Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Объектом изучения археологии являются остатки материальной культуры. Для определения этнического состава древнего населения памятники материальной ку...полностью>>
'Реферат'
«То, что ты не любишь, - не означает, что в тебе нет любви, а только то, что в тебе есть что-то мешающее любить… Твоя душа полна любви, но она не може...полностью>>
'Документ'
- доктор юридичних наук, професор Даньшин Іван Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінолог...полностью>>
'Документ'
В основу книги Уолтера Айзексона «Стив Джобс» легли беседы с самим Стивом Джобсом, а также с его родственниками, друзьями, врагами, соперниками и кол...полностью>>

Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології

Главная > Диплом
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Головне управління освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського

Профільне навчання:

досвід упровадження, інноваційні технології

Науково-методичний посібник

Полтава – 2008

ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ: ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ, ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Упор. Л.Ф. Пашко, О.П. Коваленко, Л.І. Симоненко – Полтава: ПОІППО, 2008. – 196 с.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Бардінова В.Д. – кандидат педагогічних наук, доцент ПДПУ

ім. В.Г. Короленка.

Цина А.Ю. – кандидат педагогічних наук, доцент ПДПУ ім. В.Г. Короленка.

Редакційна колегія:

С.Ф.Клепко, к.філософ.н., доцент, проректор з наукової роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (голова)

М.І.Степаненко, д.філол.н., професор (заступник голови)

Л.Ф.Пашко, к.пед.н., доцент, в.о. зав. кафедри методики змісту освіти

Я.Г.Вовк, к.філол.н., доцент кафедри методики змісту освіти

О.П.Коваленко, ст. викладач кафедри методики змісту освіти

В.В.Чирка, ст. викладач кафедри методики змісту освіти

Науково-методичний посібник уміщує матеріали науково-методичного супроводу, досвід упровадження, інноваційні технології профільного навчання. Дані матеріали відображають науково-методичні та методологічні засади профільної освіти, якими є: принципи особистісно та компетентнісно орієнтованої освіти, інтеграція, диференціація та індивідуалізація освітнього процесу. Висвітлюються стан і перспективи профільного навчання в області по основних напрямках: суспільно-гуманітарному, природничо-математичному, технологічному, художньо-естетичному, спортивному.

Видання адресоване керівникам шкіл, учителям, студентам педагогічних навчальних закладів різних видів акредитації.

Друкується за рішенням науково-методичної ради Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти педагогічних працівників ім. М.В.Остроградського (протокол № 3 від 22 червня 2007р.).

ISBN 966-7215-80- 6

© ПОІППО, 2008


Зміст

Вступ 6

Розділ І. Досвід упровадження профільного 9

навчання в загальноосвітніх школах області 9

Змістові й організаційно-управлінські аспекти функціонування загальноосвітньої школи сільської місцевості на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмету 9

Шиян Н. І. 9

Моніторинг якості профільного навчання: шляхи удосконалення роботи закладів і установ освіти Полтавської області 12

(2006/2007 н.р.) 12

Якимець О.І. 12

Науково-методичний супровід профілізації середньої освіти в області 13

Матвієнко П.І. 13

Профільна освіта у формуванні компетентної творчої 20

особистості ХХІ століття 20

Пашко Л.Ф. 20

Організація профільного навчання в Диканській гімназії ім. М.В.Гоголя 23

Горячун Н.Є. 23

Анкета для батьків учнів 7, 9 класів 25

Анкета для батьків 26

Анкета для учнів 27

Анкета для учнів профільних класів 28

Анкета для учнів 9-х класів 29

“Зацікавлення у професійному самовизначенні” 29

Упровадження профільного навчання у загальноосвітніх закладах Зіньківського району 30

Дубяга Л.В. 30

Шляхи реалізації профільного навчання в умовах сільської школи 33

Литвин Ю.В. 33

Кожна людина народжується для якогось діла 33

Упровадження профільного навчання в загальноосвітніх закладах Козельщинського району 36

Тригубенко С.В. 36

З досвіду упровадження профільного навчання 40

в Сагайдацькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів 40

Кашуба Н., Степаненко М. 40

Упровадження профільного навчання в ЗНЗ Лохвицького району у 2006-2007 навчальному році 47

Савинська Т.Р. 47

Організація профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах Карлівського району 49

