Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
З метою виконання підпункту 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 737 «Про заходи щодо упорядкування державних, у тому чис...полностью>>
'Документ'
Наровчатка - Лимонарий - это райский сад экзотических растений на Южном Урале. Увидим, как растут персики, ананасы, бананы, лимоны, инжир, апельсины,...полностью>>
'Закон'
В заседании «Меркурий-клуба» мероприятии приняли участие представители законодательной и исполнительной власти РФ, ведущие ученые в области миграцион...полностью>>
'Документ'
Найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації: словосполучення і речення, синтаксичні зв′язки в них. Класифікація речень за будовою. Стилістичні о...полностью>>

Методика навчання письма ліворуких дітей Ліворука дитина в родині Поради батькам та педагогам

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Зміст

Вступ……………………………………………………3

Дитина-лівша – це добре чи погано?

Ліворукість – це недолік чи геніальність?..................5

Особливості дитини-лівші…………………………….7

Як визначити ліворукість?...........................................11

Виявлення ліворукості у першокласників……….....13

Проблеми лівші………………………………………15

Переучувати чи ні? Ні!................................................17

Негативні наслідки переучування ліворуких дітей..18

Ліворука дитина у праворукому колективі………...23

Методика навчання письма ліворуких дітей……….25

Ліворука дитина в родині…………………………....31

Поради батькам та педагогам……………………….32

Висновки……………………………………………...37

Список використаної літератури……………………39

Витоки здібностей і дарувань дітей на кінчиках їхніх пальців”.

В.О.Сухомлинський

Бачите, як гарно навкруги, і те, що буде виходити з-під ваших рук, повинно бути також гарним”.

О.М.Потапова

Вступ

В Національній доктрині розвитку освіти України визначається, що основним завданням нової школи України ХХІ століття є формування культурної, гармонійно розвинутої особистості, здатної реалізувати свій інтелектуальний і особистісний потенціал. Завдання школи полягає в тому, щоб надати дітям можливість пошуку своєї індивідуальності, розвитку особистості.

1985 року в Луганську відбулася перша всесоюзна міждисциплінарна конференція «Охорона здоров’я ліворуких дітей», де було затверджено принцип дбайливого ставлення до ліворуких дітей і їхнє право на ліворуке письмо.

Ліворукість — не забаганка, не дивацтво окремої людини й не порок розвитку, а трохи інша організація роботи півкуль головного мозку, коли домінує права (у правшів — ліва) півкуля. Сьогодні про це знають, напевно, всі. Як і про те, що лівші досить часто відчувають себе незатишно в світі праворуких.

Статистика свідчить, що з кожним роком кількість ліворуких людей на земній кулі збільшується. За даними різних авторів, на сьогодні їх частка складає від 2% до 8%.

В нашій країні двадцять років тому серед учнів першого класу налічувалося 3-4% ліворуких, а серед старшокласників – 1%. Насправді їх було значно більше. Просто в дитячому садочку до першого класу більшість дітей переучували на праворуких. Ще 2-3% «доучували» вчителі у школі. Останнім часом спостерігається справжній сплеск ліворуких – 10-12% населення. Майже в кожному класі початкової школи є такі діти.

Сучасна педагогіка виділяє проблему навчання ліворуких дітей у школі та їх виховання у шкільному колективі та в родинах. На даний час цією проблемою займаються такі учені, як А.П. Чупріков, М.М. Безруких, Т.А. Доброхотова, С. Спрінгер, Г. Дейч, М.Г. Князева, В.Ю. Вільдавський та ін. Ця проблема є однією із серйозних та актуальних. Хоча останніми роками школа відмовилася від практики переучування ліворуких дітей, це не вирішує проблему.

Завдання вчителів і батьків – створити максимально комфортні умови для навчання та виховання ліворукої дитини з метою збереження її здоров’я й реалізації її можливостей і здібностей.

Дитина-лівша – це добре чи погано? Ліворукість – це недолік чи геніальність?

Якщо ваша дитина лівша, - то добре це чи погано? Існує така точка зору: якщо увесь світ побудований для праворуких, то лівшам у ньому некомфортно. Це міф чи реальність?

Ще два чи три покоління тому на лівшу дивилися настільки скоса, що це призводило до виникнення у дитини комплексу неповноцінності.

Хтось вважає ліворуких майже геніями, а хтось впевнений, що ліворукість – недолік.

Дитина-лівша багато в чому відрізняється від своїх однолітків і не лише упертістю, що затягнулася. Зазвичай це особливо талановиті і дуже емоційні діти. Вони вже з трьох років набагато краще за інших малюють, ліплять. Між іншим, багато хто з видатних людей був саме „лівшою”. Так, лівою рукою писали свої шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Пікассо, ліворукими були видатний фізіолог І.Павлов, письменник і вчений В.Даль, творець теорії відносності А.Ейнштейн, Чарлі Чаплін, Льюїс Керолл, Гарі Трумен, Бенджамін Франклін, Юлій Цезар, Мерлін Монро та багато інших видатних людей.

Автор іграшки «кубик Рубіка», яка зробила його мільйонером, також був ліворуким.

Та й того майстра, який у знаменитій повісті Лєскова зумів підкувати блоху, теж недаремно так прозвали... Всі відзначають великі музичні здібності „ліворуких”, вони, як правило, мають абсолютний слух.

Часто серед ліворуких дітей трапляються діти, які гарно малюють. Проте здібність до малювання, як правило, виявляється у шкільному віці. Певною мірою художні здібності ліворуких дітей пов’язані з образністю психічних пізнавальних процесів та достатнім розвитком дрібної моторики руки у шкільному віці. Крім того, в ліворуких дітей простежуються значні успіхи в математиці, музиці, шахах тощо.

Ваша ліворука дитина неповторна.

Але в той же час деяким з них властива затримка мовлення та трудність у вимові різних звуків. Така дитина безпосередня, довірлива, легко підпадає під вплив тимчасових почуттів та настроїв, плаксива, вередлива, схильна до гніву, наполеглива у здійсненні бажань. Їй іноді важко оволодіти читанням та писанням у ранньому віці, а в першому класі вони для неї часто-густо стають каменем спотикання.

