Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
указания 3,0 1 0 Астахов Ю.В. Многоэтажное производственное здание из сборных железобетонных элементов Метод. указания ,3 100 3 Болбат О....полностью>>
'Документ'
Весенняя активность академического сообщества ознаменовалась, в числе многих других, двумя событиями, на первый взгляд, прямого отношения друг к друг...полностью>>
'Учебно-методическое пособие'
В монографии приводится минимальная и достаточная информация о структуре центральной и периферической нервной системы со всеми клинически значимыми м...полностью>>
'Закон'
Во исполнение Закона Украины "О пожарной безопасности", Правил пожарной безопасности в Украине, а также с целью поддержания необходимого ур...полностью>>

Реферат та фінансовий документ про оплату слід представити у науковий відділ до 20 березня на весняну сесію та до 10 листопада на осінню

Главная > Реферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Розділ ІІІ. ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ І ОСВІТИ

Тема 19. Філософські проблеми науки

Наука як об’єкт філософського дослідження. Типологія філософських та методологічних проблем науки. Філософські засади науки. Філософія як рефлексія над наукою. Прогностична місія філософської рефлексії. Філософія і наукова творчість, риси творчої особистості “ідеального” вченого. Філософія як засіб включення наукового пошуку у широкий соціокультурний контекст. Евристика наукового пошуку.

Наука як аспект освоєння світу людиною. Наука як система достовірного знання, як високоспеціалізована діяльність і як соціальний інститут. Критерії науковості знання.

Основні історичні етапи розвитку науки. Передісторія науки. Антична наука і її внесок у всесвітню культуру. Раціональність науки Середньовіччя. Гуманізм і емпіризм науки Відродження і Нового часу. Вплив соціально-економічних і культурних чинників на розвиток науки.

Наука у ХХ ст. Філософія науки і неопозитивізм. Логічне вчення Б.Рассела і

Л.Вітгенштейна. Постпозитивізм і його місце у „філософії науки”. Концепції розвитку науки К.Поппера, Т.Куна, І.Лакатоса, П.Фейєрабенда. Структуралістичний напрямок у філософії науки (К.Леві-Стросс, М.Фуко). Герменевтична філософія науки.

Особливості сучасної науки. Динамізм сучасного наукового знання. Традиції й новації в науці. Інтерналістські та екстерналістські чинники зростання наукового знання.

Новітні плюралістичні концепції наукового знання.

Сутність науково-технічної революції, етапи розвитку. Інформаційно-технологічна революція і співвідношення суспільства і природи. Роль інформаційно-комунікативних підсистем в інтелектуальному процесі.

Форми організації науки. Поняття наукового співтовариства. Наукові колективи та інші інституйовані форми організації науки. Наукові школи. Життя науки: конференції, симпозіуми, семінари. Керівництво і передача інформації в науці. Етика науки.

Етика та праксеологія науки. Проблема гармонії істини, добра та краси в творчості вченого. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

Література:

  1. Булатов М, О. Філософський словник. – К.: Стилос, 2009. – 575 с.

  2. Вебер М. Наука как призвание и профессия // Избр. произв. – М., 1990.

  3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

  4. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980.

  5. Гиндев П. Философияи социальное познание. – М., 1977.

  6. Готт В.С.,Урсул А.Д., Семенюк Э.П. Категории современной науки. – М., 1984.

  7. Исследования по логике научного познания. – М., 1990.

  8. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ столетия. – М., 2000.

  9. Койре Л. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие нучных теорий. – М., 1980.

  10. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.

  11. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. – К.: Грамота, 2007. – 576 с.

  12. Кремень В. Освіта і наука України. Шляхи модернізації. – К., 2003.

  13. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977.

  14. Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку /За заг. ред. акад. О.Г.Мороза. – К., 1994.

  15. Лук’янець В.С., Кравченко О.В., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. – К., 2000.

  16. Новейший философский словар / Под общ. ред. А. П. Ярещенко. – Р. н/ Д.: Фенікс, 2008. – 668 с.

  17. Новейший философский словар. Постмодернизм / А.А. Грицанов. – М. Н.: Современный литератор, 2007. – 816 с.

  18. Ортега-и-Гассет. Размышления о технике // Вопросы философии. – 1993. – № 10.

  19. Освіта, наука і людина в ХХ столітті: багатоаспектність антропологічного пізнавання / Кол. монографія за заг. ред. І. П. Аносова, Т. С. Троїцької. – Сімферополь: Таврія, 2008. – 350 с.

