Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Качуляк Софія Василівна - практичний психолог, методист, керівник гуртків «Пішохідний туризм» Чернівецького обласного центру туризму, краєзнавства та...полностью>>
'Закон'
В соответствии с Указом Президента Российской Федерации от 11 июля 2004 г. N 868 "Вопросы Министерства Российской Федерации по делам гражданской...полностью>>
'Конкурс'
Содержание материалов, представляемых участниками конкурса, может быть самым разнообразным: это и методическая разработка урока по анализу художестве...полностью>>
'Диссертация'
С диссертацией можно ознакомиться в научной библиотеке ГОУ ВПО «Тверской государственный университет»; с авторефератом – на сайте Тверского государст...полностью>>

Розвиток дитини від 3 до 11 років Розвиток дитини від 3 до 11 років умовно можна поділити на певні етапи. Це дошкільний, молодший шкільний, середій шкільний вік

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Епілепсія – це фізичний стан, коли через певні проміжки часу, раптово, відбувається зміна у роботі нейронів мозку. Під час нападів спостерігається втрата свідомості, конвульсивні рухи рук, ніг. Таки зміни фізичного стану називають епілептичними нападами.

Деякі люди можуть потерпати від нападів, але не хворіти на епілепсію. Наприклад, іноді малюки страждають на конвульсії під час високої температури. Такі конвульсії – лише один вид нападів. Інші типи, які не класифікуються як епілепсія, трапляються внаслідок дисбалансу рідини або певних речовин в організмі, внаслідок вживання алкоголю або наркотиків. Поодинокий напад не означає, що людина страждає на епілепсію.

Симптоми

Незважаючи на те, що описане нижче не є безпосередніми симптомами епілепсії, варто проконсультуватися у лікаря, якщо ви, або хтось із членів вашої родини відчуває таке:

  • провали в пам’яті або періоди погіршання пам’яті;

  • випадки заціпеніння, відсутність реакції на зовнішні подразники;

  • неконтрольовані рухи кінцівок;

  • бурмотіння, за яким слідує або непритомність, або відчуття втоми;

  • дивні звуки, розлад сприйняття, раптовий напад страху, який не можна пояснити.

Напади можна умовно розподілити на великі епілептичні напади, коли спостерігаються конвульсії з цілковитою втратою свідомості, та малі напади, які характеризуються короткотривалим завмиранням, зміною свідомості.

Останній тип спостерігається у випадках, коли уражаються нейрони мозку тільки в одній ділянці. Такі напади можуть спричинювати періоди «автоматичної поведінки» та зміну свідомості. Це може виглядати як природна поведінка, наприклад, людина застібає та розстібає ґудзики на сорочці. Проте такі дії несвідомі, вони можуть повторюватися і, здебільшого, не запам’ятовується.

Навчання

Учні, які страждають на епілепсію або інші напади, як особи з особливими потребами, мають право на спеціальне навчання та супутні послуги.

Епілепсія класифікується як “порушення здоров’я”, а це передбачає вироблення індивідуальної навчальної програми, за якою надаватимуться відповідні послуги.

Напади можуть ускладнювати навчання дитини. Якщо учень страждає на короткотривалі напади (періоди завмирання), він може пропустити частину навчального матеріалу, який пояснює вчитель. Важливо, щоб вчитель звертав увагу та фіксував документально такі випадки, інформував про це батьків та шкільний медперсонал.

Залежно в типу нападів або їх частоти, деяким дітям потрібна додаткова допомога у спілкуванні з ровесниками. Така допомога може полягати в адаптуванні класних інструкцій, порад вчителям стосовно швидкої допомоги у випадках нападів, консультаціях. Все це має бути відображене в індивідуальній навчальній програмі.

Важливо, щоб вчителі та інші працівники школи були поінформовані про стан дитини, можливі засоби медичної допомоги та як саме потрібно діяти, коли випадок трапився у школі. Багато батьків вважають, що відверта розмова з учителем/учителями на початку шкільного року може бути найкращим засобом вирішення проблеми. Навіть якщо дитина страждає на напади, які контролюються виключно медикаментами, про це варто знати персоналу школи.

Персонал школи та родина мають співпрацювати стосовно того, яким є вплив ліків на стан дитини, а також звертати увагу на побічні ефекти. У випадку, коли фізичні або інтелектуальні здібності дитини змінюються, важливо поінформувати лікаря. Можливо, що разом зі змінами в мозку додадуться проблеми зі слухом або сприйняттям. Письмові спостереження, зроблені як родиною, так і персоналом школи, будуть корисними під час бесіди з лікарем дитини.

