Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Книга'
Сотни тысяч читателей уже знакомы с нашей первой книгой под названием "Дети Индиго". Она не только пробудила у множества людей со всех угол...полностью>>
'Закон'
Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно...полностью>>
'Документ'
письмо от высшего учебного заведения (университета) с подтверждением того, что студент зачислен на обучение; документ с подтверждением оплаты обучени...полностью>>
'Программа'
31 декабря пятница 11.00 Сбор группы в Москве, станция метро «Комсомольская», в здании Ленинградского вокзала у бюста В.И. Ленина. Встречает группу ги...полностью>>

П. А. Кулиш Из «Записок о жизни Гоголя» Література: Сумщина в творчості М. В. Гоголя Література: Зв’язки М. В. Гоголя з Сумщиною

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Микола Гоголь і Сумщина : до 200-річчя від дня народження : бібліографічний покажчик літератури / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. В. І. Мазур. – Суми, 2009.

ЗМІСТ

Передмова

Основні дати життя і творчості Миколи Гоголя

Твори письменника

Сапухін П. «Микола Гоголь – гість нашого краю»

П. А. Кулиш Из «Записок о жизни Гоголя»

Література: Сумщина в творчості М. В. Гоголя

Література: Зв’язки М. В. Гоголя з Сумщиною

Вислови сучасників М. В. Гоголя, уродженців Сумщини, про нього

Письменники, літературознавці та творчі люди Сумщини про М. В. Гоголя

Митці Сумщини і М. В. Гоголь

Використана література

Покажчик імен

Список використаних періодичних видань

Передмова

Бібліографічний покажчик “Микола Гоголь і Сумщина”, підготовлений до 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя, має на меті зібрати інформацію про зв’язки відомого письменника М. Гоголя з Сумщиною, а також подати матеріали про життя і творчість письменника.

Покажчик містить основні дати життя і творчості письменника, статтю відомого Сумського краєзнавця П. Сапухіна “Гоголь – гість нашого краю” та вислови сучасників М. Гоголя – уродженців нашого краю – про М. Гоголя, а також думку творчих людей Сумщини про письменника.

Особливістю бібліографічного покажчика є те, що в ньому разом з бібліографічною інформацією про автора поданий фактичний матеріал про зв’язки письменника з нашим краєм.

Покажчик складений на основі фонду Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Довідковий апарат складається з іменного покажчика авторів та покажчика використаних періодичних видань. Підбір літератури завершено 20.12.08 р. Видання не є вичерпним.

Бібліографічний покажчик адресовано літературознавцям, викладачам, учням та студентам, працівникам бібліотек, а також усім, хто цікавиться творчістю відомого російського письменника М. Гоголя.

***

«В місті Глухові зібрався народ біля старця бандуриста і вже з годину слухав, як сліпий грав на бандурі. Ще таких дивних пісень і так чудово не співав жоден бандурист..., а кругом народ, старі люди, схиливши голови, а молоді, піднявши очі на старця, не посміли й шепотіти між собою».

Микола Гоголь «Страшна помста»

Основні дати життя і творчості

Миколи Гоголя

1809, 20 березня (1 квітня за н. ст.) в містечку Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії в родині поміщиків Василя Опанасовича і Марії Іванівни Гоголів - Яновських народився син Микола.

1818 – 1819 – навчається в Полтавському повітовому училищі.

1820 – з домашнім вчителем готується до вступу в гімназію.

1821 – зарахований до Ніжинської гімназії.

1828 – закінчив гімназію.

1829 – приїздить до Петербурга. Спалення тиражу поеми «Ганц Гюхельгартен», поїздка за кордон.

1830 – в «Отечественных записках» надруковано повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала». Служить чиновником в департаменті державного господарства і громадських будівель.

1831 – знайомиться з О. С. Пушкіним; березень – залишає чиновницьку службу; вересень – вийшла з друку перша книжка «Вечорів на хуторі біля Диканьки».

1832, березень – вийшла з друку друга книга «Вечорів».

1833 – добивається професорського місця в новозбудованому Київському університеті.

1835 – вийшли «Арабески» і «Миргород», поїздка на Полтавщину.

1836, 19 квітня – прем’єра «Ревізора» в Олександрівському театрі.

1836 – 1839 – живе за кордоном, з весни 1837 р. – в Італії, працює над першим томом «Мертвих душ».

1839 – вересень 1840 – Гоголь в Росії.

1840 – квітень – виїзд за кордон. Хвороба Гоголя.

1841, жовтень – приїзд в Росію для видання першого тому «Мертвих душ».

1842 – виїзд за кордон. Працює над другим томом «Мертвих душ».

1845 – хвороба М. Гоголя, спалення другого тому «Мертвих душ».

1847, січень – вихід «Вибраних місць із листування з друзями».

1848, лютий – Гоголь в Єрусалимі.

1849 – поїздка в Калугу.

1850, осінь 1851– живе в Одесі.

1851 – востаннє відвідує Василівку.

1852, 21 лютого (4 березня за н. с.) Микола Гоголь помер.

***

Гімназія, в якій навчався М. В. Гоголь. Ніжин.

