Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат'
Защита состоится 18 декабря 2008 г. в 11 часов на заседании диссертационного совета Д 212.196.02 при Российской экономической академии им. Г.В. Плеха...полностью>>
'Закон'
В соответствии со статьёй 72 Конституции Российской Федерации вопросы владения, пользования и распоряжения землей, недрами, водными и другими природн...полностью>>
'Документ'
В список включены публикации из медицинских периодических изданий за 2010 год. В информационный список не входят публикации из журнала «Акушерство и ...полностью>>
'Документ'
В соответствии со статьей 12 Федерального закона от 27 июля 2004 года N 79-ФЗ "О государственной гражданской службе Российской Федерации", ...полностью>>

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (6)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

розуміння неможливості відділення грошово-кредитної політики від інших заходів економічного регулювання, що обумовлює комплексне господарсько-правове регулювання сфери грошових зобов'язань.

положення щодо сфери податкових відносин, які реалізуються також за допомогою майново-господарських зобов'язань грошового характеру; класифікація податкових векселів проведена з точки зору виділення в них розрахункової функції та функції забезпечення фінансово-господарських зобов'язань.

Дістали подальший розвиток:

напрями узгодження публічних та приватних інтересів у правовому регулюванні господарських відносин, зокрема щодо державного санкціонування актів нормативної саморегуляції учасників грошових зобов'язань господарського характеру в умовах глобальних фінансів;

питання правового режиму грошей у складі майна суб'єкта господарювання, який може ґрунтуватися на праві власності, господарського відання чи оперативного управління, але не може опосередковуватися договором управління, крім випадків фінансового трасту як особливого виду фінансових послуг;

пояснення природи санкцій, що застосовуються за порушення грошових зобов'язань, шляхом обґрунтування права суб'єкта господарювання на стягнення збитків, виникаючих у зв'язку з порушенням боржником грошового зобов'язання, у розмірі перевищення законних процентів за користування чужими коштами;

тлумачення співвідношення зобов'язання з набуття (збереження) коштів без достатньої правової підстави та відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема щодо неправомірності нарахування процентів за користування чужими коштами за оспорюваним недійсним договором до рішення суду про недійсність договору;

класифікація грошових зобов'язань господарського характеру, що може визначатися за критерієм винятковості використання грошей як матеріального об'єкта зобов'язання та елементом зустрічного грошового задоволення в майново-господарських відносинах;

питання примусового виконання грошових зобов'язань господарського характеру шляхом розширення прав державних виконавців, вдосконалення черговості платежів та надання стягувачам права на безпосереднє інкасування безспірних боргів;

пропозиції щодо індивідуалізації субсидіарної відповідальності органів публічної влади, зокрема шляхом погодження положень бюджетного та господарського законодавства стосовно оперативної реалізації відповідальності учасників господарських відносин публічних форм власності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції дисертації можуть бути використані для удосконалення чинного господарського законодавства, гармонізації положень ЦК та ГК України, в тому числі для узгодження інститутів на стику господарського, цивільного та фінансового законодавства. Крім того, основні положення роботи можуть бути використані при підготовці науково-практичних видань, підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій для науковців, юристів-практиків, економістів, викладачів, аспірантів та студентів юридичних вузів.

Практичне втілення результатів дослідження буде сприяти забезпеченню належної організації правової роботи з оперування грошовими зобов'язаннями господарського характеру на підприємствах приватного, державного та комунального секторів економіки.

Положення дисертації використані у навчальному процесі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова МОН України при викладанні курсів “Господарське право”, “Правове регулювання розрахункових відносин”, “Фінансове право” (довідка № 953/2 від 15.12.2006 р.). Результати роботи впроваджені в діяльності КБ "Місто Банк" (довідка № 005589 від 07.12.2006 р.), КБ "ФінРостБанк" (довідка № 857 від 12.12.2006 р.), ДП "Весстар Україна" (довідка № 27 від 01.09.2006 р.), АБ "Кліринговий дім" (довідка б/н від 15.12.2006 р.), ТОВ УКБ "Камбіо" (довідка б/н від 11.12.2006 р.), АБ "УкрБізнесБанк" (довідка б/н від 01.12.2006 р.), ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод" (довідка № 72/475 від 13.12.2006 р.) у формі наукового консультування та організації правової роботи.