Слєпцова Л.М., Сутула О.В. 49

Профільне навчання в сільській школі. Досвід. Проблеми. 67

Н. Бабенко. 67

Література 70

Упровадження профільного навчання вМачухівській ЗОШ І-ІІІ ступенів 71

Голуб С.В. 71

Проблеми впровадження профільної хімії в загальноосвітніх навчальних закладах області 73

Буйдіна О.О. 73

Розділ ІІ. Інноваційні технології в профільному навчанні 76

Сучасні інноваційні системи в процесі профільного навчання 76

Пашко Л.Ф., Іноземцев В.А. 76

Проблеми впровадження профільного навчання 79

Малаканова Л.В. 79

Освітянам про сучасні навколоправописні дискусії й історію українського орфографічного кодексу 83

Степаненко М.І. 83

Інновайційні технології при створенні підручників для 6-11 класів загальноосвітніх шкіл “Історія Полтавщини” 90

Білоусько О.П., Єрмак О.П. 90

Параметри базових орієнтацій для творчого розв’язання 92

математичних задач 92

Яворський Е.Б. 92

Профільне навчання художньо-естетичного напряму. Місце художньо-естетичної компетентності в курикулумі майбутньої освіти України 96

Халецька Л.Л. 96

Формування змісту природознавчих курсів у профільній школі 100

Ільченко В.Р. 100

Системотворні чинники формування змісту природознавчих курсів профільної школи 102

Гуз К.Ж. 102

Розвиток інноваційних процесів у регіоні як результат управління впровадженням інновацій 105

Сиротенко Г.О. 105

Підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до впровадження інноваційних педагогічних технологій у професійну діяльність. 107

Бардінова В.Д. 107

Комунікативні технології як засіб профільного навчання російської мови 108

Гелеверя Р.О. 108

Література 110

Мозаїка інтерактивних методів профільного навчання в системі роботи вчителя-словесника 110

Лисенко А.В., Авраменко Н. 110

Варіант І 113

Символ 115

Поняття 115

Особливості інноваційної взаємодії початкової і основної школи 119

Крилевець М.П. 119

Нетрадиційні уроки з правознавства та історії в загальноосвітніх закладах Крюківського району 124

Однорал А.В. 124

ІІІ. 129

у більшості випадків 131

Упровадження інтерактивних методів у навчально–виховному процесі Вовчицького ліцею ім. В.Ф. Мисика 136

Кравченко Л.Г. 136

Впровадження інтерактивних методів профільного навчання на уроках математики в гімназії ім. В.О. Нижниченка м. Комсомольська 142

Пивовар В.І. 142

Підготовка вчителя до використання інноваційних технологій у навчальному процесі Миргородської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 145

ім. Панаса Мирного 145

Пляшник Л.С. 145

Творчий розвиток особистості школяра на етапі допрофільної підготовки 150

Пасинок О.В. 150

Технології навчання в структурі інноваційної діяльності вчителя 153

Макаренко К.С. 153

Рекомендації для вчителів історії щодо підготовки абітурієнтів до майбутньої роботи за кредитно-модульною системою у вищому навчальному закладі 155

Цебрій І.В. 155

Використання методу проектів у процесі профільної освіти школярів 157

Борщ Ж.В., Кравченко Л.М 157

Використання історико-біографічних матеріалів при викладанні предметів професійного спрямування 161

Шелудько С.В. 161

Профільна освіта: шляхи упровадження та перспективи 165

165

Павленко В.І. 165

Інтерактивне навчання в Божківській школі 166

Полтавського району 166

Берданова В.О. 166

Маркетингове дослідження під час проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання 194

Бірук В. П., Дзюба Р.Д. 194

Вступ

Методологічне та методичне забезпечення впровадження

профільного навчання

Методологічними засадами профільної освіти є: принципи особистісної орієнтованої освіти, інтеграції та диференціації навчального процесу, державні документи та постанови Міністерства освіти і науки України про освіту.

У цих документах закладено нові принципи організації освіти в сучасній школі. Створення платформи для становлення профільної старшої школи в Україні має передбачати: перегляд основних підходів до організації навчання у старшій школі, обґрунтування поняття профільного навчання, з’ясування її основної мети та завдань; розробку моделі та структури профільних курсів, окреслення рамок основних та профільних предметів, визначення співвідношення варіантного та інваріативного компонентів в їх динаміці , узгодження цих позицій з державними стандартами. Методичне забезпечення – це сукупність способів організації профільного навчання та впровадження освітньої галузі технології.