Аттестат об окончании курса высших наук

Николай Гоголь - Яновский коллежского асессора Василия Афанасьевича сын, поступивший 1 мая 1821 года в гимназию высших наук кн. Безбородко, окончил в оной полный курс учения в июле месяце 1828 года, при поведении очень хорошем ... (отметки по 24 предметам “очень хорошие”), и по окончательном испытании конференциею гимназии удостоен звания студента и г. министром утвержден в праве на чин 14 класса, при вступлении в гражданскую службу, с освобождением его от испытания для производства в высшие чины, и при вступлении в военную службу через шесть месяцев, в нижних званиях, на чин офицера, хотя бы в полку, в которой принят будет, на тот раз и вакансии не было, В засвидетельствование чего и дан ему, Гоголю-Яновскому, сей аттестат от конференции гимназии высших наук кн. Безбородко, за надлежащим подписанием с приложением казенной печати. Нежин. 1829 г. Января 25 дня.

Подпись: директор Нежинской гимназии Д. Е. Ясновский (Д. Е. Ясновский - учитель Гоголя, наш земляк. Он родился в с. Чеплеевка бывшего Кролевецкого уезда Черниговской губернии).

Твори письменника

Гоголь, Н. В. Собрание сочинений [Текст] : в 8 т. Т. 1-8 / Н. В. Гоголь ; под общей ред. В. Р. Щербины. – М. : Правда, 1984. – (Б-ка «Огонек». Отечественная классика).

Гоголь, Н. В. Собрание сочинений [Текст] : в 7 т. Т. 1-7 / Н. В. Гоголь ; под общей ред С. И. Машинского, М. Б. Храпченко. – М. : Худож. лит., 1987.

Гоголь, Н. В. Сочинение [Текст] : в 2 т. / Н. В. Гоголь. – М. : Худож. лит., 1973.

Т. 1 : Повести. – 599 с. ил., портр.

Т. 2 : Драматические произведения ; Мертвые души. – 542 с.

Гоголь, Н. В. Избранные произведения [Текст] : в 2 т. / Н. В. Гоголь. – К. : Дніпро, 1984.

Т. 1 : Вечера на хуторе близ Диканьки. – 407 с.

Т. 2 : Мертвые души ; Ревизор. – 415 с.

Гоголь, Н. В. Авторская исповедь / Н. В. Гоголь ; сост. Ж. С. Журибеда. – Псков : Всероссийский фонд культуры, 1990. – 126 с.

В книгу включены произведения Н. В. Гоголя написаные им в последние годы жизни. «Авторская исповедь» праедставляет собой отчет писателя В. Г. Белинскому на критику им книги «Выбранные места из переписки с друзьями».

Гоголь, Н. В. Арабески [Текст] : сборник / Н. В. Гоголь ; послесл. П. Паламарчука ; худож. Ю. Селивестров. – М. : Молодая гвардия, 1990. – 130 с.

Гоголь, Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки [Текст] ; Миргород : повести / Н. В. Гоголь. – Х. : Прапор, 1989. – 392 с.

«Вечера на хуторе близ Диканьки» (1831 - 1832) принесли Гоголю всеобщее признание, а после выхода «Миргорода» (1835) Белинский провозгласил писателя «главою литературы, главою поэтов».

Гоголь, Н. В. Вий [Текст] : повесть / Н. В. Гоголь ; худож. Г. В. Укутович. – К. : Днипро, 1989. – 447 с.

Гоголь, Н. В. ...К нам едет ревизор [Текст] : сборник / Н. В. Гоголь. – М. : Мол. гвардия, 1984. – 447 с. – (Б - ка юношества).

Гоголь, Н. В. Комедии [Текст] / Н. В. Гоголь ; сост.  М. Х. Краснопольская ; вступ. ст. Ю. В. Манна ; примеч. Е. А. Кухты. – Л. : Искусство, 1988. – 470 с.

Гоголь, Н. В. Мертвые души [Текст] : поэма / Н. В. Гоголь; вступ. сл. и коментар В. А. Воропаева. – М. : Сов. Россия, 1988. – 432 с.

Бессмертное произведение великого русского писателя. Эпическая поэма, в которой нарисована широкая картина жизни помещичье-крепостнической России Х1Х века.

Гоголь, Н. В. Петербургские повести [Текст] / Н. В. Гоголь. – Свердловск : Серед.-Урал. кн. изд-во, 1990. – 201 с.

Гоголь, Н. В. Повести [Текст] / Н. В. Гоголь. – М. : Худож. лит., 1984. – 350 с. – (Классики и современники. рус. класич. лит.).

В книгу вошли повести: «Ночь перед рождеством» – из цикла «Вечера на хуторе близ Диканьки»; «Старосветские помещики», «Тарас Бульба», «Повесть о том, как поссорились Иван Иванович с Иваном Никифоровичем» – из цикла «Миргород»; «Нос», «Шинель» – из так называемого «Петербургского цикла».

Гоголь, М. В. Програмні твори [Текст] : 9 кл. / М. В. Гоголь ; післямова В. Шевчука. – К. : Обереги, 2000. – 575 с.

До книжки увійшли твори Миколи Васильовича Гоголя, передбачені до вивчення у 9 класі згідно «Програми для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання».

Гоголь, Н. В. Пьесы [Текст] / Н. В. Гоголь ; примеч. Ю. В. Манна ; ил. С. А. Алимова. – М. : Правда. – 272 с.

Гоголь, Н. В. Ревизор [Текст] : комедия в 5-ти действиях / Н. В. Гоголь. – М. : Худ. лит., 1978. – 141 с.

Гоголь, Н. В. Шинель [Текст] : повести / Н. В. Гоголь. – Л. : Худож. лит., 1976. – 319 с.

Гоголь, М.В. Тарас Бульба [Текст] : повість / М. В. Гоголь ; пер. з рос. В. Шкляра. – К. : Дніпро, 2003. – 164с.