Насправді для вчених дотепер залишається загадкою, чому людина бажає діяти тією чи іншою рукою. У багатьох випадках ми можемо говорити про так звану спадкоємну ліворукість. Допомогою у вирішенні питання, яка ж рука є домінуючою у маляти, може стати аналіз певних родинних випадків. Якщо хтось із родичів у першому або другому поколінні був ліворуким, то ваш малюк може перейняти цю здатність.

Але ліворукість вже точно не можна вважати хворобою і вбачати в ній причину поведінкових порушень або відхилень у розвитку.

Особливості дитини-лівші

Чим відрізняється дитина-лівша від інших, звичайних, на нашу думку, дітей? Лише тим, що у нього домінує права півкуля мозку. Але ж дитина народжується з двома... правими півкулями. І лише пізніше, з розвитком особистості малюка, одна з двох починає „лівіти”.

Тому мозок дорослої людини складається з правої та лівої півкуль, кожна з яких – не дзеркальне відображення іншої, а необхідне її доповнення, тому що і в одній, і в другій півкулях зосереджені зовсім різні центри життєдіяльності людини. Наприклад, ліва – відповідає за мовлення та абстрактне мислення, права – за музичну та художню творчість, образне мислення. За домінування лівої півкулі відчувають щастя і насолоду, а правого – страх і сум. Ці відмінності можна продовжувати безмежно, але головне, що навіть відносне домінування однієї з півкуль зумовлює психологічні особливості людини. Поштовхами для перетворення одного з правих півкуль на ліву у дітей є початок оволодіння мовою і перше усвідомлення дитиною самої себе. Тому після кризи 3-х років і починають вимальовуватися відмінності між „правшами” та „лівшами”, вірніше. „праворукими” та „ліворукими” дітьми.

Як „праворукість”, так і „ліворукість” пояснюється тим, що існує перехрещення нервових шляхів, що протяглися від кінцівок до півкуль мозку. Причому за домінування лівої півкулі ведучою, як правило, є права рука, за домінування правої півкулі – ліва. У третини людей жодна з півкуль не домінує.

Близько 90% всіх людей має ведучу праву руку. Решта 10% - це ліворукі і амбидекстри ("оборукі"). Як правило, ліворукість є природною ознакою, однак, у рідкісних випадках вона може бути наслідком незначних пошкоджень окремих частин головного мозку.

Всі емоційно-психологічні особливості ліворуких дітей свідчать про складність і суперечливість їх внутрішнього світу. Наприклад, ліворукий римський імператор Тіберій, за свідченням сучасників, сполучив у собі наступні особистісні якості: «Новий правитель був розумним і здатним адміністратором і разом з тим людиною жорсткою і підозрілою, що збільшувало невпевненість в собі». Лівша має потенціал позитивної і негативної енергії. Каталізатором для виходу цієї енергії є умови середовища, в яких існує конкретна особистість.

Некомфортні чи навіть ворожі умови соціуму провокують у лівші сплеск негативної енергії. Він може стати не контрольованим, а при частому повторенні стресогенного впливу або при великій його тривалості в часі перерости в стійкі негативні якості чи схильність до різних патологій. Таким негативним впливом на особистість ліворукої людини служить горезвісне насильницьке переучування, про неприпустимість якого зараз добре відомо, але до якого довгий час відносилися по-різному в нас і за кордоном.

Вченими підкреслюються такі психофізіологічні особливості ліворуких дітей:

  • погана зорово-рухова координація. Це може виражатися в поганому почерку, у труднощах при змальовуванні різних графічних зображень;

  • різні мовні порушення. Найбільш часто виявляються в помилках при звуковому аналізі. І.Макар’єв у своїй книзі «Якщо ваша дитина лівша» наводить дані про те, що заїкається кожна третя ліворука дитина;

  • особливості просторового сприйняття. Це перекручування форм і пропорцій фігур, дзеркальність рухів (письма), погана зорова пам’ять;

  • складності концентрації і переключення уваги.

Ліворукі люди характеризуються певними емоційно-психологічними особливостями, такими як підвищена емоційна чутливість, вразливість, швидка втомлюваність, як наслідок цього – обмежена працездатність, високий рівень креативності, яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчості, дратливість і уразливість, схильність до різних страхів (боязкість), низький рівень самоконтролю, знижений емоційний фон (перевага поганого настрою), конформність (схильність до пасивного сприйняття дійсності), совісність, підвищений рівень тривожності.

Дослідження та спостереження показали, що ліворукі люди – це оригінали, які перебувають у пошуку, люблять зміни. Тому вони, порівняно з праворукими, частіше змінюють місце роботи і професію. Вони життєво активні. Однак треба зазначити, що серед ліворуких через їхні певні мозкові особливості можуть зустрічатися люди, яким важко дається освіта. Зате вони прекрасні майстри, що виготовляють чудові речі. Інколи ліворукі діти дещо повільніші за своїх однолітків. І їм важче вчитися писати, читати, рахувати. Але до старших класів ситуація вирівнюється. Вони можуть знаходити оригінальні й несподівані варіанти вирішення завдань. Головне – не підганяти їх і не силувати.

Тому феномен ліворукості потрібно оцінювати у всій складності. Це не тавро, а варіант норми, який має свої особливості. Приміром, у ліворуких у перші роки життя ослаблений імунітет. Тому його потрібно зміцнювати. Взагалі якість здоров’я у ліворуких нижча. Зважаючи на це, дитину-лівшу слід обстежити в різних фахівців, щоб запобігти розвитку різноманітних хвороб.

Ще слід сказати, що ліворукі – дуже емоційні і досить вразливі люди. Їх треба визнавати і любити.

Як визначити ліворукість?

Насправді, називаючи всіх людей, що надають перевагу в користуванні лівою рукою, лівшами, ми виявляємося не зовсім праві. У справжнього лівші ведучими будуть не тільки рука, але й нога, око, вухо.

Як можна визначити ліворукість у дитини?

Іноді деякі ознаки цього феномена можна помітити вже в ранньому віці, але на думку більшості психологів і фізіологів, до 4-5 років робити які-небудь остаточні висновки неправильно. Десь із 4 місяців і до дворічного віку в дитини переважає то одна, то інша рука. У період від 2 до 4 років обидві руки у малюка практично рівноцінні. І тільки після досягнення віку 4-5 років відбувається виділення ведучої руки.

