Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
СОЦИАЛЬНАЯ ЗАЩИТА – система мер направленная на установление и поддержание социального партнерства между гражданином и государством, потребителем и пр...полностью>>
'Документ'
Обязательны для дизельных электростанций Минтопэнерго РФ, проектных, конструкторских, строительно-монтажных, ремонтных и наладочных организаций, выпо...полностью>>
'Закон'
"3. Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (о...полностью>>
'Документ'
На кафедре «Инженерная и компьютерная графика» готовят специалистов по специальности «Информационные системы и технологии» (системы компьютерной граф...полностью>>

Адміністрування в Інтернет

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Аналіз системи адміністрування доменним простором

  1. Визначення

  2. Існуюча ієрархічна система адміністрування в Інтернет

  3. Принципи діяльності Корпорації ICANN. Дворівнева структура адміністрування.

  4. Існуючі принципи. Документи. Аналогічні підприємства.

  5. Аспекти безпеки та контролю.

  6. Існуючий стан системи адміністрування в Україні.

  7. Висновки

  1. Визначення

Вказані визначення застосовуються лише для умов цього документу.

Домен – відокремлений технічний ресурс у телекомунікаційній комп’ютерній мережі (мережі передачі даних, мережі Інтернет), який є частиною загальної ієрархічної системи умовного розподілу мережі (систем комунікаційних з’єднань) та визначає цифрову мережеву адресу (IP (Internet Protocol)-address), наприклад, 192.0.34.65.

Назва (ім’я) домену – словниковий (літерно-цифровий) вираз комунікаційної адреси загальної ієрархічної системи доменних назв у мережі Інтернет. За додатковим визначенням – інформаційний ідентифікатор, який є більш сприятливим для розуміння та запам’ятовування ніж цифрові сполуки адреси. Назви домену можуть бути різного рівня, який визначається з права на ліва, та відображає структуру побудови домену, наприклад, повне позначення адреси - , де http:// позначення протоколу запиту інформації (Hyper Text Transfer Protocol) , icann – власна назва (ідентифікатор) компанії, .org – позначення неприбуткової (некомерційної) компанії у загальній системі головних доменних назв, www – префікс (субдомен), що визначає призначення інформаційних сторінок.

Загальна система доменних назв – багаторівнева ієрархічна структура опису з’єднань та розподілу серверів систем доменних назв, яка починається із кореневої системи “крапка”, розподіляється на головні домени верхнього рівня (gTLD) та національні домени верхнього рівня (ccTLD) у відповідності до міжнародного поштового стандарту (ISO3166 - Додаток №1) двох та трьох літерного зазначення країн світу, та технічно підтримується головними розподіленими серверами систем доменних назв. Система доменних назв є незалежною моделлю опису розподілення мереж.

Система доменних назв – сукупність технічних та програмних засобів (програмно-апаратне рішення) які забезпечують безпосередні перетворення назви домену у цифрову мережеву адресу (IP-address), є частиною загальної системи доменних назв та забезпечують обмін відповідною технічною інформацією із іншими такими системами, становлять частину інфраструктури мережі Інтернет, відповідають певним технічним умовам та стандартам т.і.

Системний реєстр домену верхнього рівня - сукупність технічних й програмних засобів, а також реєстраційних записів (центральна база даних) щодо ієрархії доменів та цифрових адрес окремих ділянок мереж та серверів, існуючих назв та записів про домени у певному доменному просторі, записи про користувачів, адміністраторів, терміни реєстрації, назви відповідальних Реєстраторів, авторитетні сервери у системі доменних назв кожного домену та інша необхідна інформація.

Адміністратор домену – особа (спеціаліст – фізична особа, чи компанія – юридична особа), яка за дорученням користувача лише виконує функції обслуговування домену, контролю його працездатності, відповідності певних технічних записів в домені т.і.. За певних умов та достатньої кваліфікації адміністратором домену може бути сам користувач (розпорядник – володар права користування). Адміністраторів домену може бути декілька.

Користувач домену(Реєстрант) – фізична або юридична особа, що є володарем права користування цим доменом та за дорученням і в інтересах якої здійснюється реєстрація та делегування цієї назви домену.

