Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
В настоящее время, в связи сростом производства и возрастанием потребностей человечества происходит рост потребляемой энергии. Однако путь беспощадно...полностью>>
'Документ'
Повесть временных лет. Предание об основании Киева. О русских племенах. Легенда о призвании князей. Поход Олега на Царьград. Смерть Олега. Смерть Иго...полностью>>
'Презентация'
30-1 .00 Старший монах IV ступени Арья Дэв Гири 9 лет монашества Доклад: «Йога Васиштха – энциклопедия духовных учений» Зал Лайя-йоги 1 ....полностью>>
'Диссертация'
Защита состоится 9 апреля 2010 г. в 13.00 на заседании диссертационного совета Д 212.172.03 по защите диссертации на соискание ученой степени доктора...полностью>>

Уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв’язків між компонентами природи, між природою та людиною

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Передмова

Відповідно до «Методичних рекомендацій до вивчення географії у 2010 -2011 навчальному році» вивчення «Географії материків та океанів» є важливим етапом у формуванні регіональних уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв’язків між компонентами природи, між природою та людиною. Учні отримують знання про просторову неоднорідність природи материків та океанів. Одним із головних завдань курсу «Географії материків та океанів» є розширення уявлень про природні закономірності на основі роботи з різними за змістом і масштабом картами, уміння складати описи природи різних територій та ін. Програма передбачає виконання 12-ти практичних робіт, які проводяться з використанням атласу, контурних карт і підручника у класі. Саме цим практична частина курсу географії в 7-му класі істотно відрізняється від початкового курсу географії. Для якісного виконання практичних робіт учні мають оволодіти прийомами, які в сукупності й складають уміння читати різні види карт і працювати з ними..

Посібник для вчителя « Географія материків і океанів . 7 клас», розроблений відповідно до навчальної програми з географії для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Він орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням сумісності з традиційними методами та прийомами навчання в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти.

Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми. Для перевірки знань передбачені контрольні запитання, завдання, тести.

Посібник для вчителя « Географія материків і океанів . 7 клас» ставить на меті надати допомогу вчителю під час підготовки до уроку. Конспекти усіх уроків курсу географії для 7 класу містять «Шапку уроку» мета, обладнання, очікувані результати тощо. Кожен урок містить стислий опис усіх етапів, завдання для актуалізації, закріплення, матеріали для мотивації навчальної діяльності. За потреби після конспекту наведені додаткові матеріали, які можуть бути використані вчителем. Приклади запитань до контрольних і самостійних робіт наведені після конспектів. До роботи додаються комп’ютерні презентації для унаочнення матеріалу уроків.

Також передбачене місце для власних записів вчителя, що зробить розробку заняття по-справжньому авторською, але заощадить час для планування і оформлення.

Зміст

Передмова _____________________________________________________1

Урок 1. Що вивчає курс «Географія материків і океанів». Географічні карти_________________5

Урок 2. Практична робота №1 Аналіз карти годинних поясів______________________________9

Урок 3. Географічні закономірності. Практична робота №2 Виявлення взаємозв’язків між будовою земної кори і рельєфом____________________________________________________10

Урок 4. Практична робота №3 Особливості розміщення і характеристика кліматичних поясів_11

Урок 5. Практична робота №4 Аналіз розміщення географічних поясів за тематичними картами_________________________________________________________________________12

Тема Світовий океан

Урок 6. Тихий океан – найбільший океан Землі. Практична робота №5 Нанесення на карту географічної номенклатури Світового океану__________________________________________14

Урок 7. Океанія___________________________________________________________________17

Урок 8. Розміщення і рельєф дна Атлантичного океану__________________________________18

Урок 9. Води Атлантичного океану__________________________________________________22

Урок 10. Індійський океан__________________________________________________________24

Урок 11. Північний Льодовитий океан________________________________________________28

Урок 12. Практична робота №6 Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів_________________________________________________________________________31

Тема Африка

Урок 13. Географічне положення та історія досліджень Африки__________________________32

Урок 14. Практична робота №7 Визначення координат крайніх точок Африки . Практична робота №8 Позначення на карті номенклатури Африки_________________________________35

Урок 15. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини Африки________________________37

Урок 16. Клімат Африки____________________________________________________________40

Урок 17. Води суходолу____________________________________________________________43

Урок 18. Екологічні проблеми і охорона природи. Практична робота №9 Складання порівняльної характеристики двох природних зон_____________________________________47

Урок №19 . Населення Африки. Політична карта_______________________________________49

Тема Австралія

Урок 20. Географічне положення, рельєф та історія досліджень Австралії. №8 Позначення на карті номенклатури Австралії_______________________________________________________53

Урок 21. Клімат і води Австралії_____________________________________________________56

Урок 22. Природні зони, населення і політична карта Австралії___________________________59

Тема Південна Америка

Урок 23. Географічне положення та історія досліджень Південної Америки. №8 Позначення на карті номенклатури Південної Америки______________________________________________61

Урок 24. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини Південної Америки________________64

Урок 25. Клімат Південної Америки__________________________________________________66

Урок 26. Природні зони Південної Америки. Населення і політична карта Південної

Америки_________________________________________________________________________69

Тема Антарктида

Урок 27. Географічне положення та історія досліджень Антарктиди. №8 Позначення на карті номенклатури Антарктиди_________________________________________________________72

Урок 28. Природа Антарктиди, охорона природи______________________________________75

Тема Північна Америка.

Урок 29. Географічне положення та історія досліджень Північної Америки. №8 Позначення на карті номенклатури Південної Америки______________________________________________78

Урок 30. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини Північної Америки_________________81

Урок 31. Клімат Північної Америки___________________________________________________85

Урок 32. Води суходолу. Практична робота №10. Складання комплексної характеристики однієї з річок_____________________________________________________________________88

Урок 33. Природні зони Північної Америки___________________________________________91

Урок 34. Охорона природи і екологічні проблеми______________________________________94

Урок 35. Населення і політична карта Північної Америки _______________________________97

Тема Євразія

Урок 36. Географічне положення та історія досліджень Євразії. №8 Позначення на карті номенклатури Євразії_____________________________________________________________100

Урок 37. Геологічна будова материка. Рельєф і корисні копалини Євразії________________103

Урок 38. Загальна характеристика клімату Євразії. Кліматичні пояси і типи клімату Євразії.

Практична робота №11. Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу___107

Урок 39. Внутрішні води Євразії. Річки. Інші види внутрішніх вод________________________108

Урок 40. Природні зони Євразії_____________________________________________________109

Урок 41. Населення Євразії. Сучасна політична карта__________________________________115

Тема Земля - наш спільний дім.

Урок 42. Взаємодія природи і людини на Землі_______________________________________118

Урок 43. Екологічні проблеми материків і океанів. Практична робота №12 Визначення основних видів забруднення навколишнього середовища______________________________________121

Матеріали до самостійних і контрольних робіт_______________________________________124

Список літератури________________________________________________________________134

Презентація з теми «Органічний світ Північної Америки» (додаток до уроку 33) __________135

Урок 1

Тема. Що вивчає курс «Географія материків і океанів». Джерела географічних знань. Карти материків і океанів. Методи географічних досліджень.

Мета: Н: сформувати в учнів загальні уявлення про зміст та структуру курсу; поглибити систему знань учнів про джерела географічних знань та методи роботи з ними; ознайомити учнів з картами материків та океанів та їх відмінностями;

Р: сформувати пізнавальний інтерес та націлити учнів на вивчення курсу.

В: Виховувати мовну, екологічну культуру, культуру праці.

Обладнання: фізична карта світу (півкуль), портрети мандрівників, глобус, атласи, підручники, дидактичний роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1. Що вивчає наука географія?

2. Які джерела географічних знань вам відомі?

3. Як географію вивчали у давні часи?

4. Чому в наш час знання географії є важливим?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Колись у давнину зустрілися на дорозі два мандрівники: перший — старий, сивий, другий — зовсім юнак. Привіталися та вирішили разом відпочити від довгої подорожі. Стали розмовляти про те, про інше... Ось і каже молодший: «Чув я, що як йти цією дорогою довго-довго, можна дійти краю землі та побачити, як небо із землею зустрічаються...» «Та ні, — засміявся старий. — Якщо йти цією дорогою довго-довго, горами та рівнинами, перепливаючи моря та океани, усе одним напрямком, то потрапиш знову на те саме місце, бо Земля — це куля...»

Довго ще сперечалися старий досвід та молода запальність, але жоден не зрікся своєї думки. Так і розійшлися вони. А багато років потому згадував уже зістарілий юнак цю розмову та посміхався: обійшов він усю землю, багато побачив людей та країн, а от краю землі — не бачив... За ті часи, що минули, люди відкрили багато нових земель, перепливали моря та океани, складали карти, писали книжки.

Ось і ми з вами у нашому курсі «Географія материків і океанів» мандруватимемо шляхами великих дослідників, підійматимемося на гори та опускатимемося до глибоких западин, переходитимемо пустелі та перепливатимемо океани. А на сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про наші майбутні шляхи та дослідження, пригадаєте, як працювати з географічними картами та іншими джерелами географічних знань.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План :

  1. Предмет, джерела знань, методи досліджень.

  2. Географічні карти і їх класифікація

Розповідь учителя.

Вам відомо, що слово «географія» перекладається як «опис Землі», бо давньогрецькою «гео» — це земля, а «графос» — пишу. Географію залежно від особливостей досліджуваних об'єктів поділяють на фізичну та економічну, до назви останньої у наш час додають слово соціальна.

Фізична географія являє собою систему наук, до якої входить велика кількість нерозривно пов'язаних між собою наук: землезнавство, геоморфологія, кліматологія, океанологія, гідрологія, географія ґрунтів, геоботаніка, зоогеографія, гляціологія, геокриологія та інші.

Економічна і соціальна географія вивчає територіальне розміщення суспільного виробництва, умови і особливості його розвитку і розміщення у різних країнах та регіонах світу. До складу соціально-економічної географії теж входить ряд економіко-географічних наук: географія промисловості, географія сільського господарства, географія транспорту тощо.

Яким же саме чином людство накопичувало і передавало географічні знання? У географії наочністю й інформаційним джерелом «номер один» є карта. Карта доповнить будь-яку розповідь, поширить будь-який текст, без неї взагалі складно уявити собі географію.

Давні греки позначали географічні карти за допомогою словосполучення, яке дослівно перекладається так: «лист папіруса для письма» .

Географічні карти — це зменшені узагальнені зображення земної поверхні на площині, на яких відбито розміщення природних і суспільних явищ та процесів: материків, океанів, країн, областей, міст, районів, каналів, гідротехнічних споруд тощо.

Карти є різні: світу та окремих його регіонів, політико-адміністративні, кліматичні, карти рослинного і тваринного світу, геологічні, ґрунтів, морські карти тощо.

Специфіка карт визначається трьома їхніми особливостями.

По-перше, це закон побудови: він дозволяє одержати з карти правильні дані щодо положення, планових розмірів і форм зображуваних географічних об'єктів.

По-друге, це використання умовних позначень, тобто схематичних зображень певних об'єктів та явищ.

По-третє, це відбір та узагальнення зображених об'єктів та явищ, які дозволяють за допомогою умовних позначень підкреслити на карті загальні та істотні ознаки цих явищ та об'єктів.

Які групи карт існують?

За об'єктами, що зображені, виділяються три групи карт:

1) карти світу чи півкуль;

2) карти материків і океанів та їхніх частин;

3) карти держав.

Оскільки розміри об'єктів дуже різні, карти розрізняються також за масштабом.

  1. дрібномасштабні (не більш ніж 1: 1 000 000),

  2. середньомасштабні (від 1 : 1 000 000 до 1 : 200 000) та

  3. великомасштабні (не менш ніж 1 : 200 000).

Останньою ознакою, за якою виділяють групи карт, є їхній зміст, виділяються 1). загальногеографічні (різні географічні об'єкти подані на них з однаковою мірою детальності),

2). тематичні (або спеціальні, що присвячені висвітленню певної теми).

Усі карти, якими ми користуватимемося, вивчаючи курс географії материків і океанів, будуть розрізнятися за цими трьома ознаками — охоплення території, масштаб та зміст.

Якими же способами передають на картах їх основний зміст? Деякі з них ви знаєте: це спосіб якісних фонів, ареалів тощо.

Карти є втіленням картографічного методу дослідження.

Взагалі, географія використовує як загальнонаукові (спостереження, аналіз, експеримент тощо), так і географічні (палеогеографічні, картографічні) методи дослідження. Зібрані за допомогою фізичного, хімічного та аерокосмічного методів дані обробляються зо допомогою математичного методу, зокрема шяхом відтворення моделей у комп'ютері.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Що вивчає курс «Географія материків і океанів»?

2. Яку роль у вивченні нашої планети відіграли мандрівники?

3. Чим відрізняється даний курс від тих, що вивчалися у попередніх класах? Наведіть приклади значення цього курсу для практичної діяльності людини.

4. Якими картами ви будете користуватися при вивченні цього курсу? Покажіть на карті материки і океани.

5. Що означає слово «географія»?

6. Які два різновиди географії існують?

7. Що таке географічна карта? Які види географічних карт існують? Яке їхнє значення у житті людини?

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

— цікавий змістовний курс «Географія материків і океанів» дозволяє отримати практичні знання про природу материків і океанів, визначити завдання охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних багатств;

— різноманітні карти материків і океанів відрізняються законом побудови, використанням умовних позначень та відбором і узагальненням зображуваних явищ й об'єктів;

— карти, якими ми будемо користуватися при вивченні курсу «Географія материків і океанів», поділяються на три групи: карти світу чи півкуль, карти материків і океанів та їхніх частин, карти країн;

— географічні об'єкти вивчаються за допомогою загальнонаукових та географічних методів дослідження.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.

Р 4 Навести з атласу приклади карт трьох груп, за якими вивчається курс «Географія материків і океанів».

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 2

Практична робота №1 Тема: Аналіз карти часових поясів із метою виявлення закономірностей у зміні часу.

Мета: Н: формувати знання про зміну часу на земній кулі й причини, що обумовлюють ці зміни; дати уявлення про місцевий і поясний час, навчити їх визначати.

В: Виховувати цікавість до предмету, формувати мовну культуру

Р: Розвивати увагу, вміння практично застосовувати набуті знання, використовувати джерела інформації

Обладнання: карта часових поясів, зошит для практичних робіт з друкованими основами.

Хід уроку

  1. Ознайомлення з теоретичним матеріалом на стор. 1 зошита для практичних робіт.

  2. 2. Власне виконання завдань практичної роботи.

ЗАВДАННЯ

  1. На малюнку (стор. 2 зашита для практичних робіт) вказати в якій із точок Землі буде полудень, а в якій північ.

  2. На основі аналізу карти часових поясів заповнити пропуски в тексті.

  3. Використовуючи карту часових поясів, підписати на схемі поясний час, що відповідає кожному з поясів. Розпочати із нульового меридіану, зважаючи, що зараз там 0 годин.

  4. Визначити розходження в географічній довготі між двома пунктами, якщо відомо різницю в місцевому часі: в Києві місцевий час 12 годин 00 хвилин, а в Харкові 12 годин 24 хвилини.

  5. Розрахуйте, яка година в Сіднеї, якщо в Києві 12-та година дня (місяць – серпень).

ВИСНОВОК.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ (стор 3 зошита для практичних робіт).

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 3

Практична робота №2

Тема: Аналіз карти будови земної кори з метою виявлення закономірностей у розміщення стійких і рухливих ділянок земної кори та форм рельєфу, що їм відповідають.

Мета: Н: роботи: закріпити знання про літосферні плити, сейсмічні пояси, платформи, області складчастості й форми рельєфу; розвивати вміння комплексного використання карти атласу для виявлення закономірностей у розміщенні стійких і рухливих ділянок земної кори та форм рельєфу, що їм відповідають;

В: Виховувати мовну, розумову культуру, трудові навички.

Р: закріпити знання про причини, що зумовлюють ці закономірності.

Обладнання: карта будови земної кори, фізична карта світу.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Ознайомлення учнів з основними поняттями і термінами, які будуть використані у ході виконання практичної роботи.

Літосферні плити – величезні блоки земної кори й верхньої мантії, обмежені з усіх боків сейсмічно активними зонами (поясами).

Платформа – велика, стійка, відносно рівна ділянка земної кори.

Області складчастості – зони взаємодії літосферних плит, у яких земна кора зминається у складки.

Форми рельєфу – окремі нерівності літосфери, які розрізняються за висотою й утворенням.

Карта будови земної кори – карта, що відображає розташування основних структур земної кори, їхнє походження й вік.

ЗАВДАННЯ за практикумом

ВИСНОВОК

Укажіть причини закономірностей у розміщенні стійких і рухливих ділянок земної кори та форм рельєфу, що їм відповідають.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ (стор. 5 зошит для практичних робіт) виконується за бажанням учнів.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

Урок 4

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3

Тема: Аналіз карти кліматичних поясів і областей із метою виявлення закономірностей у розміщення типів клімату Землі.

Мета: Н: закріпити поняття „тип клімату”, „кліматичний пояс”, „кліматична область”; розвивати знання про закономірності в розміщенні основних типів клімату по території Землі й причини, що їх обумовлюють;

В: Виховувати культуру праці, розумову культуру.

Р: розвивати вміння користуватися картами кліматичних поясів і областей.

Обладнання: карта кліматичних поясів, Контурна карта (стор. 50-51)

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ВИКРНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Ознайомлення учнів з основними поняттями і термінами, що будуть використані при виконання практичної роботи.

Клімат – багаторічний режим погоди характерний для даної місцевості.

Тип клімату – сукупність кліматичних показників, характерних для даної території.

Кліматичний пояс – територія земної поверхні, що має характер широтного поясу з однорідним кліматом.

Кліматична область – частина кліматичного поясу, що має певний тип клімату.

Карта кліматичних поясів – карта, що відображає кліматичне районування території, із нанесеними кордонами кліматичних поясів і областей (типів клімату).

ЗАВДАННЯ

  1. Використовуючи карту кліматичних поясів, підпишіть на картосхемі назви основних кліматичних поясів у межах територій, які вони займають. Визначте особливості розташування основних кліматичних поясів і назвіть основний чинник їх формування.

  1. Використовуючи карту кліматичних поясів, виберіть пояс, у межах якого виділяють кліматичні області. Назвіть його та вкажіть кліматичні області, які в ньому розташовані, і причини формування цих областей.

  1. На основі аналізу карти кліматичних поясів і областей заповніть пропуски в тексті.

На земній кулі виділяють (сім)----------------основних кліматичних поясів. Основний чинник формування кліматичних поясів – зміна (кута падіння сонячних променів)-----------------------------, а оскільки він залежить від географічної широти, то можна сказати: клімат цієї місцевості залежить від (географічної широти)-------------------------------------------, на якій вона розташована. Кожному кліматичному поясу відповідає певний тип (або кілька типів) (клімату)----------------------------.

В межах багатьох поясів виділяють кліматичні області, що утворюються в результаті чергування на земній поверхні (материків та океанів) ---------------------

ВИСНОВОК

Укажіть причини існування закономірностей у розміщенні основних типів клімату Землі.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ виконується за бажанням учнів

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 5

Практична робота №4

Тема: Аналіз карти географічних поясів і природних зон з метою виявлення

закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон Землі.

Мета: Н: закріпити поняття „ географічний пояс ”, „природна зона”, зясувати особливості формування і розміщення природних зон.

В: Виховувати культуру співпраці, розумову і мовну культуру.

Р: розвивати знання про закономірності в розміщенні географічних поясів і природних зон по території Землі й причини, що їх обумовлюють; розвивати вміння користуватися картами географічних поясів і природних зон.

Обладнання: карта географічних поясів і природних зон.

ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання практичної роботи.

Географічні пояси – найбільші зональні природні комплекси, що закономірно змінюються від екватора до полюсів.

Природна зона – великий природний комплекс суходолу або Світового океану, із подібними кліматичними умовами, рослинним і тваринним світом, однорідними ґрунтами.

Природний комплекс – поєднання компонентів природи (гірських порід, води, повітря, ґрунтів, рослинного і тваринного світу), що взаємодіють між собою й утворюють єдину систему.

Карта географічних поясів і природних зон – карта, що відображає розміщення географічних поясів і природних зон по території земної кулі (материка).

ЗАВДАННЯ

  1. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, підпишіть на картосхемі назви географічних поясів, розташованих у Північній півкулі в межах територій, які вони займають. (виконується у зошитах для практичних робіт, стор. 8).

Назвіть особливості розташування географічних поясів і вкажіть основну географічну закономірність, що пояснює їхнє місце розташування й формування.

2. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, виберіть географічний пояс, укажіть його назву й назвіть природні зони, які до нього належать.

3. На основі аналізу карти географічних поясів і природних зон заповніть пропуски в тексті.

Формування географічних поясів є результатом дії на Землі закономірності-----------------------. У межах географічних поясів виділяють природні зони, характерними рисами яких є-------

ВИСНОВОК.

Укажіть причини існування закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ виконуються за бажанням учнів

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 6

Тема. Географічна характеристика Тихого океану.

Практична робота №5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

Мета: Н: Інформувати вміння складати характеристику географічного положення

океану, визначати його особливості та їхні наслідки для природи самого океану

й прибережних ділянок суходолу;

Р: поглибити й систематизувати знання про Тихий океан як своєрідний великий

комплекс; дати уявлення про історію географічних досліджень Тихого океану;

розвивати вміння користуватися картою океанів.

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, екологічну культуру.

Обладнання: фізична карта світу, карта океанів, контурні карти, ілюстративний матеріал, атласи, довідники, підручники .

Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: складати характеристику географічного положення океану; називати етапи дослідження Тихого океану й Океанії та характерні риси природи Тихого океану; наводити приклади форм рельєфу дна, течій, представників органічного світу; пояснювати властивості водних мас та морських течій, особливості рельєфу дна та характерні риси клімату Тихого океану; визначати своєрідність органічного світу та багатства океану; виділяти основні джерела й шляхи забруднення океанічних вод; порівнювати властивості водних мас різних частин Тихого океану; оцінювати значення Тихого океану як найбільшого океану Землі; показувати на карті відповідні об'єкти географічної номенклатури; користуватися картою океанів.

Хід уроу

I. Організаційний момент

Учитель знайомить зі змістом, обсягом і завданнями розділу І «Океани». Варіанти проведення: опитування (усне або письмове); бесіда з елементами опитування.

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з класом щодо ролі й значення Світового океану в природі Землі та житті людини.

Учитель оголошує тему уроку, план географічної характеристики океану.

План

  1. Загальна характеристика Тихого океану. Історія географічних досліджень.

  2. План характеристики географічного положення океану.

- Географічне положення (положення океану щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів; особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови).

  1. Берегова лінія (об'єкти географічної номенклатури).

  2. Особливості будови дна океану.

  3. Клімат і води.

  4. Органічний світ і природні ресурси.

Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із підручником та атласом.

Як відбувалися дослідження Тихого океану? Можна виділити три періоди.

Перший: з найдавніших часів до 1804 р.

У перших плаваннях; Тихим океаном люди намагалися визначити його межі, зібрати відомості про його окремі райони. Докладне вивчення Тихого океану розпочалося у XVI ст., коли 1513 р. іспанець Васко Нуньєс Бальбоа перетнув Панамський перешийок і першим з європейців побачив води Тихого океану. Бальбоа назвав океан Південним морем. Сучасну назву океан дістав під час кругосвітнього плавання Фернана Магеллана, що перетнув його від Вогненної Землі до Філіппінських островів з 28 листопада 1520 р. до 16 березня 1521 р.

Уявлення про Тихий океан було поширено завдяки плаванням Френсіса Дрей-ка(1578—1579 рр.), Абеля Тасмана (1642—1643 рр.) та інших дослідників. Зокрема, у XVII ст. дослідження північної частини океану розпочали російські мореплавці. У 1648 р. Семен Дежнєв вперше обійшов Азію зі сходу, встановивши зв'язок між Тихим та Північ ним Льодовитим океанами. Північні та північно-східні межі Тихого океану були встановлені під час плавань Вітуса Берінга, Михайла Гвоздєва, Олексія Чирікова та багатьох інших (1728—1788 рр.). Центральні та південні частини Тихого океану були досліджені під час числених плавань Джеймса Кука (1768—1779 рр.).

Другий: 1804—1873 рр.

У цей проміжок часу вивчали фізичні властивості вод Тихого океану, зокрема розпочалися глибоководні дослідження. Вперше їх було проведено під час першої російської навколосвітньої експедиції під керівництвом Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського на суднах «Надія» і «Нева» (1804—1806 рр.). Експедиція Отто Коцебу на судні «Рюрік» у 1816—1817 рр. повторила дослідження своїх попередників та поглибила їх, дослідивши температуру води на великих глибинах. У 1819—1821 рр. експедиція Фаддея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва на суднах «Восток» та «Мирний» дослідила південні частини Тихого океану. Усього за другий період дослідження Тихого океану було створено 90 глибоководних станцій у його північній частині та 98 — у південній.

Третій: з 1873 р. по теперішній час. Для цього періоду характерно проведення комплексних океанологічних досліджень спеціальними експедиціями та береговими станціями. Шотландець Чарльз Томсон на паровому корветі «Челленджер» у 1873—1876 рр. першим розпочав такі дослідження. Потім їх продовжив росіянин Степан Макаров під час двох навколосвітних плавань: на судні «Вітязь» — у 1886—1889 рр., на судні «Альбатрос» — у 1888—1905 рр. Дослідження тривали впродовж усього XX ст., що дозволило встановити основні закономірності та особливості формування вертикальної і горизонтальної структури Тихого океану, формування гідрологічних та біологічних характеристик водних мас, вивчити основні риси рельєфу дна.

Рельєф дна Тихого океану дуже складний: він утворений різноманітними глибинами та висотами, островами (материковими та вулканічними, загальна площа 3,6 млн км2) тощо. Найбільша глибина Тихого океану складає 11 022 м, його центром є острів Різдва.

Не менш різноманітним є і клімат Тихого океану: від екваторіального до арктичного на півночі та антарктичного на півдні. Більша частина океану розташована між 40 0 пн. ш. та 42 ° пд. ш., тобто у поясах екваторіального, тропічного та субтропічного кліматів.

Середня температура води у Тихому океані на 2 °С вища від такої в Атлантичному.

Це наслідок відносно великих розмірів тієї частини Тихого океану, що розташована у «прогрітих» широтах та обмеженості зв'язків із Північним Льодовитим океаном. Середня температура повітря над Тихим океаном у лютому складає +26 +27 °С біля екватора, -20 °С у Беринговій протоці та -10 °С біля Антарктиди. Середня температура повітря над Тихим океаном у серпні складає відповідно: +26 +28 °С (екватор), + 6°... +8 °С (Беринґова протока), -25 °С (Антарктида).

  1. За допомогою карти «Кліматичні пояси та області світу» назвіть кліматичні пояси, у межах яких розташований Тихий океан.

  2. За допомогою фізичної карти світу назвіть теплі та холодні течії Тихого океану.

Рослинний і тваринний світ Тихого океану досить різноманітний. Рослинне життя зосереджене у верхньому шарі води — до 200 м углиб. Глибше від цієї відмітки мешкають тільки тварини та мікроорганізми. У Тихому океані є бурі та червоні водорості. Багато риб: близько 2 000 видів у тропічних широтах та близько 800 — у морях Далекого Сходу (лосось, скумбрія, сайра, тунець, камбала, тріска, мінтай). Є такі морські тварини, як кашалот, морський котик, морж, сивуч.

Серед ресурсів Тихого океану слід розрізняти такі групи, як біологічні та мінеральні.

Біологічні ресурси. Тихий океан посідає перше місце в світі за об'ємами вилову риби та використання інших морепродуктів. Але їхні запаси не є невичерпними, тому в Японії, наприклад, уже кілька десятиріч працюють морські ферми, на яких вирощують водорості, молюсків (зокрема перлинниць), тунця тощо.

