Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Про підсумки роботи Головного управління юстиції у Рівненській області та підпорядкованих органів за 1 півріччя 2011 року та завдання щодо підвищення ...полностью>>
'Документ'
Головною метою цієї програми є формування у ліцеїстів наукового світогляду, екологічного мислення, розуміння сутності живого як невід'ємного складово...полностью>>
'Документ'
Форум направлен на обсуждение наиболее актуальных проблем, стоящих перед транспортно-логистическим комплексом европейского экономического форпоста «пр...полностью>>
'Решение'
День Рождения вашего ребенка – это самый желанный и долгожданный праздник для него и самый сложный день в году для родителей. Ведь нужно организовать...полностью>>

Вступ (7)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра » Матеріалознавство та ливарне виробництво»

УТИЛІЗАЦІЯ ТА РЕКУПЕРАЦІЯ ВІДХОДІВ

Посібник з дистанційного навчання для студентів спеціальності 8.070801 «Екологія і охорона навколишнього середовища»

Укладачі - доцент кафедри МЛВ О.С.Висоцький; професор кафедри МЛВ В.М.Крапівний; професор кафедри «Екологія та охорона навколишнього середовища» Топольний Ф.П.

Матеріали підготовлені з використанням ІНТЕРНЕТ-даних міжнародної організації "ГРІНПІС"

http://www.

2006

Зміст.

  1. Вступ. Основні терміни та визначення. Класифікація відходів.

  2. Видобувна промисловість.

  3. Металургія.

  4. Машинобудування.

  5. Основна хімія.

  6. Полімерні матеріали.

  7. Паливно-енергетичний комплекс.

  8. Стічні води.

  9. Шкіряно-взуттєва промисловість.

  10. Очищення газів.

  11. Рослинні залишки.

  12. Гідролізний лігнін. Компостування.

  13. Переробка ВМР за кордоном.

  14. Економічна ефективність.

  15. Приклади розрахунку економічної ефективності.

ВСТУП

На сесії Генеральної Асамблеї 00Н 1997 року Президент України сказав, що на Україні нагромадилось більше 25 млрд. т різних відходів виробництва і споживання, які займають більше 160 тис. га родючих українських грунтів, і щорічно зростає на 3-4 тис. га. Відходи треба переробити, використати та частину захоронити. Тому треба вирішувати цю величезну проблему.

14 квітня 1998 року прийнятий закон України «Про відходи». Закон ви­значає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з від­ходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та зоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково-обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних ін­тересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою за­безпечення його сталого розвитку.

В статті 17 цього закону України «Про відходи», яка має назву «Обов'язки підприємств, установ та організацій у сфері поводження з від­ходами», сказано, що вони (пункти М) зобов'язані забезпечувати профе­сійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Одним із найбільш кардинальних шляхів вирішення цієї проблеми і утилізації відходів, яких з кожним роком стає все більше і більше, та реалі­зації Закону є підготовка Міністерством освіти фахівців нової спеціальності «Технології переробки та використання вторинних матеріальних ресурсів», за ресурсозберігаючими технологіями.

Цей курс, як учбову дисципліну, треба негайно ввести в учбові плани інженерно-технічних і інженерно-економічних вузів, щоб майбугні інженери знали шляхи утилізації відходів, які утворюються в процесі виробництва основної продукції. Це дасть можливість покращити техніко-економічні показники підприємства, знизити собівартість основної продукції та по­кращити довкілля.

Переробка вторинних матеріальних ресурсів важлива також тому, що запаси сировини, матеріалів, енергії, води і інших з кожним роком змен­шуються.

Важливість цієї проблеми давно привертала увагу багатьох вчених та виробників. Цим питанням присвячені праці Київського М.І., Евстратова В.Н., Величко Ю.П. Браславського 1.1. (маловідходні та безвідходні технології в промисловості хімії та зворотного водопостачання), Ласкорина Б., Циган-коваА. П., Громова Б.В.', (загальні питання використання ВМР), Болдарева

А С , Будникова П.П. (використання відходів у будівництві), Дуденкова С.В. (утилізація твердих побутових залишків), Файвищевського М.Л. Горизонтфі ві (переробка відходів м'ясопереробної промисловості), Чудакова М.1|| Чепиго С.В. (використання гідролізного лігніну), Брая Я., Раєва Щ (регенерація нафтопродуктів), Резниченко П.Т., Чехова А.П. (утилізацір. відходів і охорона довкілля). Пирогова Н.Л., Сушана С.П., Завалко А. ІГ. (планування використання ВМР, розрахунки економічної ефективності) -ти багатьох інших. ;

Однак загальної праці з цієї проблеми, яку б можна було використати як посібник для студентів, не було. І в останні часи економічної скрути, яка існує на Україні. Цьому питанню приділялось мало уваги.