Реєстрація назви домену – створення Реєстратором запису у Системному Реєстрі запису про назву домену, її користувача (Реєстранта), термінів реєстрації, адміністраторів цього домену та записів про сервери доменних назв. Реєстрація здійснюється на підставі розпорядження та даних, наданих Заявником (майбутнім користувачем). Назва домену вважається зареєстрованою з моменту внесення відповідного запису до Системного Реєстру. Найменшим терміном реєстрації визначається один рік. Реєстрація може здійснюватись на декілька років. Після закінчення терміну реєстрації реєстрацію може бути подовжено на новий термін. Переважне право користування назвою домену при подовженні термінів її реєстрації належить попередньому Реєстранту (користувачеві).

Реєстратор – юридична особа (на сьогодні й підприємець без створення юридичної особи - резидент України) – спеціалізоване підприємство, що обслуговує запити (розпорядження) користувачів (Заявників), здійснює реєстрацію, укладає із Заявником (користувачем) відповідну угоду, підтримує технічну систему реєстрацій та серверів доменних назв у відповідності до визначених стандартів та технічних умов, несе юридичну відповідальність за надані послуги та технічне забезпечення, відповідає кваліфікаційним умовам та ін.

Адміністрація реєстру (Адміністрація домену верхнього рівня) – організація, що є адміністратором домену верхнього рівня, службою технічної підтримки й експлуатації Системного реєстру, головних серверів домену верхнього рівня та головної системи доменних назв цього домену, що є частиною загальної світової системи доменних назв. Адміністрація Реєстру (домену верхнього рівня) у всьому світі це, як правило, організація, яка відповідає за функціонування та розвиток певного домену верхнього рівня, всіх його нижчих рівнів та є головним інформаційним та технічний мережевим центром в цьому домені (країні).

Делегування домену – створення технічного запису про сервери доменних назв, які відповідають за адресацію цього домену. З моменту делегування здійснюється передача функції адміністрування іншому адміністратору (адміністратору Користувача) з метою забезпечення працездатності цього домену та розбудови нижчої ієрархічної системи субдоменів.

UA – двох літерне зазначення інформаційної символіки та назви держави Україна у міжнародному ідентифікаційному переліку держав згідно із міжнародним стандартом ISO3166 (Додаток №1).

  1. Існуюча ієрархічна система адміністрування в Інтернет

Головним чином Інтернет є сполукою мереж різних операторів, існування яких як єдиної загальної мережі обміну даними можливо завдяки чітко організованої системи ідентифікації (розподілу, адресації та умовному опису в системі доменних назв).

Головним органом, координуючим діяльність та контролюючим дотримання визначених систем та стандартів у розподіленні адресного простору та доменних назв є Міжнародна Інтернет Корпорація з розподілу адресного простору та доменних назв (ICANN). ICANN є безприбутковою корпорацією, що зареєстрована та розташована в США, діє за законами США на засадах представництва в раді Директорів та комітетах учасників найчисленніших верств Інтернет співтовариства різних країн. Головний офіс корпорації:

Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN)
4676 Admiralty Way, Suite 330
Marina del Rey, CA 90292
USA

Діяльність ICANN координується Департаментом Комерції (Departamet of Commerce – DoC) Федерального Уряду США, як головного власника технічних засобів кореневої системи доменних назв та первинних магістралей Інтернет, частина з який ще й досі належить та експлуатується Департаментом Спеціальних Систем Зв’язку та захисту Міністерства Оборони США. В структурі Департаменту Комерції США діє Національна Адміністрація Телекомунікацій та інформатизації (National Telecommunications and Information Administration – NTIA) що безпосередньо опікується національним доменом США .US та співпрацює із ICANN. ICANN є правонаступником діючої до 1998 року координуючого комітету IANA Американського Національного наукового фонду. Діяльність ICANN підпорядкована умовам контракту із Урядом США за погодженням із Європейським Співтовариством та базується на двох головних Регламентах, т.з. “Білої Книги” (Додаток №2) та “Зеленої Книги” (Додаток №3).