  20. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

  21. Постмодерн: переоцінка цінностей.– Вінниця, 2001.

  22. Проблемы логики и методологии научного познания. – М., 1985.

  23. Пуанкаре А. О науке: Сборник. – М., 1983.

  24. Рузавин Г.И. Научная теория: логико-методологический анализ. – М., 1978.

  25. Степин В.С. Становление научной теории. – Минск, 1977.

  26. Тоффлер О. Третя хвиля. – К., 2000.

  27. Трошин Д.М. Философия и современная наука (методол. проблемы). – М., 1985.

  28. Философия и методология науки. – М.,1996.

  29. Философский словар. – К.: А. С. К., 2006. – 1056 с.

  30. Философский энциклопедический словар. – М.: Инфра-М, 2002. – 576 с.

  31. Франк Ф. Философия науки. Связь между наукой и философией. – М.,1960.

  32. Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге. – М., 1991.

  33. Холлигер В. Человек в научной картине мира. – М., 1971.

  34. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000.

  35. Швырев В.С. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

  36. Штофф В.А. Проблемы методологии научного познания. – М., 1978.

Тема 20. Форми і методи наукового пізнання

Сутність та специфічні особливості пізнавальної діяльності. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Співвідно-шенняспеціальних і загальних методів.

Емпіричне, теоретичне, експериментальне дослідження і відповідніїм методи.

Особливості наукового пізнання, його види. Система методів наукового пізнання.

Взаємозв’язок загальнонаукових та специфічних методів дослідження.

Соціальне пізнання та його специфіка. Системний підхід у суспільствознавстві.

Соціальне прогнозування і футурологія. Особливості прогнозування соціально-політичних явищ. Проблема об’єктивності істини та її критеріїв у соціальному пізнанні.

Анатомія науки. Класифікація наук. Наукове знання і науковий метод. Наукові абстракції. Науковий текст. Інфраструктура науки. Основні форми наукового пізнання: факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція.

Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення тощо). Наукові методи як засіб пізнання. Зв’язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксеологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.

Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження. Системний характер дослідницької діяльності. Виклад та обгрунтування наукових результатів.

Література:

  1. Айдниян Р.М. Система понятий и принципов гносеологии. – Л.,1991.

  2. Алексеев П.В., Панин Л.В. Теория познания и диалектика. – М.,1991.

  3. Брунер Дж. Психология познания. – М., 1977.

  4. Булатов М, О. Філософський словник. – К.: Стилос, 2009. – 575 с.

  5. Булатов М.А. Логические категории и понятия. – К., 1981.

  6. Диалектика познания. – М., 1988.

  7. Капица П.Л. Эксперимент, теория, практика. – М., 1987.

  8. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.

  9. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. – К.: Грамота, 2007. – 576 с.

  10. Кукушкина Е.И., Логунова Л.Б. Мировоззрение, познание, практика. – М., 1989.

  11. Ленін В. И. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повн. зібр. тв. – Т. 18.

  12. Новейший философский словар / Под общ. ред. А. П. Ярещенко. – Р. н/ Д.: Фенікс, 2008. – 668 с.

  13. Новейший философский словар. Постмодернизм / А.А. Грицанов. – М. Н.: Современный литератор, 2007. – 816 с.

  14. Освіта, наука і людина в ХХ столітті: багатоаспектність антропологічного пізнавання / Кол. монографія за заг. ред. І. П. Аносова, Т. С. Троїцької. – Сімферополь: Таврія, 2008. – 350 с.

  15. Пикашова Т.Д. Разрешение проблемы теоретического знания. – К., 1986.

  16. Проблемы логики и методологии научного познания. – М., 1988.

  17. Пронин Д.М. Философия и современная наука: Методологические проблемы. – М., 1985.

  18. Сичивица О.М. Методы и формы научного познания. – М., 1972.

  19. Филатов В.П. Научное познание и мирчеловека. – М., 1989.

  20. Философский словар. – К.: А. С. К., 2006. – 1056 с.

  21. Философский энциклопедический словар. – М.: Инфра-М, 2002. – 576 с.

  22. Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

  23. Шеченко В. Концепція пізнання в українській філософії: Курс лекцій. – К., 1993.

Тема 21. Філософські проблеми природознавства

Філософські питання сучасної фізики. Проблема реальності у фізиці. Види теоретичних об’єктів. Рівні організації матеріального субстрату з позицій сучасної фізики. Частка і ціле. Континуальність і корпускулярність. Особливості формування сучасних фізичних теорій. Методологічні принципи фізики. Диференціація й інтеграція у фізиці. Фізика і синергетика.

