Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Учебник'
В своей повседневной жизни мы привыкли полностью полагаться на официальную науку. Мы, обычно, всегда уве­рены в том, что большинство самых ужасных ст...полностью>>
'Закон'
При рассмотрении дела о признании решения Совета муниципальной службы незаконным суд признал оспоренный период работы в качестве муниципальной службы...полностью>>
'Документ'
«Малые» психотропные препараты давно стали неотъемлемой частью современной медицины, причем не только психиатрии. Ими широко пользуются неврологи, те...полностью>>
'Документ'
Покарання дітей часті у багатьох родинах. Погрози й докори, ляпаси й потиличники, ремінь і заборона виходити з кімнати. А як боляче ранить почуття пр...полностью>>

Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження (3)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні тенденції світового економічного розвитку демонструють, що практика функціонування економічних систем різних рівнів зазнала істотних змін. Насамперед, це пов'язано з динамізацією міжнародного руху капіталу, товарів, послуг та інтелектуальної власності в умовах зниження бар’єрів між національними ринками, зростанням відкритості світової економіки, що у свою чергу стало причиною формування ринків нового типу – глобальних ринків.

З іншого боку, наслідком інтенсифікації міжнародного обміну, загострення глобальних проблем та збільшення відкритості економічних систем світу на всіх рівнях стає зростання їх взаємозалежності та взаємозв’язаності, зокрема економічних систем мікрорівня, національних економік, регіональних економічних угруповань. Результатом процесу глобальної інтеграції економічних систем є фор­мування економічної системи нового рівня – глобальної економічної системи.

Проявом інтеграції економічних систем на мікрорівні та наслідком їх інтернаціоналізації стає процес транснаціоналізації. Завдяки існуючій цілісності глобальної економічної системи та її елементів, об’єктивній наявності взаємозв’язків між складовими процесу глобальної інтеграції на мега-, мета-, макро-, мезо- та мікрорівнях сьогодні спостерігається залучення економічних систем усіх рівнів як до процесів інтернаціоналізації, регіоналізації, так і до процесу транснаціоналізації. Таким чином, імперативом часу є трансформації, які відбуваються у функціонуванні економічних систем усіх рівнів під впливом даних процесів.

В умовах формування глобальної економічної системи з відповідними механізмами ринкової конкуренції завдяки створенню власних транснаціональних інтегрованих структур виробники країн, що розвиваються, і кран із перехідною економікою можуть отримати можливість підвищення своїх конкурентних переваг як на власному національному ринку, так і на міжнародному. Таким чином, на сьогодні дослідження процесів транснаціоналізації на всіх рівнях економічних систем в умовах глобальної інтеграції набуває вагомого й актуального значення.

Методологічні засади дослідження глобальної інтеграції економічних систем закладено в роботах З. Аміна, Р. Арона, Д. Белла, А. Бергезена, В. Беренса, Л. Брауна, І. Валлерстайна, T. Левітта, А. Маршалла, Д. Медоуза, Р. Мерріта, Г. Моделскі, Г. Мюрдаля, Й. Рандерса, Дж. Стиглиця, А. Франка, С. Хантингтона, Р. Шоенберга, Й. Шумпетера. Дослідженню проблематики і розвитку процесу транснаціоналізації у світовому господарстві присвячено роботи Т. Агмона, П. Баклі, К. Бартлетта, Л. Велса, А. Вербеке, Р. Вернона, М. Вілкінса, Дж.  Гелбрейта, Дж.  Глега, Дж. Даннінга, М. Кассона, Р. Кейвза, Ч. Кіндлебергера, Т. Коно, К. Коджими, Р. Коуза, П. Кругмана, Д. Куджави, Ф. Ніккербоккера, Р. Нуксе, Г. Перлмуттера, М. Познера, М. Портера, А. Ругмана, Д. Стопфорда, А. Страута, М. Тейлора, П. Трифта,
Л. Уелсса, С. Хаймера, К. Хрістена, С. Хірша, А. Чандлера, Х. Ченері та інших.