Як правило, ліворукість дитини визначають самі батьки, спостерігаючи за тим, яку частину діяльності дитина виконує лівою рукою.

Якщо ви сумніваєтеся у визначенні „головної” руки, ноги, ока можете самостійно провести нескладні тести.

Щоб визначити домінуючу руку у дитини, дайте відповіді на запитання, а також запропонуйте малюку виконати завдання:

♦ Дізнайтеся, чи є у малюка близькі родичі з ведучою лівою рукою.

♦ Згадайте, якою частіше рукою користувалася дитина у віці до одного року (брала брязкальце, ложку, іграшки).

♦ Запропонуйте дитині розчесати волосся. У яку руку вона візьме гребінець?

♦ Попросіть малюка відкрити коробочку. Якою рукою він це зробив?

♦ Поспостерігайте, в якій руці дитині зручніше тримати олівець під час малювання.

♦ А в якій руці вона звичайно тримає ложку?

♦ Киньте дитині маленький м’ячик і простежте, якою рукою вона його спіймає.

♦ Запропонуйте дитині вдарити ногою м’ячика. Якою ногою вона це зробить?

♦ Запропонуйте дитині послухати годинника. До якого вуха вона його піднесе?

♦ Запропонуйте дитині поплескати у долоні так, щоб одна рука була зверху. Зверніть увагу на те, яка рука буде зверху.

♦ Запропонуйте дитині взяти руки в „замочок”. Великий палець якої руки ляже зверху?

♦ Запропонуйте схрестити руки на грудях. Передпліччя якої руки буде зверху?

♦ Запропонуйте дитині тупнути однією ногою. Якою саме ногою вона це зробила?

♦ Нехай дитина, сидячи, покладе одну ногу на другу. Яка нога опинилася зверху?

♦ Запропонуйте дитині подивитися одним оком у паперову трубочку. Яке це буде око?

Якщо більшість завдань дитина виконувала лівою рукою, ногою, вухом, оком, то ведучою є права півкуля мозку.

Отже, якщо ви – розумні батьки, то ваша позиція повинна бути такою, що допомагає навчити дитину пристосуватися до цього світу.

Виявлення ліворукості

у першокласників

Для виявлення ліворукості у першокласників доцільно провести додаткове тестування. При цьому необхідно дотримуватись певних правил:

  • кожне завдання пропонувати дитині в ігровій формі;

  • не фіксувати увагу на тому, якою рукою діє дитина;

  • усі предмети перед виконанням завдання розміщувати чітко перед дитиною.

Для першокласників можна запропонувати наступні тести.

1. Малювання.

Покласти перед дитиною аркуш паперу й олівець, запропонувати намалювати будь-що за бажанням. Коли дитина закінчить, попросити намалювати те саме іншою рукою. У цьому завданні враховується якість виконання малюнка кожною рукою.

2. Відкривання коробочки.

Дитині дають кілька сірникових коробочок, пропонують знайти сірник в одній із них. Ведучою вважається та рука, якою дитина буде здійснювати активні рухи: закривання, відкривання коробочки, виймання сірника.

3. Побудова кринички із сірників.

Дитині пропонується із кількох сірників побудувати криничку. Активні дії виконує ведуча рука.

4. Обертальні рухи.

Дитині пропонують відкрити і закрутити кришечки у двох-трьох пластикових пляшках. Ведучою вважається та рука, якою дитина крутила кришечку.

5. Розв’язування вузликів.

Пропонується кілька вузликів, зав’язаних нещільно на шнурі середньої товщини. Ведучою вважається рука, яка розв’язує вузол (інша тримає вузол).

6. Піднімання предметів.

Дитину просять підняти по черзі кілька предметів, які лежать на підлозі. Правші, як правило, беруть предмети правою, а лівші – лівою рукою.

7. Гра з м’ячем.

Дитині пропонується якнайточніше кинути м’яч однією рукою кілька разів. Ведучою буде та рука, якою дитина кидатиме м’яч.

Результати тестування заносяться в таблицю.

Ліворукою вважатиметься та дитина, у якої в графі «ліва рука» буде більше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою, і лівою рукою, то вибір руки для письма визначатиметься якістю малюнків правою і лівою рукою.

Проблеми лівші

Завдання батьків та педагогів - не тільки підготувати дитину до "дорослого" життя, дати їй певну суму знань і навиків, але й виявити її неповторну індивідуальність, допомогти розвитку її сильних якостей і переборюванню слабких. Знання психофізіологічних властивостей індивідуальності є тим інструментом у руках вчителя, котрий дозволяє знайти основні підходи до вирішення проблем ліворукої дитини не на основі примусу, а на базі розуміння, на основі діалогу: дитина - дорослий.

Іноді в лівші виникають проблеми із визначенням „ліворуч – праворуч”. Для полегшення ситуації придумайте який-небудь „маркер” – годинник або простий браслет. Тоді дитина запам’ятає, що браслет надітий на праву руку, а на лівій браслета нема.

Першокласникам ще досить важко орієнтуватися в просторі і на площині. Більшість з них плутаються в розрізненні правої й лівої сторін, особливо відносно інших людей. Найбільші труднощі при відпрацюванні цієї навички виникають у ліворуких дітей, а вона є важливою передумовою для успішного навчання. Диференціації правих і лівих частин тіла можна здійснювати за допомогою наступних вправ: показати праву руку, потім – ліву; підняти праву (ліву) руку; показати предмет правою (лівою) рукою; взяти предмет правою (лівою) рукою.

Далі можна перейти до розрізнення інших частин тіла: правої (лівої) ноги (ока, вуха). Пропонуються і більш складні завдання: показати правою рукою ліве вухо і т.п.

Наступний крок – формування орієнтації в навколишньому просторі:

1) визначення просторового розміщення предметів по відношенню до дитини: «Покажи, який предмет знаходиться справа (зліва) від тебе», або «Поклади книжку справа (зліва) від себе»;

2) визначення просторових співвідношень між двома – трьома предметами чи зображеннями: «Поклади книгу перед собою, зліва поклади олівець, справа – ручку» й т.п.

