Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
Ликвидация чрезвычайных ситуаций является целевой функцией важнейшим направлением деятельности ее органов управления и сил. В соответствии с Федераль...полностью>>
'Документ'
Излагается опыт разработки проблемного компьютерного эксперимента по изучению влияния физических факторов (включая насыщение нелинейности1) на (не)ус...полностью>>
'Документ'
988. Крещение Руси996. Освящение церкви Пресвятой Богородицы Десятинной в Киеве до 997 г. Учреждение Киевской митрополии Константинопольского патриарх...полностью>>
'Документ'
- в городе Белгороде (организационно-правовая форма - государственное автономное учреждение Белгородской области, обеспечивает предоставление услуг ж...полностью>>

Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:




ББК 67.9(4Укр)304 + 67.9(4Укр)303 П61

Виконавці

ПОСПОЛІТАК Володимир Володимирович (МІМ) ХАНИК-ПОСПОЛІТАК Роксолана Юріївна (НаУКМА)

Матеріали підготовлено на замовлення ОБСЄ

Посполітак В. В., Ханик-Посполітак Р. Ю.

П61 Аналіз наявних суперечностей та неузгодженостей між Цивіль­ним та Господарським кодексами України — К.: Видавництво «Реферат», 2005. — 264 с ISBN 966-8058-08-9

Предметом даного дослідження є виявлення неузгодженостей між Цивільним та Господарським кодексами України, здійснене на замовлення Організації Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ).

ББК 67.9(4Укр)304 + 67.9(4Укр)303

ISBN 966-8058-08-9

© Посполітак В. В., Ханик-Посполітак Р. Ю., 2005 © Видавництво «Реферат», 2005

ВСТУП

ПРЕДМЕТОМ даного дослідження є виявлення неузгодженостей між Ци­вільним та Господарським кодексами України, здійснене на замовлення Організації Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ). При цьому автори виходили з наступного:

1. Оскільки умовами замовлення передба­
чається виявлення саме неузгодженостей в
текстах названих кодексів, в дослідженні не
вказуються недоліки самих кодексів, які у них
містяться, але не пов'язані між собою.

  1. Структура дослідження узгоджена зі струк­
    турою Цивільного кодексу України як осно­
    вного акта цивільного законодавства України,
    що формує основу цивільного законодавства,
    регулюючи майнові та особисті немайнові від­
    носини, які базуються на юридичній рівності та
    вільному волевиявленні сторін.

  2. У дослідженні не аналізувалися окремі не­
    точності Цивільного та Господарського кодек­
    сів України, що містяться в таких структурних
    підрозділах текстів:

У Цивільному кодексі України:

  • Книга друга «Особисті немайнові права фі­
    зичної особи» ЦК України;

  • Книга шоста «Спадкове право» ЦК України;

У Господарському кодексі України:

У розділі І:

  • Глава 2. «Основні напрями та форми участі
    держави і місцевого самоврядування у сфері
    господарювання»;

  • Глава 3. «Обмеження монополізму та захист
    суб'єктів господарювання і споживачів від не­
    добросовісної конкуренції»

• Глава 4. «Господарська комерційна діяль­
ність (підприємництво)»;

• Глава 5. «Некомерційна господарська діяль-

У розділі 2:

  • Глава 15. «Використання природних ресур­
    сів у сфері господарювання»;

  • Глава 18. «Корпоративні права»;

У розділі 5:

  • Глава 27. «Адміністративно-господарські
    санкції»;

  • Глава 28. «Відповідальність суб'єктів гос­
    подарювання за порушення антимонопольно-
    конкурентного законодавства»;

У розділі 6:

• Глава 29. «Галузі та види господарської ді­
яльності»;

  • Параграф 4 «Біржова торгівля» глави ЗО
    «Особливості правового регулювання госпо­
    дарсько-торговельної діяльності»;

  • Параграф 3 «Посередництво у здійсненні
    операцій з цінними паперами. Фондова біржа»
    глави 35 «Особливості правового регулювання
    фінансової діяльності»;

  • Параграф 4 «Аудит» глави 35 «Особливості
    правового регулювання фінансової діяльності»;

Розділ 7. «Зовнішньоекономічна діяльність»;

Розділ 8. «Спеціальні режими господарювання».