Ряд робіт українських та російських учених-економістів зробив вагомий внесок у дослідження сучасних тенденцій та закономірностей процесів глобальної інтеграції та транснаціоналізації економічних систем. Найбільш значні роботи із цієї проблематики належать таким ученим, як О. Білорус, В. Будкін, І. Бураковський, А. Голіков, Б. Губський, М. Дудченко, Ю. Козак, В. Коллонтай, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, М. Максимова, О. Михайлушкин, В. Могилевський, О. Мовсесян, В. Новицький, Ю. Пахомов, С. Пашин, О. Плотніков, А. Поручник, О. Рогач, В. Рокоча, Л. Руденко, А. Румянцев, Є. Савельєв, Б. Смітієнко, Г. Сорокін, А. Уткін, А. Філі­пенко, М. Чешков, В. Чужиков,
П. Шимко, І. Школа, О. Шнирков, С. Якубовський та інші.

Незважаючи на велику кількість робіт як зарубіжних, так і вітчизняних учених із питань транснаціоналізації та глобальної економічної інтеграції, потребує дослідження на основі новітніх теоретико-методологічних підходів відповідно до сучасних імперативів економічного розвитку проблема транснаціоналізації економічних систем різних рівнів, яка відбувається під впливом підсилення процесу глобальної інтеграції.

Дані обставини визначили актуальність, об’єкт та предмет, обумовили мету, основні задачі та логіку дослідження (рис.1).


Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за такими держбюджетними темами: “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер державної реєстрації – Г-01/3 0101U005723), у рамках якої автором запропоновано методику оцінки потенціалу транснаціоналізації підприємств металургійної галузі України, використання якої надає можливість підприємствам визначити резерви підвищення своєї міжнародної конкурентоспроможності в умовах глобалізації товарних ринків; “Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект” (номер державної реєстрації – Г06/53а 0106U012484), у рамках якої автором запропоновано структурну модель взаємодії економічних систем у контексті розвитку ключових мегатенденцій світової економіки за рахунок визначення суб’єктності елементів глобальної економічної системи на мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнях, форм прояву мегатенденцій глобальної інтеграції економічних систем відповідно до
рівнів їх прямої та опосередкованої дії, а також взаємного впливу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка концепції формування транснаціоналізації взаємопов’язаних економічних систем мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнів у процесі глобальної інтеграції.

Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

  • дослідити методологію вивчення економічних систем різних рівнів;

  • узагальнити існуючі взаємозв’язки між різними рівнями економічних систем у процесі формування глобальної економічної системи;

  • визначити тенденції та сучасні особливості глобальної інтеграції економіч­них систем;

  • проаналізувати процес формування і розвитку транснаціонального компонента глобальної інтеграції економічних систем;

  • узагальнити генезис теорій транснаціоналізації;

  • дослідити концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяльності ТНК та теорії чинників внутрішніх конкурентних переваг ТНК;

  • проаналізувати макроекономічні підходи до дослідження процесу транснаціоналізації;

  • оцінити еволюцію форм організаційних структур ТНК у глобальному бізнес-середовищі;

  • дослідити процес формування концепції сучасного стратегічного менеджменту ТНК;

  • визначити проблеми глобального лідерства ТНК;

  • запропонувати концептуальні орієнтири взаємодії ТНК із національними економіками країн базування та країн, що приймають;

  • порівняти особливості розвитку процесу транснаціоналізації в межах регіональних економічних угруповань;

  • визначити вплив процесу транснаціоналізації на світову економічну динаміку;

  • дослідити передумови й особливості формування транснаціонального характеру економіки України;

  • визначити основні мотиви та стратегії діяльності ТНК на українському ринку;

  • розробити методологічний підхід до оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро-, мезо- та макрорівнів;

  • оцінити потенціал транснаціоналізації українських підприємств та галузей економіки;

  • розробити підходи до формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії із транснаціональними корпораціями іноземного та національного походження на засадах моделі стратегічного партнерства.

Об'єктом дослідження є розвиток транснаціональної складової глобальної інтеграції економічних систем.

