Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
1. Особенности использования  ГНАУ ряда норм налогового законодательства при  проверках экспортно-импортных операций в 2011 г, c учетом норм Налогово...полностью>>
'Рабочая программа'
Целью изучения дисциплины «Особенности учета в торговле» является углубленное изучение особенностей бухгалтерского учета в торговых организациях. Осн...полностью>>
'Программа'
В свете нового образовательного стандарта особую актуальность приобретает обучение школьников поведению в нестандартных ситуациях, выявлению и решению...полностью>>
'Рабочая программа'
Рабочая программа для направления 130500 – Нефтегазовое дело (группы 2450, 2550, 2Б41, 2Б42, 2Б43, 2Б44), специальностей 130201, 130202 (группы 2050, ...полностью>>

Національна академія наук україни (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М.Доброва

ПРОВЕРИТЬ НОМЕРА ГЛАВ И КОЛОНТИТУЛЫ

Підписи директора в додатках

ЗВІТ

про діяльність Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва у 2010 році

Затверджено на засіданні

Вченої Ради ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України

28 грудня 2010 р. (протокол № 16)

Директор д.е.н., проф. ___________Маліцький Б.А.

Обнов5ить п4оля д7ля а2льбомных страни5ц

Київ — 2011

ЗМІСТ

Вступ 4

І. Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук 7

Проекти Державного фонду фундаментальних досліджень 7

Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України 8

Відомча тематика 9

Госпдоговірна тематика: 14

ІІ. Дані про тематику та обсяги НДР, що виконуються установою 17

II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями Державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 21

ІІІ. Дані про виконання досліджень і розробок за замовленнями сторонніх організацій (за договорами та контрактами, в т.ч. зовнішньоекономічними) 22

IV. Використання результатів досліджень у народному господарстві 23

V. Координація наукової діяльності 24

VI. Конференції, семінари, з’їзди тощо 28

VII. Створення та використання об’єктів інтелектуальної власності 31

VIII. Видавнича діяльність 32

Монографії 32

Перелік журналів, які видаються ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України 39

IX. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво 40

X. Зовнішньоекономічна діяльність 44

ХІ. Результати підприємницької діяльності 45

XII. Діяльність дослідно-виробничої бази 46

ХІІІ. Кадри 47

XIV. Розвиток матеріально-технічної бази досліджень 51

XV. Стан інформаційного забезпечення установи 52

XVI. Функціонування центрів колективного користування науковими приладами 53

XVIІ. Заключна частина 54

Форма V-1 (Додаток до розділу V. Координація наукової діяльності) 55

Форма VIII-1 (Додаток до розділу VIIІ. Видавнича діяльність) 57

Форма VIII-2 (Додаток до розділу VIIІ. Видавнича діяльність) 57

Форма ІХ-1 (Додаток до розділу ІХ. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво) 58

Форма IX-2 (Додаток до розділу ІХ. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво) 58

Форма ІХ-3 (Додаток до розділу ІХ. Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво) 60

Форма ХІ-3 (Додаток до розділу ХІ. Результати підприємницької діяльності) 61

Форма XIІІ-3 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 62

Форма XIІІ-4 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 63

Форма ХІІІ-5 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 65

Додаток до розділу ХІII. Кадри. Дані про пенсіонерів, які вийшли на пенсію згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» 66

Форма № 1 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 67

Форма № 2 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 67

Форма № 3 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 68

Форма № 4 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 69

Форма 1-к (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 70

Форма XIІІ-1 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 72

Форма XІІІ-2 (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 72

Список наукових співробітників ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України, прийнятих на роботу за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 73

Список наукових співробітників ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України, вибулих за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 73

Контрольний список наукових працівників ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України на 01.01.2009 pоку (Додаток до розділу ХІII. Кадри) 75