Сапухін П. «Микола Гоголь – гість нашого краю»

Захоплюючись незрівнянним живописом геніальних творів безсмертного М. В. Гоголя, ми часто запитуємо: звідки ця дивовижна майстерність? В яких джерелах її початок?

«У мене, – говорив письменник, – тільки те виходило добре, що я брав з дійсності, з даних мені відомих».

Вичерпної відповіді на поставлені вище запитання ми не одержуємо з цього скромного визнання. А втім, творчий принцип неперевершеного реаліста світової літератури охарактеризовано цілком правильно.

В коло відомої Гоголю «дійсності» включені і «дані», пов’язані з Сумщиною. Своє відображення знайшли вони і в його творчості.

Згадайте хоча б те, як щедро змалював письменник у своїх творах географію нашого краю. В «Сорочинському ярмарку» подається класичний опис річки Псьол. В «Майській ночі» згадується місто Ромни, у «Втраченій грамоті» – Конотоп, в «Страшній помсті» – Глухів і т. д.

Відома примітка М. В. Гоголя до повісті «Вій»: «Уся ця повість, – зауважує письменник, – є народний переказ. Я ні в чому не хотів його змінювати й розповідаю майже з тією простотою, як чую».

Сюжет «Вія» справді має фольклорний характер і в значній мірі збігається з мотивом казки про Пантелеймона, яка була записана в колишньому Сумському повіті. Пантелеймон, подібно до Хоми Брута, три ночі передував біля труни покійниці – відьми і так само, як гоголівський бурсак, обводив навколо себе рятівне коло, яке захищало його від нечистої сили.

Таким було творче спілкування Гоголя з нашим краєм. Але у письменника були з Сумщиною і живі зв’язки. Він відвідував багато населених її пунктів, знав її людей, гостював у декого з них.

Ще під час навчання в Ніжинській гімназії вищих наук не раз доводилося йому проїжджати через Ромни, які ще з кінця 18 століття стали найбільшим центром гуртової торгівлі на Україні. але найкраще знав він Глухів. Відвідував Гоголь це місто в 1832, 1835, 1848, 1850 роках, коли їхав з Росії на Полтавщину і повертався звідти назад.

Влітку 1850 року Микола Васильович зупиняється в Глухові разом з близьким своїм приятелем, відомим вченим, професором М. О. Максимовичем, який пізніше, вже після смерті Гоголя, писав про це в своїй статті, надрукованій в 1854 році в журналі «Москвитянин»: «Я їхав з ним із Москви 13 червня 1850 року. Розлучився в Глухові 25 червня, пообіцявши побувати в нього в серпні. Я не спитався, де його Василівка, бо був переконаний, що вона знаходиться біля Миргорода».

Кілька днів М. В. Гоголь гостював у селі Сварково, нинішнього Шалигінського району. Це було наприкінці серпня 1848 року. Заманив його у Сварково товариш дитячих та юнацьких років Олексій Семенович Данилевський. Гоголь разом з ним вчився в ніжинській гімназії. А після її закінчення два нерозлучних друга разом вирушили до Петербурга влаштовувати там свою долю. Удвох їздили вони зі столиці відвідувати рідних у Миргородський повіт, удвох, не маючи для цього достатніх коштів, подорожували за кордон.

Немолодою вже людиною Данилевський одружився з дуже юною дівчиною надзвичайно щасливої вдачі – Уляною Григорівною Похвісневою, дочкою досить багатого поміщика села Ганнівки, як називалась тоді нинішня Веретенівка, Сумського району.

Дружина найближчого приятеля справила на Гоголя чудове враження. Є навіть твердження, що письменник увічнив її образ Уліньки, з якою він знайомить читачів у другій частині своїх «Мертвих душ».

Повернувшись 1848 році з-за кордону, Гоголь відвідав рідну Василівку і часто зустрічався з Данилевськими, які жили тоді недалеко від нього.

У кінці серпня Гоголь зібрався їхати до Москви. О. С. Данилевський зажадав розділити з ним подорож до села Сварково, де жив дядько Уляни Григорівни О. М. Маркович, відомий український фольклорист і щирий прихильник знаменитого автора «Вечорів» і «Миргорода». Гостинні господарі умовили письменника зупинитись на якийсь час у їх садибі. Дуже наполягав на цьому і Данилевський. Гоголь не відхилив запрошення і затримався на кілька днів у невеличкому українському селі колишнього Глухівського повіту.

Тут його дуже зацікавив щоденник предка господаря садиби – генерального підскарбія Якова Марковича. На той час щоденник не був ще опублікований, хоч і становив собою справді унікальний документ 18 сторіччя. Писався він день у день на протязі п’яти десятиліть – 1717 – 1767 рік.

У сварківському архіві Марковичів зберігалося багато інших цікавих для письменника історичних матеріалів, в тому числі й короткий літопис наказного гетьмана Павла Полуботка. Гоголь зі слів Данилевського давно знав про цей рідкісний архівний фонд. Тепер він дістав можливість ознайомитися з ним безпосередньо. Саме таким заняттям і присвятив він значну частину часу, проведеного в Сваркові.

Господар сварківської садиби Олександр Михайлович Маркович виявився освіченою людиною і дуже цікавим співрозмовником. Він був автором багатьох історичних статей і публікацій, спілкувався з широким колом діячів культури, та й сам не стояв осторонь гуманної громадської діяльності.

Доречно зауважити, що О. М. Маркович у 1852 році, тобто саме тоді, коли помер Гоголь, порушив перед царським урядом клопотання про звільнення сварківських селян від кріпацтва, але не одержав на це дозволу.