Посібник складений у відповідності з розділами програми курсу "Системи технологій галузей народного господарства", який вивчають в економічних вузах, зокрема, в Тернопільській академії народного госпо­дарства.

Вперше проблемі технології і використання ВМР був присвячений , Міжнародний симпозіум країн-членів СЕВ в 1976 році.

В Ногінському науковому центрі АН колишнього СРСР пройшла перша Всесоюзна конференція про науково-технічні технології і методи викорис­тання ВМР, тобто про маловідходні та безвідходні технології, де були сформульовані чотири основні напрямки розв'язання цієї проблеми.

1. Створення безстічних технологічних процесів різного призначення на базі існуючих і перспективних методів очищення і повторного викорис­тання, нормальне очищених стоків. Якщо шлаки, які при цьому утворюють­ся, не утилізуються, а відправляються на поховання, то місця, де вони поховані, не повинні негативно впливати на довкілля.

2. Необхідно розробляти та втілювати нові технології переробки та ви­користання ВМР. Реалізація таких технологій на окремих стадіях техноло­гічних процесів приводить до створення мало - та безвідходних технологій виробництва, які супроводжуються переробкою всіх залишків в продукти, що придатні для споживання. В даний час ще немає можливості перероб­ляти всі види відходів підприємств у продукти споживання і в продукти, які не наносять шкоди навколишньому середовищу. Тому потрібно розробля­ти нові технології.

3. Потрібна розробка нових мінімізованих процесів отримання тради­ційних видів продукції принципово новими методами, при яких досягається максимальна матеріальна, енергетична, екологічна і економічна ефектив­ність при мінімальних витратах сировини, матеріалів, речовин, води і ене­ргії в навколишнє середовище. Ефективність використання цих речовин і енергії в таких технологіях повинна бути близькою до їх ефективності ви­користання в природних біохімічних процесах і складати 95-98%. Цей рі­вень слід рахувати як оптимальний при розробці економічно обгрунтова­них технологій.

4. Потрібна розробка і створення територіально-промислових комбіна­тів (ТПК) з можливо більш повною замкнутою структурою матеріальних потоків і відходів виробництва в середині їх. При такому рішенні особливо зростає роль підприємств, які здатні засвоювати відходи основного вироб­ництва.

Використання і переробка BMP - один із напрямків науково-технічного прогресу

1.1. Значення переробки і використання BMP.

Основні напрямки економічного і соціального розвитку України на найближче майбутнє містять такі завдання: послідовно підвищувати режим економії в усіх сферах діяльності людини, перетворити ресурсозбереження у вирішальний фактор задоволення потреб народного господарства; добитися, щоб приріст потреб в паливі, сировині, енергії, воді і інших матеріалах задовольнявся в основному за рахунок їх економії; необхідно знизити енергоємкість і металоємкість національного доходу, комплексно використовувати природні і матеріальні ресурси, усунути не раціональні витрати сировини, води, енергії і всіх інших матеріалів.

Ці завдання можна вирішити тільки шляхом переробки і використання BMP за допомогою ресурсозберігаючих технологій тому, що це дозволяє знизити собівартість основної продукції підприємства. Це пояснюється тим, що основною частиною витрат в більшості виробництв різних галузей промисловості є витрати на сировину, енергію і матеріали. Так, вартість сировини в собівартості чавуну складає 92% ливарних виробів - 80%, аміаку - 64% і таке інше. Так, використання відходів жужелиці, шлаку зменшує собівартість цементу на 35-40%.

Вибір сировини визначає тип технологічного процесу, обладнання, характер технології, тривалість виробничого циклу і суттєво впливає на техніко-економічні показники підприємств. Наприклад, якщо витрати при використанні сірки для виробництва сірчаної кислоти прийняти за 100%, то при використанні сірководню вони складають 108%, відхідних газів мідеплавильних заводів 169%, а при використанні колчедану 208%. Тому для виробництва сірчаної кислоти найкраще використовувати природну сірку. Оптимальний вибір сировини не тільки знижує собівартість продукції за, рахунок виключення певних операцій з технології, наприклад, обпал колчедану, очищення газів, але й одночасно покращує якість готової продукції.