Мінеральні ресурси. На дні Тихого океану виявлено великі запаси мінеральних ресурсів — нафти, газу, залізних руд, вугілля, олова, які переважно видобувають на океанічному шельфі. Способи видобутку своєрідних концентратів металів (залізно-марганцевих конкрецій) з дна океану зараз розробляються, а способи одержання з океанічних вод кам'яної солі людству відомі здавна.

Велике значення відіграє Тихий океан як транспортний шлях: за кількістю вантажів, що їх перевозять водним шляхом, він поступається лише Атлантичному океану.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: виконання завдань на контурній карті; бесіда за запитаннями:

  1. У чому полягають особливості географічного положення Тихого океану?

  2. Які форми рельєфу дна властиві для Тихого океану?

  3. Поясніть особливості клімату в Тихому океані.

  4. Де й чому органічний світ у Тихому океані найбагатший?

  5. Назвіть найвидатніших дослідників Тихого океану.

VI. Підсумки уроку

. Учитель вибірково перевіряє виконані завдання на контурній карті та акцентує увагу учнів на ролі Тихого океану в природі Землі та житті людей. Розповідь учителя.

Домашнє завдання (пар. 14), конт. Карти

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 7

Тема. Океанія.

Практична робота №5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

Мета: Н:Охарактеризувати Океанію: розміщення, види островів, особливості природи. Повторити види суходолу в океані.

Р: поглибити й систематизувати знання про Тихий океан як своєрідний великий комплекс;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, екологічну культуру

Обладнання: фізична карта світу, карта океанів, контурні карти, ілюстративний матеріал, атласи, довідники, підручники

Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель знайомить зі змістом, обсягом і завданнями розділу І «Океани».

Варіанти проведення: опитування (усне або письмове); бесіда з елементами опитування.

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з класом щодо ролі й значення Світового океану в природі Землі та житті людини.

Учитель оголошує тему уроку, план географічної характеристики океану.

План

  1. Географічне положення, види островів

  2. Рельєф, клімат, води

  3. Органічний світ

  4. Природні ресурси і екологічні проблеми

Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із підручником та атласом.

  1. Океанія - спільна назва островів Тихого Океану

Океанія включає 3 частини ( Схема) ____ Полінезія ( З 177* СХ д )

----------- Мікронезія (Маріанські, Каролінські, Маршалові В квадраті 177* Сх д - на Пн від екватору

--------- Меланезія ( Нова Гвінея, Соломонові ітд В квадраті 177* Сх д - на Пд від екватору)

За походженням острови ( учні пригадують самостійно) Материкові, вулканічні, коралові. Коралові утворюються тільки у жарких поясах, у відкритому океані , мають вигляд розірваних кілець – атолів. ЧОМУ? Утворюють бар’єрні рифи) Групи островів – архіпелаги.

Для повторення – вибрати нові слова, повторити поняття і терміни.

  1. Метод – проблемні запитання

*Для характеристики рельєфу – аналізуємо карту. Запитання: Чому велика кількість гір? (Тихоокеанське вогняне кільце , геосинклінальний пояс)

8 Для характеристики клімату аналізуємо кліматичну карту. Описуємо клімат островів на екваторі, на тропіках, у помірному поясі) Запитання : Чому велика кількість опадів?

* Річки незначні за довжиною. Чому?

3. Органічний світ описуємо, прочитавши текст підручника. Відповідаємо на запитання: Чому велика кількість ендеміків? ( Через ізоляцію)

4. Природні ресурси : біологічні, мінеральні. (учні розшифровують)

Екологічні проблеми : затоплення через потепління, винищення органічного світу.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: виконання завдань на контурній карті; бесіда за запитаннями:

VI. Підсумки уроку

. Учитель вибірково перевіряє виконані завдання на контурній карті та акцентує увагу учнів на ролі Тихого океану в природі Землі та житті людей.

Розповідь учителя.

Домашнє завдання виконати завдання для допитливих у ПР№5

Повідомлення про острови за вибором

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 8

Тема. Атлантичний океан: особливості географічного положення, історія дослідження, будова та рельєф дна.

Мета: Н: поглибити та систематизувати знання учнів про Атлантичний океан; сформувати в учнів уявлення про історію дослідження океану;

Р: продовжити формування практичних навичок учнів складати порівняльну характеристику географічного положення океанів.

В: Виховувати цікавість до предмету, увагу, екологічну культуру

Обладнання: фізична карта світу (півкуль), картини Атлантичного океану, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Схарактеризуйте географічне положення Тихого океану.

2. Покажіть на карті великі затоки та окраїнні моря Тихого океану.

3. Як називаються серединно-океанічні хребти Тихого океану?

4. Назвіть теплі та холодні течії Тихого океану. Покажіть їх на карті.

5. Які за походженням острови входять до складу Океанії?

6. Покажіть на карті Атлантичний океан. Береги яких материків він омиває?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану — задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух на них найінтенсивніший. Мабуть, це самий вивчений науковцями океан, адже саме у його водах відбувається більшість наукових досліджень. Протягом двох уроків ми будемо знайомитися з природою Атлантичного океану, визначати його особливості та порівнювати з Тихим океаном

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План: 1. Географічне положення, номенклатура

2. Відкриття і дослідження

3. Рельєф дна

Розповідь учителя.

Атлантичний океан — другий за розмірами океан нашої планети. Його площа складає понад 93 млн км2, з яких 921 тис. км2 припадає на моря.

Назва Атлантичного океану походить від назви гірської країни Атлас на північному заході

Африки. Поруч знаходиться Гібралтарська протока, яку давні греки називали Геркулесовими стовпами і вважали виходом до відкритого океану.

Як ви пам'ятаєте, вивчення Тихого океану ми починали з характеристики його географічного положення. Характеристику географічного положення Атлантичного океану ми зробимо дещо інакше, ніж Тихого.

Завдання.

За допомогою карт атласу складіть порівняльну характеристику географічного положення Атлантичного та Тихого океанів за запропонованим планом. Заповніть таблицю.

Основні риси географічного положення океанів

Характеристика

Тихий океан*

Атлантичний океан

1. Межі океану

2. Положення відносно екватора; розташування у півкулях та географічних поясах

3. Найбільші затоки, окраїнні та внутрішні моря, теплі та холодні течії

4. Материки, які омиває океан

5. Найважливіші шляхи сполучення через океан між материками та країнами

Висновки.

Спільні риси:

Відмінні риси:

Розповідь учителя.

Ми зауважили, що Атлантичний океан є найбільш дослідженим. Яка ж історія його вивчення? У ній можливо виділити три періоди.

Перший: з давніх часів до 1749 р.

Атлантичним океаном фінікійці — кращі мореплавці античного світу — плавали ще у XII ст. до н. е. Карфагеняни вийшли у його води у V ст. до н. є., греки — у ІУст. до н. є., римляни — у III ст. до н. є. їхні подорожі дозволили одержати дані про прибережні води Європи та Африки.

У IXX ст. нормани Атлантичним океаном дісталися до Північної Америки, таким чином одержавши дані про північну частину океану.

Початок епохи Великих географічних відкриттів відомий такими значними експедиціями, як подорожі Бартоломеу Діаша (1487), Христофора Колумба (1492—1503), Джона-Джованні Кабота (1497), Васко да Гами (1498).

У 1520 р. експедиція Фернана Магеллана дісталася з Атлантичного океану до Тихого. Північні частини океану продовжили вивчати експедиції Джона Дейвіса (1576—1578), Генрі Гудзона (1610), Вільяма Баффіна (1616) та інших, тобто на початок XVIII ст. територія Атлантичного океану була досить детально вивчена.

Другий: 1749—1873 рр.

Цей період поклав початок вивченню властивостей вод Атлантичного океану та його глибин. У 1749 р. Генрі Елліс вперше здійснив виміри температури води на різних глибинах океану, потім такі виміри здійснювали експедиції Джеймса Кука (1772), Ораса Сосюра (1780), Івана Крузенштерна (1803). Це дозволило скласти карту течії Гольфстрім, згодом — карти течій та вітрів усього Атлантичного океану.

Третій: 1873 р. — наш час.

Дослідження Атлантичного океану в цей період характеризуються комплексним вивченням дна океану, органічного світу, температур води та повітря, руху тощо. Цей період розпочався науковими дослідженнями експедицій «Челленджера» (1872—1876), «Витязя» (1886—1889) та інших.

Запитання.

Хто очолював експедиції на суднах «Челленджер» та «Витязь»?

Розповідь учителя.

Дослідження дозволили встановити своєрідність рельєфу дна Атлантичного океану: посередині океану від Ісландії до 55 ° пд. ш. тягнеться гігантська гірська система. Цей велетенський підводний хребет займає майже третину всієї площі дна океану. Серединно-Атлантичний хребет — найбільший океанічний хребет на Землі. Найбільша глибина океану — це западина Пуерто-Ріко (9218 м).

Завдання.

1. Знайдіть на карті океанів Серединно-Атлантичний хребет та визначте явища, пов'язані з цією зоною.

2. Назвіть найбільші острови Атлантичного океану та зазначте їх походження.

3. Визначте глибоководні западини (жолоби) Атлантичного океану.

Розповідь учителя.

Таким чином, ви дізналися, що Атлантичний океан має рівне (порівняно з Тихим океаном) ложе, один серединний хребет та порівняно невелику кількість гір та глибоководних западин.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

  1. У чому полягає особливість географічного положення Атлантичного океану?

  2. Чому Атлантичний океан є районом інтенсивного судноплавства?

  3. Які періоди дослідження Атлантичного океану можна виділити?

  4. З чим пов’язане виникнення глибоководних океанічних западин?

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

  • значна протяжність Атлантичного океану з півночі на південь обумовлює різноманітність його природи;

  • рельєф дна Атлантичного океану представлений усіма формами, що мають чітке вираження;

  • Атлантикою здавна проходять основні транспортні шляхи Світового океану.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, конт. карти

Нанести на контурні карти:

Моря: Саргасове, Карибське, Середземне;

Затоки: Мексиканська;

Найбільші острови та групи островів: Великі Антильські острови, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія;

Найпотужніші течії: Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, Бенгальська, Лабрадорська, Канарська, Західних вітрів.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 9

Тема. Атлантичний океан: природа .

Мета: Н: поглибити та систематизувати знання учнів про Атлантичний океан; сформувати в учнів уявлення про історію дослідження океану;

Р: продовжити формування практичних навичок учнів складати порівняльну характеристику географічного положення океанів.

В: Виховувати цікавість до предмету, увагу, екологічну культуру

Обладнання: фізична карта світу (півкуль), картини Атлантичного океану, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка Д.З.

На 6 балів номенклатура або рельєф за вибором

На 9 балів дослідження або рельєф

На 12 балів номенклатура + порівняння рельєфу

  1. Пояснення нового матеріалу.

План 1. Клімат

2. Органічний світ

3. Природні ресурси і екологічні проблеми

  1. Клімат Атлантичного океану теплий,

Повторити типи водних мас і їх властивості.

Особливості: *Холодніший через винос холодної води з ПН Океану

  • Циклон над Ісландією, Антициклон над Азорськими островами, постійні вітри

  1. Органічний світ Атлантичного океану

На дні зростають бурі, червоні та зелені водорості, на глибині 5—25 м — морська! трава посіданія. Тваринний світ представлений літаючими рибами! тунцями, акулами, морськими черепахами, морськими зміями, крабами, численними молюсками, голошкірими. Трапляються кашалоти, корали, морські слони, морські леопарди, південні кити та ін. Біля берегів Південної Африки багато морських зірок, в антарктичних районах мешкають тюлені, альбатроси, пінгвіни.

  1. Завдання.

За допомогою тексту підручника назвіть мінеральні ресурси, що видобуваються в Індійському океані. Визначте проблеми, пов'язані з їх видобуванням.

Розповідь учителя.

До просторів Атлантичного океану прилягають території країн чотирьох материків. Економічне значення океану в розвитку судноплавства й інших видів сполучення, рибальства та інших морських промислів дуже велике. Назвіть 5 екологічних проблем

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть материки, які омиває Атлантичного океан. Покажіть їх на карті.

2 У чому полягають особливості географічного положення Атлантичного океану?

3. Які великі острови є в Атлантичному океані

5. Які країни лідирують у видобуванні нафти в Атлантичного океані?

6. З природою якого океану — Тихого чи Атлантичного — природа Індійського океану має більше спільних рис?

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

— більша частина Атлантичного океану розташована у Південній півкулі, що обумовлює особливості його природи, як і північне сусідство материка Євразія;

— особливою рисою клімату Атлантичного океану є мусонна циркуляція водних мас, солоність та температура яких — найбільші на планеті;

— в Атлантичного океані знайдені та розробляються найбільші в світі родовища нафти.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

Повторити номенклатуру, знайти ілюстрації тваринного світу океану.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 10

Тема. Індійський океан. Загальна характеристика.

Мета: Н: поглибити та систематизувати знання учнів про природу Світового океану;

Р: продовжити формування практичних навичок учнів порівнювати особливості різних океанів; удосконалити вміння учнів працювати з тематичними картами атласу.

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну культуру

Обладнання: фізична карта світу (півкуль), картини Індійського океану, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Які океани характеризувалися на попередніх уроках? Покажіть на карті їх та материки, що вони омивають.

2. Назвіть спільні риси географічного положення Тихого та Атлантичного океанів.

3. У чому полягають особливості рельєфу дна Атлантичного океану?

4. Чому проблема забруднення вод Атлантичного океану особливо гостра?

5. Де розташований Індійський океан? Чому він отримав таку назву?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Порівнюючи природу Тихого та Атлантичного океанів, ви визначили наявність багатьох спільних рис. Це пов'язано з географічним положенням океанів (обидва мають величезну протяжність з півночі на південь) та схожою геологічною історією. Сьогодні на уроці ми складемо характеристику океану, що значно відрізняється від Тихого та Атлантичного. Материкові схили Індійського океану — найкрутіші, його поверхневі води та придонні водні маси — найтепліші. Тільки тут морські течії двічі на рік змінюють свій напрям на протилежний. Саме у водах Індійського океану продовжують мешкати риби, яких вважали вимерлими десятки мільйонів років тому. Тому наше сьогоднішнє завдання — не тільки схарактеризувати Індійський океан, але й назвати причини його відмінності.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ПЛАН: 1. Географічне положення, номенклатура, історія досліджень

2. Рельєф дна

3. Клімат, солоність, течії

4. Екологічні проблеми, природні ресурси, органічний світ

Розповідь учителя.

Індійський океан — третій за розмірами океан планети. Його площа складає майже 75 млн км2 (тобто приблизно 21 % площі Світового океану). Середня глибина становить

3 897 м.

Географічне положення. Індійський океан розташований між чотирма материками: Євразія — на півночі, Африка — на заході, Австралія — на сході та Антарктида — на півдні.

Завдання .

За допомогою карт атласу визначте особливості географічного положення Індійського океану шляхом порівняння з географічним положенням Тихого океану.

Розповідь учителя.

Отже, Індійський океан розташований переважно у Південній півкулі, що частково обумовлює подібність з Тихим океаном.

Історія дослідження Індійського океану також поділяється на три етапи.

Перший: з давніх часів до 1772 р.

Це період вивчення прибережних вод океану, визначення його меж. Ще у IV тисячолітті до н. є. фінікійці плавали Аравійським та Червоним морями, Перською затокою. Плавали Індійським океаном також єгиптяни та індійці (з часом вони освоїли Малайський архіпелаг), греки. У 1340 р. свою подорож океаном здійснив уславлений арабський мандрівник Ібн Батутта. У 1497—1498 рр. до Індійського океану через Атлантичний дісталася експедиція Васко да Гами.

Другий: 1772—1873 рр.

Розпочалися дослідження глибин дна, температури води, течій та хвиль. Слід зазначити роль експедиції Отто Коцебу на судні «Рюрик» у 1818 р. Усього протягом цього періоду було проведено дослідження на 83 глибоководних станціях.

Третій: 1873 р. — наш час.

Період комплексного дослідження океану, під час якого було зібрано цінні дані про органічний світ, дно, температури води та повітря, глибини, течії тощо. Значний внесок у ці дослідження зробила відома вам британська експедиція на судні «Челленджер» (1873—1874). Після неї вивчення океану продовжили німецька експедиція на судні «Вальдівія» (1898—1899) та радянська на судні «Об» (1956—1958).

Рельєф дна Індійського океану

визначається підводним Центральним Індійським хребтом з висотами 3000—4000 м. На захід від хребта рельєф сильно розчленований двома підводними хребтами: Аравійсько-індійським (висота 2000—4000 м) та Маскаренським (1000—3000 м). В Індійському океані є три великих котловини: Аравійська (5875 м), Сомалійська (5834 м) та Центральна Індійська (6400 м). Донні відклади — піщаний мул, червона глина; біля берегів — пісок, місцями гравій та галька.

Завдання може бути виконане усно.

Завдання.

За допомогою карти «Світовий океан» визначте походження великих островів Індійського океану. Нанесіть їхні назви на контурну карту!

Розповідь учителя.

Таким чином, рельєф дна Індійського океану своєрідний: наявна велика кількість підводних каньйонів та хребтів, осадові відкладі досить потужні, материкові схили круті, у межах розломів активні відбуваються глибинні процеси.

Клімат Індійського океану теплий,

з плюсовою температурою, яка біля екватора дорівнює +20... +27 °С. Опади: 500 мм/рік -І на сході, 1000 мм/рік — на заході, 250 мм/рік — на півдні.

В атмосфері над Індійським океаном спостерігаються сильні вітри: урагани, тайфуни (з китайської — «великий вітер») — тропічні циклони штормової та ураганної сили, які найчастіше виникають із серпня по жовтень. Мусонна циркуляція атмосфери змінює напрям океанічних течій, тому течії Індійського океану двічі на рік повертають у зворотній бік.

Органічний світ Індійського океану

На дні зростають бурі, червоні та зелені водорості, на глибині 5—25 м — морська! трава посіданія. Тваринний світ представлений літаючими рибами! тунцями, акулами, морськими черепахами, морськими зміями, крабами, численними молюсками, голошкірими. Трапляються кашалоти, корали, морські слони, морські леопарди, південні кити та ін. Біля берегів Південної Африки багато морських зірок, в антарктичних районах мешкають тюлені, альбатроси, пінгвіни.

Завдання.

За допомогою тексту підручника назвіть мінеральні ресурси, що видобуваються в Індійському океані. Визначте проблеми, пов'язані з їх видобуванням.

Розповідь учителя.

До просторів Індійського океану прилягають території країн чотирьох материків, зокрема, Індії, ПАР, Пакистану та ін. Економічне значення океану в розвитку судноплавства й інших видів сполучення, рибальства та інших морських промислів дуже велике.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть материки, які омиває Індійський океан. Покажіть їх на карті.

2 У чому полягають особливості географічного положення Індійського океану?

3. Які великі острови є в Індійському океані?

4. Як мусони впливають на рух водних мас Індійського океану?

5. Які країни лідирують у видобуванні нафти в Індійському океані?

6. З природою якого океану — Тихого чи Атлантичного — природа Індійського океану має більше спільних рис?

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

— більша частина Індійського океану розташована у Південній півкулі, що обумовлює особливості його природи, як і північне сусідство материка Євразія;

— особливою рисою клімату Індійського океану є мусонна циркуляція водних мас, солоність та температура яких — найбільші на планеті;

— в Індійському океані знайдені та розробляються найбільші в світі родовища нафти.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 11

Тема. Північний Льодовитий океан. Загальна характеристика.

Мета: Н: сформувати в учнів уявлення про особливості географічного положения Північного Льодовитого океану; сприяти виявленню учнями відповідностей у природі океанів;

Р:удосконалити навички учнів працювати з картами атласу.

В: Виховувати екологічну культуру, цікавість до предмету

Обладнання: фізична карта світу (півкульпідручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Покажіть на карті ті океани, що ви вже вивчали.

2. Який океан Землі найбільший за площею?

3. Які відмінності географічного положення Індійського океану порівняно з географічним положенням Тихого та Атлантичного ви можете назвати?

4. Які спільні риси можна відзначити у серединно-океанічних хребтах трьох океанів?

5. Чому деякі течії Індійського океану двічі на рік змінюють свій напрямок?

6. Де розташований Північний Льодовитий океан?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Океан, що його сьогодні ми будемо характеризувати, претендує на чемпіонський титул за кількість епітетів, які починаються префіксом «най», Він найменший за розмірами, найміліший за середніми показниками, найменше досліджений та найспокійніший з точки зору сейсмічної активності (землетруси та вулканізм тут майже не спостерігаються). Нарешті, це найхолодніший та найсвоєрідніший за складом органічного світу океан планети. Як ви вже здогадалися, сьогодні ми вивчатимемо суворий Північний Льодовитий океан.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

: 1. Географічне положення, номенклатура, історія досліджень

2. Рельєф дна

3. Клімат, солоність, течії

4. Екологічні проблеми, природні ресурси, органічний світ

Розповідь учителя.

Північний Льодовитий океан — найменший з океанів планети, його площа становить 13,1 млн км2, з яких на моря припадає приблизно 8 млн км2. Глибина його також найменша — 5220 м.

Географічне положення.

Північний Льодовитий океан розташований між Євразією та Північною Америкою. З 1650 р. називався Гіперборейським океаном, сучасну назву одержав у 1845 р.: її авто ром є Лондонське географічне товариство.

Історія дослідження.

Першими, хто вивчав Північний Льодовитий океан з промисловою метою, стали у 1511 р. російські помори. Цікавість до наукового вивчення океану викликав М. В. Ло-моносов. Першою науковою експедицією до акваторії океану стала та, яку очолив Вітус Беринґ. У 1909 р. американець Роберт Пірі став першою людиною, яка побувала на Північному полюсі Землі.

Рельєф дна океану нерівний: воно поділено на три котловини підводними хребтами Ломоносова (1800 км завдовжки та від 60 до 200 км завширшки) і Менделєєва, є й інші підняття. Дно вкрите дрібним піском та коричневим мулом.

Клімат.

Зима сувора з температурами +3 °С...-40 °С. Влітку температури коливаються від 0 °С до +10 °С. Хмарність переважає влітку (90—95 %), взимку —- 40—50 %. Опадів випадає від 75 до 250 мм/рік. Клімат у цілому холодний, але тепліший від антарктичного.

Запитання.

Чому арктичний клімат тепліший від антарктичного?

Розповідь учителя.

Органічний світ.

У Північному Льодовитому океані багато водоростей — зелених, бурих та червоних, у Білому морі у великих кількостях зростає морська трава зоостера. Тваринний світ багатий: моржі, тюлені, білі ведмеді, у приатлантичній зоні спостерігаються великі косяки північноатлантичних риб (оселедець, тріска, морський окунь тощо). Трапляються кити (гренландський та ін.).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1. Які материки омивають води Північного Льодовитого океану? Які частини світу?

2. Чим рельєф дна Північного Льодовитого океану відрізняється від рельєфу інших океанів планети?

3. Які типи клімату існують у межах Північного Льодовитого океану?

4. Чому морські течії слабко пов'язані з атмосферною циркуляцією над океаном?

5. Чим органічний світ Північного Льодовитого океану відрізняється від органічного світу інших океанів?

6. Що, на вашу думку, ускладнює господарське освоєння Північного Льодовитого океану?

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

— Північний Льодовитий океан повністю розташований у полярних широтах, що значною мірою обумовлює особливості його природи;

— головні особливості рельєфу дна Північного Льодовитого океану такі: переважання зони шельфу, відсутність перехідної зони, вулканізму та землетрусів;

— більша частина акваторії океану вкрита кригою, що перешкоджає господарському використанню його ресурсів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.

2. Нанести на контурну карту географічний мінімум.

3. Принести на тематичну контрольну роботу чисту контурну карту світу.

4. Повторити весь розділ та підготуватися до виконання тематичної контрольної роботи.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

Урок 12

ПРАКТИЧНА РОБОТА №6

Тема: Складання порівняльної характеристики двох океанів .

Мета: Н: закріпити знання з теми «природа океанів».

В: Виховувати розумову культуру, трудові навички, формувати екологічне мислення

Р:сформувати практичні навички порівняльної характеристики природи на основі тематичних карт.

Обладнання: карта океанів, кліматична карта світу, карта природних зон світу , атласи, контурні карти, підручники, зошити для практичних робіт.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси природних зон Африки; наводити приклади грунтів, рослинного та тваринного світу цих природних зон; пояснювати особливості розміщення природних зон на материку; характеризувати основні екологічні проблеми природних зон, порівнювати природні зони.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель повідомляє, що на сьогоднішньому уроці учні використають знання, здобуті на минулих уроках.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Бліц-опитування

  1. Що таке природний комплекс?

  2. Які бувають природні комплекси?

  3. За яким планом характеризують океани?

  4. Схема рельєфу дна океану.

  5. Природні ресурси океану.

Географічний тренінг

Використовуючи карти атласу, простежте риси подібності і відмінності у природі океанів .

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ставимо учням проблемне питання: «У чому полягають причини різноманіття природи океанів ?»

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Географічний практикум із наступним захистом (самостійна робота учнів з атласами)

План

  1. Географічне положення;

  2. Рельєф;

  3. Клімат;

  4. Води – рух і солоність

  5. Представники тваринного світу

  6. Екологічні проблеми і ресурси .

1 рядпорівняння Тихого і Атлантичного океанів

2 ряд – порівняння Тихого і Індійського океанів

3 ряд порівняння Північно – Льодовитого і Атлантичного океанів

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Захист самостійних робіт учнів.

При наявності часу перехід до виконання практичної роботи №9 в зошитах для практичних робіт.

ПІДСУМКИ УРОКУ

Аргументація оцінок

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Практична робота №6 в зошитах закінчити, підготувати реферати про екологічні проблеми океанів

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 13

Тема. Географічне положення Африки. Практична робота №7. Визначення географічних координат крайніх точок Африки. Практична робота № 8. Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів материка.

Мета: Н: розкрити зміст поняття «географічне положення материка», ознайомитись із історією відкриття і дослідження материка, сформувати в учнів первинні навички складання характеристики географічного положення материка; поглибити практичні навички визначати географічні координати, вимірювати відстань на карті за масштабом і градусною сіткою;

В: Виховувати цікавість до предмету, культуру праці

Р: закріпити практичні навички роботи з контурними картами; сформувати розуміння особливостей географічного положення Африки.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, атласи, контурні карти, калькулятор, підручники, відеоматеріали.

Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси географічного положення Африки; пояснювати їхні особливості; визначати географічні координати; показувати на карті відповідні об'єкти географічної номенклатури.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель знайомить учнів зі змістом, обсягом і завданнями розділу II «Материки» , із місцем і роллю теми «Африка» в структурі курсу.

II. Актуалізація опорних знань

Варіанти проведення: бесіда з класом щодо географічних методів пізнання світу; робота з фізичною картою світу.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель нагадує учням про залежність особливостей природи та життя людини від географічного положення території.

IV. Вивчення нового матеріалу

Познайомити учнів із планом вивчення материка.

План вивчення материка записуємо до робочих зошитів, оскільки цим планом ми будемо користуватися при вивченні усіх материків.

ПЛАН ВИВЧЕННЯ МАТЕРИКА

  1. Географічне положення материка.

  2. Історія відкриття та дослідження.

  3. Історія формування материка; з яких основних тектонічних структур складається материк (територія); особливості їх розміщення.

  4. Основні форми рельєфу та їх взаємозв’язок з тектонічними структурами.

  5. Корисні копалини, їх розміщення та зв'язок з тектонічними структурами.

  6. Клімат.

  7. Внутрішні води.

  8. Природні зони.

  9. Населення та політична карта світу материка

Ознайомити учнів із планом характеристики географічного положення материка.

ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА

  1. Площа материка, розташування материка щодо екватора, координати крайніх північної та південної точок, найбільша протяжність із півночі на південь.

  2. Розташування материка щодо початкового меридіану, координати крайніх західної та східної точок, найбільша протяжність із заходу на схід.

  1. Пояси освітлення та географічні пояси, у яких розташований материк.

  2. Океани та моря, морські течії, що омивають материк.

  3. Найближчі материки та шляхи сполучення з ними. ,

  4. Характеристика берегової лінії материка.

Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із атласом (учні визначають географічні координати крайніх точок, протяжність материка, роблять висновки щодо особливостей географічного положення Африки).