Предметом дослідження є умови, чинники й організаційно-економічний механізм транснаціоналізації економічних систем в умовах глобального характеру інтеграційних процесів.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії, теорій глобалізації, міжнародної інтеграції, теорій та концепцій діяльності ТНК. Фундаментальну основу дослідження становлять категорійний апарат, історико-логічний і системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у контексті глобальної інтеграції. Для вирішення поставлених у роботі задач застосовано: діалектичний метод наукового пізнання, методи наукової абстракції, аналізу і синтезу (для формування структурної моделі взаємодії економічних систем у контексті розвитку ключових мегатенденцій глобальної економіки; у визначенні концептуальних підходів до формування системи внутрішніх конкурентних переваг глобальних корпорацій; при розробці парадигми формування стратегії експансії нових ринків глобальними корпораціями; при розвитку «МНК-урядової» теорії); системного узагальнення (для систематизації існуючих концепцій і теорій ТНК; при розробці логічної послідовності та розвитку категорійного апарату, що характеризує процес економічної глобалізації; при формуванні класифікації мотивів, стратегічних цілей та завдань діяльності ТНК на ринках країн із трансформаційним економіками; при наданні визначення поняття «стратегічне партнерство»; при розробці методологічного підходу до формування процесу оптимальної взаємодії глобальних корпорацій та економічних систем макро- та мегарівнів); порівняльного аналізу (для визначення напрямів еволюції концеп­ції стратегічного менеджменту ТНК відповідно до викликів глобальної інтеграції); статистичного аналізу (для аналізу передумов інтеграції України у світові потоки капіталу; для оцінки потенціалу транснаціоналізації українських підприємств і галузей економіки); експертних опитувань (для дослідження мотивів діяльності зарубіжних ТНК на українському ринку); методи економіко-математичного аналізу та моделювання (для дослідження впливу процесу транснаціоналізації на світову економічну динаміку; для обґрунтування підходів до формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії із глобальними корпораціями, а також узгодження пріоритетів розвитку держави і ТНК національного походження; при обґрунтуванні висновку про зростання показника потенціалу транснаціоналізації у підприємств, які включені до національних інтегрованих структур).

В основу дослідження покладено наукові роботи зарубіжних і вітчизняних учених із проблем інтеграційних та транснаціоналізаційних процесів у світовій економіці, стану і перспектив інтеграції України до світового економічного простору з урахуванням процесу транснаціоналізації світової економіки. Інформаційною основою є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали і нормативні документи комісій ООН, зокрема ЮНКТАД, Всесвітнього банку, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій, Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів, Міжнародної організації праці, Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського Союзу, Організації Чорноморського економічного співробіт­ництва, Співдружності Незалежних Держав, Північноамериканської асоціації вільної торгівлі, Спільного ринку країн Південного Конусу, Асоціації держав Південно-Східної Азії, Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії, Центральноафриканського економічного і валютного союзу, Західноафриканського економічного і валютного союзу, Південноафриканського співтовариства розвитку.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у визначенні нового напряму наукових досліджень глобальної інтеграції економічних систем, розробці концепції транснаціоналізації економічних систем мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнів.

У процесі дослідження одержано такі найсуттєвіші наукові результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми та характеризують новизну роботи:

уперше:

запропоновано методологічні основи забезпечення оптимальної взаємодії глобальних корпорацій з економічними системами макро-, мета- та мегарівнів, які містять як універсальні принципи даної взаємодії (прогресивна інноваційно-технологічна спрямованість, інституціональна детермінованість, економічна еквівалентність, соціальна відповідальність), так і специфічні за рівнями суб’єктів взаємодії, основними з яких є: із державами (національними економіками) – дотримання принципів поважання національного суверенітету, пріоритетів політики економічного та соціального розвитку країн базування та країн, що приймають, принципів добросовісної конкуренції та екологічної безпеки, вирішення спірних питань на засадах принципів стратегічного партнерства; із регіональними інтеграційними угрупованнями – дотримання принципів спільної політики відносно руху товарів, послуг, трудових ресурсів, капіталу, технологій та інформації, пріоритетів розвитку промислової та сільськогосподарської політики країн-членів регіональних угруповань, принципів екологічної та соціальної безпеки, пріоритетних напрямків співробітництва в рамках інтеграційних угруповань; із глобальними економічними організаціями – дотримання правил поведінки відповідно до вимог норм системи міжнародного права, визначених пріоритетів розвитку світового суспільства, принципів прозорості діяльності, глобальної екологічної безпеки, соціальної відповідальності, здійснення постійних консультацій з метою запобігання конфліктів між будь-якими сторонами взаємодії на глобальному рівні;

