Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
«Джентльмены, перед нами либо гений, либо сумасшедший», – сказал председатель комиссии на защите дипломного проекта Антонио Гауди-и-Корнета в барселон...полностью>>
'Программа дисциплины'
Приступая к изучению дисциплины «Публичная служба: проблемы правового регулирования», магистрант должен обладать базовыми знаниями, полученными из ку...полностью>>
'Решение'
В последнее время исследования в областях, традиционно относящихся к дискретной математике, занимают все более заметное место. Наряду с такими класси...полностью>>
'Книга'
Одна из величайших христианских добродетелей – это терпение. Вселюбящий Бог неторопливо проводит человеческую душу через испытания, необходимые для ее...полностью>>

Дії населення при стихйних лихах, аваріях та катастрофах

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ І ВИМІРЮВАННЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ. ОДИНИЩ ВИМІРЮВАННЯ. ПРИЛАДИ РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ І ДОЗИМЕТРИЧНОГО КОНТРОЛЮ.

Методи виявлення і вимірювання іонізуючого випромінювання. Одиниці вимі-рювання.

Радіоактивне випромінювання, яке виникає при ядерному вибуху, не можна виявити по зовнішнім ознакам і органам чуттів. Виявлення радіоактивних речовин грунтується на здатності їх випромінювання іонізувати речовини середовища, в якому вони розпов-сюджуються. У результаті іонізації у речовині відбувається фізико-хімічні зміни, які можна виявити лише кількісно.

Для виявлення і вимірювання радіоактивних випромінювань (радіоактивних речо-вин) користуються фотографічним, хімічним, сцинтиляційним і іонізаційним методами.

Фотографічний метод полягає у тому, що радіоактивні випромінення, потрапляючи на чутливий шар фотоплівки, вибиваютьь електрони з молекул бромистого чи хлорного срібла, що знаходяться у цьому шарі. Після проявлення така плівка стає чорною. Ступінь почорніння пропорційний дозі радіоактивного випромінення. Порівнюючи потемніння плівки з еталонами, можна визначити отриману плівкою дозу.

Хімічний метод грунтується на визначенні хімічних змін, що відбуваються у деяких речовинах під дією радіоактивних випромінювань. Так, наприклад, хлороформ при опроміненні розкладається з утворенням соляної кислоти, яка, назбиравшись у певній кількості, змінює забарвлення спеціального барвника, що додається до розчину хлоро-форму. Порівнюючи отримане забарвлення з еталонами, можна визначити дозу радіо-активних випромінювань.

Сцинтиляційний метод базується на тому, що деякі речовини, наприклад, сірчистий цинк, йодистий натрій під дією радіоактивних випромінювань випускають фотон види-мо-го світла. Виникаючі при цьому спалахи (сцинтиляції) можна зареєструвати.

Найбільш широко використовується іонізаціний метод виявлення і вимірювання радіоактивних випромінювань, сутність якого полягає у тому, що під дією радіоактивних випромінювань в ізольованому об'ємі відбувається іонізація газу: нейтральні атоми або молекули газу поділяються на додатні і від'ємні іони. Якщо у цей об'єм вмістити два електроди і прикласти до них постійну напругу, то під дією електричного поля, що утвориться, в іонізованому газі утвориться направлений рух заряджених частинок, тобто через газ піде електричний струм, по якому можна зробити висновок про інтенсивність радіоактивного випромінення.

Одиниці вимірювання.

Для визначення і врахування величин, що характеризують іонізовані випромінюван-ня, введені поняття доз опромінення і деяких одиниць вимірювання: експозиційні дози випромінень; поглинута доза; еквівалентна доза.

Експозиційна доза рентгенівського і гама-випромінювань - кількісна характеристика випромінення, що грунтується на здатності випромінювань іонізувати повітря. За одини-цю експозиційної дози в системі одиниць СІ прийнята така доза, при якій в 1 кг сухого повітря утворюються іони, що несуть заряд в 1 кулон (Кл) електрики кожного знаку. До сьогоднішнього дня на практиці широко застосовується внесистемна одиниця для експо-зиційної дози - рентген (Р). Один рентген відповідає випромінюванню, при якому в 1 куб. см сухого повітря утворюється 2,08 х10-9 пар іонів. 1Р =2,57 х10-4 Кл/кг.

Для кількісного вимірювання дози випромінювання будь-якого вигляду, включаючи рентгенівські і гама-опромінення, використовується так звана поглинута доза - енергія випромінеиня, поглинута одиницею маси опромінюваного середовища. В системі СІ одиницею поглинутої дози є грей (Гр), рівний 1 Дж/кг. Раніш використовувана позасис-темна одиниця поглинутої дози "рад" дорівнює 0,01 Гр.


