Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
Работа выполнена на кафедре финансового права Государственного образовательного учреждения высшего профессионального образования «Российская академия...полностью>>
'Программа'
Содержание образовательной программы «Менеджмент в образовании» рассчитано на профессиональную переподготовку в области управления действующих руково...полностью>>
'Урок'
Цель урока: познакомить учащихся в поисками князя Андрея плодотворной деятельности, с тем, как Л.Н.Толстой рисует реальных исторических деятелей и ис...полностью>>
'Биография'
Михаил Алексеевич Кузмин (6 (18) октября 1872(18721018), Ярославль — 1 марта 1936, Ленинград) — русский поэт Серебряного века, переводчик, прозаик, к...полностью>>

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором історія України

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ

Історія України

Всесвітня історія

Правознавство

Етика

Математика

Алгебра

Геометрія

Київ

2009

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-6911 від 17.08.2009)

Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Синьова Є. П., Вавіна Л. С. та ін.

© Міністерство освіти

і науки України, 2009

Пояснювальна записка

Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Тому у збірнику подаються окремим блоком Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором, в яких вимоги до засвоєння матеріалу відповідають особливостям цієї категорії дітей, з таких навчальних предметів: українська мова та література, іноземна мова, зарубіжна література, історія України, всесвітня історія, правознавство, етика, природознавство, біологія, географія, фізика, хімія, математика, алгебра, геометрія. Оригінальними є лише деякі модифіковані програми, які складено на основі врахування типологічних та індивідуальних психофізичних і зорових можливостей дітей з глибокими порушеннями зору. Оригінальні за змістом і методикою подання навчального матеріалу програми з таких предметів - образотворче мистецтво для учнів зі зниженим зором, рельєфне малювання для сліпих учнів, українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором, фізична культура для сліпих учнів, фізична культура для учнів зі зниженим зором, трудове навчання для учнів зі зниженим зором, обслуговуюча праця для учнів зі зниженим зором, інформатика для учнів сліпих та зі зниженим зором - ввійшли до окремого блоку Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором.

Курс інформатики в школах для дітей сліпих та зі зниженим зором вивчається в 9-10 класах, запропонована програма з інформатики пропонує розпочинати вивчення цього курсу з 5-класу. За рішенням педагогічної ради вивчення цього курсу може здійснюватися за рахунок факультативних занять.

У 2009/2010 навчальному році за новими програмами працюватимуть 5-7 класи спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором. Інші класи продовжують працювати за навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 02.11.2004р. №842 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22.08.2005р. №489.

Типові навчальні плани основної школи для дітей сліпих і зі зниженим зором передбачають реалізацію Закону України „Про загальну середню освіту” і Державного стандарту базової і повної середньої освіти з урахуванням особливих потреб дітей сліпих і зі зниженим зором, пов’язаних з відсутністю або різким зниженням у них зору та порушенням зорових функцій. За цими планами у 5-6 класах вивчається новий навчальний предмет „Етика” про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми. В цих же класах значно розширений пропедевтичний інтегрований курс „Природознавство”, який передбачає формування в учнів уявлення про цілісність світу та пізнавального інтересу до предметів природничого циклу. Запроваджено також вивчення курсу „Основи здоров’я”, який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності і має на меті навчити школярів вести здоровий спосіб життя. З 5-го класу також вивчатимуться предмети, що реалізують освітню галузь „Естетична культура”, зокрема музичне (5-8 класи) та образотворче (5-7 класи) мистецтво.

Повноцінність базової середньої освіти цієї категорії дітей забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану. Інваріантна складова відповідає Типовому навчальному плану для основної загальноосвітньої школи, крім кількості годин, відведених на вивчення навчальних предметів. У зв’язку з подовженням терміну навчання дітей з глибокими порушеннями зору в спеціальній школі на один рік, збільшується кількість годин на вивчення всіх предметів навчального плану, через що їх зміст перерозподілений по класах.

Варіативна складова передбачає додаткові години на корекційно-розвивальні заняття та на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття.

Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку сліпих і слабозорих учнів, і реалізується у спеціальних школах для сліпих і дітей зі зниженим зором через всі навчальні предмети, а також корекційні курси: „Лікувальна фізкультура” (5-6 кл.), „Ритміка” (5-9 кл.), ”Соціально-побутове орієнтування” (5-9 кл.), "Корекція вад розвитку” (5-6 кл.), „Розвиток мовлення” (5-7 кл.), „Орієнтування в просторі”(5-9 кл. для сліпих дітей).

Це пов’язано з тим, що глибокі порушення або відсутність зору зумовлює своєрідності засвоєння змісту освіти загальноосвітньої школи, що вимагає спеціального педагогічного керівництва цим процесом. Багаторічний досвід навчання дітей з порушеннями зору переконливо довів, що за умов спеціально організованого процесу навчання значно активізується пізнавальна діяльність і творчі здібності учнів із зоровою патологією, а якість їхніх знань не поступається якості знань учнів з нормальним зором.

Однією з основних організаційних форм навчання в спеціальних школах для дітей сліпих та зі зниженим зором є урок. Він має відповідати вимогам дидактично-методичних принципів, як і в школі для дітей з нормальним зором: взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації навчання; його особистісної орієнтації та ін. Однак, враховуючи наявність в учнів спеціальної школи порушень сенсорної сфери та пов’язаних з ними певних особливостей навчально-пізнавальної діяльності, до уроку в спеціальній школі ставляться специфічні вимоги. Насамперед вони стосуються розв’язання компенсаторно-реабілітаційних і корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на досягнення максимальної нормалізації психічних процесів, подолання типологічних та індивідуальних особливостей дітей сліпих та зі зниженим зором у процесі їхнього навчання і розвитку.

Ці завдання стосуються насамперед психічного і фізичного розвитку учнів та корекції основних функцій зору.

Корекція психічного розвитку передбачає систему педагогічних заходів, спрямованих на виправлення або послаблення недоліків сприймання, уявлень, запам’ятання, пам’яті, мислення і мовлення.

Корекція фізичного розвитку включає систему педагогічних засобів, спрямованих на зміцнення рухової сфери (насамперед загальної і дрібної моторики), розвиток правильної постави та просторового орієнтування.

Корекція функцій зору передбачає охорону зору під час навчального процесу, його дорозвиток, удосконалення гостроти, поля зору у дітей зі зниженим та залишковим зором, окорухових та прослідковуючих функцій, бінокулярності зору, кольоророзрізнення тощо.

Корекційно-компенсаторна спрямованість уроку визначається його метою і завданнями, які в свою чергу зумовлюються змістом навчального матеріалу, віком учнів, їхніми індивідуальними особливостями, часом втрати зору або початком його зниження.

У загальному вигляді корекційно-компенсаторна спрямованість уроку на П ступені навчання буде полягати в наступному:

– розширенні та збагаченні необхідного фонду уявлень: "зони найближчого розвитку" і зони "актуального розвитку" (за Л.С.Виготським);

– створення конкретно-образної основи для розвитку в учнів мисленнєвої діяльності, фундаменту для отримання знань, що сприятиме подоланню їх формалізму, відриву від конкретно-предметного змісту. Чим раніше у дитини відбулося порушення зору, тим більше часу в спеціальній школі слід приділити формуванню у них уявлень про навколишню дійсність;

– формування, розширення та уточнення моральних понять (патріотизм, товариськість, дружба, щастя та ін.);

– удосконалення способів пізнавальної діяльності: полісенсорної (залучення всіх збережених аналізаторів) та особливо розумової (удосконалення прийомів та операцій аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації тощо);

– всебічний розвиток мислення учнів, в якому все більше місця має відводитися компенсації чуттєвого пізнання логічним. Для цього значну увагу в основній ланці освіти дітей з порушеннями зору слід приділити встановленню подібності за аналогією, причинно-наслідкових зв’язків, умовисновкам, асоціативному та образному мисленню, абстрагуванню, узагальненню тощо;

– розвиток емоційно-вольової сфери дітей з відсутнім або різко зниженим зором, впевненості в своїх силах, для чого використовуються повільніший темп роботи, охоронний режим, варіативність завдань, опора на заохочення, похвалу позитивні емоції та ін.