Досвід багатьох країн показує, що профільна організація навчання веде до поступового скорочення інваріантного компонента. При створенні переліків профільних дисциплін необхідно враховувати потреби ринку праці. Створення таких переліків повинно бути гнучки і передбачати поповнення або вилучення певного профілю. Визначитись з профільними галузями необхідно для того, щоб запобігти стихійній диференціації навчання.

У процесі запровадження профільного навчання необхідно враховувати методологічні основи, які висвітлені в працях В.С.Пікельної, І.П.Волкова, Є.О.Клімова, А.П.Самодріна. Н.І.Шиян та ін. При цьому особистість розглядається через професійні сфери діяльності: „людина-людина”, „людина-природа”, „людина-техніка”, „людина-знакова система”, „людина-художній образ”.

Для ефективного запровадження профільного навчання в старшій школі необхідні структурні перебудови самої її організації та технології відбору учнів. Оскільки сьогодні в умовах віддалених районів та сільських шкіл не можливо відразу створити таку структуру, перехід до профільного навчання повен бути поступовий та відбуватись лише за умови існування необхідної бази та педагогічних кадрів.

Створення профільної старшої школи не можливе без належної підготовки кадрів. Саме тому система підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів має бути забезпечена необхідними програмами, навчальними матеріалами та іншими ресурсами, щоб задовольнити освітню галузь необхідними кваліфікованими спеціалістами. При визначенні профільних напрямів має бути узгодження стосовно спеціалізації системи підготовки та підвищення кваліфікації освітніх кадрів. Окрім того, необхідно врахувати можливість учителів викладати навчальні предмети за різними профілями або в межах одного профілю, що є дуже важливим умовах сільських шкіл. Учителі мають бути обізнані з сучасними педагогічними технологіями, інтегрованими курсами та інноваційними формами й методами викладання, з сучасними засобами навчання. Необхідно організувати підготовку та підвищення фахової кваліфікації вчителів, що задовольнять потреби профільної старшої школи. Державний стандарт базової і повної середньої освіти визначає вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів за галузевим принципом. У старшій школі навчання профілізується, відповідно до цього зміст освіти диференціюється за трьома рівнями: обов’язковий, визначений Державним стандартом; профільний, який визначається програмами, затвердженими МОН; академічний, що пов’язаний з профільними предметами і за яким здійснюється загальноосвітня підготовка учнів.

Структурування змістового наповнення галузі «Технології» відбувається на основі таких змістових ліній: 1)політехнічна орієнтація; 2)технологічні основи виробничої діяльності; 3)трудова компетентність; 4)графічна культура; 5)інформаційна культура; 6)технологія творчості.

Всі змістові лінії є наскрізними для реалізації змісту галузі в основній і старшій школі. Інтеграція змісту природничо–наукових знань учнів загальноосвітньої школи передбачає опанування системою знань, учнів загальноосвітньої школи передбачає опанування системою знань, необхідних у повсякденному житті та трудовій професійній діяльності у майбутньому. Вона включає формування наукового світогляду та інтелектуального розвитку на основі логічного мислення, просторової уяви, алгоритмічної, графічної та інформаційної наступності між початковою, основною і старшою школою. Нинішній стан профілізації школи має власну специфіку та особливості. Крім того, що у старшій ланці середньої школи завершується здобуття загальної середньої освіти, саме на цьому етапі розвитку особистості відбувається соціальне та громадянське самовизначення молоді. Тому зміст освіти в старшій школі повинен бути спрямованим на становлення компетентної особистості, яка здатна до соціальної адаптації в суспільстві, усвідомлює власний потенціал та способи реалізації обраного життєвого шляху. Введення профільної освіти з цих позицій є відповіддю на нові вимоги суспільства до особистості: вона повинна бути компетентною, відповідальною, мати громадянську позицію, вміти навчатися впродовж усього життя, оволодівати кількома професіями залежно від кон’юктури ринку праці тощо.