Оскільки різноманітні види іонізуючого випромінювання при одній і тій самій пог-линутій дозі викликають різні за складністю ураження живої тканини, введено поняття про біологічну (еквівалентну) дозу, одиницею якої в системі СІ є зиверт (Зв) - така поглинута доза будь-якого випромінювання, котра при хронічному опроміненні викликає такий біологічний ефект, як 1 Гр (грей) поглинутої дози рентгенівського чи гама-опромінення.

На практиці зустрічається позасистемна одиниця еквівалентної дози - бер (біологіч-ний еквівалент ренгена), що дорівнює 0,01 Зв.

Швидкість набирання дози іонізуючих випромінювань характеризує потужність дози, що визначається як відношення величини набраної дози до часу, за який вона була отримана:

Р = Д / Т, де:

Р - потужність дози іонізуючих випромінювань Р/год.;

Д - сумарна доза опромінення, Р;

Т - час опромінення, год.

Одиницею потужності поглинутої дози в одиницях СІ є 1 Гр/с, еквівалентної дози - 1 Зв/с, експозиційної дози 1 Кл/кг с = І А/кг.

У практиці дозиметрії широко застосовуються позасистемні одиниці потужності дози: 1 Р/год., 1 Гр/год.; 1 мкР/с; 1 Р/рік та інші, що утворені аналогічним чином.

Мірою якості радіоактивної речовини, що виражається числом радіоактивних перет-ворень на одиницю часу, є активність. В системі СІ за одиницю активності прийняте одне ядерне перетворення зв секунду (розп./с). Ця одиниця отримала назву беккерель (Бк). 1 Кі відповідає активності 1г радію.

Питома активність може бути виражена різними одиницями вимірювань: Бк/мл; Бк/г; Бк/смЗ; Кі/л; Кі/кг; Бк/мЗ.

Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю.

Робота з ними.

Для виявлення іонізуючих опромінень, якісної і кількісної їх оцінки використовую-ться спеціальні технічні засоби, які називаються дозиметричними приладами.

В залежності від призначення дозиметричні прилади діляться на три основні групи:

1. Прилади радіаційного спостереження і радіаційної розвідки - призначені для вияв-лення і вимірювання потужності дози гама-опромінення. До цієї групи відносяться вимі-рювачі потужностей дози: ДП-5А, Б, В; ІМД-1Б,С; ДП-64; ДП-ЗБ.

2. Прилади контролю радіоактивного зараження – для визначення ступеня радіоак-тивного зараження різних поверхонь: ДП-5А, Б, В.

3. Прилади контролю випромінення - для визначення сумарної поглинутої дози опро-мінення, отриманої особовим складом формувань ЦО, населенням за час знаходження у зараженій місцевості: ДП-22В; ДП-24; ІД-1; ІД-11; ДП-70М.

Призначення вимірювачів потужності дози ДП-5Б, В.

Вимірювачі потужності дози ДП-5Б,В, призначені для вимірювання дози гама-опромі-нення і радіоактивності, зараженості різних предметів по гама-опроміненню. Вимірю-вання потужності дози гама-опромінення визначається у тій точці простору, у якій розміщений лічильник приладу.

Основні технічні дані приладів ДП-5Б, В: діапазони вимірювання приладів по гама-опроміненню від 0,05 мР/год. до 200 Р/год.; прилад має шість піддіапазонів.

При вимірюванні потужностей доз гама-опромінення чи сумарного бета гама-опро-мінення у межах від 0,05 мР/год. до 5000 мР/год. відлік ведеться по верхній шкалі (0-5) з подальшим множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазона. Відлік потужностей доз від 5 до 200 Р/год. - по нижній шкалі (5-200).

Прилади мають звукову індикацію на всіх піддіапазонах, крім першого. При виявлен-ні радіоактивного зараження у телефонах прослуховується клацання, частота якого збіль-


шується із збільшенням потужності гама-опромінення.

Прилади працюють в інтервалі температури повітря від -50°С до +50°С при відносній вологості 65 ± 15%.

Живлення приладів здійснюється від двох елементів типу КБ-1 ("Світло-1"), які за-безпечують неперервну роботу в нормальних умовах напротязі 40 годин. Для роботи у темряві шкали приладів підсвітлюються. При необхідності для живлення приладів мож-на використовувати джерела постійного струму напругою 3; 6; 12; 24В. Для під-ключення їх до приладів у комплекті мається подільник напруги (перехідна коробка).

