Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Пояснительная записка'
Рабочая программа создана на основе Федерального компонента государственного стандарта основного общего образования, Примерной программы и программы п...полностью>>
'Документ'
Одним из  направлений в работе  психологической службы нашего учреждения является «Развитие познавательных процессов у детей старшего дошкольного  во...полностью>>
'Лекція'
Для підготовки фахівців вищі навчальні заклади використовують різні форми занять: лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, семінари, курсове і ...полностью>>

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Лекція 8. Политико-правові вчення в Росії у ХV - ХХ ст.

1. Загальна характеристика розвитку російської політико-правової думки. Характеристика основних етапів розвитку. Спрямованість і зміст.

2 Політична полеміка “нестяжателей” /некористолюбців/…і іосифлян (“стяжателей”) /Ніл Сорський, Максим Грек, Феодосій Косой, Іосиф Волоцький.

3. Філофей і його концепція “Москва – третій Рим”, Федір Карпов, Зиновій Отенський, Іван Пересветов.

4. Полеміка Івана Грозного і Андрія Курбського.

5. Політичні ідеї Івана Тимофеєва і протопопа Аввакума.

6. Політичні і правові вчення в період абсолютизму /Симеон Полоцький, Юрій Крижаніч, Феофан Прокопович, Василь Татищев, Іван Посошков/.

7. Ідеологія “просвіченого абсолютизму”; ідеологія аристократії /Михайло Щербатов/; освітні і ліберальні ідеї /Семен Десницький, Олександр Радищев/.

8. Політична і правова думка першої половини ХIX сторіччя /Михайло Сперанський, Куніцин Олександр Петрович, Микола Карамзин/; політичні програми декабристів: проекти Павла Пестеля і Микити Муравйова; слов’янофіли і західники: Тимофій Грановський, Петро Чаадаєв.

9. Політико-правова ідеологія другої половини ХІХ сторіччя реформаторська течія (Микола Серно-Соловьєвич, Олексій Унковський); «російський соціалізм» (Олександр Герцен, Микола Чернишевський); анархізм (Михайло Бакунін, Петро Кропоткін); ліберальне і революційне народництво (Петро Лавров и Петро Ткачов); лібералізм (Борис Чичерін, Сергій Муромцев, Микола Коркунов, Максим Ковалевський ); консерватизм (Микола Данилевський, Костянтин Леонтьев, Володимир Соловйов).

10. Політико-правові погляди російських філософів і правознавців першої половини ХХ ст. ( Габріель Шершеневич, Сергій Котляревський, Сергій Булгаков, Євген Трубецькой, Павло Новгородцев, Микола Бердяєв, Іван Ільін, Питирим Сорокін, Петр Струве)

11. Політико-правова ідеологія російського марксизму ( Георгій Плеханов,Володимир Ленін, Микола Бухарін, Лев Троцький, Іосіф Сталін)

12 Праворозуміння радянського періоду ( Дмитро Курський, Петро Стучка, Євген Пашуканіс, Михайло Рейснер, І.Разумовський, Андрій Вишинський, С.Кечекьян, В.Нерсесянц та ін).

Лекція 9. Політичні і правові вчення в Голландії у ХVII ст.

  1. Вчення Гуго Гроція про право і державу.

Голландія як перша буржуазна республіка у Європі. Роль Г. Гроція у формуванні юридичного світогляду буржуазії. Розмежування юриспруденції та політики. Доктрина природного права в нових історичних умовах. Сутність права. Природа та призначення держави. Ідеї в області міжнародного права. Вчення про право війни і миру.

  1. Політичне і правове вчення Бенедикта Спінози.

Методологія обґрунтування доктрини природного права. Вчення про походження і сутність держави. Співвідношення політики і практики, політики та етики. Природні права людини та межі державної влади.

Лекція 10. Політичні і правові вчення в Англії у ХVII ст.

1. Основні напрямки англійської політико-правової думки в період буржуазної революції ХVII сторіччя /роялісти –Яків I, Роберт Філмер, індепенденти - Джон Мілтон, Елджертон. Сідней, Джеймс Гаррінгтон/.

