Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Обзор'
Обзор состояния конкурентной среды на рынке реализации продовольственных товаров в сферах оптовой и розничной торговли в Республике Карелия за 2007 г...полностью>>
'Конкурс'
3.2. Заявка установленного образца на участие в конкурсе подается в МУ ДПЦ «Семья» (ул. Восточная, д. 9, тел./факс 521-26-83, 521-99-83) до 20 октябр...полностью>>
'Образовательная программа'
В разрабатываемой ныне гуманистической концепции образования и воспитания, отраженной в Национальной доктрине образования Российской Федерации, делае...полностью>>
'Документ'
Изложены задачи, методика и содержание комплексного анализа результатов хозяйственной деятельности предприятия. Описаны примеры расчетов финансовых р...полностью>>

Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Таблиця 2. Порівняння результатів парламентських виборів 2002 і 2006 рр. в регіоні (у %)

Області/партії (блоки)/роки

БЮТ*

НУ**

ПР***

СПУ

КПУ

СДПУ(о)

2002

2006

2002

2006

2002

2006

2002

2006

2002

2006

2002

Волинська

13,32

43,93

57,55

20,70

7,96

4,49

1,58

4,05

5,32

2,23

2,32

Рівненська

9,92

31,30

54,80

25,48

10,70

7,24

3,62

6,45

5,34

1,86

3,00

Хмельницька

12,68

35,37

34,79

18,33

8,31

9,99

8,66

9,21

13,46

3,06

4,50

Тернопільська

18,83

34,49

69,01

34,16

-

2,2

-

3,66

-

0,44

-

Дані взято з офіційного веб-сайту Центральної виборчої комісії (www.cvk.gov.ua)

* Блок Юлії Тимошенко в 2002 і 2006 р. мав відмінну конфігурацію

** Блок „Наша Україна” в 2002 і 2006 р. також мав відмінну конфігурацію

*** В даному випадку Партія Регіонів розглядається як правонаступник блоку „За Єдину Україну” 2002 р.

Якщо порівнювати результати виборів 2002 і 2006 років то можна зробити наступні висновки про зміни в розстановці політичних сил:

  1. Електорат Блоку „Наша Україна” та Блоку Юлії Тимошенко суттєво перерозподілився в результаті різних чинників, хоча сумарний результат цих двох блоків досить схожий у 2002 і 2006 роках.

  2. Партія Регіонів фактично залишила за собою електоральну базу провладного блоку „За Єдину Україну” зразка 2002 року, також в цій же електоральній ніші перебував і Народний блок Литвина 2006 року.

  3. Підтримка соціалістів не зазнала значних змін за 4 роки, а от комуністи значно втратили свою підтримку в усіх без виключення областях.

  1. Місцеві вибори та їх вплив на політичну палітру регіону

Місцеві вибори 2006 року вперше відбувались за пропорційною системою, що дозволяє аналізувати розстановку політичних сил в розрізі невеликих територій. В переважній більшості випадків результат місцевих виборів (виборів депутатів обласних, районних, міських рад) часто повторювали результати парламентських виборів на відповідних територіях. А от у виборах міських голів партійно-політична приналежність кандидатів відігравала значно меншу роль.

Якщо говорити про рівень обласних рад, то варто відзначити, що БЮТ, „Наша Україна”, Блок Костенка і Плюща та СПУ представлені депутатами в усіх областях регіону. Представники Партії регіонів та Народного Блоку Литвина потрапили до складу обласних рад у всіх областях регіону окрім Тернопільської, а от Комуністи не присутні в жодній. Крім того на Рівненщині по виборах до обласної ради виборчий бар’єр подолала Партія „Відродження”, а на Волині блок Бориса Клімчука „Рідна Волинь”.

Участь у місцевих виборах іменних виборчих блоків, ще один цікавий елемент української політики, що свідчить про недостатню зрілість політичної системи, коли виборці себе асоціюють не з певною ідеологією, а з відповідними політичними лідерами.

Якщо говорити про нижчий рівень (районний, міський), то в окремих адміністративно-територіальних одиницях до складу місцевих рад потрапили і інші політичні сили. Доволі часто в місцевих радах даного регіону є представники блоку Пора-ПРП, в деяких радах представники КПУ. Але є і дрібніші політичні партії які змогли потрапити в окремі місцеві ради. Для прикладу на Волині у Ратнівську районну раду тривідсотковий бар’єр подолав Блок Юрія Кармазіна, у Камінь-Каширську райраду потрапили представники партії Демократичний Союз тощо.