Можливі також проблеми із читанням. Іноді ліворука дитина плутає, з якої сторони починати читати текст. Тому на початковому етапі навчання читання робіть спеціальні позначки в книзі і домовляйтеся з дитиною, що починати читати їй потрібно від того місця, де ви поставили спеціальний знак.

Під час навчання ліворуких дітей зустрічається явище, що носить назву «феномена дзеркальних рухів», який найчастіше проявляється у дзеркальному письмі. За даними досліджень, частота дзеркального письма у ліворуких дітей складає 85%. Елементи дзеркального письма спостерігаються і у дітей з нестійкою праворукістю: після оволодіння звичайним письмом дзеркальне письмо в них може проявитись раптово, коли діти втомлені чи неуважні. Щоб попередити дзеркальне відображення, необхідно включати в попередню роботу такі методи, як зоровий аналіз літери, конструювання літери з її елементів, письмо в повітрі, обведення по контуру, використання таблиць із зображенням літер, одна з яких зображена дзеркально (дитині необхідно знайти її та обвести).

У повсякденному житті „лівші” важче, ніж „правші”. Адже більшість предметів, якими ми користуємося, пристосовано під праву руку – дверні ручки, замки, вивертки, музичні інструменти, автомобілі, комп’ютери... Хоча і виникає для оточуючих деяка незручність, коли людина діє більшість лівою рукою, само по собі в житті це не має аж ніякого значення. Як правило, „лівші” дуже швидко адаптуються і не зазнають жодних ускладнень.

Переучувати чи ні? Ні!

Кому з нас не доводилося чути, як батьки повчають своїх дітлахів: «Переклади олівець з лівої руки в праву». Адже вважається, що правильніше, доцільніше найважливіші та найточніші рухи виконувати правою рукою, лівій же відводиться другорядна роль. Втім, ця думка є хибною, стверджують фахівці.

Батьки маленького лівші ставлять питання: переучувати чи не потрібно?

Донедавна педагогіка однозначно відповідала на це питання: необхідно, тому що інакше лівші буде складно вижити у світі, пристосованому під правшу. Але хіба можна змінити біологічну суть людини?

Вчителі та вихователі вважали за свій обов’язок перевчити дитину, примушуючи брати олівець з лівої руки у праву руку.

Однак ціла низка спостережень довела, що діти, котрі наперекір уродженим властивостям намагалися перейти до користування правою рукою, нерідко не лише починали заїкатися, але й втрачали впевненість у собі, ставали нервовими.

Втручаючись у найтонші механізми діяльності головного мозку, ми тим самим можемо зумовити стрес у дитини.

Коли дорослі за допомогою умовлянь і погроз намагаються змусити дитину писати або тримати ложку в правій руці, малюк щосили намагається це завдання виконати. Але це йому погано вдається. А батьки найчастіше сприймають таку поведінку як неслухняність і карають дитину. У підсумку у малят може виникнути стан підвищеної тривоги, страх покарання.

Зараз більшість людей розуміє, що ніякої патології тут немає, так вже розпорядилась природа.

Негативні наслідки

переучування ліворуких дітей

Якщо ви помітили, що ваша дитина у процесі діяльності віддає перевагу лівій руці, пам’ятайте, що ця перевага – лише найпомітніша зовнішня ознака організації мозку дитини (інші ознаки – домінуюче око, домінуюча нога тощо). Значна кількість учених погоджуються із тим, що не слід примушувати дитину використовувати лише праву руку у зв’язку з тим, що організація мозку обумовлена генетично, а насильна її зміна суперечить природній організації мозку.

Формування мовних зон лівої півкулі, праворукості й ліворукості тісно пов’язані, тому переучування лівші на будь-якому етапі його розвитку є втручанням у складний процес становлення мозкових механізмів розумової діяльності, зокрема мовлення. Так, відбувається загальна невротизація дитини. Наслідками переучування лівші на правшу можуть бути: заїкання, посилення симптомів дислексії. За даними досліджень НДІ вікової фізіології РАО, до 71% ліворуких дітей зазнають тиску з боку батьків та вчителів з метою „виховати” із них праворуких. Сумнівного успіху досягають 26% хлопчиків і трохи більше дівчат. Проте негативні наслідки такого переучування майже стовідсоткові. Переучування ліворуких дітей у дошкільному віці і пізніше інколи стає причиною не лише шкільних негараздів, а й порушень у психічному здоров’ї дитини (найчастіше у вигляді неврозів та невротичних реакцій).

У дослідженнях А.Чуприкова зазначається, що саме переучування ліворуких дітей, а не ліворукість сама по собі є сильним специфічним фактором у процесі виникнення неврозів. Крім того, в дітей простежуються висока втомлюваність, швидке виснаження, стрімке падіння працездатності. Фактично діти можуть активно працювати лише на перших двох уроках. Потім їхня увага послаблюється, виникає рухове розгальмування, втома.

У таких дітей значно більше часу іде на приготування уроків. Особливо важко їм виконувати письмові завдання. Ліворуким дітям, які зазнали „переучування”, значно частіше доводиться відчувати шкільні „страхи”, пов’язані з невдачами у класі (колективі, групі), зауваженнями, доганами з боку дорослих (учителів, вихователів, батьків). Наслідками таких переживань у дітей стають прискорене серцебиття, астматичні приступи, посилене потовиділення, тремтіння рук, голосу, інколи їм сняться жахливі сни, пов’язані зі шкільними неприємностями. Брак відпочинку вночі позначається на загальній життєдіяльності дитини, її емоційному стані, з’являється роздратованість. Внаслідок переучування в дитини можуть виникати неврози у вигляді нав’язливих станів. Дитина не може позбавитися думок про свою ліворукість, неповноцінність, постійно перебуває у стані тривожного очікування невдачі, що програмує подальші поразки й призводить до погіршення навчання.

Ще одним із наслідків переучування ліворукої дитини є невротичне заїкання, яке може посилюватися після напруженого виконання письмових завдань правою рукою. Заїкання може супроводжуватися невротичним кліпанням, намотуванням на палець волосся тощо. Дитина не може контролювати ці рухи, вони мають мимовільний характер. Як наслідок, однолітки можуть насміхатися з цього, а дорослі – висловлювати зауваження.