Завдання

Позначити на контурній карті назви визначених географічних об’єктів та визначити координати крайніх точок материка і записати їх у зошиті.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ.

Бесіда за запитаннями і завданнями

  1. За яким планом ми будемо характеризувати всі материки?

  2. Який план характеристики географічного положення материка?

  3. У чому полягають особливості географічного положення материка Африка?

  4. Назвіть крайні точки материка.

  5. Води яких океанів, морів, заток, проток омивають Африку?

ПІДСУМОК УРОКУ

  • Африка – другий за розмірами території материк Землі;

  • Екватор перетинає Африку майже посередині, що обумовлює своєрідну подібність природних умов північної та південної частин материка;

  • Близькість Африки до Європи та Азії сприяла виникненню між континентами тісних зв’язків та обумовила колонізацію материка.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф, закінчити роботу в контурних картах. Опрацювати дослідження за вибором.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 14

Тема. Дослідження та освоєння Африки.

Мета: Н: систематизувати знання учнів про основні етапи історії дослідження та освоєння Африки;

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну і мовну культуру.

Р: розвивати навички користування картами й додатковими джерелами інформації.

Обладнання: атласи, підручники, хрестоматії, довідники, ілюстративний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати основні етапи дослідження материка; визначати роль вітчизняних учених у цих дослідженнях.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель повідомляє учням про тлумачення назви «Африка».

На півночі материка мешкали племена афрігії, тому Африкою (до 4 ст. до н. е. ) називали територію навколо стародавнього Карфагену, а пізніше назва поширилась на весь материк.

II. Актуалізація опорних знань

Варіант проведення: письмове опитування (у вигляді тесту); усне опитування.

  1. За яким планом вивчають материки?

  2. За яким планом вивчають географічне положення материків?

  3. Дати характеристику географічному положенню Африки.

  4. Показати на карті об’єкти географічної номенклатури.

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель ставить перед класом проблемне питання: «Чому на карті Ератосфена Африка називалася Лівією?»

  1. Вивчення нового матеріалу План

  1. Уявлення про Африку фінікійців і греків.

  2. Португальські відкриття африканського узбережжя та морського шляху в Індію.

  3. Дослідження Д. Лівінґстона та Г. Стенлі.

  4. Вітчизняні дослідники Африки.

Як досліджували Африку? Тут також, як і в багатьох інших випадках, виділяють три періоди.

ПЕРШИЙ

Від найдавніших часів (фінікійці) до 6-7 ст. (вторгнення арабів) – пар 19 стор.123 – самостійне опрацювання (7-8 хв.)

ДРУГИЙ

7 – середина 19 ст. Плавання Васко да Гами, європейська работоргівля та колонізація материка. (стор. 124 підручника)

ТРЕТІЙ

Із середини 19 ст. до наших часів.

Початок цього періоду пов'язаний з дослідженнями Девіда Лівінгстона, Василя Юнкера, потім Миколи Вавилова. Під час цього періоду розшукувалися родовища корисних копалин, вивчалися водні, земельні та біологічні ресурси, уточнювалися розміри та контури гірських масивів, плато, річок тощо. Вже у наш час океанологічні дослідження біля берегів Африки проводив видатний французький природознавець Жак Ів Кусто.

Варіанти проведення: пояснення вчителя (комбінується із самостійною роботою учнів із атласами, підручниками), захист проектів, повідомлень, презентацій.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: бесіда за запитаннями; складання таблиці «Етапи дослідження Африки».

VI. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, акцентує увагу на основних результатах географічних досліджень Африки.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф, закінчити роботу в контурних картах. Опрацювати дослідження за вибором.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 15

Тема. Африка: геологічна будова, рельєф, корисні копалини.

Мета:Н: поглибити в учнів поняття про зв'язок геологічної будови, рельєфу та родовищ корисних копалин; сформувати в учнів систему знань про особливості розміщення форм рельєфу та корисних копалин на території Африки;

В: Виховувати екологічну, економічну культуру, трудові навички.

Р: розвивати логічне мислення , удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: фізична карта Африки, тектонічна карта Африки, картини форм рельєфу материка, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

  1. У чому полягає головна особливість географічного положення Африки?

  2. Назвіть крайні точки Африки, моря, що її омивають, елементи берегової лінії — острови та півострови. Покажіть їх на карті.

  3. Чому внутрішні області Африки довгий час не були досліджені європейцями?

  4. Що таке рельєф? Під впливом яких сил він формується?

  5. Які типи корисних копалин вам відомі?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ

Розповідь учителя.

Наступний етап у вивченні особливостей африканського континенту — характеристика його рельєфу та визначення закономірностей розташування родовищ корисних копалин. Як вам відомо, утворення великих форм рельєфу та типів корисних копалин безпосередньо пов'язані з геологічною історією певної території. Тому спочатку нам треба визначити особливості внутрішньої будови материка, а потім — на підставі цих знань — пояснити розміщення форм рельєфу та родовищ корисних копалин. Це і є мета нашого сьогоднішнього уроку.

  1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

Історія розвитку земної кори на території Африки розпочалася з давнього материка Пангея, з якого утворилися два материки — Лавразія та Гондвана. Саме з останньої на початку мезозою утворилися Африка, Південна Америка, Австралія та Антарктида.

Розглянемо тектонічну карту Африки. Ви бачите, що сучасний материк лежить на давній платформі, яка сформувалася ще удо-палеозойський час унаслідок руйнації первинних гірських масивів. Проте будова Африканської платформи має значні територіальні відмінності, які ми розглянемо та позначимо на контурних картах.

  1. Басейн Карру, Калахарі, Конго, озеро Чад утворилися у зонах опускання Африканської платформи — у середній меридіональній смузі материка. їх добре помітно на фізичній карті. Протягом тривалого часу тут накопичувалися осадові породи, що утворили потужний чохол.

  2. Сахаро-Аравійська плита виникла на місці давно зруйнованих гір, і чохол плато сформувався внаслідок неодноразового затоплення морем.

  3. Південноафриканський щит у Південній та Східній Африці має незначний чохол або чохол відсутній.

  4. Східноафриканське нагір'я утворилося у мезозої—кайнозої як результат грандіозних вертикальних та горизонтальних рухів. Виникли великі розломи, підняття та опускання окремих брил платформи — грабени та горсти.

  5. Драконові гори утворилися наприкінці палеозою, під час так званого герцинського горотворення. Бриловий рельєф.

  1. Східноафриканська смуга розломів.

  1. Атлаські гори — молоді, вони утворилися під час альпійського (сучасного) горотворення.

Завдання.

За допомогою фізичної карти встановіть, які форми поверхні переважають на території Африки, чим це зумовлено.

Розповідь учителя.

Отже, між тектонікою та рельєфом існує тісний зв'язок: наприклад, Африканській платформі відповідають рівнини материка, а областям складчатості — гірські масиви.

Завдання.

За допомогою шкали висот визначте висоту рівнин Африки та їх переважні форми.

Розповідь учителя.

Серед рівнин Африки переважають плоскогір'я (тобто високі рівнини), гірські масиви з переважанням брилових (давні Драконові гори) наявні на окраїнах материка. Слід зазначити своєрідність Африканської платформи: хоча її фундамент не може згинатись у складки, але під впливом внутрішніх сил на ньому виникають тріщини, грабени, горсти (яскравим прикладом є Східна Африка). На відміну від, скажімо, Східноєвропейської платформи, у межах якої розташована територія України, в Африці існують вулкани, тобто розвиток земної кори не завершується платформенним циклом. Сталі ділянки земної поверхні продовжують змінюватися.

Чіткіші уявлення про розломи та грабени Східної Африки допоможуть нам створити описи ландшафтів. Голова комплексної Східноафриканської експедиції Андрій Капіца так описав один із цих краєвидів: «Дорога повільно підіймається вгору. Ми маємо перевалити через хребет та спуститися його протилежним схилом до Рифтової долини. Коли ми дісталися гребня, перед нами відкрилася велична картина Рифтової долини. Долиною її називають тому, що, немов річкова долина, це коритоподібне зниження витягнено на сотні та тисячі кілометрів і схоже на слід велетенського колеса, що продавило смугу в густому багні. Ця долина пролягла через гори і плато. Уступи, що її обмежують, називаються ескарпи, і підняті вони над днищем на сотні метрів. На горизонті синім хребтом виднівся ескарп протилежного борту. Це крутий схил заввишки до тисячі метрів над дном долини. Ліворуч від нас підносився корпус згаслого вулкана. Тіні від пухнастих купчастих хмар повільно пливли саваною» [32, с 18].

Одним із символів Африки є славетний вулкан Кіліманджаро.

Завдання.

Знайдіть вулкан Кіліманджаро на фізичній карті Африки та позначте на контурній карті його висоту.

Розповідь учителя.

Біля узбережжя Гвінейської затоки розташований вулкан Камерун, поблизу якого, в районі озера Ніос, сталася одна з найстрашніших природних катастроф світу. У серпні 1986 р. внаслідок посилення тектонічних процесів у надрах з дна озера була викинута хмара отруйного газу, який призвів до загибелі близько півтори тисячі мешканців цієї місцевості.

Завдання.

  1. За допомогою фізичної та тектонічної карти схарактеризуйте Драконові та Атлаські гори.

  2. Нанесіть на контурну карту найголовніші родовища корисних копалин. Проаналізуйте розміщення корисних копалин магматичного та осадового походження.

Розповідь учителя.

Африка досить багата на мінеральні ресурси, насамперед магматичного походження. Світове значення мають африканські родовища алмазів, золота, уранових та мідних руд тощо. Цікаво, що у 1905 р. в провінції Трансвааль (Південна Африка) знайшли алмаз вагою 621,2 г. На честь президента алмазорудної компанії алмаз назвали «Куллінан». Різні експерти оцінили вартість «Куллінана» від 94 до 188 т чистого золота.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями і завданнями.

  1. У чому полягає головна особливість геологічної будови Африки?

  2. Порівняйте рельєф Північної та Південної Африки.

  3. За допомогою тектонічної карти дайте порівняльну характеристику: Капських та Драконових гір; Східноафриканського та Ефіопського нагір'їв.

  4. Які закономірності розміщення родовищ магматичних (осадових) копалин на території Африки ви можете назвати?

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

  • в основі материка Африка лежить давня платформа, тому серед форм рельєфу переважають рівнинні;

  • рухи земної кори привели до виникнення на платформі розломів, з якими пов'язані вулканізм та утворення великих нагір'їв;

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

Нанести форми рельєфу та корисні копалини на контурні карти.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 16

Тема. Африка: загальна характеристика клімату.

Мета: Н: сформувати в учнів уявлення про основні чинники та особливості формування клімату Африки;

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічне мислення

Р: систематизувати знання учнів про залежність клімату від географічного положення материка, циркуляції атмосфери, рельєфу, океанічних течій тощо; розвивати практичні навички учнів працювати з кліматичною картою, самостійно виявляти причинно-наслідкові зв'язки у процесі формування клімату.

Обладнання: фізична карта Африки, кліматична карта Африки, картини природи материка, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1.Що таке погода? Клімат?

2.Кліматотвірні чинники?

  1. Яку роль у формуванні клімату відіграє сонячна радіація? Циркуляція атмосфери? Океанічні течії? Рельєф?

  2. Як кліматичні умови певної території змінюються з широтою?

  3. залежить насиченість повітря вологою від температури? Яким чином?

  4. Як географічне положення Африки впливає на кліматичні умови материка?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ

Розповідь учителя.

Знання особливостей географічного положення Африки та розташування на території материка великих форм рельєфу надає нам змогу схарактеризувати основні риси клімату. Ми розглянемо дію кліматотвірних чинників та вплив кожного з них на формування відповідних кліматичних поясів. Вам уже відомо, що клімат Африки характеризується як жаркий, а на великій площі — ще й сухий. Але Центральна Африка майже весь рік отримує велику кількість опадів. Відповісти на запитання, завдяки чому можливі такі кліматичні контрасти, ми зможемо на сьогоднішньому уроці, проаналізувавши фізичну та кліматичну карти Африки.

  1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Аналіз кліматичної карти

  2. Кліматичні пояси і типи клімату

  3. Кліматотворчі чинники


Завдання.

За допомогою кліматичної карти Африки схарактеризуйте загальні особливості клімату материка. Визначте:

а) як позначається на кліматичних особливостях Африки розташування частини її території в екваторіальних широтах Північної та Південної півкуль;

б) як впливають на клімат материка панівні вітри та морські течії;

в) яку роль у формуванні клімату Африки відіграє рельєф материка.

Розповідь учителя.

Більша частина Африки розташована у жаркому поясі, що зумовлює формування жаркого клімату. Африка — найжаркіший материк світу. У жаркому поясі впродовж усього року сонце високо підіймається над горизонтом, через це різниця між літніми та зимовими температурами (особливо в екваторіальних широтах) незначна. Оскільки Африка розташована у Північній та Південній півкулях, пори року на півночі та на півдні материка не збігаються. Своєрідний рельєф, панівні вітри, морські течії та інші кліматотвірні чинники урізноманітнюють кліматичні особливості Африки.

Завдання.

За допомогою кліматодіаграм у підручнику схарактеризуйте екваторіальний та тропічний клімати Африки.

Розповідь учителя.

На висоті близько 10 км над поверхнею землі охолоджене екваторіальне повітря розтікається на південь та на північ, опускаючись у тропічних широтах, де утворюються пояси високого тиску.

При опусканні повітряні маси нагріваються та стають ще сухішими, втрачаючи здатність виділяти вологу. Навпаки, тропічне повітря вологу інтенсивно вбирає. Таким чином, екваторіальні повітряні маси протягом усього року насичені вологою та мають високі температури, тоді як тропічні маси сухі та вбирають вологу.

Тропічному клімату, що формується у поясах високого тиску, притаманна різка континен-тальність, взимку домінують теплі, а влітку жаркі повітряні маси.

Оскільки протягом року Сонце зігріває більше то Північну, то Південну півкулю, між екваторіальним та тропічними поясами наявні перехідні пояси — субекваторіальні, де періодично чергуються дві пори року: волога та суха.

Пасати — вітри, що протягом року дмуть в одному напрямі, — теж впливають на формування клімату материка.

Завдання.

За допомогою карт атласа визначте домінуючі вітри та морські течії, що впливають на формування клімату Африки.

Розповідь учителя.

На кліматичній карті ви побачили, як пасати впливають на розподіл опадів на півдні Африки. Теплі повітряні маси, що надходять з Індійського океану, залишають свою вологу на схилах гір, тому у глиб континенту — до пустелі Калахарі, вони надходять вже сухими.

Південно-західні та північно-західні береги Африки омивають води Атлантичного океану. Там протікають холодні Бенгельська та Канарська течії. Проте на півночі до самого берега підходять безводні простори Сахари, а на південному заході вздовж узбережжя простягнулася пустеля Наміб.

Запитання.

Як пояснюється така неузгодженість: біля самого моря сформувався пустельний клімат?

Розповідь учителя.

Морські повітряні маси формуються над холодними течіями, тому при проникненні на материк вони не дають опадів.

  1. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

  1. Як впливають на клімат Африки домінуючі повітряні маси?

  2. Які закономірності розподілу вологи та температур спостерігаються на території материка?

  3. За допомогою кліматичної карти дайте порівняльну характеристику кліматів південно-східного та південно-західного узбереж Африки.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Заключне слово вчителя:

  • особливості африканського клімату значною мірою залежать від розташування материка по обидва боки від екватора та великих територій — у тропічних широтах;

  • над більшою частиною Африки переважає пасатна циркуляція, наслідком якої є мала кількість опадів у північній частині материка та значно більша — у південній;

— океани незначною мірою впливають на клімат материка через його великі розміри та характер поверхні, морські течії відіграють помітну роль у формуванні клімату узбережжя.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.

  2. Нанести на контурну карту кліматичні пояси Африки.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок17

Тема: Африка. Води суходолу.

Мета:Н: сформувати в учнів уявлення про основні особливості внутрішніх вод Африки шляхом демонстрації їх залежності від рельєфу та клімату, нерівномірність розподілу по території материка; охарактеризувати найголовніші річкові системи та басейни, основні типи озер Африки та закономірності їх поширення;

В: систематизувати поняття учнів про сутність гідро екологічних проблем Африки та шляхів їх розв’язання.

Р: Розвивати логічне мислення, навички роботи із джерелами знань.

Обладнання: фізична карта Африки, картини річок та озер материка, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Запитання і завдання

  1. Екваторіальний пояс Африки за формою нагадує величезну пляму. Чим пояснити порушення його широтної зональності?

  2. Чи сприятливий, на ваш погляд, екваторіальний тип клімату для життя та господарської діяльності людей?

  3. Мандрівники, досліджуючи пустелі Африки, вночі можуть почути звуки, схожі на постріли. Поясніть походження і причину виникнення цих звуків.

  4. Як ви гадаєте, чому європейці колонізували в першу чергу північний і південний краї Африки?

ІІІ Пояснення нового матеріалу

План

1. Загальна характеристика поверхневих вод

2. Характеристика річок і їх басейнів

3. Інші види поверхневих вод

Найгустіша річкова мережа Африки – в екваторіальному та субекваторіальному кліматичних поясах. Дуже мало річок у пустелях. Великі річки, що течуть ними, починаються у вологих областях. У пустелях трапляються сухі русла річок — ваді, які зрідка тільки після великих дощів виповнюються водою.

Майже всі річки Африки мають дощове живлення. Вони розливаються в сезон дощів. В областях із середземноморським кліматом розливи бувають узимку, в субекваторіальних поясах — улітку, а взимку річки міліють. В екваторіальній області річки повноводні протягом усього року.

Територію, води з якої стікають у той або інший океан, називають басейном цього океану. Площа басейну Атлантичного океану значно більша, ніж площа басейну річок Індійського океану. Це пояснюється будовою материка — поверхня Африки піднята переважно у східній частині.

Пливучи плоскогір'ями і прорізаючи тверді кристалічні породи, річки утворюють численні пороги та водоспади.

Близько 1/3 території материка не має стоку в океан, тобто належить до басейнів внутрішнього стоку.

Річки басейну Атлантичного океану.

Ніл — найдовша річка у світі (6671 км). Він починається на Східно-Африканському плоскогір'ї, тече крізь озеро Вікторію. У верхній течії Ніл утворює пороги й водоспади. Рівниною річка пливе повільно й спокійно, розгалужуючись на численні рукави і протоки в широкій заболоченій долині. Нижче вона дістає назву Білий Ніл. Біля міста Хартума Білий Ніл приймає води Голубого Нілу, який стікає з Ефіопського нагір'я. Голубий Ніл приносить багато намулу, що осідає на полях під час розливу. Після злиття Білого й Голубого Нілу річка вдвічі ширшає, і називають її Нілом. Впадаючи в Середземне море, вона утворює велику дельту, на місці якої кілька десятків тисяч років тому була затока Середземного моря.

Режим Нілу дуже складний, бо ця річка проминає різні кліматичні пояси. В екваторіальній частині басейну Нілу дощів випадає багато; крім того, високий і сталий рівень річки у верхів'ях регулюється озерами. А втім, на рівнині багато води Білого Нілу втрачається через випаровування. Тому в живленні Нілу чільне місце належить Голубому Нілові: він приносить улітку, тобто в період дощів на Ефіопському нагір'ї, дуже багато води, й цим зумовлена повінь. Вона поступово поширюється вниз річкою, і в нижній течії Ніл розливається наприкінці літа і на початку осені. У зимові й весняні місяці рівень води в річці різко знижується

Конго (Заїр) — найбільш повноводна і друга за довжиною річка Африки (4320 км). Багатоводністю та площею басейну Конго поступається лише Амазонці. Річка в двох місцях перетинає екватор і повноводна впродовж усього року. Конго (Заїр) тече уступами плоскогір'їв, тому тут багато порогів і водоспадів. Судноплавство можливе лише на окремих ділянках. Річка не утворює дельти, її каламутні води широким потоком виносяться далеко в Атлантичний океан.

У Гвінейську затоку впадає багатоводний Нігер. Це третя за довжиною і за площею басейну річка Африки. Як і на інших річках, на Нігері багато порогів і водоспадів.

Річки басейну Індійського океану.

Замбезі — найбільша з річок Африки, що течуть в Індійський океан (2660 км). У верхній течії вона несе свої води по рівній місцевості і тому судноплавна. Нижче річку перепиняє безліч порогів і водоспадів. Русло її то розширюється, то звужується в глибоких ущелинах.

На Замбезі знаходиться один із найбільших у світі водоспадів — Вікторія. Тут річка широким потоком (1800 м) падає з висоти 120 м у вузьку ущелину, що перетинає її русло. Гуркіт і ревіння водоспаду чути на багато кілометрів навколо. Вода, падаючи, здіймає на сотні метрів угору величезні стовпи дрібних бризок.

Озера

зосереджені переважно в середній частині Африки. Багато з них (Танганьїка, Ньяса та ін.) лежать по лінії Великих Східно-Африканських розломів, тому улоговини їх мають витягнуту форму. Ці озера, як правило, оточені високими й крутими горами. У них велика глибина і значна довжина.

Так, озеро Танганьїка за ширини 50—80 км тягнеться в довжину на 650 км. Це найдовше прісноводне озеро світу. За глибиною (1435 м) Танганьїка поступається тільки Байкалу. Навколишні гори підносяться на 2000 м.

Озеро Вікторія — найбільше в Африці за площею водного дзеркала. Його улоговина знаходиться не в розломі, а в пологому прогині платформи. Тому це озеро не дуже глибоке (середня глибина 40 м, найбільша 80 м); береги його пологі й розчленовані. Ураганні вітри, що ними часто супроводжуються тропічні грози, спричиняють на озері дуже сильні шторми.

На південь від пустелі Сахари в субекваторіальному поясі знаходиться мілководне (глибиною 4—7 м) озеро Чад. Площа його залежно від опадів і розливу річок, що в нього впадають, різко змінюється, збільшуючись у дощовий період іноді майже вдвічі. Береги озера дуже заболочені. Озеро Чад безстічне, вода в ньому слабосолона.

На Ефіопському нагір'ї є озера, улоговини яких утворилися внаслідок підгачування річкових долин і глибоких знижень лавовими потоками під час виверження вулканів. Так виникло озеро Тана, з якого витікає Голубий Ніл.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями

1. Порівняйте фізико-географічні характеристики Конго та Нілу; Конго та Замбезі.

2. Опишіть русло Нілу від витоку до дельти.

3. Порівняйте верхню, середню та нижню течії річки Конго.

4. Чим зумовлені територіальні відмінності розміщення внутрішніх вод Африки?

5. Чим пояснити нестабільність обрисів озера Чад?

6. Складіть порівняльну характеристику озера Танганьїка та Чад.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

  • внутрішні води Африки розташовані на території материка нерівномірно;

  • африканські річки досить довгі та повноводні через велику кількість опадів та підземних джерел. Більшість річок Африки належить до басейну Атлантичного океану, значну площу займає басейн внутрішнього стоку;

  • в Африці багато озер різноманітних за походженням;

  • річки та озера Африки через нестачу води мають величезне значення для господарювання та життя людини.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику (пар.21)

На контурній карті позначити найбільші річки та озера Африки, підписати їхні назви. Позначити стрілками течії річок.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Урок 18

Тема: Екологічні проблеми та природоохоронні території Африки.
Практична робота №9 „Складання порівняльної характеристики природних зон”.

Мета: Н: поглибити систему знань учнів проприродні зони Африки; удосконалити практичні навички учнів порівнювати природні зони; підвести учнів до розумінняекологічних проблем Африки та необхідності природоохоронних заходів.

В: Виховувати цікавість до предмету, точність, охайність.

Р: Розвивати логічне мислення, вміння самостійно працювати, використовуючи джерела знань.

Обладнання: фізична карта Африки, підручники, атласи.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ.

Бесіда за запитаннями та завданнями:
1) До яких ПК зональних чи азональних відносяться природні зони?
2) Перерахуйте природні зони Африки.
3) Чи існує залежність між розташуванням природних зон та кліматичних поясів Африки?
4) Опишіть зону вологих екваторіальних лісів за планом.
5) Розкажіть про пристосованість тварин до життя в умовах пустелі.
6) Що таке „антропогенний природний комплекс”?
7) Які різновиди природоохоронних територій вам відомі?

3. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота
Складання порівняльної характеристики природних зон

Складіть порівняльну характеристику двох природних зон (за вибором). Заповніть таблицю.

Назва природної зони

Географічне положення

Клімат

Грунти

Представники рослинного світу

Представники тваринного світу

Зона вологих екваторіальних лісів

Зона саван

Висновки.

Спільні риси:
Відмінні риси:

Антропогенні природні комплекси сформувались у природному середовищі під впливом господарської діяльності людини. Як саме людська діяльність позначилася на природі Африки?

- лісова флора збіднилася внаслідок вирубування цінних пород дерев
- хижацьке полювання- вимерли: блакитна антилопа, даякі підвиди зебр, північноафриканські слони, а носороги, гепарди, леви перебувають на межі винищення;
- розміщення екологічно небезпечних виробництв на території Африки;
- випалюваня рослинності під час сухого сезону (для поліпшення пасовиськ та створення полів)- це призводить до збільшення площі пустелі ( за останні 50 років площа пустелі Сахара зросла на 1 млн.Км2.
- Надмірне випасання худоби у саванах- збіднюється видовий склад рослинності, деградують грунти.

ОДНИМ З НАЙГОЛОВНІШИХ ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Є СТВОРЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ- заказників, заповідників, національних парків тощо.

1.Серенгеті (Танзанія)- нац.парк створений у 1940 році. Площа=1,3 млн.га. Охороняють ландшафти саван. Мешкають антилопи гну, газелі, зебри, слони, леви, леопарди, різноманітні птахи.

2.Нгоронгоро- у 1959 році від Серенгеті відокремлений. Площа складає 800 тис.га

Підведення підсумків ( згідно до навчальних питань) Д.З- повідомлення про природоох. Тер.

Домашнє завдання: Створити повідомлення про один із заповідників, національних парків за вибором.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 19

Тема: Населення і сучасна політична карта Африки.

Мета: Н: сформувати в учнів знання про кількість і динаміку, розміщення , расовий та етнічний склад населення Африки, загальні особливості держав материка; розкрити демографічні проблеми африканського континенту;

В: систематизувати знання учнів про становлення політичної карти Африки, колоніальне минуле, формувати цікавість до побуту і культури інших народів.

Р: Розвивати логічне мислення , поглибити навички учнів працювати з географічною картою.

Обладнання: політична карта Африки, карта населення світу, атласи, підручники, хрестоматії, ілюстративний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: характеризувати загальні риси населення й становлення держав Африки; наводити приклади народів Африки, країн із різним рівнем розвитку; пояснювати особливості розміщення та расового складу населення Африки; розкривати демографічні проблеми материка.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліц-опитування

  1. Які природні зони сформувалися на території Африки?

  2. У чому особливість їх розташування?

  3. Які природні зони в Африці займають найбільші площі? Чому?

  4. У яких природних зонах органічний світ найбагатший? Найбідніший?

  5. Що вам відомо про пристосування організмів до умов пустельного клімату?

  6. Які зміни в природних комплексах Африки відбулися у зв’язку з господарською діяльністю людини.

Запитання і завдання

  1. Що таке антропогенний природний комплекс?

  2. Які різновиди природоохоронних територій вам відомі?

  3. На фізичній карті Африки знайдіть заповідники і національні парки, назвіть їх і вкажіть в яких природних зонах вони розташовані?

  4. Які явища природи належать до стихійних лих?

  5. Назвіть представників тваринного світу, що охороняються на заповідних територіях Африки.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План:

  1. Історія і сучасність континенту

  2. Населення

  3. Політична карта

Ще в середині минулого століття на політичній карті Африки переважали колонії європейських держав: Франції, Великої Британії, Бельгії, Португалії, Німеччини, Іспанії, Італії.