розроблено методологічний підхід до оцінки потенціалу транснаціоналізації економічних систем мікро- та мезорівнів, який включає: запропонований інтегрований показник потенціалу транснаціоналізації галузей економіки, що являє собою середню величину п’яти стандартизованих змінних для кожної галузі, які характеризують ступінь ресурсного забезпечення потенціалу розвитку транснаціональної діяльності підприємств галузі, рівень конкурентоспроможності продукції галузі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, розвиток торговельної форми зовнішньокраїнної інтернаціоналізації діяльності в галузі; інтегрований показник потенціалу транснаціоналізації компаній, який пропонується розраховувати як середню величину п’яти стандартизованих змінних: обсягу виробництва компанії, обсягу експорту продукції компанії, чистого прибутку компанії, витрат на НДДКР компанією, обсягу влас­ного капіталу компанії; показники середніх індексів потенціалу транснаціоналізації галузей економіки та компаній, які дають можливість зробити висновок про динаміку можливостей розвитку транснаціональних форм бізнесу підприємств, галузей та національної економіки в цілому; індекси мотивації транснаціоналізації діяльності компаній та галузей економіки, а також алгоритм застосування даних показників з метою ранжування галузей економіки України за ступенем розвитку та використання ними наявного потенціалу. На засадах використання методу системної динаміки зроблено висновок щодо зростання інтегрованого показника потенціалу транснаціоналізації у підприємств, які включені у національні інтегровані структури;

розроблено механізм взаємодії держави із ТНК на засадах моделі «стратегічного партнерства» як складової формування інтеграційної стратегії України, відповідно до якого шляхом використання методу аналізу ієрархій визначено критерії узгодження пріоритетів розвитку обох сторін та пріоритетні принципи формування регуляторної політики держави по відношенню до ТНК: для ТНК зарубіжного походження – необхідність застосування справедливого і недискримінаційного режиму; стимулювання ТНК до реалізації переважно інвестиційних стратегій, орієнтованих на розвиток експортного інноваційного виробництва; вимоги дотримання ТНК принципів соціальної відповідальності по відношенню до населення країни, що приймає; для ТНК національного походження – створення передумов для реалізації потенціалу транснаціоналізації власних підприємств і галузей економіки країни залежно від видів стратегій, що впроваджуються; вимагання дотримання принципів економічної безпеки країни;

удосконалено:

систематизацію економічних концепцій та теорій транснаціоналізації за логіко-послідовною еволюцією на основі визначення таких ознак генезису: цілеспрямованості, кола охоплених об’єктів та предметів дослідження, а саме визначено, що сучасні теорії та концепції транснаціоналізації формувались на перетинанні окремих напрямків теорій інституціоналізму, теорій міжнародної торгівлі і міжнародного поділу праці, теорій інвестування; а також виділено такі напрямки концепцій та теорій транснаціоналізації, як теорії взаємодії ТНК та національних економік, теорії чинників конкурентних переваг ТНК, концепції мотивації міжнародної інвестиційної діяль­ності ТНК, теорії взаємозв’язку ПІІ та економічного зростання, що дозволяє сфор­мулювати завдання подальшого розвитку теорії транснаціоналізації, релевантні сучасним трансформаціям глобальної економічної системи;