Зонди приладів герметичні і допускають занурення у воду на глибину не більш як 50 см. Маса приладів з елементами: ДП-5Б - 2,8 кг; ДП-5В - 3,2 кг. Маса повного комплекту в укладальному ящику - 8,2кг.

Загальне обладнання приладів ДП-5Б, В.

Прилади складаються з наступних основних частин: зонд (блок детектування в ДП-5В) з гнучким кабелем; вимірювальний пульт; головні телефони; футляр, в якому розміщує-ться зонд і вимірювальний пульт.

Крім того, в комплект приладу входить укладальний ящик, в якому розміщується зменшувальна штанга, колодка живлення, ЗІП і комплект технічної документації.

Зонд - сталевй циліндр, в якому розміщені детектори випромінення і інші елементи схеми. На корпусі зонду сплановані циліндричний латунний екран, що обертається, для закріплення якого в певному положенні у прилада ДП-5Б є два фіксатори "Б" і "Г", а у прилада ДП-5В - три фіксатори "Б", "Г", "К".

У сталевому корпусі є вікно-виріз для індикації бета-випромінення. У положенні фіксатора "Г" вікно корпусу зонда перекривається циліндричним екраном і доступ бета-випромінення до лічильників припиняється. Лічильник буде видавати імпульси гама-випромінення. У положенні фіксатора "Б" вікно корпусу відкрите і бета і гама-випро-мінення проходять в лічильники. На корпусі циліндра мається стопорний буртик у вигляді кільця з двома пазами для фіксатора. Для зміни положення екрану необхідно злегка посунути його у бік опорного шифта (фіксатор виходить із пазу) і повернути до потрібного положення. Вимірювальний пульт складається з панелі, кожуха і блоку живлення.

На передній панелі приладів розташовані: електровимірювальний прилад (мікроам-перметр), перемикач піддіапазонів; тумблер підсвітлення шкали (у нічний час); кнопка сбросу показників; потенціал регулювання режиму (для приладу ДП-5Б); гвинт для вста-новлення нуля (ДП-5Б); автоматичне регулювання режиму (для приладу ДП-5В); гніздо для підключення телефонів; блок живлення - розміщений у спеціальному відсіку у нижній частині кожуха.

У блоці змонтовані кріплення для батарей КБ-1 ("Светло-1"). Схема підключення батареї вигравована на стінці відсіку.

Порядок підготовки працездатності приладів (ДП-5Б і ДП-5В): вийняти прилад із укладального ящика, відкрити кришку футляру, здійснити зовнішній огляд приладу; перемикач піддіапазонів встановити у положення "Вимкнуто"; ручку “Режим” повернути проти ходу годинникової стрілки до упору; відкрити кришку відсіку жив-лення, ретельно зачистити контакти встановлювальних елементів і контакти у відсіку живлення, встановити 3 елементи (КБ-1, Світло-1), закрити кришку відсіку живлення; встановити перемикач у положення “Режим”: обертанням ручки “Режим” встановити стрілку приладу на відмітку  для ДП-5Б; для ДП-5В режим встановлюється автома-тично. Якщо стрілка приладів не доходить до відмітки , необхідно перевірити придатність джерел живлення.

Перевірка працездатності приладів можна проводити із застосуванням контрольного джерела типу Б-8, за допомогою якого можна перевірити роботу приладів, крім першого піддіапазону.


ДП-5Б: відкрити контрольне джерело; зонд встановити в положення "Б"; встановити зонд під контрольним джерелом; підключити телефон.

ДП-5В: зонд поставити у положення "К"; підключити телефон.

Працездатність приладів перевіряється по наявності клацання у телефоні і відхилен-ню стрілки мікроамперметру.

Для перевірки працездатності приладів необхідно: ручку перемикача піддіапазонів послідовно перевести у всі положення від "1000" до "х0,1"; у положенні "1000" і "100" стрілка мікроампермерту може не відхилитися; у цьому випадку працездатність переві-ряється по клацанню у телефоні; у положенні "10" стрілка відхиляється вправо, а у положенні " 1" і "х0") стрілка повинна зашкалювати; ручку перемикача піддіапазонів поставити у положення "х10", натиснути і відпустити кнопку "Скид". (Покази приладу на піддіапазоні “х10” звірити з формулярними даними останьої перевірки градуювання приладу. Якщо покази співпадають, прилад можна використовувати для ведення ра-діаційної розвідки); поставити екран зонду у положення "Г", натиснути кнопку "Скид", ручку перемикача піддіапазонів поставити у положення "Вимкнено", а зонд покласти у нижній відсік футляру.