  1. Аналіз першого року діяльності новообраних місцевих рад

Надзвичайно цікаво проаналізувати перший рік діяльності депутатів місцевих рад та політичні процеси, які відбувались в цей період. Кожна область і навіть кожна місцева рада є унікальною в цьому відношенні. Впевнений, що депутати, які прибули на цей семінар зможуть краще поділитись цією інформації зі своїми колегами з інших рад тому наголошу лише на окремих типових подіях і процесах характерних для всього регіону:

  1. Утворення різного складу (часто відмінних від загальнонаціональних, коаліційних домовленостей та процесів) коаліцій у місцевих радах;

  2. Невизначена кількість та статус заступників обласних рад;

  3. Зміна фракційної приналежності депутатами місцевих рад, боротьба всередині партій;

  4. Вплив загальноукраїнської політики на місцеві ради, їх надмірна політизація;

  5. Впровадження імперативного мандату, як засіб утримання впливу на місцевих депутатів;

  6. Політичний тиск на місцевих депутатів по окремих видах питань місцевого значення (тарифи на послуги ЖКГ, земельні та майнові питання).

ОГЛЯД ПОЛІТИЧНОЇ ПАЛІТРИ МІСЦЕВИХ РАД

ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ.

Андрій Дуткевич,

ЛМГО “Інститут політичних технологій”,

експерт

План

Електоральне поле Західної України. Регіональні особливості.

Партійне поле Західної України. Покриття первинними осередками.

Результати місцевих виборів 2006 року.

Якісний склад місцевих рад.

Проблеми формування депутатських більшостей. Хто головніший?

Вплив центральних партійних органів на ситуацію на місцях.

Пропоновані дискусії. Опозиція в місцевій раді (Міф і реальність).

Проблеми реалізації інтересів територіальних громад.

Чого досягнуто? Реалізація передвиборчих програм.

Статистика рішень місцевих рад. На прикладі Львівської, Стрийської міських рад.

Пропонована дискусія: Прозорість у прийнятті рішень.

8. Висновки.

У 2006 році в Україні одночасно відбулися парламентські вибори та вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. Вперше вибори як до Верховної Ради, так і до місцевих рад відбувалися на пропорційній основі, за винятком сільських, селищних рад, де вибори відбувалися за мажоритарним принципом. Таким чином були сформовані ради всіх рівнів. Регіони отримали своє представництво у Верховній Раді України за рахунок депутатів, які здобули мандати у прохідних частинах списків партій (блоків), що подолали 3-відсотковий бар’єр.

Оскільки темою першої частини нашої дискусії є політична палітра Західного регіону України, пропоную зробити огляд електорального поля Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської областей, аналіз політичних партій, територіальне покриття первинними партійними осередками. Зроблено порівняльний аналіз результатів, досягнутих політичними партіями (блоками) як на загальнонаціональному, так і на місцевому рівнях. Вказано на спільні риси і особливості кожної з областей. Окремого аналізу заслуговує якісний склад місцевого депутатського корпусу. І, звичайно, ми не оминемо увагою голів міських рад.

За результатами парламентських виборів 2006 року беззаперечну перемогу на теренах Західної України отримали партії, які умовно можна класифікувати як партії Майдану (Додаток 1. Результати виборів до Верховної Ради України по Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій областях). Незважаючи на помилки і слабо прихований конфлікт між блоком НСНУ і блоком Юлії Тимошенко, в цілому по 4 областях, які ми аналізуємо, їм вдалося набрати від 45% голосів виборців, які прийняли участь у голосуванні, у Закарпатській області до 75% в Івано-Франківській, що значно вище від загальнонаціонального показника. Якщо проаналізувати результати партій, які отримали більше одного відсотка голосів виборців, чітко прослідковуються регіональні особливості. Досить схожі результати у Львівській і Івано-Франківській областях з одного боку та Закарпатській і Чернівецькій областях з іншого. Відповідно націонал-демократичні партії УНБ Костенка і Плюща, “ПОРА-ПРП”, ВО “Свобода” впевнено зайняли 3-4 позиції після переможців виборів у Львівській та Івано-Франківській областях, і безнадійно програли у Закарпатській та Чернівецькій областях. В свою чергу у цих областях 3-4 місце зайняли майбутні учасники антикризової коаліції – Партія Регіонів і Соціалістична Партія України, а також порівняно досить високий відсоток одержав блок Литвина. Окремо хочеться виділити невдачу на загальнонаціональному рівні блоку партій «Пора-ПРП», особливо партії «Пора», яка з потужного громадського руху не змогла перерости в партію, котрій до кінця повірив би виборець. В цілому, якщо порівнювати результати минулих виборчих кампаній, спостерігається певна тяглість політичних уподобань виборців Західного регіону з поступовим підвищенням відсотку людей, які голосують за партії, що сповідують Західний вектор розвитку країни, з поступовою втратою позицій партіями лівого спрямування, а також партіями, які у своїй діяльності зорієнтовані на нашого східного сусіда. Про це свідчать результати КПУ, блоку «НЕ ТАК».