Наведені структурні одиниці текстів кодек­сів за змістом безпосередньо не пересікають­ся, тому немає підстав говорити про пряму суперечність (не термінологічну чи ідеологіч­ну) між ними.

Завідувачка кафедри галузевих правових наук НаУКМА, к.ю.н., доцент Р,Ю. Ханик-Посполітак

Доцент кафедри менеджменту та економіки

Міжнародного інституту менеджменту, к.ю.н.

В.В. Посполітак

10 грудня 2004 р.

=4= Книга перша. «Загальні положення»

Аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів України '> засвідчив, що їх норми безпосередньо не пересікаються з наступних питань книги першої Цивільного кодексу України:

Глава 1. «Цивільне законодавство України»;

Глава 3. «Захист цивільних прав та інтересів»;

Глава 4. «Загальні положення про фізичну особу»;

Глава 6. «Опіка та піклування»;

Глава 9. «Правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах»;

Глава 10. «Органи та представники, через які діють держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади у цивільних відносинах»;

Глава 11. «Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад»;

Глава 15. «Нематеріальні блага»;

Глава 18. «Визначення та обчислення строків»;

Глава 19. «Позовна давність».

Цивільний кодекс України

Стаття 191. Підприємство як єдиний майно­вий комплекс

1. Підприємство є єдиним майновим комплек-

сом, що використовується для здійснення підпри-

ємницької діяльності.

2. До складу підприємства як єдиного майно­вого комплексу входять усі види майна, призна­чені для його діяльності, включаючи земельні ді­лянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а та­кож право на торговельну марку або інше позна-

Господарський кодекс України Поняття підприємства

Стаття 62. Підприємство як організаційна форма господарювання

1. Підприємство самостійний суб'єкт гос-

подарювання, створений компетентним органом

державної влади або органом місцевого само­врядування, або іншими суб'єктами для задово­лення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науко­во-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодек­сом та іншими законами.

Коментар та пропозиції

Основна ідеологічна неузгодженість між ЦК та ГК у частині регулювання суб'єктів права полягає в тому, що:

  • у ЦК підприємство розглядається як
    об'єкт права нерухомість;

  • у ГК підприємство розглядається як
    суб'єкт права.

Виходячи з цього, у ЦК серед організацій­но-правових форм юридичних осіб немає ні­яких підприємств (приватних, комуналь­них, державних тощо).

*) Далі в тексті коментаря та пропозицій вжиті скорочення: ЦК — Цивільний кодекс України, ГК — Господарський кодекс України, ЗУ — Закон України.

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

чення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. 3. Підприємство як єдиний майновий комплекс

є нерухомістю. 4. Підприємство або його частина можуть

бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших поавочинів.

  1. Підприємства можуть створюватись як для
    здійснення підприємництва, так і для некомер-
    ційної господарської діяльності.

  2. Підприємство, якщо законом не встановле­
    но інше, діє на основі статуту.

  3. Підприємство є юридичною особою, має від­
    окремлене майно, самостійний баланс, рахунки
    в установах банків, печатку із своїм найменуван­
    ням та ідентифікаційним кодом.

  4. Підприємство не має у своєму складі інших
    юридичних осіб.

При цьому господарські товариства роз­глядаються як різновид підприємницьких товариств.

Водночас господарські товариства за ГК розглядаються як підприємства та інші (незрозуміло які) суб'єкти господарювання.

У результаті неможливо точно визна­чити статус господарських товариств, прописати їх установчі документи, визна­чити порядок утворення та припинення.

Аналогічна ситуація склалася з виробни­чими кооперативами.

Наведені таблиці наглядно засвідчують концептуальне неспівпадіння поняття «підприємство» в ЦК та ГК. (Таблиці підготовлені з метою викладан­ня курсу «Основи підприємницького (комерційного) права України» в Міжнародному інституті менеджменту).

