Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Книга'
Курс основан на авторской концепции философии, изложенной в книгах «Мир глазами философа. Категориальная картина мира», «Практическая философия» и др...полностью>>
'Документ'
Робоча навчальна програма з загальної гігієни та екології складена на основі програми навчальної дисципліни “Гігієна та екологія” (Київ, 2007 р.) та ...полностью>>
'Документ'
Прибытие в Ригу. Встреча туристов на вокзале/аэропорту. Ознакомительный тур по Риге в сопровождении гида. Этот мини тур поможет соорентироваться Вам п...полностью>>
'Анализ'
Эта книга – о производственном управлении (production and operations management – POM), которое включает в себя планирование, координирование и практи...полностью>>

Асортимент ювелірних товарів

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Замок з відкидною скобою складається з верхньої рухомої відкидної частини – скоби, яка зчленовується за допомогою шарнірчика з нижньою, нерухомою дужкою, припаяною наглухо до нижньої тильної частини остову сережки. Сережка з таким замком надягається на вухо з-під низу, від потилиці. Пройшовши через отвір мочки, що злегка закруглює жальце відкидної скоби виходить спереду і защипується в кублі, зробленому у верхній частині основи. Замки подібного вигляду можуть складатися з однієї скоби на шарнірі. Сережки з таким замком мають обмежений рух.

Пружинний відкидний замок має верхню нерухому злегка викривлену дужку із загостреним кінцем; проходячи в прокол вуха, вона укладається в жолобок, яким закінчується нижня пружиняча дужка, що обжимає своїм нижнім кінцем пружний стрижень, припаяний до нижньої тильної частини основи. Сережка з таким замком має дещо обмежені коливання.

Швенза – рухомий елемент кріплення сережки у вигляді зігнутої планки з отвором для гачка.

Петля накидна – дротяний шарнірний елемент у формі трикутника, призначений для фіксації гачка сережки.

Сережки для не проколених вух – кліпси.

Кліпси – різновид сережок з елементом кріплення у вигляді шарнірно-пружинного пристрою або на затискних гвинтах. Це найдешевший вид сережок.

Затискний гвинт є конструкцією, в якій основна частина сережки – її остов – з тильної сторони має не рант, а глуху підпайку з майданчиком, що примикає до лицьової сторони мочки вуха. До остову припаюється дужка, що охоплює мочку знизу; на верхньому вільному кінці дужки є мініатюрна цапфочка, в яку пропущений гвинтовий стрижень. На кінці стрижня – півсферичний капелюшок, який при загвинчуванні щільно затискає мочку між вільним кінцем дужки і підпайкой остову сережки.

Кліпс має вид защіпок, яка завдяки пружинному пристрою щільно притискує сережку до мочки вуха, охоплюючи її знизу. Конфігурація защіпок буває найрізноманітнішою.

Сережки класифікуються залежно від конструкції замка, ступені рухливості, матеріалу. Сережки залежно від конструкції замка підрозділяються на дві основні групи:

Сережки для проколених вух виготовляють, як правило, з благородних (дорогоцінних) металів – платини, золота, срібла і їх сплавів, не схильних окисленню, продукти якого могли б завдати шкоди вуху.

Сережки для не проколених вух виготовляються не тільки з дорогоцінних, але і з кольорових металів і їх сплавів (міді, латуні, томпаку, алюмінію), оброблених відповідним чином (позолочених, посріблених, анодованих, пасивують і т. д.).

Сережки по ступеню рухливості підрозділяються на нерухомі, напіврухомі і рухомі.

Нерухомі сережки не мають рухомих декоративних деталей і нерухомо закріплюються у вухах. Вони примикають безпосередньо до мочки вуха, мають замки відповідної форми: гвинт з гайкою, кліпс або затискний гвинт. Сережки цієї групи мають укорочену основу, яка є оправою для одиничного каменя, або кубла каміння, або особливу декоративну бляшку, прикрашену рельєфом, емаллю, гравіюванням і т.п. До того ж вигляду відносяться і сережки у вигляді одиночного гранованого каменя (звичайно діаманта), облямованого в спеціальний каст «золотистий», який, залишаючи на вигляді весь камінь, дозволяє проникати до нього з усіх боків світловому промінню, що заломлюється у всіх його гранях, і граючи завдяки цьому всіма барвами веселки. Такі сережки, що притянуті впритик до мочки вуха, створюють враження виблискуючих іскорок.

Напіврухомі сережки не мають рухомих декоративних деталей, але рухомо прикріпляються до вух. Їх можна носити тільки в проколених вухах. До цієї групи відноситься більшість сережок з одиничним камінням, з осипом, без каміння,ірані, калачі, сердечка і ін.