Певну підтримку серед виборців здобули так звані політпроекти, а саме партії «Віче», «Еко + 25%», «Відродження», однак голосування за них відбувалося за галузевим принципом, а на загал їхній вплив на виборців мінімальний.

Отже, за результатами виборів відповідні області отримали представництво у Верховній Раді у кількості 21 депутата: Львівська – 10, Івано-Франківська – 5, Закарпатська – 4, Чернівецька – 2. таке представництво не відповідає вкладу кожної з областей у електоральний доробок партій (блоків), по списках яких депутати пройшли у парламент, що в свою чергу не дає підстав сподіватися на адекватне відстоювання інтересів названих регіонів.

Оскільки вибори до місцевих рад відбувалися одночасно з парламентськими надзвичайно цікавим є порівняння результатів партій(блоків)-переможців на місцевому і загальнонаціональному рівнях. У додатках № 1,2,3,4 наведено результати на рівні обласних та районних рад, які представляють спільні інтереси територіальних громад; міських рад міст обласного і районного значення, які представляють інтереси окремих територіальних громад. Дослідження проведено у 4 пропонованих областях Західного регіону, а також наведено результати в цілому по Україні по кожній категорії відповідних місцевих рад.

Було проаналізовано результати партій (блоків) в залежності від територіального покриття первинними партійними осередками, що в свою чергу підтвердило загальновідому істину, що кількість не завжди переходить у якість. Причому це стосується не тільки партій (блоків), які сповідують ідеологію, яка не сприймається виборцями Західного регіону, як от ПР, КПУ, Блок «НЕ ТАК», так і, для прикладу, УНП з добре розгалуженою системою первинних осередків, які не зуміли забезпечити відповідний результат на загальнонаціональному рівні.

Звичайно є певна специфіка конфігурації виборчих блоків на місцевому рівні, що було зумовлено характером угод про формування виборчих блоків на загальнонаціональному рівні, як то жорстка вертикаль БЮТ, чи майже повна свобода дій на місцях, як от виборчі блоки «НСНУ» чи «Пора –ПРП». Однак в цілому картина досить промовиста і дає можливість зробити ряд висновків, які можуть бути предметом дискусії.

Почнемо з Закарпатської області. В обласну раду пройшло 7 партій (блоків) – 5 загальнонаціональних і дві партії, які представляють інтереси місцевих нацменшин, а саме дві партії угорців України відповідно 5,5 і 4 відсотки.

Порівняно з загальнонаціональним рівнем заслуговує на увагу результат БЮТ і Блоку Литвина, які відповідно набрали більше на 8 і 4 відсотки виборців. «Наша Україна», СПУ і ПР повторили результат парламентських виборів. Якщо подивитися в розрізі міське/сільське населення, тобто міські ради і районні ради, простежується більша підтримка НСНУ, БЮТ, СПУ серед сільського населення і районних центрів, і зменшення довіри до ПР майже наполовину. Отримали незначне представництво на всіх рівнях УНБ Костенка і Плюща, ПОРА-ПРП (3-4 відсотки загальної кількості мандатів). Порівняно хороший результат на рівні обласного центру показав блок Литвина, в деякій мірі за рахунок харизматичної постаті мера Ужгорода – представника відповідної партії. Біля 20 відсотків у районних радах отримали регіональні партії (блоки), що є значно вище середнього показника по Україні. Якщо в цілому порівнювати результати місцевих виборів по Закарпаттю до загальноукраїнських, то даний регіон ще раз підтвердив свою полікультурну особливість. Трійка лідерів електоральних симпатій співпадає із загальноукраїнською статистикою: НСНУ, БЮТ, ПР в різній послідовності в залежності від рівня місцевих виборів.

Івано-Франківська область – єдина з областей Західної України, де НСНУ отримала більшість у обласній раді – 52 відсотки голосів, що значно перевершило результат на загальнонаціональному рівні. БЮТ посів друге місце із значним відставанням. Крім цього подолали 3-відсотковий бар’єр Блок Костенка-Плюща, регіональний блок «Національний вибір» і, досить несподівано, ПП «Відродження», що зумовлено галузевим принципом формування партії і залучення електорату.