Форма ХV-1 (Додаток до розділу ХV. Стан інформатизації установи) 80

Форма XV-2 (Додаток до розділу ХV. Стан інформатизації установи) 81

Форма №2 - інформатика (Додаток до розділу ХV. Стан інформатизації установи) 82

Звітні форми для інформаційної бази з питань міжнародної діяльності 84

Вступ

Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доб­­рова НАН України (ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України) є неприбутковою організацією, внесеною до Держреєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. Має статус науково-дослідного інституту, входить до складу Відділення інформатики НАН України. ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України здійснює науково-дослідні, прогнозно-аналі­тичні та учбово-методичні роботи згідно з основними напрямами:

«удосконалення соціально-економічного та організаційного механізму, формування та використання науково-тех­ніч­ного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіжних країн»;

«узагальнення історичного досвіду, довгостроко­вих тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки в Україні у контексті розвитку світової науки»;

«історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України»;

На ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України покладено координацію теоретико-методичних, прикладних досліджень та розробок в галузі наукознавства та історії науки і техніки, які виконуються в установах НАН України.

На 01.01.2011 р. чисельність працівників ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН України згідно з штатним розписом становить 74 особи, в тому числі 61 науковець. З них: 9 докторів наук та 30 кандидатів, без наукового ступеня - 22.

Середній вік докторів наук 59,4 р., кандидатів наук 50,8 р., середній вік наукових працівників в цілому 55,6 р.

В структурі ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України функціонує п’ять наукових відділів та Міжгалузева лабораторія Міністерства освіти і науки України та НАН України.

Наукові відділи:

історії науки і техніки;

методології і соціології науки;

системних досліджень науково-технологічного потенціалу;

проблем інноваційного розвитку економіки;

проблем діяльності та стратегії розвитку НАН України;

Міжгалузева лабораторія МОН та НАН України проблем формування та реалізації науково-технологічної політики України.

З напряму «Удосконалення соціально-економічного та організаційного механізму, формування та використання науково-тех­ніч­ного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіж­них країн» досягнуто наступних основних результатів:

На основі використання методології системного аналізу і структурно-логічного моделювання проаналізовано зміни, які відбуваються в сфері науки, технологій та інноваційного розвитку України в умовах надмірної лібералізації фінансової політики. Виявлено, що мають місце кардинальні відмінності тенденцій розвитку науки, технологій, а також спрямованості інноваційної політики України від економічно розвинутих країн світу. Якщо в останніх одним з головних антикризових заходів було збільшення інвестицій в наукові розробки та інновації, то в Україні, навпаки, відбулось значне скорочення наукоємності ВВП до граничного рівня (0,8%), за яким настає незворотній розвал науково-технологічного потенціалу, втрата ним можливості активно впливати на основні фактори економічного зростання. Запропоновано комплекс заходів щодо зміни державної наукової та інноваційної політики з метою забезпечення умов для підвищення ролі науки в соціально-економічному розвитку України, які включено в ряд проектів Законів України (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Єгоров І.Ю., Попович О.С., Булкін І.А.).

З напряму «Узагальнення історичного досвіду, довгостроко­вих тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки в Україні у контексті розвитку світової науки» досягнуто наступних основних результатів:

Запропоновано нову методику для рейтингового оцінювання результативності діяльності наукових установ на основі бібліометричних методів з використанням веб-пошукових систем і баз даних, в якій необхідним етапом оцінювання стає попередня розробка і апробація алгоритму пошуку в залежності від формату бібліографічних даних публікації, що застосовується авторами і машинними ідентифікаторами. Показано, що на сьогодні не існує повної універсальної бібліографічної бази даних публікацій українських вчених (ні вітчизняної, ні зарубіжної), доступної в Web-просторі. Доведена необхідність створення повних тематичних бібліографій наукових праць на платформі Загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» (Грачев О.О., Рибачук В.П., Віденіна Н.Г., Донець Ф.Д.).

З напряму «Історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України» отри­мано наступні основні результати:

Вперше висвітлено історію академічної науки України через призму історії наукових шкіл: їх зародження, еволюцію, формування персонального складу, ролі їх лідера, внеску в розвиток світової та вітчизняної науки та інших характеристик відповідно до розробленої ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України оригінальної моделі наукової школи. Підготовлено рукопис «Наукові школи НАН України», в якому представлено уніфіковані матеріали про діяльність 90 академічних наукових шкіл, в тому числі 30 шкіл вперше ідентифіковано (Храмов Ю.О., Литвинко А.С.).

