Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Публичный отчет'
1. Настоящий Национальный стандарт аудита (НСА) разработан на основе Международного стандарта аудита 700 “Аудиторское заключение в отношении финансов...полностью>>
'Программа курса'
составлена в соответствии с требованиями федерального компонента к обязательному минимуму содержания и уровню подготовки дипломированного специалиста...полностью>>
'Документ'
Экологизация экономического развития России как важнейшего инструмента модернизации российской экономики, перехода к инновационному социально - ориен...полностью>>
'Документ'
Зважаючи на важливу роль малого підприємництва у розв’язанні економічних і соціальних проблем області та на виконання Закону України “Про державну пі...полностью>>

Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМИ З МЕТОДИЧНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ДЛЯ

5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ

Українська художня культура

для учнів сліпих та зі зниженим зором

Інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором

Київ

2009

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6911 від 17.08.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Пояснювальна записка

Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому у збірнику подаються окремим блоком Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором, в яких вимоги до засвоєння матеріалу відповідають особливостям цієї категорії дітей, з таких навчальних предметів: українська мова та література, іноземна мова, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, правознавство, етика, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, математика, алгебра, геометрія. Оригінальними є лише деякі модифіковані програми, які складено на основі врахування типологічних та індивідуальних психофізичних і зорових можливостей дітей з глибокими порушеннями зору. Оригінальні за змістом і методикою подання навчального матеріалу програми з таких предметів - образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором, рельєфне малювання для сліпих учнів, українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором, фізична культура для сліпих учнів, фізична культура для учнів зі зниженим зором, трудове навчання для учнів зі зниженим зором, обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором, інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором - ввійшли до окремого блоку Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.

Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу. За рішенням педагогічної ради вивчення цього курсу може здійснюватися за рахунок факультативних занять.

У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Інші класи продовжують працювати за навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2004р. №842 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2005р. №489.

Типові навчальні плани основної школи для дітей сліпих і зі зниженим зором передбачають реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” і Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливих потреб дітей сліпих і зі зниженим зором, пов’язаних з відсутністю або різким зниженням у них зору та порушенням зорових функцій. За цими планами у 5-6 класах вивчається новий навчальний предмет „Етика” про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми. В цих же класах значно розширений пропедевтичний інтегрований курс „Природознавство”, який передбачає формування в учнів уявлення про цілісність світу та пізнавального інтересу до предметів природничого циклу. Запроваджено також вивчення курсу „Основи здоров’я”, який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя. З 5-го класу також вивчатимуться предмети, що реалізують освітню галузь „Естетична культура”, зокрема музичне (5-8 класи) та образотворче (5-7 класи) мистецтво.

Повноцінність базової середньої освіти цієї категорії дітей забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Інваріантна складова відповідає Типовому навчальному плану для основної загальноосвітньої школи, крім кількості годин, відведених на вивчення навчальних предметів. У зв’язку з подовженням терміну навчання дітей з глибокими порушеннями зору в спеціальній школі на один рік, збільшується кількість годин на вивчення всіх предметів навчального плану, через що їх зміст перерозподілений по класах.

Варіативна складова передбачає додаткові години на корекційно-розвивальні заняття та на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.

Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку сліпих і слабозорих учнів, і реалізується у спеціальних школах для сліпих і дітей зі зниженим зором через всі навчальні предмети, а також корекційні курси: „Лікувальна фізкультура” (5-6 кл.), „Ритміка” (5-9 кл.), ”Соціально-побутове орієнтування” (5-9 кл.), "Корекція вад розвитку” (5-6 кл.), „Розвиток мовлення” (5-7 кл.), „Орієнтування в просторі”(5-9 кл. для сліпих дітей).

Це пов’язано з тим, що глибокі порушення або відсутність зору зумовлює своєрідності засвоєння змісту освіти загальноосвітньої школи, що вимагає спеціального педагогічного керівництва цим процесом. Багаторічний досвід навчання дітей з порушеннями зору переконливо довів, що за умов спеціально організованого процесу навчання значно активізується пізнавальна діяльність і творчі здібності учнів із зоровою патологією, а якість їхніх знань не поступається якості знань учнів з нормальним зором.

