Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
: ЦУЛ, 004 7 Петрусенко В.А. Основи філософських знань: Підручник К.: Каравела, 00 39 8 Валуйський О.О. Практикум з філософії: Навч.-практ.пос. К.: КН...полностью>>
'Автореферат'
Работа выполнена в Федеральном государственном образовательном учреждении высшего профессионального образования «Российская академия государственной ...полностью>>
'Программа'
Программа учебного курса «Международное право» составлена в соответствии с требованиями к обязательному минимуму и уровню подготовки в этой области з...полностью>>
'Документ'
2. В компьютере установлен процессор с частотой 1 ГГц и коэффициентом умножения частоты 10, при этом часто­та шины периферийных устройств PCI в три р...полностью>>

Наказ моз україни від 03 жовтня 2011 р

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Наказ МОЗ України

Торгова назва

Лікарська форма

Заявник
Виробник

Попередня редакція відповідних розділів інструкції

Зміни щодо безпеки застосування внесені відповідним наказом МОЗ

Наказ МОЗ України від 03 жовтня 2011 р. № 632

АМІНОПЛАЗМАЛЬ® ГЕПА - 10%

розчин для інфузій по 500 мл у флаконах № 10

Б.Браун Мельзунген АГ Нiмеччина UA/5099/01/01

Побічна дія. За умов дотримання рекомендованого дозування та застережних заходів, а також з урахуванням протипоказань виникнення побічних ефектів не очікується.

Протипоказання. Порушення амінокислотного обміну позапечінкової етіології:

  • cерйозні порушення кровообігу із загрозою розвитку шоку;

  • гострий набряк легень;

  • ацидоз;

  • гіпергідратація;

  • гіпокаліємія;

  • гіпонатріємія.

Даних щодо застосування Аміноплазмалю Гепа 10% у дітей до 2 років немає. Тому до одержання достовірних відомостей, введення розчину таким пацієнтам не рекомендується. Препарат не слід застосовувати в період вагітності, а також лактації. Не допускати застосування препарату не за прямими показаннями, тому що при цьому Аміноплазмаль Гепа 10%, завдяки особливостям складу може спричинити помітні порушення обміну речовин.

Особливості застосування. У зв’язку з особливостями складу препарату, пацієнтам з супутньою нирковою недостатністю Аміноплазмаль Гепа 10% слід призначати тільки після оцінки ризику терапії й очікуваного сприятливого ефекту.

Слід також бути обережними при лікуванні пацієнтів з підвищеною осмолярністю плазми.

Терапія амінокислотами не замінює встановлених для лікування печінкової енцефалопатії терапевтичних заходів, таких як застосування проносних засобів, призначення лактулози і/або очищення кишечнику від мікроорганізмів за допомогою антибіотиків.

При повному парентеральному харчуванні інфузію Аміноплазмалю Гепа 10% слід супроводжувати поповненням відповідних вуглеводів, незамінних жирних кислот, вітамінів та мікроелементів.

Клінічний контроль повинен включати в себе регулярну перевірку водного балансу та електролітів плазми.

Введення електролітів здійснюється за потребою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Не рекомендується додавати будь-які інші препарати в розчин Аміноплазмалю Гепа 10%, переважно включати їх в стандартні розчини вуглеводів та електролітів.

В тих випадках, коли використання суміші Аміноплазмалю Гепа 10% з іншими препаратами, є необхідним, рекомендується перевіряти їх сумісність.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Розлади амінокислотного метаболізму непечінкового походження.

Тяжке порушення кровообігу, що загрожує життю (шок).

Гіпоксія.

Метаболічний ацидоз.

Тяжка ниркова недостатність при відсутності лікування методом гемофільтрації або гемодіалізу.

Декомпенсована серцева недостатність.

Гострий набряк легень.

Гіпергідратація.

Через особливості складу Аміноплазмаль® Гепа - 10 % може спричинити явні метаболічні розлади при застосуванні у разі інших показань, крім рекомендованих. Тому слід уникати застосування крім рекомендованих показань.

Побічні реакції.

