затікали і не гнили (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н).

ҐЛЯҐ, , ч. Порошок, виготовлений з шлуночка молодої тварини (теляти або ягняти), які ще нічим не кормилися, крім материнського молока, призначений для виготовлення бринзи. Ґл’аґ робл’ат’ так: напувайут’ молоком мален’ке тел’а / р’іжут’ / потом виймайут’ з жмутка той порошок (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Ґл’аґ кидайут’ в овече молоко дл’а брод’ін’н’а при виготовлен’н’і бринзи (Ширяївський р-н; Савранський р-н); Ґл’аґ розвóдили у вод’í / ц’ідúли і л’али у молокó (с.Білка, Іванівський р-н); Шчобú сд’éлат’ брúнзу / то у слáтке молокó кидайут ґл’аґ (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ҐЛЯҐАТИ, -ю, -їш Заправляти молоко ґляґом. Оце заґл’аґáла молокó / а воно довго не ґл’аґáйец’а (с.Білка, Іванівський р-н).

ҐНІТ, -у ч. Рум’янець на хлібові (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ҐÓГА, -и ж. дит. Зерно, зернята (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також ҐÓҐУШКИ.

ҐОҐОШИЦЯ Зазнаватися. В’ін так ґоґошúц’а / нáче йогó нихтó ни знáйе (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ҐОҐÓШІ мн. див. ПУКАНИ Дóбр’і прáжан’і ґоґóш’і в п’іч’í (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐÓҐУШКИ, -ок мн. М’якуш насіння соняшників або гарбузів. Мáмо / дáйте й мин’í ґóґушк’ів (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н).

ҐÓДЗУРІ мн. 1. Коробочки з насінням бур’янів. З осету лишайуц’а ґоШур’і і засоруйут пшениц’у (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Відходи від соломи. ҐóШур’і / отхóди от соломи кóло кол’ін’ц’а (с.Лиман, Татарбунарський р-н); 3. Невимолочене в колосках зерно. Підкúнув кóн’ам ґоШур’ів / бо зернá не дайýт’ (с. Старокозаче, Б-Дніст­ровський р-н; смт.Суворове Ізмаїльський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; м.Татарбунари) див. також ҐОДЗУРÍ, ҐОДЗУРИ.

ҐОДЗУРÍ, ҐОДЗУРИ див. ҐÓДЗУРІ (с.Райлянка, Саратський р-н; с.Першо­травневе, Ізмаїльський р-н).

ҐОЙ, -я ч. Дурень. От ґой / корóву продáв/ а грошéй немá (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ҐОЙДА, -и ж. ірон. Висока худа людина. Гл’ан’ / йакá ґóйда п’ішлá // с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н) пор. ГÓЙДА.

ҐОЛÁН, -а ч. 1. Бідняк, незаможник; В’ін такúй ґолáн / шо вонá за йóго і зáм’іж не хóч’е ітú (м.Татарбунари; с.Стара Царичанка, Б.Дністровський р-н);
2. Людина, що не вміє по-хазяйськи жити. Абú в’íн не бýв ґоланóм / то шóс’ би мáв / а так н’ічóго не мáйе (м.Татарбунари; с.Стара Царичанка, Б.Дністровський р-н).

ҐÓЛДА, -и ж. екс. Велика незграбна ледача коняка (с.Лаптєво, Фрунзівський р–н).

ҐОЛÓБАТИ див. ҐОЛОБÁТИД’івчина комин ґолобайе” (с.Ухожани, Балтський р-н).

ҐОЛОБÁТИ, ю, єш Колупати. А шчо ти вжé там ґолобáйеш // анý йди с’удá (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ҐОЛÓБАТИ.

ҐОНДЗÓЛА, -и ж. див. ГРУНДЗÓЛЯ В’івц’á б’іжúт’ і ґонШóлами торохтит’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ҐÓНТА, -и ж. збірн. Невеликі тріски, які мають форму дощок. Ними покривають дах будинку. Ґонта – драниц’а з дуба / з йолки / кол’ат йійі і бйут (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ҐОРГÓЛИТИ Змішувати горілку з водою, розбавляти горілку водою (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ҐОРҐУЛА, -и ж. ірон. Огрядна, незграбна людина. От шче ґорґýла / хóде йак та цáпл’а по горóд’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ҐОРГУЛЯНКА Розбавлена водою горілка (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ҐРАДИНА, -и ж. болг. див. ГРАДИНА (Ізмаїльський р-н); Йа всé врéмн’а робúла на ґрадин’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ҐРÁПА, -и ж. заст. рум. і молд. див. ВОЛОЧУШКА Кáжут на нéйі ґрáпа і волочýшка (с.Броска, Ізмаїльський р-н; м.Татарбунари).

ҐРÁСА, -и ж. Плужок, розпашник. Цей розпáшник був зрóбл’аний дес’ у 1865 годý в Нерубайс’кому м’ішчанúном Бурдóйу. Ґрáсуйу обробл’áйут’ рáзн’і пропашн’í кул’тýри (с.Нерубайське, Біляївський р-н).

ҐРАСÓВКА Плужкування, розпушування, прополка міжрядь кукурудзи, винограду, картоплі тощо (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Миколаївка, Овідіо­польський р-н).

ҐРАСУВÁТИ1 док. ЗҐРАСУВÁТИ Витоптувати, толочити, сплюндровувати щось. Бичкú гет’ зґрасувáли горóд
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н; с.Василівка, Біляївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Балта, Балтський р-н; с.Будеї, Кодимський р-н).

ҐРАСУВÁТИ2 Плужкувати, прополювати міжряддя кукурудзи, винограду, картоплі тощо (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н;
с. Обжили, Балтський р-н; с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ҐРÉМБЛІ мн. див. ҐРÉМПЛ’І Скубут вовну руками / а шче треба ґрембл’і. Вони складайут’с’а з катк’íв і проволочок шо розривайут нитки (с.Олексі­ївка, Кодимський р-н).

ҐРÉМПЕЛЬ див. ҐРÉМПЛІ Возúла вóвну в Гóцулуву на ґрéмпел’ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐРÉМПЛІ польськ. мн. Пристрій у вигляді колеса з зубцями для розчісування вовни ручним способом. Йак пропустúла на ґрéмпл’і / мóжна прáсти (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Трудове, Кілійській р-н) * Пристрій для розчісування конопель. Шоб розч’ісáт’ конóпл’і / або л’óн / робúли із гвóзд’ів і дóсочки ґрéмпл’і (м.Татар­бунари) див. також ҐРÉМБ­ЛІ, ҐРÉМПЕЛЬ, ЧУХРÁЛКА пор. ДАРÁК.

ҐРЕМПЛЮВÁТИ док. ПОҐРЕМПЛЮВÁТИ Розчісувати вовну ручним способом. Уз’ала ґрéмпл’і / шоб трóхи вóвни поґремпл’увáти (с.Дивізія, Татарбу­нарський р-н; с. Трудове, Кілійський р-н); Ґремпл’увáли вóвну на сп’іц’іáл’них ґрéмпл’ах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ҐРИС, -у ч. збірн. Висівки. Залишай-но чоловіче / свин’ам бур’ака з ґрисом (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Примасти свин’і ґрисом та дай йісти
(с. Обжили, с.Ухожани, Балтський р-н).

Д

ДАЛÁЧИТИСЬ Здутись. Корóви / вівц’і далáчац’а / тобто здувáйуц’а / коли чогос’ обйідáйуц’а (с.Трудове, Кілійський р-н).

ДÁМБА, -и ж. Високо намощений берег ріки для запобігання повені (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

ДАМНÓ присл. Давно. Селó нáше заснóвано дýже дамнó (с.Немирці, Балтський р-н).

ДÁМСЬКИЙ: дáмський пáльчик “кодымъ-бармакъ” – столовий сорт винограду (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ДАРÁК молд. або рум. техн. Пристрій у вигляді великої круглої щітки з довгими металевими зубцями для дальшого

ҐРÓНДЗЯ див. ГРУНДЗÓЛЯ (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ҐУДЖЯ! див. АЛЯ! ҐуЖ’á / с’іркó / в’із’мú йогó (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ҐУДЗ, , ч. Вузол. Шоб всеридúну не тикло / вйáжут ґуШóм (с.Коси, Котовський р-н; с. Ухожани, Балтський р-н); Завйажú ґуШ / бо кúц’ка дорóгу пириб’íгла (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ҐУДЗОК ч. здрібн-пестл. до ҐУДЗ
(с. Ухожани, Балтський р-н).

ҐУЛУҐА, -и ж. Накидка на голову, яку прикріплюють до бурки, зшита з такого ж матеріалу, що і бурка. Над’íну кожýх / а звéрху бýрку і ґулýґу тай нихáй дýйе с’к’íл’ки хóче / м’ін’í вс’óровно (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ҐУТУЛЯ, -і ж. рум. Назва дерева та плодів айви. Нар’íзала ґутýл’ / тíл’ки жóвт’іх / та бýду варúт’ із н’íх варéн’а // друг’í л’ýди на ґутýл’і кáжут’ айва (м.Татарбунари; Кілійській р-н; Ізмаїльський р-н) див. також ГУТУЛЯ, КУТУЛЯ.

ҐУЦИНÁ, -ú ж. Прангос кормовий. Колúс’ ґуцинóйу красúли м’íтки (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

очищення волокон конопель, для розчісування вовни, прядива. Йе трóхи вóвни / трéба пустúти на дарáк (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Колú вóвна вúсохне / тод’і на дарáку чéшемо / бо вонá у жмýтках (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Градениці, Біляївський
р-н) див. також ДАРÁЧКА, ДĖРГА, ДĖРГАЛ­КА, ДЕРГАЛЬНИЦЯ, ДĖР­ГАНКА, ДĖРЧАНКА пор. ҐРÉМПЛІ.

ДАРÁЧКА див. ДАРÁК (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

ДАРÁЧИТИ Чесати вовну (с.Градениці, Біляївський р-н; с. Кислиця, Ізмаїльський р-н).

ДАРМÓЙ, -я ч. молд. Решето з великими вічками, яким відвівають від полови обмолочене котком зерно (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Рáн’че дармóйом вíйали зернó (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Колúс’ ми тіл’ки дармóйом чúстили зернó (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Коли не було війалок / то дармойем відв’ійували полову від зерна (с.Градениці, Біляївський р-н); Це таке / йак решето / на н’ого кукуруШу сійут’ (с.Долинське, Ананьївський
р-н); Дармóйом прос’івáйут жúто чи пшенúц’у (с.Коси, Котовський р-н); Йак хаз’айнувáли сам’í / почтú у кáжного був дармóй / бо зéрно получáлос’а не ч’íсте / йогó перес’івáли (м.Татарбуна­ри); Зернó трéба відс’íйати на дармóйі (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н; с.Градениці, Біляївський р-н); Рáн’че дармóйом в’íйали зирнó (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Зернó п’ідс’івáли дармóйом (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

ДАРМÓЙЧИКИ мн. Віялка з решетом (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ДАЧÁНИН Назва придністрянця і жителя степових сіл (с.Василівка, Біляївський р-н).

ДВАНÁЦЯТКА, -и ж. 1. Линва завгрубшки 12 мм, з якої виготовляють верхи чи спóди рибальських сіток з дрібними вічками (Овідіопольський р-н; м.Вил­кове, Кілійський р-н); 2. див. МАТУЛА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДВАЦЦЯТКА, -и ж. Бочка для вина місткістю 20 відер. Йак булá свойá багá/ ц’á двадц’áтка м’ін’í не хватáла винá (м.Татарбунари).

ДВАЦЯТКА, -и ж. Дошка шириною 20 міліметрів. Виписала в колгосп’і т’іко двац’атку / грубших досок нема
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДВАЦЯТНИК Двадцятикопійкова монета з припаяним до неї вушком чи пробитою в ній дірочкою для того, щоб надівати монети в разки намиста як прикрасу (с.Градениці, Біляївський р-н).

ДВИГ, -у ч. Рух. Прибúй дручкú / тод’í вони двúгу не будут мати (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ДВІР, двору ч. 1. Частина плану, де будується хата та інші господарські будівлі (с.Лиман, Татарбунарський р-н);
2. Простір між кацáми. Дв’ір трéба робúти так / шчоб рúба звідти не вихóдила (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДВОЙНИК Фуганок певної конструкції. Чúст’ат’ дéрево одинáрним / а потóм двойникóм (с.Плахтіївка, Саратський
р-н).

ДВОЙЧÁК, -а ч. Дволемішний плуг. 1. Мин’í с’огóдн’а зорáли горóт двойчакóм (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Двойчакóм сá’д’ат’ папушóйу (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н) див. також ДВОЙЧА­КИ 1.

ДВОЙЧАКИ мн. 1. див. ДВОЙЧÁК Двойчакáми удóбно бýло горáти / бо ни трéба ходúти за плýгом (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Дворіжкові вила (с.Желепове, Роздільнянський р-н).

ДВОЯК, -а ч. Кокон з двох шовкопрядів. Ос’Щó двойакú / разом завинулис’а (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ДЕВ’ЯТУШНИК Тут лежúт’ кáм’ін’ / а другий на спóд’і такúй кáм’ін’ / девйатýшник кáжец’а (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ДĖЖМА молд. Скіпщина, орендна платня натурою поміщикові за користування землею що дорівнювала третині чи половині врожаю. Рóбиш / бувáло / кóло тóйі земл’í / йак чóрний в’íл / собирéш урожáй / одасúш половúну / або трéт’у чáсц’ урожáйу / дéжму / а суб’í н’ічóго не остайéц’а (м.Татарбунари; смт.Кра­сні Окни, Красноокнянський р-н; с.Бирносово, Фрунзівський р-н) пор. ДИЖМА

ДЕКÁН Терка, якою колись терли солому на полову (с.Шевченкове, Кілійський
р-н).

ДĖКО 1. Лист з бляхи, на якому печуть пиріжки; 2. Сковорода (с.Троїцьке, Любашівський р-н; с.Домниця, Котовський р-н) див. також ЖÁРНИЧКА, ЖАРÓВНЯ, ПАТÉЛЬНЯ, РÓНДЕЛЬ, ЧАРÁ пор. ТАВÁ.

ДЕЛЬ Сітка з дрібними вічками (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДĖМЕНО, -а с. тюрк. Стерно (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДЕРБЕЛИЗНУТИ, -у, -еш екс. Сильно ударити (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ДĖРГА див. ДАРÁК (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ДĖРГАЛКА, -и ж. див. ДАРÁК Шчоб ти с’ів на дéргалку ! (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДЕРГАЛЬНИЦЯ, -і ж. див. ДАРÁК (с.Завадівка, Березівський р-н)

ДĖРГАНКА див. ДАРÁК (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ДĖРГАТИ, -ю, -єш Очищати прядиво від костриці на металевій дергальній щітці після того, як його витіпають на бательні і терниці. Ц’íлий ден’ прáд’іво дéргала і дýже ухл’áла (с.Обжили, Балтський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ДЬÓРГАТЬ 2.

ДЕРЕВЛЯНИЙ, -а, -е Дерев’яний, зроблений з дерева. Йакі зáраз булú шкáфи / пóст’іл’ / деревл’áна / на ній подушóк у два радú (с.Немиринці, Балтський р-н).

ДЕРЕВЛЯНКИ мн. Чоботи чи черевики на дерев’яних підошвах (с.Саврань, Савранський р-н).

ДЕРЕВЛЯШКА, -и ж. Саморобні ковзани з залізним прутом знизу. Лиш деревл’áшками йíздили (с.Концеба, Савранський р-н) пор. НÁРТИ.

ДЕРЕЗИНА, -и ж. Молодий ліс. П’ішóв у дерезúну та нарубáв соб’í фóросту (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДЕРÉН, -у ч. Терен (с.Козацьке, Балтський р-н; с.Будеї, Кодимський р-н).

ДЕРЕНИНА, -и, ж. Місце в лісі з густими чагарниками глоду. От зайшлú в деренúну / йак тепéр вúбратис’а зв’íц:и/ шоп не подрáпатис’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДЕРЖÁТЬ, -у, -иш Мати за жінку. В’ін дéрже мойý сестрý / живýт’ ужé умéсц’і 10 год (м.Татарбунари).

ДЕРИПЛІТ Колюча кущова рослина з дрібними тонкими стеблами, дереза, повій (лат. Lycium), (с.Дубиново, Савранський р-н) див. також ДИРИБÁС, ДРАСІЛА, КИШМÉН, ЛАЦІЙÓН, ЛУЦИНА.

ДÉРНИЦЯ, ж. Ручний прилад, яким деруть крупу (с.Демидівка, Любашівський р-н).

ДЕРУЖКИ, мн. Покраяна на стрічки зношена тканина (клапті), що використовується для ткання пілок Ц’íлу з’íму дерý деружкú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДĖРЧАНКА див. ДАРÁК (с.Калинівка, Кодимський р-н).

ДĖСТРИ мн. молд. Посаг, все майно, крім худоби і грошей, яке мати дає дочці при виданні заміж.. У нас була рос’íйа / тада були дéстри / налáвники (м.Татар­бунари, Татарбунарський р-н) див. також ДЗĖСТРА, ДЗĖСТРИ.

ДЕСЬ у ролі част. Мабуть. Вúдко / дéс’ / зм’інúв áдрес / бо п’íс’ма не дохóд’ат’ (м.Татарбунари).

ДЕСЯТИНЩИК 1. Людина, яка до революції наймалася косити хліб від десятини; 2. Безземельний селянин, який обробляв поміщицьку землю за десяту частину врожаю (с.Олександрівка, Ширяївський р-н; с.Троїцьке, Любашівський р-н).

ДЕСЯТКА, -и ж. 1. Сіті з вічками діаметром 10 мм, з яких роблять неводи і волоки (Овідіопольський р-н); 2. Бочка для вина місткістю 10 відер. У дес’áтку ум’ішчáйіц’а винá у половúна мéн’ше / ч’ім у двадц’áтку (м.Татарбу­нари).

ДĖЧКИ мн. Бляшана форма, на якій випікають хліб. Хл’іб печéмо в дéчках
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ДÉЧКО.

ДÉЧКО здрібн. до ДÉКО (с.Троїцьке, Любашівський р-н; с.Домниця, Котовський р-н).

ДЄ! Вигук, яким поганяють коней. Д’е / погл’адáйіш / шоб другúй к’íн’ т’агнýв за тéбе (м.Татарбунари).

ДЄТКА, -и ж. збірн. Личинка бджіл. Робóч’і бЖóли годýйут’ д’éтку
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДЖЯНТА жарт. Портфель, господарська сумка. Подивúс’ з йакóйу Ж’áнтойу вонá хóде (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ДЖИНДЖИРІКА, -и ж. Сіті з вічками діаметром 7 мм, з яких роблять невід для вилову тюльки (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також СІМЙÓРКА, пор. МАТУЛА.

ДЖОГ Челядь, молодь (с.Стара Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ДЖЬÓҐ Сільський бал. Тепéр у клуб хóд’ат’ / а рáн’че на Жоґ ходúли (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ДЖОЛÓБАТЬ, -ю, -їш Колупатися, перебирати, вибирати. Ц’ілий ден’ Жолóбайіц’а в т’і картóшк’і / перебирáйе капýсту одéл’но (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Д’íвку йак свáтайут’ / вонá старáйіц’а шос’ Жолóбат’ н’íхт’ами от стидá (м.Татарбунари).

ДЖУБРА, -и ж. кул. Спиртний напій в сирому вигляді. Жýбру рóбл’ат’ з води / сáхару і др’іжЖ’ів (с.Любопіль, Комінтернівський р-н)

ДЖУГÁН молд. Палиця з гострим залізним наконечником для пересування по кризі. Стойачи на кон’кáх чи сид’ачи на санках / колú катáйуц’а по л’удý / Жугáнами обпирáйуц’а об л’ід / в’іЖштóвхуйуц’а і так катáйуц’а (Овідіопольський р-н); Йак йа катáвс’а на кон’кáх / вс’ігдá у мéне бýв Жугáн (м.Татарбунари).

ДЗÁМА, -и молд. кул. Юшка зі свіжої риби, заправлена цибулею, перцем і олією. Купúла рúби / зварúла з нéйі Шáму / бýдем мочáт’ малалúгуйу й йíсти (м.Татарбунари) див. також ДЗЯМА пор. ЮХÁ.

ДЗІР Сироватка, яка залишається після збирання вурди (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н)/

ДЗЯМА, -и ж. молд. 1. див. ДЗÁМА (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Першо­травневе, Ізмаїльський р-н; с.Микола­ївка, Овідіопольський р-н); 2. Варена риба (с.Першотравневе, Ізмаїльський
р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський
р-н).

ДЗÁНДЗАРИ мн., болг. Дуже дрібна абрикоса (с.Коси, Котовський р-н; с.Оленівка, Балтський р-н) див. також ДЗÁНДЗАРІ, ДЗÁРЗАРИ, ДЗÁРДЗАРІ, ДЗÉНДЗУР, ЗÁРЗАЛА.

ДЗÁНДЗАРІ див. ДЗÁНДЗАРИ (с.Долин­ське, Ананьївський р-н)/

ДЗÁРДЗАРІ мн. див. ДЗÁНДЗАРИ Йе ШáрШарі / це м’ілк’í / а абрикóс крýпний (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ДЗÁРЗАРИ мн. болг. див. ДЗÁНДЗАРИ (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

ДЗЕЛĖПУХ, -а ч. Недозрілий, зелений кавун. Цей Øелéпух шóб досп’íв / дóбрий бýв би з йóго коýн (м.Татарбунари) пор. ЗЕЛĖПУХ.

ДЗĖНДЗУР болг. див. ДЗÁНДЗАРИ (с.Канцеба, Савранський р-н).

ДЗĖСТРА, -и ж. див. ДĖСТРИ Кáт’а Кушн’ірова багáто Шéстри мáла йак віддавáлас’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ДЗĖСТРИ див. ДĖСТРИ Насправл’áла дзéстр’ів / шо у скрúн’у однý не ум’ішчáйіц’а (м.Татарбунари; с.Грабо­ве, Кодимський р-н; смт.Ширя­єво, Ширяївський р-н; с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ДЗЬОР ч. Внутрішнє сало свині. Ш’ор пиритóпл’уйут’ на смáлиц’ і ним пиримáзуйут’ жарóвн’і / колú пичýт’ хл’іб (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н) див. також ЗДІР, ЗДЬОР, ЗЬОР, КАПТУР2, НУТРÁК.

ДЗЮРКÓМ Цівкою. Набрáла у чáйник водú / йак гл’áну / а він Ш’уркóм тичé (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Роздубáсила нóгу / кров Ш’уркóм б’íгла (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДЗЯНДРА, ж. молд. кул. Юшка, зготована в казані з залишків мамалиґи. Зробúли Ш’áндру / а йíсти не бýло комý (с.Обжили, Балтський р-н); От б’ідувáли в сóрок пйáтом годý / крóми Ш’áндри н’ічóго не бýло (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ЗЯНДРА 1.

ДИЖМА, -и ж. молд. Частина (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н) пор. ДĖЖМА.

ДИКÁР ч. Дикий сорт винограду. На дикар’í рóбут’ привúвки шáпс’кого виногрáда (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ДИКÁЧКА, -и ж. Вид очеретяної покрівлі даху у вигляді щітки. Бúндишина дикáчка бýде стойáти ше сто л’ет
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ДИКÓВКА, ДИКÓВАНИЙ.

ДИКÓВАНИЙ: дикóвана хата Хата, покрита соломою, околотом або очеретом. Дикóвана хáта це з околóту / жúтн’ій окол’íт абó пшенúчна солóма (с.Долинське, Ананьївський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ДИКÓВКА, -и ж. Спеціальний спосіб покриття хати очеретом за допомогою прáника. Дикóвка мóже держáтис’а л’іт питнáц’іт’ (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ДИКÓФТ, -у ч. бот. Назва лікарської рослини, яка росте на полі і має жовтий цвіт. Шос’ так болúт головá / треба дикóфту / шоб попáрити (с.Обжили, Балтський р-н).

ДИКУВÁТИ, -ю, -єш Ушивати хату очеретом, вижатим взимку, притягуючи дротом і підрівнюючи прáником. Дикувáли хáту очеретом та дýмали / шо навíки (с.Обжили, Балтський р-н); Дикувáти хáту загáйно / не то шо вшивáти по-простóму (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДИЛИНА Короткий (2-2,5 м) потовщений дрючок чи брус, який лежить між балками стелі, замазаний глиною. Стéл’у мóжна накривáти форостом / але лýче дилúнами (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ДИМИТРИЦЯ бот. Хризантеми (с.Са­ф’яни, Ізмаїльський р-н).

ДИМКА, -и ж. Жіноча спідниця. Пошúла соб’í гáрну дúмку / але ше не над’івáла (с.Обжили, Балтський р-н).

ДИМОВИК Димар (с.Слюсареве, Савранський р-н).

ДИМОГÁР, -у ч. Прилад, яким бджолярі обкурюють бджіл. Пáс’ічник стойáв з димогáром / тому бЖ’іл не булó зóвс’ім вúдно (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ДИМОГÁРКА, -и ж. див. ДИМОГÁР В димогáрк’і п’ідпáл’уйу вáту / і п’ідкý­руйу бЖіл (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДИНДИРÁ, -и ж. Вигук під час гри у жмурки. Диндирá / тан’а / диндирá / вáл’а // а йа сам за себйá (м.Біляївка, Біляївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н).

ДИРИБÁС див. ДЕРИПЛ’ІТ с.Гребино, Савранський р-н.

ДИРИВÍЙ, -я, ч. бот. Дрік красильний, що використовують у народній медицині при рахіті, водянці, хворобах печінки. Давáй пúти дитúн’і дирив’ій / то не бýде рах’íтни (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДИРИЗÍЙ ч. бот. Рослина від простуди (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ДИРУН іхт. Окунь (с.Слюсареве, Савранський р-н).

ДИСТИНА, -и ж. Ділянка землі величиною сто соток. Каткóм і пáруйу волíв каткувáли свойí дистúни (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ДИШИЛЬ, -шиля Дишло (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) Обичáйки сойед’ін’а́йут’ коток з дишил’ом (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н).

ДÍВКА-ВÓДУ-НЕСÉ Назва сузір’я Терезів (с.Долинське, Ананьївський р-н) див. також ЧЕПÍГА, пор. ДОРÓГА, КВÓЧКА, Світовá Зíрка, Пíзня Зíрка.

ДІВÓЧИТИ, -у, -иш Дівувати. Вонá дóвго дівóчила / покá йейí попáвс’а той івáн (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ДІВЧАЧУР, -а ч. див. ДІВЧУР 2 На хлопчика / шо з д’івчáтками гул’áйе / кáжут’ д’івчачýр (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ДІВЧУК, -á ч. Дівчинка-підліток 10-14 років. Йа була д’івчýк породушний, йак ми с’уди прийіхали (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Вже хорóший дівчýк / черес к’íл’ка рóк’іу зáмуш (с.Лізинка, Іванівський р-н); Вонá вже дівчукóм бýла в то врéмн’а (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Вонá вжé д’івчýк / а рóзум / йак у малóйі дитúни (м.Татар­бунари).

ДІВЧУР 1. Хлопець, який дуже любить дівчат, бабій; 2. Хлопчик, який має звичку гратися з дівчатами. Йіго прозивáйут дівчурóм / бо він вс’о врéмн’а з дівчáтами хóдит (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Олександрівка, Ширяївський р-н); От д’івчýр / всé врéмн’а гул’áйе з д’івчáтками (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); От д’івчýр / колú йогó не побáчиш / то в’ін ус’ó врéмн’а грáйіц’а з д’івчáтами (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ДІВЧАЧУР.

ДІДÉРА згруб. Дідуган (с. Маяки, Біляївський р-н).

ДІЛИТИСЯ заст. Одержувати платню за виловлену рибу за тиждень (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДÍЛНИЦЯ 1. Кошара, обора для овець (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Капус­тянка, Савранський р-н); 2. Межа села з полем, рів, огорожа, яка відмежовує село від поля. Скотúну пáсли на дíлниц’ах (с.Концеба, Савранський р-н; с.Будеї, Кодимський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Давидівка, Фрунтів­ський р-н).

ДІСКУВАТИ Волочити поле (с.Долин­ське, Ананьївський р-н).

ДІСТÍНА, -и ж. див. ДИСТИНА Рáн’ше кáждий хаз’áйін мав свойí д’іст’íни (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ДІЯЛЬЦЕ, -я с. Невелика ковдра. Закýтай дитúну в д’ійáл’це / перевйажú повивачóм (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ДЛАХÓВИЦЯ див. ФЛЯҐА (с.Олександрівка, Ширяївський р-н).

ДЛÍННІК, -а ч. Двадцять п’ять гачків-самоловів, які знаходяться на лічúлці. В’ід:ерéш чотúри дл’íн’:іка/ аж тод’í будé однá стáвка (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДЛУЖÁНИ молд. див. ГЛУЖДÁНИ (с.Свердлове, Комінтернівський р-н).

ДНЮВÁТИ Світати: “Надвóр’і д’н’у­вáло” (м.Біляївка, Біляївський р-н).

ДÓБИНЬКА, -и ж. Ополонка (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н).

ДОБУЗІВКА Корова, що доїться круглий рік. Йíхн’а корóва добýз’івка / бо дóйіц’а от тил’á до тил’á (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ДÓВБАЛО орн. Дятел (с.Калинівка, Кодимський р-н) див. також ДОВБÁЧ, ТУКАН, ЯТЕЛЬ.

ДОВБÁЧ див. ДÓВБАЛО (с.Євтодія, Балтський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).

ДÓВБИНЬКА, -и ж. Частина товстого дерева, на якому рубають паливо. Перенесú дóвбин’ку на сухé мíсто (с.Концеба, Савранський р-н).

ДОДУТИ згруб. Зрозуміти. Насúлу в’ін додýв теорéму по геомéтр’ійі (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ДÓЙНА, -и ж., ірон. Худа жінка, дівчина в довгому вбранні. От ше дóйна / йак над’іде шо-нéбуд’/ тіл’ки стан’ та дивис’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДÓЙНИЦЯ див. ДІЙНИЦЯ Дóйниц’у ч’іпл’áйут’ на диривл’áний гак р’áдом з ц’ідúлкуйу (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ДÓКЛАДНО Дорого (с.Яськи, Біляївський р-н).

ДÓЛБАНКИ, -ів мн. Довбані вулики. У дóлбанки стáвили нáвхрест пáлочки / в’ід них бжóли от’áгували вошчúну і складáли мед (с.Лізинка, Іванівський
р-н) пор. БДЖÍЛЬНИК.

ДОРÓБАЛЬЦЕ Маленька залізна коробочка, коритце, з якого дають пити домашній птиці (с.Перельоти, Балтський р-н).

ДОРÓГА Галактика, Чумацький шлях пор. ДІВКА-ВОДУ-НЕСЕ (с.Долин­ське, Ананьївський р-н).

ДОРÓЖКА (половúк) Рядно, якими застеляють підлогу (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ДÓСКА, -и ж. Дерев’яний пристрій, яким труть солому на полову; терка. В дóск’і забúт’і крéм’ін’і, нúми дóска р’íже і тре солóму (с.Яськи, Біляївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ДОСКÓЦЬКИЙ, -а, -е Наполегливий. То такúй доскоц’кий / шчо мусúт бýти по його (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ДОТИКÁННЯ, -я с. Закінчення процесу ткання на домашньому верстаті. Кончáйімо ткáти / то це дотикáн’н’а
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ДОТОЧИТИ, -у, иш Добудувати до хати. У нас прóсто кáжут доточúв до хáти (с.Коси, Котовський р-н).

ДОТУМАТИСЯ Додуматися (с.Яськи, Біляївський р-н).

ДÓХТУР, -а ч. Лікар. Дóхтур кáже / с’ідáйте в пувóзку / бо помрéте до зáвтра (с.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

ДОХТУРИЦЯ, -і ж. Лікар-жінка. Де та дохтурúц’а / і вчóра не бýло / і сегóдн’а немá (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ДРАБИНЯК Гарба (с.Чигирин, Березівський р-н).

ДРÁГА, -и ж. молд. техн. 1. Прилад, яким зрізують очерет на річці, коли замерзне вода (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Пристрій для відтягування полови від молотарки (с.Райлянка, Саратський р-н).

ДРÁГИ мн. техн. Розпашник (с.Канцеба, Савранський р-н).

ДРАГОВИНА, -и ж. Трясовина (с.Райлянка, Саратський р-н) див. також ЗДУХÓВИНА.

ДРАЖИНА Розвора в гарбі (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ДРАЖÓК Розвора у воза (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ДРÁЗКА, -и ж. Нецензурний, вульгарний вислів. Т’íл’ки не покúнеш казáт’ дрáзки / скáжу бáт’ков’і (м.Татарбунари).

ДРАНТИВИЙ, -а, -е Посуд, що під час випалювання дав тріщини (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ДРÁНТЯ Старий порваний одяг. На н’óму не сорóчка / а самé дрáнт’а (с.Гетьманівка, Савранський р-н); В однóму дрáнті хóд’у (с.Концеба, Савранський р-н).

ДРÁПА Сільськогосподарське знаряддя страих часів, що робили з гілля терну чи якогось іншого дерева у вигляді мітли, для збільшення ваги на неї накладали каміння і тягали по полю кіньми, щоб загладити поле після боронування (с.Будеї, Кодимський р-н). Тод’í і волóчат’ боронóйу / а потóм гладáт’ дрáпойу / в дóску забúтий хворост із тéрену і гладáт’ р’íл’у (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н); Колúс’ дрáпу робúли з гил’óк / нéйу драпувáли рил’ý (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. ДРАПÁК.

ДРАПÁК, -а, ч. 1. Важка трикутна борона з великими товстими зігнутими вперед зубцями, якаою обробляли поля після оранки. Розс’íйав рукáми зернó // а потом драпакóм за драпакувáв (с.Дивізія, Татарбунарський р-н). Драпакóм розбивáйут грудкú на гóраному пóлі (с.Гетьманівка, Савранський р-н);
2. Віник, виготовлений з тоненьких пагонів (лози) сливового, вишневого, рідше іншого дерева, віниччя або з сухого бур’яну, яким підмітають двір (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Гвоздавка, Любашівський р-н); Драпакóм зам’ітáйут’ дв’ір (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); В’із’мú драпáк та заметú подв’íра (с.Лісничівка, Балтський р-н); 3. Старий, уже зметений віник. Йа вúгребла лопáтов / а ти драпакóм вúмети (с.Лізинка, Іванівський р-н); Стéрс’а м’ій в’íник / драпáк вже / н’ігз’á в хáт’і п’ідмéсти (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ДРАПÁЧ.

ДРАПАКУВÁТИ, -ю, -єш Обробляти поле драпакóм; боронувати, волочити, культивувати, розпушувати землю. Зорáли горóд / а тепéр ше трéба драпакувáти (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Байбузівка, Савранський р-н) див. також ДРАПÁЧІТИ.

ДРАПÁЧ, -а ч. див. ДРАПÁК 2-3 (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ДРАПÁЧІТИ заст. див. ДРАПАКУВÁТИ Булó / йак задрапáч’іш вóвремн’а / то й урожáй лýч’ій бувáв (м.Татарбунари).

ДРАСІЛА див. ДЕРИПЛІТ (с.Довжанка, Червоноокнянський р-н).

ДРАЧ, -а ч. Млинок, який відокремлює шкірочку від ядра у насінин проса. Трéба прóсо завéзти на драч (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Гетьма­нівка, Савранський р-н).

ДРАЧУВÁТИ Відокремлювати млинком шкірочку від ядра насінини проса. Прóсо драчýйут у млин’í (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н)

ДРЕВИТНЯ, -і ж. Місце, де рубають дрова. Б’іжú до древúтн’і та нарубáй мен’í дров (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ДРÉВКА, -и ж. Палиця завдовжки 3-4 м, на якій прикріплюється парус. Стáв дрéвку і подавáй (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДРЕЗИЛО див. ДИРИБÁС (с.Слобідка, Кодимський р-н).

ДРÉТ ч. Вид якоря. Йáкар бувáйе кóшка і йáкар дрет (с.Білка, Іванівський р-н).

ДРÉФИТЬ Не витримувати човна (про якір) під час вітру (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДРИГÁТИ Молоти: А вдóма йа дригáйу на дрáчку пшинúц’у (с.Саражинка, Балтський р-н).

ДРИГИ, -ів мн. див. ГАЙДУРÍ (с.Обжили, Балтський р-н; с.Саражан­ка, Балтський р-н).

ДРИГОНÍТЬ Тремтіти. В’ін так дригон’íв / вс’í дригон’ц’í позбирáв (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ДРИГОНЦÍ: позбирáть дригонцí Затремтіти з переляку (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ДРИГУНЦÍ, -ів, мн.: збирáти дригунцí Змерзати. Так змéрзла / шо ус’і дригунц’í позбирáла (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДРИҐАТИСЯ Вириватися від кого-небудь. В’ін і дриґнýтис’а не міг (с.Концеба, Савранський р-н).

ДРИМБА, -и ж. див. ГÓЙДА 1. От пішлá дрúмба / аж пáдайе (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н); Вонá худá / йак дрúмба (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н); Такá дрúмба / йак комишина / тóнка та дóвга (м.Татарбу­нари); * Худа жінка, дівчина. Бíл’ше треба йíсти / а то йак дрúмба стáла (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДРИН, -а ч. згруб. Палиця, сирий патик. Тáто йомý дóбре дав дрúном / шо він аж с’íсти не м’іг (с. Обжили, Балтський р-н); Пет’а вз’áв дрин та й вúгнав корóву з горóду (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; м.Біляївка; с.Маяки, Біляївський р-н).

ДРИНБА, -и ж. ірон. див. ГÓЙДА 1 (с.Неділкове, Савранський р-н).

ДРИНДУЛ’ÉТ, -а ч. знев. Поломаний віз. Цим дриндул’éтом не мóжна вже йíздити / він гóдний тíл’ки возúти гн’ій від скóту (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ДРИСЛЯВКА, -и ж. Сорт ранніх слив. Дрúсл’авки дýже р’асн’í (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Ужé дрúсл’авки почáли пристигáти / та на сушин’ý вонú не год’áц’ц’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДРІБНИЦЯ, -і ж. Рибальські сіті з дрібними вічками (18 мм), якими ловлять кефаль, пузанків (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДРÍМНИЙ, -а, -е Дрібний. На др’íмне намúсто кáжут карáл’і абó пац’óрки (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ДРОБÍЛКА, -и ж. Ручний верстат, на якому подрібнюють виноград, з якого мають давити вино. У мéне сок / шчо зп’ід дроб’íлки отд’éл’но / а с вúжимок отд’éл’но (с.Лізинка, Іванівський р-н; с. Лаптєво, Фрунзівський р-н).

ДРІБУШЕЧКИ, -ів мн. Дитяча гра. Берýц’ц’а вдвох за рýки і стáвл’ат’ носкú до нуск’íв / крýт’ац’ц’а / приспíвуйучи: др’ібý-др’ібý / др’ібýшечки! Наварúла бáба галýшечки (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДРÍЩІ мн. Дріжджі. Шóб завдáт’ хл’íб / трéба мáт’ др’íшч’і (м.Татарбунари).

ДРОЖИНА, -и ж. Залізна частина розвори, підгерця. Дрожина – це част’ підгерц’а. У дрожин’і йе отверст’ійе дл’а швор’ін’а (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ДРÓНДЗЯ див. БОМБÍЦА Хóдит’ йак та дрóнШ’а (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н; смт.Любашівка, Любашівський р-н); Спокóн в’ікóв булá дрóнШ’а (с.Концеба, Савранський р-н).

ДРÓНДЗЯТИ, -ю, -їш 1. Танцювати (с.Глубочок, Котовський р-н); 2. згруб. Ходити. Йак старá бáба дрóнШ’айе (с.Концеба, Савранський р-н).

ДРÓЩІ, -ів мн. 1. Мікроскопічні гриби, що викликають бродіння, дріжджі. Йак печýт хл’іб / то трéба мукú / дрóшч’ів (с.Коси, Іванівський р-н); 2. Осад на дні бочки з вином (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ДРУЖБÁ Бояри (Савранський р-н).

ДРЯПÁК див. ДРАПÁК 2 Др’апакú ми рóбимо із вíн’ач’а / а бувáйе дáже із вишн’акá (с.Лиман, Татарбунарський
р-н).

ДУБÁЛА, -и ж. Спеціальний розчин для вичинки шкіри (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; Ізмаїльський р-н).

ДУБАЛÁ присл. Головою вниз, а ногами догори. Не ставáй дубалá / а то мóже бýти переворóт кúшок (с.Лісничівка, Балтський р-н); В’ін зробúв кувирóк і почáв ходúт’ дубалá // Йaк в’ін хóде тúми рукáми (м.Татарбунари) див. також ДУБОЛÁ.

ДУБАЛÁР Людина, яка обробляє шкіру за допомогою спеціального розчину, що називається дубáла (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; Ізмаїльський р-н).

ДУБИ мн. Різне будівельне дерево – кругляк, незалежно від того, якої воно породи. На верх трéба дуб’íв с’імнáц’іт’ (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ДУБИТИ, -блю, -биш Варити у воді з дубовою корою рибальські сіті, щоб вони не так швидко розмокали і були міцнішими (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ДУБЛИТИ.

ДУБЛИТИ див. ДУБИТИ (Овідіопольський р-н).

ДУБÓК бот. Хризантема. В горóчику росц’в’ілú дупкú (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ДУБОЛÁ присл. 1. див. ДУБАЛÁ (с.Кохівка, Ананьївський р-н); 2. перен. Рішуче заперечувати щось (с.Кохівка, Ананьївський р-н); Прóти Оксáни стáли вс’і дуболá (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Йак сказáли йійі йіхат’ / вонá стáла дуболá і всé (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ДУБУВИНА, -и ж. Труна, домовина. Дубувúну / дл’а мéртвого / у нас крáс’ат’ ч’ірвóну і обивáйут’ чóрним матир’йáлом (м.Татарбунари).

ДУВÁН ч. Пай, який рибалка одержує грішми чи рибою залежно від вилову (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДУВÁНИТИ Ділити пійману рибу між рибалками (Овідіопольський р-н)

ДУВÁНЧИК Рибалка, що працював у власника рибальських снастей за певний пай (Овідіопольський р-н; м.Вил­кове, Кілійський р-н).

ДУГ, -а ч. Недуг, хвороба. Де ж ти / дóчко / л’ýба / мúла у дýз’і лижáла / шчо так твойá рóзи кв’íтка на вод’і совйáла (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ДУГÁ, -ú ж. Веселка. Дугá перет’áла вс’ó нéбо (с.Мурована, Котовський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ДУЗЬ-ДУЗЬ! Вигук, яким підкликають індиків (с.Байбузівка, Савранський р-н) див. також ВУЛЬ-ВУЛЬ! КОЦÁ-КОЦÁ! КИР-КИР-КИР! КУР-КУР-КУР! КУТЬ-КУТЬ! ПУЛЬ-ПУЛЬ-ПУЛЬ! 1.

ДУЛÁП болг. Водочерпалка. Дулáп стрóйат’ на градúн’і / шоб поливáт’ зéлен’ (м.Татарбунари; Ізмаїльський
р-н).

ДУНÁЙКА, -и ж. іхт. Дунайський оселедець, жирніший і смачніший від морського (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДУНЬ-ДУНЬ-ДУНЬ! Вигук, яким підкликають курей. (с.Бобрик ІІ, Любашівський р-н).

ДУПЦІ, -ів мн. Пагони виноградної лози, що ростуть з боків. Т’і дупц’і / шчо обесúл’уйут кушч / зр’ізáйут (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ДУС Дуст. Пшениц’у соропили / пересипали дусом (с.Плахтіївка, Саратський
р-н).

ДУФÁТИ, -ю, -єш (пол. dufać) 1. Сподіватися, покладатися. Він дуфав на добро мойе (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Дес’ на сúлу дуфáйе / шо такé твóри (с.Обжили, Балтський р-н); Йакшó свóго рóзуму не мáйіш / то на м’ій не дуфáй (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Сердитися, звертатися сердито. Чогó ти вс’о врéмн’а дуфáйіш на мéне? (с. Бакша, с. Полянецьке, с. Неділкове, с. Канцеба, Савранський р-н).

ДУЦАТИ, -ю, -єш Підбивати когось головою, буцати. Тел’á дýцало корóву з ус’іх бóк’ів (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Тел’á корóву ц’íлий ден’ дýцало та молокó висосáло (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ДУШÉНИК, -а ч. Різновид коржика. Кóржики / залит’і конопл’áним мáслом

Е

ЕДЕК Довга линва, якою, коли немає вітру, тягнуть човен вздовж берега (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н) пор. КОДÓЛА

ÉКЕЛЬ, -і ж. ? (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

ÉКЕР Дволемішний плуг. Éкерс’кий плуг / екер / був трóхи нúжчий сáковс’кого /

і чисникóм / а зажáрен’і звýц’а душéники (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ДУШИТЬ Вичавлювати вино під пресом Винó дýшат’ / а воно тичé в шаплúк (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ДЬÓРГАТЬ 1. Хапати принаду з гачка вудки — про рибу (м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. див. ДÉРГАТИ Повид’óргувала з клóчч’á оснóву / пов’а­зáла у куклú та бýду з’імóйу прáсти (м.Татарбунари).

ДЮДЬО, -я ч. дит. Тато. Сидú тúхо / бо д’ýд’о з робóти прийшóв (с.Обжили, Балтський р-н).

ДЮДЯ, -і ж. дит. Холодно. Не йди надвíр / бо там д’ýд’а (с.Обжили, Балтський р-н; с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н); Сидú на печ’í / а то надвóр’і д’ýд’а (с.Лісничівка, Балтський р-н); Н’із’á надв’íр / надвóр’і д’ýд’а / простýдис’а (м.Татарбунари).

ДЮЙМÓВОЧКА, -и ж. Линва для виготовлення верхíв і спóдів невода чи сіток, що має в перетині 2 см (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ДЮРКА, -и ж. Дірка, отвір. Д’уркú на плит’í закривáйуц’а йýшками
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н; с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ДЯДЬКО Чужий, незнайомий чоловік пор. ВУЙКО (с.Грабове, Кодимський р-н).

у н’ого рýчки шúрше розхóдилис’а / і дýже забивавс’а земл’óйу (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також БУКИР, СÁКОВСЬКИЙ ПЛУГ пор. БУКАР.

ЕМБÁР ч. див. АМБÁР Наклáли пóвний ембáр продýкт’ів (м.Вилкове, Кілійський р-н).

Є

ЄРИК, -а ч. Штучно прокопаний вузький канал, що сполучає води Дунаю з плавнями Будéмо с’огóдн’і копáти йéрик (м.Вилкове, Кілійський р-н).

Ж

ЖАБРÁ мн. Зябра риби. Рибúна ц’а жабрáми так дúше (Овідіопольський р-н); Йа йак вáр’у рúбу / вс’ігдá жáбра викидáйу // бо там бувáйе болóто (м.Татарбунари) див. також ЖАБРА­КИ, ЖИБРАКИ.

ЖАБРАКИ мн. 1. див. ЖАБРÁ Жабракú з рúби не йід’áц’а (м.Татарбунари);
2. Середня нитчаста частина гарбуза, дині. Нас’íн’а з кабакá трéба дóбре оч’íстит’ із жабрак’íв / а туд’í жáрит’ (м.Татарбунари) див. також ЖАБУРИНЯ.

ЖАБУРИНЯ, -я с. див. ЖАБРАКИ 2. Жабурúн’а з кабакá л’ýди не йід’áт’ / а викидáйут’ птúц’і (м.Татарбунари).

ЖАДÓБА, -и ж. Скнара. Не булá вонá такóйу жадóбойу (с.Василівка, Миколаївський р-н) див. також ЖМÓБА, СКУПÉРА.

ЖАЛИВА, -и ж. бот. Кропива, багаторічна рослина, яку застосовують у народній медицині для лікування ревматизму Простудúла нóги та бол’íла на ревмат’ізм / але жалúвойу зл’ічúла (с.Лісничівка, Балтський р-н) Ñ глухá жалива Глухá жалúва – жалúва / котрá не жáлит (с.Козацьке, Балтський р-н).

ЖÁМКА, -и ж. Жилетка. Пошúв мен’і жáмку / то тепéр не буду змерзáти (с.Обжили, Балтський р-н).

ЖАНДÁР, -а ч. 1. Жандарм; 2. Галасливі, скандальні люди. Жандáри з’ірвáли в правл’éн’ійі все і давáй кричáт’ (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЖÁРНИЧКА, -и ж. див. ДÉКО 2 Купúла вчорá жáрничку новý (с.Концеба, Савранський р-н).

ЖАРÓВНЯ, -і ж. 1. див. ДÉКО 2 А картопéл’ку на жарóун’і зрóбиш? (с.Дубки, Савранський р-н); 2. Сково­рода, на якій сушать соняшникове насіння. Воз’м’í жарóвн’у і пожáр сéмушок; 3. Бляшана форма, в якій печуть хліб. Постáвила хл’іп у жарóвн’у і засýнула у піч (с.Дивізія, Саратський
р-н); Мáма вс’ігдá печ’é хл’íб у жарóвн’ах (м.Татарбунари; с.Лиман, Татарбунарський р-н); 4. Лопатка, якою переносять жар. Жарóвнейу зберú той жар і вс’о (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЖÁТКА, -и ж. Знаряддя, яким взимку скошують по кризі очерет. Трéба нажáти комишý жáткойу (с.Дружелюбі­вка, Ананьївський р-н).

ЖҐРÉБЛО, -а с. див. ГРЕБЛÓ. Кáждий рáнок на хвáрм’і чéшимо корóв жґрéблом (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЖЕЛІЗНЯК, -у ч. бот. Вовчуг колючий (лат. Ononis spinosa) Трéба нарвáти жел’ізн’акá / в’ін дýже помагáйе в’ід ран (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ЖЖИВЛЯТИ, -яю, -яєш Робити попередній шов, наживляти. С’óдн’і всп’íла т’íко жживúти / ни знáйу / колú пошúйу (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

ЖИБРАКИ мн. див. ЖАБРÁ За жибракú трéба заловúти ту рúбц’у (с. Трудове, Кілійський р-н).