Інколи у молодшому шкільному віці в дітей простежуються істеричні неврози. Особливо яскраво вони проявляються у формі істеричної сліпоти: дитина жаліється, що не бачить ліній та клітинок у зошиті, під час списування із дошки у неї „губляться” букви, слова і цілі фрази.

Перед контрольними роботами у дітей, які зазнали «переучування», інколи можуть виникати нудота, блювота, бурхливі психомоторні реакції (діти із риданням падають на підлогу, стукають по ній руками і ногами).

Важливо зазначити, що хвилювання і страхи збуджують праву півкулю головного мозку, яка у ліворуких дітей і так є більш активною, і, як наслідок, навіть незначна подія може стати приводом для страху, адже така дитина заздалегідь сповнена тривоги та поганих передчуттів. Такий високий рівень активізації правої півкулі викликає гальмування діяльності лівої півкулі. У результаті дитина не в силах приймати правильні рішення, знаходити раціональний вихід зі складної ситуації – адже критичне вміння адекватно оцінювати свої дії та вчинки й робити відповідні висновки послаблюється. Таким чином, чим більше дорослі «тиснутимуть» на дитину, щоб вона «все зрозуміла», «все усвідомила», тим важче дитині буде здійснити це у реальності. Інакше діяти такий «натиск» не може, він може лише збільшувати й підсилювати невпевненість і слабкість дитини. Проте допомога полягає не у «стовідсотковій» логіці й моральних «проповідях», а у психологічному розслабленні (розвантаженні). Такі діти потребують приємного спілкування, позитивних емоцій, переживання щастя від подій, що відбуваються з ними. Саме таким чином можна допомогти дитині подолати невротичні реакції, страхи.

Більшість неврозів тим чи іншим чином пов’язана з порушенням взаємодії між півкулями головного мозку. Подібні порушення виявляються і при психічних травмах – переляках, потрясіннях, гострих конфліктах, обмеженнях життєво значущих потреб тощо. Отже, стрімке збільшення активності правої півкулі супроводжується «нагнітанням» негативних емоцій, страхів. Лавина ефекту на деякий час зменшує здатність лівої півкулі до пошуку логічних, раціональних рішень. Тому в подібних ситуаціях заклики дорослих «опануй себе», «як тобі не соромно», «роби так, як тобі сказано», як правило, не допомагають.

На підставі аналізу результатів спеціальних досліджень можна зазначити, що навіть у праворуких студентів (більша активність лівої півкулі) після складання іспиту підвищується активність правої півкулі головного мозку (внаслідок дії страху, хвилювання щодо одержання поганої оцінки).

Отже, вихід із цієї ситуації, перш за все, полягає у педагогічній коректності та стриманості – у процесі оцінювання дій ліворукої дитини. Таку дитину необхідно сприймати такою, якою вона є. Дорослі не повинні травмувати її своїми зауваженнями, а навпаки, допомогти подолати труднощі у навчанні, в оволодінні навичками письма, у формуванні навичок володіння різноманітними знаряддями праці, в адаптації у колективі праворуких однолітків.

Ліворука дитина

у праворукому колективі

Як переконують результати опитування вчителів, 70-75 респондентів зазначають, що в тих класах, де вони працюють, є ліворукі діти. Таким чином, зусилля психологів не проходять безслідно: в умовах сучасної школи майже не зустрічаються вчителі, які переучують ліворуку дитину, дедалі більша кількість батьків переконується у недоцільності й шкідливості такого переучування.

Проте виникла нова проблема, яку доводиться розв’язувати педагогам: ліворука дитина у праворукому колективі. Учителю необхідно опановувати особливу методику навчання письма (як посадити учня за партою, як покласти зошит, підручник, як тримати ручку, щоб було зручно), навчитись організовувати робочий простір на уроках праці, вчити ліворуких дітей користуватися різноманітним обладнанням, під час роботи за комп’ютером по-особливому вчити користуватися мишею тощо. Крім того, ліворукі діти інколи відчувають і психологічні труднощі щодо взаємодії з праворукими однолітками (надмірну увагу щодо виконання письмових завдань, руху у просторі, розміщення за партою, тілесної взаємодії з іншими).

У ліворуких дітей значно частіше, ніж у праворуких, фіксуються порушення почерку, дзеркальне письмо, тремор, неправильне написання літер тощо. Саме тому бажано, щоб батьки приходили на допомогу дитині. Удома важливо спланувати і організувати діяльність дитини так, щоб вона усвідомлювала, що робить, до чого «веде» кожен рух. При цьому важливим елементом відтворення літери повинно бути визначення траєкторії руху руки, точки його початку, напрямку руху.

У процесі вивчення кожного елемента літери не потрібно примушувати дитину самостійно шукати траєкторію руху, не можна діяти за принципом механічного копіювання («роби як я»). Важливо не лише роз’яснити, де починати, куди вести, де закінчувати, а й повторити цю інструкцію, щоб дитина змогла собі подумки продиктувати її за потреби. Можна разом із дитиною виконати і прокоментувати траєкторію руху в повітрі. Крім того, доцільно позначити точки початку руху (опорні точки), проаналізувати, з яких частин складається літера, побачити кожну частину, визначити точку початку руху і його траєкторію.

Для кращого засвоєння написання літер можна використовувати картки для кожної літери, які дома можна покласти під скло на письмовому столі або наклеїти на картон і зробити таблицю написання літер, яку вкласти у файл. Бажано, щоб така таблиця увесь час була перед очима дитини. Інколи, якщо у дитини виникне бажання, можна допомогти їй виготовити власну книжечку-довідник із написання літер.

Позитивні результати дає робота ліворукої дитини з алфавітною таблицею. Працюючи з такою таблицею по 5-7 хвилин щодня (обводячи через прозорий поліетилен прописні букви ручкою), дитина вже через короткий час досягає чудових результатів у оволодінні навичками письма.

Організовуючи робочий простір ліворукої дитини, важливо знати й пам’ятати, що:

  • при письмі та малюванні світло повинно падати з правого боку;

  • обладнання, книжки та зошити мають знаходитися ліворуч;

  • у зошити доцільно вкладати «промокальний» папір, щоб дитина могла класти його під ліву руку і не «розмазувати» рукою написане раніше.