На рівні районних, міських рад досить потужне представництво отримали УНБ Костенка-Плюща, і блок ПОРА-ПРП. Їхні результати вдвічі кращі, ніж на загальнонаціональному рівні. Незначна кількість депутатів є у блоку Литвина. На загал третю частину депутатських мандатів у місцевих радах всіх рівнів отримав БЮТ.

В цілому результати місцевих виборів підтвердили реноме області як однієї з трьох ключових областей, що є базою пропрезидентських партій.

Політичні вподобання мешканців Львівської області на місцевому рівні майже повністю повторюють загальнонаціональні. Це стосується в першу чергу НСНУ і БЮТ, які набрали відповідно від 30 до 37 відсотків мандатів кожен на всіх рівнях місцевих виборів. Особливість угод про формування виборчих блоків на місцевому рівні зумовила різні конфігурації блоків НСНУ і Пора- ПРП на різних рівнях. Як для прикладу, окрема участь ПППУ у виборах до обласної ради, або окрема участь НРУ, КУН у регіональних виборчих блоках. Партії Пора і ПРП на місцевому рівні йшли окремо, що не завадило їм мати представництво майже в усіх радах. ПППУ також пройшла до обласної ради майже виключно завдяки результату в одному з районів області. На окрему увагу заслуговує ВО «Свобода», яке отримало до 8 відсотків мандатів в обласній раді і в багатьох радах нижчого рівня, міських радах. УНБ Костенка і Плюща набрав до 8 відсотків голосів виборців у радах всіх рівнів, що, як і в Івано-Франківській області вдвічі вище від результату на виборах до Верховної Ради. Такі партії як СПУ і ПР так і не змогли подолати тривідсотковий рубіж у більшості місцевих рад, хоча СПУ зуміла здобути до 6 відсотків мандатів в окремих містах районного значення. Невелику кількість мандатів в містах обласного, районного підпорядкування здобула партія «ЕКО + 25», ПП «Третя сила». Це відбулось в першу чергу завдяки особистісним характеристикам перших номерів виборчих списків. Назагал регіональні блоки, партії отримали від 7 до 28 відсотків мандатів, що значно вище від загальнонаціональних показників.

Чернівецька область найменша з чотирьох областей, які є об’єктом наших досліджень. Результати місцевих виборів чимось нагадують результати виборів у Закарпатській області, що зумовлено певними подібними історичними, культурними особливостями. Знову ж беззаперечна трійка лідерів БЮТ, НСНУ, ПР на всіх рівнях, і в переліченій послідовності. Особливістю є високий рейтинг ПР в містах обласного підпорядкування, що майже наполовину вищий, ніж у сільській місцевості. Соціалісти і блок Литвина мають достатньо потужне представництво у радах всіх рівнів. Відповідно їхні результати на місцевому рівні вдвічі кращі, ніж на загальнонаціональному. Хороший результат отримав блок Пора-ПРП на рівні обласної ради, міських рад міст районного значення. У містах районного значення мають своє представництво і комуністи.

Оскільки вибори до місцевих рад відбувалися по закритих списках в умовах загальнонаціональної виборчої кампанії, то виборець голосував швидше за політичний бренд, ніж за виборчу програму місцевого осередку партії чи блоку партій. Тобто, умовно, часто «купував кота в мішку», не знаючи, хто ховається за першими п’ятірками із списків.

Доречно буде проаналізувати якісний склад новообраних рад, особливості новосформованого депутатського корпусу, як у розрізі кожного регіону, так і у відношенні до середніх показників по Україні в цілому. У додатках 6, 7, 8 проаналізовано склад депутатського корпусу обласних рад за місцем роботи, віковий склад, представництво територіальних громад у обласних, районних радах.

Це надасть нам можливість більш глибоко зрозуміти характер діяльності новообраних місцевих рад, мотиви, якими керуються депутати при прийнятті тих чи інших рішень. Власне, чиї інтереси відстоюють місцеві депутати: територіальної громади, партійні, вузько корпоративні чи особисті?

У зв’язку з новими правилами формування місцевих рад відбулося докорінне оновлення рад всіх рівнів. В середньому по Західній Україні це становить більше половини депутатського корпусу. Особливо багато нових людей пройшло по виборчих списках блоків НСНУ і БЮТ. Якщо проаналізувати віковий склад новообраних рад, то абсолютну більшість складають депутати віком від 40 до 60 років (72-74 відсотки), більше 20 відсотків – віком до 40 років і біля 6 відсотків – пенсіонери. Ця ситуація характерна для всієї України. За місцем роботи, якщо ми візьмемо обласні ради, найбільшу групу складають представники фінансового і підприємницького середовища – від 32 відсотків у Львівській області до 45 у Чернівецькій. По Україні ця цифра становить 43 відсотки, що ще раз підтверджує тезу, що проблема розділення політики і бізнесу є актуальною.

