Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
Троцишин І.В., Любчик В.Р., Войтюк О.П., Полікаровський О.І., Горященко К.Л., Троцишина Л.В., зав. кафедрою ПКРЕЗ; доцент каф. ПКРЕЗ; доцент каф. ПКР...полностью>>
'Основная образовательная программа'
Современное глобальное информационное общество характеризуется множеством и разнообразием каналов и средств коммуникации и в связи с этим – множество...полностью>>
'Лекция'
Первое начало термодинамики даёт основу для расчёта энергетики всех процессов. Однако, оно ничего не говорит о направлении этих процессов. С точки зр...полностью>>
'Методическая разработка'
В современной ситуации общественного развития России важнейшей задачей осознается необходимость возрождения нации, обретения утраченных духовных корн...полностью>>

Конгрес Сполучених Штатів Америки (сша) прийняти закон

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Микола СЕНЧЕНКО,

професор, перший заступник голови Української Консервативної партії

Тероризм — винахід міжнародних банкірів для поневолення світу

Одразу після народження кожен американець винен решті світу 176 тисяч доларів, проте його борги й до сьогодні залюбки проплачуємо ми з вами

Замість вступу

У 1913 році міжнародні банкіри, використовуючи шантаж, терористичні акти, революцію і громадянську війну, змусили Конгрес Сполучених Штатів Америки (США) прийняти закон про Федеральну резервну систему (ФРС), розроблену кланом Ротшільда. У такий простий спосіб було створено чорну касу міжнародного сіонізму Член Конгресу Ліндберг назвав ФРС «невидимим урядом», який через деякий час трансформувався в «світовий уряд».

Як функціонує Федеральна резервна система?

Перш за все вона друкує долари, а їх дає як позичку уряду США під лихварські відсотки, отримуючи облігації (позичкові розписки). Ці облігації зберігають дванадцять банків, які входять до складу ФРС. Вони й отримують щорічні прибутки.

«Усі ці 12 банків — це банки Ротшільда, — пише історик і журналіст В. Філатов. — У 1982 році Фінансова рада США повідомила про існування боргових зобов'язань приблизно на 1 070 241 000 000 доларів. ФРС “хапонула” у вигляді відсотків у американських платників податків майже 115 800 000 000 доларів тільки за один рік. Цей прибуток — цілком у кишені Ротшільда. 1992 року облігації, які були у ФРС, становили приблизно 5 трильйонів доларів. Відсотки, що їх виплачували платники податків, також, відповідно, підвищились. Видатки ФРС зводяться до купівлі друкарської фарби й оплати роботи друкарів. Подібної афери людство ще не знало. Омана на рівні нової світової релігії. Через облігації уряду США ФРС тримає як заставу все землеволодіння Сполучених Штатів Америки, як державне, так і приватне. …Усі ці “нулі Ротшільда” — тільки шантаж, брехня і шахрайство. Забере завтра Буш друкарський станок у Ротшільда — і кінець “нулям Ротшільда”, а сам він — знову на смітнику. Щоправда, один президент США намагався це зробити. Його просто пристрелили» [1, c. 33–34].

Це  був  президент  США Джон   Кеннеді, про якого йтиметься далі. Проте більшість американських громадян, як і українських, навіть не здогадуються, що Федеральна резервна система — це приватний банк Ротшільда. А уряд США купує цю продукцію (долари Ротшільда) як звичайнісінький товар, як пляшку горілки. Гроші, надруковані Федеральною резервною системою, мають таку ж саму ціну, як простий папір, тому що вони не забезпечені цінними металами, такими як срібло і золото. Якщо повернути світову фінансову систему до золотого стандарту, то тоді Ротшільду і його грошовій піраміді — кінець… Бо США мають тільки 8 тисяч тонн запасів золота, а це сьогодні за біржовими цінами — 144 мільярди доларів. А як бути з іншими доларовими папірцями, яких Америка надрукувала понад 750 мільярдів доларів? Це звичайнісінькі папірці, що не мають ніякого забезпечення ані золотом, ані сріблом.