Філософські питання сучасної біології і медицини. Проблема виникнення живого.

Проблема спрямованості розвитку живої природи. Специфіка тлумачення еволюції в біологічній науці. Концепції антропогенезу і антропосоціогенезу: сучасне бачення.Генетика і клонування. Екологізація сучасної біології і медицини. Науково-технічний прогрес і біологія. Біологія і редукціонізм.

Філософські питання сучасної математики. Специфіка математики як науки і її місце у системі наук. Математизація як ідеал науковості. Математика і теорія моделювання.

Математика і комп’ютерізація науки. Проблема єдності математичного знання. Диференціація й інтеграція у математиці.

Література:

  1. Акчурин И.А. Единство естественнонаучного знания. – М., 1974.

  2. Алексеева Т.И. Географическая среда и биология человека. – М., 1977.

  3. Бройль Луи де. По тропам науки. – М., 1962.

  4. Будрейко Н.А. Философские вопросы химии. – М., 1970.

  5. Булатов М, О. Філософський словник. – К.: Стилос, 2009. – 575 с.

  6. Вандышев В.Н. Философский анализ дифференциации естественнонаучного познания.– К., 1989.

  7. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

  8. Герасимов И.П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира. – М., 1985.

  9. Григорьян Б.Т. Человек: его положение и призвание в современном мире.– М., 1986.

  10. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера земли.– Л., 1989.

  11. Дубинин Н.П. Что такое человек? – М., 1983.

  12. Кедров Б.М. Классификация наук. – М., 1985.

  13. Клайн М. Математика. Утрата определённости. – М., 1984.

  14. Кремень В. Освіта і наука України. Шляхи модернізації. – К., 2003.

  15. Кремо М., Томпсон Р. Неизвестная история человечества. – М., 1999.

  16. Марков М.А. О единстве имногообразии форм материи в физической картине мира // Вопр. философии. – 1980. - № 11.

  17. Марков М.А. О природе материи. – М., 1976.

  18. Новейший философский словар / Под общ. ред. А. П. Ярещенко. – Р. н/ Д.: Фенікс, 2008. – 668 с.

  19. Новейший философский словар. Постмодернизм / А.А. Грицанов. – М. Н.: Современный литератор, 2007. – 816 с.

  20. Освіта, наука і людина в ХХ столітті: багатоаспектність антропологічного пізнавання / Кол. монографія за заг. ред. І. П. Аносова, Т. С. Троїцької. – Сімферополь: Таврія, 2008. – 350 с.

  21. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М., 1986.

  22. Пуанкаре А. О науке. – М., 1983.

  23. Пути интеграции биологического и социогуманитарного знания. – М., 1984.

  24. Сичивица О.М. Сложные формы интеграции науки. – М., 1983.

  25. Смирнов И.Н. Проблема интеграции знаний в современной биологии // Вопр. философии. – 1981. – № 11.

  26. Философский словар. – К.: А. С. К., 2006. – 1056 с.

  27. Философский энциклопедический словар. – М.: Инфра-М, 2002. – 576 с.

  28. Фролов И.Т. Перспективы человека. – М., 1979.

  29. Фуко М. Археология знания. – К., 1996.

  30. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарніх наук. – М., 1977.

  31. Энгельгардт В.А. Познание явлений жизни. – М., 1984.

  32. Эрман Л., Парсонс П. Генетика поведения и эволюция. – М., 1984.

Тема 22. Філософські проблеми освіти

Освіта як предмет філософського аналізу. Сутність освіти, її місце в системі

культури. Методологічні основи філософії освіти. Генезис і розвиток освіти. Освіта як соціальне явище. Універсальність системи освіти. Духовність освіти. Основні пізнавальні функції освіти. Загальна модель освіти. Типологія освіти. Зміст освіти: єдність навчання і виховання.Форми і мови освіти. Освітні технології. Освіта і особистість. Гуманізація освіти. Тенденції в освітній системі.

Педагогічна освіта як підсистема освітньої сфери.

Освіта і наука. Мета, пріоритети, принципи розвитку освіти. Національний характер освіти. Неперервність освіти. Творчий потенціал освіти. “Фундаменталізація” системи освіти як чинник інтелектуалізації суспільства. Інноваційні технології в освіті. Здоров’я нації через освіту. Мовна стратегія в освіті. Інформаційні технології в освіті. Зв’язок освіти з розвитком громадянського суспільства. Міжнародна співпраця та інтеграція у сфері освіти.