Після Другої світової війни почався підйом національно-визвольної боротьби. Першими одержали незалежність кілька країн Північної Африки, серед яких Туніс, Марокко і Судан (Єгипет формально здобув незалежність у 1922 р.). Через кілька років — у 1960 р.— суверенними державами стають 14 колишніх колоній і підопічних територій Франції, а також Нігерія, Бельгійське Конго і Сомалі. Цей рік входить в історію як «Рік Африки». Поступово процес деколонізації охоплює весь «чорний континент», остання колонія — Намібія — стала незалежною в 1990 р.

Африка залишається найбільш економічно відсталим континентом. З 25 країн з найнижчим ВВП на душу населення 20 — країни Африки. Усі ці країни характеризуються дуже низьким рівнем розвитку економіки та швидким збільшенням населення, так, в Ерітреї, Сомалі, Бурунді, Буркіна-Фасо, Малі, Нігері природний приріст становить 3% і більше на рік.

Багато країн характеризуються нестабільною політичною ситуацією, що нерідко загострюється і набуває найтрагічнішої для населення і господарства країни форми — форми військового конфлікту.

Бідність зосереджена в «Чорній Африці» в основному між 20 градусом пн. ш. і 10 градусом пд. ш. (у тому числі природна зона Сахель, що характеризується прогресом спустелювання і періодичними катастрофічними посухами). Цей «пояс бідності» охоплює Ґвінею-Бісау, Сьєрра-Леоне, Малі, Буркіна-Фасо, Бенін, Республіку Конго, Нігерію, Нігер, Демократичну Республіку Конго, Танзанію, Бурунді, Кенію, Ефіопію, Ерітрею, Сомалі. Бідність характерна і для південно-східного «кута» Африки (включаючи острови біля узбережжя материка), тут знаходяться Замбія, Малаві, Мозамбік, Коморські острови та Мадагаскар.

Африка вирізняється значною строкатістю етнічного складу населення, тут нараховується понад 200 народів. Тому в регіоні переважають багатонаціональні держави. Найбільші народи (групи народів) — араби, банту, конґо, йоруба, фульбе, сомалі, ібо, нілоти, шона, бушмени.

Середня густота населення Африки 28 чол/км2. Більш заселеною є західна частина материка й окремі країни Центральної та Південної Африки, менша людність спостерігається в Північній Африці. Територіями з вищою концентрацією населення є прибережні райони, де зосереджені великі міста і великі плантації, серед яких середземноморські області Магриба, узбережжя Гвінейської затоки та прилеглі рівнини Нігерії.

Африка має найвищі показники природного приросту населення — 2,2% на рік. «Чемпіоном» є Ніґер, де цей показник сягає 3,6%; очікується, що протягом найближчих п'ятдесяти років населення цієї африканської країни збільшиться в 4,45 раза.

Водночас Африка посідає перше місце у світі за показником дитячої смертності, тут найнижча тривалість життя. Середній показник тривалості життя в Африці — 49 років. Це єдиний регіон, де середня тривалість життя нижча за середній показник у всьому світі (65 років). На континенті є істотні відмінності в показнику тривалості життя: більш благополучною є ситуація в Північній Африці — 66 років, лідери — Туніс і Лівія (73 роки). Найменше живуть у Східній і Центральній Африці — 43 роки, це приблизно півжиття японця чи шведа. Найнижче щодо очікуваної тривалості життя перебувають Замбія і Зімбабве — 32 і 33 роки відповідно. Це пов'язано зі СНІДом, оскільки названі країни розташовані в епіцентрі поширення цієї «чуми XX—XXI ст.». У коло «зачарованих СНІДом» держав залучено багато країн Африки, у першу чергу це стосується південної частини континенту (Свазіленд, Лесото, Ботсвана, а також Південна Африка).

Африка поступається іншим регіонам світу часткою міського населення, у містах тут проживає 38,7% африканців. Тільки Південна Африка подолала 50%-й рубіж частки міського населення (середній показник у цій частині Африки — 53,8%: від 17,9% у Лесото до 56,9% у Південній Африці). Буквально за крок до 50%-ї оцінки перебуває Північна Африка — 49,6%. Найменше процес урбанізації торкнувся Східної Африки, тут середній показник 26% (від 9,9% у Бурунді до 83,7% у Джібуті). Разом з тим за темпами росту міського населення Африка утримує світову першість.

Для економіки африканських країн характерне переважання сільського господарства, харчової, легкої (текстильної) та гірничодобувної промисловості. Там, де є лісові ресурси, розвиваються лісова і деревообробна галузі (початкові стадії переробки). Останніми роками дещо підвищується значення металургії, нафтопереробної і хімічної галузей, машинобудування й електроенергетики. Однак у цілому обробна промисловість розвинена слабко, за винятком Південної Африки й окремих районів Північної Африки.

У територіальній структурі господарства більш високим рівнем розвитку виділяються деякі території, як правило, це столиця, райони видобування і переробки мінеральних ресурсів, а також порти вивезення сировини й окремих видів сільськогосподарської продукції. Інші райони — це області з переважанням натурального і напівнатурального сільського господарства. Розвиток цієї галузі характеризується низькими темпами зростання, причому в деяких країнах вони відстають від темпів збільшення кількості населення. Провідна галузь сільського господарства — рослинництво, багато країн спеціалізуються на одній-двох культурах. Наприклад, Кот-д'Івуар і Гана спеціалізуються на какао-бобах і каві, Сенегал — на арахісі, Туніс — на оливках, Єгипет — на апельсинах і бавовні, Кенія — на сизалі, Танзанія — на сизалі та чаї. З продовольчих культур найбільше значення мають кассава (різновид маніоку), кукурудза, ямс. Тваринництво відіграє важливу роль тільки в тих районах, де можливості рослинництва обмежені через посушливий клімат. В основному вирощують зебу, овець, свиней і верблюдів, найбільше поголів'я худоби налічується в Ефіопії, Судані, Нігерії, Сомалі, Південній Африці. Більшість країн не можуть забезпечити своє населення необхідними продуктами харчування і змушені імпортувати їх, деякі одержують іноземну допомогу

ПІДСУМКИ УРОКУ

(узагальнююча бесіда)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

(Пар.26), підготувати повідомлення про одну із держав Африки, при доповіді користуватись таким планом:

План

  1. Географічне положення

  2. Природні умови і ресурси, їхній вплив на господарську діяльність населення.

  3. Населення.

  4. Галузі господарства країни, їхня спеціалізація.

  5. Транспорт, міжнародні зв’язки.

  6. Проблеми та перспективи розвитку країни.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 20

Тема: Австралія. Географічне положення, історія відкриття, рельєф та корисні копалини.

Мета: Н: сформувати в учнів загальне уявлення про своєрідність та особливості природи Австралії;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну і розумову культуру.

Р: продовжити формуваня навичок учнів складати характеристику географічного положення об’єкта, відшукувати закономірності розташування форм рельєфу та корисних копалин; удосконалити практичні вміння учнів працювати з картами атласу та іншими джерелами географічної інформації.

Обладнання: фізична карта Австралії, атласи, підручники, портрети мореплавців, картини, інший ілюстративний матеріал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
1. За яким планом складається характеристика материка?
2. Чому вивчення будь-якої території починається з визначення географічного положення?
3. За яким планом складається характеристика географічного положення материка?
4. Що вам відомо про Австралію
?

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя

Якщо б вас попрохали підібрати до Африки найкоротший епітет, більшість відповіло б, що це слово „жарка”. На сьогоднішньому уроці ми починаємо знаймство з материком, якому найкраще підійшов би епітет „чудернацький”, бо там все навпаки  для нас, європейців. У липні там зима, у січні – літо; дерева взимку скидують не листя, а кору; через пустелі можна пройти за допомогою сокири. Багато тварин цього материка мають сумки, де зростають їхні малюки. Як завжди при знайомстві з певним об’єктом, ми почнемо з характеристики його географічногоположення. Крім того ви також дізнаєтесь про історію відкриття Австралії, визначите закономірності розташування форм рельєфу та корисних копалин.

4. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1). Історія відкриття та заселення;
2). Географічне положення та берегова лінія;
3) Тектонічні структури;
4) Рельєф та корисні копалини.

1 Коли і як було відкрито цей дивовижний материк?

1606 р. – Австралію відкрив голандець Віллєм Янсзон і назвав її Новою Голландією.
1642 р. – голандець Абель Тасман відкрив острів, який пізніше став називатися його ім’ям – Тасманія.
1770 р. – англійський мореплавець Джеймс Кук відкрив східне узбережжя Австралії.
Нововідкриті землі Джеймс Кук оголосив володіннями Великобританії.
1814 р. – англійський мореплавець Матью Фліндерс запропонував назвати материк Австралією, що в перекладі з латинської мови означає „південна”.
Історію дослідження внутрішніх районів Австралії можна поділити на три періоди:
 Перший (найдовший, кінець 18 – перша половина 19 ст.) Розпочалися детальні зйомки південного, східного і північного узбереж.
 Другий (1843-1875). Дослідження західних пустель та центральних рівнин.
У 1859-1862 рр. Шотландець Джон Стюарт перетнув материк з півдня на північ.
Широтні перетини Австралії із заходу на схід було здійснено у 1861, 1872-1877, 1874 та 1875-1876 рр. Таким чином було визначено основні риси географії Австралії.
 Третій (1875-1952). Детальне вивчення окремих районів та внесення уточнень до складених раніше карт і описів, у чому велику роль відіграли експедиції, що шукали корисні копалини, насамперед золото, кольорові метали,нафту та ін.

2 Складіть характеристику географічного положення Австралії за відомим вам планом.
1. Площа (7,687 млн. км. кв.)
2. Місце за площею серед інших материків (найменший).
3. Розташування щодо екватора, нульового меридіана, пн. та пд. тропіків.
- на південь від екватора;
- на схід від нульового меридіана;
- пд тропік перетинає майже посередині.
4. Положення по відношеню до інших материків.
5. Крайні точки – підписати на контурних картах і визначити координати.
Північна – мис Йорк, 10  пд. ш., 142  сх. д
Південна – мис Південно-Східний, 39  пд. ш., 147  сх. д.
Західна – мис Стіп-Пойнт, 26  пд. ш., 113  сх. д
Східна – мис Байрон, 28  пд. ш., 153  сх. д.
6. Визначити протяжність материка з півночі на південь, і з заходу на схід.
7. Характеристика берегової лінії (моря, затоки, протоки, течії, острови) – визначаємо по фізичній карті і підписуємо на контурних картах.

3 Тектонічні структури.
Материк розташований на давній докембрійській платформі – Австралійська платформа. На схід від платформи материка вздовж узбережжя простяглися гори давньої складчатості. Австралія – єдиний материк, на якому немає вулканів.

4 Тепер розглянемо фізичну карту Австралії, що дозволить нам схарактеризувати її рельєф та наявність корисних копалин. Рельєф материка нескладний: в його основі лежить Австралійська платформа представлена трьома основними одиницями рельєфу. Це Західне плато, Центральна низовина, та Східно-Австралійські гори (чи Великий Вододільний хребет).
Західне плато має висоту 400-500 м, сх – гори Макдонелл та Масгрейв. На півночі і на півдні – Велика піщана пустеля, Велика пустеля Вікторія, між ними кам’яниста пустеля Гібсона. Пд. захід – кріки (сухі русла річок). На півдні виділяється рівнина Налларбор, якій притаманні карстові форми рельєфу.

Центральна низовина лежить у прогині давнього фундаменту. На її північній частині – глинисті прибережні рівнини затоки Карпентарія. Центральна частина – басейн озера Ейр – найнижче місце материка.

Великий Вододільний хребет – має середню висоту. Найвища точка материка є гора Косцюшко (2234 м.) –південна частина Великого Водод. Хребта –Австралійські Альпи. Східний схил гір крутий, вершини плоскі, західний схил – полого-ступінчастий.

Завдання.

Користуючись фізичною картою Австралії визначити, які корисні копалини є на материку.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Бесіда згідно до навчальних питань

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитативідповідний матеріал у підручнику у підручниках, повід. Про відкриття Австралії).

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Урок 21

Тема: Клімат, внутрішні води, природні зони Австралії.

Мета: Н: сформувати в учнів поняття про загальні особливості клімату та внуирішніх вод Австралії; сприяти розумінню учнями причин своєрідності органічного світу Австралії та впливу на нього людини.

В: Виховувати екологічну культуру, розуміння своєрідності природи Австралії

Р:удосконалити практичні уміння учнів працювати з тематичними картами атласу.
Обладнання: фізична карта Австралії, кліматична карта Австралії, картини австралійських краєвидів, зображення тварин та рослин Австралії, атласи, підручники.
Тип уроку; урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями і завданнями.
1) У чому полягають головні особливості географічного положення Австралії?
2) Назвіть перших дослідників Австралії.
3) Що спільного у рельєфі Африки та Австралії? Що відмінного?
4) На які мінеральні ресурси багата Австралії?
5) Чому Австралію називають „земля навпаки”?
6) Як географічне положення Австралії впливає на її клімат?

3. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1) Клімат;
2) Внутрішні води;
3) Природні зони Австралії.

1

В Австралії домінує жаркий сухий клімат із великими річними та добовими коливаннями температури. Лише 1∕3 її території одержує достатньо або надміру опадів. Це залежить насамперед від географічного положення материка – майже посередині його перетинає Південний тропік.
На клімат Австралії впливають:
1) переважні вітри;
2) рельєф;
3) океанічні течії;
4) протяжність материка із заходу на схід.
1. У більшій частині Австралії панують пасати.
Крайній південь – західні вітри помірних широт.
Північ – північно-західні вітри.

2. Великий Вододільний хребет не пропускає вологу, що надхожить із Тихого океану.
Східне узбережжя отримує достатню і навіть надмірну кількість опадів – пасати несуть вологе повітря з Тихого океану на материк.
3. Тепла Східноавстралійська течія сприяє насиченню повітря вологою.
4. Континентальність клімату зумовлена великою протяжністю материка із заходу на схід.
Отже, Австралія знаходиться в таких кліматичних поясах:
1). Північ – субекваторіальний;
2). Центральна частина – тропічний (захід та центр  пустельний; схід – вологий)

3). Південь – субтропічний: пд-схід – вологий
центр – континентальний
захід – середземноморський (сухе літо, вологіша зима).

2

В Австралії мало річок та озер. Річки з більшої половини її площі не мають стоку в океан. Для материка характерні тимчасові річки, що пересихають – крики.
Повноводні протягом року річки течуть лише на сході Австралії зі схилів гір, да багато опадів. Живлення річок тільки дощове та від підземних вод.
Найбільша річкова система Австралії – Муррей (Маррі) з великою притокою Дарлінгом. Вони беруть початок у Великому Вододільному хребті. Дарлінг під час посухи пересихає та утворює окремі водойми. Мурей не пересихає, але рівень його різко знижується. Повінь на Мурреї зазвичай настає швидко і триває недовго. Внаслідок різкого коливання води судноплавство на Мурреї та Дарлінгу утруднене.Води річок використовують для зрощення родючих, але посушливих земель.Для цього на них споруджено водосховища.

В Австралії багато озер, але зазвичай вони не мають стоку й засолені.Чимало озер заповнюється водою лише у вологий період.
Найбільше з них озеро Ейр (лежить на 12 м. нижче рівня океану) Названо воно на честь англійського мандрівника Ейре, що відкрив його у 1840 році.
Австралія має значні запаси підземних вод, велика частина яких знаходиться в артезіанських басейнах. Але, оскільки ці води містять багато солей, вони непридатні для безпосереднього вживання, тому їх використовують для технічних потреб та обводнення пасовиськ.
Проблеми водопостачання в Австралії розв’язуються шляхом створення водосховищ, облаштування нових артезіанських колодязів, очищення підземних вод від солей.

3

Розглянемо карту природних зон Австралії. Оскільки в Австралії переважає сухий жаркий клімат, її більшу частину (центр та захід) займає зона тропічних пустель та напівпустель з надзвичайно бідною рослинністю.
На півночі, ближче до екватора,  зона екваторіальних, субекваторіальних, та вологих тропічних лісів. У субекваторіальному кліматичному поясі лежать саванни та рідколісся.
Рослинність бідна, але дуже своєрідна. Майже 75% видів рослин трапляються тільки в Австралії. Це пояснюється тим, що вона рано відокремилась від інших материків. Одночосно в Австрвлії є такі види рослин, які є в Пд. Америці та в Пд. Африці. Це свідчить про те, що сотні мільйонів років тому материки Пд. півкулі з’єднував суходіл.

Для Австралії характерні численні види евкаліптів, акацій та каузарин із безлистими ниткоподібними гілками, яких немає на інших материках. Евкаліптів налічується кілька сотень видів.
В Австралії багато корисних рослин, які дають істівні плоди, ефірні олії, цінну деревину, дубильні речовини. Проте культурні рослини, що їх тут вирощують, завезені з інших материків.
Тваринний світ Австралії, як і рослинний, дуже своєрідний. Тут водяться тварини, які вимерли в інших частинах земної кулі. Водночас, немає тварин, дуже поширених на інших материках, оскільки тваринний світ Австралії та островів віддавнарозвивався ізольовано.
Ендеміки (зустрічаються лише тут) – єхидна, качконіс, сумчасті, вомбати, коала.
Багато різноманітних, цікавих птахів.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
опрацювати відповідний текст у підручнику, на контурних картах – річки, озера, природні зони, повідомлення про органічний світ Австралії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 22

Тема: Населення Австралії. Австралійський Союз.

Мета: Н: сформувати в учнів поняття про особливості сучасного населення Австралії;

В: Виховувати екологічну свідомість, мовну культуру, культуру мислення.

Р:продовжити формування умінь учнів складати характеристик країни; удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: політична карта світу, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.
1) Що таке „географічне положення материка”? Яке географічне положення Австралії? Покажіть її на карті.
2) Охарактеризуйте берегову лінію Австралії.
3) Що ви знаєте про відкриття та дослідження Австралії?
4) Які корисні копалини є на території Австралії? Покажіть їх родовища на карті.
5) У межах яких кліматичних поясів розташована Австралія?
6) Назвіть річки та озера Австралії. Чому їх дуже мало?
7) Які особливості річок Австралії?
8) Чому озеро Ейр солоне і має непостійний рівень води?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

План

1). Склад Австралійського Союзу
2). Населення
3). Господарство.

1

До складу Австралійського Союзу, крім материка, входять острів Тасманія та прилеглі дрібні острови, загальна площа території країни – 7,7 тис. км. кв.

Австралійський Союз – федерація 6 штатів та 2 територій. Столиця австралійського Союзу – Канберра, державна мова – англійська.

2

На території Австралійського Союзу мешкає 18,8 млн. чол., більшість яких (96%) – англоавстралійці, тобто вихідці з Великобританії та Ірландії.
Корінних мешканців дуже мало – близько 2%.
Решта переселенці з інших країн (італійці, греки, німці, китайці, українці).
Населення розміщено нерівномірно, переважна більшість мешкає у містах (85%). Природний приріст відносно високий за рахунок високої народжуваності.

3

ГОСПОДАРСТВО

1. Промисловість Австралійського Союзу розвинена, більшість іноземного інвестованого копіталу припадає на Великобританію та США, але останнім часом головні позиції у деяких галузях промисловості ( наприклад гірничодобувній) захопила Японія.
Саме завдяки іноземним інвестиціям розвивається кольорова металургія ( алюміній, мідь).
Високий рівень розвитку токож характеризує обробну, машинобудівну, хімічну та харчову промисловість, енергетику, чорну металургію.

2. Сільське господарство має високий рівень розвитку. Переважна частина площі сільськогосподарських земель – 65% належить землевласникам ( насамперед крупним), решта є державною власністю.
Провідна галузь сільського господарства – тваринництво, що спеціалізується на вівчарстві.
Країна забезпечує половину світового експорту шерсті.
Розводять також рогату худобу, свиней.
Основною культурою рослинництва є пшениця, яка також вирощується, як для внутрішніх потреб, так і для експорту.
Сприятливі кліматичні умови дозволяють отримувати високі врожаї фруктів, овочів, технічних культур ( насамперед тютюну та цукрової тростини).

3. Транспорт
Майже усі залізниці загальною протяжністю 50 тис. км. належать державі. Шосейні шляхи вчетверо довші від залізничних, що свідчить про велику роль автотранспорту, який поділяє з авіатранспортом перше місце по перевезенню пасажирів. Зрозуміло, що величезне значення у зовнішніх зв’язах має морський транспорт, проте національний торговельний флот невеликий, а більшість кораблів, що обслуговують країну,  британські.

ПІДСУМОК УРОКУ

 Австралійський Союз – розвинена індустріально-аграрна країна, що займає всю площу материка Австралія та прилеглих до нього островів;
 сучасне населення Австралії складається з англоавстралійців, аборигенів, переселенців з інших країн світу;
 провідною галуззю австралійської промисловості є кольорова металургія, а сільського господарства – тваринництво.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 23

Тема: Південна Америка. Географічне положення. Історія дослідження.

Мета: Н: сформувати в учнів загальне уявлення про географічне положення, площу та форму материка; поглибити систему знань учнів про відкриття та дослідження Південної Америки;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, трудову культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів характеризувати географічне положення материка.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, картини природи материка, портрети дослідників материка.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.
1. Назвіть материки, які ви вивчали, покажіть їх на карті.
2. За яким планом вивчають материк?
3. За яким планом вивчають географічне положення материка?
4. Чому дуже важливо знати геграфічне положення материка?
5. Що вам відомо про відкриття Америки?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Загальна характеристика

  2. Географічне положення

  3. Відкриття і дослідження

Практична робота.
За допомогою карт атласу самостійно складіть за планом характеристику географічного положення материка Південна Америка.
На контурній карті підпишіть назви крайніх точок материка та визначте їх координати:
 Північна – мис Гальїнас, 12  пн.ш та 72  зх.д;
 Південна – мис Фроуерд, 54  пд. ш. та 71  зх. д.
 Західна – мис Паріньяс, 5  пд.ш. та 82  зх. д.
 Східна – мис Кабу-Бранку, 7  пд. ш. та 34 зх. Д

Визначте протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід

На контурну карту нанесіть назви географічних об’єктів, які були зазначені під час складання характеристики географічного положення.
Визначте відмінні та спільні риси географічного положення Південної Америки, Африки та Австралії

. Материк Південна Америка разом із Північною Америкою складають частину світу Америку. Площа Південної Америки разом з островами – 17 830тис км2. Материк знаходиться у Західній півкулі відносно нульового меридіану. Відносно екватора більша його частина знаходиться у Південній півкулі, менша – у Північній.

Південну Америку омивають два океани: зі сходу – Атлантичний, із заходу – Тихий.

Берегова лінія розчленована слабо, великі затоки є лише на південно-східному узбережжі (Ла-Плата, Сан-Хорхе, Баія-Ґранде), а біля південно-західного узбережжя багато дрібних островів, проток і заток із крутими скелястими берегами. Атлантичний океан на південь від м. Горн з'єднується з Тихим океаном протокою Дрейка. Численні острови (найбільші з них Чилое та Вогняна Земля), бухти та протоки є лише на півдні тихоокеанського узбережжя материка

Відкриття та дослідження материка.

Першими європейцями, які наприкінці XV-на початку XVI століть проторували дорогу до Південної Америки, були іспанці і португальці.

Фактично відкрив материк у 1492р. Христофор Колумб, але свою назву ця частина світу отримала на честь флорентійця Амеріго Веспуччі, який у 1499-1504 рр. брав участь у кількох експедиціях до нових земель. А сам Колумб, що загалом здійснив чотири експедиції до Нового Світу, все життя був упевнений, що відкрив західний шлях до Індії. Саме тому корінних жителів Америки називають індіанцями.

Після подорожей Колумба почалося підкорення нових земель іспанськими та португальськими завойовниками (конкістадорами). Зваблені золотом, сріблом, коштовним камінням європейці знищували цілі держави з їхньою самобутньою культурою.

Першими вченими-дослідниками Південної Америки у 1735 – 1743 рр. стали французькі та іспанські учасники Екваторіальної експедиції.

На межі 18 – 19 ст. материк досліджував видатний німецький вчений Олександр Гумбольдт (разом з французьким науковцем Ене Бонпланом).
Гумбольдт опублікував результати своїх досліджень у 30-томній книзі „Мандрівка у рівноденні області Нового світу”.

Велике значення мала ботаніко-агрономічна експедиція Миколи Івановича Вавілова, під час якої (1932-1933) було встановлено давні вогнища формоутворення культурних рослин на території Південної Америки.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.
1. Що спільного та відмінного у географічноиу положенні Південної Америки та Африки? Південної Америки та Австралії?
2. Назвіть крайні точки Південної Америки, моря та океани, що її омивають, морські течії. Покажіть їх на карті.
3. Чому материк названий ім’ям людини, яка його не відкривала?

ПІДСУМОК УРОКУ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
опрацювати відповідний текст у підручнику, виконати завдання на контурних картах.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 24

ТЕМА: Основні форми рельєфу Південної Америки. Закономірності поширення родовищ корисних копалин.

МЕТА: Н: сформувати в учнів поняття про розташування форм рельєфу та родовищ корисних копалин на території Південної Америки; націлити учнів на пошук певних закономірностейу розташуванні форм рельєфу та родовищ корисних копалин.

В: Виховувати екологічну культуру, переконання у необхідності збереження ресурсів

Р: удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, картини природи Південної Америки, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.
1). Охарактеризуйте географічне положення Південної Америки.
2). Що відокремлює Південну Америку від Антарктиди? Від Північної Америки? Покажіть ці географічні об’єкти на карті
3). Хто і коли відкрив Південну Америку?
4). Хто досліджував материк?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1 Характеристика рельєфу материка
2. Корисні копалини материка..

1Середня висота материка над рівнем моря 590 м, найбільша – 6 959 м (г. Аконкаґуа), найменша – 42 м нижче рівня моря. Форми поверхні материка обумовлені його тектонічною будовою.

На давній Південноамериканській докембрійській платформі розташовані Амазонська, Ла-Платська та Орінокська низовини.

На північ від Амазонської низовини на кристалічному щиті лежить Ґвіанське плоскогір'я.

На сході материка є велике за площею Бразильське плоскогір'я, також пов'язане з виходами на поверхню кристалічних порід докембрійської платформи.

На тихоокеанському узбережжі простягаються високі молоді гори Анди, які утворилися в епоху кайнозойської складчастості. На півночі Анди мають висоти понад 5 тисяч метрів, а біля екватора вони сягають 6 і більше тисяч метрів.

В Андах знаходиться найвища вершина материка г. Аконкаґуа. Від неї на південь гори поступово знижуються. Анди разом із Кордильєрами Північної Америки формують східну частину Тихоокеанського поясу сейсмічності. На півдні материка, на схід від Анд, лежить Патаґонія з висотами від 500 до 3000 м. Ця географічна область сформувалася під впливом гороутворювальних процесів епохи байкальської складчастості, яка в окремих осередках омолодила структури чохла докембрійської платформи.

Дамо характеристику великим формам рельєфу материка.

Гори Анди.

Їхня назва перекладається з мови інків як „мідні гори”. У складі цієї гірської системи виділяється три частини:
Північні
Центральні
Південні Анди

Анди є зоною активного вулканізму, про що свідчать землетруси та велика кількість діючих вулканів.
Чілійський та Перуанський землетруси тільки у ХХ столітті призвели до загибелі 10 тисяч чоловік кожний.

Амазонська низовина

– найбільша на планеті: її площа складає понад 5 млн км2, протяжність із заходу нв схід становить 3200 км. Переважає площинний рельєф. Клімат жаркий, вологий, випадає до 3000 мм опадів за рік. Екваторіальні ліси називають „легенями планети

Бразильське плоскогір’я

Розташоване на південь від Амазонської низовини, на сході материка. Найбільша висота – 2890 м. Бразильське плоскогір’я – складна розгалужена гірська країна з рядом хребтів. Це виступи кристалічної основи Південно-Американської платформи, між якими розташовані великі тектонічні западини. У рельєфі плоскогір’я переважають рівнини, середня висота яких на сході складає 250-300 м., у центрі 800-900 м.

Гвіанське нагір’я

Лежить на північному сході материка, найвища точка – 3014 м. У рельєфі переважають хвилясті рівнини та плато, де беруть початок численні річки басейнів Амазонки та Оріноко.

Завдання.