Доларова маса збільшується щоденно. Додаткова щорічна емісія грошей казначейства США становить 20–25 мільярдів доларів на рік. Завдяки структурі ФРС, яку сплів Ротшільд для світової фінансово-кредитної системи, він може утримувати найбільшу за кількістю людей агресивну армію — армію США. Вона, у свою чергу, й дає можливість Федеральній резервній системі існувати, використовуючи фальшиві слова про «демократію» і «томагавк-право». «Ви проти демократизації? Тоді ми летимо до вас!» — це і є основа політики президента Буша і його господаря Ротшільда. Враховуючи, що конгресмени довше аплодували Бушу під час його щорічного послання Конгресу 1 лютого 2006 року, ніж він виголошував промову, його політика подобається світовому уряду. Але час плине, і все більше людей шукають шляхів звільнення від доларового зашморгу. Це викликає шалену лють міжнародних банкірів і вони летять «демократизувати» мусульманський світ, Югославію, Афганістан, Ірак, Іран...

Через лихварство і тероризм — до Світової єврейської імперії

Дві з половиною тисячі років тому а саме в 458 році до н. е., невелике палестинське плем'я юдеїв проголосило доктрину панівної раси. Секта, яка підпорядкувала собі юдейське плем'я, стверджувала, що племенний бог Ієгова зробив юдеїв своїм «обраним народом», пообіцявши, що коли вони виконуватимуть його заповіді, то вивищаться над усіма народами й отримають у володіння «обітовану землю». Із того часу ідея світового панування не полишала ті народи, які потрапляли в тенета цієї расистської організації. Долю «чужих» народів було визначено: знищення чи рабство.

Задля досягнення поставленої мети було розроблено теорію фінансового поневолення. Практична реалізація цієї теорії за допомогою війн, революцій, работоргівлі, фінансово-кредитних схем дала можливість накопичити значні багатства й використовувати їх у своїх цілях.

Становлення фінансово-банківського капіталу, який практично скрізь перебуває в руках юдеїв, під жорстким контролем світового сіонізму, сягає корінням середини першого тисячоліття нашої ери. Християнська церква ще в шостому столітті заборонила позичку під відсотки як аморальну дію, а в ХІІ столітті закони, що карали за лихварство, стали особливо суворими. Таку заборону практикувала й мусульманська релігія. Це, певною мірою, сприяло тому що фінансові операції (лихварство, позичка грошей під відсоток) зосередились у руках євреїв, тому що їхня релігія юдаїзм — ніколи не забороняла лихварства.

Розуміючи давню ненависть народів до лихварства, яким займаються євреї, їхні ідеологи надзвичайно спритно запустили в обіг проти своїх ворогів термін — антисемітизм, обґрунтовуючи невдоволення людей, яких грабують єврейські лихварі, ненавистю до євреїв через їхню національність і релігію. Необґрунтованість цього звинувачення не тільки очевидна, а й взагалі абсурдна, бо до семітських народів належать вавілоняни, ассирійці, фінікійці та ін. Тому це звичайне трюкацтво, до якого вдаються сіоністи, щоби накласти табу на кожного єврея, заради його недоторканності, що би він не робив злочинного проти інших народів. Застосування трюксистеми, використання терміну «антисеміт», у сіоністів є головною зброєю пропаганди через підконтрольні їм засоби масової інформації і, в першу чергу, через телебачення, для утаємничення їхньої агресивно-руйнацької діяльності, до якої вони втягують єврейське населення тих країн, куди проникли протягом віків, створюючи з них «п'яті колони».

Після Другої світової війни міжнародні банкіри поставили завдання своїм аналітичним центрам: розробити стратегію й тактику переходу СРСР від сіоно-комунізму до лібералізму, що й було успішно реалізовано на початку 1990-х років. Із ліквідацією Радянського Союзу усі країни колишнього соціалістичного табору, за винятком Білорусі, потрапили в тенета фінансового рабства й мало цікавлять тепер фінансових олігархів і їхню світову закулісну владу. На черзі — мусульманський світ…

Чому Близький Схід стає головною ціллю інтервенції США? Частина відповіді — на поверхні (точніше, під поверхнею землі) — нафта. Але це більш надумана проблема. Значно важливішою метою є придушення ісламу. Його називають релігією бідних. І це релігія опору. Зараз саме мусульманський світ є стрижнем глобального опору колоніальній експансії фінансового капіталу.