Від їхньої Клевені, що протікала повз старосвітську садибу Марковичів Гоголь вирушив у подальшу подорож – на Москву. О. С. Данилевський, попрощавшись з найближчим другом, повернувся на Миргородщину.

Останні 27 років свого життя він провів у маєтку своєї дружини в селі Ганнівці, під Сумами. Тут він написав свої спогади про Миколу Васильовича Гоголя. Тут він і помер у 1888 році.

До самої смерті зберігав у своїй пам’яті найменші подробиці, пов’язані з життям свого геніального друга і товариша. Послухати з його уст зворушливі спогади про живого Гоголя до Ганнівки приїжджали з Сум і з навколишніх сіл численні шанувальники великого російського письменника. Тут вони могли побачити листи, написані ним у різні періоди життя, його малюнки, його твори з дарчими авторськими написами і цілу галерею фотокарток та гравюр з гоголівською тематикою.

Це був ніби маленький меморіальний музей, ніби перший у нашому краї пам’ятник безсмертному Гоголю.

Сапухін П. Гоголь гість нашого краю // Ленінська правда. – 1957. – 9 березня. – С.4

П. А. Кулиш

Из «Записок о жизни Гоголя»

(Куліш Пантелеймон Олександрович народився в смт Вороніж Шостинського району на Сумщині, письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач).

Н. В. Гоголь захотел быть журналистом, и это звание стоило ему больших трудов. Нужно было написать самому статьи почти по всем отделам, потом переписать их и, что всего важнее, сделать обертку наподобие печатной. Гоголь хлопотал изо всех сил, чтобы придать своему изданию наружность печатной книги, и просиживая ночи, разрисовывая заглавный листок, на котором красовалось название журнала: «Звезда». Все это делалось, разумеется, украдкой от товарищей, которые не прежде должны были узнать содержание книжки, как по ее выходе из редакции. Наконец первого числа месяца книжка журнала выходила в свет. Издатель брал на себя труд читать вслух свои и чужие статьи. Все внимало и восхищалось. В «Звезде», между прочим, помещена была повесть Гоголя «Братья Твердославичи» и разные его стихотворения. Все это написано было так называемым «высоким» слогом, из - за которого бились и все сотрудники редактора. Гоголь был комиком во время своего ученичества только на деле: в литературе он считал комический элемент слишком низким...

Новое литературное направление заставило его бросить журналистику. Вероятно однажды, после каникул, в гимназию, он привез на малороссийском языке комедию, которую играли в домашнем театре Трощинского, и из журналиста сделался

директором театра и актером. Кулисами служили ему классные доски, а недостаток в костюмах дополняло воображение артистов и публики. С этого времени театр сделался страстью Гоголя и его товарищей, так что, после предварительных опытов ученики сложились и устроили себе кулисы и костюмы, копируя, разумеется, по указанию Гоголя, театр на котором подвизался его отец: другого никто не видел. Начальство гимназии воспользовалось этой страстью, чтобы заохотить воспитанников к изучению французского языка, и ввело в репертуар Гоголева театра французские пьесы... Русские пьесы, однако ж, не выводились, и предание гласит, что Гоголь особенно отличался в ролях старух. Театр, основанный Гоголем в гимназии, процвел, наконец, до того, что на представления его съезжались и городские жители.

П. Куліш відразу по смерті Гоголя розпочинає роботу над створенням ґрунтовної біографії митця.

Особисте знайомство з матір’ю літератора, Марією Іванівною, відвідини садиби Гоголів – Яновських, спілкування зі спільними приятелями Гоголя і Куліша дає можливість останньому зібрати багатий матеріал, який згодом сублімується в його основні біографічні праці про М. Гоголя:

«Несколько черт для биографии Гоголя» (1852);.

«Выправка некоторых биографических известий о Гоголе» (1853);

«Опыт биографии Н. В. Гоголя» (1854);

«Записки о жизни Н. В. Гоголя» (1856);

«Гоголь – биография» (1859);

«Гоголь; биография» (1881)

Однак і збірна біографія Миколи Гоголя, створена П. Кулішем, не позбавлена певних вад: нерівнозначно висвітлюються у ній різні періоди життя Гоголя. П. Куліш свідомо уникає розгляду протиріч характеру автора «Мертвых душ», у перших спробах життєпису не виявляє власних поглядів та оцінок, виступаючи швидше як збирач і систематизатор відомостей, ніж історик та біограф.

У когорті гоголезнавців П. Кулішу належить особливе місце. Хоча б тому, що він перший означив зрушення у бік зацікавленості українською тематикою, викликані світоглядом Миколи Гоголя, її неперехідне значення для двох культур, наголосив на ролі митця у формуванні реалістичних течій в українській літературі.

Тетяна Дзюба

співробітник інституту літератури НАН України

Література:

Сумщина в творчості М. В. Гоголя

Гоголь, Н. В. Майская ночь или утопленница [Текст] / Н. В. Гоголь // Гоголь Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки: повести, изданные пасечником Рудым Паньком. – М. : Современник, 1990. – С. 72-108.

На сторінці 88 згадується місто Ромни.

Гоголь, Н. В. Пропавшая грамота [Текст] / Н. В. Гоголь // Гоголь Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки: повести, изданные пасечником Рудым Паньком. – М. : Современник, 1990. – С. 110 - 124.

В оповіданні змальовано побут і звичаї жителів міста Конотопа.

Гоголь, Н. В. Страшная месть [Текст] / Н. В. Гоголь // Гоголь Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки: повести, изданные пасечником Рудым Паньком. – М. : Современник, 1990. – С. 183 - 232.