До 100-річного ювілею академіка М.В.Келдиша підготовлено нариси «М.В.Келдиш і українська наука» та «Мстислав Келдиш: портрет на фоні епохи», в яких висвітлено ряд нових фактів з наукової та організаційної діяльності М.В.Келдиша, особливо пов’язаної з українською наукою (Онопрієнко В.І., Храмов Ю.О.).

І. Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук

Проекти Державного фонду фундаментальних досліджень

  1. «НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПАРИТЕТНЕ ЗРОСТАННЯ ЧАСТКИ ІННОВАЦІЙНОЇ (ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ) ПРОДУКЦІЇ У ВЗАЄМНОМУ ТОВАРООБІГУ КРАЇН» (затверджено наказами Міністерства освіти і науки України від 19.03.2009р. № 256 та від 14.05.2009р. № 401): виконані дослідження світових та міжнародних підходів та розроблено методологічні підходи до обчислення рівня наукоємності та угруповання галузей української промисловості. Наукова значимість дослідження полягає в тому, що вперше розроблено методологію оцінювання наукоємності української промисловості на галузевому рівні з сукупним урахуванням науково-технічного, інноваційного і виробничого потенціалів в рамках діючих показників державної статистики. Практична значимість полягае у здійснені на основі розробленої методології авторських розрахунків та оцінки наукоємності об'єктів промисловості Україна за показниками 2008 року. Встановлено, що група з низьким рівнем наукоємності притягує більше трьох чвертей інноваційних витрат і випускає 87% усієї продукції промисловості (навіть при вилученні з розгляду видобувних галузей та виробництва електроенергії, газу і води на її частку прийде 62,6%). Ненабагато краще становище в реалізації інноваційної політики: дві провідні групи об'єктів високотехнологічні та середньо-високотехнологічні галузі української промисловості сукупно акумулюють менше 7% національних інноваційних витрат по промисловості, а інноваційні витрати науково-технічної спрямованості ледь перевищили рівень 15%. Таким чином, слід говорити про низький потенціал практичного розвитку цих передових галузей в Україні. Виконані дослідження вказують на необхідність узгодження в країні науково-технічної та інноваційної політики для забезпечення стратегії структурної перебудови обробної промисловості України. (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Попович О.С., Денисюк В.А., Булкін І.О.)

  1. «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ)» (затверджена наказом МОН України №29 від 29 січня 2010 - грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2009 рік)

Характеристика рівня дослідження – не існує аналогів в України. Наукова значимість полягає в тому, що вперше в Україні зроблена спроба узагальнення особливостей національних інноваційних систем країн, що розвиваються. Практична значимість полягає у розробці рекомендацій щодо формування ефективної національної інноваційної системи, які можуть бути використані центральними та місцевими органами влади з метою удосконалення інноваційною політики. Також результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів при викладанні курсів з інноваційної діяльності. Встановлено, що для країн, що розвиваються, найважливішим, з погляду розбудови ефективної НІС, є розвиток власних можливостей поглинання технологій, тобто їхня здатність залучати в країну нові технології, досліджувати, впроваджувати їх, а також пов’язані з ними практики й досвід розвинених країн. Причому придбання іноземних технологій з подальшою їх адаптацією до місцевих умов є ключовим елементом стратегії розвитку технологій в країнах, що розвиваються. Виконане дослідження показує, що в Україні недостатньо використано можливості технологічного навчання, що має стати предметом державної політики у сфері інноваційної та науково-технологічної діяльності. А подальший розвиток НІС України повинен передбачати розвиток інноваційної інфраструктури, зокрема центрів трансферу технологій та інших організацій, що сприятимуть налагодженню зв’язків між підприємствами, науковими установами та державними органами (Грига В.Ю.. Красовська О.В., Чехун В.О.).

Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України

  1. «НАУКОВЕ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРОБЛЕННЯ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ПРОГНОЗІВ ВПЛИВУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 17.01.07 р., пр. № 6).

Запропоновано організаційно-методичні принципи функціонування регіональної системи інформаційно-аналітичної підтримки розвитку інноваційно активних малих та середніх підприємств (МСП) на базі сучасних мережевих технологій. Розроблено рекомендації щодо стандартизованого опису діяльності МСП для розміщення їх технологічних профілів на порталі консорціуму EEN-UN (Європейської мережі підприємств Європейського Союзу). Для експериментальної апробації пропозицій обрано Житомирську область (Соловйов В.П., Сенченко В.В., Казьміна О.П., Кот О.В.).

В межах розвитку ідей фізико-хімічної інформатики запропоновано ряд прогресивних технологій з керованого синтезу та діагностиці властивостей речовин, що дозволяє вирішувати прикладні завдання на стику наук, зокрема, енерго- і ресурсозбереженню, дешифрації прихованих обєктів тощо (Богорош О.Т., Соловйов В.П.)

Визначено поняття «високотехнологічні товари виробничого призначення» (ВТТ ВП). Сформовано Перелік високотехнологічних товарів виробничого призначення, якій складається із 112 номенклатурних позицій за УКТ ЗЕД на базі таких міжнародних стандартів, як Класифікація за широкими економічними категоріями ООН та Перелік високотехнологічних товарів ОЕСР. Проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи економіко-математичного моделювання впливу імпорту ВТТ ВП на економічне зростання країн-реципієнтів та емпіричні дослідження залежності між імпортом ВТТ ВП та результатами діяльності промислових секторів, що їх споживають (Саліхова О.Б.).

Відомча тематика

  1. «ІСТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 08.06.06 р., пр. №2), підготовлено рукопис «Наукові школи в НАН України» загальним обсягом 70 автор. арк., в якому вперше в узагальненому вигляді висвітлено історію зародження академічних наукових шкіл, їх еволюцію, внесок у науку, розкрито їх персональні склади, характерні особливості, значення для розвитку науки України, показано роль лідерів цих шкіл. Доведено, що 90 неформальних наукових академічних колективів на чолі з їх лідерами — відомими українськими ученими справді є науковими школами, відповідно до моделі сучасної школи, яка була розроблена у відділі (уточнена останнім часом) і нині є загальноприйнятою. Частина колективів (близько 30) вперше ідентифіковано як наукові школи, загалом близько 70 шкіл вперше описано. В результаті отримано ще один зріз історії академічної науки через призму наукових шкіл. Під час проведеного дослідження виявлено низку пріоритетних результатів, одержаних у школах, правильно проставлено акценти в ряді історичних фактах. Отже, рукопис містить 90 історичних сюжетів шкіл (Храмов Ю.О., Паллій В.М., Литвинко А.С., Гамалія В.М., Колтачихіна О.Ю.).