1. Знайдіть на карті атласу основні форми рельєфу Південої Америки: гори Анди, Бразильське плоскогір’я, Гвіанське нагір’я, Амазонську низовину, Ла – Платську низовину, Орінокську низовину.
2. Надпишіть назви цих об’єктів на контурній карті, позначте найвищі точки гір.

Знаючи основні форми рельєфу Південної Америки та їх геологічне походження, ми можемо охарактеризувати корисні копалини материка
Південна Америка багата на рудні корисні копалинимідні та залізні, поліметалічні та уранові, руди кольорових металів, боксити, марганець, молібден, олово, золото, вольфрам. Крім того великі запаси нафти, селітри, слюди, алмазів, менші – кам’яного вугілля.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ (згідно до питань плану)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Нанести на контурну карту умовні позначки найбільших родовищ корисних копалин, назви вулканів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 25

ТЕМА: Клімат і кліматичні пояси Південої Америки.

МЕТА: Н: охарактеризувати клімат Південної Америки; сформувати в учнів систему знань про причини формування жаркого та помірного клімату материка;

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічне мислення, мовну і розумову культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів працювати з кліматичними картами і кліматодіаграмами.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, кліматична карта Південної Америки, атласи, підручники, схеми кліматичних показників, діаграми опадів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
1). Розкажіть про особливості рельєфу Південної Америки.
2). Порівняйте поверхню Південної Америки з поверхнею Африки.
3). Які корисні копалини є на території Південної Америки?

4). Згадайте, що таке клімат. Назвіть кліматотворні чинники.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Загальна характеристика клімату

  2. Кліматичні пояси і області

  3. Особливості розміщення кліматичних поясів і областей

Географічне положення материка обумовлює надходження великої кількість сонячної радіації впродовж року. Південна Америка – найвологіший материк земної кулі. Пасатна циркуляція та вплив теплих Бразильської та Ґвіанської течій – основні передумови того, що середня річна кількість опадів на континенті приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Разом із тим, холодна Перуанська течія та область підвищеного атмосферного тиску роблять частину західного узбережжя (пустеля Атакама) найпосушливішою територією не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі.

Суттєвий вплив на формування клімату материка має рельєф. Анди – найдовша гірська система на Землі – є перешкодою для проникнення сухих прохолодних тихоокеанських повітряних мас. Тут сформувався високогірний тип клімату. Рівнини на сході, навпаки, дають змогу майже безперешкодно проникати з Атлантики теплим і вологим повітряним масам вглиб материка.

На постійно спекотний і вологий екваторіальний пояс припадає західна частина Амазонської низовини та північно-західне узбережжя Тихого океану. Клімат екваторіального поясу Північної Америки формується під впливом атлантичних вологих повітряних мас та високих впродовж року температур.

Для субекваторіальних поясів характерними є жарке вологе літо, суха, жарка зима і незначна різниця літніх та зимових температур (Орінокська низовина та Ґвіанське плоскогір'я, східна і південна частина Амазонської низовини, частина Бразильського плоскогір'я).

Південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини знаходяться у тропічному поясі та характеризуються більш контрастними за сезонами температурами і більшими перепадами кількості опадів у прибережних і внутрішніх областях. Дощі випадають здебільшого влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальних поясах.

Субтропічний пояс характеризується істотними відмінностями різних його частин. Від теплого з рівномірним зволоженням на сході і сухого континентального у внутрішніх районах, до середземноморського клімату на тихоокеанському узбережжі із сухим літом і вологою зимою.

Помірний кліматичний пояс материка формується під впливом західного перенесення повітряних мас і характеризується чітко вираженими порами року. Значне зволоження (до 3000 мм на рік) західної частини поясу сформувало тут помірний морський тип клімату з незначним впродовж року коливанням температур та великою кількістю опадів. Східна частина поясу характеризується різкими коливаннями температури і незначною кількістю опадів (помірний континентальний тип клімату)

Завдання.

Нанесіть на контурну карту межі кліматичних поясів Південної Америки.

У районі Анд від 5  до 30  пд.ш. виділяється область високогірного клімату з низькими, але відносно рівними температурами. Температура знижується на 6 С з підняттям вгору на 1 км, а оскільки Анди сягають до 7 км. заввишки, клімат холодний.

ПІДСУМОК УРОКУ

 територія материка розташована у шести кліматичних поясах (екваторіальний, північний та південний субекваторіальний, тропічний, субтропічний, помірний);
 у цілому клімат Південної Америки – теплий, вологий – сприяє розвитку сільськогосподарської діяльності. Тут вирощують тропічні культури, збираючи 2-3 врожаї на рік.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний текст у підручнику, Повідомлення пр. несприятливі процеси і явища за вибором.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 26

ТЕМА: Природні зони Південної Америки. Висотна поясність в Андах.
Населення і політична карта Південної Америки.

МЕТА: Н: сформувати в учнів уявлення про особливості природних зон Південної Америки; надати учням систему знань про рослинний та тваринний світ материка; сприяти поглибленню розуміння учнями причин виникнення висотної поясності; сформувати систему знань про населення Південної Америки;

В: Виховувати цікавість до предмету, повагу до звичаїв інших народів, екологічну і мовну культуру.

Р: закріпити практичні навички учнів аналізувати політичну карту материка; поглибити уміння учнів складати характеристику країн та порівнювати країни між собою.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон світу, картини рослинного та тваринного світу Південної Америки, атласи, підручники, політична карта Південної Америки, схеми та діаграми.

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.
1). Назвіть основні риси клімату Південної Америки.
2). Які кліматичні пояси наявні на території материка?
3). Чим обумовлена повноводність річок Південної Америки?
4). Назвіть найбільші річки Південної Америки. Покажіть їх на карті.
5). Що таке природна зона? Від чого залежить поширення природних зон?
6). Як відбувається зміна природних комплексів у горах?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Природні зони Південної Америки;
    2. Висотна поясність в Андах;
    3. Населення і політична карта Південної Америки.

1

Природні зони

Вологі екваторіальні ліси у Південній Америці називають сельвою. Ця природна зона сформувалась на Амазонській низовині, прилеглих до неї схилах Анд, а також у північній частині тихоокеанського узбережжя, і обіймає більшу площу, ніж аналогічні ліси в Африці. Тут на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть тисячі видів рослин.

Дерева утворюють до дванадцяти ярусів, найбільший з яких сягає 80 м у висоту та 4 м у діаметрі (сейба). Нижні яруси – справжні непрохідні хащі (гевея, какао, динне дерева, папороті). У заводях річок росте вікторія-регія – латаття з листям до 2 м .

Такий же багатий і тваринний світ (мавпа, лінивець, ягуар, анаконда тощо). Особливої уваги заслуговують колібрі – найменший птах на землі та піранья – винятково кровожерлива риба. Тутешні ліси кишать комахами і павуками.

Зони саван і рідколісся північної і південної частини материка відрізняються між собою. Савани і рідколісся Ґвіанського плоскогір'я й Орінокської низовини нагадують африканські савани з пальмами замість баобабів. Савани на півдні материка посушливіші, тому дерева тут – рідкість, а на червоних та червоно-коричневих ґрунтах домінують чагарники, деревоподібні кактуси, та дерева з бочкоподібним стовбуром.

Своєрідний тут і тваринний світ: на відміну від африканських саван, тут мало копитних. Тапір, пекарі, пума, мурашкоїд разом із великою кількістю мурахів і термітів – типові мешканці цих місць.

На південь савани поступово переходять у зону субтропічних трав'янистих степів (пампа).

Типовим для цих місць є клімат з великою різницею в опадах: від м‘якого з рівномірним зволоженням на сході він змінюється до більш посушливого із значними перепадами температур на півдні і заході зони.

Значної шкоди тутешній природній рослинності завдають значне розорювання і безсистемне випасання худоби.

З тварин цієї зони трапляються страус нанду, пампасний олень, гуанако, багато в цих місцях різних гризунів.

У південній частині материка, що називають Патагонією, сформувалась зона напівпустель і пустель – єдине в світі місце, де вони виходять на узбережжя океану в межах помірного поясу. За умови незначної кількості опадів тут досить бідний живий світ: на сіроземних і бурих ґрунтах зростають злаки, кактуси та подушкоподібні чагарники.

Тваринний світ представлений в основному плазунами і гризунами, хоча трапляються пума, лама, страус нанду. Берегові пустелі і напівпустелі простягаються вузькою смугою і на західному узбережжі материка. Найсухіша частина природної зони – пустеля Атакама – найпосушливіше місце на планеті. Переважаючі повітряні маси, а також охолоджене Перуанською течією повітря не утворюють дощових хмар. Тому буває, що дощі не випадають тут по 10-20 років.

2

Завдяки значній висоті в Андах розвинута висотна поясність: від вологих екваторіальних лісів (гілея) на підніжжях гір в екваторіальному поясі до гірських луків на високогір'ях. Вище 5 000 м сніг ніколи не тане, перетворюючись на лід

3

Корінне населення – індіанці – належить до американської гілки монголоїдної раси. Впродовж декількох століть європейські колонізатори завозили на материк для роботи на плантаціях негрів. А починаючи з XIX ст. сюди суттєво збільшився потік переселенців з Європи (переважно з романомовних країн Іспанії, Португалії, Італії) і, меншою мірою, з Азії. Таким чином населення Південної Америки складається з корінного (індіанці), змішаного (мулати, самбо, метиси) і прийшлого.

Іспанські та португальські колонізатори визначили структуру віросповідання. Практично повсюдно державною релігією є католицизм, тільки частина населення Ґайани та Суринаму є протестантами.

Серед племен, що мешкають у важкодоступних районах Амазонської низовини, поширені традиційні релігії та культи.

Досить однорідним є мовний склад населення континенту. В більшості країн державною є іспанська мова (яка має чимало запозичень з італійської, французької, німецької, англійської). Друге місце займає португальська мова, що стала державною в Бразилії – найбільшій країні континенту. До англомовних країн належать Ґайана, а також острівні Ямайка та Барбадос.

Населення на континенті розміщене нерівномірно. Найбільш заселені східне узбережжя, а також північно-західна його частина. Разом з тим велетенські простори Амазонії, деякі області Анд і пустелі заселені дуже мало. А деякі частини з цих територій взагалі є безлюдними.

Останнім часом активно освоюються внутрішні райони материка. З розвитком промисловості збільшується переміщення населення до міст. Для країн регіону характерною є несправжня урбанізація, за якої частка міського населення набагато перевищує частку економічно активного міського населення, задіяного у виробничій та невиробничій сферах. Причина цьому – прибуття до міст бідного сільського населеня, яке міста не в змозі забезпечити роботою та житлом.

Нині в Південній Америці налічується понад 200 великих міст, найбільші з них: Буенос-Айрес, Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Сантьяґо.

Найбільшою за площею і населенням у Південній Америці є Бразилія.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ (згідно до навчальних питань)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, конспект, підготуватись до тематичної атестації.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 27

Тема: Антарктида та Антарктика. Географічне положення. Історія відкритя та дослідження.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про географічне положення антарктиди, схарактеризувати історію відкриття та дослідження, повідомити учням про роль українських дослідників у вивченні Антарктиди.

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну культуру, гордість за співвітчизників.

Р: Розвивати логічне мислення, пам'ять, формувати науковий світогляд, вміння працювати з джерелами знань.

Обладнання: карта Антарктиди, портрети дослідників материка, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

1 та 2

Антарктика і Антарктида . Антарктика охоплює материк Антарктиду з прилеглими до нього островами та південні частини трьох океанів приблизно до 50 – 60  пд.ш.
Слово „Антарктика” в перекладі з давньогрецької означає „протилежна півночі”, тобто та, що лежить проти північної полярної області земної кулі – Арктики.
Центральне положення в Антарктиці має материк Антарктида площею 14,0 млн.км.кв. За винятком півострова Антарктичний вона майже повністю лежить у межах Південного полярного кола. Неглибоко в суходіл врізаються моря, великі простори яких вкриті шельфовими льодовиками. Ці льодовики є продовженням материкового льодового панциря, вони вкривають моря приблизно до межі материкової обмілини.
Береги Антарктиди – в основному прямовисні льодяні урвища заввишки кілька десятків метрів.

3

Як же був відкритий цей суворий материк? Історія його відкриття та дослідження сягає у далеку давнину. Фантастичні обриси таємничої Південної землі здавна позначали на географічних картах. Давні греки припускали кулястість Землі та наявність у її Південній півкулі великої ділянки суходолу, що протистоїть Арктиці. Але за відсутності засобів сполучення довести або спростувати ці гіпотези було неможливо.

У часи середньовіччя необгрунтована думка про південні землі була забута, але наприкінці епохи з розвитком мореплавства на картах знов з’явився уявний материк. Мандрівники-мореплавці відкрили багато нових земель, але Південної землі не дісталися.

У 1503-1510 рр. Француз Гонневіль шукав її, але не зміг навіть приблизно визначити її положення. До того ж на зворотньому шляху до Франції експедиція Гонневіля зазнала нападу піратів, які знищили всі судові журнали.

Першим науковим обгрунтуванням існування південного материка стали теоретичні розробки видатного російського природознавця Михайла Васильовича Ломоносова.
У 1761 році він уперше розробив класифікацію морського льоду та обгрунтував походження різних його видів. На думку Ломоносова, „падуни”,( так науковець називав айсберги) утворюються біля великих берегів, від яких вони відриваються. Учений припускав, що айсберги опускаються з якоїсь землі, що, якнайвірогідніше, лежить у районі Південного полюсу та вкрита льодом, з якого утворюються падуни.

У другій половині ХVІІІ ст. на пошуки південного материка двічі вирушали експедиції, що їх очолював Джеймс Кук. Кілька років Кук плавав у південних широтах, досить близько підходив до берегів Антарктиди, але пробитися крізь кригу до материка так і не зміг. Кук поставив під сумнів існування південного материка. Авторитет Кука був таким високим, щовпродовж довгих років ніхто не наважувався заперечувати його висновки, а відтак будь-які спроби плавання до південного материки було надовго припинено.

Лише в 1819-1821 рр. Російська експедиція на суднах „Восток” і „Мирний” під керівництвом Ф.Ф. Беллінсгаузена і М. П. Лазарєва обпливла невідомий материк, п’ять разів наближалася до його берегів і відкрила у водах Антарктики чимало островів.

28 січня 1820 р., коли експедиція вперше підпливла до берегів Антарктиди, прийнято вважати датою її відкриття.

На початку ХХ ст. до Антарктиди вирушало чимало експедицій. Серед них експедиції до Південного полюса, що їх очолювали англієць Роберт Скотт та норвежець Руаль Амундсен.

Вихідними пунктам для штурму Південного полюса обидва дослідники обрали льодяний бар’єр моря Росса. Перший рік вони присвятили підготуванню до експедиції: поповнювали запаси продовольства, вивчали місцевість і намагались якомога далі за своїм майбутнім маршрутом влаштувати склади продовольства та пального.

Влітку Південної півкулі 1911 року почався штурм полюса. Обидві експедиції вийшли майже одночасно.

Амундсен із чотирма товаришами вирушив із великим запасом продовольства та необхідним спорядженням. Чотири собачі запряги легко просувалися вперед.
14 грудня 1911 року Амундсен і його товариші були на Південному полюсі. Дорога назад була знайомою, і учасники походу через 99 днів повернулися на Батьківщину.

Інакше склалася доля експедиції Скотта. На відміну від Амундсена, Скотт підготував для походу до полюса моторні сани, 10 коней і лише один собачий запряг. Моторні сани невдовзі зламалися, коні виявилися непридатними для такого походу. Скотт пішов до полюсу з чотирма товаришами на лижах. Важко навантажені сани вони тягли самі, повільно просуваючись до мети.

Яким же було їхнє розчарування, коли 16 січня 1912 року, досягнувши полюса, вони побачили норвезький прапор і залишений Амундсеном намет!
Дорога назад була трагічною. Весь час експедицію супроводжували снігові хуртовини, бракувало їжі й палива. Сам Скотт та чотири його супутники загинули, не дійшовши до однієї зі своїх баз лише 19 км.

Розвиток світової науки обумовив цікавість до Антарктиди. VI Міжнародний географічний конгрес ( Лондон, 1895) відзначив, що вивчення антарктичних районів є важливим географічним завданням та запропонував географічним товариствам усього світу проводити відповідні дослідження. Конгрес наголосив на необхідності об’єднання та координації зусиль учених різних країн у досліджені Антарктиди.

4

ДОСЛІДЖЕННЯ АНТАРКТИДИ УКРАЇНСЬКИМИ ВЧЕНИМИ

Першим українцем, який потрапив до Антарктиди, був Антон Омельченко, що брав участь в експедиції Роберта Скотта.

Учасником Першої Радянськоїантарктичної експедиції у 1956 р. став академік НАН України, видатний геолог Олег Степанович Вялов.

Одним з організаторів дослідження Антарктиди, що проводилося у 1982-1983 рр. став контр-адмірал, кандидат військових наук, науковий керівник навколосвітньої антарктичної експедиції на суднах „Адмірал Володимирський” та „Фаддей Беллінсгаузен” Лев Іванович Мітін.

Саме з 1982 року дослідження в Антарктиді проводяться також інститутом геологічних наук нині Національної Академії НаукУкраїни, наукове керівництво цими дослідженнями здійснює Петро Федосійович Гожик.

7 лютого 1996 року у власність України передано антарктичну науково-дослідну станцію „Фарадей”, яка отримала нову назву – „Академік Вернадський”. Ця станція розташована на острові Галіндез, площа якого дорівнює 40 га. , а висота його над рівнем моря становить 50 м. Клімат Галіндеза – морський і набагато м’якший за клімат внутрішніх районів Антарктиди.

Головний напрям дослідження українських вчених – вивчення атмосфери (спостереження змін озонового шару), льодовикового покриву, клімату тощо. УЧЕНІ СПОСТЕРІГАЮТЬ геомагнітне полета зміни в іоносфері, тривалість яких в Антарктиді найбільша.

Завдання

На контурних картах позначте: Південний полюс, маршрути експедицій Беллінсгаузена та Лазарєва, Скотта, Амундсена.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

1) Поясніть поняття „Арктика” і „Антарктика”.
2) Покажіть приблизні межі Антарктики.
3) Що таке айсберг?
4) Чому Антарктида вкрита товстим шаром льоду?
5) Які країни виряджали експедиції на відкриття Антарктиди?
6) Хто іколи відкрив Антарктиду?
7) Які наукові дослідження проводять в Антарктиді українські вчені? Пригадайте їхні прізвища.

ПІДСУМОК УРОКУ (згідно до навчальних питань)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику
Нанести на контурну карту номенклатуру. Нанести станції за бажанням.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 28

ТЕМА: Особливості природи Антарктиди. Природні ресурси.

МЕТА: Н: сформувати в учнів систему знань про природу Антарктиди; систематизувати поняття учнівпро особливості рельєфу материка;

В: підвести учнів до розуміння унікальності антарктичної природи та необхідності ощадливого до неї ставлення.

Р: Розвивати логічне мислення, вміння працювати із джерелами знань.

Обладнання: карта Антарктиди, картини природи материка, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.
1). Охарактеризуйте географічне положення Антарктиди.
2). Чому Антарктиду було відкрито пізніше за інші материки?
3). Що таке Антарктика?
4). Розкажіть про українську дослідну станцію в Антарктиці.

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Розповідь учителя.
На попередньому уроці ви дізналися про тривалу складну історію відкриття та дослідження Антарктиди. У наш час Антарктида – материк міжнародного співробітництва, головним принципом якого є її наукове дослідження. Завдяки діяльності вчених (зокрема українських) ми з вами можемо дізнатися про сучасну природу Антарктиди.
Але мало хто з вас знає, що колись давно Антарктида не була материком холоду, бо лежала у більш теплих широтах. Про це свідчать знайдені у її надрах залишки організмів, що мешкали у теплому вологому кліматі. „Мандрування „Антарктиди, за теорією літосферних плит, закінчилося за полярним колом. І природа материка стала зовсім іншою...

4. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Які причини вічного холоду в Антарктиді?
2. Характеристика рельєфу материка.
3. Середня висота Антарктиди, порівняно з іншими материками.
4. Корисні копалини материка.
5. Льодовиковий покрив Антарктиди.
6. Органічний світ Антарктиди.
7. Екологічні проблеми Антарктиди

1

Причини, що обумовили суворість антарктичного клімату:
 вічний холод: замала кількість сонячного тепла обумовлена географічною широтою;
 велика (до 2000 м.) товща льоду;
 стокові холодні вітри.

 відсутність хмарності.
 найбільша висота над рівнем моря серед метериків світу (на кожні 100 м. вгору температура повітря знижується на 0,6 С.
 полярна ніч.

 льодовиковий покрив відбиває 90% сонячного тепла, яке надходить на материк.

Головними особливостями клімату материка є холод і сухість. На більшій частині Антарктиди температура січня нижча за -48 С, тат зафіксованв найнижча температура в світі:  89,3 С. На більшій частині материка температура не підіймається вище – 32 С, тоді як на всіх інших материках цей показник перевищиє 0 С. Найтепліший місяць в Антакртиді – січень, найвища температура січня зафіксована на Антарктичному півострові: +1 С

2, 3

Охарактеризуємо за допомогою карти рельєф Антарктиди.

Сучасні дослідження довели, що Антарктида – материк, бо земна кора тут у кілька разів товща, ніж під океаном. В основі Антарктиди лежить Антарктична платформа.
Великі ділянки Антарктиди виявилися нижчими за рівень моря внаслідок прогинів під вагою льоду.

Учені довели, що в центрі Антарктиди під льодом розташовані гори довжиною 1000 км., та висотою 3000м. над рівнем моря.

Якщо порівняти висоту Антарктиди з висотою інших материків, то виявиться, що вона разом з льодовиками вища. Середня висота Євразії, Африки, Америки складає близько 725 м. над рівнем моря, тоді як Антарктиди – близько 2200м., а Південий полюс лежить на висоті 2765 м. над рівнем океану.

В Антарктиді продовжується горотворення, про це свідчить наявність діючого вулкану Еребус на острові Росса.
Завдання.
Знайдіть на карті острів Росса та вулкан Еребус.

4

Надра материка містять багато корисних копалин: вугілля, мідь, хром, нікель, графіт, золото – разом близько 150 копалин.

5

Льодовиковий покрив Антарктиди займає 96% території, тільки 4% припадає на скелі та гірські хребти. Антарктида – це безкраї простори снігу та льоду, що і складають її льодовиковий покрив. Форма поверхні льодовикового покриву Антарктиди – з пологими схилами в бік моря – майже не змінюється. Така форма материкового льодового щита обумовлена розтіканням льоду, який постійно рухається від центру до країв. Швидкість руху дуже мала в центральних частинах, але вона зростає до країв, сягаючи кількох метрів на рік.
Об’єм льоду в Антарктиді складає 20-30 млн. км. куб. Танення такої кількості льоду підвищило б рівень океану на 50-75 м., що призвело б до затоплення великих територій суходолу.

6

Органічний світ Антарктиди розповсюджений у прибережних зонах – водах і землях. Наземна рослинність на вільних від льоду ділянках представлена різними видами рослин, переважно мохами і лишайниками. Рослинність внутрішніх вод представлена насамперед кількома видами водорослей.
Тваринний світ Антарктиди представлений пінгвінами, буревісниками та ін.
В антарктичних водах мешкає найбільша тварина планетисиній кит (довжина сягає 33м., вага – 150 тонн).
Також є різні тюлені: морський лев (хижак), котик, морський слон. Трапляється в антарктичних водах і кит горбач (завдовжки 12-14 м.), якого ледь не винищили за смачне м’ясо та придатний для господарського використання жир ( до 8 тонн у кожної тварини). Зараз полювання на горбачів заборонено.

7

Біологічні ресурси Антарктики великі, але людина легко може знищити їх. Тому їх вивчення, розробка та впровадження раціональних способів природокористування – нагальна проблема людства!

ПІДСУМОК УРОКУ (згідно до навчальних питань)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ опрацювати відповідний текст у підручнику, нанести на контурну карту переважаючі напрямки вітру в липні та в січні.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 29

ТЕМА: Географічне положення Північної Америки. Історія відкриття та освоєння материка.

МЕТА: Н: сформувати в учнів систему знань про основні риси географічного положення Північної Америки;

В: Виховувати точність і уважність, трудову і мовну культуру

Р:закріпити практичні вміння учнів складати географічну характеристику материка за допомогою карти; поглибити та систематизуватизнання учнів про відкриття та дослідження Північної Америки.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, атласи, підручники, каритни природи материка

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ:

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1. За яким планом вивчають материк?
2. Які материки ви вже вивчали? Покажіть їх на карті.
3. Які епітети можуть охарактеризувати кожен із вивчених материків?
4. Чому правильне визначення географічного положення материка є таким важливим?

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.
Коли Христофор Колумб наблизився до островів Карибського моря, він навіть приблизно не уявляв собі, якого рівня відкриття він зробив. Його експедиція поклала початок епохи Великих географічних відкриттів та масштабному переселенню представників усіх рас. Як ви зрозуміли, мова йде про Америку – на цей раз Північну. Протягом шести уроків ви відкриватимете Америку „для себе”: йти шляхами її дослідників, перетинати з півночі на південь, милуватися Ніагарським водоспадом, із жахом заглядати у найглибші каньйони світу та дивуватися надзвичайному різноманіттю природних комплексів материка.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Географічне положення

  2. Номенклатура

  3. Історія досліджень

Завдання.

1. За допомогою фізичної карти Північної Америки охарактеризуйте географічне положення материка за типовим планом. Зокрема визначте назви та географічні координати крайніх точок материка.

Північна – мис Мерчісон, 73 пн.ш.,95 зх.д.;
Південна – мис Мар’то, 8 пн.ш.,81 зх.д.,
Західна – мис Принца Уельського, 66 пн.ш.,168 зх.д.;
Східна – мис Сент-Чарльз, 53 нш.ш.,56 зх.д.

2. Нанесіть на контурну карту знайдені географічні об’єкти.

3. Визначіть протяжність материка із заходу на схід та з півночі на південь.

4. Порівняйте географічне положення Північної і Південної Америки.

Розповідь учителя.

Під час виконання завдання ви побачили, що у характеристиці географічного положення Північної Америки велике значення мають острови, півострови, затоки. Історія походженя деяких назв дуже цікава та надає можливість дізнатися про відкриття певних географічних об’єктів.
Так, датською мовою „гренланд” – зелена земля, тоді як поверхня острова Гренландія вкрита товстим шаром льоду. Виявляється остров отримав таку назву від вікінгів, що відкрили його у 10 столітті: влітку на південному краї острова зеленіють луки.

Гудзонова затока названа на честь англійського мореплавця Генрі Гудзона, який відкрив її у 1610р.(його прізвищем названа також протока).

Назва півострова Лабрадор перекладається з португальської як „землероб”.

Назва півострова Флоріда перекладається з іспанської як „квітучий

Назва півострова Юкатан перекладається з мови його мешканців як „не розумію”: саме так вони відповіли на запитання європейців,як називається ця земля.

Дещо про історію відкриття материка ви вже знаєте: офіційною датою відкриття Північної Америки вважається 12 жовтня 1492р.,коли перша експедиція Христофора Колумба дісталася одного з Багамських островів Самана. Вам також відомо, чому материк носить назву іншого дослідника – Амеріго Веспуччі.

У 1648 році Семен Дежнєв вперше пройшов протоку, що відокремлює материк від ЄВРАЗІЇ.

У 1725-1730рр. російська експедиція під керівництвом Вітуса Берінга ( за походженням датчанина) пройшла між Чукотським півостровом та Аляскою (тобто Берінговою протокою), дісталася Північної Америки та відкрила деякі острови Алеутської гряди.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.
1. Назвіть головні особливості географічного положеня Північної Америки.
2. Визначте основні етапи освоєння материка.
3. Чому корінне населення Північної Америки називають індіанцями?

