Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Сценарий'
Оформление класса (актового зала): рисунки учащихся, посвященные осени, сухие листья, букеты (букет появился в Европе как украшение в XIV – XV столети...полностью>>
'Документ'
Кожному учню пропонується картка з фрагментом контурної карти, на якій за допомогою своїх умовних позначок необхідно нанести відомості про забезпечен...полностью>>
'Документ'
Целлоева Мадден Яхьяновна- учитель истории лицея г.Назрань. 22 года работала учителем истории в районах Крайнего Севера. С 1998 работает учителем ист...полностью>>
'Документ'
Мир принадлежит вам и в то же время нам, но, в конечном счете, вам. Вы, молодежь, полны бодрости и энергии, находитесь в расцвете сил и подобны солнц...полностью>>

Посібник для податківців зміст

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Посібник для податківців

ЗМІСТ

Передмова 2

§1. Завдання підрозділів ДПС по роботі з платниками податків 3

§2. Структура підрозділів ДПС, що займаються роботою з платниками податків 7

§ 3. Створення податкових інспекцій по роботі із великими платниками податків 9

РОЗДІЛ І МАСОВО-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА 12

§ 1. Співпраця із засобами масової інформації 12

§2. Формування високої податкової культури та навчання населення  28

§3. Іміджеве забезпечення ОДПС 35

§4. Соціальна реклама на податкову тематику 38

§6. Види ділового спілкування. Методика проведення прес-конференцій, брифінгів, “круглих столів”, інтерв’ю. 43

РОЗДІЛ ІІ ФОРМИ КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ОРГАНІВ ДПС 47

§1. Проведення консультацій з платниками податків 47

§2. Консультації під час особистого прийому платників податків 49

§3. Консультації за письмовими зверненями платників податків 52

§4. Порядок розгляду скарг платників податків 55

§ 5. Довідково-інформаційна служба “007” 57

§6. Оперативне інформування платників податків 60

РОЗДІЛ ІІІ Забезпечення зворотного зв’язку із платниками податків 62

§ 1.Організація роботи громадських приймалень 62

§2. Співпраця органів ДПС із громадськими організаціями, що захищають інтереси платників податків 63

§ 3. Запровадження інституту волонтерів податкової служби України (громадських податкових консультантів) 66

§4. Проведення сеансів телефонного зв’язку (“гарячих ліній”) з платниками податків 68

§5. “Телефон довіри” 70

РОЗДІЛ І V. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У РОБОТІ З ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ 71

§ 1. Порядок розміщення, надання і поновлення інформації на Web-сайті органу Державної податкової служби України 71

§ 2. Інформаційний зміст та структура Web-сайту 76

РОЗДІЛ V. КУЛЬТУРА ТА ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДПС ІЗ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ 79

§ 3. Професійний такт і етикет 84

§ 4. Етика ділового спілкування 86

ЛІТЕРАТУРА 90

Передмова

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 636 схвалено “Програму формування високої податкової культури населення та підтримки зусиль органів державної податкової служби, спрямованих на наповнення доходної частини бюджету і державних цільових фондів”. Виконання цієї Програми вимагає кардинальних перетворень в організації діяльності податкових органів. 
Назріла необхідність проведення масово-роз’яснювальної роботи серед широких верств населення, спрямованої на виховання соціальної свідомості, досягнення взаєморозуміння, налагодження партнерських відносин між платниками податків та державою.
Сьогодні у діяльності органів державної податкової служби поки що превалюють фіскальні методи роботи, коли всі зусилля спрямовуються, в першу чергу, на виконання контрольно-перевіркової функції. Роз’ясненню ж положень податкового законодавства широким верствам населення, профілактичній роботі, спрямованій на недопущення платниками податків несвідомих і випадкових помилок при його застосуванні, запобіганню податковим порушенням приділяється менше уваги.
З метою усунення недоліків цього плану в роботі працівників органів ДПС, для покращення податкової культури й дисципліни як співробітників ДПС, так і населення, на виконання наказу ДПА України від 09.10.2000 № 525 “Про вдосконалення діяльності підрозділів по роз’ясненню податкового законодавства” до навчальних планів підготовки фахівців для податкової системи вводиться предмет “Основи роботи з платниками податків”.
Він повинен озброїти майбутніх фахівців професійними знаннями, вміннями й навичками, що дадуть можливість впровадження нових форм організації роботи з платниками податків та застосування на практиці сучасних методів проведення масово-роз’яснювальної роботи серед широких верств населення.
Студенти отримають необхідні знання про напрями й форми роботи з платниками податків (масово-роз’яснювальної та індивідуальної); значна увага приділятиметься ознайомленню із формами діяльності прес-служби, яка покликана координувати й організовувати зв’язки ДПС із засобами масової інформації, будуть розкриті основні поняття й принципи формування високої професійної культури працівників органів ДПС, етики спілкування із платниками податків.
Посібник призначений для студентів, а також може бути використаний працівниками органів податкової служби всіх рівнів.