Отже, профільна освіта суттєво відрізняється від виробничого навчання,яке у багатьох випадках обмежувало можливі професійні плани випускників шкіл. Як відзначалося вище, сучасна профілізація школи відбувається у принципово іншій освітній парадигмі – особистісно орієнтованій. Профільна освіта коригує зміст загальної середньої освіти за принципами диференціації та варіативності, вона підвищує її соціально–економічну значущість, забезпечує інтеграцію освітніх та предметних галузей, їх спрямованість на життєве та професійне самовизначення випускників шкіл.

Актуальним на сьогодні є розробка цілей, змісту та структури профільного навчання в школі, обґрунтування диференціації змісту освіти в старшій школі, визначення базового й профільного рівнів освіти. Перше питання, яке постає перед управлінцями та вчителями, полягає в тому, які предмети слід відносити до профільних. Для цього проведемо порівняння базових та профільних навчальних дисциплін. До профільних ми відносимо ті курси, які поглиблюють зміст базових загальноосвітніх предметів. На профільному рівні базові предмети (або освітні галузі) можуть бути представлені сукупністю окремих профільних курсів. Наприклад, прородничо–математичний профіль може бути представлений сукупністю прородничо–наукових курсів; фізика, біологія, хімія, фізична географія; суспільно–гуманітарний – курсами економіки, права, соціології, культурології тощо.

Порівнюючи цілі базових та профільних курсів, відзначимо, що обидва курси є загальноосвітніми, але пріоритети у них різні. До основних цілей базових курсів належать світоглядні, розвивальні, виховальні, тобто йдеться про оволодіння учнями основними (а не вузькопредметними) компетенціями. Опосередковано у процесі вивчення базових дисциплін реалізується завдання профорієнтації, підготовки до професійної освіти.

Цілі профільних курсів визначаються типами профільного навчання, яких можна виділити три: індивідуальний, соціалізуючий, вузівський. Перший тип, індивідуальний, забезпечує реалізацію учнями власного освітнього маршруту, який не обов’язково виводить учнів на пісшкільну професійну освіту. Другий тип, соціалізуючий, спрямований на тре, щоб готувати учнів до трудової діяльності, а також до отримання початкової та (або) середньої професійної освіти. Вузівський тип профільної освіти забезпечує підготовку учнів до вступу у вищі навчальні заклади.

В наш час особливо актуальною є компетнтнісно орієнтована освіта Звичайно, кожен конкретний профіль навчання має конкретні цілі, які реалізуються циклом профільних дисциплін; але, підкреслимо, пріоритетними цілями профільних курсів є задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів.У психолого–педагогічній літературі під компетентністю розуміється інтегративна якість особистості, яка зумовлює готовність здійснювати певну діяльність. При цьому є важливими не окремі знання, вміння та процедури, а властивість, яка дозволяє людині здійснювати діяльність у цілому. Уведення профільного навчання дещо уточнює поняття про види компетентності, які є важливими для визначення змісту освіти в загальноосвітній школі. Профільна компетентність є результатом освітнього процесу в старшій школі і визначається як готовність самостійно одержувати та використовувати знання із профільної освітньої галузі, які необхідні для професійного самовизначення і самореалізації особистості.

На сучасному етапі профілізації старшої школи важливо, щоб і керівники шкіл, і вчителі володіли методологією визначення змісту базових та профільних дисциплін. Деякі методологічні та методичні орієнтири ми й прагнули визначити.

Мирошниченко В.І.

Розділ І. Досвід упровадження профільного

навчання в загальноосвітніх школах області

Змістові й організаційно-управлінські аспекти функціонування загальноосвітньої школи сільської місцевості на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмету

Шиян Н. І.

Школа – це суспільний інститут. Її призначення – створення умов для повноцінного самовизначення особистості, тобто для виявлення своїх потенціальних можливостей, усвідомлення їх як цінність і співвідношення з тими вимогами, які передбачає суспільство до людини в процесі використання нею різних соціальних ролей. Процес освоєння особистості соціальних ролей є найважливіша складова її соціалізації.

Історичний вплив на розвиток особистості учня і педагога має наявність в навчальному закладі варіативних моделей освітнього процесу, що включають: освіту за вибором; різнорідне навчання; профільну освіту в старшій ланці; організаційно оформлені і вільні (ситуації) варіанти додаткової освіти.