Рухомі сережки прикрашені рухомими декоративними деталями, прикріпляються до вух як рухомо, так і нерухомо. Вони є самими декоративними і нарядними сережками. Чим більшу кількість окремих підвісок містить основа рухомої сережки, тим повніше виконує сережка свою декоративну роль. Деякі сережки мають велику кількість підвісок, кожна з яких вирішена в певному орнаментальному плані, підлеглому загальному композиційному ладу всієї речі. Рухомим крупним сережкам найбільш відповідає замок у вигляді вільного, достатньо довгого гачка, що не обмежує коливань сережки.

За матеріалом сережки класифікуються на: металеві без вставок (виготовляються з металу одного вигляду або з декількох різних металів: золота і платини, золото різних кольорів, срібло світлого і оксидованого і т.д.) і зі вставками (з каміння, скла, пластмаси, кістки і ін.), кістяні, пластмасові, янтарні і т.п. По художній техніці виконання металеві сережки бувають з рельєфом (який виконується чеканкою уручну або шляхом штампування), гладкі поліровані, з гравірованим малюнком, з малюнком, заповненим черню, з емаллю, філігранні і ін. Іноді виконання сережок включає декілька видів вказаних вище художніх прийомів обробки. Особливе місце займає група сережок, прикрашених діамантами і іншими коштовними каменями. Композиція сережок з натуральним камінням будується залежно від їх форми, величини, ограновування, кольору, прозорості і цінності. Сережки з крупними коштовними каменями (сапфірами, смарагдами, аметистами, перлами, діамантами і ін.) виробляються рідко, оскільки серед натурального каміння рідко зустрічаються парні крупні кристали, повністю співпадаючі за кольором, розміром і якістю. Більшість ювелірних сережок виготовляється з каміння невеликих розмірів, комбінованих звичайно групами по декілька штук в кожній сережці. Велика кількість золотих сережок випускається з синтетичним камінням, якому наперед додається колір, форма і розміри, а також з дрібним напівкоштовним камінням – гірським кришталем, димчастим кварцем, хризолітом і ін., серед яких можна підібрати парне каміння, ідентичне за своїми даними.

Сережки поступають в продаж як у вигляді самостійної прикраси, так і у складі гарнітурів, в які входять окрім сережок, брошка, кулон, намисто, кільце, браслет (в різних поєднаннях). Сережки розв'язуються в єдиному художньо-декоративному стилі з рештою предметів, що входять в гарнітур.

Основна відмінність сережок від інших ювелірних прикрас – парність.

Працівники прилавка, підбираючи сережки для покупця, повинні створити всі умови для того, щоб покупець мав нагоду їх приміряти. Продавець повинен врахувати відповідність між замковою частиною сережки (перетин гачків, розміри і форма дужок, відстань між замком і основою сережки) з формою і величиною мочки вуха покупця. При невдалому підборі по цих ознаках декоративна частина сережки може виявитися зміщеною, а крім того, замок може викликати хворобливе відчуття. Замок не повинен бути дуже тісним або зайве просторим, гачок зайве товстим, гвинт загостреним, кінчик скоби занадто тупим. Підбираючи сережки, продавець повинен також враховувати їх декоративні, естетичні ознаки, вони повинні відповідати зовнішньому вигляду покупця (колір облямованого в сережки каміння повинен поєднуватися з кольором очей покупця; необхідно зіставляти форму сережки з овалом особи). Покупець з блакитними очима, з ніжним кольором обличчя продавець повинен порадити віддати перевагу сережкам зі вставками (камінням, пластмасою, склом і т.п.) холодних тонів, тобто блакитними, синіми, зеленими. Навпаки, покупцю з темними, карими очима, з яскравими фарбами обличчя слід рекомендувати сережки з камінням більш яскравих теплих забарвлень (червоними, жовтими) або чорними, а також з добре полірованими деталями рожевого золота. Струнким високим жінкам з довгою шиєю можна запропонувати сережки з довгими широкими підвісками; повним жінкам з короткою шиєю – сережки без підвісок з одним крупним каменем або у вигляді бляшок. Каплевидні сережки не можна пропонувати жінкам з кирпатим носом, з широкими скулами, і сильно розвиненим підборіддям; подовжена тонка сережка ще більше підкреслить ці особливості особи, зробивши його менш привабливими. Відзначені риси можуть гармонійно відтіняти сережками калачі, ірані, з круглими підвісками або на гвинтах з одним каменем – іскоркою. Продавець повинен також звернути увагу покупця на необхідність пов'язувати декоративні якості і матеріальну цінність сережок з туалетом, з місцем і часом їх вживання. Сережки високої вартості, з коштовними каменями (діамантами і т.п.) не гармонуватимуть з туалетом спортивного типу.