Комплексна переробка сировини, тобто раціональне використання всіх її компонентів, можлива при високій організації праці і передбачає застосування різних технологій, розширення номенклатури продукції на одному і тому ж виробництві. При цьому знижуються транспортні витрати, собівартість продукції і росте прибуток підприємства.

Ресурсозберігаючі технологи - технології, які передбачають правильний вибір сировини, використання всіх її компонентів для виготовлення різнорідної продукції, переробку і використання відходів у продукцію, повторний і замкнутий цикл використання енергії, води, матеріалів, включаючи заміну дефіцитних (метали) на не дефіцитні.

Ресурсозберігаючі технології вирішують і друге важливе завдання: захищають природу від шкідливих впливів речовин, які поступають з підприємств у повітря, воду, грунт у вигляді відходів виробництв і житлово-комунальних господарств.

Встановлено, що Із загального об'єму видобутої гірничої маси на Україні у вигляді товарного продукту використовується лише 35%. Кількість відходів росте пропорційно росту промисловості і зростає у два рази за 8-10 років.

Основним джерелом токсичних відходів є гірнично-видобувний та металургійний комплекси, яких більше всього викидається в Дніпровсько-Донецькому регіоні, Харківській, Львівській та Івано-Франківській областях.

Економісти підрахували: щорічно з надр землі на її поверхню людство забирає 10 млрд. т. мінеральної і майже стільки органічної сировини. Причому у відходи перетворюється від 10 до 99% вихідної сировини. А щоб задовольнити потреби однієї людини із надр землі видобувається більше 20 т сировинних матеріалів. Темпи росту відходів такі, що до 2000 року щорічний їх вихід у всьому світі збільшиться приблизно у три рази в порів­нянні із 1970 роком.

Які ж завдання в галузі переробки і використання BMP, тобто ресурсозберігаючих технологій, стоять перед економістами та виробниками.

В першу чергу необхідно вирішити економічні і організаційні питання. Так, доцільно посилити економічну зацікавленість підприємств у раціональному і комплексному використанні сировини і відходів. Підприємства повинні планувати виготовлення виробів із відходів,

Необхідно ввести в плани виробництва показники випуску продукції із відходів і BMP. Необхідно також ввести в дію положення про матеріальне стимулювання виробничих колективів, які опановують виробництво продукції із BMP.

Система планування роботи виробничих підрозділів повинна враховувати BMP в балансах і планах розподілу сировинних матеріалів, палива, води, енергії на різних рівнях планування і управління народним господарством.

Потрібно створювати спеціальні підприємства переробки промислових і побутових відходів у тих районах, де скупчується значна частина різнорідних за своїм складом відходів, які утворюються на дрібних і середньої потужності виробництвах.

Завдання в галузі переробки та використання BMP викладені в розділі VII Закону України «Про відходи», який має назву «Економічне забезпечення заходів щодо утилізації відходів і зменшення обсягів їх утворення».

Ось перелік цих заходів:

а) лімітування обсягів утворення та розміщення відходів;

б) встановлення нормативів плати та розміру платежів за розміщення підходів із диференціацією платежів залежно від рівня небезпеки відходів і цінності території;

в) надання суб'єктам підприємницької діяльності, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, відповідно до законодавства податкових, кредитних та інших пільг;

г) надання в установленому законодавством порядку податкових, кредитних та інших пільг суб'єктам підприємницької діяльності, які здають відходи як вторинну сировину та займаються збиранням І заготівлею таких відходів;

д) визначення пріоритетів щодо фінансування за державним контрактом підприємств, що впроваджують маловідходні технології, обробляють і утилізують відходи;

е) перегляд переліку відходів, до яких з урахуванням державних інтересів повинен встановлюватися спеціальний режим стимулювання їх збирання, заготівлі та використання;

є) цільове фінансування науково-дослідних робіт з конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх утворення;

ж) надання можливості залишити частину коштів від платежів за розміщення відходів на фінансування заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення відповідно до обгрунтованих інвестиційних проектів та програм;

з) створення фондів для цільового фінансування заходів щодо утилізації відходів за рахунок добровільних внесків виробників відходів, їх власників, вітчизняних та іноземних суб'єктів господарської діяльності, окремих громадян, екологічного страхування тощо;

В органах Верховної Ради України («Голос України» 29. XI. - 1996 року) сказано, що відходи не покидьки, тому що вартість мінеральної сировини, яка міститься в них, коштує більше 30 млрд. доларів.