Освіта за вибором забезпечується шляхом м’якої диференціації, як основи моделювання базового компоненту навчального плану, наявності широкого спектру авторських навчальних курсів, факультативів, спецкурсів, курсів за вибором, спрямованих на забезпечення особистісних потреб учнів, які створюють умови для їх соціалізації. Ці курси розробляють в співробітництві з викладачами вищих закладів освіти, інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, учителів шкіл. Розробляються посібники (у тому числі на електронних носіях) для безпосереднього і дистанційного навчання на основі кейс технології.

Профільне навчання дозволяє дитині отримати свої перші передпрофесійні вміння, навички, знайти початковий досвід професійного самовизначення. Досягнення школяра розробляються і оформлюються в навчально-методичне портфоліо, відкрите для всіх учасників освітнього процесу. На розвиток і саморозвиток всіх учасників освітнього процесу великий вплив мають ті підходи, принципи, на яких будується освітній процес.

Ми обґрунтовуємо „м’яку” диференціацію навчання як спеціально організовану систему навчання, при якій кожен учень, навчаючись у одному й тому ж класі, опановує деякими мінімумами загальноосвітньої підготовки, що є загальнозначущою і такою, що забезпечує можливість пристосування в життєвих умовах, які постійно змінюються, одержує право і гарантовану можливість надавати переважну увагу тим напрямам, які в найбільшій мірі відповідають його нахилам, здібностям і майбутнім життєвим планам, вивчаючи обрані предмети на профільному рівні. Профільний рівень відповідає профільному стандарту освіти з певної галузі знань.

Наш підхід до розуміння можливостей м’якої диференціації, як основи моделювання профільного навчання інваріантного компоненту навчального плану, полягає в розв’язанні проблеми профільного вивчення предметів у старшій ланці загальноосвітньої школи сільської місцевості у тому випадку, коли виділення в школі окремого класу для профільного вивчення предмета (тим більше декількох класів) або з ряду причин неможливо, або вимагає великих фінансових витрат.

Ідея профільного навчання в сільській школі на основі „м’якої” диференціації є теоретичною основою пропонованою концепції сільської школи з профільним навчанням. Суть пропонованої нами моделі можна виразити в таких положеннях: у середині старших класів сільських шкіл з кожного предмета виділяються базові і профільні учнівські навчальні групи; на міні-модулі (тривалість 70 (80) хв. ) кожна група опрацьовує одну й ту ж тему на своєму рівні: базовому чи профільному. Ефективність роботи забезпечується навчальними посібниками для школярів, які дозволяють кожному учневі працювати на високому, але цілком доступному рівні складності з кожного предмета; окремі теми, які не входять до базового курсу, але вивчаються за профільними програмами, оформляються в елективні модулі, які вивчаються на додаткових заняттях за розкладом, які проводяться за рахунок скорочення міні-модуля з 90 до 70 (80) хвилин; резерв навчального часу з предметів, які учні не вибрали як профільні, використовується для обов’язкових індивідуальних і групових консультацій, які теж ставляться в розклад; дальше розширення і поглиблення вибраного профілю відбувається в курсах за вибором, які школярі освоюють аналогічно до елективних модулів. Крім того, учням пропонується творча робота з обраного профілю, яка базується на методі проектів; для розширення кола спілкування школярів сільської місцевості з однолітками організовуються міжшкільні факультативи, роботи секцій МАН, наукові товариства школярів, під час літніх канікул – профільні табори, де учні поєднують з відпочинком роботу з вибраного профілю.

Стисло сформуємо основні концептуальні положення моделювання профільного навчання на основі м’якої диференціації: у класі з кожного предмета (якщо є учні, які обрали цей предмет як профільний) виділяються групи базового і профільного рівнів; серед груп базового рівня виділяються групи, що вивчають предмет на рівні стандарту і групи, що вивчають предмет на академічному рівні; учні груп базового рівня працюють за підручниками загальноосвітнього рівня, а учні профільних груп – за підручниками для профільних класів; до підручників загальноосвітнього і профільного рівнів розробляються дидактичні матеріали чи навчальні посібники, які дозволяють школярам працювати на навчальному занятті (міні-модулі) на обраному рівні; основним видом навчальної діяльності школярів стає самостійна робота; вибір школярем рівня вивчення предмета дозволяє кожному учневі конструювати власну освітню траєкторію; учень має право вибирати, на якому рівні скласти єдиний державний екзамен – базовому чи профільному.