  1. «СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ПІД ВПЛИВОМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ, ПЕРЕВАГИ, НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 21 січня 2010 р. № 6). Встановлено головні риси інформаційно-комунікаційних технологій як соціокультурного феномену, визначено поняттєву базу цього феномену, класифікацію технологій, етапи їх розвитку і суспільно-культурного впливу. Аналізуючи специфіку гуманітраного знання, встановлено, що прогрес наративної методології в психології, антропології, історичної науці, інших галузях соціогуманітарного знання пов’язаний з тим, що наративність притаманна людському тлумаченню світу, діям, соціальним інститутам. Програму наративізації науки слід розглядати як завдання перетворення концептів в технології конструювання соціальності. Доведено стимулюючий вплив інформаційно-комунікаційних технологій та методології інформатики на конвергенцію природознавства і гуманітаристики, на продуктивний діалог і співробітництво між природничонауковою і гуманітарними культурами. Виникнення міждисциплінарних і трансдисциплінарних наукових напрямків – кібернетики, теорії систем, синергетики, соціобіології, етології, екології, еволюційної епістемології, теорії геннокультурної коеволюції, когнітивної психології, теорії штучного інтелекту, що тісно пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями, є свідченням того, що сучасне природознавство і гуманітаристика досліджують нову гібридну реальність і знаходять для цього нові трансдисциплінарні методи. Обмірковано революційний вплив інформатизації на природу наукового знання і форм його організації. Комп'ютеризація науки виступає інструментом вирішення протиріччя між отримуваним обсягом наукового знання і можливістю його ефективного використання. Інформатизація пронизує всі галузі наукового пізнання - від емпіричного до теоретичного рівня, активно бере участь в інтеграції різних галузей науки, у виникненні нових наук. Під впливом ІКТ кардинально змінюються методологія і практика наукового експерименту, моделювання, обгрунтування та підтвердження теорій. Вельми істотною є роль інформатики в процесі трансформації наукових знань в навчальні. Універсальність впливу ІКТ породжує низку нових проблем для наукознавства. Показано, що для освітньої системи України, що знаходиться в процесі реформування, пошука нової інноваційної моделі, більш ефективних форм організації навчального процессу, реалізації принципів відкритості, доступності та гибкості освіти, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, інформатизація навчального та управлінського середовища є нагальною потребою. Інформатизація стимулює процеси, що прискорюють децентралізацію освітньої системи, зростання самостійності навчальних закладів і мобільності викладачів та студентів. Під впливом інформатизації почалася радикальна трансформація методів, змісту і форм навчання, збагачується практика викладання та засвоєння знань. Отримані результати є результатами фундаментального рівня дослідження. Вони можуть бути використані в ході цілеспрямованого застосування логіко-методологічних засобів сучасної науки для аналізу різних станів наукового знання, передбачення можливих перспектив його розвитку, з метою уникнення кризових, проблемних ситуаций. Результати дослідження можуть представляти інтерес для науковців різних галузей знань і особливо для представників наукознавчого загалу, які цікавляться механізмами та інструментарієм інституціалізації наукових досягнень, а також використовуватися при розробці спецкурсів з філософії науки, філософських проблем природознавства, історії науки і культури (Онопрієнко В.І., Рижко Л.В., Чирков В.Г., Бессалова Т.В.).

  1. «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІНИХ ПРОЦЕСІВ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 21 січня 2010 р. № 6). Досліджено особливості та динаміку розвитку науково-технічного потенціалу України в останні роки (кадровий потенціал, фінансове забезпечення, рівеньінноваційної активності). Вплив економічної кризи на процеси науково-технологічного розвитку. Сутність процесів євроінтеграції у науково-технічній та економічній сферах. Проаналізовано динаміку показників, що відображають процеси євроінтеграції, зокрема показники Європейського інноваційного табло. Аналіз динаміки євроінтеграційних процесів у деяких сусідніх країнах, зокрема Росії та Білорусі, як основа для проведення порівняльного аналізу. Запропонована робота спрямована в першу чергу на вивчення проблем розвитку саме науково-технологічної сфери, аналіз її внутрішніх перетворень та пошук можливостей ефективного використання науково-технічного потенціалу у нових умовах. Для успішного виконання теми було використано методи системного аналізу, статистичної обробки інформації, експертного аналізу варіантів та інші. Оцінка науково-технічного рівня - немає аналогів в Україні. Наукові та практичні результати полягають у розробці відповідних рекомендацій в контексті євроінтеграційних процесів щодо реформування науково-технічної системи України (Єгоров І.Ю., Кавуненко Л.П., Лобанова Л.С., Ісакова Н.Б., Грига В.Ю.).