Слід додати, що величезний ісламський світ простягається значно далі на Схід, ніж арабські країни. Досить назвати Індонезію з її населенням у 100 мільйонів чоловік. І, на відміну від арабських країн, держави цього регіону мають не тільки природні ресурси, а й потужну економіку. Наприклад, Малайзія стала одним із світових лідерів у виробництві комп'ютерної техніки. Більшість ісламських країн Азійсько-Тихоокеанського регіону мають фінансову самостійність, бо в них є потужна мережа банків. Не випадково Малайзія, яку в 2003 році було обрано лідером Руху неприєднання, стала центром опору інтервенції США й Англії в Іраку.

Спочатку США мають намір підім'яти під себе арабський світ і регіони, що межують із ним. Президент Буш заявив про необхідність принести «демократію» на Близький Схід (за необхідності й на крилах ударної авіації США). Він висунув концепцію «Великого Близького Сходу», до складу якого включив і Середню Азію. З'явилося досить правдиве пояснення для збереження американських баз у цьому регіоні на постійній основі. І не тільки для тиску на Росію і Китай. А ще — й для забезпечення контролю над сьогоднішніми лідерами Середньої Азії. «Демократизація» поширюватиметься й на них. Американцям більше не потрібні колишні партійні працівники, перефарбовані на президентів. США потрібні персонажі на зразок Саакашвілі — які пройшли всі види підготовки на Заході й є віддані американським «цінностям».

Не випадковими були теракти в Ташкенті й Бухарі, де загинули десятки мирних жителів. Вони відбулися саме в той момент, коли США заявили про наміри зберегти постійно дислоковані бази в Середній Азії. «Збіг» цих подій за часом вражає. З'явилась необхідність налякати тепер уже середньоазійських лідерів зловісним «міжнародним тероризмом», і саме тоді, як на замовлення, лунають вибухи. США подовжують терміни перебування своїх спецпідрозділів для розслідування інцидентів.

Важливо зрозуміти, що терор завжди був на озброєнні світової закулісної влади. Згадаємо кінець 19-го — початок 20-го століття, коли революціонери вбивали не тільки кращих державних мужів Російської імперії й поетів, а й імператорів. Сьогодні терор став головним інструментом остаточного фінансово-кредитного поневолення світу. Наприклад, одну з найбільш відомих екстремістських груп, назва якої — «Брати-мусульмани», було створено англійською розвідкою, щоби протистояти швидкому зростанню на Близькому Сході впливу комуністичних партій. Свого часу ця й подібні до неї групи використовувалися проти урядів, дружніх до Радянського Союзу. Тепер їх залучають до дій проти сил, недружніх до США та Ізраїля. Оце й уся різниця.

Візьмемо той самий «Хамас», лідером якого був убитий ізраїльтянами шейх Ясін. Англійська газета «Гардієн» пише, що «у 1980-х роках Ізраїль підтримував “Хамас”, коли той був культурним рухом, що протистояв Організації звільнення Палестини (ОЗП)». Газета висловлюється ще досить стримано. Ясир Арафат, зустрічаючись у 2002 році з депутатами Держдуми Росії, висловився більш категорично. На його думку, «Хамас» створили, щоб ослабити роль ОЗП, …ізраїльські спецслужби. А вже про «Аль-Каїду» — породження ЦРУ й пакистанської міжвідомчої розвідки — годі й говорити.

Обізнані люди стверджують, що релігійних екстремістів в Алжирі також використовують спецслужби США, щоби підірвати авторитет Франції в Алжирі, який є головним постачальником газу до Європи.

Проте мусульманський світ і окремі країни (Китай, Північна Корея, Куба та Білорусь) були, і далі перебувають, поза межами досяжності фінансових акул і їхніх схем фінансово-кредитного поневолення.

Як обплутати ці країни своїм павутинням?