структурну модель взаємодії економічних систем у контексті розвитку ключових мегатенденцій світової економіки за рахунок визначення суб’єктності елементів глобальної економічної системи на мікро-, мезо-, макро-, мета- та мегарівнях, форм прояву мегатенденцій глобальної інтеграції економічних систем відповідно до рівнів їх прямої та опосередкованої дії, а також взаємного впливу, що дозволяє зробити висновок про те, що в умовах сучасної економічної світоцілісності процеси регіоналізації, які безпосередньо відбуваються на мета- та макрорівнях, передбачають автоматичне включення в цей процес економічних систем мезо- та мікрорівня; з іншого боку, процес транснаціоналізації, який досліджувався переважно на мікрорівні, має значний вплив на економічні системи всіх інших рівнів формування глобальної економічної системи;

концептуальні підходи до дослідження механізму формування внутрішньої системи конкурентних переваг глобальних корпорацій, які на відміну від існуючих визначають пріоритетність оптимального поєднання в даному процесі фірмових специфічних переваг компанії, системи конкурентних переваг країни її базування, систем конкурентних переваг країн-реципієнтів, на ринках яких вже діє компанія, а також потенційних країн-реципієнтів. До внутрішньої системи конкурентних переваг глобальної корпорації пропонується включення таких основних її елементів: забезпечення внутрішньофірмового ринку необхідними факторами виробництва, ураховуючи їх вартість і дефіцитність; конкурентоспроможність фірмової стратегії управління, знань та ноу-хау, якими володіє компанія; умов ринків, на яких діє компанія; переваги фірмової інтегрованої структури компанії;

парадигму формування стратегії експансії ринків глобальними корпораціями, яка на відміну від існуючих ураховує динамізм даного процесу, реалізацію принципу гнучкості у загальній стратегії глобальних корпорацій у відповідь на зростаючу невизначеність глобального економічного середовища, а також підходи як із точки зору специфічних фірмових переваг глобальних корпорацій, так і з точки зору систем конкурентних переваг країн базування та країн, що приймають. Доведено, що процес фор­мування глобальними корпораціями стратегії експансії на нові ринки включає такі етапи: формування внутрішньої системи конкурентних переваг компанії; формування цілей і мотивів розширення діяльності глобальних корпорацій; аналіз систем переваг альтернативних ринків; імплементація форм експансії на нові ринки;

отримали подальшого розвитку:

визначення ключових категорій, що характеризують процес економічної глобалізації, а саме: «глобальної інтеграції» як процесу посилення взаємозв'язку і взаємозалежності суб'єктів міжнародних економічних відносин, наслідком чого є їх цілісність та емерджентність, які проявляються у сфері торгівлі, глобального руху фінансово-інвестиційних ресурсів, інформації, продуктивних сил, виробництві та формуванні відповідної інфраструктури; «глобальної економічної системи» як економічної системи найбільш високого еволюційного ступеня розвитку, що є життєздатною системою нестабільного типу, якій притаманні високий ступінь взаємозалежності між усіма її внутрішніми елементами, наявність крос-ієрархічних взаємозв’язків між ними та здатність системи до самоорганізації за умови наявності пов'язаних процесів, а саме інституціональної детермінації взаємодії суб’єктів різних ієрархічних рівнів, підтримки життєво важливого балансу в узгодженні інтересів із пов’язаними системами: політичною, соціальною, екологічною та науково-технологічною; „глобальної корпорації”, яка, на відміну від поширеного поняття «транснаціональна корпорація», представляє собою інтегровану структуру підприємств, що використовує глобальний підхід у формуванні власних філософії, бачення, місії та стратегії, які включають глобальний сорсинг, глобальну інтеграцію та координацію ресурсів і можливостей, а також які своєю діяльністю охоплюють глобальні ринки;

типологія мотивації зарубіжної інвестиційної діяльності ТНК з урахуванням політико-економічних умов і специфічних факторів здійснення діяльності у трансформаційних економіках на основі експертного опитування зарубіжних ТНК, які діють на ринках країн Південно-Східної Європи та СНД, що надало можливість розробити класифікацію мотивів, стратегічних цілей та завдань діяльності ТНК в залежності від типів стратегій міжнародного виробництва, які застосовуються ними на даних ринках. Зокрема, серед найбільш поширених мотивів діяльності ТНК в Україні визначено такі: забезпечення доступу на ємний та потенційно зростаючий ринок, використання експортних та ресурсних можливостей (доступ до дефіцитних ресурсів, вартість ресурсів, якість ресурсів);