Для підготовки приладів ДП-5Б і ДП-5В існує норматив, який визначає час на його виконання.

Найменування приладів

Час на виконання нормативу (хвилин)

Відмінно

Добре

Задовільно

ДП-5Б

3,30

4

4,3

ДП-5В

2,45

3

3,30

Прилади дозиметричного контролю і організація його у формуваннях ЦО.

Комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24, мають дозиметри кишенькові, прямо показуючі, ДКП-50А призначені для контролю експозиційних доз гама-випромі-нювання, що отримують люди при роботі на зараженій радіоактивними речовинами місцевості чи при роботі з відкритими і закритими джерелами іонізуючого випромі-нення.

Діапазон вимірювання - 2...50Р; похибка вимірювання дози - ±10%; діапазон робочих температур - 40...+50°С; маса: ДКП-50А - 32г; комплект в укладальному ящику - 5 кг, ЗД-5 - 1,4 кг.

Комплект дозиметрів ДП-22В складається із зарядного пристрою типу ЗД-5 і п'яти-десяти індивідуальних дозиметрів ДКП-50А.

На відміну від ДП-22В комплект дозиметрів ДП-24 має п’ять дозиметрів ДКП-50А. Зарядний пристрій ЗД-5, призначений зарядження дозиметрів ДКП-50А. У корпусі ЗД-5 розміщені: перетворювач напруги; випрямляч високої напруги; потенціометр-регулятор напруги; лампочки для підсвітлення зарядного гнізда; мікровимикач і елементи жив-лення. На верхній панелі пристрою знаходяться: ручка потенціометру; зарядне гніздо з ковпачком; кришка відсіку живлення. Живлення здійснюється від двох сухих елементів типу 1,6 ПМЦ-У-8, що забезпечують неперервну роботу приладу протягом не менш як З0 годин при струмі споживання 200 мА. Напруга на виході регулюється плавно у межах від 180 до 200В.

Обладнання ДКП-50А.

У передній частині корпусу розташований відраховуючий пристрій - мікроскоп з 90-кратним збільшенням шкали. Шкала має 25 поділів (від 0 до 50). Ціна одного поділу відповідає двом ретгенам.

Зарядження дозиметрів ДКП-50А провадиться перед виходом на роботу у зону радіо-активного зараження (дія гама-випромінення) у наступному порядку: відгвинтити захис-ну оправу дозиметру (пробку зі склом) і захисний ковпачок нарядного гнізда ЗД-5; ручку потенціометру зарядного пристрою відвернути вправо до відказу; дозиметр поставити


у зарядне гніздо ЗД-5, при цьому підключається підсвітлення зарядного гнізда і висока напруга; спостерігаючи в окуляр, злегка натиснути на дозиметр і, повертаючи ручку потенціометру вправо, встановити нитку на "О" шкали, після чого вийняти дозиметр із. гнізда, перевірити положення нитки на світло (її зображення повинно бути на відмітці "0"), завернути захисну оправу дозиметру і ковпачок зарядного пристрою.

Експозиційну дозу випромінення визначають по положенню нитки на шкалі відра-ховуючого пристрою. Відлік необхідно проводити при вертикальному положенні нитки, щоб виключити вплив на покази дозиметру прогину нитки виска.

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1, призначений для вимірювання поглинутих доз гама-нейтронного випромінювання. Складається із 10 індивідуальних дозиметрів ІД-1 і зарядного пристрою ЗД-6.

Принцип роботи дозиметру ІД-1 аналогічний принципу роботи дозиметрів експози-ційних доз гама опромінення, наприклад, ДКП-50А. Різниця лише у тому, що він вимі-рює поглинуті дози і діапазон його вимірювання від 20 до 500 рад, похибка 20%, діапа-зон робочої температури ± 50°С).

ЗД-6 працює на використанні п'єзо-електричного ефекту, тобто тертя пластин між собою. Цикл зарядки - 10 індивідуальних дозиметрів за один поворот. ЗД-6 розрахова-ний на 15 років по 10 тис. циклів зарядження.

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-11 слугує для вимірювання поглинутих доз гама-нейтронного випромінення і отримання діагностичних даних. У ньому 500 інди-відуальних дозиметрів – сліпих (підвішуються на грудях, носяться у кишені). До нього мається лічильна установка, котра знаходиться в загоні першої медичної допомоги. При підключені лічильника до неї висвічуються покази у радах. Межі від 10 до 1500 рад. Дозиметр протягом двох років зарядженню не підлягає. По мірі накопичення буде вида-ватися штабом ЦО та з НС суб’єкта господарської діяльності.