=6=

Організаційно-правові форми юридичних осіб за книгою І Цивільного кодексу України

Юридична особа

Стаття 80. Поняття юридичної особи

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб

1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом...

Товариство

установа

Інші форми, встановлені законом

Стаття 83. Органі­заційно-правові форми юридичних осіб

2. Товариством є органі­зація, створена шляхом об'­єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство мо­же бути створено однією особою, якщо інше не вста­новлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непід-приємницькі.

Стаття 83. Організаційно-правові форми юри­дичних осіб

3. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товариствами та установами

1. ...установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Статтю 83 доповнено словами «інших формах, встановлених законом» за пропо­зицією н.д. Богословської І.Г. (Округ №169, пропозиція №165).

Під цими формами, мабуть, слід розуміти види підприємств за Господарським кодек­сом України?!

Підприємницькі товариства

Непідприємницькі товариства

Стаття 84. Підприємницькі това­риства

1. Товариства, які здійснюють підприєм­ницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути ство­рені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товарист­во з обмеженою або додатковою відповідаль­ністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Стаття 85. Непідприємницькі товариства

1. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку
для його наступного розподілу між учасниками.

2. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встанов­
люються законом.

Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності непідприємницькими товарист­вами та установами

1. Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо)... можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Господарське товариство

Виробничий кооператив

Стаття 113. Поняття та види господарських товариств

  1. Господарським товариством є юридична особа, статутний
    (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

  2. Господарські товариства можуть бути створені у формі
    повного товариства, командитного товариства, товариства з
    обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного
    товариства.

Стаття 163. Поняття виробничого кооперативу

1. Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

-7

Повне товариство

Командитне товариство

Товариство з

обмеженою

відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю

Акціонерне товариство

Стаття 119. Поняття повного товариства

1. Повним є товарист­во, учасники якого відпові­дно до укладеного між ни­ми договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солі­дарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідаль­ність за його зобов'язан­нями усім майном, що їм належить.

Стаття 133. Основні положення про коман­дитне товариство

1. Командитним това­риством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно не­суть додаткову (субсидіар­ну) відповідальність за зо­бов'язаннями товариства усім своїм майном (повни­ми учасниками), є один чи кілька учасників (вкладни­ків), які несуть ризик збит­ків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяль­ності товариства.

Стаття 140. Поняття товариства з обмеже­ною відповідальністю

  1. Товариством з обме­
    женою відповідальністю є
    засноване одним або кіль­
    кома особами товариство,
    статутний капітал якого по­
    ділений на частки, розмір
    яких встановлюється ста­
    тутом.

  2. Учасники товариства
    з обмеженою відповідаль­
    ністю не відповідають за
    його зобов'язаннями і не­
    суть ризик збитків, пов'яза­
    них з діяльністю товарист­
    ва, у межах вартості своїх
    вкладів.

Стаття 151. Поняття товариства з додатко­вою відповідальністю

1. Товариством з до­
датковою відповідальністю
є товариство, засноване од­
нією або кількома особами,
статутний капітал якого по­
ділений на частки, розмір
яких визначений статутом.

2. Учасники товариства
з додатковою відповідаль­
ністю солідарно несуть до­
даткову (субсидіарну) від­
повідальність за його зо­
бов'язаннями своїм майном
у розмірі, який встанов­
люється статутом товарист­
ва і є однаково кратним для
всіх учасників до вартості
внесеного кожним учасни­
ком вкладу.

Стаття 152. Поняття акціонерного товариства

1. Акціонерним є това­риство, статутний капітал якого поділений на визна­чену кількість акцій одна­кової номінальної вартості.

Суб'єкти господарювання за Господарським кодексом України

Суб'єкт господарювання

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків) мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Юридичні особи

Фізичні особи

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

2. Суб'єктами господарювання (госпо­дарюючими суб'єктами) є:

2. Суб'єктами господарювання (госпо­дарюючими суб'єктами) є:

1) Господарські організації — підпри­ємства та об'єднання підприємств, а також інші організації, передбачені цим Кодексом, що утворені для здійснення господарської діяльності та зареєстровані в установленому порядку як господарюючі суб'єкти.