Дегуманітаризація соціуму і людської життєдіяльності в умовах розвитку інформаційно-технологічної революції і проблеми освіти. Завдання гуманітаризації освіти.

Зміст і структура інтегрального інтелекту нації. Інтелектуальний капітал як продуктивна сила суспільства. Наукове забезпечення інтелектуалізації та інформатизації.

Академічна наука України: стан, проблеми, перспективи. Інтелект нації та соціально-економічний вибір України. Інтелект нації та виклики глобалізму. Сучасна концепція прогресу української модернової нації. Сучасні тенденції світового розвитку як інтелектуальний імператив.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Література:

  1. Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна – США). – К., 2001.

  2. Булатов М, О. Філософський словник. – К.: Стилос, 2009. – 575 с.

  3. Державна національна програма “Освіта: Україна 21 століття”.– К., 1994.

  4. Закон України: Про вищу освіту. – К., 2002.

  5. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. – К.: Грамота, 2007. – 576 с.

  6. Кремень В. Освіта і наука України. Шляхи модернізації. – К., 2003.

  7. Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій. – К.: Знання України, 2002. – 248 с.

  8. Луговий В.І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку /За заг. ред. акад. О.Г.Мороза. – К., 1994.

  9. Лук’янець В.С., Кравченко О.В., Озадовська Л.В. Сучасний науковий дискурс:

  10. Лукашевич Н.П., Солодков В.Т. Социология образования: Конспект лекций/ Под ред. Н.П.Лукашевича. – К., 1997.

  11. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. – К., 1996.

  12. Лутай В.Ф. Філософія освіти ХХІ століття: у контексті синергетичної парадигми // Діалог культур: Україна у сітовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць. – Львів, 1999.- Вип. 4.

  13. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна. – К.: “Віпол”, 2000.

  14. Новейший философский словар / Под общ. ред. А. П. Ярещенко. – Р. н/ Д.: Фенікс, 2008. – 668 с.

  15. Новейший философский словар. Постмодернизм / А.А. Грицанов. – М. Н.: Современный литератор, 2007. – 816 с.

  16. оновлення методологічної культури. – К., 2000.

  17. Освіта, наука і людина в ХХ столітті: багатоаспектність антропологічного пізнавання / Кол. монографія за заг. ред. І. П. Аносова, Т. С. Троїцької. – Сімферополь: Таврія, 2008. – 350 с.

  18. Постмодерн: переоцінка цінностей.– Вінниця, 2001.

  19. Про освіту: Закон України. – К.: Міносвіти України, 1996.

  20. Рузавин Г.И. Научная теория: логико-методологический анализ. – М., 1978.

  21. Саух П.Ю. Україна на межі тисячоліть: Трансформація духу і випробування національним буттям. – Рівне, 2001.

  22. Україна: інтелект нації на межі століть. Кол. монографія / Керівник авторського колективу В.К.Врублевський. – К., 2000.

  23. Философский словар. – К.: А. С. К., 2006. – 1056 с.

  24. Философский энциклопедический словар. – М.: Инфра-М, 2002. – 576 с.

V. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ Й СКЛАДАННЯ

КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ 3 ФІЛОСОФІЇ

1. Філософія: людиномірність її предмету і функцій. Соціокультурне призначення філософії.

2. Світогляд, його структура, основні функції, основні історичні типи.

3. Специфіка філософії як типу духовності. Філософія і культура. Філософія і наука. Філософія йідеологія.

4. Філософські образи буття в архаїчних традиціях, натуралістських вченнях стародавньої Греції.

5. Основні напрямки античної філософії, її актуалізація сьогодні.

6. Філософські ідеї християнської апологетики і патристики.

7. Західноєвропейська філософія епохи Відродження.

8. Західноєвропейська філософія Нового часу. Емпіризм і сенсуалізм Ф.Бекона, Т.Гобса, Дж.Локка, раціоналізм Р.Декарта, Б.Спінози і Г.Лейбніца та французька філософія ХУІІІ ст.

9. Філософська система і метод Г.Гегеля. Принципи діалектичної логіки.

10. Антропологічний матеріалізм і атеїзм Л. Фєйербаха.

11. Марксистська філософія як матеріалістична діалектика, проблема людини та історії у філософії марксизму.

12. Ф.Ніцше і його програма “переоцінки цінностей”.