§1. Завдання підрозділів ДПС по роботі з платниками податків

Податкова система і механізм її реалізації нерозривно пов’язані, вони визначаються податковою політикою України та економічними реформами, що здійснюються в державі.
Необхідною умовою формування податкової системи є урахування реальної соціально-економічної ситуації в країні. Податкова система відображає рівень розвитку економіки , внутрішню та зовнішню політику держави, рівень розвитку соціальної сфери, географічне положення, народні традиції та багато інших факторів.
У світі не існує двох країн з однаковими податковими системами, немає також ідеальної податкової системи, оскільки у суспільстві постійно відбуваються зміни. Ось чому податкова система повинна бути мобільною, динамічною, розвиватися і перебудовуватися відповідно до вимог часу.
Керівництво ДПА України прийняло рішення про розгортання довгострокової Програми модернізації державної податкової служби з метою побудови такої служби, яку б підтримувало суспільство і яка спиралася б на визначенні у податковому законодавстві правові норми відносин між платниками та податковою службою, неупереджено ставилась до добросовістних платників податків та ефективно застосовувала заходи і санкції у випадках ухилення від сплати податків.
Одним із головних завдань моденізації податкової служби є створення партнерських відносин та атмосфери повної довіри і поваги між податковою службою та платниками із застосуванням заходів, які б сприяли безкомпромісному витісненню тіньового сектора економіки та створенню необхідних стимулів для легалізації [, с.3]. 
Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” продовжив податкову реформу в Україні і підсумував десятирічну законотворчу роботу з регулювання правовідносин у сфері погашення податкової заборгованості платників податків з урвхуванням світового досвіду роботи податкових органів. 
Водночас із розширенням прав платників податків щодо оскарження дій податкових органів, збільшення термінів для самостійних розрахунків, досягнення податкового компромісу цей Закон підвищує фінансову і майнову відповідальність платників податків, що заборгували бюджету.
Нині у роботі податкових органів набувають великого значення ідеологічний та інформаційно-пропагандистський аспекти роботи.
Особливо актуальними для органів ДПС є завдання створення позитивної репутації державної податкової служби, або її позитивного іміджу. На жаль, податкова служба уявляється людям монстром, якого звинувачують і в банкрутствах підприємств, і в невиплатах зарплати та інших невиправданих “гріхах”. Причиною цього є і системна криза молодої держави, яку пояснюють історично успадкованими внутрішньоекономічними і зовнішньополітичними обставинами, і недосконалість законодавства.
Крім цього, як підкреслюють спеціалісти із паблік рілейшнз, в нашому суспільстві надзвичайно низький рівень взаєморозуміння і конструктивної взаємодії державних органів влади та інших суспільних формувань. А причиною цього може бути відсутність комплексної, зваженої програми налагодження зв’язків із громадськістю, проведення просвітницької, масово-роз’яснювальної роботи. Досягти взаєморозуміння із широкими масами можна лише шляхом послідовної й неухильної податкової політики та зусиль, спрямованих на інформування й переконання населення.
Робота з платниками податків керівництвом органів ДПС у регіонах тривалий час розцінювалася як другорядна, така, що не дає видимих результатів та не потребує особливих зусиль. Проте вже зараз варто дбати про однаковий статус відділів по роботі з платниками податків з іншими структурними формуваннями, про участь керівників підрозділів по роботі із широкими верствами населення у розробці стратегічних рішень. 
Звернімося до досвіду інших держав, що мають у цьому напрямі певні напрацювання. 
Основою філософії американської податкової системи є добровільна сплата податків. Управління по роботі з податкоплатниками уже дітям зі шкільної лави роз’яснює, кому, скільки, як і чому необхідно платити податки. Добровільна сплата податків складає 85-90%. Такі високі показники – результат консультаційно-роз’яснювальної роботи. У США проводиться маса бізнес-семінарів, присвячених податковій політиці держави. Управління по роботі з платниками податків, роз’яснюючи деталі законодавства, надає практично будь-яку інформацію про витрати уряду. Платники податків, таким чином, знають, куди йдуть їх гроші, а це допомагає їм примиритися певною мірою з деякою втратою особистих доходів [с.4].