Відповідь було дано 11 вересня 2001 року коли світовий уряд організував авіаційну атаку на торговий центр Нью-Йорка. Із цього часу розпочався активний наступ на мусульманський світ, за допомогою матеріальної та інформаційної зброї, використання ідеології «війни з тероризмом».

«Дугу нестабільності», що охоплює південь Європи, Близький Схід і Середню Азію, вже давно окреслили теоретики Світової єврейської імперії. Тепер креслення пана Бжезинського набули втілення у вигляді серії терактів у цій «дузі» — в Іспанії, Косово, Палестині, Узбекистані… Все йде за планом. Спочатку розгром арабського й ісламського світу. Потім — Росія… Світову єврейську імперію створено!?..

Важко прослідкувати всі дії керівної верхівки расистської організації, проте ревізіоністам і конспірологам вдалося дослідити окремі факти, проаналізувати історичні події з нових, не традиційних позицій, виявити в них сліди змови. Автору залишилося тільки об'єднати ці розрізнені дослідження в єдиний ланцюг і показати, до чого призвели зусилля світової закулісної влади.

Можливості фінансового поневолення окремих людей, регіонів і держав були відомі давно. Але занадто складно досліджувати історичні події далекого минулого і знайти сліди фінансових операцій. Багато документів зберігається в бібліотеці Ватикану в Римі, але вони не доступні дослідникам. Проте, зовсім недавно, у середині минулого століття, у Франції несподівано «випливла» на поверхню утаємничена організація, що мала назву Пріорат Сіону чи Сіонський монастир. Слово «пріорат» від латинського «prior» — перший чи старший, свідчить про те, що це головний орден, перший. Усі інші ордени такої назви не мали. Це підтверджує справедливість досліджень про те, що всі інші ордени були створені з ініціативи Пріорату Сіону (тобто «Сіонських мудреців» — Ред.).

Велика кількість газетних і журнальних публікацій, починаючи з 1956 року розкривали «таємничість», що оточувала маленьке французьке містечко Ренн-ле-Шато. Спочатку ці розповіді не відрізнялися від інших історій про місцеві заховані скарби, які начебто можна було знайти скрізь. Проте з часом стало з'являтися все більше інформації з історії Пріорату Сіону, яка має величезне значення для розуміння багатьох історичних процесів. З'являються дані, що знамениті «Протоколи сіонських мудреців» було розроблено саме аналітиками Пріорату Сіону, структури, що створила й широко відомий Орден Тамплієрів (завдяки також їхнім фінансово-лихварським операціям), причетної до функціонування світового уряду тощо. Багато таємниць переплітається з діяльністю Пріорату Сіону в тісний коловертень подій світового значення.

Пріорат Сіону (Prieure de Sion) — засновник та ідейний натхненник Ордену Тамплієрів

Якщо твердження окремих сучасних авторів і дослідників правдиві, то Пріорат Сіону, можливо, одне з найдавніших і найпотужніших таємних товариств в історії людства. Але до чого тут ця організація? Справа в тому, що Сіонський монастир, як ще називають Пріорат Сіону, створений   у 1098–1099 роках, існує ще й сьогодні. І не просто існує як реліквія, але й активно діє, а можливо, й керує світовими процесами. Відомо, що ця організація була тією рушійною силою, яка створила в 1118 році досить романтичний Орден Тамплієрів чи Храмовників (від французького слова «temple» — храм) і ще декілька інших орденів. За твердженням багатьох західних дослідників, утворення Ордену Тамплієрів відбулося за ініціативи якогось таємного ордену, який створив в образі лицарів-храмовників свою тіньову військову й пошукову організацію.

Про Орден Тамплієрів написано безліч книжок, де майстерно описуються різноманітні інтриги, пов'язані з ліквідацією знаменитого ордену; спалення великого магістра Жака де Моле; містична смерть причетних до переслідувань і розгрому тамплієрів; криваві події європейської історії, що відбулися після ліквідації ордену. Багато було написано й про величезні багатства тамплієрів, але дослідники й письменники завжди ухилялися від відповіді на надзвичайно цікаве і загадкове питання: як було накопичено ці багатства і куди зникла золота казна Ордену, яку так і не знайшли чиновники французького короля Філіппа IV Красивого після розгрому тамплієрів?

