Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Настоящий документ принимается в целях защиты жизни и здоровья граждан, имущества физических или юридических лиц, государственного или муниципального...полностью>>
'Реферат'
Цель моей работы – донести до нашего поколения историю становления тверского радио, рассказать о начальном этапе его развития, охватывающем период с ...полностью>>
'Темы рефератов'
Большой (конечный) мозг. Строение и функции плаща, базальных ядер, обонятельного мозга, желудочков. Состав подкоркового белого вещества. Комиссуры (с...полностью>>
'Документ'
Дисфункциональные, маточные кровотечения – распространенная гинекологическая патология, частота которой существенно увеличивается к периоду возрастны...полностью>>

Навчальна програма для поглибленого вивчення історії для у 9-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Історія України. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 8-9 класи. Поглиблене вивчення

Пропонована програма з історії України для 8–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для поглибленого вивчення, складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Представлено курс історії України, котрий охоплює період з XVI – до початку ХХ століття і складає хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.

Зверніть увагу! Оскільки у 2010/2011 навчальному році відбувся перехід до одинадцятирічної школи, дана програма чинна тільки для 8–9 класів. Для поглибленого вивчення історії у 10–11 класах чинні відповідні профільні програми.

Навчальна програма для поглибленого вивчення

історії для у 9-12 класах загальноосвітніх навчальних закладів

Підготовлена авторським колективом у складі:

Керівник авторського колективу: Пометун О.І. доктор пед. наук, проф.

Члени авторського колективу:

Гупан Н.М. доктор пед.наук, проф.

Фрейман Г.О. канд. пед. наук, доц.

Власов В.С. канд. наук, ст.наук.співробітник

Ладиченко Т.В. канд.іст.наук, проф.,

Малієнко Ю.Б., . канд. пед. наук, доц.

Подоляк Н.Г., доктор істор. наук, проф.

Київ 2008

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Пропонована програма з історії для 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для поглибленого вивчення, складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь “Суспільствознавство”). Представлено курси історії, які охоплюють період з кінця XVIII – до початку ХХІ століття і складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.

Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен з них. Зміст навчального історичного матеріалу побудований на домінуванні синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб’єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я тощо.

Такий підхід вчитель може за даною програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивчення та узгодження матеріалу запропонованих курсів вітчизняної і всесвітньої історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв’язків. При плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу. Інколи доцільним є поєднане вивчення тем з курсів вітчизняної і всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних відносин і зовнішньої політики у ХХ ст., суспільно-політичного руху в Росії у 20-30 рр. ХІХ ст., революції 1848-1849 рр. в Європі, процесу формування індустріального суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., історії Першої і Другої світових війн, окремих питань історії культури тощо.

Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну історію і висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їх моральних та естетичних цінностей. Окрему увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації.

Програмою передбачено поглиблене вивчення більшості тем у порівнянні з рівнем програми за стандартом, посилено проблемний характер викладу як основу формування світогляду учнів шкіл з поглибленим вивченням предмету.

З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. Це вимагає від учителя наявності, умінь розбудувати навчально-виховний процес з урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку та навчальних досягнень учнів, стимулювання, мотивування їх пізнавальної діяльності, забезпечення високого рівня їх активності й самостійності.

Один і той же зміст не може бути однаково опрацьованим у різних класах, тому в побудові уроків, виборі структурних форм учитель керується насамперед методичною доцільністю та конкретними умовами навчання. Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів є сьогодні не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній ситуації, вміння самостійно добувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу. У зв'язку з цим зростає значення самостійної роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання. Пропонована програма розрахована саме на такі особливості навчання. Вона дає можливість учителю самостійно варіювати матеріалом, творчо підходити до організації навчання учнів.

Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня підготовки учнів шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем окремих курсів.

Інформаційні питання не розподілені за окремими уроками, що дозволяє учителю самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи іншому уроці в залежності від особливостей учнів класу та його індивідуального підходу до викладання.

Пропонований навчальний зміст забезпечує поглиблене вивчення історичного матеріалу. Запропонований навчальний матеріал підлягає обов’язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних досягнень у відповідності до індивідуального розвитку пізнавальних можливостей того чи іншого учня. Повне опрацювання знань у певній системі, їх усвідомлення і застосування забезпечуються у даній програмі не тільки запам’ятовуванням, а й опрацюванням їх за завданнями, що передбачені наступним компонентом програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів шкіл з поглибленим вивченням предмету».