“Податки – це вартість послуг держави, і з прайс-листом цих послуг можна ознайомитися”, – говорять у США.
Звичайно є такі, що ухиляються від сплати податків, тому в складі IRS існує управління кримінальних розслідувань – аналог нашої податкової міліції. 
Разом з управлінням аудиту і примусових стягнень вони формують у платників податків розуміння неминучості, невідтворотності і справедливості процесу оподаткування. Зустрічні перевірки, аналіз декларацій третіх осіб, співставлення сум, що проходять через банківські рахунки, не залишають шансів на ухилення від сплати податків. 
Розуміння того, що всі заплатять податки, переконує кожного, що й він має їх сплачувати. 
Так поступово у людей виховали усвідомлення того, що податки – це їх громадянська відповідальність, що це – ціна демократії.
У нашій державі також велике значення має надаватися створенню атмосфери найбільшої довіри між державними податковими органами та платниками податків. 
Одним із показників ефективності роботи ДПА України у збиранні податків та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів є частка податкових надходжень, сплачених добровільно, у визначені діючим законодавством терміни. Зрозуміло, що чим вищим є цей показник, тим менше держава витрачає адміністративних і фінансових ресурсів на виконання державної функції – формування доходної частини бюджету. Тому поряд з іншими механізмами примусу й стимулювання добровільної сплати податків, податкові органи України широко використовують механізми пропаганди переваг добровільної сплати одночасно з широкою масово-роз’яснювальною, виховною роботою серед населення і платників податків.
Законодавче підкріплення такої роботи визначене Законом України “Про державну податкову службу”, де серед основних функцій податкових органів визначене завдання щодо роз’яснення порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про оподаткування через засоби масової інформації (ЗМІ). На практиці ж податкова служба України значно розширила цю функцію, оскільки з часу прийняття Закону (з 1990 р.) суттєво змінилися соціально-економічні стосунки між державою і платниками податків.
Злагода та порозуміння в стосунках між тими, хто збирає податки, та тими, хто сплачує їх, – це важлива передумова підвищення ефективності не тільки податкової, а й взагалі економічної політики. Тут мають поєднуватися інтереси держави з інтересами конкретної людини, підприємства.
З одного боку, перед органами податкової служби стоїть завдання забезпечити повне та своєчасне надходження коштів до бюджетів – для нормального функціонування державних інститутів і захисту соціальних інтересів суспільства. З іншого – податкова політика не повинна заважати підприємцям. Вона має стимулювати їх ділову активність, водночас спонукаючи до чесної сплати податків. Адже чим ефективніше працюють підприємства, тим вищий рівень сплати податків.
Нова ідеологія податкової політики потребує враховувати інтереси конкретного підприємства.
Згідно з Програмою модернізації податкової служби передбачається введення більш ліберального ставлення до відповідальності за порушення податкового законодавства, спрощення апеляційних процедур і вдосконалення арбітражного процесу. Тобто, йдеться про створення умов для ефективної роботи суб’єктів підприємництва. Нею передбачено здійснення комплексу заходів системного вдосконалення існуючої податкової служби, впровадження сучасних засобів обробки і захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове забезпечення передавання інформації на машинних носіях і каналами зв’язку.
Особливої уваги набувають масово-роз’яснювальна робота з платниками податків, рівень їх інформаційного та консультаційного обслуговування. Треба допомогти платникам краще зрозуміти, що відбувається в законодавчому полі, політику податкової адміністрації.
Важливим аспектом діяльності ДПС є висвітлення результатів роботи податкових органів. Люди повинні не просто читати про кількість виявлених порушень, кримінальних справ, донарахованих сум податків тощо, – вони мають усвідомлювати, що за скоєні злочини треба відповідати за законом. З іншого боку, населенню, зокрема платникам податків, необхідно пояснювати, як поповнюється казна, куди спрямовуються зібрані кошти у видатках бюджету. 