213. Філософія екзистенціалізму. Релігійно-екзистенційні ідеї С.К’єркегора, К.Ясперса, Л.Шестова, М.Гайдеггера, А.Камю та Ж.-П.Сартра.

14. Проблема несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Неофрейдизм. Основні ідеї К.Хорні і Е.Фромма.

15. Філософська антропологія ХХ століття (М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен, Е.Ротхаккер, М.Ландман та ін.).

16. Філософія неопозитивізму ХХ століття, аналітична філософія ХХ століття (Б.Рассел, Л.Вітгенштейн, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд).

17. Російська релігійна філософія ХІХ – ХХ ст. (В.С. Соловйов, М.О. Лоський, М.О. Бердяєв, М.Ф.Федоров П.Флоренський, С.Булгаков, С.Л. Франк та ін.).

18. Російська філософія космізму К.Е.Ціолковський, О.Л.Чижевський.

19. Еволюція релігійної філософії у ХХ столітті. Неотомізм. Тейярдизм. Персоналізм.

20. Філософська герменевтика ХІХ – ХХ століття (В.Дільтей, М.Гайдеггер, Г.Гадамер).

21. Джерела, національні особливості та віхи розвитку філософської думки в Україні.

22. Філософсько-гуманістична думка в Україні другої половини ХУ – ХУІІ століття.

23. Філософська система Г. Сковороди та українська академічна філософія ХІХ – початку ХХ століття (О.Новицький, С.С.Гогоцький, П.Д.Юркевич, В.В.Зеньківський).

24. Соціально-філософські погляди М.Драгоманова, І. Франка, Лесі Українки, Д. Чижевського.

25. Філософія української національної ідеї в ХХ столітті (В.Липинський, Д.Донцов).

26. Філософський зміст категорії бутя та сучасна наукова картина світу.

27. Рух як атрибут буття. Основні характеристики та форми руху. Рух і розвиток. Основні концепції розвитку.

28. Простір і час як форми буття. Субстанціональна і релятивістська концепції.

29. Антропосоціогенез. Єдність природного і соціального в людині. Тілесне і чуттєво-емоційне в людині.

30. Природа, суспільство; людина.

31. Особливості постановки проблеми людини в західноєвропейській і в східній філософії.

32. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.

33. Свобода як філософська проблема і життєва цінність. Багатовимірність свободи.

34. Свідомість як предмет філософського дослідження. Структура свідомості. Свідомість і духовне, свідоме, несвідоме і штучний інтелект.

35. Специфіка проблеми людини у філософії ХХ століття.

36. Єдність і багатоманітність історичного процесу.

37. Поняття пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні гносеологічні концепції.

38. Діалектика чуттєвого і раціонального, дискурсивного й інтуїтивного в пізнанні.

39. Поняття науки. Основні пізнавальні та соціальні функції науки. Проблема наукового методу і методології.

40. Основні форми наукового пізнання: факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

41. Соціально-етичні проблеми сучасної науки. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії ХХ століття.

42. Філософські проблеми природознавства. Вчення про ноосферу. Ноосферна концепція В.І.Вернадського.

43. Філософські проблеми соціально-гуманітарних наук.

44. Творчість як філософська проблема. Види творчості. Структура творчого

процесу. Творчий потенціал освіти і науки.

45. Поняття істини. Істина як процес. Практика як критерій істини. Види практики.

46. Культурно-світоглядні засади осмислення глобальних проблем сучасності.

47. Індустріальне суспільство і концепції технократичнсого романтизму, техногенні і етичні проблеми екологічної кризи.

48. Поняття цінності. Типи ціннісних орієнтацій. Сучасні системи цінностей.

49. Філософські проблеми синергетики: постнекласична трансформація наукового знання.

50. Фундаменталізація системи освіти як чиннику інтелектуалізації й гуманізації суспільства. Інтелектуалізація нації та інноваційні технології в освіті.

51.Суще та буття, скінченне суще та буття, буття й ніщо.

52. Буття й сутність, буття можливе та дійсне.

53. Буття як єдність у розмаїтті та різноманітність у єдності.

54. «Філософія життя» супроти його «калькуляції».

55. Природничо-наукові уявлення про життя, живе й неживе.

56. Світоглядні наслідки розмаїття уявлень про еволюцію життя.

57.Філософско-світоглядний погляд на феномен життя.

58. Біосфера та антропосфера. Здобутки і втрати уявлень про ноосферу.

59. Життєтворчість людського буття: проблема лібертадної сутності людини.