2) громадяни України та інші фізичні особи, які здійснюють господарські діяль­ність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

=9=

= 10=

Підприємства (Глава 7)

Об'єднання підприємств (Глава 12)

Інші організації

Стаття 55. Поняття суб'єкта господа­рювання

2. Суб'єктами господарювання (господарю­ючими суб'єктами) с:

1) Господарські організації — підприємства... Стаття 62. Підприємство, як організа­ційна форма господарювання

1. Підприємство — самостійний суб'єкт господа­рювання, створений компетентним органом держав­ної влади або місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих постеб шляхом систематичного здійснення виробни­чої, науково-дослідної, торговельної тощо господар­ської діяльності, в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 55. Поняття суб'єкта господа­рювання

2. Суб'єктами господарювання (господарюючи­ми суб'єктами) є:

1) Господарські організації— ... об'єднання підприємств... Стаття 118. Поняття об'єднання підприємств

Об'єднанням підприємств визнається господарське формування, утворене двома або більше підприємствами з метою об'єднання їх виробничої, наукової, комерційної та іншої діяльності.

Стаття 55. Поняття суб'єкта господа­рювання

2. Суб'єктами господарювання (господарюючими суб'єктами) є:

1) Господарські організації— ... інші орга­нізації, передбачені цим Кодексом, що утворені для здійснення господарської діяльності та зареєстровані в установленому порядку як гос­подарюючі суб'єкти.

Види підприємств (ч. 1 СТ.63)

Види господарських об'єднань (ст. 119)

Кредитні спілки

Приватне підприємство

Приватне підприємство — засноване на при­ватній власності громадян України, або іноземних громадян, або осіб без громадянства, чи приватній

Господарське об'єднання

Об'єднання підприємств, утворене за ініціа­тивою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою госпо-

Кредитною спілкою визнається неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення

власності юридичної особи (абз. 2 ч. 1 ст. 63).

Приватним підприємством визнається підпри­ємство, засноване на приватній власності одного або кількох громадян України, іноземців, осіб без громадянства та виключно його (їх) чи праці з використанням найманої праці, (ст. 113).

Підприємство колективної' власності

Підприємство, засноване на колективній влас­ності (підприємство колективної власності) (абз. З ч.1 ст. 63).

Комунальне підприємство

Комунальне підприємство — засноване на кому­нальній власності територіальної громади, (абз. 4 ч. 1 ст. 63).

Державне підприємство

Державне підприємство — засноване на за­гальнодержавній власності або власності Автономної Республіки Крим (абз. 5 ч. 1 ст. 63).

Підприємства змішаної форми власності



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Удк 347(477)(075. 8) Ббк 67

    Документ
    У підручнику, який за охопленням матеріалу є академічним курсом, аналі­зуються положення Книги першої Цивільного кодексу України, висвітлюються теоретичні та практичні проблеми їх застосування.
  2. Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України», тематику семінарських І самостійних занять, перелік типових запитань для підготовки до іспитів, рекомендовану літературу. Ббк 68. 4(4Укр)1 Л17

    Навчально-методичний посібник
    Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє». Серія «Історія».
  3. Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400

    Документ
    РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: М.М.Рябець, заслужений юрист України (голова редакційної колегії); Я.В.Давидович, заслужений юрист України (заступник голови редакційної колегії); О.
  4. Рецензенти: Кондратьев Р. І. доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії права І трудового права Хмельницького інституту регіонального управління І права

    Документ
    Кондратьев Р. І. — доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії права і трудового права Хмельницького інституту регіонального управління і права;
  5. А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор

    Документ
    Пропонований навчальний посібник підготовлено відповідно до програми курсу «Конституційне право України» для вищих юридичних закладів освіти і юридичних факультетів.

Другие похожие документы..