4. Переселенці переважно з яких європейських країн освоювали Північну Америку? Як це відбилося у назвах географічних об’єктів?
5. Покажіть на карті Північної Америки географічні об’єкти, що названі на честь їх відкривачів та дослідників.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя

 материк Пвнічна Америка розташований повністю у північній та західній півкулях, має значну протяжність з півночі на південь та із заходу на схід;
 більша частина материка розташована у межах помірних та полярних широт;
 європейська колонізація Північної Америки почалася після його відкриття експедицією Христофора Колумба.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику. Повідомлення про дослідників у формі таблиці за бажанням.

Дослідники

Дослідження

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 30

Тема: Будова поверхні та рельєф Північної Америки. Закономірності поширення корисних копалин.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про особливості внутрішньої будови Північної Америки та її рельєфу в порівнянні з Південною Америкою; скерувати учнів на пошук закономірностей поширення корисних копалин;

В: Виховувати екологічну культуру, цікавість до предмету.

Р:удосконалити практичні навички учнів працювати з тематичними картами атласу.

Обладнання: фізична карта Південної та Північної Америки, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

  3. Бесіда за запитаннями.

  1. Що таке рельєф? Від чого залежить формування рельєфу?

  2. Які карти відображають форми рельєфу?

  3. Які карти відображають внутрішню будову земної кори?

4. Який зв'язок існує між внутрішньою будовою земної кори та утворенням великих форм рельєфу?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Уже перший погляд на фізичну карту Північної Америки засвідчить складність та різноманіття форм рельєфу материка. Чим це пояснити? Як ви пам'ятаєте, рельєф формується унаслідок сукупної дії внутрішніх та зовнішніх сил. Тому, щоби знайти певні закономірності у розташуванні форм рельєфу, треба пригадати геологічну історію материка та визначити зовнішні процеси на його поверхні. Ці знання також допоможуть нам пояснити розташування відповідних груп корисних копалин.

  1. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Геологія і тектоніка

  2. Рельєф материка

  3. Родовища корисних копалин

  1. Завдання.

За допомогою тематичних карт атласу порівняйте будову поверхні Південної та Північної Америки. Визначте спільні та відмінні риси. Назвіть найдавніші та наймолодші ділянки суші на обох материках.

Розповідь учителя.

Найдавніші ділянки суші Північної Америки, як й інших материків, — це платформи, навколо яких у минулому були океани — рухливі пояси, поступове закриття яких приводило до зростання суші за рахунок зменшення морських басейнів.

Приблизно 500 млн. років тому найбільш інтенсивні рухи земної кори відбувалися на північному заході, де утворився великий суходіл, що з'єднав Північно - Американську та Євразійську платформи — Лавразію. Поступово цей материк з'єднався з південними материками, утворивши єдину давню сушу — Пангею. Приблизно225 млн років тому вона почала розділятися океаном Тетіс на дві частини. Під час свого розкриття Тетіс на заході не з'єднувався 3 Тихим океаном, тому між майбутніми Північною та Південною Америками залишилася смуга суші. Потім почав формуватися Атлантичний океан, що відділив Південну Америку від Африки, а пізніше розділив Лавразію на Північну Америку та Євразію. Зв'язок між материками на півночі існував до утворення відповідної частими Атлантичного океану.

Після того відбулася взаємодія між Північно - Американською літосферною плитою та плитою Тихого океану. Наслідком цього стали зтиснення та зім'яття краю материка у складки, що супроводжувалися вулканізмом та підняттям відповідних ділянок. Саме так утворилася гірська система Кордильєр. Підняття кори водночас з похолоданням клімату материка привело до значного зледеніння у Північній Америці, яке охопило майже 65 % площі.

Завдання.

Поміркуйте, чому площа зледеніння у Північній Америці була такою великою?

Розповідь учителя.

Під час зледеніння, за рахунок зниження рівня океану на 100 м, Євразія та Америка мали суходільний зв'язок. «Мостом суші» між Сибіром та Аляскою мандрували мамонти, бізони, північні олені та інші тварини.

Зледеніння значно вплинуло на формування рельєфу та самого материка: наслідки зледеніння досі зберігаються у відповідних формах рельєфу на півночі материка.

Після зникнення льодовиків у північній частині Північної Америки клімат став м'якішим, теплішим та сухішим.

Пригадаймо план характеристики рельєфу та корисних копалин:

а) загальна характеристика рельєфу материка;

б) характеристика рельєфу рівнин материка;

в) характеристика гір материка;

г) характеристика родовищ корисних копалин.

Яким чином відбувається характеристика за цим планом?

По-Перше, ми за допомогою карти визначаємо крупні форми рельєфу, їх взаємне розташування та його причини.

По-друге, за допомогою фізичної карти та карти будови земної кори ми характеризуємо Великі рівнини материка: вказуємо переважаючі висоти, форми поверхні, відстежуємо історію формування під впливом зовнішніх та внутрішніх рельєфотвірних процесів.

По-третє, визначаємо зв'язок родовищ корисних копалин з формами рельєфу та геологічною історією земної кори.

У Північній Америці за рельєфом можна виділити три частини;

Кордильєри на заході,

рівнини — у північній і центральній частині,

Аппалачі — на сході.

Найчіткішим такий поділ є на 40 ° пн. ш. Схарактеризуємо докладніше кожну з частин.

Рівнини простягнулися на схід від гір Кордильєр. Форми — плоскогір'я та низовини. До останніх належить Міссісіпська низовина, утворена річковими наносами (складена своєрідними гірськими породами — лес та піски). На північ від неї розташовані Центральні рівнини, вкриті льодовиковими відкладами. На захід від Центральних рівнин майже на 4000 км простягнулися Великі рівнини, що своєрідними сходами підіймаються до Кордильєр та складені осадовими породами материкового та морського походження.

Гори Аппалачі на сході материка — старі та невисокі (не вище за 2000 м). Аппалачі сильно зруйновані, їхні схили пологі, вершини покаті.

Гори Кордильєри — одні з-поміж найбільших гір світу, що за висотою поступаються лише горам Азії, а їхня протяжність з півночі на південь становить 6000 км. Окремі вершини Кордильєр сягають 5000—6000 м заввишки, найвища гора розташована на Алясці — Мак-Кінлі (6194 м). Вона вкрита снігами та льодовиками. Кордильєри розчленовані глибокими річковими долинами — каньйонами. Глибокі западини чергуються з великими хребтами та вулканами.

Слід зауважити, що на формування рельєфу середньої частини Північної Америки значною мірою вплинули вулканізм та давнє зледеніння, південна межа якого досягла приблизно 48 ° пн. ш.

Завдання.

Проаналізуйте фізичну карту Північної Америки та визначте найбільші родовища корисних копалин. За допомогою умовних позначень нанесіть їх на контурну карту.

  1. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

  2. Бесіда за запитаннями і завданнями.

  1. Назвіть основні форми рельєфу Північної Америки та покажіть їх на карті. Чим пояснюється різноманіття форм рельєфу?

  2. Які спільні риси наявні у рельєфі Південної та Північної Америк? Чим це можна пояснити?

  1. Яку роль відіграло давнє зледеніння у формуванні рельєфу Північної Америки?

  2. Чому в Кордильєрах багато родовищ рудних корисних копалин? Чим пояснюється різноманіття корисних копалин на території Північної Америки?

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

  • більша частина Північної Америки розташована в межах платформ, тому переважає рівнинний рельєф;

  • на заході та сході материка наявні гірські системи Аппалачі та Кордильєри;

  • різноманіття форм рельєфу та груп корисних копалин на території Північної Америки обумовлені особливостями геологічної будови материка.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.

Нанести форми рельєфу та корисні копалини на контурні карти.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 31

Тема. Клімат Північної Америки. Кліматичні пояси та області.

Мета:Н: сформувати в учнів систему знань про основні риси клімату Північної Америки; систематизувати уявлення учнів про причини формування кліматичних поясів материка;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, розумову, екологічну культуру

Р: закріпити практичні вміння учнів працювати з кліматичними картами та кліматодіаграмами.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, кліматична карта світу, атласи, підручники, картини природи материка.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Які особливості поверхні Північної Америки ви можете назвати?

2. В якому напрямку простягаються гори та рівнини материка?

3. Назвіть головні форми рельєфу Північної Америки та покажіть їх на карті. Розкажіть про найкрупніші низовини та плоскогір'я материка.

4. Які групи корисних копалин є на території Північної Америки?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Значна протяжність материка Північна Америка з півночі на південь, різноманіття форм рельєфу обумовило формування різних типів клімату. Клімат Північної Америки значно відрізняється від клімату Південної Америки. Для клімату Північної Америки характерні великі контрасти температур, панування атмосферних фронтів та циклонів. На півночі материка влітку температури ледь сягають +5 °С, тоді як на півдні утримуються біля +30 °С. Як саме діють кліматотвірні чинники, обумовлюючи такі особливості клімату?

Відповідь на це запитання ми відшукаємо на сьогоднішньому уроці, проаналізувавши кліматичні карти та кліматодіаграми за допомогою набутих знань про особливості географічного положення та рельєфу.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Аналіз кліматичної карти

  2. Причини різноманітності клімату

  3. Несприятливі процеси і явища

Завдання.

За допомогою кліматичної карти світу дайте відповіді на такі запитання:

1. У межах яких кліматичних поясів розташована Північна Америка?

2. Які типи повітряних мас впливають на клімат материка?

3. Чому на Тихоокеанському узбережжі у межах помірного поясу багато опадів?

  1. Який тип клімату на Каліфорнійському півострові?

  2. Який клімат переважає у Північній Америці?

Розповідь учителя.

Ви з'ясували, що клімат Північної Америки є різноманітним через велику протяжність материка з півночі на південь, витягнутість гір (низькі на сході — високі на заході), вплив Північного Льодовитого океану на півночі та теплої Мексиканської затоки на півдні. Тому територія Північної Америки розташована у межах шести кліматичних поясів.

Північне узбережжя та острови, що прилягають до материка, розташовані у межах арктичного кліматичного поясу. Тут весь рік панує холодне арктичне повітря, взимку поверхня землі не одержує сонячного тепла, а влітку температури близькі до нуля чи мінусові. Саме за цих умов утворюються льодовики.

На південь від Полярного кола до 60 ° пн. ш. розташований субарктичний кліматичний пояс з характерною суворою зимою, яка змінюється прохолодним літом з дощовою погодою.

Більша частина материка (60 °—40 ° пн. ш.) розташована у межах помірного кліматичного поясу з холодною зимою та порівняно теплим літом. Взимку випадає сніг, влітку йдуть дощі, хмарна погода швидко змінюється теплою сонячною. У цьому поясі наявні помітні відмінності у різних його частинах.

На території Північної Америки спостерігаються несприятливі погодні явища — урагани та торнадо (американська назва смерчу). Унаслідок переміщення циклонів у поясі від 10 ° до ЗО ° пн. ш. утворюються шторми, які рухаються на захід і, діставшись узбережжя, відхиляються на північ. Коли швидкість цих тропічних циклонів перевищує 120 км/год., вони перетворюються на урагани. Формуючись на південному узбережжі Мексики, урагани рухаються на північ, значно впливають на погодні умови материка, бо охоплюють площі у сотні квадратних кілометрів та можуть тривати багато днів.

Торнадо мають велику руйнівну силу, їхнє походження досі точно не відоме, але найвірогідніше воно пов'язане з грозами. Подібні До торнадо смерчі спостерігаються і в інших ділянках земної кулі, але там вони не мають такої сили. На території США на рік може відбуватися понад 700 торнадо, найчастіше — над Великими рівнинами та Середньому Заході навесні та на початку літа.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть повітряні маси, що значно впливають на формування клімату Північної Америки.

  1. Чим можна пояснити різке зниження температур на рівнинах материка?

  2. Схарактеризуйте вплив морських течій на формування клімату узбереж Північної Америки.

  3. Уявіть, що Кордильєри розташовані на сході материка. Як би у такому випадку розподілялися опади?

  4. Покажіть на карті розташування кліматичних поясів Північної Америки.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

  • клімат Північної Америки характеризується надзвичайною різноманітністю внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь та особливостей форм рельєфу;

  • меридіональне простягання гірських хребтів зменшує кліматотвірний вплив повітряних мас з Тихого та Атлантичного океанів;

  • повітряні маси, що приходять з півночі та півдня, обумовлюють різку зміну погоди у внутрішніх частинах Північної Америки.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.(39)

Зробити повідомлення на тему «Несприятливі погодні процеси і їх вплив на життя і діяльність людини»

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Урок 32

Тема: Північна Америка: води суходолу.

Практична робота № 7 «Складання характеристики однієї з річок за типовим планом».

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про внутрішні води Північної Америки;

В: сприяти поглибленню екологічного мислення учнів;

Р: закріпити практичні навички учнів складати характеристику водойми за типовим планом.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть головні риси клімату Північної Америки.

2. Назвіть чинники, що впливають на формування клімату материка.

3. Які вітри панують над територією Північної Америки? Чому?

  1. Чому арктичне повітря часом сягає берегів Мексиканської затоки?

  2. Чому в південно-західній частині Північної Америки мало опадів?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

На території Північної Америки наявні всі типи вод суходолу — це обумовлено різноманітністю природних умов материка. На півночі поширені вічна мерзлота та покривні льодовики, вершини Кордильєр вкриті товщею гірських льодовиків, великі площі на материку займають болота, а в надрах зосереджені значні запаси підземних вод. А найбільший об'єм вод суходолу міститься у повноводних річках та системі Великих озер Північної Америки. Тому робота на сьогоднішньому уроці буде складатися з двох етапів: спочатку ми дамо загальну характеристику поверхневим водам материка, після того — виконаємо практичну роботу зі складання характеристики річки за планом.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Загальна характеристика поверхневих вод

  2. Озера Північної Америки

  3. Характеристика річкової системи

Розповідь учителя.

Північна Америка багата на поверхневі та підземні води. Найбільші річки — це Міссісіпі (разом з найбільшою притокою Міссурі її довжина складає 6420 км) та Маккензі (довжина разом з притоками — 2200 км). Залежно від режиму живлення річки материка поділяються на 4 типи: переважно дощове живлення, снігово-дощове, льодовикове та підземними водами. Такі річки, як Юкон, Колумбія, Колорадо менш повноводні та є несудноплавними через швидку течію.

Озера Північної Америки мають великі розміри, а прісновода озера утворюють систему Великих озер.

Найбільше озеро цієї системи — Верхнє (за розмірами поступається лише Каспійському морю) найменше — Онтаріо. Озера Ері та Онтаріо з'єднані річкою Ніагара, на якій знаходиться уславлений водоспад.

Але зростання господарського використання вод суходолу спричинило їхнє забруднення — відходами промислових підприємств сільськогосподарськими добривами, викидами транспортних засобів (насамперед автомобілів). Ще зовсім недавно Великі озера відрізнялися дивною чистотою, але зараз забруднені й вони, особливо постраждало озеро Ері. Унаслідок забрудненості його вод тут розмножилися бактерії, а цінні породи риб зникли. Тому США прийняли спеціальну програму з очищення внутрішніх вод, але навіть за рахунок значних коштів, що їх виділила держава, не можна повністю очистити водойми суходолу.

Практична робота № 7

Складання характеристики річки за типовим планом:

а) назва річки;

б) частина материка, де протікає річка;

в) де річка бере початок, куди впадає;

г) напрям течії;

д) залежність характеру течії від рельєфу;

є) джерела живлення річки;

ж) режим річки та його залежність від клімату.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1. Назвіть найкрупніші річки Північної Америки. Покажіть їх на карті.

2. До басейнів яких океанів належать річки материка?

  1. Покажіть на карті вододіл між басейнами Тихого та Атлантичного океанів.

  2. Коротко схарактеризуйте озера Північної Америки. Покажіть їх на карті.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

- Північна Америка багата на внутрішні води, що обумовлено різноманіттям природних умов материка;

- річки Північної Америки належать до басейнів трьох океанів, - більшість — до басейну Атлантичного океану;

- на території материка розташована система Великих озер — найбільше на Землі сховище прісних вод;

- внутрішні води Північної Америки значно забруднені внаслідок господарської діяльності людини. Країни материка працюють над вирішенням цієї проблеми.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.

2. Нанести на контурну карту найбільші водойми Північної Америки. Позначити Ніагарський водоспад. Скласти повідомлення про нього за бажанням.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 33

Тема. Природні зони та висотна поясність на території Північної Америки.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про особливості природних комплексів Північної Америки; закріпити навички учнів складати характеристики природних зон;

В: Виховувати екологічну культуру, цікавість до предмету.

Р: удосконалити практичні вміння учнів працювати з картографічним матеріалом.

Обладнання: карта природних зон світу, фізична карта Північної Америки, картини природних комплексів материка, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1. Що таке природна зона? Від чого залежить розташування природних зон?

  1. Які природні зони наявні на території Південної Америки?

  2. За яким законом розподіляються природні комплекси Анд?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Природні зони Північної Америки, так само як і інших материків, розподіляються за законом широтної зональності. Але карТа природних зон Північної Америки свідчить про порушення широтного простягання природних зон, особливо це стосується внутріш ніх районів материка. Що є причиною такого явища? Чому набір природних зон у Північній Америці значно більший за такий у Південній Америці? Аналіз карти природних зон та використання набутих знань про природу материка допоможуть нам відповісти на це запитання. Ви вже знайомі з висотною поясністю Анд. Чи є висотні пояси в Кордильєрах? На це запитання ми також одержимо відповідь на сьогоднішньому уроці.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Карта природних зон

  2. 2. Характеристика природних зон

  3. Висотна поясність

Завдання.

За допомогою карти природних зон визначте особливості розміщення природних зон на території Північної Америки. Розповідь учителя.

Більша частина острова Гренландія та острови Канадського архіпелагу розташовані у зоні арктичних пустель. Ці райони вкриті материковими льодовиками та практично позбавлені ґрунтів і рослинності. Влітку лише в окремих місцях на кам'янистому ґрунті можна побачити бідні мохи та лишайники.

Північне узбережжя північної Америки та прилеглі до нього острови — це зона тундри, тобто безлісі площі субарктичного поясу. Мінімальні температури тут зберігаються протягом більшої частини року а через вічну мерзлоту ніколи не відтають ґрунти. Рослинність — мохи, лишайники, чагарники, карликові берези та іви. Тварини — північні олені (карібу), песці, вовки, гризуни (насамперед лемінги).

Запитання.

Чому в тундрі немає великих дерев?

Розповідь учителя.

Поступово тундра переходить у рідколісся — лісотундру, або тундролісся. Останнє у свою чергу змінюється хвойними лісами –тайгою. Північноамериканській тайзі притаманні значний відсоток як хвойних, так і широколистих дерев. Тут зростають численні види ялини, ялиці та сосни. Оскільки ґрунти цієї зони утворюються за умов холодної зими та прохолодного літа, органічні залишки розкладаються повільно, тобто перегною утворюється мало. Через те, що під перегноєм розташований білуватий шар, зовні схожий на ропіл (золу), такі ґрунти називаються підзолистими. У тайзі мешкають такі тварини, як американський лось, чорнохвостий олень, заєць, рись, ондатра, бобер, різні види дятлів, американський рябчик тощо.

Зона широколистяних та хвойно-широколистяних лісів простягається вздовж Атлантичного узбережжя в меридіональному напрямі, але ділянки таких лісів є і на Тихоокеанському узбережжі. Ґрунти під цими лісами — сірі лісні та бурі лісні, у яких перегною більше, ніж у ґрунтах тайги. У широколистих лісах зростають бук, дуб, липа, клен (широко знаний канадський клен, із соку якого одержують солодкий сироп та цукор). Поширені олень, лисиця, пума (кугуар або скелястий лев), опосум (представник сумчастих, «переселенець» з Південної Америки).

Зона степів тягнеться з півночі на південь у центрі материка від канадської тайги до Мексиканської затоки. Степи Північної Америки — це безлісий простір помірного та субтропічного поясів. Ця зона розташована у сприятливих кліматичних умовах (сухе тепле літо та холодна зима), тому тут зростає багата трав'яниста рослинність (типчак, бізонова трава, бородач) на чорноземних та каштанових ґрунтах.

Перехідна полоса між лісами та степами у Північній Америці називається преріями. У минулому прерії були багаті на різноманітні рослини та тварин. Але людина винищила бізонів, вовків-койотів, лисиць під час освоєння цих земель.

Завдання.

За допомогою карти природних зон порівняйте висотну поясність Кордильєр і Анд. Відзначте спільні та відмінні риси.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

  1. Назвіть природні зони Північної Америки. Покажіть їх на карті.

  2. Природні зони якого кліматичного поясу займають на материку найбільшу площу?

3. Чим обумовлено меридіональне чергування природних зон у внутрішніх районах Північної Америки?

4. Чому на півострові Каліфорнія утворилася пустеля?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

- природні зони Північної Америки різноманітні;

- природні зони арктичного та субарктичного поясів простягаються у широтному напрямі, помірного поясу — у меридіональному;

- набір висотних поясів західних та східних схилів Кордильєр відрізняється через різний температурний режим та неоднакову кількість вологи.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.

  1. Позначити на контурній карті природні зони Північної Америки.

Бажаючі одержують випереджальне завдання: підготувати повідомлення про один з природоохоронних закладів Північної Америки

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 34

Тема: Екологічні проблеми Північної Америки. Заповідники та національні парки.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про заповідні території Північної Америки; В: поглибити уявлення учнів про екологічні проблеми материка; підвести учнів до розуміння чинників екологічних проблем.

Р: Розвивати логічне мислення, формувати навички роботи із джерелами географічної інформації.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, атласи, підручники, діафільми або слайди.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть природні зони Північної Америки. Покажіть їх на карті.

2. Які природні зони найбільш змінені людиною? Чому?

3. Які природоохоронні заходи, що допомагають зменшити екологічні проблеми, вам відомі?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Господарська діяльність населення Північної Америки значно змінила усі природні комплекси материка. Особливо ці зміни позначилися на рівнинах та узбережжях, тобто там, де мешкає найбільше людей. Формування промислових районів та їхня діяльність призвели до забруднення вод річок та озер, зменшення, а іноді навіть вимирання деяких видів рослин та тварин чи катастрофічне розмноження інших, погіршення якості атмосферного повітря. Щоби зберегти та по можливості відтворити природні багатства, країни Північної Америки розробили систему заходів, серед яких одне з перших місць посідає створення заповідних територій. На сьогоднішньому уроці ми докладно розглянемо як екологічні проблеми Північної Америки, так і шляхи їх вирішення та заходи, що вже вживаються.

VI. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Сутність екологічної проблеми

  2. Природоохоронні території

Розповідь учителя.

Проблема охорони і можливого відновлення тих природних багатств, що ще збереглися, є гострою проблемою усіх материків. Не є виключенням і Північна Америка, де господарська діяльність людини торкнулася кожного компонента навколишнього середовища — атмосфери, гідросфери, ґрунтів, органічного світу. Оскільки всі компоненти природного середовища тісно пов'язані між собою, проблема набуває катастрофічних масштабів, бо змінюється усе довкілля — і ніхто не зможе з точністю передбачити, яким саме чином. Особливо великі проблеми в цьому питанні стоять перед США — високорозвиненою індустріальною країною Робота промислових підприємств та транспорту (насамперед авто, мобільного) призводить до викиду великої кількості шкідливих речовин, що забруднюють довкілля.

Першим забруднювачем є чадний газ, який утворюється внаслідок неповного згоряння палива особливо у двигунах автомобілів. У місцях дії циклонів забруднення атмосфери нижче від інших районів, бо циклональні маси повітря (бурі, урагани, смерчі) виносять цей «бруд» до океанів. Але західні та південно-західні частини Північної Америки («індустріальне серце континенту») дуже потерпають від забруднення, гине рослинність, насамперед чутливі до чадного газу хвойні дерева.

Важливою екологічною проблемою є також зменшення водних ресурсів — наслідок використання води у самих різних галузях господарства. Поповнення запасів води, брак яких відчувається, є проблемою, яка ще більш загострюється забрудненням водоймищ.

Зменшується площа орних земель, бо міста, шляхи сполучення, смуги земель уздовж різноманітних трубопроводів, ліній електропередач та аеродромів займають все більші площі. Таким чином природні комплекси змішуються з антропогенними, тобто втручання

людини у природу збільшується. Це призводить до лісових пожеж, пилових бур, повеней тощо.

З метою збереження природи на материку створено десятки національних парків та заповідників, прийнято ряд законів про охорону та відновлення природи.

Найвідомішою природоохоронною територією Північної Америки є Йелоустонський національний парк, який щороку відвідують понад 2 млн. чол. (в окремі дні — до 25 тис. чол.). Йелоустон розташований у Кордильєрах, всесвітню славу йому створили чудові гейзери та різноманітні тварини. Кожний відвідувач дотримується суворих правил: не можна змінювати маршрут, виходити з машини без дозволу, рвати рослини, турбувати чи годувати тварин, залишати сміття. Порушника чекає швидке покарання: на території парку працюють дві судові дільниці, кожна з яких за півгодини визначає покарання залежно від ступеня припущеного порушення.

Якщо дозволяє час, можливі доповіді учнів, що одержали відповідне випереджальне завдання.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Дайте загальну характеристику екологічних умов Північної Америки.

2. Які причини погіршення екологічного стану материка?

  1. Які заходи збереження природи Північної Америки вживаються на материку?

  2. Які відомі заповідні території Північної Америки ви можете назвати? Покажіть їх на карті.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:

- головною причиною виникнення екологічних проблем на території Північної Америки є нераціональне господарювання у багатьох країнах материка;

- найбільшим забруднювачем довкілля Північної Америки є чадний газ;

- збереження природних багатств материка підтримується урядами розташованих на ньому країн, одним із заходів охорони є створення заповідних територій.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал у підручнику. Характеристика національних парків за вибором.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 35

ТЕМА: Населення та політична карта Північної Америки.

МЕТА: Н: поглибити систему знань учнів про формування та склад населення Північної Америки; сформувати в учнів уявлення про особливості політичної карти материка; В: Виховувати цікавість до предмету, мовну культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: політична карта Північної Америки, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
1. Яка сучасна кількість населення світу?
2. Як формувалося населення Північної Америкия?
3. Що відображує політична карта?

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Населення Північної Америки, як і Південної, сформувалося внаслідок європейської колонізації материка. Але склад населення цих двох материків дуже різний: якщо у Південній Америці переселенці змішувалися з корінним населенням, то у Північній Америці більша частина індіанців була винищена колонізаторами чи витиснена у резервації, вихід за межі яких ще на початку 20 ст. вважався злочином. Інші особливості населення Північної Америки, ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Народи Північної Америки

  2. США – найрозвинутіша країна материка

Розповідь учителя.

У наш час на території Північної Америки мешкає близько 460 млн. чол., причому переважна більшість у США, а також на півдні материка. Саме з цих районів почалася європейська колонізація Північної Америки.

найменш заселені північні частини материка, да мешкають преважно аборигени – індіанці, ескімоси, алеути (представник монголоїдної раси).

Основна маса населення Північної Америки  вихідці з європейських країн, тому на материку переважає англійська мова, у Канаді розмовляють ще французькою, у Мексиці державною мовою є іспанська.

20 млн чол. (5%) населення материка представник негроїдної раси.

Аборигенів індіанців дуже мало – 1%

Найбільша густота населення на островах Карибського моря та на материковій частині Центральної Америки – понад 200 тис на км2. Густо заселені також східна частина материка та район Великих озер.

На території самого материка розташовані три великі країни – США, Канада, Мексика і близько 20 невеликих – Панама, Гватемала, Куба, Нікарагуа, Трінідад і Тобаго тощо – на перешийку та прилеглих островах.

Докладніше розглянемо деякі з цих країн.

Сполучені Штати Америки – найрозвиненіша країна світу. Площа одна з найбільших – 9,373 млн км2.
Населення  277 млн чол.,які носять спільну назву „американці”, хоча є вихідцями з різних країн світу, насамперед із Європи (існує досить численна українська діаспора).
Міське населення складає приблизно77% від загальної кількості.
Міст-„мільйонерів” у США 6, міських агломерацій (злиття міст одне з одним та з передмістям) – понад 40

Державний лад США – федеративна республіка у складі 50 штатів та федерального (столичного) округу Колумбія. Столиця – Вашингтон. Офіційна мова – англійська.