ЖИВÁ у ролі ім. Неспіймана рибалками риба І живóї не бáчить Зловити невелику кількість риби, або зовсім нічого не зловити (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЖИВÉЦЬ, -вця ч. 1. Ремінець, прив’язаний до канату рибальської снасті, з якого рибалки роблять лямку, одягаючи її на себе, щоб тягнути сіті, невід на берег. Кусóчок канáтика с цепóчком коло л’áмки – то живéц’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Відтинок пагона фруктового дерева, який беруть для щеплення. Дл’а шчéпе трéба харóш’і живц’í (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЖИВОТÁТИЙ, -а, -е Пузатий. В’ін такúй животáтий / шо не мóже нагнýц’а / пал’тó не мóже засц’ібнýт’ ч’íр’із жив’íт (м.Татарбунари).

ЖИВЧИК, -а ч. Горобець. Дес’ дошч будé / бо сц’íл’ки жúвчик’ів у дрóвах зас’íли та так цв’ір’інчáт’ (с.Обжили, Балтський р-н).

ЖИДИК, -а ч. Чорний польовий жук. На пол’áх цих жúдик’ів дуже багáто (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЖИДÓЧОК, -чка ч. Тарган. Так на л’íто тих жидóч’ків поприл’íзло / жах прос­то (с.Райлянка, Саратський р-н).

ЖИКÉТКА, -и ж. Верхній літній чоловічий одяг, піджак. Восенú вс’і чолов’íки хóд’ат в жикéтках (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ТВИНЧИК, ТВИНЬЧИК, ТВÍНЧИК, ТВÍНЬЧИК пор. ТВИН.

ЖИЛАВНИК, -а ч. Прісний корж із житнього борошна на воді, що печуть в перший понеділок великого посту. Напеклá бáба жúлавник’ів (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖИЛКИ мн. бот. Подорожник. Жúлки б’íл’а дорóги ростýт’ (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЖИЛНИК, -а ч. Перший понеділок великого посту, коли не дозволено їсти нічого скоромного, а лише жилавники. Дождáлис’ жúлника (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖИЛУВÁТИ, -ю, -єш Тісно зв’язувати мотузкою ногу тварині. Жилýй т’íсно нóгу корóв’і / шоб не т’ікáла з пол’а додому (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖИНĺХ, -а ч. Наречений. Сам жин’íх нас встречáв на свáд’б’і (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЖИРДÉЛЯ, -і ж. тюрк. Вид абрикос. Хóжу в посáдку за жирдéл’ами (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ЖЛОКТÁТИ екс. Пожадливо й багато пити, цмулити, жлуктати. Не пúв дóвго водú / а туд’í йак допáвс’а та так жлоктав (м.Татарбунари).

ЖЛУТ, -а ч. Видовбане дерев’яне цебро, в якому замочували білизну. Прáли шмáтт’а у вагонáх / а у жлýтов’і мочúли (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЖМИКАТИ, -ю, -єш Рвати руками рідку траву в лісі. Тут будéмо жмúкати траву корóв’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖМИКИ, -ів мн. Рідка трава в лісі. П’ішлú дáл’ше / а то тут сáм’і жмúки / будéм до вéчера жмúкати м’ішок трави (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖМÓБА, -и ж. див. ЖАДÓБА. Не буд’ жмóбойу / усе йійі мáло (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖÓВАНКА, -и ж. Квачик чи вузлик з марлі, в який кладуть бісквіт чи кусочок білого хліба і дають дитині як пустушку. Жóванку давáли дитúн’і у рóт рáн’ше/ а с’ічáс р’íдко хто дайé (м.Татарбунари).

ЖÓВТА у ролі ім. Сорт квасолі з жовтою шкірою насіння. Жóвтойі тогó рóку почт’í не билó (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ЖОГÁ, -и ж. Печія. Шо мен’í робúти / шо так жогá печé (с.Обжили, Балтський р-н); Сил’но пичé жогá (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також ЗАГА.

ЖОЛÓБИНА, -и ж. Западина між двома підвищеннями на поверхні дерев’яного предмета. Дóшка пóртиц’а / не р’íвна / коли на нéйі рóбиц’а жолóбина (м.Татарбунари).

ЖОРНÓ, -а с. Ручний млинок, або крупорушка. На жорнó дерýт’ крупý дл’а курчáт манéн’к’іх (м.Татарбунари).

ЖОРНУВÁТЬ, -ю, -їш Молоти жорнами зерно на крупи. На жóрнах жорнувáли попшóйу й пшинúц’у на крýпи (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ЖÓРСТВА, -и ж. Крупний пісок, нанесений водою. Др’ібнéн’к’і кам’íнчики звýц’ц’а жóрства (с.Долинське, Ананьївський р-н; с.Коси, Котовський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ЖÓСТІЛЬ, -і ж. бот. Чорниця, невеличка вічнозелена кущова рослина, стебло якої покрите зеленаво-брунатною корою, з чорними, кулястими ягодами. Ід’óм у л’іс за жóст’іл’л’у / ужé пристúгла (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЖУЖАЛЬНИЦЯ, -і ж. Окалина, шлак зі спаленого вугілля. Жýжал’ниц’а – це колú вýгол’ згор’íв / шо залишúлос’ (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ЖУЛИДИК, -а ч. Зернина кукурудзи. Кóжного тогó жулúдика збирáла рýчками (с.Стара Царичанка, Б.-Дніст­ровський р-н).

ЖУЛУДОК, -а ч. Шлунок. Бол’íв учóра

З

ЗÁБАРНИЙ, -а, -е Повільний (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗÁБАРНО присл. Повільно. Заповн’áт’ узóр ни хóчу / бо дýже зáбарно (с.Вели­ка Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗАБÉЛ, -а ч. Столовий сорт винограду, Ізабелла. Забéл / йак мйáсо / пáхне жукáми / в’ін йак столóвий виногрáд (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ЗАБЄЛ див. ЗАБÉЛ. Ц’óго гóду такúй харóший заб’éл (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗАБÍГАТЬ док. Про корову, що має паруватися. Нáша Лúска шос’ заб’íгала (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ЗАБІГÁТЬ, -ю, -їш Переїжджати рибалити тягýлями на інше місце (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАБОЛÓТНИК, -а ч. бот. Лепеха болотяна. Ставóк зар’íс заболóтником (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗАБЛЮМИТИСЯ Напитися вина, горілки. В л’убí гокáз’ійі забл’ýмиц’а (с.Кон­цеба, Савранський р-н).

жулýдок так сúл’но (с.Коси, Котовський р-н).

ЖУЛФА, -и ж. Вурда, сік, молочко з конопляного насіння. Сік цей скипається і кладеться у пиріжки. Зробú-но мен’í пир’іжк’íв та з жýлфойу (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

ЖУРÁВКА, -и ж. Деталь крóсен. В журáвку закладáйіц’а перéдн’ій нав’íй
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЖУХОВКА, -и ж. Формочка для випікання хліба. Жýховка в мéне старéн’ка / шче в’ід бабýс’і (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ЖУХТÓРИТИ, -ю, -иш Жувати. Найíлас’а корóва с’íна / та й жухтó­рит’ типéр жýйку (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЗАВÁЛКИ мн. Ангіна, опухання залоз нижньої щелепи. Йак вúпйу холóднойі водú / так завáлки і зц’íпл’уйут’ гóрло (м.Татарбунари); Завáлки / це колú ж’іл’óски опухáйут’ (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Обжили, Балтський р-н; Біляївський р-н; Савранський р-н).

ЗАВДÁТИ, -ю, -єш док. 1. Допомогти підняти мішок на плечі. Завдáй мен’í м’ішóк з мукóйу (с.Гетьманівка, Савранський р-н); 2. Додати в запарку на хліб дріжджі. Мати завдалá зáпарку на хл’іб (с.Гетьманівка, Савранський р-н; Завдáй опáрку (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н) див. також ЗАВДАВÁТЬ

ЗАВДАВÁТЬ док. ЗАВДАТЬ 1. див. ЗАВДÁТИ 1-2; Шóб завдáт’ хл’íб / трéба мáт’ др’íшч’і; 3. Кинути в молоко тяґ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗÁВЕРТКА, -и 1. заст. Міцна дерев’яна паличка, що вільно повертається на гвинту або великому гвіздку, якою замикали на ніч вхідні двері. Тепéр запирáйут’ на ніч двéрі фабрúчними внýтриними замкáми / а рáн’ьше запирáлис’а зáверткуйу (м.Татарбунари) пор. ЗÁКРУТКА; 2. заст.. Завертки Замінники ґудзиків до одягу. Пýвиц’ йак не булó / рáн’іше / то портн’í робúли до рубáх деревл’áні зáвертки / обшивáли матер’іáлом і пришивáли зáм’ісц’ пýвиц’ (м.Татарбунари); 3. Мотузки біля ковзанів. Крéпко позавйáзуйе / бýло кон’кú до н’íг зáвертками і так жинéц’а (м.Татарбунари).

ЗАВИДÉНІЄ, -нія рос. Звичай, звичка. У йіх такé завидéн’ійе / молодá у дéн’ свáл’би довжнá плáкат’ (м.Татарбу­нари).

ЗАВИСЛУВÁТИ, -ю, -їш Зав’язати кінці товстого каната тоненьким мотузком, щоб канат не розплітався. Завислýй мин’í б’ігóм тóго канáта (Овідіопольський р-н).

ЗÁВКРИДНО присл. Заздрісно. Йомý / бач / зáвкридно /шчо йа майу багáто трудодн’íв (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Тоб’í ус’іґдá зáвкридно / дýмайеш св’іт зажéрти (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗАВÓД, -у ч. Приміщення на березі біля екелі чи в плавні в якому зберігаються снасті рибальскої бригади, іноді рибалки відпочивають чи перебувають тут у несприятливу погоду. Вчорá в завóд’і просид’íли / бо злúва такá й в’íтер / нема рúби (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗÁВОДЬ, -я ч. Ставок у лісі. Колис’ багáто булó зáвод’ів у л’íс’і / та повисихáли (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗАВСІГДÁ присл. Завжди, весь час. В жикéті пришúйу т’іки обмáни / бо йак у мéне кармáни / то завс’ігда обвисáйут (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ЗАГА див. ЖОГÁ Йак найíмс’а брúнзи / так і печ’é загá (м.Татарбунари).

ЗАГÓНИСТИЙ, -а, -е Гарячий, швидкий, запальний, завзятий. Загóнистому конéв’і вс’ігдá прихóдиц’а т’агнýт’ б’íл’ш е/ ч’ім вайлувáтому (м.Татарбу­нари).

ЗАГÓНКА, -и ж. 1. Ділянка поля, яку вже оборав трактор і буде ще розорювати всередині. Шоб увéс’ степ не орáт’ зрáзу / обóруйут’ част’ / загóнку (с.Любопіль, Комінтернівський р-н);
2. Частина відгородженого подвір’я, де тримають свійських тварин. Рáн’ше загóнки обгорóд’ували сóйашниками / к’іпц’áми / а типéр с’éткуйу (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ЗАГРÁБАТИ, -ю, -єш док. 1. Вирівняти. Не мóжу самá вже й горóд загрáбати; 2. Вирівняти вальковану поверхню. Ст’íни вчóра загрáбав чолов’íк / гáрно так у к’імнáт’і (с.Будеї, Кодимський р-н).

ЗАГРÉБА, -и ж. Занурена на дні лиману після бурі купа льоду, яка довго не тане і заважає рибалити. Загрéба – це кýч’і рáкуш’і і болóта у лимáн’і / шо загр’ібáйе нéв’ід спóдами (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; Овідіопольський р-н).

ЗАГРÉБИ мн. Згромаджені кінськими граблями залишки колоскових після косіння. Загрéби скидáйут’ на кýпу і звóз’ат’ на гармáн (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЗАГРİБОК, -а ч. Невдало спечений хліб. Вúйн’ала з пéч’і хл’іп / а в’ін увéс’ загр’íбок / н’і однóго хорóшого (с.Олексі­ївка, Кодимський р-н).

ЗАГРУЗИТЬ, -зю, -иш Придавлювати ногою чи грузилом споди невода до дна водоймища (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАҐЛЯҐАТИ, -ю, -єш Кинути в овече молоко, з якого мають робити бринзу, ґляґ, щоб воно почало бродити і гуснути. На вéч’ір заґл’áґала брúнзи (Балтський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Біляївський р-н).

ЗАҐЛЬОҐÁЦЦЯ, -і ж. Згуститися (про молоко) перед виготовленням бринзи. В молокó кúдайут’ ґл’аґ / шоб вонó заґл’óґалос’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) .

ЗАДВИШКА, -и ж. див. ЮШКА2

ЗАДИРЧАСТИЙ, -а, е Той, хто любить сперечатися з іншими. В’ін сúл’но задúрчистий йак пйáний (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗАДНИТИ, -úю, -úїш Забити, вставити дно у бочці, діжці. Йа вúстругав ссерéдини / а тепéр зáднийу і бýде хорóша бóчка на винó (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ЗАДНИТЬ.

ЗАДНИТЬ див. ЗАДНИТИ Заднúт’ трéба д’íжку / бо скóро кваснúну прийдéц’а стáвит’/ а днá немá (м.Татарбу­нари).

ЗАДРÁПУВАТИ, -ю, -єш Перший раз мастити рудою глиною стелю. Ц’íлий ден’ задрáпувала стéл’у / тепéр вйáзами ни повéрну (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗАДÓФЛИК, -а ч. Яйце, в якому завмер зародок. Марýс’а розпов’ідáла / йак тогó рóку к’íл’ка задóфлик’ів у кýрнику знайшлá (с. Шевченкове, Кілійський
р-н).

ЗАЖÁБИСТИЙ, -а, -е екс.1. Зажерливий. Йівáн Стóц’кий такúй зажáбистий / шо побáче / то т’áгне додóму (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Крикливий, сердитий, лютий чоловік. Зажáбистий стáв (с.Концеба, Савранський р-н).

ЗАЖИТИЙ, -а, -е Заможний. В’íн зажúтий / бо багáц’ко добрá остáлос’а бáт’кового / та і в’íн сáм дóбре заробл’áйе. (м.Татарбунари).

ЗАЖÓХАТИСЯ док. ЗАЖÓХНУТИСЯ, -уся, -исся Здохнути від спраги (про тварин і глузливо про людей). Такá булá жарá / а в’ін йогó гнав і вúдно той зажóхнувс’а (с.Лізинка, Іванівський р-н); Шо ти / зажóхавс’а / шо так багáто пйéш водú (м.Татарбунари).

ЗÁЗЛИ мн. Злість, злоба. На ус’íх зáзли йогó берýт’ (с.Ухожани, Балтський
р-н).

ЗÁЗОРОМ присл. Зовсім, цілком, абсолютно. Зáзором уéе пропáло (с.Чернече, Балтський р-н).

ЗАЇЗДИТЬ, -дю, -иш Кинути невід у воду для рибальства, тобто для стягáння /стігáння однієї тóні (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗÁЙБИР, -у ч. Сорт винограду. У сус’íдки зáйбир смачнúй / соковúтий (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Зáйбир харóший виногрáт (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ЗÁЙМИ мн. Праця один в одного у порядку взаємодопомоги. Зáвтра до Микóли в зáйми йдемó (с.Довжанка, Красноокнянський р-н; с.Дубиново, Савранський р-н).

ЗÁЙМИТ, -а ч. Город за селом. А у нéйі такúй зáймит там гáрний / усé загáрбане / гáрно (с.Маяки, Біляївський р-н).

ЗÁЙМИШЧЕ, -а с. заст. Садиба, обкопана ровом. За зáймишчем Івáновим до л’íсу вийдеш (с.Трудове, Кілійський р-н).

ЗАКАВУЛОК, -а ч. Завулок. Не так скóро ти знáйдеш по тих закавýлках (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗАКÁТ, -а ч. Повітка, де в негоду зберігають різний сільськогосподарський реманент. П’ід закáт тепéр закóчуйут’ не в’із / не сáни / а мотоцúкли / машúни / повозк’íв тепéр у л’удéй немале / та вонú й не нýжн’і (м.Татарбунари); Колúс’ спец’іáл’но робúли закáти дл’а вóзу (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; Біляївський р-н; Савранський р-н) див. також ЗАКÁТНИК.

ЗАКÁТНИК, -а ч. див. ЗАКÁТ У закáтник закáчували п’ідвóди (с.Білка, Іванівський р-н; Березівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЗАКÉЦЯНИЙ Дієприкм. до ЗАКÉЦЯТИ Такúй закéц’аний хóде/ нáч’е годáми не обсц’íрувавс’а (м.Татарбунари).

ЗАКÉЦЯТИ, -яю, -яїш екс. Забруднити, заялозити. Новен’ке пал’то / а так закец’яв / нач’е старé (м.Татарбунари) див. також ЗАТАЛÁПАТИ.

ЗАКЛÁЧЧИНА, -ни ж. Перший день будування хати, який розпочинається зі зведення фундаменту і супроводжується частуванням. С’огодн’а у йіх була закладчина / т’іл’ки заклали хундаминт / хаз’айін угошчау кам’ін’шч’ік’іу / сус’ід’іу / близ’ких родич’іу (м.Татарбу­нари) див. також ЗАКЛÁДЩИНА, ЗАКЛÁЩИНА 1.

ЗАКЛÁДЩИНА, -и ж. див. ЗАКЛÁЧЧИНА Заклáдшчину поч’інáйут’ в к’інц’í апрéл’а / шоб до óс’ін’і вúгнати ст’íни (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ЗАКЛÁЩИНА, -и ж. 1. див. ЗАКЛÁЧЧИНА Ос’ прийізд’íт’ / все селó на заклáшчину вúйде / зрóбимо хáту новéн’ку (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н); С’огóдн’і зам’ісúли зам’іс / а зáвтра бýдимо робúти заклáшчину (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н);
2. див. КЛÁКА (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ЗАКЛЬÓПКА, -ки заст. Кнопка (в одязі). Трéба пришúт’ закл’óпку до сорóчки / бо дýша вúдко (м.Татарбунари).

ЗАКÓННИЙ: законна риба Риба, яка досягла певного розміру і дозволена для вилову (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

ЗАКОНЦЮБИТИСЬ док. екс. Захмаритися. Ужé нéбо законц’ýбилось/ либон’ дошч будé (с.Лісничівка, Балтський
р-н) див. також ЗАКУНДИБÁ­СИ­ТИСЬ, ЗАКУРДИБÁСИТИСЬ, ЗАЮЖИЦЯ, НАБАМБУРИЦЯ, НАКУНДИБÁСИ­ТИСЬ.

ЗАКОПИРЧАНИЙ, -а, -е Кирпатий; закопилений. Такúй закопúрчаний / нáч’е хтóс’ н’íс п’іддéр вгóру (м.Татарбу­нари) див. також ЗАКОТИРЧАНИЙ.

ЗАКÓТ, -а ч. Повітка, де в негоду стоїть різний сільськогосподарський реманент. Плугú / в’íйалки / возú нахóдац’ц’а у закóт’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ЗАКОТИРЧАНИЙ, -а, -е див. ЗАКОПИРЧАНИЙ (м.Татарбунари).

ЗÁКРУТКА, -и ж. Дерев’яний замок, яким замикають двері зсередини. Деревл’áнуйу зáкруткуйу тепéр не запирáйут’ двéр’і зсередúни / а купл’áйут’ і прибивáйут’ до дверéй зал’íзн’і зáсули (м.Татарбунари) пор. ЗÁВЕРТКА 1.

ЗАКРУТЮВАТИСЬ, -юсь, -єсся Зав’язу­вати хустину. Закрýтиц’ц’а хустúнойу й лиц’á не вúдно (с.Коси, Котовський
р-н).

ЗАКУКÁНИТИ, -ю, -иш Надіти пійману рибу на кукан, тобто на тонку мотузку з двома тоненькими паличками на кінці. Закукáнив багáто рúби р’íзнойі (Біляївський р-н; Кілійський р-н; Овідіопольський р-н).

ЗАКУНДИБÁСИТИСЬ док. див. ЗАКОНЦЮБИТИСЬ С’óдн’і з рáнку закундибáсилос’а (с.Василівка, Миколаївський р-н); От нéбо закундибáсилос’ / мабýд’ моквá будé (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗАКУРДИБÁСИТИСЬ док. див. ЗАКОНЦЮБИТИСЬ Зрáнку нéбо закурдибáсилос’/ ц’íлий дéн’ сóнц’а не бýло вúдно (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗÁЛА, -ми ж. Передпокій у помешканні. Пов’íсивши в зáл’і пал’тó / йа зайшóв в к’імнáту (с.Жовтень, Ширяївський
р-н).

ЗАЛÉЖА, -і ж. Земля, яка не оброблялася кілька років. Йакшчó ж земл’á ран’íше обробл’áлас’а / а пóт’ім к’íл’ка рóків перегýл’увала / йійí називáйут’ залéжа (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЗАЛИВА, -и ж. Великий дощ. Тор’íк ос’íнн’у залúва страшнá булá / потóп (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ЗАЛИТИ, -ллю, -ллєш Наповнити аж до бортів човен виловленою рибою. М’ій учóра аж залúвс’а рúбкойу (Овідіопольський р-н) залúти до сáмих містóк / залúти пóвну лóдку: спіймати велику кількість риби і, якщо її скласти в човен, то рівень води буде досягати містків / бортів човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАЛОЗУВÁТИ, -ю, -єш Хворіти слинними залозами (про коней). Ц’і лошáта поштú вс’і залозýйут (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЗАЛÓМ, -а ч. див. ГОРÍХ Залóми получáйуц’ц’а тод’í / йак кóн’і вихóд’ат’ з борознú / і на поворóтах (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Татарбунари, Татарбунарський р-н); -му П’íсл’а орáнки плýгом Микóла залúшив багáто залóм’ів (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Тепéр почтú не бувáйут’ залóми у óранц’і / бо трактор’íсти ведýт’ рíвно тракторú (м.Татарбунари).

ЗАЛУБНІ мн. Маленькі санчата з тонкими загнутими полозами, окованими залізом. Залýбними сáнами колúс’ панú йíздили (с.Гетьманівка, Савранський
р-н).

ЗАЛЯМÓВАНИЙ у ролі ім. Людина, що тягне лямою невід чи човен (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАЛЯМУВÁТИСЯ, -юся, -єшся Зачепитися кінцем лями за колоду під час рибальства для того, щоб тягнути невід (м.Вилкове, Кілійський р-н). І так зал’амувáвс’а / шчо вс’у с’іччúну роз’ірвáв (Овідіопольський р-н).

ЗАМАНЯЧÍТЬ Привидітися. Заман’ач’íло шóс’ у очáх/ нáч’е хтóс’ пройшóу дворóм (м.Татарбунари).

ЗАМАХÓРИТИ, -ю, -иш док. екс. Присвоїти неправдою. Ужé багáто чогó отáк уз’áв і замахóрив (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЗАМАШНИЙ, -а, -е Здоровий, міцний, видний (частіше про чоловіків). В’ін д’áд’ко здорóвий / замашнúй (с.Василівка, Миколаївський р-н); Його хлóпц’і бойáц’а / бо в’íн замашнúй / йак лупнé / од однóго удáру з’ібйé (м.Татар­бунари).

ЗАМЕРЗÁННЯ, -я с. Час рибальства пізно восени, коли Дунай починає замерзати (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАМИКАЦЯ док. Розгубитися в розмові. Йак виступáв з трибýни / тáк замúкавс’а / шо н’ічóго не мóжна бýло пон’áт’ (м.Татарбунари).

ЗАМИРЗЛЮХ, -а Мерзляк. В’íн такúй замирзл’ýх / шо йогó опáсно брáт’ у дорóгу з’íмн’ого врéмн’а (м.Татарбу­нари).

ЗАМĺТЬ, -і ж. Поперечна тоненька планка між стовпами майбутньої стіни якоїсь будівлі. Заміть скріплює стіну будівлі. Колúс’ хáти стрóйіли у зам’íт’ (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н).

ЗАМÓК, -а ч. 1. Внутрішня верхня кругла частина печі. Звóд’ац’ц’а боков’í стóрони і це звéц’ц’а замóк / ішчé кáжут’ звад (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ЗВІД2; 2. Перегородка на поливних городах для затримування води. На ґрадúн’і уже порóбл’ан’і градкú/ а замкú йшé н’é (м.Татарбунари) див. також ЗВАД.

ЗАМОРДÁТИ, -ю, -єш док. Зав’язати корову, бичка за роги і морду, щоб таврина не вирвалась (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ЗАМÓЦЬКАНИЙ, -а, -е екс. Брудно зодягнений. Пирид’íн’с’а / а то хóдиш замóц’кана (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗАМÓЦЯТИ, -ю, -єш док. екс. Забруднити через неохайність. Ус’ý одéжду замóц’ала (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. ҐВÁДЗЯТИ.

ЗАНЗÁРА, -и ж. кул. Рідка кукурудзяна страва. Варúли занзáру так: зрáзу звáрат мамалúгу / викидáйут йійí с казанá / л’áйут тудú водú сировóйі / добавл’áйут лóшку сóл’і / м’ішáйут вс’о це і йід’áт (с.Немирівське, Балтський р-н).

ЗÁПАД, -у ч. Західний вітер. (Овідіопольський р-н).

ЗАПАДÓК див. ЗÁПАД (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАПАДЯ, -і ж. Баюра, калюжа. (с.Слюсареве, Савранський р-н).

ЗАПÁЛ, -у ч. Пошкодження хліба на корені від дії пекучого сонця. Такúй хл’íб бýв на степý крас’íвий / а йак почалó сúл’но / кáжний дéн’ / пектú сóнце / вéс’ стéп покрúвс’а запáлом (м.Татар­бунари).

ЗАПÁЛЯНИЙ, -а, -е Завзятий до роботи. Такá запáл’ана / сто роб’íт за ден’ пирирóбе (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

ЗАПАРДИҐУВÁТИ, -ю, -їш док. Відкраяти великий шматок хліба і взяти його в руки. А б’íл’ше не м’іг запардиґувáти? (с.Концеба, Савранський р-н).

ЗАПЕРÉНЬКА, -и ж. техн. Деталь кросен для утримання навою. Зáдн’ій нав’íй придéржуйец’а заперéн’койу
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗАПІКÁНКА, -и ч. Підсмажена на вогні риба, здебільшого рибець (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗÁПЛІТКА, -и ж. Стрічка, що вплітають у косу (с.Демидівка, Любашівський
р-н).

ЗАПÓВЗАТИСЬ док. Замастити одяг під час роботи. На робóт’і сорóчку гет’ запóвзав (с.Гетьманівка, Савранський р-н) пор. ЗАПÓВЗЯТИСЯ.

ЗАПÓВЗЯТИСЯ Ходити брудним. Хóдит’ запóвз’аний (с.Концеба, Савранський р-н) пор. ЗАПÓВЗАТИСЬ.

ЗАПОРÓЖНЯНИЙ, -а, -е Дієприкм. до ЗАПОРОЖНЯТИ Глéч’ік запорóжн’аний смáл’ц’ом (м.Татарбу­нари; с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ЗАПОРОЖНЯТИ, -нúти Заповнювати (посуд тощо). Йа ж казáла / шо не трéба запорожн’áти вс’і в’íдра / а то не бýде в чóму принéсти водú (с.Лісни­чівка, Балтський р-н) див. також ЗАПОРОЖНЯТЬ.

ЗАПОРОЖНЯТЬ див. ЗАПОРОЖНЯТИ Запорожн’áт’ с’огóдн’а бýдем вс’і бутúлки ул’ійойу / бо збúли / а велúкойі посýди немá / шоб злúт’ (м.Татарбу­нари).

ЗАПОФТÓРИТИ, -ю, -иш док. Покласти чи сховати так, що важко відшукати, запроторити. Кудú ти запофтóрила рукавúц’і / шо йа найтú не мóжу (с.Обжили, Балтський р-н) див. також ЗАПРАХТÓРИТИ.

ЗАПРАХТÓРИТИ, -ю, -иш док. див. ЗАПОФТÓРИТИ Тáк нóжик запахторила / шо сам б’іс не розшукáйе (м.Татарбунари).

ЗАПРИДУХ, -а ч. кул. Горілка, самогонка від початку відгону, первак. Первáк у нас називáйут пéрший сорт сп’íрту / кáжут запридýх / йак глотнéш / то й дух запрé (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. АНЮТКА, БÓСА. ЧИМИРГÉС, ЧИМИРÁ, ШПАГÁТІВКА.

ЗАПУГАНИЙ, -а, -е 1.Який має на собі багато одягу. Ти так запýганий / шчо не з’ігнéс’с’а (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2.Заляканий. Не кричú на йóго / бо в’ін так ужé запýганий (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗАПУСКНÁ, -ої Велика ополонка, прорубана на середині лиману, річки, в яку запускають невід під кригу у час рибаьства взимку. Та ополóнка серед лимáну / у йакý запускáйут’ нéв’ід / називáйіц’ц’а запускнá (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗÁРВА, -и, ж. Місце, в якому починають брати чи скубти складену в скирту солому. Будéмо брáти солóму з тóйі стúрти / в йакій йе зáрва (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗÁРЗАЛИ мн. болг. див. ДЗÁНДЗАРИ. Зáрзал’ів ц’óго рóку народúло багатéн’ко (с.Козацьке, Балтський р-н).

ЗÁРІЧОК, -а ч. 1. Заливна низина коло річки (с.Яськи, Біляївський р-н);
2. Найглибше місце в річці. Купáтис’а на зáр’ічку (с.Концеба, Савранський
р-н).

ЗАСВИСЛЬÓВУВАТЬ, -ю, -їш Зав’язувати кінець кодоли ниткою з бомбáка. Засвисл’óвуйут’ кодóлу, шоб вонá ни розплітáлас’а (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАСИЛИТИ, -ю, -иш док. Втягти (найчастіше про нитку). Лед’ засилúла нúтку в гóлку / бáчу поганéн’ко (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

ЗАСІРКÓВАНИЙ, -а, -е Предмет, оброблений сіркою. Винó лúйут’ у зас’іркóван’і бочкú (м.Татарбунари).

ЗÁСУВА, -и ж. Засув із внутрішнього боку дверей. Не гаркай тойу засувуйу (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ЗÁСОВКА, ЗÁСУЛ, ЗАСУЛКА.

ЗÁСОВКА, -и ж. див. ЗÁСУВА Нáноч дв’éр’і закривáйемо на зáсовку (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗÁСТІНОК, -нка ч. Задня частина хати. Перéдн’а частúна хáти / це прич’íлок / а зáдн’а / зáст’інок (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЗÁСУЛ, -а ч. див. ЗÁСУВА Деревл’áнуйу зáкруткуйу тепéр не запирáйут’ двéр’і зсередúни / а купл’áйут’ і прибивáйут’ до дверéй зал’íзн’і зáсули (м.Татарбу­нари).

ЗАСУЛКА, -и ж. див. ЗÁСУВА (с.Райлянка, Саратський р-н).

ЗÁСУН, -а ч. Гачок, клямка біля дверей. На двéр’ах зáсун полáманий (с.Долин­ське, Ананьївський р-н).

ЗÁСУХА, -и ж. Маленьке висохле озерце. За сéлом там зáсуху бáчили? Такé озéрце колúс’ булó / бáбка розпов’ідáла (с.Яськи, Біляївський р-н).

ЗАТАЛÁПАНИЙ, -а, -е ж. Дієприкм. пас. мин. до ЗАТАЛÁПАТИ От хлопчúс’ко / такий прийшов заталáпаний // вес’ у болóт’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗАТАЛÁПАТИ, -ю, -єш док. 1. див. ЗАКÉЦЯТИ. Де ж ти так штанú заталáпав? (с.Кохівка, Ананьївський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н); 2. Погано помастити. С’огóдн’і заталáпала йак нéбуд’ в кýхн’і (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ЗАТАЛÁПАТИСЯ, -лась, -вся док. екс. Забруднитися, забовтатися. Йшлá під дошчéм / вс’á заталáпалас’а (с.Кохів­ка, Ананьївський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н); Заталáпалас’а кóло цéго машч’íнн’а (с.Концеба, Савранський
р-н).

ЗАТАРАТÉРИТИ, -ю, -иш док. екс. Заслати, завезти дуже далеко. Затаратéрив в’ін йійí бо зна кудú (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЗАТÉРТИЙ, -а, -е Заправлений (про борщ). Крáсний боршч вкýсний / йак харашó затéртий і см’ітáнк’і трóшка (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗАТИКÁННЯ, -я с. Початок процесу ткання на домашньому верстаті. Начáло ткан’н’á звéц’а затикáн’н’а
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗАТИЛОК, -лка ч. Задня частина хати. Затúлок ззáду хáти (с.Коси, Котовський р-н) * Північна стіна хати. На затúлку встáвили вікнó (с.Концеба, Савранський р-н).

ЗАТИРÁТИ, -ю, -єш Заправляти, зажарювати борщ, суп. Затирáйу сáлом (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ЗАТИРÁТЬ.

ЗАТИРÁТЬ, -ю, -єш див. ЗАТИРÁТИ Коли боршч затéрли / трéба шоб в’ін покип’íв (с.Гетьманівка, Савранський
р-н).

ЗÁТКÁЛО, -а с. Жмут ганчірок, паперу, яким затикають димохід, каглу, пляшку і т.ін.; затичка, пробка. Та зáткалом трéба булó ту трубý закрúти (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н); Зáткало з чóго хóчеш мóже бýти (с.Концеба, Савранський р-н).

ЗАТÓКА, -и ж. Поворот ріки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗАТУЛА, -и ж. Заслінка, якою закривають піч. Шчоб дим у хáту не йшов / затýлойу закрúй (с.Гвоздавка, Любашівський р-н; с.Гетьманів­ка, Савранський р-н; с.Немирівське, Балтський р-н); Впéред ідýт’ чéлуст’і і прикривáйуц’а затýлуйу (с. Олексіївка, Кодимський
р-н) див. також ЗÁТУЛКА 1, ЗАТУЛКА.

ЗÁТУЛКА, -и ж. 1. див. ЗАТУЛА (с.Кохівка, Ананьївський р-н); 2. Оса, яка носить мед в очеретину і закриває її грязючкою (м.Біляївка, Біляївський
р-н).

ЗАТУЛКА, -и ж. див. ЗАТУЛА Шч’íл’но став затýлку / шчоб дух ни вихóдив (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Йак вúтопл’у у п’іч’í / закривáйу скóро затýлкойу п’íч / шоб не вихолóн’увала (м.Татарбунари).

ЗАТЯГАНИЙ: затягане молокó Молоко, заправлене тягом. Зат’áгане молокó зм’íшуйут’ / а потóм зливáйут’ у вóрочок (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

ЗАТЯГÁННЯ с. Процес заправлення молока тягом. Кáч’іство брúнзи зав’íсит’ от зат’агáн’:а (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

ЗАТЯҐÁТЬ, -ю, -їш Заправляти молоко тяґом. Брúнзи не бýде / покú не зат’áґайіш молокó т’áґом (м.Татарбунари).

ЗАТЯҐÁЦЦЯ Звурджуватися (про перетворення молока на бринзу) Кин’ т’аґ в молоко / ниха́й зат’аґайіц’ц’а (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗАУЛОК, -лка ч. Дорога в селі, що йде вбік від основної (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н) див. також ПРОУЛОК.

ЗАХРАПÓВАНИЙ (про тварин) Дієприкм. до ЗАХРАПУВÁТЬ. Кíн’ так крéпко захрапóваний/ шо йéл’і дúхайе (м.Татарбунари).

ЗАХРАПУВÁТИ, -ю, -єш док. ЗАХРАПÁТИ, -ю, -єш Зав’язати тварину (корову, бичка) за роги і храпи (ніздрі, перенісся). Вдéржиш жеребц’á тодú / коли захрапáйіш (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Кохівка, Ананьївський р-н); Захрапýй корóву / шоб вонá і гóлову не повернýла (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ЗАХРАПУВÁТЬ.

ЗАХРАПУВÁТЬ, -ю, -єш док. див. ЗАХРАПУВÁТИ Шоб к’ін’ не вúрвавс’а / йогó нáда захрапувáт’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЗАЦУРКУВÁТИ, -ю, -єш док. Міцно зав’язати що-небудь. Зацуркувáла б йогó ничúста / хоч зубáми гризú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Так зацуркувáв канáт до в’ідрá / шо н’ійáк не розцуркýйу (м.Татарбунари)..

ЗАЧУТИТИСЯ, -лась, -вся Завонятися. (с.Байбузівка, Савранський р-н).

ЗАШКРÓМБАТИ екс. Зносити (про взуття). Дóчка зашкрóмбала мойí чóботи / шчо на шкромбакú стáли схóж’і (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ЗАЮЖИЦЯ док. див. ЗАКОНЦЮБИТИСЬ Зайýжилос’а – бýде дошч / бо хмáри з мóра (с.Лізинка, Іванівський
р-н).

ЗБИРКА, -и ж. Санітарна рубка лісу. Просúв л’існúк ітú на збúрку в л’іс (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗБИТÓШНИЙ, -а, -е Бешкетний, неслухняний, який завдає шкоди. Такúй хлóпец’ збитóшний / шо н’ічóго не мóжна ч’íр’із йóго робúт’ дóма / де не повéрниц’а / так і шкóда (м.Татарбу­нари).

ЗБÍЙ, -ою ч. тільки одн. Засіяне поле, витоптане худобою. Такúй стéп був крас’íвий / зелéний / а пройшлá скотúна / зáм’ісц’ зéлен’і / стойíт’ зб’íй (м.Татарбунари).

ЗБÍЙНИЦЯ, -і ж. техн. З’єднувальна планка у крóснах. Крóсна скр’íпл’уйуц’а зб’íйниц’уйу (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗБОЙ, -ю ч. Збільшення води на протилежному щодо напрямку вітру березі. Збой буває тоді, коли дме тривалий вітер у тому самому напрямку, особливо з моря (Овідіопольський р-н; м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

ЗБÓРНИК, -а ч. Головне вбрання типу очіпку. Це йак оч’íпок крас’íвий з л’éнтами (с.Десантне, Кілійський р-н).

ЗВАД, -у ч. див. ЗАМÓК. (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ЗВАЛЯТЬ: Зваляйте! (при запрошенні) Частуйтесь, пийте, їжте, будь-ласка. Звал’áйте / шо йе на стул’í / йак кáжут’ / ч’íм багáт’і / тúм і рáд’і (м.Татарбунари).

ЗВИДИНЮКИ, -кíв мн. 1. Діти, які доводяться братом або сестрою, будучи сином чи донькою мачухи (вітчима) (м.Татарбунари); 2. перен. Діти, що часто сперечаються. От ц’íх звидин’ук’íв х’ібá головá не бýде бул’íт’/ ц’íлий дéн’ на йіх крич’íш / сúд’те / с’áд’те / мовч’íт’ (м.Татарбунари).

ЗВІД1, -у ч. Журавель над криницею. Бáчиш / лише в мéне зв’ід такúй крас’íвий (с.Десантне, Кілійський р-н).

ЗВІД2, звóда див. ЗАМÓК 1 Верх всирéдин’і пéч’і звéц’а зв’ід (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

ЗВІЗДИНИ мн. Хрестини без попа. Молод’í типéр христúни не рóбл’ат’ / а т’íко зв’іздúни (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗВІНÓ, -á рос. с. Два-чотири рибалки, що ловлять рибу разом, ланка (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗВІНУВÁТИ, -ю, -єш док. Позичити. Зв’інýйте мин’í м’ішóк не вр’éмн’е (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЗВІНЬОВИЙ рос. у ролі ім. Ланковий – рибалка, що керує звінóм (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗВÍТИЛЬ присл. Звідти (м.Татарбунари) див. також ЗВІТИЛЯ.

ЗВІТИЛЯ присл. див. ЗВÍТИЛЬ. Зв’ітил’á п’ід’ійшóв хлóпец’ до нас і сказáв / шо тудóйу н’іл’з’á йти (м.Татарбунари).

ЗВІЦІЛЯ присл. Звідси. Зв’іц’іл’á вúлет’іла манéн’ка птúчка (м.Татарбу­нари).

ЗВОД, -а, -у ч. З’єднання двох стін півкругом без перекриття. Звод рóбл’ат’ в п’іч’í / ст’éнки мурýйут’ полукрýгом / шчоб вонú сойідинúлис’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Звóд ужé негóдний / почтú вéс’ кáм’ін’ перегур’íв / трéба переробúт’ п’íч / бо завáлиц’а (м.Татарбунари). пор. ЗАМÓК, ЗВАД, ЗВІД2.

ЗВÓДИНИ1 мн. 1.Ставлення стін, зроблених окремо, на фундамент. На зводини запрошують на допомогу сусідів. Лишé звóдини залишúлос’ зд’éлат’ (с.Ухожани, Балтський р-н); 2. Гуртова робота під час будівництва дерев’яної хати. У нед’íл’у до Кóст’а на звóдини беремóс’а (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЗВÓДИНИ2 мн. 1.Очна ставка. Йіх сл’éдоват’ел’ на звóдини вúкликав (с.Гетьманівка, Савранський р-н);
2. Зведення віч-на-віч осіб, які перебувають у сварці. На звóдинах вс’о вúпливло навéрх (с.Василівка, Миколаївський р-н); С’огóдн’а бýли звóдини м’іж двомá сус’íтками (м.Татарбу­нари) * Зустріч двох жінок, одну з яких привела третя, щоб пересвідчитися хто з них осоромив її (третю). Гóл’ка звóдини устрóйіла (с.Концеба, Савранський р-н).

ЗВÓДИТЬ, -у, -иш Зближувати споди крил невода. (Овідіопольський р-н).

ЗВОЙ, -ю ч. Сувій; звой полотна – 12, 20 аршин полотна. Дай мин’í звой тогó матер’ійáлу (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

ЗВОЛЯТИ, -ю, -єш Пити горілку (як запрошення господаря до гостей). Звол’áйте / куме / звол’áйте наздорóвл’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Звол’áйте / кýме / звол’áйте (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗВОРОТÁ, -и ж. Межова дорога між окремими полями (с.Маяки, Біляївський р-н).

ЗВУРДИЦЯ Стати грудочками (про молоко), скипітися. Положúла варúт’ молокó / а вонó звýрдилос’ (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ЗВЬÓСКА, -и ж. рос. Вапно, частіше гашене. Велúку хáту мáст’у зв’óскойу
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ЗВЬÓСТКА, ЗЙÓСКА, ЗЬÓСТКА.

ЗВЬÓСТКА, -и ж. див. ЗВЬÓСКА Трéба кропúти зв’óсткойу і сúн’ім кáм’ін’ом (с.Коси, Котовський р-н; м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

ЗГЛÁЗИТИ, -у, -иш рос. Наврочити. Харашó д’éлав / а потóм вúдно зглáзили йогó (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗГОН, -у ч. Спад води в лимані чи ріці під впливом тривалих північних повітряних мас, які пересуваються в напрямку моря (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗГРАСУВÁТИ, -ю, -єш док. Потолочити, витоптати на городі після дощу посаджене. Д’íти зграсувáли мóркву на горóд’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ЗГРÉБЛО, -а с. див. ГРЕБЛÓ (с.Ухожани, Балтський р-н).

ЗГРИПКИ мн. Солома, яку згребли після збору валків. Згрипкáми вивéршуйут’ верхú копúц’ / скирт (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ЗГРІБНИЙ, -а, -е Річ із домотканого полотна. Згр’ібнá – це греб’íна сорóчка / дрáнка дрáнтив сорóчка (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЗГРУНТУВÁТЬ, -ю, -єш Дістати дна лиману ногами, стати й пройти ногами по дну лиману, коли в лимані мало води. (Овідіопольський р-н).

ЗГУРДИТИСЯ див. ЗВУРДИЦЯ Молокó зрáнку згýрдилос’а (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н).

ЗДИХ, -у ч. екс. Загибель. І немá на тóго йíдола здúху / шо в’íн л’удéй ск’íл’ки у грóб загнáв (м.Татарбунари).

ЗДІР, здьóру див. ДЗЬОР. В сиридúн’і свин’í / колú йійí зар’íзали / булó багáто зд’óру (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ЗДÓЙМА, -и ж. Місце на березі чи ополонка на льоду, де витягають невід з води (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗДОРОВКÓВАТИЙ, -а, -е Кремезний. В’ін здоровкóватий / а вонá низéн’ка (м.Татарбунари).

ЗДОРÓВЛЯ, -я с. Здоров’я. А здорóвл’а немá (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЗДОХЛЯКА, -и сп.р. Квола, немічна, виснажена людина чи тварина. В’ін такúй бýв здохл’áка рáн’ше / а тепéр / йак кабáн (м.Татарбунари).

ЗДРАПАКÁТЬ Втекти. Йак би здрапакáт’ з дóму / шоб мáти не знáла (м.Татарбунари).

ЗДУХÓВИНА, -и ж. див. ДРАГОВИНА (с.Райлянка, Саратський р-н; смт.Сав­рань, Савранський р-н).

ЗДЬОР, -у ч. див. ДЗЬОР Зд’ор – те сáло / шчо здирáйут’ с кúшок у кабанá (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н); С’огóдн’а ми зар’íзали кабанá / не дýмала / шо у середúн’і ск’íл’ки бýде зд’óру (м.Татарбунари).

ЗЕЛÉПУХ, -а ч. Зелена (недостигла) баштанна культура (кавун, диня, гарбуз). Вибирáв-вибирáв та й навибирáв не гарбуз’íв / а самúх зелéпух’ів (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н) пор. ДЗЕЛÉ­ПУХ.

ЗЕМЛЯ, -і ж. Земляна підлога в хаті, долівка. Мама маже земл’у в хат’і (с.Гвоздавка, Любашівський р-н); Трéба зéмл’у змáзат’ у хáт’і п’ід дóсочку (м.Татарбунари; с.Коси, Котовський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також ЗЕМНЯ, ЗИМЛЯ, пор. ПОЛИ.

ЗЕМЛЯНКА, -и ж. Звичайна хата, але з похилим на два боки дахом, позамазаним рудою глиною, але без горища. (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЗЕМНЯ, -í ж. див. ЗЕМЛЯ П’ідм’ітайу земн’у (с.Концеба, Савранський р-н).

ЗÉСТРА, -и ж. молд. Вино. (с.Муроване, Котовський р-н).

ЗЖИВИТИ, -лю, -иш Зчепити попередньо ниткою, наживити. Портнá зрáзу зжив л’áйе / а туд’í стрóч’е (м.Татар­бунари).

ЗИБ, -у ч. див. БУРУН 1 (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗИМЛЯ див. ЗЕМЛЯ Помáзали зéмл’у в хáт’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н); Кáжду субóту мáст’у зéмл’у в хáт’і глúнойу з бáл’іком (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЗÍЛЛЯ, -я с. Водорості, що ростуть на поверхні води. З’íлл’а чáсто м’íшайе рибáл’ству т’агýл’ами (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЗІЛНИЦЯ, -і ж. Посуд, в якому золять білизну. Йак вúпрали вс’о / кладýт у такý з’ілнúц’у / сúпл’ат’ луг / л’áйут три-штири бан’áки кипл’ачóнойі водú і вивáруйут / а потóм коло р’íчки терýт (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЗЙÓСКА, -и ж. див. ЗВЬÓСКА Йак б’íл’ат’ ст’íни / у зйóску добавл’áйут’ трóхи сúн’ки (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Купú зйóски / бо нáда б’ілуват’ в хáт’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗЛИГА, -и ж. Фуфайка, бурнус, плащ, які рибалка одягає один поверх другого, коли йде дощ і холодно (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

ЗЛИГÁТИСЬ, юсь, -єшся згруб. Здружитись із поганими людьми. Нав’íшчо ж ти з такúми злигáвс’а? (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЗЛÓГИ, -ів мн. Пологи. (с.Муроване, Котовський р-н).

ЗМЕРЗÁТИ Мерзнути. Не трéба давáт’ змерзáт’ мал’íм дíт’ам / бо лéгко мóжут’ заслáбнут’ (м.Татарбунари).

ЗМИКИТИТИ, -у, -иш док. екс. 1.Швидко додуматися, придумати щось цікаве, вийти з неприємного становища. П’éт’а змикúтив / шо сказáти д’íдов’і / шоп той ни сéрдиус’а (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2.Обдурити, схитрувати. Мен’í здайéц’ц’а / шчо в’ін тут нас змикúтив (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЗМИЛКИ мн. Мильна брудна вода після прання. Змúлки / п’ісл’а ст’íрки / н’із’á лит’ п’ід г’іл’áку / бо пропáде (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЗМИМДИТИ док. екс. Зіпсувати. Змúмдив портнúй пал’тó / шо стúдно од’íт’ м’íж л’ýди (м.Татарбунари).

ЗМІЙÓВИНА, -и Смужка, між полями, межа, дорога, якою зрідка їздять. Нáша дес’атúна бýла аж на зм’ійóвин’і (м.Татарбунари) див. також ЗМІЙОВИНÁ.

ЗМІЙОВИНÁ, -и ж. див. ЗМІЙÓВИНА (с.Осички, Савранський р-н).

ЗМІЛЬЧÓНЕ, -ого у ролі ім. Корм для телят. Вчóра получ’íв повóзку зм’іл’­ч’óного (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ЗНАЧНИЙ, -а, -е Примітний. В’ін не сховáйец’ц’а / бо в’ін значнúй (с.Лізин­ка, Іванівський р-н); ЗНАЧНИЙ М’íй платóк значнúй / ч’íр’із увéс’ платóк йде йаснувáта смýга (м.Татарбунари).

ЗÓДІЯ, -ї ж. Книга, по якій ворожать. (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н) див. також ЗÓРДІЯ.

ЗÓЛНИК, -а ч. Скатертина. Мин’í на прáзн’ік зóл’ника подарувáли (с.Рай-

И

ИРЖИЩЕ, -а ч. Поле, на якому росло жито, житник. На иржúшч’і минýлим л’ітом жúта багáто з’ібрáли (с.Чиги­рин, Березівський р-н).