На сторінці 228 згадується місто Глухів.

Гоголь, М. В. Тарас Бульба [Текст] : повесть / Н. В. Гоголь // Гоголь Н. В. Собр. соч. : в 8 т. Т. 2. / Н. В. Гоголь. – М. : Правда, 1984. – С. 29 - 146.

На сторінці 114 згадується місто Глухів.

Література:

Зв’язки М. В. Гоголя з Сумщиною

Акичев, Ш. Гоголь і Конотопщина [Текст] / Ш. Акичев // Сільські горизонти. – 2001. – 11-15 серпня. – С. 2-3.

Гайворонська, О. Микола Гоголь і Сумщина [Текст] / О. Гайворонська // Сумщина. – 2008. – 12 липня.

Гоголь, Н. В. Светлое Воскресенье [Текст] / Н. В. Гоголь // Сумской голос. – 1994. – № 3. – С. 4-5.

Є фото Глухова і Конотопа початку ХХ ст., де був Микола Гоголь.

М. Гоголь і Сумщина [Текст] // Зв’язки письменників з Сумщиною. – Суми, 1990. – С. 25-26.

Дзюба, Т. «...Художньої слави Гоголевої я не знищив» [Текст] : Пантелеймон Куліш про М. Гоголя / Т. Дзюба // Сіверянський літопис. – 1997. – № 6. – С. 79-85.

Каруна, З. «Гоголь на Сумщині» [Текст] / З. Каруна // Тростянецький вісник. – 1999. – 2 квітня. – С.4.

Каруна, З. Гоголь і наш край [Текст] / З. Каруна // Тростянецький вісник. – 2004. – 31 березня.

Виселенко, П. М. Гоголь на Глухівщині [Текст] / П. М. Киселенко // Народна трибуна. – 1984. – 10 липня.

Краєзнавчий аспект творчості Гоголя [Текст] // Гурець П. М. Літературно-мистецьке краєзнавство у курсі зарубіжної літератури. – Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. – С. 15-50.

Кривко, Я. Перебування Миколи Гоголя на Глухівщині [Текст] / Я. Кривко // Народна трибуна, – 1964. – 2 квітня.

Кушниров, П. Грустный весельчак с берегов Псла [Текст] / П. Кушниров // Ваш шанс. – 2001. – 6 июня. – С. 37.

Мурашова, А. Гоголь Николай Васильевич [Текст] / А. Мурашова // Мурашова А. Литературное краеведение: теория и практика в учебной и воспитательной работе. – Сумы, 2006. – С. 65-68.

Охріменко, П. Великий син двох братніх народів [Текст] / П. Охріменко // Вінок М. В. Гоголю. – Х., 1989. – С. 36-46.

Сапухін, П. Гоголь – гість нашого краю [Текст] / П. Сапухін // Ленінська правда. – 1957. – 9 березня.

Терлецький, В. Наближення до істини [Текст] / В. Терлецький // Червоний промінь. – 1991. – 1 січня. – С. 5.

Терлецький В. Учитель Гоголя из Гребинки [Текст] / В. Терлецький // Сов. Полесье. – 1966. – 29 октября.

Вислови сучасників М. В. Гоголя,

уродженців Сумщини, про нього

Гоголь – чадо своего времени и своего общества. Немного, вероятно, создало это общество людей более честных, более готовых на бескорыстное ему служение, но не могли его создания не носить в себе следов своего происхождения. На этом основании и в жизни Гоголя можно указать на многое, чего в наше время не имел бы уже человек его натуры.

Пантелеймон Куліш

Это был талант, не узнанный школою и, ежели правду сказать, не хотевший или не умевший признаться школе. Между тогдашними наставниками Гоголя были такие, которые могли бы приголубить и прилелеять этот талант, но он никому не сказался своим настоящим именем. Гоголя знали только как ленивого, хотя, по-видимому, не бездарного юношу, который даже не потрудился научиться русскому правописанию. Жаль, что не угадали его. А кто знает? Может быть, и к лучшему.

И. Г. Кульжинский,

один із вчителів М .В. Гоголя, уродженець м. Глухова

Гоголь был молчаливым и таинственным, напечатал он в первый раз свое сочинение «Ганц Кюхельгартен или Картины», принес ко мне на продажу и через неделю спросил, продаются ли. Я сказал, что нет, он забрал их – и только и видели; должно быть, печка поглотила и тем и кончилось, что и теперь нигде нет этой книги и публика не знает и не видела его первого произведения.

И. Т. Лисенков,

відомий Петербурзький книготорговець, уродженець м. Суми

Мы переехали через Псел и ехали на Василевку ночью, при свете полного месяца. Наслаждением для меня было промчаться с Гоголем по степям, лелеявшим его с детства. И никогда я не видел его таким воодушевленным, как в эту украинскую ночь...

М. О. Максимович,

У м. Шостка пройшли його дитячі роки, щирий друг Гоголя, видатний український вчений, філософ, історик, мовознавець, фольклорист, письменник. Автор статті «Захист українських повістей М. Гоголя», який виступив проти фальсифікаторів творчості великого письменника.

Я с ним познакомился в детстве, мне было семь лет. Наши родители вместе воспитывались в Киевской духовной академии. Мы приехали с отцом к ним в деревню. Мы жили от них верстах в тридцати, в Семереньках. Это было около рождества. Тут я увидел в первый раз маленького Никошу (так все называли Гоголя в семье). Он был нездоров и лежал в постели. Мы играли с его младшим братом Иваном. Пробыли мы несколько дней.