Однією з основних організаційних форм навчання в спеціальних школах для дітей сліпих та зі зниженим зором є урок. Він має відповідати вимогам дидактично-методичних принципів, як і в школі для дітей з нормальним зором: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації навчання; його особистісної орієнтації та ін. Однак, враховуючи наявність в учнів спеціальної школи порушень сенсорної сфери та пов’язаних з ними певних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, до уроку в спеціальній школі ставляться специфічні вимоги. Насамперед вони стосуються розв’язання компенсаторно-реабілітаційних і корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на досягнення максимальної нормалізації психічних процесів, подолання типологічних та індивідуальних особливостей дітей сліпих та зі зниженим зором у процесі їхнього навчання і розвитку.

Ці завдання стосуються насамперед психічного і фізичного розвитку учнів та корекції основних функцій зору.

Корекція психічного розвитку передбачає систему педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків сприймання, уявлень, запам’ятання, пам’яті, мислення і мовлення.

Корекція фізичного розвитку включає систему педагогічних засобів, спрямованих на зміцнення рухової сфери (насамперед загальної і дрібної моторики), розвиток правильної постави та просторового орієнтування.

Корекція функцій зору передбачає охорону зору під час навчального процесу, його розвиток, удосконалення гостроти, поля зору у дітей зі зниженим та залишковим зором, окорухових та прослідковуючих функцій, бінокулярності зору, кольоророзрізнення тощо.

Корекційно-компенсаторна спрямованість уроку визначається його метою і завданнями, які в свою чергу зумовлюються змістом навчального матеріалу, віком учнів, їхніми індивідуальними особливостями, часом втрати зору або початком його зниження.

У загальному вигляді корекційно-компенсаторна спрямованість уроку на П ступені навчання буде полягати в наступному:

– розширенні та збагаченні необхідного фонду уявлень: "зони найближчого розвитку" і зони "актуального розвитку" (за Л.С.Виготським);

– створення конкретно-образної основи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності, фундаменту для отримання знань, що сприятиме подоланню їх формалізму, відриву від конкретно-предметного змісту. Чим раніше у дитини відбулося порушення зору, тим більше часу в спеціальній школі слід приділити формуванню у них уявлень про навколишню дійсність;

– формування, розширення та уточнення моральних понять (патріотизм, товариськість, дружба, щастя та ін.);

– удосконалення способів пізнавальної діяльності: полісенсорної (залучення всіх збережених аналізаторів) та особливо розумової (удосконалення прийомів та операцій аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо);

– всебічний розвиток мислення учнів, в якому все більше місця має відводитися компенсації чуттєвого пізнання логічним. Для цього значну увагу в основній ланці освіти дітей з порушеннями зору слід приділити встановленню подібності за аналогією, причинно-наслідкових зв’язків, умовисновкам, асоціативному та образному мисленню, абстрагуванню, узагальненню тощо;

– розвиток емоційно-вольової сфери дітей з відсутнім або різко зниженим зором, впевненості в своїх силах, для чого використовуються повільніший темп роботи, охоронний режим, варіативність завдань, опора на заохочення, похвалу позитивні емоції та ін.

У системі дидактичних вимог до уроку в школі для сліпих та дітей зі зниженим зором важливе місце займає використання наочності. Важливою функцією наочності в основній спеціальній школі залишається розширення і уточнення в учнів уявлень про навколишній світ. Її використання також сприятиме розвиткові в учнів спостережливості, уяви, просторового мислення та інших форм пізнавальної діяльності. Велике корекційне значення має використання наочності як засобу, який розвиває зорові функції у дітей зі зниженим зором, зокрема при порушеннях кольоророзрізнення, окорухових функцій.