Методика навчання письма

ліворуких дітей

З приходом до школи шестирічних дітей питання щодо навчання письма ліворуких дітей отримало величезну активність. Вчителі все більше і більше переконуються, що перенавчання малят згубне для їх здоров'я, психічної поведінки тощо.

Згадуючи школу 15-річної давнини варто визначити наступні зміни, які відбулися в процесі навчання та ставлення до шульги:

  • приділяється більше уваги до проблем ліворукої дитини, до її сприйняття світу;

  • на відміну від минулого вчителі не намагаються будь-що перевчити учня, застосовуючи каральні методи: биття по руках, прив'язування руки, одягання рукавиць, замальовування крейдою тощо;

  • вчителі намагаються повернутись обличчям до проблеми шульги, використовуючи хоча б відомі їм методи навчально-виховного процесу;

  • якщо в минулому в процесі вивчення нової букви учитель в кращому випадку давав зауваження до дитини-лівші (тим самим піднімав її на сміх перед класом), то зараз він намагається допомогти учню впоратись із труднощами в техніці написання.

Та як навчити шульгу впоратись із виконанням гігієнічних вимог, необхідних при письмі: посадка, положення зошита, рук і т.д. Вимоги до ліворуких школярів значно відрізняються від вимог, що ставляться до дітей, які пишуть правою рукою.

Сучасні науковці та вчителі практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки.

У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад, дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.

Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.

Посадка під час письма. За правильної посадки ліворукі діти повинні сидіти прямо, не торкаючись грудьми столу. Ноги всією ступнею мають стояти на підлозі або підставці, голова трохи нахилена вправо або тримати голову прямо.

Положення зошита. Зошит лежить з нахилом вправо так, аби правий нижній кут сторінки, по якій пише дитина, був направлений до середини її грудей.

Положення рук, кисті руки та способи утримування ручки. Руки при письмі мають лежати на робочому столі так, щоб лікоть лівої руки трохи виходив за край столу і ліва рука вільно рухалась лінійкою зверху донизу, права ж лежала на столі і знизу притримувала б зошит. Кисть лівої руки більшою частиною долоні має бути повернена до поверхні столу. Точками опори для кисті слугують нігтьова фаланга дещо зігнутого мізинця та нижня частина долоні. Ручка кладеться на середній палець, на його верхню нігтьову частину. Нігтьова фаланга великого пальця притримує ручку, а вказівний палець легко кладеться зверху ручки на проміжок 1,5--2 см від пишучої кульки та керує рухом пальців. В процесі письма триває рух зліва направо (напрямок ручки при письмі лівою рукою - вліво, а рух кисті і пальців - вправо).

Розрізняють три способи письма лівою рукою:

  • Перший спосіб є дзеркальним відображенням «праворукого» письма. Таке положення руки значно утруднює процес навчання, оскільки всі зразки розміщуються зліва. А тому дитина не має можливості орієнтуватися на них. Відповідно доцільним для ліворуких дітей є розміщення зразків у рядку справа.

  • Другий спосіб полягає у тому, що кисть лівої руки з ручкою розміщується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на поданий зразок чи написане раніше і зменшує кількість помилок під час письма. Саме до такого способу письма спонтанно й найбільш часто приходять діти-лівші.

  • Під час письма третім способом кисть лівої руки з ручкою знаходиться під рядком. Такий спосіб вважається найбільш зручним, оскільки дитині не доводиться вивертати кисть руки, добре видно зразок. Однак, пишучи у такий спосіб, діти порушують вимоги «праворукої» каліграфії: букви не мають нахилу вправо, а навпаки, нахилені вліво.

Очевидно, в даній ситуації до кожного випадку «ліворукого» написання варто підходити індивідуально й, головне, - дати дитині можливість обрати зручний для неї спосіб письма, максимально попередити виникнення мимовільних помилок.

Ліворукій дитині важко орієнтуватись в зошиті, в лінійці. Вона не може відразу визначити ту сторону, з якої потрібно починати писати, плутає напрямок. Ліва рука при письмі виконує рухи, симетричні рухам правої руки, тобто рухи при письмі справа наліво. Для ліворуких дітей в початковий період навчання письму необхідні вправи, які безпосередньо будуть готувати руку до роботи та орієнтації в лінійці.

У шестирічної ліворукої дитини слабко розвинені пальці руки, відсутня координація рухів, що утруднює точне відтворення букв і їх з'єднань за зразком. Для укріплення і розвитку руки та координації рухів у період навчання написанню цілих літер дітям можна запропонувати наступні вправи: застібання і розстібання гудзиків; зав'язування й розв'язування стрічок; перекладання дрібних іграшок трьома пальцями, які тримають ручку при письмі тощо.

Ось деякі вимоги, які необхідно ставити до письма ліворукої дитини:

  • правильне написання форм букв та їх з'єднань;

  • однакова відстань між буквами і словами;

  • збереження лінійності і ритмічності;

  • пряме письмо з невеличким нахилом у ліву сторону.

Таким чином, на нашу думку, вчителям варто частіше звертати увагу на особливості ліворукої дитини, а вищезгадані пропозиції застосовувати в процесі навчання грамоти.

Між іншим, саме для лівші сьогодні придумано багато корисних речей, наприклад, прописи для лівші-першокласника. Із такими посібниками дитині простіше буде засвоїти навички письма.

Цього року з метою полегшення процесу навчання письма діти-лівші нашого класу користуються прописами, призначені спеціально для ліворуких першокласників, які підготувало видавництво «Ранок» (Харків). Посібники створені на основі прописів з калькою А.М.Заїки «Мій перший зошит» (до букваря М.С.Вашуленка, Н.Ф.Скрипченко). Ці прописи рекомендовані Міністерством освіти і науки України і дуже успішно використовуються.

У чому ж полягає різниця між «традиційними» прописами і прописами для лівшів? Оскільки дитина, що пише лівою рукою, цією ж рукою закриває зразок написання букви чи складу, укладачі вдалися до такої новації. Зразок, з якого зазвичай починається будь-який рядок у прописах, дублюється наприкінці рядка, тобто стоїть і зліва, і справа. Ми переконалися, що таке розташування графічного матеріалу дозволяє дитині спокійно, без зайвих рухів наслідувати зразок, адже він постійно перебуває у полі її зору. Це особливо стосується письма літер, складів та коротких односкладових слів.