***

Мы приехали летом в 1848 г. лечиться в Псле. В двадцатых числах августа приехал к нам Гоголь. Потом в нашем экипаже поехали мы в Черниговскую губернию в село Сварково, имение дяди Ульяны Григорьевны (жены Данилевского), А. М. Марковича. Мы приехали прямо ко дню его именин. Было много гостей, и Гоголь был страшно не в духе. Ему очень полюбился А. М. Маркович. Он провел у него несколько дней и, наконец, простился с ним. Ему нужно было ехать от Глухова в Москву.

О. С. Данилевський,

Він був найближчим другом Гоголя, найближчою йому людиною. Тож до нього мовилось великим письменником «Ти для мене рідніший за рідного брата - це ти знаєш сам».

Довгий час проживав і похований в с. Ганнівка під Сумами.

***

Пономарьов С. І., уродженець м. Конотопа бібліограф, історик, літературознавець. Особливу увагу його привертали життя і творчість великих синів українського народу: Т. Г. Шевченка та М. В. Гоголя.

У 1882 році, коли виповнилося 30 років від дня смерті М. Гоголя, Пономарьов в «Известиях историко-филологического института в Нежине» надрукував працю «Памяти Гоголя. Материалы для библиографии литературы о нем». Через два роки в «Киевской старине» (№ 5) він описав один з номерів «Метеор литературы», який виходив рукописно в Ніжинській гімназії часів Гоголя. Конотопець розповів про зв’язки славетного полтавця з Україною.

Дмитрий Прокофьевич Трощинский, 1754 - 1829 рр., родился в Глухове, учился грамоте у приходского дьячка: начал службу мелким чиновником в Малороссийской коллегии, впоследствии сделался одним из замечательных государственных людей трех царствований, всем обязан своему неутомимому трудолюбию и светлому уму.

Дальний родственник Н. В. Гоголя, Д. Трощинский интересен для нас тем, что в его имении бывал мальчик Гоголь, здесь он впервые познакомился с театром – для домашнего театра старого вельможи отец Гоголя сочинял комедии, а подаренную Трощинским большую конторскую книгу Гоголь надписал: «Книга всякой всячины, или подручная энциклопедия», и возил ее с собой всю жизнь, записывая сюда встретившиеся ему незнакомые слова и народные обычаи, игры, предания и исторические сведения.

Именные россияне: по страницам издания великого князя Николая Михайловича «Русские портреты 18 - 19 столетий» СПб., тт. 1–5, 1905 –1909 // Советский музей. – 1992. – № 1. – С.44- 46.

Письменники, літературознавці та творчі люди Сумщини про М. В. Гоголя.

Ніжно і проникливо любив М. В. Гоголь свою Україну. І ця трепетна любов підказувала йому теми і сюжети, живила його натхнення, переливалася барвистою райдугою на невмирущих сторінках.

П. Сапухін, краєзнавець

Перебування Миколи Гоголя на Гухівщині вимагає і чекає свого дослідження. Слід розшукати його листи, малюнки, твори з дарчими надписами, зробленими на Сумщині.

Я. Кривко, краєзнавець

Сьогодні наш Сумський край може пишатися тим, що геній Миколи Гоголя пов’язаний зі слобожанською землею.

Протягом усього ХХ – початку ХХІ століття літературні образи М. Гоголя привертають величезну увагу вітчизняних митців, що знайшло своє втілення в різних видах і жанрах мистецтва – у музиці, живопису, скульптурі, театрі та кіно.

Олена Гайворонська, мистецтвознавець

Микола Гоголь як людина, письменник має пряме відношення до українського народу, з надр якого він вийшов. Він є і його сином, він належить і російському і українському письменству, був і залишається як російським, так і українським великим культурним діячем

Павло Охріменко, літературознавець

Влияние Сумщины на творчество великого писателя не органичилось «фрагментарным» упоминанием наших сумских городов в его произведениях. Один только «наш» Псел, на берегах которого Гоголь родился, великолепно описанный им в «Сорочинской ярмарке», дал хорошую «закваску» для творчества мастера.

Павло Кушніров, літературознавець

Микола Гоголь – наш земляк, українець... Життя в дитинстві в мальовничому українському селі, вивчення юнаком, учнем народного життя, спостережливість, природний талант – це все спричинило до того, що Гоголь дав незрівнянні своєю чарівною красою й правдивістю картини української природи, людських характерів, правдивої історії народу...

Гоголь – геніальний син українського народу, поряд з Тарасом Шевченком становить законно нашу національну гідність, славу і честь.

Остап Вишня, письменник

Глухівський район, с. Сваркове. У 1848 та 1850 роках тут бував Микола Гоголь. Його цікавив домашній архів О. М. Марковича, в якому зберігалося багато цінних матеріалів та документів, зокрема щоденник генерального підскарбія Якова Марковича.

У Сварковому Микола Васильович записував історичні пісні, вивчав народний побут, збирав географічні та етнографічні матеріали, необхідні йому для роботи над «Мертвими душами», а також «Географією Росії для дітей», яку хотів написати.

В. Скакун, письменник

***

Гоголь

В свідомість нашу він заходив

Весняним шумом рідних рік,

Закоханим співцем народу,

Тарасом Бульбою навік.

Ми з юних літ запам’ятали

Ніч українську і Дніпро,

Що й птиці не перелітали,

Й потроху брались за перо.

І від захоплення такого

З’являлись в зошитах рядки

Про те, як надають дорогу,

Як «трійка» проліта віки.

Чужі міста і полустанки

Ми бачили, товариші,

Та вечори біля Диканьки

І Миргород були в душі.