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів шкіл з поглибленим вивченням історії, представлені у програмі, сформульовані у відповідності до діяльнісного і компетентнісного підходів. До кожної теми подано перелік умінь і навичок, яких мають набути учні підчас її вивчення. Цей перелік містить основні історико-предметні (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні та аксіологічні) уміння та навички учнів 9-12 класів у відповідності до їх вікових та пізнавальних можливостей, які поступово ускладнюються та поглиблюються. Систематичне та послідовне формування перелічених знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних предметних компетентностей з історії, й є основою для набуття учнями ключових компетентностей.

Програму складено у відповідності до наступного розподілу навчального часу.

Послідовність вивчення курсів історії по класах

Клас

Курси

Кількість годин

9

Історія України

70

10

Історія України

70

11

Історія України

70

12

Історія України

70

9

Всесвітня історія

61

10

Всесвітня історія

68

11

Всесвітня історія

68

12

Всесвітня історія

68

Навчальний матеріал кожного курсу у програмі розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Кожну тему завершують уроки узагальнення, на які виділено окремі години. У програмі передбачено вступні уроки до кожного курсу інтегрованого змісту, які сприяють формуванню в учнів цілісних соціокультурних та історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні вітчизняної історії у контексті всесвітніх та європейських процесів розвитку суспільства, кращій організації пізнавальної діяльності учнів. На таких уроках учні мають познайомитись зі структурою та методичним апаратом відповідного підручника та іншими видами джерел інформації з курсу (текстами, фрагментами історичної літератури, письмовими та речовими історичними джерелами, інформацією Інтернету, ілюстраціями, фондами та експонатами музеїв, історичними пам’ятками).

Наприкінці кожного курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Перевірка результатів навчання учнів історії за пропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається за відповідними критеріями затвердженими Міністерством освіти та науки України з урахуванням вимог до рівня підготовки учнів, поданих в даній програмі. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням усні запитання, письмові завдання, насамперед тестові. Однак для перевірки таких елементів підготовки учнів з історії як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів, порівняння, співставлення, обґрунтування власного ставлення учня, його позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча, тести виступають лише як частина прийомів контролю. Для перевірки рівня опанування учнями зазначених вмінь потрібно використовувати також такі форми контролю як розгорнуті усні та письмові відповіді, есе, твори, дослідження, проекти тощо.

Досягнення передбачених даною програмою навчальних результатів можливо тільки за умов поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності учнів на уроках. Побудова програми дозволяє учителю звернути увагу на розвиток пізнавальних можливостей учнів, їх особистісних рис та характеристик, предметних компетентностей. Впровадження програми має ґрунтуватися на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво.

Програму складено таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять. Виходячи з вимог програми вчитель має можливість чітко визначати очікувані результати навчання і будувати модель уроку з орієнтацією на їх досягнення.

Історія України

8-й клас

(70 год)

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в ХVІ ст.

Учень:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, воєводства на українських землях та їхні центри, місця Запорізьких Січей-фортець та володінь Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
встановлює хронологічну послідовність подій періоду;
На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “низове” та “реєстрове козацтво”, “Запорізька Січ”, “клейноди”, “козацька республіка”, “братства”, “національно-визвольний рух”.

визначає причини, суть та наслідки основних явищ та подій періоду;

порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків.

характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви, реформаційного та контрреформаційного руху в українських землях.

аналізує зміни суспільно-політичного життя на українських землях після Люблінської унії.

характеризує та оцінює діяльність князя Василя-Костянтина Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств.
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші книжкові пам’ятки, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

пояснює засади, на яких виникла греко-католицька церква;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

10

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.
Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.
Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.
Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.
Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.
Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.
Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

2

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

8

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.
Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.
Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Тараса Федоровича, Івана Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.
Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Учень:
показує на карті воєводства Речі Посполитої на українських землях та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом 20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:

визначає причини, суть та наслідки основних явищ та подій періоду;

характеризує та оцінює діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного, Петра Могили;

порівнює становище православної та греко-католицької церков;

визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

2

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

9

Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.
Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.
Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір.
Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.
Українсько-російська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Учень:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду;
На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Нацiонально-визвольна війна”, “Військо Запорізьке”, “Гетьманщина”.

визначає причини, суть та наслідки основних явищ та подій періоду;

визначає роль кожної з найбільших битв в розгортанні національно-визвольної боротьби, зміни політичного та економічного становища українців, мирних угод козаків із польським урядом.

характеризує політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією;

порівнює позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу;

аналізує значення українсько-російської міждержавної угоди 1654 р.;

характеризує та оцінює діяльність гетьмана Богдана Хмельницького;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

2

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

9

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. XVII ст.
Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополiтичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Богдана Хмельницького.
Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Російсько-українська війна 1658—1659 рр.
Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я.
Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.
Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.
Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соцiальний устрій.
Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.
Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Учень:
показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.
встановлює хронологічну послідовність подій періоду

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Лівобережна Гетьманщина”, “Слобожанщина”, “Руїна”, “Чортомлицька Січ”.