2. Політико-правова ідеологія левеллерів /Джон Лілберн/

Принципи влади народу Джона Лілберна. Зміст ”природжених та невідчужуваних прав” та їх спрямованість. Призначення держави та принцип законності.

3. Політико-правові ідеї діггерів /Джерард Вінстенлі/

Комуністичні принципи організації суспільства у ”Законі свободи” Д. Вінстенлі. Проект конституційного устрою.

4. Політико-правова доктрина Томаса Гоббса.

Доктрина природного додержавного стану Т.Гоббса. Особливості теорії природного права і договірного походження держави. Діалектика сили і права. Право і закон. Природа держави. Співвідношення особистості і держави.

5. Політико-правове вчення Джона Локка.

Формування доктрини лібералізму. Концепція політичної влади. Народ як єдине джерело політичної влади. Суспільний договір і громадянське суспільство. Свобода як основа всіх прав людини. Принцип розподілу влад як гарантія запобігання деспотизму та інституційного вдосконалення управління державою. Д. Локк і доктрина буржуазного конституціоналізму.

Семінарське заняття 3. Вчення про державу і право Джона Локка

  1. Історичні умови в Англії після контрреволюційного перевороту і повернення до влад Стюартів. Обґрунтування класового компромісу 1688 р.

  2. Д.Локк про державу.

  3. Д.Локк про право.

  4. Про розподіл влад і особливості погляду Д.Локка.

  5. Вплив поглядів на подальший розвиток політико-правових вчень (Америка).

Навчальна література:

Основна:

  1. Д.Локк Два трактата о правлении. – М. 1988.

Завдання для самостійної роботи:

  1. Роль Г. Гроція у формуванні юридичного світогляду буржуазії. Розмежування юриспруденції та політики.

  2. Доктрина природного права в нових історичних умовах.

  3. Ідеї в області міжнародного права. Вчення про право війни і миру.

  4. Методологія обґрунтування доктрини природного права Б. Спінози. Природні права людини та межі державної влади у вченнях Б. Спінози.

Лекція 11. Політичні і правові вчення європейського Просвітництва / кінець XVII - XVIII cт.

1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.

2. Природно-правові вчення в Німеччині /Самуїл Пуфендорф, Христіан Томазій, Христіан Вольф, Вильгельм фон Гумбольдт /.

С.Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині. Соціально-етичні засади природно-правової доктрини Пуфендорфа. Проблема рівності. Правові засади держави.

Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.

Х. Вольф про державу та право. Право та моральний обов’язок. Природа та завдання держави. Природний та позитивний закон.

Держава і суспільство (індивід) як головна тема В.Гумбольдта. Межі діяльності держави та її цілі. Уявлення про державу “як необхідне зло”. Діалектика людини та громадянина.

3. Політико–правова думка в Італії. Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.

Д.Віко про політичну владу, державу та право як закономірні явища. Завдання політичної науки. Принцип історизму Д.Віко. Розвиток свободи як предмет політичної науки.

Ч. Беккаріа як критик феодальної юстиції. Обґрунтування гуманістичних принципів кримінального права та процесу. Ч. Беккаріа про попередження правопорушень та принципи законності.

4. Політичні і правові вчення у Франції.

Критика феодалізму Вольтером. Концепція природного права. Діалектика свободи і рівності. Принцип необмеженої приватної власності.

Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах. Проблеми законодавства та правового виховання при зміні суспільно-політичного ладу. Ідея “освіченої монархії” Д. Дідро. Теза П.Гольбаха про визначальну роль середовища у формуванні особистості. К. Гельвецій про походження держави та роль приватної власності у розвитку суспільства.

Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є. Вчення про фактори, що визначають “дух законів”. Географічний фактор. Концепція форм державного правління. Зміст вчення про розподіл влад. Ідея взаємних правових “стримувань і противаг” влад. Праворозуміння Ш Монтеск’є. Політична свобода як принцип права. Природа законодавчого процесу.

Жан Жак Руссо та його концепція “суспільного договору” і “народного суверенітету”. Уявлення про природний стан людства. Питання про природу нерівності.