  1. «ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ДЖЕРЕЛА СИНЕРГІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ: ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ В СИСТЕМАХ ПІДГОТОВКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 08.06.06 р., пр. №2), розроблено принципи державної підтримки територіальних інноваційних утворень кластерного типу, які дозволяють цілеспрямовано формувати регіональні інноваційні пріоритети, планувати реструктуризацію економіки регіону, здійснювати моніторинг регіональних програм соціально-економічного розвитку з використанням сучасних інформаційних технологій. Запропоновані принципи укладені в основу Меморандуму співробітництва ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України та Житомирської обласної Державної адміністрації, який підписаний в кінці грудня 2010 року директором Центру та Губернатором області (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Сенченко В.В.). Узагальнено особливості розвитку територіальної структури національної економіки за рівнем економічної привабливості регіональних економік упродовж 1990-2005 років на основі використання модифікованого автором методу вроцлавської таксономії. Виявлено характерні ознаки деформації національної економіки за вказаний період, а також наявність ознак економічних кластерів у межах територій, що охоплюються регіональними науковими центрами НАН України та Центрально-Київським економічним районом. (Для зручності аналізу регіони, що не охоплюються жодним регіональним науковим центром зведено до умовного Центрально-Київського економічного району. Сюди входять: м.Київ, Черкаська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Житомирська області). (Головатюк В.М.). Виявлено сутнісні взаємозв’язки ключових детермінант інноваційного процесу «освіта-дослідження-інвестиції-виробництво» у системі розробки та прийняття виважених управлінських рішень щодо інституціональних змін в системі управління регіональним інноваційним розвитком (Кот О.В.). Запропоновано технологію прийняття управлінських рішень в економічній системі на основі проблемно-орієнтованої організації обміну інформацією між джерелом постановки завдання про прийняття рішення особою, що приймає рішення, виконавцем рішення та потенціальним споживачем результатів рішень (Чирков В.Г,).

  1. «ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАН УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 28 травня 2010 р. № 5), на основі існуючих методологічних підходів і застосування вебометричних методів аналізу для здійснення моніторингу в сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, виявлено тенденції зростання обсягів як теоретичних, так і прикладних досліджень, а також тенденцію динамічного поширення практики використання вебометрії з метою оцінювання розвитку наукового потенціалу і результативності науки на інституціональному, державному і глобальному ієрархічних рівнях. Проаналізовано методичні підходи, що застосовуються у світових наукометричних веб-пошукових системах і базах даних (“Scopus”, “Google-scholar”, “WebofSciens”) та рейтингових системах (“Academic Ranking of World Universities”, “Ranking Web of World Research Centers”, “Performance Ranking of Scientific Papers for World Universities”, “SCImago Institutions Rankings”, “The Top American Research Universities”, “Рейтинг сайтов научных учреждений СО РАН”). Порівняно можливості і обмеження їх застосування, передусім з точки зору релевантного представлення наукових публікацій вітчизняних авторів. Зроблено висновок, що на сьогодні не існує ні вітчизняної, ні зарубіжної повної бібліографічної бази даних публікацій українських вчених, доступної в Web. Тому будь-які наукометричні оцінки повинні бути співвіднесені з обмеженнями вибраної інформаційної системи, причому як щодо механізму формування індексу пошукової машини чи бази даних, так і особливостей застосованих в них алгоритмів роботи машинних ідентифікаторів. Безумовною потребою виступають завдання створення повних бібліографій наукових праць на платформі „Українського реферативного журналу. На основі здійснення огляду сучасних методологічних підходів щодо застосування бібліометричних методів для оцінювання результативності наукових установ та укладанню бібліографії наукової літератури з проблеми (1996-2009 рр.). показано, що в сучасній практиці оцінювання найбільшого поширення набули такі бібліометричні індикатори як кількість статей в рецензуємих наукових журналах, частка цитованих публікацій, індекс Гірша та імпакт-фактор журналу. Досліджено представленість і рейтинг наукових установ Відділення інформатики НАН України за цими індикаторами в наукометричній базі даних “Scopus”. Доведено, що механістичне використання машинного пошуку в даній веб-інформаційній системі не дає повних і релевантних результатів. Необхідним методичним етапом оцінювання стає попередня розробка і апробація алгоритму пошуку, зокрема визначення пошукового завдання (ключа) в залежності від формату мета-даних публікації, що застосовується авторами і машинним ідентифікатором. Розроблено пропозиції щодо застосування бібліометричних індикаторів для оцінювання результативності наукових установ НАН України (Грачев О.О., Рибачук В.П., Віденіна Н.Г., Донець Ф.Д.).