лянка, Саратський р-н).

ЗÓРДІЯ, -ї ж. див. ЗÓДІЯ О / вонá мóже вгáдуват’ / бо в нéйі йе зóрд’ійа (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЗОРОВÁ, -ої у ролі ім. Улов, який тягнуть рибалки на світанку, на зорі. Зоровá – це тóн’а / коли рибáлки рáно рúбу лóвл’ат’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також СВІТОВÁ, СЬВІТОВÁ.

ЗРУБ, -а, ч. Густий молоденький ліс, що виріс на місці зрубаного лісу. Ми у зрýб’і збирáли гýби (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЗРУЧНИЙ, -а, -е Хороший, умілий. Женúвс’а в 18 год / а отó йак п’ішóв на слýжбу / то присилáйут’ пис’мó: йест’ зручнúй хлопáк (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЗЦЯПАТИ, -аю, -аєш Видоїти корову, яка дає мало молока. Лед’ ту прокл’áту корóву вже зц’áпала (с.Васи­лівка, Миколаївський р-н).

ЗЬОР, -а ч. див. ДЗЬОР Йа так л’убл’ý боршч з’óром затóвчаний (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).

ЗЬÓСТКА, -и ж. див. ЗВЬÓСКА Підбúт’і острíшки йа помастúла з’óсткойу (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ЗЯБЛЯ, -і ж. Переорана на зиму земля. На з’íму переóр’уйут’ зéмну на з’áбл’у (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

ЗЯНДРА, -и ж. 1. див. ДЗЯНДРА З’áндри хл’ібáти не хóче (с.Василівка, Миколаївський р-н); 2. Юшка взагалі Налúй з’áндри в мúску / йа бýду йíсти (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ИСТИК, -а ч. див. ГИСТИК. Дай úстик / бо трéба плýга почúстити (с.Обжили, Балтський р-н).

І

ІЗВÓР, -а ч. Джерело, з якого надходить вода у водоймище. В ізвор’і водúчка чистéсен’ка (с.Будеї, Кодимський р-н).

ІКРÁ: пáїста ікрá Збита ікра з червоної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ІПРÁК, -а ч. іхт. Сом, вагою понад 2 кг. Р’íдко пóм’іст’ с’іл’óтки бувáйе і іпрáк (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ПАН, МÓКА.

ІРЖĺЙ, -я ч. бот. Назва олійної рослини. Пóмниш / Йіл’éно / йак ми в голóдний год ірж’ій збирáли / г’іркувáтий трóхи / а був тод’í такúм хорóшим (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ІСТИ, -у, -еш Іти. Істú н’ікýди не хóчец’ц’а (с.Серби, Кодимський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).

ІСТИЧНИЙ, -а, -е ч.: істична ікра Незбита ікра з червоної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).

І СТРÓ, -а с. Вістря, жало коси. Істрó заточúти трéба (с.Слюсареве, Савранський р-н).

Ї

ЇДЛО, -а с. 1. Їжа. Ід’íт’ гоб’íдати / а то йíдло холóне (с.Лізинка, Іванівський
р-н; с.Коси, Котовський р-н); 2. Їжа для худоби. Йíдла на ту тварúну не напасéс’с’а (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЇДОЛ, -а ч. лайл. Про бездушну людину. І немá на тóго йíдола здúху/ шо в’íн л’удéй ск’íл’ки у грóб загнáв (м.Татар­бунари).

ЇЗДÓВИЙ у ролі ім. Робітник, який поганяє запряжені коні. Йіздóв’і пойíхали вс’і на бур’акú (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

ЇКÁТЬ Подавати звуки (про ослів) (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ЇРОПЛÁН, -а ч. Літак. Йак ц’í йіроплáни мóжут’ так вúсоко п’іднімáц’а і дýже скóро лет’íт’ (м.Татарбунари).

ЇСТИСЯ безособ. 1. Від їсти. Шчоб йíлос’а / а найдéмо шчо (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. перен. Не ладити, сваритися. Вонú йíлис’а так / пóки він не п’ішóв до свóйій хáти (с.Лізинка, Іванівський р-н); Ск’íл’ки мóжна йíстис’а / порá уже помирúц’а та жúт’ тúхо / б’із лайки (м.Татарбунари).

ЇСТОВИТИЙ, -а -е Про домашню худобу та про людей з великим апетитом. Цéй кабáнч’ік затó так скóро найíв сáло / бо бýв дýже йістовúтий (м.Татарбу­нари).

ЇХАТИ: їхати на вóду Їхати на рибальство човнами (м.Вилкове, Кілійський р-н); їхати на гýру 1. Їхати рибалити двома розпорними неводами; 2. Їхати двома човнами рибалити волоком (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЇЦІ незм. дит. Їсти. Давáй-но йíці бýдемо / дитúнко мойá (с.Лізинка, Іванівський р-н).

Й

ЙОРДÁН, -а ч. молд. Ковдра. Пошúла соб’í йордáн на вóвн’і / шоб тéпло булó (с.Обжили, Балтський р-н).

ЙОРДÁНЧИК, -а ч. Здрібн. до ЙОРДÁН. Кин’ йордáнчик на дитúну / бо хóлодно (с.Обжили, Балтський р-н).

ЙОРШ ч. іхт. Ставрида (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЙТИ: йти в три дорóзі Бути напідпитку, п’яним Був у гад’ýчнику м’ій чолов’ік/ бо вжé йде в три дорóз’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).

К

КАБÁ , -и ж. Біла салатна велика цибуля. (с.Градениці, Біляївський р-н).

КАБÁК, -а ч. Гарбуз. Вýдин’а кабак’íв дýже стéлиц’а по земл’í (м.Татарбу­нари).

КАБАСЬМÁ, -и ж. Сорт винограду, що дає погане, з невеликим відсотком міцності вино, але росте на будь-якому ґрунті. (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н).

КАБИЦЯ, -і ж. Літня глиняна піч надворі. Кабúц’у трéба змáзат’ п’ід дóсочку / бо гéт’ глúна поткисáла от дошч’íв // тепéр на кабúц’і не вáр’ат’ йíсти / а на прúмусах / к’ірогáзах (м.Татарбу­нари); Йіжа стойíт’ на кабúц’і (с.Білка, Іванівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) пор. КОТЛÓН, КУТЛÓН, КУТУНЯ, КУТЮНЯ.

КАБЛУК, -а ч. Частина жатки, якою жнуть очерет взимку. Комúш пáдайе на каблýк і не бйе по лиц’í (с.Друже­любівка, Ананьївський р-н).

КАБЛУКИ мн. Дерев’яні півкола, дуги, за допомогою яких будують горішню частину печі. Кладýт диривл’áн’і каблýки і мурýйут / пóсл’і вимурóвуйут і виймáйут каблýки (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н); Каблукú рóбл’ац’а з вирбú / бо вонá дóбре гнéц’а (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

КАБУЛКА, -и ж. Просмолений тоненький мотузок, яким підв’язують очерет до лат, коли очеретом вкривають хату (с.Яськи, Біляївський р-н).

КАВÁЛОК, -лка ч. Шматок глини. Подáй мін’í шче із два кавáлки глúни / най кóнчу мастúти (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КАВÁЛЯ, -і ж. Грядки на поливних городах шириною у 3-4 метри, довжиною в 7-8 м (с.Яськи, Біляївський р-н).

КАВАРМÁ, -и ж. кул. Страва, виготовлений з пересмаженого овечого м’яса і жиру. Зар’íзали вівц’ý с’огóдн’а / а узáвтра пережáр’у на кавармý (м.Татарбунари; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КАВАРМÉТ, -а ч. Кларнет (с.Райлянка, Саратський р-н).

КАГÁЛ, -у ч. екс. Велика сім’я (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КАГÁТИ мн. Ями для бортування картоплі та буряків (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КАГЛÁ, -и ж. Засувка в димоході. Засýн’ каглý / а то вс’о теплó вúт’агне (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); У кóм’ін’і тепéр не рóбл’ат’ каглý / а стáвл’ат’ йýшки дл’а тóго / шоб у грýб’і / п’іч’í держáлас’ теплотá / йак вúтопиш (м.Татарбунари); Шоби закрúти каглý / рáнше трéба булó лíсти на хáту (с.Білка, Іванівський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н); Вúл’іс на зимн’áнку та закрúй каглý (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н); Каглý лиш зимóйу закривáйут (с.Концеба, Савранський р-н).

КАГЛЯНКА, -и Змотана в клубок ганчірка для затулювання кагли, щоб затримувати тепло. Кагл’áнкуйу закривáйут’ каглý / бо скóро вихолóн’уйе п’íч (м.Татарбунари); Сорóчка йак каг­л’áнка (с.Концеба, Савранський р-н).

КÁДА, -и ж. Невисока широка діжка. Кáду п’ідставл’áли п’ід т’áску / шоб теклó винó / йак дýшат’ (м.Татарбуна­ри).

КАДÓЛА, -и ж. Линва будь-якого діаметру, кодола. С кáждой сторонú волокýш’і бýло по дв’інáц’ат’ кадóл (с.Білка, Іванівський р-н).

КАДРÉЛ, -а ч. Домоткане рядно з різнокольоровими візерунками у клітинку
(с. Грабове, Кодимський р-н; с.Черкеси, Б.-Дністровський р-н) див. також КАДРÉЛІ, КАДРÉЛЬКА.

КАДРÉЛІ мн. див. КАДРÉЛ. Мóйі кадрéл’і гет погнúли / бо хáта зимóйу бýла мóкра (с. Обжили, Балтський р-н).

КАДРÉЛЬКА, -и ж. див. КАДРÉЛ. Ц’óго л’íта самá наткáла свóйім д’íточкам кадрéл’ок / бо / мóже / свáтат’ прúйдут’ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н); Застилú скамéйку ту кадрéл’коуйу (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КАДУШКА, -и ж. Діжка для засолки бринзи. Брúнзу солúли в кадýшках (с.Білка, Іванівський р-н).

КАЗАКÍН, -а ч. Вид жіночої кофти підшитої в стан. Крас’íва кóфта / казак’íном пошúта (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КАЗÁН, -а ч. Місце в неводі, куди збирається риба. (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський); Ñ І на казáн немáє Невелика кількість виловленої риби (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ЖИВÁ; кинуть на казáн Дати трохи риби на юшку (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАЗНÁ, -и Держава. Казнá нáша облéгч’іла жúзн’у л’удéй / бо рáн’ше дýже бýло т’áжко жúт’ (м.Татарбуна­ри).

КАЙМÁК знев. Здоровань. От каймáк такúй здоровúло / а всé л’íзе на п’іч (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КАКĺШ, -а ч. бот. Рослина з їстівним стеблом, латук дикий (лат. Laotuca) (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н); Мал’í д’íти йід’áт кáк’іш (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Рвáла как’íш / та рýки замастúла / шо відмúти не мóжу (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КАЛАБÁЛИК, -а ч. тюрк. екс. Колотнеча, галас, гармидер, порожні розмови. В хáт’і зробúвс’ такúй калабáлик / шо ни мóжна було пон’ат’ / шо це тако (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н; Нашó м’ін’í чужúй калабалúк у свойí хáт’і / йа хóчу спокóй / тúшу (м.Татарбунари; с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н).

КАЛАБÁТИНА, -и ж. Калюжа, ковбаня. На дорóз’і стойáли калабáтини (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Гетьма­нівка, Савранський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); На ýлиці пóсл’а дошчá калабáтина зробúлас’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Д’íти пóсл’і дошчý б’íгайут’ по калабáтинах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); П’íсл’а дошчý стойáли калабáтини (с.Лісничівка, Балтський р-н); Ул’із у калабáтину з водóйу і гéт’ обмоч’íвс’а (м.Татарбунари).

КАЛАМÁШКА, -и ж. див. БЕСТÁРНИК (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КАЛАМÁШНИК, -а ч. Той, хто працює на каламайці, безтарці. (с.Балайчук, Березівський р-н).

КАЛАПУЦЯТИ, -ю, -єш знев. Колотити, мішати, невміло готувати (страву). Та вжé печú блинц’í / дóки будéш калапýц’ати (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

КАЛÁЧ, -а ч. Кам’яний чи дерев’яний зруб біля криниці. (с.Довжанка, Красноокнянський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КАЛДÁНИ мн. Великі темно-синього кольору сливи, пізні і дуже кислі. (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. ГАЛЬДÁНЬ.

КАЛЕБĺЙ, -ю ч. Тканина рослини, яка складається з призматичних клітин і знаходиться між деревиною та лубом, зумовлюючи їх ріст і товщину (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КАЛИТÁ, -и ж. Спеціально спечений хліб чи корж на свято св.Андрія, прикрашений цукерками, який підвішують до стелі (м.Ананьїв, Ананьївський р-н); Та й почéпл’ат’ калитý / підскáкуйут’ до тóго коржá та по нóс’і сáжайу заробл’áйут’ (с.Василівка, Миколаївський р-н); Хлóпець йíде на куц’убí і говóре: „Калитá / калитá / йа тебé бýду кусáти!” (с.Жовтень, Ширяївський р-н; с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н) див. також КАЛИТКА.

КАЛИТКА, -и ж. 1. див. КАЛИТÁ;
2. Гаманець. Достáн’ свóйу калúтку та купú к’ілó винá (м.Ананьїв, Ананьївський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Калúтку дóбру мáйе (с.Концеба, Савранський р-н).

КАЛІСТИРКА, -и ж. Маленька сапка, якою прополюють моркву, цибулю та інші городні культури (с.Яськи, Біляївський р-н).

КАЛЯКАТЬ, -ю, -їш знев. Малювати, писати абияк. Дáм карандáш / та нехáй там соб’í йак нéбуд’ кал’áкайе / бо скóро п’ідé у шкóлу / у пéрвий клáс (м.Татарбунари) див. також КАРÁ­КАТЬ.

КАЛЯРУВÁТЬ, -ю, -їш Окулірувати, прищеплювати. Кол’арýйут’ виногрáт на кýдрику (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

КАЛЯСТРА, -и ж. Зварене перше молоко від корови, яка щойно отелилася, молозиво. З кал’áстри пичéм блинц’í або вáримо (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).

КÁМБУЛА, -и ж. (від камбала) Людина, що недобачає, присліпувата. От сл’іпá кáмбула ! (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Óт сл’іпá кáмбула / кудú л’íзиш на грудкú / нáч’е дорóги немáйе (м.Татар­бунари).

КАМÁШІ, -ів мн. Валянки, пошиті на ваті. Пошúла на зúму камáш’і (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

КАМÉША, -і ж. Сорочка (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

КАМІНКÓВИЙ, -а, -е Сизувато-голубий (про колір). (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КАМІННИК, -а ч. іхт. Бичок, що водиться під камінням на дні водоймища (Овідіопольський р-н).

КАМКÁ, -и ж. Напівперегнила чорнувато-брунатного кольору маса з різних рослин, здебільшого очерету, яка збивається у великі купи, осідає на дно лиману і заважає рибалити. Камкá – травá / шчо плáвайе у вод’í / йак набйéц’ц’а в с’éтки / та йе рибáлкам робóта (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський
р-н).

КАМНЬÓН, -а ч. болг. Віз на ресорах, яким возять у місто на продаж у корзинах виноград, помідори тощо (с.Матроска, Ізмаїльський р-н).

КÁНА, -и ж. Дерев’яний кухоль, яким пастухи пили воду. Кáна вс’ігдá пут’ішéствувала з чабанáми (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

КАНÁПКА, -и ж. Дерев’яна лава зі спинкою, призначена для сидіння. С’ідáйте на канáпку / бо н’імá де с’íсти (с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Плахтіївка, Саратський р-н).

КАНÁТКА, -и ж. (від канадка) Вид чоловічої зачіски. Тепéр ввійшлá в мóду канáтка / а колúс’ булá пóл’ка
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КАНДІБÓБЕРОМ присл. жарг. Бундючливо. Хóди канд’ібóбером / шо не пристýпиш (с.Обжили, Балтський р-н).

КАНДĺЙКА, -и ж. Посуд для рідини. (с.Дубинове, Савранський р-н).

КАНДЬÓР, -а ч. ірон. Куліш. Прихóд’у до сус’íд’ів / а вонú сид’áт’ піт хáтойу і канд’óр йід’áт (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КАНÉЧНО рос. присл. Звичайно. Йа / канéчно / просúт’ йійі не підý (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також КАНÉШНО.

КАНÉШНО рос. присл. див. КАНÉЧНО. Пан наймáв до с’еб’á на робóту / ус’í / канéшно / кáждий собí зан’імáлис’ хаз’áйством (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КÁНКА, -и ж. Волочок. (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КАНÓВКА, -и ж. Низенький цебер з великими ручками, в якому тримають воду. Вúлий з в’ідрá вóду в канóвку (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КАНТÁРКА, -и ж. Вуздечка-частина кінської збруї. Хлóпец’ вúпр’іг кóней / зн’áý кантáрки і пустúý кóней пастúс’ (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КÁНТУРИ мн. Клапті дрантя, лахміття. Порвáла то пал’тó в кáнтури (с.Обжили, Балтський р-н).

КАНТУЧИТЬ, -у, -иш Прив’язувати канат одним кінцем до пакола, забитого у дно річки, лиману, а другим кінцем до дерев’яного виступу у човні. (Б.-Дніст­ровський р-н; Овідіопольський р-н).

КАПÁ, -и ж. Капюшон у рибальському плащі. Плашч шúйут’ обізáтел’но с кáпойу. У дошч над’івáйут’ йійí на гóлову / шоб не умóкнути (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

КАПÁРИТИ, -ю, -иш знев. Варити їжу, куховарити. От скапáрила боршч / шчо і йíсти ни мóжемо (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н).

КÁПЕЦЬ, -я ч. Назва взуття. Трéба взýти так’íс’ кáпц’і / а то нóгу мóжна пробúти на стóрч’і / йак жнеш кукурýШу (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КАПÉЦЬ незм. екс. Кінець, загибель. Йак пішóв і капéц’ (с.Лізинка, Іванівський р-н); Тут йомý й капéц’ бýде (с.Лісничівка, Балтський р-н); Капéц’ йомý бýде тáм / хáй знáйе / йак зас’іхáт’ на госудáрственне добрó (м.Татарбунари).

КАПИЦЯ, -і ж. Деталь ціпа, яка зв’язує ціпильно, кáпиця. Звйáзан’і вонú капúцейу (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Коси, Косовський р-н) див. також УЖÉВКА.

КАПЛИЦЯ, -і ж. Місце, де знаходиться собака. Спец’іáл’но д’éлайут так’í каплúц’і дл’а собáк (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КАПЛУН, -а ч. кул. Вид страви з дрібно порізаного хліба, солі, олії. Колúс’ на підвеч’íрок давáли каплýн (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н); *Холодний борщ. Накришúла Марíйа зéлен’і / полúла с’ірівцéм і вúйшов каплýн (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н); В голодóвку каплýн був лýччойу йідóйу
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КАПÓТ, -у ч. Жіночий халат на підкладці. Вд’ін’ капóт / тепл’íше бýде (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Пошúла на л’іто капóт (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КАПРÍЦА,-и ж. молд. Молода коза до року. Ни дивúс’ / шо капр’íца ше малéн’ка / а л’íзе у шкóду (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

КАПУСНЯКОВИЙ, -а, -е З капустою, капустяний. Печéш капусн’аковí пир’іжкú (с.Немирівське, Балтський
р-н).

КАПТУР1, -а ч. заст. Очіпок. Типéр нихтó ни хóде в каптýр’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. КИЧКА.

КАПТУР2, -а ч. див. ДЗЬОР Зар’íзали свин’ý / оцé каптýр тóпл’у / в бáнки позливáйу (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КАПУША, -і ж. ірон. Флегматична, повільна людина. От капýша / шо йа будý з нéйу робúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КАПЧÓНКА, -и ж. рос. Копчена, вуджена риба (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАРАБИДЖÁЙЛО, -а с. Основа, на якій стоять жорна у млині. К’іш стáвиц’ц’а на карабиЖáйло (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

КАРÁБУР, ч. Сорт європейського винограду Карабурнé. Карáбур харóший виноград / крýпний і слáткий (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КАРАЄЛЬ Північно-західний вітер. Дýйе карайéл’ / знáчит’ будé мáло водú в Дунайі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАРАКÁТИ, -ів мн. тюрк. Старе взуття. Рвáна óбув називáйіц’ц’а каракáти (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КАРÁКАТЬ, -ю, -їш див. КАЛЯКАТЬ. Буде карáкат’ бýкви / пóки не наýч’іц’а прáвил’но йіх писáт’ (м.Татарбунари).

КАРÁКИ, -ів мн. Дерева лісу, придатні лише на дрова. Привéзли мен’і цих карáк’ів / шоб йа палúла в плит’í і гр’íлас’а (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також РОЗКАРÁКИ.

КАРÁКУЛЬОВИЙ, -а, -е Порода овець, у яких цінний смушок. Карáкул’ові вíвц’і до нас пригнáли з Катеринослáва (с.Білка, Іванівський р-н).

КАРÁЛІ, -ів мн. Намисто, яке носять дівчата. На др’íмне намúсто кáжут карáл’і абó пац’óрки (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КАРАНДАШĺР, -у ч. бот. Вид м’яти з продовгуватими листочками темно-зеленого кольору. На Трóйц’у посúпала у хáт’і карандашíіром / шчоб пáхло (с.Обжили, Балтський р-н) див. також КРАНДАШÍР.

КАРАПКÁН, -а ч. тюрк. Північно-західний вітер (Овідіопольський р-н).

КАРАФĺНКА, -и ж. Графин (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

КÁРБИКИ мн. Зазубринки у верхній частині підвазонника (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

КАРБУВÁТЬ, -ую, -уїш Різати рибу ножем поперек тулуба, щоб вона краще всолилася, зварилася чи засмажилася (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ПЛАТÁТЬ.

КÁРГА, -и ж. Стовбур дерева, що знаходиться на дні річки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАРГÁН, -а ч. молд. Лабаз, приймальний пункт виловленої риби та місце її переробки. Ей хлóп’ц’і / підт’агн’íт’ нас до каргáна (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також КИРГÁН 2.

КАРДИГÁРНЯ, -і ж. Сільська в’язниця дореволюційного часу, що знаходилась у розпорядженні старшини. Булó йак старшинá прикáже / то сóц’кий тогó запирáйе у кардигáрн’у (с.Лізинка, Іванівський р-н) пор. КАТИГÁРНЯ.

КАРДÓН, -у ч. 1. Місце поселення лісника в лісі. Прийíхали за дрóвами та ходúли на кардóн за козакóм (с.Обжили, Балтський р-н); 2. Місце знаходження рибальської застави (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КАРКÁС.

КАРИКИ, -ів мн. Грядки на городі. (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н).

КАРКÁС ч. див. КАРДÓН (с.Обжили, Балтський р-н).

КАРМÁК ч. заст. Гачок, зроблений з заліза, яким підтягують червону рибу до човна. Білýгу вáжко вз’áти без кармакá (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАРМУШКА, -и ж. Скринька, з якої годують коней. Набрáв кармýшку кóн’ам йíсти (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КАРПАЛИ, -ів мн. Дерев’яні вила з 4-5 ріжками. (с.Лізинка, Іванівський р-н; Овідіопольський р-н) пор. БАРМАКИ, КАРПОЛÓЇ КАРПОЛÓЇ див. також КАРПОЛИ.

КАРПÉТКА, -и ж. частіше у мн. КАРПÉТКИ Шкарпетки. Вóвни трóхи йе / хот’íла старóму на карпéтки напрáсти та сплестú (с.Василівка, Миколаївський р-н); Над’íн’ карпéтки / бо хóлодно (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

КАРПОЛИ див. КАРПАЛИ (Овідіопольський р-н)

КАРПОЛÓЇ, -їв мн. Дерев’яні вила з двома, трьома або п’ятьма ріжками. Карполóйі на два і три р’ішкú дл’а солóми / а на пйат’ р’ішкíв дл’а полóви (с.Лізинка, Іванівський р-н) пор. БАРМАКИ, ГÁБЛІ, КАРПАЛИ, КАРПОЛИ.

КАРТОФЛЯНИК, -а ч. кул. Млинець із борошна й картоплі. На тар’íлку постáвили картофл’áники (с.Гетьманів­ка, Савранський р-н); Нажáрила картофл’áник’ів до мн’áса (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

КАРТÓШКА, -и ж. Коренеплід, бульба будь-якої рослини. Накопáла картóшки чолов’íчойі л’ýбки в л’íс’і та зрóбл’у порошóк (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КАРУК, ч. Залишки винограду, кукурудзи на полі після збирання врожаю. П’ішлú збирáт’ карýк з винограду (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КАРУЦА, -и ж. молд. Віз. Такá карýца пут’óва / то усí колéса кабутáйут (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) Старий віз. С’íло багáто л’удéй на отý карýцу / а вонá йак трíсне / гéт’ розсúпалас’ (м.Татарбунари).

КАТАРУВÁТИ, -ю, -єш Обрізати корінці винограду після щеплення культурного сорту з диким (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КАТИГÁРНЯ, -і ж. Місце, де катували людей. Завелú л’удéй у катигáрн’у (с.Плахтіївка, Саратський р-н) пор. КАРДИГÁРНЯ.

КАТІЛÁЖ (від такелаж) Усі снасті та знаряддя, необхідні для рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАТÓК, -тка ч. 1. Знаряддя, за допомогою якого гарманувáли; 2. Знаряддя для ущільнення ґрунту після оранки. Каткóм і пáруйу волíв каткувáли свойí дистúни (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

КАТРÁГА, -и ж. Дах, курінь над льохом. Катрáгу стрóйат’ від дошчý (с.Бакша, Савранський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н); Стáла прот’ікáти катрáга (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КАТРÁНИТИ, -ю, -иш Смолити невід або інші снасті (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський).

КАТРУЦА, -и ж. молд. Заглиблення у печі, куди вигортають жар, попіл. Пóт’ім рóбл’ат’ катрýцу / шоб вигортáти пóпіл (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Немирівське, Балтський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також КАТРУЦЯ.

КАТРУЦЯ, -і ж. див. КАТРУЦА (с.Неділкове, Савранський р-н).

КАУН, -á ч. Кавун. Ус’í л’ýди л’ýбл’ат’ вóвк із каунá / бо у йóму немá нас’íн’а (м.Татарбунари) див. також КОУН .

КÁУРЦ, -а Вид жаби. Кáурц у р’íчк’і крич’íт’ л’íтом рáно і вéч’іром (м.Татарбунари) пор. БРОСКÁЙ, КНУР, КРАКАНИ, КРУК.

КАЦ! див. А-ТПРС! (с.Петрівка, Березівський р-н).

КАЦАВÉЙКА, -и ж. 1. Верхній теплий короткий жіночий одяг на ваті у вигляді жакета. Булá у новíй кацавéйц’і і т’íл’ки роздивл’áлас’ / чи хтос’ за нéйу дúвиц’ц’а (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Михайлівка, Великомихайлівський
р-н); Од’íла / зрáзу / кацавéйку / а туд’í куфáйку / шоб бýло тéпло у грýди і спúну (м.Татарбунари); 2. Довге жіноче пальто. Рáн’че то ни д’íвка / шо ни мáйе кацавéйки (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); В прúдане Гáн’н’і далú пул’т’ісáк / фýтро / кацавéйку (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. КАЦЕВÉЙКА, КУНДУГУНЯ, ПОЛЬТІСÁК.

КАЦÁПКА, -и ж. Частина села, заселена росіянами. Расстрóйілас’ Кацáпка ужé аш у 61-м годý (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КАЦЕВÉЙКА, -и ж. Коротка жіноча або чоловіча свитка. Колис’ в мóд’і булú кацавейки / бо крáшчого не бýло (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. КАЦАВÉЙКА.

КАЦИ, -íв мн. див. КІТÉЦЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАЧÁ! див. А-ТÁСЬ! (с.Петрівка, Березівський р-н).

КАЧАЛÁЙКИ мн. Залишки бадилля скошеної кукурудзи. (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н; Овідіопольський р-н).

КАЧÁЛКА, -и ж. 1. Палиця, яку обліплюють спеціально приготовленою глиною із соломою й укладають між балками у стелі. Йа став / а качáлка струхн’áвіла і лóпнула / а у хáту ц’íлий комóк глúни упáло (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. Деталь вітряка. Крýтиц’ц’а к’іш / савóк / качáлка (с.Плахтіївка, Саратський р-н); 3. Візок на двох колесах, який становить собою гарно оздоблену скриню для сидіння двох осіб. У качáлку впр’агáйут’ одного кон’á (с.Василівка, Миколаївський р-н);
4. Коток, яким розбивають грудки на полі (Овідіопольський р-н).

КАЧÁЛОЧКА, -и ж. Брунатний плід рогозу. Качáлочки так’í висóк’і / шчо не вúдно з них н’ічóго (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КАЧАНИ мн. Кукурудза. Повне гор’íшча качан’íв / а мамалúги немáйе з чóго зварúт’ (м.Татарбунари).

КÁЧЕЧКА, -и ж. техн. Пристрій на вияшках, один із чотирьох стоячків (кілочків), які вкладають у кінці витушок і на які розпинається лоток для змотування ниток у клубок. С кáчечок змóтуйут’ ниткú на клупкú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) див. також КÁЧКА.

КАЧИЛЬЦÉ, -я с. техн. Планка в «українському» ткацькому верстаті для утримання нáчиня. До качил’ц’á привйáзуйец’а нáчин’а (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ГРЄДКА.

КÁЧКА див. КÁЧЕЧКА М’íток накидáйíц’а на кáчки / а потóм розмóтуйіц’а в клубóк (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Бувáло служúли рýки за вийашкú / а пáл’ц’і за качкú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КАШ, -а ч. 1. див. затягане молокó (ЗАТЯГАНИЙ); 2. див. КÁШИК (с.Сергі­ївка, Саратський р-н).

КÁШИК, -а ч. Товстий корж бринзи, яку вийняли з-під преса. Посолúла три кáшики брúнЩі (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також КАШ 2.

КАШТУРА, -и ж. Невеличка залізна коцюбка, якою вишкрібають болото у хаті. Шкрáбала болóто каштýройу і сл’ідóм зам’ітáла зéмл’у (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КАЮК, -á ч. Великий двопарусний човен для рибальства здебільшого в морі, коли рибалять суднами осушить каюки Зігнати велику кількість води в море (про вітер), щоб прив’язані біля берега човни діставали кілем суші (м.Вилкове, Кілійський р-н); підвéсти каюкá Підпливти каюкóм до берега (м.Вилкове, Кілійський р-н); погнáть каюкá Попливти каюкóм у потрібне місце за допомогою бабáйок (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КАЮЧКА, -и ж. Невеликий човен з одним парусом (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

КВАСНИНÁ, -и ж. Наквашені огірки, помідори, капуста. Черес ту зáсуху і кваснинú немá цей р’ік (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КВАСÓК, -у ч. Щавель, який спеціально вирощують селяни для закислювання борщу. Виснóйу дóбре / нарвéш кваскý / крóпу / петрýшки та й звáриш зелéний боршч (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КВАЧ, -а ч. Палиця з намотаною на одному кінці матýлою.для обмазування човна смолою (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КВАЧУВÁТИ, -ю, -єш, док. ПОКВАЧУВÁТИ Натирати хату глиною, піском після тинькування. Остáлос’а ше поквачувáти хáту / та й білúти мóжна (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); ГлáÆин’а гет’ стр’íскало / трéба квачувáти (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КВÓЧКА Сузір’я Плеяди пор. ДІВКА-ВОДУ-НЕСЕ.

КÉБИТ, -у ч. екс. Розум. Кéбиту у н’óго немá трóшки (с.Обжили, Балтський
р-н).

КЕМÁРИТИ, -у, -иш жарг., знев. Спати (про людину). Вс’і в пóл’і / а в’ін кемáрит’ (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КÉМПА, -и ж. Крута гора, пагорб. Почекáйу п’ідвóди / а то йа на ц’у кéмпу самá не вúйду (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КЕМПÉРИ, -ів мн. екс. Круті гори, пагорби. Покá добрáлас’а до р’івнойі дорóги чéрез т’і кемпéри / то н’іг не чýствувала (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

КÉПТИНИ, -ів мн. Щітка з рідкими залізними зубцями, якою перший раз прочісують вовну (с.Кисилиця, Ізмаїльський р-н).

КĖРИК, -а ч. Літній жіночий одяг до стану. Мáти пошúла м’ін’í кéрик з фáлдами (с.Дружелюбівка, Ананьївський
р-н).

КЕРПÉЦЬ, -я ч. Постіл (с.Грабове, Кодимський р-н).

КĖТЯ, -і ж. дит. Цукерка. На тоб’і / дóц’у / кéт’у (с.Лісничівка, Балтський р-н); Мáма кýпе на базáр’і кéт’і / у бумáжичках / т’íл’ки не плáч’ (м.Татар­бунари).

КĖЦЯТИ, -ю,-їш екс. Неохайно щось робити. Йак ти не мóжиш д’íло зробúт’ / не берúс’ / а тó стúдно бýде / колú л’ýди бýдут’ бáч’іт’ / йак ти кéц’айіш (м.Татарбунари).

КĖШТА, -и ж. болг. знев. Хатина (с.Трудове, Кілійський р-н).

КИБÁЛКА1, -и ж. Обручик, який надівають дівчата на голову, щоб до нього почепити різнокольорові стьожки (с.Олександрівка, Комінтернівський
р-н).

КИБÁЛКА2, -и ж. заст. Горілка. Ану старá / подáй мені кибáлки // а тул’áк до гáлки / наливáй кибáлки (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

КИДÁТИ, -ю, -єш Протягувати за допомогою човника нитку. Кúнула нúтку дл’а піткáн’н’а (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) Ñ кидáть камíння Про вітер великої сили (м.Вилкове, Кілійський).

КИКА, -и ж. дит. М’ясо. На / дóц’а / кúку йіж (м.Балта, Балтський р-н; с.Обжили, Балтський р-н); Йіш кúку / це кúка йіз тóго пíвника / шо мáма зар’íзала (м.Татарбунари).

КИКНУТИ, -у, еш див. ҐЕҐНУТИ (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КИКОТЬ, -я ч. Обрубок ноги, руки, пальця, у тварин – хвоста, а також недорозвинена нога чи рука (с.Василівка, Миколаївський р-н); Йа вс’о рóбл’у л’івойу рукóйу / а цим кикт’ом н’ічого не можу (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КИЛІМ ч. Вибране домоткане рядно. На кúл’ім’і вибирáйут’ óлен’і / рóж’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КИЛÓ, -а с. заст. Двадцять один (с.Трудове, Кілійський р-н).

КИЛЬГÁМЕР, -а ч. нім. Ковальський інструмент для розковування шини. Кил’гáмером розкóвуйут’ шúну / йакшчó вонá ни налáзе на óбід (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

КИМБУР, -у ч. Південно-східний вітер. Кúмбур дýйе с Кúмбурс’койі косú / з йýго-востóка (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

КИПІТЬ, -і ж. Наріст під язиком у курки, пипоть, хвороба курей. Он та кýрка йíсти не мóже / у нéйі кúпіт’ на йазиц’í (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н.

КИПТÁР, -я ч. Коротенький кожушок без рукавів. Під с’ір’áк одíв киптáр / шоб теп’лíше булó (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КИР-КИР-КИР! див. ДУЗЬ-ДУЗЬ! Кúр / кир /кúр от паскýди / зм’ішáлис’ мойі йіндикú із колхóзн’іми і тепéр / йак йіх одлуч’íт’ (м.Татарбунари).

КИРГÁН, -а ч. 1. Великий курінь із очерету, у якому може жити 10-12 рибалок (с. Маяки, Біляївський р-н; Овідіопольський р-н); 2. див. КАРГÁН (с.Кисилиця, Ізмаїльський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

КИРД, -у ч. Велика отара овець. Вчóра пригнáли до нас кирд овéц’ (с.Білка, Іванівський р-н); Чабáн погнáв ц’íлий кúрд овéц’ до кошáри (м.Татарбунари; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Біляївський р-н; Ізмаїльський р-н; Красноокнянський
р-н; Овідіопольський р-н); Рáно в’íвц’і дóйат’ і виган’áйут’ у кирд (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); На толок’і пасец’а два кирда овец’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також КИРДА, ТУРМА.

КИРДА, -и ж. див. КИРД (с.Орджо­нікідзе, Ширяївський р-н; с.Свердлове, Комінтернівський р-н).

КИРДÁЧ, -а ч. Чабан великої отари овець (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КИРДОВИЙ, -ого ч. Старший чабан (с.Чорна, Красноокнянський р-н).

КИРКА, -и ж. Знаряддя для зрубування кукурудзи. Ми ус’í кúрки вúкинули на машúну (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Кúрка на степý поламáлас’ / кусóчок лужан’íв остáлос’ не дорý­бан’іх (м.Татарбунари) пор. КÍРКА.

КИРЛÁНА, -и ж. Молоденька, звичайно однорічна вівця. Мáйу однý кирлáну / на вéсну бýде год (с.Лиман, Татарбунарський р-н; Ц’ій кирлáн’і с’огóдн’а р’íвно гóд (м.Татарбунари).

КИРЛÁТИ, -ів мн. Пліт, плетений з лози. Кирлáти обшúт’і дóшками (с.Долин­ське, Ананьївський р-н).

КИРЛÍГ ч. Палиця з прикріпленим металевим гачком, якою смикають сіно, солому тощо. Кирл’íгом дýже харашó смúкат’ с’íно з скирт (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) див. також КЛЮЧКА 2.

КИРНИЦЯ, -і ж. Криниця. Вонá говóрит’ кирнúц’і: «Кирнúц’а / стан’ мен’í у пóміч» (с.Немирівське, Балтський р-н).

КИРНИЧКИ, -чок мн. Різновид проходу у грубі. У грýбі звóдиц’ц’а звод / звéрху стáвл’ац’ц’а кринúчки (с.Білка, Іванівський р-н) див. також ПЕРЕВÁЛИ.

КИРПА, -и ж. Жіночий очіпок (с.Яськи, Біляївський р-н).

КИРПИЧ, -а ч. Плитки добре спресованого гною для палива. Накладý кирпичý / ростопл’ý / йак загорúц’ц’а / накладý казанú (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

КИРЦÍ див. БАРАНÉЦЬ Взуйс’ / бо на баштáн’і йе кирц’і (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

КИСИЛИЦЯ, -і ж. 1.Кислий компот зі свіжих вишень (с.Байбузівка, Савранський р-н; с.Ширяєве, Ширяївський
р-н); 2.Компот, зварений зі свіжих фруктів (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 3.Яблуня, яка родить дуже кислі яблука (с.Байбузівка, Савранський р-н) пор. КИСЛИЦЯ.

КИСЛИЦЯ, -і ж. Лісове яблуко, кисле на смак. Назбирáла у л’іс’і кислúц’ (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. КИСИЛИЦЯ.

КИСЛЯВКА, -и ж. Назва окремого сорту грибів. (с.Ухожани, Балтський р-н).

КИТÁЙКА, -и ж. Спілі вишні, навиті на паличку у вигляді качана кукурудзи. Китáйками прикрашáйут’ г’íл’ц’а на Івáна Купáла (с.Ухожани, Балтський
р-н).

КИТИЦЯ, -і ж. Сніп, який при вшиванні острішка даху хати кладеться колоссям догори. (с.Василівка, Миколаївський р-н); * Маленькі снопики з очерету або околоту. Кúтиц’і готóві / а тепéр мóжна хáту вкривáти (с.Дружелю­бівка, Ананьївський р-н); Кúтиц’і рóбл’ац’а з м’ілéн’кого комишý
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КИТРÁДЬ, -і ж. рос. Зошит. Списáла однý китрáд’ / почнý другý (м.Татар­бунари).

КИТУВÁТИ, -тýю, -тýєш Забивати, замащувати замазкою шпарини у вікнах. Нá з’іму в’íкна трéба китувáти (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ОБКИТÓВУВАТИ.

КИХВÁЛЬ, -і ж. іхт. Кефаль. Йак в’íйе востóк / то бýде рúба у р’íчк’і / кихвáл’ (м.Татарбунари).

КИХЛІ, -ів мн. кул. Вергуни. (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КИЧКА, -и ж. Різновид очіпка для дівчини. Булá год’íта в новíй гýн’ц’і / а на головí кúчка (с.Лізинка, Іванівський
р-н) пор. КÁПТУР.

КИЦМÁН, -а, ч. кул. Пиріг. Напеклá мáти кицманíв з кабакóм (с.Дружелю­бівка, Ананьївський р-н).

КИШКÁНЬ, -я ірон. Людина, яка неохайно носить свій одяг. Йак той кишкáн’ ходит’ (с.Концеба, Савранський р-н).

КИШЛИ, -ів мн. Кишлак. У нас дóйат’ вíвц’і ж’інкú / а там по тим кúшлам чоловікú дóйат’ (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

КИШЛО, -а с. Хуторець. М’íж нáшим і сус’íÙс’ким селóм бýло кúшло (м.Татарбунари; Ізмаїльський р-н; Кілійський р-н).

КИШМАНИ мн. 1. Нутрощі зарізаної свині (Біляївський р-н); 2. Неїстівні нутрощі риби (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 3. Неїстівні нутрощі гарбуза, дині. Вúйми кишманú з кабакá та повибирáй с’éмочки (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

КИШМÉН, -у ч. див. ДЕРИПЛІТ Квóчка с курчáтами залíзе у кишмéн і н’ійáк ни мóжна йійі вúгнати (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Покровка, Любашівський р-н; с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КИШÓРА, -и ж. молд. П’ятнадцять снопів (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також КІСЬÓРА.

КІБЦÍ, -íв мн. Очерет, обплетений з обох країв, з якого робили загорожі для кошар і городів. К’ібц’áми городúли кошáри дл’а курéй (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) пор. КІТЦÍ.

КĺВНА, -ої ж. Тільна (про корову). Чи к’íвна корóва чи н’і / вс’о равнó не давáли молокá у піст йíсти (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КĺЛЬЦЯ, -éць мн. Маленькі проростки у бульбах картоплі, насінні квасолі, кукурудзи тощо. Вже нáша картóпл’а кíл’ц’а пустúла (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

КĺМЕНИЦЯ, -і ж. Брудний наріст на тімені дитини. А головá грáзна / к’íмениц’а зал’іпúлас’ / йак у малéн’койі дитúни (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КІНÓВЩИК, -а ч. Кіномеханік. Бýде к’інó – не знáйу / немá к’інóвшчика (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КІНЬ, коня ч. Деталь «українського» ткацького верстата у вигляді палиці для утримання заднього навоя. Пáлка в навóйі звéц’а к’ін’ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КÍРКА, -и ж. Знаряддя для довбання землі, каменю; кайло. К’íркуйу довбáйут’ зéмл’у / колú шос’ копáйут’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н) пор. КИРКА.

КĺРЧИК, -а ч. Недоїдений шматочок хліба (с.Манаші, Б.-Дністровський р-н).

КĺСКА1, -и ж. Верхня частина очеретяної покрівлі, сплетена у вигляді коси. Ужé пáрками хáту прошúли / ше к’íску остáлос’а сплестú (с.Гвоздавка, Любашівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КĺСКА2, -и ж. Ножик, зроблений з куска коси (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КІСЬÓРА див. КИШÓРА (с.Коси, Котовський р-н; с.Чорна, Красноокнянський р-н).

КІТ ч. іхт. Морська неїстівна риба, подібна до кота. К’іт / морс’кá нейiст’íвна рúба (м.Вилкове, Кілійський р-н)

КІТÉЦЬ, -я ч. Риболовецька снасть, зроблена з плетеного товстого очерету або дерев’яних палиць у вигляді лабіринту-загороди (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. КÓПЦІ; див. також КАЦИ, ТÍРИ, УЦИНОК.

КІТЦÍ мн. див. КІТÉЦЬ (с. Маяки, Біляївський р-н) пор. КІБЦÍ.

КÍЧКА, -и ж. 1. Фігурно вирізана і прикріплена до човна дощечка для підтримки в нерухомому положенні перéруба чи сідáлки(м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Фігура, прикріплена до самого верху чордакá (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КІШ, -а ч. Дерев’яний хлів на ніжках, у якому зберігається кукурудза. (Овідіопольський р-н).

КЛАЙ, -ю ч. рум. або молд. Ряд п’ятнáццяток на ниві (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

КЛАК ч. див. КЛÁКА (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КЛÁКА, -и ж. молд. Особливий вид гуртової праці, товариської, родинної допомоги, за яку не платили, а тільки частували Рáн’ше бýло багáто мóлод’і в сил’í й стрóйілис’/ кáжду нид’íл’у клúкали на клáку (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); Зам’ісúли звéч’іра чамýр к’íн’ми / бо узáвтра бýде клáка // зрáзу бýдем накладáт’ стéл’у / туд’í мáзат’ сц’íни / а йак кóнч’іц’а чамýр / бýдемо пúт’ / гулáт’ (м.Татарбунари; с.Лиман, Татарбунарський р-н; Ананьївський р-н; Біляївський р-н; Красноокнянський р-н) див. також ЗАКЛÁЩИНА 2, КЛАК, КЛÁКИ, НАВХÓЧИНА, ТОЛОКÁ2 1.

КЛАКАТÁТИ див. ШАРЛАТÁТИ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

КЛÁКИ мн. див. КЛÁКА (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КЛАНЦÁК, -а ч. іхт. 1. Порода бичків, яка водиться у Дністровському лимані. (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н);
2. екс. Зубатий чоловік. Вонá вúйшла зáм’іж за такóго кланцакá / йак йійí дáт’ко (м.Татарбунари); 3. жарт. Зуб. Мáйе дóбр’і кланцакú (с.Концеба, Савранський р-н) пор. КЛАНЦАКИ.

КЛАНЦАКИ, -íв мн. екс. Великі негарні зуби, ікла. Йак’í майе кланцакú / шо й гýби не мóжут’ закрúти (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н) див. також КЛÁНЦІ, пор. КЛАНЦÁК.

КЛАНЦÁТИЙ, -а, -е екс. Зубатий, з великими негарними зубами. В’ін такúй погáний та ше і кланцáтий (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Такúй кланцáтий / шо клáнц’і не ум’ішчáйуц’а у рóт’і (м.Татарбунари).

КЛÁНЦІ мн. див. КЛАНЦАКИ Такúй кланцáтий / шо клáнц’і не ум’ішчáйуц’а у рóт’і (м.Татарбунари).

КЛÁНЯ, -і ж. 1. Копиця снопів, полукіпок. Кúнула тóрбу під клáн’у (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Обжили, Балтський р-н; с.Олексіївка, Кодимський
р-н); 2. Ряд п’ятнáццяток на ниві вздовж гонів. Як густо клані / то добрий урожай (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Мар’янівка, Ширяївський
р-н; с.Чор­на, Красноокнянський р-н).

КЛÁЦАТИ, -ю, -їш Вбити. Не однóго н’íмц’а партизáни клáцали йíз-за углá (м.Татарбунари).

КЛАШНЯ, -і ж. Крайня частина невода з жердиною (с.Білка, Іванівський р-н).

КЛЕЙМУВÁТЬ, -ýю, -ýїш Ставити клеймо худобі. Рáн’ше вс’у худóбу клеймувáли (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

КЛÉКОН, -а ч. орн. Чорногуз (с.Манаші, Б.-Дністровський р-н).

КЛÉПАНИЙ, -а, -е ірон. Розумний. Він / вúдно / клéпаний / йак почáв / то срáзу вс’і затúхли (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Манаші, Б.-Дністровський р-н); В’ін клéпаний / дóбре розбирáйіц’а у вс’óму (с.Жовтень, Ширяївський р-н); В’íн клéпаний на гóлову / змóже л’убý робóту робúт’ (м.Татарбунари) Ñ клéпаний на язик Дотепний, бувалий. В’ін на йазúк такúй клéпаний / шо з ним не зговóрис’а (с.Лісничівка, Балтський р-н)..

КЛЕПÁЛЬЩИК, -а ч. Людина, яка клепає коси, сапи тощо. Клепáл’шчик крýглий год мáйе рабóту (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

КЛЕПÉЦЬ, -я ч. іхт. див. ГЛАЗÁЧ (Овідіопольський р-н).

КЛÉЦИК, -а ч. Кулька, зроблена з глевкого, невипеченого хліба. Такúй хл’іб н’іудáчний цей рас спіклá / хоч клéцики л’іпú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КЛÉШНЯ, -і ж. Брусок дерева, деталь дерев’яного котка, яким утрамбовують ґрунт, щоб зберегти вологу. Клéшн’і – це так’í брускú коло деревйáного коткá / у йакúх дéржиц’ц’а котóк (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

КЛЄТКА, -и ж. 24 десятини. Йак мáв хаз’áйін двáÙц’ат’ ч’іт’íр’і дес’атúни / казáли / шо у його йе земл’í ц’íла кл’éтка (м.Татарбунари).

КЛĺПКА, -и ж. Вія. Шчас гóко болúт’ / чи кл’íпка впáла чи шчо (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КЛИЧІ мн.Частина рибальського невода (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КЛÓКАТИ, -ю, -єш Квокати. (с.Райлян­ка, Саратський р-н).

КЛУМÁК, -а ч. Лантух, заповнений на третину або до половини, клунок. А тепéр блúз’ко / воз’мý клумáк на спúну / і на базáр (с.Лізинка, Іванівський р-н); Завдáй мен’í клумáк та йа п’ідý до млинá (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Уз’áв клумáк пшенúц’і на плéч’і та й пон’íс на машúну змолóт’ (м.Татарбу­нари); Клумакáми йак галушкáми кидáйе (с.Концеба, Савранський р-н). див. також КЛУМОК.

КЛУМОК, -а ч. див. КЛУМÁК (с.Ухожани, Балтський р-н).

КЛЬÓЦКА, -и, ж. Грудочка сухого борошна в невимішаній мамализі, або в погано замішеному тісті. От хаÙáйка напеклá хл’íба з кл’óцками (с.Дружелю­бівка, Ананьївський р-н).

КЛЬÓВАТИ, -ю, -єш Дзьобати. (с.Манаші, Б.-Дністровський р-н).