Загалом матеріал прописів такий самий, причому сторінки з калькою використовуються у прописах для лівшів у повному обсязі.

Хочеться, щоб маленькі учні не мали жодних проблем в оволодінні секретами каліграфічного письма. І тому ми рекомендуємо для вчителів початкових класів користуватися новими прописами для лівшів.

Ліворука дитина в родині

Багато хто з батьків виявляє стурбованість, якщо помічає, що їхня дитина пише або малює не правою рукою, а лівою і намагається її перевчити або навіть звертається до лікарів.

У багатьох сім’ях ліворука дитина – причина не лише хвилювання і турбот, а й суперечок та конфліктів, до участі в яких залучається майже вся родина. Розбіжність думок щодо питань: перевчати чи ні, як реагувати на роздратованість та образи дитини, невпевненість і незібраність та багато інших, - настільки велика, що ліворукій дитині часто стає важко від великої кількості бажаючих покерувати нею та від різноманітності вимог, які висуваються до неї.

Через це, у дитини часто погіршується здоров’я, а шкільні труднощі посилюються внаслідок помилкової тактики батьків, суперечливості та надмірності вимог. Іноді дорослі не помічають труднощів ліворуких дітей і не хочуть зрозуміти їх причини. Вони не можуть стримати емоцій, реагуючи на неспроможність дитини стримати свої емоції, не вірять скаргам дитини, дуже рідко, а інколи і зовсім не хвалять дитину за зроблене на уроці праці або написане в зошиті. Отже, дорослі іноді мимоволі роблять усе, щоб викликати в дитини хвилю протесту, відвернути від навчання, довести до неврозу.

Особливо страждає дитина, якщо батьки не знаходять єдину лінію поведінки: один з батьків суворий, у нього «лайливі» і «каральні» функції, а інший шкодує дитину (шкодує – зовсім не означає, що допомагає дитині). Нерідко батьки ліворукої дитини дорікають один одному за її невдачі, не замислюючись про те, що все це не проходить безслідно.

Поради батькам та педагогам

Дорослим, які оточують дитину-лівшу, в жодному разі не слід підкреслювати цю її властивість. Краще взагалі не намагатися будь-що змінити. Більш того, варто показати, що ви вважаєте ліворукість навіть перевагою. І якщо ми, враховуючи ці особливості дитини, знайдемо правильні методи виховання, всі наші проблеми вирішуватимуться.

Якщо ваш малюк лівша...

♦ Намагайтеся не підкреслювати цю його особливість, ставтеся до ліворукості як до чогось звичайного.

♦ Не потрібно переучувати дитину, природа все одно візьме своє. Прийміть особливість дитини і не намагайтеся перетворити її на „правшу”, пояснюючи всім і кожному, що „ліворуких” людей дуже багато і це теж різновид норми.

♦ Поговоріть з педагогом (вчителем, вихователем, батьками), нехай він знає вашу позицію з цього питання й не змушує дитину писати незручною рукою.

♦ Враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість такої дитини, будьте дуже чуйними і доброзичливими з нею.

♦ Створіть сприятливий клімат для неї у родині.

♦ Не воюйте з нею через часту впертість, намагайтеся під час проявів упертості переключити її увагу на будь-що, наприклад, на цікаву гру.

♦ Хваліть за найменші успіхи і заохочуйте її художній або музичний дар, але не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда.

♦ Намагайтеся частіше робити для малюка сюрпризи.

♦ Не завищуйте до нього вимоги і не протиставляйте його іншим дітям.

♦ Бажано не навчати дитину до школи письма, іноземних мов тощо, бо на нього можуть чатувати невдачі, що знижують рівень самооцінки малюка.

♦ Любіть дитину такою, якою вона є.

♦ Допоможіть дитині адаптуватися у світі, спочатку придумайте деякі „хитрощі”, які полегшать навчання.

♦ Якщо після п’яти років ви помітили у дитини якісь незрозумілі вам нав’язливі прагнення, побоювання чи страх, терміново зверніться до спеціаліста.

Ліворукість є біологічною основою індивідуальності та своєрідності особистості дитини. Так, завдяки своїм нейропсихологічним особливостям ліворукі люди часто пов’язують свою діяльність із індивідуальною майстерністю та артистичною обдарованістю і досягають значних результатів.

Слід пам’ятати, що, знаходячись у «правопівкульному» режимі обробки інформації, людина використовує інтуїцію й переживає спалахи осяяння – ті миті людського життя, коли «все стає на свої місця» й вона розуміє, що побачила всю картину цілісно з усім розмаїттям причинно-наслідкових зв’язків (саме так, купаючись у ванні, Архімед відкрив свій закон).

Щоб допомогти своїй ліворукій дитині, батькам необхідно:

  1. Зробити так, щоб ваша ліворука дитина ніколи, ні за яких обставин не відчувала ваше негативне ставлення до їх ліворукості. Не думайте, що дитина не помітить вашого злого погляду, важкого зітхання тощо.

  2. Не драматизувати ситуацію шкільних невдач. Ваша дитина повинна бути впевнена: всі помилки і недоліки можна виправити; немає проблем, які не можна вирішити з вашою допомогою.

  3. Якщо не вдається правильно писати літери, якщо вони не запам’ятовуються, якщо вони криві і «скачуть» у різні боки, - необхідно проводити заняття із розвитку моторики руки і координації руки та очей. Ці заняття необхідно проводити щодня, але не більше 15-20 хвилин. Добре допомагають заняття з ліплення, малювання, вишивання та в’язання, складання мозаїки і в’язання вузликів на шнурку.

  4. Якщо дитина пише із дзеркальним відображенням, переставляє літери, губить слова при читанні, плутає ліву і праву сторони, спробуйте потренувати й зорово-просторове сприймання.

  5. Чітко спланувати раціональний режим дня. Ліворука дитина, як правило, легко збуджується, швидко стомлюється, тривожна. Тому її життєдіяльність має бути спланована так, щоб не було перевантаження та перевтомлення.

  6. Уникати будь-яких суперечок, сварок, взаємної роздратованості, конфліктів щодо приготування уроків. Найкраще, якщо з першого дня дитина навчиться сама сідати за виконання уроків і буде звертатися до вас по допомогу тільки у крайніх випадках, коли допомога дійсно є необхідною.