Діти та підлітки, які страждають на епілепсію, також мають долати проблеми, пов’язані з психологічними та соціальними аспектами свого стану. Це стосується громадського неприйняття та страху перед нападами, невпевненості, втрати самоконтролю під час нападів та залежності від медикаментів. Щоб допомогти дитині почуватися впевненіше, школа може запровадити освітні програми для персоналу та учнів, які презентуватимуть інформацію про те, як розпізнати епілепсію та першу допомогу людям, які на неї страждають.

Учні отримуватимуть більше допомоги, коли родина і школа працюватимуть спільно. Для батьків і вчителів існує багато доступних матеріалів, з яких можна дізнатися, як ефективно працювати у складі команди.

Підтримка батьків батьками

Історія Марії та Богдана 

Марія та Богдан були одружені вже п’ять років, коли народився Петрик. Це був чудовий хлопчик і їхнє життя відтепер змінилося.

Стурбовані Марія та Богдан помічали, що Петрик розвивається не так швидко, як інші діти. Він розмовляв та бавився, проте почав ходити лише в два роки. Навіть у чотири та п’ять років він часто падав. Коли Петрикові виповнилося шість, Марія та Богдан звернулися до спеціаліста, аби з’ясувати, що відбувається з їхньою дитиною. Саме тоді вони дізналися, що Петрик страждає на дистрофію м’язів.

Ця новина шокувала батьків. Вони почали читати все, що могли знайти про дистрофію м’язів. Інформація допомогла їм задовольнити певні потреби Петрика, однак батьки почувалися дуже самотньо і невпевнено. Вони не знали, чи все можливе роблять для Петрика. Відвідування лікаря не вичерпували безліч їхніх запитань, які навіть було важко сформулювати!

 Що таке „Батьки батькам»?

«Батьки батькам» – це програма, яка надає інформацію та індивідуальну емоційну підтримку батькам дітей з особливими потребами.

Програма реалізується просто. Для індивідуальної допомоги батькам, які щойно залучилися до програми, ретельно добирають підготовлених та досвідчених батьків. До уваги беруться подібність захворювання дітей та певних сімейних обставин. Саме так сталося у випадку Марії та Богдана. Їх познайомили з Людмилою та Романом, в яких був старший хлопчик з таким самим захворюванням. Людмила та Роман вже мали певний досвід. Завдяки цьому, вони могли надавати поради стосовно догляду і піклування про дитину.

Іноді батьки звертаються до програми щойно дізнавшись про захворювання дитини, чи коли мають вирішувати питання пов’язані з новим етапом розвитку їхньої дитини.

Що відбувається після того, як батьки отримують нових знайомих?

Після того як батьківські пари знайомляться, їхні стосунки розвиваються по-різному. Це залежить від того, якої допомоги батьки потребують і бажають отримати.

Одні, наприклад, шукають інформацію про ресурси громади, або детальнішу інформацію про захворювання їхньої дитини. Такі стосунки між батьківськими парами, зазвичай, короткотривалі. Батьки отримують потрібну інформацію та використовують її задля покращення свого щоденного життя або ж знаходять відповіді на свої запитання.

Для інших батьків такі стосунки тривають роками і перетворюються на дружбу. Досвідчені батьки можуть надати чимало корисних порад, які покращують щоденне життя. В таких випадках радощі і прикрощі, повсякденне життя дітей та родини, джерела, що можуть бути корисними, стратегії подолання проблем (у школі та з лікарями), велике задоволення і відповідальність статусу батьків обговорюються спільно.

Така допомога відрізняється від допомоги фахівців. І оскільки це допомога батьків, конкретної родини для конкретної сім’ї, вона дуже відрізняється від тієї, яку надають у великих батьківських групах.

Чи дійсно програма «Батьки батькам» може мені допомогти?

Так, безперечно! Навіть коли фахівці можуть бути дуже корисними для вас і вашої дитини, ви можете відчувати, як і багато інших родин, потребу у спілкуванні з батьками, які вже мають подібний досвід. Коли постає питання, хто краще може надати емоційну підтримку, родини одностайні, що перший вибір припадає на батьків, які можуть поділитися власним досвідом.