визначає причини, суть та наслідки основних явищ та подій періоду;

Аналізує зміст угод гетьманського уряду з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.
Порівнює господарське життя різних українських земель, адмiністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів.

характеризує та оцінює діяльність гетьмана Петра Дорошенка.

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

2

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

8

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. “Вічний мир”. Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.
Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія.
Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України.
Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція.
Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. “Рішительні пункти”. Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність “Правління гетьманського уряду”.
Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Учень:
показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Малоросія”, “Малоросійська колегія”.
визначає причини, суть та наслідки основних явищ та подій періоду;

Оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав.
Характеризує гетьмана І. Мазепу як історичного діяча.
Аналізує зміст укладених гетьманами „статей” з Російською імперією, українсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя.
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

2

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

6

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.
Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.
Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.
Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.
Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.
Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.

Учень:
показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774 рр.), захопленням Росією Криму (1783 р.), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні.
встановлює хронологічну послідовність подій періоду.
На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Вольності Війська Запорізького”, “Підпільненська Січ”, “Задунайська Січ” “гайдамаки”, “опришки”.

визначає причини, суть та наслідки основних явищ та подій періоду;

визначає значення українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України.

характеризує та оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди.
характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби;

доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.

2

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

1

Узагальнення до курсу

Історія України

9-й клас

(105 год)

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження.

Учень:
хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.
Показує на історичній карті території розселення українців наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., територіальні зміни, що відбулися, і співставляє їх із сучасними кордонами України.
Пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст., що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство.
Називає причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації.

Тема 1

ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Руси до України. «Українське питання» - проблема панівних націй. «Український проект» - вибір інтелектуалів для збереження етнокультурних і ментальних особливостей українців.

Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають. Староукраїнство і українство Нового часу. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот; поляків і росіян. Історична пам'ять – найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.

Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Початок академічного
(наукового) етапу українського визвольного руху.

Російська панславіська, польська федеративна і українська слов'янофільська теорії.

Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізацій них трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні.

Учень:

виявляє розуміння понять «етнос», «народність», «нація»; Орієнтується у визначеннях «український проект», «російський і польський імперські проекти»;.

описує та порівнює стан українського питання в межах в Російської та Австрій­ської імперій, різниці суспільно-політичних прав українського населення та сусідніх прийшлих російської та польської націй;

визначає мотиви дій української еліти по виокремленню українських національних інтересів; аналізує т& узагальнює діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст. – етнографів, громадських та історичних діячів, їхні твори, що підносили значення народу, його права керувати суспільним життям на своїй території; співставляє історичні та літературні джерела, визначаючи програмні цілі ідейних керівників національного руху; здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує теоретичні постулати лідерів українського руху; власну оцінку

характеризує зміст програмних ідеологічних творів: «Історії русів», «Малоросійські пісні…» М.Максимовича, «Закон Божий» М.Костомарова та ін.

12

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.
Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.
Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.
Вплив міжнародних відносин на землі України в першій третині ХІХ ст. Україна в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. Україна в планах Наполеона та російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. “Історія русів”. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В. Капніста в Берліні. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.
Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. “Руська трійця”.
Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Учень:
визначає хронологічну послідовність подій періоду.
Показує на карті українські землі у межах імперій; на основі карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії із політико-адміністративним устроєм українських земель у складі Габсбурзької монархії; показує на карті місця та напрямки військових дій та територіальні зміни.
На основі різних джерел інформації:
описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;
визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями;
аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і наслідки піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів;
співставляє дані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій антиурядових організацій;
здійснює критичний аналіз джерел та дає власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах;
характеризує зміст і значення “Енеїди”, “Історії русів” та “Русалки Дністрової”.

1

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

13

Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях.
Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Зростання морських портів. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.
Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка. “Київська козаччина”. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.
Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні.
Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Учень:
визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи.
Пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв’язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи.
На основі різних джерел інформації:
порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;
характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду;
доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо;
визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху;

порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х рр. ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій;
дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т. Шевченка, діяльності Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848— 1849 рр. на західноукраїнських землях.

1

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

6

Тема 3. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів. Наука. Видатні вчені.
Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, П. Куліш.
Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.

Учень:
показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
описує явища культурного та духовного життя;
порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;
оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

1

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

3

Тема 4. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIIІ — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст.
Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення.
Господарське життя: стан сільського господарства, промисловості та торгівлі. Соціальне становище та соціальні рухи. Повсякденне життя мешканців краю.
Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національного відродження на свiдомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Учень:
показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти процеси соціально-економічного розвитку.
Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.
Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток).
Характеризує
особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Узагальнення.