Діадема – головна прикраса у вигляді відкритої корони з плоскою підставою, виконана зі вставками або без них.

Діадема служить для прикраси зачіски. Вона може бути у вигляді обода, напівобода або шнурка, що складається з ланок, прикрашається вставками з каміння.

Обід – прикраса для волосся у вигляді зігнутих в полукруг смуг прутків з різних матеріалів.

Шпилька – прикраса з елементом кріплення, призначена для заколювання волосся.

Шийні прикраси

Намиста – шийна прикраса у вигляді різних елементів, нанизаних на нитку або сполучених дротяними ланками (якщо намиста не мають отворів, то з'єднуються дротяними гачками).

Це поширений вид жіночих прикрас. Їх виготовляють з коштовних і напівдорогоцінних каменів, кістки, скла, дерева, фарфору, пластмаси. Бувають намиста металеві порожнисті – із золота, срібла і ін., що виготовляються шляхом штампування.

Намиста з коштовних каменів звичайно виготовляють гранованими, з напівдорогоцінного каміння – шліфованими (гладкими), переважно гладкої форми.

Коралові намиста бувають круглими і у вигляді паличок, з янтарю – круглими, овальними, гладкими і гранованими, а також обробленими частково (так звані дискові) і ін.

Намиста з кістки і дерева можуть бути гладкими і з декоративною обробкою у вигляді орнаментного різьблення, покриті лаком і ін.

Намистини можуть бути однакового і різного розміру (в центрі більш крупні). Довгі намиста в основному випускаються без замка, короткі намиста мають замок різної конструкції.

Деякі види намист мають невеликі підвіски. Матеріал і декоративна обробка намист надзвичайно різноманітні. Виготовляють намиста з скла, смальти, гірського кришталя, самоцвітів, агата, фарфору, перлів і його імітацій, янтарю, корала, кістки, дерева, пластичних мас, металу і ін. Намиста випускають двох видів по довжині: довгі (надягаючі через голову) і короткі (в одну або декілька ниток, із замком). Намиста повинні бути міцно сполучені між собою; отвір для нитки – розташовано по осі намистини і по діаметру не перевищувати подвійної товщини нитки, не мати заусенців; фаски у отворів намистин повинні бути закруглені і заполіровані в цілях запобігання перетирання нитки. Замок намист при натиску повинен вільно відкриватися і закриватися. Покриття золотом і сріблом повинне бути рівне, без плям, тріщин, відшаровувань, міхурів і потьоків. Замки для намист, виготовлені з срібла або золота, маркіруються найменуванням фабрики-виготівника і клеймляться відповідною пробою.

Намисто – шийна жіноча прикраса у вигляді гнучкого обруча або ланцюжка зі вставками, близькими, а частіше однаковими за розмірами і художнім оздобленням. Вставки рівномірно розташовуються по всьому периметру обруча (ланцюжки). Фермуар – застібка для намиста у вигляді нарядно прикрашеної бляшки, з двох сторін на якій виконані дрібні отвори для прикріплення до кінців намиста, або у вигляді кульки, яйця, бочонка і т.д.

Гривна – шийна прикраса у вигляді жорсткого обруча з підвісками або без них.

Кольє – шийна жіноча прикраса, що характеризується складною художньою композицією центральної частини (лат.Collum – шия).

Кольє відрізняється від намист тим, що складається з окремих металевих ланок, в які вставлено каміння. Воно відрізняється складнішою композицією малюнка центральної частини і шарнірним з'єднанням окремих елементів. В центрі розташовані більш крупні ланки, а до країв ці ланки поступово зменшуються. Іноді ланки закінчуються тонким ланцюжком.

Для кольє характерна не тільки велика ширина центральною, але і мала ширина решти частини, яка у ряді випадків складається тільки з тонкого ланцюжка. Окремі елементи, що становлять кольє, можуть бути найрізноманітніших форм і декоративної обробки. Каміння або інші елементи в одному кольє можуть мати не тільки різний розмір, але і можуть бути різної форми, відповідної індивідуальному фасону виробу. В центральній частині звичайно розташовується більш крупне каміння, вставлене в художню оправу або підвішені на ланцюжках у вигляді кулонів. Кольє звичайно мають довжину 40-50 см. В деяких випадках шийні ланцюги ювелірні із золота і срібла, а також різні плетені шийні прикраси у вигляді спіралей, змійок і ін. носять назва «кольє».

Кольє може складатися з декількох низок намист.

Застібається кольє замком, який може мати декоративну прикрасу, залежно від фасону кольє.