У системі дидактичних вимог до уроку в школі для сліпих та дітей зі зниженим зором важливе місце займає використання наочності. Важливою функцією наочності в основній спеціальній школі залишається розширення і уточнення в учнів уявлень про навколишній світ. Її використання також сприяиме розвиткові в учнів спостережливості, уяви, просторового мислення та інших форм пізнавальної діяльності. Велике корекційне значення має використання наочності як засобу, який розвиває зорові функції у дітей зі зниженим зором, зокрема при порушеннях кольоророзрізнення, окорухових функцій.

Вчитель має добре знати особливості сприймання учнями зображувальної наочності, а також особливості запам'ятовування різних компонентів картини (кольору, форми, деталей, просторових відношень), розуміння їх взаємозв'язку. Використовуючи наочні посібники, рекомендується враховувати наступні особливості зорового сприймання слабозорих учнів:

  • фрагментарність уявлень, наслідком якої є уривчастість описового мовлення (Ю.О.Кулагін);

  • уповільненість сприймання: зі зменшенням гостроти зору збільшується час сприймання (А.І.Зотов). Однак гострота зору 0,2 є критичною, після чого швидкість сприймання не на багато зростає. Швидкість сприймання змінюється під впливом багатьох факторів (розміру і складності об'єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності та ін.) і залежить від характеру основного захворювання очей: в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою, ністагмом, астигматизмом особливо спостерігається зниження швидкості сприймання (Є.М.Українська);

  • порушення кольоросприймання у вигляді підвищення порогів на червоний і зелений кольори, при нормальних порогах – на синій; можуть траплятися випадки нерозрізнення кольору при захворюваннях сітківки та атрофії зорового нерва, дещо краще кольоросприймання при амбліопії, альбінізмі та вроджених катарактах (за даними Н.В.Шубіної);

  • зниження тонкості зорових диференціювань у процесі впізнавання об'єкта. Значні труднощі під час впізнавання зображень відчувають діти з частковою атрофією зорового нерва; у них спостерігається не лише уповільненість сприймання, а й значна кількість помилок, уподібнень одного зображення до іншого, подібного до нього (М.І.Земцова).

З урахуванням названих особливостей зорового сприймання і зумовлених ними труднощів необхідно в спеціальній школі створювати на уроках певні умови. До них належіть наступні:

- дотримання необхідної відстані під час демонстрації (демонструвати зображення слід з відстані 25-33 см – оптимального для сприймання бінокулярним зором;

- забезпечення відповідного освітлення залежно від характеру захворювання очей;

- дотримання тривалості демонстрування (слід мати на увазі, що в учнів з атрофією зорового нерва, дегенерацією жовтої плями, вторинною катарактою швидкість сприймання знижена);

- забезпечення учнів ілюстративним матеріалом певного формату (розмір 9х12 см дає можливість майже всім слабозорим, навіть з вузьким полем зору, бачити все зображення, охоплювати його поглядом);

- демонстрацію кольорових зображень слід проводити з врахуванням особливостей кольорового зору, з максимальною яскравістю у спектрі кожної форми (слабозорі, в яких сліпота на червоний колір, не зможуть відрізнити синьо-зелений колір від червоного; у кого має місце сліпота на зелений колір, не зможуть відрізнити червоно-пурпурний від сірого);

- забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом.

В розробці програм взяли участь вчителі наступних шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору:

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 5 для сліпих дітей: Вовнова Т.С., Мучник Е.Б., Набоченко О.О., Рокша Г.В., Романеско А.В., Руденко В.С., Снігир Г.О., Соловей Є.Я., Шаповалова В.З.

Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей №11: Іванченко Т.Г., Коржова В.П., Манько О.М., Новотна В.П., Султанова В.Н., Юдіна О.А., Яремчук С.В.

Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей Київської області: Богдан А.І., Лисенко Л.П., Лісовський Р.А., Полторацький А.А.

Житомирської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для слабозорих дітей: Вакулюк О.П., Іванова Н.І., Ковальчук І.В., Федорчук Т.М.

Слов’янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з порушеннями зору: Хмелева Т.В.

Харківської обласної спеціальної гімназії-інтернату для сліпих дітей імені В.Г. Короленка: Батіщева Р.П., Бородай З.П., Бутенко А.В., Зиков М.І., Мацкевич О.Д., Олейник С.О., Омеляненко О.К., Родяхіна Т.А., Москаленко Т.І.

Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 93 для сліпих дітей: Германова Є.Г., Кузнєцова Л.Б.

Викладачі кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова: Войтюк Ю.О., Глушенко К.О., Гребенюк Т.М., Малюхова Н.І., Паламар О.М., Тімакова Ю.В.

Наукові співробітники лабораторії тифлопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України: Гудим І.М., Куценко Л.О., Легкий О.М.

Історія України

Кількість

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та корекційно – розвивальна мета

Вступ до історії 5-й клас(35 год)

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та ознайомлення з підручником шрифтом Брайля. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.

Учень:

знайомиться з підручником його структурою, методичним апаратом

Засвоює поняття “історія”.

6

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою, та розвиток навичок роботи з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї.
Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України.
Імена та назви. Легенди про походження геог
рафічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенда про походження Києва.
Наш край.

Учень:

Знайомиться з історичною картою і методами та прийомами користування нею

Вивчає умовні позначення

Знайомиться з макетом лінії часу та визначає на ній запропоновані дати.

Співвідносить рік зі століттям

Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма “Україна”.

Вироблення навичок роботи з історичним джерелом, розвиток навичок огляду речових пам’яток.

Вироблення навичок та вмінь користування монетами та паперовими грошима.

Виділяє з прочитаного адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію.

Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти.

Знаходить у тексті відповіді на запитання

Виробляє навички орієнтації по підручнику.

Виробляє навички переказів родинних легенд та казок.

1

Тематичне оцінювання

Учень:

Закріплює навички самостійної роботи з підручником, та закріплює навички орієнтування в підручнику.

6

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-Україна

Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Повість минулих літ.

Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам’ятки книгописання. Руська Правда. Письмові згадки про школи Київської Русі.

Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”.

Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо.

Галицько-Волинська держава. Данило Романович.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький.

Наш край.

Учень:

Визначає на карті

сторони світу, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави, виробляє навички роботи з картою.

Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення, розвиває вміння відліку часу.

Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби.

За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію.

Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію.

Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.

Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих.

Складає простий план до тексту підручника.

Виокремлює в тексті головне й другорядне.

Оцінює інформацію історичних джерел.

Розширює знання з історії рідного краю.

1

Узагальнення і корекція знань і вмінь.

Співвідношує знання та вміння.

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 3. КОЗАЦЬКА Україна

Виникнення українського козацтва та Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії.

Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 року.

Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу.

Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості.

Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода.

Наш край.

Учень:

Визначає на карті територію Гетьманщини.
Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі.

Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби.

Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.

Стисло характеризує і дає словесний портрет історичної постаті, використовуючи текст підручника.

Висловлює ставлення до подій та постатей.

Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби.

Докладно переказує науково-популярний текст, складаючи розгорнутий план відповіді на питання.

За текстом складає план перебігу подій.

Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо.

Складає словник історизмів, витлумачує їх на основі тексту.

Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події.

1

Узагальнення і корекція знань і вмінь

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст.

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”.

В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство.

Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців.

Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський.

Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років.

Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова.

Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.

Наш край.

Учень:

Показує на карті територію України,

Визначає області, найбільші міста.

Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історичні поняття.

Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних події.

Називає найважливіші події та найвизначніші постаті.

Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).

Складає план розповіді про подію.

Складає запитання про історичні події та постаті.

Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей.

Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику.

Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).

Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.

1

Узагальнення і корекція знань і вмінь

3

Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА

Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі

Учень:

визначає на карті територію сучасної України

Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів.

Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).

Складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України.

Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня

1

Тематичне оцінювання до тем 4 та 5

1

Підсумкове узагальнення

7-й клас Історія України(35 год)

1

ВСТУП (спільно з історією середніх віків)

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника шрифтом Брайля та спеціального для слабозорих з предмету, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Що і як вивчає історія середніх віків. Хронологічні межі та періодизація середньовіччя. Середньовічна Україна

Учень:

визначає на карті основні напрями великого переселення слов’ян відповідно до сторін світу, територію Київської держави, основні напрями походів київських князів.

Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлює їх відповідну хронологічну послідовність.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “слов’яни”, “анти”, “склавини”, “Велике переселення слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”, “держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”, “Київська Русь”.