КЛЬÓЦИ, -ів мн. кул. Різновид пшеничних галушок. Дýмала / дýмала / шо зварúти на об’ід / та вз’áла і зварúла кл’óци (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також КЛЬÓЦКИ.

КЛЬÓЦКИ мн. 1. див. КЛЬÓЦИ Кл’óцки – галýшки / йіх не мíс’ат’ / а заколóт’уйут’ з мукú і йайéц’ (с.Любо­піль, Комінтернівський р-н); 2. Крупинки нерозплавленого олова під час виготовлення полив’яної рідини (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

КЛЮЧ, -а ч. Ремінець, яким прив’язували до постромка одного коня шлейку іншого коня під час боронування. (с.Троїцьке, Любашівський р-н).

КЛЮЧИНЯ, -я с. Крокви, якими прикривають верх хати, щоб вітер не зніс солом’яний дах (с.Козацьке, Балтський
р-н).

КЛЮЧИЦЯ, -і ж. Залізні ріжки на борту шаланди, в які одягають бабáйки для греблі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КЛЮЧКА, -и ж. 1. Лозина винограду, що ріжеться від трьох до семи вічок. У йáму стáвиц’ц’а по дві лозúни / р’іжуц’ц’а на три глáски / кл’ýчка називáйіц’ц’а (с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. див. КИРЛÍГ Шоб швúч’е насмúкат’ солóми із скúрти / смúчут’ кл’ýчкуйу (м.Татарбунари; с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

КЛЯС ч. 1. Жердина на кінці невода, волока, бурúла, за допомогою якої витягують снасть з води (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. КЛЯЧ; 2. Товста линва, якою прикріплюють сітки до човна під час рибальства тягýлями (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КЛЯЧ, -а ч. Жердина довжиною у півтора метри, яка прикріплюється до кінця невода для того, щоб сіті у воді були у вертикальному стані (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КЛАШНЯ, пор. КЛЯС 1.

КЛЯШНЯ, -і ж. Дерев’яна планка на кінцях невода чи волокуші. По крайáм прúвода знахóдиц’ц’а кл’áшн’а (с.Білка, Іванівський р-н).

КНИЦЯ, -і ж. Фігурно вирізана і прикріплена до човна дощечка, яка тримає в нерухомому стані дошку, на якій сидить гребець, рибалка (Овідіопольський р-н).

КНУР, -а ч. Велика жаба. На велúку дóвгу жáбу кáжут’ кнур (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. КÁУРЦ, КРАКАНИ, КРУК.

КОБИЛА, -и ж. 1. Знаряддя, яким косять (носять) взимку на льоду очерет. Кобúла складáйец’ц’а з двох зйéднаних плáнкойу у вéрхн’ому к’інц’í пáлиц’і (с.Біляївка, Біляївський р-н); 2. Бительня, якою тіпають коноплі (с.Любашів­ка, Любашівський р-н).

КОБИЛУХИ, -ів мн. Назва сорту великих круглих слив. Кобилýхи – це крýпн’і здорóв’і слúви / з них дóбре варéн’а варúти (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КОБИЛЬÓХА, -и ж. див. КОБИЛУХИ Ну й кобил’óхи / йак йáблука (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

КÓБЛИ, -ів мн. Назва дитячої гри у жмурки (с.Будеї, Кодимський р-н).

КÓБЛИК, -а ч. іхт. Пічкур (с.Байбузівка, Савранський р-н).

КÓБРИ, -ів мн. див. КÓБЛИ. Кóбри / кóбри ховáйтес’а дóбре / бо йак спíйму / шкýру зд’íйму (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КÓБУХ, -у ч. Ямка, у яку садять картоплю (м.Біляївка, Біляївський р-н).

КОВБÁСИТИ, -у, -иш Невміло, погано прати (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. КОВБÁСИТЬ.

КОВБÁСИТИСЬ знев. Довго одягатися. Дóки ти бýдеш ковбáситис’ (с.Кочку­вате , Татарбунарський р-н).

КОВБÁСИТЬ екс. Невміло щось робити. Шоб на друг’í рýки давнó ц’у робóту мóжна зробúт’ // уже три часá ковбáсе і ше не кóнч’іла (м.Татар­бунари) пор. КОВБÁСИТИ .

КÓВБАХА, -и ж. Ямка, в яку садять розсаду городніх культур (с.Яськи, Біляївський р-н).

КÓВБИК, -а ч. Відрізаний пилкою кусок круглого дерева (15-20 см). Йак нема ст’іл’ц’á / то внесú кóвбик та с’ад’ (с.Обжили, Балтський р-н).

КÓВБИЦЯ, -і ж. Запічок (с.Бирносово, Фрунзівський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н).

КÓВБИЧКА, -и ж. Здрібн.-пестл. до КÓВБИЦЯ (с.Бирносово, Фрунзівський р-н).

КÓВДРА, -и ж. Тільки про невелику ковдру для дітей. (с.Калинівка, Кодимський р-н).

КОВÉРЗА, -и, ж. Вередлива дитина. От ковéрза / шчо тобí не дайéш / а ти все виридýйеш (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

КОВЕРСУВÁТИ Вередувати. Вона ц’íлий дéн’ на робóт’і / а в’ін п’áнствуйе ц’íлий дéн’ / а увéчер’і в’íн вéс’ вéч’ір коверсýйе / шóс’ все не нарáвиц’а (м.Татарбунари).

КОВИРÁТИ, -ю, -єш Спричиняти розлад, сварку (с.Василівка, Миколаївський
р-н).

КОВÍНЬКА, -и ж. Вид дитячої гри, що нагадує хокей (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КОВРÁЧИК, -а ч. кул. Сплетений у неправильну вісімку калачик (великий пшеничний пряник) для колядника. Почипл’áй коврáчики на нúзку і повíшай на к’ілóк (с.Обжили, Балтський р-н) див. також КОЛЯДНИК.

КОВТÓК, -ткá ч. 1. Сережка, жіноча прикраса. (с.Обжили, Балтський р-н); див. також КУГУТКИ, КУЛЬЧИК, КУЛЬЧИКИ; 2. Відросток у свині на шиї. Ковткú р’íдко бувáйут’ (с.Концеба, Савранський р-н).

КÓВТУН, -я ч. Збита подушка. А подáй но м’ін’í кóвтун з пéч’і (с.Друже­любівка, Ананьївський р-н).

КÓГНИСТІ, -ів мн. Нігті (с.Маяки, Біляївський р-н).

КÓДА, -и ж. Овечий жирний хвіст. Вівц’á жúрна / бо кóда велúка (с.Дружелю­бівка, Ананьївський р-н).

КÓДИСТИЙ, -а, -е Порода м’ясистих овець. Кóдиста вівц’á хорóша на мйáсо (с.Білка, Іванівський р-н).

КОДĺЛЬНИЦЯ, -і ж. Стовп, на якому сушать мотузки рибальських снастей (с.Маяки, Біляївський р-н; Овідіопольський р-н)

КОДĺЛЬЧИК, -а ч. Рибалка, який доглядає в час рибальства за кодолами. (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КОДÍЦА, -и ж. Куций хвіст у вівці. Дýже плóхо дойíт’ овéц’ з малóйу код’íц’ойу (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

КОДÓЛА: закіднá кодóла / оборóтна, оборóтня кодóла Линва, сплетениа наліво, тобто в зворотний бік, яку застосовують у рибальстві (м.Вилкове, Кілійський р-н); крилáська кодóла Міцна лтнва, якою підтягують половину невода (м.Вилкове, Кілійський р-н); надáти кодóлу Підтягнути линву ближче до рибалки для зручності його кóйлання (м.Вилкове, Кілійський р-н); неодноглáсні кодóли Кодоли різної якості, можуть бути однакового діаметру, але різні щодо міцності. На нéвод’і неодноглáсн’і кодóли (м.Вилкове, Кілійський р-н); одноглáсні кодóли Линви однакової якості (м.Вилкове, Кілійський р-н); посáдочна кодóла Линва, сплетена на заводі в зворотний бік, тобто наліво (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. закіднá кодóла / оборóтна, оборóтня кодóла; ходити на кодóлах Рибáлити тягловим неводом, тягнучи невід від берега за лями (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ЕДЕК.

КÓДРИ, -ів мн. Вузенькі смужки старої, зшиті одна з одною повздовж тканини і змотані у клубок. Із самóйі кóдри рóбл’ат’ підстúлки / чи дл’а р’аднá (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КÓЗА! див. АКÓЗЬ! Кóза кудú / кóза кудú / кóза (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

КОЗÁК, -а ч. Людина, яка стереже ліс, лісник. Над козакóм йе стáрший / він звéц’ц’а л’існúчий / а козáк – це обхóдчик л’íса (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Прийшóв на робóту новий козáк (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КОЗАКÍНКА, -и, ж. Жіноча літня кофта. Пошила м’ін’í мáти з сат’íну червóну козакíнку (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

КОЗÉЛ, -злá ч. Спеціальна площина в печі для випалювання гончарного посуду, в якій розміщені два ряди сльос (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

КОЗÉЛЕЦЬ, -я ч. спец. Пристрій для змотування пряжі (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також КОЗЬОЛÓК.

КОЗЕРКИ, -ів мн. Сани. На нових козеркáх прийíхав Андрíй (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КÓЗЛИ, -ів мн. Складені у стіжки коноплі для сушки. Мúйут’ / шоп бýли конóпл’і б’íл’і / туд’í складáйут’ в кóзли (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Бувáло не вправл’áйімос’ з робóтойу / то в кóзлах так і зимýйе прáд’іво (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. КОЗЛИ.

КОЗЛИ, -íв мн. Клáня, в якій снопи складалися колом, один біля одного колосками догори. Шче складáли крýгом колоскáми догорú у козлú (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. КÓЗЛИ.

КОЗЬОЛÓК див. КОЗÉЛЕЦЬ (м.Ананьїв, Ананьївський р-н).

КОЗЮ-КОЗЮ! Вигук, яким підкликають кіз. От булá козá / годúн раз вúл’ізла на крúшу / йа йейé коз’ý-коз’ý / а вонá і не злáзит’ (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КÓЇЦЬ, -я ч. Дерев’яна скринька, боки якої зроблені з рідко розставлених планок, клітка, в якій тримають або перевозять курей, качок, гусей. Кýри дóбре відгудóвуйуц’ц’а в кóйц’ах (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н; смт.Ширяєве, Ширяївський р-н); Вéзли машúнуйу кóйц’і і одúн кóйіц’ розломивс’а / а кýри вс’і розлет’íлис’а (с.Лісничівка, Балтський р-н); В Гантóна позúчила кóйіц’ (с.Концеба, Савранський р-н) див. також КÓЙКА, КÓЙЦЕ, КÓЙЦІ.

КÓЙКА, -и ж. див. КÓЇЦЬ Наловúли курчáт і п’ідпустúли п’ід кóйку на пувóсц’і та й повезлú продавáт’ на базáр (м.Татарбунари).

КÓЙЛАННЯ, -я с. Дія за значеням КÓЙЛАТИ (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

КÓЙЛАТИ, -ю, -їш 1. Збирати линву у коло, щоб було зручно користуватися ним під час рибальства неводом (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Збирати невід або інші снасті, коли їх треба розстелити на березі для сушіння, або збирати вже просушений невід (снасті) до човна перед виїздом на рибальсьво (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КÓЛАТИ.

КÓЙЛО, -а с. Зібрані у вигляді кола мотузки рибальських снастей. (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); * Зібрані докупи снасті, які рибалки на плечах розносять для сушіння Ñ кидáть кóйлом Кидати у воду сітки купою на початку рибальства (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

КÓЙЦЕ, -я с. див. КÓЇЦЬ (с.Василівка, Миколаївський р-н) див. також КÓЇЦЬ.

КÓЙЦІ мн. див. КÓЇЦЬ (с. Демидівка, Любашівський р-н).

КОКÓНА, -и ж. і ч. молд. чи рум. Управитель (управителька) маєтку. Йа пішлá до кокóни нáшойі (с.Плахтіївка, Саратський р-н) пор. КУКÓНА.

КÓЛАТИ див. КÓЙЛАТИ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОЛБÁК, -а ч. Куча, клубок. (с.Васи­лівка, Миколаївський р-н).

КОЛИБА, -и ж. 1. Курінь для сторожів, пастухів (с.Райлянка, Саратський р-н); 2. Землянка, яку накривали так само, як курінь. Колúба – вúкопав і покрúв / йак кур’íн’ (с.Коси, Котовський р-н) див. також КОЛÍБА пор. КУЛÉБА, КУЛИБА.

КОЛИВАР, -а ч. техн. Станок, на якому плетуть посторонки. Посторóнки плетýт’ на колúвар’і / диривл’áний такúй (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КОЛИВОРІТ, -а ч. тесл. Столярний інструмент для вивірчування дірок. Поробúв д’íрки колúворотом і став забивáти (с.Дивізія, Татарбунарський
р-н).

КОЛÍБА див. КОЛИБА Кол’íбу стáвл’ат’ на вúдному мéсц’і / шоб бáч’іти вóр’ів (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

КОЛІДÓР, -у ч. Коридор. У кол’ідóр’і л’іг та спав (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

КОЛОДÁЧ, -а ч. Великий ніж із саморобною дерев’яною ручкою. Колодачóм пáлиц’і вир’íзуйут (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

КОЛÓДКА, -и ж. Замок. Замкнý йа хáту на колóдку, а сам йа п’íду до дівчáт (с.Концеба, Савранський р-н).

КÓЛОТ, -у ч. Незгода, сварка. Вс’у жизн’ м’іж ними був такúй кóлот (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КОЛОТУХА, -и ж. кул. Молочний продукт, ряжанка (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КОЛУКÁЧКИ, -ів мн. Горішки з ліщини. А д’ід нам прин’íс колукáчк’ів з л’íсу (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КОЛУДÁР, -у ч. татар. Низина, долина. (с.Яськи, Біляївський р-н).

КОЛЬБÁК, -а ч. Колючка куща чи дерева (с.Будеї, Кодимський р-н) див. також КОЛЮК.

КОЛЮК, -а ч. див. КОЛЬБÁК Побіх босий / а там кол’уки / і вгнав в ногу (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КОЛЮШИНА, -и ж. бот. Конюшина. Чогó вонá не бýде давáти молокá / колú він кормúт’ йійі кол’ушúнойу (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КОЛЯДНИК, -а ч. див. КОВРÁЧИК Кол’áдники роздавáли колúс’ тим / хто кол’адýйе (с.Градениці, Біляївський р-н).

КОЛЯК, -а ч. бот. Будяк (с.Дубинове, Савранський р-н; с.Станіславівка, Котовський р-н).

КОЛЯСТРА, -и ж. див. КАЛЯСТРА. Кол’áстру вá’р’ат туд’í / йак корóва втéл’уйец’ц’а (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

КОМИНÓК, -а ч. Димар (с.Слюсареве, Савранський р-н).

КОМИШ, -шу ч. бот. Кімнатна рослина. На в’ікн’í комúш закривáв сóн’ашне св’íтло (с.Жовтень, Ширяївський р-н) Ñ бити комиш косити очерет. Набúли комишý ст’íлки / шо фáте хáту укрúт’ (м.Татарбунари).

КОМІРЧИНА, -и ж. Невелике приміщення, в якому варять їсти, аналог кухні. Йíсти вáримо в комірчúн’і (с.Коси, Котовський р-н).

КОМПОСТÉЛІЯ, -ї ж. бот. Назва декоративних квітів, айстра. Коло хáти Гáнинойі гáрна компостéл’ійа зацвілá (с.Обжили, Балтський р-н).

КÓНИК, -а ч. Черепиця дугоподібної форми, якою скріплюють дах зверху, щоб міцно тримався і щоб не затікала вода. Уздóвж вс’óйі хáти поклáдемо двá­ц’ат’ п’áт’ кóник’іу (м.Татарбуна­ри) див. також КОНЬÓК 1.

КÓНИКИ, -ів мн. спец. Деталь ткацького верстата. Пирéдн’і і зáдн’і кóники / це ж глáвні п’ідпóрки у верстáті (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

КÓНІ, -ей мн. спец. Боковини в «молдавському» ткацькому верстаті. Бокú в вирстáт’і звýц’а кóн’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); див.. також СТАТИЛКИ.

КОНÓВКА, -и ж. 1. Дерев’яна посудина, у якій носили воду; дерев’яне відро. Конóвка – це йак ни булó вíдир / то робúли так’í диривл’áн’і конóвки (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Міра, що вміщує 12 літрів (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 3. Кухоль, кружка. (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н); 4. Відро дулапа, поливного колеса. (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

КОНÓЗИТИ, -ю, -иш Кортіти, мати охоту. Йогó так і конóзило шчос’ укрáсти (с.Обжили, Балтський р-н).

КÓНОПАТЬ, -і ж. Клоччя, яким забивають дірки в човні, коли його ремонтують (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КОНÓПАТЬ.

КОНÓПАТЬ, -і ж. див. КÓНОПАТЬ (Овідіопольський р-н).

КОНОПÉЛЬНИК, -а ч. Горобець (с.Грабове, Кодимський р-н).

КОНÓПЛІ мн. Конопля. Колúс’ с’íйали конóпл’і на підмéтах (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

КОНОПЛЯНИК, -а ч. Місце, на якому сіють коноплі, коноплище (с.Слюсаре­ве, Савранський р-н).

КОНТРÁК, -а ч. Суперечки, протиріччя, непорозуміння. див. також КОНТРЯК.

КОНТРЯК, -а ч. див. КОНТРÁК Пóки не булú на контр’áки / то л’убúлис’ / а йак побáчили контр’áк / то роз’ійшлúс’а (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

КОНЧЕНТРÁРІЯ, -ї ж. заст. рум. Повторна служба в армії. Посилáли нас на кончентрáр’ійу (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

КОНЧИНТРÁРИ заст. рум. Служба в армії. Забрат’ у кончинтрáри (с.Вели­ка Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. КОНЧЕНТРÁРІЯ.

КОНЬКИ, -íв мн. спец. 1. Бокові частини верстата (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 2. див. КОНЬÓК Гриб’íнка на хáт’і п’ід чирипúц’ойу чи шúфиром вкладá­йец’а з кон’к’íв (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КОНЬÓК, -нькá ч. 1. див. КÓНИК Мабýт’ / фáтит’ двáцит’ кон’кíв на ц’у хáту (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Звéрху на хáт’і лóжут’ кон’ки / шоп лýче диржáлас’ чирипúц’а (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н);
2. Гребінь даху, покритого черепицею (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КÓПА, -и ж. Три фунти, або один кілограм двісті грам (с.Чигирин, Березівський р-н).

КОПАНИЦЯ. ж. 1. Спеціальна лопатка, якою копають буряки. П’ішлá на бур’акú / а копанúц’у забýла (смт.Сав­рань); Тепéр копанúц’уйу не копайут’ (с.Концеба, Савранський р-н); 2. Викорчуване дерево, яке використовують на полози саней. Це так йак вúкопайімо дéрево на сáни / то копанúц’а називáйіц’а (с.Олексіївка, Кодимський
р-н).

КÓПАЧ, -а ч. 1. Лопата для копання буряків (с. Семенівка, Кодимський р-н); 2. Знаряддя для копання. Кóпач / шчоб копáти шос’ (с. Коси, Котовський р-н).

КОПÉЦЬ, -пця орн. Кібець. Кóпец’ так і дúвиц’а/ ц’íле л’íто/ де курчáта/ шоб ловúт’ та йíсти (м.Татарбунари).

КОПИЛÓ, -а ч. Копил. Копилú тóвст’і / а він йак почав забивáти і поколóв полозú (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КОПИРÁЦІЯ, -ії ж. Крамниця. В копирáц’ійу привéзли нóвий товáр (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н); Б’іжú в копирáц’ійу та купú канфéт (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КОПИТКИ, -ів мн. Копитняк європейський, рослина, яку використовують у народній медицині при серцевих хворобах, дітям від переляку. Мойá дитú­на йак перел’акáлас’а собáки / зривáлас’а нóчуjу / мýс’іла давáти копитк’ів (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КОПИТО, -а с. Передня частина полозів саней. На копúто набивáйут’ зал’íзну л’éнту / шоби вонó ни зламáлос’а (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н).

КОПИЧНИК ч. Місце, відведене для складання копиць. Копúчники в’ідвó­д’ат’ на горбáх / де скор’íше ст’ікáйе водá (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

КÓПКА, -и ж. Дерев’яне чи залізне відро. Берú кóпку та йди по вóду (с. Райлянка, Саратський р-н).

КÓПЛА, -и ж. лайл. Погань, нечисть, сміття. Шоб йа ц’éйі кóпли не бáчила ту бíл’ше н’ікогдá (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КОПЛЯК, -а ч. Мала копиця; залишок копиці або стіжка. Оцéй ше копл’áк трéба забрáти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КОПЛЯЧÓК, -а ч. Здрібн. до КОПЛЯК Остáвс’а малéн’кий копл’ачóк у л’іс’і с’іна (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КÓПЦІ, -ів мн. Риболовецькі сіті з великими вічками діаметром 50 мм, які ставлять на чіпцях і якими ловлять червону рибу. На малéн’ку рúбу з кóпц’ами не підéш – вúслизне (Овідіопольський р-н) пор. КІТЦÍ, КІТÉЦЬ, ТÍРИ.

КОРÁК, -а ч. 1. Совок для набирання зерна. Л’éна уз’áла корáк і п’ішлá перегортáти зернó (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Малий Бобрик, Любашів­ський р-н); 2. Велика розливна ложка, ополоник (с.Яськи, Біляївський р-н);
3. Дерев’яна посудина, прикріплена до криниці, щоб пити воду. Йе дирив­л’áний корáк / шо йак ідéш по дорóз’і і хóчиш водú напúтис’а / він вúдовбаний з дéрива (с.Олексіївка, Кодимський р-н); * Дерев’яний посуд для набирання води з 5-метровою ручкою. У Міхáйла новúй корáк (с.Концеба, Савранський р-н).

КОРÁЛЬКА, -и ж. Сорт яблук. Червóн’і корáл’ки вис’íли на дéреив’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КÓРБА, -и ж. техн. 1. Рукоятка пристрою для опускання і піднімання відра з криниці (с. Козацьке, Балтський р-н);
2. згруб. Стара жінка. Старá кóрба, а у головí ше кóники грáйут (с.Концеба, Савранський р-н).

КÓРДА, -и ж. Невеличкий стовбур, що йде від кореня винограду (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н).

КÓРДОВИЙ: кóрдова нитка Тоненька нитка, з якої виготовляють сітки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОРÉЦЬ, -рця ч. Мірка в 100 кг. Позичали корец’ зерна (с.Концеба, Савранський р-н).

КОРИСТКА, -и, ж. спец. Частина мотовила. Трéба приробúти дрýгу корúстку / бо ц’а розломúлас’ (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

КОРІНЧÁК, -а ч. іхт. Бичок, який водиться у Дністрі під корінням прибережних дерев чи під камінням (с.Мая­ки, Біляївський р-н) див. також КОРІНЧÁН.

КОРІНЧÁН, -а ч. див. КОРІНЧÁК.

КОРІНЬКИ, -ів мн. Виноградна лоза, яка вже була посаджена і росла один рік. На той год бýдут’ кор’ін’кú (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н) пор. КРУЧÓК.

КОРЛÁТА, ж. молд. 1. Довга поперечна планка, жердина в тину (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Семенівка, Кодимський р-н); *Товста жердина. Нимá штаф’éт / то хоч корлáтами обгорóд’ус’ (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КОРЛÁТИ, -ів, мн. Вид огорожі. Зробúли ми од вýлиц’і корлáти / шчоб скотúна не захóдила (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

КОРМОВÁ у ролі ім. Линва, якою регулюють віддаль між човнами під час рибальства тягýлями (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОРМОВИЙ у ролі ім. Людина, яка сидить на кормі і керує човном за домопогою весла або стерна (м.Вилкове, Кілійський р-н) Ñ кормовий пáріс Парус, який ставлять на корму (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОРН, -у ч. Кримінальний кодекс. Прийшóв чулув’íк до суд’ійí та й кáже / господ’íн суд’ійá / ск’íки дóжин заплатúти той / чíйа корóва столувáла мен’і жúто на горóд’і // Суд’ійá кáже / зáрас подúвимос’ в корн (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

КОРÓВА, -и ж. іхт. Вид морської риби. (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОРОВКИ мн. бот. Назва одного з різновидів грибів (с.Грабове, Кодимський р-н).

КОРОВНИК, -а ч. Колгоспник, який пасе і доглядає велику рогату худобу (с.Маяки, Біляївський р-н).

КОРОЛИЦЯ, -ц’і Самка кроля, кролиця. Королúц’а привелá с’огóдн’а двóйе кролин’áт (м.Татарбунари).

КОРÓЛЬ, -ля Кріль. Цéй корóл’ б’íлий / а цей сíрий (м.Татарбунари).

КОРÓМИСЛО, -а, с. спец. 1. Частина верстата розбой. Трéба переклáсти к’ілóчки на корóмисл’і (с.Дружелюбів­ка, Ананьївський р-н); 2. Палиця біля лями (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КÓРОПЧИК, -а ч. Невеликий короп, коропець (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КÓРСА, -и ж. Частина полоза санок, загнута догори. Йак к’ін’ стругнýв / а сáн’і за ним і зал’íзли в сн’іх по сáм’і кóрси (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Борúс п’ідбúв кóрси зал’íзом (с.Конце­ба, Савранський р-н).

КОРУТУШКА, -и ж. Короткий верхній жіночий одяг. Вонá мéн’і пошúла акурáтнен’ку корутýшку (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КÓРЧИК, -а ч. Посуд для набирання з криниці води. Набрáв кóрчиком водú і мáло не ус’ý вúпив (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КОРЧÓВКА, -и ж. Сорт цибулі, який росте кущем. Йа картóшку і корчóвку в однý йáмку кидáла (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також КОРЧУХА.

КОРЧУХА, -а ж. див. КОРЧÓВКА (с.Дубиново, Савранський р-н).

КОСÁЧ, -а ч. Біла косинка, обшита мереживом. (с.Градениці, Біляївський
р-н).

КОСИЦЯ, -і ж. 1. Декоративна рослина – півники. Ус’ігдá кругóм квітникá сáд’ат косúц’у (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Зацвúли косúц’і (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Хвіст червоної риби. Б’іл’ýга косúцейу мóже порáнити (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КÓСКА1, -и ж. Вид гаптування. Вишивáйут’ у нас цéпкойу / кóскойу / хрестóм (с.Долинське, Ананьївський
р-н).

КÓСКА2, -и ж. 1. Частина суші, яка врізується в річку (м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. Мілке місце в морі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОСТÉР, -а див. КÓСТУР.

КОСТРÁ, -ú ж. Костриця (с. Жовтень, Ширяївський р-н).

КÓСТУР, -а ч. Поставлені в конусовидні купи горстки конопель чи снопи комишу (с.Шевченкове, Кілійській р-н; с.Яськи, Біляївський р-н).

КОСЬ-КОСЬ! 1. див. ГУЧ-ГУЧ! Булó відстáло і йа с полчасá клúкав кос’-кос’ і прибíгло (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. Вигук, яким підкликають ослів (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

КОСЯК, -а ч. 1. Прибудова до хати, яка тягнеться вздовж затильної сторони. Хто не помíстиц’а у хáт’і / то л’áже у кос’акý (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Обжили, Балтський р-н); 2. Кусок матýли, з якої виготовляють невід. З кіл’кóх кос’акíв ми вúготовили нéв’ід (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КОТ, -а ч. спец. Прилад, яким міряють якусь рідину в бочці, напр., вино (с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н).

КОТÁ! див. А-ТПРС! (с.Канцеба, Савранський р-н).

КОТÉШНА бригада Бригада рибалок, які ловлять рибу кітцями (с.Біляївка, Біляївський р-н).

КОТИҐА, -и ж. Будка, яку чабани перетягували за собою, переганяючи отару. У котúґах спáли чабанú / тримáли йідý (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КОТЛÓН, -а ч. рум. і молд. Літня пічка надворі, складена з каменю чи цегли без чавунної плити. (с.Райлянка, Саратський р-н) див. також КУТЛÓН, пор. КАБИЦЯ.

КОТРУСЯ, -і ж. Отвір біля печі. Постáв гоб’íд в котрýс’і / шчоб ни застúг
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КОТУНЯ, -і див. КАБИЦЯ Т’íл’ко стар’í л’ýди звут’ плитý котýн’ойу (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

КÓТЯЧ, -а ч. Дерев’яний чи залізний штир біля борта човна. На кóт’ач над’івáйут’ каблýчкойу веслó дл’а грéбл’і (Овідіопольський р-н) див. також КÓЧЕД, КÓЧЕТ.

КОУН, -á ч. див. КАУН (м.Татарбунари).

КОХ, -а, ч. кул. Пиріг. На пáску спеклá мáти аж чотúри кóхи (с.Дружелю­бівка, Ананьївський р-н).

КОЦÁ-КОЦÁ! див. ДУЗЬ-ДУЗЬ! Булú велúк’і ужé / і вс’о равнó / йак скажý коцá-коцá / срáзу біжýт’ до мéне (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КÓЦУЛИ див. КÓЦЮЛИ.

КОЦЬÓ-КОЦЬÓ Вигук. Яким підкликають свиней, поросят. Шче ýтричко / а онá ужé свинéй коло свинáрника і коц’ó-коц’ó (с.Лізинка, Іванівський
р-н; с.Ряснопіль, Березівський р-н) див. також КОЦЮ-КОЦЮ! КУДЗЮ-КУДЗЮ! КУЦЬ-КУЦЬ! КУЦЬО-КУЦЬО! КУЦЮ-КУЦЮ! ТЦЧ-ТЦЧ!

КОЦЮ-КОЦЮ див. КОЦЬÓ-КОЦЬÓ.

КОЦЮБИЛЬНО, -а с. Держак, коцюби, кочерги. Зробú мин’í / Микóло / новé коц’убúл’но (с.Жовтень, Ширяївський р-н; с.Маяки, Біляївський р-н).

КОЦЮК, -а ч. Пацюк (с.Черкеси,
Б.-Дністровський р-н).

КÓЦЮЛИ мн. Відходи при очищенні зерна. Кол’íнц’а від солóми / колоскú і другúй грýбий сор називáйец’а кóцули (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любо­піль, Комінтернівський р-н).

КÓЧЕД, -а ч. див. КÓТЯЧ (Овідіопольський р-н).

КÓЧЕТ, -а ч. див. КÓТЯЧ На кóчет одівáйут’ пýцою бабáйку дл’а грéбл’і (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КÓЧКА, -и ж. Залишок від скошеної бадилини кукурудзи, що використовують як паливо. Шчас йáкос’ мáло хто збирáйе кóчки / мáбут’ / тогó шчо далéко папушóйа (с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н) див. також КОЧКАНИ.

КОЧКАНИ мн. див. КÓЧКА Кочканú / йак виóр’уйут’ / висихáйут’ дóбре / а туд’í збирáйут’ йíх на пáливо (м.Татар­бунари).

КОЧКОВÁЛ, -а ч. Густий, зроблений з бринзи, сир. Рóбл’ат’ кочковáл так: брúнзу пáр’ат’ кипйаткóм / пóт’ім м’íс’ат’ / йак хл’іб / укладáйут’ в крýг­л’і фóрми / пересипáйут’ с’íл’л’у і прóт’агом дéк’іл’кох дн’ів сýшат’ (с.Іллінка , Біляївський р-н).

КОШÁК, -а ч. Широкий шкіряний жіночий пояс. Од’íла новé плáт’т’а і підперезáлас’а кошакóм (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Йакúй крас’івий кошáк над’íла вонá (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

КОШАНИЦЯ, -і ж. Суміш невизрілої пшениці, ячменю, вівса та різних трав, які спеціально разом сіють для годівлі тварин (с.Олександрівка, Ширяївський р-н).

КОШÁРА, -и ж. Відгороджена частина подвір’я, де тримають курей, гусей, качок (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н) .

КОШАРНИК ч. Місце, де раніше були кошари. На кошáрнику вс’ігдá багáто грибíв (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

КÓШИНА, -и ж. Товстий добірний очерет (с.Миколаївка, Овідіопольський
р-н) пор. ЯРЛИК 1.

КÓШКА, -и ж. 1. Декілька гачків, зігнутих у різні боки, прив’язані зо довгий мотузок, яким дістають відро з дна криниці. Йа і кóшку прин’íс і вс’о равнó не вит’áгнув відрó (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Лізинка, Іванівський
р-н); Ц’íлий ден’ бóвтавс’а у кирнúц’і кóшкуйу / а в’ідрá так і не вúт’агнув (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Вид якоря Йáкар бувáйе кóшка і йáкар дрет (с.Білка, Іванівський р-н).

КОШМАЛÁ, -ú ж. Скошений хліб. Кошмалý привóз’ат’ / роскладáйут’ в гармáн і начинáйут’ гарманувáт’ (с.Вели­ка Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КÓШНИЦЯ, -і ж. Кошик, зроблений з рогози (с.Манаші, Б.-Дністровський
р-н).

КОШТУРА, -и див. КУШТУРА.

КОШУЛЯ, -и ж. 1. Кофточка (с.Грабове, Кодимський р-н); 2. Верхня чоловіча сорочка. Колúс’ сорóчку кошýл’ойу звáли (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Семéн над’ів новý кошýл’у / йакý пошúла сестрá (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КÓЮШНИК, -а ч. У дореволюційний час скупник домашньої птиці по селах (Овідіопольський р-н).

КРÁВЧИКИ мн. Хвороба винограду. Мóжут’ нападáти крáвчики (с.Коси, Котовський р-н).

КРАДІЄМЦІ присл. Крадькома. І крад’ійéмц’і до н’óго добирáйец’ц’а (с.Козацьке, Балтський р-н); Отáк крад’ійéмц’і і зробúли (с.Концеба, Савранський р-н).

КРАДУН, -а ч. див. ТАЛГÁРЬ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

КРÁЙКА, -и ж. Вузький, кольоровий, переважно червоний, шерстяний чоловічий пояс (с.Шевченкове, Кілійський
р-н).

КРАКАНÁТИЙ, -а, -е екс. Розчепірений, корчуватий. В’íн такúй краканáтий // ногá од ногú на ц’íлих п’івмéтра (м.Татарбунари).

КРАКАНИ мн. 1. Великі водяні жаби. (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Вжé ночáми краканú в вод’í крáкат’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); пор. КÁУРЦ, КНУР, КРУК;
2. спец. Частина бительні. Битéл’н’а стойíт’ на краканáх (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КРАМАНÁДИ присл. Верхи на спині (звичайно про перенесення дітей). Уз’áв дитúну на спúну та й пон’íс краманáди (м.Татарбунари).

КРАНДАШÍР, -у ч. див. КАРАНДАШĺР Цей крандаш’ір дес’ сам нас’íйавс’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КРАСÁВЧИК, -а ч. бот. Кімнатна рослина, бальзамін. Красáвчик червон’íв свойíми кв’íтами (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Ус’ý зúму цв’ітé красáвчик / так і червон’íйут з вікнá йогó кв’іткú (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КРÁСНИЙ: крáсна риба іхт. Червона риба: осетер, білуга, севрюга (м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

КРАСНОПÉР, -а ч. іхт. Риба з червоними плавцями, яка має довжину тулуба до 200 мм (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КРАСНОПÉРА, КРАСНОПĖРКА, КРАСНОПÍР.

КРАСНОПÉРА, -и ж. див. КРАСНОПÉР (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРАСНОПĖРКА, -и ж. іхт. див. КРАСНОПĖР (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРАСНОПÍР, -а ч. іхт. див. КРАСНОПĖР (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРАСНЯК, -а ч. іхт. див. КРÁСНИЙ: крáсна рúба (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; м.Вилкове, Кілійський
р-н).

КРÉМУШКИ мн. Дитяча гра з п’ятьма невеличкими камінчиками. Л’íтом д’íти по’сідайут’ на зéмл’у і грáйут’ у крéмушки (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) див. також КРÉМ’ЯШКИ, СЛИЗИКИ.

КРÉМ’ЯШКИ мн. див. КРÉМУШКИ.

КРÉПКІЙ, -а, -е Сильний, дужий. Ти з ним не здýжайеш / він крепк’íй (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КРИВÁВНИК, -а ж. бот. Звіробій, багаторічна рослина з жовтими квітками, терпким смаком і ніжним, специфічним запахом, яку використовують у медицині. С’огóдн’і рвáла кривавник в л’іс’і / просúли принóсити в апт’éку (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

КРИВÁКА, -и ж., часто мн. КРИВÁКИ Горішня частина ребер у човні, до яких прикріплені бортові дошки. Кривáки рóбл’ат’ з дýба або акáц’ійі (м.Вилко­ве, Кілійський р-н) див. також СТОЯК(И).

КРИВОНДЯ, -і ж. ірон. Кривоніжка (людина з однією скривленою ногою). В’íн р’íвно йде / а вонá не р’íвн о/ бо кривонд’á (м.Татарбунари).

КРИЖАЛКА, -и ж. Головка квашеної капусти. На з’імý положúла крúжалки капýсти (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

КРИЖÁЛКА, -и ж. див. КРИЖАЛКА З мн’áхкойі голóвки капýсти харóша крижáлка (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Зимóйу голупц’í на окáз’ійу крýт’ат’ з крижáлок (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Посхóдилис’а ус’і ж’інкú робúти з крижáлок голубц’і на вес’іл’л’а (с.Лісничівка, Балтський р-н); Наклáла крижáлк’іу квáсит’ / бо бýде трéба на гулупц’í листкú капýсти (м.Татарбунари).

КРИЖÁНКА, -и ж. іхт. Молоденький, дрібний лящ (Овідіопольський р-н).

КРИЖАНÓК, -нкá ч. див. КРИЖÁНКА На вýдочку хлóпц’і піймáли крижанкá (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРИЖІВНИЦЯ, -і ж. 1. Поперечна планка на спинці верхнього одягу. На Гýн’ц’і криж’івнúц’а не р’íвно пришúта (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Підстава, на якій стоять вияшки. Вийашкú стойáт’ на криж’івнúц’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); 3. Дерев’яна рейка довжиною до 2 м з двома металевими петлями, що скріплює полудрабки на гарбі. Йак кóн’і поган’áйіш стóйа на гарб’í / трéба держáц’а за перéдн’у криж’ів­нúц’у (м.Татарбунари).

КРИЖМА, -и ж. польськ. Кілька метрів тканини, які дарують новонародженому на хрестини. Набрáла три мéтра на крижму / хрéсниц’і подарý на христúни (м.Біляївка, Біляївський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Крас’íву крúжму дáли на христúнах (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Йак бýли христú­ни у мóйі дочкú / принéсла кумá с’íм мéтр’ів матéр’ійі / а кýм дéвйат’ мéтр’в / вс’а крúжма такá крас’íва (м.Татарбунари) див. також КРИЖМО.

КРИЖМО, -а с. див. КРИЖМА Полотнó воз’мéш / і будé крúжмо (с.Концеба, Савранський р-н; м.Біляївка, Біляївський р-н).

КРИЛÁШ, -а ч. Помічник бригадира рибальської бригади. Крилáш помагáйе бригад’íрові або замішчáйе бригад’íра (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРИЛÓ, -а ч. Частина невода від матні до клашнí / клячá. Волокýша складáйец’а з двох крúл’ів і матн’í (с.Білка, Іванівський р-н) Ñ крилаське крило Половина невода, де працює півбригади рибалок і крилáш (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРИСИ мн. Відігнуті назовні краї посуду (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

КРÓКІШ, -а ч. бот. Декоративна рослина, нагідки (лат. Calendula). Крóк’іш чáсто схóде з пáдалишн’ого нас’íн’н’а (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Ма­лий Бобрик, Любашівський р-н); (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н).

КРÓМПІЛЬ, -я ч. бот. Конопля (с.Канцеба, Савранський р-н).

КРОПИВА: німá кропивá бот. Трава, схожа на кропиву, але не жалка, глуха кропива. Б’íл’а горóду рослá н’імá кропúва (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КРОСÉЛКО, -а с. Частина ручної пилки. Пúлка складйіц’а з двох кросéлок: попрýга / кóтра скрутýйіц’а / полотнó (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КРУК, -а ч, Жаба зелена озерна (с.Демидівка, Любашівський р-н) пор. БРОСКÁЙ, КÁУРЦ, КНУР, КРАКАНИ, ШПИНДИЛК.

КРУМАР, -я ч. Культиватор, яким розбивають великі грудки зораної землі (с.Канцеба, Савранський р-н) див. також ДРАПÁК 1.

КРУМАРИТИ, -ю, -єш Розбивати великі грудки зораної землі, розпушувати землю. (с.Канцеба, Савранський р-н).

КРУНДЗЯТИ, -ю, -єш Поратись біля чогось, щось робити, але безрезультатно (с. Лаптєво, Фрунзівський р-н).

КРУПОДЬÓРКА, -и ж. Пристрій для приготування круп із зерна. Воз’мú у Дýн’ки крупод’óрку та здирú круп
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КРУЧÉЛЬНЯ, -і ж. Вид дерев’яної гойдалки (с.Василівка, Миколаївський
р-н).

КРУЧЕНИЙ, -а, -е Хворий на крученку (про тварин). Пішлú та зар’íжеш тих дві крýчен’і вівц’í (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КРУЧÉНИЙ, -а, -е: кручéні паничí Назва садових квітів. (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КРУЧЕНКА, -и ж. Хвороба овець. Та крýченка гýбит’ говéц’ (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також КРУЧÓНА.

КРУЧÓК, -а,ч. Виноградна лоза з 3-4 бруньками, довжина якої 30-40 см і готова для садіння. Йа в нид’íл’у купúв п’ів сóт’н’і кручк’íв виногрáдної лозú (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н) пор. КОРІНЬКИ.

КРУЧÓНА, -и ж. див. КРУЧЕНКА Вже дв’і в’íвц’і забол’íли на круч’óну (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

КРЮЧКИ-САМОЛÓВИ мн. Залізні гачки, якими ловлять у морі білуг, осетрів, севрюг (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також САМОЛÓВИ.

КРЮЧÓК, -а ч. Пристрій, що складається з жердини і гака на кінці, яким тягнуть велику рибу на човен (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КРЯЖ, -а ч. Відрізаний шматок стовбура. На дил’áнц’і в л’íс’і вал’áлис’а кр’аж’í (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КРЯЖУВÁТИ, -ю, -єш Відрізати товсту частину стовбура. С’огóдн’і будéмо кр’ажувáти зр’íзан’і дерéва (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

КУБÁН, -а ч. Великий череп’яний горщик на смалець, масло тощо. З кабанá / йакóго ми зар’íзали / натопúла ц’íлий кубáн / на в’ідрó / смáл’ц’у (м.Татар­бунари); с.Десантне, Кілійський р-н; с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

КУБРИК, -а ч. 1. Місце в човні під чордакóм, збите з дощок і зверху залите смолою для зберігання рибалками їжі, одягу тощо; 2. Долішня палуба на судні (м.Вилкове, Кілійський р-н); див. також ХÁТКА.

КУГÁ, -ú ж. тюрк. бот. Плавнева рослина, що росте недалеко від берега, під якою зазвичай ховається риба (м.Вил­кове, Кілійський р-н) пор. КУКУГÁ, РУСТЮК.

КУГУТКИ мн. див. КОВТÓК (с.Семе­нівка, Кодимський р-н).

КУҐУТ, -а ч. Півень. Прийшóв додóму / йак куґýти почалú співáти (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Коси, Котовський р-н).

КУДЗЮ-КУДЗЮ! див. КОЦЬÓ-КОЦЬÓ (м.Ананьїв, Ананьївський р-н).

КУДĺЛКА, -и ж. Згорнуте клоччя, кужіль, приготований для пряжі. Зн’імú куд’íлку клóч’ч’а / бо трéба кужíіл’ навинýти (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Обжили, Балтський р-н); Шо колис’ дівчáта знáли? Знáли однý куд’íлку // Сид’íли та прáли (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КУДРÉЛЬКА, -и ж. Килимчик (с. Лаптєво, Фрунзівський р-н).

КУДРИК, -а ч. Сорт винограду. Булó у мéне 20 сóток виногрáду / і то самúй кýдрик (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н); Кýдрик м’éлкий і кúслий (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КУКÁН, -а ч. Міцна линва з прив’я­заними на кінці маленькими паличками, на яку нанизують зловлену живу рибу і опускають її у воду під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУКЛА -и ж. 1. Перший сорт конопляного волокна, найкраще і найдовше волокно конопель. С кýкли прáли на тонéн’ке полотнó (с.Гвоздавка, Любашівський р-н; с.Гетьманівка Савранський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Чéшут’ до т’іх пор / пóки ни остайéц’а сáма крáшча конопл’а / на нéйі ше кáжут’ кýкла (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н) * Пучок конопляного волокна, вичесаний на щітку з рідкими зубц’ами. Йіз кýкол пр’адýт’ оснóву дл’á ткан’á (м.Татарбунари); 2. Закручена мотузка, приготована для підсаджування крючкíв-самолóвів (м.Вил­кове, Кілійський р-н); 3. Нова упако­вана сітка заводського виготовлення, з якої виготовляють тягýлі та áвочні сітки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУКÓНА, -и ж. молд. або рум. ірон. Пані. Бач / йакá кукóна / на робóту – бол’нá / а по свáйбах гул’áт’ – пéрва (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н); Вонá / йак кукóна / ничóго ни рóбе (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. КОКÓНА.

КУКУВÁВКАЛО, -а ч. орн. Сич, пугач (с.Десантне, Кілійський р-н) див. також ПОВУТЬКАЛО, ПОГУТЬКАЛО, ПУГУТЬКАЛО 1.

КУКУГÁ, -и ж. бот. Рогіз (с.Матроска, Ізмаїльський р-н) пор. КУГÁ, РУСТЮК.

КУКУРКИ мн. спец. Частина «українського» верстата для з’єднання підніжок. П’ідн’íжки скр’іпл’áйут’ кукýрки
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КУКУРУДЗКА, -и ж. бот. Кімнатна рослина. Кукурýдзка впирáлас’ в самý стéл’у (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КУКУРУДЗЯНКА, -и ж. Машина, якою тереблять кукурудзу з качанів. Учóра принéсли кукуруЩáнку і ус’ý кукурýШу стеребúли (с.Обжили, Балтський р-н).

КУКУРУЗНИК, -а ч. 1. Поле, на якому росла кукурудза (с.Яськи, Біляївський р-н); 2. Кукурудзяне бадилля (с.Маяки, Біляївський р-н).

КУКУРУЗНЯК, -а ч. 1. Площа, засіяна кукурудзою (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н); 2. Кукурудзяне бадилля (с.Маяки, Біляївський р-н).

КУЛÁК, -а ч. Звичайний камінь на 3-4 кг вагою, який прив’язують до кляча, щоб він під час рибальства неводом був весь у вертикальному положенні (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н).

КУЛÉБА, -и ж. ірон. Стара, занедбана хата. І живýт’ же у так’íй кулéб’і йак ті цигáни (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. КОЛИБА, КУЛИБА.

КУЛИБА, -и ж. Курінь, хатинка пор. КОЛИБА, КУЛÉБА (с.Десантне, Кіліійський р-н).

КУЛІЙÓН, -а ч. орн. Кулик (с.Біляївка, Біляївський р-н).

КУЛЬЧИК, -а, ч. див. КОВТÓК На вухáх у дівчáт кýл’чики (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КУЛЬЧИКИ мн. див. КОВТÓК Кýл’чики ж’íнки ч’іпл’áйут’ до вух (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н); З кýл’чиками тепéр немá мóди ходúти (с.Концеба, Савранський р-н).

КУМАТРĺЯ, -ї ж. Гулянка кумів, хрестини. Учóра був на куматр’íйі та с’огóдн’і голов болúт’ (с.Обжили, Балтський р-н).

КУМÉТРА, -и ж. ірон. Циганка О / кумéтра прийшлá / а ми тебé ждáли (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

КУМПИНА, -и ж. Соха, дрючок, на якому утримується журавель біля колодязя (с.Райлянка, Саратський р-н).

КУНДÓСИТИ, -ю, -иш Невміло прясти. Ми з сестрóйу кундóсили клóч’ч’а на ткан’н’á (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

КУНДУГУНЯ, -і ж. Коротке тепле жіноче пальто (с.Василівка, Миколаївський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н) пор. КАЦАВÉЙКА.

КУНИЧКА, -и здрібн. до КУНИЦЯ Папушóйа / йак викидáйе угор’í кунички / туд’і вйáже качанú (м.Татарбунари).

КУНИЦЯ, -і ж. Верхня частина кукурудзи, мітелка (с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Біломісся).

КУНÓЗА, -и ж. Задавака (с.Першотрав­неве, Ізмаїльський р-н).

КУПА, -и ж. Кухлик з носиком, з якого п’ють воду (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н).

КУПЧÁК, -а ч. бот. Гвоздика (с.Будеї, Кодимський р-н).

КУПЧÁТКА, -и ж. 1.Сорт цибулі, що росте кущем. Не булó у мéне крýглойі цибýл’і / т’íки купчáтка (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н); 2.Кілька цибулин і стебел вкупі. (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КУП’Я, -ї ж. Грудки землі, горбочки у плавні, на яких росте осока (с.Біляївка, Біляївський р-н; с.Яськи, Біляївський
р-н).

КУР-КУР-КУР! див. ДУЗЬ-ДУЗЬ! (с.Жеребкове, Ананьївський р-н).

КУРА! див. А-КУРА! (с.Антонюки, Миколаївський р-н; с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

КУРÁ, -áти с. Курча (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КУРÁТКО, -а с. див. КУРÁ Вúбігло курáтко з загорóди і ворóна схопúла (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КУРАЧИЙ: кýрачий дощ, ч. Дощ із-під сонця, часто дрібний дощ у сонячну погоду. П’ішов кýрачий дошч / а сóнце св’íте (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н; Біляївський р-н; Савранський р-н).

КУРÁЧКА -и ж. Курячий послід. Дивúс’ / там курáчка / попáчкайіс’с’а (с.Лізин­ка, Іванівський р-н) див. також КУРАЧКИ.