Кулон є шийною прикрасою у вигляді підвіски, призначеної для носіння на ланцюжку, стрічці або шнурі. Підвіскою також називають декоративний елемент в прикрасі.

Виготовляють кулони з оправою із золота, платини, срібло зі вставками з коштовних, виробів або синтетичних каменів або у вигляді підвіски (без оправи) з ювелірного каміння, янтарю, кістки і ін. Є кулони з кераміки, металу різних форм (круглих, овальних, прямокутних, знаків зодіаку і ін.), з емаллю, філігранню, гравіюванням, штампованим або чеканним малюнком.

У верхній частині підвісок просвердлюють отвір або припаюють колечко, в яке вставляють вільно обертаюче вушко, що служить для просмикування ланцюжка. Випускають кулони, у яких крім вушка для ланцюжка на зворотному боці до металевої оправи припаяна шпилька з шарнірним замком. Такий кулон одночасно є і брошкою.

Медальйон – ця шийна прикраса у вигляді порожнистої підвіски (цим вони відрізняються від кулонів, будучи їх різновидом) із стулками, що відкриваються, призначена для носіння на ланцюжку, стрічці або шнурі.

Виготовляють медальйони із золота, срібла і сплавів кольорових металів. Медальйони з срібла і латуні золотять. Поверхню медальйонів прикрашають гравірованим або штампованим малюнком, вставками дрібного гранованого напівкоштовного або синтетичного каміння, художньою емаллю, але бувають медальйони з гладкою полірованою поверхнею.

Розрізняють медальйони, що відкриваються і що не відкриваються, на шарнірах і без шарнірів. Усередині медальйона звичайно є обід (рамка), що дозволяє вставити в нього мініатюрний портрет. Медальйони, що не відкриваються, також складаються з двох половинок, але спаяні між собою. Медальйони частіше за все є шийною прикрасою, іноді медальйони надягають як брелок на ланцюжок для годинника, на браслет і т.д. або вправляють в кільце.

Випускаються частіше за все овальні медальйони, але бувають круглі, у вигляді сердечка або жолудя, конусоподібні, прямокутні. Розміри по великій стороні звичайно не перевищують 45 мм. Медальйони, що відкриваються, призначені для вміщення мініатюрних портретів, фотографій або сувенірів, для закріплення яких вставлені рамочки; причому бувають односторонні медальйони, що мають одну рамочку, і двосторонні – з двома рамочками. Медальйони, що відкриваються, роблять на шарнірах і без шарнірів. В бесшарнірних медальйонах обидві половинки футляра з'єднуються щільно підігнаними ободами.

Медальйони, що не відкриваються, служать тільки для прикраси, вони плоскі або дуті (порожнисті).

Ланцюжки. Їх виготовляють із золота, платини, срібла, мідних сплавів (позолочених або посріблених) і анодованого алюмінію.

Ланцюжки складаються із сполучених між собою ланок різної форми. За розмірами ланок розрізняють ланцюжки:

  • шийні (для носіння кулонів, медальйонів);

  • з більш крупних ланок;

  • бортові (для годинника).

По видах ланок розрізняють:

  • якірні – ланки круглої або овальної форми, розташовані перпендикулярно одне до іншого;

  • панцирні – ланки, зігнуті у вигляді незавершеної вісімки, лежать в одній площині.

До панцирних відносяться: одинарні, подвійні, потрійні, складаються із зігнутих кілець, послідовно зчеплених між собою поодинці (одинарна) або кожні два або три подальші кільця (подвійні і потрійні); стрічкові, «лисячий хвіст» (одинарний і подвійний); вірьовки, гусяче горло, S-образні, плоска змійка, кулькові, ліхтарики і ін.

Крупні панцирні золоті ланцюги іноді роблять порожнистими (дутими).

Стрічкові ланцюжки мають ланки, кожне з яких будується з 4-5 дротяних круглих колечок, послідовно що входять в чотири колечка подальшої ланки і створюючи східчасте з'єднання (ялинка).

Лисячий хвіст – складний надзвичайно еластичний ланцюжок, побудований з довгих подвійних кілець, перегнутих пополам і що просмикнули одне в інше. В перетині такий ланцюжок має чотирьох або тригранну форму.

Гусяче горло – ланцюжок, що є овальною в перетині спіраллю, ланки якої щільно, але в той же час рухомо притиснуті одне до іншого. Цей ланцюжок створює враження овально-рубчастої еластичної трубки, що дещо нагадує горло гусака.

В S-образному ланцюжку – кожна ланка зігнута у формі латинської букви s.