Сьогодні достеменно відомо, що тамплієри були першими банкірами Європи і їхні багатства були незліченні. Вже в другій половині ХІІ століття вони володіли багатьма землями, будинками в різних містах, силою-силенною золота. Досить сказати, що в 1192 році вони купили в англійського короля Річарда І острів Кіпр за величезні в ті часи кошти — 100 тисяч візантінів (800 тисяч золотих карбованців).

Джерелом цих багатств була не військова здобич, не пожертви віруючих, не подарунки монахів, а… лихварство, поставлене храмовниками на недосяжний для того часу рівень. Маючи в багатьох державах Європи і Близького Сходу пріорати (монастирі), тамплієри винайшли безготівкове переведення грошей, коли золото не переміщували фізично, а переказували з рахунку на рахунок за листами казначеїв пріоратів. А оскільки їхні пріорати було розміщено в багатьох містах, ніхто не міг скласти їм конкуренцію.

Храмовники видавали грошові позички, зазвичай, під заставу. Якщо мова йшла про королів чи впливових феодалів, заставу оформлювали як передання на збереження.

Так, наприклад, у 1204 році англійський король Іоанн Безземельний «передав на збереження» до лондонського пріорату королівські коштовності, а в 1220 році на «збереженні» у англійських тамплієрів виявилася навіть королівська печатка Англії.

Дуже часто храмовники брали на збереження важливі державні документи. Так, у паризькому замку тамплієрів зберігався оригінал договору, укладеного між французьким королем Людовіком Святим і послом англійського короля Генріха ІІІ. А в 1261 році там само виявилася і корона англійських королів, яка зберігалася у тамплієрів майже десять років.

Не можна виключати й випадки того, що приймаючи на збереження важливі державні документи і даючи позички королям, тамплієри їх шантажували, на випадок несплати боргів. Розголос таємниць окремих документів міг викликати грандіозні скандали в королівських домах Європи. Саме так, до речі, було з таємним договором Іоанна Безземельного і його тітки королеви Беренжер, зданим лондонським тамплієрам у 1214 році.

Окрім безготівкового переведення грошей, тамплієри придумали багато банківських новинок. Вони винайшли систему банківських представництв, відокремили власне банківську справу від торгівлі, винайшли систему чеків і акредитивів, ввели в дію «поточний рахунок». Усі основні банківські операції винайшли й випробували тамплієри. Знамениті флорентійські і єврейські банкіри епохи Відродження були лише простими наслідувачами лицарів-тамплієрів, — вважають дослідники. Але сьогодні, коли відомо, що за ними стояв Пріорат Сіону все виглядає не так просто. Бо створення Пріорату Сіону мало своє завдання: досягнення світового панування. І, можливо, тому й було створено Орден Тамплієрів, як тіньову структуру Пріорату Сіону, для випробування механізмів фінансового поневолення світу.

Не дивно, що тамплієри першими серед європейців почали обожнювати жовтий метал. «Псування» золотої монети, яке неодноразово збиралися провести французькі королі, намагаючись знизити вміст золота в монетах, тамплієри сприймали як святотатство і всіляко перешкоджали цьому, розуміючи, які збитки може нанести їхній добре налагодженій фінансовій системі зниження кількості золота в монетах. Недаремно саме в паризькому храмі зберігався еталонний золотий лівр. Мабуть, близькими до істини є ті дослідники, які вважають, що на Близькому Сході під час розкопок тамплієри знайшли «ковчег спасіння», в якому були манускрипти з таємницями юдаїзму й езотеричних учень. Коріння останніх сягає давніх фінікійців і карфагенців, які сакралізували золото, наділяючи його магічною здатністю акумулювати владу й успіх.

У Європі Орден Тамплієрів мав величезну кількість об'єктів у власності, не кажучи вже про величезні багатства. Особливо сильні позиції храмовників були у Франції, тому що значна частина лицарів ордену походила з французького дворянства. Зважаючи на те, що вони були надзвичайно досвідчені у фінансових справах, тамплієри досить часто очолювали казначейства своїх королівств, виконуючи обов'язки сучасних міністрів фінансів.