Восени 1999 року було закінчено формування структури ICANN, що представляє три основні організаційно-технічні компоненти – 1) Інтернет - адреси, 2) назви доменів та 3) комунікаційні протоколи, що забезпечують функціонування розподіленої структури Інтернет, а також відображає інтереси основних груп користувачів і сторін, зацікавлених в розвитку Інтернет.
На даний момент структура ICANN включає:

  • ASO (Address Supporting Organisation) - Асоціація Регістрів Інтернет - адрес

  • DNSO (Domain Name Supporting Organisation) - Асоціація Регістрів доменних назв

  • PSO (Protocol Supporting Organisation) - Асоціація організацій, що займаються розробкою протоколів Інтернет

  • Government Council (Governmental Advisory Committee – GAC) - Рада, що обирається із уповноважених представників урядів країн та є координуючим органом ICANN (згідно з умовами контракту із Урядом США) і займається питаннями, що стосуються інтересів країн в Інтернет в цілому і питань міжнародного співробітництва, включаючи гармонізацію законодавчої бази і регулювання Інтернет в різних країнах. Формально GAC здійснює повноваження Наглядової та консультативної Ради ICANN. На сьогодні до складу GAC ICANN входять представники національних відомств телекомунікацій та інформатизації 65 країн світу, Всесвітній Телекомунікаційний Союз (ITU), Всесвітня Організація з інтелектуальної власності (WIPO), Всесвітня організація з економічного співробітництва та розвитку (OECD), Європейська Генеральна комісія інформаційного співтовариства

(http://www.noie.gov.au/projects/international/DNS/gac/gac_representatives.htm).

Україна в цьому та в багатьох інших комітетах не представлена.

ASO і DNSO утворені регіональними представництвами відповідно Адміністраціями Інтернет адрес і доменних назв.

Європейські країни для скоординованого представництва своїх інтересів в DNSO та ICANN створили в травні 1998 року Європейську Раду Адміністрацій Реєєстрів національних доменів вищого рівня CENTR (Council of European National Top level domain Registries, ), що суттєво вплинув на формування самих DNSO та ICANN.

За умови міжнародник консультативних нарад, Департамент Комерції США координує свою діяльність щодо ICANN з Всесвітньою Організацією з інтелектуальної власності (ВОІС – WIPO) при Організації Об’єднаних Націй (ООН) та Всесвітньої Торгової Організації (ВТО - WTO).

  1. Принципи діяльності Корпорації ICANN. Ієрархічна структура адміністрування.

З метою здійснення міжнародного управління за дорадчим принципом загальною системою доменних назв (DNS) та виводу системи управління DNS з під повної юрисдикції США у 1997 році розпорядженням Президента США Департаменту Торгівлі США дано доручення про поетапне припинення діяльності Комітету з призначення номерів IANA та створенню Всесвітньої Корпорації з розподілу доменних назв та адресного простору ICANN, а також пізніше створення Міжурядової Ради (Урядовий Консультативний Комітет – GAC ICANN). В 97-98 роках на вимогу Уряду США та за зверненням Урядів інших країн – учасниць WIPO (Всесвітня організація з інтелектуальної власності) та ВТО (Всесвітня торгова організація) до процесу розробки рекомендації до реорганізації управління загальною системою доменних назв було залучено спочатку Спостережний Комітет – IAHC, та надалі – Міжнародну Комісію експертів WIPO, до якої ввійшли представники близько 70 країн світу, міжурядових організацій, професійних асоціацій* (необхідність залучення професійних асоціацій, насамперед з Інтернет діяльності, до процесу аналізу та розробки рекомендацій була викладена ще в першому рапорті IAHC). Перші висновки цих міжнародних органів були покладені Урядом США в розробку подальших принципів діяльності ICANN.

Принципи діяльності ICANN викладені у “Білій Книзі” - зводі принципів викладених від імені Уряду США Національним Агентством з телекомунікацій та інформатизації (NTIA). Звід принципів „Біла Книга” став подальшим мандатом діяльності ICANN, що закріплено контрактом із урядом США.
(Додаток №2- http://www.ntia.doc.gov/ntiahome/domainname/6_5_98dns.htm).