60. Парадокси свободи як «оволодіння світом».

61. Антропоцентризм: ресурси і межі.

62. Людина і світ: перетворення чи освоєння світу?

63. Людина і світ: проблема взаєморозуміння.

64. Життєтворчість людини: колізії практики.

65. Духовність та її специфікація.

66. Пізнавальна творчість як пізнання можливостей.

67. Істина як проблема пізнання й світогляду.

68.Наукове передбачення: межі та роль «божевільних» ідей.

69. Пізнавальний процес як взаємодія логіки та інтуїції.

70. Філософія історії як відображення філософського світогляду.

71. Міфологія як перший тип осягнення історії.

72. Релігія як форма світосприйняття.

73. Антропологічні виміри освіти, науки, культури.

74. Антрополог-персоналістський зміст філософського знання.

75. Життєтворчий потенціал філософського знання.

VІ. ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Філософія в соціокультурному контексті, її співвідношення з наукою, релігією, мораллю, ідеологією.

2. Філософія та її людські виміри.

3. Місце філософії в системі наукових знань.

4. Історіософія як різновид філософсько-історичного знання.

5. Історичний монізм: історія, можливості, межі.

6. Історичний плюралізм: особливості формування і сучасний стан.

7. Філософія та її роль у тоталітарному і демократичному суспільствах.

8. Філософсько-історичний сенс міфології.

9. Натуралізм як парадигма філософсько-історичного мислення.

10. Античне світосприйняття: проблеми людини.

11. Основні школи давньоіндійської філософії.

12. Філософська думка Стародавнього Китаю.

13. Розвиток природознавства та його вплив на формуваннянаукового світогляду в ХУІІ-ХУІІІ ст.

14. Геліоцентризм та вчення про нескінченність Всесвіту (М.Копернік, Дж.Бруно, Г.Галілей).

15. Емпіризм і раціоналізм у західноєвропейській філософії Нового часу.

16. Проблема субстанції у західноєвропейській філософії Нового часу (Р.Декарт, Б.Спіноза, В.Лейбніц).

17. Проблема цілісності людини та людського буття у філософії доби Відродження.

18. Просвітництво ХУІІІ століття як феномен культури.

19. Теорія природних прав та свобод людини (Г.Гроцій, Т.Гоббс, Дж.Локк).

20. Романтизм і німецька класична філософія.

21. Концепція волі в історії філософії.

22. Витоки і зміст “філософії життя” (А.Шопенгауер, В.Дільтей, Ф.Ніцше).

23. Н.Макіавеллі про природу політики, влади і моралі.

24. І.Кант, його натурфілософія та вчення про пізнання.

25. Проблема відчуження людини в ранніх працях К.Маркса.

26. Християнський еволюціонізм. П.Тейяр де Шарден “Феномен людини”.

27. Російська філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст. (Д.Мережковський, Л.Шестов, М.Бердяєв, М.Лосський).

28. Ірраціоналізм як філософська течія ХІХ ст.

29. Проблема несвідомого у вченні З.Фрейда (за працею “Введение в психоанализ”).

30. Філософія російського духовного Ренесансу кінця ХІХ- на початку ХХ ст.

31. Філософія екзистенціалізму в художній літературі Заходу.

32. Проблема життя, смерті та безсмертя у філософії екзистенціалізму.

33. Філософсько-історична концепція Ж.П.Сартра.

34. Історична реальність як предмет сучасної німецької практичної філософії.

35. Сцієнтизм і антисцієнтизм як світоглядні орієнтації ХХ ст.

36. Герменетичний напрям у сучасній філософії.

37. Цивілізаційна концепція С.Хантінгтона.

38. Філософія мови: історія і сучасність.

39. Слов’янська міфологія та її особливості.

40. Філософське осмислення твору “Слово о полку Ігоревім”.

41. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

42. Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу (ХУ-ХУІІ ст.).

43. Філософія в Києво-Могилянській академії.

44. Філософські та соціально-етичні ідеї в працях українських полемістів ХУІ-ХУІІ ст.

45. Світогляд і філософські погляди Г.Сковороди.

46. Філософія України в культурі романтизму ХІХ- на початку ХХ століття.

47. Гуманістичний сенс творчості Т. Шевченка.

48. Концепція творчості Івана Франка (“Із секретів поетичної творчості”).

49. Філософія ірраціоналізму та української національної ідеї Д.Донцова.

50. Ідеї В.І.Вернадського та їх вплив на світову філософську думку.