Необхідно конкретно зазначати об’єкти фінансування – погашення заборгованості з виплати пенсій, зарплат працівникам бюджетної сфери; придбання ліків для лікарень; розвиток культури; ремонт чи будівництво доріг тощо. Тільки за умови такого підходу пересічний громадянин зможе правильно оцінити діяльність податкових служб та усвідомити необхідність сплати податків.
Податкова система не повинна залишати сумніву у платників щодо неминучості сплати податків. Система штрафів і санкцій, громадська думка мають бути такими, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідними, ніж своєчасне виконання обов’язків перед податковими органами.
Отже, виходячи із сучасних умов розвитку податкової системи і стратегічних завдань діяльності ДПС, можна визначити такі завдання підрозділів по роботі з платниками податків:
1) вироблення ідеології податкової політики, яка органічно поєднувала б, узгоджувала б інтереси підприємців, тобто платників податків і держави; формування податкової дисципліни й високої податкової культури населення й зокрема платників податків;
2) забезпечення широкого й оперативного інформування платників податків про зміни у нормативному регулюванні податкової сфери; досягнення прозорості та доброчесності податкової системи;
3) роз’яснення порядку застосування податкового законодавства та інших нормативно-правових актів про податки, збори, обов’язкові платежі та неподаткові доходи, що сплачуються до бюджетів та цільових фондів;
4) організація навчання платників податків та працівників податкових органів з питань застосування податкового законодавства;
5) пропаганда поваги з боку держави до платника податків, встановлення і зміцнення партнерських відносин між податковими органами і платниками податків;
6) забезпечення зворотного зв’язку платників податків з органами влади, податковою службою для вироблення стратегічних напрямів діяльності, удосконалення податкової й економічної політики держави; підтримки податкової служби з боку громадськості;
7) зростання рівня добровільної сплати податків;
8) зменшення вартості адміністрування податків.
При створенні моделі реформування податкових відносин на основі їх гармонізації необхідно виходити з таких положень:
по-перше, з визнання перехідного періоду, впродовж якого необхідно модернізувати механізм функціонування цих відносин на новій ринковій основі;
по-друге, зі спільного бажання податківців і платників податків йти на компроміси і співпрацювати, що повинно надати їх стосункам характеру добровільності, привести до поступової втрати насильницької, примусової функції;
по-третє, з посилення взаємозалежності та ухвалення взаємоприйнятних рішень на основі взаємної зацікавленості (вигоди) та відповідальності. Це дозволить врахувати поточні та стратегічні інтереси, реалізувати їх з дотриманням принципу підпорядкованості; 
по-четверте, з поетапності. Кожен етап формування механізму регулювання податкових відносин повинен сприяти поєднанню різних форм гармонізації інтересів, поступово наближаючись до більш складних, а також бути всебічно підготовленим на основі як взаємної зацікавленості, так і з урахуванням реальної ситуації.
При всій суперечливості та різноспрямованості стратегічних та поточних економічних інтересів у кожний конкретний період на основі цих принципів можна досягти загальної мети, а саме: провести модернізацію податкових відносин найбільш ефективно та з найменшими витратами.
Отже, пріорітети податкової політики мають базуватися на засадах ціннісних орієнтацій, морально-етичних норм, а не на наповненні бюджету “за будь-якої ціни”, домінуванні фіскального підходу. Саме таким чином повинна формуватися соціально справедлива, національна і, що дуже важливо, патріотична податкова політика.
Контрольні запитання
1. Назвіть основні напрями Програми модернізації податкової служби України. 
2. Визначте роль особи платника податків у виконанні податковою службою своїх завдань.
3. Проаналізуйте причини низького рівня взаєморозуміння державних органів влади та платників податків на сучасному етапі розвитку податкової системи в Україні.
4. Наведіть приклади із зарубіжного досвіду роботи з платниками податків.
5. Визначте і прокоментуйте основні завдання підрозділів ДПС по роботі з платниками податків.