Теорія обдурених і обманщиків та механізм соціально-політичного відчуження. Діалектика суспільного та приватного інтересів. Концепція громадянства. Природа народовладдя. “Самопредставництво” народу. Республіка (політичний організм) як наслідок суспільного договору. Суверенітет як “влада, що спрямована загальною волею”. Співвідношення особистості та держави. Закон та влада. Влада як “сила” на службі права. Теорія закону. Мета “Законодавця”.

Французький соціалізм ( Ж. Месьє, Мореллі, Габрієль де Маблі) .

Ж.Мельє про “тиранічне правління царів”. Доктрина Ж. Мельє про добровільну федерацію самодостатніх громад.

Мореллі про республікансько-демократичну форму правління. Демократія як “природна” державна форма.

Народ як носій верховної влади у Г. Маблі. Співвідношення громадянина та влади, влади та закону у Г. Маблі .

Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

Деспотизм як головна тема Жана-Поля Марата. Праворозуміння Марата.

Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

Діалектика демократичних та авторитарних засад в політико-правових поглядах Марата.

Соціальні та державно-правові ідеали Максиміліана Робесп’єра. Засади державної влади. М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

Вплив Жан-Жака Руссо на політико-правову доктрину якобінців.

Погляди Г. Бабефа на сутність революції у Франції. Доктрина “народної держави” Г. Бабефа.

“Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.

Семінарське заняття 4. Вчення про державу і право Ш. Монтеск’є.

1. Історичні умови формування політико-правової доктрини Ш.Монтескє.

2. Вчення Монтескє про фактори, що визначають “дух законів”.

3. Співвідношення політичної свободи і права.

4. Погляди Ш. Монтескє на державу. Концепція форм державного правління.

5. Доктрина “розподілу влад”. Ідея взаємних “стримувань і противаг” влад.

6. Історична доля доктрини Монтескє про «розподіл влад».

Навчальна література:

Основна:

Монтескье Ш.О духе законов. Избр. произведения.М., 1955.

Монтескье Ш. Персидские письма : В кн.Французский фривольный роман. М., Иолос, 1993.

Допоміжна:

  1. Маркс К.,Энгельс Ф. Соч.2-е изд.Т.1.С.599, Т.3. С.46.

  2. Ковалевский М. Происхождение современной демократии. М., 1895.

  3. Корецький В.М. Монтеск’є . К., 1956.

  4. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ в. М.,1958.

  5. Баскин М.П. Монтескье. М., 1975.

  6. Прозорова Н.С. Теория «разделения властей» и современное буржуазное государство. Сов. государство и право. 1974, № 9.

  7. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии.ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

  8. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. М., 1984.

  9. Азаркин Н.М. Монтескье : французский мыслитель, юрист. М., 1988.

  10. Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. Томск, 1988.

  11. История буржуазного конституционализма ХVІІ - ХVІІІ вв. М., 1983.

  12. Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты./Сов. государство и право. 1990, № 8.

Семінарське заняття 5. Політико-правова доктрина Жан Жака Руссо.

1. Історичні умови формування поглядів Руссо на державу та право.

2. Теорія суспільного договору.

3. Теорія народного суверенітету.

4. Історичне значення політико-правової доктрини Руссо.

Навчальна література:

Основна:

Руссо Жан Жак Эмиль, или о воспитании. М.,1968.

Руссо Жан Жак. Трактаты. М.,1969.

Руссо Жан Жак. Сочинения. М.,1991.

Допоміжна:

  1. Маркс К., Энгельс Ф.Сочинения.2-е изд.Т.1.С.405; Т.20.С.20,143-144.

  2. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ веке. М., Изд. АН СССР, 1958.

  3. Алексеев-Попов В.С. О социальных и политических идеях Жан-Жака Руссо// Руссо Жан-Жак. Трактаты. М., 1969.

  4. История диалектики Х1У - ХVІІІ вв. М., 1974

  5. Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой Французской революции. М., 1978.

  6. Дворцов А.Т. Жан - Жак Руссо. М., 1980.

  7. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии. ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

  8. Джибладзе Г.И. Сущность руссоизма. Тбилиси, 1983.

  9. Момджян Х.Н. Французское просвещение ХVІІІ в. М., 1983.