10

Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.
Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці.
Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля української жінки. Початок трудової еміграції.

Учень:
хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах.
На основі карти описує і характеризує модернізаційні процеси в українських землях.
На основі аналізу різних джерел інформації:
характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки;
описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.;
доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду;
пояснює суперечливий характер явищ та процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.;
дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.

1

Узагальнення.

1

Тематична контрольна робота

11

Тема 6. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад. Журнал “Основа”. В. Антонович. Валуєвський циркуляр.
Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство “Просвiта”. Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.
Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада. “Південно-Західний відділ Російського географічного товариства”. “Київський телеграф”. М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.
Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.
Радикальний рух у Галичині. “Новоерівська” політика народовців. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.

Учень:
визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах.
На основі карти простежує зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху.
На основі аналізу різних джерел інформації:
визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій;
дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників національно-визвольного руху.

1

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

18

ТЕМА 7: ПОВСЯКДЕННА ІСТОРІЯ В ДИСКУРСІ МІЖЕТНІЧНИХ ВЗАЄМИН В УКРАЇНІ ВІД ЗЛАМУ ХУІІІ – ДО ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Міста як мультикультурні утворення. Неукраїнське місто в Україні. Російська культурність Наддніпрянських міст і польська культурність західноукраїнських міст. Міста у «ворожому оточенні українського села».Місто contra села. Формування підвалин українського міста та російсько-українські і польсько-українські інтелектуальні суперечки з цього приводу.

Полікультурність міст на підставі їх поліконфесійності. Польські католицькі костели, вірменські церкви і греко-католицька церква у Львові. Перевага православної традиції в Києві. Мусульманська традиція Криму, менонітські громади півдня України, лютеранські церкви українських міст Правобережжя. Нові і старі іудейські громади міст підавстрійської і підросійської України.

Повсякденна історія в Україні XIX – поч. XX ст.: життя села, соціальне розшарування. Польський маєток і сільська садиба та громадські землі. Життя селян і городян. Основний рід занять мешканців міст. Особняки і прибуткові будинки, споруди громадського призначення. Розваги жителів міста і села. Установи культури і дозвілля: кав’ярні, ресторани, кафе-шантани, садово-паркова культура, релігійні прощі. Засоби інформації та книготоргівля. Структура міста і села. Нове і старе місто, їхня взаємозалежність. Місто і міжнаціональне життя. Взаємини різних етносів у місті.

Мистецтво і література, як вираз суспільно-культурних устремлінь народу. Позитивістична і модерністська українська література, як відповідь на виклики новітнього часу. Український модерн в живопису і архітектурі – будування безперервної візії національного культурного процесу від минулого у майбутнє. Концептуалісти нового культурного етапу: В.Кричевський, М.Бойчук, О.Кошиць, М.Леонтович. Мультикультурна конвергенція і українська культура початку ХХ ст.

Учень:

показує на карті основні місця і території, пов'язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.

На основі різних джерел інформації: визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства;

характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру; порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

8

Тема 7. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Особливості розвитку культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів.
Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський — видатний представник української історичної науки.
Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Українські підприємці-благодійники.
Становлення та консолідація української нації. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.

Учень:
показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства;
характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру;
порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1

Узагальнення

1

Тематична контрольна робота

3

Тема 8. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст.
Особливості модернізації регіону і краю в другій половині ХІХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Переселенські рухи.
Господарське життя: особливості розвитку ринкових відносин у сільському господарстві краю, промисловий переворот. Повсякденне життя різних верств місцевого населення.
Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.

Учень:
показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю.
Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії.
Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток).
Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Підсумкове оцінювання

4

Резервний час



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено Міністерством освіти І науки України

    Документ
    У45 Українська мова: Програма для 5–12 класів загальноосвітніх нав­чальних закладів з російською мовою навчання / Н. В. Бондаренко, О. М. Біляєв, Л. М.
  2. Б. М. Жебровський Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/12 навчальному році (2)

    Документ
    Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у початковій школі (додаток 1), основній та старшій школі (додаток 2).
  3. Мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти І науки України лист №1/11-6611 від 23

    Методичні рекомендації
    У 2011/12 навчальному році вивчення української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.
  4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів фізика

    Документ
    1. Фізика — обов'язковий компонент загальної та професійної освіти. Значення фізики у шкільній освіті визначається насамперед тим, що вона була і є фундаментом природничої освіти, філософії природознавства та науково-технічного прогресу.
  5. Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (1)

    Документ
    Роль і місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- і державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України.

Другие похожие документы..