Плоска змійка – по еластичності і зовнішньому вигляді дещо нагадує гусяче горло і відрізняється тим, що в перетині є прямокутником. Кожна ланка – самостійна деталь у вигляді мініатюрної прямокутної коробочки. Ланки рухомо з'єднуються між собою фігурними стійками.

Кульковий ланцюжок – складається з ряду дрібних (до 3 мм в діаметрі) кульок, сполучених між собою за допомогою крихітних кілець, що є поодинці на кожній кульці і вхідних в невеликі прорізи сусідніх кульок.

Виті – переплетення, що зовні нагадує кручений шнур.

Фантазійні і ін.

Ланцюжки можуть бути одинарні, подвійні і потрійні (ланка складається з трьох кілець). Деякі складаються з ланок особливої форми, нескінченно, що варіюються по конфігурації і по художній обробці металу.

В ланцюжках подібного роду тільки деякі ланки (сполучні кільцеві) мають отвори в центрі, через які просмикуються послідовно суміжні такі ж кільцеві ланки. Звичайно кільця грають в цих прикрасах чисто службову роль – скріпляють між собою основні декоративні деталі – ланки, кожне з яких має самостійну закінчену художню композицію.

На ланцюжках є замки різної конструкції (кільцеві, шпрингельні, пружинячі, шомпольні, циліндрові, карабіном) або заводне колечко.

Окрім шийних і годинних ланцюжків бувають також ланцюжки поясні і браслетні.

Шийні ланцюжки – можуть бути самостійною прикрасою, що надягається на шию в один або декілька рядів, можуть служити для підвішування якої-небудь ювелірної прикраси: кулона, медальйона, центральної частини кольє. Шийні ланцюжки часто є складними прикрасами. Тонкі ланцюжки збирають в декілька рядів (від 5 до 15) і скріпляють одним широким візерунковим замком. Така прикраса облягає шию на зразок широкого блискучого коміра.

Кольє ланцюжка складається з більш крупних ланок в центральній частині і все більш дрібних до застібки.

На відміну від кольє ланцюжка намисто ланцюжка носить інший характер, ланки, що становлять його, частіше всього рівновеликі по всій довжині ланцюжка.

Деякі різновиди шийних прикрас ланцюжків носять яскраво виражений національний характер.

Бортові ланцюжки – служать для прикріплення кишенькових годинників до одягу. На одному кінці бортового ланцюжка є замковий пристрій – звичайно карабін або гачок, просмикуваний у вушко годинника; інший кінець ланцюжка закінчується спеціальним крупним шпрингелем, за допомогою якого ланцюжок прикріпляється до борту жилета. До бортового ланцюжка звичайно прикріплюють брелки. Довжина всіх бортових ланцюжків однакова (300 мм), товщина буває різною від 4 до 6 мм

Шатленки – ланцюжки для кишенькових годинників, вільно ношених в жилетній або брюках кишеньці. Вони є декоративним доповненням до строгого чоловічого костюма. Є еластичними ланцюжками, що мають складну художню форму. Мають звичайно замкнуту композицію з вертикальною побудовою. Верхньою частиною цей ланцюжок прикріпляється до вушка годинника, вона розробляється звичайно як особлива головка, різко відмінна від нижньої подовженої частини. Шатлетки мають довжину від 80 до 120 мм. Короткими шатлетками можна прикріплювати брелки. Довгі ланцюжки для годинника закінчуються декоративними підвісками різних форм.

Поясні ланцюжки – мають конструкцію плетення і форму ланок ланцюжків, таку ж як шийні, іноді ускладнені додатковими декоративними деталями – розетками, пряжками, підвісками.

Браслетні ланцюжки (для рук і ніг) бувають самих різних художніх композицій.

Гарнітури особистих прикрас можуть складатися з декількох предметів, що мають єдине художнє рішення, колір, матеріал і обробку.

3. Жіночі та чоловічі аксесуари

До предметів туалету відносять пудрениці, дзеркала, флакони для духів, шпильки для капелюхів, запонки, затиски для краваток і ін.

Пудрениці розрізняють сумочні і настільні.

Сумочні пудрениці бувають круглими, овальними, квадратними, багатогранними і інших форм. Вони складаються з двох половинок, сполучених шарнірами. Одна половинка служить для закріплення дзеркальця, інша для пудри. Їх виготовляють з срібла, латуні, томпаку, мельхіору, алюмінію, пластмас і ін. матеріалів. Прикрашають їх вставками з шліфованого каменя виробу, перламутру, янтарю, з коштовних і штучних каменів, перли, барельєфними зображеннями, штампуванням, гравіюванням і т.п.

Пудрениці настільні – є коробочкою або банкою різної місткості з кришкою, частіше на ніжках. Деякі види настільних пудрениць називають бонбоньєрками.