  10. Моряков В.И.Руссо и Радищев об общественном договоре и народном суверенитете//Вестн. Мос.ун-та.Сер.8.История. 1983, № 1.

  11. Занадворова Г.Л. Сентиментализм Руссо. Челябинск, 1983.

  12. Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. М., Мысль, 1984.

  13. Мальцев Г.В. Буржуазный эгалитаризм. М., 1984.

  14. Карбонье Ж. Юридическая социология. М.,1986.

  15. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грузнов А.Ф. Западноевропейская философия ХѴІІІ в М., 1986.

  16. Кисель М.А. Французское просвещение и революция. М. Наука, 1989.

Завдання для самостійної роботи:

  1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.

  2. Співвідношення раціонального та ірраціонального в теоріях французьких просвітників.

  3. С.Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині.

  4. Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.

  5. Х. Вольф природний та позитивний закон.

  6. В.Гумбольдт діалектика людини та громадянина.

  7. Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.

  8. Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах.

  9. Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

  10. Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

  11. М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

  12. “Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.

Лекція 12. Політичні і правові вчення у США в XVII – XIX ст.

1. Загальна характеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології.

2. Політико-правові погляди пуританізму /Джон Уінтроп, Роджер Вільямс/.

3. Політико-правова думка в період боротьби за незалежність /Томас Пейн, Бенджамін Франклін, Томас Джеферсон, Олександр Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон/.

Декларація незалежності 4 липня 1776 року та “Біль про права”, їх значення в процесі подальшого розвитку правової та політичної думки у США та в світі. Конституційно-правові погляди Б.Франкліна. Доктрина прав людини Т.Пейна. Свобода думки та боротьба з релігійним догматизмом. Боротьба за незалежність як форма боротьби за природні права людини. Т.Пейн про співвідношення суспільства та держави. Політичні та правові погляди Т. Джеферсона. Державно-правова концепція Д.Адамса (теорія розподілу влад). О.Гамільтон про зміст та призначення судової влади. Концепція законодавчого закріплення та захисту прав людини Д. Медісона.

4. Політико-правова думка ХІХ ст. /Джон Калхун, Вудро Вільсон, Олівер Холмс/.

Лекція 13. Політичні і правові вчення в Німеччині в

кінці XVIII - на початку XIX сторіччя.

1. Загальна характеристика німецької політико-правової ідеології.

2.Вчення ІммануЇла Канта про державу і право.

І. Кант та традиції європейського Просвітництва. Проблема свободи і необхідності як засада праворозуміння. Свобода особистості і “практичний розум”. Категоричний імператив Канта. Діалектика моральності та легальності як методологічна основа етичного праворозуміння Канта. Розуміння права. Природне і позитивне право. Справедливість як правова категорія. Сутність та призначення держави. Держава і благо громадян. Політичні права народу. Співвідношення держави та права. Проблема методів управління народом. Проект встановлення “вічного миру”. Історичне значення ідей І.Канта.

  1. Політико-правова теорія Іоганна Фіхте

Свобода як моральний борг людини. Суспільний договір як засада соціальної філософії І.Фіхте. Положення про суверенітет народу та зміст революційного демократизму. І.Фіхте про основи природного права. Доктрина ”замкненої торгової держави”. Держава та економіка.

4. Вчення Г.В.Ф. Гегеля про державу і право.

Право и держава у філософській системі Гегеля. “Свобідна воля” як підстава, ґрунт права. Три ступені розвитку свобідної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. Філософське обґрунтування приватної власності. Вчення про покарання. Гегелівське розуміння моралі. Сім’я, громадянське суспільство, держава. Діалектика громадянського суспільства та держави. Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.

5. Соціально-політичні погляди Людвіга Фейєрбаха.

Проблема побудови гуманістичного суспільства. Політичні аспекти критики християнства. Політична активність та природа “істинної держави”. Критика “політичного католицизму”. Сутність “релігійної революції”

6. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта)

Питання про виникнення права. Теза про самостійний та стихійний розвиток права. Співвідношення позитивного та звичаєвого права. Право і “національний народний дух”(К.Савіньі), “народна свідомість”. Критерії “гармонії розвитку права”. Питання про стадії розвитку права. Історична обумовленість права (Г.Гуго). “Загальне переконання нації” як імператив нормотворчої діяльності законодавця. (Г.Пухта). Критика доктрини природного права, теорії договірного походження держави та розподілу влад. Питання про консерватизм історичної школи права.