КУРАЧКИ, -ів мн. див. КУРÁЧКА На ц’ій половúн’і горóда крáшча картóшка / бо йа веснóйу тут курачкú розкидáла (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КУРДЕЛÉНЕЦЬ, -нця ч. Головка навóю в «молдавському» верстаті. Голóвка на навóйі звéц’а курделéнец’ (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

КУРДЄЖ спец. Частина ткацького станка. Курд’éж придéржуйе навóйі в вирстáт’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

КУРДУГУНЬКА, -и ж. Теплий одяг без рукав. У мéне добр’áча курду гун’ка (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КУРДУПИЛЬ, -я ч. 1. Недорозвиненй овоч (с.Василівка, Миколаївський р-н); 2. Мала на зріст людина Кóл’ка такúй курдýпил’ / а у вóс’мий клас хóдит’ (с.Василівка, Миколаївський р-н).

КУРÉРК, -а ч. Сорт винограду. В колхóз’і йе сортá: курéрк / зайбúр / тúрас / гáйар / камбéла рáн’ій (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

КУРĺЙ, -я ч. 1. Курка, що не несеться;
2. Гермафродит курячої породи. Цей п’íвен’ кур’íй / трéба йогó зар’íзат’ / бо немáйе тóлку з йóго (м.Татар­бунари); Кур’íй і співáйе йак п’íвин’ (с.Концеба, Савранський р-н); 3. Дівчина з грубим голосом, з хлопчачими рисами обличчя. У Гáн’ки вс’о хлопáче / вонá йак кур’íй (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також КУРИЙ.

КУРИЙ, -я ч. див. КУРĺЙ А цей курúй хоц’ би одно йайцé зн’í с // дáром лиш кукурýØу йіст’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

КУРÍНЬ, -еня ч. Легка будівля на березі річки, де відпочивають рибалки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУРКÁН, -а ч. молд. Індик. Купúла пáру куркáн’ів / хóчу розвéсти собí (с.Диві­зія, Татарбунарський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).

КУРНУТ, -а ч. Колючий бур’ян. (с.Рай­лянка, Саратський р-н).

КУРОЧИЙ: кýроча сліпотá Кульбаба. На толок’í вс’ікдá багáто ростé кýрачойі сл’іпотú (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

КУРОЧКА, -и ж. іхт. Чорономорська промислова риба ряду окунеподібних, барабулька, султанка (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУРПÁН див. КУРКÁН (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

КУРСÁНТКА, -и ж. Медсестра молодого віку. Курсáнтка такá дúвиц’ц’а на мéне та й кáже / шчо у вас / д’áд’ку / немá вéни (с.Плахтіївка, Саратський
р-н).

КУРТУБÉТКА, -и ж. Тиква (с.Яськи, Біляївський р-н).

КУРУЖĺЙ, -я ч. тюрк. Сторож, що охороняє врожай у полі. Куруж’íй йíзде верхóм на кон’í й дúвиц’а / шоб н’іхтó не крáв із стéпу хл’іб (м.Татарбунари; с.Трудове, Кілійський р-н).

КУСІНЬ, -я ч. Недоїдений шматок хліба. Не берú мóго кýсн’а / бо бýдеш кусáтис’а (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Не лишáй на столí кýснів (с.Концеба, Савранський р-н).

КУСКА, -и ж. збірн. Воші. Кáжут’ / шо в’ін йак бýв у гóр’і / обкúнула / булá його кýска (м.Татарбунари).

КУСÓК, -ска ч. 1. Шматок невода з матýлою, сподáми і верхáми. Невід може мати до шести кускíв; 2. Сітка з верхáми і сподáми (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУСТЮМ, -а ч. Покривало на ліжку, дивані, скрині. Дóчк’і в прúдане мáти давáла куст’ýм в хáту (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

КУТ, -а ч. Місце на західному березі моря (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також КУТÓК.

КУТÉЦЬ, -цця ч. Куток у матнí, яка має два кутцí (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУТНЯКИ мн. жарт. Кутні зуби. Йісц’ аж кутн’акú тр’ішчат’ (с.Концеба, Савранський р-н).

КУТÓК, -тка ч. див. КУТ.

КУТÓЧОК, -чка ч. здріб. до КУТ.

КУТЛÓН, -а ч. див. КОТЛÓН (Кілійський р-н) пор. КАБИЦЯ.

КУТНЯК, -а ч. Кендюх. (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н).

КУТУЛЯ див. ҐУТУЛЯ Кутýл’і дóбр’і на варéн’ійа (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

КУТУНЯ, -і ж. молд. див. КАБИЦЯ (с.Гвоздавка, Любашівський р-н; с.Лізин­ка, Іванівський р-н; с.Жереб­кове, Ананьївський р-н).

КУТЬ! див. А-КУТ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

КУТЬ-КУТЬ! 1. див. А-КУТ! Кут’-кут’! Чогó зал’íзло в горóд! (с.Адамівка, Фрунзівський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. див. ДУЗЬ-ДУЗЬ! (с.Троїцьке, Любашівський р-н).

КУТЮ-КУТЮ! 1. див. Вигук, яким підкликають корів, телят (с.Біляївка, Біляївський р-н); див. також МАНЬ-МАНЬ! МÉНЬКИ-МÉНЬКИ! НАГ-НАГ! НА-НА! НИИИ! 2. див. НАБИР-НАБИР! (с.Райлянка, Саратський р-н).

КУТЮНЯ, -і ж. молд. див. КАБИЦЯ (с.Долинське, Ананьївський р-н).

КУТЯН, -а ч. Південно-східний вітер. Так називáйут’ цей вíтер / тому шчо в ц’óму нáпр’амі / звíдки вíтер / знахóдиц’а частúна селá / йакý називáйут’ «кут’áни» (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

КУФАЙКА, -и ж. Теплий ватний одяг. Куфáйку рибáлки над’івáйут’ у час рибáл’ства óс’ін’у, з’імóйу чи виснóйу. (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУФЛЯ, -і ж. Череп’яний кухоль, кружка (с.Райлянка, Саратський р-н).

КУХА, -и ж. кул. Домашнє печиво. На прáзники ус’ікдá пичýт’ кýхи (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. КУХИ.

КУХИ мн. кул. Коржі. (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Райлянка, Саратський
р-н) пор. КУХА.

КУХНЯ, -і ж. Пристрій, зроблений зі старого відра з отвором з одного боку для приготування рибалками риби на човні під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

КУЦИЛÉЙ, -я ч. Маленький собака (с.Райлянка, Саратський р-н).

КУЦАВÉЙКА, -и ж. див. КУЦУВÉЙКА У мене новá куцавéйка (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

КУЦУВÉЙКА, -и ж. Короткий жіночий одяг на ваті. Тепéр р’éтко хто нóсе куцувéйку (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також КАЦАВÉЙКА.

КУЦЬ-КУЦЬ! див. КОЦЬÓ-КОЦЬÓ Йа т’íл’ки куц’-куц’ / а вонú біжýт’ до жолопкá (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КУЦЬО-КУЦЬО! див. КОЦЬÓ-КОЦЬÓ (с.Петрівка, Березівський р-н; с.Люба­шівка, Любашівський р-н).

КУЦЬÓНЯ, -н’і дит. Порося, свиня, кабан. Ц’á куц’óна велúка / а ц’á манéн’ка / обúдв’і кáжут’ рóх-рóх-рóх (м.Татар­бунари).

КУЦЬÓРБИТИСЯ екс. Згинатися, підбираючи під себе ноги. В’ін так скуц’óрбивс’а / шо й н’іг не вúдно (м.Татарбунари).

КУЦЮ-КУЦЮ! 1. див. ГУЧ-ГУЧ! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); 2. див. КОЦЬÓ-КОЦЬÓ! Куц’ý, куц’ý / порос’áтка б’іж’íт’ до свин’í / насос’íц’а трóшки молокá (м.Татарбу­нари).

КУЦЯ, -і ж. дит. див. КУЦЬÓНЯ А ти бáчив кýц’у? (с.Лізинка, Іванівський р-н); Дивúс’ / бо вкýсит’ кýц’а (с.Концеба, Савранський р-н).

КУЧА, -і ж. Хлів для свиней. Свúн’і ми вигодóвуймо у кýч’і (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Коси, Котовський р-н).

КУЧЕРЯВЧИК, -а ч. Невеличкий, з різнокольоровими узорами килимок для накривання скрині (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

КУЧМА, -и ж. Чоловіча шапка (с.Рай­лянка, Саратський р-н).

КУШÁК, -а, ч. Жіночий пасок. Надíла плáт’т’а з вулáнами / шче і кушакóм підперезáлас’ (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

К УШАТЬ, -ю, -їш Пробувати на смак. Покýшай боршч / чи ни трéба ше сóл’і
(с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).




Л

ЛАБУЗ, -а ч. Стебло кукурудзи. У нас пал’ат’ соломойу / кирпичом / качанами / лабýзом (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЛÁВА, -и ж. Сітки, поставлені у морі на пáколах. Зн’áли ус’у лáву шче вчóра/ бо с’огóдн’і вже запрéт (м.Вилкове, Кілійський р-н)

ЛÁВКА, -и ж. Крамниця; приміщення для торгівлі. Шчо там собрáлос’ ск’íл’ки л’удúй кóло лáвки (с.Лізинка, Іванівський р-н); В лáвк’і с’огóдн’а переучóт (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Б’іжú / дóчко / в лáвку та купú сóл’і і сáхару (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ЛÁВУШНИЦЯ, -і ж. див. ЛÁУШНИЦЯ Лáвка закрúта / лавушниц’а пішлá на обíд (с.Любопіль, Комінтернівський
р-н).

ЛÁГИ мн. Балки під дошками підлоги. Лáги просмáл’уйуц’а / шчоб ни йíли шáшл’і (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

ЛАГУН, -а ч. Високий глиняний глек відер на 2-3, в якому тримають питну воду; влітку лагун частіше тримають у
льоху, щоб вода була холодна (с.Мая-

КУШИЛЬÓК, -а ч. Гаманець. Грóш’і ми кладемó у кушил’óк (с.Коси, Котовський р-н).

КУШИН, -а ч. Глиняний глечик. Молокó наливáли у кушúни (с.Лізинка, Іванівський р-н).

КУШТУРА, -и ж. Шкребачка, якою вирівнюють стіну чи долівку в хаті. Куштýройу у нас шкрáбайут’ ст’íну / зéмл’у (с. Дивізія, Саратський р-н; с.Дубинове, Савранський р-н; с.Гетьма­нівка, Савранський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н); Найдú в комóр’і куштýру (с.Концеба, Савранський р-н).

ки, Біляївський р-н) пор. ЛАГУНЧИК.

ЛАГУНЧИК, -а ч. Глиняний глечик, банка, в якій зберігається масло, сир; іноді в лагунчику квасять огірки, помідори (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) пор. ЛАГУН.

ЛÁГУРДА Дикий часник (с.Будеї, Кодимський р-н).

ЛÁДА молд. Скриня (с.Яськи, Біляївський р-н).

ЛАДÁР молд. Килимчик, рядно, яким накривають скриню. пор. ЛÁДА.

ЛÁЗАНКИ мн. кул. Варениці. Лáзанки рóбл’ат с пшинúшнойі мукú / мáс’ц’ат йіх сл’íвочним мáслом (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛАЗУРКА, -и ж. Фарба, якою підводять стіни (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛАКЕРДА, -и ж. іхт. Пеламіда, рід риби ряду окунеподібних (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПАЛАНИДА.

ЛÁКІТКИ мн. Ласощі (с.Кохівка, Ананьївський р-н); Ото ж та дитúна такá худá / бо т’іл’ки на лáк’ітки над’ійіц’а і н’ічóго ни хóче йíсти (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с. Кохівка, Ананьївський р-н) див. також ЛÁКОТКИ.

ЛÁКОТКИ, -ів мн. див. ЛÁКІТКИ В’ін би т’íл’ки й йів так’í лáкотки / а шчо небýт / то н’і (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЛÁМАНКА, -и ж. Пристрій для биття конопель, бительня (м.Балта, Балтський р-н).

ЛАМПÁЧ, а ч. 1. Прямокутні плитки, виготовлені з глини, перемішаної з соломою для муруваня стін. Зробúли велúкий замíс дл’а лампачý (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н); Йак рóбл’ат лампáч / то дóбре пітстил’áйут мéрвойу / шоп в’ін в’ітставáв в’іт земл’і (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Будівельний матеріал. Наробúли лампачý / а тепéр будéмо хáту мурувáти (с.Дружелю­бівка, Ананьївський р-н); 2. Сира, невипалена цегла. Зрáзу рóбл’ат’ лампáч / а з йóго випáл’уйут’ цéглу (м.Татарбу­нари) див. також СИРÉЦЬ.

ЛАМПАЧÓВИЙ, -а, -е. З лампачу, особливої саморобної цегли. Хатú закладáли диривл’áні / а не лампачóві / кам’ін’н’і / йак тепер. (с.Немирівське, Балтський р-н).

ЛАМПÍР Одяг, пошитий у склади, з дуже широким коміром. Ламп’íр був збúраний у склáди / з дуже ширóким кóм’іром (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛАМПÍЧИТИ, -у, -иш 1. Нашвидкуруч і неякісно виконувати якусь роботу. Злампічили йакос’ хлівéц’ (с.Василівка, Миколаївський р-н); 2. Невміло або невдало пришивати, зшивати, латати як-небудь. Трéба заламп’íчити м’ішóк (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Ламп’íчит жукéт (с.Концеба, Савранський р-н) див. також ЛАМПÍЧИТЬ.

ЛАМПÍЧИТЬ див. ЛАМПÍЧИТИ 2. Прилампíчила латку / наче не руками пришила (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЛАНДУВÁТИ Ходити (с.Райлянка, Саратський р-н).

ЛÁПА 1. Частина плуга, до якої прикріплюється полиця (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 2. Гачкоподібний кінець якоря. Якорú бувáют’ дволáпн’і і ч’ітир’ілапн’і (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛАПАЦÓН, ч. ірон. 1. Старі розтоптані черевики. Дес’ лапацóни свойí закúнула / та й не мóжу найтú див. також ЛАПАЦÓНИ; 2. Великі, широкі ступні ніг. Приймú свойí лапацóни / бо те на пáл’ц’і настолóчу (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 3. Людина з широкою ступнею ніг. На того лапацона н’іколи туфл’ів не найдеш; 4. Переселенець з Білорусії чи Росії. Лапацóн кажут’ на білорус’ів / шчо с’уди поприйіжЖали (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЛАПАЦÓНИ, -ів мн. див. ЛАПАЦÓН 1 От у тебе лапацóни / ширóк’і jак постолú (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛАПТÁШ, -а ч. Рибальські сіті з грубих ниток завдовжки приблизно 30 м і завширшки 10 м., якими ловлять рибу в Дністрі та Дунаї з двох човнів, тягнучи його за собою (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛАПТÁШНИК, -а ч. Рибалка, який ловить рибу лапташóм (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛÁПТІ-ÁКРУ молд. Ряжанка. Молокó пичýт’ в п’іч’í / завдайýт’ смитáни / вонó скисáйе // і чириз ден’ є лáпт’і-áкру (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н)

ЛÁСОЧКА, -и ж. Хитра, підлабузлива жінка (с.Василівка, Миколаївський р-н)

ЛАСКÁВИЧ бот. Трав’яниста рослина родини зонтичних (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЛÁТАНКА, -и ж. Вив’язування з ниток нових вічок у сітці замість зіпсованих (Овідіополський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛАТÁТИ В’язати нові вічка в сітці замість зіпсованих (Овідіопольський
р-н).

ЛÁТИ, -ів Поздовжні дашки у тині, що примайстровані до кілків (с.Коси, Котовський р-н).

ЛАТУРА, -и ж. молд. кул. Рідка страва з води і борошна; вода засипається невеликою кількістю кукурудзяного, пшеничного чи ячного борошна, зараз найчастіше готують для собак чи поросят (с.Гвоздавка, Любашівський р-н); Та йакé то бýло жит’á на ц’ій латýр’і (с.Лізинка, Іванівський р-н); Малéн’ким порос’áткам трéба давáти латýру / шоб вони підкрипл’áлис’ (с.Гетьманів­ка, Савранський р-н); З жúтн’ойі мукú латýра крéпка (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Було й так / пойісúш латýри і л’агáйеш спати (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); В голóдн’і годá латýру варúли / кúнеш жмéньку мукú на цíлий казáн водú / і то такá кáша
(с. Любопіль, Комінтернівський р-н); Звари сви́н’ам латуру (с. Велика Ма­р’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЛÁУШНИК, -а ч. Продавець. Лáушник і лáушниц’а закрúли магаз’íн і п’ішлú на об’íд (м.Татарбунари).

ЛÁУШНИЦЯ, -і ж. Жін. до ЛÁУШНИК Лáушник і лáушниц’а закрúли магаз’íн і п’ішлú на об’íд (м.Татарбунари) див. також ЛАВУШНИЦЯ.

ЛАФÁ жарг. Вдача; везіння. От лафá чолов’іков’і / вúграла латарéйа (с.Диві­зія, Татарбунарський р-н).

ЛАШТУВÁТЬ, -ýю, -ýїш Готувати снасті для рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛÁХИ Дрібний одяг, який потрібно прати (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).

ЛАЦІЙÓН див. ДЕРИПЛÍТ (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛÉГАВИЙ, -а, -е Лінивий (с.Козацьке, Балтський р-н).

ЛЕДÁЧИЙ: ледáч’і гулубц’í Капуста, приготовлена разом з тією начинкою, що мали класти в голубці. Немáла колú крутúт’ гулубц’íу / та наварúла ледáч’іх / все одно / та сама нач’íнка і та сама капýста (м.Татарбунари).

ЛЕЖАКИ мн. Вбрання, що тривалий час лежить без використання. Помéрла Дýн’а / Микúтк’і дáли бýрку за помáну / а в’ін х’ібá бýде носúт’ / попáла бýрка із лежак’íв у лежáк (м.Татарбунари).

ЛÉЖЕНЬ, -жня ч. кул. Пиріг із капустою (с.Будеї, Кодимський р-н) пор. ЛÉЖІНЬ, ЛĖЖНІ.

ЛÉЖІНЬ, -я ч. кул. Булка хліба продовгуватої форми, переплетена з двох качалок тіста і спечена на черені, вид калача. Леж’ін’ – це такий хл’іб / дл’інуватий на ч’ір’іні печец’ц’а (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Лéж’ін’ / то колáч дл’íний / шчо печýт / на черен’í (с.Лізинка, Іванівський р-н). пор. ЛÉЖЕНЬ, ЛÉЖНІ.

ЛĖЖНІ, -ів мн. кул. Пироги з мамалиґи, начинені бринзою. Вит’агáй лéжні з пéч’і / шоб не засóхли (с.Обжили, Балтський р-н) пор. ЛÉЖЕНЬ, ЛÉЖІНЬ.

ЛĖЙБИК, -а ч. див. САЧÓК Сачóк звéц’а лéйбик (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

ЛĖЛИК Кажан (с.Грабове, Кодимський
р-н).

ЛĖЛЬКА див. ЛÉЛЯ (с.Шершенці, Кодимський р-н).

ЛĖЛЯ, -і ж. Старша сестра (с.Райлянка, Саратський р-н); Лéл’а / старша сестра (с.Коси, Котовський р-н) див. також ЛĖЛЬКА, ЛЄЛЯ.

ЛЕМЕНТИТИ Кричати (с.Троїцьке, Любашівський р-н).

ЛЕМÍЯ Гурт рибалок, які в лямах тягнуть невід. Лем’íйа мóже мáти двáцц’ат’ – двáцц’ат’ пйат’ чолóвік (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

ЛĖНІЯ, -ї ж. Межа між полями шириною 3-4 м, вузька нев’їжджена дорога. Надвéч’ір вз’áли коровú на мотузки і погнáли на лéн’ійу попасти (с.Обжили, Балтський р-н) див. також. ЛІНЄЙКА.

ЛЕПĖХА1, -и ж. Сорочка з грубого полотна (с.Байбузівка, Савранський р-н).

ЛЕПĖХА2, -и ж. Пробка до 15 см завдовжки або декілька пробок, зв’язаних докупи і прикріплених до верхів невода, які під час рибальства плавають на воді і вказують на місце сітей (матнí) (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ЛЕПЬÓХА.

ЛЕПЕХÁ, -ú ж. бот. Широколисті трави чи бур’яни. На с’íно п’ідé лепехá (с.Концеба, Савранський р-н).

ЛЕПЕШИТИСЯ Колихатися на хвилях (Овідіопольський р-н).

ЛЕПЬÓХА, -и ж. див. ЛЕПÉХА2 На цéнтр’і волокýш’і кр’íпиц’а леп’óха (с.Білка, Іванівський р-н).

ЛÉСКА, -и ч. Міцна нитка (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛЕХКÓВКА, -и, ж. Легковий автомобіль. Йакáс’ лехкóвка пролит’íла по наш’ій вулиц’і (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Кохівка, Ананьївський р-н) див. також ЛЬОХКÓВКА.

ЛÉЯ, -ї ж. 1. див. БОМБÍЦА (с.Васи­лівка, Миколаївський р-н); 2. Лінива людина. Ой і лéйа ти! (с.Концеба, Савранський р-н).

ЛЄГЕР, -а ч. польськ. Колода, до якої прибивають дошки під час настилання підлоги. Ше прибúти остáн’н’у дóшку до л’éгера і пол будé готóвий (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ЛЄҐИ мн. Будівельне дерево, яке йде на основу дерев’яної підлоги, до якої прибивають дошки. На л’éґи харашó дубú брáти (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛЄЛЯ, -і ж. див. ЛÉЛЯ Біжи дон’у до л’ел’і най пожичит рубл’ів сто (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЛЄПАНКА, -и ж. Виготовлений звичайно з коров’ячого гною і соломи брикет, що після висихання використовують як паливо. Л’éпанки л’íпл’ат’ с свíжого гнóйу с солóмуйу / йак пáливо (с.Любо­піль, Комінтернівський р-н) див. також ЛЄПАХ, ЛІПÁК, ЛІПÁНКА пор. КИРПИЧ, ЛІПÁХ.

ЛЄПАХ див. ЛЄПАНКА Мойá мáма нал’іпúла вже сто л’éпах’ів (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н).

ЛИҐУС, -а ч. Могорич, винагорода. Привезú дрóва / лúґус бýде (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ПЕРЕЙМИ.

ЛИЖÁК, -а ч. 1. Горизонтальна частина димоходу на горищі. Лижáк і стойáк обмáшчуйем глúнойу; Сáжу трéба вим’ітáти і в грýбі / і у лижакáх / і у кóмин’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ЛИЖУХ, ЛУЖУХ;
2. мн. див. БДЖÍЛЬНИК. Вýлик на вос’імнáц’іт рáмок називáйут лижакáми (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛИЖУХ ч. див. ЛИЖÁК З лижухíв трéба сáжу вимітáти (с.Гетьманівка, Савранський р-н); На гор’íшч’і йе гор’ішчун’і лижухú / у шкóл’і лижух’íв пóвно (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЛИЗУН, -а ч. Шматок солі, який лежить на місці постійної годівлі тварин (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н)

ЛИЗЬКАТИ екс. Їсти погано, без апетиту; довго і трохи. Йакшчó дитúна погáно йíст’ / то кáжут / шо вонá лúз’кайе. Лúз’кав-лиз’кав / йак котен’á / та й покúнув вс’о йíдло (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також ЛИЗЬКАТЬ.

ЛИЗЬКАТЬ див. ЛИЗЬКАТИ Насипала йому тар’ілочку каш’і / а він полиз’кав шос’ трошки / а то так он і осталос’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЛИМÍШКА, -и ж. кул. Соломаха з ячмінного борошна. Колúс’ ми жúли й на лим’íшк’і / а тепéр бес винá не мош (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЛИНÉЦЬ, -нця ч. Рак, що знімає з себе панцир навесні (с.Маяки, Біляївський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ЛИНЯК.

ЛИНИ мн. молд. техн. див. ТЯСКА (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

ЛИНКА, -и ж. Довгий дротяний канат, яким тягають сітку з соломою від машини на скирту (с.Козацьке, Балтський р-н).

ЛИНТА, -и ж. бот. 1. Рослина родини бобових; сочевиця. В нас кáжут лúнта / а не чичивúц’а (с.Коси, Котовський
р-н; с.Жеребкове, Ананьївський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н); 2. Будь-яка рослина родини бобових. Біп / фасол’а / навт / горох у нас кажут’ линта (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЛИНЯК, -а ч. див. ЛИНÉЦЬ (с.Маяки, Біляївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

ЛИПИНА, -и ж. Ліс, в якому переважає липа. П’ішóв у липúну та прин’íс цв’íту на чай (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛИПНИК, -а ч. Підмаренник справжній, багаторічна рослина, листки якого пристають (липнуть) до одягу. Чéрез цей липнúк пройтú не мóжна (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛИПОВÁН, -а ч. Невеличкий безкільовий човен (м.Овідіополь, Овідіопольський р-н).

ЛИС, -а ч. іхт. Морська лисиця (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛИСАПÉТ, -а ч. Та оцé мойá мáти йíздила на лисапéт’і на базáр (с.Нерушай, Татарбунарський р-н).

ЛИСИНА, -и ж. (с.Яськи, Біляївський р-н; с.Жовтень, Ширяївський р-н); Лúсини остáвили / х’ібá це с’івба (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); От гатко пос’ійали / ск’л’ки лисин поробили (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) див. ГАЛЯВИНА.

ЛИСÓК, -скá ч. Хитра, улеслива людина. То дóбрий лисóк / в’ін знáйе йак п’ідійтú (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЛИСЬКА, -и ж., ч. Дитина, яка погано їсть, перебирає харчами. (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЛИХОТÁ, -и ж. Бідність, злиденність. Булó нас у бáт’ка сéмеро / та вс’іх нас лихотá мýчила (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛІЧИТÁЦІЯ, -ї ж. рум., заст. Торги (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛІВÁДА, -и ж. Квітник на городі (с.Кис­лиця, Ізмаїльський р-н).

ЛІВЕР Частина теребарки; ручка (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ЛІВКУТНИК, -а ч. Лівша. Йа і не знáла / шчо в’ін л’івкýтник // а в’ін і йіс’т’ і вс’о рóбит’ л’íвойу (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ЛІВШУН.

ЛІВШУН див. ЛІВКУТНИК Той / шо все рóбе лíвойу рукóйу / лівшун кáжут’ на йóго (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ЛІГОДУРКА, -и ж. Шворка, яка йде на виготовлення сітей. Л’ігодýрка – такá крéпка швóрка / на йакóйі посáд’уйут’ с’éтки (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЛÍЗКА, -и ж. Ворота. В’ідкривáй мáти л’íзку / визý тоб’í нив’íстку (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н)

ЛІЗІÓН, -у (від «ілюзіон») ч. Кіно. Ми п’ішлú в л’із’іóн (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ЛІЙ, лою ч. Перетоплене овече сало, яке використовують для ліків. Сáло овéче тóпл’ане звéц’а л’ій (с.Коси, Котовський р-н).

ЛІЛІЯК, -у ч. бот. Бузок. У нас по вс’óму горóд’і л’іл’ійáк розспоросúвс’а (с.Об­жили, Балтський р-н; с.Першотра­вневе, Ізмаїльський р-н).

ЛІМАНÍКА рум. див. БУНÁЦА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛІНЄЙКА, -и ж. див. ЛĖНІЯ М’іж пос’евами покидайут’ вус’ку ниорану полоску л’ін’ейку / шоб лекше було підводит’ с’імина (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЛІПÁК, -á ч. див. ЛЄПАНКА Рáн’ше шче робúли з гнóйу л’іпакú л’íтом: вонú вúсохнут на сóнц’і дóбре / та й пáлимо ц’íлу з’íму (с.Немирівське, Балтський р-н); Солóмойу / дровами / кирпичóм з навóза / з л’іпак’íв / перéйди… (про опалення дому) (с.Долинське, Ананьївський р-н) пор. КИРПИЧ, ЛІПÁХ.

ЛІПÁНКА, -и ж. див. ЛЄПАНКА Насобирáла кирпичý корóвл’ачого / кон’áчого / овéчого / перем’ісúла з полóвойу та наробúла л’іпáнок / нехáй сóхнут’/ бýде пáливо нáз’іму (м.Татар­бунари).

ЛІПÁХ, -а ч. Коров’ячий гній, перемішаний з соломою і висушений на сонці (с.Василівка, Миколаївський р-н); Робóта в Одáрки кип’íла // за дéк’іл’ка хвиелúн нал’іпúла з дес’áток л’іпах’íв (с.Жовтень, Ширяївський р-н) пор. ЛЄПАНКА, КИРПИЧ, ЛІПÁК, ЛІПÁНКА.

ЛІПÉНИК ч. див. ЛЄПАНКА Кóло фéрми ран’íше л’іпúли л’іпеники / а з’імóйу топúли п’іч (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н)

ЛІПЛЯНКА, -и ж. Різновид сільської хати. Хати бувайут’ мазанки / л’іпл’анки / верхові з горишчим с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ЛÍСА, -и ж. Драбина з хмизу, яку кладуть на сани. Шоб на сáн’ах возúти шос’-нибýд’ / то трéба клáсти л’íсу (с.Геть­манівка, Савранський р-н).

ЛÍСКА, -и ж. 1. Сплетена з лози сітка, в якій сушать фрукти (с.Семенівка, Кодимський р-н); Не давáй вилúкий вогóн’ / бо згорúт л’íска (с.Обжили, Балтський р-н); 2. Ліщина (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Л’íски в цéму л’íс’і багáто (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ЛÓЗНИЦЯ пор. ЛЯСКА.

ЛІСОВИЙ: лісовí кабáнчики мн. Конюшина. Нарвáла л’ісовúх кабáнчик’ів дл’а скотúни (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛÍТЕПЛО, -а с. Тепла вода, переважно нагріта на сонці. Нагр’íла л’íтепло / бо трéба нáчин’а палúти (с.Обжили, Балтський р-н; с.Демидіка, Любашівський
р-н).

ЛІТЕРНЯК, -а ч. Віз, гарба з низькими драбинами, призначений для перевезення снопів, дров. С’огóдн’і складáй л’ітерн’áк / бо пойíдемо снопú возúти (с.Обжили, Балтський р-н; с.Байбу­зівка, Савранський р-н).

ЛІТÉРНИЙ: літéрний віз Віз для перевезення соломи чи снопів. Л’ітéрним вóзом вóз’ат солóму / снопú / дрова (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЛÍТНИК, -а ч. Літній жіночий жакет Йа пошúла л’íтник (с.Концеба, Савранський р-н).

ЛÍТНИЧОК, -чка ч. здріб. до ЛÍТНИК (с.Грабове, Кодимський р-н).

ЛІТНЯ Сорт картоплі, який можна використовувати для споживання в червні місяці (в цей час вона завершує свій ріст) (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) .

ЛІТÓК Щілина у вуликові, кудою лазять бджоли. Спéреду вýл’а йе л’ітóк / йак шч’ілина довжинóйу у 20 см. (с.Плах­тіївка, Саратський р-н).

ЛІТРÓВКА, -и ж. 1. Пляшка місткістю 1 л. Одн’í л’ýди кáжут’ / шо л’ітрóвка мáйе 1 літир / друг’í / одúн к’ілогрáм (м.Татарбунари); 2. Процес літрування овець див. ЛІТРУВÁТИ С’огóдн’а бýде л’ітрóука овéц’ (м.Татарбунари).

ЛІТРУВÁТИ, -ую, -уїш Вимірювати надій вівці: кожен, чиї вівці в чабана, влітку, щомісяця видоює свої вівці в назначений день, час для того, щоб узнати, скільки він повинен одержати молока, коли прийде черга. Мойá вівц’á дáла два стакáна молокá / знáч’іт’ полýчу два в’ідрá молокá (м.Татарбунари).

ЛІТУЧИЙ: літýча миш Кажан (с.Михай­лівка, Великомихайлівський р-н).

ЛІТУЧКА, -и ж. Літня жіноча кофточка (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

ЛÍЦІЯ, -ї ж. Повій. Вирýбував л’íц’ійу на горóд’і / а вонá вс’о равнó ростé (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛІЧИЛКА, -и ж. Прилад для утримання двадцяти п’яти гачків-самоловів (смт. Вилкове, Кілійський р-н).

ЛІЯНКА Сорт винограду. Л’ійанка це б’і́лий і пахн’ушчий винограт (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЛОБÁН, -а ч. іхт. Кефаль віком два і більше років, розміром до 40 см. (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ЛОБÁС.

ЛОБÁЗ, -а ч. Лабаз, пункт прийому риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛОБÁС, -а ч. іхт. див. ЛОБÁН (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

ЛОБОТРÁСКА, -и ж. Пропасниця, лихоманка (с.Ухожани, Балтський р-н).

ЛОВ: бýти на ловý Рибалити (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛОВÉЦЬКИЙ: ловéцький білєт Документ, який дає право рибалити в певних місцях і визначеними снастями. Ми получúли ловéц’кий біл’éт/ зáвтра бýдимо на ловý (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛОВИТИ, -ю, -иш Полювати. (с.Коси, Котовський р-н).

ЛОВУШКА, -и ж. Човен та необхідний для рибальства реманент. У бригáд’і вс’і ловýшки в пор’áдку (м.Вилкове, Кілійський р-н)

ЛОГÁЗА, -и ж. кул. Їжа, приготована з вареного ячменю. Наварúла логáзи та нехáй суб’í йід’áт (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛÓДКА, -и ж. рос. Човен, що використовують для рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛÓДОС, -у ч. Південно-східний вітер. Лóдос дýйе с п’івдéн:ого схóду (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

ЛÓЖЕЧКА, -и ж. Пристрій у вигляді дерев’яної ложки з двома отворами для снування ниток на стіні. В мéне нимá лóжечки / то йа снуйý на ст’ін’í нóжниц’ами (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ЛÓЗНИЦЯ, -і ж. див. ЛÍСКА (с.Обжили, Балтський р-н).

ЛОЙ, -ю ч. див. ЛІЙ Овéч’ій лой ран’íше збирáли знáхарки / а типéр здайýт’ в аптéки (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н); Лой позливáла у бáнки / нехáй суб’í бýде (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛÓМО техн. Частина ткацького верстату, по якій рухається вироблений матеріал (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЛОМÓТИ мн. екс. Пихатість, зазнайство. Ломóти кáжут’ на тóго / хто ломáйіц’ц’а / задайéц’ц’а (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ЛÓПАС, -а ч. спец. Долішня частина бабáйки або весла (м.Вилкове, Кілійський р-н) див також ПЕРÓ.

ЛОПАТИЛНО, -а с. Держак лопати. Зробú нóве лопатúлно (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЛОПАЦИКА, -и ж. рум. техн. Частина ткацького верстата: гальма для затримування навої (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ЛÓСКОМ присл. Безладно, безгосподарно, розкидано, неприбрано (с.Василівка, Миколаївський р-н); Покúнула все лóском (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Усе́ лижит’ ло́ском (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н); Вс’о у хáт’і лóском лежáло / і одéжа / і нáчин’:а (с.Лісничівка, Балтський р-н); Йак мáми дóма немале / усе лóском стойíт’ / жде мáм’ін’іх рýк (м.Татар­бу­нари); У хáт’і вс’о лóском (с.Концеба, Савранський р-н).

ЛОТ рум. 1. Міра земельної площі – шість десятин. Пйат’ пахотú і одна дес’атúна толокú составл’áли лот (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 2. На­діл землі в 5 га (с.Райлянка, Саратський р-н).

ЛОХÁНКА, -и ж. рос. див. ВАГАНИ 2. В’із’мú лохáнку та начинáй стирáт’ // (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. ЛОХÁНЯ.

ЛОХÁНЯ, -і ж. 1. Велика миска (с.Лаптєво, Фрунзівський р-н); Намочúла рúбу в лохáн’і / бо дýже солóна (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. Посуд для вареників. Навар’ат вареник’ів на с’ім душ чи на віс’ім / насипайут у лохан’у і йід’ат (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. ЛОХА́НКА.

ЛОШАДÍНКА, -и ж. Сівалка, яку тягнули кіньми (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ЛУБÓК 1. Гра дітей чи дорослих, родичів і знайомих напередодні похорону померлого товариша, сусіда, родича. Ігри можуть бути різні – у фанта, у “кольца” тощо. Старі люди вночі, щоб не спати в хаті, де лежить померлий, жартують між собою. Одна з жінок, що не спить, може поприв’язувати сплячих жінок до лавки, позшивати спідниці двох жінок, або пришити одяг задрімалого до одягу померлого тощо (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Канцеба, Савранський р-н; смт.Красні Окни, Красноокнянський р-н); 2. Збір людей, коли в хаті є покійник. Коли хто помре / то родич’і сход’ац’а веч’іром в хату / та / де мрец’ / на лубок (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 3. Зруб коло криниці (с.Чигирин, Березівський р-н).

ЛУЖÁНИ мн. Зрубані кукурудзяні стебла без качанів, бадилля кукурудзи, кукурудзиння. (с.Шевченкове, Кілійський р-н) див. також ЛУЖÁНІЯ, ЛУЖÁНЯ, ЛУЖДÁНЯ, ПАПУ­ШÓ­ЙНЯ, ПАПШÓЇНЯ, ПАПШОЇНЯ, ПАПУШÓЇТЯ, ПАПШÓЙ­НИСЬКО, ПУПУШÓЇТА, ЧИКЛÉ­ЖИНЯ, ЧИКЛЄЖ, ЧІКЛЄЖІ пор. ГЛУЖДÁНИ.

ЛУЖÁНІЯ, -ії ж. див. ЛУЖÁНИ Наклáв т’іки шо пóвні йáсла лужан’ів в’івц’áм / нихáй йід’áт’ і до вéчера ничóго ни давáйте (с.Лиман, Татарбунарський
р-н).

ЛУЖÁНЯ мн. див. ЛУЖÁНИ Лужáн’а з папушóйі л’ýбит’ йíсти кóжний скóт (м.Татарбунари).

ЛУЖДÁНЯ див. ЛУЖÁНИ Привéзли луждáн’а з стéпу / типéр бýде чим кормúт’ корову (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ЛУЖУХ див. ЛИЖÁК (с.Бакша, Савранський р-н).

ЛУПУВÁН, -а ч. Росіянин-старовір (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛУСКÁ, -ú ж. Шматочки неживої сухої шкіри на голові людини, лупа. Вúчиши лускý з головú (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ЛУФÁР, -á ч. іхт. Морська риба, яка має продовгуватий білі смужки на тулубі Йа піймáв луфарá (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. УФАРЬ.

ЛУЦИНА, ж. див. ДЕРИПЛÍТ Луцúна ростé на канáвах (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ЛУЧ! див. А-БÁЗЬ! (Овідіопольський
р-н).

ЛУЧА! див. А-ЛУЧКИ! А-лýча! чогó вже ни в’ідхóдиш в’ід корóви! (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ЛУЧ-ЛУЧКИ! див. А-КУТ! Лýч-лýчки! Кудú вонó пол’íзло (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ЛУЧÓК, -чка ч. спец. Різновид довгозубих граблів, прикріплених до коси, що використовують для зручності косіння (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н); Йак йе лучóк кóло косú / то скóс’ане бýде л’агáти валкóм (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) див. також МУТИЧКА.

ЛУШПÁРИТИ екс. 1. Лупцювати; 2. Їсти з великим апетитом. Малúх дітéй лушпáриш / шоб слýхали (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також ЛУШПА́РИТЬ.

ЛУШПÁРИТЬ див. ЛУШПÁРИТИ 1 Ну й лушпáрила йогó мама (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЛЬОДИЦЯ, -і ж. Ожеледь (Роздільнянський р-н).

ЛЬÓХКІ, -ів мн. Легені; орган дихання, який міститься в грудній порожнині. В’ін б’ідн’ашка був бол’нúй на л’óхк’і і помéр (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ЛЬОХКÓВКА, -и ж. див. ЛЕХКÓВКА За грузовóйу машúнойу пройíхала л’охкóвка (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ЛЮ-ЛЮ! Вигук, яким заколихують дітей. Л’ý / л’ý / ман’éс’ін’ке / л’ý / л’ý гарнéс’ін’ке (м.Татарбунари).

ЛЮБРИК, -а ч. рум. Олівець для губ. Л’ýбриком маст’áт гýби (с.Гетьманів­ка, Савранський р-н)

ЛЮСТРО, -а с. Дзеркало. На фрóнт’і / бувáло / без л’ýстра брúйіс’а (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ЛЮХУВÁТИ Поливати варену рибу саламуром, тобто спеціально виготовленою солоною юшкою (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

ЛЯГÁ 8-15 грядок на поливних городах, що знаходяться між двома рівчачками, якими подається на город вода (с.Яськи, Біляївський р-н).

ЛЯДА1 1. Зовнішні віконниці (с.Поля­нецьке, Савранський р-н; с.Грабове, Кодимський р-н); 2. Внутрішні віконниці (с.Слюсарівка, Савранський р-н).

ЛЯДО, -а с. техн. Частина ткацького верстата, якою прибивають нитки основи. (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ЛЯМА, -и ж. спец. Спеціальна петля, зроблена з мотузки, прикріпленої до линви, яку (ляму) надягає лямщик, щоб тягнути невід до берега (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛЯМУВÁТИСЯ, -ýйуся, -ýїся Тягнути лямою невід під час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ЛЯМЩИК, -а ч. Рибалка, який тягне човна див. також ЗАЛЯМÓВАНИЙ (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ЛЯМЩИК .

ЛЯМЩИК заст. Людина, що наймалася рибалити у власника рибальських снастей (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ЛЯМЩИК.

ЛЯННИЧКА, -и ж. Хустина з лляного полотна. Позавйáзували д’івчáта л’а­ннúчки (с.Лісничівка, Балтський р-н).

М

МАГÁЗИН, -а ч. Приміщення для зсипання і зберігання зерна, зерносховище. Пшенúц’у у колхóз’і зсипáйут’ у магáзини / а туд’í з магáзину видайýт’ на трудодн’í (м.Татарбунари) див. також МАГАЗÍН.

МАГАЗÍН, -у ч. див. МАГÁЗИН Зéрно звóзат / у магаз’íни (с.Коси, Котовський р-н); По колхóзах зернó складáйут’ в магаз’íнах (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

МАГАЗÍНЬШЧІК, -а ч. Продавець. Магаз’íн’шч’ік отпускáйе сúтец’ с’огóдн’а т’íл’ки т’íм/ у кóго йе пáй (м.Татарбунари).

МАГАЛÁ, -ú ж. 1. Загальна назва кутка села. Йімý далéко додóму / бо живе аж на магал’í (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Броска, Ізмаїльський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); На ті магал’і живут’ мойі куми (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 2. Кількість людей — 15-20 чол. Йіх ц’íла магалá (с.Концеба, Савранський р-н).

МАГАЛÁТІЙ, -я ч. екс. 1.Нерозумна, ненормальна людина (с.Василівка, Миколаївський р-н); 2. Чоловік, який прикидається дурником (с.Бакша, Савран­ський р-н); див. також МАЛАХТÁЙ.

МАГÁР, -а ч. молд. або рум. Віслюк, ішак; ірон. перен. Дурень (с.Манаші,
Б.-Дністровський р-н); Запр’íг магарá у

повóзочку і йíде (с.Дивізія, Татарбунар-

ЛЯСА, -и ж. Кругла в діаметрі від 6 до 20 метрів загорода з очерету. У в’íтр’ану погóду в л’áсу заган’áли малéн’ких йагн’áт (с.Маяки, Біляївський р-н).

ЛЯСКА, -и ж. Прямокутна виплетена з лози і оправлена в дерев’яну рамку сітка, на якій мнуть над діжкою виноград перед тим, як класти його під прес для видушування вина (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) пор. ЛÍСКА.

ський р-н); Магар’í упéрт’і: случáйіц’а упрéц’а // бйеш-бйеш / а в’ін ни з мéста! (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

МАГАРИНЯ с. Недорослий (до року) віслюк, дитя віслюка, ослятко. Магарин’á вс’ігдá б’іжúт’ позáд магарúц’і (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

МАГАРИЦЯ, -і ж. Доросла самиця віслюка. Типéр у мéне т’íл’ки дв’і магарúц’і / запр’агáйу обóх й йíду (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

МАГÁРИЧКА, -и ж. Осля-самиця до року (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

МАГÁРЧІК, -а ч. Осля-самець до року (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

МÁГЕЛЬ 1. 5-6 горсток прядива, зв’язаних докупи, коли прядиво мочать у воді; 2. Зв’язані докупи 10 горсток прядива (с.Байбузівка, Савранський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Семе­нівка, Кодимський р-н).

МАГІЛНИЦЯ див. МАҐІЛНИЦЯ (с.Коси, Котовський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).

МАГУНА, -и ж. Великий човен, яким рибалять неводом у морі. Такий був накáт у мóрі/ шчо магýну чут’ не накрúло (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МАҐІЛНИЦЯ, -і ж. спец. Дерев’яний брусок із зубцями для прання білизни; прач. Маґілнúц’а та качáлка зам’ін’ували вут’ýх (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н; в селах Котовського р-ну та в с.Старокозаче); Давáй маґілнúц’у / бо треба шмáт’а покачáти (с.Обжили, Балтський р-н); Йе так’і карби на дручкові / це називайіц’а маґ’ілниц’а / а рубел’ той шо фуру вйажут йак воз’ат снопи (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Греб’íнне полотнó колис’ глáдили маґілнúц’уйу (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також МАГІЛНИЦЯ.

МÁҐЛІ мн. 7-8 горсток конопель. І сп’івáла йа сп’івáла / конóпл’і в мáґл’і складáла (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МАҐЛЬОВНИЦЯ, -і ж. техн. Деталь «українського» ткацького станка для кріплення переднього навóю. В маґл’овнúц’у вставл’áйец’а нав’íй
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МАҐУЛКА, ж. Завиток волосся на голові у жінок. Зач’ісуйуц’а з прод’іром / завивайут маґулку на голові (с.Олек­сіївка, Кодимський р-н).

МАЖÁРА, -и ж. тюрк. Гарба, віз (с.Долинське, Ананьївський р-н).

МÁЗАНИЙ, -а, -е ірон. Розпещений. Та­кúй мáзаний та неслухн’áний / бо одúн сúн (м.Татарбунари).

МÁЗАТИ Пестити, ніжити. Не трéба д’ітéй дýже мáзат’ / бо на гóлуву п’íс­л’а вúл’ізут’ (м.Татарбунари).

МАЗНИЦЯ, -і ж. Товста, лінива, незграбна жінка (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МÁЙКА Сорт картоплі, який садять у травні місяці (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

МАКОГÍН: облизáть макогóна Зовсім не зловити риби (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПІТТЯГНУТИ: піттягнýти óкуня пор. ЖИВÁ Ñ.

МАКУШКА, -и ж. рос. Верхів’я дерев. Трéба зр’íзати макýшку берест’укá / бо чогос’ всóхла / та хай з кор’íн’н’а пускáйе пáростки (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МАЛÁЙ, -я ч. рум. або молд. кул. 1. Хліб із кукурудзяного борошна. З папшóй­нойі мукú вáрат малалúґу / печýт малáй (с.Коси, Котовський р-н; с.Долинське, Ананьївський р-н); Хорóший малáй с сáлом або с мáслом (с.Лізинка, Іванівський р-н); Пиклú малайí / бо пшинúчнойі мукú ни булó
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Такúй черствúй малáй / шо не мóжна йісти (с.Лісничівка, Балтський р-н); * Хліб із кукурудзяного борошна і частково з пшеничного. У малáй кладýт’ б’íл’ше папушóйінойі мукú / ч’íм б’íлойі / пшинúшнойі (м.Татарбунари). 2. кул. Пиріг з кукурудзяного борошна та сушених фруктів. Малáй пичýт’ с кукурýЩанойі мукú (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); 3. Грудка білої глини. Купúла два малайí глúни та й будé чим мастúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МАЛАХТÁЙ ч. див. МАГАЛÁТІЙ (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МАЛИЙ: малá хáта Кімната, де є піч, інколи плита, буденна хата (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

МАЛИСНИК, -а ч. кул. 1. Густо розведені на солодкому молоці млинці, випечені на капустяних листках у печі. На полýден’ напеклá малúсникіу до молокá (с.Обжили, Балтський р-н); 2. Корж із кукурудзяного борошна, замісений на кислому молоці. Мáма напеклá малúсників (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

МАЛОМЄР, -а ч. 1. Молода риба, яку дозволяють ловити; 2. Збірна назва будь-якої кількості молодої риби (м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

МАЛОМЄРКА, -и ж. здріб. до МАЛОМЄР (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МАЛЯВКА, -и ж. Мальок, рибка, що недавно вийшла з ікри (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МАМАМІЧКА, -и ж. Червоні, достиглі ягоди глоду. Ходúли в л’іс та нарвáли мамамíчки / такá солóдка (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

МÁМЛЯТИ, -яю, -яєш Їсти повільно, нехотя. В’ін немá / шоб найíвс’а скóро / а мáмл’айе (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

МАНДЖЯ болг. кул. Страва з овочів (помідор, перцю). Зробили на об’і́т з о́вошч’ів ман’Æ’у (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

МАНДЗÁР, -á ч. молд. кул. 1. Пиріг, начинений посіченими стеблами цибулі разом із шматочками курячих яєць. МанШарí печýт веснóйу / бо йе молодá гúчка цибýл’і / і кýри несýц’а (с.Геть­манівка, Савранський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н); 2. кул. Круглий пиріг з кукурудзяного борошна з різним начинням — сиром з яйцями і зеленню петрушки, гарбузом, буряком, вишнями, сливами, яблуками тощо (с.Кохівка, Ананьївський р-н); МанШáр або малúсник пиклú с кукуруЩанойі мукú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) пор. МАЛИСНИК, МАНДЗИРÍ.

МАНДЗИРÍ, -ів мн. кул. Горохов’яні паляниці, печені на черені. Біжý / бо манШирí трéба вит’агáти з пéч’і (с.Обжили, Балтський р-н) пор. МАНДЗÁР.