Небажані ефекти, не пов’язані конкретно з препаратом, можуть відзначатися при парентеральному харчуванні взагалі, особливо на початку терапії.

Нечасто (³ 1/1000 до < 1/100)

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання.

Загальні розлади: головний біль, озноб, гарячка, анафілактичні реакції, включаючи висипання.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає достатніх даних щодо застосування Аміноплазмалю® Гепа - 10 % цій категорії пацієнтів.

Дiти.

Препарат застосовують дітям віком старше 2 років за показаннями.

Доступних даних щодо застосування Аміноплазмалю® Гепа   10 % дітям віком до 2 років немає, тому застосування розчину цим пацієнтам не рекомендується.

Особливості застосування.

Аміноплазмаль® Гепа - 10 % не слід застосовувати пацієнтам з гіпотонічною дегідратацією, гіпокаліємією, гіпонатріємією, без попередньої корекції цих станів.

Через специфічний склад Аміноплазмаль® Гепа - 10 % можна застосовувати пацієнтам із супутньою нирковою недостатністю лише після індивідуальної оцінки співвідношення користі/ризику. Дозу слід коригувати, враховуючи сироваткові концентрації сечовини і креатиніну.

Пацієнтам з підвищеною осмолярністю сироватки крові слід дотримуватись обережності.

Не вводити через периферичний венозний катетер.

Амінокислотна терапія не замінює загальноприйнятих терапевтичних заходів при лікуванні печінкової енцефалопатії, таких як застосування проносних засобів, лактулози та/або стерилізація кишечника антибіотиками.

Інфузію Аміноплазмалю® Гепа - 10 % необхідно супроводжувати відповідним введенням вуглеводів.

Електроліти слід додавати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.

При проведенні парентеральної терапії слід проводити моніторинг рідинного і електролітного балансу, осмолярності сироватки крові, кислотно-лужного балансу, концентрації глюкози у крові і показників функції печінки. Тип і частота тестів залежать від захворювання пацієнта і його клінічного стану.

Зокрема пацієнтам з розладами амінокислотного метаболізму необхідні регулярні і більш часті клінічні і лабораторні тести.

Інфузія вмісту одного флакона не повинна тривати понад 24 години.

Для повноцінного парентерального харчування необхідне введення вуглеводів, незамінних жирних кислот, вітамінів і мікроелементів.

Ділянку введення слід щодня перевіряти щодо наявності ознак запалення або інфекції.

Препарат випускається у однодозових контейнерах.

Після відкриття контейнера розчин слід ввести негайно. Невикористаний вміст флакона слід знищити, його не можна зберігати для подальшого застосування.

Розчин не слід вводити, якщо він непрозорий або є видимі ознаки ушкодження контейнера чи кришки.

Для введення необхідно використовувати стерильну систему.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Достатнього досвіду впливу лікування на можливість керування автотранспортом або роботу з механізмами немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При необхідності одночасного застосування Аміноплазмалю® Гепа - 10 % з іншими препаратами рекомендується перевіряти їх сумісність.

Наказ МОЗ України від 03 жовтня 2011 р. № 632

ВІБРАМІЦИН® Д

таблетки, що диспергуються по 100 мг № 10 (10х1) у блістерах Франція

Пфайзер Інк.

США Пфайзер Пі. Джі. Ем.

Побічна дія. У хворих, які одержували тетрацикліни, включаючи доксициклін, спостерігались нижченаведені побічні прояви.

Порушення крові і лімфатичної системи: гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія та еозинофілія.

Порушення імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, анафілаксія, анафілактоїдні реакції, анафілактоїдна пурпура, гіпотензія, перикардит, ангіоневротичний набряк, загострення системного червоного вовчака, задишка, сироваткова хвороба, периферичні набряки, тахікардія і кропив’янка.

Порушення ендокринної системи: при застосуванні тетрациклінів протягом тривалого часу спостерігалося коричнево-чорне мікроскопічне забарвлення тканини щитовидної залози. Жодної патології щитовидної залози не було виявлено.