Щороку на Україні утворюється 1,5 млрд. т різних промислових відходів. Орієнтовно до 2000 року обсяг цієї сировини досягне 15-16 млрд. т. Тому підприємства ДЕРЖкомгеології проводять геолого-економічні дослідження перспективного використання промислових відходів.

Встановлено, що в розвинених країнах переробка BMP становить від 65 до 80%, a y нас - лише 10-12% на рік.

"Геопрогноз" (державне геологічне підприємство) обслідував промислові відходи більше як 20 виробництв. У дванадцяти з них зафіксовано високі концентрації дефіцитних рідкісних, благородних кольорових металів і нерудної сировини, що за якістю та кількістю вони близькі до концентрації у природних промислових родовищах. До розряду комплексних техногенних родовищ з розробленою технологією вилучення корисних компонентів належать промвідходи Миколаївського глиноземного заводу, де з червоних шламів виробляють цемент, їх використовують як добриво, а також виробляють штучні алмази за технологіями Дніпропетровської гірничої Академії; Запорізького титано-магнієвого комбінату, Микитівського ртутного підприємства, Турбівського каолінового заводу, Побузького нікелевого виробництва, Кримського промпідприємства " ТИТАН", Костянти-нівського заводу "Укрцинк" та інших.

Такі важливі речовини, як галій, скандій, ванадій, талій, ніобій, ртуть, германій і інші, від яких залежить розвиток електроніки, космічної техніки, машинобудування, атомної енергетики, можуть отримуватись за рахунок переробки промислових відходів України. На 10-25% на рік поповниться видобуток свинцю, цинку, міді, цирконію, срібла , літію та золота.

У Державному геологічному фонді Держкомгеології України створено і діє автоматизована база даних Держкадастру BMP. Такі корисні дані допоможуть розвинути освоєння техногенних родовищ, і в результаті зменшиться Імпорт нетрадиційних для нас досить дорогих корисних копалин.

1.2. Основні терміни і визначення.

Основні терміни і поняття в галузі BMP, що застосовуються у виробництві, техніці і науці, визначаються законом України «Про відходи» і вживаються в такому значенні:

ВІДХОДИ - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ — відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

ВИРОБНИК ВІДХОДІВ — фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронения, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

ЗБИРАННЯ ВІДХОДІВ — діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

ОБРОБЛЕННЯ (ПЕРЕРОБЛЕННЯ) ВІДХОДІВ - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення утилізацію чи видалення;

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІДХОДІВ - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення.

УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

ВИДАЛЕННЯ ВІДХОДІВ - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;

ЗНЕШКОДЖЕННЯ ВІДХОДІВ - зменшення чи усунення небезпечності підходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;

ЗАХОРОНЕНИЯ ВІДХОДІВ — остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував встановлених нормативів.

ОБ'ЄКТИ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ — місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронения відходів;

СПЕЦІАЛЬНО ВІДВЕДЕНІ МІСЦЯ ЧИ ОБ'ЄКТИ — місця чи об'єкти (місця видалення відходів, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

1.3. Державний класифікатор відходів.

Державний класифікатор відходів-систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обгрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення) та видалення відходів.

Класифікатор відходів.

Частина 1. Класифікатор відходів.

Розділ А. Відходи сировинних, видобувних та обробних галузей економіки.

А.1, Відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства (група 01).

А.2. Відходи виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі (група 02).

А.3. Відходи добування риби та продуктів рибальства-інших (група 05).

А.4, Відходи видобування вугілля кам'яного, лігніту (вугілля бурого), торфу (група 10).

А.5. Відходи видобування нафти сирої та газу природного; відходи, які утворилися від надання послуг щодо видобування нафти та газу (крім розвідувальних послуг) (група 11).

А.6. Відходи видобування та збагачення руд уранових і торієвих (група 12).

А.7..Відходи видобування руд металевих (група 13).

А.8. Відходи видобування корисних копалин і інших (група 14).

А.9. Відходи виробництва харчових продуктів та напоїв (група 15).