Висновки та пропозиції дисертації служать основою для подальших наукових досліджень проблематики господарських грошових зобов'язань.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною та завершеною науковою працею. У працях, опублікованих у співавторстві, авторові належить обґрунтування напрямів подолання правових проблем грошового обігу та грошових зобов'язань, інвестування, планування фінансових операцій, відстоювання ролі ГК України у систематизації господарського законодавства та визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства в грошово-кредитній сфері.

Апробація результатів дисертації. Дисертація була виконана й обговорена на кафедрі адміністративного та господарського права Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Результати дисертації висвітлювалися на 56-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2001), круглому столі "Проблеми вдосконалення господарського законодавства України" (м. Київ, 2001), 57-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2002), круглому столі "Реформа процесуального законодавства" (Одеса, 2002), міжнародній науково-практичній конференції "Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми” (Одеса, 2003), науково-практичному семінарі “Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування” (Харків, 2003), круглому столі “Рекомендації щодо внесення змін до законодавства у зв'язку з прийняттям Господарського і Цивільного кодексів України” (Донецьк, 2003), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень (Дніпропетровськ, 2003), ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (Київ, 2003), 58-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2003), круглому столі “Організаційні та правові проблеми інтенсифікації економіки України” (Одеса, 2003), міжнародній науково-практичній конференції "Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору" (Донецьк, 2004), міжнародній науково-практичній конференції "Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів" (Київ, 2004), 59-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2004), ІІ міжвузівській науково-практичній конференції "Актуальні питання реформування правової системи України" (Луцьк, 2005), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю ХНЕУ "Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні", (Харків, 2005), щорічній науково-практичній конференції "Запорізькі правові читання" (Запоріжжя, 2005), науково-практичній конференції "Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи" (Київ, 2005), 60-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (Одеса, 2005), науково-практичній конференції "Вдосконалення судоустрою та господарського судочинства: проблеми та перспективи" (Донецьк, 2006), науково-практичній конференції "Проблеми господарського права і методика його викладання" (Донецьк, 2006), науково-практичній конференції "Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи" (Одеса, 2006), круглому столі "Дослідження проблем співвідношення приватноправових та публічно-правових чинників соціально-економічних відносин" (Одеса, 2006).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 2 індивідуальні монографії загальним обсягом 47,4 д.а., 24 основних наукових праць у фахових виданнях, рекомендованих ВАК, загальним обсягом 12,7 д.а., із яких 10,65 д.а. належить особисто здобувачу. Результати дослідження висвітлено також в 23 додаткових друкованих наукових працях загальним обсягом 121,35 д.а., з яких 17,9 д.а. належить особисто здобувачу.

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

Висновки

І. Обґрунтовані наступні основні теоретичні висновки.

Підвищена увага до монетарних чинників господарського зобов'язального права в умовах ринкових відносин виникає у зв'язку з капіталізацією грошей, появою кризових явищ у платіжних відносинах, чому сприяють урізноманітнення форм власності та включення підприємств у конкурентну боротьбу, зникнення державної банківської монополії, врешті-решт завдяки залученню українських суб'єктів господарювання до міжнародних валютно-фінансових ринків, впровадженню нових платіжних засобів та виведенню великого обсягу коштів у тіньовий обіг.

Великий пласт проблем науково-практичного характеру можна виявити в системі господарських зобов'язань для наступного творчого осмислення та вдосконалення при виділенні грошових зобов'язань учасників господарських відносин в якості окремого інституту господарського права. Програмно-функціональний та предметно-прикладний характер господарсько-правового регулювання дозволяє вирішити більшість цих проблем, узгодивши економіко-правові інтереси приватних осіб та публічних організацій.