Дозиметричний контроль включає у себе контроль опромінення і радіоактивного за-раження (забруднення). Контроль обмірювання підрозділу не груповий, а індивідуаль-ний.

Груповий контроль здійснюється за допомогою комплектів ДП-24; ДП-22В; ІД-1. Один ДКП-50А видається на ланку; один-два ДКП-50А - на групу чисельністю 13-15 чоловік. Командиру НФ ЦО і особовому складу, що діє у відриві, видається по одному комплекту ДКП-50А кожному.

Документи дозиметричного контролю: відомість видачі дозиметрів, журнал конт-роролю обмірювань, картка урахування доз контролю.

Народногосподарські і побутові дозиметричні прилади. Дозиметричні прилади фіксують мікровеличини, тобто процеси, що відбуваються на рівні ядра (кількість розпадів ядер, потоки окремих частинок і квантів). Тому для багатьох незвичні самі оди-ниці вимірювання, з якими вони стикаються. Більше того, одиничні показники навіть ідеальних приладів можуть відрізнятися у декілька разів, але при цьому прилади справ-ні. Тому необхідно проводити декілька вимірювань і визначати середнє значення. Далі - всі виміряні величини повинні бути співставлені з нормативами, щоб визначити їх вплив на організм людини.

Щоб бути впевненим у точності показів приладів, їх треба періодично перевіряти у метеорологічних службах. Серійний випуск дозиметрів складається із цілої гами прила-дів: "Бета", "Белла", СІМ-03, "Круїз", "Пошук-2", ДРГ-20, РКС-100, ДРГ-01Т та інші.

Широкодіапазонний переносний дозиметр ДРГ-01Т призначений для вимірю-вання експозиційної дози фотонного випромінення на робітничих місцях, у суміжних приміщеннях і на території установ, що використовують радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючого випромінювання, у санітарно-захисній зоні і зоні спостережень. Крім того, ДРГ-01Т може бути застосований для контроля ефективності біологічного за-хисту радіаційних упаковок і радіоактивних відходів, а також для вимірювання потуж-ності дози у період виникнення, протікання і ліквідації наслідків аварійних ситуацій.


Дозиметр дає можливість проводити вимірювання при наявності фонового нейтрон-ного випромінення: у приміщеннях з поганим освітленням і у темряві; при температурі повітря від -10 до +40°С і відносній вологості до 90% при +30°С; в умовах забруднення приміщень радіоактивними речовинами. Розміри 46х76х160 мм. Маса - не більше 500г. Живлення - від батарейки типу "Корунд". Час неперервної роботи від одного елемента - не менш як 24 години.

Вимірювання потужності експозиційної дози здійснюється за допомогою газорозряд-них лічильників, у яких під дією гама квантів генеруються електричні імпульси струму, що надходять на вхідний каскад. Він перетворює їх на імпульси напруги із амплітудою, необхідною для реєстрації їх подальшою схемою. Імпульси через подільник частоти пот-рапляють на чотирирозрядний лічильник. Інформація, що накопичується у ньому за цикл вимірювання, піде на індикатор через дешифратор. Час встановленого робочого режиму - не більше 4 год. Індикація показів здійснюється на цифровому табло рідко-кристального індикатора. Розмірність - у залежності від встановленого піддіапазону вимірювання (мР/год, Р/год). Регулюється дозиметр перемикачами "Режим роботи", "Діапазони вимірювання" і кнопки "Скид". На лицьовій панелі розташована кнопка підсвітлення цифрового табло.

Дозиметр ДРГ-01Т1. Це - модифікація приладу ДРГ-01Т, має більш лінійну характе-ристику в усьому діапазоні вимірювань. Джерело живлення батарейка типу "Корунд". Може бути застосований малогабаритний акумулятор типу 7Д-0,115-У1.1. Даний при-лад відповідає світовому рівню дозиметричних приладів. Демонструвався на міжна-родних виставках у Великій Британії, Бельгії, Італії та інших країнах.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Учебно-методический комплекс по дисциплине «Основы безопасности жизнедеятельности» для всех специальностей Усть-Каменогорск, 2005

    Учебно-методический комплекс
    Аннотация УМК «Основы безопасности жизнедеятельности » - курс высшей школы, изучающий способы безопасного взаимодействия человека со средой обитания, устойчивого функционирования объектов хозяйствования в условиях чрезвычайных ситуаций,

Другие похожие документы..