Надзвичайно важливо, що батьки можуть поділитися між собою. Можна обмінятися великою кількістю корисної інформації. Наприклад, ви можете звернутися до програми „Батьки батькам», якщо ви прагнете:

  • поговорити з кимсь про вплив захворювання на вашу родину та друзів;

  • обговорити проблему стресу від спілкування з багатьма лікарями, вивчити нові терміни і поняття, та розв’язати фінансові питання, пов’язані із захворюванням;

  • знайти підтримку та пораду щодо спеціальних класів та послуг, отримати консультації фахівців щодо проблем дитини та залишатися оптимістом;

  • знайти партнерів для ігор та друзів для вашої дитини, які можуть гратися не так, як звичайні малюки або бавитися з іншими іграшками;

  • дізнатися, як зберігати родину щасливою і здоровою під час значних змін у повсякденному житті та діяльності;

  • дізнатись, як зберігати віру у власні зусилля, спрямовані на задоволення потреб дитини.

Це лише окремі з причин, які спонукають батьків звертатися до програми „Батьки батькам». Можливо, однією з найвагоміших причин, коли досвідчених батьків розглядають як довірених осіб, котрі можуть надати емоційну підтримку та інформацію в особливій формі, є їхній досвід.

Чимало батьків вважають: надзвичайною підтримкою є те, що вони можуть дізнатися як інші родини здолали подібні проблеми.

Інколи батьки дітей з особливими потребами почуваються дуже самотньо та ізольовано.

Програма „Батьки батькам» може познайомити їх з іншими родинами, які вже знають про подібні щоденні проблеми та радощі, оскільки вони вже стикалися з ними у власному житті. Досвідчені родини не говоритимуть вам, що слід робити, вони дуже просто пояснять через що вам треба пройти і будуть поруч в цей час.

Життя можна покращити просто, дізнавшись про досвід інших та отримавши корисні поради. Можливість обговорити свої хвилювання з іншими, хто вже опинявся у подібній ситуації, може надати вам реальні, практичні рішення. Це саме те, чого прагнуть батьки — новачки, залучені до програми, які не мають досвіду щодо захворювання їхньої дитини.

Чи існує програма «Батьки батькам» в Україніі?

Так, програми „Батьки батькам» існують в кожному регіоні країни. Вони різняться за масштабністю – від дуже малих, які обслуговують лише кілька сімей, до дуже великих, які обслуговують кілька сотень сімей.

Сьогодні в Україні діє багато програм „Батьки батькам», які пропонують послуги родинам через індивідуальні знайомства. Ці програми часто пропонують навчання та знайомлять батьків з інших регіонів, коли це неможливо зробити в межах громади.

Порушення зору

Визначення

Такі поняття як залишковий зір, знижений зір, слабозорий, тотально сліпий використовуються для опису стану учнів, які мають порушення зору. Стан зору можна характеризувати наступним чином:

«слабозорий» – означає наявність певних проблем із зором, що потребують спеціального навчання;

«зі зниженим зором» – людина не може прочитати газету навіть за допомогою окулярів або контактних лінз.

Для навчання використовується комбінація зорових та інших сенсорів, проте вони можуть потребувати відповідного освітлення, збільшення розміру шрифту, використання спеціальних збільшувальних приладів тощо;

  • «із залишковим зором », коли гострота зору становить 0,04 і нижче на краще око або має дуже обмежений кут зору (20 градусів в найширшій точці);

  • тотально сліпі учні у яких фіксується цілковита відсутність зору (рівна 0) навчаються за допомогою друку Брайля або інших не візуальних засобів.

Випадки

Співвідношення осіб з вадами зору у віці 18 років становить 12,2 на 1000. Глибокі порушення зору становлять 0,06 на 1000 осіб.

Характеристика

Вплив порушення зору на розвиток дитини залежить від ступеня зниження зору, типу розладу, віку, коли почалося погіршання, та загального рівня розвитку дитини. Багато дітей, які мають психофізичні порушення, можуть мати також і розлади зору, що затримуватиме моторний, розумовий та/або соціальний розвиток.

Маленька дитина з порушеннями зору не має змоги повноцінно ознайомлюватися з цікавими предметами, які її оточують, (власне, як і немає в цьому необхідності) і, таким чином, позбувається можливостей набути досвід та навчитися. Така ситуація може тривати доки навчання не стане мотивацією або не почнеться втручання.