Метаболізм і порушення обміну речовин: анорексія.

Розлади нервової системи: головний біль, набухання тім’ячка у новонароджених та доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія у дорослих.

Розлади слуху і вестибулярного апарату: відчуття шуму у вухах.

Порушення серцево-судинної системи: припливи.

Розлади травного тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея, глосит, дисфагія, диспепсія, ентероколіт, псевдомембранозний коліт, С. dіffісіlе діарея, запальні ушкодження аногенітальної ділянки (внаслідок кандидозу). Повідомлялося про виникнення езофагіту і утворення виразки у пацієнтів, які приймали капсули і таблетки доксицикліну.

Розлади гепатобіліарної системи: порушення печінкової функції, гепатит. Надходили повідомлення про поодинокі випадки гепатотоксичності.

Шкіра: макулопапульозні та еритематозні висипання, реакції фоточутливості шкіри, фото-оніхолізис, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Скелетно-м’язовий апарат: артралгія і міалгія.

Порушення функції нирок і сечових шляхів: підвищення рівня залишкового азоту сечовини.

Протипоказання. Препарат протипоказаний хворим з підвищеною чутливістю до доксицикліну, будь-якої допоміжної речовини препарату або до будь-якого тетрацикліну.

Особливості застосування.

Застосування для лікування дітей

Було відмічено зниження швидкості росту малої гомілкової кістки у недоношених дітей, які одержували тетрацикліни перорально у дозі 25 мг/кг кожні 6 годин. Ця реакція була оборотною і зникала після відміни препарату.

Застосування препаратів групи тетрациклінів під час розвитку зубів (друга половина вагітності, в період новонародженості та дитинства до 8 років) може призвести до необоротної зміни кольору зубів (жовто-сіро-коричневі). Ця побічна реакція частіше трапляється при тривалому лікуванні, але її спостерігали й після повторних коротких курсів. Було також описано випадки гіпоплазії емалі зубів. А тому доксициклін не слід призначати цій групі пацієнтів, за винятком випадків, коли інші препарати недоступні, неефективні або протипоказані. Однак доксициклін може застосовуватися при лікуванні цих груп пацієнтів у випадку сибірки, включаючи сибірку, що передається повітряним шляхом (після впливу даного збудника).

Загальні застереження

Випинання тім’ячка у новонароджених і доброякісної артеріальної гіпертензії у дорослих відмічалося в осіб, які отримували повні терапевтичні дози. Ці ознаки швидко зникали після відміни лікарського засобу.

Повідомлялося про виникнення від помірного до фатального псевдомембранозного коліту при лікуванні антибактеріальними засобами, включаючи доксициклін. Важливо диференціювати цей діагноз у пацієнтів, у яких спостерігається діарея при застосуванні антибактеріального засобу.

Застосування антибіотиків може іноді спричиняти ріст нечутливих патогенних мікроорганізмів, включаючи гриби. Необхідно постійне спостереження за пацієнтами. Якщо виникає резистентний мікроорганізм, антибіотик треба відмінити і призначити відповідну терапію.

Повідомлялося про випадки езофагіту і утворення виразки у пацієнтів, які приймали капсули і таблетки препаратів тетрациклінового ряду, включаючи доксициклін.

Антианаболічна дія тетрациклінів може бути причиною підвищення рівня залишкового азоту сечовини. За даними проведених досліджень, цей ефект не спостерігався під час застосування доксицикліну у хворих з порушеннями функції нирок.

Порушення функції печінки спостерігались рідко – як при пероральному, так і при парентеральному застосуванні тетрациклінів, включаючи доксициклін.

Фоточутливість, яка виявляється у вигляді підвищеної реакції на сонячне опромінення, спостерігалась у деяких людей, які приймали тетрацикліни, включаючи доксициклін.

При інфекціях, спричинених бета-гемолітичними стрептококами групи А, лікування слід проводити щонайменше 10 днів.

Вагітність і лактація

Дія доксицикліну у вагітних жінок не вивчалась. Під час вагітності доксициклін слід застосовувати лише тоді, коли потенційна користь перевищує ризик.