Згідно із положеннями Принципів “Білої Книги” чітко зазначено, що система доменних назв є суворо ієрархічною системою (також див. Пункт 2 “Зеленої Книги” – Принципів технічного управління (адміністрування) систем доменних назв ), та розподіляється на системи доменів верхнього рівня. Домени верхнього рівня розподіляються на два типи: GENERIC TLD – gTLD (головні домени верхнього рівня, які є доменами загального користування, були першими із запроваджених доменів, більшість користувачів базуються на території США), та COUNTRY CODE TLD – ccTLD (національні домени верхнього рівня, розподілення яких запроваджено згідно із міжнародною поштовою символікою кожної країни – міжнародний стандарт ISO 3166 (з додатками) та які призначені для зазначення певної країни). На сьогодні, загальна кількість доменів верхнього рівня більше 200. Також визначено, що адмініструванням відповідних доменів верхнього рівня має здійснюватись відповідними, уповноваженими Державними урядами (на першому місці у пріоритеті визначення) або з визнаним громадським повноваженням підприємствами (організаціями – Адміністраціями доменів верхнього рівня (ccTLD)). Національні Уряди хоча й не матимуть безпосередньо участі в управлінні загальною системою доменних назв – ICANN - тільки через дорадчій Комітет GAC, - але мають безпосередні повноваження до управління та визначення політики в своїх ccTLD (національних доменах верхнього рівня). Найкращим рішенням в діяльності Адміністрацій доменів верхнього рівня (Адміністрація Реєстру) є взаємодія визначених Урядом державних органів та суспільно визнаних громадських організацій в цій країні, такими як Асоціації промисловості Інтернет (Асоціації Інтернет-сервіс-провадерів), Асоціації захисту прав користувачів тощо.

Саме в більшості країн з розвинутими сегментами Інтернет Адміністрації доменів верхнього рівня (ccTLD) були утворені асоціаціями Інтернет-сервіс-провайдерів, визнані місцевим Інтернет співтовариством та на сьогодні співпрацюють і мають договірні відносини (контракти, індосаменти) із Урядами своїх країн.

Головним завданням, згідно із п.2 “Білої Книги”, таких організацій (Адміністрацій) є:

1. Визначати політику та правила розподілення доменних назв у домені верхнього рівня (це ж саме стосується системи розподілення блоків мережевих адрес – IP-addresses)

2. Підтримувати та технічно забезпечувати безперервність та відповідність стандартам та іншим вимогам роботи головних серверів систем доменних назв для домену верхнього рівня;

3. Визначати політику реєстрації (функція утворення нових доменів у нижчій ієрархії домену верхнього рівня) та відповідність нормам захисту інтелектуальної власності та загальних прав користувачів;

4. Координувати розвиток інших технічних параметрів й протоколів які необхідні, щоб технічно забезпечити універсальні з’єднання та зв'язок у Інтернет.

Технічні принципи управління системами доменних назв та інші вимоги до такої (таких) систем, що покладені в основу діяльності корпорації ICANN, викладені у т.з “Зеленій Книзі” Уряду США (Додаток №3 - http://www.ntia.doc.gov/ntiahome/domainname/022098fedreg.htm). Надалі, ці принципи були покладені самою ICANN до відповідних структур та діяльності для адміністрацій національних доменів верхнього рівня.

Так у розділі “PRINCIPLES FOR A NEW SYSTEM” рекомендовано застосовувати дворівневу структуру обслуговування систем доменних назв Адміністрація Реєстру та Реєстратори, та у Додатках 1,2 “Зеленої Книги” визначені технічні умови та вимоги до таких структур.