За економічними показниками США міцно утримують світове лідерство.

Промисловість відрізняється високим рівнем розвитку, випускає як масову, так і унікальну, складну продукцію.
Найрозвиненіші галузі промисловості – автомобільна, нафтова та нафтопереробна, авіакосмічна та інші. Промисловість контролюють гігантські об’єднання – транснаціональні корпорації (ТНК), представництва та філії яких розповсюджені далеко за межами країни.

Сільське господарство США також має високий рівень розвитку, основною формою ведення сільськогосподарського виробництва є ферми, що виробляють продукцію на продаж. Сільське господарство США багатогалузеве, забезпечує не тільки внутрішні потреби країни, а й вивезення за межі держави для продажу на світових ринках. Вивозять пшеницю, кукурудзу, рис тощо.

Транспотр США також високорозвинений, представлений усіма видами. Основну роль відіграє автомобільний транспотр (найбільший автомобільний парк світу)

Завдання.

За допомогою карт атласу та тексту підручника складіть аналогічну характеристику Канади.

Розповідь учителя.

Значну роль у житті Канади відіграє українська діаспора, яка нараховує понад 1 млн чол. Українці почали переїжджати до Канади на початку 20 ст.,насамперед із земель, що тоді перебували у складі Австро-Угорщини. Компактне розселення дозволило українцям зберегти звичаї та мову. Українці зробили великий внесок в освоєння канадських прерій, зараз значний вплив на політичне життя країни має Союз українців Канади, що об’єднує понад 30 тис. чол. Функціонують навчальні та дослідницькі, культурні та музейні українські заклади, проводяться щорічні національні фестивалі тощо.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1. Скільки людей проживає на території Північної Америки?
2. Яка густота населення материка?
3. Які країни розташовані в Північній Америці? Покажіть їх на карті.
4. Порівняйте географічне положення США та Канади.
5. Чим відрізняється політична карта Північної Америки від політичної карти Південної Америки?

ПІДСУМОК УРОКУ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Скласти за планом характеристику Мексики.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 36

ТЕМА: Географічне положення Євразії. Історія відкриття та освоєння материка.

МЕТА: Н: сформувати в учнів систему знань про основні риси географічного положення Євразії, вивчити номенклатуру, охарактеризувати дослідження окремих районів Євразії.

В: Виховувати точність і уважність, трудову і мовну культуру

Р:закріпити практичні вміння учнів складати географічну характеристику материка за допомогою карти; поглибити та систематизуватизнання учнів про відкриття та дослідження у світі.

Обладнання: фізична карта Євразії , атласи, підручники, каритни природи материка

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ:

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

1. За яким планом вивчають материк?
2. Які материки ви вже вивчали? Покажіть їх на карті.
3. Які епітети можуть охарактеризувати кожен із вивчених материків?
4. Чому правильне визначення географічного положення материка є таким важливим?

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Материк Євразія колиска нашої культури і цивілізації. Чи відомо вам, що на нашому материку є місця, де не ступала нога людини. Де вони? Дослідження у Євразії продовжуються. Сьогодні ми подорожуватимемо малодоступними районами Євразії.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Географічне положення

  2. Номенклатура

  3. Історія досліджень

Завдання.

1. За допомогою фізичної карти Євразії охарактеризуйте географічне положення материка за типовим планом. Зокрема визначте назви та географічні координати крайніх точок материка.

Північна – мис Челюскін.;
Південна – мис Піай.,
Західна – мис Рока.;
Східна – мис Дежньова.

2. Нанесіть на контурну карту знайдені географічні об’єкти.

3. Визначіть протяжність материка із заходу на схід та з півночі на південь.

4. Порівняйте географічне положення Євразії і Північної Америки.

2 Номенклатуру вивчаємо у вигляді гри. Учні показують об’єкти за завданнями класу. Список об’єктів із Практичної роботи

І Географічне положення

 західна – м. Рока; східна – м. Дєжньова; північна – м. Челюскіна; південна – м Піай.

2. Моря:

Азовське; Чорне, Середземне, Балтійське, Баренцове, Карське, море Лаптєвих, Східно-Сибірське, Північне, Берингове, Охотське, Японське, Жовте, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Андаманське, Аравійське, Червоне.

3. Затоки:

Біскайська, Перська, Бенгальська.

4 Протоки:

Ла-Манш, Гібралтарська, Босфор, Берінгова, Малаккська.

5. Острови:

Великобританія, Ірландія, Сицилія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські острови, Тайвань, Зондські острови, Філіппінські острови, Молуккські острови, Шрі-Ланка, Кіпр, Сардінія, Корсіка.

6. Півострови:

Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський, Мала Азія, Балканський, Піренейський.

За допомогою тексту підручника заповнити таблицю

Дослідники

Дослідження

Прослухати повідомлення про дослідників. Учням пропонується підготувати і задати запитання до повідомлень.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями та завданнями.
1. Назвіть головні особливості географічного положеня Євразії.
2. Назвіть дослідників материка.4. Які дослідники увічнили імена у назвах географічних об’єктів?
5. Покажіть на карті географічні об’єкти, що названі на честь їх відкривачів та дослідників.

ПІДСУМОК УРОКУ

Міні – практикум

Учням пропонується показати на карті

  • Об’єкти номенклатури

  • Райони, які вивчали мандрівники

  • Крайні точки

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику. Скласти словник понять з теми рельєф і будова земної кори за бажанням.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 37

ТЕМА: Євразія: особливості будови поверхні, формування рельєфу.

МЕТА: Н: сформувати в учнів поняття про відмінність будови поверхні Євразії порівняно з іншим материками; підвести учнів до розуміння основних чинників формування рельєфу материка;

В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну культуру.

Р: удосконалити практичні навички учнів працювати з тематичними картами атласу.

Обладнання: фізична карта Євразії, картини форм рельєфу материка, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бліц-опитування
1. Назвіть і покажіть на карті материки;
2. Підберіть епітети з префіксон „най” для кожного з материків.
3. Як ви вважаєте, чому Євразію, материк, на якому ми живемо, вивчають останнім у курсі „Географія материків і океанів”?

Запитання і завдання

1. Які основні особливості географічного положення Євразії?
2. З яких частин світу складається Євразія? Покажіть на карті умовну межу між Європою та Азією.

3. У яких географічних поясах і півкулях лежить Євразія?
4. У чому подібність і відмінність географічного положення Євразії та Північної Америки?
5. Назвіть імена мандрівників, що досліджували материк.
6. Природні умови якого материка, на ваш погляд, найбільш подібні до природних умов Євразії. Відповідь обгрунтуйте.

Тести
1. Найбільший півострів Євразії:

а) Піренейський;
б) Аравійський;
г) Скандинавський.
2. Євразію та Північну Америку розділяє протока:
а) Гібралтарська; б) Малаккська; в) Берінгова.
3. Чорне море належить до басейну океану:
а) Атлантичного; б) Тихого; в) Індійського.
4. Видатним дослідником важкодоступних територій Центральної Азії вважається:
а) Є. П. Хабаров; б) С. І. Дєжньов; в) М. М. Пржевальский.

Географічний міні-практикум.
Визначте, до басейнів яких океанів належать моря, що омивають береги Євразії: Японське, Андаманське, Балтійське, Жовте, Північне, Лаптєвих, Аравійське, Охотське, Баренцове.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Розповідь учителя.

Порівняно з іншими материками Євразія виділяється найбільш різноманітним та контрастним рельєфом. Саме тут розташовані найвищі гірські системи світу та найбільші плоскогір’я, просторі низовини та найглибші континентальні западини. Такий рельєф утворився в Євразії внаслідок тривалої взаємодії внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Щоб зрозуміти закономірності розташування форм рельєфу на території Євразії, треба уважно простежити хід геологічного розвитку материка, звернувши увагу на зовнішні процеси, що також приймали участь у формуванні рельєфу. Вирішенню цієї задачі і буде присвячений наш сьогоднішній урок.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Формування рельєфу.
2. Корисні копалини.

1.

Формування території материка почалося понад 500 млн років тому, близько 225 млн років тому територія суходолу поділилася на дві частини внаслідок утврення океану Тетіс. Пізніше Євразія та Північна Америки зазнали великого зледеніння, яке також вплинуло на формування рельєфу.

НАЙБІЛЬШІ ПЛАТФОРМИ ЄВРАЗІЇ:
В Європі – Східноєвропейська;

В Азії – Сибірська;
Китайсько-Корейська;
Індостанська;
Аравійська;
Західно- Сибірська та інші менші за розмірами.

Таким чином, ви бачите, що на відміну від інших материків, що сформувалися переважно навколо одного платформенного ядра, Євразія формувалася навколо кількох таких ядер, досить давніх за віком

Між платформами утворювалися гігантські складчасті області, формувалися гірські системи, що „зв’язали платформи між собою.

З плином часу гори руйнувалися та знов оновлювалися з активізацією тектонічних процесів.

Деякі складчасті споруди не оновлювалися, тому, поступово руйнуючись, перетворювались на плоскогір’я та хвилясті рівнини.

Крім тривалих тектонічних рухів значну роль у формуванні рельєфу Євразії відіграють вулканізм та землетруси, переважно пов’язані з сучасними областями кайнозойської складчатості – Альпійсько-Гімалайською та Тихоокеанською.

Велику роль у формуванні рельєфу відіграли четвертинне зледеніння та кайнозойські трансгресії (наступ моря на суходіл).
Приблизно 1,8 млн. років тому почалося велике зледеніння Північної півкулі.
 морени – наноси льодовика з валунів, піску, глини;
 леси – ущільнений пил льодовикової епохи з якого утворювалися гірські породи (Кварц, польовий шпат, слюда тощо).

ПОЯСИ СКЛАДЧАТОСТІ ЄВРАЗІЇ:
1. Альпійсько-Гімалайський;
2. Тихоокеанський.

Завдання.

1. Знайдіть на карті і покажіть великі рівнини материка.
2. Знайдіть на карті і назвіть найвищі гірські системи Євразії.
3. У яких горах знаходиться найвища вершина Євразії?
4. Знайдіть місце на материку з найменшою абсолютною висотою.
5. Установіть різницю висот на материку (8848+395=9243м.)
6. Доведіть, що рельєф Євразії продовжує формуватись і в наш час.
7. Які зовнішні процеси істотно впливали на формування рельєфу?
8. Чим рельєф Євразії відрізняється від інших материків?

Тести

1. Найвища гірська система Євразії і світу:
а) Гімалаї; б) Альпи; в) Тібет.
2. Найвищий діючий вулкан Євразії:
а) Етна; б) Везувій; в) Ключевська Сопка.
3. Територія України розташована на платформі:
а) Сибірській;
б) Східноєвропейській;
в) Західноєвропейській.
4. Гори Карпати входять до складу такого сейсмічного поясу:
а) Тихоокеанського;
б) Альпійсько-Гімалайського;
в) Північноатлантичного.
5. Вулкан, розташований на острові Сицилія, називається:
а) Везувій; б) Фудзіяма; в) Етна.
6. Найвища точка Європи, гора Монблан розташована в горах:
а) Альпи; б) Кавказькі; в) Карпати.
7. У районі Перської затоки знаходиться одне з найбільших у світі родовищ:
а) вугілля; б) селітри; в) нафти.
8. У Донецькому басейні України зосереджені запаси:
а) газу; б) селітри; в) кам’яного вугілля.

ПІДСУМОК УРОКУ

 Євразія має складну геологічну будову та давню геологічну історію;
 рельєф Євразії формувався протягом тривалого геологічного часу під сукупною дією внутрішніх та зовнішніх сил Землі;
 процес формування рельєфу материка триває і в наш час;
 рельєф Євразії складний та різноманітний, до його складу входять величезні за розмірами рівнини та найвищі гірські системи світу;
 Євразія багата на різноманітні корисні копалини;
 євразійські родовища вугілля та деяких металічних руд мають світове значення.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати відповідний текст у підручнику (пар.43,44);
    2. Позначити на контурній карті форми рельєфу, що є в списку географічного мінімуму.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 38

Тема: КЛІМАТ ЄВРАЗІЇ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ.

Мета: Н: сформувати в учнів систему знань про загальні властивості клімату Євразії та кліматотворні чинники; поглибити уявлення учнів про типи клімату;

В: Виховувати культуру праці, екологічне мислення.

Р: закріпити вміння учнів аналізувати кліматичні карти та діаграми.

Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, кліматичні схеми та діаграми, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.
1. Які особливості поверхні Євразії?
2. Покажіть молоді та старі гори Євразії на карті.
3. Під дією яких сил відбуваються зміни земної поверхні та її повільні коливання?
4. Покажіть на карті області землетрусів та коротко охарактеризуйте їх.
5. Покажіть на карті області вулканічної діяльності. Поясніть причини активних тектонічних рухів у цій місцевості.
6. Які корисні копалини є на території Євразії, покажіть найбільші родовища на карті.

МОТИВАЦЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

Як і інші природні компоненти, клімат Євразії надзвичайно різноманітний: на півнчі материка – дуже холодний, на півдні – жаркий, на сході та південому сході – дуже вологий, у центроальних районах – посушливий. Головними чинниками цього різноманіття є розміри Євразії та складний рельєф поверхні. Нам, мешканцям Євразії буде дуже цікаво визначити риси клімату нашого материка, прослідкувати його зміни у різних напрямках, пояснити його відмінності у різних місцевостях. Допоможуть нам у цьому, як завжди, кліматичні карти, схеми підручника та кліматодіаграми.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Загальна характеристика клімату

  2. Кліматичні пояси і області

1. Внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь, Євразія лежить в усіх кліматичних поясах Землі, над її територією утворюються всі типи повітряних мас. Клімат Євразії дуже різноманітний.
2. Влітку територія Азії дуже прогрівається і над нею формується область зниженого тиску. Взимку суходіл охолоджується і над ним утворюється високий атмосферний тиск.
3. На клімат Євразії дуже впливають повітряні маси з Атлантичного океану.
4. На клімат Південної і Східної Азії впливають мусони.
5. Найменше опадів випадає в центральній частині Азії, найбільше – в Південній та Південно-Східній, де панують екваторіальні повітряні маси. Полюс дощу земної кулі знаходиться в поселенні Черапунджі (Індія).
6. Для гірських областей Євразії характерна висотна кліматична поясність.

Завдання.

Нанести на контурну карту кліматичні пояси та області Євразії, відмітити полюс холоду Північної півкулі (Оймякон), „полюс дощу” – Черапунджі.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Робота з картою

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Опрацювати текст підручника, повторити географічний мінімум. Презентація «Кліматичні області за вибором.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 39

ТЕМА: Внутрішні води Євразії. Головні річкові системи. Озера та інші водойми.

МЕТА: Н: сформувати в учнів загальні поняття про розподіл внутрішніх вод Євразії,

В: Виховувати екологічну культуру, поглиблювати ерудицію, формувати науковий світогляд

Р: закріпити та поглибити практичні вміння складати характеристики річок; систематизувати знання учнів про особливі риси поверхневих вод Євразії.

Обладнання: фізична карта Євразії, кліматична карта Євразії, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
1. Який зміст поняття „води суходолу”?
2. Від чого залежить поширення вод суходолу?
3. Які види річок розрізняють за характером течії?
4. За яким планом характеризують річки?
5. Що таке озеро? На які групи поділяються озера за походженням озерних улоговин?

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.
На території Євразії наявні всі види вод суходолу. Є повноводні річки, глибокі озера, потужні льодовики гірських та полярних районів, великі площі боліт та вічної мерзлоти, значні резервуари підземних вод. Води Євразії – багатство материка, які потребують ощадливого ставлення. Води поширені на території Євразії нерівномірно через, насамперед, особливості кліматичних умов материка. Найбільший обсяг води зосереджений у річках материка, які несуть їх до усіх чотирьох океанів Землі. При цьому в Євразії є великі площі внутрішнього стоку. Отже, на сьогоднішньому уроці ми детально розглянемо внутрішні води Євразії.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Загальна характеристика поверхневих вод

  2. Річки

  3. Інші види поверхневих вод

  4. Екологічні проблеми

Завдання.

За допомогою карт атласу визначте належність великих річок до відповідних басейнів. Заповніть таблицю.

Басейн Тихого океану

Басейн Індійського океану

Басейн Атлантичного океану

Басейн Північного Льодовитого океану

Басейн внутрішнього стоку

Розповідь учителя.

Річки Євразії відрізняються великою різноманітністю, яка обумовлена не тільки кліматичними умовами,а й формами рельєфу

Завдання.

1. Встановіть відмінності у типах живлення річок. Поясніть ці відмінності.
2. Складіть характеристику річки за відомим вам планом:
1. Назва;
2. В якій частині материка протікає;
3. Звідки бере початок (виток);
4. Якою місцевістю протікає (форми рельєфу);
5. В якому напрямку тече?
6. Довжина річки (без приток);
7. Куди впадає?
8. До басейну якого океану відноситься?
9. Типи живлення річки;
10. Господарське значення.

Розповідь учителя.

Зрозуміло, що у господарській діяльності людини велике значення мають не тільки річки, але й озера, болота тощо. Озера Євразії розташовані дуже нерівномірно та мають різне походження озерних улоговин.
Саме на території Євразії розташоване найглибше озеро світу – Байкал, і найбільше за площею водної поверхні озеро – Каспійське море-озеро. Але майже всі озера материка забруднені, деякі з них, (наприклад Аральське) перебувають у стані екологічної катастрофи. Вирішення екологічних проблем, пов’язаних з озерами і річками,  найважливіше завдання населення Євразії.

Завдання.

1. За допомогою фізичної карти Євразії визначте розташування великих озер материка.
2. Нанесіть на контурну картуназви найбільших озер Євразії ( з списку географічного мінімуму).

Розповідь учителя.

Цінним природним багатством є підземні води, особливо великі запаси яких в Євразії залягають під Західносибірською рівниною. Підземні води не тільки живлять річки та озера, саме їх у якості питних споживає населення.
Болота поширені на півночі Євразії, у районах тундри та тайги. Сучасне зледеніння займає значні площі на багатьох островах (Ісландія, Шпіцберген, Нова Земля), а також у горах (Альпи, Гімалаї, Тянь-Шань, Памір).

Екологічні проблеми внутрішніх вод Євразії потребують постійної уваги, бо забруднення таких великих резервуарів прісної води, якими є Байкал, річки Сибіру, Далекого Сходу, Китаю, Індії, є небезпечним для всього живиго на материку

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. У якій частині Євразії річки живляться тільки дощовими водами?
2. Назвіть річку (річки) з льодовиковим типом живленння.
3. Де на території Євразії повінь річок припадає на зиму? Чому?
4. Покажіть на карті найбільші річки Євразії.
5. Назвіть великі озера Євразії та покажіть їх на карті.
6. Де на території Євразії поширена вічна мерзлота? Як вона впливає на господарську діяльність людини?
7. Яку роль відіграють льодовики у живленні річок?
8. Які райони Євразії відчувають дефіцит води? Чим це обумовлено?
9. Наведіть приклади нераціонального використання внутрішніх вод Євразії.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:
 річки Євразії належать до басейнів чотирьох океанів та найбільшого в світі басейну внутрішнього стоку;
 на території Євразії багато озер;
 внутрішні води Євразії потребують охорони.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику, виконати завдання в зошиті.

Повідомлення про озера за вибором.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 40

ТЕМА: ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ.

МЕТА:Н: сформувати в учнів поняття про особливості розташування природних зон Євразії; розглянути взаємозв’язкиприродних компонентів у природних зонах;

В: Виховувати екологічну культуру, навички співпраці, мовну культуру.

Р: удосконалити навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: карта природних зон світу, фізична карта Євразії, картини рослинності і тваринного світу , інший ілюстративний матеріал, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Що таке природна зона?
2. За якими законами змінюються природні комплекси рівнинних районів? Гірських?
3. Які чинники обумовлюють простягання природних комплексів?
4. Які основні причини порушення широтної зональності?
5. За допомогою яких карт вивчають природні зони?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Аналіз карти природних зон Євразії

  2. Характеристика природних зон

  3. Висотна поясність

В Євразії представлені всі природні зони Північної півкулі. У західній частині материка переважаючий вплив Атлантичного океану зумовив зміну природних зон у напрямку з північного заходу на південний схід. У східній частині Євразії природні зони мають меридіональне простягання, що обумовлене мусонною циркуляцією повітряних мас на притихоокеанській території. Природні зони внутрішньої частини материка змінюються у широтному напрямі завдяки зміні температури та режиму зволоження в напрямку з півночі на південь.

Зона арктичних пустель із вкрай суворими природно-кліматичними умовами займає арктичні острови. Тут відсутній суцільний ґрунтовий покрив, а бідна рослинність представлена невибагливими до тепла видами, що виживають в умовах багаторічної мерзлоти. З тварин тут поширені білі ведмеді, моржі, тюлені, північні олені.

Завдяки пом'якшуючому впливу Північноатлантичної течії зони тундри і лісотундри мають відмінності у своїх західних і східних частинах. Біля європейського узбережжя материка клімат помірно холодний, а тундра тут простягається на північ далі, ніж будь-де на планеті. З просуванням на схід природно-кліматичні умови стають більш суворими, а тундра та лісотундра займають більші площі. По гірських пасмах Сибіру тундрова рослинність проникає далеко на південь. Серед рослин тут переважають мохи і лишайники, які ростуть на тундрово-глейових ґрунтах. Через багаторічну мерзлоту волога тут не проходить углиб, тому тут багато боліт. Основні тварини: північні олені, песці, деякі види птахів.

Далі на південь лісотундра переходить у тайгу. В умовах більш теплого і волого клімату тут на підзолистих ґрунтах сформувалися величезні масиви хвойних лісів з ялини, сосни та модрини (єдине хвойне дерево, що на зиму скидає хвою). Остання переважає в азійській тайзі, в умовах холоднішого різко континентального клімату. Місцями тайга дуже заболочена, багато тут торфових та осокових боліт. Надзвичайно різноманітний тут тваринний світ (бурий ведмідь, лось, тетерук, вовк, глухар).

Зони мішаних і широколистих лісів найбільш поширені в західній частині Євразії. Тут в умовах значного зволоження на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть ялиново-дубові та сосново-дубові ліси, в Західному Сибіру – хвойні і березово-осикові ліси. Далі на схід мішані ліси зникають і з'являються знову тільки на узбережжі Тихого океану. Широколисті ліси сформовані, переважно, з дуба та бука, а також із граба, клена, липи.

Для зони лісостепів і степів характерні певні зональні відмінності, що обумовлені суттєвою зміною клімату з просуванням із заходу на схід материка. В умовах теплого клімату та недостатнього зволоження півдня Східноєвропейської рівнини сформувались родючі чорноземи, а також сірі лісові ґрунти. Рослинний світ тут представлений невеликими ділянками лісу (дуб, береза, липа, клен). У східній частині материка за умови збільшення амплітуди температур та зростаючої сухості клімату ґрунти часто засолені. Рослинний світ тут бідніший і представлений переважно травами та чагарниками. Найбільш характерними представниками тваринного світу степів та лісостепів є вовки, лисиці, ховрахи, полівки, тушканчики та степові птахи.  Лісостепи та степи майже повністю розорані, а природна рослинність збереглась тільки в природоохоронних територіях та місцях, непридатних для оранки.

Великі території центральної та південно-західної частини материка займають зони напівпустель та пустель. Зона пустель простягається через три географічні пояси. Спільним для всіх пустель є незначна кількість опадів, бідні ґрунти та рослинність, що добре пристосована до суворих умов. Пустелі Аравійського півострова виділяються високими впродовж року температурами, незначною (до 100 мм на рік) кількістю опадів та переважно рівнинною поверхнею. Пустелі субтропіків (Іранське нагір'я, Центральна Азія, частина пустелі Ґобі) характеризуються значним перепадом температур, багатшою рослинністю, значною кількістю видів тварин. Вкриті пісками або камінням пустелі помірного поясу Каракуми, Такла-Макан, частина Ґобі виділяються великою спекою влітку та сильними морозами взимку.

Зона саван і рідколісся займає більшу частину півострова Індостан, а також значні території півострова Індокитай. У сформованих в умовах мусонного клімату саванах серед високих трав ростуть поодинокі пальми та акації, що місцями змінюються ділянками лісів. Деякі дерева в сухий сезон на декілька місяців скидають листя. Тваринний світ тут представлений слонами, тиграми, носорогами, великою кількістю плазунів.

Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників (середземноморська) займає район Середземномор'я. В умовах теплої і вологої зими та жаркого літа тут ростуть вічнозелені дерева і чагарники, найтиповішими серед яких є корковий та кам'яний дуби, лаврове та суничне дерево, сосни. Проте, внаслідок інтенсивного господарського освоєння цієї території первинний рослинний покрив тут сильно змінений. Звичайними елементами тутешніх ландшафтів є виноградники, маслинові насадження, поля пшениці та інших сільськогосподарських культур, що розкинулись на місці колишніх середземноморських лісів.

Зона перемінно вологих (у тому числі мусонних) лісів простягається на сході та півдні Євразії. Рослинність тут представлена як хвойними та листяними деревами (кедр, сосна, дуб, горіх, гінгко), так і вічнозеленими (пальмами, фікусами, бамбуком та магноліями), що ростуть переважно на червоно-жовтих ґрунтах. Тваринний світ також характеризується значним видовим різноманіттям: мавпи, тигри, леопарди, а також ендеміки – бамбуковий ведмідь (панда), гібон тощо.

Багатство флори та фауни характерне для зони вологих екваторіальних лісів Євразії. Лише пальм тут налічується до 300 видів, багато видів бамбука, який широко використовується в роботі та побуті. Ліси формують високі (до 70 м) дерева, деякі з яких мають цінну деревину. Серед непрохідних хащів тут можна зустріти орангутангів, леопардів, тапірів. Багато плазунів і рептилій, а також різних комах.

Через значну кількість гірських систем, що мають різну висоту та віддаленість від океанів, висотна поясність Євразії характеризується різною кількістю поясів. У горах північної частини материка тільки чотири пояси змінюють один одного. Далі на південь кількість поясів зростає до п'яти в Альпах і семи на південних схилах Гімалаїв. Велика кількість поясів тут пояснюється найбільшою висотою Гімалаїв, хоча на північних схилах цих гір через надзвичайну сухість клімату сформувалось тільки два пояси.

ЗАВДАННЯ

Заповніть таблицю „Характеристика природних зон Євразії”

Природна зона

Грунти

Рослинність

Тваринний світ

1. Зона арктичних пустель

2. Тундра та лісотундра

3. Тайга

4. Ліси помірного поясу

5. Степи

6. Напівпустелі та пустелі

7. Савани

8. Субекваторіальні та екваторіальні ліси

Слухаємо доповіді учнів про природоохоронні території Євразії. (випереджальне завдання)

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Покажіть на карті зони арктичних пустель, тундри та лісотундри. Розкажіть про кліматичні особливості цих зон.
2. Які грунти наявні на території зон арктичних пустель, тундри та лісотундри? Які пристосування рослин і тварин для існування у цих зонах ви можете назвати?
3. Покажіть на карті тропічну зону та зону екваторіальних лісів. Коротко охарактеризуйте їхнє географічне положення, клімат, органічний світ.
4. Охарактеризуйте загальний екологічний стан Євразії.
5. Чому вплив людини на природу частіше має негативний характер?
6. Наведіть приклади позитивного впливу людини на збереження природи Євразії.
ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:
 на території Євразії спостерігається повний спектр природних зон Північної півкулі;
 екологічний стан Євразії потребує нагального поліпшення;
 природа Євразії у відносно первісному стані збереглася практично тільки на природоохоронних триторіях.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.
2. Позначити на контурній карті:
а). Природні зони Євразії; б) Природоохоронні території Євразії.

За вибором.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 41

ТЕМА: Населення та сучасна політична карта Євразії.

МЕТА: Н: сформувати в учнів уявлення про особливості населення Євразії; систематизувати знання учнів про сучасну політичну карту Євразії.

В: Виховувати цікавість до предмету, повагу до культури і побуту інших народів.