МÁНДРИКИ мн. Малаї (3) білої глини (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МАНІВКА, -и ж. Канат, виготовлений з матеріалу поганої якості (Овідіопольський р-н).

МАНТÁ -и ж. 1. Пальто з відлогою. Була колúс’ мантá / такá свúта з капойу (с.Коси, Котовський р-н); 2. Бурка, сіряк, свита (с.Райлянка, Саратський
р-н).

МАНЬ-МАНЬ! див. КУТЮ-КУТЮ! Йа т’íл’ки скáжу ман’-ман’ / а в’ін ужé вá-а-а (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н); Ман’-ман’ / Лúска / (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Мáн’ / мáн’/ кудú ведéш тел’á (м.Татарбунари).

МАНЬКЕТ, -а ч. Манжет. До рукав’íв сорóчки пришúли ман’кéти (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. МІНЬКĖТ.

МАРИКÁНКА, -и ж. див. МАРІКÁНКА.

МАРИШКА, -и ж. іхт. Маринка, риба, що має продовгуватий тулуб білого кольору (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МАРÍЙКА, -и ж. бот. Пижмо, багаторічна рослина, яку використовують у народній медицині для лікування ревматизму. Пáрила нóги у мар’íйц’і / бо дýже ломúли (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також МАРУНА.

МАРІКÁНКА, -и ж. (від американка) Дуже родючий, невибагливий до природніх умов сорт картоплі, що рано дозріває (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також МАРИКÁНКА, МЕРИКÁНКА.

МАРКОТЄЦЬ ч. Глиняний посуд для зберігання бринзи. Маркот’éц’ був на два-три в’ідрá / а типéр остáвс’а т’íл’ки у стар’íх (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

МАРТÁК Поперечні балки на стелі, які кладуться на сволок (с.Райлянка, Саратський р-н).

МАРТІШОРА, -и ж. молд. Прикраса, що прикріплюється до сукні або пальта в березні місяці на знак приходу весни (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

МАРУНА, -и ж. див. МАРÍЙКА У горóч:ику ростé марýна (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

МАСАМÁРИ мн. рум. Частування під час весілля (с.Першотравневе, Ізмаїльський р-н); На масамáрах булú стар’í і молод’í (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також МАСАМÁРІ.

МАСАМÁРІ мн. див. МАСАМÁРИ Тод’í рóбл’ат’ масамáр’і / дарýйут’ йім хл’іб / йáйц’а / гул’áйут’ свáйбу (с.Нерушай, Татарбунарський р-н).

МАСКÁТИЙ, -а, -е Широколиця, скуласта людина. Мод’éст Кашн’éвич такúй маскáтий / йак татáр (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

МАСЛОБÓЙКА, -и ж. Пристрій для биття масла. У маслобóйк’і бйýт’ мáсло (м.Татарбунари).

МАСУРА, -и ж. іхт. Різновид дрібної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МАТАРЖÁНИ мн. кул. Коржики з борошна і домішки лободи або інших трав, що їли за часів голодомору 1932-33 рр. замість хліба (с.Олександрівка, Ширяївський р-н) пор. МАТОРЖÁНИКИ, МАТОРЖÁННИК, див. також МАТОРЖÁНИК.

МÁТКА1, -и ж. Мати. Було три брати / йа оставс’а з маткойу (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

МÁТКА2, -и ж. 1. Висохла річка (с.Долинське, Ананьївський р-н);
2. Рівнина в балці, всередині якої протікає річка. Вонú жúли по то стóрону мáтки (с.Лізинка, Іванівський р-н).

МАТКОВÁ, -óї у ролі ім. Дитяча гра у м’яч. Рáнче дівкú і парупкú збирáлис’ на вýлиці і гул’áли у матковóйі (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).

МАТНЯ, -і ж. Торбовидна середина невода, куди заходить риба під час рибальства. Волокýша складáйец’а з двох крúл’ів і матн’í (с.Білка, Іванівський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); У матн’ý зб’ігáйец’а ус’á рúба (м.Татар­бунари) Ñ увернýть матню Витягти матню з рибою в човен після того, як стягнýли тóню сітками (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МАТОРЖÁНИК, -а, ч. див. МАТАРЖÁНИ Напеклá маторжáник’ів та хай запихáйуц’а нúми (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МАТОРЖÁНИКИ мн. кул. Млинці з кукурудзяного борошна (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. МАТАРЖÁНИ, МАТОРЖÁННИК.

МАТОРЖÁННИК, -а, ч. кул. Коржик з кукурудзяного борошна. Напеклá колúс’ мáти маторжáнник’ів та і від­дáла собáкам (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н) пор. МАТАРЖÁНИ, МАТОРЖÁНИКИ.

МАТУВÁТИ, -ю, -єш Перемелювати ядро насіння, готувати до пережарювання і видавлювання олії. Вже матýйут / скóро на чарý подадýт (с.Обжили, Балтський р-н).

МАТУЛА, -и ж. Полотно для сіток, невода; матеріал, з якого роблять невід. Матýла – такá вúвйазана с’éтка (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Злóул’ану рúбу зсипáйут’ у матýлу (м.Татарбунари) * Густа сітка, виготовлена з товстої нитки. З матýли рóбл’ат’ нéводи (м.Вилкове, Кілійський р-н) див.також ДВАНÁЦЯТКА.

МАТУШНИК, -а ч. Вічко в стільникові, в якому закладена личинка матки. Д’éтку мáтки лéхко найтú / бо матушнúк б’íл’ший (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МАХЛÓ, -а ч. знев. Людина, яка мало вміє, байдужа до всього (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МÁХЛЯР, -а ч. знев. Людина, яка перепродує худобу; шахрай. Т’íл’ки вúгнав на базáр / йогó опступúли мáкл’ар’і і не в’ітхóдили аж пóки не купúли (с.Лізи­нка, Іванівський р-н).

МАХОБÓЙ, -я ч. екс. Здоровий і сильний чоловік. А той махобóй сил’н’íший і бíл’ший за вс’іх (с.Обжили, Балтський р-н).

МАХОВИК спец. Бияк ціпа (с.Маяки, Біляївський р-н).

МАХОТĖРНИЦЯ Саморобна махорка (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

МАЦИНДРИК, -а ч. кул. Поганий вид печива. Колúс’ пеклú так’í мацúндрики / шчо і собáки не хот’íли йíсти (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

МАЦЬ-МАЦЬ! див. ПІСЬ-ПІСЬ! (с.Новосільці, Роздільнянський р-н).

МÁЧКА, -и ж. Макітра з водою, в якій гончар змочує руки, коли працює на гончарному крузі (с.Маяки, Біляївський р-н; с.Пиріжна, Кодимський р-н).

МАЧУЛА,-и ж. Грубе волокно на коноплях. З мóго прáд’іва йіднá мачýла та й гóд’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МАШИНА, и ж. Млин (с.Десантне, Кілійський р-н).

МАШИНÓВКА, -и, ж. 1. Молотьба хліба машиною (с.Кохівка, Ананьївський р-н); 2. рідко Час обмолочування хліба. Пóсл’а жнúв машинóвка начинáлас’а (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

МАШИНУВÁТИ Молотити хліб машиною (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

МАШТÁРКА Комірка для корму худобі. Йіздóв’і навéзли пóвну маштáрку зелéного (с.Білка, Іванівський р-н).

МЕЖÁ, -í ж. 1. Поздовжня смуга поля (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н); 2. Кордон, місце заборони під’їзду до румунського берега (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МЕЖНИК Межовий тин, яким відгороджується один город від другого (с.Градениці, Біляївський р-н).

МЕЙ виг. Форма звертання. Мей / іди́ с’уди // (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

МÉЛЯ, -і сп. р. ірон. Людина, що багато зайвого говорить. Чогó ти багáто говóриш / мéл’а (с.Концеба, Савранський р-н).

МЕНДЗÉРА, -и ж. молд. Дійна вівця. Не кáжна мендзéра дайé однакóво молокá (м.Татарбунари) див. також МИН­ЗÉРА, пор. МЕНДЗĖРКА, МИНДЗИР.

МЕНДЗĖРКА, -и ж. Порода дійних овець (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) пор. МЕНДЗÉРА.

МĖНЬКИ-МĖНЬКИ! див. КУТЮ-КУТЮ! (с.Слюсареве, Савранський
р-н).

МĖННИК, -а ч. Мельник. Йомý і в голодóвку б’ідú не бýло / в’ін тод’í був мéником (с.Лізинка, Іванівський р-н).

МЕНТУЗ іхт. Миньок (с.Коси, Котовський р-н).

МÉРВА, -и ж. Напівперегнила дрібна солома, нерідко потерть із соломи, сміття, що часто використовують для замісювання чамуру або як підстилку для худоби. Мéрва / старá м’éлка солóма (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Савранський р-н; Любашівський р-н); Кóло стúрти багáто перетéртойі і чóрнойі мéрви / йакý берут і п’ітсте­л’áйут’ скотúн’і (с.Лісничівка, Балтський р-н); З с’íна остáлас’ однá мéрва (с.Концеба, Савранський р-н) див. також МЕРВÁ, пор. ТРИНА.

МЕРВÁ, -и ж. див. МÉРВА В зам’íс кидáйец’а мервá (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МЕРИКÁНКА, -и ж. див. МАРІКÁНКА Немá картóшки ц’óго гóду / нема // трóшки тóйі мерикáнк’и і вс’о (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Коси, Котовський р-н).

МÉСНИЙ, -а, -е Місцевий. Мéсн’і л’ýди дóбре знáйут’ старúн’і п’існ’í (м.Татарбунари).

МÉСТО, -а с. Місце, обмежений відрізок простору. С’ад’ на мéсто і сидú (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Коси, Котовський р-н); На ц’óму мéсц’і стрóйу хáту (м.Татарбунари).

МЕТÉЛИКИ мн. Чорні банти, що їх зав’язували на шиї під коміром сорочки для краси (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

МЕТÍЛЬ -і ж. Хуртовина. Такá мет’íл’ / шо йдéш / а тебé з н’íг вáле (м.Татар­бунари).

МЕТКУВÁТИ, -ую, уїш Оберігатися від удару м’яча під час гри. Йа йогó хот’íв удáрит’ мн’ачóм / а в’ін так меткувáв / шо не вдарив (м.Татарбунари).

МЕТРÓВКА, -и ж. Спеціальний зроблений пристрій, яким виміряють довжину чи ширину поля. Метрóука в’ідм’ірáйе зрáзу два мéтри вздовж (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

МЕШ див. МИШИНА.

МЄЛКОЯЧÉЙНИЙ, -а, -е рос. Який має дрібні вічка по 18-32 мм — про ставочну, áвочну та тягýльську сітки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МЄЛОЧ, -і ж. рос. Дрібна риба (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

МЄРКА, -и ж. рос. Ложка, якою відміряють тяг для заправляння молока. Рáн’ше вс’і хаз’áйки пóл’зувалис’ м’éр­куйу / а типéр вливáйут’ на глаз (с.Но­ва Царичанка, Б-Дністровський р-н).

МИГИЧКА, -и ж. Незначний, дрібний тривалий дощ, мряка. Такá мигúчка б’íл’ши змóчит’ / йак настойáшчий дошч (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н); Почáлас’ мигúчка // (с.Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н); Надуйíла ц’а мигúчка / аби п’ішóв дóшч / аби стáло б мигúч’іт’ (м.Татарбунари) див. також МРÁКА, СÍЧКА.

МИЗ прийм. Між. Миз пáл’ц’ами / у дитúни / поробúлис’ йак’íс’ вáвки (м.Татарбунари).

МИЗИНЕЦЬ, -нця Найменша дитина в сім’ї. У його три д’íвчини / а ч’іт­вéртий мизúнец’ / хлóпч’ік (м.Татарбу­нари).

МИКАНКА, -и ж. 1. Ручайка короткого прядива (с.Гвоздавка, Любашівський
р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н);
2. Клоччя, яке залишається на щітці під час микання (с.Василівка, Миколаїв­ський р-н).

МИКАТИ Виривати щось із коренем (Ананьївський р-н).

МИКИТЯНСЬКИЙ, -а, -е Придуркуватий (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МИЛИНЯ с. Вода з мильною піною після прання білизни. Вúнеси милúн’а з хáти (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

МИЛНИЦЯ, -і ж. спец. Поперечна частина весла, прикріплена до його верхньої частини, призначена для тримання весла в руках під час підпихання човна на воді (Овідіопольський р-н; Б.-Дніст­ровський р-н).

МИМКА, -и ж. Корова, що не доїться на одну чи дві дійки (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Нáша корóва стáла мúмкойу / і ми йійí продáли на зар’íс (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); * Корова, вівця із зіпсованою однією дійкою (с.Олександрівка, Ширяївський р-н).

МИМЧИТИСЯ Перестати доїтися на одну чи дві дійки (про корову). Нáша корóва змíмчилас’ на йідну д’íйку (с.Геть­манівка, Савранський р-н).

МИНДЗИР, -у ч. Гурт, отара дійних овець. С’огóдн’і минШúр дойíла із задержáлас’а (с.Обжили, Балтський р-н).

МИНЗЕР див. МИНДЗИР (с.Будеї, Кодимський р-н; с.Троїцьке, Любашівський р-н; с.Артирівка, Красноокнянський р-н) див. також МИНДЗИР, пор. МЕНДЗĖРКА.

МИНЗÉРА, -и ж. див. МЕНДЗÉРА. Минзéр’ів виган’áйут’ у кирд / а в об’íд хóд’ат’ на р’íчку / де йіх тирлýйут’ дойíт’ (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

МИТИЛИЦЯ, -і ж. бот. Порода дерева зі сріблястим листям і ягодами. Не дýмай соб’í йíсти йáгоди з митилúц’і / бо нúми мóжна отруйітис’а (с.Лісничів­ка, Балтський р-н).

МИЦИКИ мн. Дрібна, коротка, брудна вовна. В цóй’і в’івц’і одн’í мúцики / а не вóвни. (с.Білка, Іванівський р-н); Х’ібá тепéр йа настрúгла вóвну ?/ йідн’í мúцики (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

МИЧКА, -и ж. бот. Трава, яка росте в лісах та в посадках. Ця трава довга, її використовують для виготовлення щіток, якими білять хати. З мúчки шч’íтка мн’ахкá / але скóро вилáзе (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

МИШÁК, -а ч. Мишачий послід. Де проб’іжúт’ мúша/ так і мишáк найдéш (м.Татарбунари).

МИШАКИ мн. див. МИШÁК. Треба ки́ц’ку кинут’ у ту ха́ту / бо миш’і нароби́ли мишак’ів (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

МИШИНА, -и ж. Піднаряд до взуття. Не кончив чóботи / бо не стáло мишúни (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. МИШИНИ.

МИШИНИ мн. Штани, пошиті з овечої шкіри (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Рáн’че мишúни шúли з овéчойі шкýри / а типéр нихтó ни хóде в йіх // (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. МИШИНА.

МІҐИ мн. Жести. Показа́в на м’і́ґах / шо ни хо́че йти (с. Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

МІЛЛЯ Мілина (с. Маяки, Біляївський р-н; Овідіопольський р-н) див. також МІЛЯ.

МІЛЯ див. МІЛЛЯ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МІЛЯК див. МІЛЛЯ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МÍНА, -и ж. 1. Ніша в стіні льоху. Йа за ним у пóгр’іб / а в’ін зал’íс у м’íну і там сидúт’ (с.Лізинка, Іванівський р-н);
2. Заглиблення в льоху, куди зсипають картоплю, буряки. М’іна – така йама в погр’ібі / куди сипл’ат’ картошку (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); М’іна копáец’а в к’інц’і прохóду / шоб булó де ложúти картóшку / бóчки з квасинúнойу і винóм (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Віз’мú молокó в м’íн’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н); 3. Вибране в кар’єрах місце. Мéсто / де вúбраний кáм’ін’ у земл’í / називáйут’ м’íнуйу (м.Татарбунари).

МІНЬКĖТ ч. Манжет на рукаві вишитої сорочки. Йе вишита сорочка / рукави м’ін’кети на ґуШики зашч’ібайуц’а / вишитий комн’ір (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. МАНЬКЕТ.

МÍРКА, -и ж. 1. Міра сипучих тіл, що дорівнювала 40 фунтам або 1 пудові. Йак гарманувáли / зéрно м’íр’али м’íркуйу (м.Татарбунари); 2. Дерев’яна діжечка з вушком для вимірювання сипучих тіл. Набрáв м’íрку зернá / це пуд або сóрок фунт’ів (с.Дивізія, Татарбунарський
р-н).

МІРЧУК, ч. 1. Глиняний посуд для виміру молока. В’із’мú м’ірчýк на лавк’і та пом’íрай молокó (с.Білка, Іванівський р-н); 2. Частина зерна, яку брали за помол борошна (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МІСТКИ, містóк мн. Дошки, які закривають стьóки в човні для зручності ходіння в час рибальства та для тримання сіток на них (м.Вилкове, Кілійський
р-н) див. також МОСТКИ.

МÍТОК 1. Нитки, які здіймають із мотовила (с.Гетьманівка, Савранський р-н); 2. Довга нитка, змотана концентричними колами (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 3. 5-6 аршин, напр., полотна (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).

МІХУНКА, -и ж. Відходи з-під віялки чи молотарки, невимолочене зерно з пелюсток. У дóдзур’ах багáто зернá попадáйе з листóчками / м’іхýнкойу йак кáжут’ (м.Татарбунари).

МÍЦИКИ, -ів мн. молд. Коротенька, переважно з ягнят, що родилися взимку, вовна. Попрáла вже мíцики / а хто йіх скубтú бýде не знáйу (с.Обжили, Балтський р-н; с.Олександрівка, Ширяївський р-н).

МÍШАНКА, -и ж. Виготовлений з полови та висівок корм для худоби. Полóва / намóчана і пересúпана вúс’івками / називáйіц’а м’íшанкойу (м.Татарбунари).

МЛАК, -у ч. бот. Трава, що росте на мочарях, болотистих місцях, понад річкою Млак кóс’ат на с’íно (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н; с.Канцеба, Савранський р-н); * Сіно з сухих місцин болота. Принéсла млáку корóв’і (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також МЛАКÓВИНА, пор. МЛАКОВИНА, МЛАЧКИ.

МЛАКÓВИНА, -и, ж. див. МЛАК (с.Ста­ніславівка, Котовський р-н);

МЛАКОВИНА, -и ж. Підвищене, відносно сухе місце на болоті, де косять сіно. Чéрез дошч / не мóжемо н’ійак вúкосити с’íно на млаковúн’і (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. МЛАК, МЛАЧКИ.

МЛАЧКИ мн. Місце, де росте трава на мочарях. Скотúну пáсли на млачкáх (с.Концеба, Савранський р-н) пор. МЛАК, МЛАКОВИНА.

МЛИНЬКА-МЛИНЬКА! Вигук, яким підкликають корову (с.Калинівка, Кодимський р-н).

МЛИНÓК Знаряддя праці для перемелювання виноградної ягоди (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

МНЯХАТИСЬ екс. Робити щось дуже повільно. Мн’áхайіц’а три часá (с.Василівка, Миколаївський р-н).

МÓВНІЯ, -ї ж. Блискавка. Йак удáрила мовн’ійа / аш стрáшно (с.Лізинка, Іванівський р-н) див.також МОЛÓВНЯ.

МÓКА іхт. Дрібний сом. Ми привéзли самý мóку (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ІПРÁК, ПАН.

МОКВÁ, -ú ж. Дощ, дощова погода. От нéбо закундибáсилос’ / мабýд’ моквá будé (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МОЛДАЛÁКИ Земляні горішки. Йíли горíшки / шо ростýт’ в зимл’í і звýц’а молдалáки (с.Нерушай, Татарбунарський р-н).

МОЛДÁВКА, -и ж. Вітер, що дме з північно-західної частини Бесарабії (Овідіопольський р-н).

МОЛДОВÁН Західний або північно-західний вітер, вітер з Молдавії (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також МОЛДУВÁН, МУЛДУВÁН.

МОЛДУВÁН див. МОЛДОВÁН Колú в’íйе молдувáн луче лóвиц’а бичóк (с.Білка, Іванівський р-н).

МÓЛОДІЖ, -і ж. Молодь. Ідé мóлод’іж так гáрно вд’áгнена (с.Коси, Котовський р-н).

МОЛОДНЯК, -á ч. Гурт відлучених молодих ягнят. Пйатимíс’ачного вóзрасту йагн’áта виділ’áйут’в гурт молодн’акá (с.Білка, Іванівський р-н).

МÓЛОДЬ, -і ж. Молода риба, мальки, молодняк (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

МОЛÓДЯЖ, -і ж. Молодь. Молóд’аж тепéр ус’á ýч’іц’а (м.Татарбунари).

МОЛÓВНЯ, -і ж. див. МÓВНІЯ (с.Кан­цеба, Савранський р-н).

МОЛОТÓЧКИ, -ів мн. кул. Кукурудзяні галушки. Варúли з кукурýØ’анойі мукú молотóчки / мамалúгу / латýру
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МОЛОЧÁЙКА, -и ж. бот. Назва гриба, вовнянка. Збирáла в л’іс’і молочáйки та гирчакú (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МОЛÓШНИК, ч. Віз із суцільним ящиком для перевезення бідонів із молоком. Йа вчóра ц’ілúй ден’ лáгодив молóшник (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Василівка, Біляївський р-н).

МÓНЯТИСЯ, -юся, -єсся ірон. Невправно щось робити, довго возитися з чимсь, невміло коло чогось працювати. Дóки ти будéш мóн’атис’а кóло плитú (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МОРÁК Південний вітер, вітер з моря. Будé дошч / бо морáк пов’івáйе (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також МОРЯК 1, МОРЯН .

МОРЯК див. 1. МОРÁК (м.Вилкове, Кілійський р-н); Йак в’íйе мор’áк / у р’íчк’і йе кифáл’ (м.Татарбунари);
2. Оселедець, який першим потрапляє в прісну дунайську воду (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МОРЯН див. МОРÁК (Овідіопольський р-н; Б.-Дністровський р-н).

МÓРЯНИЙ, -а, -е Стомлений, зморений роботою (про худобу). З пóл’а повиртáйіц’а мóр’ана худóба (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

МОРЯНКА, -и ж. Морська вода яка підійшла до берегів лиману (Овідіопольський р-н; Б.-Дністровський р-н).

МОСКÁЛИК, -а ч. Назва комахи, що з’являється ранньою весною. Будé вже тéпло / бо москáлики скр’із’ лаз’áт (с.Обжили, Балтський р-н).

МОСКÓВКА, -и ж. Вид чоловічого одягу. Московки / пал’то / жакет (с.Долинське, Ананьївський р-н), На­ш’і хлóпц’і хóд’ат’ в москóвках (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

МОСÓРИ мн. Прилад для змотування бумбáку на цівки. Бумбáк мотáйут’ на мосóри / по румúнс’к’і знáчит’ м’іри (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

МОСТКИ, містóк мн. див. МІСТКИ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

МОТИКУВÁТИ, -ую, уїш Міркувати. Дóбре мотикýйе головóйу (м.Татарбу­нари).

МОТОВИЛЬНИК, -а ч. 1. Відповідна кількість ниток, знята з мотовила. У мéне шче багáто мотовúл’ник’ів не змóтано (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. Мотовило (с. Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н); 3. Людина, що розтринькує гроші. Прийíхав вже мотовúл’ник (с.Концеба, Савранський
р-н).

МОТУЗИ мн. техн. Деталь кросен для з’єднання піднíжок з нáчиням. П’ідн’íжки сойід’ін’áйуц’а з нáчин’ам мотузáми (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МÓЦКИЙ, -а, -е Сильний, міцний. Цей мóцкий хлóпец’ / повний м’ішóк жúта може п’ідн’áти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МÓЦЯТИСЯ, -юся, -єсся ірон. Повільніше, ніж треба, виконувати роботу, зволікати. Шо ти там мóц’айис’а? (с.Концеба, Савранський р-н).

МÓШКАТИСЯ, -юся, -їся Ворушитися, прокидатися. Ц’íлу н’íч дитúна не спáла / а мóшкалас’а (м.Татарбунари).

МОШТÁРКА, -и ж. Невеличке приміщення, в якому зберігають різне сільськогосподарське знаряддя або збрую. Занесú в маштáрку впраж (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

МРÁКА, -и ж. див. МИГИЧКА Найбíл’ша мрáка бувáйе гос’ін’у (с.Геть­манівка, Савранський р-н); Мрáка і нéба не видно (с.Концеба, Савранський р-н).

МУГИЛКА, -и ж. Курган, могила (в полі). За селóм йе дв’í мугúлки (м.Татарбунари).

МУЖЧÍНСЬКИЙ, -а, -е Чоловічий. Це пальтó мужч’íнс’ке (м.Татарбунари).

МУКÁН ч. Чабан. Рáн’че тут бýли неóрані зéмлі / тіл’ки мукáни ходúли (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).

МУЛДУВÁН, -а ч. див. МОЛДОВÁН Мулдуван дуйе з с’еверо-запада (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

МУНИЧКА див. МИЛНИЦЯ (Овідіопольський р-н; Б.-Дністровський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

МУНИЧКИ, -ок мн. Тонкі кишички з ягнят. Мунúчки з йагн’áт л’ýди жáрат’ // вонú дýже дóбр’і (м.Татарбунари).

МУРЗÁК іхт. Порода бичків, яка водиться на дні лиману у мулі (Овідіопольський р-н).

МУРÁВЩИК, -а ч. Людина, яка займається муруванням. Тíл’ки годн’í мурáвшчики вз’áли три тúшч’і (с.Лізинка, Іванівський р-н).

М УРЛÁТ, -а ч. польськ. Довга балка, що її кладуть зверху вздовж стіни і в яку вставляють крокви На подóбну хáту трéба ч’ітір’і мурлáта (с.Білолісся, Татарбунарський р-н; с.Біляївка, Біляївський р-н); Пéред тúм / йак клáсти бáлки / на сц’інý кладýт’ мурлáт

(м.Татарбунари).

МУРУЯЛА, -и ж. Розчин глини для будівництва. Колú стáвили кам’íн’:і ст’íни / то кáм’ін’ скр’íпл’ували муруйáлойу (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

МУХА, -и ж. Бджола. Йак мýха ранéн’ко йде с вýл’іка і швúтко вертáйіц’а / то будé дошч (с.Лізинка, Іванівський р-н).

МУТÉЛИЦЯ Хвороба тварин. Корови бол’іли на йашч’ір, в свиней холера / рожа / чума, мутелиц’а; в курей чумка (с.Долинське, Ананьївський р-н).

МУТЕЛЬ, -тля ч. мн. МУТЛІ 1. Метелик; (с.Ухожани, Балтський р-н); Дивúс’ / йакúй крас’íвий мýтел’ с’ів на травý (с.Лісничівка, Балтський р-н);
2. Міль (с.Гетьманівка, Савранський
р-н).

МУТЕЛЬÓК, -лька ч. Здріб. до МУТЕЛЬ 1 (с.Лісничівка, Балтський р-н).

МУТИКÁТИ Їсти (с.Козацьке, Балтський р-н).

МУТИЛИЦЯ, -і ж. Вощана міль. Виснóйу трéба дóбре пáрити вýл’ійі / шчоб ни завилáс’ мутилúц’а (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

МУТИЧКА див. ЛУЧÓК (с.Калинівка, Кодимський р-н).

МУТІ молд. Рівні зовнішні кути хати (с.Лаптєво, Фрунзівський р-н).

МУТЛИК Здріб. до МУТЕЛЬ 1 (с.Ухо­жани, Балтський р-н).

МУТРА, ж. спец. Гайка, яка утримує колесо біля воза на осі. Стан’те / д’ат’ку! Мутра коло колиса віткрутилас’а / колисо спаде (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

Н

НАБАМБУРИЦЯ безос. екс. див. ЗАКОНЦЮБИТИСЬ Так набамбýрилос’ / шчо вúдно не скоро бýде погóда (с.Лізинка, Іванівський р-н) пор. НАБОМБУРИТИСЯ.

НАБЕРÁТИ, -ю, -єш Купувати. Тепéр р’íдко ткут полотнó / хýч’е наберýт у магазúн’і (с.Коси, Котовський р-н).

НÁБИЛКИ мн. див. НÁЧИННЯ Нáбилки вис’áт’ на гр’éдк’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

НАБИЛЮВАТИ, -ю, -єш 1. Натякати. В’ін не мóже зрáзу розказáти / а лиш набúл’увати привúк (с.Лісничівка, Балтський р-н); 2. док. НАБИЛИТИ Почати розмову і не закінчити. Набилú Мíші про базáр (с.Концеба, Савранський
р-н).

НАБИР-НАБИР! див. БАРÁ-БАРÁ! (с.Олександрівка, Комінтернівський
р-н).

НАБÍЙНИК, -а ч. спец. Пристрій для забивання чіпців під час встановлення снастей. Наб’íйник у нас корóткий (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НÁБІЛ, -у ч. Молочні продукти (сир, масло, сметана). Припаслá собí нáбілу на обíд (с.Обжили, Балтський р-н); Ввес’ нáб’іл йа тримáйу в кувшинах (с.Диві­зія, Татарбунарський р-н); На базáр’і мн’áса не бýло йідéн нáб’іл (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

НАБÍЛ, -у ч. див. НÁБІЛ Наб’íл у нáшому сил’í продавáли в сéреду / а типéр т’íл’ки у городáх / в сп’іц’і­áл’них корпусáх (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

НАБÍЛЮВАТИ див. НАБИЛЮВАТИ 1 (с.Райлянка, Саратський р-н).

НАБÍВКА техн.. Частина ткацького станка, через яку проходять нитки основи і за допомогою якої прибиваються одна до другої поперечні нитки. Закидáйіш чóвник тудú / с’удú / і наб’івкойу раз / два і готóве (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

НАБОМБУРИТИСЯ екс. див. НАБУРМÓСИТИСЬ (Балтський р-н; Біляївський р-н; Савранський р-н) пор. НАБАМБУРИЦЯ.

НАБÓР, -а ч. 1. Лежаки, нижні ребра, до яких прикріплене дно човна; 2. Ребра човна, до яких прибивають бокові дошки і дно човна (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. НАБОРИНА, ТАГУНИ.

НАБОРИНА, -и ж. Всі ребра човна (Овідіопольський р-н) пор. НАБÓР, ТАГУНИ.

НАБÓРКА, -и ж. Складання невода в човен перед виїздом на рибальство (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НАБУРМÓСИТИСЬ екс. Насупитися. Чо набурмóсивс’а йак к’іт на глин’і? (с.Василівка, Миколаївський р-н) див. також НАБУРМÓСИЦЯ, НАБУРМУСИТИСЯ.

НАБУРМÓСИЦЯ див. НАБУРМÓСИ­ТИСЬ Чогó набурмóсивс’а / сéрдис’а (м.Татарбунари).

НАБУРМУСИТИСЯ див. НАБУРМÓ­СИТИСЬ Чогó це ти набурмýсивс’а/ сидúш/ н’ічóго не говóриш (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

НАВЄС див. ПОДНАВЄС 1. В навéс загортáйут пшченúц’у або зéрн’ата у негóду (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

НАВИВÁТИ Виконувати один із етапів процесу ткання. Йак навинýла на нав’íй / тод’í мóжна на рúтки розкидáти (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

НАВИЛЯДІТИ Навчитися, звикнути (с.Яськи, Біляївський р-н).

НАВИЛЬНИК, -а ч. Кількість сіна або соломи, піднятої на вила за один раз. І чим йейé кормúт’ // к’íл’ка навúл’ник’ів тóго с’íна мáло (с.Лізинка, Іванівський р-н); Прив’íз с’íно дудóму / а в’íвц’і на вес’ дв’ір бéкайут’ / уз’áв навúльник с’íна й кúнув у йáсла (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

НАВÍГЛІ присл. див. НАВÍҐЛІ вдарив навіглі (смт. Ширяєво, Ширяївський
р-н).

НАВÍҐЛІ присл.: вдáрить навíґлі Вдарити зворотним боком долоні, (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Йа ничайно вдарив його навіґл’і / а він уже й розсердивс’а (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також НАВÍГЛІ, НАВÍДЛІ, НЕВÍДЛІ.

НАВÍДЛІ присл. див. НАВÍҐЛІ В’ін удáрив не долóн’ойу/ а нав’íдл’і (м.Татарбунари).

НАВМАНЯК присл. Як-небудь. Ц’а робота зробл’ана навман’ак (м.Татарбу­нари).

НÁВОЛОКОМ: сíяти нáволоком присл. Сіяти навесні під борону, не оравши землі (с.Троїцьке, Любашівський р-н).

НАВÓЯ, -ї ж. техн.. Частина ткацького верстата у вигляді дерев’яного барабана, вала: на задній барабан намотується основа, а на передній —вироблене полотно. На навóйу пирéдн’у намóтуйут’ раднó вже вúткане // (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

НАВСЛÍПАЧКИ присл. Наосліп. Нóчуйу ходúла по хáт’і навсл’íпачки (м.Татар­бунари).

НАВУТ, -а ч. тюрк. бот. Один з видів бобових рослин подібний до дрібного гороху (лат. Сicer). З навýтом вкýсний суп (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Йа дýмала / шо то горóх / а то навýт (м.Татарбунари) див. також НАУТ, пор. ГАРНАУТ.

НАВХÓЧИНА див. КЛÁКА (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н).

НАГ-НАГ! див КУТЮ-КУТЮ! 3 (с.Но­во­­сільці, Роздільнянський р-н).

НАГУТ див. НАВУТ (с.Грабове, Кодимський р-н).

НАҐВÉДЗЯТИ екс. Наколотити, намісити щось невміло (с.Василівка, Миколаївський р-н).

НАДОДВÉРМИ присл. На горішній частині дверної коробки. Молотóк надодвéрми (с.Концеба, Савранський
р-н).

НАЖÉГАТЬ Налякати (с.Яськи, Біляївський р-н) див. також НАЖÉХАТЬ.

НАЖÉХАТЬ див. НАЖÉГАТЬ Йа йіх так нажéхайу / т’іх д’ітей / шчо біл’ше не прийдут’ с’уди (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

НАЗАЛÍН, -а ч. заст. див. ГОРÍХ Назал’íн перекóпуйут’ на горóд’і лопá­туйу (м.Татарбунари).

НАЗВÁЛ присл. Спосіб орання в один бік. Зорáли горóд назвáл (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НÁЙДА знев. Знайдена дитина, підкинута матір’ю чужим людям (також про дорослу людину), у переносному значенні несхвально про будь-яку людину. П’ішлá нáйда гандрабáта (с. Мар’я­нівка, Ширяївський р-н).

НАКÁТ, -у ч. Велика хвиля, яка підходить до берега моря після сильної бурі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НАКИД, -у ч. Вузол, який робиться на поплавку верхíв невода, коли верхú в неводі довші спóдíв Ñ простий накид – вузол, зв’язаний линвою на половину поплавка; францýзький накид – вузол, зв’язаний линвою верхíв через усю поперечну площину поплавка (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

НАКИДÁТИ, -áю, -áєш 1. Мастити перший раз рудою глиною стіни. Нóву хáту накидáла самá (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); 2. частіше док. НАКИНУТИ, -ну, -ниш Пропалити вдруге в печі. Хл’іб вже вúт’агла /чут’ накúну та й прáники бýду засóвати
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

НÁКИДКА, -и 1. Покривало на подушку. На пудýшк’і лежúт’ крас’íва нáкидка (м.Татарбунари); 2. Верзній одяг без рукавів. Це плáтт’а дéржу на нáкидку // поб’íгти у магаз’íн ч’і ше кудú (м.Татарбунари).

НАКИДКА, -и ж. Знаряддя для ловлі риби круглої форми діаметром до 5 метрів, до кінців якої прикріплений канат зі свинцем, а до центру — линва, за яку рибалка тримає руками під час рибальства з берега (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також САЧМÁ.

НАКЛÁД, -у ч. Спосіб покриття гребеня даху будівлі. Наклáд накладáйіц’а с кúтиц’ойу / гузірóм в сиридúну / а тоді калачóм обвóдиц’а (с.Василівка, Миколаївський р-н).

НАКУНДИБÁСИТИСЬ див. ЗАКОНЦЮБИТИСЬ (с.Василівка, Миколаївський р-н).

НАЛÁВНИК, -а ч. Домотканне різнокольорове вовняне чи конопляне покривало (килимок), яким застеляють лавку, скриню, підлогу або прибивають до стіни. Наткáла налáвник’ів / нехáй бýдут’ // колúс’ шшúйу удвóйе та бýде і раднó (м.Татарбунари; с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також ВЕРÉТА 1, пор. ПÍЛКА.

НАЛАМÁНИТИ, -ю, -иш Набрати чогось більше, ніж треба Пóвн’і рýки наламáнив (с.Концеба, Савранський р-н) див. також НАЛИМÁНИТИСЬ.

НАЛÉЖАЧИ присл. Лежачи, у лежачому положенні. Вонá бол’нá і налéжачи так к’íл’ка дн’ів йíла і пила (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НАЛÉЖАЧКИ присл. див. НАЛÉЖАЧИ.

НАЛÉЖНИЙ, -а, -е Наполегливий. А в’ін чолов’íк налéжний / настóйав на свóму і добúвс’а (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НАЛИМÁНИТИСЬ див. НАЛАМÁНИ­ТИ (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

НАЛÍЧНИК, -а ч. Частина вікна. Нал’íч­ники прибивáйуц’а надвóр’і до в’íкон (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

НАМЛАКÓ Пасовисько в лузі (с.Слю­сареве, Савранський р-н) пор. МЛАК

НА-НА! див. КУТЮ-КУТЮ! (с.Петрівка, Березівський р-н; Ананьївський р-н; Біляївський р-н) * Вигук, яким підкликають коней, лошат. Нá / нá / нá от прóкл’ате лошá / заб’іжúт’ (м.Татар­бунари) * Вигук, яким підкликають собак (Ананьївський р-н; Біляївський р-н); див. також КУТЮ-КУТЮ! НАГ-НАГ! * Вигук, яким підкликають кіз, волів (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

НАНÁШКА, -и ж. молд. 1. Хрещена чи вінчальна мати (Кодимський р-н; Савранський р-н; Красноокнянський р-н); 2. Весільна мати. Нанáшка на свáйб’і сидúт’ кóло молодóйі (м.Татарбунари; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Ли­ман, Татарбунарський р-н); Менé просúли на вес’íл’а за нанáшку (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

НАНАШКИ, -шок мн. Хрещені батько і мати. Дружбú / дружкú / нанашкú йдут на вечéрн’у до молодойі. Нанáшком на вес’íлі мóже бýти брáт’ів син (с.Немирівське, Балтський р-н).

НАНÁШКО, -а, ч. молд. 1. Хрещений чи вінчальний батько (Кодимський р-н; Савранський р-н; Красноокнянський р-н); (с.Василівка, Миколаївський р-н);
2. Весільний батько. Вес’íл’ний бáт’ко / нанáшко (с.Коси, Котовський р-н); Нанáшко дáв молодúм пáру овéц’ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Менé на свáд’бу за нанáшка просúли (с.Гетьманівка, Савранський р-н); (с.Василівка, Миколаївський р-н) див. також НАНÁШОЛ, НАНÁШУЛ.

НАНАШКУВÁННЯ Перебування в статусі весільного батька чи матері (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також НАНАШУЛУВÁННЯ.

НАНÁШОЛ див. НАНÁШКО (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

НАНÁШУЛ молд. 1. див. НАНÁШКО 1 В мойі дочки нанáшулом був отóй Тирéнт’ій Кол’íсник. (с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н); 2. див. НАНÁШКО 2 Нанá­шул сидúт’ на свáл’б’і кóло молодóго (м.Татарбунари).

НАНАШУЛУВÁННЯ див. НАНАШКУВÁННЯ.

НАНАШУЛУВÁТИ, -люю, -люїш Бути весільним батьком чи матір’ю. Нанашулý’йут’ т’íл’ки молод’í л’ýди (м.Татарбунари) див. також НАНÁ­ЩИТИ.

НАНÁЩИТИ див. НАНАШУЛУВÁТИ Була на свад’б’і / бо ше й нанáшчила в н’óго (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

НАОПÁШКУ присл. Наопашки, накинувши одяг на плечі без засовування рук в рукави (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НАОХОТУВÁЦЯ Насититися, вдовольнитися. С’огóдн’а наохотувáвс’а рúбойу (м.Татарбунари).

НАОХРÉСТ присл. Навхрест. Думали румúни наохрéст деревн’у спалúли (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

НАПÁЛЬОК, -лька ч. 1. Палець рукавиці; 2. Шматок тканини, яким нашивають палець рукавиць, коли він протреться. Нашúй напáл’ок на рукавúц’і (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

НАПОВРÁТЮВАТИСЯ, -юся, -єсся частіше док. НАПОВРÁТИТИСЯ Напосідати, вперто наполягати, домагатися всупереч будь-чому (с.Василів­ка, Миколаївський р-н); Це вже йак наповрáтиц’ц’а / то шо хоч йімý кажú / а в’ін свойе робит (с.Лісничівка, Балтський р-н); Оцé йак наповрáтиц’а/ то вже н’ічóго не зрóбиш (с.Концеба, Савранський р-н).

НАПÓЙ збірн. Поливні грядки (с.Першо­травневе, Ізмаїльський р-н).

НАПРÁСЛИВИЙ, -а, -е Нав’язливий. В’ін такúй напрáсливий / шо никóли ни отчéпис’а од йóго // (с. Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

НАПРУЧИТИ Склепати зламану біля п’ятки косу, з’єднати п’ятку коси з прутом коси (с.Градениці, Біляївський р-н).

НАПУГАНИЙ Тепло зодягнений (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

НАПУГУВАЦЯ, -юсь, -їсся див. ВПУГУВАЦЯ ВПУГУВАТИ В’ін так завждú напугýйіц’а / шчо його не вп’ізнáйеш (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Не трéба дýже напýгувац’а одéжуйу / бо т’áшко (м.Татарбунари).

НАПХАЧКИ присл. Їхати човном, відпихаючись веслами, якими дістають дна річки, або їхати човном без парусів, гребучи веслами (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

НАРАЗУ присл. Спочатку. Наразý бýло т’áжко рабóтат’ (м.Татарбунари).

НАРÁТ ч. Поплавки, які знаходяться на верхáх рибальської снасті Степáне/ принесú с курин’á нарáти (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НАРИСКАТЬ Напустити, нахлюпати води в човен (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

НАРОВИСТИЙ, -а, -е Неслухняний (про худобу). Ну ж і наровúстий гармасáр був у калхóз’і (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н) пор. СМИРНИЙ.

НАРÓЧНЕ присл. Навмисне. То такá л’удúна / шчо м’іх нарóчне так зробúти (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НÁРТИ, -ів мн. Ковзани з кісток. Йа зробúв суб’í нáрти з к’істóк / бýду катáц’а на л’одý (м.Татарбунари) пор. ДЕРЕВЛЯШКА.

НАСИЛЯТИ Нанизати (низку). Насил’áла три сúл’анки красного пéрц’у (с.Василівка, Миколаївський р-н).

НÁСИПОМ присл. Горою. У калхóзник’ів зернó нáсипом лежúт’ (м.Татарбуна­ри).

НАСÍЛНИК, -а ч. Старий огірок. Вже вс’і молодéн’кі огиркú вúбрали / сам’і нас’íлники остáлис’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НАСКРИЛЬНИК ч. Килимок, яким накривають скриню (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

НÁСМАРК, -у ч. рос. Нежить. У мéне такúй нáсмарк / головá болúт’ / вúтно грип (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НАСТÓЯЧКИ присл. Стоячи на ногах. Так булó т’íсно / шчо ми настóйачки спáли (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НАСТРÉНЧИТИ Порадити, настановити. Настрéнч мінí дíвчину (с.Василівка, Миколаївський р-н); В’іл’ков’і Шиш­кóві настрéнчили н’івéсту аж у Вилик’і Мечíтн’і (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

НАСУДÓМИТИСЬ Натомитися (Кілійський р-н; Ізмаїльський р-н).

НАТÁСКАНИЙ, -а, -е 1. Насипаний (горою). Пóвне гор’íшча натáскане зернóм (м.Татарбубнари); 2. Зношений, вироблений (про людину, частіше про чоловіка). Такúй натáсканий / шо женúц’а не хóч’е (м.Татарбунари).

НАТАЩÁК присл. рос. Натщесерце. Ц’ілý н’іч мýчивс’а / не спав / а рáно наташчáк вúпив стакáн вóтки і вс’о прошлó (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НАТЛУМАТИСЬ Набігатись, натомитись. Ни скíл’ки тóго дíла / а натлýмивса колó йóго (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н) див. також НАТЛУМИТИСЬ. НАТЛУМИЦЯ.

НАТЛУМИТИСЬ див. НАТЛУМАТИСЬ (с.Манаші, Б-Дністровський р-н).

НАТЛУМИЦЯ див. НАТЛУМАТИСЬ Так натлýмилас’а / шо н’іг не чýйу (м.Татарбунари).

НАУТ, -а ч. див. НАВУТ (с.Коси, Котовський р-н); Наýт харашó і до сýпу і так зварúти (с.Лізинка, Іванівський р-н); Наýт скóро досп’івáйе / трéба з’ірвáти / шчоп ни вúсипавс’а (с.Ми­хайлівка, Великомихайлівський р-н).

НАХЛИСНИК, -а ч. Торба, сумка (с.Райлянка, Саратський р-н).

НАХ-НАХ! див. НАГ-НАГ!

НÁЧИНЯ, -я с. 1. Збірна назва кухонного посуду (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); 2. Частина ткацького верстата з двох поперечних планок і ниток різної товщини з петлями, через які проходять підіймачись нитки навою, яка служить для перміщення ниток основи під час ткання. Нáчин’а тчут’… (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Л’áдо і нáчин’а в’ісúт’ на гр’éдк’і (с. Мар’я­­нівка, Ширяївський р-н).

НÁЧИННЯ, -я с. див. НÁЧИНЯ Понайідáлис’а вже? Бо трéба мúти нáчин’н’а (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

НАЧÍНЯ, -я с. див. НÁЧИНЯ 2 Шоб оснóва м’ін’áлас’а/ трéба нажимáт’ ногóйу на нач’íн’а (м.Татарбунари).

НАШТУРУВАТИ, -ю, -єш док. екс. НАШТУРИТИ Нацьковувати, підмовляти, під’юджувати, підбурювати. Жúли дóбре / та старá йак начáла наштýрувати і розвéла йіх (с.Лізинка, Іванівський р-н); Вонá так і рóбе / йак йійі наштýрили (с.Лісничівка, Балтський р-н); В’ін наштýрив одúн прóт’ів óдного (м.Татарбунари) див. також НАЮДЮВАТЬ.

НАЮДЮВАТЬ див. НАШТУРУВАТИ Найу́дили йогó / шо в’ін типе́р йак зв’ер (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н) пор. ПІДЖО́ГИ.

НЕВДÓБ, -у ч. Земля, непридатна для обробітку: горби, яри, глинища, солонці. Йакшчо невдóб розм’íшчений на йакóмус’ горбý / то йогó шче називáйут’ ц’ілинóйу (с.Василівка, Миколаївський р-н); Тепéр і невдóби орýт та сíйут травý (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також НИВДОБ.

НЕВЄСТА, -и ж. Кімнатна рослина. Кв’іточкú нев’éсти б’іл’íли на в’ік­н’í(с.Жовтень, Ширяївський р-н).

НЕВЗГÓДА, -и ж. Погана погода для рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НĖВІД: занóсить неводá Перенести невід ближче до човна, коли він зібраний в кóйла після того, як стягнули одну тóню і невід треба знову набирати на човен (м.Вилкове, Кілійський р-н); знімáть нéвода Вибирати руками з води невід за верхи і спóди після того, як кличі невода підтягнені до берега (м.Вилкове, Кілійський р-н);
* Стягнýти
неводом одну тóню (м.Вилкове, Кілійський р-н); знóсить нéвід Виносити невід до човна перед поїздкою на рибальство (м.Вилкове, Кілійський р-н). знімáть нéвода Стягнути неводом одну тоню (м.Вилкове, Кілійський р-н); набирáть нéвода Скласти до човна невід перед виїздом на рибальство (м.Вилкове, Кілійський р-н); невід сипеться Невід рветься (м.Вилкове, Кілійський р-н); пітú в нéвід / пітú на нéвід Почати рибалити неводом (м.Вилкове, Кілійський р-н); рознóсити нéвід (нéвода) Розносити частинами і стелити для сушіння по березі мокрий невід (м.Вилкове, Кілійський р-н); розпóрний нéвід Невід, яким тягнуть тóню не до берега, а на човни на морі, далеко від берега (м.Вилкове, Кілійський р-н); ставний нéвід див. АХÁНИ (м.Вилкове, Кілійський р-н); тягловий нéвід / градовий нéвід Невід, яким тягнуть тóню до берега (м.Вилкове, Кілійський р-н); ходúти на нéвід Рибалити неводом будь-якої пори року (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НЕВÍДЛІ прися. див. НАВÍҐЛІ Йак дам нев’íдл’і / шо й тоб’í óч’і вúл’ізут’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НЕВÍРНЕНЬКИЙ пестл. до НЕВÍРНИЙ Такá невíрнен’ка гарбажíйка // і давáй 10-15 рубл’íв за л’íтру (с. Лізинка, Іванівський р-н, с. Дивізія, Саратський
р-н).

НЕВÍРНИЙ, -а, -е Низької якості, непідхожий (с. Лізинка, Іванівський р-н;
с. Дивізія, Саратський р-н).

НЕВОДÁР ч. Людина, яка ловить рибу неводом (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НЕВОДСЬКИЙ, -а, -е Стосовний до лову риби неводом Ñ неводськá бригáда Бригада рибалок, які рибалять неводом (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НЕВРÉМЕНИЙ, -а, -е Несвоєчасний, невчасний. Хлóпч’ік у нéйі неврéмений (м.Татарбунари).