Дзеркала – сумочні і ручні. Сумочні дзеркала виготовляють звичайно круглою і прямокутною форм, з фацетом і без фацета (фацет – скошений край скла), одинарні і подвійні.

Ручні дзеркала – можуть бути різної форми, мають ручку. Оправи для дзеркал роблять з срібла, з гравірованими, рельєфними, штампованими, оксидованими малюнками або з гладкою полірованою поверхнею, а також із сплавів кольорових металів і інших матеріалів.

Флакони для духів випускають сумочні і настільні.

Флакони сумочні виробляють з срібла і скла в металевій ажурній позолоченій або оксидованій оправі. Срібні флакони бувають золоченими з гравіюванням, з невигідною філігранню і емаллю різних кольорів і відтінків, а також непозолоченими з рельєфним штампованим і оксидованим малюнком. Пробкою служить ковпачок з прокладкою для герметизації, що нагвинчує. Ковпачок закріплений на ланцюжку, сполученому з корпусом флакона.

Настільні флакони виготовляють з скла (звичайного або кришталевого) безбарвного і кольорового різної місткості і декорують різними способами: шліфуванням, поліруванням, гравіруванням, труїть, живописом золотом або силікатними фарбами, закріплюваними випаленням. Крім того, є флакони оригінальних форм з кольорового скла, що імітує малахіт, лазурит, мармур.

Шпильки – це і жіноча і чоловіча прикраса. Чоловіки використовують шпильки для закріплення краватки і як застібки замість гудзиків. У жінок шпильки дуже схожі на звичайні голки, незагострені кінці яких закінчуються круглим потовщенням головки. Шпильки бувають двох типів: з довгою і короткою голкою з дорогоцінних або кольорових металів. Головка шпильки може бути виконана з коштовних і напівкоштовних каменів, перлів, янтарю, корала. Для кріплення огранованого каміння в шпильці передбачається каст. Перли, бірюзу, янтарь, корал кріплять в шпильці за допомогою штифта, для чого в них просвердлюють отвори.

Шпильки для капелюхів – складаються з металевого загостреного стрижня завдовжки до 10 см, головки і запобіжника. Стрижень виготовляють з срібного, латунного або сталевого дроту, головку і запобіжник – з металу, янтарю, кістки, дерева, стекла і ін. Бувають головки, прикрашені вставками з напівкоштовного, синтетичного, виробів каміння різної форми і ограновування, емаллю, штампованим, гравірованим малюнком і ін.

Головку звичайно закріплюють наглухо на одному кінці стрижня, а на інший загострений кінець вставляють або нагвинчують запобіжник.

Запонки – предмет туалету, що складається з верхівки, стійки і фіксатора, і служить для з'єднання петель манжет або коміра.

Запонки для манжет виготовляють з однією або двома розетками різних фасонів. Найпоширеніша конструкція запонок – з однією розеткою. Розетка з'єднується з човником за допомогою стійки або ланцюжка. Запонки з двох розеток звичайно з'єднуються ланцюжком або зволіканням, зігнутим у вигляді вісімки, або шарнірною стійкою.

Запонки виробляють із золота, срібла і сплавів кольорових металів з позолотою або без неї. Для обробки запонок застосовують коштовні, напівкоштовні, вироби або штучні камені, янтар, скло і ін. Гладкі запонки без вставок прикрашають емаллю, черню, гравіюванням, штампуванням і ін.

Затиски для краваток – бувають дротяними або пластинчастими, із замком або без замка. Затиски можуть бути з ланцюжком або підвішеним до неї брелком або без нього. Для кріплення краватки з сорочкою використовують дрібний ланцюжок завдовжки 17-18 см, який просмикують через ґудзикову петлю сорочки і замикають замочком-шпрингелем або пластинчастим затиском. Їх виготовляють із золота, срібла, латунь, мельхіору, томпаку, зі вставками і без, гладкими з різноманітною обробкою.

Пряжка – предмет туалету, що фіксує пояс, ремінець (для одягу, сумки, капелюха).

4. Інтер’єрні прилади

В асортименті ювелірних магазинів значне місце займають художні вироби з каменя, кістки, роги, лакові вироби з пап'є-маше. Вони є декоративними предметами, що прикрашають наш інтер'єр. Вони виконують не тільки утилітарні, але і естетичні функції.

Каменерізні художні вироби – вази, скриньки, фігурки, панно і ін. Їх виготовляють з напівдорогоцінного каміння, іноді в поєднанні з напівкоштовним камінням. Їх виточують з цілого шматка або виробляють з тонких пластин. Деякі види каменерізних виробів прикрашають шматочками кольорового каменя.