Там зустрічає він Шевченка

І Мирного в ці дні зустрів,

І чує голос Короленка,

Про мир сердечний чує спів.

Йому навстріч Гурамішвілі,

І теплі промовля слова,

Такі прості і зрозумілі,

В обох – одна душа жива.

А ще є гостре слово в нього,

І сміх дошкульний, гострий сміх.

Він хаті уклонивсь убогій,

До бідних земляків своїх.

В холоднім мармурі важкому,

У бронзі темній не схолов –

Через століття як додому,

Сьогодні в Ніжин він прийшов.

І Миргороди наші мирні,

І рідні села бачить знов,

Вела й веде його безмірна

До краю рідного любов.

Він задивився в даль прозору, -

Світ сонця й правди перед ним.

Зустрілись радісно в цю пору

Ми з ліцеїстом молодим.

Світи ж у нашім небі, зірко,

Бринять його слова для нас.

... І посміхнувся він не гірко,

Побачивши жаданий час.

Олекса Ющенко

Ющенко, О. Я. Гоголь [Текст] / О. Я. Ющенко // Ющенко О. Уклоняюсь вам : поезії. – Київ, 2006. – С. 55-56.

Цього вірша автор прочитав у квітні 1952 року в Ніжині на відзначенні 100- річчя з дня смерті М. В. Гоголя

Очі Гоголя

Неможливо просто так побачити очі Гоголя, розглядаючи його пам’ятник на Нікітському бульварі в Москві біля будинку, де письменник помирав...

Хто бачив очі Гоголя, той знає,

Що він в землі московській надивляє.

Ті очі долу... Погляд –

мимо.

Вглиб.

З - під бронзи брів - крізь глину, тлін і гріб.

Лоскоче очі Гоголю трава.

Чатує смерку їх земна черва

Сахається від них масна Москва.

Там - казино, вертеп, Маркіз де Сад.

Бульвар гуляє. Аж гуде Арбат!

Мертвотні душі... Гоголь їм не брат.

Від того блиску, лоску, ласих ласок

Душа втікає в світ живущих масок.

Сидить сутулий у самотині.

Ховає погляд, повний таїни.

Ті очі долу...

Що відкрилось їм

У передсмертнім мороці страшнім?

Осяє тайну чистая сльоза: -

вони в безодні взріли небеса.

Віталій Крикуненко

Крикуненко, В. Очі Гоголя [Текст] / В. Крикуненко // Слобожанщина : альманах літераторів Сумщини. Вип. 8. – Суми, 2002. – С. 19-20.

­

Перед Гоголевим честенем

И славен буду я, доколь в подлунном мире

Жив будет хоть один пиит.

А.С. Пушкин

Пророк пророкові приносить оправданнє,

Мудрець премудрого вітає по заслузі:

Так і поезії божественне диханнє

Вшановує поет, і муза другій музі

Заявлює вінком високе почитаннє.

Земляче Гоголю! Що ж над собою склалось?

Хто чесно привітав твій честень мармуровий

Там, де твоя тиха колиска колихалась,

Де відбував єси твій іскус науковий

І світозарная зоря твоя займалась?

Кругом твого стовпа зібрались мертві душі,

Ті, що не встиг єси пером живописати:

Пани, попи, жиди, педанти довговуші,

Та й заходилися гуртом тебе вітати,

Мов предсідателя казенної палати.

Тарасе - брате! Де твоя тридцятиструнна?

Нехай би земляка достойно привітала,

Нехай би голосно вона зарокотала,

Мов хвиля на морі кипить широкошумна,

Щоб осоромилась дрібнота слабоумна.

Пантелеймон Куліш

Куліш, П. Перед гоголевим честенем [Текст] / П. Куліш // Куліш П. Твори в 2 томах. Т. 1. Поезія / П. Куліш. – К., 1989. – С. 208.

Митці Сумщини і М. В. Гоголь

Міцні й різноманітні творчі зв’язки з Сумщиною були у видатного художника - жанриста Костянтина Олександровича Трутовського (1826 - 1893). Винятково сильне враження справляла на художника творчість Миколи Гоголя. Він працював над ілюстраціями до творів М. Гоголя.

Трутовський К. О. «Сорочинський ярмарок»

Професор Сумцов, об’єктом дослідження якого була Сумщина і який був у дружніх взаєминах з Трутовським, свідчить, що картину «Сорочинський ярмарок» художник малював у Сумах біля, так званих «Харківських гребель» точно передавши тогочасний вигляд моста, схилу й гори, деяких споруд. У картині багато побутових деталей, що свідчать про виняткову спостережливість митця, передано характер доби й місцевості.

* * *

«Проживши два тижні в Хотіні, Крамськой працював над картиною «Русалки», розпочатою ще в Петербурзі. У зображенні пейзажу, в колориті й настрої картини велике місце посідають хотінські враження. Адже крім сюжету в цьому творі дуже важливе значення має ліричний настрій і таємничість обставин. Картина «Русалки» («Майська ніч») являє собою спробу дати живописне втілення образів народної фантазії, подібно до того, як Гоголь дав їм словесно - образне втілення.

Вся подія відбувається на фоні пейзажу, який дещо нагадує Хотінь там, де тепер спускається шлях яром до ставка».

Ю. П. Ступак

Крамськой І. М. «Русалки»

Іван Петрович Кавалерідзе працював над серією портретів видатних діячів культури (Пушкіна, Гоголя, Мусоргського), замовлених для фойє театру Зиміна (Москва).