  1. «РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЇ ТА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ НАН УКРАЇНИ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 06 червня 2008, пр.№3). В контексті пошуку найбільш перспективних напрямів обміну технологіями між Україною і Білоруссю розроблено проблемно-орієнтовану опитувальну анкету, за якою опитані спеціалісти з кількох інститутів НАН України, а також з Білорусі. Перший тур опитування дозволив виявити кілька десятків напрямів посилення товарообміну, обміну технологіями, виробничої кооперації обох країн в науково-технологічній та інноваційній сфері. Їх уточнення і рейтингування має бути здійснено в наступних турах. В межах співпраці з Інститутом проблем математичних машин і систем по створенню програмного забезпечення системи прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України сформульовано принципи використання ситуаційного центру у форсайтних дослідженнях. (Попович О.С., Мех. О.А., Онопрієнко М.В., Велентейчик Т.М.).

Госпдоговірна тематика:

  1. «НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА РОСІЇ І УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОСТОРУ» (затверджено постановою Президії НАН України від 08 квітня 2009, №96), в результаті виконання проекту були розглянуті перспективи входження Росії і України в загальноєвропейський науково-технологічний простір з позицій розширення їх участі в європейських науково-технічних програмах, інвестиційній співпраці в інноваційній сфері, виробничо-технологічній кооперації і т.і З цієї точки зору було оцінено рівень відповідності російського і українського науково-технічного потенціалів, національних інноваційних систем європейській практиці. Також були виявлені напрями і форми інтенсифікації російсько-української науково-технічної і технологічної співпраці в інтересах зростання конкурентоспроможності національних економік, оцінено перспективи спільного виходу на загальноєвропейські високотехнологічні ринки. В ході досліджень було дано оцінку ефективності науково-технологічної політики Росії і України як з погляду формування внутрішніх умов розвитку для переходу на рейки інноваційного розвитку, так і з позиції активізації зовнішнього, і перш за все, євроінтеграційного чинника, прискорюючого цей процес. Заппропоновано рекомендації для органів держаного управління щодо прискореного входження Росії і України в загальноєвропейський науково-технологічний простір. Матеріали було використано при підгоовці доповідних до органів виконавчої та законодавчої влади та при розробці стратегії інноваційного розвитку України спільно із фахівцями ЄС (члени робочої групи - Єгоров І.Ю., Заєць Р.В., Грига В.Ю.)

  2. «ОРГАНІЗАЦІЙНО-НАУКОВІ ТА ЕТИЧНІ НАСТАНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ» (затверджено Постановою Президії НАН України від 24.06.2009 р. №189). Встановлено вплив ідей прагматизму на розвиток інформатики й кібернетики, як на рівні методології, так і на рівні практичного застосування відповідного інструментарію в різних сферах діяльності. Критично розглянуто засади знаннєвого суспільства. Аналіз показує, що знаннєве суспільство - це суперспоживче суспільство, в якому мобілізація знань необхідна не тільки для інтенсифікації і швидкого оновлення виробничих можливостей, але й для ротації можливостей споживання. З цим пов'язані процеси все більшої прикладнизації науки, скорочення частки теоретичних і фундаментальних наукових знань, які сьогодні набули масштабного характеру. Одночасно розширюються масштаби маніпуляційних ефектів високих соціогуманітарних технологій. Все це свідчить про необхідність об'єктивного аналізу суперечностей знаннєвого суспільства і технонауки. Інтелектуальний капітал, інтелектуальна власність, технонаука - провідні концепти постіндустріального знаннєвого суспільства, що кардинально змінює природу науки, когнітивний і соціальний статус ученого. Отримані результати можуть бути використані для аналізу адекватності наукового знання потребам суспільства, передбачення можливих перспектив його розвитку, з метою уникнення кризових, проблемних ситуацій. Результати дослідження можуть представити інтерес для наукознавців та науковців різних галузей знань (Онопрієнко М.В.).