  7. Не дозволяти зароджуватись у серці вашої дитини почуттям невпевненості і страху перед невдачею.

  8. Пам’ятати: дитина має зрозуміти, що вона має Право на помилку. Але при цьому вона повинна бути впевненою, що її помилки не караються, а виправляються. У вихованні є таке гуманне правило: хвалити і ганьбити слід не дитину, а її вчинок!

  9. Дайте вашій дитині більше самостійності у правилах користування ручкою та зошитом на письмі. Через деякий час ліворука дитина знайде оптимальне положення для зошита на парті (він лежатиме приблизно під кутом у 140-160о). Досить різноманітним може бути і положення лівої руки з ручкою. Не вимагайте, щоб рука ліворукої дитини лежала на зошиті відповідно до положення правої руки праворукої дитини. Писати в такому положенні ліворука дитина або зовсім не зможе, або ж письмо через короткий час викличе у дитини почуття втоми, відчуття роздратованості, страху, а інколи й істерики.

  10. Пам’ятати, що під час письма та малювання у ліворукої дитини світло повинно падати з правого боку.

Висновки

Ліворукість створює деякі проблеми в соціальній адаптації дітей. Адже все, починаючи з побутових товарів і закінчуючи різними складними пристроями, пультами розраховане на праворуких. З ліворукістю пов'язано ряд проблем і суто медичного характеру. Так, у ліворуких дещо частіше, ніж у праворуких, можуть спостерігатися різні аномалії будови та розташування внутрішніх органів. Про це повинні знати хірурги і терапевти. В ліворуких своєрідною буває клініка багатьох нервово-психічних захворювань. Багато практично здорових таких людей відрізняються великим розмахом і циклічністю емоційних коливань. Їм властивий певний психічний інфантилізм: надмірна гра уяви, дитячість і поверховість суджень.

Неабиякі проблеми виникають і в процесі навчання грамоти. Шульга отримує величезні психологічні перевантаження, що супроводжується поганим сном, нервовістю, так і погіршенням якості навчання, зокрема на письмі.

Вирішення цих проблем вбачається у необхідності особливої вчительської допомоги ліворуким дітям, яка зводиться до наступних вимог:

  • опановувати особливу методику навчання письма (як посадити учня за партою, як покласти зошит, підручник, як тримати ручку, щоб було зручно);

  • навчитись організовувати робочий простір на уроках праці;

  • вчити ліворуких дітей користуватися різноманітним обладнанням, під час роботи за комп'ютером по-особливому вчити користуватися мишею тощо.

Отже, вирішення проблеми ліворукості забезпечить покращення навчання дітей в школі, підготує дитину до "дорослого" життя, дасть їй певну суму знань і навиків, виявить її неповторну індивідуальність, допоможе розвитку сильних якостей і переборюванню слабких.

В. О. Сухомлинський писав: «Мій багаторічний досвід переконує: якщо найтонші, найрозумніші трудові рухи стають надбанням не тільки правої, а й лівої руки, кількість цих зв'язків зростає, від рук до мозку йде мудрий досвід, який виражає взаємо­дію і взаємовідношення предметів, речей, процесів, станів...». І далі: «Протягом семи років я вчив дітей (з 7 до 14-річного віку) працювати обома руками». Якщо справді учи­тель буде намагатися розвивати обидві руки в усіх дітей, то проблема ліворукості — праворукості не буде мати такої сильної полярності й ліворукі діти більш природно й комфортно будуть відчувати себе в «праворукому» світі.

Список використаної літератури

1. Безруких М. Леворукий ребёнок в школе и дома. - Екатеринбург. ЛИТУР, 2001. - 320с.

2. Блінова Г.Й. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей / Блінова, Пічугіна; під ред. Нізельського.

3. Богомолова Н. Особливості навчання письму ліворуких дітей // Студентський науковий вісник ТДПУ. - Тернопіль, 2004. - Вип. №9. - С. 100-102.

4. Ефремова Н. Леворукость - не помеха // Домашнее воспитание. - 2002. - №5. - С.22-25.

5. Ефремова Н. Записки левой руки. // Народное образование. - 2002. - №9. - С.225-230.

6. Ефремова Н. Левый - правый мозг. // Народное образование. - 2001. - №5. - С.215-217.

7. Лобода В.П. Ліворукість - не проблема // Наука і суспільство. - 2002. - №9-10. - С. 32-33.

8. Романова Ю. Я - левша // Воспитательная школа. - 2002. - №8. - С.43-44.

9. Эльконин Д.Б. Педагогические мысли. - М: Образование. - 1967.

10. Чуб Н.В. Довідник для батьків дошкільників. Психологія дитини від А до Я. – Х.: Веста, 2007. – 160с.

11. Юдин Н., Муталимова А. О феномене леворукости // Школа и производство. - 2003. - №4. - С.17-18.

12. Юдин Н. Психокоррекционная работа с леворукими детьми // Воспитательная школа. - 2003. - №2. - С.34-36.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Педагогічна бібліографія (4)

    Документ
    Щорічник “Українська педагогічна бібліографія” видається з 1992 року. У попередніх випусках покажчика відображена література з питань освіти і педагогіки, яка вийшла друком в Україні з 1990 року.
  2. Дошкільна освіта як складова системи безперервної освіти україни (1991 2006) науково-допоміжний бібліографічний покажчик київ 2007

    Документ
    Дошкільна освіта як складова системи безперервної освіти України (1991–2006) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Ін-т проблем виховання, Наук.
  3. Українська педагогічна бібліографія

    Документ
    У45 Українська педагогічна бібліографія. 1996 рік: Покажчик літератури /Укл. Н.І.Тарасова, Е.В.Татарчук. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2 . – Вип.7.– 197с.
  4. Інститут економіки та промисловості нан м (2)

    Диплом
    Н.В.Наливайко, д.филос.н, проф., вед. н. сотр. Института философии и права СО РАН, директор УМЦ философии образования НГПУ, главный редактор журнала «Философии образования» (РФ);
  5. Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік Довідково-бібліографічне видання Випуск 6 Кам'янець-Подільський 2010

    Документ
    К17 Календар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім.

Другие похожие документы..