Прогнозуючи перерозподіл сфер впливу між місцевими адміністраціями та місцевими ра­дами, який матиме місце після адміністративної реформи, практично всі голови районних ад­міністрацій, керівники обласних органів виконавчої влади вирішили балотуватися до рад відповідного рівня, що становить другу велику групу у відповідних радах. Тільки на третьому місці представники гуманітарної та соціальної сфери – вчителі, лікарі, працівники закладів культури – зі скромним результатом 13 відсотків . Своє представництво отримали ЗМІ. Особливо вражає їх кількість у Львівській обласній раді – 18 осіб. Вкрай блідо представлені політичні партії і громадські організації – до 7 відсотків мандатів, хоча партії тепер є найближчими комунікаторами між громадою і місцевою владою. В межах статистичної похибки представництво сільськогосподарських підприємств, і це при тому, що більше половини виборців проживає у сільській місцевості. Вже цей побіжний аналіз вселяє сумнів, чи саме інтереси територіальних громад представляє депутатський корпус.

Наступна проблема є безпосереднім результатом пропорційної виборчої системи на місцевому рівні. Як показує статистика, понад 50 відсотків депутатів обласних рад і 40 відсотків депутатів районних рад, які пройшли до рад у складі партійних списків, проживають у обласних, районних центрах або взагалі за ме­жами областей, районів. Таким чином загалом по Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях не представлені інтереси 639 територіальних громад, по Україні ця цифра становить 5617 територіальних громад.

Незабаром минає рік роботи новообраних місцевих рад. Умовно можна поділити цей період на два етапи. Перший – організаційний період становлення місцевих рад. Відбулася структуризація місцевих рад, вибори голів районних, обласних рад, формування депутатських комісій. Цей етап тривав до чотирьох місяців і в кожній з аналізованих областей мав свої спільні риси і регіональні особливості. З попереднього аналізу результатів виборів на перший погляд логічним було б формування депутатських більшостей на базі партій, які умовно можна охарактеризувати партіями Майдану, як от НСНУ, БЮТ, УНБ Костенка і Плюща, Пора-ПРП, ВО “Свобода”, ПППУ. Оскільки виборець, віддаючи свої голоси за ці партії, розумів саме такий розвиток подій. Цьому сприяла загальна передвиборча риторика на національному рівні. Якщо проаналізувати виборчі обіцянки переможців виборчих перегонів, то найбільшу частину становили програми, що стосувалися всеукраїнських проблем “порятунку нації”, і дуже мало йшлося про конкретні дії, кроки, терміни розв’язання тих чи інших проблем конкретних громад, адміністративно-територіальних одиниць. Отже виборець в першу чергу голосував за партійні бренди. Однак відразу після формування відповідних рад слабо приховане під час виборчої компанії протистояння двох мегаблоків НСНУ і БЮТ вийшло на поверхню і подальша структуризація місцевих рад відбувалася без врахування побажань виборців. В залежності від того, хто в цій підкилимній боротьбі виявився сильніший і зумів перетягти партії з меншим електоральним доробком на свою сторону, той і формував депутатську більшість. В Закарпатській обласній раді, для прикладу, більшість була сформована з представників НСНУ і ПР з певною частиною представників БЮТ, хоча на загальнонаціональному рівні в цей час тривали переговори про створення демократичної коаліції.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (3)

    Документ
    донор - держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, фонд, уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу Україні;
  2. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (2)

    Документ
    Після 14 років розвитку в Україні системи місцевої публічної влади, її ефективність не витримує ніякої критики. Виникла нагальна потреба комплексного реформування місцевого самоврядування, служби в органах місцевого самоврядування,
  3. На рівні місцевого самоврядування

    Книга
    Що має знати депутат місцевої ради. Книга 3. Бюджет і бюджетний процес на рівні місцевого самоврядування в Україні: Навчальний посібник - К.: ІПО, 2011.
  4. Програма реформ та інфраструктура їх реалізації. Соціальна політика. Державні фінанси

    Документ
    Традиційно консорціум незалежних аналітичних центрів здійснює моніторинг діяльності нової влади та оцінює результати її роботи. Такий моніторинг є комплексним аналізом кроків різних гілок влади та їх оцінкою з точки зору відповідності
  5. Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" І "магістр") (1)

    Документ
    Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін навчального плану спеціальності “Політологія” (6.

Другие похожие документы..