модель узгодження інтересів країни базування, країн, що приймають, і цілей діяльності ТНК, яка розвиває «МНК-урядову» теорію А. Ругмана, А. Вербеке і Р. Кейвза, шляхом урахування у процесі міжнародної економічної взаємодії регуляторної діяльнос­ті міжнародних глобальних і регіональних організацій, що надало можливість класифікації міжнародних нормативних актів на такі: спрямовані на узгодження інтересів урядів країн-реципієнтів та цілей діяльності ТНК, але такі, що суперечать інтересам країн базування; спрямовані на домінування реалізації інтересів країн базування в діяльності ТНК над інтересами країн-реципієнтів; спрямовані на запобігання можливим конфліктам між усіма сторонами взаємодії ТНК і національних економік;

визначення поняття «стратегічне партнерство між державою і ТНК», під яким автор пропонує розуміти ідеологію, форми і методи узгодження інтересів ТНК та держави, спрямовані на досягнення обопільних цілей, стратегій та критеріїв розвит­ку; за умови конструктивної співпраці на засадах законності, добровільності, рівноправності сторін, самообмеження та взаємних поступок у процесі переговорів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони виступають науковою основою для розробки загальнодержавної стратегії взаємодії із суб’єктами транснаціонального бізнесу як іноземного, так і національного походження.

Одержані результати впроваджено:

на загальнодержавному рівні: Національним інститутом стратегічних дослід­жень при підготовці Послання Президента України до Верховної Ради (довідка Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку № 50/04 від 28.05.2007 р.) розроблено класифікацію мотивів, стратегічних цілей та завдань діяльності ТНК на ринках країн із трансформаційними економіками залежно від типів стратегії міжнародного виробництва, зокрема України; Комітетом Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва при розробці пропозицій до Закону України про Державну програму приватизації на 2008-2012 рр., а також Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про інтенсифікацію співробітництва України з ЄС у рамках єврорегіонів та перспектив транскордонного співробітництва» (довідка № 04-31/12-418/145627 від 26.12.2007 р.) – механізм формування інтеграційної стратегії України щодо розвитку взаємодії із транснаціональними корпораціями іноземного та національного походження; Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України при розробці Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про інтенсифікацію співробітництва України з ЄС у рамках єврорегіонів та перспектив транскор­донного співробітництва» (довідка № 03-34 від 26.12.2007 р.) – концепцію послідовності узгодження інтересів країн базування, країн-реципієнтів та цілей діяльності ТНК через регулятивну діяльність міжнародних організацій регіонального рівня; Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України при обґрунтуванні регуляторної політики щодо діяльності іноземних інвесторів на фондовому ринку України (довідка № 02/56 від 19.10.2007 р.) – методологічні підходи до розвитку взаємодії держави з транснаціональними корпораціями на засадах стратегічного партнерства;

на регіональному рівні: у практичній діяльності Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації при розробці пропозицій до проекту Державної програми підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України 2004-2007 рр., а також складових глобального індексу конкурентоспроможності регіону (довідка № 7-208 від 11.02.2007 р.) – розроблено механізм визначення критеріїв узгодження пріоритетів розвитку держави та національних підприємств з метою реалізації потенціалу транснаціоналізації та підвищення ефективності європейської інтеграції українських суб’єктів господарювання; Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у місті Донецьку (акт № 30/04 від 14.05.2007 р.) – результати проведеного авторського експертного опитування зарубіжних ТНК, діючих на українському ринку у базових галузях промисловості, харчовій, фармацевтичній галузі, сфері фінансів і зв’язку; Донецької торгово-промислової палати (довідка № 1914/01.10 від 16.10.2007 р.) – висновки щодо системи внутрішніх конкурентних переваг глобальних корпорацій, які визначаються наявністю "умовно-вільного" доступу до факторів конкурентоспроможності національних економік, завдяки якому транснаціональні корпорації формують „даймонд-систему” власної внутрішньофірмової економіки;