За визначенням такої дворівневої структури та технічними умовами їх функціонування закладено принцип найліпшого обслуговування перш за все користувачів доменних назв та розподілення адміністративної та технічної відповідальності між учасниками системи. Головними ознаками рекомендованої дворівневої структури є:

  1. Адміністратор Реєстру домену верхнього рівня (див. Розділ Визначення) забезпечує роботу кореневої системи та функціонування Системного реєстру домену верхнього рівня. Розробляє політику адміністрування та реєстрацій, здійснює технічний контроль за дотриманням та інше. Адміністратор Реєстру не займається безпосередньо реєстраціями доменів та не працює безпосередньо із користувачами. До Адміністратору Реєстру застосовуються складні технічні та адміністративні умови (вимоги до кількості самостійних технічних систем, каналів, канальних з’єднань, функції безперервного живлення, технічної архівації, забезпечення криптографічного та технічного захисту інформації, дотримання методів автентифікації з метою використання в системах цифрового підпису та засвідчення тощо – останні рекомендації відповідник комітетів Ради Європи).

  2. Для забезпечення конкурентно здатної системи реєстрації назв доменів у відповідному домені верхнього рівня мають функціонувати відокремлені незалежні структури – підприємства (краще - юридичні особи, аби бути відповідальними також господарським арбітражам) – Реєстратори. Реєстратори на засадах конкуренції здійснюють надання послуг з реєстрацій назв доменів користувачам. Реєстратори діють у відповідності до загальних правил адміністрування домену верхнього рівня (правила реєстрацій, правила вирішення конфліктів (судові та не судові методи та структури), правила співвідношень реєстрацій доменних назв до прав власників товарних знаків та інших об’єктів інтелектуальної власності, правил та методів криптографічного та технічного захисту інформації, захисту приватної інформації, загальної тарифної політики, захисту від кібернетичного шахрайства, та насамперед - норм діючого законодавства) та технічних й організаційних умов своєї діяльності. Реєстратори діють за умови акредитації (гарантії з боку Адміністратору Реєстру щодо кваліфікованості, порядності та надійності – вимоги засвідчення). Всі Реєстратори мають рівні права щодо систем реєстрації, єдиною вимогою є відповідність існуючим вимогам до реєстраторів. Завдання Адміністрації забезпечити рівні права всім учасникам ринку щодо доменних назв та системи реєстрацій.

  1. Існуючі принципи. Документи. Аналогічні підприємства.

Принципи, технічні та організаційні умови діяльності Адміністрацій Реєстру (Адміністрацій ccTLD) та Реєстраторів, які були викладені у “Зеленій Книзі” уряду США, мають свій подальший розвиток у міжнародних документах та вимогах ICANN, а також у документах, які були рекомендовані до аналізу політик (правил) ccTLD:

  • Перший заключний Рапорт Всесвітньої Організації з інтелектуальної власності (WIPO) першого міжнародного процесу щодо доменних назв у Інтернет від 30 липня 1999 року (t/process1/report/) та Другий заключний Рапорт від 3 вересня 2001 року (t/process2/report/) (Додаток №4-2) . Рапорт (Додаток №4 (англійська мова) та Додаток №4-1 (російська мова)) викладений у формі рекомендацій, які мають бути покладені в основу відповідних процесів гармонізації законодавств держав – учасників. Хоча Україна не приймала безпосередньої участі у процесі WIPO, але вона є учасником WIPO, та всі відповідні міжнародні положення є обов’язковими для виконання в Україні.

Дотримання цього документу наголошено міжнародними угодами WIPO та WTO (ВТО – Всесвітньої торгової організації), такими як TRIPS, де визначається гарантія з боку держави. Дотримання норм зазначених в Рапортах WIPO на сьогодні є визначними в міжнародній співпраці та вступу країн, що розвиваються, до ВТО (угода TRIPS).