5

Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі.

Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

Суспільний устрій Київської Русі у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.

Пояснює походження назви “Русь”.

Використовує дані джерел, характеризує особистість та діяльність перших князів, аналізує літописні легенди, відрізняє вимисел від історичних фактів.

Порівнює внутрішню і зовнішню політику князів Київської Русі.

Визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та оцінює їхню діяльність з точки зору розвитку Київської держави.

Наводить приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі.

Описує господарське і повсякденне життя різних станів населення і суспільний устрій Київської Русі, використовуючи історичні джерела, текст.

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.

Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.

Розбудова Києва. “Руська правда”. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

Політичний устрій. Основні верстви населення. Феодальні відносини та землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Відношення до інвалідів в Київській Русі.

Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість.

Учень:

визначає на карті території Київської Русі за Володимира та Ярослава.

Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “закон”, “Руська правда”, “верства”, “монастир”.

Наводить приклади основних внутрішньо- і зовнішньополітичних заходів Володимира і Ярослава.

Характеризує Володимира та Ярослава як особистостей і державних діячів.

Визначає передумови й історичне значення запровадження християнства.

Пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської Русі, сутність феодальних відносин.

Описує та порівнює повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі.

Розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення.

Називає і описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва за часів Ярослава.

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.

Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Поява удільних князівств.

Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.

Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. “Слово о полку Ігоревім” — історичне джерело і літературна пам’ятка Київської Русі.

Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.

Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво.

Київська Русь в історії Європи.

Учень:

визначає на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі, характеризує географічне положення князівств, формулює зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком.

Називає дати правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава; співвідносить дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості.

Застосовує та пояснює на прикладах термін “роздробленість”.

Оцінює Володимира Мономаха як людину і державного діяча.

Доводить, що за часів Володимира Мономаха і його сина Київська Русь пережила піднесення.

Визначає морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними.

Пояснює причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Називає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, найзначніших князів, пам’ятки культури цього періоду.
Розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту “Слова...”.

Характеризує на конкретних прикладах стан розвитку окремих сфер культури.

Називає і описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.

Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.

Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. ХІV ст. Волинь за правління Любарта.

Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво.

Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.

Учень:

визначає на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм,

Визначає хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Галицько-Волинська держава”, “монголо-татари”, “Золота Орда”, “золотоординське ярмо”.

Називає галицько-волинських князів, факти героїчного опору монгольській навалі.

Визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди, архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави.

Оцінює Данила Романовича як державного діяча.

Встановлює причини та визначає міжнародне значення коронації Данила.

Обґрунтовує, що князювання Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави.

Характеризує заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави; стан розвитку окремих сфер культури.

Називає і описує найзначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

1

Тематичне оцінювання

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV ст. —ХV ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидригайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі.

Особливості розвитку культури українських земель в другій половині ХІV ст.—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архітектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Учень:

визначає на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій, територію Кримського ханства та напрями походів на українські землі.

Визначає послідовність подій історії українських земель у складі Великого князівства Литовського.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Литовсько-руська держава”, “українська шляхта”, “магдебурзьке право”, “кріпацтво”, “іконостас”.

Визначає причини, сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель, порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.

Виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта та Свидригайла щодо українських земель.

Характеризує основні події політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.

Дає оцінку діяльності нащадкам Ольгерда в їхньому прагненні відродити могутність Київського князівства.

Пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій.

Порівнює становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини.

Описує повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує стан розвитку господарства і торгівлі, розповідає про розбудову міст та їх самоврядування.

Називає і описує найзначніші пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва цього періоду, характеризує культурні досягнення українського народу.

1

Тематичне оцінювання

1

Резервний час

8-й клас Історія України(35 год)

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета шрифтом Брайля додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в ХVІ - XVII ст.

Учень:

визначає на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої, українські воєводства та їхні центри, місця Запорізьких Січей-, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “низове” та “реєстрове козацтво”, “Запорізька Січ”, “клейноди”, “козацька республіка”, “братства”, “національно-визвольний рух”.

9

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.

Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.

Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.

Виникнення Запорізької Січі. Д.Вишневецький. Життя та побут козаків.

Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.

Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання.

Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва; книгодруків, стани та станові групи тогочасного українського суспільства.

Порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків.

Пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви.

Характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви.

Аналізує зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії.

Оцінює діяльність князя В. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств.

Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.

Наводить приклади діяльності православних братств.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.
Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. “Тарасова ніч”. Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.
Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Учень:
показує на карті українські воєводства Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом 20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
Визначає хронологічну послідовність основних подій.
Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.
Характеризує П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могилу.
Пояснює причини покозачення українців; козацько-польських збройних конфліктів та національно-визвольних повстань.
Визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.
Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір.

Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б.Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Учень:

визначає територію Української гетьманської держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “нацiонально-визвольна війна”, “Військо Запорізьке”, “Гетьманщина”.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Пояснює причини Національно-визвольної війни, підписання українсько-московської угоди 1654 р.

Називає основні битви Національно-визвольної війни, полководців-сподвижників Богдана Хмельницького.

Порівнює наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

Визначає місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; мирних угод козаків із польським урядом.

Характеризує відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; діяльність Б. Хмельницького у розбудові Гетьманщини.

Аналізує зміст українсько-московського договору 1654 р.; зміни політичного та економічного становища українців.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

2

Резервний час

9-й клас Історія України(35 год)

2

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Становище Українських земель наприкінці XVII-у XVIII ст.Ліквідація автономії України. Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження.

Учень:

хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.

Визначає на історичній карті території розселення українців у XVII,наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., територіальні зміни, що відбулися,

Пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст., що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство.

Називає причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.

10

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. XVII ст.

Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького.

Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.

Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я.

Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.

Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соцiальний устрій.

Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.

Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Учень:

визначає на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Лівобережна Гетьманщина”, “Слобожанщина”, “Руїна”, “Чортомлицька Січ”.

Називає імена гетьманів та інших козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя.

Пояснює причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр., укладення гетьманськими урядами важливих угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, які стосувалися українських земель.

Аналізує зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Порівнює господарське життя різних українських земель, адмiністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів.

Оцінює діяльність П. Дорошенка, Б. Хмельницького.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.

Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. “Вічний мир”. Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.

Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія.

Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України.

Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція.

Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. “Рішительні пункти”. Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність “Правління гетьманського уряду”.

Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Учень:

визначає на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Малоросія”, “Малоросійська колегія”.

Називає імена українських гетьманів, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.

Оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав.

Характеризує гетьмана І. Мазепу як історичну постать.

Пояснює причини повстання І. Мазепи, національно-визвольного повстання 1702—1704 рр.;

Аналізує зміст укладених гетьманами “статей з Російською імперією, російсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя.

Визначає наслідки Полтавської битви для українських земель.

Називає та описує видатні культурні пам’ятки.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.

Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.

Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.

Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.

Учень:

визначає на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, визначає місця битв російсько-турецької війни (1768—1774 рр.), захопленням Росією Криму (1783 р.), адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “гайдамаки”, “опришки”, “Вольності Війська Запорізького”, “Підпільненська Січ”, “Задунайська Січ”.

Називає імена українських гетьманів та отаманів, ватажків національно-визвольного руху, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.

Оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П.Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди.

Пояснює причини національно-визвольної боротьби на правобережних та західноукраїнських землях, тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства, ліквідації Запорізької Січі.

Визначає місце українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, приєднання земель Правобережної України, Криму до Росії.

Характеризує досягнення української культури.

Називає та описує видатні культурні пам’ятки.

Доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.

1

Тематичне оцінювання

4

Резервний час

10-й клас Історія України(70 год)

2

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання, проведення державної підсумкової атестації (за вибором учнів).

Завершення переходу українських земель до індустріального суспільства. Суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя. Піднесення національно-визвольного руху та національної самосвідомості українського народу.

Зміни суспільного життя в Україні під час Першої світової війни і революції. Визвольні змагання українського народу. Перші кроки до радянізації.

Учень:

визначає основні етапи розвитку українських земель у ХІХ ст., хронологічні межі процесу індустріалізації українських земель та співвідносить їх із загальноєвропейськими та світовими.

Визначає на карті території українських земель, охоплені процесом індустріалізації регіони піднесення національно-визвольного руху.