Доксициклін утворює стабільний кальцієвий комплекс у ростковій зоні кісток. Було відмічено зниження швидкості росту малої гомілкової кістки у недоношених дітей, які одержували тетрацикліни перорально у дозі 25 мг/кг кожні 6 годин. Ця реакція була оборотною і зникала після відміни препарату.

Доксициклін не слід призначати під час лактації, оскільки тетрацикліни проникають у грудне молоко.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою

Вплив доксицикліну на здатність керувати автомобілем або користуватися технікою не вивчався. Немає жодних ознак, що доксициклін може вплинути на таку здатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Були повідомлення про подовження протромбінового часу у пацієнтів, які приймали варфарин і доксициклін. Оскільки тетрацикліни можуть знижувати активність протромбіну плазми, хворим, які одержують антикоагулянтну терапію, може знадобитися зниження дози антикоагулянтів. Бактеріостатичні препарати можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому рекомендується уникати одночасного застосування доксицикліну з пеніциліном. Bсмоктування тетрациклінів порушують антациди і інші препарати, які містять алюміній, кальцій або магній, та препарати, що містять залізо та солі вісмуту. Алкоголь, барбітурати, карбамазепін і фенітоїн знижують період напіввиведення доксицикліну.

Одночасне застосування тетрациклінів та метоксифлурану інколи супроводжувалося токсичною дією на нирки з летальними наслідками.

Паралельне застосування тетрациклінів може зменшувати ефективність оральних контрацептивів.

Лабораторні показники

Взаємодія з лабораторними реактивами – хибне підвищення рівнів катехоламінів сечі може відмічатися внаслідок інтерференції з флюоресцентним тестом.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до доксицикліну, до будь-якої з допоміжних речовин препарату або до тетрациклінів.

Період вагітності або годування груддю (див. також розділ “Застосування у період вагітності або годування груддю”).

Дитячий вік до 12 років (див. також розділ “Діти”).

Побічні реакції.

У пацієнтів, які застосовували тетрацикліни, включаючи доксициклін, спостерігалися нижченаведені побічні реакції.

З боку нервової системи. Припливи крові до обличчя.

Загальні порушення. Реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, анафілаксія, анафілактоїдні реакції, анафілактоїдна пурпура, гіпотензія, перикардит, ангіоневротичний набряк, загострення перебігу системного червоного вовчаку, диспное, сироваткова хвороба, периферичні набряки, тахікардія, кропив’янка.

З боку центральної та периферичної нервової системи. Головний біль. Про випинання тім’ячка у новонароджених та доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію у підлітків та дорослих повідомлялося при застосуванні повних терапевтичних доз тетрациклінів. Симптоми доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії включають затуманення зору, скотому та диплопію. Повідомлялося про довготривалу втрату зору.

З боку шлунково-кишкового тракту. Побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту зазвичай є легкого ступеня та не потребують відміни лікування. Біль у животі, анорексія, нудота, блювання, діарея, диспепсія, рідко – дисфагія. Повідомлялося про розвиток езофагіту та виразок стравоходу, але більша частина таких реакцій повідомлялася при застосуванні солі гіклату у формі капсул.

З боку органа слуху та вестибулярного апарату. Дзвін у вухах.

З боку системи гемопоезу. Під час застосування тетрациклінів повідомлялося про такі побічні реакції як гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, порфірія та еозинофілія.

З боку гепатобіліарної системи. Рідко повідомлялося про гепатотоксичність з тимчасовим підвищенням значень показників функції печінки, гепатити, жовтяницю, печінкову недостатність та панкреатит.

З боку скелетно-м’язової системи. Артралгія, міальгія.

З боку шкіри та підшкірних тканин. Висипання, включаючи макулопапульозні та еритематозні висипання, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакції фоточутливості шкіри, фотооніхолізис.