Поняття господарського грошового зобов'язання є похідним від загальноправового поняття грошового зобов'язання, під яким варто розуміти відносне правовідношення, у межах якого учасники наділені взаємними правами і обов'язками активного характеру з приймання передачі визначеної, або такої, що може бути визначена суми грошей, що є легальним засобом платежу. Господарські грошові зобов'язання – це грошові зобов'язання виробничо-комерційного або організаційно-технічного характеру, що опосередковують рух грошової форми вартості у сфері суспільного виробництва, спрямовані на максимальне задоволення господарських потреб учасників господарських відносин та існують в рамках, визначених нормами господарського права.

Система грошових зобов’язань господарського характеру виконує дві функції. Перша полягає у виділенні сукупності грошових зобов'язань, що мають суто господарську специфіку та є предметом господарсько-правового впливу (статична функція системи). Друга – передбачає побудову на підставі взаємопов'язаних та дієвих господарсько-правових засобів ефективної та рівноважної сукупності грошових зобов'язань господарського характеру, єдиних за духом та суттю правового змісту (динамічна функція системи господарських грошових зобов'язань).

Цілісність, упорядкованість, рівноважний стан та програмно-функціональна організація системи грошових зобов'язань господарського характеру є необхідною передумовою не лише для нормального функціонування товарно-грошових відносин, які становлять стрижень господарських процесів, але й для формування інструментальної основи для реалізації державної грошово-кредитної, інвестиційної, валютної та податково-бюджетної політики. Будучи закладеними в Господарському кодексі ці прояви державної політики вимагають чіткої уяви про можливу реакцію ринкового середовища на засоби державного впливу.

Саме з цієї ідеї випливає необхідність закладення в систему грошових зобов'язань господарського характеру програмно функціональних елементів публічного характеру, які утворюватимуть налаштованість цієї системи на взаємодію з державно-владними інструментами монетарного характеру. Мова йде про обмеження на використання іноземної валюти в якості валюти боргу та платежу, примус до своєчасного повернення в Україну валютної виручки, стимулювання безготівкових розрахунків, пристосування платіжних операцій до бухгалтерського та податкового обліку, обмеження свободи волевиявлення в рамках безпеки грошових операцій та непорушення прав інших суб'єктів, підтримання цілісності системи загалом, пристосування до контрольно-наглядових заходів та чинників прискорення фінансово-грошового обігу (в т. ч. за допомогою впровадження ефективних механізмів примусового стягнення грошових боргів у рамках виконавчих процедур та банкрутства), встановлення підстав та порядку визнання недійсними правочинів, що не відповідають публічним інтересам у сфері грошового обігу, попередження проникнення в грошові відносини доходів, здобутих злочинним шляхом, ін.

Причому, виникаюче у такій спосіб поєднання приватних та публічних інтересів у правовому регулювання порядку виникнення, зміни та припинення, зокрема виконання грошових зобов'язань, потребує гармонізації як один з одним, так і з чинниками економічної системи, вітчизняними традиціями господарських відносин, а також з величезним масивом нормативно-інституційних важелів міжнародних валютно-фінансових відносин в умовах глобальних фінансів. Цього важко досягти, якщо розглядати майнові та організаційні аспекти грошових зобов'язань окремо один від одного. Господарсько-правовий підхід не лише орієнтує на цю єдність, алей пропонує дієві заходи щодо утвердження суспільного господарського порядку в цій сфері.

Обґрунтованими способами підвищення якості господарсько-правового регулювання тут служить не лише глибоке, багатостороннє та комплексне тлумачення актів господарського, цивільного та фінансового законодавства, але й подальше вдосконалення поза "революційних" руйнацій господарсько-правових норм, перш за все, уточнення та нарощування систематизованих у Господарському кодексі положень про грошові зобов'язання, в тому числі за обґрунтованими в роботі пропозиціями. Натомість, подальших розробок потребують проблеми застосування грошових зобов'язань між суб'єктами структурованих господарських систем, господарські грошові зобов'язання держави та територіальних громад, узгодження з цих питань позицій фінансово-правової та господарсько-правової наук та ін.