Маючи у своєму розпорядженні потужні фінансові ресурси, Орден Тамплієрів перетворився на впливову силу міжнародного значення. В Європі, Палестині й Сирії таплієри діяли як посередники між князями та монархами. Наприклад, у Англії великих магістрів цього ордену постійно запрошували на засідання парламенту і вважали їх головними магістрами всіх католицьких орденів. Виходячи з цього, їм підкорялися фактично всі пріори і абати країни.

Англійські королі, включаючи і молодшого сина Генріха II, Іоанна Безземельного, навіть свою резиденцію розміщували в лондонському домі Ордену Тамплієрів. І, коли 15 червня 1215 року було підписано «Magna Charta Libertatum» («Велику хартію вільностей»), що відображала інтереси феодальної аристократії, великий магістр тамплієрів стояв поряд із монархом.

У 1252 році англійський король Генріх III мав сміливість погрожувати Ордену Тамплієрів конфіскацією земельних володінь:

— Ви, тамплієри, користуєтесь великими свободами і привілеями і маєте у своєму розпорядженні такі величезні володіння, що ваша гордовитість і гординя не знають меж. Те, що було колись непродумано віддано, можна сьогодні з мудрістю й відібрати. Те, що швидко відступлено, можна повернути назад.

Великий магістр відповів:

— Що ви сказали, о королю? Було б краще, якби ваші вуста не виголошували таких недружніх і нерозумних слів. Доки ви творите справедливість, ви будете правити. Якщо ж ви порушите наші права, то навряд чи залишитесь королем.

Сучасники мають, отже, можливість зробити висновок, що Орден Тамплієрів мав такі привілеї, яких їм не давав навіть папа: право призначати на трон чи скидати монархів на свій розсуд.

Але ж при чому тут тероризм? Справа в тому що політична діяльність лицарів не обмежувалася тільки Заходом, тому що Орден Тамплієрів установив тісні ділові стосунки і з ісламським світом. Навіть сарацини, проти яких боролись хрестоносці, виявляли до тамплієрів значно більшу повагу, ніж до інших європейців. Лицарі-храмовники, як відомо з документів, мали тісні стосунки з асасинами, терористичним релігійно-політичним орденом, відомим своїм фанатизмом і войовничістю, так би мовити, «ісламськими тамплієрами», і відвідували замок Аламут у Ірані — центр асасинів (цей орден, як вважають деякі дослідники керувався юдеєм, який прийняв іслам — Ред.).

Здавалося б, ніщо не загрожувало добробуту ордену, але хмари згущувалися над їхніми головами. То був період царювання у Франції короля Філіппа IV (1285–1314) із династії Капетінгів, що його прозвали в народі Красивим. Це був розумний монарх, жорстокий і властолюбний, він присвятив усе життя боротьбі за єдину, могутню і централізовану Францію. І, безумовно, у його планах творення сильної держави, не було місця Орденові Тамплієрів, у володіннях якого не діяли ані королівські, ані церковні закони. Хвилювало короля і зростання впливу ордену на фінансові справи королівства. Наприкінці ХІІІ століття прибутки Ордену Тамплієрів у кілька разів перевищували прибутки королівської казни. Тобто тамплієри насправді почали визначати фінансову політику держави... Тоді й виник план покінчити з гегемонією Ордену Тамплієрів на території Франції...

Народна підтримка була на боці короля. Репутація Ордену Тамплієрів у французів на той час підупала, бо в свідомості людей благородство походження і військова доблесть були несумісні з лихварством. Ось чому ставлення до лицарів-банкірів було тоді навіть гіршим, ніж до італійських і єврейських лихварів.

Пихатість тамплієрів, те, що вони нехтували місцевими звичаями й традиціями, а також атмосфера таємності, якою вони оточували свою діяльність, призвели до того, що серед народу стали розповсюджуватися похмурі чутки. Хто їх поширював — невідомо, але вони стосувалися того, що тамплієри дізналися про щось єретичне, відмовились від Христа і на своїх таємних зібраннях влаштовують протиприродні оргії.