В 1967 році в м. Конотопі було відкрито картинну галерею, щиро на неї відгукнулися відомі митці Сумщини, в тому числі і Іван Кавалерідзе, який подарував галереї бюст Гоголя.

1918 рік. Самодіяльний театр в м. Ромни, режисером і художником якого був Іван Кавалерідзе, ставив вистави за творами Гоголя.

Кричевський Ф. Г., уродженець м. Лебедина, театральний художник У декораціях і костюмах, виконаних ним до опери М. Лисенка «Тарас Бульба», відчувається глибоке розуміння художником історії України й характеру українського народу.

Автор рисунка «Микола Гоголь», 1928 - 1929 р.

Михайло Лисенко, скульптор, уродженець с. Шпилівка, Сумського району, автор проекту пам’ятника М. Гоголю для Москви (1936 - 1937), автор проекту медалі «М. Гоголь: до 100 - річчя з дня смерті» (бронза 16 х 1,5), О. Пушкін та Гоголь ; двофігурна група, бронза 110 х 88 х 48, Львівська галерея мистецтв.

Уродженець м. Ромни, російський поет-драматург Андрій Павлович Глоба. У 1959 році вийшла драма нашого поета - земляка «Російська дорога», присвячена видатному майстру слова М. В. Гоголю.

На Гоголівській площі в м. Суми з’явилося Гоголівське училище, парадні сходинки виходили на тодішню вулицю Лебединську. Свою назву Гоголівська площа отримала тому, що 1909 року там широко відзначали 100-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя. На головному корпусі училища до нашого часу зберігся герб міста. Після війни цю споруду добудували (зараз в ній – обласне управління СБУ), але площа щезла. Вулиця Лебединська стала теперішньою вулицею Кірова.

Сьогодні одна із вулиць обласного центру носить ім’я М. В. Гоголя.

Того ж 1909 року, відзначаючи 100 - літній ювілей письменника, місцеві аматори міста Суми поставили оперу Миколи Лисенка «Утоплена».

Навіть в час німецької окупації в сумському театрі були поставлені вистави по Гоголю: «Тарас Бульба», «Майська ніч», «Одруження», «Ревізор».

1 квітня 2008 року в Сумському театрі драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна відбулася прем’єра романтичної феєрії на дві дії «Майська ніч». Своє оригінальне бачення цього твору запропонував глядачам режисер Олександр Рибчинський.

Використана література

Вересаев, В. В. Гоголь в жизни [Текст] : сист. свод подлин. свидетельств современников / В. В. Вересаев. – Х. : Прапор, 1990. – 680 с.

Вишня, О. Твори в 4-х томах [Текст]. Т. 1. / О. Вишня. – К. : Дніпро, 1988. – 526 с.

Гоголь, Н. В. Вечера на хуторе близ Диканьки [Текст] / Н. В. Гоголь. – М. : Современник, 1990. – 301 с.

Гоголь в русской критике и воспоминаниях современников [Текст]. – М. : Детгиз, 1959. – 367 с.

Зінич, С. Г. Іван Кавалерідзе [Текст] / С. Зінич, Г. Капельгородська. – К. : Мистецтво, 1971. – 170 с.

Именитые россияне: государственные деятели (Д. П. Трощинский) [Текст] // Сов. музей . – 1992. – № 1. – С. 44-46.

Куліш, П. Твори в 2-х томах [Текст]. Т. 1. / П. Куліш. – К. : Дніпро, 1984. – 653 с.

Ленський, О. Гоголівська площа [Текст] / О. Ленський //Громадянин України. – 2008. – № 10. – С. 3.

Ленський, О. В. Таке солодке слово «театр» [Текст] / О. В. Ленський. – Суми, 2008. – 88 с.

Машинский С. Художественный мир Гоголя [Текст] / С. Машинський. – М. : Просвещение, 1971. – 512 с.

Микола Гоголь і українська минувшина [Текст]. – Суми, 2004. – 30 с.

Мусієнко, П. Ф. Г. Кричевський [Текст] / П. Ф. Мусієнко. – К. : Мистецтво, 1966. – 104 с.

Німенко, А. Іван Кавалерідзе, скульптор [Текст] / Н. Німенко. – К. : Мистецтво, 1967. – 59 с.

Переписка Гоголя в 2-х томах [Текст]. Т.1. – М. : Худож. лит., 1988. – 479 с.

Сапухін П. Гоголь гість нашого краю [Текст] / П. Сапухін // Ленінська правда. – 1957. – 9 березня . – С. 4.

Скакун, В. Літературна Сумщина [Текст] / В. Скакун. – К. : Музична Україна, 1995. – 254 с.

Скульптор Михайло Лисенко [Текст]. – К. : Мистецтво, 2006. – 131 с.

Слобожанщина [Текст] : альманах літераторів Сумщини. Вип. 7.– Суми, 2002. – С. 19-20.

Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник [Текст]. – Суми : Рекламно-видавниче об’єднання «АС –Медіа», Сумський державний університет, 2003. – 608 с.

Ступак, Ю Видатні художники на Сумщині [Текст] / Ю. Ступак. – Х. : Прапор, 1969. – 48 с.

Ющенко, О. Уклоняюсь вам [Текст] / О. Ющенко : поезії. – К. : Фенікс, 2006. – 304 с.

Список використаних періодичних видань

Ваш шанс

Громадянин України

Ленінська правда

Народна трибуна

Сіверянський літопис

Сільські горизонти

Советский музей

Советское Полесье

Сумський голос

Сумщина

Тростянецький вісник

Червоний промінь



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Чернігів

    Документ
    чЕРНІГІВСЬКИЙ Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств,

Другие похожие документы..