Рішення суду лише у разі реституції за недійсним договором породжує грошове зобов'язання майново-господарського характеру. В інших випадках судове рішення забезпечує примусове виконання існуючого грошового зобов'язання.

Організаційно-господарські зобов'язання грошового характеру утворюються на підставі адміністративного договору чи іншого управлінського рішення в межах державних, корпоративних та інших господарсько-управлінських відносин, спрямованих на утворення умов для функціонування в сфері господарювання легального засобу платежу та управління грошовими активами господарської організації.

Поза грошовими зобов'язаннями рух коштів є лише технічною стороною економічних процесів, позбавленою суб'єктно-вольового елементу, а отже не здатною бути об'єктом економічного регулювання. Лише в тому випадку, коли грошові відносини мають системні принципи існування, єдиний порядок приймання-передачі предмету грошових зобов'язань, здатність до юридичного опосередкування кредитних, страхових, фондових, облікових та валютно-конвертаційних операцій, форму відображення вартості товарів (робіт і послуг) та інші правові інститути взаємодії учасників господарських відносин, тобто забезпечена динамічна рівновага в сфері функціонування грошових зобов'язань, лише тоді можна розраховувати на прогнозування певних наслідків впливу, а значить і здійснювати заходи грошово-кредитної політики.

Майново-господарські зобов'язання, в тому числі грошового характеру, за участю держави лише до певної міри можуть вважатися такими, що підпадають під заходи оперативно-управлінського впливу. Об'єктом управління в цих відносинах понад нормативно-правовий вплив вступають форми та методи організації діяльності державного апарату з приводу формування пропозиції чи акцепту на адресу інших учасників господарських відносин.

Державному впливу на грошово-кредитні відносини найбільш притаманні непрямі методи (економічне стимулювання). Але без конструктивного поєднання непрямих методів з прямими методами (адміністративно-господарським примусом) у цій сфері неможливо організувати сучасні товарно-грошові відносини, підтримати рівень купівельної сили національної грошової одиниці, забезпечити порядок у фінансово-господарському обігу.

Одним з провідних напрямів погодження приватних та публічних інтересів у сфері функціонування грошових зобов'язань учасників господарських відносин має виступити системне державне санкціонування тих актів локальної нормотворчості та ділових звичаїв, які вироблені в фінансово-господарській системі. Зокрема, в умовах глобальних фінансів потребують уведення у правове поле транскордонні недержавні комп'ютерні платіжні системи та електронні гроші, для чого необхідно використати досвід ЕС.

Техніко-процедурні питання господарсько-фінансових відносин не мають виноситися на розгляд законодавця. Натомість, матеріально-правові засади відповідних відносин, досі врегульовані в підзаконних актах (окремі адміністративно-господарські санкції, граничні суми відповідних касових та готівкових операцій, норми резервування кредитних коштів), потребують закріплення в законах, у тому числі в ГК України.

Господарський кодекс є оптимальним інструментом законодавчого відображення специфіки господарських грошових зобов'язань по відношенню до грошових зобов'язань загальноцивільного та фінансового характеру, дозволяє системно вирішувати проблеми правового регулювання в сфері грошового обігу та функціонування грошових зобов'язань господарського характеру, сприяє налагодженню правопорядку в сфері кредитно-грошових відносин та гармонізації специфічних українських законодавчих правил щодо професійної фінансової діяльності з законодавством ЕС.

Проблеми руху грошей в системі господарських зв’язків, зокрема в середині великих господарських систем, мають вирішуватися за допомогою наукового та законодавчого інструментарію не лише фінансового права, але й господарського права, інакше виникає неприродне відділення товарних елементів від грошових у системі єдиних за економічною сутністю відносин.

За відсутності публічно-правових механізмів уведення грошей у рамки легального платіжного засобу унеможливлюється здійснення у правових формах господарсько-договірних та фінансово-податкових зв'язків. Обігові та вартісні функції грошей не лише можуть становити об'єкт державно-правових заходів, алей за відсутності таких заходів неможливо забезпечити стабільне функціонування товарно-грошового обігу у сучасній економіці.