§2. Структура підрозділів ДПС, що займаються роботою з платниками податків

Для виконання зазначених у попередньому параграфі завдань у структурі податкової служби України існують спеціальні підрозділи, що займаються роботою з платниками податків. 
На рівні керівництва ДПА України куратором цього напряму роботи є один із заступників Голови ДПА України. До його обов’язків також входить координація роботи засобів масової інформації (ЗМІ), створених податковою службою (журнал “Вісник податкової служби України”, газета “Консультант) та циклових радіо-, телепередач на центральних, загальнодержавних каналах, які готуються податковою службою або за її інформаційної підтримки.
У центральному апараті організаційною роботою займається Головне управління масово-роз’яснювальної роботи, яке складається з трьох відділів: відділу організації роботи по роз’ясненню податкового законодавства, відділу інформаційного забезпечення засобів масової інформації і моніторингу матеріалів з податкового законодавства; відділу забезпечення роботи офіційного сайту ДПА України в Інтернеті. Крім цього, в центральному апараті функціонує прес-служба й відділ підготовки власних телепередач та інформаційних телематеріалів, а також Музей розвитку оподаткування в Україні й створення податкової служби.
В податкових адміністраціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя в залежності від регіону функціонують управління або відділи з масово-роз’яснювальної роботи. Цим підрозділам також підпорядковані редакції ЗМІ, створених цими податковими органами (газети, журнали, інформаційні бюлетні), а також філії редакції журналу “ Вісник податкової служби України” щодо обслуговування платників податків.
На рівні податкових інспекцій міст і районів функціонують відділи або сектори (в залежності від кількості платників, що знаходяться на обслуговуванні в податковому органі) по роз’ясненню податкового законодавства.
Спеціальним наказом ДПА України затверджені типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків, а також наведені нормативи чисельності штату підрозділів в залежності від кількості платників податків, що обслуговуються податковим органом.
Планування діяльності підрозділів по роботі з платниками податків здійснюється на основі комплексного плану роботи податкової служби України на поточний рік. При цьому враховуються положення “Програми формування високої податкової культури населення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України. Головне управління масово-роз’яснювальної роботи і відповідно його підрозділи на місцях на поточний рік розробляють план роботи, в якому знаходять відображення основні заходи по роботі з податкоплатниками. За необхідності проведення окремих заходів у масштабах всієї країни розробляються детальні спеціальні плани їх проведення, які затверджуються керівництвом ДПА України (наприклад, проведення Всеукраїнського конкурсу дитячих малюнків на податкову тематику, конкурсів серед ЗМІ на найкраще висвітлення діяльності податкових органів, агітаційного автопробігу Україною під девізом “Податковий Кодекс – економічна конституція України”).
Таке планування роботи забезпечує її системність, плановість. Крім того, практично всі планові заходи супроводжуються методичними вказівками головного управління про порядок і методи їх проведення, що сприяє її ефективності їх роботи. Для здійснення оперативного впливу на діяльність цих підрозділів у податковій службі України розроблені основні показники роботи, форми її обліку, а також дві форми оперативної звітності (надсилаються вищим органам щоквартально, а у скороченому вигляді – щомісячно).
В першій формі звітності – “Інформація про роботу з платниками податків по роз’ясненню податкового законодавства” – наводяться дані про структуру і адміністративні ресурси підрозділів (кількість підрозділів у регіоні, їх види; кількість працівників у підрозділах); вказуються основні кількісні показники їх роботи (кількість проведених семінарів; прочитаних лекцій, прес-конференцій, брифінгів, “круглих столів”, “гарячих ліній”; зустрічей у трудових колективах; заходів із громадськими організаціями, кількість публікацій і виступів у ЗМІ). Крім того, подається інформація про випуск власної друкованої продукції (брошур, буклетів, пам’яток, плакатів, листівок). У спеціальному розділі звіту аналізується матеріально-технічне забезпечення підрозділів і телефонної інформаційно-довідкової служби. Окремо подаються відомості про кількість трансляцій матеріалів соціальної реклами на телебаченні і радіо.
У другій формі звітності – “Інформація про консультаційну роботу” – характеризується кількість звернень (усіх видів: листи, телефонні дзвінки, особисті звернення на прийомі) платників податків до податкових органів. Також зазначаються основні питання (у розрізі видів податків і платежів), на які податковими органами готувалися консультації і відповіді.
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте структуру підрозділів ДПС по роботі з платниками податків.
2. Опишіть форми звітності підрозділів ДПС по роботі з платниками податків