НЕГУЛЯНА Кобила, вівця, коза, корова, яка не парувалася (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

НЕДОЛÓВ, -у ч. Улов менший передбаченого (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НЕЛЯПКА, -и ж. молд. Теличка, що привела перше теля, стала коровою на другому році. Нел’áпка бýде мáт’ пéрве тел’á / йійí двá гóда ус’óго (м.Татар­бунари; с.Яськи, Біляївський р-н); Нел’áпка / то це молодá корóва (с.Коси, Котовський р-н).

НĖМТУР, -а ч. ірон. Німа людина або людина з недостатньо розвиненим мовленням. Ти з ним не поговóриш / бо він нéмтур. Не пон’імáйе н’ічóго / йак той нéмтур (с.Гетьманівка, Савранський
р-н) пор. НЄМТУР.

НЕПРИКЛАДНО присл. Недоладно. Виступáв на собрáн’ійі непрúкладно (м.Татарбунари).

НĖРІСЦЬ ж. Сварка. От зайшлá нéр’ісц’ у хáт’і (с.Концеба, Савранський р-н).

НЕТÍПА ім. знев. Недорозвинена людина. Бáба кáже / шчо то такá нет’íпа / вонá лиш у пóпіл’і грáйіц’а (с.Олексі­ївка, Кодимський р-н).

НЕУГÁРНИЙ, -а, -е Незугарний, нездатний. Неугáрний позам’ітáт’ у хáт’і (м.Татарбунари).

НЕХАРАПУТНИЙ, -а, -е екс. Нечепурний (с.Василівка, Миколаївський р-н).

НЕХЛЮЯ, -ї ж. див. БОМБÍЦА. А ц’а нехл’ýйа недáвно пошúла плáт’т’а / а вонó йак ганч’íрка (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НЕШТИЛÉПА, -и знев. сп.р. Нечупара. Такúй нештилéпа / ск’íл’ки не ч’іпурú / одúн тóлк (м.Татарбунари).

НЄМТУР, -а ч. Чоловік чи хлопець, що не спроможний зрозуміти чогось. Н’éмтуре так ніхтó не рóбит’ (с.Концеба, Савранський р-н) пор. НÉМТУР.

НИВДÓБ, -у, ч. див. НЕВДÓБ Велúкий в мéне горóт та самúй нивдóб / одн’í горбú (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

НИГЛÉБА, -и ірон. Неохайна, неповоротка та нехитра людина. Бáба Ликéра такá ниглéба / то вс’і с’м’ійýц’а з нéйі (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

НИЖНІЙ: нúжній брасóк Хвіст паруса (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НИЗ, -у ч. Південна частина Дунаю, гирло (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НИЗÓВА у ролі ім. Тоня в південній частині Дунаю (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

НИЗОВИЙ у ролі ім. ч. Південний вітер. Надвóр’і тúхо / тéпло / трóшки низовúй пов’івáйе (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також НИЗÓВКА.

НИЗÓВКА, -и ж. див. НИЗОВИЙ Низóвка пот’агнýла / морóзу не бýде (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; Біляївський р-н; Овідіопольський р-н); Низóвка подýла / з мóр’а в лимáн вóду женé (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Глос’ лóвиц’а колú дýйе низóвка (с.Білка, Іванівський р-н); Поду́ла низовка (с. Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

НИЗÓВОЧКА, -и ж. Здріб.-пест. до НИЗÓВКА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НИЗЬКОÓКИЙ, -а, -е Короткозорий (с.Слюсареве, Савранський р-н; с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н).

НИЛЯПКА див. НЕЛЯПКА Нил’áпка / це двогóдна тилúц’а / пéрв’істка (с.Лиман, Татарбунарський р-н); Йíхн’а корóва нил’áпка (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

НИИИ! див. КУТЮ-КУТЮ! Нú-нú-нú / мáн’а/ дудóму / дойíт’ порá (м.Татарбунари).

НИТИНИЦЯ, -і ж. Основна нитка, яка проходить через нáчиня 2. От б’ідá / нитинúц’а урвáлас’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НИЦКА, -и ж. Овечка (с.Райлянка, Саратський р-н).

НИЧÁЙНО присл. рос. Випадково, ненароком. Мáмо / мáмо // йа ничáйно трóнув / а вонó впáло (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НИЧВИДА, -и ч. і ж. Телепень (с.Васи­лівка, Миколаївський р-н).

НИЧИСНИЙ -а, -е Недоношений. Та Тáн’а ничиснá (с.Лізинка, Іванівський р-н).

НІЧНÁ у ролі ім. Час рибальства вночі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

НИШИРИТÓВАНИЙ, -а, -е Недоладний, неотесаний. Казáли на них л’áхи ниширитóван’і (с.Василівка, Миколаївський р-н).

НІВÓРА, -и ж. молд. 1. Вівця з першим ягням З пéрвим йагн’óм називайут’ н’івора (с.Білка, Іванівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); Дв’і н’івóри в кирд загнав (с.Лиман, Татарбунарський р-н); 2. Ялова вівця незалежно від віку. У мене була одна н’івора / та йа йійі зар’ізав (с.Олексі­ївка, Кодимський р-н) див. також НІВÓРКАЮ, НЮÁРА.

НІВÓРКА 1. Вівця, яка має вперше окотитись. Ос’ н’івóрка вкóтиц’а // зар’í­жимо йагн’á та бýде смýшок на шáпку (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Н’івóрка укотúц’:а мáйе (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н);
2. Некітна молода вівця після одного року. Ц’а вівц’á н’івóрка (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також НІВÓРА.

НІМИНÁ збірн. Тварини. Воно не скáже де болúт / бо н’іминá (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Н’іминá не скáже де болúт’ (с.Концеба, Савранський р-н).

НІМИЦЯ, -і ж. бот. Дурман. Німúц’ойу зýби л’íчут’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Йе шче н’імúц’а / такá травá / з нéйі бирýт листкú і нас’íн’:а / рóбл’ат настóйку / пйут йійí / колú бол’áт зýби або сúл’но кáшл’айе дитúна (с.Немирівське, Балтський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н; с.Микола­ївка, Овідіопольський р-н); От лúхо з цéйу н’імúц’уйу / трéба вúрубати / а то ше д’іти понайідайуц’ц’а та пон’ім’íйут (с.Лісничівка, Балтський р-н); *Про мовчазну людину. Мовчит / йак німúц’і найíвс’а (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н);

НÍЦИЛІ мн. Низькоякісна вовна, яку обстригають біля ніг кіз, овець. Н’íцил’і ран’íше збивáли й робúли вáл’анки (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

НО! Вигук, яким відганяють коней (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н) див. також А-КУШ!

НО-ГÁЙДА! Вигук, яким поганяють коней; но!, вйо! Но-гáйда / с’íра / дивúс’а / шоб другá кон’áка т’агнýла (м.Татар­бунари; с.Будеї, Кодимський р-н) див. також НО-ГАТТЯ! НО-НО! ЧУЛА́!

НО-ГАТТЯ! див. НО-ГÁЙДА! (с.Біля­ївка, Біляївський р-н).

НО-НО! див. НО-ГÁЙДА! (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

НÓЖНИЦІ мн. Ножиці (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н і в багатьох говірках Одещини).

НÓТОЧКА, -и ж. молд. і рум. Коза, яка до двох років привела козеня. Нóточка ус’íх удивúла / бо привилá двóйн’у (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

НУДИК, -а ч. бот. Земляний горіх (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

НУДЛІ, -ів мн. кул. 1. Страва, яку готують із великих галушок з салом (с.Градениці, Біляївський р-н); Нýдл’і вáрац’а на мáсл’і (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н; 2. Страва, яку готують із галушок і картоплі вперемішку. Дýже добр’і нýдлі / йакшó галушкú в них с сáлом (с. Малий Бобрик, Любашівський р-н); Нýдл’і / одвáран’і галушкú с картóшкойу (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Варú ж’íнко нýдл’і / бо хл’íба мáло (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н), Зварú мен’í нýдл’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н); Мáма зварúла на об’íд нýдл’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НУМЕР, -а ч. Міра земельної площі – тридцять десятин. Далéко в’ід селá тримáли л’ýди свойí нумерá / бо п’ід селóм булá земл’á багач’íв (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) * Тринадцять десятин. Колúс’ булá дес’атúна / нýмер (с.Коси, Котовський р-н) * Двадцять п’ять десятин. У мéне бýло 24 дес’атúни / ц’íлий нýмер (м.Татарбу­нари).

НУНЯТИ, -ю, -їш екс. Повільно й невміло щось робити, довго поратись. Н’ýн’алас’а ц’íлий дéн’ у двур’í і
н’ійáкойі робóти не вúдко
(м.Татар­бунари).

Н УТРÁК, -а ч. 1. див. ДЗЬОР (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н);




О

ОÁЛА, -и ж. молд. (оа — дифтонг) Вівця (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ОБÁПОЛА, -и ж. Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж, обапіл. З обáпол рóбл’ат пол у хл’івáх / і забóри коло хáти (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОБÁРОК ч. спец. Орчик біля воза або гарби. На обáрок шлéйі над’івáйут (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОБЕРКÓСА, -и ж. Абрикоса. Побýли трóха / д’іт дав нам оберкóс’ів

2. Хвороба коня. Нутракá було с півпýда! Цей кін’ нутрáк (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н).

НУТРАНИЙ, -а, -е Внутрішній. Йе і нутран’í замкú (с.Коси, Котовський р-н).

НЮÁРА, -и ж. див. НІВÓРА 2 Н’уáри / ті / шо не мáйут йагн’áт (с.Коси, Котовський р-н).

НЬÓРКАТИ, -ю, -єш ірон. Бубоніти, бурчати, кволо і невиразно говорити. Іди-но с’удú / шо ти там н’óркайеш (с.Лісничівка, Балтський р-н).

НЯЛУЦА, -и ж. молд. Молода вівця, яка має ягня. Н’алýци / це молод’і в’івц’і / шо мáйут йагнáт (с.Коси, Котовський р-н) пор. НІВÓРА 1.

НЯНЯ, -і ж. дит. 1. Старша сестра (с.Райлянка, Саратський р-н; с.Першо­­травневе, Ізмаїльський р-н); Йак прийшлá із шкóли / н’áн’а застáвила до робóти (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Старша сестра в родині (с.Лиман, Татарбунарський р-н); 2. Молодша сестра. Н’áна / мéнча сестрá (с.Коси, Котовський р-н).

НЯЯХ! див. НА-НА!. Н’á /н’áх / од’ірвáвс’а / трéба прив’азáт’ (м.Татарбунари).

(с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також ОБИРКÓСА .

ОБÉЦЬКО, -а ч. ірон. Невелика на зріст опецькувата, огрядна людина чи тварина. Роз’йíвс’а Катирúнин Йуркó / йак той обéц’ко (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ОБЄЩИК, -а ч. рос. Працівник, що оберігав колгоспні поля. Об’éшчики рабó­тайут сизóнно / бо з’імóйу ни мáйут шо стирихтú (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).

ОБИРКÓСА див. ОБЕРКÓСА (Березівський р-н, Комінтернівський р-н).

ОБИЧÁЙКА, -и ж. 1. див. ГОБИЧÁЙКА До решитá трéба новý обичáйку (с.Гетьманівка, Савранський р-н); Обичáйка / такúй óбід ширóкий / до йакóго крéпиц’а сúто (с.Любопіль, Комінтернівський р-н); Обичайка ше дóбра кóло сúта / а от сúто порвáлос’а (с.Лісничівка, Балтський р-н); Обичáйка у сúт’і диривл’áна (м.Татарбунари); 2. Частина котка, що з’єднує його з дишлом. Обичáйки сойед’ін’áйут’ котóк з дúшил’ом // (с. Велика Мар’я­нівка, Б-Дністровський р-н).

ОБІЙМÁЧКА, -и ж. Друга відкраяна скибка хліба від буханки. Тоб’í молод’íй ц’ілýшка/ а мен’í старóму об’ій­мáчка (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. ЦІЛУ́ШКА.

ОБÍРКА, -и ж. Линва перерізом 1 см, прив’язана біля спóдів волока, що запобігає тертю матýли під в час рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також СОРОЧÓК, СТÓРОЖ.

ОБÍСТЯ, -я с. Садиба (с.Слюсареве, Савранський р-н) див. також ОБІСЦЯ, УСÁДЬБА.

ОБІСЦЯ див. ОБÍСТЯ Об’іс’ц’á подв’íра називáйец’а (с.Лізинка, Іванівський
р-н).

ОБКИДÁТЬ, -ю, -їш 1. Кинути у воду áвочні сітки довкола куща очерету, щоб риба потрапила просто у сітки;
2. Закидати невід у воду в морі, коли видно табýн риби на поверхні (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОБКИДКА, -и ж. Різнокольорова смужка, що може мати різні форми і обрамлює суцільну смугу домотканого рядна, щоб не торочилися краї. Кругóм повйáски трéба зробúт’ обкúдку / бо бýдут’ тороч’íц’а крайí (м.Татарбу­нари; с.Василівка, Миколаївський р-н).

ОБКИТÓВУВАТИ, -ю, -єш див. КИТУВÁТИ Трéба в’íкна обкитувáти / бо скóро будé хóлодно (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОБКÍС, -косу ч. 1. Неширока смуга, викошена косою з усіх боків ниви (с.Василівка, Миколаївський р-н);
2. Обкошений косою край поля як дорога до комбайна (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ОБЛЄТ молд. іхт. Риба-верховодка, риба, хвора на глисти, через що і плаває зверху (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).

ОБЛÍТ, -ьóту ч. Перший виліт бджіл після зимування. БÆóли рóбл’ат’обл’íт рáн’н’ойу веснóйу (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ОБЛÓНИ мн. Ставні. Ставн’і знадвору кладут / а хто ше каже на ставн’і облони (с.Коси, Котовський р-н).

ОБМÁН, -у, ч. Кусочки матерії нашиті на жіночому одязі, схожі на кишені. Не бýло матéр’ійі на кармáни / томý і пошúла обмáни (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОБМÁНИ, -ів ч. мн. Лацкани, які пришивають замість кишень у жакетах. В жикéті пришúйу т’іки обмáни / бо йак у мéне кармáни / то завс’ігда обвисáйут (с. Михайлівка, Великомихайлів­ський р-н).

ОБНÍЖКА Корпус, основа стола без стільниці (с.Козацьке, Балтський р-н).

ОБОЛВÁНЮВАТИ, -ю, -єш Здирати кору з дерева. Зрáзу трéба цей дуб оболвáнити / а пот’ім сукú зр’ізáти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОБÓРА, -и ж. Частина двору поперед хати. Вúйди на обóру (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ОБПАЛЯТИ, -ю, -єш Побувати в багатьох місцях за короткий час, оббігти. Ти либóн’ с’огóдн’і обпал’áла ус’ó селó (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОБРÁТ ч. Молоко, перегнане через сепаратор і обезжирене. Понисú молокó на ф’íрму і в’із’мú обрáт (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н; с.Кислиця, Ізмаїльський р-н). див. також ПИРЕГÓН, ПИРИГÓН.

ОБРЄСКА див. ЧИСТКА.

ОБРИМИЗИТИ екс. Спаплюжити, cкривдити (с.Біляївка, Біляївський р-н).

ОБРІБНИЙ, -а, -е Негустий, рідкий (про рослин). Купúла голóвку капýсти / а вонá такá обр’ібнá /р’íдко листкú (м.Татарбунари).

ОБРОБЛЯТИСЯ Закінчувати всю сезонну роботу (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ОБРÓК ч. Корм для худоби у вигляді суміші буряка і полови. Обрóк дайýт’ в’íвц’ам / шоб мáли б’íл’ше молокá (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н).

ÓБРУС ч. Скатертина. На свйáто застелúли ст’іл вúшитим обрýсом (с.Чигирин, Березівський р-н).

ОБРУСОК див. ÓБРУС (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОБСÍВ див. ГАЛЯВИНА (с.Добра Надія, Березівський р-н).

ОБХÓДИТИ, -дю, -диш Доглядати. Слабý л’удúну обхóд’ат’ здорóв’і (м.Татар­бунари).

ОБЧЕСЬКИ́Й, -á, -é Громадський. На толок’í бýло три обчес’к’í кирнúц’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ОБШУРХАТИСЬ Загрязнити, затерти одяг (с.Василівка, Миколаївський р-н).

О-ВЗЯЛИ! див. О-ГÍПА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОВЧÁРНИК, -а ч. Приміщення для колгоспних овець (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ОВШÁНИК, -а ч. Споруда для зимівлі бджіл. Де зимýйут бЖóли / звут овшáник (с.Коси, Котовський р-н).

ОВШÁНІК див. ОВШÁНИК БЖоли занóс’ат на зúму в овшáн’ік (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

О-ГÍПА! Вигук, який викрикують, коли зіштовхують човен у воду чи витягають його на берег (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

О-ГÍСА! див. О-ГÍПА (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОГНИВО, -а с. Велике вічко між сіткою і линвою. Огнúва рóбл’ат’ так // на осáду набирáйут’ трóхи очéй с’íтки і підвйáзуйут’ до осáди так / шоб містá ц’і булú однáково від:áл’ан’і однé від óдного // Огнúва трéба робúт’ однá­кові (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також УГНИЛО.

ОГРÍХ див. ГОРÍХ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ОГУРНИЙ, -а, -е див. УГУРНИЙ Такúй огурнúй / ни кажú / шо так пагáно / а в’ін свойé рóбе (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ОДÁЯ, -ї ж. молд. або рум. 1. Місце на печі зверху, де лягають спати. Вúл’із на одáйу і нагр’íйс’а (с.Обжили, Балтський р-н); 2. Галявина в лісі (с.Десантне, Кілійський р-н).

ОДБИТЬ, ОДБИТИ: одбúть / одбúти мéжу Зробити перший покіс, що відділяє загонку, яку косить один комбайн. Пéршим дóлгом одбивáйут’ мéжу / а потóм нач’інáйут’ косúт’ (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ОДГÓН ч. Товста линва, якою прикріпляють сітки до човна під час рибальства (с.Миколаївка, Овідіопольський
р-н).

ОДĖНКИ мн. Зібрання заміжних жінок взимку в якійсь хаті для виконання якоїсь рооботи напр., шити, вишивати, прясти тощо Почнý плéсти карпéтки / тудí пíду до кумú на одéнки (с.Кочку­вате, Татарбунарський р-н; Балтський р-н); С’огóдн’а йа булá на одéнках / плéла чýлку (м.Татарбунари).

ОДИНÁК, -á ч. Один невід під час рибальства на розпóри (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОДИРАННЯ, -я с. Дія за значенням одирáти (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОДИРÁТИ, -ю, -їш Прикріплювати крючки-самолови (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОДЛИВ, -у ч. спец. Дошка, прибита внизу фронтона, щоб вода не стікала по стіні (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н) див. також ОТЛÍВ.

ОДЛУЧ! див. А-БÁЗЬ! (с.Маяки, Біляївський р-н).

ОДЛУЧАТЬ 1. Забирати з череди свою худобу. Вéч’іром / як кирд прохóдит’ кóло двóру / в’íвц’і сам’í одлучáйуц’а (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський
р-н); 2. Перестати годувати дитину грудьми (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

ОĖЛА (ое — дифтонг) Глиняний глечик, у якому тримають молоко. У оéлу з молокóм кидали ше й жáбу / шоб молокó л’íтом ни скисáло (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ОЖЕЛĖДА Ожеледь (с.Байбузівка, Савранський р-н).

ÓЖЕЛО Держално коцюби (с.Калинівка, Кодимський р-н) див. також ÓЖИЛЬ.

ÓЖИЛЬ, -я ч. див. ÓЖЕЛО У мéне óжил’ гет згор’íв / бо лишила коц’убý в печí і забýла (с.Обжили, Балтський
р-н).

ÓЖІЙ див. ВОРУШАЛО (с.Шершенці, Кодимський р-н); Прогорнú óж’ійом солóму / а то потýхла (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОЗÁТКИ мн. Відходи після перевіювання зерна. Озáтки вихóд’ат’ в рукáв (с.Ли­ман, Татарбунарський р-н).

ОЗВÁР Зварені сушені фрукти на Різдво (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровсь­кий р-н).

ОЗДИ присл. Ось (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також ОЗДÓ, ÓЗЬДЕЧКИ, ОЗЬДÓ, ОЗЬДОГÓ, ОЗЬДО-Ó.

ОЗДÓ присл. див. ОЗДИ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ÓЗЬДЕЧКИ присл. див. ОЗДИ Óз’дечки бýде мойá хáта (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОЗЬДÓ присл. див. ОЗДИ Оз’дó // тут він заховáвс’а (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ОЗЬДОГÓ див. ОЗДИ (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ОЗЬДО-Ó присл. див. ОЗДИ Оз’доó в’ін / а ти шукáйіш (м.Татарбунари).

ОЇРÓК, -ркá ч. Огірок (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ÓЙРА, -и ж. молд. Молдавський танець (вид польки). Ойру танц’ýйут’ у крýз’і / ус’í берýц’а за рýки (м.Татарбунари).

ОКАЛАТÁТИ Вимолотити зерно зі снопів жита, не розв’язуючи їх. Я вже окалатáв пíвтора кóпи (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ОКЛÁДИНА, -и ж. Довга балка, яку кладуть зверху вздовж стіни (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ОКЛÁДКИ мн. Звичайні дві дошки шириною 30-40 см, які накладають поверх шарабана (ящика) в возі для того, щоб більше можна було вмістити зерна. Шчоб ни окладкú / ни забрáв би все (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ÓКО, -а с. 1. Стара міра ваги, що дорівнювала трьом фунтам (с.Козацьке, Балтський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н); Рáн’че на óко продавáли фýнту / картóшку / рúбу (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; м.Татарбунари); 2. Міра рідини, що дорівнювала 1,5 л. Воз’ми хоч óко винá та й вúпйем (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 3. Вічко рибаської снасті (м.Вилкове, Кілійський р-н) Ñ підв’язувать крáйні óчі Підв’язу­вати канат до снасті, роблячи при цьому однакові огнива (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОКÓЛ рум. Загорода, обора, у яких влітку залишають овець (с.Броска, Ізмаїльський р-н; с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ОКОЛÍТ, -лоту ч. Обмолочені протрушені і підрівняні снопи жита, що використовують для покритя даху. З обмолоченого жита робл’ат’ окол’іт дл’а уш’івл’і хат’ів (с.Василівка, Миколаївський р-н); З околóт’ів робл’ат сн’іпкú на хáту (с.Гетьманівка, Савранський
р-н).

ОКРУТКА, -и ж. Чоловічий ремінь. По вýлиц’і ішóв Семéн в нов’ій окрýцц’і (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ОКУНИЦЯ, -і ж. Верхівка очерету, мітелка, цвіт очерету (с.Біляївка, Біляївський р-н).

ОКУЦІНÍТИ, -ю, -їш Заклякти, закоцюбнути. На морóз’і скóро окуц’ін’íйіш (м.Татарбунари).

ОЛÍЙ, -ю ч. Олія. Кончивс’а ол’íй / одúн фýс на дн’і оставс’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОЛЯНДРА, -и ж. бот. (зіпсоване олеандр) Однолітня трав’яна рослина родини зонтичних; висушені плоди вживають як прянощі, коріандр. А в хáті йе ол’áндра (с.Коси, Котовський р-н), пор. ГОЛЯНДРА.

ОМÉТИЦЯ, -і ж. Борошно, обметене навколо каменя жорен чи млина. Вже півмішкá омéтиц’і назбирáлос’ (с.Об­жили, Балтський р-н).

ÓНДИЧКИ, част. Он. Óн, óн там / óндички в’íн / надвóр’і (м.Татарбунари) див. також ОНДÓ, ОНДО-ГÓ, ОНДО-Ó.

ОНДÓ, див. ÓНДИЧКИ Ондó орé трáктор (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ОНДО-ГÓ див. ÓНДИЧКИ Дивú / ондогó він поб’íх (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ОНДО-Ó див. ÓНДИЧКИ (м.Татарбуна­ри).

ОНІТУВÁТИ, -ю, -єш див. ВРАЦÁТЬ Шос’ погáне з’ів / та так он’ітýйе (с.Обжили, Балтський р-н).

ОПÁЛИСТИЙ, -а, -е Великий, гарний, дорідний (про худобу). К’íн’ у бр’ігад’íра опáлистий / аж земл’á дрижúт’ / йак йíде (м.Татарбунари).

ОПÁЛКА, -и ж. див. РЕПТУХ Ну а йак опáлку вúпорошниш / то мóжна йíхати (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Євтодія, Балтський р-н).

ОПÁРКА, -и ж. Закваска на хліб. Немá дрóшч’ів / то мýшу робúти опáрку (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Коси, Котовський р-н).

ОПІКÁНКА, -и ж. Спечена на відкритому вогні, на жару, часто на палиці, риба (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОПІТУВÁТИ див. ВРАЦÁТЬ (частіше у розмові з дитиною чи про дитину). Дитúна оп’ітýйе / бо об’ісц’áлас’а // Вонó слабé або шос’ зз’íло / бо оп’ітýйе (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Пи­сарівка, Кодимський р-н).

ОПЛÉНИ, -ів мн. Дерев’яні перекладини прямокутної форми, що з’єднують полози саней. До сáн’ів зробúли нóві оплéни (с.Гетьманівка, Савранський
р-н).

ÓПОЛОНЬ, -і ж. Ополонка, отвір, прорубаний у кризі або незамерзаюче місце на річці (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁЯ 2.

ОПОРÓТЬ, -тю, -тиш Відірвати або відрізати частину сітки від верхíв чи спóдів (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОПÓРТКИ мн. Штани грубого домотканого полотна. Колúс’ т’íл’ки в опóртках ходúли (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОПСТРÁПАНИЙ, -а, -е Обдертий, обшарпаний; з висотаними краями. Одúн рукав кóло ж’ікéта опстрáпаний / а дрýгий ше ц’ілúй (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОПСТРАПÁТИ, -ю, -їш Обшарпати, обдерти (с.Василівка, Миколаївський
р-н).

ОПТАЛЯПАНИЙ, -а, -е Забризканий брудом. Откривáйу / а в’ін так’íй оптал’áпаний в’ід н’іх до головú (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ОПУДАЛО, -а с. Залізна обшивка (футляр), якою покривається камінь млина. Отá ж’іл’éзна опшúвка – то опýдало / там нахóд’ац’а обúдва кáм’ін’а (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ОРЕНДÁЧ, -а ч. Селянин, який брав землю в оренду. Йа шч’ітáвс’а орендачóм / бо брáв зéмл’у в орéнду (м.Татарбу­нари).

ОСÁД, -у ч. Задня частина воза. С’ідáй ззáду / та не поламáй осáду (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОСÁДА1, -и ж. Ложе рушниці (Балтський р-н).

ОСÁДА2, -и ж. Нитка, якою підв’язують сітку до линви для виготовлення огнúва. “Осадою” (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОСАДИТЬ, -дю, -диш док. 1. Виготовити новий невід з матýл і канатів; 2. Відремотувати невід чи сітку (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОСÁДЬБА, -и ж. Житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом; садиба. То вс’о пострóйіно на мойí осáд’бі (с.Олексан­дрівка, Комінтернівський р-н) пор. ОСÁЙБА.

ОСÁЙБА, -и ж. Площа землі для будівель. Осáйбу дáли / а стрóйіц’ц’а бýду на той гот (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) пор. ОСÁДЬБА.

ОСĖЛЬНЯ, -і ж. див. ГОСĖЛЬНЯ На слúвках пойавúлас’ осéл’н’а (с.Гетьма­нівка, Савранський р-н); Обрúскала виногрáд сúн’ім кáм’ін’ом / шоб осéл’н’а не с’íла (м.Татарбунари).

ОСĖТ, -ý ч. бот. Колючий бур’ян, осот (Кукурýза зарослá осетóм (с.Лісни­чівка, Балтський р-н; с.Кочкувате, Татарбунарський р-н).

ОСЄЛЬНІЯ див. ГОСÉЛЬНЯ На дерéвах завелáс’ ос’éл’н’ійа / нáда обрúскат’ дерéва/ (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Осéл’н’а вс’í листóчки обйíла на йáблун’і (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ÓСІ мн. спец. Частина повозки (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ОСІСЬÓ присл. Ось, отут. Мéй / ос’ó / ос’іс’ó вонá (м.Татарбунари) див. також ОСЬÓ.

ОСÍНКА, -и ж. 1. Сорт картоплі, який збирають восени (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 2. Жіноча осіння кофта, жакет (с.Василівка, Біляївський р-н); На Жовтнéвому так бýло тéпло / шо вс’і д’івчáта вúйшли в ос’інкáх; 3. Яблуня, яка пізно достигає. Трéба з’ірвá­ти з ос’íнки йáблука / шоп мороз ни прибúв (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ОСІНЧУК, -а ч. Короткий кожушок. Ос’інчýк / кожушúна коротéн’ка (с.Ко­си, Котовський р-н).

ОСТРÍШЕННЯ, -я, с. див. ОСТРÍШКИ (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ОСТРÍШКИ, -ів, мн. Частина балок, яка нависає над стіною хати. Підбúт’і острíшки йа помастúла з’óсткойу (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н); П’ідвйазáла п’ід остр’íшок вýзол (м.Татарбунари) див. також ОСТРÍ­ШЕННЯ, пор. ГОСТРÍШИНА.

ОСЬÓ див. ОСІСЬÓ Мéй / ос’ó / ос’іс’ó вонá (м.Татарбунари).

ОТАМÁН, -а ч. див. АТАМÁН (м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

ОТАМÁНСЬКИЙ, -а, -е див. АТАМÁН­СЬКИЙ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОТАМАНУВÁТИ, -ю, -їш див. АТАМАНУВÁТИ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОТÁМИЧКИ присл. Отам, там. Тáмички / отáмички, на в’ікн’í лежúт’ (м.Татар­бунари) див. також. ТÁМИЧКИ.

ОТАРИК ч. Назва півострова біля с.Роксолани Овідіопольського району, де колись напували овець (с.Роксолани, Овідіопольський р-н).

ОТБОРТНУТИСЬ Відсахнутись, відійти (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ОТКВÁСИТЬ: отквáсив гýби Розвісив губи. Чого отквáсив гýби / вонú і так здорóв’і (м.Татарбунари).

ОТКÓСИ, -ів мн. Скісні зруби біля вікон і дверей. Т’áжко заправл’áти вуглú в откóсах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ОТЛÍВ, -а ч. рос. див. ОДЛИВ Йак бýв той раз дошч / то водá ст’ікáла по ст’ін’í / бо не бýло отл’ í ва / той старúй і вíтер од’ірвав (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ОТПАЛЯТЬ, -ю, -їш Відкраїти, відбатувати шматок чого-небудь і з’їсти з апетитом. Отпал’áла кусóк хл’íба зáм’ісц’ мéду (м.Татарбунари).

ОТПÓРКА, -и ж. Міцна жердина завдовжки 6-7 м, якою напинають чордакóвий пáріс на човні (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁРІС; пор. ГИК, РАСПÓР.

ОТТЯЖКА, -и ж. Линва, якою прив’язують два човна докупи за кормові бабóї (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОТХВАТ: піти на отхват Змінити напрямок — про вітер (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОТЩИПÁТЬ, -ю, -їш Відітнути частину сітки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ОХМИЛЬ ч. див. ВУХНÁЛЬ Трéба піткувáти кóней / а то зóвс’ім охмúл’і стéрлис’а в цей прокл’áтий кáм’ін’. Йе на ш’іст’ охмúл’ів піткóва і на двинáцц’ат’ (с.Олексіївка, Кодимський
р-н).

ОХНÁЛЬ, -я, ч. див. ВУХНÁЛЬ П’ідкóвували кон’á/ та одúн охнáл’ загубивс’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОЦЕВÓ част. Оце. Подивíт’с’а / оцевó напúсано: не трудоспосóбний (с.Плах­тіївка, Саратський р-н).

ОЦУПОК, -а жарт. Низька, але повна людина. Ч’íм мáма тебé кóрме / шо ти такúй оцýпок (м.Татарбунари) пор. БУЦ 1.

ОЧÁСТОК Міра земельної площі в 3 га (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

О ЧІЯ мн. Вічка сітки чи матули (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ОЧКÓ.

П

ПАВЛИНКА, -и ж. див. ПАТЛАВÁНКИ (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ПАВУТÁ, -ú ж. Польова берізка, бур’ян. Павутá чáсто обкрýт’уйіц’а кругóм йакóйіс’ рослúни і забивáйе йійі / ни дайé ростú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПАВУТЬКАЛО див. ПУГУТЬКАЛО (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПÁГНИСЬТІ мн. Нігті (с.Олександрівка, Ширяївський р-н) див. також ПАГНІСТÍ.

ПАГНІСТÍ див. ПÁГНИСЬТІ Збив пáгніс’ц’ у л’іс’і (с.Концеба, Савранський р-н).

ПÁДАЛІШНІЙ Який проростає з загубленої минулого року насінини (про рослину). Горóпці гет’ чúсто вúлускали пáдал’ішн’і сóйашники (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПАДЬ, -і ж. Шкідлива роса для тварин, посівів. Колú / напрúклад / вíвц’і похóд’ат’ по так’ій рос’í / по п áд’і /то в них спадáйут’ рáтиц’і (с.Кохівка, Ананьївський р-н; Балтський р-н).

ПАЖÁЙ! виг. Команда, яка подається, коли потрібно спрямувати парусний

човен за вітром (Біляївський р-н;

ОЧКÓ, -á с. див. ÓКО 3 Ñ очкó на сóрок — Сітка з клітинкою діаметром 40 мм. Риб’інспéктором розр’ішáлас’ волокýша / йакá мáла очкó на сóрок (с.Білка, Іванівський р-н) пор. ОЧІЯ.

ОЧКУРНЯ, -і Верхній край штанів, зашитий широким рубцем для втягування очкура. Держúс’/ Марíjе/ за очкурн’ý/ бо будý крутúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ОЧУНЯТЬ док. Одужати. Бýла слабá / а вжé очун’áла (м.Татарбунари).

Б.-Дністровський р-н; Овідіопольський р-н).

ПАЙ Певна частина зарплати рибалок, яку отримують за виловлену рибу (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁЯ 1.

ПÁЙКА, ж. Кількість риби, яку розподіляють між собою рибалки після вилову за день (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

ПАЙÓЛ ч. спец. Дошки на дні човна, по яких зручно ходити. Шоп не ходúт’ по дну лóдки / стáвлат’ пайóл (с.Білка, Іванівський р-н) пор. ПАЙÓЛИ.

ПАЙÓЛИ мн. спец. Дошки, які поставлені в кýбрику, передній частині човна, для пересування по ньому. Шче м’іц’н’í пайóли (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ПАЙÓЛ.

ПÁЙЧИК заст. Людина, що найнялася рибалити у власника за певний пай, який залежить від вилову риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПÁКІЛ, -кола ч. Дерев’яний або залізний кіл, забитий в землю для припинання худоби. А йа там забúв пáк’іл і привйазáв тил’á (с.Лізинка, Іванівський
р-н; с.Долинське, Ананьївський р-н);
* Дерев’яний кілок, який забивають в стінку хати, щоб тримав край покрівлі (с.Завадівка, Березівський р-н);* Дерев’яна жердина, яку забивають у дно моря, лиману чи річки для прив’я­зування до неї рибальських снастей (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁКОЛ, пор. ПАР.

ПÁКОЛ -а ч. див. ПÁКІЛ Пáкол – такúй кусóк дéрева / шо забивáйут’ в ст’éнку / шоп крúшу піддéржував (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ПАЛАНИДА, -и ж. іхт. див. ЛАКЕРДА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПАЛАТÁРИ мн. Виткані квітками пíлки, що прибивають під вікнами вздовж стіни. Палатáри вúйшли з мóди / а колúс’ / то ни вилúка хáта / шчо без палатáр (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПÁЛУБА, -и ж. 1. Пересувна будка на колесах, вагончик для трактористів;
2. Велика череп’яна миска (с. Калинівка, Кодимський р-н).

ПАЛЬ, -я ч. Межовий стовпець, закопаний на межі між землями двох колгоспів чи між ділянками лісгоспів Просúли ітú у ліс закóпувати пал’í / бо трéба в’ідбúти д’іл’áнки дл’а рýбки (с.Лісни­чівка, Балтський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н).

ПАЛЬÓВКА, -и ж. Процес встановлення палíв для визначення меж між ділянками. Був на пал’óвц’і / та так заморúвс’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПÁЛЬОК, -а ч. Частина рукавиці, призначена для одного пальця. Ти так пришúла той пáл’ок / шчо в’ін висúт’ йак кúшка (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПАЛЬТІСÁК -а ч. Довгий зимовий жіночий одяг на ваті. Пал’т’ісáк був ширóкий і дл’íнний / так шо ним мóжна було дитúну закýтат’ (с.Любо­піль, Комінтернівський р-н; с.Василів­ка, Миколаївський р-н), Йійí пошúли новий пал’т’ісáк (с.Жовтень, Ширяївський р-н) див. також ПОЛЬТІСÁК, пор. ПАЛЬТІСÁНОК.

ПАЛЬТІСÁНОК, -нка ч. Верхній одяг. Ни нос’ат’ пал’т’ісáнк’ів та пал’т’і­сáків (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. ПАЛЬТІСÁК.

ПÁЛЬЦІ, -ів мн. Виступи в барабані 1 (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПАЛЬЧИК: дамський пальчик, -ого -а Кімнатна рослина. Рожéв’і кв’íти дáмс’кого пáл’чика т’áнуц’а до сóнечка (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ПАЛЯНИЦЯ, -і ж. Круглий із прісного тіста пиріг із сиром, капустою чи яблуками (с.Будеї, Кодимський р-н).

ПАЛЯТЬ, -ю, -єш 1. Бігати, ганяти, швидко йти. Пал’áйе дес’ ц’íлий ден’ / потóм прібіжúт’ і спат’ / а урóки нимá колú робúт’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Лісничівка, Балтський р-н); Так пал’áйе скóро на гóру / йак молодúй див. також ПІРЯТИ 1, ШМАЛИТИ; 2. екс. Сильно ударяти. Йак пал’нý по руц’í (м.Татарбунари).

ПАН, -а ч. Сом вагою понад 10 кг. Пан попадáйіц’ц’а і на кручкú-самолóви (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ІПРÁК, МÓКА.

ПÁНА, -и ж. спец. Дерев’яна плішка, що затискає полотно коси (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ПАНЄРА болг. Кошик, сплетений з верболозу, в якому переносять і перевозять різні овочі (Ізмаїльський р-н).

ПАНІДÓРА, -и ж. Помідора. Ц’óго гóду закатáла ог’іркú / пан’ідóри з свойéйі градúни (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ПАНТРУВÁТИ Стерегти, наглядати когось чи щось, стежити за кимсь, пильнувати (с.Макаші, Б.-Дністровський
р-н; с.Станіславівка, Котовський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н); Пантрýй йігó / шоб не пройшóв (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПАНУША, -і ж. рум. чи молд. Оболонка кукурудзяного початку. Понаб’ірáйімо сам’íх крáшч’іх панýш / та й начинáйімо плéсти корзúнки / лáпчики / або кружшкú на зéмл’у (с.Лиман, с.Білолісся, Татарбунарський р-н); Панýшами кóрмл’ат’ овéц’ / корóв / а рáн’ше робúли матрáси / на йак’íх спáли (с.Нова Царичанка, Б-Дністров­ський р-н).

ПАПÁНИК здріб.-пест. Батько. Папáник / мáма сказáла / шоб ти загнáв вíвц’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПАПАРÍЇ мн. Події з несподіваною розв’язкою. Йа був на тих папарíйах і було мен’í сóлодко й гáрно (с.Плах­тіївка, Саратський р-н).

ПÁПОРА, -и ж. молд. бот. Рогіз (с.Чорна, Красноокнянський р-н) див. також ПÁПУРА.

ПÁПУРА, -и ж. молд. див. ПÁПОРА Набúв у плáвн’і пáпури та бýду плéсти кошóлки (м.Татарбунари); (с.Яськи, Біляївський р-н).

ПАПШÓЙНИСЬКО, -а с. див. ЛУЖÁ­НИ (смт.Ширяєво, Ширяївський р-н).

ПАПУШÓЙНИЩЕ 1. Місце, де кілька років підряд висівається папушóя (кукурудза). Пос’ійали типéр пшинúц’у на байракóвому папушóйнишч’і (с.Лиман, Татарбунарський р-н); 2. Поле, з якого зібрано кукурудзу. С’ігóдн’а вакáр пас череду на папушóйнишч’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); На папушóй­нишч’і з’ібрáв ше три клумакá попшóйі (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський
р-н).

ПАПУШÓЙНЯ, -я с. див. ЛУЖÁНИ Йа мáйу д’л’а корóви три гарбі папушóйн’а (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ПАПШÓЇНЯ, -я мн. див. ЛУЖÁНИ В’ід папшóйі лишáйіц’а папшóйін’а (с.Коси, Котовський р-н).

ПАПШОЇНЯ див. ЛУЖÁНИ (с.Стара Царичанка, Б.-Дністровський р-н).

ПАПУШÓЇТЯ див. ЛУЖÁНИ (с.Обжи­ли, Балтський р-н).

ПАПУШÓЯ молд. Кукурудза. Так’í папушойí висóк’і аж стрáшно (с.Лиман, Татарбуранський р-н); Хл’іб у нас з жúта і папушóйі; Три дн’а пр’áтавса в папшóйі / а тадá був прикáз зр’íзати вс’у папшóйу (с.Нерушай, Татарбунарський р-н; Котовський р-н; Роздільнянський р-н; Ізмаїльський р-н; Красноокнянський р-н); Ой / та типéр же та й багáто сáд’ат’ папушóйі (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Йак зайшóв у папушóйу / вúшч’е головú (м.Татарбунари) див. також ПАП­ШÓЯ.

ПАПШÓЯ див. ПАПУШÓЯ Тіл’ки шчо папушóйу садúла в горóді (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Ми ц’óго гóду получúли на трудодéн’ по два к’ілá папшóйі (с.Олексіївка, Кодимський
р-н).

ПАР мн. ПАРІ Великий пакіл, що забивають у дно лиману для прив’язування до них човнів, щоб вони стояли на місці, коли тягнуть невід забити пар: прикріплювати мотузку одним кінцем до верхнього кінця пара, який знаходиться у воді, а другим кінцем – до чордакóвого бабóя у човні під час рибальства на розпóри (Овідіопольський р-н, Б-Дністровський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÁХОЛ, ШÉЙНА, пор. ПÁКІЛ.

ПАРАЛÍЯ болг. Солом’яний чи фетровий бриль (Ізмаїльський р-н).

ПАРАСИНИК, -а ч. Чоловіча верхня сорочка, пошита з тканини темного кольору (с.Саф’яни, Ізмаїльський р-н).

ПАРАСТÁС 1. Церковна відправа по вмерлому. Почáвс’а парастáс (с.Кон­цеба, с.Гетьманівка, Савранський р-н); 2. Розкидані речі на столі, в хаті, розгардіяш. Що за парастáс на стол’í в хáт’і (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПАРАТÁРИ молд. і рум. мн. Домотканий вузенький довгий шерстяний або конопляний килимчик, який вішають над лавою попід вікнами в хаті як шпалери (Балтський р-н; Біляївський р-н; Любашівський р-н; Савранський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Бачили йакі у нас вис’ат паратáри на ст’ін’і? То йа виткала прошлуйу зимойу (с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ПІДВÍКНИКИ, ПІДВІКÓН­НИЦІ, ПІДВІКÓННЯ.

ПАРДИҐА, -и ж. див. БАРДИҐА Такý пардúґу собáц’і дав (с.Концеба, Савранський р-н).

ПÁРІС, -роса ч. Полотняне вітрило човна вбирáти пáріс Знімати вітрило (м.Вилкове, Кілійський р-н); одбити паросá Рибалити в нічну пору (м.Вилкове, Кілійський р-н); перекидáть паросá. див. ПЕРЕКИДÁТЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н); постáвить пáріс Підняти парус під час поїздки на човні (м.Вилкове, Кілійський р-н); пустити паросá нарозпáшку Відпустити хвостú парусів так, щоб вітер якнайбільше напинав їх (м.Вилко­ве, Кілійський р-н); чордакóвий пáріс Парус на чордаку човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПАРÍСОК, -а ч. Здріб. до ПÁРІС (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПАРÓК1, -ркá ч. Пара невеличких снопиків житньої соломи, очерету, зв’язаних докупи, для покриття даху будівлі. Жито, призначене на парки, молотиться так, щоб солома не ламалась. Шоп вшúли хáту / трéба к’іп с’ім парк’íв (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Йа вшивáв / а хлóпц’і подавáли паркú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ОКОЛÍТ.

ПАРÓК2 -ркá ч. Поле, на якому росло просо, просище (с.Бирносове, Фрунзівський р-н; с.Чигирин, Березівський
р-н).

ПАРТИҐА, -и ж. див. БАРДИҐА Хлóпчик держав в руц’í партúґу хл’íба (с.Геть­манівка, Савранський р-н; також в інших селах Савранського, Біляївського та Балтського районів).

ПÁРТІЯ, -ї ж. Косяк риби Ñ збивáтися в пáртію Зібратися великій кількості риби в одному місці (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПАРТОМОНÉТ, -у ч. Гаманець. Партомонéт був пóвен грóшей (с.Жовтень, Ширяївський р-н) див. також ПОРТУМАНЄТ.

ПАРУБÓЧИТИ Парубкувати, проводити час з дівчиною. Івáн ужé почáв парубóчити (с.Гетьманівка, Савранський р-н) див. також ПАРУБÓЧІТЬ.

ПАРУБÓЧІТЬ див. ПАРУБÓЧИТИ Ше рáно туб’í парубóч’іт’ (м.Татарбу­нари).

ПÁРЧИК, -а ч. Рибалка, який забиває в дно річки, лиману спеціальний кіл, пар (Овідіопольський р-н).

ПАС ч. Частина поля між паралельними дорогами чи лісосмугами (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПÁСИНКИ, -ів мн. Кукурудзяне лушпиння. Пáсинки / це в’ід бок’ів папшóйі лúсц’а (с.Коси, Котовський р-н).

ПАСИНКУВÁТИ, -ю, -єш Прополювати буряк (с.Коси, Котовський р-н).

ПÁСІЙКА, -и ж. див. БДЖÍЛЬНИК У нас називáйут і пáс’ійка / і бЖ’íл’ник (с.Коси, Котовський р-н).

ПАСІЙÓНИЙ, -а, -е Злий, сердитий. Він зробúвс’а такúй пас’ійóний / ни підхóд’ (с.Василівка, Миколаївський р-н); Не морóч йумý гóлову / а то в’ін починáйе пас’ійувáти (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ПАСІЮВÁТИ, -юю, -юїш Сердитися, злитися. І чогó то пас’ійувáти ?
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПÁСІЯ, -ї ж. Злість. Ни пáдай в пáс’ійу
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Такá пáс’ійа вз’áла йогó (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПÁСКІН, -а ч. Заплітка до коси. Ох / у йóго й к’íска булá з роговúм пáск’іном (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПАСКУДНИЦЯ, -і ж. Гадюка (Ананьївський р-н).

ПÁСМО, -а с. Одиниця виміру пряжі, що дорівнює десяти чúсницям (30 ниток), 4 пасма дорівнює 1 мíтку (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ПÁСЬМА, пор. ВАЛІВÉЦЬ.

ПАСОВИЦЯ, -і ж. Час, коли пасеться худоба (Ананьївський р-н).

ПÁСЬМА, -и ж. див. ПÁСМО Дéс’ат’ чúсниц’ бýде пáс’ма (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ПАТÉЛЬНЯ, -і ж. польськ. див. ДÉКО 2 Дай патéл’н’у або сковороду йайц’і засмáжити (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Жáрила картóшку на патéл’ні (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Слобід­ка, Кодимський р-н).

ПАТИК, -а ч. див. ВОРУШАЛО (с.Слобідка, Кодимський р-н).

ПАТИРИКА. –и ж. Палиця (с.Василівка, Біляївський р-н).

ПÁТКА, -и ж. Смужечка одного кольору, її роблять на доріжках, які стелять на підлогу. Р’ізнокол’орóв’і пáтки вигравáли на новúх дор’íжках (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ПАТЛАВÁНКИ бот. Назва бур’яну (с.Плахтіївка, Саратський р-н) див. також ПАВЛИНКА.

ПАТЛАЖÁН ч. Помідора (с.Писарівка, Кодимський р-н) див. також ПАТЛАЖÁНА.

ПАТЛАЖÁНА див. ПАТЛАЖÁН (с.Писарівка, Кодимський р-н).

ПАТЛÁЧКА, -и ж. Швидкостиглий, ранній сорт вишень. Такá булá хорóша патлáчка і д’ітлахú зламáли (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Олександрівка, Ширяївський р-н); Колú б патлáчка достúгла / напиклú б плич’íнд’ів з нúми (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПАТРИҐА, -и ж. Шматок хліба. Шматочок хліба – це патриґа / ан’і гр’інка хл’іба (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. ПАРТИҐА.

ПАТРИК див. БАРДИҐА.Вúнесе той патрúк / а нáда кáже дві кóпійі дукумéнта (с.Плахтіївка, Саратський р-н)

ПАТРИКА див. БАРДИҐА (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н; с.Дубиново, Савранський р-н).

ПАХÁ, -ú ж. Середня частина невода між верхами і сподами (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) брáти з пахóю Обережно брати матню густого невода, щоб не прорвати матню під час вибирання риби (м.Вилкове, Кілійський р-н); затрусúть пахý Потрусити рибу в матню, коли невід вибрали з води (м.Вилкове, Кілійський р-н); ставáть на пахý Брати руками і витрушувати пісок, траву та рибу з середньої частини матýли невода (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПАХНЮЩИЙ, -а, -е Пахучий. Ну ти й пахн’ýшчий // хто тебе так напашúв (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПÁХОЛ див. ПАР Це р’íвна пáлка / йакá забивáйец’а в дно óзера (с.Нерушай, Татарбунарський р-н).

ПАЦ польськ. Цегла-сирець з суміші глини, піску, соломи, виготовлена ручним способом для будівництва, яка своїм розміром може бути в 3-4 рази більша за звичайну цеглину (с.Маяки, Біляївський р-н) див. також ПÁЦА, ПÁЦИ.