Правові конструкції господарських грошових зобов'язань, особливо приватноправового змісту, якими б устояними вони не були, яку б давню історію теоретичного обґрунтування вони не мали, не можуть гостро входити у протиріччя з економічними відносинами та засадами фінансово-господарської політики держави. Юридичне відображення змісту цих зобов'язань об'єктивно потребує відображення сучасних економічних механізмів.

Потреби детінізації відносин у сфері функціонування грошових зобов'язань господарського характеру вимагають пристосування податкової системи до реальної господарської практики, в тому числі орієнтувати на оподаткування, перш за все, прибуткової діяльності підприємців, уніфікацію податкового та бухгалтерського обліку, стягнення податків з дохідної частини бізнесу, а не з витратної, скасування ПДВ, який сьогодні призводить до обов'язку сплачувати податок при неодержанні оплати за продукцію та стимулює корупцію, зміщення акцентів від оподаткування господарсько-виробничих на оподаткування споживчих грошових операцій тощо.

Неузгодженість положень ГК України з положеннями ЦК України стосовно регулювання грошових зобов'язань може тлумачитися лише як виняткове явище, що основане на вторгненні норм ГК України в сферу окремих приватно-майнових відносин, які за природою не мають особливостей застосування в сфері господарювання. Не можуть вважатися дефектними положення ГК України про особливість визначення в сфері господарювання валюти боргу, строку нарахування штрафних санкцій та складу збитків, презумпція залікового характеру неустойки, грошова форма неустойки, положення про стягнення за порушення грошових зобов'язань господарського характеру збитків у повному розмірі тощо.

Науково-прикладне визначення та підтримання стилю господарсько-правової спеціалізації дозволяє досягти рівноважного та прогнозованого стану системи господарсько-правового регулювання грошових зобов'язань. Чинниками цього стилю є: розуміння професійно-орієнтованих елементів господарсько-грошових відносин по відношенню до інших приватно-майнових відносин; уникнення дублювання приватноправових положень там, де відсутнє особливе регулювання; відтворення системоутворюючих засад суспільного господарського порядку, в тому числі налаштування відносин на рівноважне відтворення заходів грошово-кредитної політки держави; спрямованість господарсько-правових інструментів на відображення перехідної моделі економічного розвитку, в т. ч. з допомогою збереження господарсько-правових традицій, для попередження руйнівних наслідків економічних реформ; прогнозованість та внутрішня логіка відповідного регулювання тощо.

Розмежування юридичних ознак та юридичних властивостей грошей дозволяє визначити співвідношення необхідного та похідного в правовій організації грошових зобов'язань. Юридичні ознаки грошей – це сукупність нормативно-інституційних встановлень про гроші, які виділяють ці предмети із усього різноманіття інших об'єктів майнових прав, дозволяють їм служити об'єктом погашення боргів і передбачають примусові заходи стосовно осіб, що відмовляються визнавати легальну силу грошей. До цих ознак відносяться: наявність закону, як правило конституційного, що встановлює назву і номінал грошової одиниці; здатність грошової одиниці обраховувати майнові борги; натурально-речовинна визначеність готівкового грошового знака; наявність організованої державою грошової системи, правил емісії та форм обігу грошей; наявність заходів юридичного забезпечення легальної платіжної сили грошей, зокрема не лише цивільно-правового, але й публічно-правового змісту (забезпечення касових операцій, примус до повернення в країну валютної виручки, обмеження і ліцензування валютних операцій тощо).

Юридичні властивості грошей – це еволюційно сформовані характеристики грошей, що активно використовуються в правовому регулюванні грошових операцій. Під кутом зору господарсько-правових особливостей доречно визначати вихідні (рухливість, абсолютна еквівалентність, замінність, споживаний характер, подільність, абсолютна еквівалентність і конвертованість) та похідні властивості грошей (абсолютна господарська корисність та універсальність).