51. Поняття менталітету та його методологічне значення в пізнанні особливостей духовного життя народів.

52. Мораль як фактор становлення людини і регулятор її життєдіяльності.

53. Життєтворчість людського буття: колізії практики.

54. Життєтворчість людського буття: проблема свободи.

55. Сучасний світ, протиріччя, проблеми тенденції його розвитку.

56. Відображення і творчість в духовній діяльності людини.

57. Діалектика об’єктивного та суб’єктивного у науковому пізнанні.

58. Проблема свідомості та кібернетика (огляд наукової літератури).

59. Діалектика емпіричного та теоретичного у науковому пізнанні.

60. Діалектика як загальна теорія розвитку, теорія пізнання, логіка і методологія.

61. Метафізика і діалектика як методи пізнання: порівняльний аналіз.

62. Свідомість як ідеальна діяльність.

63. Методи прогнозування та їх використання у науковому дослідженні.

64. Гіпотеза та її значення у науковому дослідженні.

65. Методологічні основи математичного моделювання та його використання у науковому дослідженні.

66. Гносеологічні основи моделювання та його роль у науковому дослідженні.

67. Гносеологічні функції наукового експерименту.

68. Методологічні проблеми теорії інформації

69. Гносеологічна сутність вимірювання та його роль у науковому дослідженні.

70. Співвідношення філософських та загальнонаукових методів пізнання.

71. Діалектика необхідності та випадковості у наукових дослідженнях.

72. Діалектика сутності та явища у наукових дослідженнях.

73. Специфіка соціальних законів та особливості їх пізнання.

74. Особливості соціальної детермінації. Об’єктивне і суб’єктивне в історичному процесі.

75. Літературний переклад: проблема тотожності змісту і форми.

76. Проблема розвитку в сучасній науці. Концепція глобального еволюціонізму.

77. Антропосоціогенез як філософська проблема.

78. Раціональне та ірраціональне в пізнанні.

79. Творчість і пізнання: їх взаємозв’язок.

80. Естетичне ставлення людини до дійсності. Природа мистецтва.

81. Історія як предмет філософського дослідження. Єдність і розмаїття всесвітньої

історії.

82. Сутність і особливості штучних мов.

83. Наукове знання: специфіка, будова, рівні.

84. Свобода наукових пошуків і соціальна відповідальність вченого.

85. Ідеї детермінізму в концепціях І. Ньютона та А. Ейнштейна: порівняльний аналіз.

86. Художнє відображення дійсності та його особливості.

87. Проблема особи, особистості та індивідуальності в соціальній філософії.

88. Техніка та закономірності її розвитку.

89. Роль народних мас та особистостей в суспільному прогресі.

90. Теоретична об’єктивність, наукова обгрунтованість філософського розуму та його орієнтація на соціальні цінності.

91. Свідомість і кібернетика.

92. Знання і комп’ютер, штучний інтелект.

93. Наука як культурно-історичний, гносеологічний і соціальний феномен.

94. Види наукових теорій та способи їх побудови.

95. Мораль як фактор становлення людини і регулятор її життєдіяльності.

96. Відображення і творчість в духовній діяльності людини.

97. Проблеми особи в соціальній філософії.

98. Життєтворчість людського буття: колізії практики.

99. Життєтворчість людського буття: проблема свободи.

100. Філософські проблеми сучасної космології.

101. Художнє відображення дійсності та його особливості.

102. Свобода і відповідальність в історії.

103. Історична єдність людства: теорія і реальність.

104. Поняття менталітету та його методологічне значення в пізнанні

особливостейспецифіки духовного життя народів.

105. Геліоцентризм та вчення про нескінченність світу.

111. Освітня діяльність Платона.

112. Освітня діяльність Арістотеля.

113. Філософія в освіті західноєвропейських університетів доби Cередньовіччя.

114. Роль Оксфордського університету у розвитку експериментального природознавства (ХУІ-ХУІІ ст.).

115. Західноєвропейські університети ХІХст. як науково-дослідницькі центри.

116. Філософія освіти в Києво-Могилянській академії ХУІІ-ХУІІІ ст.

117. Пріоритети і принципи розвитку сучасної вищої освіти.

118. Вища освіта України перед викликами постмодерну.

119. Інтелект нації як симбіоз знань, волі та енергії народу.

120. Модернізм і постмодернізм: культурологічні і соціальні аспекти.

121. Світова глобалізація й інтелектуалізація модерної української нації.

122. Духовний та інтелектуальний вибір України.