ПÁЦА, -и ж. див. ПАЦ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н), Мин’í д’л’а сарайа трéба зробúти дві тúшчі пац (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ПÁЦИ молд. мн. 1. див. ПАЦ Піч рóбиц’а із пáц’ів / грýба закладáйіц’а червóними пáциками (с.Плахтіївка, Саратський р-н); Пáци виробл’áйуц’а в сп’іц’іáл’них фóрмах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Понáд 150 пáц’ів зробúв Микóла з бáт’ком (с.Жовтень, Ширяївський р-н); 2. Невеликі шматки глини. Пáци кидайут колú рóбл’ат хáту / а вонó висихáйе аж до вéрху (с.Олексіївка, Кодимський р-н); 3. Цегла із землі (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

ПÁЦИКИ здрібн. до ПÁЦИ 1-2.

ПАЦИТИ, -ю, -єш Зносити, терпіти, витримувати, переживати. Шоб ви знáли / шо йа пацúла на свóму вікý (с.Обжили, Балтський р-н); Багáто йа пацúла за св’íй в’íк (м.Татарбунари).

ПАЦÓРКИ мн. Разки дрібного намиста, тісно пов’язані навколо шиї. (с.Козаць­ке, Балтський р-н) див. також ПАЦЬÓРКИ.

ПАЦЮК, -а ч. Підсвинок (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Стара Царичанка, Б-Дністровський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ПАЦЬÓР рідко див. ПАЦÓРКИ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПАЦЬÓРИТИ, -ю, -иш Круто прясти нитки. Зимóйу і ночáми пац’óрим (с.Концеба, Савранський р-н).

ПАЦЬÓРКИ, -ів мн. див. ПАЦÓРКИ Др’ібнéн’ке намúсто / то у нас пац’óрки (с.Коси, Котовський р-н); На шúйі пац’óрки вис’áт (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПÁЧІСКА, -и ж. Вичіска з кýкли, найкращого і найдовшого волокна прядива (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПАЧІСКИ мн. Другий сорт конопляного волокна (с.Гетьманівка, Савранський
р-н) пор. ПÓЧІСКИ.

ПАШÉННА у ролі ім. Вимазана і добре випалена яма у вигляді глечика завглибшки 2½ – 3 м з горловиною, верхньою частиною ями, завширшки приблизно 1 м та долішньою до двох метрів для зберігання взимку різного збіжжя див. також горлóва яма (с.Кохівка, Ананьївський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Чорна, Красноокнянський р-н) див. також ГОРЛÓВИЙ.

ПАШТАРМÁКИ див. БАРМАКИ 2. А х’íба дúвл’уц’а за цúми паштармáками / а добр’і вúла бýли (с.Лиман, Татарбунарський р-н) пор. БАШТАРМÁК.

ПАЮВÁТИ заст. Найматися рибалити у власника рибальських снастей (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

ПÁЯ, -ї ж. 1. див. ПАЙ (м.Вилкове, Кілійський р-н); 2. див. ÓПОЛОНЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЕЛÉХАТИ Обривати фрукти чи овочі без дозволу господаря (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПÉЛИХИ мн. знев. Волосся. Роспустила пелихи свойі аж по нос’і достайут / шче кажут патл’і. Низґраба ни вмійе зачисатис’а (с.Олексіївка, Кодимський р-н).

ПЕРЕБÉНДЮВАТИ Перебирати, коверзувати, вередувати (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ПЕРЕБИВÁТЬ, -ю, -їш Пересипати, найчастіше рибу, виловлену влітку, шматочками криги в кошиках чи дерев’яних ящиках, щоб вона не псувалася (Овідіопольський р-н;
Б-Дністровський р-н).

ПЕРЕБІГÁТЬ, -ю, -їш Переїжджати човнами рибалити на інше місце (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЕРЕБІРÁТЬ, -ю, -їш Очищати сітки, виплутуючи з них рибу чи водорості після рибальства для подальшого їх сушіння (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЕРЕБÓРКА: брáть в перебóрку Стелити мокрий невід на березі для сушіння після рибальства (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЕРЕБРÓСКА, -и ж. Жіноча кофточка з резинкою у поясі. Мала йа д’івчинойу перебрóску (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ПЕРЕБУТЛЯТИ Збовтати, потолочити (с.Козацьке, Балтський р-н; с.Дуби­ново, Савранський р-н).

ПЕРЕВÁЛ, -у ч. 1. Глибоко переорана чи перекопана земля; 2. Один раз переорана цілина. Зробúв перевáл п’ід бáчу // óс’ін’у рóбимо перевáл плантáжним плýгом / шоб до веснú земл’а намокла (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ПИРИВÁЛ.

ПЕРЕВÁЛИ, -ів мн. Різновид проходу в грубі. П’іч в грубі можна робит’ перевáли вмéсто кирнúчок (с.Білка, Іванівський р-н); див. також КИРНИЧКИ.

ПЕРЕВÁЛКА, -и ж. див. ВÁЛКА (Миколаївський р-н).

ПЕРЕВОДНЯ, -і ж. іхт. Гібрид чечуги з севрюгою. Пéред запрéтом ловúлас’ самá переводня (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЕРЕГОВÓРЩІК, -а ч. Перекладач. Н’íмц’і мáли свойíх переговóршч’ік’іу (м.Татарбунари).

ПЕРЕГÓНКА, -и ж. Третя оранка перед посівом якоїсь культури (с.Чигирин, Березівський р-н).

ПЕРЕГУЛ, -у ч. Поле, яке рік чи два не ореться і не засівається. Земл’á / на йак’í не с’íйут’ гóд / називáйіц’а перéгул (м.Татарбунари; с.Градениці, Біляївський р-н) див. також ПЕРЕГУЛЯНИЙ, ПЕРĖЛІТОК.

ПЕРЕГУЛЮВАТЬ Не засіватися, пустувати деякий час (про землю, поле). Земл’á / йак перегýл’уйе / стайé сúта (м.Татарбунари).

ПЕРЕГУЛЯНИЙ: перегýляна земля див. ПЕРЕГУЛ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПЕРĖЙДИ, -ів мн. Відходи від корму тварин (найчастіше кукурудзиння, сіна), після того, як її їсть корова, що використовуються як паливо. Хáту пáл’ат’ солóмуйу / дровами / кирпичóм з навóза / з л’іпакíв / перéйдами (с. Долинське, Ананьївський р-н); Позбирай коло коро́ви перейди (с. Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Вúкини в’ід корóви перéйди (с.Лісни­чівка, Балтський р-н); П’íсл’а лужáн’ів у йáслах остайýц’а перéйди (м.Татарбу­на­ри) див. також ПИРÉ­ЙДИ.

ПЕРЕЙМИ, -ів мн. див. ЛИҐУС Зорéш горóд / переймú бýде (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПЕРЕКАБУТÁТИСЯ Перевертатися, перекручуватися (с.Козацьке, Балтський р-н; с.Семенівка, Кодимський р-н).

ПЕРЕКИДÁТЬ, -ю, -їш Перев’язувати хвіст паруса з одного борта човна на інший. Перекидáйут’ хвіст туд’í, коли пáрус бáнит’ (м.Вилкове, Кілійський
р-н).

ПЕРЕКИДНÁ в ролі ім. Линва, якою стягують два човни один до одного під час рибальства волоком або неводом (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЕРЕКОБИРИТИСЯ Скривитися, покоситися (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ПЕРЕЛÍМ, -а ч. Гребінь з очерету на хаті (с.Біляївка, Біляївський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н).

ПЕРĖЛІТОК, -у ч. див. ПЕРЕГУЛ Вúгорав перéл’ітку к’íл’ка дес’атúн (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПЕРЕМЕРВИТИ Перетерти сіно, солому. Пашу перемервила (с.Концеба, Савранський р-н).

ПЕРĖНЧА, -а с. Поручні (с.Долинське, Ананьївський р-н) пор. ПОРĖНЧА.

ПЕРЕПЕЛИЦЯ, -і ж. Товста залізна планка з отвором посередині, яку вкладають у верхній камінь жорна. Перепелиц’а служе дл’а того / шоб кам’ін’ крашчавс’а (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ПЕРĖРІЗ, -а ч. Перерізана на пополам діжка по горизонталі, подібна до цебра, але без вушок, що використовують для соління. Д’íжку перер’íзали / зробúли двá перéр’іза (м.Татарбунари; м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

ПЕРЕРÓБКА, -и ж. Невипалений посуд, який гончар переробляє кілька разів (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ПЕРĖРУБ, -а ч. спец. Міцна дошка в човні, на якій сидять гребці під час греблі (м.Вилкове, Кілійський р-н), див. також СИДÍЛКА, СІДÁЛКА.

ПЕРЕСÁДЮВАТЬ, -ю, -їш Перекріплювати линви до сіток осадою (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також САДИТИ.

ПЕРÉСТІНКИ, -ів мн. Внутрішні стіни в хаті. Йак трóхи просóхне / глáд’ат ст’íни / стéл’у / перéст’інки (с.Неми­рівське, Балтський р-н).

ПЕРÉТИКА, -и ж. Тин між сусідніми садибами, частину якого ставить один господар, а другу – інший (с.Біляївка, Біляївський р-н).

ПЕРЕТÓК ч. Переливання вина з однієї бочки до іншої, відділення його від осаду на дні бочки – дрóщів. До нáступу велúких морóз’ів рóбл’ат перетóк у дрýгу бóчку / ше кажут зн’імáти з дрошч’ів (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПЕРЕХРÉСТОК, -тка Горішня частина вияшок. Перехрéсток крýтиц’а на ґвóздику (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПÉРІЯ, -і ж Лінія, на якій розташовані будинки. Йіго хáта на т’ій пéрійі (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПЕРÓ, -а ч. див. ЛÓПАС (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПÉТРАТИ, -ю, -єш фам. Розуміти. В’ін йак йа дивúвс’а / н’ічóго не пéтрайе (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Кохівка, Ананьївський р-н); -ть В’ін н’ічого не пéтрайе в рад’ів’і / а берéц’а справл’áт’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ПЕТРУШКА: гадюча петрýшка, -ої -и бот. Висока, розложиста рослина, в якій часто водяться гадюки та вужі, бугила. Микóла зал’із в гад’ýчу петрýшку і бойáвс’а поворохнýтис’ там (с.Жов­тень, Ширяївський р-н; с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ПĖТУРА, -и ж. рум. Тонка літня ковдра. Вкрúлас’а пéтуройу / шоб не так хóлодно було (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н; с. Старокозацьке Б-Дністровський р-н; с.Саф’яни, смт. Суворове Ізмаїльський р-н).

ПИДИСЯТКА, -и ж. Дошка завгрубшки 50 мм. Пидис’áтка йде на одв’íрки / подлокóтн’іки, полú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПИЗИ, -ів мн. кул. полськ. Варені галушки із кислого гречаного тіста, які їдять з часником та олією. Дуже смачн’í пúзи з гречáнойі мукú (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПИЛІНÁ, -и ж. Дошка під острішиною хати, до якої прикріплюється жолобок для стікання дощової води. Дóски / шчо п’ідбивáйуц’а п’ід стр’íхойу / звýц’а пил’інá (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

ПИЛЯСТРИ мн. Виступи на наріжних кутах отинькованої хати. Тепéр хатú шчикатýрат’ / і на вуглáх рóбл’ат’ пил’áстри (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПИПЧІК, -а ч. Сосок грудей. Погáно груд’ сосáт’ тý / у йакóйі манéн’кий пúпч’ік (м.Татарбунари).

ПИРÉЙДИ, -ів мн. див. ПЕРÉЙДИ Вúкин’ пирéйди від корóви (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ПИРЕГÓН, -у ч. див. ОБРÁТ Шче не бýде ростú // пирегóну пйе ск’íл’ки хóче (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПИРÉСЦІНОК, -а ч. див. ПЕРÉСТІНКИ Пирéс’ц’інок гобúчно кладéц’а в одéн кáм’ін’ (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Велика Мар’янівка, Б-Дністров­ський р-н).

ПИРИВÁЛ ч. див. ПЕРЕВÁЛ Вúорав цей год гармáн на пиривáл / дóлжин бут’ харóший урожáй (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ПИРИГÓН див. ОБРÁТ (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПИРИТÓК ч. див. ПЕРЕТÓК Виснóйу вс’ікдá рóбл’ат’ пиритóк винá // (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ПИРНÁЯ 1. Найкращий сорт вовни (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ШПНКА; 2. Найгірший сорт вовни (довга і жорстка) Пирнáйа вóвна сáма г’íрша (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).

ПИРСНУТИ згруб. Вдарити. Гриц’ йак пúрснув Микóлу / аж в гочáх в того св’ічкú засв’ітúлис’а (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПИСАНА в ролі ім. Сорт квасолі з різнокольоровими візерунками на шкірці насіння (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПИСКИ мн. Губи. Шо йа мáйу з ним в пúски ц’ул’увáтис’а (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Дитúна // з колúски та й забúла пúски (с.Плах­тіївка, Саратський р-н).

ПИСОК ч. Рот (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ПИСТÉЛКА, -и ж. Фартух (с.Манаші,
Б-Дністровський р-н).

ПИТЛЬÓВКА, -и ж. Біле, пересіяне борошно. (с.Василівка, Миколаївський
р-н).

ПИЧИНА, -и ж. Шматок перепаленої глини, що випадає з челюстів печі. Давнó в печ’і мастúла / та уже пичúна в горшкú пáдайе (с.Обжили, Балтський р-н).

ПÍВЕНЬ, -вня ч. іхт. Маленька морська риба (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПІТУХ.

ПÍВЗИНА, -и ж. Поясок очеретяного тину (Біляївський р-н).

ПІВКЛАНЯ, -і ж. Стара міра, спосіб рахунку, що дорівнює тридцяти снопам, або двом п’ятнаццяткам. (с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Склáвши в п’івклáн’і снопú кукурýдзинн’а Малáнка п’ішлá до дитúни (с.Жовтень, Ширяївський р-н) див. також ПІВКÓПИ.

ПІВКÓПИ незм. див. ПІВКЛАНЯ Йак п’івклан’ á / то це вже зн áйеш / шо п’івк óпи або тр úц’іт’ снóп’ів (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПІВ-ÓКА Півтори фунта, 600 грамів; рідини — півлітри; До об’íду купúла пів-óка винá (м.Татарбунари; Савранський р-н).

ПІВШÓРКИ, -ів мн. Різновид кінської збруї. Вонá крас’íво йде у п’і вшóрках (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПІД 1. Черінь печі; 2. Горище; 3. Підстилка зі старої соломи, на яку кладуть скирту необмолоченого хліба чи сіно (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н).

ПÍДБІСЦЬОМ присл. Підтюпцем. Не волоч’í нóги / п’íдб’іс’ц’ом / скорéн’ко (м.Татарбунари).

ПІДБУРОК, -рка Залізний гак, багор з дерев’яною ручкою. Підбýрком розправл’áйут’ у час рибáл’ства с’íт’і / колú вонú заплýтуйуц’а (Овідіопольський р-н, Б-Дністровський р-н).

ПІДВÍКНИКИ див. ПАРАТÁРИ (с.Пок­ровка, Любашівський р-н).

ПІДВІКÓННИЦІ мн. див. ПАРАТÁРИ У нас підвікóнниц’і прибивáйут тіл’ки в дрýгі хáті (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПІДВІКÓННЯ див. ПАРАТÁРИ Повитирáй в’íкна та поч’іпú п’ідв’ікóн’н’а (с.Лісничівка, Балтський р-н; с.Покров­ка, Любашівський р-н; с.Козацьке, Балтський р-н) .

ПІДВÓДИТЬ Фарбувати долішню частину стіни підвóдкою (м.Татарбунари).

ПІДВОДЖÍНЯ Процес фарбування нижньої частини стіни (шириною від 1 до 40 см) синькою чи лазýркою. Пóки кóнчила це п’ідвоЖ’íн’а / аж в очáх потемн’íло (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) див. також ПІДВÓЖИ­НЯ.

ПІДВÓДКА, -и Чорна фарба, якою підвóдять стіни будинку. П’ідвóдку рóбл’ат’ йіз сáж’і / пáл’анойі ризúни (м.Татарбунари).

ПІДВÓЖИНЯ див. ПІДВОДЖÍНЯ Он п’ідвóжин’а / та начинáй п’ідвóдит’ хáту (с.Велика Мар’янівка, Б-Дніст­ровський р-н).

ПІДВОЗНÁ у ролі ім. Човен, на якому знаходиться лід, діжки, в які складають виловлену рибу (Овідіопольський р-н).

ПІДВÓЙ ч. Рослина (дичка), на якій прищеплюють вічко або черенок культурного сорту рослини (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПÍДВОЛОКА, -и ж. Дрюк, який прикріплюють до воза, коли поламають колесо або вісь. Поламáв кóлесо і прийíхав на п’íдволоц’і (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПІДГАНЯЛКА, -и ж. Деталь самопрядки у вигляді планочки, що з’єднує піднíжки з циганочкою для обертання колеса. Шо ти менé гóниш / йак п’ідган’áлка колесо (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПІДГĖРЕЦЬ, -я ч. спец. Деталь воза, підтока. П’ідгéрец’ нахóдиц’а п’íд шарабáном (м.Татарбунари, Татарбунарського р-ну).

ПІДГÓРЛИЦЯ, -і ж. Долішня, горизонтальна частина ярма. Йармó мáйе п’ідгорлиц’у / притúк (с.Коси, Котовський р-н); Над’íн’ харашó йармо на волá / шоп п’ідгóрлица ни душúла (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); П’ідгóр­лиц’а у вол’íв не дýше горл’áнку (м.Татарбунари).

ПІДҐАРЛЯ, -я с. Підборіддя повної людини. Розрослóс’ п’ідґáрл’а / йак у кабанá (с.Лізинка, Іванівський р-н); Йакúй гладкúй / аж підґáрл’а висúт’ (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПІДДÉРЖКА, -и ж. спец. Деталь вітряка, вітряного млина. Оце вам поперéчники / піддéржка / скос’акú / чотúри на одн’íм вугл’í і на друг’íм (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ПІДЖÓГИ мн. Під’юджування. Ни давáй йомý п’іджóги / бо в’ін і так сирдúтий (с.Велика Мар’янівка, Б-Дні­стровський р-н); Т’íл’ки хтóс’ дáст’ п’іджóги / так і спóриц’а (м.Татарбу­нари) пор. НАШТУРУВАТИ, НАЮДЮВАТЬ.

ПІДЗАКАТ ч. Споруда у дворі для стоянки возів, накрита зверху черепицею, передня частина якої відкрита; Цéй п’ідзакáт стрóйівс’а дл’á повóзок / в’íйалок (м.Татарбунари; с.Лиман, Татарбунарський р-н) див. також ПІДНАВЄС, ПОДНАВЄС.

ПІДКÓВА Залізний пристрій у вигляді підкови з трьома шипами, що рибалки надягають на взуття взимку, щоб не ковзатися на кризі, коли йде підлідний вилов риби (Овідіопольський р-н) пор. БУЗЛУК.

ПІДКРИЛКО, -ка с. Стіна ятера завдовжки до 7 м, яку виготовляють з матýли (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДКРУПЛЯНКА, -и ж. Груба мука, що висівається з крупи. Прос’ій крýпи і тóйу п’ідкрупл’áнкойу примасти свин’í (с.Обжили, Балтський р-н).

ПІДЛОКÓТНИК, -а ч. Підвіконня. На п’ідлокóтники йде пидис’áтка
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) див. також ПОДЛОКÓТНІКИ.

ПІДЛЯЩИВКА Молодий лящ (Овідіопольський р-н).

ПÍДМЕТ, частіше мн. підмéти Рівнина біля річки, де садять капусту, огірки, сіють коноплі. Шарувáла помидóри на п’ідмéтах (с.Лісничівка, Балтський
р-н) пор. ПІДМĖТИ.

ПІДМĖТИ мн. Грядки, на яких сіють коноплі. Підиш до підмет’ів / там тибе віз’ме машина до Кодими (с.Олексіївка, Кодимський р-н) пор. ПÍДМЕТ.

ПІДНАВЄС див. ПІДЗАКАТ Кабúц’у кладéмо в п’іднав’éсі (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ПІДНАРÁТ спец. Підкладка з товстого полотна в чоботях. П’іднарáт пришивáйут у хрóмових чóботах / а в кирз’акáх йігó ни пришивáйут (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПІДНÍЖЖЯ, -я с. Чордакóві і кормовí підставки, збиті з дошок (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДНÍЖКИ мн. спец. Долішня частина ткацького верстата, прикріплена до порóга, на яку стають ногою для надання колесові обертального руху. Підн’íжки / дл’а воспомагáн’ійа розбирáти наче­н’н’а. Вонú мотýзками жчíпл’уйуц’а з начúн’ам і двúгайут йігó увéрх-унúз (с.Гетьманівка, Савранський р-н); П’ід­н’íжки сойід’ін’áйуц’а з нáчин’ам мотузáми (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н).

ПІДÓЙМА, -и ж. спец. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що підтримує дишло, підвага, важіль. Підóйму трéба зал’íзом кувáти (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПІДПÁЛОК, -а ч. кул. Невеличкий круглий хліб, печений на черені, перепічка. Підпáлок / такúй невелúчкий хліб / на ч’ір’íн’і пéчений (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Савранський р-н; Любашівський р-н) * Невелика хлібина (половина чи менше звичайного розміру), що випікається і виймається з печі раніше від решти хліба. Зáраз вúт’агну п’ідпáлок з пéч’і та й будéмо йісти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПІДПÁРОК Поле, виоране після скошення хліба, на якому будуть сіяти восени (с.Козацьке, Балтський р-н).

ПІДПÓВНЯ, -і ж. Трохи неповний місяць. Підпóвн’а – це підповн’áйец’а м’íс’ац’ і кáжут’ шо шчиркайіц’а. Пóвний м’íс’ац’ це крýглий / а на мíс’ац’ові та брат брáта на вúла берé (с.Олексіївка, Кодимський р-н); Йа квóчку садúла на підпóвн’і (с.Любопіль, Комінтернівський р-н) див. також ПІТПÓВНЯ.

ПІДПОЯСНИК, -а ч. Лямка, яку одягає рибалка на груди під час рибальства тягловúм неводом (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДПУКИ мн. Намотані на споди невода перевесла з осоки, щоб споди невода не загрузали в болото (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДПУШИТИ, -у, -иш Розширити сітку, пришиваючи частину матýли вздовж верхíв чи спóдів снасті (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДРЕШІТКА Пристрій для підсівання пшениці. Оце підреш’ітка / шчоб пшенúц’у підс’івáти (с.Плахтіївка, Саратський р-н).

ПІДРÍЗ: ітú на підрíз Тягти снасті так, щоб спóди волока ледве торкалися дна річки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДСÁКА, -и ж. Круглий залізний обруч, на який одягають матýлу для вибирання риби з матнí (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДСТÁВКА, -и ж. Дерев’яний цебер. Дáй мен’í підстáвку / йа п’ідстáвл’у б’íл’а чáна з винóм (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ПІДТИЧ Тички, стовпи, на яких сушать рибальські сіті (Овідіопольський р-н; Б-Дністровський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІДТÍНЬ присл. Вироблення ряден на ткацькому верстаті підбиранням кольорів. Зробúла двáдц’ат’ аршúн рáден підт’íн’ (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ПІДЧУНЯТИ, -ю, -їш Трохи одужати від хвороби. Т’íл’ки трóшки п’ідчун’áла і знóв забул’íла (м.Татарбунари).

ПІЗНІЙ: пізні уляги Пізно ввечері (с.Євтодія, Балтський р-н); Пíзня Зíрка Назва сузір’я, пор. ДІВКА-ВÓДУ-НЕСЕ, ДОРÓГА, КВÓЧКА, ЧЕПÍГА, Світовá Зíрка (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ПІЗНЮРКА, -и ж. Пізненька курочка, поганенька, маленька (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПІЗНЮРКИ мн. Дуже пізній виводок курчат (с.Лаптєво, Фрунзівський р-н).

ПІЗНЮРЧÁТА мн. Пізні, малі курчата. Пíзно посадúла квóчку / та й майу типéр пізн’урчáт (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПÍКА, -и ж. Палиця, до якої в долішній частині прикріплений нерухомо залізний гострий штир для відштовхування від криги під час пересування саньми. Трéба заказáти у кýз’н’і п’íку (м.Вил­кове, Кілійський р-н).

ПÍКНИЙ: пíкна лопáта див. СÁДЖАЛКА; пíкні ваганú корито, в якому місять тісто на хліб (с.Біляївка, Біляївський р-н).

ПÍЛ, -у ч. Дерев’яне ліжко без спинок. П’íл збивáйут’ сам’í із дóсок (м.Татар­бунари).

ПÍЛКА, -и ж. Вузька майстерно виткана з різнокольорової пряжі ряднина чи доріжка для застелювання припічка, скрині, лави, ослона. Кúл’ім мáйе дв’í п’íлки по бокáх / отд’éл’но вúткан’і (м.Татарбунари; с.Дивізія, Татарбунарський р-н) пор. НАЛАВНИК.

ПІЛÓЧКА, -и ж. Шмат полотна, тканина. Пóтім хл’іб виймáйут і накривáйут йіго чи рушникóм / чи пілочкáми / шчоб він відійшóв. В цéйі хáт’і йе шче дівáн / на земл’í дóбр’і пілкú. У дрýгі хáті кухóн’н’і рéч’і (с.Немирівське, Балтський р-н).

ПІНДЖÁК ч. Верхній короткий теплий чоловічий одяг у вигляді куртки. Над’íн’ п’інЖáк / бо хóлодно надвóр’і (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПІНÓПРІ Сорт винограду. П’інóпр’і ц’óго рóку захворíв (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ПІР, пíру ч. Зимова цибуля. Пéрша йíжа веснóйу / це салáт іде з п’íру та варéних йайéц’ (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Найрáн’ча цибýл’а / це п’ір (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. ПÍРА.

ПÍРА, -и ж. Сорт скороспілої цибулі. Пíра скóро сп’íйе (с.Концеба, Савранський р-н) пор. ПІР.

ПІРЯТИ 1. див. ПАЛЯТЬ. Йáк п’ір’áйе до базáру. 2. Сильно бити. Отáк йогó рéм’ін’ом п’ір’áу (м.Татарбунари).

ПÍСВИНОК, -а ч. Порося 4-5 місяців, підсвинок. Ви гл’ад’úт / кумá / йакóго йа п’íсвинка купúла // хорóший (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПІСКОЗУБ, -а ч. іхт. Пічкур (с.Грабове, Кодимський р-н).

ПІСКУН, -а ч. іхт. Бичок, що водиться на піщаному дні Дністровського лиману (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПІСКУР, ПІСÓШНИК.

ПІСКУНÉЦЬ, -нця ч. Здріб. до ПІСКУН (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІСКУР див. ПІСКУН (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІСÓШНИК ч. див. ПІСКУН (Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІСТÉЛКА, -и ж. Фартух (с.Райлянка, Саратський р-н).

ПІСТРУГА, -и ж. іхт. Севрюга (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІСТРУШКА, -и ж. Здріб. до ПІСТРУГА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПІСЬ-ПІСЬ! Вигук, яким підкликають котів (с.Стримба, Кодимський р-н; с.Чорна, Красноокнянський р-н); див. також ВІСЬ-ВÍСЬ! МАЦЬ-МАЦЬ!

ПÍТИЧКА, -и ж. 1. Оздоблювальна нашивка по низу сорочки, спідниці. Випускáли пíтички із зýпчиками спіт спіднúц’і; Ж’інк ú соб í в сорочкáх вишивáйут р’імнéн’ко пíтички (с.Немирі­вське, Балтський р-н); 2. Долішня частина жіночої сорочки, пошитої з домотканного сукна. Пíтичкойу у нас називáли кінéц’ гребíннойі сорóчки (с.Гетьманівка, Савранський р-н);
3. Нижня спідниця. До п’ітички пришивáйут крýжаво (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПІТКÁНЯ Нитка; матеріал, який іде на виготовлення певного виробу. Піткá­н’а намóтуйіц’а на ц’íвку / влóжуйіц’а в чóвник / а чóвник рукáми кидáйіц’а мéжду нúтками оснóви (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПІТÓВНИК, -а ч. Розсадник дерев, садова шкілка. Садúли на п’ітóвнику л’ішчúну (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПІТÓК, -а ч. Підвищення у млині, звідки насипають у кіш. Уже м’ішкú на п’іткý / зáраз будéмо сúпати у кіш (с.Обжили, Балтський р-н).

ПÍТПАЛОК див. ПІДПÁЛОК (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ПІТПÓВНЯ, -і ж. ПІДПÓВНЯ П’ітпóв­н’а / йак м’іс’ац’ цíлий (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПІТТЯГНУТИ: піттягнýти óкуня див. МАКОГÍН: облизáть макогóна Ми с’огóдн’і пот’агнýли óкун’а (м.Вилко­ве, Кілійський р-н).

ПІТУХ, -а ч. рос. див. ҐАҐÁЙ Все забрáв / остáвс’а п’ітýх і дв’і кýрочки (с.Лізинка, Іванівський р-н) Ñ морський пітух іхт. Морська їстівна риба (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ПÍВЕНЬ.

ПÍХАТИ Дерти, товкти просо на пшоно в ступі, пшеницю на кутю (с.Бирносове, Фрунзівський р-н; с.Олександрівка, Ширяївський р-н).

ПІЧУРÁ, -ú ж. Закуток у печі (с.Трудове, Кілійський р-н).

ПІЧУРКА, -и ж. Частина печі, місце, куди вигортають попіл (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ПÍШИВКА, -и ж. Напірник на подушку Пошúла на подýшку п’íшивку (с.Обжи­ли, Балтський р-н) див. також ПÓШІВКА.

ПІШÓ! див. А-ЦÍБА! П’ішó / Прóкл’ата собáка / л’íзе до дитúни (м.Татарбу­нари).

ПІШОХÍДНА у ролі ім. Стежка, доріжка (с.Ряснопіль, Березівський р-н).

ПІЩÁНКА, -и ж. іхт. Хамса (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЛАВ ч. Все, що плавало під час повені (старий очерет, рогіз), а потім осіло (м.Біляївка, с.Маяки, с.Яськи, Біляївський р-н).

ПЛÁВКА, -и ж. 1. Простір води, який пропливають човни, тягнучи за собою сітки; 2. Час перебування сіток у воді (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЛАВНÍЦА, -и ж. іхт. Маленький чібáк. М’іж чібакóм попáла і плавн’íца (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЛАВНЬОВИЙ, -а, -е: плавньовá риба Риба, яка водиться у плавні (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЛАВНЬÓВКА, -и ж. бот. Загальна назва трави, що росте в плавнях (с.Маяки, Біляївський р-н).

ПЛАЖАТУРА молд. кул. Невеличкий пиріжок у формі півкола (Біляївський р-н; Овідіопольський р-н).

ПЛÁН 1. Невелика за своїми розмірами ділянка землі в селі, де висіваються або висаджуються сільськогосподарські культури, овочі, виноград. Ужé трé­т’ій год йак на плáн’і посадúв виногрáд (с.Лиман, Татарбунарський р-н); 2. Ділянка землі, виділена для будівництва будинка. Йомý в’ідр’íзали виснóйу план / і в’ін почáв стрóйітис’а (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); Йомý дáли план / шоп в’ін почáв стрóйіцц’а (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ПЛАНÉТНИЙ, -а, -е Неврівноважений, примхливий (про людину). Х’ібá йігó поймéш / йак в’ін планéтний / с’ігóдн’а однó / а взáвтра дрýге рóбе / чи говóре (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; (с.Василівка, Миколаївський р-н); Цей хлóпец’ йакúйс’ планéтний / то в’ін с’м’ійéц’а / то плаче (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ПЛÁСА, -и ж. Сітка з прив’язаним до неї держаком, якою раніше відділяли зерно від полови: Т’áгне плáсу по гармáн’і / половка оставáлас’ на матул’і / а зерно пáдало на вóрох (с.Кислиця, Ізмаїльський р-н).

ПЛАСТОВИК, -а ч. Лапатий сніг. Пустúвс’а такúй пластовúк / шчо скóро вкрийе зéмл’у (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПЛАТÁТЬ, -ю, -їш Розкраювати ножем голову і спину риби на дві рівні частини / щоб риба краще просолилася. Купúла кифáл’ / поплатáла / посолúла (м.Татарбунари) пор. КАРБУВÁТЬ.

ПЛÁТВА, -и ж. 1. Частина журавля, яким тягають воду (с.Слюсарево, Савранський р-н); 2. Рівний товстий і обтесаний стовбур 8-10 м завдовжки, який кладуть вздовж у горішній частині вимуруваної стіни будівлі на стовби при будуванні хати. Зам’ісúли ґрáсу / шоп вурувáти плáтви і накúдати стéл’у (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); Закóпуйут слýпи / а на них кладýт плáтви (с.Гетьманівка, Савранський
р-н).

ПЛÁФТА, -и ж. Невелика ковдра, в яку загортають маленьку дитину. Плафтуйу обкутуйут’ дитину / йе пиркалова плафта / на нейі вшивайут коники разн’і і застел’айут’ (с.Олексіївка, Кодимський р-н) див. також ПЛÁХТА.

ПЛÁХА, -и ж. Частина нової сітки, яку пришивають до невода замість зіпсованої (Овідіопольський р-н).

ПЛÁХТА, –и ж. (с.Грабове, Кодимський р-н) див. ПЛÁФТА.

ПЛЕКÁТИ, -ю, -єш Підбивання вим’я овець під час доїння. Не забýд’ поплекáти с’íру / бо не даст’ молокá (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).

ПЛЕС Затока Дністра (Біляївський р-н, Овідіопольський р-н).

ПЛЕТÍЙ Верхня заплетена частина очеретяного тину (м.Біляївка, с.Яськи, Біляївський р-н).

ПЛĖЦИК, -а ч. кул. 1. Невеличкий коржик, спечений із борошна в суміші з потертою макухою, картоплею (смт.Ширяєво, Ширяївський р-н) пор. ПЛĖЦИКИ, ПЛЯЦЕКИ; 2. Картопляник, картопляний пиріжок. Варили картóфл’у / розминáли йійі / добавл’áли кукурýЩанойі мукú / розбóвтували вс’о це з водóйу / пот’ім із цéго пиклú плéцики (с.Немирівське, Балтський
р-н).

ПЛĖЦИКИ, -ів мн. кул. Коржики, спечені нашвидкуруч. Хл’íба не бýло / а вонá плéцик’ів напеклá (с.Обжили, Балтський р-н) пор. ПЛĖЦИК, ПЛЯЦЕКИ.

ПЛИВТИ, -ý, -éш Ловити рибу будь-якими снастями з човнів (м.Вилкове, Кілійський р-н) Ñ пливти на намýлі Рибалити тягýлями в мілких місцях річки. Пливлú на намýл’і с’огóдн’і/ а рúби не вп’іймáли (м.Вилкове, Кілійський р-н); пливти (на) плáвку Пропливати човном певний простір води, тягнучи за собою сітки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПЛÍШ, -á, ч. Пропуск, огріх під час сівби. С’íйали овéс та пл’іш’ів наробúли (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПЛÍШКА, -и ж. Зáплішка. Набúв держáк і забúв пл’íшку (с.Лізинка, Іванівський р-н).

ПЛÓСКІЛЬ Цвіт коноплі. Виб’ірáйут’ плóск’іл’ / то / шчо ц’в’іте / йак курúт’ / то готове (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ПЛÓТНЯ, -і Теслярська майстерня. У колхóзн’і плóтн’і плóтники рóбл’ат’ двéр’ і/ в’íкна / бондар’í / бочкú / д’іжкú (м.Татарбунари).

ПЛУГАТÁР -я ч. Спеціаліст, що робив плуги. Дýже т’áжко плугатáр’ам робúти лем’іхú до плуг’íв (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ПЛУТАТЬ Путати худобу, найчастіше коней, перев’язуючи їм ноги, щоб не могла швидко бігати. На н’іч на пáсовис’ку плýтали конéй (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ПЛУШКУВÁТИ Орати. Ми з Михáйлом плушкувáли виногрáт плушкóм (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н).

ПЛЯНДРИНИ мн. Збиті з дошок нари для просушування сирого посуду, підняті на висоту (с.Пиріжна, Кодимський р-н) див. також ТРÁМКИ.

ПЛЯТИС, -а ч. Кафельна або мармурова плитка, якою швець відшліфовує підошву. Підóшву глáд’ат пл’áтисом (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПЛЯЦЕКИ, -ів мн. кул. Коржики з картоплі і кукурудзяного борошна. Дýмайу пектú пл’áцеки / та оцé сійу трóхи кукурýØ’анойі муки до картóшки (с.Лісничівка, Балтський р-н) пор. ПЛĖЦИК, ПЛĖЦИКИ.

ПОБЕРЕЖНЯК Північно-західний вітер, що дме вздовж берега (Б.-Дністров­ський р-н).

ПОБÍЧКА, -и ж. Печінка риби бичка (Овідіопольський р-н).

ПОВÁДЧИК Колгоспник, що доглядає за рівчачками, вáдами (с.Яськи, Біляївський р-н).

ПОВИНШИВЛЯТИ Повитягати, повиймати (с.Ново-Красне, Роздільнянський р-н).

ПОВІЙ, -ію ч. бот. Кімнатна рослина. Н’íжна зéлеин’ пов’ійý звиесáла з п’ідв’ікóнн’а (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ПОВІТРЯНИК, -а ч. спец. Палиця, що прибивається до крокви і до плáтви, щоб не впала кроква. Прибúй пов’ітрáник / шоб крóква не впáла (с.Обжили, Балтський р-н).

ПОВОДÓК, -а ч. Мотузка в лямі, якою залямóваний рибалка тягне човна (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОВСІГДÁ присл. Завжди. Повс’ігдá в’íн хóде ч’íстим (м.Татарбунари).

ПОВУТЬКАЛО, -а с. див. КУКУВÁВ­КАЛО Колú повýт’кало кричúт’ / то хтос’ умрé (с.Лісничівка, Балтський
р-н).

ПОГÁНКА, -и ж. 1. Гадюка (м.Ананьїв, Ананьївський р-н); 2. Пропасниця, лихоманка. Йогó погáнка мýчайе (с.Лісни­чівка, Балтський р-н).

ПОГЛЬÓГАНИЙ, -а, -е Подзьобаний (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПОГÓДА: стояти на погóді Встановитися гарній погоді (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОГÓДКА: заскóчить погóдкою Поїхати на рибальство по погоді (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОГРЕБИЦЯ, -і ж. Горішня частина гончарної печі, завалькована і змащена з середини рівним шаром глини (с.Пиріжна, Кодимський р-н).

ПОГРУДКИ мн. Вишивка на жіночій сорочці, що припадає на груди (с.Бакша, Савранський р-н).

ПОГУТЬКАЛО ч. див. КУКУВÁВКА­ЛО (с.Будеї, Кодимський р-н).

ПОДÉНЯ Настил із соломи, який роблять на тому місці, де буде складатись скошений хліб, сіно у скирти (с.Козацьке, Балтський р-н).

ПОДÍЛОК Десять горсток конопель, зв’язаних докупи, коли коноплі мочать у річці (с.Желепове, Роздільнянський р-н).

ПОДЛÉГА Верхівка кукурудзи (с.Лиман, Татарбунарський р-н).

ПОДЛОКÓТНІКИ мн. див. ПІДЛОКÓТНИК Пидис’áтка йде на одв’íрки / подлокóтн’іки, полú (с. Ма­р’янівка, Ширяївський р-н).

ПОДНАВЄС див. ПІДЗАКАТ 1. При­мі­щення на току для тимчасового зберігання зерна. (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н); 2. Добудова до будинку для збереження с/г реманенту і людей від дощу. Б’íл’а хáти на чотир’óх стовпáх рóбиц’а поднав’éс (с.Нерушай, Татарбунарський р-н).

ПОДÓКИ присл. До якого місця, до якого рівня. Подóки вонú туб’í отм’íр’али / ос’ смýшка (м.Татарбунари).

ПОДÓТИ присл.До цього рівня, до цього місця. Подóти отлúйіш / а то остáвиш (м.Татарбунари).

ПОДПÁСНИК ч. Помічник пастуха, підпасич. Подпáсники прихóд’ат’ до нас п’íсл’а шкóли /туд’í / йак нач’інáйуц’а кан’íкули (с.Нова Царичанка, Б-Дніст­ровський р-н).

ПÓДРА, -дер мн. Сідало для курей у вигляді перекладених дошок у хліву, на горищі тощо, також місце для ночівлі курей на деревах. У сарáйі звéрху зрóбл’ан’і пóдра дл’а птúц’і (с.Неми­рівське, Балтський р-н; с.Бакша, Савранський р-н); Сидúт’ / йак кýрка на пóдрах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Корóва пóдра розвалила (с.Концеба, Савранський р-н); 2) перен. Місце, де сплять діти. А вже порá вам на пóдра / д’ітлахú / бо кýри вже спл’áт (с.Геть­манівка, Савранський р-н).

ПОДСТÉЛКА, -и ж. Солома, яку підстеляють худобі. Найчаст’íше подстéлку стéл’ат’ в’íвц’ам у дошчóву погóду / шоб був дóбрий кирпúч (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ПОДУШКА, -и ж. Планка, що знаходиться під чордакóм, до якої прикріплюється долішній кінець дрéвки (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОДШПИЛЬКУВÁТИ, -ую, -уєш Прибити дерев’яними цвяхами підошву. В’ін срáзу подшпил’кýйе і тогдá н’ічóго не стрáшно (с.Лізинка, Іванівський
р-н).

ПОДЬÓНЧИК, -а ч. заст. Людина, яка рибалить за поденну плату у власника реманенту (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОЖАЖИХÁТИСЯ док. Мати велику спрагу, страждати від нестачі води (с.Кохівка, Ананьївський р-н) дтив також ПОЗАЖИХÁТИСЯ.

ПОЗАЖИХÁТИСЯ док. див. ПОЖАЖИХÁТИСЯ Худóба позажихáлас’а (с.Концеба, Савранський р-н).

ПОЇХАТИ: поїхати на грáди Рибалити неводом, тягнучи тóню до берега (м.Вилкове, Кілійський р-н); поїхати на гýру Попливти рибалити на розпóри двома неводами серед лиману (м.Вилкове, Кілійський р-н); поїхати на одинáк Попливти рибалити на розпóри одним неводом (м.Вилкове, Кілійський р-н); поїхати на плав Попливти рибалити неводом чи сітками в морі (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. РОЗПÓРИ.

ПОКÁЛ ч. Дно Дністровського лиману, переважно болотисте (Б.-Дністровський р-н, Овідіпольський р-н).

ПОКАРБÓВАНИЙ, -а, -е Дієприкм. пасивний мин. часу док. виду до КАРБУВÁТЬ (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОКІЦЯТИ Влучно кинути щось у намічену ціль. Вáн’а пок’іц’áв вс’і городкú (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПÓКЛАДОК, -дка ч. Яйце, яке кладуть у гніздо, щоб неслися кури. Постáвила у гн’іздó пóкладок / шоб нéслис’ кýри / а кот’áра достав і зйів (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПОКЛÁСТИ, -ду, -деш Обрати. Скрúпника поклáли головóйу (с.Кохівка, Ананьївський р-н).

ПОКÓШІ, -ів мн. див. ПУКАНИ Покóш’і розл’ітáлис’ з казанá в ус’і бóки (с.Жовтень, Ширяївський р-н).

ПОКРÍВЕЦЬ Марля, якою покривають мерця (с.Стара Царичанка, Б.-Дніст­ровський р-н).

ПОКУТНЄ у ролі ім. Вікно, розташоване на протилежному боці від входу хати. Покýтн’е / шо назáд хáти (с.Коси, Котовський р-н).

ПОЛИ мн. Дощана підлога. Пидис’áтка йде на одв’íрки / подлокóтн’іки, полú (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ЗЕМЛЯ.

ПОЛИК ч. Вишивка на рукавах жіночої сорочки (Балтський р-н, Савранський р-н).

ПОЛИНКИ мн. див. ПОЛИНÓК (Кілійський р-н).

ПОЛИНÓК, -а ч. бот. Хатні квіти, хризантеми. Полинки цвітут’ ос’ін’уйу (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).

ПОЛÍВНИК, -а ч. 1. Курінь над ямою, покритий очеретом, куди складають на зиму картоплю, пшеницю тощо В ц’óму годý трахтор’íсти получúли багáто пшенúці / то ни мáли де й сúпати / та й так у м’ішкáх лишáли в пол’івникý (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; Балтський р-н; Савранський р-н);
2. Приміщення для полови. Пóвний пол’івнúк полóви і двéр’і не мóжна закрúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПОЛІВНИК Курінь над льохом. Полівнúк сохраняйе пóгріб від дошчý (с.Гетьманівка, Савранський р-н) пор. ПОЛÍВНИК, ПОЛЮВНИК.

ПОЛÍГ, -у ч. 1. Неорана в балці земля, на якій пасуть худобу, косять сіно, цілина. Тепéр і полóги поперегóр’ували / а ран’íше н’іхтó йіх не трóгав (с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); 2. Полеглий на полі хліб (с.Бірносове, Фрунзівський р-н); 3. Місце під річкою, де випасають худобу. На пол’íг виган’áйут пáстис’а л’уц’ку і колхóзну скотúну (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).

ПОЛÍТІЯ -я с. Добра година. На цибýл’у ни бýло пол’íт’ійа (с.Василівка, Миколаївський р-н).

ПОЛОБОШЄЛ ч. Барильце для води, вина. На повóзку / йакý т’аглú два магар’á / постáвили полобош’éл і кáну (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).

ПÓЛОГ див. ПОЛÓҐ Крас’íвий пóлог висúт’ нат кровáт’ойу (с.Велика Ма­р’янівка, Б-Дністровський р-н).

ПОЛÓҐ, -а ч. Великий домотканий килим, рядно з різнокольоровими візерунками, які прибивають на стіні. Полóґи рóбл’ат з рáзними узóрами / а крайí рóбл’ац’а од’:éл’но і пришивáйуц’а // йіх в’íшайут на ст’інаках у хáт’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н) див. також ПОЛÓК .

ПОЛÓК див. ПОЛÓҐ Не бýде свáха об’іжáтис’ / бо йа гáрний полóк дала свойі дитин’і (с.Обжили, Балтський р-н).

ПОЛОСÁ, -ú ж. Раптовий вітер, вихор, який приходить вузькою смугою. Дошч полосóйу п’ішóв (с.Концеба, Савранський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н; Овідіопольський р-н).

ПОЛОТНÓ Частина коси. Пошчербúлос’ полотнó / косúти не мóжна (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПОЛУГРУБОК, -бка ч. Груба, вмурована в стіну. У вилúк’ій хáт’і тепéр стáвл’ат’ полугрýбок (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).

ПОЛУДРАБКИ мн. Бік возового ящика, утворених за допомогою поздовжніх і поперечних жердин на кшталт драбинки (с.Гетьманівка, Савранський р-н).

ПОЛУДЬÓНКА, -и ж. Південно-західний вітер, що буває з 12 годин дня до озаходу сонця, денний бриз (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОЛУДЬÓНОЧКА, -и ж. Здріб. до ПОЛУДЬÓНКА (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОЛУКВАРТОВÍ збірн. Побутові домашні речі (с.Долинське, Ананьївський р-н).

ПОЛУМПРІЯЛ ч. Крупні і смачні сливи (м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).

ПОЛУНÓЧКА, -и ж. Тóня, яку тягнуть опівночі (м.Вилкове, Кілійський р-н).

ПОЛУШÓРКИ Напильники (с.Долинсь­ке, Ананьївський р-н).

ПОЛУЯРЛИК Товстий, добірний очерет, але трохи нижчий і тонший, ніж ярлик (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н; с.Роксолани, Овідіопольський р-н) пор. ГАРЛИК.

ПОЛЬЗÍТЄЛЬНИЙ, -а, -е Корисний. Виногрáд пол’з’íтел’ний дл’á л’удúни // багáц’ко у йóму витам’íн’ів (м.Татарбунари).

ПÓЛЬКА, -и ж. Верхній жіночий одяг у вигляді широкого напівпальта з простого матеріалу на ваті, довший, ніж сачóк. Пóл’ка бýла чут’ дóвша / і носúли йійí багáчч’і л’ýди (с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Канцеба, Савранський р-н); То не д’івка булá/ йакá не мáла пóл’ки (с.Лісничівка, Балтський р-н); Пóл’ки зáраз не нóс’ат (с.Концеба, Савранський р-н).

ПОЛЬОВИЙ ч. Наглядач за полем. Йак побáчив пол’овúй / шо корóва зайшлá у пашн’у / мáло не бив за це / а вéч’іром сказав бригад’іров’і (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).

ПОЛЬТІСÁК, -а ч. див. ПАЛЬТІСÁК (Біляївський р-н; Савранський р-н) пор. КАЦАВÉЙКА.

ПОЛЮВНИК, -а ч. Очеретяна будівля у вигляді куреня, яку використовують для зберігання палива, речей господарського вжитку. У Бúндихи цей год стрóйів пол’увнúк (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н) пор. ПОЛÍВНИК, ПОЛІВНИК.

ПОЛЯГЛИЦЯ, -і ж. Вилягла від дощу і вітру пшениця, жито, ячмінь тощо. П’íсл’а грáду остáлас’ однá пол’áг­лиц’а (с.Лісничівка, Балтський р-н).

ПОМÁНА, -и ж. молд. і рум. Все, що роздається на похоронах, поминках. В поминáл’ну субóту роздавáли помáну / все роздавáли / і гор’íхи / і йáблука // (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).

ПÓМИРОК Праця один в одного в порядку взаємодопомоги (с.Желепове, Роздільнянський р-н).

ПОМÍСНИЦЯ, -і ж. спец. Нижня дошка, що кладеться на низ воза чи гарби Помáзав óс’і / поклáв пом’íсниц’у / запрáх кóн’і і