Р:.поглибити практичні навички учнів аналізувати причининерівномірності розселення населення.
Обладнання: фізична карта Євразії, політична карта Євразії, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть головні особливості природних зон Євразії.
2. Які природні зони материка найбільше змінені людиною?
3. Чому людина суттєво впливає на природу материка?
4. Які наслідки господарської діяльності на природу материка ви можете назвати?
5. Наведіть приклади позитивного впливу людини на природу.
6. Які заходи вирішення екологічних проблем вам відомі?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Розповідь учителя.

Грандіозність Євразії виявляє себе безліччю способів. Це і величезні розміри материка, і кількість євразійського населення, і кількість країн. За цим та багатьма іншими показниками Євразія стабільно утримує світову першість.

На материку мешкає понад 4 млрд. чоловік ( це приблизно 2\3 усього населення Землі), на його території розташовано 99 країн з понад 200 існуючих. Серед цих країн є Китай та Індія – держави, кількість населення яких перевищила 1 млрд. чоловік.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1. Населення

  2. Політична карта

Розповідь учителя.

На території Євразії проживають представники трьох рас – європеоїдної, монголоїдної та негроїдної. Євразія має найвищий в світі показник середньої густоти населення – 77 чол./км2.

Запитання.

1. У яких частинах Євразії спостерігається відносна одноманітність расового складу?
2. Які країни Євразії входять до десятки держав світу з найбільшою кількістю населення?

Розповідь учителя.

Оскільки політична карта Євразії позначає державні кордонимайже половини сучасних країн світу, пропоную вам ознайомитись з нею під час гри-вікторини.

Завдання.

1 За допомогою політичної карти Євразії в атласі напишіть у стовпчик ліворуч країни назви яких починаються на „І”, праворуч назви їхніх столиць.

Країна

Столиця

Індія

Делі

Іорданія

Амман

Індонезія

Джакарта

Ірак

Багдад

Іран

Тегеран

Ірландія

Дублін

Ісландія

Рейк’явік

Іспанія

Мадрид

Італія

Рим

2. Визначте країни, столицями яких є міста: Баку, Мінськ, Лондон, Софія, Токіо, Пекін, Париж, Москва, Берлін, Прага.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.
1. Дайте загальну характеристику політичній карті Євразії.
2. Коротко охарактеризуйте населення Євразії: расовий склад, мови, кількість та густота.
3. У чому ви бачите причини неоднакового економічного розвитку Євразії?
4. Покажіть на політичній карті Євразії найбільші країни материка. Назвіть їхні столиці.

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:
 населення Євразії є найчисленнішимпорівняно з населенням інших материків;
 на території Євразії мешкають представники трьох рас, у Європі переважає європеоїдна, в Азії – монголоїдна;
 природні умови та рівень економічного розвитку обумовили нерівномірне розселення населення Євразії по території материка.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Нанести на контурну карту найбільші країни Євразії. Надписати назви їхніх столиць
Підготувати повідомлення про Велику Британію, Німеччину, Китай та Японію, Індію, Росію.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 42

Тема: Взаємодія суспільства і природи

Мета: Н: Вивчити і систематизувати поняття про природні ресурси; надати знання про використання основних видів природних ресурсів; сформувати первинні вміня учнів розробляти раціональний підхід до використання природних умов і природних ресурсів. Ознайомитись із впливом діяльності людини на прирожні ресурси. Вивчити поняття «Антропогенні комплекси».

В: Виховувати екологічну культуру.

Р: Розвивати вміння оцінювати ресурсозабезпеченість, вміння працювати з підручником і картою

Обладнання: Карта корисні копалини світу, політична карта світу, підручники.

Тип уроку: уроу засвоєння нових знань і умінь

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
1. Чим відрізняються природні умови від природних ресурсів?
2. Як впливають природні умови на господарську діяльність людини?
3. З якими видами природних ресурсів ви познайомились при вивченні фізичної географії України?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Розповідь учителя.

Природні умови – це певне поєднання елементів природи, в яких розвивається органічний світ, живе і господарює людина.

Природні ресурси – це компоненти природи, які використовуються або можуть бути використані для виробництва чи задоволення потреб людини.

Геоекологічна ситуація в Україні тісно пов’язана зі станом природних умов і природних ресурсів, з технологіями їх використання і добування, переробки і охорони.

Наша країна має сприятливі природні умови та значні й різноманітні природні ресурси, що великою мірою визначає високий ступінь господарського освоєння її території. Але внаслідок активного використання природних багатств, виникає проблема їх збереження, раціонального використання иа відновлення. Глибоке дослідження антропогенного впливудозволяє розробити систему природоохоронних заходів, спрямованих на покращення стану навколишнього середовища.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План.

1.. природні ресурси, види природних ресурсів: (мінерально-сировинні, кліматичні, водні,
земельні, біологічні, рекреаційні) .

2. Вплив господарської діяльності людини

3. Антропогенні комплекси

1

Природні ресурси

Вичерпні : Невичерпні

1. Відновлювані 2. Невідновлювані

 грунти Корисні копалини  Енергія Сонця,
 рослинність  тепло Землі,
 тваринний світ  кліматичні.

Завдання.Самостійно складіть характеристики певних видів природних ресурсів за таким планом: (готують доповіді шість учнів – по кожному виду природних ресурсів, випереджальне завдання)
1. Забезпеченність ;
2. Наслідки використання та вплив на навколишнє середовище користуванняцим видом природних ресурсів;
3. Ваші ідеї щодо вирішення проблем раціонального використання певного виду ресурсів.

Зразок доповіді.

Україна характеризується великою різноманітністю мінеральних ресурсів. У її надрах розвідано більш як 200 видів корисних копалин, найбільше промислове значення серед яких належить залізним, марганцевим, урановим рудам, вугіллю, титану, сірці, каоліну, ртуті, графіту, нафті, газу, будівельним матеріалам, мінеральним водам.
Використання мінеральних ресурсів негативно впливає на навколишнє середовище через недосконалі технології видобування та переробки. Утворюються терикони, відвали з пустих та використаних порід, які займають тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Металургійні шлаки та відходи спаленого вугілля містять містять токсичні елементи, що потрапляють у повітря, грунт, підземні води.

Їдеї щодо раціонального використання природних ресурсів:
 переобладнання гірничодобувних підприємств з метою повнішої переробки сировини;
 комплексне використання сировини: наприклад, з відходів доцільно виготовляти будівельні матеріали, можна заповнювати ними кар’єри чи шахти;
 зменшення кількості сировини, що видобувається, за рахунок використання нових синтетичних матеріалів;
 використання екологічно чистих альтернативних джерел енергії – Сонця, вітру, тепла Землі тощо.

2Лекція з елементами бесіди.

Вплив людини умовео можна поділити на раціональний і нераціональний. Раціональним природокористування вважають у тих випадках, коли при отриманні максимальної користі людина завдає мінімальної шкоди природі. Нераціональне природокористування призводить до появи небажаних змін у середовищі . Їх називають забрудненнями.

Забруднення є хімічні, фізичні, біологічні (навести приклади)

Галузі діяльності людини, які приводять до виникнення забруднень називають забрудниками. Серед них: (мозковий штурм)

  • Промисловість

  • Сільське господарство

  • Транспорт

  • Комунальне господарство

  • Військово-промисловий комплекс.

3

Прийом «від відомого до невідомого».

Учням пропонуємо пригадати визначення «природний комплекс», назвати компоненти природи. Питання: Чи можна називати природним комплекс, якщо компоненти прроди змінені? Ні. Природний комплекс, компоненти якого змінені людиною називаємо антропогенним. Приклади: сад, поле, сквер.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.

  1. Які види господарської діяльності мають найбільший вплив на природні умови?

2. Які існують загальні проблеми раціонального використання й охорони природних ресурсів ?

3. Що таке антропогенні комплекси?

4. На які групи поділяються природні ресурси?

ПІДСУМОК УРОКУ

Взаємоопитування. Учні по парам готують запитання і відповіді відповідно основним поняттям уроку.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. Скласти логічні ланцюжки : Природні ресурси ----- вплив людини-----способи заощадження. За вибором

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 43

Тема: Екологічні проблеми материків і океанів. Практична робота №12

Визначення основних видів забруднення та встановлення джерел їх надходження.

Мета: Н: Дати комплексну характеристику проблемі забруднення навколишнього середовища, ознайомити учнів із основними джерелами надходження забруднень, роллю міжнародних організацій у вирішенні екологічних проблем.

В: Виховувати екологічну, мовну, розумову і трудову культуру.

Р: Розвивати вміння висловлювати, доводити власну думку, працювати із джерелами знань, практично застосовувати набуті знання.

Обладнання: Учнівські повідомлення, практикуми, фізична карта світу, підручник.

Тип уроку: Урок практичного застосування знань, умінь, навичок.

Хід уроку

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Природні ресурси – визначення і класифікація (6 балів) усно

Заповнити таблицю

Характеристика природних ресурсів

вплив людини

(9 балів)

Таблиця + логічні ланцюжки (12 балів)

Мотивація навчальної діяльності

Прийом « Дивуй».

Чи відомо вам, що скло і пластик, попадаючи у природу не руйнуються пртягом сотень років;що нафта, попадаючи у воду здатна розтікатись шаром, товщиною в одну молекулу; що людство стало причиною повного зникнення десятків біологічних видів. Щороку кожна особа продукує більше 100кілограмів сміття і екологи називають нашу цивілізацію сміттєвою.

Вивчення нового матеріалу

План

  1. Екологічні проблеми материків і океанів

  2. Практична робота 12

1

Тільки об’єднавши зусилля людство зможе гармонізувати відносини з природою. Про значні проблеми і міжнародні організації, які охороняють природу ми дізнаємось, прослухавши повідомлення. Теми

  • Проблема Світового океану.

  • Проблема знищення лісів

  • Міжнародні екологічні організації і їх діяльність.

Учні слухають повідомлення, формулюють і задають запитання. Роблять висновки про необхідність підвищення екологічної свідомості людства.

2

Практична робота №12 Визначення основних видів забруднення та встановлення джерел їх надходження.

Опорні поняття:

Забруднення – небажана зміна властивостей навколишньогоо середовища внаслідок діяльності людини.

Забруднення є хімічні, фізичні (радіаційне, механічне, шумове, електромагнітне, теплове), біологічні

Галузі діяльності людини, які приводять до виникнення забруднень називають забрудниками.

  • Промисловість

  • Сільське господарство

  • Транспорт

  • Комунальне господарство

  • Військово-промисловий комплекс.

Завдання практичної роботи згідно практикума.

ВИСНОВОК.

Для вирішення проблем навколишнього середовища необхідно обєднати зусилля людства. Раціональне природокористування і підвищення екологічної культури - основні шляхи вирішення проблеми.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ виконуються за бажанням учнів.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Самостійна робота за темою «Вступ»

Варіант 1
1 рівень
1).Господарська діяльність людини позначена на картах:
а) тематичних;
б) фізичних;
в) комплексних.

2) Виберіть материки територія яких повністю знаходиться у Північній півкулі.

3) Що таке поясний час ?

2 рівень

1) Назвіть чинники під впливом яких відбувається формування клімату будь-якої території.
2) Виберіть правильне твердження:
а)характерною особливістю океанічної земної кори є відсутність гранітного шару;
б) Внаслідок руху Землі навколо осі відбувається зміна пір року.
3) Що таке циклони та антициклони?
3 рівень
1). У чому полягає суть теорії Вегенера ? Назвіть її переваги та недоліки.
2) Поясніть походження поясів низького атмосферного тиску на екваторі та у помірних широтах, поясів високого тиску - на полюсах та у тропічних широтах.
3) Назвіть основні кліматичні відмінності помірного поясу.
4 рівень.
1) Чи можна обчислити масштаб карти, якщо він на ній не позначений? Відповідь обґрунтуйте.
2). Доведіть конкретними прикладами, що формування рельєфу є результатом сукупної дії внутрішніх та зовнішніх сил Землі.
3) Чому на високогірних курортах можна водночас засмагати та кататися на лижах?
2 варіант
1 рівень
1).Найбільшим за площею є материк:
а) Африка ;б) Євразія; в) Антарктида; г) Північна Америка.
2) Виберіть планетарні форми рельєфу:
а) рівнини; б) материки; в) гори; г) океанічні западини.
3) Що таке місцевий час?
2 рівень
1) Назвіть які розрізняють типи повітряних мас:
а) за температурою;
б) за вологістю.
2) Виберіть правильне твердження:
а) основні форми рельєфу - це гори та рівнини;
б) дрібні форми рельєфу – це гори та рівнини
3) Що таке пасати і мусони?
3 рівень
1) Які процеси відбуваються під час зіткнення та розходження літосферних плит?
2) За якою ознакою розрізняють циклони та антициклони?
3) Як би відбувався розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні за умови її однорідності?

4 рівень
1) За підрахунками вчених , щороку Тихий океан розширюється на 12-16 см. На скільки він став ширшим відтоді як його перетнув Магеллан?
2) Чи можна стверджувати, що молоді гори завжди високі, а старі - низькі?
3) Уявіть собі ,що ви вирушили у подорож з Києва на повітряній кулі. У якому напрямі ви будете рухатись - на захід чи схід? Чому?

КОНТРОЛЬНА РОБОТА за темою «Вступ»

1 Варіант

1. Що собою являє карта часових поясів?

2. Дайте визначення поясному часу.

3. На скільки часових поясів поділена земна куля?

4. Дайте визначення літосферним плитам.

5. Які існують закономірності у розміщенні стійких і рухливих ділянок земної кори та форм рельєфу, що їм відповідають?

6. Перерахуйте основні кліматичні пояси, що виділяють на земній кулі.

7. Що є основним чинником формування кліматичних поясів?

8. Улітку за північним полярним колом Сонце може не заходити за горизонт протягом півроку. Чому навіть у цей період там спостерігаються низькі температури повітря?

9. Дайте визначення природній зоні.

10. Дайте визначення природному комплексу.

2 Варіант

1. Дайте визначення місцевому часу.

2. Який час називають літнім і чому?

3. Визначте розходження в географічній довготі між двома пунктами. Якщо відомо різницю в місцевому часі: в Києві місцевий час 15 годин 00 хвилин, а в Луганську 15 годин 36 хвилин.

4. Що таке платформа, дайте визначення.

5. Які форми рельєфу характерні для території України?

6. Укажіть причини закономірностей у розміщенні стійких і рухливих ділянок земної кори та форм рельєфу, що їм відповідають.

7. Відомо, що в межах багатьох кліматичних поясів виділяють кліматичні області. В результаті чого виникла можливість для утворення цих кліматичних областей?

8. Дайте визначення клімату.

9. Дайте визначення географічним поясам.

10. Укажіть причини існування закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон.

Самостійна робота за темою «Світовий океан»

ВАРІАНТ І

I рівень

Нанесіть на контурну карту Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани.

II рівень

Знайдіть в атласі та нанесіть на контурну карту: Беринґове море, Карибське море, Бенгальську затоку, Баренцево море, Саргасове море, Маріанський жолоб, острів Мадагаскар, острів Ньюфаундленд, о. Великобританію, о. Шрі-Ланка, течію Західних вітрів.

III рівень

Порівняйте за типовим планом географічне положення Атлантичного та Індійського океанів.

IV рівень

Визначте спільні та відмінні рельєфу дна Тихого та Атлантичного океанів.

ВАРІАНТ II

I рівень

Нанесіть на контурну карту назви материків, які омиває Індійський океан.

II рівень

Знайдіть в атласі та нанесіть на контурну карту: Охотське море, Північне море, Аравійське море, море Лаптєвих, Тасманове море, Коралове море, Берингову протоку, протоку Дрейка, Мозамбіцьку протоку, Філіппінський жолоб, острів Нова Зеландія, течію Куросіо,

III рівень

Порівняйте географічне положення Атлантичного та Північного Льодовитого океанів.

IV рівень

Визначте спільні та відмінні риси рельєфу дна Тихого та Індійського океану.

ВАРІАНТ І

I рівень

Нанесіть на контурну карту Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани.

II рівень

Знайдіть в атласі та нанесіть на контурну карту: Беринґове море, Карибське море, Бенгальську затоку, Баренцево море, Саргасове море, Маріанський жолоб, острів Мадагаскар, острів Ньюфаундленд, о. Великобританію, о. Шрі-Ланка, течію Західних вітрів.

III рівень

Порівняйте за типовим планом географічне положення Атлантичного та Індійського океанів.

IV рівень

Визначте спільні та відмінні рельєфу дна Тихого та Атлантичного океанів.

ВАРІАНТ II

I рівень

Нанесіть на контурну карту назви материків, які омиває Індійський океан.

II рівень

Знайдіть в атласі та нанесіть на контурну карту: Охотське море, Північне море, Аравійське море, море Лаптєвих, Тасманове море, Коралове море, Берингову протоку, протоку Дрейка, Мозамбіцьку протоку, Філіппінський жолоб, острів Нова Зеландія, течію Куросіо,

III рівень

Порівняйте географічне положення Атлантичного та Північного Льодовитого океанів.

IV рівень

Визначте спільні та відмінні риси рельєфу дна Тихого та Індійського океанів.

Самостійна робота за темою «Африка»

ВАРІАНТ 1

1 рівень

1. В основі материка Африка лежить:

а) область альпійської складчастості;

б) вулканічне плато;

в) давня платформа.

2. Крайньою південною точкою материка є мис:

а) Голковий; б) Лопес; в) Доброї Надії.

3. Найдовша річка Африки – це:

а) Ніл; б) Конго; в) Амазонка.

ІІ рівень

  1. Назвіть тварин, що мешкають у саваннах Африки.

  2. Над територією Африки переважають такі повітряні маси:

а) екваторіальні;

б) тропічні;

в) субекваторіальні;

г) помірні.

3. За допомогою фізичної карти Африки встановіть найвищі гори серед наведених: Атлас, Драконові, Капські.

ІІІ рівень

  1. Які чинники зумовлюють сухий клімат півострова Сомалі?

  2. Чому на східному узбережжі Африки немає вологих екваторіальних лісів?

  3. Поясніть причини нерівномірного розміщення населення Африки.

4 рівень

1. Назвіть найвідоміші національні парки Африки.

2. Куди бажано взяти парасольку у січні – на мис Голковий чи на мис Рас-Енгела? Чому?

3. Які зміни в природі Африки викликала господарська діяльність людини?

ІІ ВАРІАНТ

1 рівень

1. Більша частина Африки розташована у такій півкулі:

а) Північній; б) Південній.

2. Крайньою північною точкою материка Африка є:

а) Альмаді; б) Рас- Ангела; в) Рас – Гафун.

3. Водоспад Вікторія знаходиться на річці:

а) Ніл; б) Конго; в) Замбезі.

2 рівень

1. Поясніть як тварини африканських пустель пристосовані до жаркого клімату.

2. У яких географічних поясах розташована територія Африки?

3. До яких басейнів належать африканські річки?

3 рівень

  1. На якому схилі Драконових гір випадає більше опадів? Чому?

  2. Завдяки чому річка Ніл доносить свої води до Середземного моря, хоча її шлях і пролягає через найбільшу пустелю світу?

  3. На які групи за рівнем розвитку можна поділити країни Африки?

4 рівень

1. Чому зона пустель у Північній Африці займає більші площі, ніж у Південній?

2. Дослідження території Африки закінчились зовсім недавно. Якими чинниками можна пояснити цей факт?

3. Чи випадає на території Африки сніг? Якщо так, то де? Поясніть чому.

Самостійна робота за темою Африка

варіант 1

1 рівень

1. В основі материка Африка лежить :
а) область альпійської складчатості;
б) вулканічне плато;
в) давня платформа.

2. Крайньою південною точкою материка Африка є мис:
а) Голковий; б) Лопес; в) Доброї Надії.

3. Найдовша річка Африки-це:
а) Ніл; б) Конго; в) Амазонка.

2 рівень

1. Назвіть тварин, що мешкають у саваннах Африки.
2. Над територією Африки переважають такі повітряні маси:
а) екваторіальні; б) тропічні; в) субекваторіальні; г) помірні.
3. За допомогою фізичної карти Африки встановіть найвищі гори серед наведених: Атлас, Драконові, Капські.

3 рівень

1. Чому волога не надходить у Сахару з Атлантичного океану?
2. Чому на східному узбережжі Африки немає вологих екваторіальних лісів?
3. Поясніть причини нерівномірного розміщення населення Африки.

4 рівень

1. Назвіть найвідоміші національні парки Африки. Які природні комплекси охороняються на їхній тариторії?
2. Куди бажано взяти парасольку у січні- на мис Голковий чи на мис Рас-Енгела? Чому?
3. Які зміни у природі Африки викликала господарська діяльність людини?

ВАРІАНТ 2

1 рівень

1.Більша частина Африки розташована у такій півкулі:
а) Північній; б) Південній.
2. Крайньою північною точкою материка Африка є мис:
а) Альмаді; б) Рас-Енгела; г) Рас-Гафун.
3) Водоспад Вікторія знаходиться на річці:
а) Ніл; б) Конго; в) Замбезі.

2 рівень

1. Поясніть , як тварини африканських пустель пристосовані до жаркого клімату?
2. У яких географічних поясах розташована територія Африки?
3) До яких басейнів належать африканські річки?

3 рівень

1. На якому схилі Драконових гір випадає більше опадів ? Чому?
2 Завдяки чому річка Ніл доносить свої води до Середземного моря, хоча тече через Сахару?
3. На які групи за рівнем розвитку можна поділити країни Африки?

4 рівень

  1. Чому зона пустель у Північній Африці займає більшу площу , ніж у Південній?
    2. Дослідженя території Африки закінчилися зовсім недавно. Якими чинниками можна пояснити цей факт?
    3. Чи є снігові вершини в Африці? Якщо так , то де? Поясніть причину.

Самостійна робота за темами «Антарктида», «Австралія»

1. Що собою являють антарктичні оази?
2. Які корисні копалини найбільш поширені в Австралії?
3. З яких груп складається населення Австралії?

ІІІ рівень

1. Поясніть вплив географічного положення Австралії на її природу.
2. Чому життя тварин Антарктиди пов’язано з океаном?
3. Чому Антарктида – пустеля?

ІV рівень

1. Коли буде збільшуватись льодовиковий покрив Антарктиди – під час потепління чи похолодання клімату Землі? Відповідь обгрунтуйте.
2. У якому випадку, на вашу думку, відбудуться серйозні зміни в природі Австралії: за умов руйнування Великого Вододільного хребта чи Західно- Австралійського плоскогір’я? Відповідь обгрунтуйте.
3. Поясніть, чому кролики стали стихійним лихом для природи Австралії.

ВАРІАНТ ІІ

І рівень

1. Австралія розташована у такій півкулі:

а) Північна; б) Південна.
2. Південний полюс відкрив:
а) Руаль Амундсен; б) Роберт Скотт.
3. Найвищі гори Австралії:
а) Великий Вододільний хребет;
б) Австралійські Альпи.

ІІ рівень

1. Що таке „шельфовий льодовик Антарктиди”?
2. Назвіть природні зони Австралії.
3. Якими водами живляться річки Австралії?

ІІІ рівень

1. Назвіть головні чинники, що обумовлюють клімат Антарктиди.
2. Доведіть, що Австралія – найсухіший материк Землі.
3. Чому Антарктида – найвищий материк планети?

ІV рівень

  1. Поясніть механізм утворення стокових вітрів. Намалюйте схему.
    2. Порівняйте природу саванн Африки та Австралії. Визначте спільні та відмінні риси.
    3. Чи зупинилися б ви на ночівлю у криці, мандруючи Австралією?

Самостійна робота за темою «Південна Америка»

І ВАРІАНТ

1 рівень

1. Найвищою точкою Анд є гора:
а) Котопахі; б) Аконкагуа; в) Ільямпу.

2. Крайньою північною точкою Південної Америки є мис:
а) Гальінас; б) Паріньяс; в) Фроуерд.

3. Південна Америка відокремлена від Північної Америки:
а) Панамським каналом; б) протокою Дрейка; в) Суецьким каналом.

2 рівень

1. За допомогою карти назвіть низовини Південної Америки.

2. У межах яких географічних поясів розташована територія Південної Америки?

3. До басейнів яких морів та океанів належать річки Південної Америки? Наведіть приклади.

3 рівень

1. Як називається платформа, що лежить під материком Південна Америка?

2. Охарактеризуйте зону екваторіальних лісів Південної Америки за таким планом:
а) географічне положення;
б) грунтовий покрив;
в) рослинний та тваринний світ.

3. Якою мовою (мовами) говорять народи Південної Америки?

4 рівень

1. Коротко охарактеризуйте одну із країн материка (за вибором) за таким планом: географічне положення, столиця, господарська діяльність населення.

2. Поясніть причини утворення пустелі Атакама в Південній Америці.

ІІ ВАРІАНТ

1 рівень

1. Найнижчою точкою Південної Америки є:
а) п-ів Вальдес; б) г. Бандейра; в) г. Рорайма.

2. Крайньою південною точкою Південної Америки є мис:
а) Паріньяс; б) Кабу-Бранку; в) Фроуерд.

3. Південна Америка відокремлена від Антарктиди:
а) Панамським каналом; б) протокою Дрейка; в) Суецьким каналом.

2 рівень

1. За допомогою карти назвіть плоскогір’я Південної Америки.

2. Хто такі мулати?

3. Як називаються савани басейну річки Оріноко?

3 рівень

1. Охарактеризуйте природну зону тропічних пустель Південної Америки за таким планом:
а) географічне положення;
б) грунтовий покрив;
в) рослинність та тваринний світ.

2. Чому пасати приносять до Південної Америки більше вологи ніж до Африки та Австралії?

3. Перерахуйте найбільші за площею країни Південної Америки.

4 рівень

1. Які спільні риси має тектонічна будова Південної Америки та Австралії? Які відмінні риси?

2. Як змінився б клімат Південної Америки за умов, що Анди були б розташовані на сході материка?

Список літератури

  1. Варакута О.М. Географія. Тестові завдання для підготовки до ЗНО. Тернополь. «Підручники і посібники» 2010.

  2. Географія. Зовнішнє оцінювання: Довідник. – Тернополь: Навчальна книга – Богдан, 2008.

  3. Географія. Практичний довідник. – Харків: ФОП Співак Т.К. 2010

  4. Довгань Г.Д. « Інтерактивні технології на уроках географії». – Харків: Видавнича група «Основа», 2005.

  5. Заставецька О.В. Збірник географічних задач із фізичної географії: Навчальний посібник для учнів 6-8 класів. . - Тернополь. «Підручники і посібники» 2005.

  6. Календарно-тематичне планування. Географія 6-9 класи. - Тернополь. «Підручники і посібники» 2010.

  7. . Кобернік С.Г., Скуратович О.Я. Географія материків і океанів: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. - К.: Навчальна книга, 2005.

  8. Корнєєв В.П., Герасимчук В.М., Пічугін Б.В. Географія материків і океанів: Підруч. для 7 кл. - К.: Освіта, Шкільна освіта, 2003.

  9. Пестушко В. Ю., Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географія материків і океанів: Підруч. для 7 кл. серед. шк. - К.: Абрис, 2003.

  10. Програми з географії для загальноосвітніх навчальних закладів..- К.: , 2001.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу (14)

    Документ
    Програми з природознавства, біології та географії розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) на основі Державного стандарту базової освіти (освітня галузь «Природознавство»)
  2. Авторські права на текст програми "Географія. Економіка, 6-11 кл." належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми

    Документ
    Авторські права на текст програми “Географія. Економіка, 6-11 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення)
  3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів географія 5-11 класи

    Документ
    Географічні назви подані з Інструкцією про передачу географічних назв українською мовою (затверджено Департаментом геодезії, картографії та кадастру 21 травня 2001 раку).
  4. Програма /рівень стандарту/ для учнів 6-11 класів середніх загальноосвітніх

    Документ
    Вступ. Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти, згідно з яким шкільна географічна освіта є складовою освітньої галузі “Природознавство”.
  5. Програма географія для 6-9 класів спеціальної загальноосвітньої школи інтенсивної педагогічної корекції пояснювальна записка

    Документ
    Навчальні програми з географії для 6-9 класу школи інтенсивної педагогічної корекції розроблені на основі навчальних програм з географії загальноосвітньої школи.

Другие похожие документы..