Внаслідок того, що дитина не має змоги бачити батьків або ровесників, вона не має можливості імітувати соціальну поведінку або розуміти невербальні знаки (якими люди зазвичай користуються під час спілкування). Проблеми, пов’язані зі зниженням зору, можуть перешкоджати  становленню незалежності дитини.

Навчання

Дітям, які мають порушення зору, якомога раніше потрібно надати допомогу, аби вони отримали користь від ранніх програм втручання. Комп’ютерні технології, оптичні та відео засоби можуть допомогти дітям з порушеннями зору різної складності під час звичайних шкільних занять. Для них існують друковані великим шрифтом навчальні матеріали, книжки зі шрифтом Брайля та на плівці.

Учням з порушеннями зору може знадобитися додаткова допомога як то: спеціальне обладнання, розвиток навичок слухання, комунікації, орієнтування, мобільності, допомога у професійному становленні, у повсякденному житті.

Учням зі зниженим зором або майже сліпим може знадобитися допомога у розвитку навичок використання залишків зору.

Учні, які окрім порушень зору мають інші розлади, більшою мірою потребують удосконалення навичок самообслуговування.

Порушення інтелектуального розвитку

Історія Сашка

Сашкові 15 років. Оскільки Сашко має порушення інтелектуального розвитку, він отримує спеціальні навчальні послуги ще з початкової школи. Ці послуги йому дуже допомагають, оскільки враховують його спеціальні навчальні потреби. Він, його родина та педагоги дуже уважно розглядали питання щодо подальшої долі хлопчика.

Що робитиме Сашко, коли скінчить початкову школу. Чи має він бажання продовжувати освіту? Працювати? Чи спроможний він жити самостійно?

Ці питання допомогли Сашкові та педагогам спланувати майбутнє. Його завжди цікавила праця на свіжому повітрі, захоплювали рослини. Він знав усі назви дерев та міг розпізнати їх за листям і корою. Цього року він дізнавався про роботу, пов’язану з лісництвом та ландшафтним дизайном. Наступного року він планує отримати роботу на неповний робочий день. Він привчається користуватися громадським транспортом, щоб мати змогу дістатися до місця роботи.

Оскільки Сашко має порушення інтелектуального розвитку, йому складно вивчати щось нове. Потрібно, щоб інформація була дуже конкретною. Однак, він визначився. Він бажає працювати на повітрі, можливо в парку або теплиці, і він готується до цього!

Визначення

Порушення інтелектуального розвитку спричинені ураженням центральної нервової системи Органічна недостатність мозку має непрогресуючий характер, тому такі діти здатні до поступального пізнавального розвитку, хоча зі значними труднощами. Для таких дітей характерне порушення пізнавальної діяльності, що виявляється в обмеженості сприймання, мовлення, уваги, пам’яті, відтворення сприйнятого і вивченого. Ці люди мають певні обмеження таких здібностей як комунікація, самообслуговування та соціальні навички. Діти з порушеннями інтелектуального розвитку можуть пізніше почати розмовляти, ходити, навчитися самообслуговування.

Ці обмеження зумовлюють уповільнені темпи розвитку та навчання дитини, порівняно зі звичайною. Вона навчатиметься, проте дуже повільно, а певні знання та навички може не опанувати.

Причини

Нині лікарям відомо багато причин, що зумовлюють порушення інтелектуального розвитку. Зокрема:

  • Генетичний стан. Іноді порушення інтелектуального розвитку спричинюються аномальними генами, успадкованими від батьків, порушеннями в комбінації генів тощо. Прикладами таких розладів можуть бути синдром Дауна, слабка Х-хромосома та фенілкетонурія.

  • Патологія вагітності. Порушення інтелектуального розвитку може статися внаслідок неправильного розвитку дитини в материнській утробі (наприклад, порушення поділу клітин зародка). Жінка, яка під час вагітності вживає алкоголь або хворіє на інфекційні захворювання (краснуха), може народити дитину з порушенням інтелектуального розвитку.

  • Патологічні пологи. Якщо під час вагітності або пологів дитина потерпає від браку кисню, наслідком може бути порушення інтелектуального розвитку.

  • Захворювання. Такі захворювання як коклюш, кір або менінгіт можуть спричинити порушення інтелектуального розвитку. Неналежна медична допомога, вплив шкідливих речовин, таких як свинець або ртуть, погане харчування також можуть зумовити порушення інтелектуального розвитку.