В умовах м’якої диференціації навчання в загальноосвітній школі сільської місцевості, яка характеризується невеликою наповнюваністю класів, створюються умови для врахування здібностей, інтересів та нахилів кожного учня, приймається до уваги їхня працездатність, темп просування в засвоєнні предметних знань, виникає необхідність в особливому конструюванні навчальних занять.

Таким чином, фактично „м’яка” диференціація здійснює основну функцію профільної диференціації – забезпечення поглибленого вивчення предметів. Суть пропонованого підходу можна виразити в таких положеннях: у старших класах загальноосвітньої школи сільської місцевості можна виділити групи учнів за профілями (число цих груп варіюється від мінімуму (однієї) до максимуму(весь набір профілів або мінімальний набір профілів зі всіх можливих); при вивченні навчальних предметів, зміст і обсяг яких однаковий для всіх учнів (цей предмет жоден учень не вибрав як профільний), клас розглядається як єдине ціле і можна говорити про доцільність застосування рівневої диференціації, в окремих випадках – індивідуалізації; при вивчені навчальних предметів, які окремі учні обрали як профільні, виникають відмінності в змісті і обсязі навчального матеріалу, визначається для вивчення різними групами (базовими і профільними) всередині класу. В цьому випадку пропонуємо таку основну структуру навчального заняття (міні-модуля): контроль знань школярів за попереднє заняття – кожен учень одержує свій варіант, але рівень, на якому здійснюється контроль, обирає сам: базовий (С, В, А) чи профільний. Якщо він виконав завдання свого рівня, може додатково виконати завдання поглибленого рівня для підвищення свого рейтингу; засвоєння нових знань – учитель пояснює новий матеріал, використовуючи проблемні ситуації, лабораторні досліди з окремих предметів, використовуючи й інші форми й методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів; вивчення та застосування учнями знань у стандартних умовах, творче перенесення знань і навичок у нові умови з метою формування вмінь – складається з двох етапів: індивідуальної й групової роботи. В ході індивідуальної роботи школярі знайомляться з новим матеріалом, причому, учні, які вибрали конкретний предмет як профільний, працюють з профільним підручником, додатковою літературою; а учні базових груп працюють з базовими підручниками. Під час групової роботи учні базових груп виконують завдання базового рівня ( 3 завдання рівня С, 2 завдання рівня В і 1 завдання рівня А), а учні профільної групи крім завдань базового рівня, які характеризуються більш різким зростанням складності й включають у себе ті поняття, які не розглядаються в базовому курсі, але є в профільному, виконують завдання творчого характеру, яке вимагає не лише завдань теоретичного матеріалу, а й уміння застосовувати ці знання на практиці; підведення підсумків групової роботи – самоконтроль і взаємоконтроль у групі, обговорення з учителем незрозумілих питань тощо.

Таким чином, профільна сільська школа з „м’якою” диференціацією як основою моделювання базового компоненту навчального плану, є однією з можливих моделей організованої профільного навчання. Навчальні плани школярів будуть відрізнятися глибиною вивчення окремих предметів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми курсів та факультативів, які забезпечують профільне навчання І допрофільну підготовку

    Документ
    У цьому посібнику показано наступність у використанні програм для окремих курсів за вибором та факультативів, починаючи з початкової школи і до старшої, їх залежність один від одного і необхідність.
  2. Із досвіду роботи Тридубського освітнього округу мнвк – центр здобуття робітничої професії

    Документ
    Освітній округ – перспективна модель допрофільної підготовки та профільного навчання учнів в умовах сільських навчальних закладів (із досвіду роботи Тридубського освітнього округу)
  3. Педагогічна бібліографія (3)

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 2004 рік: Покажчик літератури / Уклад. Н. І. Тарасова, Г.І.Шаленко.– К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.
  4. Г. Ф. Москалик організаційні проблеми профільного навчання в сучасному загальноосвітньому навчально-виховному закладі: регіональний аспект

    Документ
    Робота Г.Ф.Москалика “Організаційні проблеми профільного навчання в сучасному загальноосвітньому навчально-виховному закладі: регіональний аспект” присвячена проблемам, які виникають в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах,
  5. Інноваційні освітні процеси в системі позашкільної освіти Сумщини

    Документ
    У статті визначено пріоритетні напрями спільної діяльності науки і практики з метою здійснення модернізації освітнього середовища та спрямованості позашкільного навчально-виховного мікросоціуму на забезпечення ефективності впровадження

Другие похожие документы..