Документом визначаються головні принципи щодо адміністрування систем доменних назв та реєстрацій, принципи співвідношення доменних назв та промислових ідентифікаторів (товарних знаків тощо), наявність дворівневої системи обслуговування доменних назв, необхідність загальної координації реєстрації на рівні адміністрації домену верхнього рівня, необхідність створення без судової системи вирішення конфліктів (спорів) щодо реєстрацій доменних назв, розробка відповідно до рекомендацій WIPO й контроль за дотриманням Універсальної системи укладення договорів (краща практика) та політики вирішення конфліктів, необхідність запобігання реєстрацій (дій Реєстраторів) протиправних реєстрацій та можливих шахрайських дій при реєстраціях, контроль за сумлінним використанням домену, застосування при реєстраціях систем автентифікації, необхідність координації реєстрацій доменних назв із наявним у країні переліком зареєстрованих товарних знаків, застосування примусових адміністративних дій до Реєстраторів та користувачів що причинили реєстрації з порушеннями, застосування до систем адміністрування національних доменів верхнього рівня та реєстрацій законодавств відповідних країн та міжнародного права інтелектуальної власності, відповідальність законодавств країн тощо. Але рекомендаціями не наголошуються виключні умови реєстрації доменів тільки для володарів товарних знаків. Визначається необхідність чіткого визначення не доброчинних реєстрацій, шахрайства, юридичної визначеності, відповідності законодавству тощо, та все ж визначається необхідність забезпечення рівних умов всім учасникам Інтернет. Спеціально наголошено, що питання та процедури захисту прав володарів товарних знаків та інших об’єктів інтелектуальної власності, ні в якому разі не повинні призводити до ущемлення загальних прав користувачів, призводити до нерозумних обмежень систем реєстрацій (*) та зменшенню можливості розвитку та використання доменних назв.
В коментарях Рапорту визначається, що саме зручна та швидка реєстрація нових доменів для користувачів є фактором активного розвитку та успіху Інтернет, але при цьому, не погіршуючи цей принцип, необхідно дотримуватись певних формальностей, механізмів та процедур, які б не стали обмежувати сумлінних реєстрацій та цілей використання доменів, але б робили не доцільними дії шахраїв, загарбників чужих ідентифікаторів (назв), цілі несумлінної конкуренції.

  • Принципах ICANN делегування та адміністрування доменів верхнього рівня від 23 лютого 2000 року (Додаток №5), та відкритого листа ICANN до Урядів країн власників доменів верхнього рівня від 12 листопаду 2000 року (що підтверджено в рішенні GAC від 10 березня 2001 року) (Додаток №6) - Головні документи що визначають вимоги до управління доменами верхнього рівня.

Визначення головних принципів делегування та адміністрування систем доменних назв національних доменів верхнього рівня із аналізом сучасних тенденцій у світі, визначення необхідності подальшого розвитку систем адміністрування, відведення головної ролі та відповідальності держави у визначені повноважень щодо адміністрування систем доменних назв, визначення нових принципів щодо відповідальності уповноважених державою підприємств ніж людей – адміністраторів, необхідність застосування законодавств країн щодо систем адміністрування та реєстрації доменних назв, та вирішення конфліктів при реєстраціях, застосування змішаної системи контролю та адміністрування держави та приватних компаній й користувачів, Рекомендації Державам визначитись із уповноваженими підприємствами для адміністрування домену верхнього рівня тощо.

  • Основа Прицілів ICANN з делегування та адміністрування доменів верхнього рівня – Положення ICP-1, травень 1999 року (Додаток №7).

Відносно цього документу у попередніх Принципах від 23 лютого 2000 року зазначено що Інтернет із аматорських та наукових цілей використання стає системою нової економіки та головні засади цього документу застаріли, у Принципах від 23 лютого закладено головну роль у визначені стратегії та правил розвитку й адміністрування систем доменів верхнього рівня державою тощо. Відповідальність за розвиток системи адміністрування національними доменами міжнародним співтовариством покладено на уряди країн, які мають гарантувати перед загальним співтовариством дотримання міжнародних норм, прав, свобод, рівності тощо.

  • Технічні вимоги щодо адміністрування кореневої системи доменів верхнього рівня – RFC-2870 , червень 2000 року (Додаток №8).

У документі із переліком головних технічних умов експлуатації кореневої системи серверів для домену верхнього рівня зазначаються умови необхідності стійкого безперервного функціонування. Зазначена роль системи доменних назв як частини технічної інфраструктури мережі Інтернет, у п.3 визначена необхідність забезпечення методів криптографічного та технічного захисту інформації тощо.