Безготівкові гроші – це лише щаблина у розвитку грошової системи “монети – паперові гроші – безготівкові гроші”. Використання кожного із зазначених засобів має особливості, але охоплюється єдиним поняттям грошей, визнаних державою законним засобом платежу.

Динаміка законодавчих перетворень вимагає визнати безготівкові кошти особливого роду річчю, що існує у якості спеціальних записів на банківських рахунках про легальний платіжний засіб. Легальна платіжна сила цих грошей у сфері господарювання за багатьма параметрами переважає платіжну силу готівковки. Спостерігається своєрідне роздвоєння інституційного відображення прав на безготівкові кошти, коли суб'єкту господарювання у відносинах з уповноваженим банком належить зобов'язальне право вимоги на безготівкові кошти, а у відносинах з контрагентами, податковими та іншими державними органами, засновниками – законодавством визнається право власності клієнта банку, що проявляється у можливості їх бухгалтерського обліку, застави, кредитування, погашення податкових зобов'язань тощо.

Хоча юридичні властивості грошей вимагають застосування правового режиму власності, проте запровадження дуалізму речових прав на майно унітарних господарських організацій, що володіють основними засобами на праві оперативного управління чи господарського відання, призвело б до невиправданого ускладнення порядку обліку майна та послабило би контрольно-наглядові функції держави та інших засновників стосовно цих організацій. Кошти можуть передаватися в довірче управління лише в порядку інституту фінансового трасту, як різновиду професійних фінансових послуг та не можуть опосередковувати відносини між засновником і підприємством.

Комерційні, інформаційно-психологічні, податково-облікові, планово-прогнозні та інші професійно-орієнтовані чинники господарської діяльності доводять об'єктивність приписів ст. 189 ГК України про ціну як істотну умову господарського договору. Ціна не набуває вирішального значення в договорах, які не мають господарського характеру. Тут спрямованість дій окремого споживача на укладання одиничного договору означає те, що споживач будь-яким чином бажає набути (позбутися) майна чи отримати послуги (роботи) на умовах ціноутворення, не гірших від звичайних. Для підприємця факт переговорного процесу, тим паче погодження товарної складової договору, зазвичай нічого не вартий без встановлення конкретної ціни товару (послуги, роботи), тому що товар оцінюється суб’єктом господарювання не з точки зору його споживної якості, а з позиції виробничо-комерційних можливостей, які у цього суб’єкта виникають з отриманням цього товару. Це передбачає, специфічні вимоги, від яких повною мірою залежить ціноутворення: обсяги закупівлі, строки отримання товару, транспорт доставки, місце розвантаження, систематичність поставок, пристосованість до зайнятих на виробництві механізмів та агрегатів, наявність обслуговуючого персоналу, можливості перепродажу товару, нарешті, податковий режиму обігу товару.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (2)

    Документ
    3.3. Проблеми створення інвестиційних фондів та компаній, довірчих товариств, недержавних пенсійних фондів та інших фінансових установ в Україні та особливості ліцензування їх операцій
  2. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (16)

    Документ
    Актуальність теми. Спрямованість державної політики на розбудову правової та соціальної держави, формування системи суспільних інститутів, які утворюють громадянське суспільство, обумовлюють корінні зміни у сфері правового регулювання.
  3. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (28)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 13 Конституції України держава взяла на себе обов’язок забезпечувати соціальну орієнтацію економіки. В юридичній літературі 90-х років минулого століття обґрунтовано підкреслювалося,
  4. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (4)

    Документ
    Актуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшого розвитку вітчизняної доктрини щодо правового регулювання інформаційних відносин та потребою у всебічному з’ясуванні можливостей юридичного впливу з боку держави на нове технологічне
  5. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (11)

    Документ
    Актуальність теми. У наш час, коли відбувається великомасштабна зміна соціального буття, переоцінка цінностей, норм діяльності і поведінки людей у зв’язку з переходом до ринкових відносин, інтеграції в європейський соціокультурний

Другие похожие документы..