Мозаїчна мініатюра може виконуватися з деталей різної форми, вирізаних з каменя різних порід. Фон такої мозаїки заповнюють мастикою з кам'яної крихти і клею. Іноді композицію мозаїки висвердлюють в монолітній тонкій пластинці каменя і у висвердлені отвори вставляють деталі мозаїки з каменя іншої породи.

Як декоративно-художні вироби і сувеніри випускають так звані аметистові щітки. Вони є шматком породи, на поверхні якого є скупчення кристалів аметиста фіолетового і бузкового кольорів. Розмір кристалів дуже малий, щоб використовувати кожний з них для ограновування як звичайний огранковий аметист. Аметистові щітки використовують і як матеріал виробу, у тому числі і в поєднанні з металом для виробів утилітарного призначення.

Значне місце у виготовленні каменерізних виробів займає м'яке каміння (гіпсовий камінь і селеніт) виробів, яке легко розпилюється і обточується на верстаті. З цього каміння роблять різні скриньки, вази, ковши з фігурними ручками, фігурки птахів, звірів і т.д. Скринька – сундучок з кришкою і замком для зберігання коштовностей.

Художні вироби з кістки і рогу – це кубки, мініатюрна скульптура і ін. Їх виготовляють з бивнів слона, іклів моржів і трубчастих кісток крупних домашніх тварин. Такі вироби відрізняються тонким художнім різьбленням узорів. Іноді для виготовлення мініатюрної скульптури застосовують ріг великої рогатої худоби, іноді в поєднанні з кісткою.

Лакові художні вироби з пап'є-маше – до них відносяться скриньки, декоративні тарілки, які придбали популярність, завдяки прикрашаючим їх мініатюрам. Тематика мініатюр різноманітна: пейзажі, казкові мотиви, портрети, натюрморти і ін.

5. Письмові приладдя і приладдя для годинника

Письмові приладдя

Письмові приладдя виготовляють з срібла, мельхіору, каміння виробів, кістки і ін. До них відносяться: чорнильниці на підставці, прес-пап'є, ножі для різання паперу, стакани для олівців, настільні блокноти і бювари, письмові прилади з однією і двома авторучками на підставці.

Письмові прилади срібні декорують штампованим, гравірованим і чеканним малюнками або черню і емаллю. Прилади і окремі приладдя з каміння виробів прикрашають металевими обрамленими і рельєфними накладками.

Ножі для різання паперу виготовляють з срібла, кістки з ажурними узорами і металевою штампованою ажурною оправою. Виготовляють ножі з лезом з металу (позолоченого або нікельованого), з обробкою і ручкою з каменя виробу, кістки і інших матеріалів.

Стакани для олівців – можуть бути з срібла, кістки, каменя виробу і ін.

Настільні блокноти і бювари виготовляють з картону і обклеюють шовком, шкірою, оксамитом або замінником шкіри. Звичайно вони мають срібну пластину з гравірованим позолоченим або рельєфним штампованим і оксидованим малюнками, бувають художньої чеканної роботи. Пластинка може бути також мельхіоровою.

Приладдя для годинника

Ця група включає приладдя для наручних або кишенькових годинників, а також годинник в корпусах з дорогоцінних металів з ювелірним камінням.

Підприємства ювелірної промисловості випускають браслети для годинника, бортові ланцюжки, золотий годинник з діамантами, шатлени.

Шатлени – це прикраса для кишенькових годинників, складаються з короткого ланцюжка із замками на кінцях. Вони кріпляться з одного боку до вушка кишенькових годинників, з іншою до ключів. Виготовляють їх із золота, срібла, кольорових металів.

Браслети виготовляють із золота 583 проби розміром від 130 до 190 мм по довжині. Можуть бути різноманітними по ширині, для жіночого і чоловічого годинника.

Бортові ланцюжки призначені для прикріплення кишенькових годинників до борту жилета, можуть виготовлятися із золота, срібла, латуні. Довжина всіх бортових ланцюжків 300 мм. На одному кінці ланцюжка є карабін для кріплення до вушка годинника, на іншому шпрингель для кріплення ланцюжка до борту.

Приєднувальна ланка – елемент, що дозволяє закріпити браслет на корпусі годинника.

Средник – елемент кріплення браслета для годинника, призначений для фіксації на руці.

Глідер – елемент браслета для годинника у вигляді тонкої подовженої ланки.

Висновок

Отже, у курсовій роботі ми розглянули асортимент і класифікацію ювелірних виробів.

Для виготовлення ювелірних виробів використовують основні та допоміжні матеріали. До основних відносять метали та їх сплави, ювелірні камені та декоративні матеріали. Допоміжні використовують при виконанні різних операцій.