  • Дорадчі Принципи учасників Інтернет ринку Європи (Додаток №9), які були покладені за основу у загальному рішенні профільної Комісії Ради ЄС (документ поновлено 11 лютого 2002 року)

Визначені головні принципи створення Організації з адміністрування Європейського домену верхнього рівня .EU що є результатом аналізу світових тенденцій у розвитку Інтернет. Результати обговорення учасниками європейського ринку Інтернет щодо створення Організації з адміністрування нового Європейського домену верхнього рівня .EU було покладено в основу рішення Ради ЄС. В Принципах наводиться приклад, що відповідальність за адміністрування національних (географічних) доменів верхнього рівня не може буди від’ємною від відповідальності держави та адміністрування скоріше має відбуватись загально визнаною Корпорацією, ніж маленькою приватною компанією.

Рада ЄС не випускає загальний європейський домен EU з під контролю загальноєвропейського Уряду. Самостійно, від імені Уряду ЄС проводить переговори з ICANN, визначає політику реєстрацій та адміністрування. Рада Європи розглядає домен як загальноєвропейський ресурс, який є частиною інфраструктури нових економічних відносин. Домен EU розглядається як частина майбутньої системи електронної комерції, системи цифрового та електронного підпису, системи цифрової сертифікації.

Зокрема щодо до принципів створення організації – оператору Системного Реєстру домену .EU в висновках Комісії Європейського Союзу, які були отримані в результаті довготривалого консультаційного процесу із учасниками європейського ринку Інтернет, визначаються чотири можливих підходи в створенні такої організації:

1) creation of a not-for-profit association which would be incorporated within the Union

створення на кооперативних засадах (спільно із всіма головними заінтересованими сторонами) асоціації, яка має бути розміщена в межах Європейского Союзу;

2) an entirely private, commercial solution for the creation of the Registry

Визначити повністю приватне, комерційне рішення для створення Системного Реєстру, наприклад, повністю приватна компанія;

3) seek out an existing public or private organisation at a national or European level

знайти (визначити) вже існуючу громадську або приватну організацію на національному чи Європейському рівні, яка б була відома та всіма визнавалась;

4) competent departments of an existing public administration (government)

компетентний департамент існуючої державної служби або урядової організації;

У результаті дебатів, що тривали більше ніж півтора роки, Комісія ЄС прийшла до висновку, що найбільш доцільним (оптимальним) є варіант "creatіon of a co-operatіve, not-for-profіt assocіatіon" - створення на кооперативній основі (спільно з усіма головними зацікавленими сторонами - stakeholders і державою в особі Комісії ЄС) нової некомерційної асоціації.

  • Рішення Комісії Ради ЄС про створення домену верхнього рівня .EU від 2 лютого 2000 року (Додаток №10), які рекомендовані до аналізу Європейською Радою Регістрів національних доменів верхнього рівня (CENTR).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Інформаційні системи в менеджменті" підготовки бакалавра галузі знань 0306 "Менеджмент І адміністрування" за напрямом 030601 "Менеджмент"

    Документ
    РОЗРОБЛЕНО у відповідності до вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "Інформаційні системи в менеджменті" підготовки бакалавра галузі знань 0306 "Менеджмент
  2. Факультет обліку та аудиту облік І аудит методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів галузі знань – 0306 «Менеджмент І адміністрування», напряму підготовки – 030601 «Менеджмент» окр «Бакалавр»

    Документ
    Облік і аудит. Методичні вказівки до виконання практичних занять для студентів галузі знань – 0306 «Менеджмент і адміністрування», напряму підготовки – 6.
  3. РОбоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Економіка підприємства» для студентів 2 курсу напряму підготовки 030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент І адміністрування»

    Методичні рекомендації
    Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Економіка підприємства» для студентів 2 курсу напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» (усіх форм навчання).
  4. Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)

    Документ
    40.1. Цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю
  5. Ної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "арм менеджера" підготовки спеціаліста галузі знань 0306 "Менеджмент І адміністрування" за напрямом 7

    Документ
    РОЗРОБЛЕНО у відповідності до вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, робочої програми навчальної дисципліни "АРМ менеджера" підготовки спеціаліста галузі знань 0306 "Менеджмент і адміністрування"

Другие похожие документы..