Семінарське заняття 6. Вчення Іммануїла Канта про право і державу.

1. Творчість І.Канта і європейське Просвітництво ХѴІІІ ст.

2. Праворозуміння І.Канта. Співвідношення моралі і права.

3. І.Кант про природу держави.

4. Вплив І.Канта на політико-правову ідеологію ХІХ - ХХ ст.ст.

Навчальна література:

Основна:

Кант И. Сочинения : В 6 т. М., 1965.

Кант И. Метафизика нравов. Соч. в 6 т., т.4, М., 1965.

Кант И. Трактаты и письма. М., 1980.

Допоміжна:

  1. Виндельбанд В. От Канта до Ницше. — М.: Канон-пресс, 1998.

  2. Галанза П.Н. Учение Канта о государстве и праве. – М., 1960.

  3. Гулыга А.В. Кант. – М., 1977.

  4. Кант и кантианцы. — М., Наука, 1978.

  5. Кассирер 3. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 1997. - 448 с.

  6. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ - начала ХІХ века. – М., 1989.

  7. Кленнер Г. Философско-правовое Просвещение в Берлине в годы

  8. Великой французской революции.//Историко-философский ежегодник.1991, – М., 1991

  9. Малахов В.А. Проблема нравственной свободы в философии Канта // Критические очерки по философии Канта. — К.: Наукова думка, 1975.

  10. Мінаков М. А. Вчення Канта про віру розуму. — К.: Центр практичної філософії, 2001.

  11. Нарский И.С. Кант. – М., 1976.

  12. Новгородцев П. Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. М., 1901

  13. Попов С.И. Кант и кантианство. – М., 1961.

  14. Поликарпова Е.В. Учение Канта о праве и государстве. Автореф. .дис.канд.филос.наук. – М., 1973.

  15. Пионтковский А.А. Теория права и государства Канта //Философия Канта и современность. – М., 1974.

  16. Рассел Б. Історія західної філософії. К., Основи, 1995.

  17. Соловьев Э.Ю. Теория «Общественного договора» и кантовское моральное обоснование права// Философия Канта и современность. – М., 1974.

  18. Соловьев Э.Ю. И.Кант: взаимодополнение морали и права. — М.: Наука, 1992.

  19. Суслова Л.А. Философия И. Канта. Учебное пособие для вузов. – М., 1988.

  20. Табачковский В.Г. Кант и проблема целостности человеческой деятельности в буржуазном сознании //Критические очерки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.

  21. Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. РФО, – М., 1997.

  22. Шашков Н.И. Кант и этический социализм. – Свердловск, 1976.

  23. Шинкарук В.И., Булатов М.А. Социальные и теоретические предпосылки формирования философии Канта // Критические очер­ки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.

  24. Философия Канта и современность. – М., 1974.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (1)

    Документ
    Історія держави і права зарубіжних країн. Робоча навчальна програма Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, юрид. ф-т.
  2. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (4)

    Документ
    Звичаєве право. Робоча навчальна програма / Н. Є. Толкачова, Ю. В. Цвєткова, М. В. Левчук. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка / юрид. ф-т. – К., 2010.
  3. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 „Право Затверджено

    Документ
    Історія права України вивчає зміни типів, форм права, правових систем, систем окремих галузей права в історії нашої країни. Метою вивчення дисципліни є засвоєння глибоких і тривалих знань студентами про закономірності історичного
  4. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (3)

    Документ
    Навчальна нормативна дисципліна “Історія держави і права зарубіжних країн” передбачає можливість ознайомлення з тенденціями та загальними закономірностями розвитку держави та права, починаючи від стародавніх часів та закінчуючи сучасністю
  5. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено (5)

    Документ
    Навчальна нормативна дисципліна “Римське право” (лат. – jus romanum) передбачає можливість ознайомлення з античною правовою культурою, її впливом на розвиток сучасної цивілістики і ставить за мету підготувати студентів до вивчення

Другие похожие документы..