Вчитель має добре знати особливості сприймання учнями зображувальної наочності, а також особливості запам'ятовування різних компонентів картини (кольору, форми, деталей, просторових відношень), розуміння їх взаємозв'язку. Використовуючи наочні посібники, рекомендується враховувати наступні особливості зорового сприймання слабозорих учнів:

  • фрагментарність уявлень, наслідком якої є уривчастість описового мовлення (Ю.О.Кулагін);

  • уповільненість сприймання: зі зменшенням гостроти зору збільшується час сприймання (А.І.Зотов). Однак гострота зору 0,2 є критичною, після чого швидкість сприймання не на багато зростає. Швидкість сприймання змінюється під впливом багатьох факторів (розміру і складності об'єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності та ін.) і залежить від характеру основного захворювання очей: в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою, ністагмом, астигматизмом особливо спостерігається зниження швидкості сприймання (Є.М.Українська);

  • порушення кольоросприймання у вигляді підвищення порогів на червоний і зелений кольори, при нормальних порогах – на синій; можуть траплятися випадки нерозрізнення кольору при захворюваннях сітківки та атрофії зорового нерва, дещо краще кольоросприймання при амбліопії, альбінізмі та вроджених катарактах (за даними Н.В.Шубіної);

  • зниження тонкості зорових диференціювань у процесі впізнавання об'єкта. Значні труднощі під час впізнавання зображень відчувають діти з частковою атрофією зорового нерва; у них спостерігається не лише уповільненість сприймання, а й значна кількість помилок, уподібнень одного зображення до іншого, подібного до нього (М.І.Земцова).

З урахуванням названих особливостей зорового сприймання і зумовлених ними труднощів необхідно в спеціальній школі створювати на уроках певні умови. До них належіть наступні:

- дотримання необхідної відстані під час демонстрації (демонструвати зображення слід з відстані 25-33 см – оптимального для сприймання бінокулярним зором;

- забезпечення відповідного освітлення залежно від характеру захворювання очей;

- дотримання тривалості демонстрування (слід мати на увазі, що в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою швидкість сприймання знижена);

- забезпечення учнів ілюстративним матеріалом певного формату (розмір 9х12 см дає можливість майже всім слабозорим, навіть з вузьким полем зору, бачити все зображення, охоплювати його поглядом);

- демонстрацію кольорових зображень слід проводити з врахуванням особливостей кольорового зору, з максимальною яскравістю у спектрі кожної форми (слабозорі, в яких сліпота на червоний колір, не зможуть відрізнити синьо-зелений колір від червоного; у кого має місце сліпота на зелений колір, не зможуть відрізнити червоно-пурпурний від сірого);

- забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом.

В розробці програм взяли участь вчителі наступних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору:

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 5 для сліпих дітей: Вовнова Т.С., Мучник Е.Б., Набоченко О.О., Рокша Г.В., Романеско А.В., Руденко В.С., Снігир Г.О., Соловей Є.Я., Шаповалова В.З.

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей №11: Іванченко Т.Г., Коржова В.П., Манько О.М., Новотна В.П., Султанова В.Н., Юдіна О.А., Яремчук С.В.

Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей Київської області: Богдан А.І., Лисенко Л.П., Лісовський Р.А., Полторацький А.А.

Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей: Вакулюк О.П., Іванова Н.І., Ковальчук І.В., Федорчук Т.М.

Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями зору: Хмелева Т.В.

Харківської обласної спеціальної гімназії-інтернату для сліпих дітей імені В.Г. Короленка: Батіщева Р.П., Бородай З.П., Бутенко А.В., Зиков М.І., Мацкевич О.Д., Олейник С.О., Омеляненко О.К., Родяхіна Т.А., Москаленко Т.І.

Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 93 для сліпих дітей: Германова Є.Г., Кузнєцова Л.Б.

Викладачі кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова: Войтюк Ю.О., Глушенко К.О., Гребенюк Т.М., Малюхова Н.І., Паламар О.М., Тімакова Ю.В.

Наукові співробітники лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України: Гудим І.М., Куценко Л.О., Легкий О.М.

УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Школа, що є осередком національної культури, здатна сприяти як становленню національної ідентичності школярів, так і розумінню ними різноманіття сучасних культур.

Розробка змісту навчальної програми “Українська художня культура” (9 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”.

Мета вивчення української художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах для дітей сліпих та зі зниженим зором полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української спадщини.

Курс «Українська художня культура» покликаний вирішити такі головні завдання:

  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

  • опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

  • розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей, діалектичної взаємодії культурологічного та антропологічного підходів (“людина в культурі - культура в людині”).

У 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 класах, і втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою у старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9 класу систематизований відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є ядром художньої культури.

Виділення української художньої культури, як окремої частини курсу, зумовлено необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікультурне виховання.