А.10. Відходи виробництва виробів тютюнових (група 16),

А.11. Відходи виробництва текстилю (група 17).

А.12. Відходи виробництва одягу, хутра [група 18).

А.13. Відходи виробництва шкір та виробів шкіряних (група 19).

А.14. Відходи виробництва деревини і виробів з деревини та корку, виробів з соломи та матеріалів інших (група 20).

А.15. Відходи виробництва целюлози, паперу та виробів паперових (група 21).

А.16. Відходи виробництва продукції друкованої та тиражування носіїв інформації з записом (група 22).

A.17, Відходи виробництва коксу, продуктів нафтопереробки та палива ядерного (група 23).

А.18, Відходи виробництва хімікалій, продукції хімічної та волокна штучного (група 24).

А.19. Відходи виробництва виробів гумових та пластмасових (група 25).

А.20. Відходи виробництва продукції іншої з нерудних мінералів (група 26).

А.21 .Відходи виробництва металів основних (група 27).

А.22. Відходи виробництва виробів металевих збірних (група 28).

А.23. Відходи виробництва машин та обладнання (група 29).

А.24. Відходи виробництва машинок офісних та комп'ютерів (група ЗО).

А.25. Відходи виробництва машин та апаратів електричних (група 31).

A.26. Відходи виробництва обладнання та апаратури для радіо, телебачення і зв'язку (група 32).

А.27. Відходи виробництва приладів медичних, пристроїв вимірювальних точних, пристроїв оптичних, годинників (група 33).

А.28. Відходи виробництва автомобілів, причепів і напівпричепів (група 34).

А.29. Відходи виробництва обладнання транспортного іншого (група 35).

А.30. Відходи виробництва товарів промислових інших (група 36).

Розділ Б. Відходи від надання послуг.

Б. 1. Відходи виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та води гарячої (група 40).

Б.2. Відходи, одержані від добування, очищення та розподілу води (група 41),

Б.3. Відходи будівельних робіт, знесення будівель і споруд та відходи, утворювані внаслідок техногенних катастроф (аварій), природних катастроф та явищ (група 45).

Б.4. Відходи роздрібної торгівлі (група 52).

Б.5. Відходи, пов'язані з послугами транспорту (група 60).

Б.6. Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів і інших, відходи комунальні та аналогічні неспецифічні промислові інші (група 77).

Б.7. Відходи від надання послуг з охорони здоров'я людей та ветеринарних і від пов'язаних з цим дослідних робіт (група 85).

Б.8. Відходи вторинні від надання послуг зі збирання, видалення, та оброблення відходів (група 90).

Частина 2. Класифікація послуг, пов'язаних з відходами.

Розділ В. Послуги, пов'язані а відходами.

В.1. Послуги законодавчі у сфері утворення, використання, знешкодження та видалення відходів (група 1).

В.2. Послуги з організаційно-економічного управління відходами (група 2).

В.3. Послуги науково-технічні та техніко-методичні, пов'язані з відходами (група 3).

В.4. Послуги виробничо-технологічні щодо відходів (група 4).

В.5. Послуги інфраструктурного забезпечення.

Класифікатор відходів входить до державної системи класифікації до кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Згідно з класифікатором до відходів належать:



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Вступ (1)

    Документ
    Земельні відносини завжди перебували в центрі уваги громадськості, різних верств населення країни незалежно від наявності чи відсутності у них земельних ділянок.
  2. Вступ (65)

    Документ
    ВСТУП Жодна держава ніколи не могла існувати ізольовано від інших. Через політичні, економічні, військові, культурні, наукові зв”язки держави завжди пов”язані між собою.
  3. Вступ (4)

    Документ
    Вступ Правова дійсність останніх років актуалізувала генетичну пам’ять поколінь і, як наслідок, виступила могутнім імпульсом активізації історико-правового мислення як у масовій свідомості, так і в наукових колах.
  4. Вступ (14)

    Документ
    зації третього тисячоліття . Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах сус- пільства .Світові проблеми обговорюються вивчаються й вирішу-
  5. Вступ (30)

    Документ
    Проблема артикля та його місця в мові – одне з найскладніших питань англійської граматики. Незважаючи на величезну кількість літератури з питань дослідження такого граматичного явища як артикль, досі більшість науковців не дійшли
  6. Вступ (72)

    Документ
    Діяльність галузі освіти області спрямована на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних цінностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян,

Другие похожие документы..