На основі аналізу різних джерел інформації:

характеризує і порівнює основні риси модернізації суспільного та повсякденного життя з аналогічними загальноєвропейськими та світовими;

визначає зв’язок між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху;

визначає вплив подій Першої світової війни на життя населення, передумови визвольних змагань українського народу;

називає ознаки процесу радянізації суспільства.

9

Тема 3. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.

Вплив міжнародних відносин на землі України в першій третині ХІХ ст. Україна в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. Україна в планах Наполеона та російсько-французькій війні 1812 р. Місце України в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. “Історія русів”. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В. Капніста в Берліні. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.

Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. “Руська трійця”.

Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Учень:

визначає хронологічну послідовність подій періоду.

Визначає на карті українські землі у межах імперій;; показує на карті місця та напрямки військових дій та територіальні зміни.

На основі різних джерел інформації:

описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;

визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями;

аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і наслідки утворення Азовського козачого війська, піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів;

співставляє дані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій антиурядових організацій;

здійснює критичний аналіз джерел та дає власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах;

характеризує зміст і значення “Енеїди”, “Історії русів” та “Русалки Дністрової”.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях.

Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Створення залізниць. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Зростання морських портів. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Кооперативний рух.

Повсякденне життя українців у селі та місті. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка. “Київська козаччина”. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні.

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Учень:

визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи.

Визначає на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом;

На основі різних джерел інформації:

порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;

характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду;

доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо;

визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху;

порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х рр. ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій;

дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т.Шевченка, діяльності Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848— 1849 рр. на західноукраїнських землях.

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 5. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів. Наука. Видатні вчені.

Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, П. Куліш.

Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.

Традиційно-побутова культура у селі та місті. Антагонізм міста і села. Релігійне життя. Доля української жінки.

Учень:

визначає на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.

На основі різних джерел інформації:

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

описує явища культурного та духовного життя;

порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

5

Тема 6. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIIІ — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст.

Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення.

Господарське життя: стан сільського господарства, промисловості та торгівлі. Соціальне становище та соціальні рухи. Повсякденне життя мешканців краю.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національного відродження на свiдомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Учень:

визначає на карті і межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою,

Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток, розповідей).

Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 1. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці.

Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля української жінки. Початок трудової еміграції.

Учень:

хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах.

На основі аналізу різних джерел інформації:

характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки;

описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.;

доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду;

пояснює суперечливий характер явищ та процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.;

дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.

1

Тематичне оцінювання

9

Тема 2. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність громад. Журнал “Основа”. В. Антонович. Валуєвський циркуляр.

Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60 рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство “Просвiта”. Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.

Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада. “Південно-Західний відділ Російського географічного товариства”. “Київський телеграф”. М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.

Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.

Радикальний рух у Галичині. “Новоерівська” політика народовців. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.

Учень:

визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах.

.На основі аналізу різних джерел інформації:

визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій;

дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників національно-визвольного руху.

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 3. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. Особливості розвитку культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів.

Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський — видатний представник української історичної науки.

Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Українські підприємці-благодійники.

Становлення та консолідація української нації. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.

Учень:

визначає на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.

На основі різних джерел інформації:

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства;

характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру;

порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 4. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст.

Особливості модернізації регіону і краю в другій половині ХІХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Переселенські рухи.

Господарське життя: особливості розвитку ринкових відносин у сільському господарстві краю, промисловий переворот. Повсякденне життя різних верств місцевого населення.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Визначає на карті межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою,

характеризує модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю.

Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.

Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток).

Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Тематичне оцінювання

1

Резервний час

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

(інтегрований курс)



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором українська мова

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  2. Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів шкіл для дітей сліпих та зі зниженим зором природознавство

    Документ
    ДО РОЗПОДІЛУ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ 5-10 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ СЛІПИХ ТА ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ
  3. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей сліпих та зі зниженим зором українська художня культура для учнів сліпих та зі зниженим зором

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  4. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для сліпих дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  5. Програми з методичними рекомендаціями для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей

    Документ
    Навчання сліпих і дітей зі зниженим зором в 5-10 класах здійснюється за адаптованими програмами загальноосвітніх навчальних закладів, зміст яких відповідає вимогам Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Другие похожие документы..