  3. «БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОШУК ТА УКЛАДАННЯ ПОТОЧНОЇ БІБЛІОГРАФІЇ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВЧЕНИХ І СПЕЦІАЛІСТІВ УКРАЇНИ З ПРОБЛЕМ ДОСЛІДЖЕННЯ АНТАРКТИКИ (2009-2010 РР.)» (договір на виконання (передачу) науково-технічних робіт від 06.09.2010 від № 14 / Н-10 з Національним антарктичним науковим центром Держкомінформнауки України) за результатами проекту вперше укладено вітчизняну бібліографію наукових праць вчених в галузі дослідження Антарктики за останні два роки, а також зроблено аналіз цього інформаційного масиву. НТР є одним із проектів з системного моніторингу нової вітчизняної наукової літератури з проблем Антарктики, що здійснюються в ЦДПІН в останнє 10-річчя. Представлений в роботі анотований список поточної бібліографії (понад 150 бібліографічних описів) доповнює і продовжує бібліографію вітчизняних публікацій за 1997–2007 рр., опубліковану у 2008 році ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України спільно з НАНЦ Держкомінформнауки України та Інститутом геологічних наук НАН України в науковому виданні „Исследования Украины в Антарктике”, а також попередній випуск поточної бібліографії за період з липня 2007 по червень 2009 років, презентований торік в „Українському антарктичному журналі”. Підготовлена бібліографія розглядається як складова майбутньої повної бібліографії вітчизняної наукової літератури з Антарктики за 20 останніх років та в ретроспективі до початку ХХ століття. Рівень науково-технічної продукції оцінюється як такий, що не має аналогів в Україні. Практична цінність результатів НТР: - результати виконання проекту мають соціально-гуманітарний ефект; важливими напрямками використання результатів зазначених бібліографічних і наукометричних досліджень можуть бути, зокрема: обгрунтування державної політики щодо забезпечення національних інтересів України в Антарктичному регіоні (особливо, беручи до уваги посилення останнім часом з боку ряду держав активності щодо територіального поділу Антарктиди); формування наукових пріоритетів і заходів цільової програми антарктичних досліджень; аналіз ефективності реалізаціїї бюджетних витрат, що виділяються для них державою; оцінка внеску українських вчених у світові дослідження і формування політики, що націлена на підвищення авторитету вітчизняної науки; вивчення історії діяльності України в Антарктиці; опрацювання програм наукових досліджень і розробка навчальних програм і посібників у закладах освіти; популяризація досягнень українських полярників у засобах масової інформації тощо. Бібліографія, що підготовлена в рамках проекту, набуває також певної актуальності у зв’язку із 15-річчям початку експедиційних досліджень (2011 р.) та 20-річчям сучасного періоду діяльності України в Антарктиці (2012 р.), а також у зв’язку з проведенням НАНЦ у 2011 році чергової Міжнародної Анатарктичної конференції. НТР щодо досліджень з наукометрії та історії діяльності України в Антарктиці запропоновано продовжити в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки, зокрема, створення і видання повної тематичної бібліографії щодо діяльності України в Антарктиці. Рукопис укладеної за результатами НДР бібліографії передано для опублікування в „Українському антарктичному журналі” та розміщення на сайті НАНЦ Держкомінформнауки України.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національна академія наук україни (8)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 15
  2. Національна академія наук україни (11)

    Документ
    Список наукових співробітників ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України, яких прийнято на роботу за період з 01.01.2007 р. по 01.01.2008 р. (Додаток до розділу ХІII.
  3. Національна академія наук україни (12)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями Державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 16
  4. Національна академія наук україни (9)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Історія світового економічного розвитку свідчить, що в умовах ускладнення господарсько-економічних відносин, науково-технічної революції, глобальних соціальних проблем неможливим стає функціонування
  5. Національна академія наук україни (10)

    Документ
    Сохань Павло Степанович – Директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, член-кореспондент НАН України – Співголова Оргкомітету

Другие похожие документы..