§ 3. Створення податкових інспекцій по роботі із великими платниками податків

Податкова адміністрація повинна трансформуватися у провідний орган демократичного державного управління, що відповідає кращим світовим стандартам податкового менеджменту та нормам сучасного податкового сервісу, фахового адміністрування податків, створенню атмосфери взаємної довіри та всілякої допомоги платникам для підвищення в них мотивації до повної та добровільної сплати податків.
Виходячи з нагальної необхідності вирішення цих важливих завдань, поступово запроваджуються нові ефективні форми та методи роботи апарату податкового відомства, вдосконалюється його організаційна структура. 
Одним із важливих шляхів такого реформування є запровадження нових методів роботи з великими платниками податків.
В цілому концепція роботи з цією категорією платників базується на новій філософії партнерських відносин між податківцями і платниками, яка здатна значним чином змінити відношення суспільства до сплати податків, покращити стан дотримання податкової дисципліни.
Виникла необхідність у створенні спеціалізованих підрозділів в структурі податкової служби, які дозволяли б забезпечити ефективне супроводження цих платників, попередження неплатоспроможності та ухилень від сплати податків, впровадження системи стимулювання підприємств для забезпечення прозорості їх діяльності.
Право утворювати спеціалізовані державні податкові інспекції ДПА України передбачено пунктом 5.17 Положення про державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13. 07.2000 за № 886. На виконання наказу Державної податкової адміністрації України від 28.04.2000 за № 226 «Про утворення інспекцій по роботі з великими платниками податків» вже розпочали діяльність декілька державних податкових інспекцій з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків у містах Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Запоріжжі, Луганську та Харкові.
Рішення щодо створення окремих структурних підрозділів по роботі з великими платниками податків ґрунтується на детальному аналізі джерел надходження коштів до бюджету, який показав, що понад 60 відсотків від загальної суми надходжень сплачують лише близько 10 відсотків від загальної кількості зареєстрованих платників податків — юридичних осіб. Водночас втрати бюджету у вигляді недоїмки з податків і зборів (обов'язкових платежів) по цих платниках податків також становлять від 60 до 70 відсотків. 
Стало очевидним, що такі платники потребують додаткової уваги органів податкової служби, причому не з точки зору посилення на них тиску, а за рахунок зміни форм і методів роботи, створення такої системи взаємовідносин, за якої забезпечується індивідуальний підхід до кожного з великих платників податків. 
Основними принципами діяльності новостворених інспекцій по роботі з великими платниками податків є:
— обслуговування в інспекціях вузького кола платників, які сплачують значні суми податків;
— індивідуальний підхід до кожного з платників та підвищення рівня їх обслуговування; 
— налагодження партнерських взаємовідносин між платниками податків та податковою службою;
— попередження фактів неплатоспроможності та ухилень від сплати податків і забезпечення добровільної
їх сплати.
Основною метою створення інспекцій ВПП є забезпечення своєчасного надходження задекларованих податкових зобов'язань, скорочення податкового боргу та розширення бази оподаткування за рахунок залучення до бюджету коштів з тіньового сектора економіки, досягнення партнерських взаємовідносин з великими платниками податків.
Організаційна структура інспекцій ВПП суттєво відрізняється від структури державних податкових інспекцій районного рівня, в першу чергу тим, що вона має галузеву направленість. Для детального вивчення особливостей діяльності великих платників та впровадження нових форм роботи з ними в інспекціях ВПП введено функцію «податкове супроводження великих платників податків» та відповідну посаду керівника по роботі з цією категорією платників, так званого координатора.
За кожним із координаторів закріплюється група великих платників податків, сформована за ознакою приналежності до однієї або споріднених галузей народного господарства. До функцій координатора входять:
— координація роботи з платниками між структурними підрозділами інспекції;
— отримання інформації про платників з інших установ (органи статистики, митниця, правоохоронні органи, банківські установи тощо), ведення інформаційної бази щодо кожного платника та її ґрунтовний аналіз;
— перевірка, поглиблений аналіз та зіставлення податкової і фінансової звітності з широким використанням комп'ютерних систем («кабінетний аудит»);
— вивчення специфіки фінансово-господарської діяльності, визначення реальної бази оподаткування та оцінка платоспроможності кожного платника;
— проведення розподілу платників на групи ризиків і їх відбір для проведення аудиту, складання індивідуальних планів роботи з кожним платником. 
Координатор має постійно працювати з конкретними підприємствами, згрупованими в цільові групи за галузевим принципом. Він повинен добре орієнтуватись в діяльності підприємства, знати його структурні особливості, внутрішні та зовнішні ресурси, господарські взаємовідносини з партнерами. Осмислення цієї інформації допоможе координатору правильно оцінити об'єкти та напрями проведення аудиту, вибрати методи та скласти план роботи з підприємством. Знання реальної ситуації у платника отримується не тільки завдяки роботі з аналітичними документами, але і з інших зовнішніх джерел.
Податковий аудит великого платника податків повинен охоплювати звірення податкового та бухгалтерського обліку руху коштів, перевірку розрахунків витрат на випуск продукції та позареалізаційних витрат, обсягів надходжень, активу та пасиву балансу.
Під час перевірки податкової документації важливо адекватно оцінювати такі помилки, що викликані неоднозначним трактуванням законів, законодавчою неврегульованістю окремих моментів в оподаткуванні діяльності підприємства, наявністю «білих плям» у законодавстві. Новий рівень партнерських взаємовідносин з платниками податків потребує уважного ставлення до проблем, що виникають у них із сплатою податків або ліквідацією недоїмок. Ці проблеми треба вирішувати, як правило, шляхом домовленостей, нормальних переговорів. Якщо платник, скажімо, просить на якийсь час відстрочки податкових платежів або дає гарантії ліквідації недоїмки, мотивуючи це поверненням найближчим часом боргу або отриманням кредиту, безумовно, треба йти йому назустріч. В разі ж виявлення явного шахрайства, навмисного порушення податкового законодавства з метою ухилення від сплати податків, реакція податкових служб має бути адекватною характеру та масштабам порушень, а справою у такому разі повинні займатись підрозділи примусового стягнення та податкової міліції.
Діяльність податкових інспекцій має бути спрямована на те, щоб процес сплати податків був необтяжливим для платника. Впливових факторів тут багато. Це, насамперед, створення нормальних умов для прийому платників, максимальне спрощення здачі податкової звітності, автоматизація цього процесу, перехід до звіту в електронному вигляді, останню роль відіграє й впровадження партнерських відносин між інспектором та платником, чому сприятимуть такі важливі заходи, як організація спільних зустрічей, учбових занять, ознайомлення зі стилем, методами роботи податкових служб, з ініціативами податкового відомства щодо законодавчого зниження податкового навантаження та створення гнучкої системи фінансових санкцій, — тобто таких мір, що свідчать про реальний перехід від власне фіскальної системи збору податків до регулюючої.
Контрольні запитанння
1. Чим викликана необхідність створення інспекцій по роботі з великими платниками податків?
2. Охарактеризуйте принципи діяльності інспекцій по роботі з великими платниками податків у структурі ДПС.
3. Проаналізуйте основні завдання і функції координаторів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів вузів