Розвиток суперінфекції. Як і під час застосування всіх антибіотиків, при застосуванні препарату Вібраміцин® Д може підвищитись кількість нечутливих мікроорганізмів, що може спричинити кандидоз, глосит, стафілококовий ентероколіт, псевдомембранозний коліт (з надлишковим ростом Clostridium difficile) та запальними пошкодженнями (з надлишковим ростом бактерій роду Candida) анально-генітальної зони. Також були повідомлення про розвиток стоматиту та вагініту.

З боку сечовидільної системи. Підвищення рівня сечовини у крові.

Інші порушення. При застосуванні тетрациклінів протягом тривалого часу спостерігалося коричнево-чорне мікроскопічне забарвлення тканини щитовидної залози. При цьому не було виявлено жодної патології щитовидної залози. Тетрацикліни можуть спричинити зміну кольору зубів та гіпоплазію емалі, що частіше зустрічалося під час тривалого застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування тетрациклінів у період розвитку зубів (у період вагітності) може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція зустрічається частіше під час тривалого застосування, але також може спостерігатися під час повторних коротких курсів лікування. Також були повідомлення про гіпоплазію емалі. У зв’язку із вищезазначеним, препарат протипоказаний для застосування у період вагітності.

Тетрацикліни виділяються в грудне молоко, тому застосування препарату протипоказане під час годування груддю (див. інформацію вище щодо застосування препарату під час розвитку зубів).

Діти.

Препарат протипоказаний для застосування дітям віком до 12 років.

Як і інші тетрацикліни, Вібраміцин® Д формує стабільні кальцієві комплекси у будь-якій кістковоутворюючій тканині. Зниження рівня росту малої гомілкової кістки спостерігалося у недоношених дітей, які отримували тетрацикліни перорально у дозі 25 мг/кг кожні
6 годин. Ця побічна реакція є оборотною при відміні препарату.

Застосування тетрациклінів у період розвитку зубів (дітям у віці до 12 років) може спричинити постійну зміну кольору зубів (жовтий-коричневий-сірий). Така побічна реакція зустрічається частіше під час тривалого застосування, але також може спостерігатись під час повторних коротких курсів лікування. Також були повідомлення про гіпоплазію емалі.

Особливості застосування.

Пацієнти з порушеннями функцій печінки. Вібраміцин® Д слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функцій печінки, а також тим, хто одночасно приймає потенційно гепатотоксичні ліки. Про порушенні показників функцій печінки, що виникало під час як перорального, так і парентерального застосування тетрациклінів, включаючи доксициклін, повідомлялося рідко.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок. У пацієнтів із нормальними функціями нирок екскреція доксицикліну нирками становить близько 40 % за 72 години. Цей показник може знижуватися до 1-5 % за 72 години у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну – нижче 10 мл/хв). Дослідження показали, що не існує значущої різниці у періоді напіввиведення доксицикліну з сироватки крові у пацієнтів із нормальною функцією нирок та при нирковій недостатності тяжкого ступеня. Гемодіаліз не впливає на період напіввиведення доксицикліну з сироватки крові.

Антианаболічна дія тетрациклінів може підвищувати рівень сечовини крові. Дослідження показали, що такий антианаболічний ефект не виникає при застосуванні препарату
Вібраміцин® Д у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня.

Фоточутливість. Цей ефект проявляється у вигляді підвищеної реакції на сонячне опромінення та спостерігалась у деяких пацієнтів, які приймали тетрацикліни, включаючи доксициклін. Пацієнтів, які мають перебувати на відкритому сонці або в ультрафіолетовому випромінюванні, слід проінформувати про можливість розвитку даної реакції та про те, що лікування слід припинити при перших проявах еритеми.

Підвищений ріст мікроорганізмів. Застосування антибіотиків іноді може спричиняти ріст нечутливих мікроорганізмів, включаючи рід Сandida. При виникненні резистентності застосування антибіотика треба припинити та призначити відповідну терапію.

Повідомлялося про виникнення псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які застосовували антибактеріальні препарати, включаючи доксициклін. Ступінь тяжкості захворювання був від легкого до загрожуючого життю. Важливо розглядати можливість цього діагнозу у пацієнтів із діареєю, що є наслідком антибактеріальної терапії.