Змістове наповнення тем передбачає формування в учнів ціннісносмислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних, інформаційних, комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.

Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається.

Особливостями організації навчально-виховного процесу є такі позиції:

  1. Розуміння мистецтва – це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме “діалог культур” дає змогу особистості не тільки прилучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ.

  2. На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії й доброзичливості, яка сприяла б передачі аури творів мистецтв та викрешувала б іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві.

  3. Педагог має бути комунікативно виразним, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення учителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо) та елементарно володіли цим мистецтвом самі.

  4. Уроки „Української художньої культури” мають розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати художні завдання.

Резервний час може використовуватися на тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.

УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

9 клас

(35 год. (1 год. на тиждень), 4 год. - резервний час)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст. (7 год.)

Тема І. Образотворче мистецтво (3 год.)

Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я. Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески). Ікони Київської Русі за межами України. Мистецтво книжкової мініатюри. Художня культура польсько-литовської доби.

Орієнтовні практичні завдання:

Виготовлення фрагментів діорами Київ - духовний центр України-Русі” (робота в групах).

Тема ІІ. Музична культура (2год.)

Первісні музичні інструменти. Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання українських народних пісень, порівняння за жанрами.

Тема ІІІ. Театральна культура (1год.)

Обрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята, ритуали). Княжий театр. Мистецтво скоморохів.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання народних ігор та обрядів (за вибором).

Узагальнення (1 год.)

Розділ ІІ. художня культура ХVІІ – ХVІІІ ст. (9 год.)

Тема І. Образотворче мистецтво (4год. )

Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві. Будівництво в Києві (Андріївська церква, Маріїнський палац), Львові (собор св. Юра), на Тернопільщині (Почаївська лавра), Чернігівщині, Полтавщині. Іконопис (козацькі “Покрови” та ін.). Портретний живопис. Народна картина «Козак Мамай». Мистецтво гравюри.

Орієнтовні практичні завдання:

Замальовки архітектурних споруд - зразків українського бароко.

Порівняння різних репродукцій народної картини “Козак Мамай”.

Створення альбому „Пам’ятки “України” (колективна робота).

Тема ІІ. Музична культура (3год.)

Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці (М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський). Збірка «Сад божественних пісень» Г.Сковороди.

Орієнтовні практичні завдання:

Фонозапис “Хоровий літопис століть” (староукраїнська музика).

Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г.Сковороди

Тема ІІІ. Театральна культура (1 год.)

Шкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики (репертуар, тематика інтермедій). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорозькій Січі.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення комічної або сатиричної інтермедії у стилі “шкільного театру”.

Написання сценарію для вистави “живого вертепу”.

Узагальнення (1 год.)

Учень (учениця) називає основні періоди розвитку художньої культури України;

розпізнає твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);

спостерігає за розвитком української художньої культури минулого і сучасності;

описує факти і явища художньої культури України;

характеризує національну специфіку українського мистецтва;

пояснює роль вітчизняної художньої культури в становленні і розвитку української держави;

наводить приклади історико-культурних пам’яток України;

формулює власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами українського мистецтва;

порівнює українську художню культуру минулого і сучасності;

класифікує складові української художньої культури;

аналізує та інтерпретує художній зміст творів українського мистецтва;

оцінює значущість українського мистецтва в розвитку національної культури;

обґрунтовує оцінні судження щодо творів українського мистецтва минулого;

аргументує судження щодо значущості української культури у власному житті;

використовує спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;

показує на карті місцезнаходження культурно-історичних пам’яток України;

уміє вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

Розділ ІІІ. українська художня культура хіх – початку ХХ ст. (8 ГОД. )

Тема І. Образотворче мистецтво (3 год.)

Архітектура та скульптура (І.Матрос, Л.Позен, В.Городецький). Палацово-паркові комплекси. Живопис (Тарас Шевченко, М.Пимоненко, О.Мурашко та ін.). Тиражна графіка. Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли.

Орієнтовні практичні завдання:

Виконання декоративної композиції в українському стилі (техніка за вибором).

Тема ІІ. Музична культура (3 год.)

Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні. Значення творчості С.Гулака-Артемовського та М.Колачевського. М.Вербицький: історія створення твору «Ще не вмерла Україна». М.Лисенко основоположник національної композиторської школи в Україні. Музичне виконавство та освіта.