Це не захворювання, у звичному розумінні, ви не можете ним заразитися, це не психічний розлад, як, наприклад, депресія. Порушення інтелектуального розвитку не лікується. Проте, більшість дітей, які мають порушення інтелектуального розвитку можуть навчитися робити багато речей. Це лише потребує більше часу і зусиль, порівняно з іншими дітьми.

Встановлення діагнозу

Для встановлення діагнозу треба розглянути два основних питання:

- здатність мозку людини до пізнавальної діяльності (розвитку мислення, мовлення, аналізу, пам’яті тощо)

- здатність людини жити самостійно (поведінка, функціонування).

Інтелектуальне функціонування, зазвичай, вимірюють за допомогою так званого IQ тесту. Найвища кількість балів – 100. Люди, які набирають менше ніж 70 або 75 балів, мають порушення інтелектуального розвитку. Стан адаптивної поведінки фахівці визначають досліджуючи, що може робити дитина порівняно зі своїми ровесниками. Певні навички є дуже важливими для адаптивної поведінки. А саме:

  • звичайні побутові навички (одягання, особиста гігієна, самостійне харчування);

  • комунікаційні навички (розуміння зверненого мовлення, здатність адекватно відповісти);

  • соціальні навички (з ровесниками, членами родини, дорослими та ін.).

Для діагностування порушення інтелектуального розвитку фахівці розглядають розумові здібності особи (IQ) та її адаптивні можливості. За результатами діагностики визначаються спеціальне навчання та супутні послуги, яких потребує дитина з порушеннями інтелектуального розвитку.

Із наданням послуг порушення інтелектуального розвитку можна розглядати таким чином. Після встановлення первинного діагнозу “порушення інтелектуального розвитку”, ми виявляємо сильні та слабкі сторони дитини. Ми розглядаємо питання, скільки допомоги та підтримки потребує ця дитина, щоб впоратися вдома, у школі та у громаді. Такий підхід відображає реальну картину. Передбачається також, що ця ситуація може змінюватися. Дитина росте і навчається, її здібності прилаштуватися до навколишнього світу також розвиваються.

Порушення інтелектуального розвитку виявляється в обмеженості сприймання, мислення, недорозвиненості емоційно-вольової сфери: бідності емоційних переживань, слабкості вольових зусиль, зниженій критичності, самооцінки, нестійкості мотивів поведінки.

Поширення

Загалом, в Україні на популяцію близько 9 млн. дітей, нараховується 1 млн. тих, які потребують спеціального навчання. 0,9 % від усіє популяції дітей мають певну форму порушення інтелектуального розвитку.

Симптоми

Існує багато ознак порушення інтелектуального розвитку. Наприклад, діти з порушенням інтелектуального розвитку можуть:

  • почати сідати, повзати або ходити пізніше, ніж інші діти;

  • почати розмовляти пізніше, або мати порушення вимови;

  • мати проблеми із запам’ятовуванням;

  • не розуміти, як використовувати певні речі;

  • не розуміти соціальні норми;

  • не усвідомлювати послідовність дій;

  • мати проблеми із вирішенням проблем та/або

  • мати проблеми із логічним мисленням.

Близько 87% осіб із порушенням інтелектуального розвитку повільніше засвоюють нову інформацію та опановують навички. В ранньому віці таке уповільнення в розвитку не дуже помітне. Ці особливості навіть можуть не діагностуватися як порушення інтелектуального розвитку, аж доки діти не підуть до школи. Коли вони виростуть, багато з тих, хто має порушення інтелектуального розвитку середнього ступеня, можуть жити самостійно. Інші люди можуть навіть не знати про їхні порушення інтелектуального розвитку.

У решти 13% осіб, які страждають на порушення інтелектуального розвитку, фіксується менше 50 балів за IQ тестом. Ці люди значні труднощі у навчанні, самообслуговуванні та в громаді. Особа з більш вираженим порушенням інтелектуального розвитку може потребувати інтенсивнішої допомоги упродовж усього життя. Кожна дитина із порушення інтелектуального розвитку здатна навчатися, розвиватися і зростати. Всі діти, які мають такий діагноз, за умови відповідної допомоги, можуть мати задовільне життя.

Навчання

Дитина із порушенням інтелектуального розвитку може добре навчатися у школі, проте, вірогідно, потребуватиме індивідуальної допомоги, що задовольняє її навчальні потреби.