    Документ
    Навчальний посібник містить виклад найбільш важливих проблем навчального курсу “Зв’язки з громадськістю”. У ньому розглядаються теорія комунікації, історія виникнення та розвитку паблік рилейшнз, характеризуються зв’язки з громадськістю
  2. Діяльності бюджетних установ рекомендовано Міністерством освіти І науки України як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей Харків хнамг 2007

    Документ
    Бубенко П.Т., Козир О.Ф. Димченко О.В., Димченко В.В. ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. - 187 с.
  3. Зміст вступ (3)

    Документ
    Актуальність теми. До закономірностей розвитку сучасного суспільства слід віднести об’єктивний процес посилення соціалізації економічних систем, підпорядкування економічної політики завданням розвитку людини.
  4. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення модуля дисципліни

    Навчально-методичний посібник
    У складних умовах податкового клімату і інфляції коштів кожен господарюючий суб’єкт має певні інтереси в питаннях отримання оптимального фінансового результату для забезпечення здійснення радикальної політики його стратегічного розвитку.
  5. Зміст (31)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. На перехідному етапі становлення ринкової економіки фінансові системи країн в цілому й банківські системи, зокрема, вимагають поглибленого наукового дослідження, оскільки їх розвиток значно відрізняється

Другие похожие документы..