При застосуванні антибактеріальних препаратів, включаючи доксициклін, повідомлялося про розвиток діареї, асоційованої з Clostridium difficile (CDAD), зі ступенем тяжкості від легкого до коліту з летальним наслідком. Застосування антибактеріальних препаратів впливає на нормальну флору кишечнику та призводить до підвищеного росту C. difficile.

C. difficile продукує токсини А та В, що, в свою чергу, сприяє розвитку CDAD.

Штами C. difficile, що продукують токсини, можуть підвищувати захворюваність та смертність, оскільки такі інфекції є резистентними до антибактеріальної терапії та можуть потребувати колектомії. Важливо розглядати можливість цього діагнозу у пацієнтів із діареєю, що є наслідком антибактеріальної терапії. Необхідний ретельний аналіз анамнезу, оскільки про розвиток CDAD повідомлялося після 2 місяців після завершення антибактеріальної терапії.

Езофагіт. Повідомлялося про розвиток езофагіту та виразок стравоходу при застосуванні тетрациклінів, включаючи доксициклін, у формі таблеток та капсул. Більшість пацієнтів із такими скаргами застосовували препарат відразу перед сном або з недостатньою кількістю рідини.

Порфірія. Рідко повідомлялося про розвиток порфірії у пацієнтів, які застосовували тетрацикліни.

Венеричні захворювання. Під час лікування венеричних захворювань при підозрі на супутнє захворювання на сифіліс необхідно проводити відповідну діагностику, включаючи мікроскопічне дослідження в темному полі. В таких випадках серологічні дослідження мають проводитися щомісяця протягом не менше 4 місяців.

Інфекції, спричинені β-гемолітичним стрептококом. При інфекціях, спричинених
β-гемолітичними стрептококами групи А, лікування слід проводити щонайменше 10 днів.

Міастенія гравіс. Через можливість слабкої нервово-м’язової блокади препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із міастенією гравіс.

Системний червоний вовчак. Застосування тетрациклінів може призвести до загострення перебігу системного червоного вовчаку.

Метоксифлуран. Застосовувати метоксифлуран разом із тетрациклінами слід з обережністю.

Про випинання тім’ячка у новонароджених та доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію у підлітків та дорослих повідомлялося при застосуванні повних терапевтичних доз.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вплив доксицикліну на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не досліджувався. При виникненні таких небажаних реакцій як артеріальна гіпотензія, дзвін у вухах, затуманення зору, скотома, диплопія чи довготривала втрата зору слід утримуватися від керування автотранспортом або від роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Абсорбція доксицикліну може бути знижена при одночасному застосуванні антацидів, що містять алюміній, кальцій, магній, чи інших препаратів, що містять ці катіони, при пероральному застосуванні цинку, препаратів солей заліза чи вісмуту. Застосування доксицикліну разом з такими препаратами має бути максимально розділене в часі.

Бактеріостатичні препарати можуть впливати на бактерицидну дію пеніциліну, тому рекомендується уникати одночасного застосування доксицикліну з пеніциліном.

Були повідомлення про подовження протромбінового часу у пацієнтів, які приймали варфарин і доксициклін. Тетрацикліни знижують активність протромбіну плазми, тому може знадобитися зниження дози антикоагулянтів.

При одночасному застосуванні барбітуратів, карбамазепіну і фенітоїну період напіввиведення доксицикліну може зменшуватися. Тому слід розглянути можливість збільшення добової дози препарату Вібраміцин® Д.

Алкоголь може зменшувати період напіввиведення доксицикліну.

Повідомлялося про декілька випадків вагітності та проривної кровотечі при одночасному застосуванні доксицикліну та пероральних контрацептивів.

Доксициклін може підвищувати плазмові концентрації циклоспорину. Одночасне застосування цих препаратів повинно супроводжуватися ретельним наглядом.

Повідомлялося про токсичну дію на нирки з летальним наслідком при одночасному застосуванні тетрациклінів та метоксифлурану.

Лабораторні показники.