Орієнтовні практичні завдання:

“Видатні діячі української музичної культури”: добірка матеріалів - фотографій, репродукцій, календарів, марок - за темою (робота в групах).

Тема ІІІ. Театральна культура (2 год.)

Значення драматургії для розвитку українського театру. Творчість М.Щепкіна. Театр у Галичині та на Буковині. Театр корифеїв. Перший український стаціонарний театр у Києві. Творчий шлях М.Заньковецької.

Орієнтовні практичні завдання:

Створення фотоальбому “Театр корифеїв”.

Узагальнення (1 год.)

Розділ IV. Українська художня культура ХХ ст. (9 год.)

Тема І. Образотворче мистецтво (2 год.)

Архітектура і скульптура. Міста-заповідники. Монументальна скульптура. Живопис. Український авангард. Графіка. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів. Петриківський розпис.

Орієнтовні практичні завдання:

Живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами.

Розробка дизайну сучасного інтер’єру шкільного приміщення з використанням українських традицій.

Тема ІІ. Музична культура (2 год.)

Хорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л.Ревуцький, Б.Лятошинський. С.Людкевич, М.Скорик, Є.Станкович та ін.). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики (В.Косенко, В.Барвінський та ін.). Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта.

Орієнтовні практичні завдання:

Підготовка позакласного заходу “Пісенний вернісаж” з творів сучасних українських композиторів.

Тема ІІІ. Театральна культура (1 год.)

Провідні актори та режисери українського театру. Лесь Курбас та ін. Сучасний драматичний, музичний та ляльковий театр.

Орієнтовні практичні завдання:

Підготовка міні-вистави (фрагмент твору українського письменника), декорацій і костюмів, музичного оформлення (колективна робота).

Тема IV. Кіномистецтво (2год.)

Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О.Довженка. “Поетичне кіно”. Творчі портрети І. Миколайчука, Л.Бикова. Фольклор – основне джерело розвитку української анімації. Комедійний “козацький” серіал В.Дахна. Документальний та науково-популярний кінематограф.

Орієнтовні практичні завдання:

Упорядкування відеокартотеки ”Українське кіномистецтво” (робота в групах за інтересами).

Організація дискусії щодо перегляду українського кінофільму.

Тема V. Художня культура української діаспори (2год.)

Архітектура і скульптура. О.Архипенко – піонер авангардизму в скульптурі. Живопис і графіка. Іконопис. Використання українського фольклору, звернення до тем, пов’язаних з Україною у творчості композиторів. Виконавство (хорові колективи, співаки, бандуристи), освіта. Орієнтовні практичні завдання:

Створення альбому “Імена славетних українців у світовому мистецтві” (колективна робота).

Узагальнення (1год.)

Учень (учениця) називає найвидатніших представників української художньої культури - народної і професійної;

розпізнає твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);

спостерігає за особливостями розвитку української художньої культури в різні історичні періоди на прикладі конкретних мистецьких явищ;

описує діяльність представників класичної української культури, митців української діаспори;

характеризує національну специфіку українського мистецтва;

пояснює тенденції розвитку української художньої культури минулого і сучасності;

наводить приклади художніх музеїв і театрів, провідних мистецьких колективів України;

формулює власне ставлення до української культури;

порівнює зразки творів різних видів мистецтва, факти та явища української художньої культури;

класифікує види і жанри українського мистецтва;

аналізує та інтерпретує зміст та художньо-мовні особливості творів українського мистецтва;

оцінює роль українського народного і професійного мистецтва в розвитку національної культури;

обґрунтовує оцінні судження щодо зразків українського мистецтва;

аргументує судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства, у власній життєдіяльності;

використовує спеціальну термінологію, знання з української художньої культури у процесі самоосвіти;

показує на карті центри українських народних ремесел міста, які стали центрами української культури в діаспорі;

уміє виконувати українські народні пісні та авторські твори, брати участь у народних обрядах, вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти;

пропагує національну культурно-мистецьку спадщину;

відстоює національно-культурні пріоритети у суспільному житті.

Iнформатика



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  2. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  3. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  4. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором природознавство

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  5. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Другие похожие документы..