123. Інтелектуалізація нації та інноваційні технології в освіті.

124. Інтелект і ментальність народу.

125. Інтелект української нації як загальноцивілізаційний феномен.

126. Інтелект нації та соціально-економічний вибір України.

127. Інтелектуалізація й інформатизація та їх наукове забезпечення.

128. Інтелект української нації та виклики глобалізму.

129. Роль інформаційно-комунікативних підсистем нації в інтелектуальному процесі.

130. Академічна наука України: стан, проблеми, перспективи.

VІІ.ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

з філософії

Аспіранти, здобувачі і стажисти, які готуються до складання кандидатського іспиту з філософії, повинні подати самостійну письмову роботу – реферат на тему, пов’язану, як правило, з дослідженням методологічних питань профілюючої дисципліни.

1. Реферат має засвідчувати визначений кафедрою філософії рівень знання літератури, що відповідає темі реферату, вміння її аналізувати, логічно і аргументовано розкривати зміст теми.

2. Теми рефератів вибираються аспірантами (здобувачами, стажистами) та узгоджуються з викладачами; план і список основної літератури також узгоджується з викладачем.

3. Вимоги до оформлення реферату:

а) загальний обсяг реферату, включаючи додатки та список літературних джерел,– 25-30 сторінок комп’ютерного набору. Шрифт Time Roman, кегль 14 через 1,5 інтервала.

Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться;

б) аркуш реферату повинен мати поля: ліве – 3 см, праве – 1 см, верхнє і нижнє – 2 см;

в) титульний аркуш оформляється за зразком (зразок додається);

г) план реферату (містить “вступ”, “основну частину”, яку слід розписати по розділах і підрозділах, “висновки” та “список літератури”) розміщується зразу ж після титульного аркушу;

д) список літературних джерел оформлюється за вимогами стандарту, що затверджений ВАК України (Бюлетень ВАКу 2008-3) та розміщується в кінці реферату за алфавітним порядком, у тексті в квадратних дужках позначається позиція та сторінки –[5,с. 43];

У відділ аспірантури подається один примірник. Він має бути пронумерованим та зшитим, підписаним науковим керівником (без рецензії).

Кожний реферат не менш ніж за 10 днів до іспиту проходить процедуру захисту, рецензується і попередньо оцінюється. Автор реферату має право до іспиту ознайомитися з рецензією.

Порушення формальних вимог п.3 вже є підставою для виставлення незадовільної оцінки.

Оцінка за реферат враховується членами екзаменаційної комісії під час прийому кандидатського іспиту і заноситься до протоколу. Аспіранти (стажисти, здобувачі), що отримали незадовільну оцінку за реферат, до складання іспиту не допускаються.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Кафедра філософії

РЕФЕРАТ

на тему:

Філософсько-антропологічний концепт

культуротворчого зростання толерантної особистості

(проблема діагностики)

Здобувач

кафедри соціальної педагогіки

Захарченко Ірина Миколаївна

Науковий керівник –

д-р філософських наук, професор

Троїцька Тамара Серафимівна

Підпис__________________

Рецензент

«__________________»

(оцінка)

Підпис_____________________

МЕЛІТОПОЛЬ-2011



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукових праць (4)

    Документ
    Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М.Т. – Умань: РВЦ «Софія», 2007. – 259 с.
  2. Древня та докиївська Україна

    Документ
    Україна довгий час була лише частиною російської імперії, власне – її колонією. До неї вона була остаточно приєднана завдяки війні 1709, яку – хоч і в союзі зі Шве­цією, ми тоді програли, так і не приклавши всіх можливих зусиль для перемоги.
  3. Україна в революційну добу (1)

    Документ
    У виданні робиться спроба в хронологічній послідовності відтворити розвиток історичних подій в Україні на переламному рубежі – в добу революцій 1917-1920 рр.
  4. Ажчик, який містить хронологічний перелік пам’ятних дат І подій минулого Дніпропетровщини, а також текстові довідки та бібліографічні матеріали до більшості дат

    Документ
    Календар "Моє Придніпров’я" – методико-бібліографічний покажчик, який містить хронологічний перелік пам’ятних дат і подій минулого Дніпропетровщини, а також текстові довідки та бібліографічні матеріали до більшості дат.
  5. Журналістика, філологія та медіаосвіта: у 2 т. Полтава: Освіта, 2009. 436 с

    Документ
    Степаненко М.І. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, ректор Полтавського державного педагогічного університету імені В.

Другие похожие документы..