Може виникнути хибне підвищення рівнів катехоламінів сечі внаслідок взаємодії з флуоресцентним тестом.

Наказ МОЗ України від 03 жовтня 2011 р. № 632

ГРИПКОЛД-Н

таблетки № 4, № 4х50 у блістерах UA/11641/01/01

Маті Фармасьютікалс Пвт. Лтд. Індія

Побічна дія. Побічна дія спостерігається не часто. Можливі нудота, біль в епігастрії, алергійні реакції, порушення сну, тахікардія, підвищення артеріального тиску, запаморочення, відчуття втоми, порушення координації рухів, сухість у роті і дихальних шляхах, дизуричні явища, зниження тонусу шлунково-кишкового тракту, перистальтики кишечнику, блювання, діарея. В окремих випадках - анемія, тромбоцитопенія, метгемоглобінемія. При довготривалому застосуванні можлива гепатотоксична дія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до парацетамолу, кофеїну, фенілефрину, хлорфеніраміну. Препарат протипоказаний пацієнтам з вираженими порушеннями функції печінки, нирок, з дефіцитом ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворюваннями крові, людям з підвищеним артеріальним тиском, органічними захворюваннями серцево-судинної системи, з глаукомою, підвищеною збудженістю, порушеннями сну.

Препарат протипоказаний дітям до 12 років. Не рекомендується призначати препарат в період вагітності і лактації.

Особливості застосування. Призначають з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки, при глаукомі, затримці сечі, гіпертрофії передміхурової залози, обструктивних станах шлунково-кишкового тракту, епілепсії, тяжких серцево-судинних захворюваннях та особам похилого віку. В період лікування слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших небезпечних видів діяльності. Не вживати алкоголь.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом препарату з гепатотоксичними засобами може призвести до посилення гепатотоксичної дії. Метоклопрамід прискорює абсорбцію парацетамолу. Пробенецид впливає на концентрацію парацетамолу в плазмі та його екскрецію. Кофеїн метаболізується під впливом печінкового мікросомного

цитохрому Подібно до інших антигістамінних препаратів, хлорфенірамін сприяє седативному ефекту, який спричиняють депресанти центральної нервової системи при їх одночасному застосуванні.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність і період годування груддю, дитячий вік до 12 років, виражені порушення функції печінки та/або нирок, вроджена гіпербілірубінемія (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона, Ротора), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові (виражена анемія, лейкопенія), підвищений артеріальний тиск, підвищена збудливість, порушення сну, захворювання серцево-судинної системи (тахікардія, артеріальна гіпертензія, нестабільна стенокардія, гострий період інфаркту міокарда, декомпенсована серцева недостатність, ішемічна хвороба серця), виражений атеросклероз, літній вік, закритокутова глаукома, гіпертиреоз, гіпертрофія передміхурової залози, цукровий діабет тяжкого перебігу, алкоголізм, тяжка артеріальна гіпертензія, гострий панкреатит.




Похожие документы:

  1. Наказ моз україни від 21 жовтня 2011 р

    Документ
    Оскільки препарат системно не впливає на організм, взаємодія з іншими лікарськими засобами не відзначалася. Можливе застосування з іншими лікарськими засобами, що використовуються для лікування риніту.
  2. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року №308/519

    Документ
    З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.
  3. Звіт директора ду “Український інститут стратегічних досліджень моз україни”

    Документ
    32323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232323232
  4. Міністерство охорони здоров'я україни національна академія медичних наук україни український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи моз україни Науково-координаційне управління намн україни

    Документ
    Реєстр конгресів, з'їздів, симпозіумів, науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2011 році, складений відповідно до «Інструкції про порядок підготовки та проведення з'їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних
  5. Міністерство охорони здоров’я України двнз «Івано-Франківський національний медичний університет» Фармацевтичний факультет

    Документ
    Матеріали до державної атестації випускників складені у відповідності з навчальним планом підготовки спеціалістів зі спеціальності 7.12020101 “Фармація”, затвердженим Наказом МОЗ України № 36 від 21.

Другие похожие документы..