Метали називають благородними за їх природні властивості (хімічна стійкість, красивий вигляд тощо), а дорогоцінними – за їх високу вартість. Всі благородні (дорогоцінні) метали відзначаються низькою твердістю та зносостійкістю. Тому, для ювелірних виробів чисті метали використовують тільки для захисно – декоративного покриття, а самі вироби виготовляють з сплавів дорогоцінних металів з іншими металами які називають лігатурними

Кількість чистого дорогоцінного метала у сплаві називають пробою. Основні види проб: золотникова, метрична, каратна.

Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" встановив для ювелірних виробів з дорогоцінних металів такі проби:

  • платина: 950;

  • золото: 333, 375, 500, 585, 750;

  • паладій: 500, 850;

  • срібло: 750, 800, 830, 875, 925, 960.

У курсовій роботі розглянули такі види ювелірних товарів за призначенням:

- предмети особистого прикрашання: сережки, діадеми, буси, кольє, кулони, ланцюжки, медальйони, обручки, браслети тощо;

- предмети туалета: пудрениці, люстерка в оправі, запонки, шкатулки, флакони для парфумів тощо;

- для інтер’єрів: вази для квітів, настільні прикраси, скульптури малих форм тощо;

- для письма: ручки, настольні блокноти, підставки для ручки, стакани для олівців тощо;

- для годинників: браслети, ремені, бортові ланцюжки(для кишенькових годинників)тощо;

Вимоги до якості ювелірних виробів поділяють на групи:

  • вимоги до матеріалів;

  • до конструкції і розмірів;

  • до оздоблення і маси.

Відповідність виробів встановленим вимогам перевіряють за зразком-еталоном та технічній документації.

Всі деталі повинні бути міцно змонтовані, замки надійно закриватись, а шарнірні з’єднання забезпечувати плавне відкриття або переміщення. Вставки у виробах повинні бути міцно закріплені. Поверхня виробів повинна бути чистою, рівною, блискучою або матовою, захисно-декоративне покриття повинне бути рівним, без подряпин, плям, підтікань та сторонніх вкраплень.

Ювелірні вироби упаковують у індивідуальну, групову та транспортну тару.

Література:

  1. Апопій В. В., Міщук І. П., Ребицький В. М. та ін.

Організація торгівлі: Підручник; 2-ге вид. перероб. та доп./ за ред. В. В. Апопія – Київ: Центр навч. літ., 2005 – 616 с.

  1. Артюх Т. М.

Товарознавча експертиза ювелірних коштовностей. Теорія та практика: Монографія – К.: КНТЕУ, 2005 – 303 с.

3. Зрезарцев М. П. Зрезарцев В. М.

Товарознавство непродовольчих товарів / Навч. посібник – К.: 2007 – 263 с.

4. Марцин В. С.

Економіка торгівлі: підручник – К.: Знання, 2006 – 402 с.

5. Мельниченко Т. А.

Товарознавство ювелірних товарів та товарів народного художнього ремесла: Посібник – 2002 – 352 с.

6. Михайлов В. І.

Непродовольчі товари: Підручник / В. І. Михайлов, Т. Г. Глушкова, О. І. Зельніченко – К.: Книга, 2005 – 556 с.

7. Оснач О. Ф.

Товарознавство / навч. посібник – К.: Центр навч. літ., 2004

8. Товарознавство: Курс лекцій / авт. А. А. Болотников – К.: МАУП, 1999 – 160 с.

9. Теплов В. І.

Комерційне товарознавство / Підручник – М.: Видавничий дім, 2000

10.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «товарознавство І торговельне підприємництво» освітньо-кваліфікаційної програми

    Документ
    Властивості товару. Споживчі властивості товару як основа ефективності використання виробів за призначенням, їхньої соціальної значущості, практичної корисності, нешкідливості та естетичної досконалості.
  2. Товарознавство продовольчих товарів” Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів

    Документ
    Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів. Об’єкт, предмет, методи товарознавства продовольчих товарів. Харчова цінність харчових продуктів.
  3. Бочої програми нормативної навчальної дисципліни "Товарознавство" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво" за напрямом підготовки 6

    Методичні рекомендації
    1. РОЗРОБЛЕНО у відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, робочої програми нормативної навчальної дисципліни "Товарознавство" підготовки бакалавра у галузі знань 0305 "Економіка і підприємництво"
  4. Ання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства

    Документ
    Фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність
  5. План організація обліку в торгівлі формуваня цін на товари І контроль за їх дотриманям

    Реферат
    Торгова діяльність є одним із видів підприємницької діяльності. Пунктом 2 Порядку здійснення торгової діяльності І правил торгового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, дано визначення торгової

Другие похожие документы..