на місцевому рівні: у практичній діяльності Донецької міської ради при розробці пропозицій до Стратегії розвитку міста Донецька на період до 2020 року, зокрема підрозділу «Стратегія інвестиційної діяльності» (довідка № 7/12-9 від 17.12.2007 р.) – розроблено класифікацію мотивів, стратегічних цілей та завдань інвестиційної діяльності ТНК на ринках країн з трансформаційними економіками залежно від типів стратегії їх міжнародного виробництва;

на рівні підприємств: результати дослідження впроваджено у практичній діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» (довідка №18/55 від 05.12.2007 р.) – запропоновано модель оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації підприємства; ВАТ «Азовсталь» (акт № 227-021 від 13.12.2007 р.) – методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації компаній; ТОВ «Група «Енерго» (акт № 04/4219 від 15.05.2007 р.) – запропоновано методологічний підхід до процесу оптимальної взаємодії транснаціональних корпорацій з іншими суб’єктами глобальної економічної системи: державами та глобальними економічними організаціями.

Також результати досліджень, що містяться у дисертації, використано: при підготовці рекомендацій І Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва та ГУУАМ», яку організував Донецький національний університет (Україна) та Господарська академія ім. Д.А. Ценова (Республіка Болгарія) (довідка № 620/01-27/7.9.7 від 16.10.2003 р.); у навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету (акт № 01-03/7.9.7-134 від 28.09.2007 р.) – при розробці навчально-методичного комплексу з дисциплін «Міжнародний менеджмент», «Транснаціональні корпорації», «Міжнародний інвестиційний менеджмент», «Оцінка і аналіз міжнародних інвестиційних проектів», а також у навчальному процесі Маріупольського державного гуманітарного університету при розробці навчально-методичного забезпечення з дисциплін «Міжнародний менеджмент» і «Транснаціональні корпорації» (довідка № 1072/01-23/08 від 28.11.2007 р.).

За результатами проведених досліджень отримані свідоцтва про реєстрацію авторських прав (№ 23219 від 21.12.2007 р. – «Методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації галузей промисловості» та № 23220 від 21.12.2007 р. – «Методика оцінки потенціалу та мотивації транснаціоналізації компаній»).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних розробок і розрахунків дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, доповідались на 38 міжнародних науково-практичних конференціях та семінарах.

Публікації. За темою дослідження опубліковано 60 наукових праць загальним обсягом 189,35 д.а., з яких особисто автору належить 88,49 д.а., у тому числі одна одноосібна монографія обсягом 22,75 д.а., 3 монографії у співавторстві (загальним обсягом 18,3 д.а., з яких особисто автору належить 3,5 д.а.), 40 статей у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 18,65 д.а., з яких особисто автору належить 15,49 д.а.), 11 навчальних посібників та підручників.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 429 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 31 таблицю на 42 сторінках, 102 рисунки на 95 сторінках, список використаних джерел нараховує 318 найменувань на 29 сторінках.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження (2)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Харчова промисловість є сукупністю підприємств різнопрофільних галузей, які технологічними зв’язками і економічним відносинами пов’язані з сільським господарством, торгівлею, підприємствами продовольчого
  2. Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження (9)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Сучасний розвиток економіки вимагає прискорених суспільно-політичних і технологічних змін на основі наукових досліджень.
  3. Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження (13)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Сучасний стан банківської справи в Україні характеризується відсутністю комплексних досліджень довгострокового кредитування населення в умовах ринкової економіки.
  4. Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження (15)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Переорієнтація вітчизняних підприємств легкої промисловості на ринкові відносини потребує дослідження проблем функціонування господарських систем в умовах трансформації економіки України, створення належних
  5. Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження (17)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. За умов ринкового господарювання в розвитку економіки країни важливу роль відіграють корпоративні форми організації господарської діяльності підприємств: акціонерні товариства різних типів, концерни,

Другие похожие документы..