Після тривалої боротьби Філіпп Красивий зумів примусити папу Климента V дати згоду на порушення інквізиційного процесу проти Ордену Тамплієрів (за підозрою в єресі).

У ніч на 13 жовтня 1307 року всіх тамплієрів, які перебували на території Франції, було заарештовано. Під час слідства більшість тамплієрів зізналися у страшних для християн гріхах і 2 травня 1312 року папа Климент V оголосив буллу, якою Орден Тамплієрів було ліквідовано, а вся його нерухомість переходила до Ордену Госпітальєрів. Останній, до речі, був також створений Пріоратом Сіону Більшу частину лицарів інквізиція осудила на довічне ув'язнення, а керівників і тих, хто відмовився від своїх свідчень, осудили на спалення за повторне впадання в єресь.

Таку ж участь було уготовано останньому великому магістрові Ордену Тамплієрів Жаку де Молле і його соратнику пріору Нормандії Жофруа де Шарне. Вони згоріли на майдані перед собором Нотр-Дам у Парижі 18 березня 1314 року у присутності короля, єпископів і великої кількості жителів. Із місця страти, за легендою, Жак де Молле послав прокляття королю Франції Філіппові Красивому, папі Климентові V і королівському легістові Гійому Ногаре, який відіграв рокову роль у долі Ордену Тамплієрів. Загадковим є те, що всі «побажання» великого магістра королю, папі і легісту здійснилися — всі вони незабаром померли.

Рухоме майно і казна, згідно з буллою 1312 року підлягали конфіскації та передачі в розпорядження короля. Але він нічого не отримав, тому що тамплієрська казна безслідно зникла. І золото Ордену Тамплієрів не знайдено й досі!

У 1983 році в Лондоні видруковано книжку «Свята кров. Святий Грааль» [2, p. 43], яка відкривала невідомі сторінки історії духовно-рицарських орденів і, зокрема, Ордену Тамплієрів. Автори книги Г. Лінкольн, Р. Лі і М. Бейджест, глибоко вивчивши архівні документи підтвердили, що Орден Тамплієрів був не самостійною організацією, а військовою гілкою глибоко утаємниченого ордену Пріорат Сіону. Лицарі ордену Нотр-Дам із Сіона, які взяли своє ім'я від абатства Святої Марії і Святого Духа на горі Сіон, де розміщувалась резиденція керівництва, створили таємне товариство з жорсткою ієрархією, всі члени якого ділилися на сім ступенів. У 1118 році п'ятий ступінь — хрестоносці Святого Іоанна — перетворився на Орден лицарів Іоанна Єрусалимського (госпітальєри, іоанніти). Майже одночасно з Пріорату Сіону виділяються тамплієри. Через вісімдесят років із госпітальєрів виділяються «брати німецького дому» — відомий Тевтонський Орден. Отже, три найбільш відомі духовно-лицарські ордени були породжені однією й тією таємною організацією, і довгий час були легальною частиною Сіонського монастиря.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Законы и практика сми в одиннадцати демократиях мира

    Закон
    Австралія, спочатку населена аборигенами, стала володінням Великобританії 1788 року. До середини дев'ятнадцятого сторіччя Австралія складалася з шести автономних самоуправних колоній.
  2. Закони україни, акти президента україни, кабінету міністрів україни та національного банку україни, які складають правову основу діяльності митної служби україни станом на 01

    Закон
    ЗАКОНИ УКРАЇНИ, АКТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ПРАВОВУ ОСНОВУ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  3. Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

    Закон
    Цей Закон визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом
  4. На тлі світового досвіду

    Книга
    Ця публікація здійснена за підтримки Програми сприяння парламентові Украї­ни, яка фінінсується Агентством США з міжнародного розвитку (ІІ5АШ) в Україні через бюро СЮ5Т відповідно до угоди № 121-А-00-97-09003-00.
  5. Конституція США та реальні права громадян

    Документ
    Тема даної курсової роботи є досить актуальною. Обравши шлях незалежного розвитку у серпні 1991 року, український народ поставив собі за мету створення правової держави, необхідним елементом якої е верховенство Конституції у правовому просторі держави.

Другие похожие документы..