Для дітей віком до 3 років можуть надаватися послуги раннього втручання. Фахівці можуть допомогти родині розробити так званий план індивідуальних послуг. Цей план містить перелік особливих потреб дитини. Він також описує послуги, що може отримати дитина для задоволення цих потреб. У плані особливі потреби кожної родини визначені таким чином, що батьки та інші члени сім’ї матимуть змогу допомогти малюкові.

Спеціальне навчання та супутні послуги для дітей шкільного віку доступні у шкільній системі. Персонал школи працюватиме з батьками дитини над розробкою індивідуальної навчальної програми. Ця програма схожа на план індивідуальних послуг родині. Програма описує особливі потреби дитини та послуги, що мають спрямовуватися на задоволення її потреб.

Багато дітей із порушеннями інтелектуального розвитку потребують допомоги у виробленні навичок для повсякденного життя, роботи та поведінки в громаді. Вчителі та батьки можуть допомогти дитині формувати такі навички як у школі, так і вдома. Серед таких навичок:

  • спілкування з людьми;

  • самообслуговування та особистої гігієни;

  • основи здоров’я та безпеки;

  • побутові навички (прибирання, приготування їжі);

  • соціальні навички (норми поведінки, вміння вести діалог, взаємодія з іншими);

  • читання, письма, елементарного рахунку;

  • трудові (професійні) навички (по досягненні відповідного віку).

Підтримка або зміни у класі (так звана адаптація) допомагають більшості учнів із порушеннями інтелектуального розвитку. Окремі загальні зміни, що допомагають учням із порушеннями інтелектуального розвитку, наводяться у розділі „Поради батькам”.

Поради батькам

Дізнайтеся більше про порушенням інтелектуального розвитку. Чим більше ви знаєте, тим краще ви зможете допомогти собі та вашій дитині.

Заохочуйте вашу дитину до самостійності. Наприклад, допомагайте вашій дитині опанувати навички самообслуговування та побутові вміння.

Доручайте вашій дитині виконувати повсякденну роботу. Зважайте на вік та можливості дитини. Ви можете розподілити завдання на маленькі кроки. Наприклад, ви доручили дитині накрити на стіл. Перше: доручить їй покласти серветки на столі біля місця кожного з членів родини. Друге: зробити те саме з посудом, тарілка за тарілкою. Кажіть, що треба робити, крок за кроком, поки дитина впорається з роботою. Покажіть, як саме треба робити. Надайте допомогу, коли це потрібно. Коментуйте дії дитини. Похваліть, коли вона успішно виконає роботу. Розвивайте здібності вашої дитини.

Дізнайтеся, що вивчає ваша дитина у школі. Спробуйте знайти можливість для того, щоб ваша дитина застосовувала ці знання вдома. Наприклад, якщо вчитель на уроці веде розмову про гроші, візьміть дитину із собою до магазину. Допоможіть дитині рахувати гроші та розрахуватися за покупку. Допоможіть перерахувати здачу.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Поради церебральний параліч 

    Документ
    Даринка народилася на 11 тижнів раніше та важила лише 1 кг 200 гр. Лікарі були здивовані, що попри це, вона сильна і рухлива дівчинка. Однак, коли Даринці виповнилося кілька днів, вона перестала дихати і лікарі мали застосувати апарат штучного дихання.
  2. На допомогу працівнику сільської школи. Тернопіль: токіппо, 2001. с

    Диплом
    Словник розкриває зміст найбільш уживаних психолого-педагогічних термінів, понять та категорій, які зустрічаються в практичній роботі працівників освіти.
  3. На шляху до українського відродження: Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені 20-й річниці незалежності України /Укладачі: Ю. В

    Урок
    На шляху до українського відродження: Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені 20-й річниці незалежності України /Укладачі: Ю.
  4. Методичні рекомендації до програми виховання І навчання «Дитина»

    Методичні рекомендації
    Методичні рекомендації до програми виховання і навчання «Дитина» розраховані в основному на педагогів дошкільних навчальних закладів, які вже працюють за вказаною програмою.
  5. Гриф надано Міністерством освіти І науки України лист №14\18. 2-2018 від 11

    Документ
    У посібнику подані сучасні технології навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Методичний посібник розрахований на сту­дентів, магістрантів, молодих викладачів вищих навчальних закладів.

Другие похожие документы..